| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Бути собою - бути рибою
Шукати світло, шукати дно
Шукати світло, шукати дно
Чіплятися за діряве судно
Тонути разом із ним
Шукати знову...
Їсти планктон
У трюмах старих кораблів
Не плавати вище за ватерлінію
Жити в підводних човнах покинутих
Жити в бляшанках алюмінієвих
Чекати змін...
Плавати на китах, тікаючи від акул
Під час штормів ховатися в мул
Не маючи стін і не маючи сил...
Але маючи воду, течію і плавники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010
Я не боюсь потвор, які вийдуть із лісу
Я прокручу повтор цього короткометражного фільму
Я виведу на чисту воду ні в чому не винну відьму
Я візьму мило й мотузку і, напевно, її підвішу
Я, напевно, її підвішу, а потім помру від сміху
Я, напевно, помру від сміху, а потім вже стану вічним
Я стану вічним і мудрим
Я буду сильним і тихим
Я закінчу свої мемуари і відправлю на небеса
Я буду чекати на відповідь
Я стану архівом на втіху
Я буду втіхою у твоїх руках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010
Талановита людина
іде в гастроном
купити собі пива,
ковбаси, хліба.
Талановита людина
сяде за стіл
і буде читати повільно
ранкові новини
про інших
талановитих людей.
Так починається кожен день
кожної талановитої людини,
яка вночі прочитала книгу,
про таких, як вона, талановитих людей.
Всі талановиті люди
мають збиратись
в квартирах, барах,
самоорганізовуватись в профспілки,
трохи пожити на нарах
за недоречні і доволі різкі
висловлювання на адресу влади…
Мати міцні зв’язки
нагорі вертикалі,
знати чутки в кулуарах
бути отим зв’язковим
між ними і нами.
Бути зухвалим і міцнішим сталі
голосом бити, коли повсталі
встануть, а потім про кров
говорити і про те,
які ж ми з вами відсталі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
А я все ще хочу поїхати звідси
Кудись далеко..., подалі
Щоб відвезла залізниця
І щоб на душі було легко
І щоб не тисли сандалі
І щоб ритм колес став ритмом серця
І щоб був приємним вокал провідниці
І щоб гітарні рифи гудків лунали
І щоб за вікном сніг іскрився
Але щоб в купе було тепло і затишно, як у барі
І щоб сусіди росіяни запрошували в карти грати
А я б відповідав "почекайте, я занят"
І щоб милувався краєвидами
І щоб не думав, яка зараз станція
І щоб спілкувався з вагонними привидами
(Які обов’язково насняться)
І щоб завжди "поза зоною"
І щоб не воював із сумлінням
І не переймався дірою озоновою
Разом із довбаним потеплінням
І щоб вийшовши із вагону
Всі запитали разом
"Зараз зима - холодно,
То якого ти у сандалях?!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230796
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010
Прострелені поглядом, мертві диски
З музикою, в якій прихована вічність,
Книги з життями на сторінках,
І німий неприхований страх
Залишитися з цим наодинці
Ти їм вірив, вони, тобто ти,
Теж колись так сиділи,
І зачаровано тихо мовчали їх підліткові роти,
І сильно розплющені очі теж сподівались на диво,
І як герої культових кінокартин,
Вони бездумно і безупинно курили
Ти все робив згідно їхніх інструкцій,
Ти був собою, ти плив
Іноді проти, іноді за течією
Все як вони говорили,
Твої персональні святі
Їхні знаки і натяки були ніби ліки для тебе,
Ти їх завжди помічав і цінив,
Приховані між рядків, вони відкривали небо,
Де янголи співали «stairway to heaven»
І перевидані треки ранніх бітлів
Це все було останнім,
Що тримало тебе на плаву,
Надихало на псевдо повстання,
Відправляло на псевдо війну,
Але непомітно для всіх розірвало
Твою єдину гітарну струну
Тепер твою голову точить тиша,
Майстерно й нестерпно, а ти за столом
Рахуєш склотару і майже не дихаєш, слухаючи
Як персонально для тебе
Співають Джон Ленон з Джімом Морісоном,
І хтось третій просить зробити гучніше
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009
Ніщо так не заспокоює, як споглядання за морем
Ввечері, коли до зустрічі сонця й небосхилу зовсім трохи,
Рибак сідає по-турецьки
На парапеті
Складає свої тенета
Та інші знаряддя риболовецькі
І тільки тиша рахує видохи й вдохи.
Жовте коло на багряному тлі
Як виклик імлі
Поодинокий крик чайки в небі
Як постріл в себе.
Але ніщо так не заспокоює, як споглядання за морем
Якому віддав півжиття, яке сказало
«спробуй! Ти нічим не ризикуєш. Чуєш?»
Коли на кону все і нічого одночасно,
швидко згадуєш, як виглядає щастя.
І кораблі залишаються в пристані…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009
В навушниках грає музика реггі
Музичного сонця промені лоскочуть мій мозок
Я бачу людей, у них в руках драбини
Вони дивляться в небо, але не на Бога.
Персональні комп'ютери, персональні Ісуси, персональні склепи
У них персональний шлях в небо, вони, як австралопітеки,
Збираються в зграї, бо так треба, щоби знайти здобич,
Яку потім кожен тягтиме до себе...
Драбина може впасти, не розхитуй її!
Якщо хочеш отримати своє персональне щастя, мусиш триматись міцно,
Бо інакше опинишся на землі, і твої друзі-конкуренти
Станцюють навколо тебе ритуальний танець. В своїх офіційних костюмах
Звичайно, приємно стати заступником Бога,
Але на роль янгола ти якось не тягнеш
По-перше, маєш від'ємний баланс на своєму рахунку
По-друге, нічого, крім свого рахунку, не маєш.
Всі сходи та заходи сонця залишаються непоміченими
Культура мовлення набуває рис військових наказів
Хтось дивиться на тебе знизу очима пригніченими,
Хтось зверху не може утриматись від сарказму...
В навушниках грає музика реггі
Навкруги по драбинах лазять парникові люди
Садівник ретельно зрошує це місто щодня,
Але одного прекрасного дня він це зробити забуде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.10.2009
осінь мене залишила вдома
втома по тілу, в душі
за всіма законами тиші
дощі щосили
але краплі застигли
напівшляху до цілі
як в недомальованому мультфільмі
сірі миші
по всій квартирі
порожні пляшки
як мощі святих
вони додають мені сили
дивитись у вікно як у тирі
через приціл
на вулиці чисті вмиті
і кожної миті
готовий вибігти
стати одним
цілим із фабрикою
наприклад або
з асфальтом сірим
сирим від води
міцніше тримай приклад
і сиди
вдома
на самоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149469
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.10.2009