Biryuza

Сторінки (7/697):  « 1 2 3 4 5 6 7 »

Льдина

Искры  твоего  голоса  неоправданно...
вычурно,  
Но  звучат
Ты  вычислил  код  тишины  
И  с  тех  пор  нас  не  стало.  
А  бог  всё  крахмалил  
Воротнички  своих  мертвых  внучат,  
Пел  им  тихие  колыбельные,  
Поправлял  одеяльце...  
Мои  пальцы  комкают  небо  песен,  
Разглаживая  хаос  минора.  
Вместе  нам  суждено  умирать
Мифом,  
солнцем  в  конце  коридора,  
Точкой  в  письме
И  последней  нотой...  
Кто  ты?  
Я  украшаю  сон  о  тебе
Воздушными  рюшами.
Послушай  себя
И  оставь  за  бортом  маяки.  
Под  землёй  тишина..  
Намекни
И  во  имя  её  равнодушия,  
Я  тебе  не  подам  никогда
Перемерзлой  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929547
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2021


прах к праху

Плесень  времени  забивает  просторы  дыхания,
Не  одна  ли  я  собирала  камни  свиданий?
Не  одна  ли  я  упивалась  бездушием?-
В  этой  комнате  сны  разрушены,
Запечатаны,  зашифрованы,
Каждым  словом  я  арестована
Для  замены  бездарных  клоунов.
Тут  все  мысли  изъяты  плесенью,
Очень  весело
 и  удушливо.
Ты  в  угоду  слепому  племени
Разрастаешься  равнодушием.
Никому  не  дарить  троеточие,
Филигранно  писать  увечьями.
Я  не  встречу  тебя,
Но  точно  лишь
Оживу  позапрошлым  вечером.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911353
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2021


Смерть автора

Серый  клочок  времени
Согревает  остывшие  руки
Ещё  немного  и  пепел  покроет  сны,  
Слизью  чернил  перекрыв  дыхание.  
Я  твой  голос  как  камень  ношу  за  спиной,  
Обрекая  свой  город  на  крик
И  цветные  гирлянды.  
Будничные  повадки  как  залог  утра
Или  надежды  на  вечер  пятницы.  
Ближе  к  финалу  ты  превратишься
В  сотни  страниц  с
Молитвами  за  молчание  автора.  
Серый  клочок  неба
И  голос  твой-
Точка.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020


прятки

Квитанции  крика,  проездные  билеты  в  сон,
Там  рубашки  все  белоснежные  и  с  камнями  на  шее.
ты  любишь  когда  тишина  не  исключает  присутствие,
ты  любишь  когда  тишина.
Посуда  в  доме  моем  –  зеркала  страха,
Я  пытаюсь  засыпать  их  вкусной  землей,
Я  питаюсь  землей  из  твоих  губ  горячих.
Смирение  подают  в  обертке  упрека,
Я  пуста,  я  колодец,
я  уже  не  смогу  пригодиться.
Плюй,  будь  смелее,
Награди  меня  каменной  лестницей  вниз.
Прятки  на  угрызение  совести,
На  крик  зернистый  прямо  прохожим  в  уши.
Проигравший  построит  дом
И  напишет  книгу  –
Настоящий  фотоальбом.
Квитанции  крика,  проездные  билеты  в  сон…,
Кто
не  спрятался-
Я  
не  виноват.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2020


чашка 1

**
Слов  не  понадобилось.    Осень,  которая  заставила  меня  переступить  порог  его  дома,  стала  красной  точкой  на  карте  моих  писем.  Запрет  был  прибит  картиной  над  нашей  кроватью,  запрет  был  тембром  его  голоса,  запрет  был,  а  меня  больше  не  было.  Мой  когда-то  старательно  придуманный  образ  разрушился  за  обеденным  столом  в  октябре.
 В  этот  день  буквы  из  книги,  которую  он  держал  в  руках,  пролились  на  скатерть.  Я  так  любила  белый  цвет  и  так  мучалась  чернилами.  Любой  тиран  может  извлечь  покой  из  лужи  чернил,  это  знает  каждый.  Только  я  знала  совсем  другое…  то,  о  чем  положено  молчать.  
Защити  и  дай  голос.



***
Круги  на  стекле  не  ворует  ветер,  их  структура  принадлежит  моей  коже.  Утром  они  быстрее  мысли  и  громче  воспоминания.  Вечером  я  уступаю  им  пейзаж  за  окном  и  превращаюсь  в  себя.  С  какой  охотой  они  подбрасывают  в  мои  глаза  камешки  твоих  фотографий!  С  таким  задором  я  умею  только  рыдать  вслед  мягким  снам.  Круги  говорят  миру  о  том,  что  наша  компания  здесь  ненадолго.  Круги  говорят,  а  мир  умеет  только  видеть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020


коло

випливаю  з  майбутнього,
стежками  прикидаюсь  до  твого  дому,
готую  скло  біло-босим  ногам
і  не  чекаю  прощення.

в  неділю  не  ділять  життя  надвоє,
нехай  з  тобою  залишиться  спокій,
а  зі  мною
 паства  чернеток
покине  цей  острів.
я  досі  молитві  шукала  місце
і  коли  повним  здавався  місяць,
монети  до  ран  прикладала.
з  причалу  навпроти  -  нудьга  торішня,
а  вище  -  пусті  дзеркала.
в  конверті  тобі  
гілка  вишні
без  цвіту  і  натяків...
бо  ж  в  неділю  нічого  не  ділять,
в  неділю  йдуть  непомітно,
збирають  в  кишені  зісохлі  квіти
і  тануть  у  надвечірку.
тільки...
весною  це  кляте  коло,
в  якому  замість
 гіркого  "ніколи",
я  випливаю  з  майбутнього,
стежками  прикидаюсь  до  твого  дому,
готую  скло  біло-босим  ногам
і  не  чекаю  прощення.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020


Відповідь

Келих  гіркої  покори  щоразу  натще,
Нізащо  не  прикидатися  згодою  чи  деревом,
На  гілки  думок  не  чіпляти  складних  механізмів.
Звісно,  я  вправно  змайстрований  міф,
Я  привид  і  привід  тобі  залишатись
В  межах  драбинного  спокою.
Я  люблю,  
а  хвилинами  зневажаю
І  до  чаю  готую  натхнення  гнилиці.
Твої  лиця,  їх  більше  ніж  записів  у  блокнотах,
Бо  ще  досі  не  бачиться    хто  ти
Й  від  цього  мовчання  ще  дужче  болить.
В  мить  блукань  над  тобою  витає  ліліт
І  безстрашно  вдягає  червоне.
Я  сьогодні  ніхто
І  мені  треба  йти,
А  у  відповідь  дзвони...дзвони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2019


Язык тумана

Через  силу  гортаєш  мої  монологи,
полювання  давно  розпочато
 та  нікого
 іще  не  поранено.
Я  так  рано  в  тобі  помічати  навчилася  бога,
що  тепер  геть  не  вмію  молитись  й  ховатись.
Геть  не  холод  тобі  
і  тим  паче  не  спека  яскрава...
Я  туман  
із  якого  ти  чавиш
 слова  
і  не  в  змозі  заповнити  спрагу  біжиш.
Тихше  за  ніч  розбиваюсь
 та  голосніше  
ніж  зрада  
тремчу.
Якби  ти  почув  
цю  казку  під  ранок,  
ти  б  дізнався  про  те,
що  я  слухаю  мову  туману
 і  кожне  гостротне  слівце  
осідає  на  тобі  рубцем,
які  цілувати  не  стану.
...я  так  рано  в  тобі  зруйнувала  бога,
що  не  здатна  просити  зір  для  сліпого
 і  крізь  сутінки  монологів  вириваюсь  у  спрагу  дощу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019


праздник

я  нарезаю  скибками  праздник,
запах  кофе  громче  тихих  молитв.
коридоры  суеты,  
ткани  односложных  предложений
и  сказки  с  открытым  финалом-
всё  это  только  намёки  на  твоё  отсутствие.
наши  разговоры  похожи  на  комнату  с  зеркалами,
на  костёр  посредине  вселенной
когда  не  чувствуешь  времени
и  превращаешься  в  бесконечный  звук.
...а  зима  продолжает  бродить  бесснежьем,
нежно  подслушивая,
рисуя  подсказки  на  вершинах  безмолвных  гор
и  ты  не  спишь,
укрывая  себя  серым  одеялом  моей  судьбы
будто  однажды  праздник  разобьётся
как  ёлочная  игрушка
и  после  глотка  горячего  кофе
нам  придется  исчезнуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2019


музыка

На  мне  воздушные  оковы  музыки
и  только  твоё  звучание  громче  моря,
громче  мира  всего
сегодня.
Ты  сны  проговариваешь  вслух,  -  
в  них  собаки  и  длинные  тротуары…
Игра  в  зиму  и  покой,
бабочки  на  острие  рождения.
Я  улетучусь  в  момент,  
осознав  равнодушие  струн…
Дай  мне  просто  видеть  эту  паутину
от  тебя  до  моей  печали
от  тебя  до  моего  «никогда».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819987
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019


уже не ти

відстань  близькістю  не  скорочується,
ти  втрачаєш  мене  щодня
і  пророчою  одинокістю
компонуєш  приправи  зла.
я  несла  тобі  квіти  спокою
та  в  цім  світі  дощу  нема...
а  зима  із  гори  високої
покотилась  у  холод  дна.
не  одна  в  тобі  сни  вигукую
і  пісками  пишу  сліди...
збайдужіло  тримаю  руки  я...
тільки  поруч  уже  не  ти

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018


Z

Ти  цвітеш  у  скляних  тортурах  міста,
Надвечір  розбиваєшся  на  гострі  скельця  слів
І  з  усіх  можливих  див,
Я  знаю  твою  присутність.
На  чорно-білому  тлі  цілісінький  всесвіт,
Розтерті  на  порох  обійми  і  голос
Як  доказ,
Що  хтось  вміє  чути  і  знати.
Загартовуй  свій  океан  печаллю
Щоб  невидимі  духи
Колись  нас  впізнали
і  темінь  загоїлась.
...доки  твої  думки  проростають  у  моїм  серці,
Є  сенс  дихати  і  чекати,
Приймати  усе  це
як  безфінальну  казку,
Яку  неодмінно  напишеш  ТИ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805710
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.09.2018


на відстані

На  відстані  простягнутого  погляду,
коли  поряд  зовсім  не  ти,
а  суворий  герой  бездієвої  книги.
Коли  як  не  оклигуй,
а  рани  печатні  ніщо  не  загоїть.
Нас  двоє
і  з  цього  пливе  човник  гіркотних  висновків
Так,
я  дійсно  складаю  пазли  сюжету,
а  якщо  не  про  це  ти,
то  чайник  давно  на  плиті.
Ти  хотів  аби  затишок,
квіти  на  підвіконні,
а  натомість  губи  холодні
і  скарги  на  спеку  й  дощі.
Вітражі  натхнень  моїх  і  захоплень-
це  супротив  мовчанню
твоєї  душі...

Мій  герой  допалює  папіросу,
він  ніколи  не  просить
й  не  робить  із  мене  ручну,
Обирає  сторінку  наосліп
І  з  ним  залишаюсь...
На  відстані  сну

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2018


лиш я

Ти  стискаєшся  в  цвілий  лист,
Проціджуєш  память  крізь  розбиті  вікна.
Одного  світанку  зникне  твій  хист
До  щастя,
Стане  блідим  реквізитом,
доказом
Може  занадто  чистим.
Нам  не  вдалось  схопити  за  хвіст
Жодну  з  комет
І  під  галас  бажань,
І  під  смак  майже  як  мертвий  мед,
Ми  малюєм  самотніх  лисиць
З  облізлими  ремінцями  на  шиї.
Хижість  твою  пробачати  умію
Одна  тільки  я...
А  чи  буде  інакше?
Кольору  цегли  плащ
І  з  вогню  на  руці  змія,
Повертатися  час...
Повертатися...
Тільки  нащо
Якщо  хижість  твою  пробачати  могла  лиш  я

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018


не ти

твій  приклад  інакшості
на  долоні  рубцем  гранатовим
щоб  занадто
чути  й  не  бачити
як  означуване
набуває  форму  відповіді.
не  зійди
з  небес  віртуальних,
бо  печальна  я  -
травень  на  душу  зеленою  цвіллю...
любила,
бажаючи  знати  різницю
між  твоїми  очима
і  знудженим  демоном.
місце,  де  ми,
схоже  на  літню  в"язницю.
я  -  столиця,
я  -  місто  і  час.
твій  наказ  відпливати
як  обійми  й  слова  із  цукрової  вати
(може  варта  того,
щоб  писати  ці  змісти-листи
і  плести?..)
обережно!
суцільні  приклади,
ти  із  гідністю  відстань  витримав.
...або  може  це  був  не  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2018


у ніч

кашель  квіткою  ніжиться  в  горлі,
гучний  вітер  ніч  розбиває.
сигналізація  подиху  вчить  поспішати
й  не  бачити  перешкод.
ось  ти  шукаєш  чужинську  адресу,
із  преси  тягнеш  минуле  за  коси
й  епіграфом  тішишся  кожного  дня.
я  не  рідня  тобі,
бо  маю  у  грудях  щось  надто  вороже,
схоже  на  синю  й  сумну  каменюку,
яку  неодмінно  навчилась  жбурляти
у  руки  того,
хто  не  пише  листів.
тінь  моя  всемогутня
озвучує  квіти  кашлем
і  нащо  
тобі  все  це  знати
у  ніч,
що  не  перед  різдвом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2018


згусток (with)

with  Команданте  Че

пити  натхнення,
а  недопите  ставити  в  холод  вiчностi,
що  випаровується  кожної  хвилини
як  тільки  прочиняються  двері
і  світ  променем  на  частини  руйнує
ілюзію  матерії  чи  душі...
накриваючи  місто  теплом  темряви,
що  роками  накопичувалась
в  маленькому  сонці  підсвідомості
аби  ми  залишились
крапка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


без змісту

годиннички  голосно  з  рук  на  подушки
тіні-тіні-півтіні...
рими  злітають  на  комір
і  з  ними
гострі  малюнки  твоїх  плечей
як  маршрутів  до  міста  суцілля.
я  всесильна
і  з  смаком  дощу
розчиняюсь  в  глибинах  часу  
щоб  колись
одягтись  у  прозору  форму
і  жодного  разу  без  змісту.
років  десь  через  триста
кошеням  прибитись
до  воріт  едему,
де  ми  
колишні
 читаєм  листи.
ти  як  завше
у  хмарах  тиші  і  нікотину,
а  я  людина
без  жодних  властивостей,
майже  бог.
годиннички  голосно  з  рук  на  подушки
тіні-тіні-півтіні...
рими  злітають  на  комір
і  з  ними
під  муркотіння  наступності
дивимось  сни

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2018


і

обрамлена  червоними  стрічками
на  зоряних  простирадлах  дивлюся  майбутнє
і  чую
мугикає  хтось  молитву
і  я  прощаю,  
з  миром  і  думкою  забирайся  геть.
по  краплі  мозаїку  зливи,
з  проміння  сонячний  день  малюю
і  знову  кажу,
що  чекаю  тебе  на  своїй  вершині,
де  нині  і  завтра  -
павутинна  матерія  часу  земного
і  простору,
що  бачиться  схилами.
тісні  могили  здавались  порталами,
але  закулісся  було  фальшивим.
і  знала  ти,
що  святі  не  вмирають,
і  була  надсміливою,
і  нині,
і  завтра
не  вдасться  тому  піти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018


художник

настане  день  і  ти  створиш  паперового  ідола,
шкіра  тонка  витримає  натиск,
розчулиться  тонкими  порізами  і  зацвіте.
ніде  тобі  місця  нема
і  тебе  не  схопити  за  комір  у  жоднім  із  місць.
олівцем  виводиш  контури  тіні,
очі  псевдоєдині  за  ширмою  волосся  жінки,
яку  так  незграбно  любив.
день  номер  вісім
межею  у  списках  "ще  трохи  і  мертвих".
ти  надто  відвертий  для  світу
покинутих  і  святих.
лихо  залатане  спогадом  вічності,
річкою  падаєш  в  море  розхитаних  снів
і  без  слів  не  готуєш  свій  кавовий  розчин.
я  від  тиші  твоєї  руйнуюсь  на  скельця,
на  сотні  шматочків,
що  складуться  невдовзі  в  обличчя,
якому  молитись  без  сил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2018


прикрашати тебе

прикрашати  тебе  слів  не  стане,
виводити  плями  байдужості,
подумки  тримати  міцно  за  руку,
лічити  секунди  уголос,
а  потім  надовго  зникати.
катом  приходиш  у  шатах  спасителя,
колись  я  не  витримаю
й  перестану  втікати
у  світ  мальованих  вітрин,
де  ти  один
пишеш  ці  безкінечні  листи.
знайти  спокій  під  ялинковою  гілкою,
бути  жінкою,
яку  ти  не  вмієш  забути.
з  бруду  доріг  чавити
холодну  тишу
і  знати,
що  є  щось  надміру  вище
за  "треба"  й  "ніколи".
дозволимо  бачити  наче  востаннє,
бо  слів  обіймати  тебе
зовсім  скоро  не  стане...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2017


город потерянной надежды

мне  снится  один  и  тот  же  город
с  сотами  окон  и  горечью  пробуждений
рядом  с  теми,
кто  не  слышит  фанфары  души.
этажи  гирляндами  набухают,
на  полях  печати  других  планет
и  надежд  на  улыбку.
кукловод  отпускает  нитки,
бросаясь  в  истерический  пляс.
он  спас  и  ошибся,
услышав  твой  первый  выстрел,
увидев  маску  изогнутых  губ
и  труп
остывшего  лета...

а  где-то  дождь  проливает  себя,
рисуя  радости  утро
и  снится  ему  тот  же  город
заплаканный,  вдоль  лоскутный
с  сотами  окон  и  расставаний..
..теперь  навсегда..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


пустельне

Ховаюсь  у  фільтри  сірості,
небо  променями  ножі  у  теплий  пісок.
Ти  робиш  крок,  
називаєш  його  останнім
і  віднині  твій  бог
то  міраж...

бачиш,  
скельце  застрягло  в  оці,
в  серці  застряг  образ  таємний  тінню.
Гоніння,  листи  чи  дитячі  вибрики
Без  права  вибору
й  шовку  голосу
бути  тепер.
Пустелею  серед  моря,
у  барвах  таємних  вечерь
воскресаю.
Тримаю  на  відстані  
обережно
мереживо  дотиків  нездійсненних
щоб  стати  тобі  натхненням,
примарившись  в  передріздвяний  вечір.
гречно  дякую,  
розсипаюсь  пісками  і  віршами,
ти  десь  тішишся  цій  пустелі,
потім  робиш  останній  крок....

Ховаюсь  у  фільтри  слабкості,
небо  променями  ножі  у  холодний  спогад.
Ти  надсилаєш  знак,  
називаєш  його  спасінням.
Я  віднині
твій  бог
твій  бог....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2017


рассуждаешь вслух

Ты  рассуждаешь  вслух  о  вчерашних  ливнях,
Солнце  рисует  жажду  на  сжатых  ладонях.
Как  это  странно,  судьбу  сочинять  из  линий
Стенам,  пестрящим  одной  иконой.
Я  не  виню  тебя  в  том,  что  люблю  теряться,
дом  запугал  беспощадно  сырым  уютом.
В  тридцать,  наверное,  молиться  как  и  в  двадцать,
Пристань  пугает  и  время  срезает  минуты
Будто  слой  раны  на  утро  внезапно  зажившей,-
Помни,  принцесса,  
нежность  сильнее  оружия.
Он  поглощает  ужин,  давно  не  играя  в  принца
Ибо  он  принцем  вовеки  тебе  не  нужен.

Завтра  моря  наградят  короной,
Синие  камни  с  души  и  ему  на  плечи.
Тонет  печаль  твоя  в  буре  чужих  церемоний,
Только  молчаньем  давно  уж  никто  не  лечит…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017


жертва

фіолетовим  виводиш  своє  псевдопрізвище,
з  кожною  лінією  все  ближча  дорога  звідси
і  нице  прохання  зостатися  майже  зникло.
я  римую  ліки  з  душею,
вживаюся  в  роль  Галатеї
й  миттєво  холону.
меседжи  й  дзвін  телефону
практично  недільний
так  ранить  цю  тишу,
в  котрій  ти  здавався  вільним...  
а  потім  щоденні  портрети
із  присмаком  віри  в  грудень.
нудить  від  лабіринтів
й  від  того,
що  так  відверто
жертви  
твого  терпіння
більше  в  цій  грі  не  буде

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2017


семіотика

семіотика  кроків  чужих  аритмованих,  
змову  розстеляю  рушником  заквітчаним.
тисяча  років  минула  з  твоєї  відсутності,
тисяча  років  аби  упиватись  могутністю
слова  
твого.
так  хмари  вікнам  повітряні
надсилають  цілунки
як  листи  у  безвість  німим  адресатам.
чекати  на  твою  милість
то  наче  давно  не  чекати,
а  фарбою  прикрасити  грати
аби  хоч  на  крихту  дзвеніло  затишком.
семіотика  кроків  чужих  знесилених,
віру  вшиваю  пухом  у  білу  постіль:
вірила,  вірила,  тричі  вірила..
тільки  з  сьогодні
напевно
вдосталь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017


блазень


з  кожним  разом  все  важче  вдягати  чуже  життя,
чхати  на  схвалення  й  небесні  посади.
заради  тебе  я  вирощую  троянди  на  спітнілій  долоні,
прокидаюсь  клоном  
маленького  принца,
а  засинаю  втомленим  й  сивим  Іудою.
крізь  затінки  застуди  
і  старості
надсилаю  звіти  про  те,
яким  геть  ніколи  не  буду,
а  щоб  не  брехати,
то  навіть  й  ніколи  не  був.
зсув  землі  під  ногами  
й  перуки  моєї  привязаності...
з  кожним  разом  все  важче
лишатися  блазнем
й  бажати
натхнення  і  тихої  радості
тій,
що  малює  афіші  до  пекла  мого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


з побажаннями доброї ночі

разом  з  побажаннями  доброї  ночі  
збираю  тобі  уявну  клунку
з  жестів  своїх,  дотиків  й  голосу,
обрамляючи  все  це  страхом  раптового  зникнення.
звідки  я?
хто  ж  знає  відповідь  на  це  безглузде  питання?
остання  з  уявних  і  справжніх...
одразу  подбай  про  фотоальбоми  
й  інші  дрібниці,
коли  моє  королівство  зазнає  краху,
я  й  кроку  не  зроблю  у  напрямку  звідси,
лише  рештки  своїх  пісень
причеплю  до  твоєї  сорочки
разом  з  побажаннями  доброї  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2017


не читай

з  думок  повільно  опадають  трикутники,
мости,  собаки  і  шафи,
в  яких  я  ховала  уявні  листи  до  тебе.
я  більше  не  кличу  віршами,
не  випікаю  їх  тобі  на  сніданок  до  кави.
жодних  гостювань  в  наметах  твого  безсоння
навіть  у  травні,
коли  світляки  знаками  на  землі  пишуть  тебе.
живи
наче  тримав  колись  на  долонях  свою  Галатею,
але  у  мить  прозріння  розтрощив  їй  холодне  серце
і  жодного  разу  не  пошкодував.
живи
наче  ніхто  за  тебе  не  молиться
на  відстані  неможливій
і  не  жбурляє  в  небо  гострих  трикутників.
живи,
гойдай  спогад  на  щасті  теперішності
і  не  читай  листів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2017


невідомість

слово  було  швидкісним  потягом,
з  іржавими  вагонами  і  вечірнім  чаєм,
в  який  ти  підсипала  знаки.
дальня...
ось  що  він  мав  на  увазі
коли  вдягав  тебе  у  мої  думки  і  дороги,
ось  що  означали  ці  леви,
які  сумирно  за  нами  йшли.
більше  не  буде  осені  з  атрибутами  вокзалу,
довгих  листів,
з  яких  сипались  зорі  й  черешні.
більше  не  буде  голосу  
й  позачергових  рятувань.
востаннє  писати  зневіру
й  швидкісним  потягом
надсилати  її  в  невідомість

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2017


пагорб

Пагорб  з  кипарисовою  короною
тішитися  тобі,  
молитись.
Кроки  драбиною
в  чорне  
чи  то  прозорість  
грає  відтінки.  
відтинаю  звичку  бути  десь  поряд  
янголом  безвідмовним,  
сонним  провидцем
на  полотнах  твоїх  долонь.
Пагорб  з  чіткими  лініями,
Знаками  супротиву  
й  натяками,  що  трохи  ще
 і  тебе  зустріну.
ожинові  сни  як  квитки  додому  
і  справа  не  в  тому,  
що  бісер  запрошень  розлитий.
Я  вмію  тебе  любити  і
вмію  дихати,
цього  так  мало  для  спокою
й  з  надлишком  для  весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017


прийди прийди

відмежовуюсь,
ведмежою  послугою  в  твій  чіткий  графік,
псевдоапостолом  у  вранішній  рай.
тримаєш  образ  поблизу
і  надсилаєш  листи  як  опади.
прийди  прийди  прийди  -
чую  голос  твій  щодощу.
це  відчуження  
ненадійне  і  штучне,
ще  трохи  і  влучу
прямісінько  в  лінії  на  долоні.

відсторонююсь,
холодною  крижиною  на  твою  шию,
позбавленням  сну  і  запізненням.
залишаюсь  однаково  різною
і  далекою.
спека  не  ріже  зору  цупкі  вузли.
ми  уперто  несли
слів  іржаве  залізо...
я  нанизую  спокій
на  відстань
і  чую:
прийди  прийди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2017


скільки

скільки  годин  до  гіркого  гніву?
асонансами  ранку,  безпричинністю  снів
від  воріт  відводиш  мене  до  кордону.
крона  горіху  лепечуть  стару  колискову
і  геть  не  на  лихо,
лише  на  празрадницьку  змову.
скільки  годин  
ти  втрачаєш  тепер  на  Нікого,
скільки  років  ти  у  світлі
втрачаєш  один...
ось  під  шкірою  лезо  травня
і  навіть  якщо  все  марно,
годинники  не  припинять  співати:
"ти  липню  блідому-матір,
він  батько-твоїй  душі..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2017


вулиця

промінь  вулиці  корінням  у  спомин,
блукала  там,
подумки  пакуючи  валізи,
нанизуючи  коралі  терпіння
на  залізні  дротики  долі.
з  болю  твого  проростало  натхнення,
з  жадобою  жменями  в  небо
його  жбурляли.
читала  сутінкам  тексти,
воскресни  
і  знову  помри.
на  рахунок  тисяча  й  три
опадаєм...
ця  вулиця  змусить
колись  
більше  не  прийти..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2017


????????

з  цих  лабіринтів  випливають  втомою,
коли  руки  уявляють  можливу  цупкість  дотику
і  човнами  у  безвість,  де  ймення  твоє  застигає.
чаєм  солодким  на  безслівну  розмову,
здатність  крізь  стіни  і  час
бути,
прощатись  з  черговим  лютим
й  не  вірити,
що  сліди  твої  можуть  зійти.
ти  з  лабіринту  голосом  кличеш,
бо  вищим  за  тишу
буває  зимовий  дощ.
в  цій  казці  не  йшлось
про  каміння  і  небо,
бо  де  б  ми
ховали  від  бога  
кришталю  фінал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017


меседжи

черговий  вітер  приніс  на  крилі  оману,
ким  у  люстерці  ти  бачив  його,
чий  голос  диктував  молитви  й  пісні?
це  містечко  тримає  в  торбі  тісній
свіжовипечене  сонце
й  сухий  місяць.
звідси  
листи  падають  
прямісінько  в  скриню  до  бога
і  він  надсилає  щоразу  меседж
з  теплом,  від  якого  
так  добре.
усі  катакомби
й  чужі  лабіринти
тепер  невидимі,
коли  ми  вийдемо  звідти
чи  звідси,
то  одразу  
вітром  прошепочем  усі  шляхи,
потяги,  автобуси  й  літаки.
наперекір  людямблокнотам,
ми  зможемо  побороти
схеми
і  не  помремо  зі  зберіганням  дихання,
а  тихо
човнем  туди,
де  меседжи  
-  згусток  тепла

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2017


бірюза

цей  камінь  став  символом  старості,
чуйного  серця  й  холодних  ніг.
якби  ти  міг  з  нього  винести  лишень  колір
з  присмаком  неба  і  болю,
без  натяку  на  прикраси  і  кригу,
може  тоді  б  я  встигла
відчути  цей  потяг  й  залізну  дорогу.
програш  випито  без  азарту,
впасти  не  вдасться
як  й  зупинити...
нащо  ці  квіти  на  могилі  слова?
заради  усього  святого,
більше  не  йди.
крапля  води  зі  скла  блискучого,
нащо  озвучую  
твої  сни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017


тихо

в  яких  примарних  кімнатах
ти  зриваєш  підлогу  в  пошуках
свого  таємного  бога
чи  янгола...
суть  у  тому,
що  кожне  правило,
яке  писалось  мною  старанно,
рано  чи  пізно
не  пробачить  порушень.
ти  слухаєш  мушлю
і  надсилаєш  привіти,
в  яких  я  вбачаю
"тимусишменелюбити"...
створити  тебе
означало  собі  підписати  вирок
і  навіть  якщо
я  давно  вже  ні  в  кого  не  вірю,
у  відповідь  текстом:
"немушуатихотебелюблю"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2017


вчасно

електронні  адреси  замість  колискової,
я  оголошую  рік  свого  королівства
з  приглушеними  вогнями  
й  палаючим  голосом,
з  камінцями  розради  на  березі...
вітер  приносить  листи  бездушні
з  проханнями,
я  перша  й  остання  в  цих  списках.
здавалось,
ти  близько,
але  варто  було  кілька  кроків  зробити
і  ти  вже  плекаєш  інакші  квіти.
я  оголошую  рік  благоденства
з  осадом  моїх  слів  на  твоїх  портретах,
щоб  чути  тебе  на  відстані,
щоб  вчасно  в  тобі  померти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017


вигулюю левів

Місто  хвилястою  колискою
в  мить,  коли  зовсім  низько  летиш.
ти  ж  казав,
що  кави  зерна  доцільні  у  лютому,
вечір  болотяний,  що  не  забути,
коси  розпущені  і  заплутані
опадають  з  вікна  фортеці.
як  ведеться  в  покоях  без  спокою?
по  душі  твоїй  віршами  цокаю
як  підошвами  металевими...
я  вигулюю  левів
 щовечора,
щоб  ти  вірив  у  те,
що  втечею  
не  напишеш  собі  вікна.
не  одна
і  не  друга
під  вартою,
я  залишусь  козирною  картою
в  безтурботно-чужім  
рукаві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2017


якого біса?

до  ладу  малюються  теплі  кімнати,
зі  злата  штучне  сонце  і  тепла  долоня,-
я  сьогодні  цей  світ  створила.
мила  моя,  чим  тобі  це  не  сад  і  стежка?
твої  сережки  як  дві  земні  кулі,
на  них  плями  води  і  лісу.
я  збагнула  це  тільки  тоді
коли  олівцями  загострені  риси
твої  спіткала.
смисли  і  знаки  бісером  під  ногами,
так  рано  цей  простір  в  щось  виріс  окреме,
старанно  вкладаю  нас  в  фрейми
снів,  жахіть  і  проклять...
мої  очі  болять  туманом  і  лісом,
ти  чудова  актриса,
яка  не  боїться  люстер.
та  скажи,
ну  якого  біса,
той,  кого  ти  любила
так  тихо  в  тобі  помер?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2017


ніколи, ніколи

не  втілитись  у  цей  колір,
паперові  сліди  на  дахах  і  стінах,  
я  межувала  всесвіт  ніколи-
синім,  синім,  синім...
вознесуся,
впаду  на  каміння-
ти  ж  бо  й  чути  забув
і  знати..
серця  твого  байдуже  творіння
зовсім  не  вміє  вмирати.
без  азарту
 і  гніву,
по  воді  бережливим  колом..
колір  іноді  певно  чуєш?
(ніколи,  ніколи,  ніколи)..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016


метелик як знак

ти  малюєш  метелика  як  знак  присутності,
кожен  аркуш  крилатий  щемить  із  запізненням.
був,  але  зливався  із  сном  так,
що  я  не  зуміла  чути  молитви  польоту.
зараз  на  іншому  боці  світу
поспішаєш  кудись,
ти  -  далечінь,
ти  -  море  нагальних  справ,
які  я  ніколи  не  виконаю.
хтось  щоранку  наливає  тобі  горня  тверезості,
годує  сніданком  і  розмовами,
щоб  наша  змова  розтанула  у  далеких  часах...
та  тільки  день  засинає,
ти  малюєш  метелика
і  він  летить
як  знак  мого  існування

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2016


!-!

ти  вже  не  той,
хто  поночі  пише  мені  листи,
ти  вже  не  той,
хто  каже:  "завтра  і  нині".
я  відчиняю  двері  гордині
щоб  як  твій  прапор  
у  прірву  нести.
і  відпустив,
і  тримати  ніколи  не  думав,
і  відчуттів  не  вкладав
у  розкидані  руни...
тільки  пожежи  в  обіймах
із  лісом  осіннім,
ти  вже  не  той,
хто  вдивляється  в  синє
нині  й  ніколи,
бо  все  таки  це  вже  не  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016


навіть не знаю

ранок  у  схемах  й  таблицях,
чую  лінійні  кроки.
спиться,  не  спиться,  спиться,
сон  геть  втрачачає  строки.
спокій  на  чай  із  медом,
вірші  на  дотик  вірний.
ніч  розпускає  дреди,
плечі  ховає  чинно.
біль  спонукань  й  тривоги,
хто  ти  в  своїм  мовчанні?
зрада  на  дні  берлоги
наче  в  кишені  камінь.
кинеш  чи  повз  узбіччя?
мрії  стрибком  в  канаву.
в  болю  моє  обличчя
й  запах  міцної  кави...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2016


доню

я  обираю  синю  чашу  осені,
примусом  підіймаю  сни  над  собою
і  проголошую
 їх  божествами.
мамо,  листи  мої  аудизовані
і  я  без  дозволу  припиняю  спати,
я  бачу  тата  далекою  хмарою
над  гнітучим  горіхом,
я  не  кликала  лихо
 і  воно  не  прийшло.
скло  виціловує  сіру  дорогу,
ноги  її  ненавиділи,
з  останньої  змоги  боролись.
коли  дитинство  
різдвяним  кроликом
чимдуж  бігло  до  вокзалу,
я  не  знала
в  що  виросте  все  це.
ваше  серце,
одне  величаве
як  рятівна  і  надгучна  суміш.
отак  стоїш  і  крутиш
невидимий  лототрон,
а  за  тебе  хтось  молиться...
доню,  хіба  готиться  надіятись
на  щось  з  ароматом  везіння?
ти  ж  обирала  чашу  осені  синю,
то  йди  і  борися,  доню...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016


дім на долоні

дім  на  долоні  самотнього  велетня,
дім,  до  котрого  не  навчусь  поспішати,
припорошений  віками
і  вікнами
випадає  щокарти  із  білих  уст.
слухай  його,  подруго,
всі  скарги  старанно  занотовуй,
малюй  його  скелет
і  нарости  суму,
бо  це  єдиний  спосіб  вклонитися.
дім  на  долоні  самотнього  велетня,
він  ховає  звістку  за  спиною
і  дражнить,
і  зове,
і  зневажає...
звідки  знаю  
тебе?
звідки  знаю?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2016


ваше єднання

її  останні  співи  подробиць,
затягнутих  у  корсет  вузьких  вулиць  й  вогнів
простягають  руки  в  утробі
міста  ріднішого  за  все,  що  лише  можливо.
вона  несміливо  сниться,
а  часом  на  підвіконні  дрімає  байдужим  птахом
і  пише  тобі  повідомлення  крицею
про  те,  
що  є  на  прикметі  самотній  знахар
і  він  потребує  підмоги.
вертайся  в  цей  світ  негайно,
залиш  усі  речі  і  пам'ять
і  тільки  спогад  у  клунок  
охайно
гостинцем  для  тих,  що  ховають
ваше  дзеркальне  єднання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016


ти приходиш

ось  так  просто
я  припиняю  гортати  пошту
і  ти  приходиш  листом  із  дому
ти  ставиш  кому
поруч  із  крапкою  мякотілою
і  як  не  хотіла  я  малювати
герби  ностальгії-
усе  ж  підкоряюсь
мистецтво  у  дії
то  натяк  на  старість
ти  знаєш...
так  просто
я  до  блиску  муштрую  посуд
та  варто  тобі  промовчати  "досить"
як  я  кудись  починаю  у  гніві  бігти
сюди  чи  звідти?
повз  діти  простоголосі
і  їх  мені  не  зігріти.
цей  холод  наскрізний
й  суттєвий
так  пізно  питати
де  ви
так  пізно  і  просто
я  припиняю  гортати  пошту
і  ти  приходиш  додому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2016


трикутне море

втриматись  на  вершині  трикутного  моря,
гойдати  випадок  на  ліанах  смутку
щоб  одного  осіннього  повтору
відірвати  відбиток  себе  від  землі,
струсити  мовчання  чорне
й  повільно  нести  сподівань  заліззя.
на  репризі  ти  
як  на  порозі
їдкою  візією  пробиваєшся  у  кімнату
аби  на  стелі  писати  
безкінечні  тексти
аби  мені  їх  читати
замість  молитви  і  битви
за  твою  середньовічну  увагу.
загубленим  стягом  увінчати  наш  простір,
так  просто
 приправити  час  кавою  загустілою
щоб  тобі  захотілось  розсипати  всі  слова,
які  заніміли  в  чужому  горі...
щоб  тобі  захотілося  царювати
на  вершині  цього  трикутного  моря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016


в роли моря

молебная  рама
устами  младенца  как  лёд
вот  ты  стоишь  в  роли  солнца
боишься  раздеться  в  саван  эмоций
и  ветром  простить  тишину.
я  поклонялась  холодному  дню-
дну  без  тернистой  вершины.
годы-бродяги,  а  ты  нелюдимый
волочишься  вслед.
нет  меня  на  твоём  опустелом  острове,
я  играю  во  взрослость
хоть  до  пропасти  не  дорасти.
прости
восстаю  в  роли  моря
чтоб  зимою  не  спорить
с  тем
кому  надоело  так  долго  идти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016


маска

маска  пространства
одержимый  ею
ты  рисуешь  гимны  на  песке  каждое  утро.
сухой  позолоченной  пудрой
латаешь  трещины-время-
кем  мы  хотели  стать  для  него?
в  тонких  шрамах  оков
не  тянули  руки  к  востоку.
долго  молчала  земля  сырая,
не  ведая  кто  я
в  мыслях  твоих.
белый  стих  просыпался  серым,-
я  пишу  тебе  веру,
делю  её  
на  двоих...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016


хоч якби

сни  перебиті  вітрами,
наосліп  будуються  ролі
як  храми,
а  потім  руйнуються
і  їх  не  шкода.
холодна  вода  прокидання,
неначе  востаннє  кудись
з  усіх  сил,
мило  
чи  ні  
уста  блискітково-багряні
сміливістю  в  очі  чужі.
злітаю  з  вершин-
мовчу  і  мовчувимовляю,
я  знаю  про  смерті  далеких,
їх  вірші
і  їх  самоту,
я  маю  із  ними  єдину  мету,
тому  й  не  прийду
хоч  якби  мене  не  чекав.
збіговисько  ґав
і  холодна  вечеря,
зачинені  двері
хоч  якби  мій  дім  не  шукав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015


образ жінки

в  тобі  проростають  мої  химери,
двері  завше  зачинені,
мовляв,  
не  мені  збирати  колосся  слів
й  готувати  вічності  жорна.
Ця  мить  занадто  повторна,
коли  тебе  огортає  берег  майбутнього
й  тут  його  
дитячі  сліди  на  пісках.
страх  висить  на  шиї
ланцюжком  без  жодного  знаку
Віє  теплом
образу  жінки  з  опущеними  руками
і  тьмяніючим  ореолом,
дозволиш  їй  мешкати  у  тобі
і  померти  дозволиш
коли  вона  вкотре  сюди  не  прийде.
ніч  
це  тільки  розбрисканий  день
і  тобі  вже  ніде
не  трапиться  хліб  зізнань
як  востаннє  відчиняться  вікна.
майже  звикла-
кріз  жорна  безчасся  мовчу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015


. =. =.

ти  не  сходиш  із  палітурів
коли  дощ
і  море  не  схоже  на  спокій.
я  вигадую  ці  тортури
щоб  колись  ти  збагнула
що  книга  під  подушкою
це  як  хрест  на  шиї.
я  справді  не  вмію
бути  серед  заліза
і  поки  іще  не  пізно
бажаю  піти.
море
святая  святих
кажеш
і  вперто  не  спиш.
тихше
тихше
колисання  котячого  співу
ти  щаслива
і  місяця  в  небі  ніж...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


я - вечірвино

де  б  не  ввижався  захід
йому  не  змістити  ліворуч
постамент  вчорашніх  віршів.
тишком  розріжу  гіршу
з  твоїх  примх
і  притихну.
виграв  програш  в  пустім  казино,
я  -  вечірвино,
я  -  нічбезсоння
і  на  пероні  лиш  тіні  нічних  істот.
той,  хто  відходить  навпроти
електрозвучання
говорить,
що  я  -  мовчання,
я  -  вечірвино.
йому  прошепочу  мапою  в  скрині,-
де  б  не  ввижався  схід,
не  плекай  надії...
у  серце  словесним  києм,
я  -  нічвино...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015


це означає (осінь на радість)

...це  означає  смерть  персонажа,
осінь  на  очі  розбрискує  сажу
щоб  не  забути
і  не  обпікатись,
осінь  
на  радість
нікому  не  скаже
про  те,
що  тобі  не  знайтися,
листя  
червоне
лежить  на  порозі,-
радість  на  осінь
уміє  мовчати.
ти  так  затято
стрибаєш  із  теми,
ми  оберемо  
цю  смерть  персонажа
тільки  тому,
що  відтінками  сажі
осінь  нікому  тепер  не  розкаже
про  нашу  
жагу  обпікатись,-
осінь
на  радість...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


сміявся

сміявся
в  ніч  з  різдвяних  пісень
на  життя  у  місті.
тонколисті  зізнання
сипались  попелом
на  дитячі  знимки.
з  ним  
зло
 і  добро  -
це  нудні  відтінки
безкінечної  миті,
якої  іще  не  було.
він  сміявся
і  тоді  все  стихало
щоб  не  словом,
а  жалом
у  світанків  брудну  титяву.
з  ним  мовчання  замало
щоб  життя  зупиняло
за  те,
що  я  досі  ще  ним  не  живу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015


мічене богом

мічене  
богом  зелене  око
мій  чи  не
зовсім
пробуркав  "трохи".
світ  на  обійсті-
блакитна  куля.
часу  не  бійся,
ми  вічно  були.
чому  не  будем?
минуле  -  злодій.
сніги  на  груди
і  годі,
годі...
ти  повернешся
як  сон  недільний
і  я  нарешті
напишу:
вільна.
повільно  болем
в  твої  вердикти.
я  не  дозволю
себе  любити,
бо  на  обійсті
блакитна  куля.
часу  не  бійся,
ми  вічно  були...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015


……

зима  щодня  наближається,
пишуться  скарги-листи  
і  відстані.
часу  твого  окрайцем
я  більше  в  цих  хвилях  не  вистою.
чистою  мертводолонею
чуєш  в  очах  стихію.
бути  тобі  сторонньою
досі  іще  не  вмію...
грію  імення  паморозь
щоб  розвести  багаття.
в  тому,  що  тут  примарою
мертві  не  звинуватять.
зими  у  тебе  стрілами,
в  руки  зів"ялі  квіти.
бути  далеко  силою
сили  щоб  не  просити.
чистою  мертводолонею
чуєш  в  очах  стихію.
бути  тобі  сторонньою
досі  іще  не  вмію..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015


. .

її  планета  Сатурн,
а  тому  
ніяких  намист  і  пустих  розмов,
вона  зачарована,
місяць  у  повні
спадає  дзвінко  залізом
із  струн.
її  планета  Сатурн,
а  тому
їй  ще  вчитись  суворості.
як  почнеться  зима-
розповість  про  закони  змови.
де  стоїш
там  і  стій,-
нарікатимуть  стрілами  брови..
їй  планету  Сатурн
в  своїм  серці  ще  довго  нести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015


звістка про все на світі



тисячі  холодних  долонь
плескають  по  спині,
людина  червня  витискає  соки
з  довгих  світанків  
і  частує  ними  кожний  промінь  окремо.
монітор  неба
вмикає  мені  тебе,
показуючи  осінні  вірші
і  те,
як  ти  пишеш  затишний  дім.
я  б  на  його  адресу
писала  щовечора  лист
ніби  у  сокровенний  щоденник...
час  розчісує  лев"ячу  гриву,
вимолюючи  прощення
за  тишу
і  відсутність  дощу  у  нас
чи  відсутність  нас  у  дощах
міста
з  вервицею  старих  книгарень.
новини  здаються  невтішними
і  мені  б  заховатися  у  твоє  безсоння,
а  понеділок  нехай  проходить  повз...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2015


яблуко

засинання  в"язке,
 метелики  ночі  врізаються  в  світло  ліхтаря
 і  поки  вишня  співає  нам  колискову,  
вони  ніби  в  змові  із  небом,  
зливаються  з  крапинками  зірок...  

яблуко  пахне  землею  пряно,  
руки  крізь  темінь  не  кличуть  білі.  
та,  що  здавалась  тобі  бездоганною
 просто  інакше  не  вміла.  
сила  її  то  слизьке  каміння,
 синім  оздоблене  на  папері.
відстань  у  кілька  лютневих  ліній,
 відстань  у  вірші  з  старих  матерій.  
яблуко  пахне  землею  пусто,  
руки  хрестами  падуть  на  груди.  
мовчки  про  те  
як  тебе  почути  
або  
про  те  
як  цього  не  буде..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2015


ніколи ще

спиш,
а  на  сході  минулого
хлопчик  фарби  тлумачить
і  малює  уперто  словами  герби.
не  роби  як  він  просить,
він  твій  колір  не  бачив
і  ніколи  твій  голос
іще  не  любив.
коли  спиш
він  здійсняє  твої  теореми
і  шліфує  мовчанням
розкидані  сни.
він  кричав:
чи  важливо,  
що  де  
ми
там  ніколи  не  буде  
весни?
ну  і  що  попри  усміх
йому  відказати?
відстань  фарби
і  в  серці  численні  герби...
не  роби  як  він  просить,
він  ще  крику  не  бачив
і  ніколи  цю  тишу
іще  не  любив....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.05.2015


недільне

вишневий  сироп  недільного  ранку
на  шиї  прикраси  видінь,
а  в  горняті  чай
 одягається  в  плівку  минулого.
де  ти,
шукачко  власної  волі?
нитки  твої  у  шухляді
рвуться  у  білий  простір  чужої  канви.
я  знаю,  що  ти  пишеш  вірші
про  дощ
про  лева
про  лютий  і  вересень,
що  завше  приходять  раптово,
але  читати  це  все  не  мені.
дні  мають  здатність  танути,
тому  я  надсилаю  ці  промені  спокою
до  вівторка
аби  ластівки  твоїх  слів
прилітали  частіше
в  недільні  сутінки  мого  міста...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.05.2015


питальне (2)

реклами  іржа  на  кожне  твоє  "не  вмію",
пальці  німіють  і  сняться  шкільні  двори.
я  вивертаю  у  пошуках  час  і  холодну  шию,
боже,  
навіщо  ж  такою  мене  створив?
нащо  мені  каламбурні  оці  падіння?
вогник  від  стелі  і  аж  під  чужі  мости.
ти  так  помстився  мені,
що  із  старої  скрині
ангел  вистрибує  й  каже:
"Може  й  мені  прости?!"
чом  би  й  не  дати  йому  кілька  літ  свободи?
я  ж  бо  у  море  оце  не  ступлю  й  поготів.
чуєш  чи  ні,
мій  мовчазний  володар?
чи  не  без  світла  мене  
ти  лишити  колись  хотів?
падаю  падма  на  ліжко  м"яке  й  хмаринне,
зовсім  не  бачу  опущену  в  ночі  тлю.
ти  мій  творець
та  хіба  ж  я  винна,
що  замість  ангелів  
тільки  його  люблю?
...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2015


епіграф

опісля  спалахів  помирають  магнолії
щоб  карбунки  їх  лиць  тішили
твоє  сіро-байдуже  око.
ці  вулиці  впадають  у  море
разом  із  пам"яттю  наших  слідів
і  більше  ніхто  не  чує  назв,
імен  чи  тихої  музики.
так,
просто  торкаєшся  пальцем  уст
і  світ  залишається
за  межами  твого  лискучого  вікна,
яке  тепер  не  віддзеркалює  ранок,
листівки
й  адреси.
опісля  спалахів  помирають  магнолії,
а  ти  лише  щойно  написав  епіграф
до  цієї  весни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015


здається

майстриня  нових  правил
у  танці  руйнує  будь-які  заборони.
йде  величаво,
мовчить  величаво,
прискає  в  простір  натхненням
 чорним.
з  голочки  сукня  чужа  убрана,
книга  в  руці
 знесторінена.
так,
ти,  здається,
пішла  величавою,
а  повернулась  винною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2015


наперекір

якби  виявилось,  що  тиша
то  холодний  сигнал,
я  би  й  не  припиняла  
чути
вірші  її,
що  стеляться  килимом  до  Чернівців,
розкидуючи  крихти  слів
заблукалим  в  собі  крилатим.
я  б  зуміла  мовчати
в  момент  коли  обіймав  її  Прут...
вона  ж  обирала  найгіршу  з  отрут
і  не  бралась  себе  судити,
бо  на  ній  не  вмирали  квіти
й  не  буяли  густі  вінки.
в  ній  тремтіли  віки
і  ховалися  за  повіками
щоб  позбутись  тремтіння  віхоли
всім  вмиранням  наперекір.
і  якби  випадково  трапилось,
що  то  геть  не  її  сигнали.
я  б  прокинулась  
і  мовчала
всім  світанкам  наперекір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2015


жодного шансу

..  з  уст  твоїх  визвучують  птахи,
густими  крильми  відмахуючись  від  сонця.
день  ховає  свої  обладунки
і  пташина  заходиться  в  співі:
"чи  не  я  собі  чужина?"
"чи  не  ти  мені  батьківщина?"
у  відповідь  падає  час
полотняним  простирадлом
аби  жодного  шансу
 на  залишений  слід...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2015


под кожей гор



тайна,  обросшая  временем  -  
это  высота  гор.
когда  на  ощупь  понимаешь  небо,
радуясь  отшельнику-дождю
и  шепотом  повторяешь:
"будьте  счастливы!",
а  они  не  спешат  уходить,
разыгрывая  твоё  пространство
в  игре  на  костях.
откуда  им  знать,
что  под  кожей  гор
дрожит  твоё  тихое  имя?
ведь  тайна,  обросшая  временем  -  
это  туманность  гор
когда  солнце  небрежной  походкой
разбивает  стеклышки  чуда.
здравствуй,
я  твой  тайный  Иуда
и  значит  
нам  можно  под  кожей  расти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2015


мамі

я  живу  у  високій  башті  із  книг,
що  колись  малювала  тобі  на  клаптях.
я  вбираюся  в  сукню
й  блукаю  між  тих,
хто  не  вірить  у  власне  щастя.
я  пишу  тобі  довгі  й  вечірні  листи,
що  часами  не  мають  відтінку  подяки.
я  сьогодні  не  якір,-
летять  кораблі
у  моря  ще  дитячого  страху.
ти  лунаєш  ще  дужче
 у  тиші  морській
щоб  не  вірилось  в  далеч
і  сумнів.
дні  коралями  падають
в  келих  пустий,
що  я  випила  швидко  й  бездумно.
моя  башта  холодна  й  німа,
в  ній  труюся  чужими  місцями.
тут  є  все
 й  геть  нічого  нема,
чи  буває  таке,  
мамо?
я  живу  у  високій  башті  із  книг,
що  колись  малювала  тобі  на  клаптях.
я  вбираюся  в  сукню
й  блукаю  між  тих,
хто  не  вірить  у  власне  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565110
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2015


*Г*

майже  приручені  березнем
прапори  на  гілках  відстані
домівки  і  смерті.
в  тиші  лунають  відступи:
відступи  від  свого  терпіння,
розчищай  собі  шлях  до  маяків.
хто  посмів  
твій  спокій  тримати  за  гриву
коли  кружальця  дотику
розчинялись  у  воді?
цукор  малює  спогад  на  дні
високі  мури  і  білі  сукні
і  ким  би  не  марилась  ця  осінь
тобі,
викарбовуй  на  долоні  із  левом
герби,
приручаючи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2015


додому

бджола  нашепотіла  дзвони  церковні,
додавши  солодкий  натяк  на  зцілення.
повні  долоні  весни
і  сьогодні
я  повертаюсь  додому  силою.
цілими  стелями  без  подразнення,
снами  під  праскою  окропілою.
схожість  з  гріхами,
на  що  я  відказую-
тягнуть  додому  силою.
силою  часу  і  тихої  радості,
де  карамельно  гуде  дитинство.
потяги,  усмішки...
їм  я  відказую:
знаєте,
марна  уся  ваша  відстань...
шепіт  дрижить  на  устах  схвильовано
і  неодмінно  гірчить  "ніколи".
я  поспішаю  в  цей  дім  по  новому,-
танці  святкові  виводять  бджоли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561415
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015


лютий не останній

в  закутках  твій  голос  ще  ґронується,
мовляв,  що  лютий  зовсім  не  останній.
і  ти  гостей  чекаєш,
тих,
що  званні,
бо  їм  під  силу  чути  мою  вулицю.
твій  дім  розчулиться,
згадавший  моє  ймення,
по  цеглі  спомин
й  сивина  натхненням,
бо  не  суди,
зими  це  не  стосується.
і  не  втікай,
час  відстань  не  вирішує.
нехай  тепер  вона  між  нами
чаклуванням.
і  тиша  теж  буває  незалишенням,
коли  цей  лютий
зовсім  не  останній

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2015


+

там  воїни  клянуть  цей  лютий,
поблизу  хтось  рахує  на  шкірі  пори,
діряве  полотно  людського  бруду,
що  всотує  жадібно  в  себе  порох.
тут  дивлюсь  на  це  і  бачу,-
не  бути  мені  актором.
хто  ти,
 що  стоїш  на  язиці  хвилі?
море  хворіє  байдужжям  чорним,
а  я  миритися  з  ним  не  вмію.
ти  бачиш,
там  кажуть  про  мир  і  душать,
а  тут  сльозами  змивають  плями.
лютий  дрімає  крізь  гру  у  мужність,
сіткою  падає  між  містами.
що  ж  оце  з  нами,  
мій  зліший  ворог?
нащо  сльозою  у  спокій  мітиш?
всотую  в  себе  слова  як  порох,
важко  сьогодні  цього  не  вміти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2015


ніби

ніби
залишитись  тут  означало  
цей  січень
неспокійний  як  море
як  запах  солі  в  повітрі
як  скарлуща  суботи.
янгол  каже
залишитись  тут  означало
ненавидіти  себе
коли  погляди  то  магніти
коли  опісля
присмак  голосу  на  устах
і  в  пам"яті  колір  зелений
говорить
що  повернеться
бо  залишитись  тут  означало
цей  січень
неспокійний  як  море
і  запах  солі
в  несподіваній  прірві  
себе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015


… і тут. (на більше я не здатна)

...і  тут  складаються  будиночки  сусідські
як  у  дитинстві  зламаний  конструктор,
збираю  слОва  відчайдушне  військо
і  йду  відмовою  зітхання  твої  чути.
В  будиночку  лунає  щебет  кухні,
вогні  з  віконець  сипляться  яскраві.
І  необачно  вітер  в  темінь  дмухне,
і  зробить  усмішки  заліза  мертвим  сплавом.
Про  що  ти  так  настирливо  говориш?
Які  там  квіти  і  барвисті  клумби?
Я  –  світло  віршів,  що  на  моніторі
і  може  це  тепер  занадто  грубо.
І  тут  складаються  пісні  про  ідеали-
смиренні,  чуйні  й  дуже  делікатні.
Хіба  тобі  туману  слів  замало?
Нехай  це  так.
На  більше  я  не  здатна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015


навряд ти бачив

навряд  ти  бачив  місто  це  слизьким
коли  у  пустку  падають  тумани,
і  чайки  видаляють  сутінь  рим
німим  польотом  
в  тиху  бездиханність.
коли  крізь  ніч  спалахує  дівча,
свого  імення  підіймає  орден
і  раптом  те,  
чого  й  не  помічав
у  скроні  сиві
приростає  гордо.
без  згоди
чи  без  присмаку  молитв,
навиворіт  душі  пусту  кишеню,
живе  далеко,
дихає  й  мовчить
у  знак  питання  власного  імення.
навряд  ти  бачив  місто  це  у  ній,
навряд  колись  її  ти  в  ньому  бачив.
настій  років  безнеб"я  гордо  пий,
її  вина  у  цім?
навряд  чи...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2015


айсберг

ранок  айсбергом  пробирається  з  туману,
припорошений  сумішшю  нічних  жахіть
і  теплих  обіймів,
кличе  дихати  впевнено,
 з  викликом.
ось  ти  малюєш  портрет  свій  у  дзеркалі,
потім  квапливо  і  без  апетиту  ковтаєш  слова
щоб  піти  на  війну  з  спокійним  серцем.
зброя  геть  не  потрібна,
війна  твоя  -  це  гірлянди  усмішок  й  справ,
а  перемога  -  вечір
чи  втеча  у  нього.
зустрічай  мене  теплими  напоями,
кольоровим  килимом
і  заплющеними  фіранками.
для  чого  це  все,  питаєш?
знаю  лише,  
що  ранок  мусить  бути  айсбергом,
а  ми  переможцями
кількагодинних  війн
з  теплими  горнятами  в  холодних  руках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015


блискітки свята

плачеш  блискітками  свята,
декларуєш  сум  ніби
без  цього  не  відчинити  новий  тиждень.
ти  ж  десь  таки  є,
з  бульбашок  сну  майструєш  сніговиків,
біліших  за  поле  чужого  ока
і  йдеш  усьому  сущому  тихо  
і  впевнено  наперекір,-
вмирати  вже  зараз  не  вчишся.
начищена  шкіра  твоїх  чобітків,
кроки  падають  вниз  кришталем,-
день
він  щоразу  інакший,
нізащо  не  плакати  блисками  свят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015


квітці

я  не  знаю  в  яких  пустелях  ростуть  подібні  квіти,
такі,  що  торкаючись  їх
вітер  
прагне  замкнути  себе  у  полон
без  права  на  скаргу  чи
на  зворотній  квиток.
ці  квіти  ростуть  ненароком,
з  аромату  свого  тчуть  без  втоми
для  когось  спокій.
вони  не  чекають,
але  раптом  їх  приручають
маленькі  люблячі  принци
і  звісно
тоді  вже  не  до  скляної  вази.
квіти  відразу  
стають  пурпуровими,
надсилаючи  в  сутінь  запах  своєї  мови
як  лист,
який  прочитавши
на  мить  забуваєш
в  яких  же  пустелях  вони  ростуть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015


тут написати тебе

вірші  мої  розтанули  під  тиском  чужого  сонця,
вечір  шкребе  долівку,  
гуркочить  в  двері.
слово  застудженим  нервом,
крові  скупою  цівкою
падає  в  прірву  
додому  моїх  неповернень.
як  же  тобі  там  спиться,
щодня  ведеться?
ти  ж  залишаєш  із  пусткою  наодинці.
серце  під  потягом  суму,
хіба  годиться?
в  тебе  ж  як  в  мене
лиш  клапоть  одного  серця.
як  тобі  пишеться,
з  уст  не  моїх  летиться?
вірші  під  тиском
і  більше  тепер  ні  звуку.
нитка  відлунь  геть  прозора  не  рветься,
тут  написати  тебе
із  всесвітом  наодинці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2015


ненавиджу

Він  натиснув  на  клавішу  ніби  на  свіжу  рану.  Крапка.  Вже  зовсім  пізно  аби  засинати  і  надто  рано  аби  прокидатись.  Вікно  пашіло  ворожнечею  з  січневим  холодом,  воно  не  збиралось  зазнавати  поразки  у  цій  битві.  Тепло  так,  що  починає  мучати  совість  за  те  тепло.  Він  знову  втупився  в  плаский  екран  лептопу  і  читав  отриманого  листа:
«Ненавиджу.  Цей  холодний  театр,  ці  крісла,  що  нумеровані  датами  смерті,  тиша  і  галас.  Мить  і  всі  починають  аплодувати,  а  я  ненавидіти  тебе.  За  що?  Все  просто,  ти  всотуєш  виставу  лише  через  чужі  оплески,  вони  тобі  стали  сигналом  до  дії.  І  ти  аплодуєш,  а  я  ненавиджу...
Краватка  схожа  на  залізний  нашийник,  аби  весь  світ  знав,  що  ти  відчуваєш  землю  під  ногами.  Так,  ти  впевнено  крокуєш,  тобі  нема  чим  дорікнути.                  
   Електронний  хрест  робочого  столу  має  властивість  важчати  від  поглинутого  часу.  Задоволений?  Ти  ж  не  відстав  ні  на  крок  від  брата,  друга,  що  перестали  бути  другом  і  братом  вже  дуже  давно...  але  ж  їх  треба  якось  називати,  аби  потім  рівнятись  на  них.  Ненавиджу.
Чому  я  пишу?  Все  просто.  Я  покладаю  надії  на  дитину  в  тобі.  Так,  саме  на  дитину,  яка  не  дозволить  ближньому  мучатись  і    не  знатиме  слова  «гріх».  Мені  потрібна  крапка,  всього  лише.  Це  договір,  яким  я  не  заберу  душі,  а  подарую  її  тобі.
Крапка.»
     Від  прочитаного  йому  важче  стало  дихати,  розмахуючи  руками  він  жбурнув  на  підлогу  рамку  з  сімейним  фото  і  розлущив  його.  Навколо  була  темрява,  босими  ногами  він  відчував  зиму,  її  чисту  суть.  Так  було  завжди  –  чужі  долі  долаються  ногами,  поспіхом.  Навздогін  він  вже  чув  лист:
 «Ненавиджу.  Ти  здатен  лише  ховатись,  заплющувати  очі  і  зупиняти  дихання.  Так,  звісно,  чого  мені  чекати  від  тебе?  Справи,  справи,  не  до  цього  зараз...»
   В  цій  кімнаті  були  облущені  стіни,  пахло  цвіллю  і  ліками,  з  коридору  доносились  зойки.  Він  не  розумів  чому  його  рухи  завязані  на  вузлик,  йому  хотілось  написати  листа,  але  тепер  він  був  далеко  від  дому.  Він  не  зміг  подарувати  собі  крапку  і  залишалось  лише  слухати:
«Ненавиджу!  Як  же  я  тебе  ненавиджу!».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548007
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2015


біля вікон чужих

біля  вікон  чужих  дозрівають  зимою  сливи,
ти  малюєш  уперто  їх  знуджений  смак
і  ніяк  не  відтягнеш  час  сходжень  з  архіву,
де  червоним  на  білому  пишеш  йому  ім"я.
ледь  тутешній  тобі  не  ввижаються  більше  мапи
і  безглузді  зупинки  з  світанками  у  росі.
так  милуєш  серця  і  з  нудьги  їх  ламаєш  навпіл,
а  йдучи  пожинаєш:
 "добро  не  сій."
біля  вікон  чужих  дозрівають  зимою  сливи,
у  щоденники  вбраний  святково  біль.
ну  чому  і  тобі  не  побути  в  цім  сні  щасливій?
спантеличено  відповідь:
...
 не  вмію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2014


десь. там

десь  за  байдужістю  зимних  земель
ніж  вимальовує  перемоги.
там  тобі  краще  аніж  тепер,
лузгаєш  сни,
з  них  виймаючи  стогін.
там  вікна  схожі  на  мертвий  бардюр
нам  не  бажалось  його  долати.
я  виплітаю  квадрату  ажур
геть  замикаючись  в  тілі  квадрату.
я  запевняю:
"мені  не  болить"
і  забуваю  твою  адресу.
крові  холодної  тепла  мідь
свідчить  про  те,
що  давно  воскресла
десь  за  байдужістю  тих  земель,
випивши  спомину  всі  гіркоти.
там  не  чужіше  аніж  тепер,
там  я  не  знаю  хто  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014


. .

погруддя  забрискані  пилом
у  день
коли  прощаючись  з  тілом
ти  радо  стаєш  камінням
і  забуваєш  навмисно  дихати.
дати  через  дефіс
як  приз  за  таке  терпіння.
бідна  моя  дитина
мені  ж  бо  відомі  усі  шляхи.
ліжечко  твоє  досі  сонне
над  ним  не  мовчать  ікони
й  промінням  муркочуть  роки.
навіщо  тобі  погруддя?
коли  нас  обох  не  буде
залишиться  тільки  пил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2014


без обличчя

озирнись,
обличчя  в  озерах  вщухли,
проковнтули  намул  голосу
і  раптом  зникли.
ким  тобі  бути  без  задзеркалля?
падає  снігом  для  часу  виклик
й  готовність  твоя  
програти  цю  битву.
квітів  вона  не  любить,
але  саджає  в  своїх  очах
аби  в  необхідний  час
ти  зміг  їх  зірвати
і  в  підкуп  аїдовій  варті
приніс  без  обличчя  
цвіт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2014


опівночі

опівночі  розтанути  зорею  у  горняті,
сум  без  цукру  байдуже  сьорбати.
на  поверхні  мене  дозріває  слухняна  матір,
яку  не  побачиш
 із  власної  волі  ти.
хтось  складає  цей  світ  під  діряві  панцирі
і  йому  дуже  рідко  не  спиться.
ти  заслужиш  мовчання  своєю  працею
рахування  барвистих  спідничок.
розчаклуй  неодмінно  до  часу  здатності
щоб  вернутися  в  дім  зимою.
загубися  й  
собі  возрадуйся,
що  умієш  піти  скляною...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014


…наважся обрати

...наважся  обрати  собі  голослівне  спокути  рядно,
 випиши  тугу  дірявим  й  сльозистим  почерком.  
слід  на  серцевій  дорозі  простиг  немов  й  не  було,  
хочеться  плакати:?  ні,  обминати  хочеться!  
дивишся,  бавишся,  нудишся  тишею  ледь  зотлілою,
 танцями  мертвими  прямо  на  дні  святинь.  
хто  тебе  кликав?  чому  у  цім  світі  осіла  ти?
 ти  ні  до  кого  зявилась?  тепер  сиди...  
твої  сліди  розпашіли  снігами  на  втомлених  яблунях,  
надто  тоненьке  і  сіре  це  кляте  рядно.
 ти  заблукала  й  дорогу  святу  не  приваблюєш,-
 слід  на  серцевій  дорозі  простиг  немов  й  не  було..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2014


треба піти

на  випадок  якщо  доведеться  піти,
обійму  загострені  кути
 твоєї  душі
і  кімнати,
я  не  маю  куди  втікати
й  цього  достатньо,
тому  доведеться  просто  піти.
замітати  теплі  сліди,
якими  жбурляються  капці  хатні
аби  довести,  що  тут  мій  дім.
мовчим
стрілами  в  одинадцять,
що  це  значить
коли  від  страху  паморозь  тілом?
стіни  уздріли
цей  час
і  значить  треба  піти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014


бити треба коли того не чекають

колись  надломлена  гілочка  трепету
опинилась  в  твоїй  зашкарублій  долоні.
ти  розтинав  спокоєм  дзвони
і  з  нудьги  вони  як  один  замовкали.
сповнювались  відстанню  келихи
і  пастельні  бенкетні  зали,
що  прибрались  у  ніч  геть  безкраю
наче  ти  
в  мій  безглуздий  сценарій.
я  знаю,
що  смерть  то  лише  
мультиплікація  
без  надмірних  фарб.
маєш  рацію,
бити  треба  коли  того  не  чекають,
збирати  зграї  
черствих  обіцянок
і  цілити  прямісінько  у  серцевий  м'яз.
так,  щоб  той  хто  у  тебе  повірив,
в  болоті  терпіння  зав'яз
і  собі  відвернувся.
жоден  з  нас  все  ж  не  мусить
щоразу  благати
останній
раз

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014


**

народитись  щоб  бути  чужинкою
всюди,
набирати  повні  груди  зневіри
і  прикидатись  
миром,  -
кращої  забавки  не  знайти.
склянка  ледве  живої  води
і  сухе  прощання,
я  остання
в  цій  казці  під  назвою  ТИ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014


. длорпоаког

напишу  тебе  кульковою  ручкою
кольору  перестиглого  моря.
як  гірлянди  вдягаю  кульчики
і  з  тобою  геть  не  говорю.
без  казок  я  щодня  сполохана,
піч  в  хатині  лякає  кригою.
і  щоранку  кричу  з  порогу  я:
"не  чекаю,  але  очікую..."
не  брешу,  а  тебе  вигадую
щоб  чорнилом  здавалось  море,
щоб  мені  ти  ввижався  правдою
коли  в  сні  щось  ламке  говорю..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2014


спи

земля  не  хвилюється-
три,
пелюстковою  ковдрою
відсутність  себе
 накрий
і  спи,
якщо  вдасться.
спи,
ти  ж  земля.
обирай  собі  запах  ночі,
бо  ж  земля  -
це  ніч,
а  ніч
то  тільки  солодкий  запах
і  більше  нічого.
ти  щораз
оземляєшся  на  рахунок  "три"
і  згори
хтось  тобі  надсилає  видіння...
спи,
ті,  хто  в  твої  руках-
у  світанках
зовсім  не  винні..
спи

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2014


совершить

совершить  путешествие,
разрезать  воздух  тоненькой  ниткой
и  понимать  что  не  видишь  главного  -
кто  говорил  что  глаза  бесполезны?
человек  зовёт  тебя  вот  уже  вечность,
а  ты  зашториваешь  зрение,
читаешь  вслух
и  кичишься  жаждой.
человек  смастерил  скамейку  ожидания
и  украсил  её  морщинами
чтоб  тебе  хотелось  сойти  вмести  с  ним
на  сушу,
но  ты    -  пустота:
совершить  путешествие,
разрезать  воздух  тоненькой  ниткой
и  понимать  что  не  видишь  главного

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528085
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.10.2014


*В*

ось  наливаю  старості  горня  ранку,
читаючи  вголос  білі  аркуші  спокою  -  
зарезервуй  мені  зручне  крісельце  
і  теплу  руку  того,
кого  вмію  любити.
вона  допиває  і  тихо  сміється,
мовляв,
у  домі  вашому  забагато  зіркового  пилу
і  палітурок  з  знайомими  іменами.
я  наливаю  їй  останнє  горня,
але  бачу,  що  їй  бракує  човна
і  подорожі  кудись  
далеко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014


я видела океан

на  самом  деле
 я  видела  океан,
он  манил  меня  глазами  своих  бывших  возлюбленных
и  шептал  бессвязно  их  имена
пытаясь  меня  угадать.
серьги  цвета  женской  кости
на  волнистой  ладони  бушующего  старика
как  подарок  без  повода.
прости,
но  мои  украшения  не  пахнут  водой,
они  клочками  неба
падают  на  тело  земли
и  тогда  я  подбираю  их  молча.
позже  они  стают  словами  и  слухом
чтоб  мне  оставаться  собой.
я  видела  океан,
только  он  совсем  ослеп
и  перестал  бороться
с  небом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527793
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.10.2014


й

виписую  усі  твої  імена,
знаки  і  пам"ятні  дати.
що  я  можу  віддати,
будучи  на  відстані  голосу?
нічогісінько
й  не  проси.
тут  усі  на  грудях  з  таблицями,
я  боюсь,
що  не  вистою
до  нової  весни.
дорікни  хоч  завбачливо,
бо  ж  долонями  бачимо,
що  це  світло  без  руху
і  дна
як  весна  перемелена,
я  німую  із  стелею
щоб  спокійно
не  спалось  й  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014


в конверті

в  терновому  конверті
листи  несуться  додому.
усе  шкереберть
і,
нарешті,
свій  не  позаздрить  чужому.
кроки  годинника  важчають,
слово  тепер  
вже  не  зброя.
і  не  прохатиму  краще  щоб,
тільки  б  забути  хто  я.
наголос  краплею  гострою
в  голос
і  мертві  м'язи.
стану  назавше  гостею,
щоб  не  здаватись  в'язнем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014