| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
На могилі сидить.
Вітер сиве теребить волосся.
А було́, що вона
колихала піснями колосся,
а було́, що вона
зігрівала усмішкою зи́ми,
і квітучу весну
вишивала зірками ясни́ми...
Де ж ти, доле, була́,
як гриміли крилаті ракети?
Де ти, правдо гірка,
стільки горя знайшла рикошетів?
Не кажіть їй:
"Пробач...
Помстимося...
Відплата чекає..."
Це слова. Лиш слова.
В них розради і крихти немає.
Ро́ків — жменька мала́,
болю ж — і на сто літ забагато.
Якби тільки могла,
то й сама би взяла автомата...
Тільки хто ж восени
колисанки малим буде прясти?
І, скропивши слізьми,
на могилі садитиме айстри?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Він роси тихо сіяв у спориш.
І я його… не кликала у гості.
Та раптом чую:
– Кавою вгостиш?
Чи вдвох помовчимо на мрій помості?
Ну як же, як йому відмовлю я,
Коли у нього очі волошкові?
– Заходьте, Серпню.
Дістаю горня
І відчиняю навстіж душу знову.
Так дивно. Прохолодою світи
Зірки мої ховають у шинелі,
А він такий медово-золотий,
Із теплим ароматом карамелі.
А він такий ще рідний. Помовчить,
Всміхнеться й, навіть кави не допивши,
Розквітне щастям, болем задощить,
Думками стане у моєму вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2018
Закоханий вечір схвильовано жде зоряницю.
В кишені - обручка з малим діамантом роси.
Окрайчиком щастя надщерблений місяць сріблиться,
Ожив у романтика-вітру старий клавесин,
І блудні думки піднімають бокали натхнення,
І квіти бажання запрошують мрії на вальс.
Ну от би зібрати ці нотки любові знаменні
Для Вас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
***
Притишена музика. Вечір зівнув нелукаво.
У тьмяному світлі, як мево, загублена мить.
І ніжний цілунок звабливої чорної кави,
мов спогад про тебе - солодкий, а в серці гірчить.
Який ти далекий! З надією знов прислухаюсь
до кожного стукоту, шелесту, шепоту..., - ні,
"Таки він далекий" - кав'ярня старенька зітхає,
і затишком щемно плече обіймає мені...
Всміхається вечір дитинно і зовсім без фальші,
розхристана мрія ліхтарним промінням тремтить,
а кава холоне, останній цілунок віддавши,
мов спогад про тебе, що солодко в серці гірчить...
Світлина з мережі Інтернет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782135
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Більше й більше бур’янів, термітів…
Та у нетрях зла, насильства, бід
Проростають знову люди-квіти,
І стає добрішим трішки світ.
А тому, як йтимеш по стежині
Й дряпатиме те́рня до кісток,
Цвіт умій розгледіти в людині,
І не розтоптати пелюсток.
Буде ще не раз в житті гриміти
І змивати повінню мости,
Але все ж… знайдуться люди-квіти,
Щоб для тебе сонцем розцвісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Доброго ранку, замріяне місто!
Вип’ємо кави з тобою удвох?
Я розповім (по-секрету лиш, звісно),
Нафантазований снів епілог.
Я розкажу, як обожнюю ніжне
Тихо-ранкове твоє амплуа,
Сонячне перше зайчатко потішне,
Що звеселяє старий тротуар…
Ти безумовно всміхнешся і нишком
Серце потішиш цілунком тепла,
Щоби назавтра натхненно ще в ліжко
Кави горнятко тобі принесла.
© О.Атаманчук
Світлина з мережі Internet
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2017
Почуття віддала́ у притулок…
Розчиняється ніч у бокалі.
Я нап’юся – за свій же рахунок.
І не треба питати: що далі?
Я сьогодні любові трактати
Літачками шлю в небо високе.
Хочу босою вальс танцювати
І горланити у «караоке».
Може, потім, коли схаменуся,
Перепишу сакральні скрижалі,
А сьогодні – я вперше нап’юся,
Щоб себе не питати: що далі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Навіщо наряди, принци
І пафосних слів єлей?
Мені би – потерті джинси
І сонце твоїх очей.
Мені би – старі кросівки,
Де шпильок нема й оздоб,
Мозаїкою бруківки
З тобою блукати щоб.
Відкинувши всю манірність,
Під міста вечірній блюз
Мовчати солодку вічність
Удвох про п’янке «люблю»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
В золоті дерева,
Та листки малі
Осінь королева
Трусить до землі.
З мамою в лісочку
Ми збирали хмиз.
Раптом я з горбочка
Покотилась вниз.
Підняла́сь і стала
Вся смішна така –
Листя почіплялось
Як до їжака.
Я його стріпнула.
Дивлячись на це,
Мама посміхнулась:
– Ти – мов деревце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702110
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.11.2016
Їхав Михайло на білім коні,
Віз у торбині зірки осяйні.
Ясна Михайлова нічка-кума –
То буде сніжною красна зима.
День же твій краще нахмуриться хай,
Щоби у нас був хороший врожай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701900
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.11.2016
Надто багато могил і невпізнаних тіл,
І не кажіть, що народу не любить Месія.
Зрадами й неуцтвом стільки отруєно стріл.
Нині збираєм плоди наших діл –
Що посіяли.
Надто кровить пошматована рідна земля.
Дивишся десь у нікуди: ну де ж та надія?
Всі обіцянки – для нервів прожерлива тля.
Статус раба. Хочеш, щоб короля? –
Варто б діяти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2016
Не спиш? Не спиш. Береш горнятко кави,
Де мрії, а не пінка кожушком,
Рахуєш в небі зорі золотаві
І п’єш цю ніч, гартовану теплом.
Думки лоскоче трунок матіоли –
Guerlain її не рівня чи Chanel,
І зайві тут визнання та престоли –
Їй лиш би дощ і вечора пастель.
Береш горнятко знову у долоні,
В цю мить воно цінніше древніх ваз,
А мрійна ніч тобі на саксофоні
Тихенько грає життєдайний джаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2016
Неквапливо, так ніжно торкнися волосся,
Відшукай на обличчі маленьку морщину
Від усмішки… усмішки бажання, що досі
Ти не бачив, хоч вивчив його, мов картину.
Кожен штрих, кожен згин, як молитву, ти знаєш,
Кожну родимку, найнепомітнішу навіть…
Ти вивчай мене ще раз. Хай серце шукає…
Бо кохання обличчя по-своєму править.
Ти цілуй. Нехай губи вивчають по йоті
Все, що вивчити досі тобі не вдалося.
Розуміти щось… дихати… будемо… потім,
Поправляти скуйовджені пасма волосся…
І дивитися, наче у темені ґречній
Щось побачимо, крім силуетів віконних…
А розхристана ніч укриватиме плечі
Пледом, витканим з щастя химер напівсонних…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Знов небо твоїми очима сумує.
Від холоду – чай лиш єдине спасіння…
Чому ніч без тебе не мрії пильнує,
А плаче пожовклим ліхтарним промінням?
Підсолюють сльози жевріння самотнє
Щербатого місяця, гуснуть тумани
І навіть, здається, будинки добротні
Погорбились, зщулились, мов дідугани.
Ну от хоч би вітер постукав у шибку –
Останній романтик, шепнув про кохання.
Ба ні! Тільки рами віконні так хрипко
Зітхають, то бавляться знов у мовчання.
А небо сумує очима твоїми
Ці погляди п’ю і ніяк не нап’юся…
Скажи, ну чому ночі й дні-пілігрими
Без тебе тривкими роками здаються?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016
Тебе кохати. Про тебе мріяти.
І не шукати від мрій спасіння…
А ніч не втомиться щедро сіяти
Бажання й пристрасть у сновидіння.
А ніжність променем в чашку з кавою
Тобі насипле зоря-чаклунка,
В твоїм волоссі її загравою
Засяють грішні мої цілунки.
І примирившись із мрій фатальністю,
Сховають хмари небесних свідків.
Ми будем дихати вдвох реальністю,
Що раптом вирине знов нізвідки,
Не кілометри очима міряти,
А відчувати п’янке тремтіння…
Тебе кохати. Не тільки мріяти…
І в божевіллі знайти спасіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016
Щ едро сніжиночки трусить із хмар
А нгел зимовий і вітром сміється,
С ипле промінчики – сонечка дар,
Т и не ховай лиш від них свого серця!
Я к же багато добра на землі,
В ірити тільки потрібно у нього,
Н ести у люди зернята малі
О двічних істин – надію на Бога.
В ір у добро! Вір безмежно в любов,
О брії долі вона оживляє,
М рії сплітає мереживом знов…
У твоїм серці вона хай палає!
Р адість нехай не відпустить руки,
О бриси щастя малюючи тільки.
Ц ей новий рік БУДЕ кращим таки
І принесе мир у наші домівки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633052
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2016
Місто втомлене марило тишею,
У якій чутно гомін хмариночок,
І дзижчання бджоли понад вишнею,
І плітки вечорових росиночок.
Пахкотіли бузковими чарами
Поцілунки, сп’янілі чеканнями.
Стиха парки співали гітарами
І думки лоскотали зізнаннями.
Небо в колір сердець малювали вмить
Під сплетіннями зір ніжні погляди.
Задививсь як рука у руці тремтить
Вітерець і поринув у спогади.
Ароматами дихала пряними
Ніч – шалених бажань винуватиця.
...Як же солодко поруч з коханими
Засинати і вдвох прокидатися…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2015
Не ховайся, надіє, за хмарами,
Не тьмяній за вуаллю дощу,
Тіні сумнівів й так вже примарами
Нас доводять до крику й плачу.
Не лети, синя птахо, налякано
До гарячого сонця-вогню,
Вже і так нами стільки оплакано
І поховано мрій у броню.
Не стихай в серці, віро! Молитвою
Нас рятуй від убивчих доріг.
Тільки ти і маленькою крихтою,
Нагодуєш нужденних усіх.
Нам би дихати, та не руїнами –
Дим у грудях ковтком полину.
Не карай, милий Боже, нас війнами,
Ми вже знаємо миру ціну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2015
В кімнаті літо. Пахне чебрецем,
що вчора повні жмені назбирала.
Я ще тоді у змові із дощем
з сріблястих рос краплиночки складала…
А нині день – у дощовім плащі,
розквітлі липи краплі умивають.
В кімнаті тиша. Слухаю дощі
із чашечкою липового чаю.
Не модну книжку з відгуком чудес
беру, поближче до вікна присівши,
і хай там що диктує нам прогрес,
а ми з дощем читати любим вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Коли сонце сідає над лісом,
тихі сутінки й з бісеру роси
заплітаються в дивну завісу
і думки десь мов вітром відносить…
Залишається тільки лиш спокій,
відчуття неймовірної волі
і далекі розмірені кроки –
то ніч-фея ступає поволі…
Коли пахне так солодко медом
і духмяної липи цвітінням,
як то легко злетіти над небом,
ставши всесвіту й мрії сплетінням.
І забути про все. Затремтіти
тим листочком, що у павутинні,
усміхнутися так цьому світу,
як під сили лиш тільки дитині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012
Торкнулось сонце напівсонних трав,
цілує, пестить, променем лоскоче.
чи ти кого так трепетно кохав,
як сонце раннє трав шовкові очі?
Чи ти приносив стільки насолод,
як пелюсткам холодні роси в спеку
і чи сягав таких стрімких висот,
як гордовитий молодий лелека?
Чи ти кому так ніжно говорив
слова любові, вірності і ласки,
як вітер теплий після літніх злив
шепоче травам вечорову казку?
Біжу босоніж росами дібров.
дивлюсь у волошкові очі неба,
п’ю жадібно усю живу любов
і мимоволі думаю про тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012
Засумувала холодом весна
Заплакала дощами знову й знову…
Немає дна, немає смутку дна
І навіть сни не сняться кольорово.
Зсіріле небо в тіні сліз тремтить,
Хмаринками закуталися зорі,
А дощ кудись біжить, біжить, біжить,
А дощ кричить… шепоче… щось говорить…
Старі будинки дивляться у слід
Струмочкам, що спішать якось невміло.
Вони ж стоять. Незмінно. Стільки літ.
А їм би так побігати хотілось!
Весна. Сумує. Плаче. Та невже?!
Її ж так всі вимолювали ревно…
Ти в сум не вір – дощ стишився уже,
Весна від щастя плакала напевно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012
Самотній вітер скиглив попід тином,
набрякло небо в сірому манто,
а холод, вовком виючи невпинно,
весну вдягав у снігове пальто.
Пронизливо і жалібно скрипіла
стара верба над заспаним струмком
і лиш підсніжник боязко, та сміло
прощався із нудним зимовим сном.
Поблідло сонце в хмарному галуззі,
так й не напившись усмішок сповна,
та все ж… один промінчик посміхнувся.
Тобі. Від мене. Це прийшла весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2012
Не залишай мене як гаснуть зорі
в мереживі, що сутінки снують.
Оті зірки в моєму небі-морі,
без тебе сірим попелом стають.
Не залишай мене як вітер в шибку
мете сніги, а разом з вітром тим
душа ридає, мов самотня скрипка,
думки німіють від холодних зим.
Не залишай мене як сніжний ранок
уста-крижини тулить до грудей.
Я так зігріти хочу той світанок,
та леденію без твоїх очей.
Не залишай мене як по краплині
доплаче воском втомлена свіча,
бо так важливо саме в ці хвилини
схилитись до коханого плеча…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012
Душа зім’ята мов шматок паперу
У долі клянчить крихточку надій,
Та в доль при вході металеві двері
Із кодовим замком, тож – і не мрій!
Засніжить небо простори польоту,
Приспить пропащу безталанним сном,
А завтра знову посміється всоте
З її видінь, змережених теплом.
Шепч́у молитву. Хай вона без рими
Й не правильно в ній складено слова,
Та вмить стають і затишними зими,
І та душа в словах стає жива!
Шепч́у молитву. Щиру. Так як вмію.
А долі хай до інших десь спішать,
Моя ж молитва воскресить надії
І знов розправить закутки душа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2012
Зима в вікно постукала дощем,
Каприз погоди нам збагнути важко…
Пишу як вперше. Тихий серця щем.
Рука тремтить. І по спині мурашки…
Пишу про тебе. Ти в мій світ прийшов
Такий смішний, закоханий у мрії…
У очі дивишся – читаєш душу мов,
Так тільки ти дивитися умієш!
Війне бажаним затишком, теплом,
Краплини в сумерках блищатимуть свічадом...
І що там дощ за сірим тьмяним склом –
В твоїх очах стає він зорепадом!
Пишу про тебе… Мрія ожива,
У серці б’ється, сум любов’ю стерши.
Рука тремтить і невпопад слова…
Чи то і справді я пишу уперше?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299408
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2011
Не любити б тебе, не знати
І не снити б тобою більше -
Завелика за це розплата
Й надто бажана в тебе інша.
Запевняти, що я кохала,
Я не хочу й, мабуть, не смію.
У житті тебе так замало!
Й забагато тебе у мріях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2011
Самотній дощ в осіннім переливі
На щемних віях зустрічі гойдався…
Скажи, прошу, ти потім був щасливий,
Чи так, як я – лиш тільки прикидався?
Скажи, прошу, ти все забув, чи, може,
Як я щоночі з’єднуєш серпанком
Тенета мрій, щоб в зоряній пороші
Хоча б у сні любити до останку?
Та ні, мовчи… Не треба, слів не треба,
Я слів тих – віриш? – перевчила сотні!
А дощ тремтів в обіймах свого неба.
В обіймах… але все ж, як я, самотній…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2011
Коли блукаєш ти в моїх думках,
нічна зоря тремтить як в лихоманці,
а вітер мрій танцює дикі танці
і цілий світ тоді в моїх руках,
коли блукаєш ти в моїх думках…
Коли цілунком дихаєш мені
у спину вітром, струшуючи листя,
зриваючи з очей сльозинки чисті,
я оживаю сонцем уві сні
і оживаєш сонцем ти в мені!
Коли приходиш ти у мої сни,
сідаєш на краєчку мого ліжка,
я п’ю до дна хмільну твою усмішку
і небо вмить стає мені тісним,
коли приходиш ти у мої сни.
Коли тобою плаче зорепад,
роса сльози тремтить у павутинні
і воскресають ніжності світлини,
напившись сил очей твоїх свічад...
І знов тобою плаче зорепад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2011
Чи знаєш ти, про що шумлять ліси,
коли над ними вітер гонить хмари
і свище, наче рве струну гітари,
а потім тихне в купелі роси?
І скрізь мов чари…
Чи знаєш ти, про що ліси мовчать,
коли ранкові зорі догоряють
й ромашки ясноокі заглядають
у душу снів, де горде лелеча
у синь злітає?
Чи знаєш ти, які в лісів думки,
коли листок тремтить у павутинні,
волошка позіхає синя-синя,
а пшениці співають їй казки
немов дитині?
Чи знаєш ти, про що шумлять ліси?
Про що співають, чим живуть, сміються?
Як в неба далеч душі їхні рвуться,
а потім тихнуть… й в купелі роси
серця їх б’ються…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2011
Серед літа – зимові протяги,
а я досі босОніж, в платті лиш…
Далі й далі відносять потяги
сонця блиск. Чи ж ми небо втратили?
Чи то в червні морози березня
й мрія бути втомилась лишньою?
...Я не була твоя «теперішня»,
а вже стала тобі колишньою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2011
П ринишклий ліс мов на сторожі снів
Л еліяв тишу, мріяв, хмурив брови...
А вітер в павутиння сонце плів
Ч арівним птахом далей вечорових.
Л едь чутно небо дихало слізьми
І сутінками в ноги опускалось...
Т ремтіло літо змоклими крильми,
А я… в плаксиве літо закохалась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264192
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 09.06.2011
Не питай мене нащо любила,
Не питай, я не знаю й сама.
Я б летіла, та зламані крила,
Йшла б – землі під ногами нема…
І буденності сірі картини
Світ розмішують в сум безнадій,
А я знову любові хвилини
Хороню в своїм серці на дні…
Відболіти б давно вже повинно,
Переплакати, перецвісти,
То чому ж тоді в сни безупинно
Все одно повертаєшся ти?
Не приходь в мої сни! Вже несила
Стільки пити тривог і жалЮ.
Не питай мене нащо любила,
Не питай мене нащо… люблю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2011
Остановите время... я молю...
Ведь главного я так и не сказала,
А жизнь так ловко вновь Его украла,
Оставив на потом мое "люблю"...
Остановите время... я прошу...
Ведь этот миг гораздо дольше жизни,
Не думайте, я вовсе не капризна,
И легкий путь совсем я не ищу...
Остановите время... я бегу
И так без остановки... мне бы вкратце
Хотя бы на секунду отдышаться...
Хотя... наверное сама себе я лгу...
Остановите время... я сойду
С планеты Жизнь, наигранной не мало,
Я не хочу, я так бежать устала
За призраками счастья как в бреду...
Остановите время... я уйду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237439
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2011
Закриваю вікно. Так вітряно…
Розпач душу виймає пальцями…
В серці суму чомусь неміряно
і думки крижаними танцями…
Закриваю повіки… Холодно…
Замерзають слова заплутані,
до плачу так безбарвно й порожньо
між планет, що туманом вкутані…
Переплавлене в сльози золото
обпікає лице… Кров вишнею…
Закриваю вікно… Так солодко
біль впивається в вени тишею…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2011
Туманний вечір… Тьмяні ліхтарі
уже знесилено проміння розсівають…
Туман на серці… жодної зорі…
і знов гарячий чай не зігріває…
Туманний вечір. Запізнілий штрих
холодних, та мрійливих падолистів.
Частинки неба із сльозинок-крихт
снуються в листопадовім намисті.
Самотній вечір... За розмитим склом
смертельно ранений блукає ангел щастя
і все одно, хоч ледь живим крилом,
та обіймає плечі і зап’ястя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2010
Розплету волосся в місячному сяйві,
Полечу блукати вітрові навстріч.
Не питай навіщо – запитання зайві,
Я з собою хочу бути віч-на-віч.
Заплету у коси мерехтливі зорі,
У віночок сплівши розмаїття снів.
Знаєш, а тобою знову сни ці хворі
І нема спасіння вже від них мені…
Позбираю іскри у сіянні ночі,
Щоб зуміти мрію серцем берегти…
Ну чому у неї знов твої лиш очі
І чому до тебе знов несуть вітри?
Розіллюсь бажанням по нічному небі,
Розчинюсь в зірковім ароматі свіч…
Не питай навіщо, не питай, не треба,
Я сама з собою плачу віч-на-віч…
Розплету волосся і розправлю крила,
Я не чарівниця – просто добре так
Вільною від світу в далечінь щосили
Полетіти й щастя відчувати смак…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2010
Сотні кілометрів, тисячі людей,
краєвидів казка… Ранок… день… і вечір
поцілує подих втомлених очей
і моя молитва обійме за плечі.
Сотні кілометрів. Так багато мов,
але все ж я поруч – протягни лиш руку.
Дивна й незбагненна іноді любов,
навіть якщо стане відблиском розлуки.
Пролітають мимо сотні роздоріж,
ліхтарями вечір тихо догоряє…
Кращого немає, повертатись ніж
знов до свого дому, де тебе чекають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.06.2010
У житті багато так образ,
Біль не раз пече несамовито…
Тільки є у кожного із нас
Ті, заради кого варто жити.
Тільки є у кожного такі
Найбажаніші у всьому світі очі,
Що цей світ і ще мільйон світів
Лиш для них ми підкорити хочем.
А усмішка! – меркнуть небеса
Від такої ніжності і ласки,
Що дарують щиро нам уста,
Залишивши в серці дотик казки.
Все в житті біжить… Ми пізнаєм
То невдачі, то приємні миті,
Лиш не забувайте, що в нас є
Ті, заради кого варто жити!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193990
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.06.2010
Ну що слова?.. – набір якихось літер,
Набір якихось звуків лиш, а втім
За мить одну безжально можуть вбити,
З мелодій перетворюючись в грім.
Слова, слова… Такі прості неначе,
А повертають до життя не раз,
А дивом серце, що невтішно плаче,
Зціляють, ставши сонцем щирих фраз.
Ну що слова?.. – набір якихось літер…
Але у них є магія життя!
Тож не кидайте слів, прошу, на вітер,
Не перетворюйте цю магію в сміття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193412
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2010
«Встань з колін, Україно! – чомусь закликають,–
Піднімися, вже годі покори століть…»
Тільки я України такої не знаю,
Що скорилась і що на колінах стоїть…
Ні, моя Україна не падала в ноги,
Не покірною була рабинею, ні!
Україна моя крізь всі терни-дороги
Йшла із піснею й вірою, хай і в вогні!
Україна моя всі свої небокраї
Умивала від крові поранених душ
Своїх дочок й синів… і всміхалась… Я знаю
Україну нескорену – тільки таку!
Хоронити мою Україну не треба!
Бо не плаче вона – лиш вмиває дощем
Своє серце, щоб зорями в ясному небі,
Щоби сонцем ясніш усміхатись іще!
І якщо Україна у вас напівмертва
На колінах ридає неначе маля,
То живемо ми з вами на різних планетах,
І навряд чи, шановні, ми з вами рідня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.05.2010
В этом городе грусть,
в этом городе боль и усталость…
Я хочу убежать,
только сил не хватает, прости…
Этот город… он пуст –
от любви ничего не осталось,
А она ведь дышать
заставляла его и цвести.
По осколкам порой
собираем разбитые чувства,
Но что делать, когда
нет осколков – лишь слезы дождя?!
Этот город – немой,
для меня стал он призрак как будто,
Потому что в нем нет
твоих глаз, твоих слов, нет тебя…
14.11.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178018
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.03.2010