Роман Колесник

Сторінки (8/741):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

77. Мушля і сосни (Стівен Крейн, переклад)

«Що  каже  океан,  маленька  мушльо?
Що  каже  океан?»
«Довго  був  наш  брат  німим  до  нас,
Таїв  свої  вісті  для  кораблів,
Незграбних  кораблів,  дурних  кораблів.»

«Океан  велить  вам  тужити,  о  сосни,
Тихенько  при  місячнім  сяйві  співати,
Шумить  сказання  про  землю  приречених,
Про  місце,  де  невпинно  падає
Дощ  жіночих  сліз,
І  в  сірому  одязі  люди  –
В  сірому  одязі  люди  –
Виють  невимовний  біль.»

«Що  каже  океан,  маленька  мушльо?
Що  каже  океан?»
«Довго  був  наш  брат  німим  до  нас,
Таїв  свої  вісті  для  кораблів,
Нікчемних  кораблів,  дурнуватих  кораблів.»

«Океан  велить  вам  проповідувати,  о  сосни,
Тихенько  при  місячнім  сяйві  співати,
Повчати  про  золото  терпіння,
Благовіщати  про  сумирність  рук,
Голосити  про  братство  сердець.
Океан  велить  вам  проповідувати,  о  сосни.»

«А  де  ж  нагорода,  маленька  мушльо?
Що  каже  океан?»
«Довго  був  наш  брат  німим  до  нас,
Таїв  свої  вісті  для  кораблів,
Нікчемних  кораблів,  дурнуватих  кораблів.»

«Жодного  слова  не  каже  океан,  о  сосни,
Жодного  слова  не  каже  океан.
Довго  буде  ваш  брат  німим  до  вас,
Таїтиме  свої  вісті  для  кораблів,
О  нікчемні  сосни,  дурнуваті  сосни.»

------------------------------------------------

The  Shell  and  the  Pines

"What  says  the  sea,  little  shell?
What  says  the  sea?
Long  has  our  brother  been  silent  to  us,
Kept  his  message  for  the  ships,
Awkward  ships,  stupid  ships."

"The  sea  bids  you  mourn,  oh,  pines,
Sing  low  in  the  moonlight.
He  sends  tale  of  the  land  of  doom,
Of  place  where  endless  falls
A  rain  of  women's  tears,
And  men  in  grey  robes  -
Men  in  grey  robes  -
Chant  the  unknown  pain."

"What  says  the  sea,  little  shell?
What  says  the  sea?
Long  has  our  brother  been  silent  to  us,
Kept  his  message  for  the  ships,
Puny  ships,  silly  ships."

"The  sea  bids  you  teach,  oh,  pines,
Sing  low  in  the  moonlight,
Teach  the  gold  of  patience,
Cry  gospel  of  gentle  hands,
Cry  a  brotherhood  of  hearts.
The  sea  bids  you  teach,  oh,  pines."

"And  where  is  the  reward,  little  shell?
What  says  the  sea?
Long  has  our  brother  been  silent  to  us,
Kept  his  message  for  the  ships,
Puny  ships,  silly  ships."

"No  word  says  the  sea,  oh,  pines,
No  word  says  the  sea.
Long  will  your  brother  be  silent  to  you,
Keep  his  message  for  the  ships,
Oh,  puny  pines,  silly  pines."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327018
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.04.2012


без нічого

жар-птиця  прокльовується,
з  нутра  джерельце  б’є,
ширить  світ  ядра  душі  вибух,
із  зміїних  шкур  кохання  серце  оголяє,
душевний  гній  охляли  упирі  смоктати,
на  діамант  натикається  рило  в  норі,
підсвідомість  плоть  жбурляє  на  престол,
дзвоники  щастя  заколисують  тривогу.

жаб  жінки  африканську  медитацію  кумкають.
чернь  молиться  відлунню  відлуння  Суті.
вседержителі  в  світах  замкнулись  від  Натхнення.
щасливий  щур  прогриз  мішка.
кроти  підрили  пекло.
покійні  душі  на  деревах  вітер  колихає.

не  ходи  по  живих  кишках  коріння  дерев
прадавніх  криків  про  предків  пні  могил,
майбутнього  сімені  паростків,
де  глисти  досмоктують  гниль  неживих  тіл.

синій  підшипник  у  пластиліновому  оці  –
мов  мідний  дріт  це  прив’язь  чаші  для  очей
до  паростка  хребта,  що  пузиря  проткнув  у
німб  –  жерло  проектора  потойбіч.

п’ятикутка  в  лобі  жариною  горить,
пожежник  вивергнув  прокльони,
священик  присудив  очищення  вогнем,
синє  небо  смертю  спить,
буддист  прозрів  над  колами  всіма,
їм  їв  жуків  священний  щур,
прийшли  в'язати  психа  наркомани,
геній  мозком  кінчив,
мелодійно  композитор  розчинивсь,
не  п’є  давно  покійний  московіт,
зарубав  пеньочка  лісоруб.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2012


78. Море з різних точок зору (Стівен Крейн, переклад)

Для  дівчини
Море  було  блакитним  лужком,
Помешканням  пінистих  істоток,
Співочих.

Для  моряка  з  розбитого  судна
Море  було  мертвотно-сірими  стінами,
Неозорою  пусткою,
На  якій,  проте,  у  миті  прозрінь
Проявляється
Похмура  ненависть  природи.

---------------------------------------

Point  of  View

To  the  maiden
The  sea  was  blue  meadow
Alive  with  little  froth-people
Singing.

To  the  sailor,  wrecked,
The  sea  was  dead  grey  walls
Superlative  in  vacancy
Upon  which  nevertheless  at  fateful  time
Was  written
The  grim  hatred  of  nature.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326763
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.04.2012


79. «Трохи чорнила більше або менше!» (Стівен Крейн, переклад)

Трохи  чорнила  більше  або  менше!
Напевно,  значення  не  має?
Як  і  неба  та  невичерпного  моря,
Рівнин  і  гір  вдалині.
Ти  чуєш  гомін  всіх  цих  книг?
Та  це  лиш  трохи  чорнила  більше  або  менше.

Що?
Ти  тлумачиш  мені  Бога  такою  дурнею?
Чи  могла  б  жага  моя  вдовольнитись
Завченим  дійством  преподобного  блазня?
А  благодаттю  прозріння?
Або  навіть  розміреною  проповіддю
Про  абстрактне  зло  та  добро?
Хіба  це  Бог?
Де  ж  тоді  пекло?
Покажи  мені  гидотного  гриба,
Що  виріс  у  калюжі  крові.
Це  вже  краще.

А  де  ж  тоді  Бог?

-------------------------------------------------

A  little  ink  more  or  less!
It  surely  can't  matter?
Even  the  sky  and  the  opulent  sea,
The  plains  and  the  hills,  aloof,
Hear  the  uproar  of  all  these  books.
But  it  is  only  a  little  ink  more  or  less.

What?
You  define  me  God  with  these  trinkets?
Can  my  misery  meal  on  an  ordered  walking
Of  surpliced  numbskulls?
And  a  fanfare  of  lights?
Or  even  upon  the  measured  pulpitings
Of  the  familiar  false  and  true?
Is  this  God?
Where,  then,  is  hell?
Show  me  some  bastard  mushroom
Sprung  from  a  pollution  of  blood.
It  is  better.

Where  is  God?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326761
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.04.2012


80. «Чи сотворив ти хоч раз праведника?» (Стівен Крейн, переклад)

«Чи  сотворив  ти  хоч  раз  праведника?»
«Сотворив  я  трьох»,  –  Бог  відповів,  –
«Та  двоє  з  них  померли,
А  третій…
Прислухайтесь!
Третій  оплакує  свою  недолю.»

---------------------------------------

"Have  you  ever  made  a  just  man?"
"Oh,  I  have  made  three,"  answered  God,
"But  two  of  them  are  dead
And  the  third  -
Listen!  Listen!
And  you  will  hear  the  third  of  his  defeat."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326688
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 31.03.2012


81. Розглядаю слід корабля (Стівен Крейн, переклад)

Розглядаю  сріблястий  слід  корабля  вночі  –
Печальний  сплеск  пропащих  хвиль,
Завмирання  гуркоту  стрімкої  сталі,
Стихання  викриків  матросів,
Тінь  нову  у  сутіні  ночі,
Згоряння  зірки  над  воду.

Потім  пустеля,  безкрайня  пустеля  вод
І  м’який  плескіт  чорних  хвиль
Надовго  і  на  самоті.

Затям  же,  корабле  любий,
Ти  вирушив!  –  безкрайня  пустеля  вод
І  м’який  плескіт  чорних  хвиль
Надовго  і  на  самоті.

---------------------------------------------

I  Explain  the  Path  of  a  Ship

I  explain  the  silvered  passing  of  a  ship  at  night,
The  sweep  of  each  sad  lost  wave
The  dwindling  boom  of  the  steel  thing's  striving
The  little  cry  of  a  man  to  a  man
A  shadow  falling  across  the  greyer  night
And  the  sinking  of  the  small  star.

Then  the  waste,  the  far  waste  of  waters
And  the  soft  lashing  of  black  waves
For  long  and  in  loneliness.

Remember,  thou,  o  ship  of  love
Thou  leaves!  a  far  waste  of  waters
And  the  soft  lashing  of  black  waves
For  long  and  in  loneliness.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326549
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 31.03.2012


82. Білі берези (Стівен Крейн, переклад)

«Я  чув  пісню  беріз  при  заході  сонця  –
Білу  мелодію  у  тиші,
Я  бачив  суперечку  сосон.
На  смерканні
Травинки  пронеслись  повз  мене
Волею  вітру  божества.
Це  все  відчув  я»,  –  мовив  божевільний,  –
«Володіючи  лиш  зором  та  слухом.
А  ти…
Ти  чіпляєш  зелені  окуляри,  щоб  роздивитись  троянди.»

---------------------------------------------------------

The  White  Birches

"I  have  heard  the  sunset  song  of  the  birches
A  white  melody  in  the  silence
I  have  seen  a  quarrel  of  the  pines.
At  nightfall
The  little  grasses  have  rushed  by  me
With  the  wind  men.
These  things  have  I  lived,"  quoth  the  maniac,
"Possessing  only  eyes  and  ears.
But,  you  -
You  don  green  spectacles  before  you  look  at  roses."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326239
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 30.03.2012


березень

як  сік
з  берези
соплі  сочаться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326238
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 30.03.2012


прояв

із  грішних  прагнень
згусток  тьми
явивсь  в  поточнім  часі  –
чорт

сказав:
–  кидай  якоря!
   бо  запре  в  самого  Бозю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326172
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.03.2012


Люцифер Прометейович

енергетично  від'єднуюсь  від  мурашника,
і  вже  зверху  запускаю  свої  невидимі  
для  його  хазяїв  щупальці
вірусом  у  його  соборне  нутро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326171
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 29.03.2012


відкривачка

ніжність  душу  очищає,

а  звичка  перебування  у  радості  –  
ворота  до  щастя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325827
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.03.2012


директор зоопарку

більшості  людей  як  окремих  особистостей  не  існує  –
лиш  біороботи,  керовані  
певним  набором  програм  людського  мурашника,  
якого  пасуть  не  найчистіші  у  всесвіті  сили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012


машина часу

внутрішній  таймер  для  щастя  максимально  уповільнюй,
а  для  небажаних  проміжків  часу  став  тумблер  
сприйняття  їх  зі  швидкістю  світла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2012


озолотився

купаюсь  в  грошових  потоках,
що  хлинуть  кайфом  зівсебіч.
насолода  бути  Богом  одержимим,
чиїм  кумиром  ставши  золотим,
податок  сил  людських  збираю.
я  –  влада  цього  світу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325374
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.03.2012


чистюля

невідомо,  які  виміри  явні,
а  які  уявні.
про  всяк  випадок  –  не  сміти  ніде.

життя  –  Іскри  Божої  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325288
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 26.03.2012


місячні

місяць  –  чорт  рогатий
спокушає  вити  хтивих  сук
від  місячних  жадань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325095
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.03.2012


налисо

зґвалтованим  жерлом  кінчить  людство  планета  –
чистильника  крил  змах  Землю  змете.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324926
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 25.03.2012


вичинка

маніяк  здирає  шкіру
знову  для  вірша  поет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324923
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.03.2012


83. Рицар і його кінь (Стівен Крейн, переклад)

Швидко  рицар  скакав,  
Розпарений  й  спітнілий,  шпорами  дзвенів  
І  розмахував  грізнім  мечем:  
«Іду  визволять  свою  даму!»  
Швидко  рицар  скакав,
Зіскочив  з  сідла  та  й  кинувся  в  бій.  
Блискала  й  мигтіла  на  воїнах  сталь,  
Шалено  буяли  срібні  вогні.  
І  ось  рицарський  славний  стяг  золотий  
На  замковій  стіні  колише  вітер.

А  кінь
Сапає  й  хитається,  кров’ю  стікає,
При  підніжжі  стіни  замку  забутий.  
Кінь
При  підніжжі  стіни  замку  конає.

-------------------------------------------

The  Knight  and  His  Horse

Fast  rode  the  knight
With  spurs,  hot  and  reeking
Ever  waving  an  eager  sword.
"To  save  my  lady!"
Fast  rode  the  khight
And  leaped  from  saddle  to  war.
Men  of  steel  flickered  and  gleamed
Like  riot  of  silver  lights
And  the  gold  of  the  knight's  good  banner
Still  waved  on  a  castle  wall.

A  horse
Blowing,  staggering,  bloody  thing
Forgotten  at  foot  of  castle  wall.
A  horse
Dead  at  foot  of  castle  wall.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324765
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.03.2012


84. Щирий чоловік (Стівен Крейн, переклад)

Все  далі  щирий  чоловік  ішов,
Розмовляючи  вільно  із  вітром  –
Оглянувшись,  побачив  себе  у  дивній  далекій  країні.

Все  далі  щирий  чоловік  ішов,
Розмовляючи  вільно  із  зорями  –
Їх  жовте  світло  погляд  манило.

«Мій  добрий  дурне»,  –  сказав  учений  перехожий,  –
«Твої  вчинки  божевільні.»

«Твоя  щирість  образлива!»,  –  розкричався  щирий  чоловік,
І  його  палиця  відскочила  від  голови  перехожого,
Перетворившись  на  дві  палиці.

--------------------------------------------------------------

The  Candid  Man

Forth  went  the  candid  man
And  spoke  freely  to  the  wind  -
When  he  looked  about  him  he  was  in  far  strange  country.

Forth  went  the  candid  man
And  spoke  freely  to  the  stars  -
Yellow  light  tore  sight  from  his  eyes.

"My  good  fool,"  said  a  learned  bystander,
"Your  operations  are  mad."

"You  are  too  candid,"  cried  the  candid  man
And  when  his  stick  left  the  head  of  the  learned  bystander
It  was  two  sticks.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324763
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.03.2012


85. «Кажеш мені, що бачив Бога?» (Стівен Крейн, переклад)

Кажеш  мені,  що  бачив  Бога?
Кажу  тобі,  що  бачив,  як  осел
При  запаленій  свічі  читав  газету.

----------------------------------

You  tell  me  this  is  God?
I  tell  you  this  is  a  printed  list,
A  burning  candle  and  an  ass.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324375
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.03.2012


86. «У пустелі / Тиша найглибшої пустелі Місяця» (Стівен Крейн, переклад)

У  пустелі
Тиша  найглибшої  пустелі  Місяця.
Проміння  вогню  падає  косо  на  одяг
Мовчазних  навпочіпки  людей  в  капюшонах.
Перед  ними  жінка
Рухається  під  пронизливий  вітру  свист
І  розкотистий  барабанів  гуркіт.
Мляві,  верткі,  зловісні  істоти
Сонно  пестять  її  тіло,
Чи,  покірні  волі  її,  безшумно  звивають  пісок.
Змії  шепочуться  ледь  чутно.
Шепочуться,  шепочуться  змії.
Дрімотно  колишуть  погляди  колючі,
Та  невпинно  шепочуться,  шепочуться  ледь  чутно.
Вітер  струмує  з  безлюдних  просторів
Аравії,  поглинених  ніччю.
Вогнище  криваво  відблискує
На  одяг  людей  в  капюшонах,
Мовчазних  навпочіпки  людей.
Живі  стрічки  –  бронзові,  смарагдові,  жовті  –
Обвивають  їй  шию,  руки.
Обережно  гади  піском  пливуть,
Повільні,  небезпечні  та  покірні,
Погойдуються  під  вітру  свист  і  барабанів  гуркіт,
Шепочуться,  шепочуться  змії.
Дрімотно  колишуть  погляди  колючі,
Та  невпинно  шепочуться,  шепочуться  ледь  чутно.
Велич  проклятих,
Блаженність    рабства,  відчаю,  смерті  –
Все  це  у  танці  змій,  що  шепотять.

-------------------------------------------------------

On  the  desert
A  silence  from  the  moon's  deepest  valley.
Fire-rays  fall  athwart  the  robes
Of  hooded  men,  squat  and  dumb.
Before  them,  a  woman
Moves  to  the  blowing  of  shrill  whistles
And  distant-thunder  of  drums
While  slow  things,  sinuous,  dull  with  terrible  color
Sleepily  fondle  her  body
Or  move  at  her  will,  swishing  stealthily  over  the  sand.
The  snakes  whisper  softly;
The  whispering,  whispering  snakes
Dreaming  and  swaying  and  staring
But  always  whispering,  softly  whispering.
The  wind  streams  from  the  lone  reaches
Of  Arabia,  solemn  with  night,
And  the  wild  fire  makes  shimmer  of  blood
Over  the  robes  of  the  hooded  men
Squat  and  dumb.
Bands  of  moving  bronze,  emerald,  yellow
Circle  the  throat  and  the  arms  of  her
And  over  the  sands  serpents  move  warily
Slow,  menacing  and  submissive,
Swinging  to  the  whistles  and  drums,
The  whispering,  whispering  snake,
Dreaming  and  swaying  and  staring
But  always  whispering,  softly  whispering.
The  dignity  of  the  accursed;
The  glory  of  slavery,  despair,  death
Is  in  the  dance  of  the  whispering  snakes.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324016
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.03.2012


87. «Газета – це збіговисько напівправд» (Стівен Крейн, переклад)

Газета  –  це  збіговисько  напівправд,  
Що  з  криком  всюдисущих  хлопчаків  
Нав’язує  свої  збоченські  погляди
Мільйонам  чуйних  і  черствих  людей,  
Що  родинного  вогнища  затишок  смакують
Або  скніють  у  тоскній  самотній  безвиході.  
Газета  –  це  суд,
Де  невинних  ввічливо  судять  
Підлотні  шановні  люди.  
Газета  –  це  базар,  
Де  розум  продає  свободу,  
А  натовп  коронує  дурнів.  
Газета  –  це  гра,
В  якій  помилкою  гравець  перемагає,  
А  інший  виграє  правдиво  смерть.
Газета  –  це  символ;
Це  незаплямлений  життя  літопис,
Зібрання  голосних  побрехеньок,  
Згусток  дурощів  вічних,
Що  вдавнину  існували  розгнуздано,  
Бродячи  неоогородженим  світом.

-----------------------------------------

A  newspaper  is  a  collection  of  half-injustices
Which,  bawled  by  boys  from  mile  to  mile,
Spreads  its  curious  opinion
To  a  million  merciful  and  sneering  men.
While  families  cuddle  the  joys  of  the  fireside
When  spurred  by  tale  of  dire  lone  agony.
A  newspaper  is  a  court
Where  every  one  is  kindly  and  unfairly  tried
By  a  squalor  of  honest  men.
A  newspaper  is  a  market
Where  wisdom  sells  its  freedom
And  melons  are  crowned  by  the  crowd.
A  newspaper  is  a  game
Where  his  error  scores  the  player  victory
While  another's  skill  wins  death.
A  newspaper  is  a  symbol;
It  is  fetless  life's  chronicle,
A  collection  of  loud  tales
Concentrating  eternal  stupidities,
That  in  remote  ages  lived  unhaltered,
Roaming  through  a  fenceless  world.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324012
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 22.03.2012


північні території

Сибір  –  Азія.
Азія  –  азіатам.
китайці  –  азіати.

коли  греблю  кордону  прорве
потоп  біомаси  Китаю,
возз’єднаються  Курили  й  Сахалін
з  географічно  єдинородним  архіпелагом.
а  на  материк  японцям  Бозя  не  велить.

молю  тебе,  Великий  Дао-Мао,
скоріш  чави  захланний  Третій  Рим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323825
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.03.2012


88. Мандрівник (Стівен Крейн, переклад)

Мандрівник,
До  істини  стежку  надибавши,
Від  подиву  приголомшений  став:
Бур’янів  гущавина    на  ній  буяла.
«Ба!»,  сказав  він,
«Та  ж  тут  нога  людська  не  ступала
Дуже  давно.»
Помітив  теж,  що  билиночка  кожна
Була  окремим  ножем.
«Ну…»,  сумно  промимрив,
«Навряд  чи  існують  інші  шляхи.»

-----------------------------------------------------------

The  wayfarer

The  wayfarer
Perceiving  the  pathway  to  truth
Was  struck  with  astonishment.
It  was  thickly  grown  with  weeds.
"Ha,"  he  said,
"I  see  that  none  has  passed  here
In  a  long  time."
Later  he  saw  that  each  weed
Was  a  singular  knife.
"Well,"  he  mumbled  at  last,
"Doubtless  there  are  other  roads."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323823
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 21.03.2012


89. Гамір міста (Стівен Крейн, переклад)

Промінь  сонця  на  хмурій  бурій  стіні,  
Звична  блакить  забутого  неба.
Потужний  гімн  до  Бога,
Пісня  суперечок  і  плачів,
Гуркіт  коліс,  цокіт  копит,  бубонців  передзвін,
Вітання,  прощання,  любовні  стогнання,  останні  зітхання,
Вигуки  радості,  дурості,  лютості,  відчаю,
Незбагненні  балачки  тварин,
Наспіви  квітів,
Крики  ранених  дерев,
Безглузде  кудкудакання  курей  та  людей  –
Це  багатоголосе  збіговисько  під  зорями  молить:
«О  Боже,  спаси  нас!»

--------------------------------------------

The  Noise  of  the  City

A  slant  of  sun  on  dull  brown  walls
A  forgotten  sky  of  bashful  blue.
Toward  God  a  mighty  hymn
A  song  of  collisions  and  cries
Rumbling  wheels,  hoof-beats,  bells,
Welcomes,  farewells,  love-calls,  final  moans,
Voices  of  joy,  idiocy,  warning,  despair,
The  unknown  appeals  of  brutes,
The  chanting  of  flowers
The  screams  of  cut  trees,
The  senseless  babble  of  hens  and  wise  men  -
A  clutteres  incoherency  that  says  at  the  stars:
"Oh,  God,  save  us."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323610
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.03.2012


90. «Якось чоловік, що видерся на дах» (Стівен Крейн, переклад)

Якось  чоловік,  що  видерся  на  дах,
Звернувся  до  небес.
Голосом  потужним  глухі  сфери  сколихнув,
Клич  воїна  до  небес  вознісши.
І,  зрештою,  явились  точки  в  хмарах,
Все  ближче  й  ближче  –  Боже!  –
Воїнством  наповнилося  небо.

--------------------------------------------

Once,  a  man,  clambering  to  the  house-tops,
Appealed  to  the  heavens.
With  strong  voice  he  called  to  the  deaf  spheres;
A  warrior's  shout  he  raised  to  the  suns.
Lo,  at  last,  there  was  a  dot  on  the  clouds,
And  -  at  last  and  at  last  -
-  God-  the  sky  was  filled  with  armies.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323425
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.03.2012


91. «Чоловік із дерев'яним язиком» (Стівен Крейн, переклад)

Чоловік  із  дерев'яним  язиком
Зажадав  співати,
Та  вийшло  лиш  жалобне  белькотання.
Лиш  єдина  людина,  що  чула
Лепет  дерев’яного  язика,
Знала,  що  той
Співати  жадав,
І  в  цім  співець  розраду  мав.

----------------------------------------

There  was  a  man  with  tongue  of  wood
Who  essayed  to  sing,
And  in  truth  it  was  lamentable
But  there  was  one  who  heard
The  clip-clapper  of  this  tongue  of  wood
And  knew  what  the  man
Wished  to  sing,
And  with  that  the  singer  was  content.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323337
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.03.2012


кара небесна

янгол-камікадзе
на  кульовій  блискавці
у  грішній  долі
точку  вліпити
прибув.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323154
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.03.2012


92. «Успішний чоловік пропер себе» (Стівен Крейн, переклад)

Успішний  чоловік  пропер  себе
Крізь  води  літ.
Помилками  просякши,
Кривавими  помилками.
Переситившись  перемогами  над  слабшими,
Він  –  статуя  достатку  на  узбережжі  грошових  потоків.
Розплачуючись  кістками  дурнів,
Купує  шовкові  знамена,
Його  переможним  ликом  розписані.
Розплачуючись  скальпами  мудреців,
Купує  ближніх  поклони  щоденні.
Пофарбована  кістковим  мозком,
Зіткана  із  м’язових  тканин
Ковдра  для  його  блаженних  снів.
У  личині  святої  простоти,
Розкриває  рецепти  свої  тупій  юрбі:
«Ось  так  я  виграв,  так  пробився…»
Самовдоволений,  усміхнений,
На  фундаменті  з  мерців
На  колоні  з  черепів  стоїть  він,
Зізнаючись,  як  немовлят  гнобив.
Веселий,  товстий,  спітнілий,
Промову  виголошує  свою  у  святій  простоті  –
Сама  невинність!

------------------------------------------------------

The  successful  man  has  thrust  himself
Through  the  water  of  the  years,
Reeking  wet  with  mistakes,
Bloody  mistakes;
Slimed  with  victories  over  the  lesser
A  figure  thankful  on  the  shore  of  money.
Then,  with  the  bones  of  fools
He  buys  silken  banners
Limned  with  his  triumphant  face,
With  the  skins  of  wise  men
He  buys  the  trivial  bows  of  all.
Flesh  painted  with  marrow
Contributes  a  coverlet
A  coverlet  for  his  contented  slumber
In  guiltless  ignorance,  in  ignorant  guilt
He  delivers  his  secrets  to  the  riven  multitude.
"Thus  I  defended:  Thus  I  wrought."
Complacent,  smiling
He  stands  heavily  on  the  dead.
Erect  on  a  pillar  of  skulls
He  declaims  his  trampling  of  babes;
Smirking,  fat,  dripping
He  makes  his  speech  in  guiltless  ignorance,
Innocence.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322976
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.03.2012


93. Мольба гір (Стівен Крейн, переклад)

Уночі
Сірі  свинцеві  хмари  долини  огорнули.
І  гори  погляди  звернули  до  Бога,  самотні:
«О  Творче,  Ти  порухом  пальця  вітрами  керуєш.
Ми,  смиренні,  бездільні,  марні  гори.
Дозволь  нам  швиденько  навколо  Землі  оббігти,
Щоб  звалитися  в  поклоні  до  ніг  Твоїх.»

Уранці
Гамір  праці  людської  долинув  до  прозорої  блакиті,
І  помітними  стали  чорні  маленькі  міста.
«О  Творче,  Ти  співаєш  мовою  дощу.
Ми,  смиренні,  бездільні,  марні  гори,
Молимо  Тебе,  Господи:  яви  нам  голос  Свій,
Щоб  змогли  ми  пісню  доброти  Твоєї  до  Сонця  вознести.»

Увечері
Зарябіли  іскорками  дальні  долини.
«О  Творче,
Ти  знаєш  цінність  царів  і  птахів,
Ти  нас  створив  смиренними,  бездільними,  марними  горами.
Ти  єдиний  у  вічнім  блаженстві  єси;
О  Господи,  схиляємося  перед  мудрістю  Твоєю  –
Смиренні,  бездільні,  марні  гори.»

Уночі
Сірі  свинцеві  хмари  долини  огорнули.
І  гори  погляди  звернули  до  Бога,  самотні.

---------------------------------------------------------------

The  Prayer  of  the  Peaks

In  the  night
Grey,  heavy  clouds  muffled  the  valleys,
And  the  peaks  looked  toward  God,  alone.
"Oh,  Master  that  movest  the  wind  with  a  finger,
Humble,  idle,  futile  peaks  are  we.
Grant  that  we  may  run  swiftly  across  the  world
To  huddle  in  worship  at  Thy  feet."

In  the  morning
A  noise  of  men  at  work  came  the  clear  blue  miles
And  the  little  black  cities  were  apparent.
"Oh,  Master  that  knowest  the  meaning  of  rain  -
Humble,  idle,  futile  peaks  are  we.
Give  voice  to  us,  we  pray,  0  Lord,
That  we  may  sing  Thy  goodness  to  the  sun."

In  the  evening
The  far  valleys  were  sprinkled  with  tiny  lights.
"Oh,  Master,
Thou  who  knowest  the  value  of  kings  and  birds,
 Thou  hast  made  us  humble,  idle,  futile  peaks.
Thou  only  needest  eternal  patience;
We  bow  to  Thy  wisdom,  0  Lord  -
Humble,  idle,  futile  peaks."

In  the  night
Grey,  heavy  clouds  muffled  the  valleys
And  the  peaks  looked  toward  God,  alone.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322830
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.03.2012


94. Демон смерті (Стівен Крейн, переклад)

Демон  смерті  з  вершини  дерева  бормоче.

Довкола  кров  і  вирвана  трава  –
Тут  його  агонія  вхопила  –
Цього  самотнього  мисливця.
Сіро-зелений  ліс  байдужо
Його  судоми  споглядав.

Сплеск  весла  на  човні,
Дівчина  із  ніжними  бентежними  очима
Кличе:  «Джоне!»

Повстань,  прийди,  мисливче!
Чи  ти  не  чуєш?

Демон  смерті  з  вершини  дерева  бормоче.

----------------------------------------------

The  Death-demon

The  chatter  of  a  death-demon  from  a  tree-top.

Blood-blood  and  torn  grass  -
Had  marked  the  rise  of  his  agony  -
This  lone  hunter.
The  grey-green  woods  impassive
Had  watched  the  threshing  of  his  limbs.

A  canoe  with  flashing  paddle
A  girl  with  soft  searching  eyes,
A  call:  "John!"

Come,  arise,  hunter!
Can  you  not  hear?

The  chatter  of  a  death-demon  from  a  tree-top.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322742
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.03.2012


95. Дріб’язок (Стівен Крейн, переклад)

Вплив  долара  на  душу  
Звеселяє  теплим  полиском  червоним,  
На  білий  стіл  з  каміна  линучи  рожево,  
На  дверях  звиваючи  плавно  
Холодний  оксамит  навислих  тіней.

Вплив  мільйона  доларів  –
Це  крах  невдах;
І  символи  одержимості,  визвірені
На  духовність,  свободу  та  честь;
Крик  відчаю  зів’ялої  красуні,
Присилуваної  хтивими  торгашами
Погрозами  й  вином  до  покори;
Нікчемні  скоробагатьки  топчуть  людей  килими;
Мерці,  що  мріяли,  щоб  пахощі  та  світло
Наповнили  життя  та  житла;
Благородного  ведмедя  шкура
Під  ступнями  раба  замаскованого,
Що  меле  усяку  дурню,
Зневажаючи  країну,  народ,  працю  та  гідність;
Урочисте  плямкання  падлюк,
Щуряче  пищання  падлюк,
Падлюк.

---------------------------------------------------------

Some  Things

The  impact  of  a  dollar  upon  the  heart
Smiles  warm  red  light

Sweeping  from  the  hearth  rosily  upon  the  white  table,
With  the  hanging  cool  velvet  shadows
Moving  softly  upon  the  door.

The  impact  of  a  million  dollars
Is  a  crash  of  flunkeys
And  yawning  emblems  of  Persia
Cheeked  against  oak,  France  and  a  sabre,
The  outcry  of  old  beauty
Whored  by  pimping  merchants
To  submission  before  wine  and  chatter.
Silly  rich  peasants  stamp  the  carpets  of  men,
Dead  men  who  dreamed  fragrance  and  light
Into  their  woof,  their  lives;
The  rug  of  an  honest  bear
Under  the  foot  of  a  cryptic  slave
Who  speaks  always  of  baubles,
Forgetting  place,  multitude,  work  and  state,
Champing  and  mouthing  of  hats
Making  ratful  squeak  of  hats,
Hats.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322553
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.03.2012


96. «Людина заявила всесвіту» (Стівен Крейн, переклад)

Людина  заявила  всесвіту:
«Пане,  я  існую!»
«Однак»,  усесвіт  одповів,
«Почуття  обов’язку  цей  факт
В  мені  не  викликає.»

------------------------------

A  man  said  to  the  universe:
"Sir,  I  exist"
"However,"  replied  the  universe,
"The  fact  has  not  created  in  me
A  sense  of  obligation."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322350
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.03.2012


97. «Коли пророк, самовпевнений, товстий» (Стівен Крейн, переклад)

Коли  пророк,  самовпевнений,  товстий,
Видерся  на  вершину  гори,
Він  закричав:  «Будь  прокляте,  моє  знання!
Я  думав,  що  праведні  країни  –  білі,
А  порочні  –  чорні…
Та  краєвид  повсюди  –  сірий…»

--------------------------------------------

When  the  prophet,  a  complacent  fat  man,
Arrived  at  the  mountain-top
He  cried:  "Woe  to  my  knowledge!
I  intended  to  see  good  white  lands
And  bad  black  lands  -
But  the  scene  is  grey."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322212
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.03.2012


98. Фіалки (Стівен Крейн, переклад)

Є  край  на  світі,  де  фіалки  не  ростуть.
Якось  мандрівник  спитав:  «Чому?»
Розповіли  йому:
«Колись  місцеві  фіалки  сказали:
“Допоки  принаймні  одна  жінка
Коханого  іншій  не  віддасть,
Не  припинимо  між  собою  смертельного  бою.”»
Із  сумом  люди  додали:
«Відтоді  тут  фіалки  не  ростуть.»

-------------------------------------------------

The  Violets

There  was  a  land  where  lived  no  violets.
A  traveler  at  once  demanded:  "Why?"
The  people  told  him:
"Once  the  violets  of  this  place  spoke  thus:
'Until  some  woman  freely  gives  her  lover
To  another  woman
We  will  fight  in  bloody  scuffle.'"
Sadly  the  people  added:
"There  are  no  violets  here."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322097
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.03.2012


порча

при  зародженні  лагідна  Любов,
а  при  смерті  –  мов  упир.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321619
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.03.2012


Сатана

Сатана  –  один  із  ликів  Всевишнього,
який  підганяє  ледарів  і  збоченців
на  Духовному  Шляху.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321272
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.03.2012


нірвана

нірвана  –  міжрівневий  стрибок
у  Найвищий  Рівень,
при  якому  сутність  тимчасово  розмивається,
щоб  переплавитись  у  Божество
(звичайне  вознесіння).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321271
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 12.03.2012


100. «Гей, майстре, зроби мені мрію» (Стівен Крейн, переклад)

Гей,  майстре,  зроби  мені  мрію,
Мрію  моєї  любові.
Порадіймо  диву  променя  сонця,
Вітрів  і  квітів.
Хай  буде  зіткана  вона  із  килима  лугів.
Та,  добрий  майстре,
Хай  до  неї  прямує  людина.

---------------------------------------

Aye,  workman,  make  me  a  dream
A  dream  for  my  love.
Cunningly  weave  sunlight,
Breezes  and  flowers.
Let  it  be  of  the  cloth  of  meadows.
And  -  good  workman  -
And  let  there  be  a  man  walking  thereon.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320976
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.03.2012


101. Пісня ліхтариків (Стівен Крейн, переклад)

Кожен  найменший  відблиск  голосом  був  –
Світлоносним  голосом  –
В  мелодіях  червоних,  фіолетових,  зелених,  золотих.
Хор  кольорів  пісні  по  водній  гладі  розілляв.
Жодна  тінь  чудна  листка  уже  не  колихалась,
На  пагорбах  наспіви  сосон  замовкли,
Вечором  синім  прокотився  тиші  потоп,
Коли  хор  кольорів  пісні  по  водній  гладі  розілляв  –
Мелодії  червоні,  фіолетові,  зелені,  золоті.

Маленькі  осяйні  гальки  камінці,
Розсипані  на  темній  вечоровій  площині,
Співають  балади  чарівні  про  Бога,
Про  вічність  і  душі  спочинок.
Маленькі  янголята,  маленькі  духи  святі,
Безсумнівна  щирість  ваших  гімнів,
Коли  чудесний  хор  пісні  по  водній  гладі  розливає  –
Мелодії  червоні,  фіолетові,  зелені,  золоті.

-----------------------------------------------------

The  Lantern  Song

Each  small  gleam  was  a  voice
-  A  lantern  voice  -
In  little  songs  of  carmine,  violet,  green,  gold.
A  chorus  of  colors  came  over  the  water;
The  wondrous  leaf  shadow  no  longer  wavered,
No  pines  crooned  on  the  hills
The  blue  night  was  elsewhere  a  silence
When  the  chorus  of  colors  came  over  the  water,
Little  songs  of  carmine,  violet,  green,  gold.

Small  glowing  pebbles
Thrown  on  the  dark  plane  of  evening
Sing  good  ballads  of  God
And  eternity,  with  soul's  rest.
Little  priests,  little  holy  fathers
None  can  doubt  the  truth  of  your  hymning
When  the  marvellous  chorus  comes  over  the  water
Songs  of  carmine,  violet,  green,  gold.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320849
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.03.2012


102. «В саду з дерев – дощ пелюсток» (Стівен Крейн, переклад)

В  саду  з  дерев  –  дощ  пелюсток.
Там  бігали  грайливо  діти.
Збирали  квіти,
Кожен  для  себе.
Виявилось,  що  деякі  із  них
Нагребли  по  великій  купі  –
Скористались  випадком  й  умінням  –
І  тільки  кілька  квіточок
Лишилось  для  слабких.
Тоді  суєтний  наставник
До  Отця  стурбовано  підбіг:
«Будь  ласка,  йдіть  сюди!
Погляньте  на  цю  несправедливість  у  Вашому  саду!»
Коли  ж  Отець  все  дослідив,
То  дорікнув  наставнику:
«Ти  не  правий,  мудрагелю  малий!
Це  і  є  справедливість.
Лише  поглянь:
Хіба  діти,  що  привласнили  квіти,
Не  сильніші,  зухваліші,  хитріші
Тих,  що  лишилися  ні  з  чим?
Чому  ж  повинні  сильні  –
Життєздатно  сильні  –
Бути  позбавлені  квітів?»

Обміркувавши,  наставник  доземно  вклонився:
«Мій  Господи!
Зорі  тьмяніють
Від  такої  недосяжної  мудрості.»

----------------------------------------------------------

The  trees  in  the  garden  rained  flowers.
Children  ran  there  joyously.
They  gathered  the  flowers
Each  to  himself.
Now  there  were  some
Who  gathered  great  heaps  -
-  Having  opportunity  and  skill  -
Until,  behold,  only  chance  blossoms
Remained  for  the  feeble.
Then  a  little  spindling  tutor
Ran  importantly  to  the  father,  crying:
"Pray,  come  hither!
See  this  unjust  thing  in  your  garden!"
But  when  the  father  had  surveyed,
He  admonished  the  tutor:
"Not  so,  small  sage!
This  thing  is  just.
For,look  you,
Are  not  they  who  possess  the  flowers
Stronger,  bolder,  shrewder
Than  they  who  have  none?
Why  should  the  strong  -
-  The  beautiful  strong  -
Why  should  they  not  have  the  flowers?"

Upon  reflection,  the  tutor  bowed  to  the  ground.
"My  Lord,"  he  said,
"The  stars  are  misplaced
By  this  towering  wisdom."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320764
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.03.2012


103. Кохання (Стівен Крейн, переклад)

Ти  моє  кохання,
Ти  тиша  вечорова,
Що  розчиняє  сині  тіні,
Та  присипляє  трави  й  листя
Під  колискову  струмочків.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Що  розриває  в  небі  свою  чорноту,
І,  стрімголов  проносячись,
Мочить  та  тріпає  кожне  деревце,
Поки  не  стихне  у  знесиллі.
І  жодного  звуку,
Лиш  печальний  крик  самотньої  сови.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  цяцька,
Яку  безжально  в  грі  своїй  ламаю,
І  з  уламків
Зрощую  свою  печаль  безмірну.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  змучена  фіалка,
Що  від  пестощів  сонця  зів’яла,
Покірна  моїм  забаганкам.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  прах  кохання  колишніх  коханців  твоїх.
Занурююсь  у  цю  гробницю  –
В  могильник  мертвих  кохань.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  борода
На  чужого  чоловіка  лиці.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  храм,
І  в  храмі  цім  –  олтар,
І  на  олтарі  –  моє  серце.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  пoгaнь.
Хай  ця  любов  в  брехні  обіймах  тебе  задушить,
Бо  доживсь,  що  правду  бачу  у  брехні  твоїй,
А  в  чистій  правді  –  брехню.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  жриця,
І  у  твоїй  правиці  ніж,
І  доля  моя  –  невідворотна.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  череп  із  рубінами  в  очницях.
І  я  тебе  кохаю.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Я  все  стримую  себе:
Якби  твоя  смерть  принесла  спокій  мені  –
Я  б  убив.
Горе  мені!

Ти  моє  кохання,
Ти  смерть,
Чорніша  чорноти,
Та  я  тебе  кохаю,
Тебе  кохаю.
Прийди  до  мене,  горе  моє.

------------------------------------------------

Intrigue

Thou  art  my  love
And  thou  art  the  peace  of  sundown
When  the  blue  shadows  soothe
And  the  grasses  and  the  leaves  sleep
To  the  song  of  the  little  brooks
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  storm
That  breaks  black  in  the  sky
And,  sweeping  headlong,
Drenches  and  cowers  each  tree
And  at  the  panting  end
There  is  no  sound
Save  the  melancholy  cry  of  a  single  owl
Woe  is  me!

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  tinsel  thing
And  I  in  my  play
Broke  thee  easily
And  from  the  little  fragments
Arose  my  long  sorrow
Woe  is  me

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  weary  violet
Drooping  from  sun-caresses.
Answering  mine  carelessly
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  the  ashes  of  other  men's  love
And  I  bury  my  face  in  these  ashes
And  I  love  them
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  the  beard
On  another  man's  face
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  temple
And  in  this  temple  is  an  altar
And  on  this  altar  is  my  heart
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  wretch.
Let  these  sacred  love-lies  choke  thee
For  I  am  come  to  where  I  know  your  lies  as  truth
And  your  truth  as  lies
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  priestess
And  in  thy  hand  is  a  bloody  dagger
And  my  doom  comes  to  me  surely
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  a  skull  with  ruby  eyes
And  I  love  thee
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  I  doubt  thee
And  if  peace  came  with  thy  murder
Then  would  I  murder.
Woe  is  me.

Thou  art  my  love
And  thou  art  death
Aye,  thou  art  death
Black  and  yet  black
But  I  love  thee
I  love  thee
Woe,  welcome  woe,  to  me.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320757
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 10.03.2012


Царство Небесне (алхімія)

зівсебіч  –  Світи  –
Богів  тіла  небесні  –
Всевишнього  тіла  атоми.

туди  двері  –  Духу  Іскра  Божа  у  душі,
а  ключ  туди  –  любові,  мудрості  та  сили  сплав,
у  рівних  співвідношеннях
й  достатньої  ваги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320435
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 09.03.2012


канонічний гламур

"Бог"  давно  став  торговим  брендом,
відфотошопленим  до  невпізнання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320097
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2012


дитинство

ще  не  розкритий  парашут  
внутрішнього  світу  –
часова  петля  
у  смертного  на  шиї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320013
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2012


ширнувся

як  водяна  скульптура,
втопився  біс  
в  душі  із  аквалангом…

вилітає,
як  із  яблука
метеликом  черв’як.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2012


довідник

Буратіно  розмножується  вегетативно.
тінь  –  наукова  фантастика  кротів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319732
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 07.03.2012


рейдерський напад

продай  душу,
бо  задУшу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319694
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 06.03.2012


землянин

погляну  на  зоряне  небо…
я  тут  –
мов  на  дикунському  острові
посмертно  роздупливсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319547
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2012


104. «Пробач, кохана, що бажаю страждати тобі» (Стівен Крейн, переклад)

Пробач,  кохана,  що  бажаю  страждати  тобі,
Бо  у  печалі
До  моїх  ти  горнешся  грудей.
Й  заради  цього  я  готовий
Ціну  твоїх  страждань  платити.

Чоловіки  навколо  тебе
Не  відмовляються  від  залицянь.
Із  болем  розумію,
Що,  чоловічих  торкаючись  рук,
Мені  співчуваєш.

В  його  кімнаті  твій  портрет  –
Підлотна  зрадницька  картинка.
І,  хоч  він  посміхався,  –
Було  то  лиш  самовдоволення  тупе
Знавця  привабливих  жінок.
Та,  все  ж,  із  ним  ділив  я  цим
Свого  частиночку  кохання.

Я  дурень,  що  не  знав,  як  маленька  туфелька  твоя
Чоловіків  доводить  до  плачу!  –
Чоловічого  плачу.
І  плачу  я,  скрегочучи  зубами,
І  цю  маленьку  туфельку  кохаю  –
Маленьку,  маленьку  туфельку.

Бог  нагороджує  мене
Медалями  і  славою  гучною,
Щоб  ними,  любко,  міг  я  вабити  тебе,
Й  достойним  бути
Кохання,  що  в  тобі  живлю.

Дозволь  на  тебе  звалити
Весь  жахливої  пристрасті  тягар.
В  тобі  сумнівався…
В  тобі  сумнівався  –
І  від  сумніву  короткого  цього
Зросло  моє  кохання,  наче  джин,
Який  колись  мене  погубить.

Стережися  ближніх  моїх  –
Не  будь  в  розмовах  чемною  занадто,
Бо  за  чемністю  гидкою
Моє  болюче  серце  бачить
Хтивості  мутні  примари,
Що  злітають  з  губ  обраниці  моєї.
Чемною  не  будь.

Квітка,  що  подарував  тобі  колись,
Почуття  проявом  була,
Частинкою  надії.
Та  глянь  на  ці  зів’ялі  пелюстки
І  прочитай  карбований  на  них
Літопис  моїх  марних  сподівань.

---------------------------------------

Love  forgive  me  if  I  wish  you  grief
For  in  your  grief
You  huddle  to  my  breast
And  for  it
Would  I  pay  the  price  of  your  grief.

You  walk  among  men
And  all  men  do  not  surrender
And  this  I  understand
That  love  reaches  his  hand
In  mercy  to  me.

He  had  your  picture  in  his  room
A  scurvy  traitor  picture
And  he  smiled
-  Merely  a  fat  complacence
Of  men  who  know  fine  women  -
And  thus  I  divided  with  him
A  part  of  my  love.

Fool,  not  to  know  that  thy  little  shoe
Can  make  men  weep!
-  Some  men  weep.
I  weep  and  I  gnash
And  I  love  the  little  shoe
The  little,  little  shoe.

God  give  me  medals
God  give  me  loud  honors
That  I  may  strut  before  you,  sweetheart
And  be  worthy  of  -
-  The  love  I  bear  you.

Now  let  me  crunch  you
With  full  weight  of  affrighted  love
I  doubted  you
-  I  doubted  you  -
And  in  this  short  doubting
My  love  grew  like  a  genie
For  my  further  undoing.

Beware  of  my  Mends
Be  not  in  speech  too  сivil
For  in  all  courtesy
My  weak  heart  sees  spectres,
Mists  of  desires
Arising  from  the  lips  of  my  chosen
Be  not  civil.

The  flower  I  gave  thee  once
Was  incident  to  a  stride
A  detail  of  a  gesture
But  search  those  pale  petals
And  see  engraven  thereon
A  record  of  my  intention.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319411
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.03.2012


105. «О Боже, єдиний порух твого пальця» (Стівен Крейн, переклад)

О  Боже,  єдиний  порух  твого  пальця,
Коли  до  голови  підніс  ти  руку
Й  розчісувавсь  грайливо
Позолоченим  звичайним  гребінцем  –
О  Боже,  які  муки  мені  спричинив
Той  єдиний  порух  твого  пальця!

--------------------------------------

Ah,  God,  the  way  your  little  finger  moved
As  you  thrust  a  bare  arm  backward
And  made  play  with  your  hair
And  a  comb  a  silly  gilt  comb
Ah,  God  -  that  I  should  suffer
Because  of  the  way  a  little  finger  moved.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319146
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.03.2012


106. «Із безтурботною вірою в майбутнє жіночності не битої життям» (Стівен Крейн, переклад)

Якось  бачив,  як  грайливо  ти  на  гойдалці  гойдалась  –
Грайливо  гойдалась  –
І  теревенила  по-дівчачи  з  подругами,
Дзвінкоголоса,  щаслива,
Із  безтурботною  вірою  в  майбутнє  жіночності  не  битої  життям,
Що  музикою  ніжною  було  для  тебе.
Я  ж  думав  про  прожиті  мною  спустошливі  бурі  кохання.
Пригнічений,  нещасний,  соромлячись  підлої  печалі,
Я  думав  про  грозу,  яка  гриміла  в  голові,
Й  хотів  би  стати  упирем,
Схопити  й  затягти  свою  кохану  в  замок,
Й  натішитись  жорстоко  з  нею,
Щоб  своє  в  її  кохання  влити.

------------------------------------------------------------------

Once  I  saw  thee  idly  rocking
-  Idly  rocking  -
And  chattering  girlishly  to  other  girls,
Bell-voiced,  happy,
Careless  with  the  stout  heart  of  unscarred  womanhood
And  life  to  thee  was  all  light  melody.
I  thought  of  the  great  storms  of  love  as  I  know  it
Tom,  miserable  and  ashamed  of  my  open  sorrow,
I  thought  of  the  thunders  that  lived  in  my  head
And  I  wish  to  be  an  ogre
And  hale  and  haul  my  beloved  to  a  castle
And  there  use  the  happy  cruel  one  cruelly
And  make  her  mourn  with  my  mourning

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319080
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.03.2012


107. «Скажи, чому за твоєю спиною» (Стівен Крейн, переклад)

Скажи,  чому  за  твоєю  спиною
Завжди  бачу  тінь  колишнього  коханця?
Чи  він  дійсно  там  буває,
Чи  це  триклятий  спогад  про  щастя  щасливіше?
Чума  на  нього,  якщо  мертвий,
Чума  на  нього,  якщо  живий  –
Той  кнуряка  окаянний,
Що  постійно  пхає  свою  тінь
Між  мною  й  спокоєм  моїм!

----------------------------------------------------

Tell  me  why,  behind  thee,
I  see  always  the  shadow  of  another  lover?
Is  it  real
Or  is  this  the  thrice-damned  memory  of  a  better  happiness?
Plague  on  him  if  he  be  dead
Plague  on  him  if  he  be  alive
A  swinish  numbskull
To  intrude  his  shade
Always  between  me  and  my  peace

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318928
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 04.03.2012


108. «Все ж іноді була щаслива ти зі мною» (Стівен Крейн, переклад)

Все  ж  іноді  була  щаслива  ти  зі  мною.
І  я  не  дурень,
Щоб  тупо  битись  головою  об  стіну.
Я  чув  твої  поривчасті  зітхання,
І  скорчені  до  мене  руки  бачив
У  миті  ті  –
Рятуй  нас,  Боже!
На  поважного  пана  мене  прагнули  перетворити,
Бундючного,  що  клацанням  пальців  велить
І  вишукано  думки  свої  виражає.
На  жаль,  моя  втрачена  кохана,
Не  здатний  бути  я  поважним  паном.
Казав  я:  «Люба!»
Казала  ти:  «Любий!»
І  ми  живили  звичне  лицемірство,
Не  зважаючи  на  кров,
Що  з  мого  серця  сочилась.

-------------------------------------------------

And  yet  I  have  seen  thee  happy  with  me.
I  am  no  fool
To  pole  stupidly  into  iron.
I  have  heard  your  quick  breaths
And  seen  your  arms  writhe  toward  me;
At  those  times
-God  help  us-
I  was  impelled  to  be  a  grand  knight
And  swagger  and  snap  my  fingers,
And  explain  my  mind  finely.
Oh,  lost  sweetheart,
I  would  that  I  had  not  been  a  grand  knight,
I  said:  "Sweetheart."
Thou  said'st:  "Sweetheart."
And  we  preserved  an  admirable  mimicry
Without  heeding  the  drip  of  the  blood
From  my  heart.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318799
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.03.2012


109. «Почув твій сміх» (Стівен Крейн, переклад)

Почув  твій  сміх
І  веселощі  твої
Відкрили  всю  глибінь  моїх  страждань.
Усвідомив  самотність  нестерпну,
Наодинці  з  коханням  своїм  –
Нещасним  трепетним  коханням.
Маленький  ельф  мені  явивсь
Разом  прокоротати
Цю  довжелезну  ніч  –
Дві  істоти  біля  мертвого  вогню.

---------------------------------------

I  heard  thee  laugh,
And  in  this  merriment
I  defined  the  measure  of  my  pain;
I  knew  that  I  was  alone,
Alone  with  love,
Poor  shivering  love,
And  he,  little  sprite,
Came  to  watch  with  me,
And  at  midnight
We  were  like  two  creatures  by  a  dead  camp-fire.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318581
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.03.2012


110. «Уявляю, як у сутінках часом» (Стівен Крейн, переклад)

Уявляю,  як  у  сутінках  часом,
Коли  вечірні  вогні  веселі
Ще  не  освітили  твою  оселю,
Уявляю,  як  у  сутінках  часом,
Ти  згадуєш  той  час,
Коли  мене  кохала,
Й  кохання  наше  всім  було  для  тебе.
Хіба  цей  спогад  –  мотлох,
Сукня  застаріла,
Що  з  моди  вийшла  вже  давно?
Горе  мені,  о  колишня!
Бо  для  мене  зараз  те  кохання  –
Недосяжна  мрія,
Світла,  світла,  світла  безліччю  сонць.

----------------------------------------

I  wonder  if  sometimes  in  the  dusk,
When  the  brave  lights  that  gild  thy  evenings
Have  not  yet  been  touched  with  flame,
I  wonder  if  sometimes  in  the  dusk
Thou  rememberest  a  time,
A  time  when  thou  loved  me
And  our  love  was  to  thee  all?
Is  the  memory  rubbish  now?
An  old  gown
Worn  in  an  age  of  other  fashions?
Woe  is  me,  oh,  lost  one,
For  that  love  is  now  to  me
A  supernal  dream,
White,  white,  white  with  many  suns.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318470
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.03.2012


111. «Ополудні мене надибало кохання» (Стівен Крейн, переклад)

Ополудні  мене  надибало  кохання  –
Шалене  чортеня,
Що  покинуло  свій  світ  тіней  суцільних,
При  денному  явившись  світлі.
І  я  тоді  побачив  ясно,
Яка  це  недотепа  –
Дурна,  незграбна  та  безока  недотепа,
Що  хоробрі  серця  розбиває,
Мов  дурник  сопливий  ненароком  чашку  б’є.
І  я  його  прокляв,
Прокляв  його  я  від  і  до,  і  зівсебіч,
І  дурнувату  його  думок  мішанину.
Та,  коли  на  нього  злість  усю  я  вилив,
Засміялося  воно  і  тицьнуло  мені  на  груди,
Де  серце  все  ще  для  тебе  билось,  кохана.

--------------------------------------------

Love  met  me  at  noonday,
-  Reckless  imp,
To  leave  his  shaded  nights
And  brave  the  glare,-
And  I  saw  him  then  plainly
For  a  bungler,
A  stupid,  simpering,  eyeless  bungler,
Breaking  the  hearts  of  brave  people
As  the  sniveling  idiot-boy  cracks  his  bowl,
And  I  cursed  him,
Cursed  him  to  and  fro,  back  and  forth,
Into  all  the  silly  mazes  of  his  mind,
But  in  the  end
He  laughed  and  pointed  to  my  breast,
Where  a  heart  still  beat  for  thee,  beloved.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318294
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 02.03.2012


112. «Бачив, як лице твоє палало» (Стівен Крейн, переклад)

Бачив,  як  лице  твоє  палало
Коханням  до  мене,
Шалено  пристрасть  шукали  ніжні  руки,
Тріпотіли,  шепотіли,  марили  губи.
Хіба  спогади  такі
Не  тішать  чоловіка?
Ти  не  кохаєш  більш  мене,
Хоч  щиро  кохала,
І  цим  ще  тоді
Мені  вічний  привілей  дарувала  –
Можливість  думати  про  тебе.

-----------------------------------------

I  have  seen  thy  face  aflame
For  love  of  me,
Thy  fair  arms  go  mad,
Thy  lips  tremble  and  mutter  and  rave.
And  -  surely  -
This  should  leave  a  man  content?
Thou  lovest  not  me  now,
But  thou  didst  love  me,
And  in  loving  me  once
Thou  gavest  me  an  eternal  privilege,
For  I  can  think  of  thee.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318267
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.03.2012


113. «Течія на уламку щогли моряка несе» (Стівен Крейн, переклад)

Течія  на  уламку  щогли  моряка  несе,
Обрій  бачиться  вузьким,  мов  пляшки  горло,
Горбаті  хвилі  темними  гривами  б’ють,
Приставуча  піна  навколо  сичить.
                                                             А  Бог  байдужий.

Невпинно  дибляться  вали
І  гребені  ревуть,
Провалля  між  ними  –  зелені,  кипучі,  бездонні.
Знесилились  руки  триматись  від  смерті.
                                                             А  Бог  байдужий.

Всі  моря  –  на  Його  долоні,
Всі  океани  могли  б  перетворитись  в  пару
Й  всесвітнім  випасти  дощем
Через  прояв  співчуття  до  немовляти.
Всі  океани  могли  б  стати  сірим  прахом,
Померти  із  протяжним  стогоном  і  ревом
Серед  риб  метушні
І  верещання  кораблів
Через  Його  руки  вітальний  мишам  помах.

Обрій  бачиться  вузьким,  мов  засудженого  вбивці  шапка.
Чорних  хвиль  шаленство
У  хитавиці  п’яній  небо  заливає.
Знесилена  рука  з  уламка  щогли  вислизає.
                                                             А  Бог  байдужий.

Останній  марний  повітря  ковток,
Води  взасос  смертельний  поцілунок,
Стомлений,  повільний,  смертельний  змах  руки.
І  море,  бурхливе  море,  море.
                                                             І  Бог  байдужий.

------------------------------------------------------------
A  man  adrift  on  a  slim  spar
A  horizon  smaller  than  the  rim  of  a  bottle
Tented  waves  rearing  lashy  dark  points
The  near  whine  of  froth  in  circles.
                                                                         God  is  cold.

The  incessant  raise  and  swing  of  the  sea
And  growl  after  growl  of  crest
The  sinkings,  green,  seething,  endless
The  upheaval  half-completed.
                                                             God  is  cold.

The  seas  are  in  the  hollow  of  The  Hand;
Oceans  may  be  turned  to  a  spray
Raining  down  through  the  stars
Because  of  a  gesture  of  pity  toward  a  babe.
Oceans  may  become  grey  ashes,
Die  with  a  long  moan  and  a  roar
Amid  the  tumult  of  the  fishes
And  the  cries  of  the  ships,
Because  The  Hand  beckons  the  mice.

A  horizon  smaller  than  a  doomed  assassin's  cap,
Inky,  surging  tumults
A  reeling,  drunken  sky  and  no  sky
A  pale  hand  sliding  from  a  polished  spar.
                                                             God  is  cold.

The  puff  of  a  coat  imprisoning  air:
A  face  kissing  the  water-death
A  weary  slow  sway  of  a  lost  hand
And  the  sea,  the  moving  sea,  the  sea.
                                                             God  is  cold.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318083
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 01.03.2012


114. «Урочисто співаєш про небесну кару» (Стівен Крейн, переклад)

Урочисто  співаєш  про  небесну  кару,
Про  грішну  рвань  сердечних  струн,
Про  блискавки  божого  гніву.

Я  ж  співаю  про  людей  стражденні  душі
І  про  сильних  могутніх  богів,
Що  стрінуться  у  світлім  майбутнім.
Й  захопливо  здивуються  боги
Стійкістю  людською  –
Сильні  могутні  боги  –
І  зі  стражденними  душами  люди.

-------------------------------------------

Chant  you  loud  of  punishments,
Of  the  twisting  of  the  heart's  poor  strings
Of  the  crash  of  the  lightning's  fierce  revenge.

Then  sing  I  of  the  supple-souled  men
And  the  strong  strong  gods
That  shall  meet  in  times  hereafter
And  the  amaze  of  the  gods
At  the  strength  of  the  men.
The  strong,  strong  gods  -
And  the  supple-souled  men.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317469
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.02.2012


115. «Гола жінка й мертвий карлик» (Стівен Крейн, переклад)

Гола  жінка  й  мертвий  карлик  –
Розкіш  і  презирство.
Бідний  карлику!
Ти  правив  з  дурними  царями,
Вмирав  під  бубонців  й  бокалів  брязкіт,
З  останнім  жартом  відчайдушним.
Однак  і  до,  і  після  тебе
Існує  вічний  блазень  –
Вічний  блазень  –
Гола  жінка.

-------------------------------------

A  naked  woman  and  a  dead  dwarf;
Wealth  and  indifference.
Poor  dwarf!
Reigning  with  foolish  kings
And  dying  mid  bells  and  wine
Ending  with  a  desperate  comic  palaver
While  before  thee  and  after  thee
Endures  the  eternal  clown  -
-  The  eternal  clown  -
A  naked  woman.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317465
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.02.2012


116. «Пташечки вночі» (Стівен Крейн, переклад)

Пташечки  вночі
Багато  про  що  могли  б  розповісти.
На  гілці  рядочком  вмостившись,
На  мене  блимають  серйозними  очима,
Згадуючи:  квіти,  що  бачили  і  полюбили;
Луги  й  діброви  вдалині;
Під  лапками  блідий  пісок  біля  моря;
І  вітерець,  що  листям  шумів…
Чого  тільки  не  надивляться
Ці  пташечки,  що  прилітають  ночувати!

----------------------------------------

Little  birds  of  the  night
Aye,  they  have  much  to  tell
Perching  there  in  rows
Blinking  at  me  with  their  serious  eyes
Recounting  of  flowers  they  have  seen  and  loved
Of  meadows  and  groves  of  the  distance
And  pale  sands  at  the  foot  of  the  sea
And  breezes  that  fly  in  the  leaves
They  are  vast  in  experience
These  little  birds  that  come  in  the  night.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317433
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.02.2012


117. «Хто мою загадку розгадає?» (Стівен Крейн, переклад)

Хто  мою  загадку  розгадає?
Час  яструбом  безжальним  пролітає;
Поранений  удома  рідко  помирає;
Із  волі  могутньої  руки  цунамі  стихає;
Зневага  брехлива  вражає;
Зв'язок  таємний  це  все  єднає.
Хто  мою  загадку  розгадає?

------------------------------------

Unwind  my  riddle.
Cruel  as  hawks  the  hours  fly;
Wounded  men  seldom  come  home  to  die;
The  hard  waves  see  an  arm  flung  high;
Scorn  hits  strong  because  of  a  lie;
Yet  there  exists  a  mystic  tie.
Unwind  my  riddle.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317430
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 27.02.2012


118. «Гей, худющий гаманцю, чому ж ти пащу щириш» (Стівен Крейн, переклад)

Гей,  худющий  гаманцю,  чому  ж  ти  пащу  щириш,
Мов  ненаситний  домовик?
Не  маю  твого  харчу!
Твої  щоки  завжди  впалі,
Почуття  гордості  вже  невідоме  тобі,
Чому  ж  ти  витріщивсь  на  мене,
Немов  я  винен  щось  тобі?
Посміхаєшся  безсило
Й  порожнім  дорікаєш  животом,
Хоч  знаєш,  що  продав  би  я  останні  кроки  до  могили,
Якби  чесним  договір  такий  міг  бути.
Не  блимай  сердито,
Не  називай  гріхів  імена,  які  з  тобою  ми  могли  б  здійснити  –
Жоден  біс  не  накладе  руки  на  тебе  чи  мене  –
Невдахи  ми  у  злодіяннях.
Ша,  брехуняко!  Коли  від  золота  розпирало  тебе,  чи  противився  ти?
Чи  не  давав  тобі  насититись  удосталь?
А  зараз  ти,  шкірястий  чорте,  напханий  брехнею,  мов  грішми  –
Одне  без  одного  немислимі  вони.

-------------------------------------------------------------------

Ah,  haggard  purse,  why  ope  thy  mouth
Like  a  greedy  urchin
I  have  naught  wherewith  to  feed  thee
Thy  wan  checks  have  ne'er  been  puffed
Thou  knowest  not  the  fill  of  pride
Why  then  gape  at  me
In  fashion  of  a  wronged  one
Thou  do  smilest  wanly
And  reproaches!  me  with  thine  empty  stomach
Thou  knowest  I'd  sell  my  steps  to  the  grave
If  t'were  but  honestie
Ha,  leer  not  so,
Name  me  no  names  of  wrongs  committed  with  thee
No  ghost  can  lay  hand  on  thee  and  me
We've  been  too  thin  to  do  sin
What,  liar?  When  thou  was  filled  of  gold,  didst  I  riot?
And  give  thee  no  time  to  eat?
No,  thou  brown  devil,  thou  art  stuffed  now  with  lies  as  with  wealth,
The  one  gone  to  let  in  the  other.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316901
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.02.2012


119. «Хтось із небес спустився» (Стівен Крейн, переклад)

Хтось  із  небес  спустився,
Розповідали  люди,
І  стрічкою  зв’язав
Чоловіка  і  жінку.
Чоловіку  здавалась
Стрічка  золотою,
А  жінці  –  залізною.
Іншому  ж  чоловіку  –  залізною  теж,
Та  він  плюнув  і  втік.
Клянусь  небесами!  –
Він  нерозсудливо  вчинив.

-----------------------------------

One  came  from  the  skies
-  They  said  -
And  with  a  band  he  bound  them
A  man  and  a  woman.
Now  to  the  man
The  band  was  gold
And  to  another,  iron
And  to  the  woman,  iron.
But  this  second  man,
He  took  his  opinion  and  went  away
But,  by  heavens,
He  was  none  too  wise.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316900
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.02.2012


120. «Бог явився чоловіку» (Стівен Крейн, переклад)

Бог  явився  чоловіку
І  прорік:
«У  мене  є  яблуко.
Це  чудесне  яблуко,
Клянусь  своїми  предками,
Що  в  вічностях  до  моєї  вічності  жили.
Це  яблуко  –  породження
Небожителів  потаємних  думок.

І  я  його  повішу  тут,
А  поряд  тебе  посаджу
Так,  щоб  міг  його  дістати.
Але  мусиш  заткнути  ніздрі
Та  не  давати  волі  рукам
Й  очам  своїм,
І  шістдесят  років  просидіти  тут,
Лишивши  яблуко  незайманим.»

Чоловік  розважно  відповів:
«О  найкумедніший  з  богів,
Що  це  за  дурня?
Ти  створив  мені  спокусу,
Як  кляте  яблуко  створив.

І  що  ж  тепер?
Чи  зможу  розпорядитися  життям,
Яке  тобі  належить?
А  бажаннями?
Схаменись,  о  найдурніший  із  богів:
Якщо  я  викину  на  вітер
Шістдесят  своїх  найкращих  літ,
То  стану  могутнішим  богом,  ніж  ти.
І  тоді,  самовдоволений  владико,
Побачиш,  як  золотосяйні  янголи,
Що  співають  гімни  пресвяті
Навколо  престолу  твого,
Будуть  зростом  із  мурашок  коло  моїх  ніг.»

------------------------------------------

A  god  came  to  a  man
And  said  to  him  thus:
"I  have  an  apple
It  is  a  glorious  apple
Aye,  I  swear  by  my  ancestors
Of  the  eternities  before  this  eternity
It  is  an  apple  that  is  from
The  inner  thoughts  of  heaven's  greatest.

"And  this  I  will  hang  here
And  then  I  will  adjust  thee  here
Thus-you  may  reach  it.
And  you  must  stifle  your  nostrils
And  control  your  hands
And  your  eyes
And  sit  for  sixty  years
But,-leave  be  the  apple."

The  man  answered  in  this  wise:
"Oh,  most  interesting  God
What  folly  is  this?
Behold,  thou  hast  moulded  my  desires
Even  as  thou  hast  moulded  the  apple.

"How,  then?
Can  I  conquer  my  life
Which  is  thou?
My  desires?
Look  you,  foolish  god
If  I  thrust  behind  me
Sixty  white  years
I  am  a  greater  god  than  God
And,  then,  complacent  splendor,
Thou  wilt  see  that  the  golden  angels
That  sing  pink  hymns
Around  thy  throne-top
Will  be  lower  than  my  feet."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316886
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.02.2012


121. «Сіра істота живе на вершинах дерев» (Стівен Крейн, переклад)

Сіра  істота  живе  на  вершинах  дерев.
Жаху  від  погляду  її  ніхто  не  пізнав,
Крім  тих,  хто  смерть  у  хащі  зустріли.
Лиш  декому  вдається

Бачити  гілок  гойдання,  де  промчала  вона,
Чути  злобного  сміху  відлуння,
Потрапляти  у  таємничі  місця  –
Місця,  де  істота  щойно  побувала.

----------------------------------------------

There  is  a  grey  thing  that  lives  in  the  tree-tops
None  know  the  horror  of  its  sight
Save  those  who  meet  death  in  the  wilderness
But  one  is  enabled

To  see  branches  move  at  its  passing
To  hear  at  times  the  wail  of  black  laughter
And  to  come  often  upon  mystic  places
Places  where  the  thing  has  just  been.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316881
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.02.2012


122. Якщо шукаєш друга (Стівен Крейн, переклад)

Якщо  серед  людей  шукаєш  друга,
Пам’ятай:  вони  рекламують  товари  свої.
Якщо  ти  молишся  за  цих  людей,
Пам’ятай:  вони  рекламують  товари  свої.
Якщо  шукаєш  блага  для  людей,
Пам’ятай:  вони  рекламують  товари  свої.
Якщо  прокляття  накладаєш  на  людей,
Пам’ятай:  вони  рекламують  товари  свої.
               Рекламують  товари  свої.
               Рекламують  товари  свої.
Якщо  шукаєш  уваги  людей,
Пам’ятай:
Поможи  або  завадь  рекламувати  їхні  товари.

--------------------------------------------

If  You  Would  Seek  a  Friend

If  you  would  seek  a  friend  among  men
Remember:  they  are  crying  their  wares.
If  you  would  ask  of  heaven  of  men
Remember:  they  are  crying  their  wares
If  you  seek  the  welfare  of  men
Remember:  they  are  crying  their  wares
If  you  would  bestow  a  curse  upon  men
Remember:  they  are  crying  their  wares
               Crying  their  wares
               Crying  their  wares
If  you  seek  the  attention  of  men
Remember:
Help  them  or  hinder  them  as  they  cry  their  wares.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316399
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 24.02.2012


Дощ у пралісі (Мей Свенсон, переклад)

Сипнув  дощ,  мовби  трава  зростала
із  темені  небес  до  землі
першими  ріденькими  паростками,
скупими,  незайманими,  розпатланими,

з  корінням  у  хмарах.
Цупка  ряднина  напнулась
жваво,  дзюркотливі,  сльозливі  билинки
барабанили  в  намету  дах.

Трава  земна  хлюпотіла,
лопотіла,  лоскотала,  мов  дощ
всю  ніч,  звиваючись
під  вухом.

Одноманітно-текуча  цівок  стіна
на  схід  похилилась.
Усі  наповнились  бляшанки
і  чашки  із  відерцем,

через  вінця  аж
плинуло,  плюхкало,  плюскало,
плескало  й  бовтало.
Копирсання  єнота  було  ледь

чутно  серед  розмоклих  покидьків,
де  тільки  шкаралупки  яєчні  сухі.
Замовкли  сови.
Проснулись  на  світанні

поцятковані  птахи,
риси  й  барви  сойки  та  в’юрка
запалював  сонця  підйом
і  небо  фарбував  блакиттю.

Брудні  вранішні  полотна
приземленої  літери  «А»
намету  тріпотіли,
згорбившись  між  стовбурів  дерев,

а  пришпилена  зелень  дубів
зазубленим  сипала  листям
на  долівку  діброви  та  пряні
роси  й  озон  вивергала.

----------------------------------------

Rain  at  Wildwood

The  rain  fell  like  grass  growing  
upside  down  in  the  dark,  
at  first  thin  shoots,  
short,  crisp,  far  apart,

but,  roots  in  the  clouds,
a  thick  mat  grew
quick,  loquacious,  lachrymose  blades
blunt  on  the  tent  top.

The  grass  beneath  ticked,  
trickled,  tickled  like  rain  
all  night,  inchwormed  
under  our  ears,

its  flat  liquid  tips  slipping  
east  with  the  slope.  
Various  tin  plates  
and  cups  and  a  bucket  filled

up  outside,
played,  plinked,  plicked,
plopped  till  guttural.
The  raccoon's  prowl  was  almost

silent  in  the  trash,
soggy  everything  but  eggshells.
No  owl  called.
Waking  at  first  light

the  birds  were  blurred,
notes  and  dyes  of  jay  and  towhee
guaranteed  to  bleed.
And  no  bluing  in  the  sky.

In  the  inverted  V  
of  the  tent  flaps  
muddy  sheets  of  morning  
slumped  among  the  trunks,

but  the  pin  oaks'  veridian  
dripping  raggedy  leaves  
on  the  wood's  floor  released  
tangy  dews  and  ozones.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316295
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.02.2012


123. О темна ніч, розкішна ніч (Стівен Крейн, переклад)

Хлопець  і  дівка  на  звиві  ріки,
І  сяйво  ніжне  вод  шовкових,
Де  крізь  кущі  ллє  місяць  світло.
О  темна  ніч,  розкішна  ніч!

Хлопець  і  дівка  оперлись  на  перила  моста  –
Дві  тіні  течія  коливає,
І  вітер  на  березі  в  траві  тихенько  співає.
О  темна  ніч,  розкішна  ніч!

Хлопець  і  дівка  в  човні,
І  весла  сріблястий  сплеск...

-----------------------------------------------------

Oh,  Night  Dismal,  Night  Glorious

A  lad  and  a  maid  at  a  curve  in  the  stream
And  a  shine  of  soft  silken  waters
Where  the  moon-beams  fall  through  a  hemlock's  boughs
Oh,  night  dismal,  night  glorious.

A  lad  and  a  maid  at  the  rail  of  a  bridge
With  two  shadows  adrift  on  the  water
And  the  wind  sings  low  in  the  grass  on  the  shore
Oh,  night  dismal,  night  glorious.

A  lad  and  a  maid,  in  a  canoe,
And  a  paddle  making  silver  turmoil.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316242
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 23.02.2012


харчевня

вихори  злоби  –
бісівські  ниточки
людських  маріонеток,
зла  живильні  проводи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316031
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 22.02.2012


безконтактність

—  дєвушка,  можна  з  вами  познакомиться?
—  не  можна  –  я  замужем.
—  то  йди  одсюда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316030
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.02.2012


із плеєром творчості

дотерпи  життя,
як  поїздку  в  громадському  транспорті.
на  кінцевій  тебе  чекають  Друзі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2012


невдаха

із  глибин  інтроверта
велич  екстраверта  явити
біс  лінощів  заткнув.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315705
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.02.2012


124. «Солдат, молодий роками, мріями молодий» (Стівен Крейн, переклад)

Солдат,  молодий  роками,  мріями  молодий,
Переповнений  життям,  як  жоден  із  сивобородих,
Свої  почуття  та  надії  на  олтар  обов’язку  у  жертву  приніс,
І  в  пекло  війни  добровольцем  пірнув.
Там  люті  криваві  смерчі  битв
Йому  юність  обшарпали  і  мрії  розбили,
Випили  його  холоднокровну  чисту  мужність
За  лихий  той  час  настільки,

Що  виснажився  він,  як  сивобородий.
І  за  це  його  –

Нагородила  держава  квіткою  –
Дрібничкою  такою  –  квіткою.
Хай  дякує  й  за  це,

Бо  квітка  та  зросла  у  серці  Батьківщини.
Вологий,  ніжний  цвіт,
Сльозами  тої  зіллятий,  що  свого  сина  любила,
Навіть  коли  чорна  битви  лють
Його  обертала  обличчя  на  злобного  демона  лик.
Вона  плекала  квітку  цю,
Щоб,  зрештою,  на  груди  сина  покласти.
Дрібничка  така  –  ця  квітка?
Ні,  воістину,  це  ж  квітка  священного  обов’язку,
Яка  вдихає  чорні  клуби  диму,
І  в  закривавлену  землю  коріння  пускає.
А  виросте  чарівна  та  пахуча;
Її  народження  –  мов  сонця  схід  над  краєм  тьми.

---------------------------------------------------------

A  solder,  young  in  years,  young  in  ambitions
Alive  as  no  grey-beard  is  alive
Laid  his  heart  and  his  hopes  before  duty
And  went  staunchly  into  the  tempest  of  war.
There  did  the  bitter  red  winds  of  battle
Swirl  'gainst  his  youth,  beat  upon  his  ambitions,
Drink  his  cool  clear  blood  of  manhood
Until  at  coming  forth  time

He  was  alive  merely  as  the  greybeard  is  alive.
And  for  this  -

The  nation  rendered  to  him  a  flower
A  little  thing  -  a  flower
Aye,  but  yet  not  so  little

For  this  flower  grew  in  the  nation's  heart
A  wet,  soft  blossom
From  tears  of  her  who  loved  her  son
Even  when  the  black  battle  rages
Made  his  face  the  face  of  furious  urchin,
And  this  she  cherished
And  finally  laid  it  upon  the  breast  of  him.
A  little  thing  -  this  flower?
No  -  it  was  the  flower  of  duty
That  inhales  black  smoke-clouds
And  fastens  it's  roots  in  bloody  sod
And  yet  comes  forth  so  fair,  so  fragrant  -
It's  birth  is  sunlight  in  grimest,  darkest  place.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315367
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.02.2012


125. «Ряд товстих колон» (Стівен Крейн, переклад)

Ряд  товстих  колон,
Що  надійно  тримали  вагу
Давно  зруйнованого  даху;
Бронзове  світло  заходу  сонця  промениться  між  ними
На  підлогу,  для  священних  обрядів  мощену.
Тепер  тут  жодного  співу  не  чути;
Лиш  згори  величезний  і  жахливий  птах
Спостерігає,  як  ранений  побитий  пес
Повзе  у  прохолодну  тінь  колон
Здихати.

-----------------------------------------------------

A  row  of  thick  pillars
Consciously  bracing  for  the  weight
Of  a  vanished  roof
The  bronze  light  of  sunset  strikes  through  them,
And  over  a  floor  made  for  slow  rites.
There  is  no  sound  of  singing
But,  aloft,  a  great  and  terrible  bird
Is  watching  a  cur,  beaten  and  cut,
That  crawls  to  the  cool  shadows  of  the  pillars
To  die.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315366
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 20.02.2012


126. «О рідкісне старе вино, ти витримане для мене» (Стівен Крейн, переклад)

О  рідкісне  старе  вино,  ти  витримане  для  мене
У  глеках  відчаю.
Багато-пребагато  ковтків  цього  вина  життя
У  глеках  відчаю.

Приснилося:  заколот,  і  кров,  і  крики,
Передсмертні  закочування  очей,
Жахлива  необачна  хоробрість  дітей.

---------------------------------------------

Oh,  a  rare  old  wine  ye  brewed  for  me
Flagons  of  despair
A  deep  deep  drink  of  this  wine  of  life
Flagons  of  despair.

Dream  of  riot  and  blood  and  screams
The  rolling  white  eyes  of  dying  men
The  terrible  heedless  courage  of  babes

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315115
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.02.2012


127. «Існує вічна причина конфліктів» (Стівен Крейн, переклад)

Існує  вічна  причина  конфліктів  –
Природне  почуття  просторової  єдності.
Ми  черпаємо  снагу  із  цього  джерела,
Ми  зріднюємося  із  цим  почуттям  єдності,
Ми  стаємо  патріотами.
Священний  порок  патріотизму  робить  нас  рабами,
Піддаймося  ж  цій  облуді  –
Будьмо  патріотами.

Тоді  ділові  люди  підтримають  нас,
У  тисячі  барабанів  б’ючи.
Ділові  люди,  рятуй  нас  Боже!
Вони  горлопанять,  щоб  збурити  війну,
Так,  саме  вони  –
Ці  боягузи  в  бій  інших  женуть.
Сумний  сплюндрований  Нью-Йорк  –  їх  рідний  гадючник.
Скаженіють,  зустрівши  іспанця*,  ці  черви,  що  від  обов’язку  ухиляються  вертко,
Іменують  себе  слугами  народу,  від  якого  милостинею  відкуповуються.
Граються  в  свободу,  ці  власники  Нью-Йорка,
Занадто  гарно  вдягнені,  щоб  протестувати  проти  несправедливості.


                   *  Вірш  написаний  під  час  іспано-американської  війни.

-------------------------------------------------------------------------------

There  exists  the  eternal  fact  of  conflict
And-next-a  mere  sense  of  locality
Afterward  we  derive  sustenance  from  the  winds.
Afterward  we  grip  upon  this  sense  of  locality.
Afterward,  we  become  patriots.
The  godly  vice  of  patriotism  makes  us  slaves,
And  -  let  us  surrender  to  this  falsity
Let  us  be  patriots

Then  welcome  us  the  practical  men
Thrumming  on  a  thousand  drums
The  practical  men,  God  help  us.
They  cry  aloud  to  be  led  to  war
Ah  -
They  have  been  poltroons  on  a  thousand  fields
And  the  sacked  sad  city  of  New  York  is  their  record
Furious  to  face  the  Spaniard,  these  people,  and  crawling  worms  before  their  task
They  name  serfs  and  send  charity  in  bulk  to  better  men
They  play  at  being  free,  these  people  of  New  York
Who  are  too  well-dressed  to  protest  against  infamy.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315113
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 19.02.2012


128. «Чуємо, як дорогою курною» (Стівен Крейн, переклад)

Чуємо,  як  дорогою  курною
Скриплять  ваші  вози
До  наших  поселень,
Навантажені  харчами.
Навантажені  харчами.
Знаємо,  що  прийшли  ви  нам  на  допомогу,
Проте  –
Навіщо  нас  приголомшуєте
Своїм  достатком  чужинським?
Не  збагнемо.
(Ви  чуєте!
Вози  навантажені  харчами.
Навантажені  харчами!)
Плачемо  від  радості,  бо  не  відаємо,
Що  дари  ваші  –  це  наше  ярмо,
Харчі  обернуться  в  ярмо.
(Ви  чуєте!
Вози  навантажені  харчами.
Навантажені  харчами!)
Судьба  наша  –  щезнути
На  подяку  за  ситі  животи.
Доля  наша  –  небуття.
Та  час  настане
І  на  вас,  теперішні  загарбники  –
Чекайте  ще  –
Ваш  час  проб’є.

--------------------------------------------

On  the  brown  trail
We  hear  the  grind  of  your  carts
To  our  villages,
Laden  with  food
Laden  with  food
We  know  you  are  come  to  our  help
But  -
Why  do  you  impress  upon  is
Your  foreign  happiness?
We  know  it  not.
(Hark!
Carts  laden  with  food
Laden  with  food)
We  weep  because  we  don't  understand
But  your  gifts  form  into  a  yoke
The  food  turns  into  a  yoke
(Hark!
Carts  laden  with  food
Laden  with  food)
It  is  our  mission  to  vanish
Grateful  because  of  full  mouths
Destiny  -  Darkness
Time  understands
And  ye-ye  bigoted  men  of  a  moment-
-  Wait  -
Await  your  turn.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314876
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.02.2012


Вагітний сон (Мей Свенсон, переклад)

Снився  мені            сон,  в  якому  мені  снився
                                                                                                                                                                 сон,
                                                                                                                   і  у  своєму            сні  я  сказала  тобі:
                                                                                                                                                                 «Слухай,  я  розповім  тобі  свій
                                                                                                                                                                 сон.»  І  я  почала  розповідати  тобі.  А
                                                 ти  сказав  мені:  «Не  маю  часу            слухати,  як  ти  розповідаєш  свій
                                                                                                                                                                 сон.»

                                                                                                       Тоді  у  своєму            сні  мені
                                                                                                                                                                 приснилось,  що  я  почала
                                                                                                                                                                 забувати  свій
                                                                                                                                                                 сон.
                                                                                                                                             І  я            забула  свій
                                                                                                                                                                 сон.  
                                                                   Я  почала  говорити  тобі:            «Слухай,  я
                                                                                                                                                                 забула  свій
                                                                                                                                                                 сон.»
                                                                         Аж  ось  я  говорю  тобі:            «Слухай,  я  розповідатиму  тобі  свій
                                                                                                                                                                 сон,
                                                                                                                                                                 сон,
                                                                                                         у  якому  мені            снилось,  що  я
                                                                                                                                                                 забула  свій
                                                                                                                                                                 сон.»
                             і  я  починаю  розповідати:  «У  моєму            сні  ти  сказав:  “Не  маю  часу
                                                                                                                                                                 слухати.”»

                                                                     А  ти  кажеш  мені:  «Тобі            снилось,  що  я  не  хотів
                                                                                                                                                                   слухати
                                                                                                                                                                   сон,  який  ти
                                                                                                                                                                   забула?
                                                                                                           Не  маю  часу            слухати
                                                                                                                                                                 забуті
                                                                                                                                                                 сни.»
                                                                                                                     «Але  я  не            забула,  що  мені
                                                                                                                                                                 снився»,  я  сказала  тобі,
                                                                                                                                                                 «сон,  у  якому
                                                                                                                                                                   я  сказала  тобі:
                                                                                                                                                                 “Слухай,  я
                                                                                                                                                                 забула”,  а  ти  сказав:  “Не  маю  часу.”»
                                           «Не  маю  часу»,  ти  кажеш  мені.
                                                                                     Аж  ось  я  починаю              забувати,  що  я
                                                                                                                                                                 забула,  про  що  я  почала  розповідати  тобі
                                                                                                                                                                 у  своєму  сні.
                                                                                             І  я  сказала  тобі:              «Слухай,
                                                                                                                                                                 слухай,  я  починаю  забувати.»


-----------------------------------------------------------------------------

                                                               The  Pregnant  Dream

     I  had  a          dream  in  which  I  had  a
                                                                           dream,  
                                 and  in  my          dream  I  told  you,
                                                                                                                                       "Listen,  I  will  tell  you  my  
                                                                                                                             dream."  And  I  began  to  tell  you.  And  
                         you  told  me,  "I  haven't  time  to          listen  while  you  tell  your
                                                                                                                                   dream."

                                                                                   Then  in  my          dream  I
                                                                                                                                   dreamed  I  began  to  
                                                                                                                                   forget  my  
                                                                                                                                   dream.  
                                                                                                         And  I          forgot  my
                                                                                                                                   dream.
                                               And  I  began  to  tell  you,        "Listen,  I  have
                                                                                                                                       forgot  my  
                                                                                                                               dream."
                                                             And  now  I  tell  you:        "Listen  while  I  tell  you  my  
                                                                                                                               dream,  a  
                                                                                                                             dream
                                                                                             in  which        I  dreamed  I  
                                                                                                                                   forgot  my  
                                                                                                                               dream,"
                     and  I  begin  to  tell  you:  "In  my          dream  you  told  me,  'I  haven't  time  to
                                                                                                                               listen.'"

                                             And  you  tell  me:  "You          dreamed  I  wouldn't
                                                                                                                                   listen  to  a  
                                                                                                                             dream  that  you  
                                                                                                                                     forgot?
                                                                   I  haven't  time  to          listen  to  
                                                                                                                               forgotten  
                                                                                                                                 dreams."  
                                                                           "But  I  haven't          forgot  I
                                                                                                                                 dreamed,"  I  tell  you,  
                                                                                                                   "a          dream  in  which  I  told  you,  
                                                                                                                                   'Listen,  I  have
                                                                                                                             forgot,'  and  you  told  me,  'I  haven't  time.'"  
                           "I  haven't  time,"  you  tell  me.

                                                                 And  now  I  begin  to          forget  that  I
                                                                                                                                         forgot  what  I  began  to  tell  you  in  my  
                                                                                                                                           dream.  
                                                                                   And  I  tell  you,        "Listen,
                                                                                                                                             listen,  I  begin  to  
                                                                                                                                                 forget."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314875
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.02.2012


Питання (Мей Свенсон, переклад)

Тіло  мій  дім
мій  кінь  мій  пес
що  робитиму
коли  пропадеш

Де  спатиму
Чим  рухатиму
Що  здобуду

Куди  я  піду
без  своєї  гори
такої  рідної  й  жвавої
Як  розгледіти
через  каламуть  майбуття
небезпеку  або  скарб
коли  Тіло  мій  добрий
світлий  пес  умре

Як  це  буде
серед  небес  лежати
без  даху  та  дверей
на  ложі  вітрів

Серед  хмар
як  сховатись?

--------------------------

Question

Body  my  house
my  horse  my  hound
what  will  I  do
when  you  are  fallen

Where  will  I  sleep
How  will  I  ride
What  will  I  hunt

Where  can  I  go
without  my  mount
all  eager  and  quick
How  will  I  know
in  thicket  ahead
is  danger  or  treasure
when  Body  my  good
bright  dog  is  dead

How  will  it  be
to  lie  in  the  sky
without  roof  or  door
and  wind  for  an  eye

With  cloud  for  shift
how  will  I  hide?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314612
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.02.2012


Числові ідеограми (Мей Свенсон, переклад)

0.  Рот.  Може  дихати  та  дмухати,
     бути  лійкою  або  вітатися.

1.  Cтeблo  трави  або  поріз.

2.  Сидячий  знак  питання.  І  гордого
     птаха  шия.

3.  Куца  рукавичка  для  двопалої  руки.

4.  Трикутна  шляпа
     на  ходулі.  Іноді  складена  так,
     що  дах  зяє.

5.  Поліцейський.  Пильний.
     у  кашкеті  з  козирком.

6.  О,  що  розмотується,
     довжелезна  плівка,
     на  якій  записана  таємниця
     усіх  завитків.

7.  Сходинка,
     від’єднана  від  сходів.

8.  Всесвіт  у  діаграмі:
     Космічний  пісочний  годинник.
     (Зверни  увагу  на  загадковий  обрис,
     цілковиту  відсутність  шийки  між  склянками,
     у  точці,  що  є  і  кінцем  і  початком.)
     Розв’язана,  мов  шнурок  від  взуття,
     розцвьохана,  мов  батіг,
     може  слугувати  моделлю  часу.

9.  Лорнет  для  правого  ока.
     В  Англії  або  якщо  ти  Аліса,  –
     рукоятка  ліворуч.

10.Cтeблo  трави  або  поріз.
     у  супроводі  рота.
     Відкритого?  Відкритого.  Закритого?  Закритого.

-------------------------------------------------

Cardinal  Ideograms

0.  A  mouth.  Can  blow  or  breathe,
     be  a  funnel,  or  Hello.

1.  A  grass  blade  or  a  cut.

2.  A  question  seated.  And  a  proud
     bird's  neck.

3.  Shallow  mitten  for  two-fingered  hand.

4.  Three-cornered  hut
     on  one  stilt.  Sometimes  built
     so  the  roof  gapes.

5.  A  policeman.  Polite.
     Wearing  visored  cap.

6.  O  unrolling,
     tape  of  ambiguous  length
     on  which  is  written  the  mystery
     of  everything  curly.

7.  A  step,
     detached  from  its  stair.

8.  The  universe  in  diagram:
     A  cosmic  hourglass.
     (Note  enigmatic  shape,
     absence  of  any  value  of  origin,
     how  end  overlaps  beginning.)
     Unknotted  like  a  shoelace
     and  whipped  back  and  forth,
     can  serve  as  a  model  of  time.

9.  Lorgnette  for  the  right  eye.
     In  England  or  if  you  are  Alice
     the  stem  is  on  the  left.

10.A  grass  blade  or  a  cut
     companioned  by  a  mouth.
     Open?  Open.  Shut?  Shut.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314611
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 17.02.2012


Живучи ніжно (Мей Свенсон, переклад)

Моє  тіло  –  камінь  заокруглений
з  гладенькими  рубцями.
Моя  голова  –  коротка  змійка,
що  висовується  та  всовується.
Моя  нога  простягається  із  рукава
або  назад  втягається,
разом  із  підборіддям.

Моя  спина  –  мій  дах.
Я  завжди  вдома.
Мандрую  там,  де  гуляє  мій  дім.
Це  ніжний  камінь.
Він  плаває  в  озері
або  серед  мулу  спочиває.
Моїй  плоті  живеться  ніжно
у  своїй  кістці.

-----------------------------------

Living  Tenderly

My  body  a  rounded  stone
with  a  pattern  of  smooth  seams.
My  head  a  short  snake,
retractive,  projective.
My  legs  come  out  of  their  sleeves
or  shrink  within,
and  so  does  my  chin.
My  eyelids  are  quick  clamps.

My  back  is  my  roof.
I  am  always  at  home.  
I  travel  where  my  house  walks.
It  is  a  smooth  stone.
It  floats  within  the  lake,
or  rests  in  the  dust.
My  flesh  lives  tenderly
inside  its  bone.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314354
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.02.2012


За сніданком (Мей Свенсон, переклад)

Тіло
майже  кулясте
Біле
Дивно  зачинене
без  кришки

Гладеньке  чудо
у  руці
Може  з  мого  рукава
висковзнуло  мов  мишка?

Обрисом  воно
ця  скринька
здається  овальна
Підніжжя  схоже
на  дно
Вершина  подібна
до  склепіння

Вмостившись
мов  ембріон
споглядаю  світ
законсервований

А  що  всередині?
Сонце?
Безголове  біле
чи  голови  не  має  воно
або  ж  воно  все  є  і  голова
без  тіла
Єдина

Вправно
ніж  скальпує  його
Зачерпую  в  ложку
вершок  мозку
ніжний
ледь  дрижачий

Це  мабуть
місяцесметана
Ложка
занурюються
ще  глибше
виймає  золотаве
ядро
із  теплої  каші
Лірична  їжа

Відкрита
консерва  чудесна
З’їдений  зародок  сонця
В  мені  добро

------------------------

At  breakfast

Not  quite
spherical
White
Oddly  closed
and  without  a  lid

A  smooth  miracle
here  in  my  hand
Has  it  slid
from  my  sleeve?

The  shape
of  this  box
keels  me  oval
Heels  feel
its  bottom
Nape  knocks  
its  top

Seated  
like  a  foetus
I  look  for
the  dream-seam

What's  inside?
A  sun?
Off  with  its  head
though  it  hasn't  any
or  is  all  head  no  body
a
One

Neatly
the  knife  scalps  it
I  scoop  out  the  braincap
soft
sweetly  shuddering

Mooncream
this  could  be
Spoon
laps  the  larger
crescent
loosens  a  gilded
nucleus
from  warm  pap
A  lyrical  food

Opened
a  seamless  miracle
Ate  a  sun-germ
Good

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314353
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 16.02.2012


Білизна (Мей Свенсон, переклад)

Що  біліше
моря,  що  на  сонці  піниться,
сяйва  опівночі  місяця,
лебедів  серед  кучерявих  хмар?
Льодовика,  полярного  ведмедя,
що  лапою  вигрібає  ямку  в  снігу,
фарфору,  ікла,  яйця,
білка  ока,
полотна,  що  обвиває
коричневі  стегна  індійця?
Натнутого  вітрила
на  зеленій  хвилі,
берези  з  чорним  намистом,
молока  у  блюдці
для  блакитноокого  кота,
парашута  блідої  поганки,
свіжих  соснових  стружок,
цвіту  вишні
після  дощу?
Що  біліше?
Ця  сторінка  перед  тим,
як  замажеться  грязюкою  слова.

---------------------------------

Whiteness

What  is  whiter
than  foam  in  sunlight,
moon  at  midnight,
snowy  egret  in  mangrove  shade?
Glacier,  polar  bear's  paw
scooping  ice  hole,
cloud,  tusk,  egg,
eye  of  the  vireo,
dhoti  tucked  between
brown  thighs?
Swelled  sail
on  the  green  swell,
birch  with  bracelets  of  black,
milk  in  bowl
for  blue-eyed  cat,
parachute  of  the  swamp  mushroom,
blond  shavings  of  pine,
dogwood's  crystal  face
after  rain?
What  is  whiter?
This  page  before
the  smudge  of  word.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314268
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 15.02.2012


Ключ, а, може, й два (Мей Свенсон, переклад)

Кожен  вірш  цієї  збірки,  так  чи  інакше,  є  вірш  для  розгадки.

Власне  особливість  поезії  у  тому,  що  у  ній  більше  прихованого,  ніж  у  прозі.

Вірш,  прочитаний  уперше,  може  дати  таку  ж  насолоду,  як  і  розгортання  обгорток  подарунку.  З’являється  передчуття  розв’язування  інтригуючого  вузла  слів,  вивільнення  всіх  їх  відтінків,  немов  пелюсток,  зачерпування,  немов  із  криниці,  несподіваних  думок  або  свіжих  відчуттів.

Розгадування  вірша  може  бути  схожим  на  розкривання  загадкової  упаковки.  Суть  або  значення  того,  що  всередині,  може  бути  прихованим  або  замаскованим  розміром  або  формою  «коробки».  Іноді  з  того,  що  виникло  з  першого  відкриття,  може  явитися  інше  –  яке,  у  свою  чергу,  містить  ще  одне  тощо.  І,  дослідивши  всі  значення  у  вірші,  отримуєш  додаткову  насолоду  побачити,  як  вони  співвідносяться  несподіваним  чином,  у  той  же  час  єднаючись,  створюючи  цілісний  образ  «коробки».

Відкривши  чи  розгадавши  вірш,  і  з  цього  отримавши  насолоду  від  його  змістів,  можна  його  знову  розкласти  на  частини,  перетворивши  ціле  на  його  первісні  «закриті»  обриси.  Таким  чином  виявляються  у  цілісності  внутрішні  зв’язки  складників.

Відмінність  вірша  від  коробки  у  тому,  що  він  може  містити  у  собі  образи  більші,  ніж  їх  вмістилище.  Обширні  складники  у  вірші  можуть  бути  магічно  упаковані  у  маленький  «простір».  Як,  наприклад,  слово  «гора»,  що  має  лише  чотири  літери,  є  маленьким,  передаючи  якраз  протилежне  значення.  Або,  наприклад,  слово  «дрібнесенький»  з  його  тринадцятьма  літерами  є  довгим,  виокремлюючи  надзвичайно  маленьке  значення.

Тому  про  поезію  кажуть,  що  вона  має  «магічні  властивості».  І  тоді  ми,  поети,  говоримо  про  наші  твори  як  про  «парадоксальні».

Зверни  увагу,  як  ігри  поета  часом  називаються  його  «працями»,  і  як  «праця»,  яку  виконують,  розгадуючи  вірш,  насправді  є  грою.

Спонуки  написати  вірш  і  розгадати  його,  отримавши  від  цього  насолоду,  є  цілком  подібними,  обидві  включають  у  себе:  цікавість,  проникливість,  радість  прозріння  та  відкриття.

Відкривання  коробки  віршів,  заглядання  під  обгортки  та  дослідження  різних  складників  можуть  бути  захоплюючими  та  чаруючими.  І  на  додачу  до  «того,  що  міститься  для  всіх»,  можеш  знайти  ще  щось,  заховане  саме  для  тебе  –  щось,  що,  здається,  віддзеркалює  твої  потаємні  почуття  та  думки,  що  вражає  тебе  як  справжнє  та  потрібне.

Ці  вірші  були  зібрані  з  метою  передати  безпосередні  переживання  відкриття  та  пізнання,  порівняння  та  протиставлення,  оформлення  та  називання,  розгадування  та  захоплення  –  таким  чином  запрошуючи  читача  розділити  з  поетом  первісні  втіхи  акту  творчості.

----------------------------------------------------------------------------

A  clue  or  two

Each  of  the  poems  in  this  selection,  in  one  way  or  another,  is  a  Poem  to  Solve.

A  characteristic  of  all  poetry,  in  fact,  is  that  more  is  hidden  in  it  than  in  prose.

A  poem,  read  for  the  first  time,  can  offer  the  same  pleasure  as  opening  a  wrapped  box.  There  is  the  anticipation  of  untying  an  intriguing  knot  of  words,  of  unloosing  all  their  intimations  like  loops,  of  lifting  out  –  as  if  from  under  cover  –  an  unexpected  idea  or  fresh  sensation.

Solving  a  poem  can  be  like  undoing  a  mysterious  package.  The  identity  or  significance  of  what's  inside  may  be  concealed  or  camouflaged  by  the  dimensions  or  shape  of  its  "box".  Sometimes,  nested  within  a  first  discovery,  another  may  be  found  –  which  in  its  turn  contains  still  another  –  and  so  on.  And  if  then  you  explore  all  the  notions  in  the  poem,  you  receive  the  added  pleasure  of  seeing  how  they  relate  to  each  other  in  surprising  ways,  while  at  the  same  time  combining  to  create  the  whole  design  of  the  "box".

Having  opened  or  solved  the  poem  and  so  enjoyed  its  contents,  you  can  reassemble  the  parts  again  –  reimagine  the  whole  into  its  original  "closed"  configuration.  In  this  way  you  discover  how  the  segments  are  shaped  to  interconnect.

The  way  that  a  poem  is  unlike  a  box  is  that  it  can  enfold  concepts  within  it  that  are  larger  than  their  container.  Expansive  elements  in  a  poem  can  be  packed  magically  into  a  tiny  "space"  –  just  as  the  word  BIG,  with  only  three  letters,  is  little,  yet  conveys  just  the  opposite  meaning  conversely,  the  word  INFINITESIMAL,  which  is  long,  thirteen  letters,  encompasses  the  notion  of  extremely  small.

That  is  why  we  say  of  poetry  that  it  has  "magical  properties"  –  and  why  we  poets  speak  of  our  works  as  "paradoxical."

Notice  how  a  poet's  games  are  called  his  "works"  –  and  how  the  "work"  you  do  to  solve  a  poem  is  really  play.  The  impulse  and  motive  for  making  a  poem  and  for  solving  and  enjoying  a  poem  are  quite  alike:  both  include  curiosity,  alertness,  joy  in  observation  and  invention.

Opening  the  box  of  a  poem,  looking  under  the  wrap¬pings  and  examining  the  various  compartments  can  be  absorbing  and  delightful.  And,  in  addition  to  "what's  in  it  for  everybody,"  you  may  find  an  extra  something  hidden  there  especially  for  you  –  something  that  seems  to  mirror  your  secret  feelings  and  thoughts,  that  strikes  you  as  really  true  and  worth  keeping.

These  poems  were  selected  with  the  aim  of  presenting  the  direct  experience  of  finding  and  recognizing,  comparing  and  contrasting,  shaping  and  naming,  solving  and  enjoying  –  thus  inviting  the  reader  to  share  with  the  poet  some  of  the  primary  pleasures  of  the  creative  act  itself.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314263
рубрика: Проза, Поетичні переклади
дата поступления 15.02.2012


129. Бойовий гімн (Стівен Крейн, переклад)

Вседідющий  Боже,  почуй  у  ніч  війни
Розкотисті  народу  голоси;
Крізь  сутінковий  темряви  потоп
Побач  спалахи,  відблиски  мечів  –
Мерехтливі  вихори,  мов    крихітні  мушлі.
Із  глибини  всесвітніх  потоків
Нагнись  і  поглянь  на  людей,  о  Боже  –
На  людей  ненависних,  проклятих
Он  тими  тисячоголосими,
І  он  тим  із  роздовбаним  із  синцями  барабаном  війни
(Співучий  череп  і  двоголовий  орел).
Нагнись  і  поміть  наші  кроки,  о  Боже.
Старанно  поміть,  Батьку  Безміру  Кіл.
І  якщо  стежка,  нова  стежка  веде  до  провалля,
То  в  хащах  втрачених  дороговказів
Примусь  нас  продиратися  навпомацки,  щоб  швидше  кров’ю  стекти,
Бо  Твоя  є  і…  мудрість…
Нагнись  і  поглянь  на  людей,  о  Боже  –
На  людей,  яких  із  оплесками  вітає
Он  той  із  обдертими  до  м’яса  плечима
У  кайданах  мученик
(Він  лежить  блідий  серед  жевріння  цурпалля).
І  якщо  стежка,  нова  стежка  веде  до  мети,
То  своєю  божественною  бронзовою  рукою
Сузір’їв  мерехтіння  із  небозводу  змети,
Всемогутню  силу  явивши
(Співучий  череп  і  двоголовий  орел).
Ми  йдемо,  йдемо  потоками  синіх  полків,
Приносячи  в  жертву  Тобі  своїх  закланних  синів  –
Скорчених,  страшних  мерців
(Вони  лежатимуть  бліді  серед  жевріння  цурпалля).
Моря  не  спинять  нас,
Засніжені  гори  назад  не  завернуть,
Роєм  метнемось  крізь  джунглі  й  болота,
Де  дикуна  горду  голову  примусимо  схилити,
Бо  несемо  дари  благодаті;
І  нагорода  йому  –  смерть,  неминуче  провалля
(Він  лежатиме  блідий  серед  жевріння  цурпалля).

------------------------------------------------------------------

The  Battle  Hymn

All-feeling  God,  hear  in  the  war-night
The  rolling  voices  of  a  nation;
Through  dusky  billows  of  darkness
See  the  flash,  the  under-light,  of  bared  swords  -
-  Whirling  gleams  like  wee  shells
Deep  in  the  streams  of  the  universe  -
Bend  and  see  a  people,  o,  God,
A  people  rebuked,  accursed,
By  him  of  the  many  lungs
And  by  him  of  the  bruised  weary  war-drum
(The  chanting  disintegrate  and  the  two-faced  eagle)
Bend  and  mark  our  steps,  o,  God.
Mark  well,  mark  well,  Father  of  the  Never-Ending  Circles
And  if  the  path,  the  new  path,  lead  awry
Then  in  the  forest  of  the  lost  standards
Suffer  us  to  grope  and  bleed  apace
For  the  wisdom  is  thine.
Bend  and  see  a  people,  0,  God,
A  people  applauded,  acclaimed,
By  him  of  the  raw  red  shoulders
The  manacle-marked,  the  thin  victim
(He  lies  white  amid  the  smoking  cane)
-  And  if  the  path,  the  path,  leads  straight  -
Then  -  o,  God  -  then  bare  the  great  bronze  arm;
Swing  high  the  blaze  of  the  chained  stars
And  let  look  and  heed
(The  chanting  disintegrate  and  the  two-faced  eagle)
For  we  go,  we  go  in  a  lunge  of  a  long  blue  corps
And  -  to  Thee  we  commit  our  lifeless  sons,
The  convulsed  and  furious  dead.
(They  shall  be  white  amid  the  smoking  cane)
For,  the  seas  shall  not  bar  us;
The  capped  mountains  shall  not  hold  us  back
We  shall  sweep  and  swarm  through  jungle  and  pool,
Then  let  the  savage  one  bend  his  high  chin
To  see  on  his  breast,  the  sullen  glow  of  the  death-medals
For  we  know  and  we  say  our  gift.
His  prize  is  death,  deep  doom.
(He  shall  be  white  amid  smoking  cane)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313816
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.02.2012


130. «Сіра розбурхана вулиця» (Стівен Крейн, переклад)

Сіра  розбурхана  вулиця
Нестерпним  гамом  кишить.
Раптово  –  катафалк
На  чолі  скорботного  кортежу
Прорізає  собі  вперто  шлях
Крізь  смертних  ділову  суєту.
А  дітвора  жадібно  витріщилась
Крізь  штори  на  чуже  горе.
Найняті  нервово  підганяють,  з  єдиним  бажанням  –
Дістатись  якнайшвидше  церемонії  кінця.

Так,  скоріш  на  кладовище!
Поганяй,  їздовий,  поганяй!
Цвьохни  по  лискучих  шкурах  скотину  свою  –
Галопом,  галопом,  галопом!
Покінчімо  нарешті  із  цим!

--------------------------------------------------

A  grey  and  boiling  street
Alive  with  rickety  noise.
Suddenly,  a  hearse,
Trailed  by  black  carriages
Takes  a  deliberate  way
Through  this  chasm  of  commerce;
And  children  look  eagerly
To  find  the  misery  behind  the  shades.
Hired  men,  impatient,  drive  with  a  longing
To  reach  quickly  the  grave-side,  the  end  of  solemnity.

Yes,  let  us  have  it  over.
Drive,  man,  drive.
Flog  your  sleek-hided  beasts,
Gallop  -  gallop  -  gallop.
Let  us  finish  it  quickly.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313812
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.02.2012


131. «Пляшки, пляшки, іще пляшки» (Стівен Крейн, переклад)

Пляшки,  пляшки,  іще  пляшки
У  домі  весілля,
Джентльмен  посміхається  дамам,
Лицемірячи  щирість  і  радість.
Безліч  променів  світла
Зівсебіч  пучками  відбивається
У  дзеркалах
На  пещені  обличчя.

Підвал,  мертвотно-бліда  дитина.
Жінка
Буденно  порається,  змарніла,
Без  манер.
Шепіт  і  мовчання,
Чи  мовчання  і  шепіт,
А  потім  –  вічне  мовчання.
Місяць  опромінює  байдужо  вбоге  ліжко.

Година,  з  її  безміром  миттєвостей  радості  й  болю,
Не  має  суттєвого  значення  –  у  підвалі  чи  домі  весілля,
Бо  всіх  зрівняє  смерть.

------------------------------------------------------

Bottles  and  bottles  and  bottles
In  a  merry  den
And  the  man  smiles  of  women
Untruthing  licence  and  joy.
Countless  lights
Making  oblique  and  confusing  multiptiplication
In  mirrors
And  the  light  returns  again  to  the  faces.

A  cellar,  and  a  death-pale  child.
A  woman
Ministering  commonly,  degradedly,
Without  manners.
A  murmur  and  a  silence
Or  silence  and  a  murmur
And  then  a  finished  silence.
The  moon  beams  practically  upon  the  cheap  bed.

An  hour,  with  it's  million  trinkets  of  joy  or  pain,
Matters  little  in  cellar  or  merry  den
Since  all  is  death.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313531
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.02.2012


132. «Мішаниною» (Стівен Крейн, переклад)

Мішаниною
Віршів  скажених  розгульно  вивергнулись
Злобні  кусючі  слова,
Що  морять  квіти
Нестерпними  невігласа  роздумами.

-----------------------------------------

intermingled,
There  come  in  wild  revelling  strains
Black  words,  stinging
That  murder  flowers
The  horror  of  profane  speculation.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313530
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.02.2012


133. «Привілей вельможі» (Стівен Крейн, переклад)

Привілей  вельможі
Чи  розбійника  кайдани
Стають  доводами,
Які  Бог  розглядає,
Лише  свічок  побільше  запаливши.

----------------------------------

The  patent  of  a  lord
And  the  bangle  of  a  bandit
Make  argument
Which  God  solves
Only  after  lighting  more  candles.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313255
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.02.2012


134. «Не тверди в рядках врочистих» (Стівен Крейн, переклад)

Не  тверди  в  рядках  врочистих:
«Здатен  Дар  явити  кожен».
Й  навіть  той,  хто  водянисті
Мертві  рими  родить,  може?

-------------------------------

Tell  me  not  in  joyous  numbers
We  can  make  our  lives  sublime
By  -  well,  at  least,  not  by
Dabbling  much  in  rhyme.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313253
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 12.02.2012


135. «Мій хрест!» (Стівен Крейн, переклад)

«Мій  хрест!»

Твій  хрест?
Істинний  хрест
Споруджений  із  фунтів,
Доларів  та  франків.
Пробийте  цвяхами  мені  долоні,
Щоб  забув  я  муку  –
Велику  хресну  муку  –
Безгрошів’я.

-------------------------------

My  cross!

Your  cross?
The  real  cross
Is  made  of  pounds,
Dollars  or  francs.
Here  I  bear  my  palms  for  the  silly  nails
To  teach  the  lack
-  The  great  pain  of  lack  -
Of  coin.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312976
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 11.02.2012


у ліс

навчи  мене,  Мокоше,
читати  карлюки  звивин  дерев,
дереволазним  спортом  займатись,
збирати  ядерні  гриби  поліські.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312973
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2012


Хлопчик

біля  Городниці  в  напрямі  Дубник
є  урочище  Хлопчик,
бо  там  хлопчик  повісивсь  на  дубі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312761
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2012


у нічному лісі

не  бійся  нічного  осіннього  лісу.
дерева  живі.
тебе  обіймуть  чорні  руки  люблячих  гілок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312760
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.02.2012


стерня

і  в  полі  дим
і  я  у  нім
біжу  жуком
під  хмарами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312443
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2012


помірок

йду  проти  вітру.
осінь.
з  лівого  ока  сльоза.
шумить  вода  під  мостом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312442
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2012


на зупинці

на  зупинці  край  трав’яного  лісу
накочує  хвилю  зелену  берег  моховий
на  моря  асфальтного  твердь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312204
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.02.2012