| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Ну що ж. Жив колись один хлопець по імені Роман. З ним вчилася ще одна дівчина, яку звати Юля. Ось так з самого дитинства, вони дружили між собою. Згодом, вони виросли. Їхні інтереси стали більш дорослими. Вони закінчили 9 клас. І ось тоді Роман вирішив піти вчитися в інший навчальний заклад, проте в тому самому місті. Але через деякий час, він зрозумів, що є закоханий у Юлю. Проте було пізно. Вони вже не були разом. Він осмислив свою помилку і дуже жалів своєму вчинку. Проте на передодні свята всіх закоханих, вони під час милої розмови домовилися піти разом на дискотеку , де вся молодь святкувала цей день. Він думав, що це шанс подарований йому долею. До цього дня він не вірив в другий шанс. І ось вони разом пішли на дискотеку. Роман хотів, щоб все пройшло на найвищому рівні і поводив себе як справжній джентльмен. Він хотів рівно о півночі признатися їй в коханні. А далі будь що буде. Проте все виявилося марним. По скільки Юля використала його, лише для того, щоби допекти своєму хлопцеві. Вона сказала, що любить його, але як друга. І здавалося, що настав кінець світу для Романа. Він зневірився в коханні. Він безмежно її любив. Йому було дуже важко жити, усвідомлюючи, що це кохання без відповіді. Він не міг без неї. Цілий рік засинав з нею перед очима. Проте вона цього не усвідомлювала. Вона спілкувалася з ним, як нічого не бувало, навіть не підозрюючи, як йому ця розмову крає серце.
Проте в цій розповіді все ж таки щасливий кінець. Не даром ж кажуть, що час лікує. Так сталося і у Романа. Він на кінець зміг забути її. І навіть більше, йому сподобалась одна дівчина з його нового класу. Проте історія, яка сталася з Романом, назавжди залишить гіркий осад у його житті. Він усвідомлює, що не зможе більше нікого так покохати як її. Проте життя продовжується.
Кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148691
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2009