| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Я не можу писати…
Просто не йдуть слова.
Я не можу згадати про що говорила душа.
Я не можу зайти в своє серце.
Можливо це дивно...але відверто.
Я вже бачу те, чого немає,
Я вже чую звуки, які не лунають,
Я вже сходжу з розуму і це точно…знаю.
Не довіряю очам,
Не довіряю слуху,
Я втрачаю пам’ять,
Я втрачаю думку .
Я не знаю чи сплю
Чи вже наяву
І вся віддаюся сну.
Та знов кудись іду
Куди? Не знаю…
Межу реальності втрачаю…
Не знаю де я :
Чи там у дзеркалі,
Чи там в душі,
Чи знову бачу себе у сні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
І ось у цей прекрасний вечір,
Ми знов зустрілись, як колись.
Ти знов обняв мене за плечі,
І наші серця знов сплелись.
Так не хотілось пригадати,
Що все-таки не разом ми
Та все ж душа бажала нагадати,
Як було добре нам колись.
А сонце вже лягало спати.
Та я забула куди мала йти.
І не спішив зі мною розставатись,
І знов з життя мого зникати, ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Я знаю тобі важко,я знаю як болить
Я чую,як душа твоя кричить.
Ти знов в дипресії і знов не хочеш жити
Не хочеш говорити...а може хочеш та не знаєш з ким.
У тебе нема цілі, а це ж найбільший гріх.
Ти втратив свої мрії,надії і з щастям ти тепер на "ви".
Повсюду бачиш біль і безнадію,
Повсюду бачиш горе і його сліди...
Ненависть,зло,ганьба й провина
Ніякої любові.
А за собою залишаєш кривавії сліди...
Я знаю...
Вірю...
Розумію...
Але чи знаєш ти?
Що сам копаєш ти собі могилу,
Що сам загнав себе сюди?
Я не виню.
Бо ти не винен.
Бо ти не знав,не розумів.
Батьків твоїх цього не вчили й не передали знань тобі.
І не кажи,що я сліпа,наївна чи дурна.
Таж навпаки, прозріла я й вдихнула на повні груди це життя.
Так само як і ти я тліла,я проклинала,я ридала
Я залишалася одна і навкруги була лиш пустота і біль і гризота.
Й тоді я Смерть зустріла
І так багато зрозуміла...
Та вже здавалось було пізно
І догоряла вже моя свіча
Та виявилось вона і не горіла, а тліла так само як і я.
І я останні сили кинула в життя
Я перестала плакати і посміхнулась
Хоч кров*ю стікали нутрощі мої і її присмак завжди був на язиці.
Хоч було важко, а я все піднімалась
І випростала плечі гордо я свої.
А Смерть ось що мені сказала:
"Ох люди які ж ви є дурні
Невже не розумієте?
Невже такі тупі?
Коли усіх і все ви проклинаєте,
Коли повсюду ви горлаєте,що всі погані і весь світ це зло?!
То що до себе прикликаєте? Невже добро?
Ви ж кличите до себе теє зло й у всіх його шукаєте
Не помічаєте,
Стираєте... із пам*яті любов.
Її ви відганяєте
Натомість прикликаєте: ненависть,біль,страждання...
А любов - вона тихенько плаче глибоко в душі,
Вона вам все пробачить
І зцілить рани й втамує біль.
Вам треба лиш почути і відкритись їй."
І це не легко, і не за раз, та коли хочеш жити ти знайдеш час.
І ось я встала, і я вже йду.
О Боже, Чудо, Я дихаю
Я дихаю на повні груди
Моя легеня відросла
Я знаю щастя буде, воно вже є і приклад тому - я,
Моє житя.
Бо я повірила у нього й воно у відповідь повірило мені
І простягнуло мені руки
І повело у цей прекрасний світ.
Ти кажеш сил немаєш,не можеш вибратись
І знов чогось чекаєш, чого і сам не знаєш
Але ж не знайдеш на землі когось сильнішого за себе
І та любов живе в тобі і те добро і тії мрії і та надія
Бо ти - є образ Бога,ти - його син, його частина
Й не твій це шлях,не твоя доля
Хоч і створив її собі
Ти створений для щастя і любові
Чомуж ти вибрав біль?
Поглянь на мене
Яка я була квола і слабка
Яка я була хвора і сумна.
А зараз, я здорова,сильна,
Я - жива.
У тебе вибір є і буде
Й ніхто його не забере
Тож вибирай,що хочеш:
Гнити і коптити своє нутро і свої почуття?
А може хочеш знов любити,насолоджуватись і просто жити,
Пізнавши щастя глибоко до дна?
Це вибір - Твій
І ти творець свого буття,своєї долі і свого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144538
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.09.2009
Чую смерть за спиною, а я ще не пізнала життя
Можливо скоро не стане мене
І по щоці біжить сльоза
"О Господи!Чому?!Чому я?!"
А біль душу розриває
Що робити я не знаю
Й хвороба тіло поглинає
І сил боротися не має
А темна тінь вже поглинає
Вона чекає...
Коли віддам своє життя
І холодом могильним обнімає
І тихо шепче:
Вже пора..."
"О Господи!Чому?!Чому я?!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131295
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2009
Не жива
Розкажу вам історію, про дівчину одну
Про серце її ніжне, про душу палку.
Що сталось з нею після великого кохання
Хто розбив її бажання
Й завів у світ болю і страждання
Ніч. Холод. Сніг.
А вона біжить не чуючи власних ніг
Куди біжить? Ніхто не знає
Кого шукає? Ніхто не запитає
Вона самотня, вона одна
Вона шукає спокій та його нема
Вона шукає розважання, власні сни і сподівання
І те наївне бачення добра
І хоч прийшла весна та всеодно тепла нема
Бо в серці залишилася зима.
Бо вона його шукала, а він її ні
Вона віддала душу свою, а він не зберіг
Вона серце своє дарувала, а він відмовився від її кохання
І ось тепер вона одна біжить у просторі до забуття.
Її серце палке розбите на осколки
Не вірить вона більше в любов солодку
Не вірить у щастя своє, слова й почуття
Душа її завмерла - душа не жива
Вона хоче втікти від свого життя
Вона хоче закричати усім і усюди
Про втрачену любов на повні груди
Та вона мовчить й не каже ні слова
Нікуди не біжить й не чує нічого
Нічого не робить, не прагне в житті
І навіть не плаче хібащо в душі
Новий рік - Нове життя
Нові слова і почуття
Новий біль і зранена душа
Ось все що пережила вона
Що так змінило її життя
А що далі - не знає
Вона просто чекає, мріє і виживає
У світі, який жалю не знає
Її серце розбите вже ніколи не склеїш
Її зранену душу уже не загоїш
Ці знаки залишаться в ній назавжди
Бо вона його любить а він її ні
Лише маленька-маленька, десь глибоко в серці, надія
Не потухла у ній
Хоча вона й не чує її
Можливо щось зміниться, можливо і ні
Та вона вже не буде така як тоді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131294
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.05.2009