РоксолянаКеменя

Сторінки (1/4):  « 1»

морозне мереживо…у її ванільних думках

вдивляєшся  у  вікно  вкрите  мереживом  морозу,який  не  здатний  відчувати...
так  і  в  неї  почуття  були  в  тому  холодному  та  безвідчутному  мереживі...

чому  їй  випала  така  доля  "не  кохати"?????

а  в  думках  лише  біль,яку  вона  отримувала  взамін  за  їх  кохання....вона  не  могла  бути  з  ними....вона  їх  презирала  через  ненависть  від  їх  почуттів....

холодна  кава...аромат  якої  давно  вже  віднесли  десь  у  височінь  птахи...так  само  як  і  її  думки...

а  де  ті  мрії???  чому  ті  різнокольорові  на  смак  ванілі  мрії  розтали,  залишивши  лише  марево  спогадів.

чому  вона  завжди  сама???  чому  вона  має  бути  сильнною  та  нездоленою...
адже  їй  так  хочеться  побути  у  ЙОГО  обіймах....але  чому  вона  ще  не  пізнала  ЙОГО...хто  це  має  бути????  чи  ВІН  є  взагалі  на  цьому  світі...

їй  обридло  бути  проти  всіх...вона  прагне  найти  те  тепло  описане  у  сотнях  казоК....ось  чого  їй  не  вистачає  для  того  вогника  щоб  розтопити  те  морозне  мереживо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167515
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010


перцепціїї власної волі…

він  її  не  розуміє...та  що  то  тільки  він...всі  вважають  трохи  навіженою  та  дивною...
але  вона  знає  до  чого  йде  вперед...їй  не  треба  нікого  бачити  поряд...
бо  поряд  може  бути  лише  її  тінь...і  нічого  більше...вона  вже  нічого  не  відчуває...
то  все  закрите  в  її  особистому  замку...до  якого  нікому  не  потрапити...бо  він  там...за  безмежністю...стоїть  на  лезі  мрій  та  страждань....
"вона  ще  не  знала  ніколи,  що  таке  любов,  вона  не  любила  ніколи,попросту  в  неї  нерви  загрубі  до  такої  тонкої  гри"...  не  потрібна  їй  та  "тонка  гра",та  вона  знає  що  їй  потрібно...що  потрібно  її  істинному  "Я"...тепер  її  ніщо  не  спинить...
і  лише  ті  перцепції  надали  їй  того  поштовху...того...що  може  зробити  її  щасливою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167392
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010


гіркі реалії життя…

Прости,  коханий,  згордувала
Ні  зла,  ні  болі  не  бажала.
Ти  показав  той  світ  незламний,
Що  до  цих  пір  такий  незнанний.
 
Прости,  благаю,  що  казала
Всі  ті  слова,  що  не  кохала.
Не  переступлю  принцип  карний,
Що  стержнем  сів  у  мені  тайний.
 
Ти  був  одним,  якого  знала
І  став  єдиним,  що  вважала,
Ти  все  казав,  а  я  мовчала,
Ти  пильно  стежив  -  не  зважала.
 
Я  знаю:  вибачиш,  забудеш,  покохаєш
Ту,  що  за  обрієм  зустрінеш,  зажадаєш.
Та  я  залишусь  тим  мінливим  ідеалом,
Лиш  тільки  через  те,  що  не  пізнав  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166734
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2010


особисте одинокої панєнки

Сидить  сама  за  філіжанкою  кави,
Поряд  листок,  ноутбук  та  вай-фай.
Вона  обіцяє  сама  собі  зняти  ті  чари,
Щоб  стати  безмежністю,  увійшовши  в  той  край.

Чому  всі  вважають  її  безсердечною?
Чому  не  ввійдуть  в  її  стан?
Вона  то  є  просто  безмежною
і  все  причина  одна  -  гордині  обман.

Не  бажає  нікого  бачить  ночами,
чрез  те,  що  просто  нема  почуттів.
І  лише  на  дні  охолодженної  кави
дотик  її  без  відсутності  слів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166717
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.01.2010