ParadOks

Сторінки (1/30):  « 1»

Ненормальная

Я  ненормальная  в  своей  нормальности,
Ищу  поддержки  да́ря  безразличие
И,  удивляясь  глупостям  реальности,
Меняю  натуральность  на  двуличие.

Терзаясь  страхом  сгинуть  в  одиночестве,
Надеясь,  что  была  тобой  желанная,
Сама  себе  нелестные  пророчества
Диктую...  потому,  что  ненормальная.

А  по  ночам,  ворочаясь  в  беспамятстве,
Прогнать  пытаюсь  мысли  депрессивные...
Я  ненормальная  в  своей  нормальности.
В  твоей  действительности  я  фиктивная.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484648
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.03.2014


Вчера шел дождь…

Вчера  шел  дождь.  Красивый,  сильный  дождь.
И  в  свете  фар  и  фонарей  вечерних
Он  капельками  самоцветных  звезд
Под  тихий  звук  мелодии  осенней
Асфальта  гладь  узором  вышивал
И  на  стекле  оконном  рисовал
Зигзаг  потеков  в  дивном  лабиринте,
И  бусы  ягод  смело  обмывал
На  старой  и  согнувшейся  рябине.
Он  все  хотел  обнять  своим  крылом,
Он  просто  торопил  редких  прохожих.
И  мокрые,  на  чучела  похожи,
Каждый  из  них  спешил  в  свой  теплый  дом.
А  дождь  все  шел.  А  дождь  бежал.  Спешил.
Он  каплями  разбрызгивал  ноябрь
И  ручейками  грязи  уносил
Сухой  и  теплый,  ласковый  октябрь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223658
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2010


Безнадійна. Безталанна. Хвора.

Безнадійна.  Безталанна.  Хвора.
Не  брехлива.  Не  правдива.  Квола.
І  не  сильна.  Не  слабка.  Бридко.
Трохи  сонна.  Не  бадьора.  Гірко.
Забуваю.  Не  встигаю.  Плачу.
Десь  втрачаю.  Десь  знаходжу.  Бачу
Хтиву  заздрість.  Неповагу.  Хочу
Тільки  тишу.  Тільки  дощ.  Ночі
Без  світила.  Без  вітрів.  Темні.
Одинока.  Не  сама.  Де  я?
Хто  чекає?  Хто  забув?  Смішно.
Не  благаю.  Не  молюсь.  Грішна.
Не  податлива.  Байдужа.  Вперта...
Заклопотано-осінньо-мертва.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2010


Коней златогривих осінь припинала.

Коней  златогривих  осінь  припинала.
У  п’янких  туманах  спокій  догорів.
Срібних  павутинок  струни  надірвала
Безнадійна  туга  безкінечних  днів.
Блюз  співала  осінь,  а  з  небес  росою
Падав  ніжний  смуток  і  лилась  печаль.
Ностальгічна  сповідь  з  русою  косою
З  дійсності  зривала  мережну  вуаль.
Шаленіла  мрія,  з  небуття  злітала,
Стримувала  пристрасть,  тамувала  біль…
Златоглавих  коней  осінь  припинала,
А  в  туманах  п’яних  спокій  догорів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2010


Прийди ві сні

Прийди  ві  сні.  Поговори  зі  мною.
Губами  ніжно  доторкнись  руки.
Ми  долею  пов"язані  з  тобою
В  минулому,  тепер  і  навіки.
Прийди  ві  сні.  Нехай  в  очах  побачу
Тепло,  надію  і  палку  любов.
Бринить  сльоза...  Не  бійся,  я  не  плачу,
То  просто  так,  кипить  у  жилах  кров.
Без  тебе  не  живу,  а  лиш  існую.
Слова  молитви  без  кінця  шепчу:
Прийди  ві  сні!  Прийди,  бо  я  сумую.
Хоч  у  ві  сні,  якщо  не  можеш  наяву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010


Я живу для тебя.

Я  живу  для  тебя.  Я  живу,  чтоб  любить.
Чтобы  имя  твое  без  конца  повторять.
Я  живу,  чтобы  ждать.  Я  живу,  чтобы  жить.
И  живу  для  того,  чтоб  тебя  удивлять.
Я  люблю,  как  могу,  как  умею  любить.
И  твой  образ  всегда  в  моем  сердце  живет.
Я  смеюсь,  чтоб  смеяться.  Грущу,  чтоб  грустить.
Ты  же  рядом  со  мной  -  километры  не  в  счет.
Я  рисую  пространство,  пою  тишину,
Бесконечно  ищу  то,  что  кануло  в  Лету.
Но  я  верю,  чтоб  ждать.  Чтобы  встретить  -  иду.
Я  теряюсь  в  словах,  сочиняя  куплеты.
Я  могу  раствориться  в  пылинках  ночных,
Я  умею  летать,  отрываясь  от  тела.
Я  с  тобой  каждый  час.  Ты  со  мной  каждый  миг.
Я  живу,  как  хочу  и  люблю,  как  хотела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208575
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2010


9 лет спустя.

Серые  туманы  в  эту  осень
Режет  часто  серебро  дождя
А  потом  появится  вдруг  солнце  -  
И  опять  туманы  сентября.
Золото  листвы  летит  под  ноги
И  багряным  листом  плачет  клен.
Помнишь,  вот  в  такую  точно  осень
Мы  когда-то  встретились  с  тобой.
Молодой,  высокий  и  красивый,
А  глаза  немножечко  грустны.
Знаешь,  я  все  время  вспоминала
Эту  твою  грусть  голубизны.
Да,  прошли  года,  но  ты  такой-же
Говоря  все  так-же  хмуришь  бровь.
На  тебя  смотрю  и  понимаю  -  
Удерем  в  осенний  лес  с  тобой.
Разожжем  костер  мы  на  поляне
И  погреем  руки  у  огня.
У  меня  найдется  сигарета,
У  тебя  -  бутылочка  вина.
Но  о  главном  ничего  не  скажем.
Я  молчу,  ты  тоже  промолчи.
И  опять  свои  мы  чувства  спрячем
В  глубине  потрепанной  души.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208565
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2010


Згубна звичка.

Іду  палити...  Ніч  не  в  гуморі.
Гуашшю  давньою  залила  образи.
А  вітер  дивно  так  блукає  струнами,
Та  не  римуючи.  Просто.  Прозою.
Нахабні  вогники  лижуть  "мальборо",
Між  пальців  цівкою  біжить  замріяність.
За  згубну  звичку  я  вже  покарана,
Та  знов  доводжу  їй  свою  відданість.
Це  винна  ніч,  бо  така  похнюплена.
Куріння  -  смерть.  То  й  не  буду  більше.
Заварю  каву  я  з  зерен  мелену,
Вип"ю...  з  цигаркою.  Так  смачніше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2010


Блукання

Все  життя  з  його  буднями-днями
Мов  нічне  захмеліле  небо.
Ми  з  тобою  –  ясні  дві  зірки,
Що  блукають  не  там,  де  треба.
Ми  з  тобою  шукаємо  щастя,
Та  ніяк  його  не  знаходимо.
В  котрий  раз  у  безмежнім  всесвіті
Коло  пройдене  знову  проходимо.
Пропливають  місця  знайомі.
Та  це  ж  помилки  наших  років!
Що  ж  нас  водить  по  цьому  колу,
Бездоріжжя    таке  широке…
Хибним  шляхом,  мабуть,  ідемо
І  на  ньому  ніяк  не  зіткнутись.
Знаю  в  снах  і  в  реальності  легко
Двом  маленьким  зіркам  розминутись.
А  як…  раптом  вони  зустрінуться?
Проясніє,  очиститься  небо.
Тільки  нас  там  уже  не  буде  –  
В  ясний  день  зірочок  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2010


Примерка.

Блондинка,  локоны,  
На  шпильке  туфельки,  
Помада  яркая,
А  в  ушках  брюлики.
Ну,  с  мелочами  всё.
Осталось  главное  –  
Какой  же  буду  я
Для  вас  представлена.
Кручусь  у  зеркала.
Что  я  там  делаю?
Да  очень  важное  –  
Улыбки  меряю.
Возьму  веселую.
Да  нет,  не  смотрится.
А,  может,  глупую?
Что-то  не  хочется.
Примерю  грустную.
Пафосно,  кажется.
А  если  скромную?
С  кольцом  не  вяжется.
Есть  и  влюбленная,
Чуть-чуть  печальная,
Еще  загадочна,
Немного  пьяная.
Какую  выбрать  же,
Чтоб  окончательно?
Решила.  Буду  я
Для  вас  МЕЧТАТЕЛЬНОЙ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208272
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 29.08.2010


Хвилина слабкості…

А,  може,  просто  взяти  і  піти,
Залишити  розкидані  папери,
І  недопиту  каву  на  столі,
Й  заплутаних  інтриг  смішні  химери.
Піти,  не  обертаючись  назад,
Щоб  без  жалю,  без  докорів  сумління.
Я  так  хотіла  виростити  сад,
Та  не  зросте  він  на  шматках  каміння.
Я  намагалась  сіяти  добро,
А  пожинала  стриману  байдужість.
Уїдливе,  розбещене  нутро
Режиму  дикого  показувало  дужість.
А,  може,  просто  мовчки  переждать,
Допити  каву,  позбирати  теки
І,  повернувши  голову  назад,
Вдивитися  в  минуле  недалеке,
Де  я  -  дівчисько.  Мрії  в  кольорах.
Невпевнена,  ба  навіть  полохлива,
Проводила  свій  вільний  час  в  сльозах,
Згортаючи  розірвані  вітрила.
Та  з  часом  загрубіли  почуття,
Ставала  більше  схожою  на  стер*во.
І  не  торкалось  серця  каяття.
Хіба  що  нерви...  тільки  нерви...
А  зараз  просто  взяти  і  піти?
І  не  зламать  стійкі  стереотипи?..
На  клаптики  -  важливі  папірці.
І  порцеляна  об  стіну  розбита.
Дзеркальце  в  руки.  В  нормі  макіяж.
Я  не  піду,  бо  відступать  негоже.
Зійду  до  них.  Якраз  ввійшла  в  кураж
О,  Господи!  Як  я  на  себе  схожа!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2010


*-*-*-*

Здивована  і  трохи  спантеличена
У  ніч  загорнута,  немов  у  теплий  плед,
Я  не  екрані  всесвіту  дивилася
Зірок  небесних  запальний  концерт.
І,  ледве  чутно,  серцем  аплодуючи
У  захваті  від  шику  і  краси,
На  мить  хотіла  стати  невагомою,
Не  зіркою  -  хоч  краплею  роси,
Щоб  лоск  і  велич  їхні  відбивалися
В  душі  моїй  без  докору  і  слів...
Та  біль  від  втрати  спокою  жаданого
У  грудях  тьмяною  лампадкою  жеврів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2010


І темно за вікном…

І  темно  за  вікном…  І  осінь  не  співа…
І  знов  шепоче  жовтий  лист  календаря,
Що  я  одна.
Холодний  в  чашці  чай…  На  підвіконні  сніг…
А  я  ловила  швидкоплинний  час,
Та  він  пробіг.
Надійні  друзі  де?..  Де  люті  вороги?..
В  цій  тиші  дикій,  як  метелик  на  вогонь,
Летять  роки.
Не  плачу,  не  сміюсь…  Не  вірю  в  почуття…
Боюся,  часом,  щоб  мене  ніхто  не  запитав
В  чім  сенс  життя.
До  бога  не  дійти.  Диявол  не  чека.
І  випускає  лезо  гострого  ножа
Слабка  рука.
Розлитий  з  чашки  чай…  Розбитеє  вікно…
І  вітер  зляканий  листок  календаря  
Зірвав  давно…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2010


Колискова

Сонечко  ясне  за  обрій  сідає,
Вечір  легкою  ходою  ступає.  
Вечір  ступає  м’якою  ходою,
Темную  нічку  веде  за  собою.
В  небі  поснули  пухнасті  хмаринки,
Спи-засинай,  моя  леле-дитинко.
Місяць  тихенько  в  вікно  заглядає,
Ледве  колиску  твою  коливає.
Зорі  дрібнесенькі  небо  покрили  -  
То  янголятка  свічки  запалили
І  виглядають  в  небесні  віконечка,
Як  засинає  мій  син,  моє  сонечко.
Киця  згорнулась  пухнастим  клубочком
І  примостилась  в  тепленькім  куточку.
В  ніч  не  ходитиме  киця  по  хаті,
Не  заважатиме  спати  дитяті.
Навіть  цвіркунчик  замовкне  тихесенько.
Спи-засинай,  моє  чадо  малесеньке.
І  хай  стежинами,  чистими  росами
Казка,  ступаючи  ніжками  босими,
В  сни  твої  прийде,  тебе  зачарує,
Радісний  спокій  душі  подарує.
Хай  Гуси-Лебеді  крильця  розправлять
І  над  землею  тебе  прокатають.
Пічка  нехай  пригостить  пирогами,
Котиться  хай  Колобок  за  ногами.
Жаба-Царівна  для  тебе,  синочку,
З  ниточок  срібних  хай  витче  сорочку.
А  Василиса  Прекрасна  співає,
Ручкою  білою  люльку  гойдає.
Хай  мій  Іванко-Царевич  не  тужить,
Хай  Сірий  Вовк  йому  віддано  служить.
І  хай  Жар-Птиця,  злетівши  на  грушку,
Зронить  пір’їнку  тобі  під  подушку.
Ніжно  пір’їнка  лице  залоскоче,
Щастя  в  дитячій  душі  затріпоче.
Сни  віднесуть  тебе  в  неба  блакиті,
Спи  й  виростай,  моє  серце,  великим.
І  нехай  завжди,  як  в  батьківськім  домі
Сняться  казковії  сни  кольорові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010


Дивуюся, чому ти ще зі мною?

Дивуюся,  чому  ти  ще  зі  мною?
Свідомо  ринеш  з  головою  в  пекло.
Ти  наче  свіжий  вітерець  весною,
В  твоєму  серці  затишно  і  тепло.
Я  в  нім  живу?  Мабуть.  А  де  ще  жити?
Мені  б  знайти  якусь  альтернативу,
Щоб  холодом  любов  твою  не  вбити,
Не  витурлити  під  вогненну  зливу.
Яка  я  є?  Сама  себе  не  знаю.
В  мені  непередбачена  стихія
Бушує  і  змітає  те,  що  маю,
А  разом  з  тим  і  те,  чого  хотіла.
В  мені  вулкан  розпечених  ілюзій,
Кип’яча  лава  примх  і  забаганок.
А  ти  спокійно,  навіть  без  конфузів,  
Мене  сприймаєш.  Лишніх  сподіванок
Ніколи  не  ховаєш  за  душею.
Ти  не  благаєш  і  не  вимагаєш.
Відкрий  секрет:  чому  ти  ще  зі  мною?
Ти  віриш,  що  цю  битву  не  програєш?
Я  можу  й  здатись.  Впасти  тобі  в  ноги,
Пухнастим,  ніжним  стану  кошенятком.
Це  твій  тріумф,  маленька  перемога.
Та  ти  пильнуй.  Бій  не  пройде  так  гладко.
Адже  це  бій?  Життя  -  це  завжди  битва
За  мир  (хоч  це  звучить  банально),  щастя,
За  непрочитану  вночі  молитву
І  за  бажання  всіх  смаків  і  мастей.
За  що  ж  воюєш  ти?  Я  за  ідею.
Безглуздо  ж,  правда,  за  таке  боротись?
Без  віри  сподіватися  прощення?
...Мені  б  на  птицю  білу  обернутись,  
Злетіти  в  хмари  –  та  кругом  пустеля.
Як  дивно,  у  сухих  пісках  гарячих
Я  суща  крига,  я  твердая  криця.
Не  милую  ані  сліпців,  ні  зрячих.
В  суспільстві  я  розгнівана  тигриця.
Зубами  вирву  все,  що  забажаю,
А  потім  тихо  приповзу  до  тебе
Й  зализуючи  рани  заридаю.
І  вдарю  блискавкою  в  чистім  небі...
Всі  катаклізми  навіть  взяті  разом,
Не  так  цікавлять  світових  учених,
Як  я  тебе  притягую  маразмом.
Може  й  абсурд.  Але  тобі  цікаво.
Без  мене  ти  -  не  ти,  а  просто  тіло,
Бо  душу  я  поцупила  лукаво.
Навіщо?  Просто  я  так  захотіла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178167
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2010


Втрачений ГОЛОС…

Вона  сиділа  за  столом,  обхопивши  голову  руками.  ВОНИ  Її  не  чули,  а  Вона  мовчала…  «Самогубці  –  слабкі  люди.  У  них  немає  сили  боротися  з  проблемами.»  Ні,  це  не  так.  Самогубці  –  сильні!  Не  кожен  зважиться  на  такий  крок.  Тут  потрібна  сила.  А  Вона  сильна.  Вона  зробить  це…  Зробить…  І…  зробила.  
Вона  не  любила  життя?  Життя  їй  набридло?  Ні!  Їй  було  цікаво,  що  відчувають  ВОНИ.  Вона  хотіла,  щоб  ВОНИ  мучилися,  каялися,  карали  себе,  почувалися  винними.  
ВОНИ  прийшли.  Постояли  мовчки,  опустивши  очі  донизу,  знизуючи  плечима.  І…  розійшлися.  У  своїх  справах.  
ВОНИ  раділи  весні,  купували  нові  речі,  святкували  свята,  їли  улюблені  страви,  закохувалися,  іноді  плакали.  Та  не  згадували  про  Неї.  Ніколи…
І  Вона  заплакала  з  неба  холодним  рясним  дощем.  Та  ВОНИ  не  побачили  Її,  не  почули!  ВОНИ  знову  відвернулися  від  Неї,  як  і  раніше,  закрилися  широкими  різнобарвними  парасольками.  І  все…
Їй  нестримно  захотілося  закричати.  Але  ГОЛОС…  Його  не  було.  Адже  Вона  сама  від  нього  відмовилась…  Тоді…  Мовчки…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176253
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2010


(под настроение)

В  ереницей  длиною  
Я  тяну  мгновения.
Ч  ерез  тьму  продрогшую
Е  дут  настроения.
С  ловно  стаей  бабочек
Л  овит  лень  строптивая,
А  лыми  мечтаньями
В  оет  суть  ревнивая.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175698
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.03.2010


Я навесні вмирала…

Я  навесні  вмирала…  Теребила
Думками  монохромний  сухоцвіт
Минувших  років.  Під  вікном  молилась
Сивенька  ніч,  чіплялася  за  пліт.
А  я  лежала,  споглядала  вічність.
Про  тлінь  буття  нашіптував  мені,
Серпанком  оповитий  п’яний  місяць.
Радів,  що    я  вмирала  навесні.
Я  роки  рахувала
У  косу  вплітала
Ромашки  дитячі,
Волошки  юначі,
Хміль  від  кохання,
Полин  від  чекання,
М’яту  рясну,
Маки  для  сну.
Безсмертник  ховала,
Життя  покидала,
Весною  вмирала…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174521
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010


-

А  жизнь  -  свеча...  И  с  каждым  мигом
Она  все  тоньше  и  короче.
Так  пусть  моя  свеча  согреет
Твою  судьбу,  все  твои  ночи.
Живой  огонь  пылает  ярко  -  
Не  береги  его,  не  надо.
Умей  ценить  мои  подарки.
Свеча  горит...  А  много  ль  надо?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174357
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.02.2010


Ніч

Ніч  вмивалася  чистими  росами,
Із  долонь  посипала  зорями
І  ступала  ногами  босими
за  туманами  барвінковими.
Ніч  ховала  у  мглі  закоханих
І  до  струн  забуття  торкалася,
А  від  спогадів  наполоханих
У  куточках  душі  ховалася...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174353
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2010


Со скуки.

Как  нелегко  одной  сидеть,  скучать,
Стихи  чужому  мужу  посвящать
И  убеждать  себя,  что  это  увлечение  -  
От  скуки  сердце  ищет  развлечения,
Чтоб  чем-нибуть  заполнить  пустоту.
От  этого  звонков  ждет  поутру
Иль  встреч  коротких.  Не  наедине,
Странных,  случайных,  так  сказать,  в  толпе.
И  мучаться  вопросом  "Почему
Я  сильно  так  понравилась  ему?"
Зачем  судьба  нам  подарила  встречу?
Не  потому  ль,  чтоб  каждый  летний  вечер
Курить,  молчать,в  тетрадь  писать  стихи,
Надеяться,  что  все  не  от  любви,
А  так,  со  скуки.  Верить  что  пройдет
Безумство  это,  умопомрачение...
И  друг,  в  одно  прекрасное  мгновение,
Почувствовать,  что  больше  не  влечет
Меня  его  улыбка  и  глаза,
И  что  любовь  его  мне  не  нужна.
Все  это  так...  Но  почему  страдаю?
Между  огней  дорогу  выбираю:
Мой  муж,  его  ревнивая  жена
И  одиночество  -  я  ведь  опять  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174331
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.02.2010


Доля така

Сон  обминає  мій  дім  стороною.
Місяць  в  вікно.
Я  безнадійно  хвора  тобою
Дуже  давно.
Я  научилась  марно  чекати
Твого  дзвінка.
Та  не  бажаю  нічого  міняти  -  
Доля  така.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174326
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010


Як дивно…

Як  дивно:  нема  почуття.  
Гріхи  не  ятрять  мою  душу.
А  вірити  в  тебе  я  мушу,
Бо  ти  є  ЖИТТЯ.
У  серці  згорає  любов  
до  тебе  далекого,  милого...
Могла  би  зробити  із  тебе  щасливого,
Якби  не  пішов.
Ні  сили,  ні  слів  вже  нема
Для  чого  вмовляння  й  благання  пусті?
Та  й  ми  із  тобою  давно  вже  не  ті.
Не  ті...  І  надворі  холодна  зима

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174189
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010


Німе питання

Чи  варто  розміняти  почуття
На  блиск  монет  і  папірці  зелені
І  марнувати  цінну  мить  життя
На  спогади  і  мрії  нездійсненні?
А  в  спогадах  -  тепло  ласкавих  рук,
Що  пестять  в  серці  смуток  одинокий,
І  біль  душі,  і  довгі  дні  розлук...
А  в  мріях  -  спогади...  і  спокій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174187
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010


Що ж, поговоримо…

Що  ж,  поговоримо...  Тільки,  благаю,  без  слів,
Хай  не  псує  шепіт  губ  бездоганної  тиші.
Ти  зрозуміти  мене  не  хотів,  не  зумів.
Видно,  слова  -  це  пусте,  і  для  нас  вони  лишні.
Я  лиш  легенько  торкнуся  твоєї  душі,
Тай  упірну  в  вир  чарівних  очей  з  головою.
І  зрозумію,  мабуть,  перший  раз  у  житті,
Що  говорити  без  слів  можу  тільки  з  тобою.
Тільки  тобою,  повір,  весь  цей  час  я  жила,
Наче  на  Бога,  на  тебе  молилась  ночами...
Але  життя  поміняло  у  п'єсі  слова  -  
Ми  не  герої,  ми  стали  уже  глядачами.
Що  ж  ,  поговоримо...  Тільки  в  душі  пустота,
Серце  завмерло,  скотившись  до  самого  низу...
Я  вже  давно  не  живу,  а  рахую  літа,
Ну  а  ця  зустріч  в  вогонь  ще  підкинула  хмизу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173110
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010


О себе…

Я  не  люблю,  когда  мне  льстят
И  не  люблю,  когда  фальшивят,
Когда  друг  друга  ненавидят,
А  о  любви  своей  твердят.

Я  не  люблю,  когда  спешат,
Когда  везде  не  успевают.
Кого-то  слушают  -  зевают,
А  сами  много  говорят.

Я  не  люблю,  когда  не  пьют,
Налив  себе  в  бокал  при  этом.
Когда  бегут  к  тебе  с  приветом,
А  после  -  в  душу  наплюют.

Я  не  люблю,  когда  стоят
Чужие  тени  за  спиною,
Когда,  как  лазерной  стрелою,
Глаза  затылок  мне  сверлят.

Я  не  могу  поверить  в  рай,
И  в  Бога  тоже  я  не  верю.
Не  лью  я  слезы  над  потерей,
Но  я  не  говорю  "прощай!"

Я  не  люблю,  когда  в  глаза
Мне  бьют  лучи  яркого  света.
Но  я,  зато,  люблю  рассветы,
Когда  алеют  небеса.

Люблю  смотреть,  как  дождь  идет,
И  тихий  шелест  листопада.
Когда  осенняя  прохлада
Туманом  над  рекой  встает.

Люблю,  когда  поет  метель,
Голодный  ветер  завывает,
И  тучи  небо  застилают.
Люблю,  когда  звенит  капель.

Я  просто  обожаю  ночь,
Когда  луна  большущим  шаром
Зажжется  н́анебе  пожаром
И  страшный  сон  прогонит  прочь.

И  нравится  мне  тишина,
Спокойно  отношусь  я  к  смерти.
Я  не  боюсь  ее,  поверьте  -  
Ради  нее  и  жизнь  дана.

Я  знаю  что  такое  "Ждать"
И  знаю  что  такое  "Верить!"
Да,  я  умею  жизни  мерять  
И  даже  годы  не  считать.

Я  буду  помнить  всех  друзей,
Которые  меня  забыли.
И  буду  протирать  от  пыли
Фото  давно  минувших  дней.

О  многом  буду  я  мечтать
И  буду  очень  много  думать.
Стихи  писать  буду,  покуда
Смерть  не  заставит  замолчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173106
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.02.2010


Ему

Белый  снег,  как  лебединый  пух,
Ляжет  на  уснувшие  дома.
В  небе  лунный  потускнеет  круг,
Одиноко  загрустит  зима.
А  в  далеком  городе  большом
Ты  под  ноги  бросишь  сигарету,
Дым  глотнешь,  и  вспомнится  при  этом
Милый,  теплый,  твой  родимый  дом.
И,  грустя,  поймешь,  что  ты  любим,
В  этом  доме  ты  всегда  желанный.
Вроде  гость,  а  вроде  и  хозяин,
Для  кого-то  Бог  и  Господин.
И  скупая  горькая  слеза
Камушком  на  сердце  твое  ляжет.
Ты  молчишь.  Но  обо  всем  расскажут
Мне  твои  бездонные  глаза.
Вижу  их  глубокую  печаль
Через  тьму  ночного  расстояния.
И,  ночную  разорвав  вуаль,
Слышу  голос  твои  среди  молчания...
Знаю,  ты  посмотришь  на  часы,
Дальний  город  проклянешь  и  ветер,
Пальцами  дрожащими  руки
Вытянешь  из  пачки  сигарету...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173048
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.02.2010


Не ті часи…

Що  за  зима?  Дощі,  тумани,
Густа  багнюка  під  ногами
Й  торішнє  листя  на  землі...
А  ми  сумуєм  за  снігами
І  згадуємо,  як  малі
Колись  санчатами  горбами
З'їзджали  радісно...  Не  ті,
Не  ті  роки...  Не  ті  бажання...
Не  ті  розваги...  Та  й  кохання  -  
Тепер  усе  вже  не  таке.
І  дистанційне  в  нас  навчання,
Та  й  ідеали...  Все  нове.
І  час  забути  про  старе,
Бо  це,  як  кажуть,  пережитки...
Та  хтось  і  нас  переживе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173047
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010


Осінь

Ти  знаєш,  скільки  тиша  звуків  має?
Прислухайся,  я  так  тебе  прошу.
До  неба  осінь  землю  пришиває
Тонкими  нитями  сріблястого  дощу.
Ти  чуєш  це?  Тепер  поглянь,  коханий,
В  жовтій  імлі,  немов  казковий  сон,
Листок  кленовий  золото-багряний
Танцює  свій  останній  вальс-бастон.
На  серці  так  тривожно,  так  печально,
Ніяк  не  можу  стримати  сльозу...
Це  Осінь  -  величава  сумна  пані  -  
Торкнула  потаємную  струну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010


А*

Нужна  мне  твоя  тень,  и  звук  твоих  шагов,
И  пальцев  нежный  вздрог,  касанье  к  подбородку.
Узнаю  голос  твой  из  сотен  голосов,
Средь  тысячи  шагов  найду  твою  походку.
Мне  просто  нужен  взгляд  твоих  лучистых  глаз.
Я  в  них  всегда  найду  тепло  и  понимание.
Послушать  я  хочу,  хоть  слушала  не  раз,
Наших  с  тобой  сердец  горячее  стучание.
Я  верую  в  тебя  -  и  ты  не  подведешь.
Я  чувствую  тебя  -  а  чувство  не  обманет.
Мне  просто  нужно  знать,  что  где-то  ты  живешь.
От  этого  душе  намного  легче  станет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173025
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.02.2010