| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
НИКТО…
Вот стало как то легче жить
Никто на встречу не бежит
Никто не врет не изменяет
Никто тебя не разоряет
Никто не любит и не снится
Вот только что то плохо спится
Но все ж спокойней стало жить
Есть мне где вещи разложить
Никто ни в чем не обвиняет
И лицом на пол не роняет
И не ворчит и не бранится
И после ссоры извинится
Никто к тебе не норовит
Уж больно вид твой деловит…
Так стало ль тебе легче жить?
Когда никто не дорожит
Никто от ветра не прикроет
И праздник жизни не устроит
Да, стало легче как то жить
Ведь больше не зачем тужить
Свободно я живу теперь
В душе моей закрыта дверь
10.2011г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752022
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2017
Загубив голівоньку синок
Каже,-мамо їду на восток
Прилети журавликом - вернись
Мамі в оЧі сині подивись
Замела село наше зима
Був синочок в мами – та й нема
Почорніла яблуня в саду
У ві сні матусю я прийду.
І змету з порогу білий сніг
Лебедем ступну я на поріг
Крилами я вкрию рідну хату
Бережи Вас Боже мамо й тату….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533150
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.10.2014
мамко, я ночі боялась,
холодної ночі з порогу
майданівці не злякались
нічної предостороги
як ангели божої волі
гасили багаття вороже
бажали нам кращої долі
злетіли у царствіє боже
щоб жила країна на волі
розквітла , як яблуні цвіт
щоб Батьківщину нашу
прийняв, полюбив увесь світ!
22.02.2014рік
До Дня Соборності
Сл. О.І. Шаповал
Муз. О.І. Стадник
Незабуваймо, браття козацькі славні дні
Збираймося у коло з усіх кутків землі
Розпалимо багаття і в місті і в селі
Відчуймо славу й волю дорослі і малі
ПР:
Нас Україна як рідна мати породила
Дала наказ свій хрест святий нести
За всю родину матір і сина
Той хрест святий неси – вставай не спи!
Нехай кобзар розбудить хто у душі ще спить
За щастя волю й долю борімось кожну мить
Борімось так щоб слава лунала на весь світ
За рідну Україну за калиновий цвіт!
ПР:
Добром згадаймо браття славетних козаків
Походи за єднання і подвиги батьків
Від заходу до сходу почуйте ці слова
І стане Україна соборна і нова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483872
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2014
…І знову я туди не повернусь
А там так само вишня розквітає
Сумує за домівкою дідусь
І був там рай ,та вже його не має.
І був там рай -Чорнобильська земля
Невидимая хмара все накрила
В пустих домівках вітер там гуля
Журба оселі сумом оповила.
І небо синє і поля без краю
Сади дрімучим лісом поросли
А я в ві сні до дому повертаю
Та вже за дітьми внуки підросли…
***
Чорнобиль- доленько моя
Де доживати буду я?
Куди вертатимуть онуки?
Де я прийму останні муки?
Розкидав нас по всьому світу
І де шукатимуть нас діти?
І де знайти нам ту причину ,
Щоб повернуть на батьківщину?
Хоча ,то, маєм добре знати
Не можна нам туди вертати.
Вкраїно мила заступись
За нас святому помолись!
Люби дітей своїх ,земля!
Чорнобиль-доленько моя…
Де доживати буду я…
***
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125413
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2009
Тиха осінь, листя під ногами
Покриває золотом наш путь
Ми щасливі ,ми не хочем знати
Що роки наші попереду ідуть
Сиві скроні, душі молодіють
Ми з тобою подумки разом
Так любити вже тепер не вміють
На любов не мода, не сезон…
***
По всій Україні
Від краю й до краю
Зійшло благословення
Святого Миколая
Зійшло благословення
Порадувало всіх
Почуймо ж ми щасливий
Дитячий в домі сміх
Святий Миколаю
я тебе благаю
Хай сиротам доля засяє
Хай щастя в сім'ю повертає
Протягни тим руку,
Хто не має долі
І заблудну душу
Випусти на волю
Дай хліба голодним
В холод обігрій
Не лишай дитячих
І щасливих мрій
Засвіти їм зірку долі
Відпусти у добру путь
Дай розумної їм волі
Про Вкраїну не забудь.
***
Що ж ти вирвалась душа моя на волю,
І, мов пташка ,піднеслась на небеса,
І кричиш,і плачеш там від болю,
Що любов нам нова принесла?
Принесла вона нам муки і страждання
Розум спав ,коли вона прийшла,
Так прийшло те пізнєє кохання,
Не чекала,не хотіла і знайшла!
Щастя поряд протягни нам руку
Дай розраду і зігрій вночі
Бо не сила вже терпіти муку
І молити бога при свічі.
Бо не можна довго так чекати
Сил немає жити одному
Де те щастя?Де його забрати?
І подарувати все йому.
***
Кажуть прилетіли журавлі
І весна вже десь не за горами
Оживе природа на землі
І кохати можна до безтями.
Кажуть, що весна –то рай земний
Кажуть, що любов'ю зігріває
А той рай для мене там, де ти
Та тебе, на жаль ніде не має.
***
……..дітям
Здіймаю я руки до неба
Загляну в небесную даль
Попрошу я щастя для тебе
Для тебе нічого не жаль.
На захист душі твоїй стану
Розраджу і жити навчу
З теплом твоє серце розтане
На спокій тоді відлечу.
***
Знайти себе в цілому світі,
Коли дорослі уже діти,
Коли твій труд ще хтось помітить,
Це щастя так себе знайти.
Знайти на терені науки
Пізнати заново цей світ
Через незнані творчі муки
Нести в життя свій творчий звіт.
****
О боже!Дай розраду
Дай мудрості душі
Не впасти зорепадом
Розтанути в тиші.
Не впасти ниць на землю
І серця не розбить
О боже милосердний!
Навчи нас краще жить!
Я так тобі молюся
Я в серці тя ношу
І жити я навчуся
Навчи мене прошу!
****
Устами я цілую небо
Надіюсь боже я на тебе
Не зраджу,не загублю,не продам
Не піду по загубленим світам.
Спочити б,та не сплять думки
Воркують,як на дубі голубки,
Лиш місяць прошепоче колискову
І задрімають мої очі знову.
****
Я в коханні пташка,
Що летить за хмари
Я радію сонцю,
доки грім не вдарить
Я розтану в небі
І побачу зорі
Я пізнаю щастя
Я пізнаю долю.
****
Патріотам
Чому додому повертають журавлі?
Невже так тягне їх до рідної землі?
Гукає ,кличе, батьківщина
Отак сумує за домівкою пташина!
Далеко,вирушаючи в дорогу,
Пізнати намагаємось цей світ
Та повертає нас до рідного порогу
Калини й вишні білосніжний цвіт.
Завжди дорога нас додому повертає
Бо кожен з нас свій корінь має
Гукає, кличе, батьківщина
Отак сумує за домівкою й людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125412
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2009