| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Закриються в мені останні двері -
Нема що винести, нічого не внести,
Я вилив би чорнила на папері,
Щоб плямами коханню розцвісти.
І виростуть квітки на грунті тексту,
Той чорний квіт...навколо пустота,
І римами сторінки переплести,
Старається голодна самота.
Вологі пелюстки посохли від чекання,
Земля поморщилась від марності надій,
У снах чекаючи періоду буяння,
В душі коханій вогняній.
І свічка в світ вливаючи пастелі,
Гарячим воском кинула мазки,
Новими квітами у цій напівпустелі,
Засіються пожовклі васильки.
Медовістю розплавляться нотатки ,
В світанках позолотиться роса,
Так і папір покрився квітом гладко,
Ховаючи незримі чудеса.
Триматиму відчиненими двері -
Я все віддам, хоч можна принести,
На скелях розквітають орхідеї -
Та чи кохання зможе розцвісти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2010
Сніг тінями підводячи курсивом,
Вже сонце вилилось масивом,
У скло обвітрених терас,
І звідти кожному глузливо,
У вічі дивиться мрійливо,
Мільйони корчачи гримас.
Воно день бігло між гілками,
Що обіймали світ руками,
Стомившись лігши на дахи,
І п'ючи небо до нестями,
За обрій гріло панорами,
Що ним раділи дітлахи.
Мільярди сонець відгорають,
І під ногами позіхають,
Що їх так хочуть погасить,
А їх близнюк вже засинає,
Червоним саваном вкриває,
Місця, де хоче відпочить.
За лісом постіль вже нагрівши,
Летить жарина недотлівши,
Зі скла обвітрених терас,
І темінь в холоді вмокрівши,
Між гілля зорі поділивши,
Сховала світ пустих гримас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172702
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2010
Я не знайду в собі того, що не існує,
І в пошуках лиш ночі загублю,
Бо істина свідомість не плюндрує,
А істина у тім, що я люблю.
Люблю людей, що жить без них не можу,
Що розчиняюсь в них, як кава у воді,
Бо кожен раз я в них нове знаходжу,
Бо вкотре вже знаходжусь на суді.
Я на суді тому щоразу вибачаюсь,
У тих людей, що кривди не вчинив,
Але за світ весь перед Богом каюсь,
Бо світ я у собі переродив.
Переродив в собі все те, що загубилось,
Так мало бачачи того, що я знайшов,
Все нижче падають до долу мої крила,
Чекаючи в землі гнилих обнов.
Обнову не знайду в собі, що не існує,
І на годиннику лиш цифри пробіжать,
Вони показують на скільки час лікує,
Однак любов, лиш зможе врятувать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Скажена ніч ламається в фіранку,
Щоб спокоєм розмити голоси,
І кожна тріщина висловлює мовчанку,
Щоб кілька крапель випити світанку,
Бо кожна з них - фортеця темноти.
Вони, як тінь від блискавок на стінах,
Лишилися в гостях у пустоти,
Висять прибитими стократно у колінах,
З матерії звільнитися не в силах
Утворюють загострені кути.
І шрамом кожна тріщина чорніє,
Абстракцією вкривши полотно,
І оживають у малюнках людські мрії,
Що ними душу темінь ще зігріє,
Хоч голим стінам буде всеодно.
Впущу напевно гостю у фіранку,
Хоч без її замовкла суєта,
Суворо час біжить по тріщинах до ранку,
Співаючи безмовну колиханку
Ніч поглинає спокоєм міста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172642
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
В жару, без остраху загляну собі в очі,
Де вогником підморгує чудар,
Що усміхом барвить цей світ урочий,
І в душах вимальовує пожар.
І світло переводити не хочу у пожежу,
Щоб розчинитись в мороці думок,
За поглядом своїм, я не простежу,
Щоб сили залишились на ривок.
І в тім пориві я пробачу ту урочість,
Що виїдає внутрішню красу,
Не завжди я знайду для себе користь,
Та все ж комусь її я принесу?
Чи донесу все те, що я піднять не в силі,
І наступаючи постійно на хвости,
Завжди сусідом буду я тій брилі,
Що з нею я повинен проповзти.
Однак в жару не буду доповзати миті,
Що ними я пройдусь не спішучи,
Як по траві весняній соковитій,
Без поспіху обходячи корчі.
Постійно в погляді кипить життя гаряче -
Це той дивак, у вогниках - ключі,
Вони не завжди відкривають нам удачу,
Однак чи висидиш постійно на печі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010
Я долі крайнощі шукати не збираюсь,
Що в павутині тонкощі висять,
Я душу по частинах розрізаю,
І жоден шмат ніхто не хоче взять...
Душа зачинена потроху вже згасає,
Бо щоб зігрітись мало кинуть дров,
Бодай би хтось...так не кидають!
Бо щедрих мало - кожен риболов...
А я рибалити не хочу чужі душі,
Стаючи тінню від безликих мас,
Нехай ковтком мене одним осушать,
Та не потроху п'ючи, а за раз.
Нехай мене залишиться так мало,
Щоб сил було лиш на останній крик,
Однак залишиться на дні добра начало,
Бо на початку я здаватися не звик...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2010