| Сторінки (1/63): | « | 1 | » |
кожна випита пляшка підносить тебе до нірвани
кожен келих прочищає тобі чакри
твій особистий дзен-буддизм
у
кожній
піцерії
і
пивниці
усі ці будди що люблять живе нефільтроване
говорять про щось своє певно шепочуть мантри
беруть арахіс наче перебирають чотки
вони
кожного
вечора
шукають
просвітлення
і час від часу приєднуючись до них
помічаєш у їхніх очах спустошеність
вони
так
і
не
змогли
знайти
свого
Вчителя
08/06/12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342821
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 08.06.2012
Апостол Петро постійно горить на роботі,
тримає ключі від раю, чекає праведні душі.
Ніколи не спить, ходить в напівдрімоті,
буває співає чи їсть там небесні груші.
Уже довгий-предовгий час не було відпустки,
вихідні, державні свята - все одно з ключами.
Болить голова, в судинах не кров, а не згустки,
якщо можуть хвороби вживатися з небесами.
І чекає нових прибулих кожну хвилину
дев'ятнадцять століть свого трудового стажу.
Прикладає до голови листок капустини,
бо біль у скронях доводить його до сказу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2012
Барак Обама читає програму, підкреслює лиш новини.
Він знає, час дуже швидко тікає, наче на хмарах лине:
"Я президент, але я не можу спинити бодай хвилину,
а щоб не хворіти, раджу усім пити лиш чай з калини."
Ніколя Саркозі проходить УЗІ (чи правильно УЗД):
"Я президент, але я не знаю, що болить в мене і де.
Життя, взагалі, небезпечна штука, є ти і ось ти зник.
А щоб не хворіти, раджу усім ввечері їсти часник."
А Саакашвілі у себе на віллі відпочива серед друзів:
"Я президент і тому живу постійно в страшній напрузі.
Світ, скажу Вам, дивовижна річ - села, міста, столиці.
А щоб не хворіти, раджу усім парити ноги з гірцицей."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327152
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.04.2012
Господь складає померлі серця у дерев'яні скрині,
святі і грішні, вони завжди будуть отут віднині.
На кожнім із них янголи пишуть ім'я і смерті причину
так обережно, ніби воно ще оживить людину.
Часом Господь сідає і плаче, плаче над скринями цими,
бо ці серця були повні життям, вони стукотіли ними.
І коли небо звільнялось від хмар, вдягнувши себе в блакить,
вони на мить спиняли биття, на одну лиш єдину мить...
І як тільки ставало тихо довкола, зовсім ніхто не шумів,
в повітрі чулося музика серця, чувся сердечний спів.
Господь прислухався й не міг зрозуміти жодного з тисяч слів,
бо то була мова нових поколінь, мова майбутніх днів.
31.03.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326537
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2012
Коли останній конверт впаде в абонентську скриню,
коли звіти прийдуть з усіх СМС... Тоді
заглиблюсь тобі у очі апостолом на святиню,
хоча б у ріках-зіницях ходитиму по воді.
Хоча б в волоссі-тенетах губитимуся без карти,
судини рік вивчу краще за всі дороги й міста.
Забуду все, що лякало, для себе зоставлю жарти...
в пам'яті ти лишишся, наче небо, проста.
В пам'яті заблукаю, мовби в чужих країнах,
крізь лабіринти планів, марень, людей, подій...
Бачити це обличчя буду в порожніх стінах
і час у мені повзтиме, немов величезний змій.
29.02.12
Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318047
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2012
Мій Че Гевара зараз на небесах
хмари на ймення Куба. Брати-партизани
випивають і ромом лікують рани,
принесені вітром в повстанських лісах.
Знову не спиться чомусь команданте Че,
тиша і спокій - найбільші його кошмари:
"Ну хіба оце рай, коли навіть немає гітари,
а крізь пальці і душу пісня, мов кров, тече?
Де ти, мій друже, Фіделе, сумую знов.
Небо вже рветься, не зшити його нитками.
Ти побілів, я ж не старію з роками,
лиш замість серця - операційний шов.
І замість віри тільки твої слова:
"Всі перемоги, всі ці пісні і люди,
звірі лісами, рушниці, залізні руди
і молодість наша, неначе вода жива, -
Все це, друже, вірить лише у нас,
прикриє від куль, врятує життя і скроні.
Свобода - мов кисень, ми вічність уже в полоні
і смерть зупиняє лише особистий час".
26.02.12
Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2012
http://www.youtube.com/watch?v=F1J429xN3-Y&feature=related
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317247
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.02.2012
http://www.youtube.com/watch?v=5QciIH8fb7o&feature=related
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317086
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2012
Ще вчора вони сміялись, пили колумбійську каву,
слухали разом новини незрозуміло чому.
Чекали якусь пригоду, таку мрійливо-цікаву,
і час від часу вона говорила йому:
"Давай поїдемо звідси, життя не скінчиться завтра.
Потяги линуть, мов гусінь травою своєї весни...
Блукатимемо містами, як в книгах блукає правда.
Сумують вокзали, площами плачуть вони.
Давай поїдемо звідси, в повітрі тут скільки злості!
І ці новини, дивись, поступово вбивають нас.
Що, власне, тримає? Лиш Сонце заходить в гості...
Зникнемо просто, полинем в дорожній джаз.
Ще вчора вони сміялись і швидко складали речі...
Покинувши місто, назустріч в нові світи.
Засинаючи разом в мандрівках або у втечах,
тільки їм і Сонцю відомим куди...
08.02.12 р.
м. Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2012
Зігмунд Фрейд або Фройд (кому більше як до вподоби)
гуляє бруківкою Відня, разом із псом кудлатим:
собаці хочеться бігати, хочеться грати,
вирива повідок - це вже четверта спроба.
А хазяїн говорить весь час про свої проблеми:
про дитячі травми душі своєї особи,
заліковані рани, втрачені дні, хвороби,
наприклад, нежить, хронічне безсоння, екземи.
Виливає усе-усе бідолашному сенбернару:
забуті коханки, клієнти, що марять ночами,
як місцеві церкви і їхні прочани
проти нього й пророчать небесну кару.
"Я втомився, Вулкане, я бачу у всьому знаки,
я хотів би кудись втекти, але скрізь же люди:
на роботі, удома, в кав'ярні! усюди!"
Вслід дивились ворони й подекуди граки.
І отак теплим ранком розбивали порожню тишу.
Пес подумав: "Хазяїн - хороший і добрий,
він частенько сумний, він не дуже хоробрий,
та я знаю одне - я його не залишу!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2012
Дівчинка Леся працює у "АТБ",
шкірою пальців вміє читати штрих-коди.
"Пакет не потрібен?"- може спитати тебе,
а ти познайомитись
з
нею
шукаєш
нагоди.
Дівчинка Леся говорить до тебе на Ви,
щира усмішка чи просто така тут етика...
А очі, як море, просто стрибай і пливи.
Зайвою
буде
будь-яка
теоретика.
Дівчинка леся не буде дивитись вслід:
в неї десятки таких - з кошиками-візками.
Можливо для когось вона - то є цілий світ,
а ти просто
ідеш
з
продуктами
і
речами.
26.01.12 р.
Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309520
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2012
Час неможливо спинити. Рух зупиняти не варто.
Просто вести за собою, вірити, знати, йти,
мати потрібну точку в топографічних картах,
й наперекір невдачам, долі постійним жартам,
через бетонні мури рухатись до мети.
Може втрачатись віра чи опускатись руки,
все це минає згодом – просто продовжуй рух.
Знай: на шляху ще будуть чорні, мов ночі, круки,
солодкі слова, що штучні, неначе старі перуки.
Тіло, мій друже завжди гартує дух.
«Чи винести все це здатен? - спитаєш себе, можливо. -
Хто дав тобі право першим вважатися серед мас?».
Сумніви – це корисно, вагатись в собі – шкідливо.
Умій відділяти непотріб і те, що дійсно важливо.
Світогляд будуй без ілюзій і без прикрас.
Якщо у твоєму серці бажання світи змінити
зростає, біжить по венам, в легенях собі живе –
тоді вирушай в дорогу… ще скільки шляхів оббити…
На цвинтарях, друже, квітів найбільше на плитах
У тих, хто людям зумів принести нове.
Відповідати маєш за всіх, хто рушив з тобою.
Не скажеш ти їм: «Не можу», «не хочу», «втомився я».
Битви найважчі завжди – «сам із собою двобої»,
лиш після них виходять нікчеми або герої,
саме тоді побачиш сутність у чім твоя.
Найважливіше, друже, те, що ти знаєш ясно –
мрія твоя здійсниться. Продовжуй іти вперед.
Безглуздо, мабуть, казати, що буде не все прекрасно…
Ціль проголошуй вголос, ціль говори виразно.
Запалюй серця, мов факел учасників естафет!
Ти не один на світі. Будуть ще побратими,
будуть і вороги – постійно це пам’ятати слід.
Та не зважай, не бійся, люди ідуть за тими,
хто вільний в душі… ідеями хто новими
здатен усе здолати, хоч би вогонь чи лід.
Адже заради чогось сміливо рушаєш далі.
Крокуй же рішуче, друже, не так вже й багато часу
Лишилось… повторюй твердо слова, що ніби зі сталі,
Що власне тобою стали…
І вчись цінувати красу.
Яким би не був ти сильним, тебе обирають люди,
Забудеш про них надовго – знесуть, мов ріки течія.
«Ми» - це лунає гордо, хай так лунає всюди…
Тягнися, притягуй серцем, немовби магнітні руди.
Світ відкриває тебе, коли ти говориш: «Я»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304282
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2012
Вона говорила так, ніби ловила руками повітря,
наче усе довкола змінювала навіки,
не вірила в алкоголь як душевні ліки
і раз на півроку стирала усі номери і ніки.
Співала часом так тихо, що важко було почути.
Дивилася в очі пильно, немов полювала зіниці,
а потім зникла у зиму і навіть уже не сниться,
хоча обіцяла... Напевно, міняє тепер столиці.
А зими приходять вчасно потягами вокзалів.
І все, що вона казала скоро присипле сніг.
Так завжди: не все втрачаєш, а щось таки і зберіг:
її ледве чутний сміх...
02.12.11 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2011
Коли шпигун виходить на пенсію
(якщо не провалить місію і доживає до неї),
він не вирощує там капусту чи орхідеї,
в його голові зовсім інші ідеї.
Він починає озиратись довкола,
слуха сусідів на предмети зради Вітчизні,
складає досьє на них, характеристики різні,
ставить штампи уже недійсні.
І все це відправляє в свою структуру,
де для документів готове місце в архівах -
такі врожаї на шпигунських нивах,
стабільні при всіх політичних впливах.
Їх абсолютно не буде читати жоден
лейтенант, капітан, майор... генерал - тим паче.
Доки шпигун працює - серце його не плаче,
а це вже багато значить.
22.11.11 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297453
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2011
Леді ГаГа приходить додому, готує сендвіч із шинкою.
Думає: "Боже, як хочеться бути нормальною жінкою,
вдягнути звичайні джинси, узути старі кросівки,
та хто ж тоді купуватиме мої епатажні платівки?"
Налива молока у склянку, п'є наче тонік з льодом.
Думає: "Господи, хочу зізнатись перед народом,
сказати - оце я справжня, все інше зника з вітрами,
та все це підхоплять в ефіри новини і телепрограми."
Бере із плити каструлю, насипає борщу у миску.
Думає: "Знов концерти, шоу і кліпів низка,
а хочеться взяти гітару і пісню співати одну
про те, що "у тобі я втоплю свою весну".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294362
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2011
Наступають у бій слони,
Світ здригається під ногами.
Люта зброя тут у війни,
У війни між двома царями.
Ріки крові і море стріл…
Збожеволівши у тривозі,
Мужніх воїнів, наче бджіл,
Давлять в безладі і хаосі.
Ось на тебе цей слон біжить,
Тет-а-тет лиш природа мати.
І тепер вирішальна мить:
Чи зумієш слона здолати?
м. Полтава
15.12.08 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2011
На площі Тяньаньмень сьогодні так осінньо
і всі кудись летять, мов сірі голуби.
Стара китайська пара за межею цвітіння
проходить весь свій шлях, усі свої якби...
Відбитки революцій на їх руках старечих,
юнацька боротьба у зморшках на чолі.
Вони в своїм минулім, вони тепер, до речі,
листи від дисидентів ховають у столі.
І завтра знову явка у когось на квартирі,
і будуть говорити про Партію й Пекін.
Вони по площі йдуть, вони в людському вирі -
дві втомлені душі й мільярд китайських стін...
30.10.11р.
Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291151
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2011
В аналізі крові - жодної рими,
відсутність верлібрів, немає вірша.
Мабуть, якщо порівняти з усими
моя медкартка точно найгірша.
Натомість цукор, еритроцити,
незрозумілі медичні коди.
Раніше у серця мав звичку просити
слів, що у нім живуть від природи.
Я знаю - рядки біжать по судинам,
гарячим таким, як вогонь без диму.
Я, мабуть просто така людина,
у мене в венах немає рими.
15.10.11 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288501
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.10.2011
У всьому шукаєш її сліди,
її парфуми у свіжім повітрі,
знайомі рухи її ходи,
слова, що тепер зникають у вітрі.
Все, до чого торкалась вона,
де лишалися тільки її відбитки,
стало скарбами... і осінь сумна
перетворює час на коштовні злитки...
Перемелює час на листя і дощ,
ходить за мною тихою мишею.
І шукаю її поміж вулиць і площ,
і мій телефон розмовляє тишею...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2011
Найкраще писати у зливу
на кухнях з відкритим вікном
вірші із подвоєним дном,
які видихаєш мінливо,
де ритм, наче серця такти,
де рима - лише твоя,
знаєш, сьогодні я
всі відміняю антракти,
всі починаю драми
для одного актора.
Я невимовно хворий
небаченими містами,
де вулиці повні дива,
що вистачить і подорожнім,
які блукають порожніми,
і пишуть собі у зливу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2011
Ті речі, що справді важливі,
наспрвді такими не є...
Дитино, сьогодні можливо
забрати усе, що твоє...
Бо дійсно потрібне кохання.
Бо має ціну лиш життя.
Відчуй ніби день цей останній.
Все пройде, дитино моя...
Тому не марнуй так завзято
ці дні океанськобурхливі.
І кожна хвилина - то свято,
це те, що насправді важливо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272733
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2011
Вже пізно занадто дивитися в небо,
пити очима блакить океану...
Зникають і друзі, і Всесвіт, і все, бо
ти засинаєш і бачиш тумани...
Або дочекатись на зорі в зіницях,
забути про воду, про море, про ріки...
Країна нірвани, слонів і кориці
сниться тобі, опустивши повіки....
І хоч назавжди у тобі не лишиться
цей спогад чи сон, що побачив уже ти...
Відчуй у повітрі прянощів запах...
Поглянь - на руці залишились браслети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272592
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.07.2011
Твій ноут уже втомився, але сказати не може...
Йому вже трохи набридло гратися в Автокад.
Вечір вкладає Мотель на біле і тепле ложе,
ти пильно вдивляєшся знову у монітору квадрат...
Здачі і різні сроки - все це проходить плином,
будеш з роками потім згадувати цей час...
Ми зараз прямуєм поруч - як журавлиним клином,
та мить і... стежки і межі, що відокремлять нас.
Тож не забудь, будь ласка, дні ці алколекційні,
вино під піццу "Найробі" і "Сутінків" фанатизм.
Попереду ще багато, роки і буденні, й мрійні,
осінньо-похмура туга і сонячний романтизм))
03.10.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214125
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.10.2010
Вперед фарбувати будинки!
Купити фарби багацько -
розмалювати цеглинки
так експресивно-зненацька!
Щоб сіро-сумні перехожі
відчули потрібність зміни,
що все у житті хороше,
що світ - це не тільки стіни...
Ви ще сидите без фарби?
Вперед же назустріч диву!
Шукайте веселі барви...
малюйте світи красиво!
03.10.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214101
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.10.2010
Фідель сьогодні сумний,
дивиться дощ осінній,
що стрімко по даху тече...
Фідель випиває за Че...
Скільки пройшли ці ноги,
вірячи власним душам?
Знає: за перемоги
пойдені всі дороги...
Все непомітно плине...
обпершися об пілястру,
згадує власне минуле
великий барбудо Кастро...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214012
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2010
Ми живемо тепер в дивовижному світі,
гроші правлять тілами, і душі – у них.
Лише трохи піару – і ти у зеніті,
кожен лізе до сонця по трупах чужих.
Ринок прагне брехні – і отрима доволі,
гроші завжди були у великій ціні.
А поглянуть з небес мудреці сивочолі,
скажуть:”Дні на планеті сумні”
Розраховуй життя і хапай ці мільйони,
всі маскульти дарують шляхи до сердець.
Дозріває свідомість, повна соку, як грони,
світ зелених мільярдів вдягає вінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178796
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
на даху якось краще дивитись на хмари
глядіти униз з висоти самовбивці
то отам під тобою юрмиська отари
мисливців на гав алкашів і лінивців
на даху якось легше повірити в долю
прийняти для себе релігію й бога
то отам на асфальті конають від болю
а отут угорі не боїшся нічого
на даху все простіше і слова зайвуваті
ніби з небом домовився грати в мовчанку
то отам під тобою горить світло в кімнаті
і буде чекати тебе до світанку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178795
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
Звабливі очі, лице гламуру –
лиш посміхнися – і кадр є.
І для мільйонів тепер ти гуру,
і серед глянцю ім'я твоє.
Скрізь наймодніші аксесуари.
Кого шукаєш? Дивись – бомонд.
Моделі вірять в пластичні ”чари”,
таких спокусить лише Джеймс Бонд.
Писати швидко, сучасно й модно –
Це не проблема, так можуть всі.
Писати гарно, не як завгодно, –
слова хай будуть у всій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Коли світ зла в своїх образах
цвіте осотом серед трав
і так яскраво, наче в стразах,
сміється сотнею заграв,
тоді пора, тоді тривога,
борись зі світом… є зоря
за всіх найвища і найкраща –
вона тобі хай докоря,
що ти, можливо, й не ледащо,
але і не світило теж.
Давно уже немає меж.
Якщо не ти – то доля нащо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
В світ такий , пригнічено-похмурий,
Янголи ще можуть завітати,
А десь поруч будуть і амури,
Головне – то янголів впізнати.
Ось стоїть неподалік від тебе:
Тиха, мила, сонце у очах.
- Дівчино, скажіть, а ви не з неба?
Ви мені ввижалися у снах.
І вона так тихо засміється,
І її я знаю сотні літ.
Янгол в цьому світі – він знайдеться,
Тільки не спиніть його політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Життя – безмежний океан:
Пливеш, а хвилі налітають.
І за тобою біль, обман,
І тебе сили покидають.
Але пливи – не зупиняйся,
В тобі живе мільйон надій:
Сміливо з хвилями змагайся,
Ти маєш мрію, отже, дій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Над головою сонячне проміння,
Маестро час не зупиняє хід.
У мить таку лиш крапельку везіння
І кинеться під ноги весь цей світ.
Приходить ніч, таємно-сутінкова,
Дарують зорі кожному по сну.
Не допоможе у біді підкова,
Недолі оголошуйте війну.
Світанок прийде, барвою залитий,
Напередодні щастя йди вперед.
І світ, що мріями сповитий,
Сповільнить свій нестримний лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172153
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2010
Вона живе в районі діамантів,
Весела часто, інколи сумна.
І там з небес, що на плечах Атлантів,
Їй Сонце сяє...Отака вона!!
На першу пару любить запізнитись
(Біжать - Оленка, Іра, Шмат).
Від її сміху не втомитись,
Панує в сумці завжди лад:)
Вона танцює - королева!
Живуть у рухах тих, очах -
Голубки ніжність, воля лева
І граціозний лебідь - птах.
Усе у ній: краса і "влада":)
Весела вдача, мудрість фраз.
Оця фанатка шоколаду
Зорею світиться для нас!
І час летить конем грайвистим,
І світ увесь в її полоні...
Оленка спить вже сном барвистим
На Діамантовім районі=))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172152
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2010
За цими шпалерами - інші світи,
і стіни мовчать, і сусідів немає.
У вікна на вулицю дивишся ти.
І кров попід шкірoю музику грає.
А десь, дуже близько блукає вона -
весела така, як у червні дитина.
В тобі назріває велика війна -
не буде ні виграшу в ній, ні спочину.
Ти можеш вести за собою людей,
ти можеш іти, доки серце не стане,
наповнити простір мільйоном ідей,
та бачити будеш обличчя кохане...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172109
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2010
Проміння сонця, неба небокрай,
Троянди, що прокинулися вже.
Здається, що десь поруч рай,
А ти не бачиш. І невже
Не можеш навіть зрозуміти:
У день прекрасний цей живи,
Люби весну, як люблять діти,
На хвилях радості пливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172108
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2010
У боротьбі весь сенс життя,
Іди вперед, іди на стіни.
Уже немає вороття:
Позаду тебе лиш руїни!
Там біль і смуток, як брати,
Переплелись, тебе знов кличуть.
Не обертайся, далі йди,
Спрямовуй душу войовничу!
Вже світ новий перед тобою,
Та шлях до нього не близький:
Ти за Добро йди горою,
Живи Добром і будь таким!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171251
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Ми йдем вперед, вперед – за Україну!
Ніхто нас не зупинить в боротьбі.
Якщо ти віриш в неї до загину,
То серед нас є місце і тобі.
Живи, працюй чи вчись для України,
Не можна тільки руки опустить.
Якщо ти віриш в неї до загину,
Любов у серці зможеш ти зростить.
В щоденний бій іди за Україну,
Не бійся – за тобою твій народ.
Якщо ти віриш в неї до загину,
Не вимагай розкішних нагород.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171250
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2010
Зима лютує – час належить їй,
А нам потрібно холоду боятись.
І зігріватись від майбутніх мрій,
Яким властиво інколи з'являтись.
Мороз і вітер, пролітає сніг,
Але життя не може зупинитись.
Попереду ще тисячі доріг,
Йдучи по ним ми прагнемо відкритись.
А поки ще летять малі сніжинки
У душах наших теж живе зима.
Із нею серця боряться жаринки,
Тепло весняне запанує над всіма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Вікно і ніч. Прекрасна осінь.
Слова і музика. Ліхтар.
Брехня і правда. Досить, досить…
Ще сотня в голові примар.
Ось хтось іде. Чи ні? Блукає…
Він так захоплений в життя!
Невже дивак оцей не знає,
Що всіх чекає небуття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Краса ніколи землю не врятує,
Бо не існує ідеальної краси.
Лиш холод наші душі загартує
І зробить чистими, як крапельку роси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Душа летить, летить у небеса,
Подалі від тривог і від утоми.
Все так чудово! Скрізь – краса!
Але чомусь так хочеться додому.
І ланцюги розірвані навік,
Ті ланцюги – то біль і то страждання
(Яким усі утратили вже лік),
Надії марні, марні сподівання.
Вже ангели сидять – її чекають,
За хмарами зника наш світ.
А люди в небо дивляться – не знають,
Що там душа завершує політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169541
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Йде дощ. Малесенька краплина
І ще одна, і ще одна
Із неба до землі полине
І зникне назавжди вона.
Йде дощ. А темна хмара тане,
Блакитне небо проступає.
І раптом сонечко заграє,
Десь пташка дзвінко заспіває.
Скінчився дощ. Малеча грає.
В повітрі – свіжість, прохолода.
Людей веселка розважає.
Цей дощ – то справжня насолода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169242
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Війна Велика Вітчизняна
Забрала тисячі життів.
Вона, жорстока, невблаганна,
На нас виплескувала гнів.
А біль людей, мільйонні втрати…
Навіщо так народ страждав?
Ішли, співаючи, солдати
І кожен там життя віддав.
А в когось там старенька мати
Чекала сина безліч літ.
Ніхто не міг вже їй сказати,
Що зупинився його цвіт.
Осінь 2005
м. Полтава
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Сергію Жадану,
який не отримав чичибабінську премію
Дельфіни виносять на береги
мертвих своїх матросів.
У кожного з них були вороги,
нестача спирту, брак папіросів.
Були, може, діти, батьки, жінки,
коханки, офшорні рахунки,
а мають лише похоронні вінки
і жодного крику рятунку.
А може б вони залишилися там,
аби не оці дельфіни.
Мали би дно незнане вітрам,
які всьому несуть зміни.
Я б приїздив до цієї води
раз на рік, не частіше.
Ходив би по гальці туди-сюди
і серцю було б тепліше.
І я казав би: «Матроси оті,
що там у морях на днові,
вони, повірте, усі святі,
до неба летіть готові.
Вони сховали свої гріхи
у довгі кишені віри.
Вдома без них сумують дахи –
течуть і течуть без міри.»
Та добрі оті дельфіни морів
вбивають мої промови.
Чинять не так, як я би хотів
знаходячи спільну з матросами мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Поет малює римами картину,
Поет малює римами село:
Маленьку хатку, яблуню, калину,
Або зима… і хатку замело.
Поет малює римами людину,
Емоції, бажання і життя,
Чужу або свою родину,
Минуле, сьогодення, майбуття.
Поет малює римами кохання,
Він може змалювати геть усе,
Бо він Поет! Лише страждання
Поміж рядками мовчки пронесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169197
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Так хотілось тобі писати...
Кілька слів, кілька фраз головних,
Що цінніш за алмазів карати,
Але мова тепер не про них...
Так хотілось тебе зустріти...
Місто тоне в дощах по вуха.
Серед буднів холодних гріти.
Вітер грає, мене не слуха...
Так хотілось тобі сказати
Ні про що і про все на світі.
Всі бар'єри – щоб їх долати.
Все іде по своїй орбіті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169119
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Грайте в бісер своїми думками,
їх на нитку одна за одною.
Те, що люди творили віками,
хай зіграє повільно струною.
І слова, що вітри у пустелі
все малюють – не бійтесь казати:
віра в скелі сильніша за скелі
і за мрію не страшно й вмирати.
Ти зростеш, світ зросте із тобою,
і замінять твій бісер перлини.
Тільки з осінню надзолотою
все за вітром в пустелю полине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169118
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
(вірш по літерам алфавіту, співавтор - Бутко Таня)
А біль все гострить ґнітом душу,
емоції єством жаріють.
Забудеш іноді і їдеш
й кордони лінією мліють.
Навіщо осінь? Примха? Радість!
Саме тому убиті фарти...
Ховаєш цю часу шпилястість,
щоденні юрмичища, ярди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
На вокзалі зустрілись вони.
Він – у Київ, а їй – у Росію.
Перекинула хвиля човни,
він сказав:”Я… я вже не зумію
жити так, як усі ці літа.
Дай мені хоч якусь та надію…”
І торкнулись з вустами вуста,
у серцях вигріваючи мрію…
Розлучили їх літаки,
божевільні залізні машини.
Мало статися так все таки:
у вогні її серце загине.
Він заплакав, ні – він закричав,
наче звір, що не має рятунку.
Чорний-чорний світанок віддав
тільки присмак її поцілунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2010
Серед цього земного раю
вечір повно розлив туману.
Вітер тихо шепоче: ”Знаю,
ти кохаєш її, Світлану.”
Серце рветься на дві частини,
біль оцей я вже не здолаю.
Незабаром звідціль полину,
та її все одно кохаю.
Пройде час – все, мабуть, минеться.
Я повірю цьому обману.
Але вітер і там озветься:
“Ти кохаєш її, Світлану.”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Ми чекаєм на долю, а долі немає,
Ми шукаємо світло, а світло у нас.
Аромат від ”Шанель” на вітрах прилітає.
Чи ”Діор”, чи ”Версаче” – вирішує час.
Люди прагнуть краси – це сьогодні не диво,
меблі в стилі модерн, все як радить фен-шуй,
в голлівудських кіно всі, як завжди, щасливі.
Сядь у свій ”Мерседес” і керуй, і керуй.
Бренди правлять над нами – а ми і не проти,
гарна якість, реклама – і ти мільйонер.
Ось везуть твій товар у Європу пілоти
і сто баксів для тебе – найкращий партнер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Імена нам даються раз,
ми міняти їх вже не вправі.
Їх так легко стирає час,
як Помпеї в нещадній лаві.
Та не в імені справа все ж –
а у кожному дні твоєму.
Головне: не боятись меж,
безкінечність – то як емблема.
За думками приходить рух,
за світанками – віра в себе.
Доки вітер іще не вщух
осідлай його – і до неба.
Доки дієш – доти ти є,
не дивись в календарні дати.
Хай кохання всю душу п’є,
я і серце ще можу дати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168972
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
Цими днями не буде дива:
Просто літо і просто ти.
Там далеко колосить нива,
Важко велетням світ нести.
Виноград напуває грону,
П'єм солодке його вино.
Дощ вдягне з блискавиць корону,
Що чекала його давно.
Важко яблукам на вершинах,
Ось летять вже тепер униз.
На відомих тобі картинах
Так бракує знайомих рис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.01.2010
З тобою весело і сумно...
Ти пишеш так, як і живеш.
Вбиваєм разом час бездумно
у невичерпності мереж...
І серед всіх ай-пі і сайтів
ми загубилися давно..
І як літак сміливих Райтів
ми не змімаємось в кіно...
Хоч різні мови - неважливо,
хоч різний вік - усе пусте.
Все неіснуюче - можливо...
Та ми не згадуєм про те...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167833
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Вона одна така на цьому світі,
Чита Коельо, вірить в чудеса:)
І карі очі, що для зір відкриті,
Собою поглинають небеса.
І ця усмішка, що неначе літо,
І ця любов до зміни усього...
У неї будуть дуже гарні діти...
Але це потім, року одного.
Траплялася у нас негода,
Злість бігла морфієм у кров.
Мені про це згадати шкода...
Назавжди друзі... вічні знов...
А час пройде (він пролетить сапсаном)
І кожен закрокує вже окремо.
Ми будем жити правдою, обманом
В Полтаві, у Лубнах чи у Сан-Ремо.
А поки що все йде життєво:
"ВКонтакті", Майер, опірмати.
Роки втечуть собі миттєво -
Життя - театр, мусим грати.
І пише щось Коельо поволі,
А хтось спалив останні мости...
Я дуже-дуже вдячний долі,
За те, Іринко, що поруч є ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Надлюди йдуть по над планеті,
надночі і надвечори
в своїм щоденнім цім надлеті
вкривають землі догори,
надліхтарі і надпечалі
мене ведуть у наджиття,
а я наддалі і наддалі…
в надсерці спить над каяття.
Пройти прості свої стежин –
я так не можу (не біда).
Надмрії лиш у надлюдини,
в надо́́кеанах надвода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167786
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Они сто лет, наверно, дружат
И вместе ходят в институт.
Не страшен снег, мороз и стужа,
Два Димки весело идут.
И так вперед сквозь все преграды,
Судьбы удары и пути.
Им все-все-все на свете рады:
Двух Димок лучше не найти!
В футболе просто виртуозы,
Куда Роналдо и Кака!
После игры несут им розы,
Тащить домой болит рука.
В «контакте» иногда бывают,
Где сотни, тисячи друзей
(Они теперь на днях решают
Двум Димкам открывать музей).
Возле домов их то и дело
Поклонники сидят и ждут,
Когда уверенно и смело
К ним двое Димок снизойдут.
Им открывают монументы,
Благословляют миллионы.
Их охраняют спецагенты,
На них охотяться шпионы.
Кто дважды в месяц мир спасает
От всей преступности разгула?
Их даже первоклассник знает:
Мудрейший Димка й Димка Була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167785
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.01.2010
Якщо вже доля так складеться –
Тобі потрібно буде йти,
Душа до розуму озветься –
Я попалю свої мости.
Я на хвилину зупинюся…
І на коліна упаду,
І Богу мовчки помолюся,
І сили у собі знайду.
І я пройду крізь грози і тумани,
Крізь лихоліття і бентежний час,
Крізь біди, темряву й обмани –
Ніщо вже не розлучить нас.
Ти обернешся й зрозумієш,
Що поряд тебе я стою.
Сховати радість не зумієш,
А я скажу: ”Тебе люблю!
Люблю, кохаю і пороги
Свої покинув через це.
Пройшов я звивисті дороги,
Щоб глянути в твоє лице.
Бо той, хто любить, дійсно любить,
Той піде, мабуть, на усе.
Своє життя, можливо, згубить,
Але кохання пронесе!"
І в очі ніжно ти поглянеш,
І посміхнешся лиш мені.
І ти усім для мене станеш.
Тебе я не згублю ніколи… Ні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167744
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Днів зайвих у житті немає,
Бо кожен з них, неначе дар.
По струнах неба вітер грає,
Хворіє сонце – в нього жар.
Летить Земля кудись скажена,
Але по колу – знов і знов.
Зорею сяє наречена,
Руйнує мури лиш любов.
А хмари дивляться на місто,
Весь час в дорозі, мовчазні.
І, мов коштовним аметистом,
Вітрів відлунюють пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Варто вірити в сновидіння,
варто жити одним лиш днем,
не шукати собі Едем,
не втрачати своє коріння.
Все заплуталось за роки:
віра, правда, біда, турботи.
Важко Сонцю вже від роботи.
Світ для тебе на всі смаки.
Знову зміни і знов кохання,
так і буде й було завжди.
Вип'є серце ковток води
і за душу її змагання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167698
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Час ховає своїх драконів,
мирно ельфи живуть у снах.
Відьма мовчки торкнеться скронів
і в душі запанує жах.
Вірять замки в свої примари,
рветься в хмари кудись грифон.
Де перевертні – там і чари,
де фантазія – там і сон.
Де фінали казок чарівних –
перед крапкою ”хеппі-енд”.
Битва Зла із Добром на рівних
вкарбувалась в мільйон легенд.
Фенікс просто з вогню виходить,
прилітає з небес Пегас.
Кожен в казці своє знаходить,
а драконів ховає час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167697
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Кожен день, то як бій за небо,
за вершину тобі лиш знану,
за кохання своє і шану.
Ти без цього не можеш Треба.
Вибір свій, надважкий можливо,
але світ – він завжди з тобою.
І на трави туман журбою…
Зачекай – ще побачиш диво.
Люди вірять у власну душу,
люди йдуть всім вітрам супроти.
Грози грають тривожні ноти…
Ти скажи:”Я планету зрушу!”
Зупинятись тепер не варто,
всі висоти тебе чекають,
Місяць в небі зорю шукає…
Сміх і сльози віщують карти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167664
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Отак би поїхати автостопом,
летіти швидше, ніж кінь галопом,
назустріч новим містам...
лишити собі за плечима долю,
без зобов'язань, пекучого болю,
жити без світу реклам...
Час від часу ловити машину,
шукати ночівлю у пізню годину,
їсти хот-доги і пити сік...
і знати напевне - тепер ти вільний,
сів вже давно новенький мобільний,
спокій, мов зрадник, втік...
Нема телевізора, інтернета...
у віці новітнім живе планета,
а ти тепер як століття тому...
бо ні... не замінить клава і миша
доріг і площ... і вранішня тиша
доступна тобі одному...
І можеш тоді повернутись додому,
про подорож цю - не розкажеш нікому,
хай скажуть:"Ото дивак!"...
і будеш жити, долі обранець,
дивитись на осені жовтий танець,
що вся золота - бездоганний смак...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167661
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010