| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
я вип'ю біль: до дна і без жалю,
як від вина, од нього я сп'янію,
нехай моя душа надалі скніє!
не гаючись дотла її спалю!
докупи друзки серця не стулю
увік - тож хай запломеніють!
хай шлях освітлять чи бодай жевріють...
пущу за вітром чорную золу -
тоді, можливо, зможу жити далі,
з ним відпущу надії і печалі,
тебе забуду...
ні, цьому не бути!
про тебе згадка - все, що маю я...
ти і кохання чорная змія -
це дві мої солодкі вічні трути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167994
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
я досі чую спів твоєї мови,
її мелодію дзвінку - єдину,
що в розпачу чи відчаю годину
на дрізки розбиває їх окови.
я досі чую шум своєї крові,
гіркої крові з присмаком полину,
у шалі цім я розчиняюсь - гину.
...якби ж мене розвіяв вітру повів!
я пилом чорним був би в цьому світі,
шаленим, вільним - звільненим од кліті
душі своєї і своєї долі!
та я ще тут, а отже, мушу жити
і хоч ніколи не здобуду волі,
я буду жити і надалі гнити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167993
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
як жити, всі готові розповісти,
лиш виокрем виразну більш ознаку
і обирай під стать знак злодіаку:
весь світ для тебе - вірять егоїсти,
живи для інших - лозунг альтруїстів.
служи святим - лунає шепіт дяка,-
і після смерті матимеш подяку,
не вір нікому - радять атеісти,
вдовольнюй себе - стогнуть гедоністи,
віддай усе - аскет тобі балака...
чи будь чиєїсь гри мізерна клака,
чи пробуй ближч до годівниці сісти...
але мене гнітить абсолютизм:
безглуздим цей вважаю ригоризм,
бо жоден альтруїст під страхом смерті
не буде помагать чужій людині,
і жоден егоїст - хай як він впертий -
близьких не кине у важку годину.
тому бажаю я усім відверто:
лишіть сих фарисеїв в власній герці
й живіть за покликом живого свого серця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
наш кесар Дощ дарує живу силу,
і сіють янголи його вологу,
живим потоком сходячи пологим,
під руки Гею ведучи безкрилу.
і сидячи на троні небосхилу,
Він, махом батога - дарунка Бога,
до праці силує свою небогу,
щоб його землі і надалі жили.
тримаючи в шульзі блискучі вила,
в живі серця вселяючи тривогу,
трамбує завше Він безжально й строго
усяку твар у каземати сміло.
хоч людям се не видно, вони знають,
і чують біль землі, і завш сприймають
Дощу приходи як сумну подію -
та муки черні Лорду не цікаві,
йому байдужа Геї летаргія,
своїм маєтком ходить величаво...
та попри все йому я завш радію,
бо він, простуючи невпинною ходою,
мій дух зціля живильною водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167924
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
навколо мене металеві ниті
лукавства й ворожнечі, плів невпинно
і сам утрапив в ці безжальні сіті.
навколо мене - пусто й безгомінно.
ніхто мене не звільнить з цеї кліті,
в якій однині я живу незмінно,
лишилось тільки двоє у всім світі:
я та в'язниця крицепавутинна.
проте я вірю, що за шаром болю,
ще є надія - ніжний промінь світла.
за ним прямуючи, здобуду волю
і, беручи як компас духу відклик,
я віднайду свою єдину долю,
знайду свій шлях у світ новий, розквітлий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167906
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
нічого не залежить від людини,
не владна та ні над своїм життям,
ні над діяннями: нема їм вороття,
в безпомічності коротає днини.
якщо це так - навіщо це сміття?
без волі вибору не може бути волі!
людина, хай незграбно і поволі,
сама формує правила буття!
що з цього правда, що - огидна луда?
життя - це сон чи радісна обуда?
нікому не відомо таїн цих.
проте надію утрачать не можна,
надію втратити - це смертний гріх,
душа без неї - темрява порожня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
весь всесвіт поглинають очі,
весь всесвіт внутрішніх чуттів.
вбирають вічність дня і ночі,
весь всесвіт захищають очі.
цей незбагненний дар дівочий-
спасіння тисячі життів.
весь всесвіт зберігають очі,
весь всесвіт внутрішніх чуттів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167888
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
ентропія почуттів неодолима...
еманації душі невтримно линуть...
то ж чому всесильна і незрима
ентропія почуттів неодолима
не тамує біль цей нетерпимий?
гноїть лиш сердечную руїну
ентропія почуттів неодолима.
еманації душі невтримно линуть...
еманації душі невтримно линуть:
розкладається моя душа,
судини - життя потоки, стинуть,
еманації душі невтримно линуть,
струни духу, заржавілі, гинуть -
тільки біль мене не полиша...
еманації душі невтримно линуть:
розкладається моя душа...
розкладається моя душа
на друзки кохання й болю...
на вістрі любові палаша
розкладається моя душа.
у дорогу серце вируша
чорними порогами недолі.
розкладається моя душа
на друзки кохання й болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167887
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
агонія постійного блукання
у нетрях свого серця - коридорах,
де смілий чи квапливий лупи помах
лиш викличе корозію - страждання,
чи нерозсудливе, стрімке діяння,
яке надію спалить у фантомах,
та може дух знедвижить у судомах,
як погляд звіра на своїм закланні?
який з шляхів породить менше болю?
який не змусить проклинати долю?
і чи він є - той шлях в ясне майбутнє?
за сяйвом маяка плисти на скелі
у шторм чи хай безжальне і могутнє
несе в безмежну темряву пустелі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167865
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
хтось небо викрав, і настала тиша,
зірок уламки відміряють кроки
сухим рипінням, на фіранках пише
незримий майстер - він дає уроки
краси тим учням, дух чий досі дише...
в моїй душі також панує спокій:
роз'ятрене жагою крові око
не дивиться безжально і жорстоко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167864
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
зо дня у день в обіймах шестикрилих
морфея-серафима, в нетрях змія,
в печерах, де одвічна веремія,
я труп перевозив, свій час оджилий.
та я вхопив твій силует розплилий,
ті очі, їх палаючу стихію
і крижану багряную завію...
противитись сім чарам нема сили.
і я чекав, шукав тебе усюди,
хоч всі шляхи вели мене нікуди,
причинний, я не знав собі спокою.
і знов тебе схопив мій погляд кволий,
і в забутті я мчався за тобою -
...тебе нема... і не було ніколи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
натхнення і наснаги джерело -
живе надії в кожнім серці зерня,
хоч може порости колючим терням,
та може мрії породить крило.
хоч в змерзлім серці створює тепло -
майбутнім розум мучить ефемерним,
незбутнім, нездісненним і химерним,
тернистим розриває дух стеблом.
людина без надії - сірий робот,
бездушний механічний недоробок,
та краще бути ним, ніж жити в муках,
ніж жити між надією і яв'ю,
ніж впасти безнадійно у розпуку -
тож прагматизм надії протиставлю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
іржавий біль - це злам душі волає,
її уламок міниться і тліє,
і криком, надриваючись, палає,
примарну єдність відновить воліє.
але цього шляху не подолає,
утрачений, у темряві змарніє,
як інших тисячі, він дух лишає
поранений, що згодом околіє.
та доки він живий, він біль приймає,
чека на нього і його вітає,
на знак того, що й досі в цьому світі.
цей символ важливіш за іншу правду,
завш брешуть відчуття, у сум повиті,
і тільки біль нездатним є на зраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167808
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
чому? чому знов порожнеча?
чому, пройшовши світом до кінця,
не чую радості? лиш чорна кровотеча
і біль тривкий незгойного рубця...
якою б не була ця дивна втеча,
чому це все, лишили що серця
тих, з ким любив, ненавидів, боявся,
у книзі цій, в яку я закохався?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167772
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
природа гине, із її утроби
народжується мертве немовля,
в його очах палає промінь злоби,
що перетворить блиск життя в гнилля,
що принесе у світ нову хворобу,
щоб голосінням повнилась земля:
його кістляві і холодні руки
душитимуть ще довго сміху звуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167770
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
у кожної людини власні крила:
в когось - пекельні й чорні, як смола
із пельки витікають їх слова,
і замість крові гній тече в їх жилах.
в когось струмить у серці свята сила,
і ореолом вкрита голова,
усьому світу знані їх діла
і крила їх, сліпучі, сніжно-білі.
тож як так сталось, що, заклятий демон,
я покохав посланницю Едему
на грішній і скорботній цій землі?
що це? прокляття чи дарунок долі?
цього не взнаю, живучи в імлі,
та так напевне не зазнаю болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167746
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
боюсь стрічатись поглядом з тобою:
бо, зазирнувши в глибину очей,
ти не побачиш звичних всім речей:
моя душа загинула без бою,
загинула від ран під часа двобою
із серцем. леза тисячі мечей -
скельць дзеркала володарки ночей -
стинали дух добу вслід за добою.
тепер, футляр порожній, я шукаю
заміну духові. у темряві блукаю,
єдиний світлий мій маяк - це ти.
...у мороці невпинно я зникаю,
не ладен ближч до тебе підійти:
сіяння твого погляду лякає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167745
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
палітра мого погляду бідніє,
емоції - духовні барви - тліють,
багряно-чорний їх півтон блідніє,
і я впадаю в вічну абулію...
та я радію! хоч не кров'яніє,
та не скимлить - те серце, що волію
замкнуть у пута! хай надалі скніє,
аби окремо. тож страждай, палію,
бо я звільнився од твоїх тенет!
і хоч не видно цей назовні камуфлет,
погасла та душа, що завш горіла:
страждання пурпур, болю фіолет,
мій розпач жовтий і надія біла -
перетворились в тьмяний силует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167706
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
закуті землі в ярма індустрії,
і стугонить одвічний предок-ліс,
бо заважає там, де завше ріс,
своїм небогам - їх новій стихії.
та деякі, не втративши надії,
самі машинам йдуть напереріз,
слова дідів - незгасний їх девіз,
пашать вогнем їх очі молодії.
та в цій війні не треба фанатизму:
не індустрія винна - тільки люди,
що за своїм звичайним еготизмом
не бачать: механізм - це річ нейтральна,
а його ціль - просвітня чи каральна -
це ціль того, мотор чий б'ється в грудях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167705
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
зневірившись в коханні і теплі,
лягаєш спати у холодній втомі...
опале злото розчиняється в золі,
і ти вмираєш в безпробудній комі...
але кохання вічне! і в імлі
блідого неба збудить тебе промінь
гарячо-мідний, ніжний: шал життя
усім весни дарує вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167681
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
із нетрів хмар роззявлених печер
сльоза богів нисходить до землі,
надвоє розриваючи етер,
вкрива іржею місто, що в імлі.
та я пізнав красу, і відтепер
життя відкрита таїна мені:
червленим злотом - не іржею - вкрито
наш град, що не оплакано, а вмито.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167680
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
я знов заснув, і сон мені наснився
той, що я бачив неодноразово,
у нім я знову в світі опинився,
нічого де не варте дружнє слово,
де струм життя засох і забруднився
і усмішки згасають поступово...
як добре, що я знову пробудився
й до замка мрій по райдузі пустився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
чи ти не втратив спрагу до краси,
чи претворився на стару руїну?
чи пам'ятаєш хто ти? ким єси?
чи ти забув про рідну Україну?
про матір-неньку? рідні голоси?
про рідну мову, вічно солов'їну,
поля, налиті світлом колоси,
безмежні, вкриті сяєвом долини,
налиті повінню ранкової роси?..
О ні, ти пам'ятаєш це і нині,
Та серце твоє має полюси:
один - це цвіт червоної калини,
а другий - наддостатку терези,
забути змусили про націю, країну.
Ще трохи, й, може, душу продаси,
своєї волі проклята дитино?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
жовто-білим туманом повите,
сяє місто в осінній імлі,
соле-кислими грозами вмите
не згубило жаги до землі,
випиває всі соки з ріллі,
гігантує свої габарити.
...жовто-білим туманом повите,
сяє місто в осінній імлі...
сажо-бурими плямами вкрите,
кип'ятиться в всесвітнім котлі,
чорне людство в пилюці й золі,
в надра техніки заживо врите,
жовто-білим туманом повите.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167638
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
вода тече по руслу, як по венах
кров - плавно і невпинно. вічно ніжна
її хода. небесна діадема -
веселка мріє, чарівна й розкішна...
розміреного гулу кантилена
од суму очищає дух неспішно
й несе його в безкрайнє і глибоке,
даруючи душі людини спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010