| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Він був один-
Як океан
Простий, спокійний і незламний
Коли потрібно хвилю піднімав,
А як спокійно в штиль лягав,
Багато хто його любив,
Багато, при випадку одразу вбив
Він був один-
Як океан
Багато доброго робив,
Та проти хвилі хто ставав,
Одразу з ніг його збивав,
Він був один-
Як океан
І люди як річки,
Наповнювали його сили,
Він був- зразок, найкращої людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
На добраніч сонце
Ти напевно уже спиш
А я не сплю,пишу
Тому я все таки скажу
Як сильно я тебе люблю!
Люблю як місяць,зорі,квіти
Як темні ночі,світлі ранки
Як небо коли сонце у зеніті
Люблю за твої гарні очі
За твої усміхнені уста
За серце сповнене добра
Люблю за те що ти хороша
За те що ти така… Така!!!
Така, як є,така, як і повинна бути,
Веселе і розпущене дитя
Не знаю як це описати
Та знаю точно - таке не відібрати
Ця внутрішня краса,
Тож живи і посміхайся
І пам’ятай, ти краща ніж уся земля!
For Valentina
10.10.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
Імена…
Які це дивні слова…
Із них формується серце і душа
Всі оригінальні і незвичайні
Добрі і злі,
Погані і хороші,
У кожного своє
Їх не забрати та не сховати
Не продати і не намалювати
Ти – людина поки маєш ім’я
І безпомічна дитина без цього слова
Це все - одно що відсутня голова
Без нього не можна
Але із ним життя- штука складна
Потрібно честь зберігати
Борги віддавати
Своє слово до кінця тримати
Друзів зберігати,кохання давати
При образі не мовчати
А рвати і кричати
Поки б’ється серце,і працює голова
Я не здам позицію свого «Я»
Кожна секунда мого життя
Це не припиняюча боротьба
Мій дух і сила
Ось життєва опозиція,
І кожному без слова,
Зрозуміла її мова
Ти не заткнеш мене,
Поки не змовкне моя душа
Не проллю я і краплі каяття
Моя вимога дуже проста
Замовкни і слухай
Це моє життя,
Це моя гра!
13.02.2009 ́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
О, мой кинжал – прекрасное творенья
Ты был мне дан руками благовенья
Преподнесен в подарок от нежного создания
На службу верную, для жизни блага и спасенья
Не знаю кто тебя ковал,
Но жизнью благодарен я ему,
Так потому что он тебя мне дал,
А ты - её уже не раз спасал,
И сталь твоя и гравировка,
Тверда, крепка в груди врага,
И так мягка, легка в моей руке,
Когда тебя я чищу и ласкаю
Когда прошу и умоляю,
Чтоб ты в смертельное мгновенье,
Подобно ветра дуновенью,
Унес опасность от меня,
И снова дал продолжить счастья бытия,
О, мой кинжал прекрасное творенье,
С тобой рука быстра, как мимолетное виденье,
С тобой не страшно встать – и замертво упасть…
Ведь что мне смерть-?
Одно большое горе,
За место жизни - многих, малых горь…
13.12.2009
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167862
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.01.2010
Чому життя дає так мало шансів
Прожити себе з щастям?
Чому дає багато так нещастя?
Чому багато так брехливих слів?
І мало так кохання?
Хоча не скаржусь я,
Мені його допіру вистачало
Але ж не завжди так бувало,
Колись я плакав і кричав,
Метався з ліва в право,
Життя своє готовий був віддать,
Кому завгодно аби лиш легше стало,
І я знайшов таку людину
Яка мені знов душу розпалила
І поглядом зігріла,в темноті
Ввімкнула світло,після довгої ночі,
І врятувала від вічної невдачі,
Вернувши враз цікавість до життя,
Вдихнула його в мене з легеньким поцілунком,
Коли відчув її вуста,
Відразу полетів на небеса,
Спустивсь,помітив погляд, і вогник цей в очах,
Мене сп’янив цей запах
Такий незнаний і приємний,
І одночасно поки що чужий,
Ішли хвилини, летіли місяці,
Тепер це все таке знайоме,
Але лишається,новим,
Незвіданим,цікавим…
Живу тобою день і ніч,
Не забуваю ні хвилини
Життя моє тільки для тебе,
візьми його та не впусти…
23.12.2008
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167727
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Які короткі наші дні.
Один лиш оберт круглої землі,
І все, і ніч, і морок, і пітьма,
І вже втікає у куток душа,
О наші страхи безпричинні,
Чого боїмся ми? Чогось в житті?
Але чому? навіщо?
А шо втрачати в цьому нікчемному бутті?
Становище і гроші?
І що-? Як помремо, то все одно,
Чи в золотій труні, чи у сирій землі.......
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167726
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010