тихий ранок

Сторінки (1/3):  « 1»

ОДА НЕОСПІВАНОМУ ЩАСТЮ

Мій  ангел  приходить  до  мене  щодня.
І  то  все  так  вчасно  й  завжди  передбачено.
Його  не  цікавить  чортяча  борня:  
Кого  там  святять,  а  кого  буде  страчено…

Мій  ангел  не  вірить  пробрешеним  ЗМІ
І  нехтує  щастям,  Паскалем  зазначеним.
Мій  ангел  не  бачив  Мальдіви  німі
Й  не  хоче,  щоб  ним  вони  були  побачені.

Скарбничка  у  ангела  бачить  лиш  мох.
Йому  наплювати  на  вашу  інфляцію.
Ним  правлять  далеко  не  гроші,  а  Бог.
Мій  ангел  не  робить  з  святців  профанації.

Мій  ангел  не  курить  «легких»  цигарок,
Не  вміє  життя  глухо  й  черство  провадити.
Мій  ангел  продумує  кожен  свій  крок,  
Щоб  долею  йти  і  ніде  не  нагадити.

Мій  ангел  все  спить  на  легких  небесах.
Мій  ангел  все  ходить  м'якенькою  ватою.
Мій  ангел  тримає  пів  світу  в  очах.
І  світлу  любов  за  спиною  крилатою.

Мій  ангел  –  то  бганка  недоспаних  мрій.
Він  єдність  того,  що  не  буде  розтрачено.
Я  ангелу  вірю  за  те,  що  він  мій.
Я  ним  лиш  живу,  бо  так  в  Небі  зазначено.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127467
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2009


Вірш навіяний шепотом листя

Нестерпно  бракує  часу.
Не  вистарчає  мене  для  віх  очей.
Для  двох  сірих.
Для  сімейства  карих.
Для  шести  вірних.
Для  п\"ятдесяти  зведених  долею.
Для  сотні  випадкових.
Для  тисячі  байдужих.
Для  мільйонів  незнаних.
Мої  очі  не  встигають  побачити  всіх.
Мої  очі  скоро  вилетять  з  орбіт.
Від  напруги.
Від  нестерпної  напруги.
І  від  нестачі  часу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2009


Між мертвих дум

Між  мертвих  дум  німих  доріг,
Серед  пустельних  стін  чекання,  
Я  припаду  до  твоїх  ніг,
Моє  осквернене  кохання.

Давно  вже  мучусь  каяттям,  -  
Недогледіла,  не  вдержала...
Хтось  познущався  над  життям,
Для  когось  сліз  було  замало.

Я  тихо  долю  проклену,
Попрошу  прощення  у  Бога...
І  вже,  мабуть,  навік  засну,
Немов  чиясь  німа  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.04.2009