| Сторінки (28/2720): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=DhpqZp0ailQ[/youtube]
Про що співає пташка рання,
Про те, що вже прийшла весна?
Усі ми раді їй, звичайно,
Коли ж скінчиться все ж війна?
Затихла птиця, подивилась,
А я чекаю: все ж коли?
Співати знову заходилась...
Якою ж буде це пори?
На жаль, не знаю її мови,
Насиплю жменьку їй зерна.
Вона ж співа, не знає втоми,
І знов про те, що вже весна.
Я озирнулася навколо:
Дивлюся - справді все цвіте.
Я не помітила одного:
Весна упевненість дає.
Щоб ми забули на хвилинку
Про сум, розлуку і печаль.
Гірку утерли цю сльозинку...
Лише на мить біль затихав.
Зерно не їла, все співала.
На мене глянула в вікно.
А я надію усе ж мала,
Що час все змінить все одно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kfcv73JJueI[/youtube]
Біжить життя, дорога поки рівна.
Тоді були ще молоді, здорові.
Думки і мрії були за́вжди світлі.
Надіялись зустрітися з любов"ю.
Вирішували швидко всі проблеми,
Вони були неначе не для нас.
І забували всі життя прикмети:
Що править нами цей жорстокий час.
Це він незримо змінює манери,
Відчули у ногах якусь ми втому..
Бажання, щоб не влізти у халепи...
Тепер повільно йдемо ми під гору.
Та щось шепоче: треба відпочити,
Ми не міняєм курс і вірим ще ногам.
Йти навпростець, щоб шлях цей скоротити?
Та ні! Йдемо! На зло своїм рокам!
Роки бредуть неспішно теж за нами,
І відчуваєм непосильний цей тягар.
Але ж колись вони за нами мчали.
А ти іди! У відчай не впадай!
Вже недалеко, сонце в горизонті,
Зморився, треба сісти відпочить...
Надія допоможе в обстановці,
Проігноруєм час, бо треба іще жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xT4fnUd-Aig[/youtube]
Сьогодні рано встало сонце,
Уважно глянуло на землю.
Навколо жовте - жовте поле.
То ж хвилювалося даремно.
Пухнасті жовті, ніжні квітки,
Давно чекали вже його.
Жовті кульбабки - сонця дітки,
Навколо золото цвіло!
І усміхнулося, веселе,
Жмуток проміння їм послало.
І повні радості, блаженні,
Вони всміхались радо травам.
В моїй рідні, усе в порядку,
Втішалось сонце так за них,
Тепер поспіть, мої дитятки...
Вже вечір хилиться до ніг...
*****
В Сонця є сини і дочки,
Славні дітлахи.
Жовті мають всі сорочки,
Бачив їх і ти.
Жовті сукні, синє небо,
Глянь, яка краса!
Кращий край на всій планеті,
Це - наша Земля.
Жовтий колір - Сонця сила,
Символ захисту й надій..
Квіти ці - весна зростила,
Їй поклон низький.
Довго спать не полюбляють,
З Сонечком встають.
Вечір прийде - спать лягають,
Влітку - відцвітуть...
Прилетить незвідки вітер,
Полетить зерня.
Це його безцінний витвір -
Зацвіте стерня.
Жовті, теплі кольори,
Порадіє світ.
Стало більше "дітвори",
Вони - сонця цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nZK5gfcJgsU[/youtube]
Кохання вигнане із Раю,
Куди воно це знов бреде?
Вмощусь у серці в когось скраю,
Хто не прогонить, збереже.
І буде тепло там й спокійно,
І навіть в люті холоди.
Кудись тікать вже не потрібно,
Та хто втіче від доброти?
Із чим порівнюєм кохання,
Чи з першим подихом весни?
Чи бачим в нім ми квітку ранню,
Що щедро скупана в росі?
Кохання справжнє живе в серці,
Здаєтьсяся світ увесь щасливим.
А хто узнав його уперше,
Воно не може буть фальшивим.
Воно до нас прийде незвідки,
І не спита: Чи можна?- в нас.
Самотність щастям обігрівши,
Що не вистачало так підчас.
То ж бережімо, що в нас є,
Нащо шукати ідеалів?
З тобою поруч хай живе,
Наступні будуть нецікаві..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Іде Коза так пізно із гуляння,
На зустріч чорт( де взявсь) іде.
Удвох присіли на поляні,
Розмови повели про те, про се.
Як важко їм обом на світі жити,
Ні родичів, сестер, ані братів.
До кого голову на старість прихилити?
Іще сказати щось він тут хотів...
Коза продовжила розмову:
Так будьте моїм дядьком назавжди.
І як рідня, я буду вам опора...
Сподобались чортяці речі ці.
Козел все чув, сидів він під кущем:
Так значить чорт Козі вже буде дядьком?
Такий узяв під серцем Козла щем.
Його від страху так трясло, як від болячки.
Чому у нас про це ти не спитала?
Чи згодні ми на це, чи, може, ні?
Для чого ти оце таке зробила?
Можливо, насолить хотіла так мені?
І тут Козел це рішення прийняв:
Тут буде так, як зараз скажу я!
Чорта рогами забодав..
Ходім, Любов моя, чекає там сім"я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]
Бувають мрії так захмарні,
Не долетіть туди й птахам.
Ми ж витрачаєм сили марно,
Чи буде це душі бальзам?
Ми все ж йдемо, нехай що буде,
Уперто, твердо до мети.
Можливо, нас усе ж здивує:
Як ми змогли туди дійти?
Якщо до мрії йдем без страху,
Хоч невідомі ці шляхи,
Не відкладайте мрію вашу,
Не зрадь омріяну - гляди!
І ми чекаєм, твердо вірим,
Колись настане такий час,
Що мрія ваша вже дозріє,
І вже вона в руках у вас.
Якщо буває, що не вдасться,
Не твердо вірили підчас..
Зневірі ви не піддавайтесь,
На іншу матимете час..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Rarhj9rXXFs
[/youtube]
В житті спіткнутись може кожен,
Не так зробив, не врахував.
За це відплачуємось болем.
Чи зрозумів хтось, врятував?
Хтось відвернеться - не побачив,
Упав - нехай собі й лежить.
Багато є таких незрячих,
Чужа біда чи всім болить?
Друг простягає мені руку,
Вставай, я витягну з біди!
І ти відчуєш рідну душу,
Невже, пробачив за гріхи?
Щось відлягло немов від серця,
І значно краще стало дихать.
А серце, серце! Гучно б"ється,
А очі так від сліз блищать..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XTFQZ7htJe4[/youtube]
Хто зможе землю зупинити?
- Це зможу я,- сказав смільчак.
Та лиш не знаю, як зробити,
Можливо, хтось підкаже як?
*****
Ступив у річку - не зна броду,
Можливо, все ж перепливти?
Тоді зробив він першу спробу,
Та жаль, що мілко. Як пливти?
******
Чомусь похмуре стало небо,
Всі підняли угору очі.
Куди тікать? Тривогу б"ємо,
Та ми його чекаєм й досі.
*****
Солодкий плід в руці чужій,
Так хочем спробувать його!
Ти зупинися, не дурій!
Спочатку ти скуштуй свого.
*****
Думки бувають так захмарні,
Не долетіть туди й птахам.
Ми ж витрачаєм сили марно,
Чи буде це душі бальзам?
*****
Піднявся в гору - подивився:
А що все ж буде, як впаду?
Але ж як гарно тут вмостися!
Тож наперед щось підмощу..
*****
Іде, не дивиться під ноги,
Упав - під оком вже синяк.
А встать немає уже змоги,
Усі сміються: От дивак!
Мабуть, той зайвим був кисляк.
*****
Кохання вигнане із Раю,
Куди воно це знов бреде?
Вмощусь у серці в когось скраю,
Хто не прогонить, збереже.
*****
Іду, дивлюся знов на граблі,
Не наступить би іще раз.
Хоч ці події були давні,
Про граблі згадую? Навряд!
-----------------------------------------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Лежить на сонці якось жаба,
І чуха лапкою живіт.
Вона старенька, уже баба,
Пройшов давно її політ.
Та може вона іще мріять,
Хоч вже роки давно не ті.
І ті думки її так тішать,
Не хоче жить на самоті.
Та десь незвідки взявсь Комарик.
Вкусив так боляче за ніс.
І помутнів в очах кришталик,
В життя нову сторінку вніс.
Невже до неї женихався?
Та замалий у нього зріст.
Де ж це сміливості набрався,
Любити він чи має жист?
Забилось серце у ропухи,
І подивилась йому вслід.
Усі думки звела докупи,
Який тут вірний зробить хід?
Пірнула в річку освіжитись,
Та не така я вже й стара!
Що ж тут зробить, не помилитись?
Одна проблема тут - вага.
Десь чула - воду треба пити,
Позбудусь швидко від жирів.
І Комарі всі будуть липнуть,
В моїх думках не буде збій.
Зробила так, як і гадала,
Лежить тепер і ледве диха.
Всіх Комарів враз позбирала...
Чи не зробила собі лиха?
Нащо мені кохання треба?
Наїмся краще їх у смак.
Давно не грають уже гени.
Ця їжа буде на дурняк...
Це не була її помилка,
Це вимагало так життя.
Спочатку думка про корисне...
Зробила Жаба відкриття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Тут десь взялась куслива Муха,
Влетіла в хату й загула.
Та це не Муха - Цокотуха,
Це та, що з досвідом була.
Літала Муха довго в хаті,
Всіх діставала тут і там.
( Та я не буду вам брехати)
Це надоїло і Котам.
Котам залазила у вуха,
У ніс, у очі, то у шерсть
Така була в неї житуха,
Що і забула слово ЧЕСТЬ.
За нею бігали, ганялись,
У милі всі Коти були.
Зморились, трохи закуняли,
І тут не зчулися, коли...
Заснула Муха край вікна,
Щаслива так ота хвилинка.
Приснився сон про Павука,
Цікава ця була картинка.
Павук до неї женихався,
І обіцяв фату надіть.
Бо так у неї закохався,
Не може він без неї жить.
І так, і сяк до неї й боком,
Раділа Мушка ця дурна.
Але проснулась ненароком...
Де Павучок? Вона одна..
Але одне він не збрехав,
Красиво вкутав повутинням,
Сидів він поруч і зітхав,
А очі так були невинні.
Ну що робить? Кохать, чи з"їсти?
Мабуть, що з"їти.. То ж був сон.
Ну треба їй в халепу влізти,
А сон - неписаний закон.
Та тут незвідки взявсь Комар,
Почув він Мушки гучні крики.
І павутиння розірвав,
І допоміг звільнитись з лиха...
Комар і Муха одружились,
Щаслива в них була сім"я.
Вона лиш тільки роздивилась,
Що Павучок їй не рівня...
---------------------------------------
Павук розкине свої сіті,
А потм вип"є усю кров.
Ну треба ж так зробить уміти,
Щоб обдурити цю любов..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=spihZB6Q2Tw[/youtube]
Я не чекаю час зірковий,
Живу і мрію, як усі.
В житті були шляхи тернові,
Траплялись навіть і сумні.
Любов тримала і надія,
Вони вели мене за руку.
І рятували від падіння,
Коли раптово була скрута.
Безвихідь, труднощі долала,
І завжди вірила в добро.
Та долю іноді благала:
Допоможи, як взнаю зло.
В житті підтримка - вірні друзі,
Не відвернуться в важкий час.
Без них були б нудні всі будні,
Про це я думала не раз.
Боюсь в житті я заблудитись
І безнадію в серце запустити.
Тож краще жити щоб любити,
Бо надбану Любов не загасити.
Життя, дароване нам Богом,
Ти в нім узнаєш все в житті.
Це - квітка, що на сонце схожа,
ЇЇ призначення - цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Тримаю новий гороскоп,
Вмостилась зручно край вікна.
Читаю букви в мікроскоп,
І у надії вся сповна.
Її не любиш, а мене,
Колись до мене ти прийдеш.
Кохання буде неземне,
Його ніхто вже не вкраде.
Читаю далі, вся в надії,
Колись я виграю мільйон,
От тільки б вірила цій мрії,
Це буде справді, а не сон?
От тільки треба почекать,
Не швидко це усе буває.
Терпіння є, ти можеш ждать?
Із хвилюванням все читаю.
Ну що цікаве є ще тут?
Листок повільно я гортаю.
Чомусь частіший серця стук,
Що обіцяли - пам"ятаю.
Читаю далі - маячня,
Як це тобі отак писалось?
Я хочу вірить - тут брехня,
Ти спав,чи гарно тобі спалось?
Та що це збій у "правді" цій?...
Як смажить правильно картоплю,
Найближчі дні дощі і грім,
Візьміть в дорогу парасолю.
Читаю далі, щось знайшла...
У борщик вкиньте кропиву...
Цей гороскоп - якась мазня...
Та я надіюся і жду.
Найкращі виберу рядки,
В вікно дивлюсь, тебе чекаю.
Забула геть про буряки,
Та ти прийдеш, я точно знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
-- Свекруха каже тихо Вані,
А я все слухаю, мовчу.
Що день при дні я на дивані,
Не здатна я зварить борщу.
- Так розізлила клята жінка,
Пішла я швидко в магазин.
Так зацікавила ця книжка,
Її сюжет так запалив.
Читаю назву: " Готуй смачно".
Оце що треба так мені.
Утру я носа цій мамаші,
Брехать не буде по селі.
Прийшла, свекруха ще дрімає,
На голові рушник лежить.
Що я вже йду, це добре знає.
Невже у неї щось болить?
-- Чомусь я, доню, захворіла,
Посплю, можливо, все пройде.
Та через хвильку захропіла...
Тут Ваня на обід вже йде...
- Поклала книжку я на стіл,
І зараз буду готувати.
Спина так ломить, нема сил.
Можливо,трошки задрімати?
Прийшов Іван - обоє сплять,
Уважно прочитав він книжку.
Наївся всього з книжки всмак,
Тепер болящім буде "кришка"*...
__________________________
* Буде "кришка" - отримають по заслузі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
Наїлась Муха м"яса всмак,
Лежить,на сонечку дрімає.
А Кіт питає так і сяк,
Теж скуштувати щось бажає.
Де ти знайшла, брехуха, м"ясо,
У хаті тільки ж сухарі?
Муха не чує, в неї свято,
Чомусь у білім жупані?
Комар і Муха одружились,
Тепер у них міцна сім"я.
В Кота і вуса опустились,
Чому не знаю про це я?
Хазяїн радий був за нас,
Забув закрити холодильник.
Ми там сиділи цілий час,
А вечір був там романтичний.
А Кіт це слухав,текли слинки,
У животі щось гуркотіло.
Трусились всі у нього жилки,
Йому так їсти захотілось.
Повів неспішно він бровою,
Розправив кігті враз свої.
Тепер ти будеш вже вдовою,
Комар - це відповідь брехні.
Лизнув Комарика швиденько,
У животі аж загуло...
Чи хтось повірить побрехеньці,
Чи так було, чи не було?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Сидить Ряба́ на тухлих яйцях.
Хто підлість цю тут зміг зробить?
Чимало є таких в цих кадрах,
Як хитруна оце зловить?
Сидить вона вже дуже довго,
Вже третій місяць ось пішов.
Сумує, їй так дуже тоскно,
А в попереку, як кілок.
І Півень десь злиняв давно,
Пасе сусідню білу курку.
Оце я бачила в вікно,
І ще наспівує їй Мурку.
До мене прийде раз у місяць.
Питання завжди: Ну вже скоро?
І знову десь біжить по східцях,
До мене він так дуже строгий!
Отак і молодість проходе,
Діток чомуь і бог не дав...
Аж бачить суне по городу,
Що так це буде, хіба знав?
Увесь побитий, кривоногий,
ЇЇ так жалість тут взяла.
Він був красивий, гоноровий...
Сльоза від жалості текла...
Обняв він Рябу й теж заплакав,
( Та так було не в перший раз)
Свою провину визнавав,
І кілька ніжних ляпнув фраз..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gDs0JNVnDoo[/youtube]
Щастя - це стан душі
НЕ ІСНУЄ ШЛЯХУ ДО ЩАСТЯ.
ЩАСТЯ - ЦЕ І Є ШЛЯХ.
---------------------------------
Про щастя усі мріємо, ждемо.
Воно не там, далеко за горою.
Так часто поряд з нами є воно,
Так жаль, що ми не бачимо його.
Щасливі мають інший стан душі,
І серце б"ється, стук гучніше.
І наміри в житті в них не скупі,
З такими жити нам зручніше.
Щасливого узнаєм по обличчю,
Їх радість осяває все навкруг.
Усі проблеми стануть, як дрібниці,
Коли з тобою поряд вірний друг.
Сміємося - даруєм іншим ми тепло.
І з ними ми відчуєм інший світ.
Сміємося всім ворогам на зло.
З такими розпускає життя цвіт.
Від щастя можна плакати й сміяться,
І хай за ваше щастя люди порадіють.
Щасливими назавжди залишаться,
Це - значить жить, вони любить уміють.
Умій любить того, який тебе не любить.
Твою любов ніхто не зможе відмінить.
І ця любов багато нас научить,
Бо за нелюбов, ти вмієш щастям відплатить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
На стовпі висить об"ява,
Когось будуть вибирать.
А куди, ніхто не знає,
Та від страху всі тремтять.
Всі зібралися, чекають,
Ось промовив старший Слон,
Його силу давно знають,
Він понизив раптом тон.
День народження в Вовка,
Мусим з святом привітати,
Побажать йому добра,
Подарунок відіслати.
Любить він м"ясне і сало,
Дарма те, що зараз піст.
Раптом Лиска прокричала:
Їсти сало - це не гріх.
А Свиня сиділа збоку,
Погляд кинули на неї.
Взагалі-то я не проти,
Тільки ж зве мене своєю.
Я - улюблена Кума,
Бо хрестила вовченят.
Може, вибрати Кнура?
Як це можна? Я ж рідня!
В лісі гвалт, шаленний крик.
Довго думали - Слона.
Але він давно вже зник,
Довго гнались, та дарма.
Всі зраділи тоді звірі,
Стали пити, танцювать.
Але все було там в міру,
Може Вовчик завітать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Сидить Баран, щось зажурився,
Чи Бараниху свою жде?
Недавно тільки оженився,
А вже життя таке складне.
Без неї їсти й спать не можу,
Весь час виглядую з комори.
Чи щось не трапилось - тривожусь,
Хоч сніг, чи дощ іде надворі.
Та раптом вчув чийсь стукіт ніжок,
Невже це люба вже іде?
Дивлюсь - в вухах нема сережок,
Когось під ручку в дім веде.
Це поряд з нею йде Козел,
Так файно приодітий.
І враз Баран тут онімів,
Що тут йому робити?
Нащо кричать і гвалт робить,
І звать на допомогу?
Тут роги можуть підсобить,
Він же Баран чотирирогий.
Тікав Козел, не озирався,
Проклята ця година.
А потім довго усміхався:
Хіба вона єдина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
У лісі Вовк зібрав Громаду,
Сказав суворо він усім:
Це Лев надав мені посаду,
Щоб повідомив я усіх.
Про вас я буду піклуватись,
Тільки смирненькі, щоб були.
І навіть можем побрататись,
Лиш зрозуміть мене змогли.
Узнайте, що я полюбляю,
І що куштую на обід,
І чесно всім вам заявляю:
Зі мною вам не буде бід.
Коли поїм - люблю поспати,
Мене тоді так клонить сон.
Прошу мене не турбувати,
Це вимагає цей сезон.
У лісі тиша, всі в увазі,
Ну що робить з Вовком оцим?
Та раптом чують у цім часі,
Тут суне Лев страшний такий.
Він чув ці Вовчі настанови,
І лють його така взяла.
Коли сказав цей Лев промову -
В кущі Громада подалась.
А швидше всіх тікав Вовчисько,
Бо він боявся більше всіх.
А Лев почув, що щось нечисто:
Як Вовк права украсти зміг?!.
А Вовк кричить: Рятуйте! Лихо!
( Ще й хвіст набрався реп"яхів )...
Хтось шепотів на вухо тихо:
Це лихо сам собі зробив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
Епоха бідності пройшла,
Тепер живем, кайфуєм.
Та якось в гості все ж прийшла.
Присіла, нагодуєм...
-------------------------------
На сніданок, що у нас?
Каша із брехнею.
А на друге - кислий квас,
Трохи сельдерею.
На обід вода із крану,
Борщ із кропивою.
На вечерю лиш оману,
З кабачковою ікрою.
А вночі ніяк не спиться,
Шлунок просить їсти.
Що йому тут відповісти?
У каструлі тільки кістки.
А коли примусить сон,
Трішечки поспати,
Крім холодних макарон,
Як все уладнати?
А на завтра? Кислий борщ,
Плава десь морквинка.
Більш нічого? Ну той що ж..
Капа в борщ гірка сльозина..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Раз брехня пройшлася лісом:
Захворів чомусь Ведмідь.
Це торкнулось вуха Лиски,
Може, вспію на обід.
Ось Лисиця довгонога,
Спішить Друга виручать.
Взяла швидко в руки ноги,
Треба, мабуть, поспішать.
Захворів Ведмідь на ноги,
Все лежить, не п"є, не їсть.
Чи це правда, бо небога,
Нас дурити має хист?
Так подумала Лисиця
І попхалася у гості.
Мо" смачненьке щось поїсть
(Глядь - в каструлі якісь кості).
Запросив він гостю сісти.
Почалася в них розмова:
Про погоду, болячки.
На каструлю - погляд знову.
Крім кісток, там ще й клики.
У думках був холодець,
Так хотів його зварити.
Нарубав я он дровець,
Треба ніж ще нагострити.
Та чому ж ми мовчимо?
Треба ніжки, хоч чиїсь,
Лиска глянула в вікно.
Ведмідь встав, на ноги звівсь.
Як тікать, в вікно, чи в двері,
Чогось ноги вже тремтять.
Хоч Лисичка була вчена,
Може все -таки догнать.
Я тебе чекав давно,
Треба й ратиці свіженькі.
Та чиї ж? Це все одно.
Лиска тут тікать швиденько.
Довго гнавсь Ведмідь за нею,
Все ж вдалось схватить за хвіст...
У цій байці є ідея:
Як не кличуть - то не лізь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Півень в сауні помився,
Розпушив старанно пір"я.
У люсте́рко подився,
Він спішить, в нього весілля.
Причепив біленьку квітку,
Все зробив так, як годиться.
Не забув ще зрізать кігті,
Може, це ще пригодиться.
Взув він чоботи красненькі,
Вгледів кілька дірочок.
Дуже жалко, що старенькі,
Десь позбувся й підошов.
Вийшов, став він на подвірЇ,
Стоять Курочки всі в ряд.
(Гладить вітер його пір"я),
Вбрався ніби на парад.
Де ж моя тут, хіба знає?
Роздивився серед всіх..
Бачить - Ря́ба шкандибає.
Між Курьми роздався сміх.
Пір"я вирване з хвоста,
Гребінь колір свій змінив.
Це моя, чи не моя?!
Пес Бровко так похрестив.
Тепер черга вже твоя,
Сказав Пес лукаво Півню.
Буде Курка ця вдова.
І вчинив, як завжди, бійку.
Все тут вирішив Господар:
Схватив Півня за хвоста.
Тепер буде вже робота:
В смак наїмся холодця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Кур багато на подвір"ї,
Але Півень в них один.
Мають Кури гарне пір"я,
Півень має шість дружин.
Всіх однаково він любить,
Тут подумала одна:
Вона зможе, усе зробить,
Буде краща всіх жона.
Призадумалась на хвильку,
Треба фарбу десь дістать.
Іще бажано біленьку,
Щоб була їй так під стать.
Чепурилась в перукарні,
Стала біла, як хотіла.
Збулись мрії всі захмарні,
Всі ідеї були смілі.
Ось з"явилася у двір,
Така пишна і поважна.
Півень глянув - остовпів:
Де взялась ця білосніжна?
Роздивлявся так і сяк,
Може, з нею замутить?
Курці кинув він натяк.
Чи удасться це зробить?
Тут із будки виліз Цуцик,
Потягався, позіхав.
До білявки знайшов ключик,
Тут не так щось - помічав.
Десь він бачив цю красуню,
Нюх не зраджує його.
Я завісу цю розсуну,
І доб"юся тут свого.
Він погнав Її до річки.
Став водою обливать.
Стало вже знайоме личко,
Швидко фарбу обмивать.
Мокра Куриця злиняла,
Ділась десь її краса,
І Рябою знову стала...
Пес розкрив всі чудеса...
-----------------------------
Півень довго оце думав:
Фарба з розуму звела?
Добре, що себе він стримав,
Це б сміялось пів села...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rrqsUX8QKCo[/youtube]
Усе пройде і кудись зникне,
Чи вип"є спрагла все земля?
У небі чайкою кигикне,
Вже не врятує ця весна.
Колись збирали ми уламки,
Хотіли ще посіять в грунт,
Але тоді ми ще не знали:
Що буде все - даремний труд.
Ось поряд паросток пробився,
Хтось посадив, чекали цвіт.
Я пам"ятаю - зажурились,
То був кохання первоцвіт.
Узнав негоди від природи:
Зривав їм вітер пелюстки.
А ми чекали все ж погоди,
Надію в серці, несучи.
Дощі живильні поливали,
ВІтри збивали сніг, не цвіт,
Та на одне ми не зважали:
Кохання знижує політ.
У серці пустка поселилась,
Кохання втратило свій колір.
Можливо, просто запізнилось,
І завдало душі цим болю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
В Гната виникла ідея,
Цілу ніч не дає спать.
Не проста була ця тема:
Жінці правду всю сказать?
Подивився - міцно спить,
Щось придумать і збрехать?
Правду взнає, то влетить.
Чомусь ноги вже тремтять.
--Запросила кума вчора.
Буде квасить огірки.
Бо вона давно так хвора...
Кум стоїть під ворітьми.
Він нервує, і все курить:
- Довго ще тебе чекать?
А як жінку він розбудить,
Що тоді мені сказать?
Повернулась жінка на бік,
Очі хитрі, солоденькі:
-Погладь спинку, чоловік,
Бачить ноги він пухкенькі.
--Справа, бачиш, ще й така,
Кум втопивсь недавно в річці,
Плаче з відчаю кума,
Її сльози так невтішні.
Треба ж їй допомагать,
Ти поспи ще до обіду...
Чує знову: -Довго ждать?
Гнат утратив враз довіру.
Жінка всочила з розбігу,
--Що ти будеш ще брехать,
Над кумою взяв опіку?..
В жінки руки вже сверблять..
В хаті вибухнув цунамі,
Полетіло все вверх дном,
Про розбірки в селі знали,
Рятували всім селом..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Приснився сон сьогодні Вані,
Що він кудись із ранку йде.
І щоб сказати, має плани,
Ніяк собі він це не втне.
Відчув, зморився він так дуже,
З обличчя піт уже стіка.
Аж бачить кум незвідкись суне,
Тікати треба від гріха.
Куди б від нього тут сховатись?
Та кум його давно уздрів.
- Спішиш до Галі, щоб добратись?
І кулака в лице вліпив.
Тут почалася така драка...
Хіба Іван цього хотів?
Промазав бідний неборака...
За чуба жінку він схватив...
--Прокинься, ледарю нещасний,
Он кури дивляться в вікно.
Ти навіть битися нездатний,
Тебе корова жде давно.
Тебе хазяйство все чекає,
А я ще трішечки посплю.
Бо в мене сил чомусь немає.
А кум наварить хай борщу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Козел купив баян собі,
Зібрались усі Друзі.
Були у музиці слабі,
Тому були в напрузі.
Присіли поруч і чекають,
То не біда, що всі глухі.
Хіба про це хтось отут знає?
Не скажуть люди і лихі,
(Такі в житті бувають).
Настала тиша, всі мовчать,
А дехто з них куняє,
Пора вже гру оту почать.
Щось рипав мляво музикант,
Бо знав погано ноти.
Усі тут крикнули: Талант!
Окрім Кози - навпроти.
Вона продовжила концерт,
Поправила спідницю,
(Лише спитала про десерт)
Коли це все скінчиться.
І довго мекала вона,
Терпіння всіх забрала.
Чия ж вона була жона,
Не Вовка - генерала?
Тривав у лісі цей концерт,
Аж раптом Вовк з"явився.
Коза питала про десерт,
Не їй він все ж судився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Спада тепло, крадеться прохолода,
Вуалью огорнуло почуття.
Чи винувата в цім така погода?
Повільно наступає забуття.
Холодне й непривітне так лякає,
В P.S. нам хоче пояснити.
Чому усе пройшло нам нагадає,
Його вже не заїсти й не запити.
Війне колись весняним вітерцем,
Відкриється минулого сторінка.
Запахне не полинню - чебрецем,
Зігріє не забута ще усмішка.
В реальний світ повернемося знов,
І в метушні життєвих довгих днів,
Всі зникнуть тягарі невинних тих оков,
Які той час подарувати так зумів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Примчалась Муха з перегною,
Вмостилась зручно на Слоні.
І здивувала всіх метою,
(Вона ж живе весь час в брехні)
Що вона вища від Слона,
Що ніби Слон її боїться,
Хоч в нього тонна є вага,
І пропонує: Подивіться!
І швидко скочила на спину,
Усі розкрили тут роти.
Її ідеям нема спину,
Як не боїться висоти?
Вона дістала так його,
Упав в багнюку і качався.
Була хвилинка тут всього,
Отак із нею розквитався.
Та де ж та ділася стобреха?
із бруду ледве виповзла.
А всі сміялися: Невдаха!
Нащо за носа нас вела?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Як розкусить міцний горішок,
Хочеш взнать, що всередині?
Тоді буде не до смішок,
Бо лишишся в самотині.
Та цікавість розбирає,
Підмивають ці думки.
Усе ж їх не покидаєм,
Досить вірить у чутки!
Скуштувать той плід таємний,
Чи солодкий, чи гіркий?
Та затія ця даремна,
Бо горішок цей міцний.
Не для всіх відкриєм душу,
Можуть боляче зробить.
Та заглянуть хочуть здуру,
Не нашкодьте, бо болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Вася йде уже у школу,
Всі уроки - на зубок.
Та чомусь пішов по колу,
Десь узявся тут дружок.
--Що та школа, толку мало,
Ми ж з тобою не святі.
Підем краще грать в футбола...
Василь став знов на граблі.
Це було не раз, він знає,
Якось вибрехавсь тоді,
Що тепер сказать - гадає.
Міркував Василь собі.
Прогуляв він всі уроки,
Та явивсь додому вчасно,
Було добре все допоки,
Спав іще їх батько смачно.
Як прокинувсь, то питає:
-Що навчився ти у школі?
Що сказать, йому не знає.
Не минуть лихої долі!
- Наший вчитель втік з уроків,
З нами грав він у футбол.
Натерпілись з ним, морока!
Він на полі раптом впав.
Грать не може, а береться.
Ось такий слабкий гравець.
Ще й схватило його серце,
Гра пішла вся нанівець.
Ми водою обливали,
Бачим - синій в нього ніс...
Справа кепська - повтікали...
Розбирає батька злість.
Раптом чують - стук у двері,
Вчитель в гості ось прийшов,
Були справи справді кепські:
Батько ремінь знов знайшов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Вже не болить, чомусь й не гріє,
Душа про це чогось мовчить.
А ця любов потрохи мліє,
Час розуміє -- спопелить.
А вітер попіл цей розвіє,
І не залишиться й сліда.
Та тільки серце не посміє
Сказать, що нелюбов була.
Залишить відгомін болючий,
Що невира́зний лишив слід.
Та час від часу все ж відчутний.
Невже, не зовсім іще зблід?
Вже не болить! А так боліло!
Чому ж все ж іноді щемить?
Про це спитать тебе хотіла...
Не вір словам моїм, бо так болить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Захворіла наша Свинка,
Вже не їсть, не може спати.
Схоже,в неї оце "свинка,"
Треба Лікаря позвати.
Плачуть всі, що ж це робити?
Як їм Свинку врятувать?
Їй ще треба довго жити.
Стали всі тут міркувать.
Непростий, відомий лікар
Одягнув своє пенсне.
(Ледь звела Свиня повіки)
Він сказав їм : Все пройде.
Приписав хороші ліки,
Їсти моркву і буряк,
Лише ті що є на ринку,
А без ліків цих ніяк.
Ще на спинку треба "грязі",
Щоб хворобу цю убить.
Ще купити треба мазі,
Щоб не боляче ходить.
А для горла - молоко,
Можна їсти кашу манну,
Яйця свіжі і сметану,
Та ікру, що з баклажанів.
Як почула Свиня це,
Стала голосно так хрюкать:
Точно знає, що пройде,
Як за вушком будуть чухать...
Взбунтувався тут господар:
Де ж це гроші взять на все?
Взяв батіг, що був в коморі:
Тільки це її спасе....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Медовий місяць пролетів,
Не скуштувала того меду.
Ти дуже так мене хотів.
Тепер -Нащо тобі оце так треба?
Лежить Марина і зітхає,
Грицько ж іще так міцно спить.
Вона тут думає й гадає:
Прийшла ідея - відплатить.
В обід прокинувсь неборак:
Чому це й досі пустий стіл?
(Мабуть, то зайвий був коньяк,
У голові шумить прибій).
Присів, як завжди, біля жінки:
Ти що це знову зранку хвора?
Чи не працюють в тебе мізки,
Я борщ холодний їв учора.
Ти що забула про дієту,
Мені це лікар приписав?
Моїм ти нехтуєш здоров"ям,
Слова "гарячі" їй сказав.
Чи ти бажаєш мені вмерти,
Нема грошей, як поховаєш?
Та кум чека твоєї смерті,
Чому на потім відкладаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Сидить мій Кіт, уважно слуха,
Так зацікавила брехня.
Так Павукам брехала Муха,
Що в домі цім її рідня.
Тут є для неї їсти й пити,
І тепло так отут зимою.
До скону віку буде жити,
До неї ставляться з любов"ю.
Сміливо грається з Котом,
Забава - лазить по вікні.
Отак живуть вони гуртом,
Не знає Муха дні сумні.
Коли хазяїн міцно спить,
Сміливо можна влазить в носа.
Нема в думках її убить,
Лише очима гляне скоса.
Недовго слухав Кіт брехню,
Йому оце вже надоїло.
( Я трохи тут все уточню),
В Кота від злості кров кипіла.
З розгону кинувся на Муху,
Вчепився в неї він зубами.
Він з"їв швиденько цю брехуху,
Не встигла повести й бровами...
----------------------------------------
А той, хто бреше - то дивіться,
Брехать комусь - це не годиться.
Коти брехню всю розуміють,
І зупинить її уміють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Встав Іван сьогодні рано,
Вмивсь, старанно причесався.
Він сьогодні йде до Ганни,
Щоб в коханні признаватись.
Одягнувся він, як слід,
Враз знайшов нову сорочку,
( не простий буде похід)
Не гуляти йде в садочку.
Взув чобо́ти, що на скрипі
На червоних каблуках.
В таких ходять при потопі,
(чомусь душу трусить страх).
Ну усе, як слід! В дорогу!
Подарунок лиш купить.
Наречена дуже строга,
Так не просто підступить.
Ось прийшов він до воріт,
Наречену він гукає.
Роздививсь - гусак біжить
В гусака в очах мелькає.
Подивився знизу вверх,
Оцінив чоботи.
Все пішло тут шкереберть,
Всім була робота.
Позбігались всі собаки:
До вподоби каблуки.
Довго гнали небораку,
ВІд чобіт - лише шматки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Дякую за ідею https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007374
Master-capt
----------------------------------
Ми сміємося, ми не плачем,
Хоч складне у нас життя.
А як сльози будуть капать,
Буде радість для *врага.
Сильні ми, непереможні,
Так від роду й до сих пір.
Побороти все спроможні,
Хоч який не прийде звір.
Ми йому заглянем в очІ,
Засміємось на весь світ.
Побороти лихо в змозі,
Твердо вірим - будем жить!
Бій жорстокий ще триває,
МУЖНІМ ВОЇНАМ ХВАЛА!
Перемога буде - знаєм,
До життя у нас жага!
Сміх завжди перемага!
------------------------
*врага - ворога
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Показала Мишку Даша,
Дві червоні смужки.
На душі так стало важко:
Нащо ці пелюшки?
Крик дитячий невгамовний
З ранку й до світанку.
Так! Той вечір був чарівний,
Що тривав до ранку.
Що ж тепер отут робити?
Помилок не справить.
Чи покинуть, чи любити?
Як усе оце поправить?
Утікти - найкращий вихід,
Може, за кордон?
Там пожити трохи тихо...
Не пуска ж закон.
Поки думав, поки мріяв,
Час не може ждати.
Нащо все це заподіяв?
Вже не може спати.
Раптом стука хтось у двері:
Здрастуй, любий тато!
Це наступний з його серій:
Дітки - винуватий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Щось сумує наша Свинка,
Їсти геть не хоче.
Сама гарна, як картинка,
Хрюкає ж щоночі.
Що з тобою, скажи, сталось?
Не скажу нікому.
Може, ти вже закохалась,
В колі цім вузькому.
Чи не в того, що чорненький,
Що крючечком хвіст?
Він нічого, чепурненький,
Зна в коханні хист.
Чули, що до тебе бігав,
Гладив ніжки, спинку.
Чом тепер хропить злодюга,
І зробив зупинку?
Тільки Свинці не до сну,
Огірків кисленьких хоче.
Знаю суму глибину,
Серце ж то жіноче...
Все пробачить, все простить,
Буде ще кохання.
Ця наука не навчить,
Буде знов зітхання..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Довго Курочка сиділа
У своїм гнізді.
Курчат виродить зуміла.
Півень: Чи мої?
Подивився, глянув скоса,
Що за чортівня?
У гніздо він всунув носа:
Ти ж моя жона!
Чом курчата ці індичі,
Як же ти посміла?!
Ти з Індиком позаочі
Зрадити зуміла?
Крик і гамір на весь двір,
Позбігались Кури.
Пішов швидко поговір,
День цей був похмурий.
Індик збоку споглядав:
Як він здогадався?
Чи Бровко це їх продав,
Спати ж укладався?
Пішла Курочка з гарему,
Поряд - Індюшата.
Як довести теорему?
За любов це плата?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Прийшла жінка в кабінет,
Стала край порогу.
Вона знає етикет,
Ще й тут лікар строгий.
Ну проходьте, сядьте скраю.
Розкажіть, що в вас болить.
Болячки я всі знімаю,
Тільки толком розкажіть.
Що болить нога, чи спинка,
Поперек, чи щось друге?
Ви хворіли колись свинкой?
Це питання не просте!
Справа в тому, що я товста,
Чоловік таких не любить.
Ще й в добавок норовиста,
І тонкі у мене губи.
Ще й хроплю, немов коняка,
І хвицаюся ногами.
В ліжку я буваю всяка,
Можу впертися " рогами".
Обзива мене свинею,
І зі мною він не спить.
В нім не маю привілею.
Що оце мені робить?
Так, складна у вас задача,
Тільки лікар я не той.
Ветеринар все знає краще,
Він лікує всіх коров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Зайшов вчитель"тихо" в клас,
Грюкнув так дверима!
Ну розказуй вірш, Тарасе,
Швидко, не затримуй.
Встав Тарас, почухав вухо,
Підтягнув штанці.
Десь взялась проклята Муха.
Засміялись всі.
Муха влізла йому в носа,
Лоскотати стала.
Вчитель кинув погляд скоса...
Муха врятувала.
В мене дома є проблеми,
Батько прийшов пізно,
Довго нам читав памфлети,
Слухали всі, звісно.
Вклали спать його насилу,
Голова - макітра.
Вчить вірша не було сили,
Раптом зникло світло.
Вчитель тут сказав:
-Брехня!
Кожен раз невдала.
Ставлю я оцінку - два...
- А чому так мало?..
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=W644cxOMUpk[/youtube]
Обірвалась струна в серці,
Скрипка вже не грає.
Чи любов була та з перцем,
Як любить не знає.
Довго грала скрипка скерцо,
В думках - допоможе.
Та кохання було вперте,
Просто тимчасове.
Не торкнули серця струни,
Даремно старались.
Воно звуків тих не чуло,
Чи просто всміхалось?
Ті чекали, сподівались,
Чи мелодія не та?
Та чекання обірвалось,
Мабуть, недарма.
Не таку воно чекало,
Тут нема кого винить.
Була музика невдала,
І не так вона дзвенить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTI7M75_eGU[/youtube]
Згасають сутінки вечірні,
Змінився світ вже за вікном.
Вони зникають так невільно,
Крадеться ніч чомусь тайком.
Вона загладить всі гріхи,
Спростує всі життя проблеми.
Здається, що нема біди,
Що турбували нас даремно.
Це сон зморив вже наші очі,
На лад свій все перевернув.
Він ощасливить всіх нас хоче,
Від негараздів відвернув.
І ми щасливі, ніби знову,
Та промайне ця швидко мить.
І на душі все ті ж окови,
Що не дають по-людськи жить.
Та ніч-чаклунку знову ждем,
І знову тайни довіряєм.
Лиш огорта болючий щем:
Не буде так, як обіцяє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=6hFLriHU-rg[/youtube]
Умили роси чудо-квітку,
Вона була у здивуванні,
В очах її всім було видно:
У неї місія - кохання.
І хто не йде - загляне в очі,
Чи хтось наважиться зірвать?
Чи зберегти її у змозі,
Комусь її подарувать?
Багато нею милувались,
Та крок пришвидчували свій.
Вона самотньою лишалась,
І не було ніяких змін.
Повільно роси опадали,
Котивсь до вечора вже день.
Чомусь любить всі не бажали.
Жила надія у душі лишень.
Та ось ішов один хлопчина,
Зірвав цю квітку й заховав.
Тепер здійсниться його мрія,
Яку давно він так чекав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4n9Paeh95co[/youtube]
Любов не залежить від нашої волі,
приходить без нашої заслуги, щезає без нашої вини
(І. Франко).
------------------------------------
Якщо відкриєш в серце дверці,
Кохання впустиш, то і знай:
Якщо розіб"є тобі серце,
Ти не зважай на це - кохай.
Це ти дозволила ввійти,
В думках, що все так просто буде.
Коли ж розпустить пелюстки,
Нехай позаздрять тобі люди.
Рожевий цвіт не зірве вітер,
П"янять ці пахощі кохання.
Ти щасливіша в цьому світі...
Що буде далі? Хто це знає?
А далі будуть ягідки,
Плоди доспіли вже на часі.
Солодкі будуть, чи гіркі,
За них ми будемо все ж вдячні.
Цвіте кохання веселкове,
Знать, заслужили ми таке.
Воно найкраще - кольорове,
В серцях, як райдуга цвіте.
Якщо гірке, неначе терен,
Зумій його підсолодить.
За нього випий вина келех,
Бо що боліло - відболить.
Кохання часто робить спробу:
Зробить щасливим, чи втікти?
Якщо відкинеш з серця злобу,
Багато зможеш досягти.
Ти полюби, як сонце небо,
Вчись розуміти і прощай.
В коханні є така потреба.
Й тебе полюблять за це - знай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X1jE8GE0zZ0[/youtube]
Людина щаслива своїм вмінням забувати.
Пам'ять завжди готова забути погане і пам'ятати тільки добре.
Варлам Шаламов
--------------------------------
Пам"ять сіє, як крізь сито
Друзів, що були у нас в житті.
В них душа завжди вікрита.
Ці були нам до душі.
З ними легко жити й просто,
Часто правду кажуть нам.
Не деруть ніколи носа,
Сум і радість пополам.
І нехай роки проходять,
Хіба пам"ять їх зітре?
В серці місце їм знаходим,
Пам"ять там про них живе.
Володіє нами пам"ять, не дає нам
можливості забути того, хто
колись нас робив щасливими..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Гриць сказав сьогодні жінці:
З кумом йду я на рибалку.
Нервував і гриз все нігті,
Потім викурив цигарку.
Приготуй мені сніданок,
Доки буду, я не знаю.
Та не думай про коханок,
Я від них давно тікаю.
Ще налий мені п"ять капель,
Бо надворі холоднеча.
Щось із ночі давить кашель,
А в душі знов порожнеча.
Подивилась жінка скоса:
Все узяв що для рибалки?
Щось важка твоя ця ноша,
А для чого взяв куфайку?
Гриць почухав чомусь носа,
Що ж отут йому збрехать?
Чи велика була доза?
Як зморюсь, то щоб поспать.
Раптом чує він дзвінок:
Любий, довго тебе ждать?..
Не обдуриш цих жінок,
Краще дома буду спать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SNT1ue2wFqw[/youtube]
Очі не брешуть … Вони все скажуть … І хто любив, і хто грав …
Згодом доля покаже, хто в житті більше втратив …
-------------------------------------------------------------------
Слова, як подихи весни,
Примусять хвилюватись душу.
Якщо від серця йдуть вони.
Не просто сказані ці звуки.
Замінить музика без слів,
Тобі розкаже про любов.
Що так сказать ніхто не вмів,
Ти хочеш чути її знов.
Про почуття розкажуть очі,
Дарма, що колір бува різний.
Зачарувати вони взмозі,
Якщо в очей цей погляд світлий.
Дивіться в очі й посміхайтесь,
Не зачерствіє так душа.
Завжди такими й залишайтесь,
Душа не буде хай глуха...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JqpFhm-3HuI[/youtube]
Просльозилася зима,
Сльози витирає.
Чи є шанси, чи нема?
Та про щось гадає.
Так короткий оцей вік,
Швидко постаріла.
Де обіцяний твій сніг?
Про щось бурмотіла.
Довго спала у цю пору,
Дощі розсипала.
І не чула ту грозу,
Яка щось казала.
Позбирала усе збіжжя,
Куди тепер з ними?
Усім хватить отут місця.
Не йшла, шкандибала.
До весни піду у гості,
Чи на місяць, може, два.
Пожаліюсь - болять кості...
Взагалі, нащо весна?
Через річку, навпростець,
Чомусь тонка крига?
Я звела все нанівець,
Я у всьому винна.
Та поки зима все спала,
Були раді люди,
Вона всіх оберігала,
Було тепло всюди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Медовий місяць пролетів,
Не скуштувала того меду.
Ти дуже так мене хотів,
Тепер: Навіщо це тобі так треба?
Лежить Марина і зітхає,
Грицько ж іще так міцно спить.
Вона тут думає й гадає:
Прийшла ідея - відплатить.
В обід прокинувсь неборак:
Чому це й досі пустий стіл?
Мабуть, то зайвий був коньяк,
У голові шумить прибій.
Присів, як завжди, біля жінки:
Ти що це знову зранку хвора?
Чи не працюють в тебе мізки,
Я борщ холодний їв учора.
Ти що забула про дієту,
Мені це лікар приписав?
Моїм ти нехтуєш здоров"ям,
Слова "гарячі" їй сказав.
Чи ти бажаєш мені вмерти,
Нема грошей, як поховаєш?
Та кум чека твоєї смерті,
Чому на потім відкладаєш?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HjdWnr5GFRc[/youtube]
Осінній сад замовк і слуха,
Яка тут сталась дивина?
Лунають десь чарівні звуки:
Це повернулась давнина.
Оркестр це грав давно забутий,
Його не чули ми давно.
Та він такий іще живучий,
Лунала музика з кіно.
Пташки затихли у мовчанні,
Присіла й я на край лавчини.
Звучала музика кохання,
Що в моїм серці і донині.
Згадалась перша та любов,
І ті роки, що безтурботні.
Я повертаюсь туди знов,
Все ж розумію - неповторні.
Затихла музика давно,
Та в моїм серці ще лунала.
Ой, як же це було давно...
Я ніби все чогось чекала...
-----------------------------------------
Дякую за ідею Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006197
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Хтось навмисно вкоротив лютий, щоб весна наступала швидше!
-----------------------------------------------------------------------------
Птахи розправлять дужі крила,
Розбудять сонну ще весну.
Вона швиденько личко вмила:
Ще прийде час, тоді досплю.
Підставив птах своє крило,
Вмостилась зручно, бо дорога,
Усі це знають - не близька,
Ліси, поля безмежні, болота.
Одне бажання - треба вижить,
Подарувать усім весну.
І подолати треба ризик.
Ще подарунки я несу.
Розкида квіти по ярках,
Не побояться ще морозу,
Вони не знають слово страх,
Бо не страшні зими погрози.
На горизонті видно край,
Який миліший в усім світі.
Спіши, пташино, поспішай,
Неси у край хороші вісті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oWAhl9yTmxQ[/youtube]
Холодні очі, пустий погляд...
В очах твоїх цвіте зима.
Минулий стерти хочеш спогад,
Що дарувала нам весна?
Згадай чарівні весни звуки.
Я пам"ятаю... Ти забув?
Чому затихли її струни?
Свої ці витівки вгамуй.
А серце зна ці витрибеньки,
Наперекір їм, заважа.
Слова чарівні сипе в жменьки.
Моє серденько так втіша.
А ти все дивишся з-під лоба,
Хоч серце воском розтає.
Мене пробач, і ще раз спробуй...
Дивлюся - руку подає.
І швидше кров тече по жилах,
Шалене знов серцебиття!
Невже ростуть від цього крила?
Багатогранне це життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bE3-1hPTMuk[/youtube]
Це, мабуть, я зі сну проснулась.
Картинку бачу вже не ту.
Коли я раптом озирнулась-
Навколо бачу пустоту.
Насправді все було не так,
Це сон картинку цю навіяв,
Немає зовсім тих ознак,
Любов до мене сон примірив.
Чи це придумала сама
Оцю любов, що в сон приходить?
І не холодна вже зима,
Душа в тім затишок знаходить.
І часто мучаюсь ночами,
Ніяк не можу зрозуміть:
Чому ж щаслива я думками,
І не прошу їх зупинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MRWL2RaOoOg[/youtube]
Тільки життя змушує страждати. Смерть – це значить кінець, спокій. Чому ж тоді йому не хочеться вмирати?
---------------------------------
Самотній степ окутав смуток,
А ще недавно вабив він красою.
І не було у нього цих думок:
Зостатись наодинці з самотою.
Зима холодна - це постійний гість,
Високі наміта вона замети.
І виника до неї ненависть і злість,
Так важко подолать душевні сплески.
Та раптом впала в око ця стеблинка:
Така тоненька, ледь охватиш зором.
Пташина в землю кинула зернинку,
Зали́шивши самотньою у полі.
Лютує все сильніше ця зима,
А вітер все підсилює морози.
Вона ж боролась з вітром, як могла,
Їй не страшні були зими погрози.
Здавалося - зламає зараз вітер,
Що раз-по-раз кида́є пасми снігу.
Та де ж береться в неї сила, звідки?
(Зима ж лютує, не збавляє бігу).
Вона тонка, живуча, незборима,
Впаде і знову випрямить стебло.
Їй не страшні, ні вітер, хуртовина.
Вона живе негоді цій на зло.
Зморився вітер, сам у неспокої,
Чому вона його перемогла?
Та відповідь прийшла оця раптово:
Йому все зрозуміть допомогла...
Жага життя - велику має силу,
Вона подужала його в борні.
Змогла ще подолала люту зиму...
Тут висновки, на диво їм,- прості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Закохатися в душу, не торкаючись тіла – талант.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=N4elb5JgTuI[/youtube]
Душа таємна й загадкова,
Так важко кожну зрозуміть.
У когось просто гонорова,
Її не можна розкусить.
Розправить плечі, йде повільно,
І носом небо дістає.
Сприймать таку треба спокійно,
Хіба для неї рівня є?
Таку обходять стороною,
Щоб ненароком не торкнуть.
Треба подумать головою,
Як цей змінить собі маршрут.
Та на таких нема образи,
Це від народження такі.
І не тримать в собі досади,
Вони душею так слабкі.
Бувають душі зовсім інші,
Вони притягуть до себе.
І хоч вони теж трохи грішні,
Така для друзів менІ треба.
Кого пускаємо ми в душу,
Забути важко так його.
Ми не чекаєм час той слушний,
Не скажем: з ним не повезло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Любов і зрада стоять поруч,
На зраду дивиться любов.
Любов жалілася на втому,
Тепер все вирішать гуртом.
Зраділа друга таким речам,
Так довго час такий чекала.
Вона раділа такій втечі,
Любов була оця невдала.
Тут посміхнулась зрада нишком,
Тепер моя пора настала.
Рум"яним стало її личко,
Бо правду всю вона не знала.
Любов прощає, довго терпить,
Та доброту усе ж чекає.
Вона не заздрить, милосердить,
Хоч і сама в житті страждає..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MMRsoAlDDh4[/youtube]
Біль часто приходить від тих людей,
які нам принесли колись багато щастя
------------------------------------------------
Десь лине музика на флейті,
І я радію - йде весна.
І легко стало так на серці,
Це відступає вже зима.
Спішить з весною і любов,
У мріях серце відшукати,
Повірить зможе в неї знов,
На цей раз буде шанувати.
Любов страждає від зневіри,
Міняє колір, запах, зміст.
Вона не зможе тих зігріти,
Хто випадковий був в ній гість.
Любов забуде про образи,
Забуде тих, хто не цінив.
Вона не може це прощати,
Хто її образити зумів.
Вона шукає інше серце,
Що буде чисте, як кришталь.
На почуття ще буде щедре,
В любові квітниме, як май...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNP_SYoYqNc[/youtube]
Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину,
кохає весь світ. Фромм
---------------------------------------------
Кохання цвіт так схожий на весну,
Одна різниця - він не опадає.
Бо може зиму в літо повернуть,
Для цього в нього вміння вистачає.
Розтопить лід гарячими руками.
На зло зимі розквітне буйний цвіт,
І зацілує спраглими вустами,
Коли відчує - слабшає політ.
Пусте, буденне те життя,
Якщо колись не взнав кохання.
В серцях поселиться зима,
Не взнаєш рук коханих доторкання.
Так хай цвіте кохання у серцях,
Красиве, ніжне, найдорожче!
Щоб не відлетіло, наче птах,
Що крилами розлуки затріпоче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Дерево не забирає своєї тіні навіть у того,
хто прийшов зрубати його.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GM4I1tUMaDs[/youtube]
Я йду повільно - тінь за мною,
Хіба це справжній мій двійник?
А, може, йде за мною доля,
Невже оце її відблиск?
Я зупинилася - чекаю,
Так хочу глянуть їй в лице.
Мабуть, думки мої читає?..
Відчула щось мені близьке.
Як доторкнутися рукою?
Мені теж руку подає.
Пішла я швидкою ходою,
Від мене знов не відстає.
Та що робити? Це - примара,
Від неї як знайти спасіння?
Із сил усіх себе тримала,
За мною йде моя надія?
Усі думки перелистала,
На це все ж відповідь слаба.
Чому ж вона мене злякала,
Смілива начебто була?
Я посміхнулася до себе,
Такі фантазії мої.
Та тут захмарилося небо,
І зникла тінь, пройшли жалі.
Це непогода тут виною.
Пішла дорогою своєю.
Ще я зустрінуся з тобою,
Моя ти, доленько рожева...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Так сильно стука серце в скронях,
З-під ніг зникає десь земля.
Ми повертаємось додому,
Бо зачекалась нас рідня.
Схиляють голови тополі,
Віддавши шану цим бійцям.
Хай дні щасливі дасть їм доля,
Їх вітер ніжно обіймав.
А швидше їх летять думки:
Як нас зустрінуть в ріднім краї?
Позбавим рідних від суми,
Що вороги прине́сли кляті.
З сльозами зустріч і в обіймах,
Та головне, що всі живі.
Крізь сльози посмішки помітні,
Хоч сум, і жалість на лиці.
Ви - наші воїни сміливі,
Ви захищали рідний край!
Найкращі ви у цілім світі,
Ми переможем! Ворог - знай!
Ми гордимося, ви - всесильні,
Таких, як ви, нема ніде.
Пошани людської ви гідні!
А новий день уже гряде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bLm1-Tocn8w[/youtube]
Троянда – як кохання, може завдати болю,
якщо не вмієш її узяти. (Ліна Костенко)
В житті кохання бува різне,
Не всім однакове дано.
Одному вірне, добре, ніжне,
Воно, як вигране вино.
Та є любов, неначе проза,
Чи хтось хотів його узнать?
На що буває іще схожа?
Слова не ті вже на вустах.
Від них ні холодно, ні жарко,
Бо вимовляються не так.
Їх зрозуміти дуже важко,
Давно утратили свій смак.
Любов буває із шипами,
Красива, краща не бува,
А хто дотя́гнеться руками,
Хоч вколить боляче - стражда.
Бува зрадливе і невірне,
Примусить довго іще ждать.
І хоч в душі все ж зачерствіє,
До себе все-таки манять.
А ми це знаєм і все ж любим,
Чекаєм кращої пори.
Хоч люди бачать і осудять,
Ми ж не руйнуємо мости...
Така жіноча це натура,
Так хоче щастя своє взнать.
Вона одне лише забула:
Його не втримать напрокат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YMDnwrdHxN8[/youtube]
Січе і злиться місяць січень,
Зі злості снігу накида.
Повільно, все - таки старіє:
На п"яти лютий наступа.
Від них ми чуємо погрози:
Не ждіть - не скоро ще весна.
Ми не повірим цим прогнозам,
Колись хоч раз нас підвела?
Вона прийде до нас раптово,
На зло морозам і вітрам.
Не побоїться слова злого,
Що віщувала зима нам.
Прийде повільним, тихим кроком
Вночі, щоб всіх не розбудить.
Землі торкнеться ненароком,
І теплим вітром прошумить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rCGJwKn1hJg[/youtube]
Парує борщик на столі,
Він так на пахощі багатий.
В нім інгредієнти всі прості,
Але без солі він ніякий.
Добавить щіпку в нього солі,
Зубок, можливо, й часнику,
І буде все тоді у нормі,
Замінить страву будь-яку.
А що за страви, що без перцю?
Скуштуєш - сльози потечуть.
Чи до вподоби перці серцю,
Якщо до сліз нас доведуть?
І плапчем ми тоді невільно,
З очей тече проста сльоза.
Її ми витремо неспішно,
Ніщо вона не нагада.
В житті все треба мати в міру,
Щоб не засмучувать серця.
Гіркої хай не буде й сліду,
Лиш, щоб від радості була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=AWBz-3hLzRo[/youtube]
Кіт сидить й читає книжку
Про великого Слона.
Зазирнула в книжку й Мишка:
Хоче бути теж така.
Кіт на неї глянув скоса,
Обережно зняв пенсне.
Мабуть, мало з"їла проса,
Ось тому і не везе.
А чому це зразу проса?-
Пропищала Мишка.
У Кота вже друга спрба:
Не читаєш книжки.
Сіла Мишка у задумі:
Як вищою стати?
Хіба в світі всі розумні,
Хто вищої статі?
Ну якщо б тут взять Кота:
Хіба влізе в нірку?
Якщо мова про Слона,
Чи дістане зірку?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jq-f3ZVN4eA[/youtube]
В хаті затишно і тепло,
Вже надворі темна ніч.
Мишці нашій так нелегко,
Вона завжди у журбі.
Щоб зігнать на Кішці злість,
Мишка думала - гадала:
Чи за хвіст її вкусить?
Ні! Це буде дуже мало!
Відкусить, можливо, вуса,
Щоб її не взнала?
Тільки сили наберуся,
З"їм кусочок сала.
Але Котик мій не спить,
Він оце не знає:
Як безвусому прожить,
Він "недоганяє"?
Зловить Мишку - це погано,
Може втекти в нірку,
Це теж не реально.
Влаштувати, може, бійку?
Та є вихід тут один:
Краще подружитись!
І не бути таким злим,
Салом поділитись.
Вже вони одна сім"я:
Котик, Мишка і Господар.
Стало інше в них життя:
Мир і злагода в господі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
За столом сидить Василь,
Він чомусь в зажурі.
У очах його печаль,
Брови щось нахмурив.
Кума жарить он блинці,
Запахи надворі,
Жінка ж ставить голубці,
Що варила вчора.
Кинув погляд він на жінку:
Хочеш, щоб я гигнув?
Як загоню я печінку...
Кулак дуже стиснув.
Я вчорашнього не хочу,
Хочу щось смачненьке.
Прикинь ти ідею творчу,
Бачу- щось слабенька.
Піду, мабуть, до Марусі,
Спробую блинців,
Як прийду, то розберуся,
Що це кум хотів?
Та прийду не так я скоро,
Нарубаю дров,
Попасу іще корову -
Плата за добро.
Повернувся і пішов,
Грюкнув так дверима!
Жінка глянула в вікно:
Хіба вона винна?
Жінка ця, не ликом шита,
Тісто замісила.
Все робила дуже швидко,
Й кума запросила.
На столі були котлетки,
Свіжі, не вчорашні.
Вареники у комплекті.
Звісно - все домашнє.
Ще була смачна наливка,
Для кума старалась.
Був не стіл, наче картинка.
Куму усміхалась.
Довго їли, смакували,
Аж до третіх півнів.
Та одне не врахували:
Вони дуже різні.
Полетіли шкереберть,
Котлетки і сало.
Розтрощили все ущерть..
Ось так погуляли.
Чи наливки було мало,
В голові ще грала.
Чи не свіже оте сало,
Що "дахи" зірвало...
Кум не йшов, а шкандибав,
Прихватив ще й сало.
Все з собою він забрав,
Що не так лежало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GksjOPEQxUw[/youtube]
Хто не вкусив в житті гіркого,
Не знатиме солодкого.
Не забувай цього простого,
Бо в ньому зміст - глибокий.
Як хтось уперше полюбив,
І взнав гірку розлуку,
То щось в житті ти пропустив,
Пізнав сльозу гірку, болючу.
Чи так це доля захотіла,
І принесла розлуку.
Вона розумна, неймовірна,
Тобі дала науку.
Це так тобі не повезло,
Бо ти у фальш повірив.
Ти не посмієш зробить зло,
Коли когось оціниш.
Удвох ви питимете чай,
Добавте солоденьке.
Свої чуття усі віддай,
Бо хоче так серденько...
Як прийде другий тобі шанс,
Не зрадь того, хто поряд.
Бо покарає колись час,
Рахунки часто зводить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-RoHFqsMb5A[/youtube]
Скував мороз безжальний річку,
Була швидка іще недавно.
Мороз спинив усі потічки,
Що річці падали в обійми.
Стоїть тепер вона в задумі,
Лід зіпсував їй все життя.
Дні невеселі, тепер скрутні,
Лиш ледве чуть серцебиття.
Їй так болить, та хто це знає?
Це треба біль оцей відчуть.
Вона вже хвилями не грає,
Легенько може лиш зітхнуть.
Стоїть засмучена берізка,
Недавно коси тут купала.
Така тоненька і тендітна,
Це вперший раз мороз узнала.
І онімів пустинний берег,
Навряд прийде ще хтось сюди.
Затих птахів веселий щебет,
Прийти комусь - нема нужди.
Спочинь, зневіреная річка,
Ще будуть в тебе теплі дні.
Не заросте сюди доріжка,
За це подякуєш весні...
Заграють хвилі, як тоді,
Забудеш ти холодну зиму.
Весна прилине на човні,
А поки ти спочинь, поспи..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Встав Грицько сьогодні рано,
Причесавсь, як слід.
На сьогодні в нього плани:
Зва́рить борщиик на обід.
Ще й заправить його салом,
Як робила - спостеріг.
Коли цього буде мало,
Жінці він спече й пиріг.
Хай поспить іще Настуся,
Вчора захворіла.
А з борщем я розберуся.
(Почула - зраділа).
Крутять ноги, болить спинка,
Дере щось у горлі.
Покотилася сльозинка...
Голос такий кволий...
На полиці, бачиш книжку:
" Готуємо смачно"?
І так голосно зітхнула,
Дуже хвора - бачу..
Може лікаря позвати,
Нехай полікує?
Треба ж жінку рятувати...
Та про щось міркує...
Вчора кум приходив вранці,
Просив, ніби солі.
(Так красивий в вишиванці).
Попросив й квасолі.
Мабуть, борщ буде варити -,
Так Грицько подумав.
Кликав Настю, щоб навчила,
Як борщик солити.
Та прийшла так хвора вранці...
Борщу переїла?
На лиці були рум"янці.
Невже - захворіла?
Хай поспить моя небога,
Я поп"ю ось чаю.
Кума чекає довгонога,
Піду, привітаю..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2024
Ледь припхавсь Рябко до хати,
Ноги аж гудуть.
Тепер можна вже й поспати...
Крадії ж це ждуть.
Умостився у хатинці,
Бачить дивний сон:
Підкрадаються чужинці,
Вже біля вікон.
Там господар міцно спить,
Храп чути надворі,
Його можуть розбудить,
Обкрадуть й комору.
Повернувсь на другий бік,
Що це маячня?..
Рябко скочив і побіг:
Злодій ловить півня.
Відібрав у нього півня,
Можна й подрімати.
Дістає так нетерпіння:
Яка буде плата?
Відкрив очі - чоловік,
Поряд дві лозини.
Довго чухав йому бік,
Щоб не спав у днину.
Вкрали яйця і курей,
Здоїли корову.
Що придумать для людей,
Чом пусті комори?
Сидить бідний мій Рябко
На мокрій ряднині...
На душі так боязко,
Синяки на спині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
Сидить Баран, щось зажурився,
Чи Бараниху свою жде?
Недавно тільки оженився,
А вже життя таке складне.
Без неї їсти й спать не можу,
Весь час виглядую з комори.
Чи щось не трапилось - тривожусь,
Хоч сніг, чи дощ іде надворі.
Та раптом вчув чийсь стукіт ніжок,
Невже це люба вже іде?
Дивлюсь - в вухах нема сережок,
Когось під ручку в дім веде.
Це поряд з нею йде Козел,
Так файно приодітий.
І враз Баран тут онімів,
Що тут йому робити?
Нащо кричать і гвалт робить,
І звать на допомогу?
Тут роги можуть підсобить,
Він же Баран чотирирогий.
Тікав Козел, не озирався,
Проклята ця година.
А потім довго усміхався:
Хіба вона єдина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BQxeAq3bxjE[/youtube]
Час – це пісок. Життя – це вода. Слова – це вітер… Обережніше з цими компонентами… Щоб не вийшов – бруд…
Сенека
Час повільно йде і все минає,
Ми за ним слухняно теж ідем.
Уночі, чи вдень старієм,
І плечам ще важче з багажем.
Це роки́, що зовсім нас не красять,
І думки́ міняються - не ті.
Почуття повільно в серці гасять,
Не такі вже цінні, як тоді.
Що було солодким - інший смак,
І гірчать в душі тоді ці зміни,
Що уже не виправиш ніяк,
Час зробив нестерпні переміни.
І колись зимовими ночами,
Ти згадаєш неповторні дні.
Не забудеш їх, ти точно знаєш.
Мовчки ти подякуй тій весні.
А душа старіти все ж не може,
І нехай на скронях сивина,
Пам"ять, а не час тобі підкаже,
Що в житті весна буває лиш одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Зайшла вчителька у клас,
Зразу стало тихо.
Швидко зник тут сміх і глас,
Десь взялася Муха.
Хто з вас вірш мені розкаже,
Хто сміливий тут із вас?
Тут притихли усі дуже.
Може, ти? Читай, Панас.
А чому це перший я?
Підняв руку ж Гершко.
Зараз черга не моя,-
Каже Панас вперто.
Потім встав, почухав вуха,
(Ось я вже й попався).
На ніс сіла раптом Муха,
Відігнать старався.
Підтягнув штани, як завжди,
Що ж це тут збрехати?
Чи сказати краще правду?
І почав зітхати..
Вчора батько прийшов пізно,
Був ще й напідпитку.
Нам співав ще якусь пісню,
Ледь стягнули свитку.
Аж до ранку умовляли,
Щоб приліг він спати.
Довго - довго забавляли..
Так ридала мати..
Хіба буде до віршів,
Як така родина?
Увесь клас він розсмішив:
Дійсно! Він не винний!
Ось учителька сказала:
За вірша я ставлю два,
А за видумку ( брехню) 10 балів.
Можеш ти творить дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Йшла Коза якось додому,
В торбі морква і буряк.
Ось тепер зіб"ю оскому...
Раптом в неї - переляк.
Йде Козел Козі назустріч,
Файний хлопець, не простак.
В Кози очі врізнобіч,
Женихатись він мастак.
Подививсь Козі у очі,
Не минув й торбинку.
Чомусь серце так стукоче,
І ковтає слинку.
Обійняв, назвав своєю.
( Коза ледь не плаче.)
Порівняв її з зорею,
Він такої вдачі.
Як прийшла Коза до тями,
Було уже пізно.
Накивав він копитами,
Бо дороги різні.
Утікав Козел так швидко,
Очі у тумані.
Он пливе немов лебідка,
Коза файна - Маня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Захворіла наша Свинка,
Вже не їсть, не може спати.
Схоже,в неї оце "свинка,"
Треба Лікаря позвати.
Плачуть всі, що ж це робити?
Як їм Свинку врятувать?
Їй ще треба довго жити.
Стали всі тут міркувать.
Непростий, відомий лікар
Одягнув своє пенсне.
(Ледь звела Свиня повіки)
Він сказав їм : Все пройде.
Приписав хороші ліки,
Їсти моркву і буряк,
Лише ті що є на ринку,
А без ліків цих ніяк.
Ще на спинку треба "грязі",
Щоб хворобу цю убить.
Ще купити треба мазі,
Щоб не боляче ходить.
А для горла - молоко,
Можна їсти кашу манну,
Яйця свіжі і сметану,
Та ікру, що з баклажанів.
Як почула Свиня це,
Стала голосно так хрюкать:
Точно знає, що пройде,
Як за вушком будуть чухать...
Взбунтувався тут господар:
Де ж це гроші взять на все?
Взяв батіг, що був в коморі:
Тільки це її спасе....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
На огорожі сидить Півень,
Окинув поглядом Курей.
Вони йому давно нерівня.
Він кращий навіть від гусей.
Красивий, рівний має гребінь,
І хвіст йому так до лиця.
Був не простий, а справжній легінь,
Його втішала думка ця.
Хода красива, ноги рівні,
На сонці пір"я виграва.
Нерідко погляд бува гнівний,
Коли в гаремі метушня.
Прийшла у двір Рябенька гостя,
Така собі, була чужа.
Цей Півеь кинув погляд гострий,
І раптом вирішив - Моя!
Немолоденька, кривобока,
Але із другого села.
Окинув ще раз її оком,
Та вона гордою була.
Пішла зерно клювать небога,
На Півня мовчки спогляда.
Чом привела сюди дорога?-
Так довго думала Ряба.
Пішла, та Півню не дісталась,
Недовго він все ж сумував.
Коли за рогом заховалась-
В гарем свій Півник поспішав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T1J9Oky6Cp8[/youtube]
Зима зробила, що уміла:
Деревам снігу по коліна,
Кущам до самого верха.
Вона всевладна і всесильна.
Упустить зашпори у руки,
Проллється іноді дощем.
То світ закриють білі мухи,
В серцях людей поселить щем.
Така вона буває різна:
Нема роботи - то поспить.
Зро́бить усе, не буде пізно,
За час свій встигне все здійснить.
Частіше - просто подрімає,
Весну боїться все ж впустить.
Та хитрощі її зима всі знає:
Коли приходить - то дощить.
Земля відчує її зразу;
Повіє теплим вітерцем.
ТА не пробачить їй цю зраду -
Засипе снігом похапцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2024
Не варто намагатися позбутися від спогадів,
треба навчитися жити з ними.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X-hEr3TTAqA[/youtube]
Тобі уже не двадцять, ти це знаєш,
Пробилася на скронях сивина.
Молодшим у цей час ти виглядаєш,
Коли до тебе завітає давнина.
Заглядуєш в минуле час від часу,
Товпляться нерозгадані думки:
Чому із сьогоденням воно часто,
Чи можна все забути, обійти?!
Частіше все приходить в непогоду,
Під шум дощу, в безсонну довгу ніч.
Коли сидиш ти поряд з самотою,
І дивишся в минуле віч-на-віч.
Війне тодішній вітер по обличчю,
І серце чомусь сильно защемить.
Коли тебе з минулого покличу,
Чи ти мене почуєш у цю мить?
І кожен день проходить в метушні,
Та ми чомусь чекаєм знову вечір.
Та кроки твої в тиші знов присутні,
Не можу все ж знайти від них я втечі..
___________________________
Сьогодні день ПОДЯКИ . Я дякую всім моїм Друзям
і Читачам за те, що ви знаходите час зайти до мене
на сторінку, познайомитися з моїми віршами, зрозуміти їх,
або допомогли мені в чомусь... ДЯКУЮ! ДЯКУЮ! ДЯКУЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nKW5box0aik[/youtube]
Зима надворі, завірюха,
Раз-по-раз стукає в вікно.
Та я її вже звикла слухать,
Весну чекаю все одно.
Он вітер плаче у дротах,
Ховає сльози від усіх.
Зима навіяла теж страх,
Тепер йому не до утіх.
Куса колючий морозець,
Літать не можуть дужі крила.
Невже йому прийшов кінець,
Зима й його теж підкосила?
Постукать спробувать в вікно,
Хороші люди, може, впустять?
У теплих хатах сплять давно,
Його ж, звичайно, не помітять...
Та треба спробувать ще раз,
Піднять свої широкі крила.
На цей раз вийшло все гаразд:
На зло зимі, злетів вітрило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dWe0og8b4Sc[/youtube]
По річці плив кудись листок.
Куди він плив, я це не знаю.
Війнув осінній холодок,
Йому удачі я бажаю.
Бо ця мандрівка в перший раз,
Навколо все він оглядає.
Спішить уже, бо пізній час,
Хоч страх усе ж він свій ховає.
Та зупинився серед річки,
Яка невидима краса!
Побачив Місячну доріжку.
Його так сильно потрясла.
Ось раптом Місяць посміхнувся,
Невже йому?- подумав він.
Нема нікого - озирнувся,
Не бачить він ніяких змін.
На себе в річку подивився,
Поправив різьблену манішку,
І ніби знову обновився,
Став молодий, неначе трішки.
І то нічого, що жовтенький,
Все ж непоганий має вид.
(Так шепотів під ніс дурненький),
Та все ж признався - трохи зблід.
Та не для нього ця доріжка,
Це Місяць Мавку вигляда,
Для неї кидає він стрічку,
Красуня - Мавка лісова.
Верба влітала їй ті стрічки,
Що Місяць щедро дарував.
(Красуня вдячна так вербиці)..
Чому не любить - він не знав.
Тут зрозумів усе листок:
Його даремні сподівання.
Не зробить більше помилок,
Бо не для нього те кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
Якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Василь Симоненко
----------------------------------
Ти не впадеш на полі бою,
Тебе врятують ті думки,
Що ти повернешся додому,
Тебе чекають там батьки.
Тебе там жде уся родина:
Дружина, дочки і сини,
Та ти воюєш за Вкраїну,
Ти на проклятій цій війні.
Тобі там важко, дуже - знають,
Ця доля випала тобі.
Ти - вірний син, тебе чекають,
І вдень виглядують, й вночі.
Раз-по-раз дивляться на шлях,
Яким прийдеш до свого додому.
Ти прилетиш, неначе птах,
Щоб припинить чекання втому.
Ця надважка у тебе справа:
Країну рідну боронить.
Хай згине ця ворожа зграя,
Ти - переможеш! Тобі - жить!
Поглянь - он небо над тобою,
Давно змінило синій колір.
Та ми всі вірим тобі, Воїн...
Фарбує сонце новий обрій.
Як буде важко - не здавайся,
Ця перемога - над усе.
Відважним завжди залишайся,
Таких, як ти - нема ніде!
СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kytxZ_LZUq0
[/youtube]
Сідає сонце на спочинок,
На зміну дню приходить вечір.
Зима накидала сніжинок,
Яка це радість для малечі!
Та сон тупцює від вікном,
Уже втомились малі ніжки.
Сніжинок чути передзвін,
А сон прийшов уже з незвідки.
Маленька доня уже в ліжку,
Як янголятко, та не спить.
Так любить мамині всі казки...
Нехай маленькій пощастить!
А мама, зморена за день,
Тихенько поряд задрімала,
На жаль, не чула тих пісень:
Маленька дівчинка співала.
Вона співала колискову
Своїй матусеньці рідненькій.
І вимовляла кожне слово...
Солодко спалось рідній неньці..
Спи, моя матуся, ти - моя рідненька,
Пісню чула нічна, тихо теж дрімала
Дівчинка маленька теж вже засинала..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XeH93zEsg0o
[/youtube]
А дні ідуть, неначе чередою,
Все ближе й ближче до весни.
До неї дотягнутися рукою,
А поки що, у мріях ще іти.
І вірить, що зима ця не надовго,
Морози і завії всі пройдуть.
А мрії подолати усе в змозі,
Стежками, що омріяні ведуть.
Літають мрії ніжні, легкокрилі,
Ніколи не залишать наодинці.
Вони багато мають в собі сили,
Живуть у кожній з нас клітинці.
Лише повірити у них старайтесь,
Тримайте міцно у своїх серцях.
Хіба щасливий, хто за щастям гнався?
Він більше нагадає нам невдах.
Омріяне - щасливе це кохання,
Що має дужі крила, ніби птах,
Немов би загадкова зірка рання,
Його людьми оспівано в піснях
Не бавтеся з коханням,що на осліп
Колись подарувала вам судьба.
Ці почуття пройдуть з життя поволі,
І відійдуть без сліз у забуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024
Схиливсь до хати тихо вечір,
Прийшла пора уже спочити.
Повільно стихли людські речі,
Бо час прийшов читать Молитви.
За край сплюндрований війною,
За тих синів, що полягли,
За тих молились, бо ціною
Життя, за край свій віддали.
За материнські гіркі сльози,
За плач покинутих дітей.
Ти зможеш все зробити, Боже,
За сотні знищених сімей.
Нехай звершиться знову чудо.
Почуй, Всевишній, їх слова!
Хай відпочинуть уже люди...
Людьми проклята ця війна...
А новий день освятить сонце,
Своїм промінням золотим.
Загляне в кожне хай віконце,
Назустріч день іде новий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=7hJ0aAEGGs8[/youtube]
Життєва книга на столі,
Відкрию новий я листок.
Роки прожиті там мої,
В життя дарований квиток.
Не раз гортала сторінки,
Падіння й злети між рядками.
А як хотілось обійти,
Що не вдавалося часами!
Сльоза розмита на папері...
Чому ж так плакала душа?
Та сльози ті були даремні,
А так примусили страждать.
Хіба згадаєш все прожите?
Були причини різні сліз.
Та час суворий є учитель,
Життям важким все далі вів...
Ось новий рік - нова сторінка,
Ніщо не взнаєш наперед.
Що доля витне, ця злодійка,
Для мене поки що секрет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VPecpAeYWhQ[/youtube]
Останній лист календаря,
Чомусь сумні думки навіяв.
Зійшла вечірня знов зоря,
І новий рік вже десь замаяв.
Яким він буде, хто це знає?
В душі все ж теплиться надія:
З добром до нас він поспішає,
Здійсняться, вірю, наші мрії.
Засвітить сонце по - другому,
Осяє стомлені обличчя,
Бо що було, те тимчасово,
Нехай і в сні нам не присниться.
Та час загоїть усі рани,
Лиш пам"ять все це не зітре.
Нам нагадають серця шрами,
Цей біль ніколи не пройде.
------------------------------------
Вітаю всіх моїх Друзів і читачів з Новим роком.
Щастя, здоров"я,терпіння, віри і надії
Бажаю всім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
ПІСНЯ ДРУКУЄТЬСЯ ПОВТОРНО http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164197
Шелковисто звёздно полотно,
Месяц из-за тучи выплывает.
Прелесть!..Неприятно лишь одно:
Зрелище печальное бывает.
Вспыхнула на небе вдруг звезда
И мгновенно полетела вниз...
Сердце встрепенётся вмиг тогда:
Это оборва́лась чья-то жизнь.
А вокруг ничто не изменилось
Золотит луной в реке вода.
Я не верю! Может, мне приснилось,..
Что звезда исчезла навсегда.
Снова не спеша плывёт рассвет.
Темнота во мгле тихонько тает.
И холодный льётся лунный свет...
Красотище! Лучше не бывает.
А душа прощается с землёй,
И печаль глубокую скрывая,
Взмах крылом, и с горькою тоской,
Вдруг исчезла, словно птичья стая...
4.01. 2010 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2023
Нехай крізь мить зірці судилося згаснути назавжди,
чудово, якщо вона до кінця сяяла самим яскравим світлом. (Ф. Брукс)
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BQxeAq3bxjE[/youtube]
Вечірнє небо вишите зірками,
І кожна зірочка - душа чиясь.
І серед них, засвічена є нами,
Вона не просто звідкілясь взялась..
Осінній день і кольорові гами...
Приречені на зустріч ми були.
Та, мабуть, це влаштовано богами,
Вони за руки по житті вели.
І засвітили зірочку над нами,
Рокована дорогу осявать.
Вона одна між іншими зірками,
Змогла казковим світлом зчарувать.
І кожен раз, коли ми разом, поруч,
Коли в сплетінні руки і серця,
Наш погляд квапиться завжди угору,
І дякуєм за зустріч ми Творця.
Світи завжди, коли йдемо крізь терни,
Коли туман засліплює нам шлях,
Коли буває настрій наш нестерпний.
Ти будь терплячою, світи на небесах.
I
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ekkHfvHLQAg[/youtube]
Стара елегія любові,
Сплетіння ніжних слів і душ.
Все зрозуміло тут з пів слова,
Я, час, прошу тебе, не руш!
Гіркий цей присмак давнини,
Коли навколо ніч, як море.
Нема кого у тім винить,
Що посміхалися їм зорі.
Нехай ця музика звучить,
Для тих, хто цінить почуття,
Хто вміє вірно так любить,
Бо це - одна краса життя.
Повіяв легкий вітерець,
Із тих часів, що незабутні.
Запах по-старому чебрець,
Та де, роки, ви безтурботні?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
В житті бувають такі моменти, коли сльози туманять очі.
Але набагато важче, коли плаче душа, а очі сухі...
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=4UgUHVstBxY[/youtube]
Скупа сльоза скотилась по лиці,
О, скільки довелось їй пережити!
Не та, осіння, що тече по склі,
Оця не зможе душу зачепити.
Це - зовсім інша, це - людська,
І не такий у неї смак.
Це - не проста тече вода...
Багато має ще ознак...
Вона - страждання, це і біль,
Хіба розкажеш це словами?
Сльоза стікає мимовіль,
Хвилює часто все ж ночами.
Душа не плаче від безсилля,
А лиш тому, що вона є.
А, може, просто, що недоля,
Не радість, жалю завдає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hYUAZVlOMCA[/youtube]
Надворі вітер, холоднеча,
Стікають краплі по вікні.
Збирає осінь свої речі,
Прийшли останні її дні.
Уважний погляд - все зробила?
Чомусь не впав останній лист?
Усі здогадки припустила:
Не весь ще вичерпала хист?
Чому тремтить ота берізка,
І гіллям стукає у скло.
Чи зрозуміла - зима близько,
А там так тепло за вікном.
Не хоче падать лист останній,
Тремтить в надії, щоб зігрітись.
Думки й надії дуже марні,
Зимі прийдеться підкоритись.
Взяла на плечі всі здобутки,
Зітхнула ще в останній раз.
Спішила, ніби у відпустку,
Без зайвих сліз і без образ..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rCGJwKn1hJg[/youtube]
Здалася осінь дуже рано,
Могла б погріть ще нас теплом.
Що ж піддалась вона обману,
Зима ввірвалась напролом.
Спочатку тихо, непомітно,
Заворожила нас сніжком,
Щоб ми забули всі про літо,
Про це подумала тайком.
Вночі враз вдарила морозом,
(Коли в теплі усі ще спали),
Зими не чули ще погрози,
Які повільно наступали.
Та влітку я була обачна,
Шматочок літа заховала,
Тепер відкрила я заначку,
Тепла мені так стало мало.
Візьму твої гарячі руки,
Вони добавлять ще тепла.
Твої доторки теплі, любий.
Твою сердечність прийняла.
Удвох зиму оцю здолаєм,
(Не так далеко й до весни).
Тепло двох душ ми позбираєм.
Тепер до мене пригорнись..
Тепліше зараз значно стало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dqx3Vzog5Zc[/youtube]
Хазяїн в домі - рудий кіт,
Його ми сонцем називаєм.
Живе у нас багато літ.
Він всі закони наші знає.
Одне: не дано йому мову.
Про щоб мені міг розказать?
Я часто з ним веду розмову.
Не в змозі відповідь сказать.
Розумний, дивиться у очі,
Немов мене він розуміє.
Пісні свої мені муркоче,
Так гарно він співати вміє.
Мене найбільше усіх любить.
Його годую й теж люблю.
Та рідко шкоду котик робить,
Та я його за це не б"ю.
Він добре знає настрій мій,
Тікає часто під диван.
Тоді сидить такий сумний.
Я розумію його стан..
Живемо дружною сім"єю,
Так швидко ця пройде зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pF1IF-GQk7Q[/youtube]
І знову сон, немов кіно:
Іду - заквітчана поляна.
А під ногами полотно:
Зелений килим трав духмяних.
Повільно день скотивсь на вечір,
В душі рояться все ж думки.
(Від них немає в мене втечі )
Чи ще чекаєш мене ти?
У спину вітер підганяє,
З плечей зриває тонкий шарф.
З волоссям грається, кидає.
Я розумію його жарт.
Ось бачу, хтось біжить назустріч,
Невже спішить до мене доля?
І всі думки тікають врозтіч...
Я прокидаюся поволі...
А за вікном вже холоднеча,
А сон теплом все ж обійма.
Та від кохання нема втечі,
Не перешкода тут зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
Я не скажу тобі - прощай!
Цього не вимовлю я слова.
Бо та Любов, що через край,
Вартує чистого й святого...
Віталій Назарук
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=w4PhCE2NbBo[/youtube]
Коли настане час розлуки,
Не падай в відчай - все прощай.
Хіба душі ці треба муки?
Тим більш, не плач і не ридай.
І то нічого, що самотність,
Тепер ввійшла в твоє життя.
Не буде вже когось присутність,
Притиш своє серцебиття.
Нема твоєї тут провини,
Життя поставило тут крапку.
Розтануть в серці всі крижини,
Усе пройшло і без останку.
Усе проходить й це пройде,
Колись минулому всміхнешся.
І сум від серця відійде,
Коли назад ти озирнешся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TmAAcq0BF90[/youtube]
В саду самотнім гуля вітер,
Знайти б розраду для душі.
Так здивував осінній витвір,
Навряд порадує в тиші.
Стоять оголені дерева,
Не впав ще десь останній лист.
А осінь вже не королева,
Давно утратила свій хист.
Лежить троянда на лавчині,
Це хто поклав її сюди?
А пелюстки, немов жарини,
Когось торкнулися руки.
Повільно гойдалку качає
В задумі вітер. В чому зміст?
Про що думки, хіба хто знає?
Здогадки всі переплелись.
Сумні думки розвіяв сніг,
І все навколо стало білим.
Це він один змінити зміг
Усі здогадки обважнілі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x9rEp3E2vMU
[/youtube]
Останні дні осінні
Не радують теплом.
Похмуре небо синє,
Немов покрилося сріблом.
Зима зробила спроби,
Чи ждуть її уже?
І кинула морози -
Чекає, вірить, жде.
Тихенько притаїлась,
Підкинула сніжок.
Та з осінню зустрілась-
В очах був холодок.
Нічого не сказала,
Свій погляд відвела.
Нахабство її знала,
Та стала все ж бліда.
Кипіло все від злості,
Як втамувать злобу?
Чому ж це крутять кості,
Невже престол гублю?
Зима тут посміхнулась:
Ну що, моя взяла?
До неї пригорнулась,
Ще спочивать пішла...
Осіннє ніжне сонце,
Пробилося крізь скло.
Раділо чомусь серце,
Чи цій зимі на зло?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=TyqxoCd1XDA[/youtube]
Підкрадалась сіра Мишка,
До Котячого хвоста.
Йшла повільно: тишком - нишком,
Та яка була мета?
Спав мій Котик солоденько,
Хіба чув він цю біду?
Була Мишка вже близенько,
Кіт не чув легку ходу.
Заглядав колись він в нірку,
Хотів Мишку цю зловить.
Та вона втікла у шпарку,
( Це все важко уявить!)
Заховалась під диван,
Кіт усе ж її чекав.
Але що це? Там капкан?
Малу Мишку налякав.
Ой як пахло м"ясо там,
Та її не обдурити.
(Вона приклад всі котам).
Все ж хотілось надкусити.
На дивані спав господар,
Раптом голосно він чхнув.
Мишку страх тоді пройняв..
Тут мій Котик позіхнув.
Що за пахощі такі,
Чи це Мишка на свободі?
Лапки скочили легкі,
Бачить - Мишка при нагоді.
А вона у нірку шмиг,
Не дістанеться Коту.
Не було в ту ніч інтриг,
Всі пішли у дрімоту...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023