| Сторінки (1/93): | « | 1 | » |
Всяка зараза вилазить на світ.
Черва гризе не опалий ще цвіт
Дике нявчання вуха гризе
Кляте паскудство! Здохніть усі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Хтось каже, що він пророк,
Інші зневажливо, що гультяй
Когось він пробира до кісток,
Кажуть «жаль, що не жив років сто»,
Бажаючи йому в спадок рай.
Кажуть доля його мінлива,
Був на вершинах світських пошан,
Пив у палацах елітні вина.
Пив тихі сльози. За Україну
Пізнав, напевно пекельний чан.
Хтозна, свідомо чи не свідомо
Створював стержень для поколінь.
Катам залишив гидку оскому,
Багаторічну ментальну втому.
А нам – багатство своїх творінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Холодно.
Кров замерзає у венах,
Ніч аномально темна
Сонце за обрієм вмерло…
Холодно.
Місяць самотньо котиться
Серце щосили колотиться
Жити все рівно хочеться
Холодно.
Тиша гнітить нестерпно
Доля, зрадливе стерво,
Вбиває мене даремно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Розривають пітьму немов спалахи фотокамер,
Закарбовуються в літопис деталі двобою стихій.
В Їх відлунні змовкає із трепетом злий людський гамір
А грім все повторює тільки «мовчи» і «стій»
Прошивають все наскрізь нитками байдужості хмари
Наче прагнуть пустити назавжди коріння в землю
Блукають між горами хижі вітри-примари
Виють сиренами, ждучи покірного «внемлю».
«Слухайте всі! Й нехай спостерігач запише.
Все передасть, кожен звук для нових поколінь.
Нехай кожен живе! А гордості слід бути тихше.
Бо ви по собі на землі залишаєте тінь!
І щоби по вас, ганебних, відмити з землі цей запах
Замало дощу, мало вітру чи білих снігів.
Стихії відвічні прокинуться знову, як зараз,
Щоб зробити все знову таким, яким Я захотів.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Коли я прокинусь - наснись мені.
Прийди опівнічним маревом.
Розлий почуття невизнані
Яскравим дощем над хмарами.
Прийди беззвучними кроками,
Доторкнись до серця долонями,
Не болючими, не жорстокими,
Але ніжними, теплосторонніми.
Проникай в мене до підсвідомості,
Де ростуть почуття несказані,
Доки вдихи й думки судомисті
Кольоровими стануть стразами
І коли я розтану між зорями
Розчинюся в тобі до атома,
«Я» і «ти» прозвучать синонімом,
Ти прийди, і наснись мені заново.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Ти обіцяв прийти
І не прийшов, брехло.
Тонами самоти
В душу мою лягло
Ти обіцяв, обіцяв,
Наївність мою руйнуючи
Ніби немає кінця
Терпінню й довірі в юності
Ти клявся біля ікони
«Лиш смерть може нас розлучити»
Тож в похоронні дзвони
Обіцяю тобі подзвонити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Збирається моцна туса
Субота, а отже танці
Прийде Марічка «безвуса»,
Олекса – короткі штанці
Галина прямо з городу,
Сапу в кутку приперла,
Нечиста принесла "горду",
Що має серце мов з дерва.
Гітару відклали музики
Пішли бинтувати Остапа,
Вином вгамувалися крики,
Що знього вони й постали
Гуляє село завзято
Співають мов п’яні чайки
Бо завтра велике свято
«День чарівної гайки»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Чи то хмари згортаються в тінь заступаючи світло
Чи темрява так набирає фізичну форму
Сонце сховалост за обрій, злякалося, зблідло
І я опиняюся в серці безжального шторму.
Мене накриває безмежна сталева ковдра
Формує кінцевий простір як кришка гробу
Десь поряд ходить з косою стара безмовна
Шукає собі на шию нову оздобу
Це сон! Не інакше як сон, хворобливе марево.
Це за реальність не сприйме моя свідомість.
Хижі химери бувають лише примарами.
Але відчуття протилежне говорять натомість.
Серце від страху береться пекучим інієм.
Темрява нагло виблискує лезом нагостреним.
Зло віковічне форму свою не змінює.
Це його світ і в ньому, на жаль, лише гості ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Ти - це руки горе-аматора,
Вода безперервною зливою.
За собою лишаєш кратери.
Я до тебе була красивою.
Я тебе забагато випила,
Захлинулася з необачності.
Твоя пристрасть, хоча і липова,
Мала вигляд високої якості.
Йшла до тебе за першим позовом,
Як метелик, летіла в полум’я.
По розпеченій лаві босою?
В цім не бачила перепони я.
Ти ж поїв мене тихо отрутою,
Нагло змусив повірити в марево,
Я боялася бути забутою.
Тепер згадуєшся кошмарами.
Краще з пам’яті витру, випалю
Все що тінню на тебе вказує
Я до тебе була красивою.
Ти вкрив серце моє проказою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Вона пахне гарячою кавою,
Що аж перехоплює подих,
Її очі, бентежно-карі, –
Кінець моїх днів безтурботних
В ній витонченість і грація,
Ніжність в дикому полум’ї,
Найкраща моя фантазія.
Вона в собі все охоплює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
А хочеться вірити так,
Щоби байдуже, чи ще хтось.
Не через те, що "так повелось",
Не тому, що попав у просак.
А просто, як немовля,
Для якого фортеця – мама,
І ніяка залізна брама
Не рятує, як це укриття.
Щоби вірити так, як вітру
Довіряють себе птахи,
Відпускаючи, навпаки
Піднімаються, в небі квітнуть.
Щоби без рятувального круга,
Без заначки і плану «Б»
Потребувати лише Тебе,
На землі неземного Друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Смола
Тягуча, липка
Кипить, липне, обгорта.
Так у серці моєму
Туга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Мить
Невловима, незміряна
Починає, вершить, завершує
Рубцюється шрамами в пам'яті.
Спогад
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Десь там, де ніхто не може Тебепобачити
Ти вмикаєш яскраві барви уздовж небокраю.
Хтось бачить в них тьмяний відбиток раю
А комусь видніються язики полум’я просто з пекла.
Підходить вечір, і скоро вже темрява все поглине.
Вона ладна би навіть ковтнути сонце,
Зжерла б полум’я, не запитуючи навіть «що це?».
Бездушна темрява, холодно бреше, що вона тепла.
Але ще не ніч. Та й до ночі я вже готовий.
На крилах Твоїх пірнаю в жахаючу пащу:
- «Неси мене, поки не бачать мене – я бачу»
Хай від моїх ворогів залишаться тільки стебла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Спочатку був страшенний гуркіт, свист, громи, гул двигунів, кулеметні та автоматні черги, рев реактивних снарядів та літаків. Потім все стихло, як мені здавалося на мить, але пройшло близько двох годин. Я розплющив очі і зрозумів, що навколо не мої побратими і я один в холодній кімнаті серед ворогів. Мої руки зв’язані спереді (я так і не зміг зрозуміти чому не за спиною), і то напевно такий подарунок мені від Бога, напевно мене Він особливо якось любить, бо дивним чином з під моєї плетоноски вийняли не всі гранати. Дві залишилось. До мене підійшов сам генерал і різко вдарив ногою у скроню. Щось запитав, але я його не чув. Барабанні перетинки мені розірвало це на полі бою. Але біль я міг відчувати, і після хвилини його дикого реву я знову відчув на скроні металевий носок чиїхось чоботів. Він відвернувся. І даремно. Точніше добре. Два тихих клацання, яких я не чув, але відчув своїми пальцями. В голові тихо рахую: триста тридцять один, триста тридцять два, триста тридцять…
Болю немає. Хіба-що на зовсім коротку мить. І здається, що просто хтось взяв і вимкнув світло. І все, ти більше нічого не відчуваєш, нічого не чуєш, не бачиш, обличчя німіє, тіло важчає, і вмить стає легке-легке. Тебе відносить вітром і ти пливеш наче пір’їна в цьому дивовижному світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993149
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Зорі
Далекі, яскраві,
Заворожують, сяють, тускніють,
Коли дивлюся в твої
Очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Комарик
Маленький, набридливий
Літає, дзижчить, дратує.
Мене маленьку, красиву, вкусив,
Падлюка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
За вікном, у якому світиться світло
Леприкони літають на єдинорогах,
У чанах збивають легко й тендітно
Перламутрові хмари в зефірні кола
У озерах бездонних, солоно-прісних
Губляться сни кришталеві нитками-тінями,
Стрімко стікаючи звуками гіркої пісні
Та оживають по осені птахами білими
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
Серед моря вітрів
У всіх на очах
Ти розвіюєш жах.
В кришталевих горах,
Що на титанових плечах
Золотіє і променіє
Образ спокою і надії
Аж не можна стулити вії,
Так бентежать і манить погляди
Сліди ходячих по́ воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
Я знову в тобі розтікаюся
Бо з тебе колись пішла
Заспокоєна почуваюся,
Тиша в душеньку проросла
Все блукаючи поміж хмарами
Я шукала нові світи,
І обіймами некоханими
Гналась душу відволікти
Повертаюся в море тихеє
Не ховаючи сміх і шрами
Не женуся вже за стихіями
Та собою нарешті стану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Жовта широка лінія,
Солодко-рідний свист
Поруч чиясь безнадія
Тихо стрибнула вниз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Я запах твій спрагло п'ю,
Тону в твоєму волоссі,
В Усмішку п'янку твою
Серце закохане досі.
Пристрасно, мов хижак,
Шукаю в світах безмежних
Очі, що в них душа,
Котрою моя залежна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
Хочеш іти - іди,
Хочеш лишатись - будь.
Не припиняй цвісти
І не вирощуй лють
Хочеш, руйнуй мости,
Чи попали все вщерть,
Хочеш, твої сліди
Будуть віщати смерть.
Все у твоїй руці.
Воля - це твоя суть.:
Слати живі промінці
Чи розливати ртуть.
Хочеш, будуй нове,
Сил своїх не жалкуй.
Тільки нутро своє
Люттю не заплямуй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
Коли в молодого легеня на ланітах виступає рум’янець через зворушливий трепет у грудях та пустотливі думки, коли на горизонті виринає прекрасна німфа, з якою йому конче кортить поладнати, на порятунок приходить запаморочливий трунок, після вживання якого на волю виривається, як Халк зсередини хлопчика-мізинчика, допитливий відчайдух, котрий хвацько знаходить влучні слова, щоб влестити їй вуха, розтопити серце, розпиляючи свої кровні на її якісь витребеньки, лише для того щоб заплентати до неї додому на кілька годин, та похапцем звідти втікти, поки вона ще спить, щоб потім не було непереливки від її батька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982048
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Кіт… огидний, облізлий, брудний дурнуватий кіт… свиня, а не кіт. Задушив би. Отак взяв би ту гидку мордочку і втопив у асфальт. Ще один… зробили собі тут місце зустрічі для ранкового туалету… Фу… Як ті люди їх не помічають? Ходять собі, один поза одного, і дивним чином нічого не помічають. Ахахаха, один таки помітив. Ууууу, ахахаха. Мав би я рота, то розреготався б на всю вулицю. Ану, хоч він може того кота приб’є? Ні… втік, скотина. Шкода…
А ні, знову прибіг. Чого витріщив очі на мене? Дурне. Думає, якщо на мені теж костюм в обліпку, напуцовані мешти і окуляри, то я теж маю ганяти по тих дорогах, як навіжений. А мені і так добре, стою собі тут у спокою. Лиш цей гидкий кіт, витріщається на мене безперестаку. Все ж таки я хотів би зробити один рух: вхопив би його за шкірку і мордою в асфальт, в асфальт, і в те, що він на тому асфальті залишає. Свиня а не кіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982047
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Шок по-трохи проходить. Я нарешті звикаю до цього тіла. Крил немає, літати не можу, постійно хочеться їсти, тіло надто слабке, довелося знайомитися з хворобами, постійно то душно, то холодно. Але є вони. Як вони витримують мої крики, я не знаю. А може вони теж ангели? Така приємна ця їхня турбота: коли холодно, одягають, душно, то вмикають кондеціонер, годують, переодягають, обіймають, цілують. Називають це все дивним словом – любов. Але що це означає? Вони мене люблять, коли щось роблять мені добре? Чи може їхні думки постійно про мене? Нажаль в цьому тілі я не маю такої здатності, щоб читати думки. Вони так тішаться коли мене бачать. Тож можливо це все разом і є любов? Тоді я теж їх напевно люблю, цих двох чудових ангелів, які не втратили здібності не спати, як я. Я не бачив ніколи щоб вони спали. Тож коли я трішки ще адаптуюсь, я робитиму їм так само: буду їх обіймати і цілувати, подам теплого коцика, коли їм стане холодно, нагодую, коли вони зголодніють, адже вони також в цих самих слабких тілах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981257
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
У ній життя буя наперекір
Всьому і всім, і посмішка невтомно
Звучить відлунням реготу між гір
Ніби вона не в епіцентрі шторму
В ній безтурботності - втонув би океан,
Любов поглинула би всесвіти найдалші,
А погляд - ліки для душевних ран,
Її обійми - без відтінків фальші.
Із неї променіє доброта,
Що оживляє душі постарівші,
Дарує силу висохлим рукам,
Сповняє барвами й теплом сердечні ніші.
Вона живе і сповнює життям
Життя усіх хто це життя полюбить.
Дарує крила втомленим батькам
Що стануть їй щитом від світу люті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
Війна залишає шрами.
Тіла воїнів вкриті ними.
Їх портрети летять містами
Мов сторінками розписними
Мов листи, написані смертю,
Її підлим кривавим черком.
А в листах цих міста зітерті,
Що їм сонце навік померло,
В них назавжди розрите поле,
Та героя медаль, посметрно,
Нахабний грабунок волі,
Обезцінені "Нью" і "Ретро",
Затавроване покоління
Наскрізь люттю просяклі стіни.
Напівроботи, напівтіні.
Живі шрами на тілі країни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2023
Привіт тобі, захований у темряві, що лиш зрідка розплющуєш свої барвисті, але все ж лихі очі, що пронизують аж до душі незахищене сонячне сплетіння, випалюючи в ній своїм поглядом древні руни, котрі здатен прочитати хіба що ти сам. Вони обпікають мені душу, а світло, яке вони випромінюють аж сліпить очі з середини. Ти зачаївся, чекаєш коли я знову ослабну, щоб обгорнути мене павутинним мереживом сновидінь і в цьому дурмані гратися мов лялькар моїми почуттями, кидаючи їх то на райські галявини, то під ноги мігруючих буйволів, то в ніжні обійми Сукуба, що непомітно, як Юда випустить пазурі прямо в мої нирки… Який же ти жорстокий. Ховаєш своє обличчя в темряві ночі, і тільки очі, пекельно яскраві, горять то голубим, то багряно-білим полум’ям, залежно від твого настрою, та все ж вони завжди злі. Підожди-но, я витягну тебе з твого комфортного лігвища, з тієї чорної діри до світла нового сонця. Ти ще відчуєш пекучість на своєму обличчі, а я сміятимуся, танцюючи, я триматиму цю діамантову волосінь у своїй руці. І тоді ти відчуєш мій біль, і тоді, можливо, твій погляд в мою душу зміниться з розжареного тавра на сніп свіжоскошеної трави з нерозталою ще росою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977757
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
І навіть якщо ти підеш, то будеш всерівно моєю.
А я всеодно залишусь назавжди твоїм.
Хай здаватимуся наївним, страждаючим за ідею.
Байдуже, хай навіть буду здаватись слабким.
Навіть якщо ти матимеш тільки гнів і відразу,
І якщо раптом згасиш теплі всі почуття,
Я завжди пам'ятатиму, згадуватиму щоразу
Доброти в двісті балів за шкалою від одного до ста
Навіть якщо розітреш моє серце в морський пісок,
Викинеш мою душу в пекельний мул,
Кожна мить в твоїй ніжності точно варта цього.
Ти ж заслуговуєш більше ніж жовчі імлу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Може й справді було би краще
Якби я тебе не зустрів
І обійми смертельної пащі
Не здавалися б другом мені,
Ти б жила собі як захочеш,
Врешті так, як живеш тепер,
Але твої осінні очі
Не звинувачували б мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Хоч не висохло ще на губах,
Але верхній завжди розстібнутий
Всі очі належали їй – «це жах»
– Думали ті, хто без здібностей.
А для неї це все – вода,
Що нею живе і дихає
А доля проста, не проста –
Бентежність для публіки дикої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Враження ніби прорвало греблю кілометрової висоти і нервову систему залило тонами ендорфіну: ноги, підстрибували не в такт, серце калатало наче після марафону, в якому від очікуваної перемоги тебе відділила долісекудна, через на сантиметр швидше висунуту вперед голову суперника, плаття розвівалося вітром, тіло кружляло наче під час королівського балу, очі горіли шаленим полум’ям, добрим, теплим аж гарячим, обличчя уквітчане посмішкою на весь рот, з обох боків прикрашений гарячим рум’янцем, а в голові билися два дракони, як інь і янь, що не могли ніяк перемогти одне одного щоб вирішити вічне питання: «Поцілунок чи просто цьом?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975439
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Серце смаку спілої вишні,
Тіні пахнуть ще шоколадом,
Поцілунки ніколи не лишні,
Якщо це не цілунок зради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Зате я точно вже знаю хто ти
І не плекаю марних надій.
Ти не зміниш своєї істоти.
Швидше вороном стане змій.
Ми могли... Але вже не стану
Ти своє знов відкрив лице
Повне підлості і обману.
Я колись пам'ятав про це.
Ми не станемо вже братими
Та й братерство це не твоє
Ти був сином моєї мами,
Що з твоєї руки гниє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Люблю тебе просто за те, що ти є.
Яке ж це щастя тебе любити,
Мені схід сонця - лице твоє,
Моя перлино, мій білий світе.
Тебе кохаю! Життя без тебе
Лиш існування в відтінках сірого.
Ти – мої барви, веселка з неба.
Промінь тепла незліченною мірою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Величезний кілок, що пронизував його наскрізь здавався йому просто скалкою. Він повинен був померти, але якимось дивним чином все ще жив, і намагався здаватися добре таки живим не зважаючи на біль в грудях та тягар в добрий десяток кілограм, що тягнув його до землі. Ніхто не міг зрозуміти чи він не бачить, що в нього з грудей стирчить гострий шпичак майже на пів метра, яким, при бажанні, можна було б заколоти навіть коня. Хтось казав, що в нього серце з іншої сторони, не як в нормальних людей, хтось – що в нього взагалі немає серця, бо жодна людина не пережила б такої рани. А він жартував, що то всього лише скалка, і нічого страшного не сталося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972699
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
В поривах вітру я знайду розраду
Розправлю крила й просто полечу
Над горами, що зводять до плачу
У вирію рясного зорепаду.
Блаженством є іти вперед крізь бурі
Щоб грім гримів, ревли потоки рік.
І чхать на те, що хтось колись прорік,
Лише не чхать на помилки минулі
Життя бентежне. Іноді на мить
Розслабишся, аж раптом заштормить,
А тихі будні наче лід розтануть.
Важливо не зламатися і вгору
Здійнятися, відчути міць простору,
Бо лиш в польоті крила виростають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2023
Починається ніч, починається сніг.
Такий же холодний, як ти.
Знову кажеш мені «не йди»,
І знову сумна сидиш, а я знов піти не зміг.
Не мовчи! Розкажи, поплач!
Розбий вже ту кляту вазу.
Знову – «наступного разу».
Я не прийду. Пробач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023
Це чудо так роз’їло щоки, що аж не могло встояти на ногах. Я спочатку й не впізнав його, думав, що то пухнастий суне, але ні, думаю, що б йому тут робити? Він казав, що до тітки на той край лісу іде в гості, то раніше наступного тижня його і дарма чекати. Потім мене взяв страх. Я вже злякався, що баба Параска покропила капусту якимось лайном і в мене пердсмертні галюцинації. Бабо Параско, пробач що лихе на тебе подумав. Обіцяю наступної осені з’їм лише чверть городу. Так от, дивлюсь суне щось кругле, чи то місяць лізе крізь туман, чи безголовий дракон іде, реве… В мене душа вже була десь в задній частині нижніх п’яток. Серце так розкалаталося, ще більше ніж той раз коли я зайшов на город до Василя спробувати, що то за така трава цікава, по яку до нього аж з міста якась інтелігенція приїздила. Було звичайно весело, ги-ги. Пухнастому як приніс, то він ще два тижні з берлоги не вилазив, думав він знову в сплячку пішов. Але щось я не туди… Так от. Це кругле рило підбігло до мене, і такий « а хочеш мене з’їсти? Навіть не покусаєш? ану давай в доганялки…» і качається з реготом навколо мене. Чи п’яний, чи обкурений? «Я від баби втік, я від діда втік…», поц невдячний. А я ж мучного не їм, мені не можна. Ветеренар казав після останнього разу, що не дай Бог, здохну і мене навіть не похоронять по-заячому. Короче покрутився він щось собі, налякав мене ледь не до смерті, тай покотився в туман. До чого то було я так і не зрозумів, але чув що з лисицею він таки подружився, навіть на ніч в неї лишився. Правда його ніхто не бачив після того, то різні історії через те по лісу ходять. Де правда ніхто так і не зна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970658
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Його погляд був спрямований в нікуди. Від свічки залишилася купа воску, котра в променях вогнику, що ще ледь жеврів, відбивала на стіну дивну безформенну химеру. Кава остила, хоча він майже її не пив. На стіні в кутку спокійно обвивав павутинням свою нову жертву павук. Але він цього всього не бачив. Не хотів бачити. Він все очікував, що ось-ось відкриються двері і вона зайде в кімнату, освітить її соєю посмішкою, наповнить дивним тепло своєї душі…
Вона померла рік тому, та для нього час ніби зупинився.
- Я ще трішки почитаю, кохання моє. Скажеш, якщо світло заважатиме тобі заснути?
У відповідь як завжди мовчання.
- Ти вже спиш… Я скоро теж піду…
Двері відчинилися. По стіні майнула тінь. Він повернув голову, широка щира посмішка на його обличчі плавним рухом опустилася вниз. Кімнату осяло світло світильника…
- Батьку, ти ще не спиш? Я приніс тобі вечерю. Як твій день сьогодні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970653
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2023
Вставай побратиме, вставай!
Незламність - це наша риса.
Забиймо проклятого лиса,
Щоб носа не сунув в наш край.
Вставай і борися, борися!
Хай тіло до смерті зморено,
Тепер вже нам біль не страшна.
Безсмертна козацька душа
Обе́рнеться в полі вороном
Чи кулею із калаша.
Ми, рід характерників, вижили,
Здолали чимало катів,
Ніхто нас зламать не зумів.
Тож борімося, лихо виженем,
Щоб вже більше ніхто й не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023
Ти знаєш на скільки сильно я тебе люблю? Ти напевно скажеш "так", але я думаю, що навряд.
Я люблю тебе так, як іжу і воду. Ти змогла б день прожити без їжі та води і залишитися в гарному настрої і сповнена сил? Ти скажеш що це потреба, а не любов. Тож ти для мене така ж потреба. Це те, заради чого ти ладен віддати все, щоб тільки вгамувати цей голод і спрагу, бо інакше ти втратиш свідомість, а всі твої емоції заполонить гнів. Тож хоча це і потреба, все ж це те що додає тобі сил для життя та приносить тобі задоволення, а отже ти це любиш. Тож так я тебе так люблю.
Я люблю тебе так, як мама любить немовля. Тобі хочеться його вбити, але ти даєш йому все що воно потребує. Ти даєш йому і їжу, і увагу, і обійми, і забавки, і можливість поспати, натомість сама недостпаєш, перевтомлена, з недостатком комфорту, їжі, розваг, уваги, простору для себе. І хоча часто воно тебе дратує, ти всерівно любиш його і не можеш відмовитися від того щоб дбати про нього, навіть в шкоду собі. Так я тебе люблю.
Я люблю тебе так, як дитина любить батьків. Що б вони не робили і не говорили, вона всерівно буде бігти до них в обійми і віритиме, коли вони казатимуть, що люблять її, буде пишатися ними мов героями, навіть якщо вони звичайні люди, як і більшість, радітиме коли батьки братимуть її з собою в подорож, або дозволять допомагати робити якусь, на її погляд, круту справу, або коли вони будуть просто гратися з нею в квача. Так я тебе люблю.
Я люблю тебе так, як фотодіод любить фотони світла, вони відчиняють його мов двері, і він може пропускати через себе електричний струм, тим самим дозволяє рахатись процесам, які йдуть після нього, які від нього залеєать. Або так як фотоелектронний помножувач любить електрон. Отримуючи на вході енергію від електрона на виході він видає енергію в тисячі більшу. Так я тебе люблю.
Я люблю тебе так, як бджола любить нектару і заради нього долає величезні відстані. Або так, як самець богомола любить бути із самкою, і готовий віддати за це власне життя. Або так, як сонях любить сонце і повертає свою голову щоб тільки дивитись на нього. Чи як собака любить господаря і ладна гризти горло кожному, хто його ображає. Чи як кінь любить свого вершника і буде їхати, поки вершник гнатиме його, навіть якщо втомиться то не зупиниться, хіба помре. Так я тебе люблю.
Я люблю тебе так, як фортепіано любить майстерні пальці піаніста, чи скрипка віриуозні пальці скрипаля. Від їх дотику інструменти видають дивовижні мелодії, котрі милують вуха і душі оточуючих. Водночас, якщо музикант не дбає про інструмент та про власні навички, то інструмент розстроюється, ламається, а його звуки будуть всіх лише дратувати. Так я тебе люблю.
Я люблю тебе так, як сталь меча любить вогонь і молот з наковальнею. Вони не дають йому спокою, вони його мучать, але після них меч набирає форму та отримує гарт, що дозволяє йому рубати все в себе на шляху. Так я тебе люблю.
А ще я люблю тебе я як плед і чашку гарячого какао. Бо ти зігріваєш і засолрджуєш похмурі дні. Так я тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968994
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Вона його так любила,
Що він був для неї усім.
Вони разом підняли вітрила
І разом пливли у світ.
Вона була для нього раєм
І спокоєм на землі.
Та біль йому серце крає
Коли бачить в сльозах її.
Вона вся, стікаючи кров'ю,
Від глибоких, болючих ран,
Закарбує його героєм
В своїй пам'яті наче шрам.
Він для неї і кров'ю й потом,
І найглибшим своїм єством
Буде в битві стояти проти
Всього лиха, що їй прийшло.
Вони вистоять! Звісно з болем
З нестихаючим болем втрат.
Але одіж на тіло голе
Це любов, що крізь біль вела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Проклятий кожен, хто прийде до мене з мечем.
Ні, не пробачу йому поки він не з'єднається з ґрунтом.
Біль не страшний поки поряд хоробре плече.
Краще померти в бою ніж ярмо одягнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
До нестями, до болю в грудях,
Ніби без тебе не зможу дихати
Посеред моря байдужості й люті
Серце моє полонила ти
Ти в голові моїй завжди і всюди
Наче коріння в землі глибоко,
Що ні вирвати, ні забути,
Та я і не хочу поки.
Я за тебе віддав би душу
Все що маю твоє до крихти
Покохай мене як раніше
Більш не маю чого хотіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2022
Я любив тебе не кохаючи -
Парадокс чи егоментальність?
Твоїх квітів солодкі пахощі
Я черпав мов з безодень копальні.
Твої квіти хотіли зливу -
Я ж давав їм дощу пів хмарки.
Їм би поряд ріку бурхливу,
Вони прагнули до останку
Твої квіти могли буяти,
Розрослися би ген лугами.
Я ж хотів самоплин без втрати,
Ти - привести мене до тями.
Тепер крапель дощу не треба.
Треба ґрунт, треба захист від вітру.
Ти заповниш усе під небом,
Я радітиму з твого квіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022
Я висох, як листя опале.
Нема мені спокою, Господи.
Нема сили рухатись далі.
Я роздавлений вщент, повністю.
Де крім Тебе шукати милості?
Даруй, я благаю, прощення.
Зніми цей тягар вини, прости.
Залікуй мої рани оголені.
Немов віск, на вогні розтоплений,
Так душа моя в цьому полум’ї
Безнадії, страшенно втомлена.
Розітерті в порох кістки мої.
Віднови мене, Створи заново.
Не згадай мені зла, що скоєне.
Моє серце гріхами зранено.
Порятуй, я благаю, Боже мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2019
Кохання – цікава річ.
Від нього стають божевільні,
Починаючи в ревнощах війни.
Ми ж, кохаючи, пліч-о-пліч.
Ми, кохаючи, вільні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2018
Так він біжить по житті,
Як мустанг, не приборканий ще ніким.
Поряд з ним залишилися ті,
Хто витримує його ритм.
Так він біжить життям:
Повний бак, автобан без об обмеження швидкості...
Йти по лезу - для нього нормальний стан,
Він випробовує свої можливості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018
Весна... Як гарно навкруги!
Все оживає, рухається швидше,
Сонце тепліше, небо, наче, вище.
Ох, як весною гарно навкруги!
Різними барвами цвітуть луги,
Розносить вітер ніжний запах квітів,
Ліси і луки зеленню покриті.
Весна! Як гарно навкруги!
Синіють звільнені озера від зими,
Із гір течуть холодні води рік.
Це все повторюється з року в рік.
Та нею, все ж, захоплюємось ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757806
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017
Я втікач. Все, про що тільки мрію -
Це залишити все позаду.
Задаюсь однією ціллю -
Утікти від буденного ладу,
Від людей, від питань, від світу,
За край моря (або ще далі),
Від усіх, хто хоче роздіти
Біль душі і її печалі.
Утечу. Літаком, поромом,
Вриюсь в землю на сотні миль.
Все обдумано, все свідомо,
Хай безглуздо, та це мій стиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751500
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2017
Хотілося би, панянко,
Дарувати вам море з квітів,
Готувати каву щоранку
Для найкрасивішої в світі.
Хотілось мені б на небі
Ваш портрет зірками писати,
Не вагаючись, при потребі,
Все, і навіть життя віддати.
Та я не вмію
Кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2017
Іноді так буває,
Серце кусками рветься,
Коли поруч не вистачає
Стуку іншого серця.
Хай навіть тихо-тихо
Хай навіть ледве чутно.
Та звук цей дарує втіху
Серцю розбитому смутком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
Маленька-маленька скринька,
А в ній заховався всесвіт.
У крихітних очках синіх
Любові й тепла безмежність.
Маленьке-маленьке диво
Приносить велику втіху.
Підстрибує серце щасливо
Від твого дзвінкого сміху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704244
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.12.2016
Кілька слів, але прямо в серце,
Одне речення замість тисяч,
Щоб додати щось чи зітерти
Неможливо було у віршах.
Ось де сила твоя, поете!
Тут твоя простота і велич.
Ти простими рядками від смерти
До життя дорогу простелиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2016
Я плыл за звездой на запад,
Как пьяный в туманном бреду.
Свирепой рукой сатрапа
Губил я свою судьбу.
Неистово билось сердце
В разодранной, катом, груди,
Казалось, будто в "Освенцим"
Кто-то смог его перенести.
Сознанье ненмело от страха
И тело бросало в жар,
Хладела душа-бедолага,
Над пастью у смерти кружа.
Но хочется искренне верить,
Что это лишь жуткий кошмар.
Ведь волосы чтоб седели
Я не достаточно стар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690119
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.09.2016
Через вісім хвилин я до тебе прийду,
Ти назустріч даси мені посмішку.
Я розвію сіру буденну нудьгу
І додам кольорів у життя (хоча б трошки).
Ти заплющиш, мрійливо, очі,
Мов лілея, котра щойно розквітла.
Я прийду через вісім хвилин після ночі.
Я – квант, маленька частинка світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Вот дом - стены да крыша.
Грустно... Пусто там, ни души.
Только сломанные карандаши,
Да в подвале тощая крыса
Доедает свои гроши.
И это все его обитатели.
Кто-то изредка подойдет,
Пыль протрет.
У старой кровати
Засохший цветок польет.
А ему бы капельку краски,
Да пару умелых рук...
Днем здесь детки со всех округ
А вечером бал и маски,
И музыки нежный звук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625354
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.12.2015
Привіт! ну як тобі літо?
Ностальгія не мучить, ні?
А мені вже набридли пекучі дні.
Я люблю неба очі сумні,
Жовте листя і прохолодний вітер.
Я люблю ватяні хмари,
Що малюють всілякі штуки.
Їм не потрібні мольберт і руки.
Вони інколи злюки
І малюють страшні кошмари.
Але зазвичай вони добрі.
Я бачив їхні кращі картини -
Такі не виходили руками людини.
Цього не виліпиш з глини.
А коли сонце іде за обрій -
Це їхній зірковий час,
В гармонії барви милують очі.
А брязкання блискавок посеред ночі
(Мов коралі дівочі) -
Найпрекрасніше з небесних прикрас.
Мені небо таке до вподоби.
Хоча інколи й мерзнуть руки,
Але крапель тендітні стуки
Більше ніж просто звуки.
Це шедевр найвищої проби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Мов ранкове проміння зорі,
Немов лагідний, теплий вітер
По холодній, осінній порі,
Я мав щастя тебе зустріти.
Я мав щастя знайти кохання,
Ніжність рук і красу душі.
Просто ти між всіма надзвичайна!
Просто ти не така, як всі.
Найніжніші запахи квітів,
Переспіви, в гаях, пташині,
Все, що є найпрекрасніше в світі
Об’єдналось в одній людині.
Твої лагідні руки заліковують рани
Твоя посмішка радістю серце сповня.
Я любити тебе не перестану
Поки в грудях пульсує життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2015
Не буду врать, скажу всё прямо
Я бессердечная свинья.
Я это говорю не рано.
Ты должна знать - такой вот я.
Я неуклюжий, неопрятный,
Люблю я только спать и есть;
Я туповат (мне не понятно
Что можно, а куда не лесть);
Я плохо понимаю шутки
(Смеюсь когда смеются все)
Я моюсь где-то через сутки,
Бывает сутки через две.
Посуду мою раз в неделю,
Раз в две стираются носки.
Берусь чинить,что не умею
И всё ломаю на куски.
И это только часть пакета,
Что из себя являю я.
Я не держу это в секрете:
Я - бессердечная свинья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541903
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.12.2014
Бог тебе любить завжди, пам’ятай!
Навіть коли ти цього не бачиш.
Коли поселяє в новостворений рай,
І коли допускає невдачі –
Бог тебе любить! Вдень і вночі
Він втоми не знає в турботі,
Щоби тягар на твоєму плечі
Не зміг тебе побороти.
А коли в тебе сили забракне іти,
Якщо навіть все ти втратиш
Знай, що Бог тебе любить завжди,
Коли навіть цього не бачиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014
Тримайся за Господа серцем!
І як тільки можеш люби Його!
Завжди будь з Ісусом відвертою!
(чисте серце цінніш золота щирого).
Хай буде для тебе Він цінністю,
Дозволь Йому бути Господарем!
Ніколи не втрачай надію,
Він зробить усе в свою пору.
Хай Господь буде розкіш твоя,
І Він сповнить тобі твого серця бажання.
Хвались завжди Ним, не майном, не визнанням,
І завжди сіятимеш мовби ранкова зоря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2013
Все якось в чорно-білих тонах
це написаний уявою реальний відбиток серця
жалюгідне поєднання добра і зла,
адже вони не поєднуються, будьмо відверті.
ти говориш, що тобі уже все набридло,
що ти тисячу разів починав усе з чистого аркушу.
але інших малюнків окрім чорних плям на білому,
ти малювати не вмієш, на жаль. Й викидаєш без залишку
ще один ганебно зіпсований тиждень чи місяць,
проведеш паралелі між безліччю дивних, безглуздих картин.
всі вони безглуздої форми без звичних прямих і кілець.
і ти знову малюєш веселку, так колір на жаль, у тебе лише один.
і все знову якось в чорно-білих тонах...
а давай я тобі подарую свою палітру.
ти вже бачив її відтінки в своїх кольорових снах.
а в додачу напишу я для тебе мелодію тихого вітру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Подарував би тобі величезний букет квіток,
Що не зможеш його сама занести до кімнати.
Написав би ім'я твоє в небі з міліардів зірок
Щоби кожен, хто гляне в гору, міг його прочитати.
Намалюю тебе чорнобілими фарбами хмар,
подивлюсь тобі в очі щоб з них змалювати радість,
У волосся твоє вплету цвіт веселкових барв,
Подивлюся на тебе ще раз, домалюю слабкість.
Твою душу малюватиму фарбами, що звуться любов,
А малюючи серце добавлю краплину ніжності...
Я тебе не вигадую, але те, що в тобі знайшов,
Я малюю у просторі чарівними фарбами вічності...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2012
А сльози і справді солоні...
Немов посолена вода
Тихенько по щоці холодній
Стікає. А коли біда
То не одна тече краплина,
А лються ріки мокрих сліз.
А слів не має а людина
Мовби язик їй хтось вігриз...
Та плакати - це геть не стидно
Не кожен здатен на таке.
Для багатох це так огидно,
Але для мене це святе.
Якщо ти мов мала дитина
Можеш заплакать але широ,
То значить ти іще ЛЮДИНА!
І у тобі велика сила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2012
Прожиті миті спливають годинами,
Переходять у дні, що збираються в роки.
Ми, веселі й сумні, зі своїми родинами
Робимо часові кроки.
Хтось пройшов щойно перший свій рік
Хоча добре й не вміє ходити,
Хтось забув вже років своїх лік
(В його внуків дорослі діти).
Може в когось родився син,
А хтось вперше зізнався в коханні,
Ще учора хтось був один,
Нині ж має в людей визнання.
І всерівно чи маєш ти статок,
Чи старий ти, чи ще дитина...
І якщо й проживеш не багато,
Головне щоб ти був "Людина"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012
Сонце-сонце,
Заходиш за обрій
І темрява землю вкрива.
Зачиню вікнце
Й піду за тобою,
За собою слідів не лиша.
Щоб не бачили інші
Куди я подівся
Щоб шукати не бігли в світи.
Краще б в пам'яті їхній
я не залишився...
І тоді би мене не знайшли,
І тоді би не знали,
Що жив я на світі,
Через кілька десятків літ.
Мій би двір розікрали
Безпритульнії діти,
А ти знов зігріватимеш світ.
А я йтиму все далі в небо
І потративши майже життя
Все ж таки не дійду до тебе,
Це занадто важкий шлях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012
В клітці змордована пташка
- то моя душа.
плаче, ридає і тяжко
стогне вона.
їй крила обрізали, в неї волю забрали
та вбити її незуміє ніхто.
Вона мріє про волю, де її тримали
крила в польоті, де її гнізно.
Пташка від страху застригла,
прижалась да дна.
хтось узяв її клітку
і кинув з вікна.
Та чиїсь сильні руки її спіймали
не дали упасти, і розбитись об грунт,
та все вище і вище її підіймали
щаб дати їй волю і звільнити від пут.
Милість твоя підіймає мене в небеса;
Любов Твоя не пускає мене назад;
Святість Твоя не дає зупинитись на тому ким є я;
Бо без Тебе, Господь, життя є ніщо і я є ніхто.
В небі радісна пташка,
- то моя душа.
Їй тепер вже не страшно,
вона не сама.
Бог дав їй нові крила, Він дав їй свободу,
замінив плач і смуток на радість і сміх.
Відновив її сили, дав в життя насолоду,
Він зняв з неї пута, Він зняв з неї гріх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2011
Доріжки, викладені бруківкою,
Ліхтарі, що світяться вечором,
Батьки, що гуляють з малечою,
береги, що є озеру кліткою,
Верби, що над водою схилилися,
Пара лебедів по озеру плавають,
Сонце тихо зховалось за хмарою
(Чи то хмара перед ним зупинилася?).
А я просто гуляю парком,
розглядаючи все навколо:
Хтось іде на "Оглядове коло",
Хтось п'є пиво, чи квас, бо жарко;
Ось художник сидить, малює,
Свої фарби залиша на папері,
Хтось співає пісні веселі,
А хтось просто, як і я , мандрує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234297
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.01.2011
Гучно гримить грім
бряжчать, побиті градом, вікна.
Це небо являє гнів
і це завжди дуже помітно.
Це лиє із неба дощ.
Хтось іде з парасолькою, хтось - мокне.
Чи може це спаціально хтось
замовив, бо йому сумно?
А я ніби вільний слухач,
на якого ніхто не звертає уваги,
але небу кричу: "не плач!"
хоча дощ рятує землю від спраги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011
Ех, ти, пропаще ледащо...
Затих? Ніколи й нізащо
Один не пізнаєш спокою.
Давно вже ніхто не цінує тобою.
А може хтось має бажання,
Можливо... Можливо ще в когось не згасла надія,
Що ти ще піднімешся, що почуєш благання
Того, хто ще за тобою боліє.
Але ти немов "бовдур" опускаєш руки,
Ти топчеш усе, що тебе підіймає,
Все те, що тебе ще до тепер тримає
живим. Ти себе прирікаєш на муки.
Ледащо, недоумок, "бовдур" нещасний,
не все ж іще втрачено, підіймайся, вставай,
Є Хтось, Хто ебе не пускає нізащо.
Є Хтось... Той, Хто бачить невидимий край
перед прірвою, вниз щоб тобі не упасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234033
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.01.2011
«Мадам!» − Невпевнено, схиливши голову:
«Мадам!» − він їй шепоче вслід: «Мадам...»
Але не чула стогону мадам.
Не чула. Може й не хотіла чути,
Бо хто ж він? Не такий, як люди.
Він був її слуга,
Ну а вона – мадам.
Він жалюгідно падав на долілиць,
Стояв він перед нею на колінах,
Він поглядом торкнутись до зіниць
Бажав. Вона на всіх його картинах.
Він їй посвячував поеми
Хоча і знав, що він лише слуга,
І все, що робить він – то все даремно,
Бо хто він є? Ну а вона – мадам.
І ось остання мить – закрились двері дому
і він залишився з собою сам-на-сам.
Він вирушив у мандри, у дорогу.
Пройшло не мало років з того дня.
У домі цім його давно забули.
Мадам, як завжди, бавить кошеня
І, раптом, крик на вулиці почула:
«Аукціон» − її це здивувало,
Бо вже давно ніхто не прибував
У місто це. Хоча людей чимало
Живе тут, та усіх зібрав
Якийсь незнаний до сих пір художник.
Свої картини вперше показав.
Вони усі чудові, але хто він
Так і нікому ще не розказав.
Картини всі розкладені на площі.
Перед одною зупинилася мадам,
Та раптом: «Ця для мене найдорожча,
Її я ні за які гроші не продам.»
Але вона двиилась на картину.
На ній вона побачила себе,
Свою малу заплакану дитину
І чоловіка, що любив її понад усе.
Вона пригадувала, як вона колись
Закрила перед ним назавжди двері,
Як сльози із його очей лились.
І все це вона бічить на папері.
І, повернувши голову назад,
В ту ж мить вона немов закам’яніла.
І вже його на завжди полюбила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
О, що то за зірка, що так ясно сяє?
Вона освітляє всю землю з небес.
Вона сповіщає про диво чудесне:
Сьогодні спаситель явився для нас.
І ангельські хори на небі співають,
Прийшли мудреці із далеких країв.
Принесли дари Йому й радо вклонились.
Це цар народився, найбільший з царів.
Прийшли пастухи, і Ісусу вклонились,
І, хоча не мали дорогих скарбів,
Для Бога вони своє серце відкрили.
Відкрий його й ти, друже мій дорогий.
Ми нині святкуємо свято чудесне.
Сьогодні Спаситель явився для нас.
Лежав він у яслах , Дитятко Небесне.
Нехай лине слава йому у цей час.
Давайте прославимо Ім’я Чудесне.
Хай слава летить до престолу Того,
Хто ніс не Голгофу хреста замість мене.
Христос Народився! Славімо Його!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
«Христос воскрес!» – співає вся планета.
«Христос воскрес!» – по світу йде луна.
Радійте всі! Господь устав із мертвих;
І чуда більшого не було і нема.
«Христос воскрес!» дивіться, гріб порожній,
Там тільки місце де Господь лежав,
А збоку ангели сидять Господні
І кажуть: «Він сьогодні з мертвих встав.
Ідіть, розказуйте, радійте.
Звершилось чудо із чудес.
Між всі народи радість сійте.
Христос воскрес! Христос воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226726
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2010
Як ми живемо тут, гарячі чи холодні?
Як ми працюємо, як людям чи як Богу?
Яку ми далі виберем дорогу?
І душі в нас які, багаті чи голодні?
Давайте задамо усі собі питання
Що роблю я ось тут? Чому я тут сиджу?
І чи достойно я Господарю служу?
І що мене веде сюди, привичка чи бажання?
Хто я і хто Христос? що спільного між нами?
Що Він мені зробив і що Йому даю,
І як віддякую, для Нього що роблю?
Чи я живу в любові із сестрами й братами?
Чи я життя достойний а чи смерті?
Чи бачу я в собі неправду або гріх?
Що визиває чуже горе: співчуття чи сміх?
І чи готовий я для Господа померти?
Чи руку я подам тому, хто потребує?
Чи вмію я любить, як Він мене учив?
Чи вмію я прощать, як Він мене простив?
І чи Його докори моє серце чує?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2010
Когда ты стоишь между адом и раем,
Когда ты стоишь между светом и тьмой,
Когда ты не видишь, что мы умираем
Стоя в стороне к Иисусу спиной,
Когда ты считаешь что счастье не в Боге,
Тебе хорошо оставаться во лжи,
Когда тебе страшно, упал ты в дороге,
Стоишь ты в проломе, не можешь идти.
Обратись ты к Богу с просьбою одной
Попроси прощения и в дали не стой
Приближайся к свету, к финишу, к венцу.
Приближайся к Богу, к Господу Христу.
Тебя Он обнимет, прижмет к груди, к сердцу,
С тобою пребудет всегда и везде.
К Нему обратись ты, открой сердца дверцу,
Не будь одиноким, в мирской суете.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226391
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 04.12.2010
О мій Господь, Ти мій Спаситель
Тобі я славу вознесу
Ти пастир мій, Ти мій Учитель
І лиш до Тебе я іду.
Тебе я, Господи, жадаю
І за Тобою я женусь.
З Тобою бути я бажаю,
До Тебе кличу, мій Ісус.
Натхнення більшого немає
Аніж з тобою говорить,
І щастя більшого не знаю
Аніж з тобою в світі жить.
Без тебе Господи в цім світі
Я жив у темряві, в гріхах,
Ти дав надію і спасіння,
Ти дарував мені життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225852
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2010
А завтра прийде зима
упаде сніг і все стане білим.
всі підуть грати у сніжки, піду і я,
а потіім всі дружно сніговика зліпим.
А там новий рік, потім різьдво...
Радіють всі і чекають свята.
А снігу все більше і село замело.
Батьки викидають сніг і радіють малята.
Пізніше прийде весна
розтане сніг і все стане сірим
навкруг зеленіють дерева, росте трава,
а у мене зацвів садок і став рожево-білим.
а потім літо, а літом жнива:
спочатку сіно, а потім пшениця.
А потім осінь. Сохне трава
та повні комори, ну і все як годиться
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218949
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 29.10.2010
В час листопаду,
Коли холона осінь з дерев зриває лисля золоте,
Тебе, єина, рідна, люба моя мамо,
Я обніму і тихо скажу: "люблю тебе"
Того не пам'ятаю,
Але я добре знаю, що не одну ти ніч молилася за мене
За тебе Богові подяку я складаю.
Ти у любові дарувала щастя неземне.
Мамо, ти найрідніша із людей.
Мамо, ти так потрібна для дітей.
Мамо, ти дарувала нам життя.
Мамо...
Скільки страждання
і скільки бід перенесла, і все віддала б ти для нас.
Навчити жити нас було твоє бажання
й за нас молилася ти кожен час
Мамо, ти найрідніша із людей.
Мамо, ти так потрібна для дітей.
Мамо, ти дарувала нам життя.
Мамо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218940
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.10.2010
Я Тобі заспіваю Хвалу
І прославлю Тебе між народи
Перейду через горе й біду
І пройду через всії незгоди.
Я на Тебе надію складаю,
Бо в Тобі лише радість і мир,
Я Тебе, мій Ісусе, кохаю.
Ти – мій Пастир, мій Бог, мій Кумир.
Попровадь мене, Боже, не гору святу,
Мої ноги постав на ній міцно.
Ти – твердиня моя, на тобі возведу
Храм, де Ти царюватимеш вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210549
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.09.2010
Сказано "так" і вдарена печать...
не в паспорті, на небі і в серцях.
Бо словом цим ви подолали страх.
І слово то не птах, його нам не впіймать.
Для щастя вам одного лиш бажаю -
Любові, бо в любові - повнота:
Терпіння, мудрість, ніжність, доброта.
Хай Бог любов'ю вас благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=201771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2010
Спи, моє снечко. Всміхнись уві сні.
Я буду сидіти поряд.
Знай, що зорі небесні і Анголи всі
не відірвуть від тебе погляд.
Я тихенько співатиму пісню тобі
ти її уві сні почуєш.
І в косу тобі квіти вплету польові.
Ти красу їхню ніжну відчуєш.
А коли б часом дощ або вітер, чи буря,
я тебе під плащем заховаю.
Я тебе не залишу одну серед моря,
Пригорну й прошепо́чу: "Кохаю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
Я не виконав план, провалив я завдання
і це тільки моя вина...
я не хотів причиняти вам біль і страждання
та приймаю я кару сповна...
вам здається, мене не болить,
вам здається, що мені байдуже
але це не так... в мені все горить
я жалію про скоєне... дуже...
я люблю вас... та як доказати?
я приховую сльози й ховаю слова,
та... скажіть мені де докази взяти
щоб простили мене... я не виконав план...
я не можу вам дати, чого просите в мене
в мене інша дорога... того тут нема...
ви, бо, хочете небо зелене
але тут, де я є, воно голубе...
ні... ні... ні... не зрікаюсь своєї провини,
але хочу пробачення в вас попросити.
знаю, мало цих слів, хоч би я й щохвилини
на колінах благав... не змогли б ви простити.
знаю, рана глибока, знаю, сильно болить
і не легко згоїти її
я б утік від усіх, щоб не бачили болю
та ще й ваш я забрав би собі...
та напевне було б то найлегше зробити,
бо не можу вже бачити ваші страждання
та не можу я зараз нічого змінити
залишається тільки бажання...
не шукаю я зараз собі оправдання,
я бажаю лиш виправити помилку.
дозвольте, будь ласка, це спроба остання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2010
Життя, як річка швидкоплинне,
Воно, як той струмок дзюрчить,
Воно, як течія неспинне,
Назад його не вернеш ні на мить.
І вже не вернеш втрачені хвилини
Й не виправиш змарноване життя.
Та пройдений цей шлях – лише частина
Того,– який веде у майбуття.
Той шлях вузький і сповнений страждань,
Той шлях тяжкий і названий тернистим.
На ньому тисячі випробувань.
По нім пройшовши будеш завжди чистим.
Але пройти по нім одному неможливо,
Твоя душа не витерпить страждань.
Та Сину Божому усе під силу,
З ним пройдеш шлях без будь-яких вагань.
Тож відійди з широкої дороги,
Вона тебе у прірву заведе.
Шукай , мій друже, в Господа підмоги
І Він тебе до раю приведе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.06.2010
Благословенний Саваот
Бог Якова і Авраама,
Бог Ісаака, Бог Адама,
Творець землі й небес висот.
Господь Ізраїля – мій Бог,
Тебе прославити Бажаю
За найважнішу з перемог,
Яка відкрила шлях до раю.
На Тебе я надію покладаю,
Тебе одного тільки я молю.
До тебе Господи я зір свій підіймаю.
Тебе одного славлю і хвалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Ти щаслива бо прийняла Бога
В своє серце зморене гріхом.
Ти щаслива бо віриш у Нього,
Ти наповнила серце Христом.
Він спасає усіх, хто до Нього іде,
Він врятує тебе серед ночі.
І усім він дає життя зовсім нове
І на шлях відкриває Він очі.
Я щасливий за тебе бо любить тебе
Наш Господь, що спасає з безодні.
І я вірю, що дасть він життя молоде
На вічні віки від сьогодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173115
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.02.2010
Ну ось і все… Закінчилось… немає…
Я втратив все, для чого довго працював.
А незакінчених ще стільки справ…
І що хотів сказати – не сказав,
І не скажу вже бо мене немає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162361
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2009
Рожевіє… І як же чудово
Прокидатися знову і знову
Під спів пташки, під клекіт лелеки,
Зустрічаючи сонце далеке.
Коли пахне навколо травою,
Коли трави покриті росою,
І коли ти не тілом вдихаєш
Але душу свою наповняєш
Тою свіжістю, тою красою,
Що, немов би, говорить з тобою.
Що ніжніша вона за пір’їну,
І що мову її солов’їну
Покохаєш ти з першого звуку.
І згадаєш ти мамину руку,
Що ніжніша вона за пір’їну,
І матусю стареньку і сиву,
Найріднішу у світі людину,
Ту – що мову дала солов’їну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160082
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Поглянь! яку красу навколо Бог створив:
Траву, дерева, гори, море, зорі.
Скажи! для кого він це все зробив,
І у чиїх руках людськії долі?
Скажи, навіщо Богу оце все?
Невже йому не вистачає слави?
Навіщо Він віддав на хрест Себе?
Від безробіття, чи ради забави?
Чи може все ж таки Він знає про твій біль,
про страх твій, про твою тривогу?
І знає що таке на рану сіль,
І знає як здобути перемогу?
Так. Так Він знає оце все,
Він був людиною і був у нашім тілі.
Але крізь муки Він дійшов до цілі,
Бо вірний був Отцю понад усе.
Не супротивився Йому ніколи і ні в чому,
Прожив життя безгрішне і святе.
Для мене був той хрест, та Він висів на ньому,
Заколений за гріх, немов ягнятко те.
Він був безгрішний у своїх ділах,
Він був невинний у своїх дорогах...
Він був злочинцем у людських очах,
Він став великим в перемогах.
І Він тепер стоїть біля дверей,
Він стукає, і хто йому відчинить,-
Щасливіший буде за всіх людей,
І вдячність серця ніщо в світі не зупинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152381
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009
Поглянь на синє-синє море,
На голубії небеса,
Поглянь, які високі гори,
Яка велична ця краса.
Поглянь й побачиш неодмінно
Який великий наш Отець
Він був, Він є, Він буде вічно.
Він неба і землі творець.
Він любить нас і буде з нами
Якщо ми будемо із ним.
Його ми будемо синами
І пробувати будем в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151540
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009
Я знову, Господи, дивуюся Тобою,
Як можеш Ти все вчасно так робить?
Як Ти встигаєш пильнувати і за мною?
І як не втомлюєшся повсякчас любить?
Коли в душі тривога, Ти зі мною,
Ти підбадьорюєш мене і веселиш,
І говорити хочу я з Тобою
Бо ти завжди підтримаєш й простиш.
Де б я не був, тебе я відчуваю ,
Куди б не йшов, зі мною Ти завжди.
У світі цьому лиш тебе кохаю,
Тебе я прагну наче лань води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.10.2009