Олег Кочевих

Сторінки (1/2):  « 1»

Говорити, мабуть, і не варто…

Говорити,  мабуть,  і  не  варто…  
Я  до  тебе  маю  забаганок:  
Заспівай-но  “Кедь  ми  прийшла  карта”  
Під  задзвін  сердець,  коліс  і  склянок.  

Розворуш-но  затолоч  вагонну  
Вітром  гір,  а  може,  й  Орієнту,  —  
Щоби  цю  гравюру  монохромну  
Спопелить  миттєво  і  дощенту.  

Щоб  на  шибках  танув  перший  іній  
І  змивав  ці  начерки  печерні…  
Твій  вогонь  —  не  серед  зимних  ліній:  
Він  такий,  як  другий  день  у  червні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158903
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2009


Вахта у садах

Ми  п’ємо  взаємний  персиковий  сік,  
Ми  стаємо  в  опівнічну  вахту.  
Струмені  реклам,  оркестрів  і  базік  
Пряжаться  вином  твого  смарагду.  

В  бульбашках  шумує  манговий  приплив,  
Хлюпається  хвилями  об  зубки.  
Шкварячись  в  олії  оченят-олив,  
Кришаться  душевні  шкаралупки.  

Бастіони  порухів,  подихів  форти  
Обстріли  проводять  нетутешні.  
А  на  полі  бою  гуснуть  грейпфрути  
І  твердіють  зеренця  черешні.  

Стелеться  з  Яскині  через  Божий  Сад  
Бурштиновий  дим  дарів  офірних;  
Прохопив  волосся  ніжний  аромат  
Воску,  меду,  ладану  і  смірни.  

Ми  п'ємо  взаємний  Божий  фіміам,  
Тож  не  забувай  предвічну  Вахту!  —  
В  струменях  базік,  оркестрів  і  реклам,
Спряжених  вином  твого  смарагду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158901
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.12.2009