Ярослав Клочник

Сторінки (1/76):  « 1»

Поезд времени

В  моём  вагоне  пролетают  сотни  жизней,
Стучат  колёса  с  ритмом  сердца  в  унисон,
И  мчит  всё  дальше  поезд  правил  и  капризов,
Беря  простой  судьбы  стремительный  обгон.

Вот  проводник  дарует  милую  улыбку,
И  на  душе  становится  приятней  и  теплей,
А  за  окном  летят  и  забываются  ошибки,
И  кажется,  что  мир  весь  соткан  из  путей.

И  небо  вместе  с  нами  поселилось  рядом,
И  едет,  запевая  песню,  под  гитару,  горячо,
И  день  весь  этот  в  жизни  будет  кладом,
А  поезд  станет  временным  души  врачом.

Вот  станция,  пора  на  выход.  Оглянулся…
Бежат  вдогонку  жизнь…Судьба…Проблемы…
И  хочется  назад  в  вагон  вернуться,
Забыть  на  миг  про  мир.  Уехать  вместе  с  небом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322564
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.03.2012


Побольше позитива

Ха!!!  ТЫ  видишь  вольную  птицу?  Свободна  она?  ДА!!!
Посмотри  на  небо!!!  Хочешь?  Да!!!  Тогда  свободен  ты!!!
Видишь  солнце?  Оно  греет?  Радугой  манит  тебя?  Да!!!
Может  летишь?  Может  веришь?  Может  смеешься?
Хочешь  судьбу  мани,  хочешь  забудь,  хочешь  лети,
ПОВЕРЬ,ТЫ  -  СВОБОДЕН,  ТЫ  -  ВЕРШИНА,  ТЫ  -  МИР!!!!!!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254751
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 19.04.2011


Полет

Горит  свеча,  перо  ложится  в  руку,  и  лист  мне  шепчет  нужные  слова,
Письмо  пишу  я  неизвестному  мне  другу,  от  мыслей  тяжелеет  голова.
Закрыв  глаза  взлетев  высоко  в  сине  небо,  над  миром  пробок  и  решений,
Парю,  расправив  крылья,  словно  птица,  над  миром    фактов  и  мгновений.
Остановилось  время,  замер  звук,  пропало  чувство  боли,  стихло  сердце,
Ласкает  рифма,  фантазия  проснулась,  скрыв  глубоко  сомнений  дверцу.
Я  вновь  ожил…  
Я  вижу  чувства…  
Я  обманул  судьбу…  
Я  существую…  
Я  летаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2011


Дай волю мысли

Поет,  дай  волю  мысли,  ведь  она  не  птица,  
В  душевной  клетке  долго  она  не  проживет,
Должна  фантазия  все  время  ввысь  стремиться,
Чтоб  долететь  за  грань  всевидящих  высот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247360
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.03.2011


Торкаючись до горизонту.

Злетівши  в  височінь,  під  гомін  тисяч  скрипок,
Торкнувшись  неба  серцем,  поринувши  у  далечінь,
Мандрівничок    розбив  уяву  на  мільйони  щіпок,
І  світлим  дивом  кожну  з  них  він  наділив.

Поринувши  у  море  співу  невгамовної  природи,
Затамувавши  подих,  розглядав  красу  думок,
Даруючи  для  всесвіту  нові  фантазії  й    пригоди,
Мандрівничок  навчився  дивувати  горизонт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2011


Сплю…

Але  люблю  ж…
Хоч  знаю  й  про  нещастя,
Але  боюсь…
Хоч  вірю,  в  успіх  страсті.
Але  болить…
Ой,  та  невже  ви  вірите  мені?
Але  забуду…
Побачимось  там,  десь  на  дні.
-Що  робиться?
А  що?  сподобалось  мені!
-Ви  відчепіться!!!
Дурні  думки  у  голові.
Запливу,  забуду,  повірю  й  затихну,
По  Вашому  велінню,  по  моєму  хотінню,
Закриюсь,  защеплюсь  усім  на  потіху,
По  Вашому  велінню,  по  моєму  хотінню.
Сплю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2011


Багато крапок…

Крізь  покоління,  крізь  темряву,болото,мряку,крізь  мозок…
Димом,  промайнуть  мої  думки,  сягнуть  чийогось  ока,  затихнуть…
Крізь  світло,  у  темряву,  у  тінь,  у  майбутнє,  пролетять  слова…
У  мережу,  що  об’єднала  кілька  душ,  відправлю  серця  пісню.

Забуваюсь…Затихаю,  хоч  сміюсь…  
Достаток…
Вірність…
Покоління…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233112
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.01.2011


Біжи, тебе я не тримаю…

А  я  живу,  усім  мілким  блохам  на  зло,
І  хоч  творити  серцем  вже  нема  натхнення,
Та  вірно  правити  моїми  почуттями,
Мені  дозволить  твоє  ,  Земля,  терпіння.

Кажу  до  зустрічі,  хоч  знаю,  що  лечу  далеко,
Кажу  до  зустрічі,Хоч  знаю,  що  ніжно  засинаю,
Спиняю  стрімко  поїзд  ,  що  летить  у  хмари,
І  казку  нову,  веселими  сльозами,  починаю.

Спиняю  поглядом  цілком  незнайому  людину,
Кажу  –  побачимось!,  та  гірко,тихо  посміхаюсь,
Та  люд  дивується,  вважають  божевільним,
А  я  кажу  –    до  зустрічі!,    капюшоном  накриваюсь.

Коли  до  ніг  покірно  торкається  асфальт,
Коли  думками  чистими  гасять  вранці  ліхтарі,
Коли      відчинять  двері  у  стрімке  майбутнє,
Тоді  я  знову  повернусь,  у  світ  цей…друзі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2011


livE | Evil ( Чому зло це – погано? )

- А,  що  таке  зло?  -  спитав  син  у  татка,
- Чому  зло  це  -  погано?  -  здивувалось  малятко.
Татко  подумав,  -  А  й  справді,  чому?
Адже    це  –  добре  пережити  війну,
Адже  вийти  переможцем  із  бійки,
Так  само  добре,  як  рахувати  копійки.
- Не  знаю  синку,  спитайся  у  діда…
А,  як  дідо  не  знає,  піди  до  сусіда…
- Діду,  скажи,  чому  зло  це  –  погано?
Чому  так  всі  кажуть?  –  чекав  внук  поради.
Дідо  подумав,  -  А  й  справді,  чому?
Адже  це  –  добре  йти  на  гульню,
Адже  це  –  добре  хильнути  горілку,
Адже  це  –  добре  вдарити  жінку  
(щоб  під  руку  не  нила  коли  п’є  ріденьку,
Коли  із  сусідом  ковтають  за  Неньку).
От  так  і  бігало  малятко,  від  сусіда  до  діда,
Носилось  по  хаті  від  тата  до  брата.
І  дам  я  пораду  для  цього  маляти,
Такі  запитання  не  слід  задавати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206770
рубрика: Поезія,
дата поступления 19.08.2010


П. А. С. К. У. Д. С. Т. В. О.

Знімаюсь  з  гачка,    хутенько  стрибаю  у  річку,
Я  рибка,  що  важить,  без  малого,  10  кіло…
А  я  пересолений  борщик  що  лізе  у  пічку,
Я  вщухле,  прокисле,  старезне  червоне  вино.
І  хоч  живемо  ми  долею  збиті  -  сол́ено  та  вщухло,
І  хоч  настрій  ми  стрімко  псуємо  усім  навкруги,
Та  без  нас  існувати  було  б  однотипно,  та  сумно,
Без  веселих  пригод,  без  щасливих  думок,  без    мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204420
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 05.08.2010


А прикольно, мабуть…

А  прикольно,  мабуть,  бути  мурахою,  повзаєш  собі,  кругом  все  таке  велике,  недосяжне,    за  деревом  –  дерево,  і  ще  дерево,  і  знову  дерево…  А  прикольно,  мабуть,  бути  комахою,  літаєш  собі,  навколо  все  таке  велике,  високе,  неосяжне  за  горизонтом  –  горизонт,  і  ще  горизонт,  і  знову  горизонт…    А  прикольно,  мабуть,  бути  птахом  і  їсти  мурашок  та  комашок…  А  прикольно,  мабуть,  бути  людиною,  і  їсти  пташок,  що  їдять  мурашок  та  комашок,  для  яких  цей  світ  горизонтів  та  дерев  такий  ж  неосяжний  та  недосяжний  як  і  для  людини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203191
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.07.2010


Ксю, Дрю, Брю.

Ксю,Дрю,Брю  (полез  в  карман  за  мотыльком),
Спокойно,  ногами,  руками  на  месте  топчусь,
Юморной  такой,  обыденно  простой,
Дерусь  за  правду,  об  стену  головою  бьюсь,  
Рапирою  наголо,  я  мысленно  стригусь,
Юморной  такой,  обыденно  простой,
Брякнул  бредом  опять  и  забылся,
Рявкнул  громко  о  чем-то,  как  пень…блин...
Юморной  такой,  обыденно  простой…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203024
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.07.2010


Весела розмальовка, або ЩО?ДЕ?КОМУ?

- Діду,  діду,  а  нам  у  школі  розмальовку  дали,  тут  потрібно  небо  та  землю  розмалювати,  допоможеш?  
- Давай  онучку.  От  дивись  як  потрібно,  небо  буде  у  нас  чорне,  бо  в  мої  роки,  коли  партизаном  був,  то  тільки  по  ночах  і  ходили,  бо  ловили,  а  як  зловили,  то  стріляли…Ех  часи  були,  пам’ятаю  сидимо  ми  з  дідом  Грицьом  у  чагарі,  і  тут  окупанти  на  німців  пішли,  а  ми  їх  тра-та-та  з  кулемета,  німця  врятували,  німець  нас  по  голові  погладив,  та  й  далі  пішов.  А  земля  червоною  нехай  буде,  бо  ж  червоне  це  кров  усіх  наших,  тих,  що  окупантів  стріляли.
- Та  не  слушай  ты  его,  я  твоя  бабушка  и  тебе  всю  правду  расскажу.  Небо  и  земля  должны  быть  красными  как  Великая  Красная  Страна,  на  небе  –  звезда,  а  на  земле  –  серп,  ибо  так  проще  а  все  кто  против,  вроде  твоего  деда,  будут  сидеть  без  ужина.  Потому  что  была  одна  нация,  один  народ,  один  холодильник,  один  телевизор,  одна  рубашка,  одно  платьице.  Ето  сейчас  жируют  и  разнагольствуют,  эх  Сталина  на  них  нету,  тра-та-та  и  все.
- Синку,  я  твій  батько  і  я  тобі  допоможу,  небо  та  земля  нехай  будуть  голубенькими,  а  у  куточку  зірочки  кружечком,  бо  тікати  до  такої  краси  потрібно  негайно,  тікати  і  робити  там  усе,  що  скажуть,  бо  там  добре,  а  тут  погано,  бо  там  люди,  а  тут  ні,  бо  краще  там  нехай  буде  твій  дім  і  хоч  Батьківщину  не  вибирають  та  сьогодні  можна  її  поміняти,  або  за  дорого  купити  або  задешево  продати.
- Сынок,  мама  всегда  права,  слушай  маму,  у  нас  все  будет  нарисовано  так:  белое  красивое  небо,  синий  горизонт  и  красненький  островок.  Там  хорошо,  там  леший  бродит,  русалка  на  ветвях  сидит…  Там  газ,  там  нефть,  там,  сынок,  скоро  твоя  родина  будет...
- Ні-ні-ні,  ви  усі  не  праві,  це  усе  не  так!!!  У  мене,  небо  повинно  бути  голубеньким  та  неосяжним  як  душа  ,  а  земля  колосиста  та  родюча,  мов  серце.  Тому,  що  це  –  моє  завдання  і  моя  розмальовка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202399
рубрика: Проза,
дата поступления 23.07.2010


А здавалося б…Усе так просто…

З  дитинства  я  мріяв  стати  космонавтом,  або  капітаном  корабля,  або  пілотом  літака,  або  просто  стати  дорослим,  для  мене  мав  відчинитися  світ  незалежний,  повний  пригод,  вільний  від  батьківських  заборон  від  страху.  Мріяв…  А  що?  Сьогодні  я  теж  мрію,  але  тепер  я  мрію  повернутися  в  дитинство.  Парадоксальна  здавалася  б  річ,  адже  зараз  у  мене  є  все,  я  вільний,  незалежний,  але  водночас,  мою  свободу  сковують  життєві  вчинки  та  оточуючі  люди,  а  незалежність  якою  я  володію  зараз,  далеко  відрізняється  від  тієї  дитячої,  безтурботної…  
А  чи  йшли  ви  до  своєї  мрії  так,  щоб  ламати  усі  перешкоди  на  шляху,  так  щоб  аж  дзвеніло  у  вухах  від  натуги,  так  щоб  пробирав  страх,  від  однієї  думки  повернутися  або  відступити?  Я  думаю,  що  хоча  б  пробували…  
- А  хто  ж  не  пробував?  -  Запитаєте  ви.
Повірте  я  зустрічав  безліч  людей,  котрі  ламались,  котрі  були  за  пів  кроку  до  мрії,  але  зупинялись,  боячись  що  втратять  усе  й  відступали.  Мені  відверто  шкода  таких  людей,  але  я  до  них  не  належу.  
Ну  що  ж  давайте  познайомимось,  мене  звати  Ярослав,  мені  24  роки  і  я  мандрівник  у  часі.  От  так  різко  і    одразу.  Але  мої  подорожі  відрізняються  від  тих  казкових,  фантастичних,    книжкових  пригод,  я  подорожую  у  часі  за  допомогою  думок.
У  світі  існує  безліч  геніальних  людей:  фізики,математики,хіміки,  літератори,  художники,  спортсмени,  їх  усіх  об’єднює  одне  –  мрія.  В  свою  чергу  я  теж  у  чомусь  геніальний,  просто  з  дитинства  я  міг  запам’ятовувати  безліч  подробиць,  а  потім  відтворюючи  їх  я  перетворював  це  на  своєрідну  гру.  Закриваючи  очі,  я  міг  перенестись  у  любий  день  свого  життя  та  прожити  його  по  своєму,  так  як  хотілося  мені.  Я  бачив  наслідки  вчинків,  дій  яких  я  не  зробив  в  реальному  житті  по  тих  чи  інших  причинах,  я  міг  моделювати  навколишній  світ,  змінювати  його  задля  своїх  потреб.  Одні  скажуть,  а  що  ж  у  цьому  геніального,  особливого.  А  я  відповім,  що  з  ще  з  дитинства  я  досяг  своєї  дорослої  мрії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196175
рубрика: Проза,
дата поступления 17.06.2010


Громко крикну мыслями.

А  зачем  же  словами  красиво  мне  лгать,
Если  хочется  лгать,  то  только  на  деле,
И  не  надо  кровать  моих  нервов  топтать,
Ведь  я  лягу  на  вашей,  в  теченье  недели.

Молекул,  пастухом  средневековым,  
Чувствую  себя  ежеминутно,  ежечасно.
Соберу  ка  мягкое  из  досок  одеяло…
Чтоб  навеки  скрыться  от  ненастья.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196169
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.06.2010


Плантації думок

Коли  ти  прокидаєшся  у  сні,  сонливість  проходить  затямивши  подих,
Коли  на  руках  кайдани  з  пінопласту,  ти  вільний  у  тілі  майбутньої    моди…
Ех…Взяти  б  хоч  раз  мітлу  в  руки,  та  вимести  злам  з  голови,  
Забутись…
На  мить…
Та  щезати  безслідно…
Та,  щоб  увесь  світ  звертався  до  тебе  на  «Ви».
(Без  права  поклонитись)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2010


Масон

Вірую,  що  між  народженням  та  смертю,
Довгий  та  тернистий  путь  до  пізнання.
Залишаюсь  вірним  та  покірним  Богу,
З  ним  пройду  старанно  шлях  без  забуття.
   
Будівельник,  муляр,  Каменяр  життя,
Ясне  Сонце  що  осяює  серцевий  біль,
Тихий    вітер  рух  продовжує  майбутнім,
Чорнозем  змальовує  душевний  стиль.

Як  Природа,  Як  Душа  Як  Бог…
Я  -  людина  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195968
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2010


The symphony of broken hearts.

If  you  have  pieces  of  your  broken  heart,
Then  you  still  have  a  chance  to  live,
If  you  have  soul  that  smiles  from  the  inside,
Than  you  still  have  a  world  to  give.  

If  you  deserve  to  own  your  life,  
If  your  troubles  are  away,
Than  you  will  hear  a  symphony,
It  has  a  sign  that  leads  the  way.

Still  we  are  fighting  for  the  kings,
And  only  love  will  win  this  war,
But  there  are  so  many  broken  hearts,
And  I  think  we  don’t  need  more.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175552
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.03.2010


Тому, що…

Ну  ось  і  все…Темінь  та  тиша  навкруги,
Помер?  Мабуть,  що  ні…Ще  дихаю…
 Веселий  час,  мій  мозок  на  колінах  –  покорив,
Помер?  Мабуть,  що  ні…Ще  споглядаю  світ…
А  що  брати?  А  де  брати?  Нема  братів,
Помер?  Мабуть,  що  ні…Ще  відчуваю…
А  що  кати?  А  де  кати?  Нема  й  катів.
Померли?  Мабуть,  що  ні…Братами  стали…
Золотом  облили  віру…Зуби  стисни  та  Вклонись!!!
Богам  новим  відай  всі  мрії,  долю  й  честь,
Забудь  про    душу    І  на  колінах  ти  ходити  вчись.
Чому?  За  що?  Навіщо?  …Тому,  що  ти  помер…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010


Тимчасове похмілля.

Акробатично  стрибають  думки  в  голові,
Виконуючи  вміло  фантастичні  піруети,
Жахлива  та  невтомна  спрага  у  крові
Хутко  розібрала  усіх  бажань  намети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169615
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.02.2010


Щоб Віри спадок відновити.

Во  ім’я    Отця,  породжу  сили  подих,
Во  ім’я  Сина  вірністю  прокладу  шлях,
А  Дух  Святий,  я  думаю,  не  буде  проти,
Коли  словами  вколочу  глибоко  віри  цвях.
Помолимось  за  Батьківщину  разом,
Щоб  вберегти  традиції  квітучий  сад,
Тоді  і  гордість,  й  честь,  кохання  та  відразу,
Кинемо  в  наповнений  бажанням    водоспад.
Боріться  та  поборете  ,  класична  фраза  людства,
Юпітер  теж  це  грекам  часто  говорив,
Та  чи  насправді  слухали  уважно  всі  пророцтва,
Коли  покори  пес,  розлючений,  слова  топив.
Аж  ось  проміння  Боже  з  неба  виринає,
Стараються  згасити  та  прикритись  ним,
Але  освятить  дар  цей  хоч  частину  краю,
Упадуть  кляті  вороги  додолу  вже  без  сил.
І  вознесуть  пророків  над  усім  майбутнім,
І  на  землі  ще  буде  царювати  істинне  добро,
І  подвиг  людства  не  залишиться  забутим,
Не  вирвати  сокирою  слова  написані  пером.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010


Ех…Отто були часи… (можливо трошки різко…але. . )

Ех…Отто  були  часи…  Що  тут  говорити…
Кричав,  гукав,  боровся,  віру  захищав…
Просто  аж  так  хотілося  вільніше  жити…
І  серцем  стяг  жовто-блакитний  я  тримав.
 
Сьогодні  що?  Хоронять  боротьбу,
Усе  у  що  життям  повірив  –  нищать,
І  хоч  не  чувся  Українцем  я  в  Криму,
Та  міг  душею  полетіти  вище  й  вище.

Майбутнє  в  стада  баранів  лише  одне,
Їх  пострижуть,  помиють  та  поріжуть…
І  бекання  та  крики  вже  не  буде  головне,
Їх  просто  виріжуть  як  непотрібну  грижу.

Що  кажете?  Вона  –  працює?  Та  невже?
Чомусь  і  далі  криза  й  безробіття  силує  країну,
Її  роботу  з  жахом  оцінив  би  Фаберже,
Адже  так  «тонко»  вкрасти  лише  їй  під  силу  .

А  ще  у  нас  «бандюка  Я»  теж  високо  піднявся,
А  що  там  гріх?  Хрестився,  церкву  збудував  і  все,
Обіцянками  та  грошима  у  владу  міцно  вмурувався,
У  нього  ненависть  до  українського  понад  усе.  

Втікати  все  життя?    Куди  податися?  Навіщо?
До  бійні  й  так  ,  немов  скотинку,  скоро  підведуть,
Відтягнуть  смерть  подалі  лише  ті  хто  має  «кришу»,
Решту  ж  очікує  короткий,  всім  нам  відомий  путь.

Слізьми  й  благанням  тут  вже  не  зарадиш,
Свободи,  права  гірко  плакати  давно  нема,
А  що  ти  смертнику  перед  петлею  скажеш?    
Він  й  так  вже  не  почує,  не  тим  забита  голова.

Дітей  шкода,  у  них,  мов  шмата,  рване  все  майбутнє,
Цигарок  пачка,  пляшка  горілки,  кулаки,  війна…
І  хоч  стараєшся  щось  крикнути,  бути  почутим,
Та  в  смерті  нашої,  до  блиску  вже  наточена  коса.

Ех…Отто  були  часи…  Що  тут  говорити…
Радів  і  вільно  жив,  боровся  та  кричав,
Просто  аж  так  хотілось  чистотою  вмитись…
Всім  серцем  віру  у  майбутнє  обіймав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167159
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010


I’m thinking of a better place, a place where I can think…

Sometimes  you  cry,  Sometimes  you  die,
But  when  you  die  you  don’t  cry  …
Заклопотаний  життям  не  помічаєш  чистоту  думок,
Вони  ,мов  величезні  кораблі,  проносяться  повз  тебе,
Лише  коли  смиренно  сядеш  на  розжаренний  пісок,
Тоді  твій  погляд  ,очищений  добром,    досягне  неба…

I’m  thinking,  of  a  better  place,
A  place  where  I  can  think…
Читаю  поглядом  катастрофічні  зміни,
Фатальних  винаходів  людства,
Помилок  у  житті  повинно  бути  в  міру,
Нас  кожен  крок  наближує  до  вбивства…

The  things  you  say,  kills  more  people,
Than  the  things  you  do…
Паралель  між  небом  та  землею,
Проводити  щоденно  небезпечно,
Адже  не  винайшли  ще  панацею,
Що  вирішить  всі  Божі  суперечки    

What  a  hell?
Oh,  sorry  it’s  not  a  hell  it’s  earth…
Багаття  часу  горить  захоплено  й  невпинно,
Спалюючи  до  попелу  людські  проблеми
Змінюючи  віри  ясний  погляд  докорінно,
Згинаючи  граматично  вірно  всі  дилеми.

If  you  can  do  it,  than  do  it,
But  if  not…  Than  do  it  anyway.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166817
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.01.2010


Бувайте

Бувають  дні,  коли  очима,  серцем  та  душею,  
Майбутнє  чітко  й  ясно  споглядатимеш  своє,
В  порядку  змін  потреб  або  народженню  ідеї  
Складаєш  лабіринт  під  назвою  -“Понад  усе”.

(нажаль  або  на  щастя)  Поетом  визначним  мені    не  стати,
Психологом-хірургом,  що  оперує  настрій  й  думку,  теж  ,
Хоч  знаєте,  в  житті  сьогодні  головне  не  спати,
Не  плакатись  комусь,  а  рватися,  мов  лев,  лише  вперед.  

Ой,  знову  мабуть  скажуть,  що  віршик  не  по  формі,
Слова  гуляють,  не  причесаний,  не  по  уставу,
Але  ж  я  не  майор,  не  генерал  не  підполковник,
І  не  солдат,  щоб  бігати,  як  всі,  стрибати  крізь  канаву.

Проблемами  своїми,  ділився  разом  з  Вами,  
Хоч  іноді  і  сам  комусь  в  біді  допомагав,
Часом  комічно,  часом  сумно,  сипав  я  словами,
Бувало  різне...  бувало  і  таке,  що  грізно  я  гарчав.

Я  дякую  усім  хто  відчинив  шпарину  щастя,
Ви  надзвичайно  щирі,  вірні  та  талановиті  друзі,
Скажу  „Бувайте”,  та  до  зустрічі,  чекаю  в  гості,
Вірте  в  правду,  хай  щастить  та  доброї  Вам  музи.
 

(  присвячую  усім  поетам,  друзям  однодумцям  з  котрими  встиг  тут  познайомитись  та  потоваришувати)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160928
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009


Пам’яті жертв голодомору.

Знедолена  свічка  живою  кров‘ю  стікає.
Та  вірить  у  долю,  горить  й  не  згасає.
Пам‘ять...
Дитинча  у  колисці,  мовчить,  вже  не  плаче,
З  надією,    боляче,  вона  світло  побачить.
Віра...
Безупинно,  наче  річка,  життя  тече  й  далі
Без  смутку,  з  надією  у  момент  печалі.
Доля...
І  голосно  чути  сьогодні,  крізь  історію  покори,
Стук  сердець,  що  долинають  із  душевної  комори.  
Майбутнє...

_-_-_-_-_-_

Пам‘ятаємо,  віримо,  знаємо...Серцями  завжди  з  Вами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009


Зрадник

Поступово,  оминаючи  глухі  слова,
Пробираєшся  до  істинного  блуду,
Від  простих  думок,  відлітає  голова,
Заганяєш  силою,  в  кут  глухий  спокуту.

Так  гірке  кохання  освятили  сльози,
-Згідний,  зрадив,  це  –  життя,  маленька...
А  можливо,  не  судилось  бути  разом,
Між  серцями  просто  сіла  батарейка.

Ось  і  все...У  вікні,  у  дзеркалі,  у  ліжку,
Переслідує  хвацька,  чумна  провина,
І  хотілось  знов  почати  нову  книжку,
Та  не  можу  в  серці  надірвать  шпарину.

Біль?  Його  немає,  істерично  він  загинув.
Сором?  Думкою,  можливо,  пролітав.
Злість?  ЇЇ  шукати  в  світі  я  давно  покинув
Кохання?  Ні,  якраз  його  глибоко  поховав.

Ось,  бармен  підносить  нову  чарку,
Горлом  пролітає  терпка  рідина,
Розум  та  душа  бісяться  від  сварки,
Тіло  ніжно  огортає  спрага  кам‘яна.

Знаєш,  віриш,  не  один  ти,  нас  мільйони,
Військо  ціле,  похітливих,  грізних,  вбивць
Щастя  своє  ставимо  високо  над  законом,
А  по  одинці  каємось,  покірно,  долілиць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156318
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009


засЛанець

Днями  людину  я  зустрів  цікаву,  
Жалівся  вміло  на  всі  боки,
Порадами  запнуть  хотів  я  справу,
Але  він  далі  сипав  гніву  попіл.

Його  питаю,  -  Пане  а  Ви  звідки?
-  Я  синку,  з  України,  він  відповідає,
-  Якій  ж  біді  жахливій  були  свідком?
-  Я  просто  народився  не  втім  краю,
Хотів  би  бути  корінним  Поляком,
Або  Росія,  щоб  мене  вродила,
А  замість  того  кинули  мене  у  ср...
Ну  розумієте,  так  мати  породила.

-  І  де  ж  працюєте,  як  не  секрет?
Я  обережно  вирішив  спитати.
-  Та  не  працюю  я  ні  де,  
Не  вмію  я  руками  працювати.
-А  що  ж  умієте,  в  житті  робити,
Ще  обережніше  питаю  (бачу  злиться).
-Умію  злісно  я  кричати  й  голосити,
Ще  вмію  не  хропіти  коли  файно  спиться.
-Чого  ж  тоді  Ви  кричите,  
Жалієтесь  усім  кому  попало.
-Кричу,  бо  обіцяли  грошей,
Багато  спирту,  хліба  й  сало.

Хто  обіцяв?...,  надумав  не  питати,
Бо  вірите,  дуже  огидно  стало.
Людина  продала  державу,
За  гроші,  бочку  спирту  й  сало.

А  висновки  робіть  самі  для  себе,
Не  намагаюсь  я  когось    навчити,
В  житті,  побільше  працювати  треба,
А  не  себе  та  шлунок  свій  жаліти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009


Вмію! (гімн ледарів)

-  Вмію,  цвяхи  в  стіну  бити,  вмію  гарно  говорити,
Ой  так  хочу  щось  робити,  а  що  сам  не  знаю,
Вмію  чистити  картоплю,  кашу  знаю  як  варити,
Куховарити  мабуть,  буду  для  усього  краю.

Ну  навіщо  ж  більше  знати,  вмію  я  голосувати,
Ще  я  вмію  рахувати  від  одного  до  п’яти,
Вмію  книжечки  читати,  вмію  віршики  писати,
Лишнього  не  хочу  бруду  забивать  до  голови.

А  мораль  моя  така,  що  між  „вміти”  і  „зробити”,
Є  різниця  немала  і,  щоб  грошей  заробити,  
Мало  вміти  говорити,  ще  потрібно  захотіти,
Не  багато  гомоніти  -  взяти  цвяха  та  й  прибити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154778
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009


Кто не поверит… (эксперимент)

Тисками  жмут,  подтяжки  от  тоски,  внемля  былому  -  время  суток,
И  чувствую  себя  насмешником,  единственным  цыпленком  среди  уток.
«Тортугу»  брать  не  доводилось,  не  плавал  стих  мой  мимо  строчек,
 Впервые    запел  истинно,  открыто  о  светлонесущем  окончанье  ночи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154621
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.11.2009


неви…Мовні проблеми

Кричать  по  телевізору  політики,  мовляв,  у  мові  вся  проблема,
Нечувана,  достойна  критики,  в  народі,  між  людьми  дилема.
Кому  сказати  не  повірять,  знання,  здоров‘я  це  остання  тема,
На  місці  першому,  мовляв,  порозумітись  українцям  треба.
От  дивина...  Мабуть  я  маю    дар,  чи  людське  провидіння,
Бо  розуміти  всіх  хто  поруч,  з  дитинства    є  у  мене  вміння.
І  думаю,  що  загалом,  нас  обдарованих  відсотків  дев‘яносто,
І  розвиватися,    вести  розмову,  усім  разом,  доволі  таки  просто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009


Батьківська порада

Але  ж  то  добре...Бравий  сину,  без  спалаху  та  іскри  ти  у  вогні  згориш...
Але  ж  то  щастя...Любий  сину,  коли  по  склу  мандруєш  босоніж.
Ти  посміхайся...Коли  брешуть,  в  лице  тобі,  у  душу  сиплять  перцю.
Ти  вір...Тому,  хто  каже  правду...Очима,  совістю  та  щирим  серцем.
Ти  бійся...О  ні  не  люд,  не  натовп...Бійся  смерті  вільних  своїх  прав.
Борись  за  себе...Бо  карають,  тих  хто  не  бореться,  без  лишніх  вправ...
Люби  домівку  й  Батьківщину...Полюблять  пристрасно  й  тебе...
Кохай...Кохання  справа  щира,  без  вказівок  воно  притулок  віднайде.
Ти  пам‘ятай...коріння  своє,  що  проросло  крізь  ґрунти  часу...
Відчуй  життя...  І  не  кидайся  силоміць,  без  голови  у  однорідну  масу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154451
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009


Клятва Поета....

Знаю...

Анархістом  я  не  був  і  ніколи  ним  не  буду,
Але  правило  життя  я  до  смерті  не  забуду,
Служити  вірно,  навіки  правді  та  спокою,
Складати  у  рядки  думки,  повною  душею.

Буду...

Систематично  підливати  віру  у  горнятко,
До  старості  прополювати  правди  грядку,
Допомагати  бідним  скарб  нації  шукати,
Історію  брехні  домівки  в  зародженні    ламати.

Обіцяю...

А  злих  людей,  що  сіють  зневірянь  надію,
Топитиму  в  річках  словесного  потоку,
Проблемами  своїми,  відзначать  цю  подію,
А  випливти  чи  ні...  це  -  їхня  вже  морока.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009


Тисячоліттями, живу на повну силу...

Тисячоліттями,  живу  на  повну  силу,
Смакуючи  у  різнобіч  всі  радощі  життя,
Поїдаючи  без  прощення  любу  скотину,
Дияволом,  все  існування  називаюсь  я.

Це  не  я....Не  мій  це  стиль......

Це  тіло  обрав  для  жертви  недаремно,
От  зараз  вимальовую  творіння  нове,
Символи  та    букви  лягають  покірно,
Тим    часом  теплої  я  попиваю  крові...

Ні...Не  дамся...Допоможіть...

Тихенько,  мовчи  корися  долі,
А  я  продовжу  свою  панацею,
Не  бачити  твоєму  серцю  волі,
Творю  без  болі  нову  опогею!!!

Тебе  поборять....Люди  добрі...
Як...б...б...олить...

Ха!!!  людство  вже  давно  прогнило,
Для  певної  руїни  живого  майбуття
Я  представлятиму  свободи  -  нову  силу,
Вогнем,  хворобами!!!  Не  допоможе  каяття.

Не  можу  втриматись....Я...помираю...
Прощавайте....
Рукою...доторкнутися  хоч  раз....
До  теплого...болить...

Що  робиться!!!  Я  слабну!!!
Не  може  бути!!!Я  ж  ДИЯВОЛ!!!  
О  ні  він  ще  живий!!!  Доб»ю!!!
Він  не  здобуде  переможця  славу!!!
Ні!!!Не  можу  я  згасити  душу  цю,
Піду  шукати,  жертву  нову    далі,
Мільйон  сердець  чорніють  навкруги,
Когось  тай  з»їм  без  смутку  та  печалі!!!

Не  втримався  рогатий  у  мені,
Утік,  але  не  згинув  пам»ятайте,
Добром  прогнав  я  темні  дні,
Добра  і  Ви  в  житті  шукайте!!!!

Хай  не  згасає  щастя  вогник  в  темноті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153341
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2009


Антигрипін

Цибулька,  часничку  зубочок,
Трішки  горілочки  й  сала  шматочок
Маслом  та  медом  перемазаний  хліб,
Заварний,  солодкий,  запашний  окріп.
Загонять  в  кут  глухий,  усі  хвороби,
Хутенько  оздоровлять  організм,
Знову  відчуєте  життєву  вроду,
Впевненість,  енергію  та  оптимізм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153195
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2009


Для підняття настрою

Коли  сумуєш,  слізьми  коли  вмиваєш  щоки,
Забудь  усе!!!  проблемами  займешся  потім!
А  наразі  згадай  ці    невгамовні  дитячі  свої  роки,
Як  батьки  раділи  побачивши  дитини  перші  кроки,
Дідусь  з  бабусею  всміхаючись  дарують  теплоту,
Сестра  чи  брат  заповнюють  душевну  пустоту.
Вже  краще?  Ні  ?  Тоді  продовжимо!!!
Згадай  про  свою  першу  перемогу,
Про  друзів  щиру  та  відверту  допомогу,
Про  перший  вірний  поцілунок,
Коханій  про  сором»язливий    подарунок...
Про  сонця  блиск,  про  сміх  чарівний,
Про  віру...про  політ  у  сні  покірний.
Згадав???  Допомогло  я  знаю,
Тепло  до  тіла  підійшло,
Спогади  за  руку  міцно  тримають,
Та  й  настрій  стрімко  серце  підняло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153184
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2009


Символіка гірського руху

Символіка  гірського  руху,  поспішно  викарбовується  враз,
Монументального  кохання  серцем,  на  жаль,  немає  поміж  нас.
Неспинні  дні,  на  конях  темряви,  ворожать  келихом  порядку,
Тисячу  іскор  під  промінням  ночі,  миттєво  засівають  кладку.
Памфлети  вірування  гордо,  посмертно  одяглись  землею,
Мить  дарування,  час  фантазій,  змішались  від  поразки  в  панацею.
О  дар!!!  Тебе  мільйони  руками  обдерли,  увірвав  риторики  шматок,
Прокинься,  та  залий  з  душею,  холодний  льодяний  каток.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152619
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2009


Пророцтво

Миропомазанням  звіриного  оскалу,  час  вимагає  покірних  зізнань,
Тисячу  жертв  самопожертви,  впадуть  нараз  до  колінних  картань.

Маска  раба  зірветься  з  обличчя,  перетвориться  в  білий  пісок,
Вічністю  вогонь  розгортає,  льодовито  холодний  дерев’яний  ціпок.  

Анатомічно,  кістками  проходить,  хірург  своїм  залізним  лезом,
Тактично,  граматично  вірно,  ножем  глибоко  вирізає  тезу…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152320
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2009


ЧИТАЧУ

Душу  свою  довіряю  всебічно,
Тим,  хто  з  душею  до  мене  прийде.
Часом  похмуро,  часом  комічно,
 Життя,  наче  річка,  стрімко  тече.

Свобода,  єднання  та  гордість,
Свідомо  в  похвалу  вступають,
Цупкою,  сильною  рукою,
Я  віру  в  майбуття  тримаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152124
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.10.2009


Законсервований

Життя  моє  немов  у  банці,
Їм,  сплю,  працюю  от  і  все,
Вигадуючи  часом  рано  -вранці,
Що  ввечері  хотітиму  понад  усе.
Займаюсь  я  не  тим  у  що  б  повірив,
Лише  дарма  вбиваю  час,
Тому  частенько  почуваюсь  звірем,
Кидаючись  словами  раз-у-раз.
Думки  мої  ніколи  не  підводять,
Завжди  підводжу  тільки  я.
І  хочеться...  так  хочеться  свободи,
Не  хочу  канути  у  забуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151388
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2009


Кострубате наTхнення

Миротворець,  що  тримає  хмари,
Строкато,  в  піднебесній  темноті,
Живе  гармонійно  та  сердечно,
Підкорюючись  вірно  тишині.

Проблеми  позитивні,  пролітають,
Вклоняючись  Богоподібному  натхненню,
Тим  часом  крадучи  почуті  фрази,
Спис  серцем  згинаю  повільно  й  таємно.

Танцюючи  вальс,  з  метою  фіксації
Нервового  зриву  в  поетичні  рядки,
Свідомо  й  давно  чатую  на  операцію,
Бо  давно  вже  не  ймуть  божевільні  думки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151380
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.10.2009


Куми й думи.

Прийшов  кум  до  кума  думу  гадати,
Щоб  оце  дружині  любій  дарувати.
-  День  народження  у  неї  лише  раз  у  році,
Мушу  таке  дарувати,  що  й  собі  захочу.

Може  вудку  гарну  на  рибу  ходити,
Або  ящик  горілки,  щоб  було  що  пити.
-  Куме  а  ви  їй  мопеда  купіть  тай  не  мучтесь,
Буде  по  базарах  їздити  вам  зручно.

-Ні,  мабуть  сокиру  подарую  любій,
Буде  худнути  й  рубати,  от  що  треба  їй.      
 -Та  ні  куме  це  теж  не  практично,
Думать  потрібно  тут  економічно.

Подаруйте  ви  їй  цвяхи,  молоток,  кусачки,
Буде  хату  майструвати,  а  не  шукать  заначки.
Або  макитру  й  баняка  великого  з  гаком,
Будуть  вам  вареники  й  палянички  з  маком.

От  так  у  нас  всюди  думу  тримають,
Тільки  про  себе  й  шлунок  свій  дбають,
А  якщо  жити  хочем  по  правді,
Думать  про  ближнього  треба  насправді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150367
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.10.2009


Скажіть чому? (вічна пам‘ять…)

Скажіть  чому,  коли  зло  відкриває  обличчя,
Скалить  зуби,  проливає  кров,
Йому  вірять,  коряться,  хоч  бачать,
Правдиво  осипають  тисячами  промов?

Чому  коли  мати  ховає  малу  дитину,
Їй  в  гріб  сміються,  кажуть,  що  жива,
Коли,  доїдаючи  останню  хлібину,
Радіють,  хоч  знають  про  останні  жнива?

Чому  історію  вогнем  голодомору  оповиту,
Змішують  з  брудом  та  болотом  свідомо,
У  майбутнє  лізуть  стрімко,  соковито
Облизуючи  рани,  й  гнучи  спини  покірно?

Чому  людина  так  боїться  правди?
Чому  з  відкритими  очима  спить?
Чому  життя  у  нас  втрачає  стрімко  силу?
Чому….у  мене  серце  так  болить?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.10.2009


Лови момент

Лови  момент,  коли  гора  рушає  з  місця,
Коли  стежина  у  дорогу  виростає,
Коли  життя,  барвисте  вже  не  місить  тіста,
До  вух  проміння  звуків  долинає.

Лови  далеку  подорож  містами,
Що  виросли  під  дією  бажання,
Що  десь  затерлись  між  роками,
Чекаючи  на  схід  одвічного  кохання.

Лови  бурхливу  пісню  сонця,
Що  хмари  не  ховає  від  очей,
Що  лине  крізь  відчинені  віконця  
Душі  твоєї  й  доброти  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147872
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2009


Сила

Крізь  магістралі  думок,  по  дротам  симетричним,
Розростається  сила,  що  топить  все  одвічне.
Складаючись  у  формулу,  поняття  лаконічні,
Наповнюють  ту  силу,  що  топить  все  одвічне.
Сучасний  сміх  скрипить  комічний,
Підтримуючи  силу,  що  топить  все  одвічне.

Аж  ось,  часом,  велика,  повна  та  жива,
Розвивається  й  далі  по  великих  містах.
Затоптує  до  дір  діяння  та  дива,
Силою  слова  вічно  зветься  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.10.2009


Я гордий з того, що живу у цій країні

Я  гордий  з  того,  що  живу  у  цій  країні,
Тут  люди  добрі,  щирі  і  талановиті
Душею  вірні  рідній  Батьківщині,
Сяйвом  добра  й  любові  оповиті.
Земля  ж  родюча  та  багата,
Прекрасні  ріки,  гори  та  лани,
Ми  пам‘ятаємо  про  траур  та  про  свято,
Ми  наче,  всі  тут  сестри  та  брати.
Бувають  звісно  люди  і  не  дуже,
Винити,  боронити  чи  жаліти  їх  не  буду  я,
Але  повір,  їм  тільки  гірше,  друже,
У  них  життя  кусюче  та  отруйне,  мов  змія.
Пригадуючи  діяння  прадідів,  надієшся,
Що  правнуки  та  внуки  їх  не  підведуть,
Над  прикрощами,  щиро  та  відверто  ти  смієшся,
Продовжуючи,  вірний,  гордий  та  правдивий  путь.
І  бачу,  що  таких  як  я  все  більше,
Таких,  хто  вишиванку  на  серця  вдягнув.
І  знаю  жити  вже  не  буде  гірше,
Про  біди  та  нещастя  я  давно  забув.
Зупинюся  на  дорозі,  озирнусь  навколо
Побачу  рідний  дім  у  злагоді  і  мирі,
Розправлю  плечі,  наберу  повітря,
Та  Вільно  крикну  -  Слава  Україні!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2009


Мить

По  світам  та  небесам,
Якщо  подумки  мандруєш.,
В  рядки  вставляючи  слова  
Кожну  мить  тоді  цінуєш.  
Коли  тремтиш  від  холоду,
Коли  голодне  тіло  гріє  насолода,
Згадай  про  теплий  дотик,
Мрійливого  кохання  вроди.
Якщо  Хтивий  янгол  нашіптує  казку,
Ти  прийми  слова  його,
Повір,  у  себе,  та  у  долю,  
Я  прошу  тебе  будь-ласка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147421
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2009


Зрозумійте...

Миттю  приходить,
Миттю  пролітає,
Миттю  манить,
Миттю  зминає...
   Життя.
Коли  знаходиш,
Коли  прогрієш,
Коли  навчиш,
Коли  пожалієш...
   Віру.
Якщо  помітиш,
Якщо  згадаєш,
Якщо  любиш,
Якщо  пам’ятаєш...
   Близьких.
Тоді  надійдуть,
Тоді  допоможуть,
Тоді  зрозуміють,
Тоді  приголублять...
   Вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009


Подорож до лікаря

До  травматолога  прийшлося  завітати,
Давно  не  був,  на  щастя,  там,
З  ногою  проблеми  краще  не  мати,
Скажу  відверто  і  чесно  я  вам.

Скакав  до  лікаря,  мов  кенгуру,
Ступити  на  обидві  сил  не  було,
Оглянув  він  мене,  й  сказав  -  
Шановний  лікувати  вас  не  буду!!!

-Ви  не  живете  тут  і  крапка,
А  ну  скачіть  до  себе  враз!!!
Я  витягнув  купюру  гарну,
Він  подивився  і  сказав  –  Гаразд.

-Але  потрібно  Вам  на  поверх  другий,
Скачіть  зробіть  собі  рентген.
Болить  і  плигати  більше  не  можу,  
Я  знов  поліз  за  гаманцем.

-А  так  згадав  і  тут  рентген  знайдеться,
Ходіть  я  допоможу  Вам  пройтись,
Зробили  знімок,  перелом,  халепа,
Він  дуже  гірко  так  на  мене  подививсь.

Дійшли  назад  до  кабінету,
Рентген  віддав  він  медсестрі,
І  різко  так  наче  ракета,
З  розумним  виглядом    він  вийшов  взагалі.

Та  жіночка  в  халаті  на  мене  подивилась,
Скривила  міну,  подумала  й  сказала  -
Шановний  Вам  в  аптеку  треба,
Вона  на  вулиці  за  два  квартали.

І  добре  в  кишені  двадцятка  ще  була,
Побігла  сестричка  за  гіпсом  сама,
Прийшла  вся  довольна  та  файна,
В  руках  мої  ліки  та  бінти  трима.

Загіпсували...Подумав,  що  все  вже,
Але  доля  та  примха  сказали,  що  ні,
Я  ж  ще  додому  доплигати  мушу,
Мав  на  меті  викликати  таксі.

Попросився  до  телефону,
І  лікар  з‘явився  тут,  мов  примара,
Гланув  на  мене,  зняв  окуляри,
Бачу  чорніє  в  очах  його  хмара.

-Ви  вже  йдіть,  ми  все  зробили,
А  подзвонити  Вам  я  не  дам,
За  телефон  ви  ж  не  платили,
Скачіть  на  дорогу  й  таксі  ловіть  там.

І  ось  зимою  доскакав  я  із  гіпсом,
Мов  жаба,  зелений  та  синій.
Сів  у  таксі  я  і  нерви  ледь  трісли,
Доїхав  додому  я  на  машині.  

Якщо  чесно,  по  правді  сказати,
Вся  ця  історія  навчила  мене,
Що  переломів  краще  не  мати,
Бо  гаманець  Ваш  засохне  й  помре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146644
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009


Гострота у прекрасному

Крапля  вина  на  ніж  упала,
Прекрасним  діамантом,
На  гострому,  металі  стала,
Холод  з  теплом  та  ніжністю,
Створив  шедевр,  неймовірний,
Між  багатством  та  бідністю,
Між  війною  та  миром,
Красою  й  бідою,
Між  чорним  та  білим,
Крапля  вина  на  ножі,
Між  живим,  та  мертвим  
Між  світлом  та  тьмою,
Один  діамант,  на  гострому  лоні,
Створив  цілий  світ  у  моїй  долоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009


Чому я Юсю не боюся...

Юся  у  школі  вчилась  гарно,
Дівчинкою  вродливою  була,
Любила  страшно  Батьківщину  –  мати...,
Поки  в  політику  не  врізалась  вона.

Тут  можна  говорить  багато,
Про  нафту,  газ,  про  те  і  се,
Про  відпочинок  файний  у  Карпатах,
Про  те  як  вигідно  продати  все.

Та  Юся  не  збагнула  одного,
Що  Батьківщина  хоч  і  мати,
Не  відбереш  у  неї,  Юсю  усього,
Душу  та  гордість  не  можливо  відібрати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146493
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009


Плюндрація покірності

Покірно  кланятись  у  нас  в  крові,
Коли  попросять  то  ми  непереможні,
Критикувати  голосно  вдається  з-під  столів,
Пиляють,  прочищаючи  нам  мозок.
До  змін  ми  теж  відносимось  привітно,
Одна  Зробила,  другий  нам  Сказав,
Ми  просто  добрі  неймовірно,
Залишилось  зігнати  нас  усіх  в  підвал.
А  там  у  темноті  зачинуть  двері,
Бо  оббирати  не  залишиться  нічого,
А  тих  хто  проти  поскидають  з  скелі,
І  хочеться  сказати  їм  –  Побійтесь  Бога.
І  тут  вони  над  нами  посміються,
Бо  що  їм  гріх,  він  теж  коштує,  грошей.
Але  за  золото  вони  порвуться,
Побільше  обдирати,  треба  нас  хороших.
Історія  навчила  нас  багато,
Як  правильно  пекти  та  святкувати  Свята,
А  те,  що  робиться  насправді  запитати,
Почуєш  відповідь  –  а  я  не  знаю,  з  краю  моя  хата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.09.2009


Прибігла мати в інститут до викладачки

Прибігла  мати  в  інститут  до  викладачки,
В  сльозах  уся,  свідомість  ледве  не  втрача,
З  кишень  усіх  виймає  грошей  пачки,
А  синочок  недалеко  дограва  в  квача.
-Ой  ви  візьміть  я  вас  прошу  всім  серцем,
Мій  син  маленький  вивчить  все  я  обіцяю,
А  викладач  відповідає  гучно  з  перцем,
-Нехай  негайно  перед  Вами  він  відповідає.
Покликали  дитинку  бідолашну,
Дали  листочок  та  питання  над  легенькі,
А  парубок  все  ходить  так  поважно,
Відповідати  не  спішить,  подумав  так  гарненько,
Почухрав  лоба,  кашлянув  і  помилку  зробив  жахливу,
Тим  ,  що  рота  роздягнув,  занадто  він,
І  подивилась  мати  на  викладача  так  щиро,
Забралась  та  пішла  всміхнувшись  всім.
Це  рідкісна  подія,  коли  мати  зрозуміла,
Дитину  мало  по  голівці  гладить,
Її  привчити  до  порядку  треба,
Інакше  ця  дитина  все  майбутнє  втратить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145933
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Показ моделей влаштувати на селі

Показ  моделей  влаштувати  на  селі,
Зібрались  кум,  кума,  та  кумів  куми,
Зробили  сцену  величезну  з  чагарів,
Журі  почало  зводить  думи.  

Принесли  шинку,  ковбасу  та  сало,
Горілочки,  винця,  та  хрону,
І  вибирать  кого  уже  не  стало,
Усе  село  дістало  свою  нагороду.

Так  ось  мораль  моя  така,
Як  хочеш  вроду  бачити  у  всьому,
Ти  випий  чарку  первачка,
Вже  літ  зі  сто  цьому  прийому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Ще трошки...

Ще  трошки,  -  себе  ти  переконуєш  щоденно,
Чуть  -  чуть  лишилося  помучитись  мені,
Я  досягну  ,  я  сильний,  я  поможу,
Лиш  дайте  повід  не  вертітись  у  труні.

Торбинка  з  розумом  у  мене  за  плечима,
Смаки  розбіжностей  говорять  через  дні,
Примарне  щастя,  доля  та  турбота,
Лукава  віра  у  смачний  обід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Чуже каміння

Майбутнє  лихо,  досхочу  нап‘ється  крові,
Присмокчеться  до  вен  життя,
Не  можу  жити  я  без  болі,
Коли  діяння  кануть  в  забуття.

Прапороносний  вірус  геноциду,
Із  дня-на-день  вилизує  підлогу  біля  ніг,
Тремтить  наспівуючи  гімни,
Фривольно  стоптує  душі  поріг.

Орнамент  сили  постане  на  дорозі,
Поборонить  гнівом  скупчення  хвороби,
Патріотично,  з  криком  та  зі  співом,
Пробудить  ваше  почуття  тривоги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145901
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Роздоріжжя

Дійшовши  думкою  до  роздоріжжя,
Запитуєш  себе,  куди  піти?
І  тут  з  обох  боків  до  тебе,
Підходять  люди  неймовірної  краси.

Одні  у  світлому,  усміхнені  та  горді,
А  другі  в  чорному  задумані,  сумні,
Одні  наспівують  –  Все  буде  добре!
А  інші  переконують,  що  ні.

Вирішувати  все  одно  прийдеться,
І  сторону  чиюсь  обрати,
От  так  між  темрявою  й  світлом,
Ти  мусиш  все  життя    балансувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145870
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Темний

Гріхом  обтесана,  мов  камінь,
Породжена  при  місяці  вночі,  
Твої  схоронить  всі  бажання,
Тьма    не  залишить  тіней  в  темноті.

Вона  прекрасно  поховає  всі  напасті,
Розставить  на  місця  твої  думки,
У  ній  сховатись  можна  від  нещастя,
Поставивши  над  і  усі  крапки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145862
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.09.2009


Світлий

Світло  завжди  перемагає  тінь,
І  той  хто  в  тому  сумнівався,
Він  просто  брів  сліпий,  мов  кінь,
Вперед...  назад  не  оглядався.

Та  раз-у-раз  уявою  між  днями  ,
Ти  переконуєшся  часто,
Що  щира  віра  в  світле  диво,
Завжди  здолає  всі  нещастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145766
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2009


Душевне гетто

Душевне  гетто  діло  чорне  просуває,
Колить,  та  струмом  б‘є  по  мізках,
Воно  камінням  сонце  засипає,
І  носить  нерви,  мов  намисто.

Правдивий  був  романтик,
Що  поглядом  калічив  правду,
Зав‘язував  він  мрії  в  бантик,
Руками  кидав  він  тузову  карту.

Апофеозом  стало  вознесіння,
Людей  над  вогнищем  священним,
І  я  став  свідком  воскресіння,
Я  став  багатим,  вільним  та  помпезним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.09.2009


Сестричці

Маленьке  серденько  коли  твоє  забилось,
Затріпотіли  пальчики  на  ніжках,
Душа  моя  навіки  закохалась
Сльоза  скотилась  по  повіках.

Сестричка  моя  світ  тобі  я  хочу  подарити,
Не  пройде  ні  журба,  ні  горе,  ні  ненестя,
Від  них,  клянусь,  тебе  я  буду  боронити,
І  в  радості,  і  в  горі,  і  в  нещастях.
 
Адже  єдиній  моїй  я  завдячую  талантом,
Котрий  допомагає  у  житті,
Він  гордістю  та  настрієм  зоветься
Дозволь  низенько  поклонитися  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145640
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Чудовий день

Ступнею  босою  до  річки  я  заходжу,
Вода  мов  пух  лоскочить  тіло,
Навколо  сонце,  вітерець  весняний,
Дивлюсь,  не  намилуюсь  дивом.

Гори,  красою  обливають  очі,
Вогонь  потріскує  недалеченько,
І  в  серці  посмішки  дівочі,
А  сонечко  сідає  помаленьку.

І  ось  в  обіймах  лежимо  ми  разом,
Легенько  думкою,  словами  ніжними  кохаймось
На  небі  вогникі  привітно  сяють,
А  ми  серцями  назавжди  тримаймось.

Так  я  кохаю,  ти  мені  говориш,
А  гори  на  віки  все  пам'ятають,
І  все  в  майбутньому  в  нас  буде  добре,
Ви  не  повірите,  я  впевнений,  я  знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Симфонія божевілля

Примара  правди  душить  мій  мозок,
Питомим  струмком  вимітає  думки,
Словами  вона  кидає  надію,
Перегинає  в  надлегкі  літачки.
Кораблик  любові  у  пліт  вже  зім’явся,
Пливти  вже  не  в  силу  йому,
Натомість  я  за  зайцями  погнався,  
Ви  просто  у  серці  запитайте  чому?
Та  партнерський  тягар  нести-безнадійно,
Щоб  викрити  злодія  на  самоті,
І  аквареллю  залити  божевілля,
Славу  здобути  навіки  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145573
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Я здивувати вийшов на арену натовп

Я  здивувати  вийшов  на  арену  натовп,
Я  клоун,  стебельник*  коралів,
Я  сміх,  я  вираз,  я  обличчя,
Я  примха  долі,  смутку  та  моралі.

Вірна  рука  вимальовує  звично,
В  повітрі  картини,  помпезні
Натовп  гарчить,  неймовірно  скептично,
Йому  не  до  віри  та  чесність.

Скуйовджене  серце  актора  все  б‘ється,
Він  грає  життя  на  арені,
У  сфері  ґатунків  він  не  нап’ється,
Води  крижаної  зі  скелі.  

І  падає  він  й  підіймається  різко,
Портрети  вдягає  правдиво,
І  знає,  що  в  фіналі  буде  вже  пізно,
Привчити  людину  до  дива.

*стебельник  –  мебельник  стеблинок  (той  хто  будує  початок  або  породжує  основу)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145571
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Роздуми на тему...

Варто  в  темноті  ввімкнути  світло,
І  враз  очима  ясно  бачиш,
Кому  витрушуєш  на  вітер,
Своїх  думок  ти  цінну  передачу.

Аж  ось  по  стінах  голосно  ступає
Надія,  віра  та  любов,
Вони  колоссям  мрію  твою  осівають,
Розпещують,  блакитну  твою  кров.

І  вірою  заплющивши  чимдужче,
Своє  багатство  в  темний  ящик,
Ти  зробиш  помилку  життєву,  Друже!!!
Борись  як  вовк  із  цим  нещастям!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Фарби

Коли  чорніє  доля  твоя,
Візьми  палітру  фарб  забутих,
Та  намалюй  любов  червону,
Рожевим  розфарбуй  майбутнє.

Нехай  же  білим  щастя  буде,
А  голубим  ти  мрію  поливай,
І  кожен  день  для    друзів  своїх,
Побільше  жовтого  ти  здобувай.

А  золотим  сім‘ю  та  Батьківщину,
Ти  виведи  пером  душевним.
Підправ  здоров‘я  синюватим,
І  настрій  підніми  зеленим.

Тоді  подалі  відійди,
Та  подивися  на  творіння,
Пропала  чорнота  твоя,
Знов  розцвіло  гниле  коріння.

Як  просто  помахом  пера
Разом  із  друзями,  сім‘єю  та  коханням  
Прогнать  лихе  минуле  зла,
Повірити  у  себе  та  в  свої  бажання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145551
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2009


Що ж це коїться навколо?

Що  ж  це  коїться  навколо?  
Знатоками  поставали,
Всі  вже  вчені  -    правду  знають,  
Книжки  вумні  прочитали.
Зараз  модно  стало,  атеїстом  бути,
Видно  для  Вас  мало,  пращурів  забутих.
Вони  своє  життя,  за  віру  і  поклали,
Богу  слово  нести  в  світ  цей  помагали.  
Йдеш  собі  по  вулиці  й  виродка  бачиш,
У  нього  джинси  подерті,  та  ошийник  собачий.
Пива  пляшка  недопита,  цигарка  у  писку,
Йому  тільки  корму,  наваляти  у  миску.
І  ось  це  створіння,  про  релігію  знає,
Він  теревенить,  що  віри  немає.
Малі  діти  навколо  світ  у  себе  вбирають,
Їх  серце  та  мозок    все  буквально  сприймають.
Хто  ж  виросте  з  них    від  тебе  залежить,
Потрібно  вже  зараз,  гасити  ту  нежить,
Що  слово  Біблійне,  сміттям  обливає,
Своєю  брехнею,  славу  здобуває.
На  захист  Господній  вставаймо  всі  разом,
Ми  Словом  своїм  розіб‘єм  ту  заразу  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2009


Жартівливий

Жінки  бувають  клопітливі,
Прекрасні,  гарні  й  молоді,
Чоловіки  ж  перуть  і  миють,
І  навіть  ходять  на  базар,
А  може  все  і  навпаки?
Чоловіки  бувають  клопітливі,
Прекрасні,  гарні  й  молоді,
Жінки  ж  перуть  і  миють,
І  навіть  ходять  на  базар,
А  може  все  і  навпаки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144221
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2009


Що заважає жити вільно?

Що    заважає    жити    вільно?
Статус?    Гроші?    Королі?
Чому    коритись    божевіллю?
Бо    віддаємося        не    тим    ?

У    нас    все    просто    –    встав,    помився,
Поїв,    вдягнувся,    поголився,
Узяв    газету,    от    халепа,    
На    мене    нова    вже    дурепа,
Очами    дзиркає,    правдиво,
І    обіцяє    нове    диво...
Газету    в    нервах    ти    помнув,
Подумав,    гаркнув    і...забув.
 
Настане    час    коли    не    зможеш,
Ні    встати,    ні    вдягтись,    ні    прокормитись,
І    от    тоді    згадаєш    пику,
Яка    кричала    -    треба    битись!!!
За    віру,    правду    і    любов,
За    дітвору,    за    мир,    за    кров,
За    Батьківщину.....
Тобі    все    важче    це    сприймати,
І    сил    нема    прогодувати,
Сім’ю,    батьків    старих,    що    дали
Тобі    життя,    на    зламі    літ...
Але    не    можеш,    хочеш    правди,
Ти    віриш    що    дадуть    той    пліт,
Що    понесе    тебе    далеко,
І    допоможе    у    житті,
Що    згасить    теє        вічне    пекло,
Що    дасть    майбутнє    і    тобі...
І    тая    мрія    наче    свічка,
Жевріє,    крапає    теплом,
Але    згасає    помаленьку,
І    виметеш    ти        помелом,
Віск    брудний,    що    залишився
Від    вражень,    сподівань,    надії,
Він    правдою        у    груди    бився,
В    ту    ж    мить    розплавив    вічні    мрії.
І    от    коли    ти    розумієш,
Та    намагаєшся    кричати,
Тебе    не    чують,    бо    давно    
Весь    світ    роздерли    ті    –    мордаті.

Та    свічка    моя    ще    жевріє,
Теплом    ділюсь    я    з    усіма,
І    поки    я    живу    та    мрію,
Поки    об’єдную    слова,
В    потік    надії    й    сподівань,
Що    вірою    несе    майбутнє
Він    розірве    кайдани    знань,
Що    сковують    життя    розкуте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.09.2009


ТОБІ ПИСЬМЕННИКУ

Письменник  –  слово  це  придумане  з  любов’ю
Але  не  всі  слова  доходять  до  душі,
І  лиш  коли  серця  залиті  кров’ю,
Стараєшся  вклонитись  доброті.

Цей  каламбур  проблем  лякає  безперервно,
І  з  кожним  днем  та  з  року-в-рік,
Але  дорослими  ставати  треба,
Щоб  мати  славних  пращурів  навік.

Ні,  не  дивуйтесь,  просто  виринає,
Душевний  крик,  він  стіни  пробиває  враз,
Він  топить  глибоко  проблеми,
Він  рятівник,  він  порятує  нас.

Так,  не  судилось  Богом  стати,
Не  ті  проблеми  у  житті,
Та  можу  думкою  над  дахом  політати,
І  сам-на-сам  вклонитися  тобі.

За  те,  що  разом  подолали  ми  нещастя,
Гуртом  звели  ми  стіни  з  слів,
І  ми  приборкали  напасті,
Котрі    павук  лінивець  нам  наплів.

Я  дякую  за  те,  що  разом  з  Вами
Ми  йдем  вперід    і  день-у-день,
Несем  маленьку  крихту  правди,
У  світ  шалених,  неприборканих  ідей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142358
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2009


Моя наука.

Коли  зранку  ти  відчиняєш  очі,
Весь  світ  вливається  до  голови,
Він  заколисаний  під    гуркіт  ночі,
Збудити  його  можемо  лиш  ми.

І  знову  день  новий  проноситься  повз  тебе,
Науку,  долю  і  майбутнє  він  несе.
Від  нього  вчитися  літати  треба,
Інакше  впадеш  втративши  усе.

Ні  не  журися,  це  лиш  подих  часу,
Добро  закладене  в  людині  назавжди,
Воно  розчинить  однорідну  масу,
І  я  надіюсь,  добрим  будеш  й  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142346
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2009


Жартома

Я  жартома  живу,
Я  жартома  працюю,
І  люблю  теж  я  жартома,
Свою  дорогу  жартома  малюю,
Рахую  дні,  години,  роки  -  жартома.
Серйозності  в  житті  багато,
І  шлях  свій  проживеш  дарма,
Якщо  з  життям  не  будеш  жартувати.
Звільнись  від  повсякденного  ярма.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142325
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2009


Крик!

Роби  тільки  те,  що  хочеш  робити,  
Тобі  це  ніхто  не  може  заборонити.
Хоч  як  би  кричав,  якби  намагався,
В  кінці  кінців  мій  терпець  увірвався,
Я  кричу  на  весь  світ  про  свої  потреби,
Ніхто  мене  не  чує,  бо  нікому  це  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142320
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.08.2009


Марево

А  чи  знаєте  ви,  що  людина
Це    лиш  подих  життя  у  крові,
Це    лиш  марево,  що  себе  не  впізнає,
Лиш  дружній  потік  дротів,
Що  тягнуться  десь  хаотично,
Рвуться  від  подиху  мрій,
Початок  беруть  просто  неба,
Кінець  їх  глибоко  в  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009


Єдиній

Коли  до  неба  залишається  пів  кроку,
А  до  зірок  ще  день  пливти,
Тоді  то  тебе  я  прийду  кохана,
Будемо  разом  крокувати  до  мети.

Без  болю  в  серці,  в  день  натхнення,
І  думки  теж  літають  в  самоті.
Для  мене  сонце  в  день  ясний  на  небі,
Приносить  стільки  ж  щастя  скільки  й  ти.

Із  року-в-рік  нам  посміхається  свобода,
Та  підніматись  й  далі  йти,
Мені  допомагає  твоя  врода.
Любов  до  тебе  в  серці  та  в  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142253
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009


Істина

Я  помру,  і  по  смерті  відкрию  я  диво,
І  побачу  я  інші  світи,
Де  не  буде  ні  страху,  ні  сили,
Що  тягла  мене  в  нікуди.
Так,  я  справжній,  я  реальний,
Я  бачу  те,  чого  не  бачать  інші,
Воно  стовбичить,  мов  примара,  
яка  являється  мені  вві  сні.
Так  мені  справді  жити  цікаво,
І  бачити  те,  про  що  раніше  не  знав,
Але  душа  моя  від  смерті  втікала,
І  маю  я  те,  чого  досі  чекав,
Я  маю  свободу  фізично  й  морально,
Біжу  туди,  куди  б  хотілося  йти,
Але  усе  це  цілком  аморально,
Коли  існують  тільки  два  світи,
Коли  не  крокуєш  ти  в  ногу  із  часом,
А  він  летить  кудись  летить,
І  розумієш  що  ти  є  нещасним,
Душа  твоя  бореться,  а  тіло  горить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009


Вірити, тремтіти, знати

Несіяне  зерно  не  процвітає,
На  знає  той  кому  біди  не  має.
Я  вірив  в  правду  бився  в  груди,
Я  знав  що  добрі  й  святі  -  люди.

Я  чув  історії  крилаті,
Про  смерть  мирянин  на  багатті.
Мені  розмарилися  очі,
Я  опинився  у  болоті.

Не  кожен  вірить  та  не  знає,
Що  після  сну  його  чекає,
Коли  розплющаться  Вам  очі,
Тоді  допоможу  охоче.

Прийду,  підніму,  заспокою,
Не  бійтесь  далі  йти  зі  мною.
Я  бачив  світ  я  знаю  долю,
Я  чув  небесною  промову.

Не  чварітся  браття  мої,
Не  розбийте  життя  своє.
Пізно  буде  жалкувати,
Комусь  душу  віддавати.
 
Горе  вам  о  боги  світу,
Не  склавши  навіть  заповіту,
Хороните  себе  й  усіх,
Із  уст  я  чую  тільки  сміх.

Не  так  давно  Вам  було  веселіше  ,
Коли  розіп’яли  не  тих  грішних,
А  зараз  втративши  майбутнє,
Ви  знов  повзете  у  забуте.

Мої  слова  не  кожен  зрозуміє,
Хтось  обсміє,  хтось  пожаліє,
Хтось  скаже,  що  я  божевільний
Хто  не  посміє,  скаже  -  бідний.

Та  річ  не  втім  щоб  марево  шукати,
А  втім,  щоб  долю  не  віддати,
Щоб  вірити,  тремтіти,  знати,
Щоб  негаразди  РАЗОМ  подолати.

І  лиш  тоді  Вам  добре  буде,
Як  стануть  рідними,  близькими  -  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.08.2009