знак питання

Сторінки (1/4):  « 1»

Моєму життю

За  кожен  день  складу  подяку  Богу,
І  кожну  мить  любов'ю  окроплю.
Нехай  складна  буде  моя  дорога,
Та  я  щаслива,  адже  я  живу.

Жалі  й  печалі  стру  навіки  з  серця,
Сміливо  стріну  вранішню  зорю.
Минуле  гіркотою  не  озветься,
Надію  у  майбутнє  пронесу.

І  кожен  день  живу,  неначе  вперше,
І  подихом  уловлюю  весну.
І  відкриваю  світ  для  нових  звершень,
І  вириваюсь  з  лап    старого  сну.

І  кожен  день  живу,  немов  востаннє,
І  честь  у  своїм  серці  віддаю
Тим  неповторним  митям,  де  пізнала
Страждання  пекла  і  нектар  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237534
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.01.2011


Фатал

Одинокий  старий  клен  
Листя  жовте  осипає.
Був  і  він  колись  зелен,
І  радів  своєму  маю.

Вітру  зимного  зітхання
Проривається  в  морок.
І  гірчить,  мов  нарікання,
Скрип  покручених  гілок.

Сяйво  місяця  мертвотне  
Осипає  чорну  тінь.
Так  життя  муки  солодкі
Здоганяють  свою  ціль...

́́́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2011


Всім, хто шукає себе, присвячується

Відпусти  свідомість,  загорнись  у  мрію,
Логіки  закони  більше  тут  не  діють.
Забудь  все,  що  було,  забудь  про  майбутнє,
Старі  сни-примари  більше  не  стурбують.
Народися  знову  з  попелу,  як  Фенікс,
В  тебе  роль  велика  на  життєвій  сцені.
Все  вище  і  вище  піднімайсь  над  світом,
Хай  не  розуміють,  кажуть,  що  з  привітом.
Нікого  не  слухай  -  це  безглуздий  натовп,
Генія  живого  їм  не  зрозуміти.
Ти  іди  до  сонця,  ти  лети  в  блакиті  -
Вагу  справжню  мають  лиш  яскраві  миті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2010


*

Не  долго  музыка  играла  в  моих  сиреневых  мечтах,
Я  этого  и  ожыдала,  я  знала,  что  все  будет  так.
Пустых  надежд  вновь  не  пытая,  остановилась  я  на  миг,  -
Стоят,  закрывшись,  врата  рая,  и  бьет  в  глаза  колючий  снег.

Как  будто  мир  весь,  рассердившись,  вдруг  отвернулся  от  меня,
Как  будто  вопию  в  пустыне,  поняв  заранее,  что  зря.
Скажы  же,  где  ты,  мой  спаситель,  где  трепещит  моя  зоря,  
Как  мне  найти  твою  обитель,  что  света  й  радости  полна?

Заблудший  странник  в  бренном  мире  меридианов  и  широт,
Скитаюсь,  груз  неся  на  спине  пустых  печалей  и  забот.
Ищу,  сама  не  знаю  что,  я,  то  в  ожыдании  томлюсь,
Смотрю  испугано  ход  время,  тайком  с  слезами  я  молюсь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160564
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.12.2009