forse478

Сторінки (1/1):  « 1»

За обрієм

Всього  земного  часу  не  вистачає,
Кожний  подих  вітру  щось  промовляє,
В  погляді  страхи  відбиваються,
Всі  з  цікавістю  придивляються,
До  спогадів  і  змін  безкраїх,
Шукати  сенс  у  словах  порожніх,  
Гукати  її  в  голові  своїй  -  криками,
Ніжним  шепотом,  рідними  губами,
За  обрієм  сонце  сідає,
Все  навкруги  замовкає,
Знову  цілий  день  про  тебе  згадує,
І  в’яв  перед  собою  представляю,
Твою  красу  витончено,  відважну,
Як  дурман  після  келиха  вина,
І  так  хочеться  щоб  ти  була  поруч  коли  тебе  нема,
Кров  гаряча  від  твого  тепла  в  словах,
Усмішка  видніється  на  твоїх  устах,
Кожна  така  мить  складає  все  життя,
І  ніколи  не  забудеш  сильні  почуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327667
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012