| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Ця задумлива повня – мадонна осліплої ночі.
У прочинені двері поволі заходять волхви.
Розтуляють вуста в онімінні дитинно-пророчім,
Боячись, і не вірячи в те, що речете їм Ви.
А із їхніх долонь витікають посріблені ріки,
І затерплі слова клекотять, наче в прірву вода.
Три премудрі, а й ви, як і я, ви такі ж недоріки,
Що ж шукаєте Бога, коли відсіяла звізда?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148501
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.10.2009
Не дивитися вниз.
Обережно ступати по водах.
Сотні різьблених днів і безмежжя чаклунських ночей.
Повз свідомість навскіс
Задихнеться прострелений подих,
Прозалпований вмить перехресним наскрізним дощем.
Відсахнешся, мов звір.
У перкусії чорного грому
Перекотиться крик у задушений немічний схлип…
За маржиною з гір
Повертається осінь додому.
Повертаюся я із прошитих туманом колиб…
Наталя Клименко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009
Хтось вгорі остригає жертовних ягнят. Сніжить.
Біла вовна вдирається в кожен четвертий подих.
Покороблені тіні, за нами бредуть по сходах,
Прокладаючи шлях крізь замети тисячоліть.
Ця зима випадкова, як плач немовляти в ніч.
Озиратися важко – хтось холодом диха в спину.
Продираємось вгору – приречено й безупинно,
Ціпеніючи раптом, зачувши ворожий клич.
А сніги, як орда. Без супротиву здався час,
В круговерті хурделиць втрачаючи дні за днями.
Ще три сходинки вгору. Та вовною під ногами
Заметіль березнева танцює останній вальс.
Наталя Клименко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117904
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2009