| Сторінки (1/19): | « | 1 | » |
ЗАПАХ ЗЕЛА У ХАТІ ТВОЇЙ
НЕ ЗРІВНЯТИ ІЗ ЖОДНИМ НА СВІТІ...
ЯК ВДИХАВСЯ ВІН ЛЕГКО МЕНІ
ВОСЕНИ, А НЕ В СОНЯЧНІМ ЛІТІ.
Я ВДИХАЛА ЙОГО, ЯК ЧУМНА,
НІБИ КРАЛА З НАРОДНОЇ ПІСНІ -
А НА ДУМЦІ - ЛИШ ДУМКА ОДНА:
У ХАТИНІ ТВОЇЙ ЙОМУ ТІСНО!
ЗАГОРТАЮ ТОЙ ЗАПАХ ДО РУК,
ОБІЙМАЮ І НІЖНО ЦІЛУЮ.
І ЗЕЛЕНОГО ШЕЛЕСТУ ЗВУК
В ОЧЕРЕТЯНУ ЛЯЛЬКУ МАЙСТРУЮ.
ЗАКОЛИСУЮ ТИХО ЇЇ
І КЛАДУ ОБЕРЕЖНО ДО ТЕБЕ...
ПІДМІТАЮ ВСІ ДУМИ СУМНІ
ТАЙ НЕСУ ЇХ ДОДОМУ ДО СЕБЕ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015
РАНОК ВЕРЕСНЕВИЙ ЙДЕ ДО ШКОЛИ,
РАНЕЦЬ ПОЧЕПИВШИ НА ПЛЕЧЕ.
ЩЕ ТАК РАДІСНО НЕ ЙШОВ НІКОЛИ -
АЖ РУМ`ЯНЕЦЬ НА ЩОЦІ ПЕЧЕ.
ПО СТЕЖИНІ ВЕСЕЛО СТРИБАЄ,
ЩО РОСИНКИ НА ТРАВІ ДРИЖАТЬ.
ВІН ДО ДІТОК В КЛАСИ ПОСПІШАЄ -
ПОКИ ЗА КУРГАНОМ ...НЕ "БОМБЛЯТЬ".
А КОЛИ ПРИЙДЕ І ПРИВІТАЄ
З ЧИСТИМ НЕБОМ, СОНЦЕМ УГОРІ,
ТО ТИХЕНЬКО РАПТОМ ПОБАЖАЄ
ВСІМ ЩАСЛИВО-МИРНОЇ ЗОРІ.
РОЗГОРТАЄ ЗОШИТ І З ЛЮБОВ`Ю
РІДНИМ СЛОВОМ ПРОРОКУЄ НАМ:
ХАЙ ТРИВОГА КРОПИТЬСЯ НЕ КРОВ`Ю -
ХАЙ ЗМИВАЄТЬСЯ МИРНИМ ЖИТТЯМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611480
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2015
МОЄ ЖИТТЯ - ПІР`ЇНКА НА КРИЛІ,
ЯКИМ МЕНЕ ТИ ЩИРО ПРИГОРТАЄШ.
НЕМАЄ МЕНІ МІСЦЯ НА ЗЕМЛІ.
ТОМУ МЕНЕ ВІД НЕЇ ВІДРИВАЄШ -
І ТРЕПЕТ ДОТИКІВ ЖАГУЧО-НІЖНИХ РУК
ТРИМАЄ В НЕВАГОМОСТІ ДИТИННО
МОЮ ЖІНОЧІСТЬ. ВІД СОЛОДКИХ МУК
ТРЕМЧУ, ЯК ЛИСТ ОСИКИ, Я НЕВИННО...
КРИЛО ТВОЄ ГАРТОВАНО-МІЦНЕ
(ЙОГО РАНКОВІ РОСИ НАДИХАЛИ)
ХАЙ ТЕПЛО СВОЮ МУЗУ ОБГОРНЕ,
ЩОБ ТИ Й ВОНА НА ВІСТРІ ПЕРА СТАЛИ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528480
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.10.2014
Любисточок-любисточок –
з любов`ю листочки
рвала влітку моя мамка
для своєї дочки.
У водиці вимивала
Отеє чар-зілля
Й щось тихесенько шептала
За рік до весілля.
Тим відваром поливала
Доччине волосся –
Заплакано чаклувала,
Щоб в щасті жилося…
- Чом же, мамо, зі сльозою? –
З сумом я питала.
- Не питай, моя дитино, -
Краще щоб не знала,
Чого мама налюбилась,
Чого накохалась!..
- Мамо, мамочко, матусю,
Не плач – посміхнися!
Утри сльози, своїй дочці
В очі подивися.
Хочеш – буду я любима,
Когось покохаю,
І , щоб ти була щаслива,
Я щастя зазнаю!
- Хочу, доню. Дуже хочу,
Всім серцем бажаю.
Отому тим любисточком
Голівку й змиваю…
Любисточок-любисточок –
З любов`ю листочки
Врослись-таки у волосся
Маминої дочки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Перш, ніж жінку поцілувати,
Не забудься її спитати.
Не для всіх поцілунок – жарти,
Й жартувати із цим не варто!
Поцілунок – то душ єднання,
Він приємний, як є кохання.
Це політ на одній орбіті
Двох сердець в зорянім зеніті.
В поцілунку рожеві крила,
Що тріпочуть від слова „мила”...
Він – як пісня, де слів не треба,
Бо й без них підійме до неба...
Він – струмочок дзвінкий та ніжний,
Тихий, лагідний, свіжий-свіжий.
Та коли вже теплом наллється –
То гаряча ріка здійметься
І у хвилях круговороті
Закружля на високій ноті!..
Невагомість таку відчуєш –
Під собою ніг не почуєш...
Не жартуйте із поцілунком,
А зробіть його подарунком
На якесь невеличке свято.
А навіщо – то жінці знати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Гаряча сльоза тече по щоці,
І ручка тремтить у правій руці...
Образа пече, пече, як сльоза –
Завмерла в очах блакить-бірюза...
Як важко чомусь стає тепер жить,
Чогось кожен день так серце щемить...
Чому кожен нерв напружився знов?
Чого не знайду для них я підков?
Та сіль із очей у душу пливе,
І грудкою сіль у серці живе.
Там кожного дня засолює біль:
Не рана – кристал, камінная сіль...
Природа людська цікава така:
Усе, що нажито, нищить рука.
Якщо маєш все, то враз круглий нуль.
Знов пусто в душі – лиш тисячі гуль...
У чорних рядках з червоним вогнем
Щасливий нічого вже не збагне...
Таке не читали раніше хіба:
Червоне – любов, а чорне – журба?..
Візьмуся, мабуть, і я вишивать,
Розважу себе – не варто писать..
В роботі згоріти має той біль,
Коли голку вткну в сердечную сіль...
Хай гострий кінець уколе мене,
То, може, тоді усе те мине?
Не маю вже більш незбагненних речей,
Ніж річища ті блакитних очей...
Отямитись змусять, може, уколи.
До тями прийти? А може, й ніколи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012
Її високість Музика звучить!
Торкають звуки кожну в серці нить...
І краплі нот спадають в душі нам —
Дають розраду змученим серцям.
Вологі очі омивають біль...
Скажіть, як можна так попасти в ціль?
Це ж звук... Чому щемить отут,
У грудях, що бальзаму ждуть?!
Непросто все, дуже непросто все..
Буває, й звук полегкість не несе...
Є незбагненне щось у глибині
Людських сердець, гадається мені.
Болить людині трепетний цей звук,
Доходить трепет аж до пучок рук.
Здіймаються вони, як крила голубів...
Ще мить — і звук до неба полетів!
Град мокрих сліз спадає на листок,
Туди ж спливає дивний слів струмок...
Слова гарячі там схолонуть враз,
І мокрі очі глянуть знов на вас...
Невже цим звуком я так і не зрушу
Хоч бідолашну, але рідну душу?!
Чи вірш, що народився в морі сліз,
Всього тепла вам так і не доніс?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326409
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
Пливу в бурхливім морі – у житті,
Пливу і задихаюся у ньому.
Ковтаю я повітря в самоті –
Рятуюсь, переборюючи втому...
Перед очима – самоцвіти хвиль,
Кришталь води рябіє веселково.
А вдалині – лиш невідомість миль...
Якби ж вдалось пройти безпомилково...
Пливу сама в обійми глибини,
У поцілунок безвісті пірнаю.
А з неба лине голос – знову ти.
Тебе не бачу, але ти це, знаю.
Мене гукаєш знову. Ніби в сні...
Я слухаю, але чогось не чую...
А може, все це мариться мені?
Невже тебе я більше не відчую?
Хіба твій голос – пастка в небесах?
А що, як він – солодкая приманка?
Чого я твою спину бачу в снах?
Чого не очі? І молюсь щоранку...
В воді тепленько – вітер угорі,
Лиш вирину – ураз захолодаю.
Пливла б, мабуть, до самої зорі –
Сама боюсь, бо глибини не знаю.
Якби навчитись випірнати так,
Як риба – легко – з моря вилітати...
Твій голос, знаю, - це провісник, знак.
Але який? Якби могла вгадати...
Якщо тебе почую й знов злечу,
Чи не впаду ще нижче, ніж раніше?
Пливу безсило, кисну досхочу
В гнилій воді... Але її залишу:
Зроблю стрибок і випірну ще раз,
Злечу на голос, в нього загорнуся,
Від щастя вмру, від радості за нас.
Знов оживу, а потім... утоплюся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012
Добро і зло... Дві істини ці вічні.
Як не верти – зачеплять і тебе.
Навкруг них суперечки віковічні,
Бо всі знайти між них хотять себе.
Важкі путі не кожному під силу,
Вони шліфують душі тільки тим,
Хто впевнено іде, а не насилу
І шлях вважає правильним, святим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011
Які б важкі
Не були стежки,
Життєвий шлях
Не беріть в лапки!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2011
Людиною важко бути:
чужий вміти біль відчути,
комусь десь поспівчувати,
погане в собі здолати...
Ми довго терпим знущання,
не втративши сподівання,
та іскру плекаєм віри
у тих, хто не знає міри.
Все ждемо, що в них проснуться
оті почуття, що звуться
людськими. Що совість стане
повітрям. Бо геть зів"яне,
зів"яне життя та квітка,
яка розцвіта не влітку -
вона розпуститись має
ще в юності, бо сплекає
пізніше вже справжнє горе...
Коли упірнете в море
стосунків людських, широких -
наштовхаєте там боки!!!
Одне пам"ятайте, прошу:
шукайте в собі хороше,
його роздавайте людям -
тоді всі щасливі будем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178801
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2010
...Бідненькі рядочки
лягли на листочку...
Їх серце диктує -
то Муза мудрує...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173875
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
Ти вкрав моє серце...
Як же ти міг?
Знайти ненароком
себе допоміг...
Те серце - не камінь,
Воно теж живе, -
Віддай його краще
Назад - вже нове...
Не знаю, чи зможе
Прожити воно,
Як зникнеш ти зовсім,
Як в тому кіно...
Мабуть, відірветься
Від мене умить...
А як же без серця
У світі прожить?
І хто я без нього?
Лише тінь твоя...
Кінця отакого
Не ждала вже я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2010
Несу тебе, як зірку, на долоні,
Боюся кинути, боюся розтоптати.
Як те дитя у материнськім лоні,
Гойдаю ніжно, щоб ти міг зростати.
Несу дорогами, стежками і ярами,
Полями літніми, де коршуни літають...
Долоні тепло – ти гориш вогнями,
Від вітру я рукою затуляю...
Гори, палай, бо навіть зірка гасне,
Стає зненацька чорною дірою.
Я стану подихом, щоб врятувати вчасно,
Коли спіткнешся. Тільки будь собою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162118
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
На постаменті - мила балеринка.
Здається, то оранжева пір*їнка!
Троянди їй посипались до ніг -
Це танець так когось розчулить зміг,
Що оберемками любов кидає...
І кожен рух все око звеселяє.́́́
Граційна королево, зупинись!
Завмри й на глядача хоч подивись....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
Знаєте, бувають сни пророчі,
Особливо коли сниться той,
У якого загадкові очі,
Той, що вириває з серця „ой!”
У ранковій тиші після ночі
Враз задумалась, чому буває так,
Що не знаєш зовсім оті очі,
А вони з`являються у снах.
Рідна постать вабить все до себе,
Вабить серце магнетизм очей.
І звертаюсь знов до зір у небо,
Просячи ще снів у тих ночей.
Не збагнула я у сні у тому,
Що так важко стане з ним мені,
Бо події, що були потому,
Обернулися не так, як в тому сні,
Бо прийшлося кинуть виклик серцю
І шукать тунелю в мороці думок...
А хотілось в почуття додати перцю
І почать намотувать клубок.
Вплести в нього нитку мрій солодких
І краплину із душі вогню,
Спогади хвилин отих коротких,
Де не думала, чому отак чиню...
Думки горіли, а надія тліла,
Не встигши зрозуміти, що згорить...
Я той вогонь, що тільки розпалила,
Зуміла вчасно в розумі втопить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
Дні і ночі ковтають усе,
Топчуть нас часовими ногами...
Але хтось все ж надію несе
І плекає у серці роками...
В галасливих потоках машин
Ледь-ледь чути душі пульсування...
І життя вже нагадує млин,
Який змелює все без вагання...
Навіть сонце не милує зір,
Бо нема часу й очі підняти!
І людина біжить, ніби звір,
В табуні хоче щось наздогнати...
Зупиніться, істоти людські!
Відпочиньте хоч мить, оберніться,
Покидайте квартали міські –
І тікайте, в Природі топіться!..
Поскидайте гучні каблуки,
Ті кросівки із гумовим блиском –
Босоніж побіжіть до ріки,
Що убралась в калини намисто!
Запитайте в густої трави,
Що росинками змочить вам ноги,
Чи по-людському топчете ви,
Чи як ті, в кого виросли роги...
Гляньте ви у дзеркальність води –
Там побачите миле створіння...
Опустіть потім руку туди,
Ніби дерево в землю коріння!
І...прислухайтесь... Чуєте ви,
Як Земля вас гукає до себе?..
Земле! Плюскотом вод позови
Грішних нас – й ми прийдемо до тебе!
Ти, як мати, в обійми прийми
Неуважних дітей своїх, ненько!
І попросим пробачення ми
За непослух... О рідне серденько!
Поклянемось тебе берегти
І щодня хоч руками торкатись,
Щоб відчула, як любимо, ти,
І ніколи не будем цуратись!
Більше ночі не будуть ковтать
Ту напружену людськую втому...
Солов`ям ми поможем співать –
От і вернемось з вами додому!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.09.2009
Осінні вечори такі холодні...
І світ чомусь закутався в туман.
Але проснулися слова сьогодні,
Про що розкажуть: правду чи обман?
І де межа між правдою й обманом?
Навіщо випробовують усіх
Людей, заполонивши тим дурманом,
Що штовхає на непростимий гріх?
Скільки питань!.. А відповідь сховалась:
Дає можливість думати самим...
От вибирайте, люди, що зосталось
Після століть роздачі блудним всім!..
Ти на межі задумав постояти?
А не боїшся, що схитнешся вбік?
Подумай добре перш, ніж вибирати
І вкоротити й так короткий вік!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009
Закохані блукають по Землі,
Закохані великі і малі.
Шукають щастя у чужих очах,
Малюють долю в несміливих снах...
І сни збуваються у декого із них,
Закоханих - великих і малих...
А ті, що не збуваються чомусь,
На фотокартках лишаться комусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146450
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009