Ковтан Надія

Сторінки (1/56):  « 1»

Мені тебе не вистачає

Мені  тебе  не  вистачає.  Справді.  Чесно.  Нестача.
Ти  був  частиною  мого  буття.  Відверто.  Невдача.
Ти  збив  мене  із  ритму  рим.  Я  зламана.  Я  –  скеля.
Я  –  тобою  власноруч  випалена  терниста  пустеля.
Я  –  простір  між  твоїми  віршованими  рядками.
Я  –  та,  яка  вже  не  хоче  бути  донькою  твоєї  мами.
Я  –  погана  і  нестерпна,  зла,  мила,  ніжна  і  щаслива,
На  твої  почуття  весняна  з  гучним  громом  злива.
Я  –  твоя  мрія  і  нічний  страшний  сон  про  любов.
Мені  нітрохи  вже  тебе  не  жаль.  Брешу  от  знов.
Я  –  заплутана,  занедбана,  закохана,  розбита,
Тобою  книга  недочитана,  та  вже  давно  розкрита.

середа,  13  квітня  2011  р.,  02:18:20

©  Copyright  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2011


Я як пуста шахта ліфту, як безодня без краю

Я  як  пуста  шахта  ліфту,  як  безодня  без  краю.
Я  ніби  лечу  і  раптом  падаю,  бо  крил  не  маю.
Я  ніби  тонкими  нитками  прив’язана  до  тебе.
Нитки  уриваються  –  їм  не  сягнути  висі  неба.

Спогади  стираються.  Я  кудись  ніби  зникаю.
Ти  далеко.  Ми  за  межами  твого  дому-Раю.
Нас  туди  поки  не  пустять.  Марні  намагання.
Чорна  одежа.  Розбиті  надії,  мрії,  сподівання.

Знаєш,  як  тяжко,  коли  розбита  вщент  надія?
Коли  сміятися  не  можу,  не  хочу,  вже  не  вмію?
У  голові  пульсують  ніби  болю  в’язкі  згустки.
Знаєш,  як  ми  за  тобою  сумуємо  дуже?  Пустка…

середа,  4  травня  2011  р.
©  Copyright  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280412
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2011


А ты там держись со всех сил

А  ты  там  держись  со  всех  сил,
Стой,  даже  если  мир  не  мил,
Не  падай  с  ног.  Рук  не  опускай.
Да  пока  это  ад.  Но  рано  в  рай.

Борись,  все  в  твоих  ведь  руках.
Да,  страшно.  Пожирает  страх.
Но  ты  ведь  сильнее,  смелей  –
Перед  трудностями  не  робей.

Борись.  Пытайся.  Побеждай.
Мы  рядом.  К  себе  подпускай.
Не  отталкивай.  Одной  труднее.
Мы  ведь  за  тебя  душой  болеем.

Не  оставайся  одна  –  проиграем.
Мы  за  тебя  командой  играем.
Ты  лишь  не  пропускай  наши  пасы.
Пока  рано  вешать  всем  носы…

воскресенье,  30  января  2011  г.,  23:40:52

©  Copyright  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247771
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.03.2011


Отрезвляет мысль, что ты там с ней

Дело  даже  не  во  всех  этих  мыслях  ночами,
Не  в  неправильном  распорядке  дня.
Просто  хочу  «тебя»  и  «меня»  сделать  «нами».
Просто  мне  не  хватает  очень  тебя.

Кофе  по  утрам  мне  никогда  не  надо  –
Отрезвляет  мысль,  что  ты  там  с  ней.
И  съедаю  плитки  чёрного  шоколада,
Но  от  этого  сердцу  только  больней.

И  подруги  не  поймут  никак  до  конца,
Что  именно  такого  нашла  я  в  тебе.
Предлагают  другого,  не  моего  молодца,
А  мои  мысли  сгорают  дотла  в  огне.

И  бумага  всё  терпит.  Ей  безразлично.
Латынь  лежит  открыта  без  внимания…
Мне  бы  поговорить  с  тобою  лично,
Помчать,  полететь  опять  на  свидание,

Выговориться,  выплакаться,  обнять.
Все  объяснить  и  услышать  твой  шепот,
До  исступленья,  до  утра  целовать
И  заглушить  всех  мыслей  гулкий  ропот…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240862
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.02.2011


Секундомер обратного отсчета

Секундомер  обратного  отсчета.

Секунда  –  ещё  шаг  до  эшафота.

Голова  тяжелей  литого  свинца.

Осознание  близости  ее  конца.

 

Пульс  по  вискам  бьет  молотком.

Тяжелыми  мыслями  полон  дом.

Трескаются  губы  не  от  мороза.

В  сердце  кровью  истекает  заноза.

 

Ты  говоришь,  что  стихи  грустны.

А  я  ведь  в  предчувствии  беды.

Строчки  не  из  головы,  глубже  всё.

Скоро  титры.  Конец  немого  кино.

 

Рот  на  замке:  никому  ни  слова.

Всё  хорошо  –  лжи  хрупкая  основа.

Всё  ведь  как  будто  в  порядке.

Глупая  игра  со  смертью  в  прятки.

 

Глупая  попытка  уберечь  ото  сна.

За  спиной  у  нее  сгущается  тьма.

А  мы  всё  пытаемся  включить  свет.

Но,  видимо,  негативен  Бога  ответ…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240859
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.02.2011


А там уже своя мода, свои модели

А  там  уже  своя  мода,  свои  модели
Без  макияжа-маникюра,  без  волос.
Унынье.  Уже  не  «хотят»,  а  «хотели».
Жизнь  –  чернота  без  белых  полос.

Стрижки  под  ноль,  бахилы  на  ногах,
Свои  законы,  своя  горькая  соната,
И  один  на  всех  в  подсознании  страх,
Вещи  без  острого  запаха  и  аромата.

И  боль,  скрытая,  ломающая  изнутри,
Готовая  настигнуть  в  момент  любой.
Губы  не  кусай,  глаза  платком  не  три,
Чтоб  не  поняли,  что  уже  все…  Ты  стой

На  ногах  крепче,  борись,  будь  сильней.
Все  одинаковы,  у  всех  здесь  один  знак
Зодиака.  А  ведь  кому-то  гораздо  больней.
Сто  граней  одной  беды.  Диагноз:  РАК.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234542
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.01.2011


Ти десь там.

Ти  десь  там.
І  немає  значення,  з  ким  і  де.
Ти  десь  там.
Час  невпинно  собі  далі  йде.
Сумую  тут.
Вітер  по  шибках  б’є.
Сумую  тут.
Тебе  давно  я  не  бачу  ніде.

Тут  дощі.
Холодне  і  хмуре  ранками  небо.
Тут  дощі.
І  сльози  з  очей  течуть  без  тебе.
Мовчанка.
Жорстока  гра  у  ніжну  любов.
Мовчанка.
І  клятий  дощ  лиє  знов  і  знов.

Ти  десь  там.
І  тобі,  мабуть,  уже  це  не  цікаво.
Тут  тамтам.
Бити  в  нього  вже  важко  стало.
Я  сама  тут.
Відлуння  до  тебе  не  доходить.
Я  сама  тут.
Поїзди  до  тебе  без  мене  ходять.


©  Copyright  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2010


Сльози…

Сльози…  Кажуть,  вони  очищають  душу,
Як  дощ  з  землі,  змивають  порох  із  думок.
Напевно,  плакати  ніколи  я  тебе  не  змушу
І  ніби  віритиму  неохайно  кинутому  «ОК».

Та  згодом  почнеться  в  тебе  дивна  алергія.
Пробудить  душу  і  совість,  що  задрімала,
Свіжий  вітер,  що  весною  легко  віє.
І  тоді,  можливо,  прохолодна  вода  тала

В  руїни  оберне  байдужість  і  зраду,
Роз'ятрить  наповнені  брехнею  думки,
Мучитиме  алергія  на  нещирість.  Розраду,
Панацею,  ліки  шукатимеш  всюди  ти.

З  болем  згадаєш  її  щире  «Люблю.  Шаленію»
І  цинізм,  пролитий  у  відповідь  їй.
Зажадаєш  раптом  повернути  собі  ту  надію.
А  вона…  «Ти  ж  не  вмієш,  то  й  не  мрій».

Й  литиме  дощ  теплий  весняний,
А  після  нього  –  веселка  нових  сподівань.
Ти  ж  не  кажи  неправду,  коханий,
Щоб  менше  було  риторичних  питань.


©  Copyright  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2010


Мрії не збуваються

А  швидше  за  все  ламаються  почуття.
А  швидше  за  все  холоне    ніжна  довіра.
Коли  мрієш  стати  частиною  його  буття,
А  у  відповідь  байдужість.  Повна  зневіра.

І  за  шибкою  нуртує  вітер.  Голосить.
Я  знала  це  давно.  Розум  скандував…
Він  пробачення  ніколи  не  попросить.
Бо  не  зна,  що  словами  сьогодні  зламав.

І  ні  каплі  образи  –  ми  ж  просто  друзі,
Лише  знайомі  добрі.  От,  мабуть,  і  все.
Серце  ниє,  стискається  з  відчаю  в  тузі,
Та  воно  ж  загартоване.  Перенесе  і  це.

І  не  заплаче  вже.  Сліз  давно  вже  нема.
І  морозяно  так.  Інеєм  ніби  вкривається.
Воно  не  вірить,  що  буває  на  світі  весна.
Чого  ж  стискається?  Мрії  не  збуваються.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010


Пустку не заповнити думками

Пустку  не  заповнити  думками,  не  вилікувати  реченнями.  Можна  зайняти  частину  місця  чимось  новим  та  цікавим,  та  все  одно  чудесно  знатимеш,  що  це  не  те,  що  треба,  не  то,  що  було  раніше,  що  було  та,  мабуть,  і  є  життєво  необхідним.  Просто  минуле  займало  у  душі  місце  у  вигляді  неправильного  многогранника,  аналогів  якому  не  існує.  Тому  хоч  як  не  підбирай,  все  одно  якась  одна,  навіть  крихітна  сторона  нагадуватиме,  що  все  не  так,  як  мало  б  бути.
понеділок,  20  вересня  2010  р.,  23:40:47

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217563
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2010


Час біль не лікує

Час  біль  не  лікує,  просто  крики  душі  перестають  створювати  резонанс  з  навколишнім  світом.  Вони  не  стихають.  Просто  не  виходять  за  рамки,  не  виливаються  сльозами  та  істерикою.  Але  і  не  зникають.  Б’ються  всередині  душі,  спустошуючи,  ріжучи  серце,  додаючи  смуток  у  погляд...
«Усе  буде  добре.  Усе  минеться»  -  як  люблять  це  говорити,  заспокоюючи.  Що  зміниться?  Невже  щось  зміниться?  Безглуздо.  Можна  намагатися  бути  щасливим  і  безтурботним.  Та  з  якого  дива  ховати  власні  переживання  від  самого  себе?  Горе  нікуди  не  дінеться.  Ніколи.  Жорстоке  слово  «ніколи».  Але  що  вдієш?..  Таке  життя...  Не  треба  розглядати  його  лише  з  песимізмом,  воно  прекрасне.  Та  про  це  забуваєш,  коли  ніяк  не  можеш  згадати  голос  людини,  яка  і  досі  живе  у  серці,  хоч  через  чийсь  задум  уже  не  живе,  не  сміється  до  тебе  лагідно,  не  дивиться  щирими,  люблячими,  такими  рідними  очима,  не  простягає  руку  у  бажанні  допомогти  чи  отримати  допомогу,  чи  просто  поправити  зачіску.
Єдине  позитивне,  що  ти  виносиш  з  цього  горя,  -  це  те,  що  ці  сяючі  очі  треба  берегти,  що  ось  воно,  щастя  –  у  посмішках,  у  дотиках,  у  ніжних  словах  і  суперечках,  у  тому,  що  набравши  номер,  у  відповідь  не  так  почуєш,  як  відчуєш,  посмішку  абонента  від  того,  що  ти  зателефонував,  просто  від  того,  що  ти  є  у  цьому  жорстокому  світі...  І  як  добре  знати,  що  ти  –  чиясь  посмішка,  чиєсь  щастя,  частина  сенсу  буття  когось.  Тоді  і  виростають  за  спиною  крила.  Можливо,  саме  тому  так  боляче  тоді,  коли  цю  людину  у  тебе  відбирають?  Можливо,  просто  ламаються  крила,  і  ти  летиш  на  землю  без  попередження,  без  страховки?  І  саме  від  цього  зіткнення  так  довго  пече  потім?..  І  саме  тому  так  страшно  злетіти  знов  –  просто  боїшся,  що,  як  і  тоді,  скинуть  з  сьомого  неба?..
Біль  ніколи  не  проходить.  Він  залишається.  Залишається  страх  втрати.  Не  змиваються  доріжки  сліз  на  обличчі.  Тут  жоден  демакіяж  не  допоможе.  Такого  просто  ще  не  винайшли.  Та  й  навряд  чи  винайдуть.  А  чи  треба?  Так  боляче,  нестерпно  боляче...  Але  забути?  Як  можна  погодитися  забути  звернений  до  тебе  погляд  рідних  очей,  забути  смішинки  у  них  і  сльози,  забути  частину  свого  серця?..


Вівторок.  16/02/2010      01:04

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217451
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 21.10.2010


Ти – дивна хвороба

Не  ятри  мені  рану.
Я  майже  не  хвора.
Не  виписуй  догану.
Ще  чхаю  я  пораз.

Ти  –  дивна  хвороба.
Сльозоточать  очі,
Ведусь  як  нероба,
Навчатись  не  хочу.

Не  дзвони  вечорами.
Я  стану  на  ноги.
Не  стій  на  татамі.
Мої  забудь  пороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2010


Удали из компьютера весь этот бред

Удали  из  компьютера  весь  этот  бред.
Название  файла?  Кажется,  «счастье».
Что  значит  «непонятный  ответ»?
Разве  не  видишь?  У  нас  снова  ненастье.

Удали  также  папку  «тайные  мечты».
Особенно  альбом,  подписаный  «ты».
Удали.  Ну  чего  ты  теперь  не  поймешь?
Удали  все-все  нежное,  что  там  найдешь.

Почему  я  сама  все  это  не  поудаляю?
Дрожит  рука.  Почему?  Я  не  знаю.
Удали.  Тебе  ведь  так  просто  все  зачеркнуть.
Мое  сердце  лишь  просьба  на  место  вернуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205276
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.08.2010


А може написати апеляцію Господу Богу?

А  може  написати  апеляцію  Господу  Богу?
Щоб  забрав  цю  невизначеність,  тривогу.
Щоб  забрав  біль  і  сльози  солоні  з  повік.
Щоб  подарував  щастя  і  радість  навік?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205270
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2010


Не заплющуй назавжди очей

Вдихай  повітря  свіже  чисте
І  думай  про  своє  життя.
Його  миттєвостей  намисто
Ти  не  зібрав  ще  до  кінця.

Ще  тисячі  будуть  світанків,
Сотні  пристрасних  ночей.
Повертай  до  мене  спозаранку.
Не  заплющуй  назавжди  очей.

Я  зігрію  тебе  поцілунком,
Усмішкою  прожену  незгоди,
Напою  цілющим  трунком,
Прилітай…  за  будь-якої  погоди…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2010


Почати з початку – часом гарна ідея

Починати  з  чистого  аркушу  ніколи  не  буває  легко.  На  папері  все  ще  блукають  ескізи  того,  що  було  раніше.  У  думках  –  образи  колишніх  мрій.
Почати  з  початку  –  часом  гарна  ідея.  Але  лише  тоді,  коли  ти  певен,  що  воно  того  варте,  і  що  все  не  стане  ще  гіршим.  Адже  на  чистому,  новому  аркуші  так  легко  зробити  помилку,  повести  олівчик  не  у  той  бік…  і  все  –  зруйнована  картина.  Ластиком  користуватись  уже  не  можна.  Надто  тонкий  папер  обрав  ти  для  малювання  –  мою  душу…  Надто  легко  на  ньому  зробити  помилку,  і  надто  складно  її  виправити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196489
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010


Я хочу відчути тебе на дотик

Я  хочу  відчути  тебе  на  дотик.
Мурахами  ніжно  по  голому  тілу.
Ти  –  мій  персональний  наркотик.
Введений  в  серце  й  під  шкіру.

Я  хочу  подихом  тобі  на  грудях
Викарбувати  коротке  слово  «мій».
Я  хочу  завжди,  навіть  на  людях,
Чути  солодке  «Я  тільки  твій».

............................................

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010


*Думки плутаються*

Не  знаю,  можливо,  їх  перемішує  весняний  вітер.
Можливо,  збиває  приємний  запах  перших  квітів.
Можливо,  розтоплює  ласкаве  сонячне  проміння.
Можливо,  їм  заважає  листя  притихле  шепотіння.
Чи  всьому  виною  став  дзвінкий  пташиний  щебет?
А  може,  просто...  сумую  я...  коли  без  тебе?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188854
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


А знаєш, я вірші вже не складаю

А  знаєш,  я  вірші  вже  не  складаю.
Ні,  не  думай,  що  думок  тепер  немає.
Просто  вони  стали  надто  складними.
Все  ніяк  не  можу  вигадати  рими,
Щоб  поєднати  твоє  і  моє  ім’я  у  рядки.
Та  виходить  чомусь:  лише  я,  лише  ти.
А  я  хотіла  б  скласти  натхненну  поему,
Що  назавжди  розв’язала  б  цю  дилему.
Та  знаєш,  вірші  складають  на  самоті,
А  романи...  Удвох...  Назавжди...  У  житті...
Я  з  радістю  почну  про  нас  писати.
Та  лише  тобі  цей  твір  ратифікувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188853
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2010


І я тебе сильно LOVE

"Добре.  Я  не  називатиму  тебе  зайчиком.  Просто  ходитиму  з  тобою  і  ловитиму  губами  сніжинки  зі  смаком  щастя.  Люблю  тебе.  Дійсно  люблю.  Це  не  просто  слова.  З  тобою  добре,  приємо,  спокійно.  Ти  не  даєш  переходити  дорогу  на  червоне  світло,  даєш  теплі  носки,  щоб  не  було  холодно  і  поїш  гарячим  шоколадом,  посмішкою  зігріваєш  душу.  Ніколи  не  кажи,  що  хтось  там  тебе  не  любить.  Тебе  неможливо  не  любити.  Розмовляй  зі  мною  тією  мовою,  яка  подобається  тобі,  кричи  на  мене,  коли  запізнююся  або  роблю  дурниці.  Я  завжди  знаю,  що  ти  мене  любиш.  І  я  тебе  сильно  LOVE.  Сильно-сильно."
   (с)  Ковтан  Надія

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178214
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2010


Ніч била в набат

Ніч  била  в  набат  краплинами  дощу.
Ніч  била  в  набат  криком:  «Не  відпущу!»
Здавалось,  що  небо  з  розуму  зійшло;
З  нього,  так  як  і  з  очей,  лило  й  лило,
Криками  Банші  заходився  жорстокий  вітер,
Гойдав,  ламав  безжально  дерев  віти,
Плачучи,  розбивався  об  змерзле  скло…
Зажурений  погляд  у  даль,  за  вікно…
Доріжки  сліз,  стікаючих  по  щокам…
Глибокий  сум.  Беззвучний  крик:  «Не  віддам!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177963
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010


И снова будем делать вид, что и не было ничего

И  снова  будем  делать  вид,  что  и  не  было  ничего,
Будем  жить  так,  будто  между  нами  толстое  стекло,
Я  буду  биться  об  него,  пока  не  иссякнет  сила,
А  ты  просто  смотреть...  Ой,  что  ж  я  натворила?
Уже  нет  слез.  Может,  и  чувства  списались  как  мел.
Кажется,  ты  именно  этого  так  сильно  и  хотел:
Чтоб  не  идеализировала  тебя,  чтоб  разлюбила  ...
Но  я  тебе  так  свое  сердце  полностью  и  не  открыла,
Так  что  не  радуйся:  долго  биться  о  стекло  не  буду,
Это  слишком  больно.  Закончу  эту  игру,  тебя  забуду,
А  потом  делай,  что  только  сам  ты  не  захочешь:
Струны  моей  гитары-души  уже  не  защекочешь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175979
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.03.2010


Удивительно, не правда ли?

Странно.  Век  НТП,  а  до  сих  пор  никто  не  выдумал  пенку  для  улыбания,  гель  для  души.  Удивительно,  не  правда  ли?
А  ведь  можно  было  б  придумать  ополаскиватель  для  глупых  мыслей  или  освежитель  приятных  эмоций.  Здорово  было  б  иметь  корректор  для  необдуманных  поступков.  И  чтобы  во  всем  мире  стоял  антивирус  от  вируса  безразличия  и  лицемерия.  Может,  тогда  люди  были  б  счастливее  и  искреннее?
Может,  Дед  Мороз  прочитал  или  прочитает  это  письмо  и  все  сбудется?  А  может  его  прочитаешь  ты  и  решишь  стать  великим  изобретателем?  Изобретателем  счастья,  искренности,  доброты  к  тем,  кто  тебя  любит?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173128
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.02.2010


Колючим льодом вкрита її душа

Колючим  льодом  вкрита  її  душа,
Така  ж  холодна,  як  замерзла  вода.
Невже  ти  цього  не  відчуваєш?!
Як  багато  ти  про  неї  ще  не  знаєш…
Та  може,  краще  тобі  і  не  знати,
Щоб  даремно,  як  я,  не  страждати?..
Щоб  не  бачити  підлості  у  людині,
Яку  другом  ти  вважаєш  і  донині,
Щоб  даремно  не  мучити  душу?..
Я  тебе  цього  робити  не  змушу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010


І знову як завжди холодне «Привіт»

І  знову  як  завжди  холодне  «Привіт».
Наші  почуття  такі  ж  гарячі,  мов  лід.
У  тебе  вже  її  звички,  манера  говорити.
Я  не  буду  тобі  писати,  ані  говорити.
Навіщо?  Ти  все  одно  мене  не  вчуєш,
Моєї  душі,  мого  серця  ритму  не  відчуєш.
Це  так  безглуздо.  Непевність.  Мовчання.
Нема  вже  розмов  від  сутінок  до  рання.
Нема  відповідей,  та  зникли  й  запитання.
Це  просто  було  найбезглуздіше  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010


Не кричи: «Ненавижу!». Ты любишь…

Не  кричи:  «Ненавижу!».  Ты  любишь.
Не  кричи:  «Забуду!».  Ведь  не  забудешь.
Не  злись,  все  равно  он  поймет,
Что  лучше  тебя  нигде  не  найдет.
И  будет  умолять,  чтоб  простила,
Чтоб  снова,  как  прежде,  любила.
А  тогда  ты,  королева,  сможешь  растоптать
Сердце,  что  заставило  столько  страдать…
Или  будешь  всепрощающим  ангелочком…
Как  хочешь…  Но  вытри  слезы  платочком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171525
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.02.2010


twilight

Кровью  пахнут  твои  сладкие  губы,
Любимые  глаза  меняют  свой  цвет.
Твоя  неживая  бледность  меня  губит,
Улыбка  чувствам  снова  дает  рассвет.

Холодная  кожа,  бешеная  скорость  и  сила,
Твоя  красота  для  меня  уже  невыносима.
Чарующий  голос  преворачивает  мой  мир.
На  губах  теряю  хладное  слово:  вампир...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169203
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2010


Моє серце було для тебе відкрите

Моє  серце  було  для  тебе  відкрите.
Тепер  воно  болить,  щемить,  розбите.
Я  знаю:  тобі  на  це  давно  начхати.
Ти  почуття  безжально  кинув  за  ґрати.

Ти  думав,  що  тобі  я  буду  потурати,
Та  не  цього  вчила  мене  моя  мати.
Я  не  буду  довго  плакати-страждати.
Одягну  сукню  красиву,  піду  гуляти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.01.2010


Можна видертись на найвищу гору

Можна  видертись  на  найвищу  гору,
Прокричати  комусь  слова  докору,
Що  забрав  усіх  вас  до  себе…
Та  чи  почує?  І  чи  треба?
Можливо,  вам  там  краще…  Хто  знає.
Колись,  мабуть,  про  це  спитаєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163884
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2010


Не восхищаюсь тобой. Не горю. Не пылаю. Просто не люблю

Не  восхищаюсь  тобой.  Не  горю.
Не  пылаю.  Просто  не  люблю.
Не  веришь.  Не  слышишь.  Зачем?
У  каждого  свой  ворох  проблем.

Удалять  из  друзей  не  буду  –
Это  слабость.  Просто  забуду.
Выброшу  с  головы  разговоры,
Улыбку,  переписку,  ссоры.

Буду  писать  о  холодах,  о  зиме.
О  чем  угодно.  Но  не  о  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162310
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.12.2009


Сумніви…

Колючим  льодом  вкрита  її  душа,
Така  ж  холодна,  як  замерзла  вода.
Невже  ти  цього  не  відчуваєш?!.
Як  багато  ти  про  неї  ще  не  знаєш…
Та  може,  краще  тобі  і  не  знати,
Щоб  даремно,  як  я,  не  страждати?..
Щоб  не  бачити  підлості  у  людині,
Яку  другом  ти  вважаєш  і  донині,
Щоб  даремно  не  мучити  душу?..
Я  тебе  цього  робити  не  змушу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162217
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009


Я стану янголом, якщо так треба

Я  стану  янголом,  якщо  так  треба.
Я  стану  янголом  і  полечу  до  неба.
Я  стану  янголом,  здобуду  крила.
Я  стану  янголом  для  тебе  мила.

Я  полечу,  я  віднайду
Шлях  до  любові.
Я  полечу,  я  віднайду
Життя  без  болю  й  крові.
Я  полечу,  я  віднайду
Втрачену  мрію.
Я  полечу,  я  віднайду
Твою  й  свою  надію…

Я  попрохаю  в  Бога  тепла  і  доброти,
І  щоб  ніколи  не  сумувала  ти,
Щоб  щасливі  очі  сіяли  сонцем,
Щоби  завжди  весна  була  за  віконцем.

Я  полечу,  я  віднайду
Шлях  до  любові.
Я  полечу,  я  віднайду
Життя  без  болю  й  крові.
Я  полечу,  я  віднайду
Втрачену  мрію.
Я  полечу,  я  віднайду
Твою  й  свою  надію…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009


Ти вже не так цілуєш. Вже не такі гарячі долоні.

Ти  вже  не  так  цілуєш.  Вже  не  такі  гарячі  долоні.
Болем,  печаллю  віднедавна  налиті  мої  скроні.
Та  ти  цього  не  помічаєш.  Здається,  тобі  все  одно.
Часом  таке  відчуття,  що  між  нами  нічого  й  не  було,
Що  ми  просто  старі  друзі  за  чашкою  міцного  чаю,
Що  ти  не  розумієш,  як  сильно  я  й  досі  тебе  кохаю.
Тепер  для  зустрічі  потрібно  щось  довго  вигадувати,
Думати,  чим  же  можна  тебе  сьогодні  обрадувати
І  все  частіше  з  жахом  розуміти,  що  я  не  знаю,
Чи  ще  від  тебе  почую  оте  так  жадане  «кохаю»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009


1

Странно.  Век  НТП,  а  до  сих  пор  никто  не  выдумал  пенку  для  улыбания,  гель  для  души.  Удивительно,  не  правда  ли?  А  ведь  можно  было  б  придумать  ополаскиватель  для  глупых  мыслей  или  освежитель  приятных  эмоций.  Здорово  было  б  иметь  корректор  для  необдуманных  поступков.  И  чтобы  во  всем  мире  стоял  антивирус  от  вируса  безразличия  и  лицемерия.  Может,  тогда  люди  были  б  счастливее  и  искреннее?  Может,  Дед  Мороз  прочитал  или  прочитает  это  письмо  и  все  сбудется?  А  может  его  прочитаешь  ты  и  решишь  стать  великим  изобретателем?  Изобретателем  счастья,  искренности,  доброты  к  тем,  кто  тебя  любит?  Наберешь  номера  всех  дорогих  людей  и  поздравишь  их?  Ведь  зимой  праздников  так  много!  Время  еще  есть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162072
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.12.2009


І знов робитимемо вигляд, що нічого не було

І  знов  робитимемо  вигляд,  що  нічого  не  було,
Будемо  жити  так,  ніби  між  нами  товсте  скло.
Я  буду  битися  об  нього,  поки  буде  сила,
А  ти  дивитися…  Ой,  що  ж  я  наробила?!
Уже  немає  сліз.  Нема,  мабуть  і  почуттів.
Здається,  ти  саме  цього  так  сильно  і  хотів:
Щоб  не  ідеалізувала  тебе,  щоб  розлюбила…
Та  я  тобі  так  і  не  віддала  свого  серця  крила,
Тож  не  радій:  довго  битися  об  скло  не  буду.
Це  надто  боляче.  Закінчу  виставу,  тебе  забуду.
А  потім  роби  собі,  що  тільки  не  захочеш:
Струни  моєї  гітари-душі  вже  не  залоскочеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161694
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2009


Мне не понять надпись на черной доске

Мне  не  понять  надпись  на  черной  доске
И  не  удержать  твое  тепло  в  своей  руке.
Я  смерть  твою  не  скоро  прийму.
Буду  тихо  шептать:  я  тебя  люблю.
И  всегда  очень-очень  любила.
Хочу,  чтоб  ты  это  не  забыла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161109
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2009


Карпати (зовсім дитячий, старезний =) ) ) ) )

Поїду  я  в  гори,
Веселі  Крапати,
Туди,  де  родились
Бабуся  і  мати.

Гори  Крапати,
Стрімкі  полонини,
Безмежні  ліси,
Буки,  ялини…

Тут  я  зростала,
У  серці  верховин,
Тут  бігала  і  грала
Серед  високих  модрин.

Бачила,  як  на  синьому  небі
Встає  сонечко  ясне,
Як  у  чорній  імлі
Остання  зірочка  гасне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161107
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009


У співавторстві з Андрієм =)

ЩЕ  В  СВІТІ  ЛУНАЄ  ТВІЙ  СМІХ...
ТАК  БОЛЯЧЕ  ЖИТИ  В  ТІЙ  ПРАВДІ.
ТИ  В  СЕРЦІ  ЛИШИТИСЯ  ЗМІГ,
ХОЧА,  -  ВЖЕ  ДАЛЕКО,  НАСПРАВДІ...
НЕ  ГОЯТЬСЯ  РОЗ’ЯТРЕНI  РАНИ,
І  БУРЯ  В  ДУШІ  НЕ  СТИХА...
І  МАМА  ПОСИВІЛА  РАНО,  -
БО  ДОЛЯ  ВСМІХНУЛАСЬ  ЛИХА...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160981
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009


19. 03. 2009 23:54:53

На  щеках  блестят  слезы,
В  душе  бушуют  грозы,
Боль,  печаль,  утрата  –  
Сегодня  страшная  дата.
Нами  зажжена  свеча,
Чтоб  прощена  была  душа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160889
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2009


Тете…

Учитель…  какое  дивное  слово,
Хотя  давно  уже  не  ново.
Теперь,  каждый  раз  его  произнося,
Я  с  болью  вспоминаю  тебя.
Ты  слушала  мои  стихи
Без  насмешек  и  «хи-хи»,
Ты  учила  Пушкина  и  Чехова  любить
И  красиво,  с  выраженьем  говорить.
Ты  эталоном  для  меня  пыталась  быть
И  лишь  хорошему  учить.
Я  тебе  очень  благодарна  за  это;
За  то,  что  всегда  давала  советы,
За  то,  что  всегда  любила  меня
И,  если  бранила,  то  лишь  любя.
Мне  больно  оттого,  что  ты  умерла.
Слишком  поздно  я  поняла,
Как  сильно  я  люблю  тебя,
И  как  ты  мне  была  нужна.
Прости,  если  чем-то  обидела,
Если  не  услышала  или  не  увидела
Что-то,  что  должна  была.
Просто  помни:  я  люблю  тебя.

                       9  жовтня  2008  р.,  біля  1400,  четвер

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160831
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2009


Учителю

Мы  знаем:  вам  трудно
Бывает  не  раз,
Но  вы  не  держите
Обиды  на  нас.
Мы  любим  вас  нежно
И  в  праздничный  день
Желаем  вам  счастья
И  меньше  проблем.
Спасибо,  родные,  за  вашу  любовь,
За  ваше  терпенье,  потерянный  сон.
Пусть  радостным  будет
Для  вас  каждый  день,
Проблемы  и  обиды
Исчезнут  как  тень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160828
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2009


Хм… "Римована емоція" =)

Есть  в  мире  много  сказок
Для  ушей  детских  и  глазок.
Да  вот  о  взрослых  забыли,
Им  сказки  не  сложили!
Поэтому  взрослый  человек
Очень  похож  на  чебурек:
Не  умеет  совсем  мечтать
И  без  крыльев  во  сне  летать.

                                                     30  марта  2008  г.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160791
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.12.2009


31 березня 2005 року

..........................
.........................

Стрімкії  кручі
І  Дніпро  «ревучий»,
Калини  кетяги  червоні
І  жовто-сині  кольори  –
Це  давні  символи  Вкраїни,
Моєї  рідної  землі.

Я  пам’ятаю  із  дитинства
Святі  ікони  у  кутку,
На  них  рушник,  і  вишиванку,
І  прабабусю  ще  живу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160782
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009


Чего ты хотел? Летать?

Чего  ты  хотел?  Летать?
Неужели  было  трудно  сказать
Что  на  сердце  у  тебя,
Открыть  широко  глаза
И  посмотреть  себя  вокруг?
Рядом  ведь  был  друг…
Саша…
Мне  это  имя  боль  причиняет
И  никто  в  этом  мире  не  знает,
Зачем  это  сделал  ты.
На  твоей  могиле  цветы,
А  в  комнате  мама  и  сестра…
Сколько  плакала  она…
Неужели  тебе  их  не  жаль?
Их  черную  боль,  их  печаль
Не  поймет,  не  разделит  вовек
Чужой  им  и  тебе  человек.
Но  мы  все  понимаем.
Мы  тебя  вспоминаем
И  в  подушку  плачем  тихо.
Ударил  ты  нас  лихо…
Зачем?  Для  чего  тебе  это?
Мы  не  получим  ответа…
Но  мы  не  держим  зла
И  желаем  лишь  добра
Тебе  там  далеко-  далеко
За  облаками…
                                           Высоко
Теперь  ты…  Ты  не  с  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160684
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2009


Нам тяжело без твоей улыбки

У  каждого  свои  ошибки.
У  каждого  своя  беда.
Нам  тяжело  без  твоей  улыбки.
Мы  не  забудем  тебя  никогда.
У  каждого  своя  дорога.
Каждый  сам  выбирает,  как  жить.
Сашка,  прости  ради  Бога,
что  не  смогли  остановить,
что  не  поняли  тебя,
что  не  заметили,  когда  
с  тобой  произошла  беда;
что  забыли,  что  мы  семья
лишь  на  миг,  не  на  года.
Но  этого  хватило,
чтобы  случилась  беда.
Чего  ты  хотел?  Летать?
Нам  того  не  узнать.
Но  мы  не  можем  осуждать,
это  рассудят  выше…
Просто  знай,  что  не  забыли.
Просто  помни,  что  любили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160683
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2009


Тихо, сумно риплять двері

Тихо,  сумно  риплять  двері.
Вже  поснули  всі  давно
І  злі  духи  по  своїй  манері
Починають  зле  ремесло.
Чи  справді  є  вони?
Й  чому  ми  їх  не  бачим?
Й  чи  з  їхньої  вини
Так  часто  люди  плачуть?

Коли  є  на  світі  духи  злі,
Що  ширяють  по  Землі,
То  мусять  бути  і  хороші,
Що  зупиняють  зимові  пороші,
Що  бережуть  нас,  захищають
Й  крім  служби  вірної  ніщо  не  знають.
Вони  десь  поряд  –  чи  там,  чи  тут,
Охороняють  наш  життєвий  маршрут.

                           25  лютого  2006  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160666
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


я все одно не вірю смерті

Ти  пішла,  покинула  нас,
Отже,  це  прийшов  твій  час,
Та  я  все  одно  не  вірю  смерті.
Ми  були  завжди  відверті,
Але  не  сказала  я  тобі,
Як  сильно  люблю  і  дорожу,
Тримала  це  у  голові,
Гадала,  згодом  розкажу…
Але  доля  вирішила  усе  сама,
І  ти  пішла…  


(лише  частина  вірша)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


Между нами были сантиметры

Между  нами  были  сантиметры,
Но,  казалось,  мили,  километры.
Я  протянула  к  тебе  ладошку,
Но  поняла,  что  все  не  понарошку,
И  неосознанно  отпрянула  назад,
Из  глаз  пошел  слез  град.
Так  хотелось  во  всю  кричать,
Заставить  тебя  не  молчать,
Заставить  открыть  глаза
И  увидеть,  что  рядом  я…

Последний  вздох,  безвольная  рука…
Я  вдруг  поняла,  как  ты  далека.
Как  в  сердце  нож  или  отравлена  стрела
Ужасные  слова:  «Она  мертва»…….

22:22              16.03.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160629
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2009


Лиш посмішка єдина

Лиш  посмішка  єдина,
Лиш  ніжний  погляд  крадькома
І  розумієш  –  ти  людина,
Створена  для  любові  і  тепла,
Ти  можеш  крила  розпустити
І  полетіти  в  щастя  небеса,
Там  янгола-хранителя  зустріти…
Хай  тільки  посмішка  та  не  згаса.

                                                                 23:30,  21  травня  2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160615
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


Закарпаття

Пісня  жайворонка,
Іволги  і  соловейка,
Тихий  стукіт  дятла,
Дзенькіт  грізного  дощу  -
Пісню  пам’ятаю
Я  з  дитинства  цю.
Землі,  простори,
Широкії  доли,
Гірські  полонини,
Рідні  сади  і  ліси,
Край  мальовничий,
Щирий,  багатий
Зветься,  звичайно,
Він  –  Закарпаттям!



написано  у  років  11-12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160611
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009


Гостиная комната

Гостиная  комната.
Очерчен  квадрат.
Глазки  сомкнуты.
Ты  мне  не  рад?
Нет  милой  улыбки.
Нет  янтарных  глаз.
В  душе  плач  скрипки  
Раздаётся  у  нас.
Некому  дырки  на  балконе
В  клеёнке  делать,
Но  холодно  в  доме:
Что  тут  поделать?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157929
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.11.2009


Я ненавижу стук молотка

Я  ненавижу  стук  молотка,
Любимых  забирающий  навсегда.
Он  разбивает  надежду  и  грезы,
Оставляя  лишь  горечи  слезы,
Забирает  последнее  «а  может…»  -
Понимаешь:  ничто  не  поможет,
Это  не  сон,  не  ночной  кошмар,
А  судьбы  в  спину  подлый  удар.
Он  стучит  в  висках  через  года,
Напоминая,  что  была  беда,
Отдаеться  в  сердце  тупой  болью,
Обливая  его  слезами  и  кровью.
И  стук  по  дереву  выводит  из  себя
Через  день,  через  год,  через  два,
Оставляя  морщинки  на  рельефе  лба
И  грусть,  что  таят  в  себе  глаза.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157928
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.11.2009


C’EST LA VIE

I  remember  your  laugh.
I  remember  your  smile.
Someone  thought  it  was  enough
And  an  angel  left  you  for  a  while.

I  didn’t  believe,
I  haven’t  forgive
They  took  you  away
That  warm  summer  day.

There  are  so  many  angels  on  the  sky…
Why  did  they  need  you?  Why?
I  cried,  I  struggle  every  day  and  night
And  didn’t  think  they  were  right.

But  now  I  am  like  an  empty  glass…
Maybe,  it’s  because  some  time  has  past
And  time  is  healing  for  me.
I  don’t  know.  It’s  just  C’EST  LA  VIE.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157873
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009


Ще не затих твій сміх

Ще  не  затих  твій  сміх:
Вторить  йому  душі  ехо.
Ще  з  серця  ти  піти  не  зміг,
Хоч  насправді  так  далеко.
Ще  не  загоїлись  рани,
Буря  в  душі  не  стиха.
Ще  мокрі  очі  у  мами,
Ще  доля  сміється  лиха…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009


В горах так добре чути ехо

В  горах  так  добре  чути  ехо,
В  горах  такі  красиві  квіти!
Та  це  від  тебе  так  далеко,
Тебе  мені  там  не  зустріти…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157789
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009


Зупинися, благаю! Не йди, почекай!

Зупинися,  благаю,  хоча  би  на  мить!
Невже  ти  не  бачиш,  хто  там  стоїть?
Потворна  істота  з  гострою  косою!
Тебе  вона  хоче  забрати  з  собою!
Зупинися,  благаю!  Не  йди,  почекай!
За  два  кроки  від  тебе,  мабуть,  уже  рай...
Але  там  немає  мене,  мами,  тата,
Хоч  радощів,  певно,  є  дуже  багато...
Та  невже  ти  бажаєш  мати  такий  рай?
Зупинися!  Благаю:  не  йди,  почекай...
Я  б  побігла,  зупинила,  обійняла.
Та  є  між  нами  вже  часу  гірка  пітьма.
Це  лише  сон.  Це  кошмар  моєї  душі:
Бути  так  близько...  і  дати  піти.

                                                                       12.10.2009  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009