| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Іде процес, початок справ
Державу творять депутати
Велики день уже настав
Борги народу віддавати
Прийшли, розсілись, почали
Іде дискусія жвавенька
Щоб вибратись усім із мли
Працюють депутати потихеньку
Слова лунають звідусіль
За правду, волю, справедливість
І слухать вже немає сил
Наскільки нами всі прониклись
Проекти вносять, галас, ґвалт
Дійдіть до згоди добрі люди!
Та кожен знає депутат
Що покарання не здобуде
Раніш це злочином було
Образа й бійка привселюдна
Сьогодні в норму перейшло
І справа це уже марудна
Закон для нас, а не для них
Вони все знають, лізуть всюди
І скільки ще накоять лих
Не знать наші бідні наші люди
На депутата депутат
Пішов у бійку з кулаками
Іде процес, початок справ
І знову зло керує нами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171286
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Як мало нас розумних, сміливих, принципових
Хто може правди силу розповідати всім
Як мало працелюбних і здатних світ творити
Таких, що хочуть кращий побудувати дім
Іще нас менше чесних, простих і нелукавих
Хто може руку брату сміливо простягнуть
Останнім поділитись без думи про прибуток
Розрадити у тузі й обличчя осяйнуть
І як же нас багато таких, що хочуть жити
Без думи про прийдешнє, з душею, що дрібна
Хто мріє лиш про благо, що можна попросити
І просто посміхнувшись отримати сповна
Щоб просто безпроблемно без помислу і праці
Насититись тихенько і небеса коптить
Заради цього можна і пращурів продати
Закрити очі тупо і розумом спочить
Як мало справ достойних і як проблем багато
Давайте ж браття разом натхненно працювать
Щоб кожен день приносив наснагу і достаток
Щоб можна було жити, а не шматка шукать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170627
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.02.2010
Потихеньку, помаленьку
Щось відходить, щось відоме
Те, що знав іще маленьким
Стало іншим незнайомим
Простір весь покритий млою
Щось чуже і невиразне
Починає рік за роком
Становитися заразним
Вже не можу говорити
Ті, слова, що знав від тата
Заміняються на звуки
Мова стала небагата
Звідусіль слова лунають
Ні, не рідні не вкраїнські
Розум млою обгортають
Все чужинські, все чужинські
Дітям в школі докоряють
За вимову немісцеву
Тишком, нишком набирають
Москалів із них взірцевих
Щоб не знали і не сміли
Пам'ятати про минуле
Щоб дітей своїх не вчили
І рідню свою забули
Потім стануть їх цькувати
На Вкраїну і на мову
Щоб Москва в усіх усюдах
Владу мала гарантову
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2010