| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Мой сладенький малыш,
Люблю, когда ты спишь,
Люблю твои глаза и брови и ресницы,
Меня ты обнимаешь, целуешь и ласкаешь,
Ты нежный как пушок…
Но это мне лишь снится…
Берешь меня за руку,
Подводишь к морю ты,
Читаешь стих Шекспира,
И даришь мне цвети…
Но не Шекспиром удивляюсь,
А тем как сладко говоришь,
Я ярко, ярко улыбаюсь,
А ты всё смотришь и молчишь….
Шумит прибой на море синем,
Меня ты хочешь поцеловать,
Мне так не ловко, я стесняюсь,
К тебе я робко нагибаюсь….
….О, Боже….
Тут я просыпаюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122374
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.03.2009
Не знаю как люди жывут без любви,
не знаю........
Они ведь страдают?!...
Не заню, что делают люди одни....
Нет....знаю.......
Они умирают!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122373
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.03.2009
Хіба ж так можна?
Люблячи – страждати...
Стікають сльзи по моїх щоках,
Пояснення і відповідь шукати
По пройдених уже давно шляхах.
Очима бачити,
Але не розуміти,
Надіятись, та відчувати страх,
І прагнути для себе пояснити,
Та відповідь - далеко, в небесах...
Питаю я себе:
Чому не можу, Тлумачення знайти такі прості,
Лише паперу аркуш на стіл ложу,
І викласти все хочу на листі.
Я ручкою черкаю не охоче,
Рядок в рядок викладую думки,
І зрозуміти дуже щиро хочу
Помислити хоч раз, як мислиш ти...
Для мене загадка якась це:
Теорема,
Яку довести намагаюсь я щомить,
Це не бажання, це уже проблема,
Бо серце щось частенько вже болить.
Невже брешу сама собі свідомо???
І мучаюсь питанням я от цим...
Бо відповідь давно мені відома,
Не теорема це – це аксіома...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122309
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2009
Щасливу мить навчись ти відчувати,
Навчись любити, мріяти, кохати,
Шукати радість у пітьмі доріг,
І бачити тепло де холод й сніг.
Солодкою здається хай гірка печаль,
Розбавимо її ми мимоволі,
А серце хай полине в даль,
Щоб віднайти там кращої нам долі.
Щасливий той, хто щастя вміє відчувати
Лиш погляд кинувши у небеса,
Його не треба у глибинах десь шукати,
Бо в повсякденні теж своя краса.
І доторкнувшись поглядом в нікуди,
Повіриш- можна чудо віднайти,
Нехай це щось привичним буде,
Адже ж прекрасне твориш з нього ти.
Як сам для себе щастя намалюєш,
Таким воно для тебе завжди буде,
Тим самим душу й розум нагодуєш,
Повіриш ти- і зрозуміють люди.
Лише гармонію в собі ти віднайди,
Бо лиш в душі блаженства нам шукати,
Знайшовши шлях цей зрозумієш ти,
Що щастя можна завжди відчувати.
А інші всі, ну що ж, щасти і Вам
Учіться, бо навчитись дуже просто,
І бережіть Ви щастя навіть грам,
Бо прийде час і скажуть всі одноголосно: «Ми щастя знайде́мо.... Щастя Едему...»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122305
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.03.2009