| Сторінки (1/99): | « | 1 | » |
Ми народжені щоби жити й любить...
© Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Коли ти віриш у казку,
Коли ти твориш диво -
Сходить із неба Божа ласка,
Ти й поруч з тобою -- щасливі.
Коли ти дивишся в небо
І під метеорит загадав бажання,
Знай, твоє кохання зовсім близько,
Не даремними були твої страждання...
Ти - міцний як граніт, як скеля,
У долонях твої тепло...
І так хотілося б одягнути вельон,
І станцювати вальс, щоб згадати що було...
Щоби разом прожити вічність,
А вічність ця - як одна мить...
Треба стати, піднятися й вірить ---
Ми народжені щоби жити й любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Хочеться жити й любить...
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Коли ти віриш у казку,
Коли ти твориш диво -
Сходить із неба Божа ласка,
Ти й поруч з тобою -- щасливі.
Коли ти дивишся в небо
І під метеорит загадав бажання,
Знай, твоє кохання зовсім близько,
Не даремними були твої страждання...
Ти - міцний як граніт, як скеля,
У долонях твої тепло...
І так хотілося б одягнути вельон,
І станцювати вальс,
щоб згадати що було...
Щоби разом прожити вічність,
А вічність ця - як одна мить...
Треба стати, піднятися й вірить ---
Ми народжені щоби жити й любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991681
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
АВТОСВІТ
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Вчителю, інструкторе, Ти – робиш неможливе можливим,
Навчаєш висотам з нуля, даєш крила й політ…
Ми по кроках ідемо, неначе маля,
Допоки не рушимо самостійно вперед…
Знаки дорожні і правила руху,
Де вижати щеплення чи добавити «газ»…
І стаємо дорослі на очах ми потрохи,
І за днів кілька – складаємо іспит мов ас!
Відпрацьовуємо «вісімки» і паркування,
В гараж самостійно ми заїжджаємо
Чи в габаритному дворику робимо ми розворот….
Це педмайстерності, практики й досвіду поєднання –
У тандем, що зоветься водій, і вмикаємо ми поворот….
Та мандруємо вихором долі назустріч дорозі….
І під колесами все нове і нове полотно…
Тут крізь піт і зусилля, крізь знання ми стаємо дорослі
І говоримо: «Так, в нас це вийшло! Нам дано
Буть водієм. Бо тренують найкращі з найкращих…»
Це – життя! Тут – труднощі і розчарування, тут перші злети
І перші невдалі падіння… Помилки… Та ви нас – навчили,
Ви руку підтримки дали і вперед до водіння зірок повели…
Дякуєм щиро за навчання, за всі дні і пройдені кроки!
Від щирого серця Вашої школи старанні випускники!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
ОСТАННІЙ ДЗВІНОК 😊
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
День дзвоника останнього настав,
І усмішка бринить у діток на обличчі
Веселі вчителі, батьки і діти –
Канікули настануть – і є чому радіти.
І літо золоте заграє барвами,
Дитинства радість як мить одна летить
Летить назустріч вітру й сонця,
І час іде, щоби рости і щось нове творить….
І вірити у казку, диво, в нові мрії….
Квіти, вітання, закінчився урок,
Ми дякуємо друзі-вчителі,
Що вчили діток, наших,
В майбуття вели крізь радощі й
Щасливі миті, що розбавляв гудок сирен
Й тривог, що неслися ефіром….
І Господу спасибі, що беріг,
І сил дає Героям вистояти і здолати
Ворога, що так безщадно нищить села і міста
Спопеляючи нещадно світ розбитих днів….
Нас – не здолати, бо в єдності є наша сила!
І зброя наша − мудрість поколінь у книзі,
І кожний аркуш нам дає і відкриває новий світ –
Світ перемоги, миру і добра!
Україно, ти переможеш! Ти – не одна!
Мільйони золотих сердець
Тримають дух і оборону…
І буде скоро цій війні кінець!
Повернеться солдат додому,
Живий, усміхнений, щасливий…
Ми дякуємо, вчителі, за миті, за уроки,
З дітьми проведені і дні, і роки,
І вкладену мудрість, душу і серце,
Що перемогою разом зоветься!
Перемогою світла, добра і любові,
Перемогою щастя і власної долі,
Здобутою мудрістю, крилами,
Щоби літати, жити, творити
І горя не знати! Вірою, щоб перемагати!
Йти до мети, не зупинившись ані на крок −
Вчитель заходить у клас і дарує урок!
Все тут по сутті, без жодних «але»,
Усе для дитини, щоб взяла основне і святе!
Те, що в нагоді стане на вік, на віки!
Спасибі за все, вчителі,
Воїни світла, віри, знань і краси!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023
Доля кидає виклик,
Доля грається із почуттями...
Доля змінює сутність,
Доля йде поміж нами...
І в лабіринтах ховаючись,
Розвіюється вітром у полі...
І десь тихо задумавшись,
Ділить людей і ролі...
Весь світ -- театр, а ми у нім --
Просто актори... Ми граємо
Свій спектакль... На ноті
Мажорній чи може мінорній...
І тихо плине човен....
Він щастя долі повен...
І ти -- самотній, часом закоханий,
Ти на роздоріжжі....А може і ні...
Це просто гра....
І котра серія йде серіалу...
І ти -- один, і я -- одна....
І тиша довкола... Без пафосу...
Ти-- просто такий як є...
Ти -- не граєш, не кривиш душею...
Життя іде...Тінь пливе...І ми ідемо за нею...
У зеркалі інше обличчі,
У книзі інша сутність....
Все решта -- маленькі дрібниці...
А доля --- це просто вимір і самобутність....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023
Автор: Мирослава Савелій
"Добраніч!" - нічка нам говорить,
У сни просторі нас несе...
Наш Ангел по землі десь ходить...
І береже тебе й мене...
Він за світ грішний молиться тихенько,
Рукою закриває від лихого,
Ми засинаємо, а він нас береже вірненько,
І просить за здоров'я наше в Бога....
Господь вирішує і посилає:
Здоров'я, мир, добро та хліб насущний
Він нам дає чого у нас немає,
І, як Отець, прощає душу грішну Всюдисущий.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Автор: Мирослава Савелій
Ти - потрібен мені на світанку і вдень,
Ти потрібен як сонце сідає,
І як вітер шепоче пісень,
І як дощик землю вітає.
Ми разом зустрічати будемо місяця у човні,
Що по небу пливе, як рікою,
І як в коханні говорити ми будемо слова палкі,
І вітатися вранці між собою.
Десь в душі, я завжди була поряд,
Відчував ти це чи ні,
В вже разом і майже поруч,
Залишається кілька днів....
Час зустрічі - ось він близько....
Маю я мрії й надію....
Що кохання - воно вічне,
Як і мрії і сильна віра
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Автор: Мирослава Савелій
Ти - потрібен мені на світанку і вдень,
Ти потрібен як сонце сідає,
І як вітер шепоче пісень,
І як дощик землю вітає.
Ми разом зустрічати будемо місяця у човні,
Що по небу пливе, як рікою,
І як в коханні говорити ми будемо слова палкі,
І вітатися вранці між собою.
Десь в душі, я завжди була поряд,
Відчував ти це чи ні,
В вже разом і майже поруч,
Залишається кілька днів....
Час зустрічі - ось він близько....
Маю я мрії й надію....
Що кохання - воно вічне,
Як і мрії і сильна віра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965209
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 10.11.2022
СПАСИБІ ЗА ВСЕ!
Автор: Мирослава Савелій
Коли день добігає кінця,
І вже завтра наступить ранок,
Є той, хто руку подав і повів у життя,
Щоби знову зустріти світанок…
Хто вкладав все найкраще в дітей,
Хто любив, дорожив й просто жив…
Хто не спав, хто читав і хто мріяв….
Вона… Вчителька… Вчила жити, любити життя,
Карантин чи тривога --здолати усе….
Бо пореду в нас − перемога,
Ми здолаємо все!
Україна воскресне і знов оживе!
Хто навчив діток читати,
Перші вивести літери,
Нові слова іноземною запам’ятати,
Нове для себе пізнати…
Діти - то цвіт, то - життя,
Для батьків, вчителів….
Хоч ім’я, ще маля,
Але сутність віків….
І спасибі велике, дорогі вчителі,
За знання, за віру і крила,
За прожиті душею дні,
Роки у школі щасливі…
За свята і ранки,
Пісню і вишиванки,
За танці і спорт,
І за смачний торт 😊
За знання і оцінки,
За дитинство і жарти,
За екскурсії і уроки за партою!
За мистецтво, музику, співи,
Інформатику і тьоті Валі за обіди! 😊
Здоров’я вам з роси й води,
Щасти в житі, Господь благослови,
На мирне небо, ранки золоті,
На віру й добробут у житті й сім’ї!
[img]https://www.volynnews.com/files/news/2020/05-06/291739/dzvin.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
НЕЗЛАМНА КРАЇНО!
©Автор: Мирослава Савелій
Нас вигнала з дому війна
У пошуках миру по світі,
І горять, і палають міста,
І плачуть дорослі і діти...
Бо ворог підступний з РФ вірвася у дім,
І руйнує усе на шляху...
Та ми сильний народ, в боротьбі вистоїм,
І здобудемо ми перемогу.
Ми – народ вільний і нескорений,
Незламний у будь-який час...
І навіть якщо ти на іншій землі,
Україна у серці, Україна – в житті.
Бо коріння і рід мій весь тут,
І душа, і пісня, і мова... живуть,
У серці й думках назавжди,
Україно, ти переможеш! Боже, благослови!
Так, нас приютили на мить,
За що їм велика подяка ...
Ми повернемось колись,
І скажем спасибі, друзі-поляки!
Що впустили у дім, дали все, що змогли,
Що двері гостинно відкрили,
Що подарували мирного неба шматок,
У важку хвилину підтримали...
Можливо, хтось осудить
І скаже недобре у слід...
Це найлегше, що може кожен зробить,
Замість розуміння, вказати на гріх...
Тримайся, моя незламна країно,
Ти воскреснеш із попелу й пороху,
Ти не станеш ніколи перед ворогом на коліна,
Бо ти вільна й незламна, моя Україно!
Переклад/Tłumaczenie:
KRAJ NIEZNISZCZALNY!
© Autor: Myroslava Savelii
Wojna wypędziła nas z domu
W poszukiwaniu pokoju na świecie,
A miasta płoną i płoną,
A dorośli i dzieci płaczą ...
Ponieważ podstępny wróg
z Federacji Rosyjskiej włamał się do domu,
I niszczy wszystko na swojej drodze...
Ale jesteśmy silnymi ludźmi, staniemy do walki
I wygramy.
Jesteśmy ludźmi wolnymi i niepokonanymi,
Jesteśmy niezniszczalni w każdej chwili
I nawet jeśli jesteśmy na innej ziemi,
Ukraina – w sercu, Ukraina – w życiu.
Bo moje korzenie i moja rodzina są tutaj,
A dusza, pieśń i język... żyją
W sercu i umyśle na zawsze
Ukraino, wygrasz! Boże błogosław!
Tak, przez chwilę byliśmy schronieni,
Wielkie dzięki za to...
Wrócimy kiedyś,
I podziękujmy, polskim przyjaciołom!
Tym, którzy wpuścili nas do domu,
dali wszystko, co mogli,
Że drzwi zostały gościnnie otwarte,
Że dali kawałek spokojnego nieba,
W trudnym momencie wspierają...
Może ktoś potępi
A na szlaku powie złe rzeczy...
To najłatwiejsza rzecz, jaką każdy może zrobić,
Zamiast rozumieć, wskaż grzech...
Trzymaj się, mój niezłomny kraju,
Powstaniesz z popiołów i prochu,
Nigdy nie uklękniesz przed wrogiem,
Bo jesteś wolna i niezłomna, moja Ukraino!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
НЕЗЛАМНА КРАЇНО!
©Автор: Мирослава Савелій
Нас вигнала з дому війна
У пошуках миру по світі,
І горять, і палають міста,
І плачуть дорослі і діти...
Бо ворог підступний вірвася у дім,
І руйнує усе на шляху...
Та ми сильний народ, в боротьбі вистоїм,
І здобудемо ми перемогу.
Ми – народ вільний і нескорений,
Незламний у будь-який час...
І навіть якщо ти на іншій землі,
Україна у серці, Україна – в житті.
Бо коріння і рід мій весь тут,
І душа, і пісня, і мова... живуть,
У серці й думках назавжди,
Україно, ти переможеш! Боже, благослови!
Так, нас приютили на мить,
За що її велика подяка ...
Ми повернемось колись,
І скажем спасибі, друзі-поляки!
Що впустили у дім, дали все, що змогли,
Що двері гостинно відкрили,
Що подарували мирного неба шматок,
У важку хвилину підтримали...
Можливо, хтось осудить
І скаже недобре у слід...
Це найлегше, що може кожен зробить,
Замість розуміння, вказати на гріх...
Тримайся, моя незламна країно,
Ти воскреснеш із попелу й пороху,
Ти не станеш ніколи перед ворогом на коліна,
Бо ти вільна й незламна, моя Україно!
Переклад/TŁUMACZENIE:
KRAJ NIEZNISZCZALNY!
© Autor: Myroslava Savelii
Wojna wypędziła nas z domu
W poszukiwaniu pokoju na świecie,
A miasta płoną i płoną,
A dorośli i dzieci płaczą ...
Ponieważ podstępny wróg
z Federacji Rosyjskiej włamał się do domu,
I niszczy wszystko na swojej drodze...
Ale jesteśmy silnymi ludźmi, staniemy do walki
I wygramy.
Jesteśmy ludźmi wolnymi i niepokonanymi,
Jesteśmy niezniszczalni w każdej chwili
I nawet jeśli jesteśmy na innej ziemi,
Ukraina – w sercu, Ukraina – w życiu.
Bo moje korzenie i moja rodzina są tutaj,
A dusza, pieśń i język... żyją
W sercu i umyśle na zawsze
Ukraino, wygrasz! Boże błogosław!
Tak, przez chwilę byliśmy schronieni,
Wielkie dzięki za to...
Wrócimy kiedyś,
I podziękujmy, polskim przyjaciołom!
Tym, którzy wpuścili nas do domu,
dali wszystko, co mogli,
Że drzwi zostały gościnnie otwarte,
Że dali kawałek spokojnego nieba,
W trudnym momencie wspierają...
Może ktoś potępi
A na szlaku powie złe rzeczy...
To najłatwiejsza rzecz, jaką każdy może zrobić,
Zamiast rozumieć, wskaż grzech...
Trzymaj się, mój niezłomny kraju,
Powstaniesz z popiołów i prochu,
Nigdy nie uklękniesz przed wrogiem,
Bo jesteś wolna i niezłomna, moja Ukraino!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
З Днем народження, щирі вітання,
Здійснення мрій, задумів, планів,
Хай збуваються всі побажання,
Звершень нових горизонтів.
Хай діти цінують, чоловік хай кохає,
Оточують рідні й близькі,
Хай друзі тебе поважать
На довгі й щасливі роки!
Хай шиється стежка добра оксамитом,
Хай достаток дорогою в'ється у дім,
Матуся завжди підтримає і приголубить,
І не важливо скільки тобі зозуля накувала вже літ.
Бережи та шануй рідну матір стареньку,
Цілуй руки натружені і колихані тебе,
Що зростили і дали дорогу в житті,
Хай Бог береже щодня, щохвилини, щомиті!
З днем народження щирі вітання прийми,
І довго й щасливо в цім світі живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Святий Миколаю, тихо молюся,
Бажання свої загадаю й вклонюся:
За здоров'я і мир над світом, над головою,
За найдорожчих людей, добробут, щасливую долю!
Гостинці хай кожному будуть чудові:
Хто що забажає, добра і любові.
Хай квітне в намисті, моя Україна!
Закінчиться війна, КОВІД, і важкі години!
Хай доля прекрасна прийде в кожний дім,
Хай злагода й благодать панують у нім!
Хай кожній дитині всміхається сонце,
Хай Бог береже, Миколай стереже,
І збудуться мрії...Ніч ясна вже йде....
І тихо крізь сон Миколай подарунок несе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2021
Візьми собі пухнасте щастя, диво золоте,
Воно полюбить всім серденьком тебе,
Простягне лапку, розпушить хвіст --
І замурликає, бо це ж є кіт🐈🐈🐈🐱🐱🐱!
Лизьне тебе за руку чи щоку,
І так із дня-у-день щороку....
Тупочуть лапи, гострий нюх,
Реакція відмінна і чудовий слух....
Маленьке щастя, спокій на душі --
Ану, мерщій ВІЗЬМИ КОШЕНЯ і Ти собі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2021
Живи, бо час ніколи не стоїть на місці,
Живи, бо ми уже давно не там і не на тому місці
Жити спіши, бо час летить не зна упину,
Кохать спіши, не загуби себе, ЛЮДИНО!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2021
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Крізь пекло пробирається вона,
Як Ангел, на полі бою, медсестра….
Під свистом куль, під мінометів рев,
Вона рятує, щоб ніхто не загинув, не вмер.
І тим, що під рукою, з наркозом чи без.
Рятує солдата на грані, а то і без меж.
Дарує останню надію, останій ривок,
Щоб врятувать побратима, дістати ворожий осколок…
То біль серця, душі, біль війни,
І відлуння таке нелегке…..
І постає лиш одвічне: «Чому?
І де мир заховався? Чому розв’язали війну?
У серці Європи, на світу очах?
Чи ще довго триватиме це?
І коли залишиться: «Все закінчилось.
Скінчилась війна!». І останній солдат
Повернувся живим додому….
І зброя затихла, не стріля автомат,
Лиш на полігоні навчання до болю знайомі….
Їх врятувала рука медсестри чи медбрата,
Їх врятувала молитва свята…
І любов до лану і неба…
Їх любов − це Україна…
А війни – вже ніколи й нікому не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2021
ШКОЛА КЛИЧЕ ВАС!
Автор: Мирослава Савелій
Школа кличе на поріг,
Школа привітає всіх:
День знань увійшов у клас,
З 1-м вересня вітаю вас!
Хай задумане здійсниться,
Хай здоров'я колоситься,
Хай квітує хліб науки,
Пролітають шкільні роки.
Хтось уперше ввійде в клас,
Хтось уже давно не новачок,
Школа кличе усіх вас,
Нові парти, книги, рюкзачок...
Вчитель радо вас вітає,
Новий світ вам відкриває,
І вкладає розум і знання,
Це - освіта, праця нелегка...
Сотні списаних ручок і олівців
Зошитів чимало і нових вивчених віршів,
Нове все щодня - ваш зірковий час,
Школа зачекалася давно на вас...
Вам наснаги та ідей, терпіння, сонця у душі,
З святом учні вас і вчителі --
Бо разом ви творите дива,
Школа -- ваші два крила.
Ваш політ у світ, нові горизонти,
Щирі вам вітання, квіти як презенти.
Благослови вас, Боже, в добру путь,
Всьому научитись та знання здобуть!
Хай вдається все, досягається висот,
Школа зустрічає, юний патріот!
Юна громадянко чи громадянин,
Ти - найкраща дочко і найкращий син!
Поєдналася любов неба і колосся,
Україна вас вітає, щоби краще в ній жилося!
Все від вас залежить, це ваш часу старт,
Буть ти патріотом, будь ти супер-стар!
P.S. Власний вірш для вас як вітання з Днем знань дорогі учні та вчителі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
© Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Десь під зорями вкриється вечір сагою,
І поринеш у спогади ти...
Як гуляв босоніж ти юрбою,
Коли сонце сідало за хмари пусті...
Коли вітер розчісував коси вербі,
Коли в мандри стелились дороги...
І не снилось, й не гадалось душі молодій,
Що роки змінять мрії на буденні турботи....
І десь там, в далині,
Так далеко від рідного дому,
Спить хлопчина отой, в чоловічім вбрані,
Загадковий, змужнілий, знайомий...
Сняться сни про країну свою,
Про побачені часом світи....
І летить десь душа у пориві тих днів,
Може доля уже віднайшла?...
Може човнем надії спливе осені пісня,
І наблизить сагу дим картоплиння...
І закінчиться літо, аромати тендітні,
І достиглими яблуками задзвенить неодмінно...
І пожнеш ти плоди веселої осені-ляльки,
І десь вальс відтанцюєш під листопад...
А тепер лише спи, не прощаюся, лиш бувайте,
Засинай... Відпочинь... Приїзджай...Повертайся назад
До рідного дому, де очі знайомі,
Де протоптана часом дорога...
Де зустрінеш невідане й ніби відоме,
Де зникає у сутінках дивна тривога...
Зупинка і час --- невловимі нікому...
Не підконтрольні вони у Всесвіті дива....
Лише Богу одному відомо...
Що судилося грішній і праведній в світі людині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Весна розквітає, вдихає життя,
Віру дарує у майбуття,
Піснею лине, всміхається променнем сонця,
Щебетом птаха вітається десь за віконцем....
Здоров'я приносить, окрилює тіло,
Щоб були веселі, щоб були щасливі...
І мрії дарує в весняному цвіті,
Жити, радіти, любити, творити...
[img]https://np.pl.ua/wp-content/uploads/2018/02/916573.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Святий Миколаю, Отче благий,
Зішли нам здоров'я всі труднощі знести,
Долю щасливу Ти дай Україні,
Щоб жили в любові, злагоді та мирі!
Ми просим, Тебе, Святий Миколаю,
Хай збудуться мрії, добро процвітає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
ШУКАЮ КОМПОЗИТОРА, який погодився б безкоштовно покласти на музику власний вірш!!!!
ВЕЛИКІ МЛИНІВЦІ
(пісня)
Слова: Мирослави САВЕЛІЙ
Де сонечко встає над сивим лісом,
Де з джерела біжить кришталь-вода,
Розкинулось село поблизу Крем'янця,
О, Великі Млинівці, земля чарівна.
Млин предковічний, історія древня,
Постало на березі Ікви село,
І піснею лине, живе крізь століття −
Усе пам'ятає: що є і що було.
П-в:
О, Великі Млинівці, мій краю,
Всім серцем тебе безмежно люблю:
І де б не була чи ще де я буду −
Мрію про тебе, тобою живу.
О, Великі Млинівці, мій краю,
Ранок і вечір багряний в імлі,
Моя Батьківщина, земний раю,
Ти − найдорожчий на цілій землі.
І де ти не був на цім світі великім −
Додому ведуть всі стежки золоті.
В дім отчий вертаються люблячі діти,
Саме так з роду в рід крізь літа і віки.
П-в:
О, Великі Млинівці, мій краю,
Всім серцем тебе безмежно люблю:
І де б не була чи ще де я буду −
Мрію про тебе, тобою живу.
О, Великі Млинівці, мій краю,
Ранок і вечір багряний в імлі,
Моя Батьківщина, земний раю,
Ти − найдорожчий на цілій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
[img]https://scontent.fiev5-1.fna.fbcdn.net/v/t1.0-9/43260363_2201135246842209_7652047376755982336_n.jpg?_nc_cat=104&_nc_sid=730e14&_nc_ohc=y-D6EEhMG18AX-AX6D0&_nc_ht=scontent.fiev5-1.fna&oh=5f5453383f5fcd1a3e4dbcaab21c7c4e&oe=5FA3B6B4[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Нехай доля дарує щастя,
Нехай доля дарує крила --
Лунає світом пісня,
І буде розум, і буде сила...
Бо, вчитель -- то світоч науки,
А дітки -- зерно, що породить мудрість,
І будуть ясніше світити зорі,
І будемо жити в достатку і мирі!
Ми будемо разом -- ми будем щасливі,
Бо книга -- знання, а вчитель -- породжує крила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Вчителю, хто ти ?
Питаю тебе я сьогодні,
Вчителю, де ти?
Шукають учнівські допитливі очі.
Вчителю, сонце, сіячу зерн золотистих
Науки у цвіт поколінь,
Вчителю, серденько щире, у працях тернистих
Вкладаєш найкраще, готуєш до дій.
Ти постаєш перед нами змалечку
І ведеш по життю навпростець;
Вчителю, друже, а може лелеченько
Ти покидаєш усе і знання нам даєш.
Це покликання, може і доля
Питаю себе я нераз,
О, Боже, може це є твоя воля:
Обрати одну із сотень професій – для Вас.
Для тих, що прийдуть вчитися завтра
І тих, що навчаються тепер,
Вчителю, сонце, воно того варте
Віддати найкраще, щоб талант не змарнів, не умер.
Щоби цвів ще на тисячі літ,
І пускав у глибину коріння,
Щоб завжди стартував науки політ,
Щоб проростало й плодило насіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
© Мирослава САВЕЛІЙ
Нічка тихенька, небо темненьке,
Зорі лиш пісню співають свою,
Ти, моє, серце, моє дорогеньке,
Міцно цілую, чекаю й люблю...
Тихо десь зранку півень, щоб лише будив,
Пісню смерканку пугач говорив...
Тихо на хвилях лиш човник гойдався,
З голубом миру прийшов, привітався...
Взятись заруки, обнявшися міцно,
Ніжно прижавшись грудей....
Пісню співати під місячним світлом,
Зранку злітати в пориві ідей!
Жити, творити, вірити, ніжно любити,
Рватись вперед до нових висот...
Мріяти, щиро кохати, і просто так, проживати життя,
Наповнивши новою сутністю щастя й буття!
[img]https://i.pinimg.com/originals/40/91/49/409149f116ad4a8880e0755e8355931f.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
Автор: Мирослава Савелій
Вітер одиноко сушить сльози,
А вони все лються, мов з відра....
І горять мости, ще не вчухли грози,
І любов жива догора....
Любиш і не любиш..?
Будеш чи не будеш? ..
Буде все не так або як завжди --
Душу привідкриєш, то віллють пуд гіркоти....
Вірити, кохати, бути ...
Може краще не літати в небесах. ...
І не вірити, що чують вуха,
Лише в те, що роблять руки і написано в очах...
Сльози висихають, і прийде пора,
Буду ще колись і я не сама...
А з тобою все якось не так,
То любов або долі лихий жарт? ..
Бути чи не бути, якось не збагнути,
І не зрозуміти до кінця....
Чи любить сильніше, а чи взять й забути,
Нині я не знаю: бути чи не бути.
Хочеться кохати, вірити, чекати...
Але чи насправді усе так?
Ще не довго залишилося чекати:
Зрозуміти правда це чи брехні кулак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2020
З днем народження!
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
В житті людини - різні миті:
Десь доля верх бере своє...
Когось находять раптом в житі,
Когось, бува, -- лелека принесе...
Але у всіх є свій початок:
Це - день коли прийшли на землю ми...
І це для нас - велике свято,
Бо в день цей - народили нас батьки...
День народження - пам'ятна дата,
Святкуємо ми її з року у рік,
Дякуємо Господу, мамі і татові,
Що привели нас у світ.
Мамі, спасибі, що народила,
Що не спала, годуючи нас...
І як невтомно батьки нас ростили,
Що би злетіли у зоряний час.
Створили умови, дали путівку в життя,
Все, що могли, дітям давали найкраще,
Нині уклін їм, честь і хвала,
За те, що ми є і стали ким є, а не інакше.
За ночі безсонні, спрацьовані дні,
За хвилювання і радощі, за падіння наші і злети,
За все, що дали і дають у житті, --
Щирі слова нашого серця подяки...
Щирі вітання, Вам із святом,
Здоров'я, щастя всіх благ,
І на колінах подякуй матусі за дату,
Що нині святкуєш та хай береже Тебе Бог!
Хай зорі всміхаються щиро,
Хай доля щастя несе на поріг,
Здійсняться бажання та мрії,
Господь береже увесь вік!
Матінка Божа нехай радість дарує,
Ісус - відкриває праведний шлях,
Достаток, віра й надія панує,
А любов -- зігріва повсякчас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Мама - завджи найдорожча і найрідніша,
Покликання в неї – продовжувать рід…
З-поміж усіх на Планеті, ти – найкрасивіша,
Долі й любові розкішний ти цвіт.
І не важливо юна ти чи зовсім старенька,
В душі – ти завжди молода:
Люблять тебе, шанують, моя дорогенька,
Бо ти на цім світі – єдина така!
[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn%3AANd9GcSzeNy9rnYUmoV0PJAMvwWNb6xwvvKqbTj0g7rIP-OugQILMyx4&usqp=CAU[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870946
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 06.04.2020
БОЖЕ, ЗБЕРЕЖИ!
© Мирослава САВЕЛІЙ
На світі так багато бід,
Багато горя і страждання,
І ллється море, море сліз,
І догора чиясь свіча так рано...
Не час, ще покидати світ,
Не час ще лити сльози...
Прости нас Господи ти кожного і всіх,
І відверни страждання, смерть і сльози...
Боже, збережи своїх дітей,
Боже, не дай загинути усім...
Зішли щедроти й порятунок дай,
Зцілити душі та тіла, прожити вік...
І забери все зло, усі хвороби,
І припини війну Ти на Землі...
Дай мудрості та сили духу,
Щоб славити ім'я Твоє. Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868845
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2020
©Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Україно-Ненько, помолися Богу,
Попросімо ми здоров’я, щастя та добра,
Дай нам, Отче, сил та забери тривоги,
Бо Країна-Матінка в нас є така одна.
Господи, прости – грішники ми є усі
І щодня ми діями робимо щось не так…
Ти прозріння дай, мудрістю нас осіни,
Бо у душах, кожний з нас, вбогий, мов жебрак.
І щодня шукаємо ми порятунку:
Біжимо вперед і не знаємо самі куди…
Дай сьогодні, Господи, нам сили духу,
Збережи і заступи від горя та біди.
У словах, думках, піснях, так мимоволі,
Співаймо: «Осанна Господу на небесах!»
Бо в очах Ісуса, ми як квіти в полі –
Вітерець повіє – і миттєво цвіт наш згас.
П-в:
Так щодня життя проходить – пролітає вічно,
І приходять знову, знов нові покоління…
Слово Боже і молитва в поєднанні тісно,
Приведуть усіх нас до Раю й спасіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2019
Роки - журавлі. Батьки
Автор: Мирослава Савелій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Сонце весняне, ніжність і ласка,
Подих квітковий, цвітіння садів,
Все це є жінка, красуня і мама,
Найдорожча з-поміж віків.
Хай в Твоїй долі буянить весна,
Завжди курличуть веселі птахи,
Ти -- найдорожча, Ти є свята,
Щастя, здоров'я дай, Тобі, Боже на довгі роки!
@ Автор: Мирослава Савелій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828178
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.03.2019
Спливає час, душі тонкої струни рвуться,
І розумієш сутність ти буття…
Час зупинитися і схаменутися,
Куди веде нас те життя?
Хто поряд? Де істини суть?
Де думки і реалії різні речі
Де тебе зрозуміють? З душею приймуть?
Чи зачинять залізні ті двері?
Хлопнуть в обличчя й підуть
Жменю слів недоречних й пекучих,
Жбурніть… Враз душу у попіл зітруть,
А потім в куточку заплачуть.
Бо ніхто навіть близько не сміявся із тебе
І ніхто не хотів забувати….
Просто думав, що так буде краще,
Житиму для когось, а не для себе.
Але серцю не скажеш як бути,
Розум не в силах тримати тотал контроль,
Краще поставити крапки над «і» і бути як бути,
Ніж грати роль, що усе гаразд. А в душі вогонь…
Бо моя душа лиш з тобою,
Я не знаю сама чому…
Ти може й уже не віриш, та Бог з тобою,
Але зустрітись ми маємо.
Будуть рвані мости і загублені десь дороги,
Буде щастя і радість, залишать нас всі тривоги.
Але коли доля дарує шанс, не зневажай,
Я прошу як ніколи тебе, приїжджай….
Що буде – тому буть, не зміню я уже свій путь,
Не візьму я вже слів назад… Не віриш?..
Так приїдь, зрозумієш усю насправді суть,
Позабудеш назавжди чи знову приїдеш?...
Вибір зробимо ми обоє, зробимо крок,
Розіб’ємо стіну непорозумінь…
Не дозволь зруйнувати гординею долі крок,
Обіцяю, не кривити душею віднині.
Хочу чути відповідь «так!», без жодних «але»…
Без пробілів, дорікань і моралі….
Не руйнуй ти живе, не шукай невідоме,
Протягни руку назустріч долі вуалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822367
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.01.2019
Десь блукаєш світом ти,
Десь шукаєш щастя?..
Скільки залишилось йти,
Чи знайти нам вдасться?
Цю любов свою,
Ніжну і п'янку...
Трішки терпку,
Головне взаємну?...
Ти мені скажи,
Трубку підніми ...
Хочу чути голос твій...
Може, будеш мій?...
Осінь за вікном,
Десь ідуть дощі,
Дзвонить телефон...
Тепло на душі
Зігріва любов, якщо є ..
Зігріва тепло долонь...Є ..
Є контакт, сила двох сердець,
"Сила -- це любов..." Так сказав мудрець....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018
Десь ходить, блукає,
Чи стежку питає,
Знайшовши трішки часу для себе,
Іде він життям просто неба....
Сховавшись тихенько,
Радіє живенько,
Вдихаючи осінь по повнії груди,
Життя б'є струмком, життя попереду буде...
Летить десь у вирій,
Час невловимий,
Залишивши ключ нам на згадку,
Життя коригує і робить закладку....
Час зупинитись,
На землю спуститися,
Зловити хмарину,
А може й створити нову родину?..
Господар -- на власному полі,
Що ти посієш -- збереш вкінці долі...
Зів'єш ти гніздечко,
Чи викинеш в світ щастя вуздечку?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2018
Вчителю, Ти − наша надія,
Ти віра і ключ в майбуття,
Осінь приходить у серці лелієш,
Як научити це миле дитя.
Як повести його в світ,
Мудрості, щастя й добра,
Зранку стартує науки політ,
Вдень – виростають крила життя.
Вдячні тобі, учителю наш, наш провідник,
За недоспані ночі, за віру і доброту,
За виховання й майбутній наш хліб,
За любов і душевну свою теплоту!
Хай усе буде у Тебе гаразд,
Вчителю наш, світоче знань дорогий,
Щастя, здоров’я і усіх благ,
Робота Твоя – нелегка, досвід Твій − золотий!
© Мирослава САВЕЛІЙ
[img]http://gator.radiotrek.rv.ua/media/gallery/full/1/3/1380655096_denuchitelya.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808811
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2018
Коли лягаю спати я щоночі
Щодня у снах я бачу твої очі
І чую стукіт серця крізь час і далечінь
Якщо судилося -- буду твоя, ти -- мій.
Вже осінь за вікном і свище вітер,
У серці та душі цвітуть зимові квіти,
Та мрія і надія лиш живуть і на устах,
Шепоче щастя зоховавшись під кохання дах...
Чому не можу я не думати про тебе?
Чому мені тебе так треба?...
Зустріть й взаємно покохати...
Вірити, надіятись... Як довго ще чекати?...
Усі блукаємо ми десь стежками,
Усі ми робимо свої помилки...
Та Бог і ними... Життя -- іде і треба жити,
Вірити, надіятися і любити....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Автор: Мирослава Савелій
Собака -- вірний друг людини,
Не зрадить він, не підведе...
Розвіє тугу тяжкої хвилини,
На захист твій вперед піде.
Подасть він лапу і загляне в очі,
Немов рентген -- побачить все...
І не заснувши впродовж ночі,
Він дім твій вірно стереже.
Лизьне від радості твоє обличчя,
Ба радість там чи біль вирує...
Він розділя з тобою усі митті,
Й коли тебе нема -- сумує...
Він -- виє, як відчує щось лихе,
Він знає як ліки віднайти від хвороби, болю...
Він відчуває нюхом де добре чи лихе,
Він -- порятунок на полі бою...
Завжди надійний, добрий пес,
Чотири лапи, хвіст дугою...
Назустріч нам він мчить, як той експрес,
Собаче щастя, відданість з душою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
[i]Автор: Мирослава САВЕЛІЙ [/i]
Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,
Ти мов троянда, що цвіте,
Завжди в очах людей щаслива
І все лихе хай геть від тебе йде.
Ти твориш лиш добро
Своїми ніжними руками,
Виховуєш своїх діток
І носиш гідно титул мами.
Ти, немов сонечко весняне,
Що зігріває ласкою наш дім,
Слова твої пророчі,
Ти − найрідніша нам усім.
І люблять всі тебе,
Вклоняюся низенько й дякую за все,
Що робиш ти для мене
Люблю тебе я над усе.
Бо ти є − мама,
Це слово гордо так звучить,
Бо це найвищеє звання, -
Вона прийшла, щоб діток народить.
Продовжить рід
І гідних виховать дочок й синів,
Щоб залишить в історії яскравий слід,
Подарувати народові героїв.
О, мамо, ти - єдина,
Ти все лиш можеш зрозуміть,
До тебе першої біжить дитина,
Як хтось її в житті образить.
Ти корисну дасиш пораду
І захистиш від ворогів,
За це тобі Господь у нагороду
Дає здоров’я, сил і прощення гріхів.
[img][/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791465
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.05.2018
[img]https://www.penall.net/wp-content/uploads/2017/12/lyubow.jpg[/img]
Кого шукаєш ти?
Чи часом не мене?
Як довго ще іти?
І де знайти тебе?
Дороговказ де той?
Де істинна дорога?
Іди назустріч, щоб знайшов,
Кохання й рідного порога...
Бо може тут задумано з висот,
Зустріти долю й щастя,
З-поміж електронних тих тенет,
Знайти кохання, зустріти долю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2018
КРЕМЕНЕЦЬ ЧЕРЕЗ 100 РОКІВ…
Автор: ©Мирослава САВЕЛІЙ
Сьогодні на календарі 2115 рік… Здається, ніби то вчора народилася… Ніби вчора були перші кроки… Може я ще не прокинулася?.. − подумала кременчанка дивлячись у безхмарне небо. А за вікном багатомільйонного Кременця вирувало життя.
− Сьогодні 1 січня на календарі! Як це прекрасно відпочити: не потрібно піднімати у небо автовертоліт, або як його ще ми ласкаво називаємо «аверті», не потрібно проживати день в режимі «нон-стоп»… О, завтра у мене День народження – зберуться родина, друзі, колеги за одним столом… Вітатимуть із 100-літнім ювілеєм… Як чудово жити і не хвилюватися… Не хвилюватися за власну зовнішність, прийнявши 1 пігулку «Краси» раз на 10 років… Та й ціна прийнятна – якихось там 1000 у.о., при чому як зарплата у мене 100000000 $. Це – середній достаток. За теперішніми мірками я можу жити, де забажаю та мати усе, що не заборонено.
Як класно жити саме в Кременці, серці Європи, де поєднання сучасних технологій та магія невимовної природної краси гірських хребтів та цвітіння екзотики квітів та трав, дерев та кущів ботсаду… Як приємно пройтися вуличками, де колись ходив Шевченко Тарас, де була Леся Українка, де працював Віллібальд Бессер та Гуго Колонтай, де безліч талановитих людей жили та творили в ім’я майбутнього України, країни з якою рахуються, у якої запитують, у якій мріють жити люди чи не з усіх куточків світу!.. Як прекрасно!
Як прекрасно коли історія переплітається із сучасністю, новітні технології із цілком архаїчним та дарами природи й витонченими інноваціями сільськогосподарського та індустріально розвиненого штату Тернопілля, а людська сутністю набула обрисів досконалості…
Дзвінок на віртуфон. Кремезний парубок, і разом законний чоловік, як живий, постав перед Калиною. Так це надсучасна реальність.
− Привіт, Калино-Вікторіє!
− Привіт, Жасміне-Святославе! Чим займаєшся?..
− Та ось міркую, чим зайнятися: сходити в Кременецькі гори та покататися на лижах, що навіть кращі, як на мене за швейцарські Альпи чи відправитися на концерт тарант-шоу «Україна має талант»? Що підкажеш?
− В мене є краща пропозиція, − посміхнувся Жасмін-Святослав та поцілував руку калині-Вікторії. – Ходімо разом на «Айк-фест джаз» до «Мельдіві-зал», що на Цукровому кварталі.
− Чудова думка! Прекрасна ідея!
− Маєш пів години на приготування. Я залечу за тобою своєю «конячкою» аверті «Kremenets Action 5». До речі, це остання данина моді та конструкторська розробка Андрія-Нарцис Іваненко. Я пишаюся, що ще студентом він робить такі успіхи і при чому на нашій Alma Mater − Кременецькому університеті майбутнього та інновацій та працює у моєму міжнародному холдингу «Kremenets the Best-Бона місто».
− Ну й ти хвалько!..
− Знаю… та що правда то не гріх і похизуватися перед моєю коханою, чи не так?..
− Звісно, моє серденько, моє щастя…
− Перепрошую, Амелія-Троянда на іншій віртлінії… Маю прийняти виклик.
− Так, звісно, моя сутність, мій ранок і мій вечір, сонячний промінчик та красунечка Калино-Вікторіє – приймай дзвінок від нашої донечки.
− Мамо, я на остові з друзями. В нас світить сонечко, тепло та чудово… Дісталися морем швидко – за півгодини. Кариби мене надихають та водночас змушують сумувати за Кременцем…
− Але ж це ненадовго… За тиждень повернешся, горно відпочинеш і знову гратимеш у серіалі, що сподіваюся отримає Оскар. Режисер, сам знаєш, наш кременчанин, у якого 3 Оскари у кишені… і це ще не весь перелік його зіркових перемог…
− Дякую мамо за підтримку! Я тебе люблю! Ти – найкраща! Татові передай вітання і сходіть на побачення, адже це так модно і прекрасно ходити на побачення і бути у шлюбі, жити то разом, то окремо та кохати, по-кременецьки: пристрасно та взаємно, ніжно та витончено водночас!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766484
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017
Осінь крилами курличе,
Осінь шепче жовтим листом..
І на Україну рідну кличе
Щоб зустрітися під падолистом.
Осінь шепче сагу про кохання,
Осінь кличе на місток єднання,
Одягає золотом гаптовану фату,
Щоб сказати: "Я тебе люблю! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Осінь крилами курличе,
Омивається дощем:
Птаха в вирій вона кличе,
На душі сурмить плачем
Що вже літо відшуміло,
Відбуяв прекрасний цвіт,
Що життя, життя минуло,
Не вернуть галопом літ.
А у небі України
Майорить кличем надії,
Що не вмре, не вмре країна –
Поки квітнуть калинові мрії!
Поки хлопці-патріоти
Там життя кладуть невинно,
Захищають наш із Вами спокій,
Боронять країну жовто-синю.
Ти ж, тримайсь, тримайсь козаче,
Бога я прошу, щоб життя Твоє зберіг.
За тобою мати, діти і дружина плаче
І хвилюється батько, щоб Ти не поліг.
Молиться країна – за мир, за свободу,
Молиться країна – за прийдешній день.
Пам’ята героїв в сонце чи в негоду,
Оспіває ще колись в безлічі пісень.
Вірю в перемогу, в мир на білім світі,
Ще радітимуть колись діти та онуки,
І теплом сердець, вірою зігріті
Йдуть вперед. Чути їхні кроки.
Боже, збережи і захисти
Твій народ від горя та біди.
І щедротами Своїми заступи,
Просимо, Тебе, грішних нас − прости…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2017
© Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Козацькому роду − нема переводу
І славі козацькій століття...
А в жилах тече кров повстання, свободи -
Позаду усі лихоліття.
Жовто-блакитні орли злетіли в небо
Землю встелив козацький жупан,
Нам неволі й брехні вже не треба.
В країні своїй кожен − то пан.
П-В:
Народжуються лицарі духу завжди
І епохи героями враз постають:
Вони боронять Україну від зла і неправди,
Вони − рух уперед задають.
О, козаки, ви мої козаки,
України справжні герої-сини!
Пам’ять про Вас все живе крізь віки,
Сизокрилі мої, брати-козаки!
Пан по духу і брат по свободі,
Хрещеник прадіда Дніпра,
Син Лугу і стражденної неньки-любові
України − держави добра.
Виростали із гніту поети, митці
І метри мистецтва родились:
Усі обнімались, братались в лиці
І правди синами назвались.
П-В:
Вони піднімали Україну з колін,
Злиденну на ноги спинали,
Вони будували Україну з руїн
Й ридали, коли вороги розпинали...
Для них Україна − то дружина, сестра,
Для них Україна − це мати...
У поході далекім була як дочка,
І обеліск рідної хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2017
Футбол − ура! Футбол – це гра!
Жутбол – життя! Це − ти і я!
Пенальті, кутовий чи гол –
Всіх нас об’єднує футбол!
П-в:
Кордонів він не знає,
Всі відстані долає…
Летить в ворота м’яч – лови!
Мета одна – перемогти!
Football – that’s your time! Let’s go I ask you!
Win the game! Be the best, if it’s over…
Let your dreams will come true, I wish you!
Ukraine and the world: that’s our football!
Розсудить рефері завжди:
Продовжить гру або піти.
Вирішує усе тут гол –
Всіх нас об’єднує футбол!
П-в:
І слава віднайде тебе,
Як гарєш вправно буть ти де…
Країна, світ – уболіва,
Щоби достойна була гра.
П-в:
Хай кожний віднайде себе,
Козацька кров у нас тече,
Несе у майбуття Дніпро,
Нас Україна і футбол!
П-в:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753536
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 03.10.2017
Осінь за вікном,
Відлітають в вирій птахи...
Чом ти так далеко?
І не вмію я літати?
Я тебе прошу лише не лети,
Не лети у вирій, птахо...
Ти на зустріч тихо йди,
Щоби було що згадати...
Як пройдуть літа,
Весни пролетять
Як згорять мости,
Що самотністю болять...
Будемо з тобою зорі рахувать,
Мріяти, кохати, жити...
І лелек із вирію чекать...
Щось нове творити...
Може то любов, долі клич?
Руку ти подай, щоб знайти дорогу...
Прошептать слова віч-на-віч...
Написать свою історію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
Autorka: Mirosława Sawelij
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Będę czekać, że zadzwonisz do mnie!!!
Niech przyjdzie miłość!
Czekam na ją, czekam, że spotkam,
Niech nam powiedzą miłe stokrótki!
Piszę od serca, tylko dla Ci,
W piękne wiosenne słoneczne dni...
Leci wiadomość przez monitor,
Leci nie szybko, że złapać Ty mógł!
Mój to jest wiersz, moja historia,
Będzie kiedyś być może ta trajektoria...
Serce otwarte, czeka na Ci....
Mów, proszę, jak długo jeszcze iść?
[img]http://zdorovia.net.ua/wp-content/uploads/ph3v3zzt.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729854
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2017
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Чому ти уникаєш десь розмови,
Летиш у майбуття десь навпростець...
Ти зупинись на мить — поглянь під ноги,
Можливо, час зупинитися?..
[img]http://tureligious.com.ua/wp-content/uploads/2016/10/Novoe_izobrajenie.jpg[/img]
Можливо, це зупиночка "Кохання",
А там — експрес удвох на все життя...
Ти зупинися для єднання
Сплетіння доль, дуету серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2017
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Пролетить життя, як грайливе літо,
І прийде зима, і пожнем плоди...
З присмаком то щастя, з горіччю образ,
Виляних стезею, що несемо ми...
І десь за вікном, десь у тім краю,
Прийде щастя наше, наче дежав'ю...,
Ми напишем долю, доленьку свою,
Ой, яку щасливо, часом і сумну...
Роблячи помилку, випривим її,
Винесем для себе ми новий урок...
Уквічаєм рястом поклик свій ми долі,
Або зупинившись, піднімемось до зірок...
Не просте життя, люди не прості...
Ти до них з добром, а вони -- немов на гріх,
Творять ніби долі, пішаки прості...
Ми маленькі люди в Всесвіті на цій Землі...
Рівні всі ми в Господа в руках,
Ми неначе квіти польові...
Що цвітуть сьогодні, завтра -- на світлинах,
Бо минуло літо, з ним -- грайливі дні...
[img]https://www.volynnews.com/files/posts/2015/01-27/6787878787.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722951
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2017
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Хай стелиться нічка
Чудовими снами
Цілую у щічки,
Хоч відстань між нами
Бажаю я щастя,
Бажаю я миру,
Хай прийде кохання
Взаємне та щире
Добраніч, миленький!
Добраніч! Спи ти міцненько!
А зранку будь повен енергії й сил
І швидше до дому, до мене прилинь!
Може, це доля стукає в двері,
Впусти ти кохання, надію...
І посміхнуться нам зорі на небі,
І збудуться наші задумані мрії...
[img]http://bestgif.su/_ph/14/2/727080573.gif[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Шукаю Тебе, щоб покохати,
Шукаю Тебе, щоб віднайти...
Хтозна як довго чекати?
Хтозна як довго іти?..
Може Ти — зовсім поруч?
Може не в цьому суть?..
Де повернути: ліворуч, праворуч,
Допоможи, прошу, збагнуть...
Може це є наша доля?
Може це щастя наш знак?
У світі на все Господа воля,
І щастя свого сам коваль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2016
[i]Чому буває так:
[color="#d000ff"][/color]Не розуміють істини бува?..
І доля грає не на жарт,
І ці слова є не пусті...
В них криється доля правди,
Що має право на життя,
І не важливо хто і де ти
У метушінні вічного буття...[/i]
[img]http://3.bp.blogspot.com/-8hIcOkZRiRY/UEeykSyYPUI/AAAAAAAAAfs/mWBLgWYejkI/s1600/Butterfly_Flight_by_icyblush.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688950
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
Чому кидаєш долі знак?
Чому ти досі одинак?
І рвеш ти струни на душі...
Болить вона і зникли щастя дні...
Я вірила в слова --
Та осад їх пекучий....
Наївною була...
Бо знала,скорпіон -- жалючий...
Він так кохає щиро,
І щиро так покине...
Було і вже немає дива...
І кров у жилах стине...
За що це все?
Навіщо так?...
Життя таке...
І долі знак...
Прощай, я більше не напишу...
Прощай, бо вже забута суть...
І лише пам'ять спогади залишить,
Що жалять так і так печуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Автор: © Мирослава Савелій
У купелі, в проміннях сонця народилася любов,
Гойдалася з русалками біля дзеркальної води,
Озвалась солов’їною нам піснею слов’янських мов,
Щоби назватись Україною, країною любові та краси!
Єднають нас степи і гори, полонини, ріки і ліси,
І рідна хата, як обеліск дитячих калинових мрій.
Де народились ми, і де не раз протоптані стежки,
І та колиска, де гойдались на роздоріжжі берегів.
Єднає нас дорогами з барвінку, духом сталить
Любов до України, країни лану і небес тонах,
Сил додає, надії й віри, щоб надалі жить й творить,
Під сплетеним вінком веселки щастя в небесах.
Нас єднає любов і тримає так міцно за руки,
Бо любов не питає, хто є ми і йдемо звідкіля;
Нас підносить вона, грає з нами й кидає на муки,
Бо любов – то Україна, країна моя і Твоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620417
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.11.2015
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Не чиркай ти сірник без мами
І дозволу ти запитай у татуся…
Вогонь – це сила та руїна.
Залежить все це від обставин життя.
Розпалити піч, зігрітися біля багаття
Чи зруйнувати все перетворивши у лахміття…
Подумай тричі, раз – черкни,
Не іграшка сірник – це знаєш добре ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620127
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2015
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Чирк, чирк і знову чирк –
Горить сірник, хоч було анічичирк…
Світло прийшло і – зникла пітьма
Та народилась істина проста.
Горить сірник… А з ним і доля…
Здається, ми господарі на цьому полі…
Та ні… ми – лиш прибульці на Землі,
Сьогодні є, а завтра – ні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620123
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2015
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Досить вже нам війни, досить крові,
Ми не хочем її, ні страждань, ані болю,
Миру жадаємо ми і добра у любові.
Ми свій край збережем, не здамось у полон ми нікому!
Україна, хоч ще юна і так молода −
Та вже сильна і мудра віками,
Не зламала її століттями доля важка,
Не здолає ніхто! Перемога − ще буде за нами!
Миру бути! Бо без миру – ніяк!
І Європа війни теж не хоче…
Не хоче ніхто, ніколи й ніяк,
Тільки миру жадаєм і прости нас, Ти Отче!
Всюдисущий на небі, Боже наш Ти єдиний,
Не зруйнуй синьо-жовту, незламну країну,
Збережи Свій народ до безмеж працьовитий,
Долю кращу Ти дай! Збережи Україну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615447
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 23.10.2015
Автор: Мирослава САВЕЛИЙ
И кто тут "умный" или нет?...
Здесь есть вопрос, а в нем -- ответ,
Судьба решает каждый шаг,
Пустой ли зал либо аншлаг.
Как нет любви либо забыта суть,
Года так скоро пробегут,
Оставят след -- один лишь миг,
Мог бить ты счастлив и велик,
Либо прожив напрасно жизнь,
Растратив силы, сделав каприз,
На зло судьбе купаясь у вине,
Нет, истина -- в другом, и на другом конце!
В семье, в здоровье,в детях суть,
Не смей меня ты упрекнуть,
Что прав ты есть в совсем ином,
Иди... Но помним, о пристанище своем...
Как ты простелешь ложе-путь,
И сможешь ты ли там уснуть?..
Ли не терзает душу грех,
Греет ли душу радость, смех?..
Счастлив ли ты? Счастливы с тобой?
Где для души релакс, для сердца где покой?
Живи как хочешь! Бог с Тобой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596003
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 26.07.2015
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Доля десь блукає одиноко,
І шукає човен свій...
Світ --такий, такий ти є широкий,
Світ -- такий собі сувій...
П-в:
В ньому істина проста,
Руки -- наче два крила,
Їх доповнюють весла,
Доля -- наче та весна...
Може доля десь зведе,
Хтось загубить, віднайде...
І залишить всім урок,
Проторує стежку крок...
Зорі, зіроньки, о, мої зірки,
Ви світіть усім ясніш,
Щоб упевнено іти в світи,
Як настане тиха ніч.
Як настане золотий світанок,
Переглянеш враз усе,
Знов у хату прийде той серпанок,
Так життя, життя іде...
Заглядає у твоє віконце,
Доля, загадка й сонце,
Посміхається в лице… Добре є…
Вітер з дощиком іде...
А любов відгунеться на зов, зов,
Запалає в почуттях,
Закипає в жилах кров, наша кров –
Знов злітаєш в небеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2015
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Серед буденності світу реалій,
Посеред моря усіх, всіх баталій –
Народжуюється істина на вістрі ножа,
Народжується правда – омита, свята.
Охрещена в ріках прадавніх,
В каплях дощу зі стріхи ранніх…
І розцвітає проліском враз навесні,
Любов – душі єднає й перемага на війні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565248
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2015
Miłość, radość,
Moje życie,
Wierza, szybkość,
Biegnie cicho.
Jestem, będę –
Czas zobaczy.
Czekam, myslę,
Mierzę spotkać!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Летять літа неначе коні,
А за вікном вже котра осінь...
Немає поряд, у долонях,
Тепла того, що серце просить
Нема любові, ходить поруч,
Лиш тінь розбитих мрій...
Ти долю зміниш власноруч,
Якщо у силу чар її повіриш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2015
Автор: Мирослава Савелій
Рідна, рідна хата, батьківський поріг,
На порозі ненька виглядає...
Посрібнились коси сивиною, наче сніг,
Свого сина, доньку із даля чекає.
Пахнуть в хаті рута, материнка й м’ята
І калина, наче наречена, під вікном.
Вже втомились день-у-день чекати
Батько, мати своїх діток за вікном.
Ностальгія кличе все додому,
Поспішають діти у село своє;
Бо в селі своєму чарівному -
Згадують дитинство зоряне, ясне.
Тихо плине річка, золотий потік,
Наче синя стрічка, вздовж якої новий світ.
Пам’ятають діти нічки зоряні ясні,
Як учила мати їх співать пісні.
І як батько вчив їх майструвати,
Перші, ті гарячі, мозолі,
Як привчав малих дітей любити
Землю рано-вранці, навесні.
Батько, мати і такі уже давно дорослі діти -
Дружнє, щире коло за старим столом.
Знову будуть, будуть разом жити -
Там, на пагорбі, далеко за селом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
[color="#ff0000"][i][b]КРАСА --
поняття витонченого, прекрасного, неповторного, божественного стану
живого чи штучно створеного об’єкта, що даний Богом чи досягнутий працею
і у якого вкладено велику сутність -- тандем простого та надскладного об’єктів.[/b][/i][/color]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544898
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2014
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
У кожний дім, в кожну оселю
Мандрує казка чарівна.
Сніжинки падають весело −
Бо на дворі – зима, зима.
Дідусь старенький Миколай,
Мандрує світом вже давно:
Дарує радість, забира печаль,
Щоб прийшло скоріш Різдво.
Щоби лунала чудова коляда,
Як Новий рік загляне в хату,
Щоби здорова була кожна сім’я,
Щоби жили всі щасливо та багато.
Нехай збуваються бажання
І мир приходить в душі та краї.
Нехай тандем добра й кохання
Плекає віру й надію на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544896
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.12.2014
[b] СЕЛІН ДІОН
«Моє серце продовжує жить»
(з к/ф «Титанік»)[/b]
[i] Celine Dion ‘My heart will go on’
(from ‘The Titanic’ movie)
[b][/b][/i]
[b]Переклад Мирослави САВЕЛІЙ[/b]
Щоночі в мої сни,
Зазираєш ти, ти
І відчуваю як ідеш,
Далечінь долаєш
В Всесвіт, що поміж нас
Ідеш, знаю – поспішаєш.
Хор: Близько,далеко, де б не був,
Серце моє продовжує жить.
Вкотре знайшов серця ключ,
В моєму серці ти – тут,
Серце моє продовжує жить.
Любов, доторкнеться
Нас, і в останній раз
Не відпустить, допоки жива
Любов, як любила.
Правда час – тримає нас,
Ми живемо – поки життя в нас.
Хор: Коли ти поруч я – не боюся,
Серце моє продовжує битись.
Зупинімось назавжди
Безпеки, мій гарант,
Серце моє, ще стукотить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Сірі будні сиплять теплом хризантем,
Осінню сагу про несказану мить.
Пишемо з долею свій ми тандем,
І Шекспіра цитуємо: «Буть чи не буть?...»
Шукачі правди ми безіменної нотки,
Пакуємо вкотре ми свій чемодан.
Летимо до небес, у нові висоти,
Нас несе в піднебесся надій аероплан.
Долаємо страх забуття і розбитого
Щастя ненаповнені вінці.
Важко, буть першопрохідцем незвіданого,
Щоб пожинати плоди у кінці?
Вирjстає любов із попелу, з пороху,
З нівідкіль, з простоти, із буття.
Боїмося гучних слів, розголосу,
І тікаємо в далечінь життя.
Людям віриш – розчаровують,
Душу рвуть на куски, жартома.
Вони нас не заслуговують,
Ні, ми – не пік гірського хребта.
Проста, смертна людина, що живе
І надіється, що доля крил не обпалить її.
Мріє, вірить, відкриває нове,
Із колін піднімається, попри грозу й буревії.
Зрозумій і пробач, не свари, не свари…
Прочитай і спасибі й на цьому тобі.
Відпиши, якщо час дозволяє та йди,
А захочеш залиш, спогад цей у душі.
Просто вірш, просто сповідь життя,
І очищення матриці суті.
Бо назад вже нема, вже нема вороття,
Лист відправлено. Так вже й бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461668
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2013
[b]Бабине літо, осінь панянка
Тихо приходить у душі і на поріг:
В ній і розлука, й кохання п"янке,
І зачарований в золоті світ.
Падає листя, грає гітара,
В небі давно не курличуть птахи.
Осінь, кохання, казка, забава
Мрія чи сон. В мрія живеш лише ти.
Стежку свою прокладаєш щодня
В осінь, в погоду чи в дощ.
Ти є та доля, доля моя чарівна,
Хочеш цього чи не хоч.🎪 ❤ 🎀[/b]
[img]http://cs418928.vk.me/v418928051/8263/IsX7ZyawnRE.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453282
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2013
[color="#ff0000"][i][b]У нас панує сьогодні спека: стовпчики термометрів біжать доверху. Сонечко, золотим промінням, визолочує травичку, готує прихід осені.
Посохло бараболиння, інколи крячуть ворини, ніби-то, у пердчутті дощу.
Роздуми сіють віхи надії на кращий день, на чудове майбутнє, на успіх.
Радіє життю кожна билинка, кожна квіточка, кожний живий організм заряджений позитивом серпня.
Amore mio...(моя любов) -- поняття незбагненне тисячолітньою історією поколінь, омитою серенадами та возвеличену одами, прочутої на відстані та випробуваннями віражами долі. У радості чи в горі --- у любові свій присмак полиново-нектарний фреш алхімічної сполуки Кохання.[/b][/i][/color]
[img]http://expres.ua/gfx/digest/serpen.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443095
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.08.2013
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Покинута, забута та одна
Сидить собака на цвинтарі сама:
Шукає здобич, їжу на могилі,
Хтось залишив її у скрутній годині.
Проходять перехожі – їм байдуже
Що їсть вона і як живе.
І вирішила я – час зупинити
І бідну собачину приютити.
Ці зірки, світлі оченята,
І шубка ще й така кудлата –
Миле створіння, чи не так?
Хитре як лис, ще б пак.
Поживши як годиться у добрі,
Прокинулися в неї собачі і думки:
Як зʼїсти щойно знесене яйце,
Посмикати кота, що задніх десь пасе.
На це вона – мастак вухатий,
Що має товсті красиві лапи.
І як казкова «принцеса у дворі» −
Посвариться і в хороми йде сільські.
Вдень в двір пускає всіх, усіх:
Для неї не існує ні чужих, ані своїх.
Однак вночі нас пильно стереже
Хитрюще цуценя руде, руде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2013
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
У новорічну ніч прекрасну та ясну,
Коли зима дарує всім нам казку
Вітання Вам найкращі щиро шлю
І побажань дарую цілу вʼязку.
Здоровʼя, Вам, із чистої роси й води,
Хай збудуться мрії всі й бажання,
Не знати горя, болі, розпачу й біди,
Ані жалю, ані скорботи та зітхання.
Хай добрі помисли дарують втіху,
Хай звеселяють душу зорі-квіти,
Хай колісниця щастя вручить втіхи,
Щоби назустріч долі бігти, летіти.
Іскриться хай у келих удача,
Під бій годинників в новорічну ніч
Добром наповниться хай хата
На віри та надії радісний той клич.
Достатку Вам, любові та тепла,
Щоб світла доля завжди в Вас була,
Щоб молоділи тіло Ваше та душа,
Радійте, ніч новорічна вже прийшла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2013
Новий рік щиро постуав у двері,
Відкрили йому ми вікно вже давно.
З неба спустились сніжинки химерні,
Все це реальність, це не казка і не кіно.
У пошуках щастя мандруємо ми,
Шукаємо те, що колись загубили...
І платимо дорого, щоб віднайти,
Щоб бути знову, знову щасливі.
Ми бажаємо багато чого, щоб здійснилось,
Щоби стерлось погане, а добре прийшло.
Щоб у мирі, радості жилось, любилось,
Щоб негаразди снігами геть замело.
За щастя, за радість і за терпіння,
Найкращі стосунки, за розуміння.
Проголошуєм тости та шлемо вітання,
З пізньої ночі й до самого рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2013
Промінчик сонця доторкнеться твоïх долонь
І намалює майбуття в віконій рамі.
Любов — реальність, пісня, наче сон,
Любов — сердця й душі казкова орігамі;
Це музика. Тривалість —вічність, все життя,
Де є початок і назад немає вороття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2012
Дві загадкові диво-мети
Мчать у відстані невловимого часу.
Мрію нову треба нам віднайти
Та скинуть буденності ношу-гримасу.
Там нові зорепади осипали шлях
І новим видається таке майбуття.
Але невизначеність породжує страх
На початку й у кінці нового століття.
Ти запитуєш інших: "Хто я?
І чи правда усе й без прикрас?"
Відповідь маєш: "Очі відкрий, мов маля,
Там прочитаєш стуності фарш".
Може колись відлетять у вирій птахи
І повернуться нові пернаті.
Та думки залишуться там -- на віки,
Навіки залишаться й фрази крилаті.
Тобі не зрозуміти істину правди по суті,
Новий ж бо відкриється розмах та світ.
Ти страждаєш від долі, від люті,
Від думок інфальтивних, що змиває їх піт.
Де доля дрімає: у Києві, Хельсінкі,
Може і десь у Афінах чи у Стамбулі...
А може в Маямі, Чікаго чи у Крем"янці,
Вирішує час і інші близькі тобі люди?..
Буває, ти бродиш подумки світом,
Що десь тут міг жити і ти...
А чи потрібні нащадки, кровнії діти,
Коли задоволення краще мети?..
Пронесеться авіалайнер високо небом,
А на землі ти побачиш лиш диво.
Нам любові ще треба...проговориш відкрито
А там -- просто так ти живи.
Може золото в душах дорожче всіх статків,
Може ще є щось святе у серцях?..
Народжуються завжди тати і тати татків,
І мить заворожують йдучи вперед по щаблях.
Ти закохуєшся щиро, віриш в слова.
Та пекучим буває їх суміш-осад.
І радіє й сумує рвучи струни душа,
Залишається мова і за спиною лиш осуд.
Помиляються всі. Помилялися й предки колись,
Та є ми розумніші, й куди їм до нас...
Errare humaum est... "Роззуй" очі і помолись...
Може прийде щастя твого ще час...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316817
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2012
Із ювілеєм щиро, Вас, вітаємо,
Здоров’я, щастя та добра бажаємо!
Щоби зозуля літ ще накувала більше ста,
Щоб молоділи завжди тіло та душа!
Вам дякують сьогодні діти та онуки,
За подароване життя, за ніжні руки!
За материнську ласку та турботу
І за невтомну, здійснену в житті роботу!
За недóспані ночі, за мудрість і за життя,
Що Ви давáли їм та вėли в майбуття!
За колискові на ніч й корисні поради,
За місце під сонцем, розуміння та за розради!
Вклоняються низенько Вам друзі та рідні,
Цінують, люблять Вас ніжну, тендітну!
Дякують просто, що Ви є така
Людьми шанована та Богом дана
Весела як літо, красива як квітка,
Мудра в силу років та струнка.
Хай зійдуть щедроти Господні з небес
На рід Ваш чудовий, на рід Ваш увесь!
Хай доля дарує ранки грайливі, весняні,
А осінь приносить плоди ще духмяні!
І не сумуйте, що зморшки та сиве волосся –
Це мудрість вплелася так безголосно!
Хай очі блистять у надії, панує злагóда,
А негаразди не роблять в житті Вам негоди!
Хай тіло радіє, щоденно співає душа,
А серце хай любить природу, життя!
Вітаємо щиро ми, Вас, з Днем народження!
Пам’ятним святом про Ваше походження!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308168
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 21.01.2012
December 24, 2004
By Myroslava Saveliy
Stars twinkle from the Universe, from the sky
You can hear fight and laughter from somewhere…
The brilliant hands of a clock came to a midnight
Happy New Year, my dear! Happy New Year!
‘Happy New Year!’ say your close friends,
‘Happy New Year!’ says your native state.
This is love! These are your perfect moments
This is a holiday of coming day like a new play.
Snow plays beyond your snowbound window,
Santa knocks into your cozy home…
It’s real, perfect and really idyllic carnival.
Don’t be sad! All bad things are over!
Love life, love the human who’s dear for you, love…
Love time if it stops for a while!
Congratulations! Don’t be afraid exclaiming ‘Wow!’
Lift your goblet for success! Just smile!
Авторский перепев (Мирослави Савелий)
С Новым Годом!
Звезды мерцают с Вселенной, с небес высоты
Звонкий бой и смех раздается вокруг --
Это блестящие стрелки часов, к полуночи пришли
С Новым Годом, тебя, милый друг!
«С Новым годом!" - так поздравляют близки духом друзья,
«С Новым годом!" - произносит родная страна!
Это любовь! Это ваш миг -- миг на всю жизнь
Это праздник пришедшего дня, как новая игра!
Снег играет на корме заснеженных окон твоих,
Дед Мороз стучится в теплый твой уютный дом.
Это настоящий, карнавал воспоминаний детских
Не грусти! Все плохое давно позади, целиком!
Люби жизнь, человека, ты люби просто так...
Люби время, если вдруг на миг остановится что-то...
Не отвергай ни любви, ни поздравлений атак
Подними свой бокал за успех улыбаясь нежно кому-то!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303587
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.01.2012
Автор: Мирослава Савелій
Перелітні птахи прилетять весною,
Скресне крига, у барвах зацвітуть сади.
Сьогодні туга хай відійде з журбою,
Бо у світі, світі цім ходиш десь і ти.
Вірю у кохання, вірю в випадковість,
Вірю в чудеса на цім великім світі,
Знаю, що буває для нас невідомість,
В таємниці люди, інколи, одіті.
Ти, перелітна птахо, на своїй землі,
Купаєшся в небесах, в промінні сонця.
Осипає щастя, радість від дощів,
Заглядає казка до твого віконця.
П-в:
Любов, любов
Справжня буваєш ти лиш раз в житті.
Любов, любов
Закохані, незвідані, близькі.
Любов, любов
Окрилене життям ти почуття,
Любов, любов
Адже назад немає вороття.
Любов, любов –
Це стук сердець і музика душі.
Любов, любов
Це дні розлуки й зустрічі це дні.
Любов, любов –
Ти наче сон, серця мелодія.
Любов, любов –
Віра, надія і гармонія!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2011
Я так чекала на цю теплу загадкову зиму,
Закутану у в'югу та таку, одну й єдину...
Я так леліла, що колись тебе зустріну
Кохання щире, чисте, взаємне та нетлінне.
Воно розбилося об камені щоденного життя,
Воно розвіялось у прах, у попел на майбуття...
Лиш залишились спогади пекучі, наче перці,
І вся душа із "опіками" і полегшенням на серці.
Ти говорив красиво, вірила у казку,
Я довіряла всім твоїм словам-відмазкам.
А зараз стоп! Змінилося усе, змінилося навкруг,
Ще вчора був ти чоловік, а від сьогодні -- друг.
Чому життя кидає нас невпинно так на барикади?
Чому у нас немає на любов "верховенства влади"?
Чому Амур пронизує серця, а потім розбиває
Так життя. І він мовчить. Він в невідомості гуляє.
А може накраще сталося це раніше й так,
І кожен обере свій довгожданий шлях.
Збудує кожен дім -- свою фортецю в благодать,
Хай інші зрозуміють, хай потайки мовчать.
Я знаю, що життя -- дарує більше чим забирає,
Може для цього людина так живе і проживає?..
Може на світі є ще чисті душею, просякнуті повагою,
Окрилені долею, огорнуті честю та звитягою?
Може не перевелися хлопці козацького роду,
Що знають ціну любові, щастя, насолоди;
Де чесність та турбота за сім"ю -- як нагорода
Попри всі дні буревіїв, слякоті, шторму і негоди.
Amore mio, -- ти десь блукаєш у ефірі часу,
Рахуєш кроки, щоб зустріти долю вчасно.
І я іду попри всі перешкоди, йду я до тебе,
Щоби сказать у вічі: "Мені тебе так треба!"
І споглядають зорі із небес, з небес на нас,
Для нас сьогодні розпочався новий час.
Знайдемо, що шукали збиваючи щодня пороги
Щастя, любов, вірність, де в кожного свої дороги.́́́́́́́́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2011
Осіннє листя вже давно опало
І відлетіли в вирій птахи...
І на душі, якось так вільно стало,
І позабутті усі втрати.
І лиш далеко, за кордоном,
Душа чиясь у ностальгії.
І мріє про повернення додому,
В солодкі та дитячі мрії.
Долає там хтось висотний алгоритм
І сняться сни осінньо-прохолодні.
Бо до життя він гарного привик...
А там потрібно працювати в поті.
Він був втомився від ласки долі,
Від турботи, від компліментів.
Тож гни ти спину, і в порівнянні,
Може оціниш вагу любові й центів.
Ти повертайся в Україну, назавжди,
Знайдеш, можливо, тут і дім, й родину.
Перетвори назавжди в попел цигарки,
Та не вживай гіркої ти ані чарчини.
Візьмись, за розум, хлопче, брате,
Пора, пора вже долю, за гриву, осідлати!
І скинуть грубого з душі бушлата,
За для свого ж добра, без переплати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296121
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2011
Автор: Мирослава Савелій
Під зорепадами, під зорепадами
Ми пишемо історію свою…
Що не написано і що не сказано
Постане наче фенікс з дежав’ю.
І не потрібні будуть коштовні камінці,
Ні злитки з благородних нам металів.
Любов свою ми лиш наповнимо по вінці
Серед буденності жорстких баталій.
Пролине пісня. Тривалість – все життя.
А назва їй одвічна: «I love you»…
Відійде все лихе в далеке забуття
Залишиться лиш вічне: «Я тебе люблю!»
Амур плів сіті вже давним-давно:
Коли нас ще не було чи ми не знали про Олімп.
За нас на небесах давно усе розписано,
А ми щодня вибирались на новий трамплін.
‘Amore mio!’– як це звучить красиво,
Як не банально, однак повторення дає свої плоди…
Щоби зустрітися, щоб жить у радості та мирі
Та йти по щастя-рушнику довгі роки!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293671
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2011
Віднині облік часу
Йде по-новому циферблаті.
Ми не відпустимо нізащо
Прожиті старі дати.
І десь за океаном,
Блукає узбережжям казка.
І в настрої жаданнім
Приходить враз розв"язка.
Бо там, під небесами,
Блукає істина давно...
Що буде завтра з нами
Не знає з нас ніхто.
Десь кішка кігтем зашкребе,
Розвіє сутінки брехні;
А вік бере своє,
А час вже губить дні.
Приходить листопад,
І грудень впаде снігом.
А в квітні зацвіте знов сад,
Прокинеться ведмідь у лігві.
Та лиш душа живе --
Блукає з тілом по землі.
І після смерті невідомо де
Живуть її сліди.
А мрій і наче не було,
І ми жили не в тому часі.
Все відбуяло й віджило
Та відродились ми у новому форматі.
І йдемо десь, не знаючи куди,
Там краще ... хочеться щоб було.
Будуємо споруди все нові,
Щоб завтра інші не забули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2011
Новий рік прийде, він – не за горами
Снігом замете, те що було з нами.
Ти повіриш в казку, Дід Мороз існує
І Снігурка на вікні інеєм малює.
Новий рік прийде – подарує радість,
Заблищить ялинка в кульках та гірляндах.
В дім теж завітає дорогий нам гість,
У чудових мріях і прекрасних шатах.
Будем веселитись – час новий настав,
Новий рік прийшов – двері відкривай!
Прокидайся друже, щоби не проспав
Та нове бажання в мить цю загадай!
Збудеться усе: мрії та бажання,
Рік новий чарує – мить ця враз пройде…
І прийде весна – розіб’є зітхання,
Літо відцвіте. В вирій осінь поведе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282430
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2011
За порогом растраченных лет
Не вернуть седины нам упряжку назад;
Сердце не спит, всё стучит и стучит…
И года мчат туда, где кончается сад.
За порогом растраченных лет
Веет холодом, старостью, новизной и теплом…
Нет ответов, исчез и запрет,
Вспоминается хохот под девичьим окном.
Мчат года в колыбель любви
И не страшен закат, нам теперь, уходящего дня
Гармония, вера, надежда царит
На душе молодца весенней поры, наяву – старика.
Вспоминаются дни, каждый шаг,
Каждая нота, каждый миг прожит душою не зря.
Греет душу семейный костёр и очаг
Либо проверенные жизнью дороги нам друзья.
За порогом растраченных лет
Есть секреты, вопросы и много ответов…
За порогом растраченных лет
Много правды, лжи, грехов и врагов.
За порогом растраченных лет –
Радость, покой, страстная есть и любовь…
За порогом растраченных лет
Ты – странник, загадка и вместе герой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281215
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.09.2011
Люблю...
Це скромно сказано й написано правдиво,
Люблю...
Це так відверто, чисто й щиро!
Люблю...
Тебе попри відстань, час та вітровії...
Люблю...
Ти - сонце й радість ранкової надії.
Люблю...
Звучить у просторі та часі лиш тобі,
Люблю...
Тебе я на яву і уві сні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2011
Coś dziwnego dzieje się z twoją duszę,
Nie wiesz czego chcesz…
Wiesz żyć dalej musisz
Czekasz na miłość i ją spotkasz.
Ptaki wracają z ciepłych krajów
I słońce ciepło uśmiecha się do nas.
Kiedy przyjdiesz? Kiedy cię spotkam?
Kiedy już będziesz moją pociechę?
Biegnie gdzieś czas, nie zna końca
I płynie rzeka w niznaną dal…
Jak można nie kochać wiesiennych dni
W pięknej okrasie wiesiennych traw?!.
Авторський переклад
Любов
Щось дивне відбуваєтьсся з душею
Сама не знаєш, що ще тобі потрібно...
Та знаєш лиш одне - жить далі треба,
Чекати на кохання, а потім і зустріти.
Із вирію додому повертаються птахи
І посміхається нам тепло сонце.
Коли прийдеш? Коли тебе зустріну?
Коли нарешті будеш ти втіхою?
Спливає час, який не зна зупинки
і річка плине у незнанну далечінь...
Як не любити днів весняних
В красі чудовій весняних трав?!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2011
Do you believe that is your own time?
Here time for being together…
That’s your surprise and prime
Be better to each other.
Phone me, please if you’ll have a spare time
Write me, please! Never say ‘good-bye’!
Stay with me, every night and every day,
Be happy! Play together our role play.
Moments are running to unknown place,
Stars are twinkling from the Universe.
I love you, my dear, I love you very much!
Smile my dear, be the best and touch…
Sometimes you watch into my eyes
I see you in them as bright sunrise…
My heart is beaming…It is full of love…
‘Nice couple!’ Someone had told above.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278933
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2011
Ми разом щасливі з тобою
Ти знаєш, ти знаєш, напевно, ти знаєш…
Як сум пропадає з журбою
Коли ти говориш як палко кохаєш.
У росах загублені втрати,
Що розвіються вітром навік
І буде нам що пригадати
Як наш час швидкоплинно пробіг.
П-в:
Піснею лине кохання у небо,
Мені загадалися мрії нові…
Нам крім любові нічого не треба
Лиш б була вона щира і від душі.
Як приходить в життя листопад
За обрієм зорі гадають що буде…
Впускаєш тоді в мрій рясний сад
Віриш, що ніколи уже не розлюбиш.
Зараз – кохай, йди вперед, прощай
Образи, незгоди, обірвані фрази…
Розслабся! Повір! В небо злітай!
Попри стихію, попри всі негаразди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2011
Где день в туманном облике завис
И где гуляет радость в воскресенье –
Там лес дремучий тихо спит
По всей земле и всей Вселенной.
Деревьев листья шелестит:
Вот наконец пришла осенняя пора!
И пусть теперь она царит
Возле семейного костра.
И пусть не жгут завистные глаза,
Пусть будет мир и сказка!..
За счастье выпьем, господа,
Пусть сбудется у каждого мечта!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278553
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 04.09.2011
У тихому провінційному містечку Н, де всі про всіх усе знають, але ще не всі пе-резнайомилися, народжуються небувалі історії з так званим «хепі ендом» (щасливим закінченням) чи може і не дуже «хепі» (щасливим).
Здавалося б усе банальним знайомством однієї загадкової парочки – Максима та Одарочки.
Одарка – красива пані, яка мешкає у містечку Н по вулиці К у будинку Х. Літами теж не була пані молодою, десь під п’ятдесят. Ось і вирішила Одарка знайти свого су-дженого-рядженого. У коханні, як і на війні, всі засоби добрі: спочатку оголошення у всесвітній мережі Інтернет на сайті знайомств, далі – оголошення у газету. Текст зву-чав досить просто: «Симпатична пані поважного віку шукає чоловіка для створення сім’ї. Про себе: симпатична блондинка, добра господиня, матеріально забезпечена. Відгукнися, доле!»
Шквал дзвінків «посипався» на Одарку. Хтось пропонував «руку та серце», хтось кликав на побачення, хтось цікавився вмістом гаманця. Але серед потенційних кавале-рів відгукнувся і Максим.
Ранкову ідилію Одарки зі сном порушив телефонний дзвінок:
- Алло! Ви бажаєте познайомитися?
- Доброго дня, звісно так. А хто Ви будете?
- Я – простий чоловік. Звуть мене Максимом. Живу з мамою. Одруженим не був. Маю власний дім. Є невеличкий бізнес.
- Приємно познайомитися. Я – Одарка.
- Одарка? О, яке старовинне українське ім’я.
- Так, так. Працюю бухгалтером. Люблю куховарити, домашній затишок та літера-туру.
- Як цікаво, Одарочко, я теж люблю читати літературу, особливо поезію Блока. А Ви?
- Я віддаю перевагу Єсеніну.
- О, так ми закохані з Вами у поезію поетів «срібного століття».
- Так, так, Максиме.
- Одарочко, люба, давайте зустрінемося десь?
- Із задоволенням, Максиме. А де саме і як я Вас впізнаю?
- У місті Н у кафе «Малинова сага». Візьміть книгу і я теж візьму. А ще я трима-тиму великий букет троянд.
- Домовилися, о дванадцятій годині буду.
Прийшла неділя. Наша парочка зустрілася. Так розпочалися їхні перші несміливі, хоч і в поважному віці, романтичні кроки.
Максим дарував Одарці богемне життя за місцевими вимірами: возив на модно-му автомобілі на концерти, ходили на виставки, мандрували світом. Все було якнай-краще. Одарка не могла повірити, що в п’ятдесят можна почуватися на років шістна-дцять. Так, так, Одарочко, таке буває.
Кохання. Воно непідвладне ні віку, ні часу. Воно – вічне та капризне, непередба-чуване та мінливе.
Роман наших закоханих тривав близько двох років. Раптом прийшло горе у сім’ю Максима: помирає його мати. І тут чоловіка як підмінили. Звернувся він до оковитої. Одарка як тільки не старалася вивести Максима із запою, все було марно. Але одного дня відбулися кардинальні зміни – Максим отямився. Він поклявся, що ніколи більше не торкнеться чарки та запропонував Одарці «руку та серце».
Зраділа Одарочка такому повороту долі та прийняла пропозицію Максима. Від-гуляли молодята весілля. Щастя вирувало у їхній домівці, та недовго.
Максим знову звернувся до «зеленого змія». І понеслося… Спочатку пропив біз-нес. Далі кредити не дозволяли вільно «дихати». Став Максим продавати нажите доб-ро. Продав, навіть, і мобільний телефон за копійки.
Одного дня, п’яного Максима, без свідомості доправила «швидка» у реанімацій-не відділення.
Одарка місця собі не знаходила. Її, здавалося б, ідеальний чоловік опинився на краю прірви. Ні кохання, ні жодні слова не мали значення для Максима. Лише чарка…
Очуняв наш бідолаха Максим і знову за стару справу – горілку.
Що ж робити Одарочці? Подавати на розлучення? Шкода, такий вже добрий го-сподар. Максимко розумів її спочатку із півслова. Замислилася Одарочка. Добрі люди порадили зачекати, можливо щось зміниться. Але чим далі в ліс, тим більше дров.
Одарка не витримала та поставила ультиматум Максиму: «Або я, або горілка.». Максим розмірковував на одинці у власному домі.
Раптом дзвінок:
- Кохана, Даринко! Від сьогодні я позбавлю тебе усіх страждань. Ти будеш ві-льною пташкою! Дім перепишу тобі, не хвилюйся. Прощай та не тримай на мене більше зла. Я ріжу вени…
- Максиме, схаменися, я тебе так палко кохаю. Ти не повинен так робити, чуєш, Максиме! Я зараз буду, не роби дурниць!!!
- Пі…пі…
«Дзвінок закінчено!» – висвітлилося на дисплеї мобільного. Даринка миттєво прибула на таксі. Стукала в двері, але ніхто не відкривав. Даринка покликала на допо-могу сусідів. Зателефонувала родині Максима.
Розгублена Одарка не знала що їй робити. Раптом зрозуміла, що пора викликати рятувальників МНС. Хлопці з труднощами пробралися у дім. І що ви думаєте?.. П’яний Максим лежав розкинувшись посеред кімнати. Біля нього пляшка із спиртним. Напів-голі стіни споглядали за дійсністю. А на дивані муркотів кіт Сіромаха, якому було бай-дуже, що відбувається навкруги; він же мав ще в запасі декілька пачок хрусткого кор-му…
Історія героя Максима закінчилася у лікарні. Повернувшись до реальності від туманних алкогольних галюцинацій, Максим набув образу людського: нарешті поголи-вся, викинув у смітних старий одяг, що слугував за підгузник та взявся «за розум».
Влаштувався на роботу, хоч може і не таку престижну, як була раніше. Кинув назавжди і пристрасть до алкоголю, став ідеальним чоловіком та дбайливим господа-рем.
Даринка раділа, що тепер на її вулиці свято. Через рік максим відродив та вивів на новий рівень свій бізнес. Правда з боргами чоловіка прийшлося розраховуватися Одарці. Сім’я по-справжньому зажила в злагоді, любові, не зважаючи на те, яку ціну довелося заплатити за крихке щастя. Про «насичене» минуле ніхто й не згадує. Це вже давно перевернута сторінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276135
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 20.08.2011
Випускний в нас за плечима,
Віддзвенів давно шкільний дзвінок,
Але школа в душі завжди з нами,
Завжди з нами життєвий урок.
Пролітають літа, наче казка,
Але вчителька перша у спогадах є.
Ось прийшла довгождана розв’язка –
Школа в світ дорослий нас поведе.
Тут інший вимірі по іншому йде час,
Немає тут традиційних нам сорок п’ять…
Школа завжди повертає у спогади нас,
Школа вчить істину нову щодня відкривать.
Прощавайте шкільнії довгі роки,
Бо попереду виш кличе, запрошує нас.
Відлітають щороку у вирій птахи,
Лиш Alma Mater зупиняє нам час.
Вона вчить нас на мить зупинитися
І вдихнути на повну аромат нових знань…
Alma Mater видає на гора: «Не журитися,
А ставить мету та досягати своїх ін та янь!»
Знову мудрість прекрасну та золоту
Ми черпаємо з книг, що ведуть у життя,
Пишемо власну неповторну історію
І йдемо до зірок в невідоме для нас майбуття.
Хтось промовить: «Прощавай інститут, універ,
Прощавайте друзі та улюблені пари…
Від сьогодні я вже не студентка і не студент,
Від сьогодні ми доповнюємо свої ідеали.
Від сьогодні будемо дипломовані ми:
Хтось – бакалавр, спеціаліст чи магістр
Є у своїй царині, де життєві шляхи
Нас ведуть, бо знання – наш провісник!»
Книги – наші друзі близькі й щоденні,
Порадники, добродії та помічники…
Тож великий поклін, Вам, викладачі та вчителі
За те,що сьогодні ми Ваші випускники.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276134
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2011
Розсипала якось каміння осінь
І завела усе у жовтий сад.
Вона, вона нічого в нас не просить,
Бо скоро, скоро буде листопад.
Зимову сагу розіб’є холодний вітер
І вже не в силах щось змінить,
Але потрібно жити й вірити
Що завтра краща буде мить.
І як настане жадане завтра
В душу зазирне кохання
І буде ніжна надворі тепла весна
Буде ще палке бажання!
Не за горами тепле літо бродить
І квітне ароматами зілля.
І так життя, у вирі так, проходить,
Бо доля так збудована людська.
Душею, друже, ніколи не старій
І проганяй думки завжди погані;
Не заздри, твори добро, кохай та мрій,
Вперед іди до успіху, мети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2011
Aвтор: Мирослава Савелій
Закружляло літо з а вікном,
Все здавалося навкруги неначе сон,
Задзвонив раптово телефон
Все окей! Життя і ти йдете в унісон!
Вже омилася земля дощем, росою;
Знай я завжди з тобою…
У моєму серці тільки ти
Шлях моїх мрій та мети.
Вірю, знаю я, ти – моє, моє лише кохання
Поєднання теплоти сердець та душі бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2011
Котові сон якось наснився,
Що той аж жахів «обдивився».
Він простягнувся й не валявся,
Хоча женитись зарікався.
Тут киця лапкою махнула
І пелену з очей стягнула,
Що кіт женитись й не збирався,
Лиш просто так він… залицявся.
Не треба саду, господарки, огороду,
Не треба й братись за холодну воду:
Усе дадуть – положать у корзину,
Лиш ти сиди, кицюню, ковтай слину,
Чекай на котика коханого свого,
Якщо котові стежку не перемело
І не завіяло бува снігами,
А то сполохається і втече до мами.
На все про все заробить сам,
Бо він, котяра, – «городський» бач пан.
Як миші не вилізуть із нори
І не дадуть харчів з комори,
Що тоді чекає на кота?
І де тоді робота золота?
«Любовь-морковь» пройде відразу,
Почимчикує кіт тоді під місяця ту фазу
Шукати кицю нову й чарівну,
Таку наївну, щиру та просту.
А може вкотре зіб’ється із ліку,
Погляне в дзеркало насупивши повіки…
Ох, не переливки тому коту,
Що шукає жертву все нову!
Хай краще візьметься за розум кіт –
І проживе щасливу сотню літ
У мирі, злагоді, любові,
У затишнім сімейнім колі.
І хай робота не лякає,
Робота лиш збагачує та звеселяє,
Її не так багато на селі,
І як захочеш то подужаєш її!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275106
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.08.2011
Ромашки – квіти долі. Їхні білі тендітні пелюстки дівчати вищипують при-мовляючи при цьому: «Любить... Не любить… Прийде… Не прийде…»
Спочатку, здається це безглуздими дівочими витівками, а згодом й не від-чуєш як прийшло кохання. Воно полонить твою душу та серце. Ти закохуєш-ся. Він – твоя мрія. Але як дізнатися чи є це кохання взаємним?.. І на допомо-гу знову приходять квіти з жовтенькою серединкою та білими пелюстками – ромашки... Ти нарешті отримуєш відповідь: «Любить!»
Двоє молодих людей зустрічаються. Побачення в них загадкові, романти-чні та несхожі на інші. Вона не вірить в те, що він її кохає. Аж раптом язик видає «на-гора»: «Коханий, усе закінчено. Я виходжу заміж за іншого. Про-щай!» Але насправді про жодне весілля ніхто не чув, навіть сама «ново-спечена» наречена.
Він поїде далеко на чужину й надовго. Його серце болітиме від полиново-го нектару кохання. Вона не знатиме про цей біль та почуття на відстані. У його мріях ще довго живемо її постать, її кроки та подих. Мрія для нього те-пер одна – хоча б її ще раз побачити.
Минає ледь не півстоліття. І серце у далекій американській землі не вине-сло ностальгії за рідною домівкою, за коханою. Він розуміє, так далі тривати не може. Будучи одруженим, маючи чимало діточок та онуків, наш Ромео прилітає в Україну, аби побачити її очі, почути її голос.
По дорозі, до посрібленої роками сивиною Джульєти, Ромео потрапляє у ДТП. На щастя, все обійшлося без травм. І Ромео дістався благополучно до-мівки Джульєти.
Наша героїня давним-давно заміжня, має діточок. Але Ромео у мріях досі уявляє її своєю нареченою.
Зустріч. Ромео приїхав з букет білих ромашок, улюблених квітів Джульє-ти. По-дружньому привіталися наші герої із сходом сонця. Поспілкувалися і наш Ромео, на цій щасливій ноті, повернувся до Сполучених Штатів Амери-ки.
У кожного своя доля і свій шлях широкий…
Кохання розчинилося у часі та відстані. Тільки приємні спогади залиши-лися у серці назавжди. Вітер давно розвіяв їхнє кохання над океаном. Лише білі квіти ромашки досі шепчуть їхню історію: таку просту, як ці квіти, таку загадкову та неповторну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274854
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 12.08.2011
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ,
У чому сенс нашого життя? Чимало філософів, поетів, письменників та й не тільки задавали собі це запитання, шукали відповіді, писали знамениті праці. У кожної людини є свої цінності, своє бачення реалій життя, свою думка.
Всі ми добре знаємо, що ніщо не дається людині так легко і не ціниться так дорого як здоров’я та наша свобода. У когось цінністю є сім’я, у когось праця, кар’єра, гроші, слава. А ще знайдуться такі, які виведуть свій сенс життя у фор-мулу, щось на кшталт: «сім’я + кар’єра». Хтось вбачає свій сенс у вічному та пре-красному почутті з мелодійною назвою – кохання.
На мій погляд, сенс життя – у вмінні прожити та пропрацювати, отримуючи при цьому насолоду; вміти посміхнутися сонцю, що зігріває душу та тіло теплом, у шепоті природи, що нас оточує; у гармонії людських стосунків; у миті що має для нас велику цінність; у розумінні того, що ми робимо добрі справи.
Але чи вміємо ми довести розпочату справу до її логічного закінчення? Джо-натан Свіфт у свій час говорив: «Небагато таких, які живуть сьогоднішнім днем. Більшість готується жити пізніше». Інколи, ми подумаємо та видаємо на-гора: «Ще встигну… Ще є час…» А можливо саме сьогодні і саме в цю мить є наш шанс – наш потрібний час та наше місце під сонцем у здійсненні нашого задуму.
Мрія. Може ця капризна пані, плід нашої багатої уяви і є той сенс життя? В одній пісні є такі слова:
Без пори не родить жито,
Без пори вода не шумить.
Без мрії не можна жити,
Без мрії не можна нікого любить.
Може на все про все є свій час, передбачений Творцем Небесним; час, коли наші думки, ідеї, плани втілюються у реальність заради нашого з Вами сенсу бут-тя?
Отже, сенс життя у кожного різний, але закон якому він підпорядковується та-кий:
1) жити згідно «золотого» правила моралі – ставитися до інших так, як якби ми хотіли, щоб інші ставилися до нас;
2) пам’ятати, що наші права закінчуються там, де починаються права інших;
3) вміти радіти життю та не заздрити іншим, тому що заздрість нівечить на-ші душі як іржа залізо;
4) вірити, що краще попереду, не здаватися та не розчаровуватися, щоб не трапилося б на нашій життєвій дорозі, бо в житті бувають і темні, і світлі смуги, що чергуються. Завжди однаково не буде, інакше ми б не відчули б цієї межі, не вловили б присмаку буття, не вміли б цінувати та порівнюва-ти. Звідси випливає, що все – в наших руках.
Потрібно зупинитися, переглянути сторінки минулого, щоб крокувати в май-бутнє.
Успіхів усім нам у власному сенсі життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274848
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 12.08.2011
Доброго весняного ранку! Сьгодні День початку весни, День нових звершень та продовження буденності! День, коли весна прийшла на поріг, хоча те що за вікном -- далеко не весняний ранок! Віримо весна попереду, трішки потрібно на неї зачекати ! З Першим Днем весни! Успіхів!
Весна - це поняття, коли ми хочемо мріяти, здійматися в піднебесся і летіти назустріч нашим мріям, нашим бажанням, від яких ми за крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118731
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.03.2009
Життя іде, а ми мимоволі вливаємося в його ритм , шукаємо щось нове, нарікаємо на невдачі та труднощі та долаємо або тікаємо від них. Ми надіємося на краще, усміхаємося - так саме зараз нам, як ніколи, потрібен оптимізм, нові ідеї, нове бачення майбуття, і -- тоді жодна криза нам не буде такою видаватися страшною! Посміхаймося та не даваймо заздрощам знищити нас, бо заздрість, наче іржа, нищить наш розум, нівечить душу й тіло! Радіймо та вболіваймо за інших, будьмо добрішими та розумнішими, щирішими та впевнішими, робімо усе добре, щоби вижити!
Удачі, терпіння, розуму та рішучих дій, без жодної фальші та брехні нам так невистачає сьогодні! Наберімось цього всього, усміхнімося і будуть тоді кращі часи! Вперед до перемог, нових звершень та нагород! Вперед!
Viva homo sapiens! Viva!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117316
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2009
Автор: Мирослава Савелій
МАМА
Ти чарівна, завжди усміхнена, весела,
Ти мов троянда, що цвіте,
Завжди в очах людей щаслива
І все лихе хай геть від тебе йде.
Ти твориш лиш добро
Своїми ніжними руками,
Виховуєш своїх діток
І носиш гідно титул мами.
Ти, немов, сонечко весняне,
Що зігріває ласкою наш дім,
Слова твої пророчі,
Ти найрідніша нам усім.
І люблять всі тебе,
Вклоняюся низенько й дякую за все,
Що робиш ти для мене,
Люблю тебе я над усе.
Бо ти є мама,
Це слово гордо так звучить,
Бо це найвищеє звання, –
Вона прийшла, щоб діток народить.
Продовжить рід
І гідних виховать дочок й синів,
Щоб залишить в історії яскравий слід,
Подарувати народові героїв.
О, мамо, ти – єдина,
Ти все лиш можеш зрозуміть,
До тебе першої біжить дитина,
Як хтось її в житті образить.
Ти корисну дасиш пораду
І захистиш від ворогів,
За це тобі Господь у нагороду –
Дає здоров’я, сил і прощення гріхів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117199
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2009
ВІН – ПРИНЦ !
Він та людина, яку ти потребуєш
Він – принц для тебе і водночас твій герой.
Ти йдеш зустрітися, але не віриш,
Він існує й він все готовий відати за твою любов.
Купатися в його любові ніжних поцілунках
Та буть коханою його завжди. Поєднати долі…
І вірить небесам, що все в руках Всевишнього
І йти вперед, по своїй волі, говорячи слова палкі.
Слова і справи, що сходяться воєдино,
Слова, що нам написані – прожити разом
І цінувати кожну мить як дорогу перлину,
І вірити притулившися до нього своїм чолом.
Доля. Вона, я вірю, вона єднає нас сьогодні,
Єднала і колись вона людей, країни, світ.
Знов палає факелом на Олімпійськім троні
Цвіт Лади, цвіт поколінь, що увібрав людський рід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117139
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2009
Склала Мирослава САВЕЛІЙ
Ukraine, Europe you are in my heart forever
Столице наша мужня й предковічна,
Єднаєш разом правий й лівий берег ти!
О, Києве, ти – наче пісня вічна,
Земля, де стеляться Дніпрові береги.
Осів тут дух Кия, Щека та Хорива
І Володимира, що Русь він охрестив.
Де починається рідна Україна,
Земля, якою батько наш Тарас ходив.
Київ, каштани, Хрещатик і Софія
Та ще золотоверхі куполи святинь...
Земля, земля моя свята й єдина –
Тут синьо-жовтий прапор майорить.
Ukraine – state and Ukrainians together,
The world as family, as nation, super star;
So talk, so smile, so, my dear, love each other,
Be happy, honest and of course be tolerant!
Remember always who you are and your roots,
Dream of something, please do something, go further,
Love your state, the world around you, native streets,
Be close, be helpful, be better for each other!
П-в:
Europe, you are in my heart forever,
Europe, you are with us today, today...
Time's running, you can't stop it, my dear,
Catch the moment, because your life's a play!
Київ – у серці всюди й повсякчас,
Київ – він з нами буде й є один.
В ньому живуть історія і час
Поринуті в епохи лабіринт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2009