Букреев

Сторінки (1/33):  « 1»

Твои с изюминкой зеленые глаза...

Как  драгоценный  изумруд,  как  бирюза.
О,  что  за  чудо  вдруг  мелькнуло  в  мониторе!
Теперь  влюблен  я  в  те  глаза.
Как  в  корабли  влюблен  и  в  море.

Проснувшись  среди  ночи,каждый  раз,
Я  тайно  для  себя  признаюсь,
Что  в  глубине  тех  изумрудных  глаз
Взаимность  я  найти  пытаюсь.

Твои  с  изюминкой  зеленые  глаза
Теперь  ищу  неистово  повсюду.
Они  -  как  молния,как  средь  зимы  гроза.
Как  первая  любовь.  Их  не  забуду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78651
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.06.2008


ЗАЧАРОВАНИЙ Я ЇДУ НАД ДЕСНОЮ...

.........Десно!  Тихоплинна  і  стрімка.
                 Благословенна  Десно,і  чарівна!
                 З  дитинства  босоногого  ріка.
                 Сіверського  краю  ти  -  перлина!

Зачарований  я  їду  над  Десною.
Навіть  в  січні  на  душі  весна.
Куполи  церков  тут  височіють  
                                                           наді  мною,
Увічнені  в  легендах  і  піснях.
Це  душ  святих  стоять  
                                               святі  собори.
На  крутих  схилах.  На  вітру.
І  неба  -  без  меж  тут  простори.
І  плавні  деснянські-  в  снігу.
Столиця  козацького  краю.
Козацької  слави  носій.
Історії  дух  тут  нащадків  єднає.
Павло  Полуботко  й  Палій.

А  над  Десною  на  Валу  гармати
Буремні  згадують  часи.
І  збуджені  серця  не  вгамувати
В  краю  казкової  краси.
Чернігів  древній,місто  -  красень!
Уславлений,улюблений  ти  мій.
Ти  в  пам'яті  живеш  і  в  часі.
Свята  святиня  з  моїх  мрій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2008


НІЧ КОХАННЯ

Не  співайте,півні,ви  так  рано!
Хай  ще  ранок  зачекає  якусь  мить.
Ще  над  річкою  хай  стеляться  тумани.
Сонечко  за  обрієм  поспить.
Тепла  ніч,вуста  твої  гарячі.
Смак  кохання  як  трава-дурман.
Як  тоді,як  в  юності,неначе,
Обнімати  хочу  я  твій  стан.

                           Ніч  кохання,ніч  кохання-
                           Солов'їна  ніч.
                           Я  з  тобою  до  світання.
                           Віч-на-віч.
                           Ніч  кохання,ніч  кохання.
                           Фантастична  ніч.
                           Всі  збуваються  бажання-
                           В  таку  ніч.

Не  спішіть  ви,роки.  Нам  ще  рано.
Хай  ще  старість  зачекає  якусь  мить.
Бо  в  цей  час  трава  така  духм'яна-
Польовими  квітами  бринить.
Тепла  ніч,вуста  твої  гарячі.
Смак  кохання  як  трава-дурман.
Як  тоді,як  в  юності,неначе,
Обнімати  хочу  я  твій  стан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78633
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2008


День Святого Валентина

В  небе  зимняя  луна.  Февраля  серединка.
И  художник-мороз  нам  рисует  цветы  на  стекле.
От  влюбленных  к  любимым  летят  валентинки.
В  них  слова  о  любви  и  грядущей  весне.

Ждут  признаний  в  любви  Зои,  Кати,  Иринки.
Ждут  малышки,  девицы  и  зрелые  дамы.
Пусть  приходят  к  влюбленным  всегда  валентинки.
Чтоб  любимыми  быть  -
мы  любить  должны  сами.

Ждут  с  утра  почтальона  Наташки,  Маринки.
От  любимых  ждут  писем,  волнуясь  слегка.
И  летят  в  этот  день  в  каждый  дом  валентинки.
В  них  признанья  в  любви:на  всю  жизнь,  на  века.

Пусть  девчонки  о  гриновских  принцах  мечтают.
И  они  приплывут  к  ним  из  сказочных  снов.
От  любви  неземной  пусть  рассудок  теряют.
Жизнь  прекрасна,  когда
к  нам  приходит  любовь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58782
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.02.2008


ВАЛЕНТИНКИ ВАЛЕНТИНА

Жив  колись  такий  хлопчина.
Його  звали  Валентином.
Цього  дня  дівчаткам
Він  писав  листи.
І  поспішали  листоноші
В  день  зимовий  і  ясний,
Щоб  дівчаткам  всім
хорошим
Радість  принести.

За  душевне  доброчинство
Став  святим    Валентин.
І  народ  свої  легенди
Йому  присвятив.
Ще  дівчаткам  всім
хорошим
Він  писав  листи.
Щоб  в  листах  своїх
дівчаткам
Радість  принести.

І  назвали  ті  листи
валентинками.
Наче  спілої  калини  -
краплинками.
І  розносились  вони
листоношами.
І  читали  їх  дівчатка
хорошії.

Валентинки  Валентина  -
Краплі  спілої  калини.
Наче  уві  сні.
Валентинки  Валентина  -
Свято  кожної  дівчини.
Мрії  чарівні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2008


ТЕЩЕ /теще своей Анне Андреевне - посвящаю/

О  теще  не  писал  никто  стихов.
А  если  и  писали,  то  не  лестно.
Без  счета  ими  сожжено  мостов.
Но  мой  мост  крепок,  если  честно.
Вчера  их  мамами  невест  мы  звали.
Сегодня  дочек  их  ведем  мы  под  венец.
Еще  вчера  мы  только  женихались.
А  завтра  уже  муж,  детей  своих  отец.
И  мать  жены  уже  приходится  нам  тещей.
Наступит  время  -  ее  бабушкой  зовем.
И  внучку  прогулять  в  березовую  рощу
Мы  с  тещей  отправляемся  вдвоем.
Пусть  всякое  в  семье  у  нас  бывало:
Придирки,  ссоры  -  в  прошлое  ушло.
Мы  на  обед  теперь  друг  друга  приглашаем-
С  годами  к  нам  прозрение  пришло.
С  утра  звоню  -  справляюсь  о  здоровье:
Как  ночь  прошла.  Светила  ли  луна?
И  сколько  градусов  вода  на  Рижском  взморье,-
На  все  ответ  от  тещи
                                   я  получу  сполна.
И  сам  отчет  на  тысячу  вопросов
Учтиво  теще  должен  я  подать.
И  если  спросит,  вспомнить  о  Форосе.
Ведь  муж  я  дочери  ее,  а  ей  я  -  зять...
Я  смело  мысли  выскажу  публично.
Не  для  того,  чтоб  стали  подражать.
Все  потому  в  семье  у  нас  отлично,
Что  тещу  
                           мамой
                                             сразу  стал  я  звать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44355
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.10.2007


ОСЕННИЙ ЭТЮД

Снова  осень  стучится  в  окно
Дробью  мокрого  листопада.
Опустел  дачный  сад  давно.
Одиноко  свисает  лишь  гроздь  винограда.
               
                   А  на  клумбе  цветы  чернобривцы.
                   Как  в  песочнице  детские  лица.
                   Задремали  они  и,  наверно,  им  снится,
                   Как  луч  солнца  искрится  -  им  снится.

Светит  ночью  мне  в  окна  луна.
Грустной  осени  холодом  близким.
Одинока  на  небе  она.
Под  луною  лишь  рваные  тучи,  так  низко.

За  окном  грустно-милая  осень.
С  листопадом  и  запахом  дыма.
Грусть  за  листьями  ветром  уносит.
Я  вернусь  в  наше  лето,лишь  встречу  я  зиму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42983
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.10.2007


Как ты там?

Мне  тогда  всего  дороже
Суета  домашних  чад.
Когда  сам  на  бездорожье
По  дороге  в  дачный  сад.
Здесь,  в  пути,  на  бездорожье
Я  в  плену  душевных  мук.
И  звоню  тебе:-Ну,  что  же,
Как  ты  там,  жена-мой  друг?
Дождь  стучит  и  барабанит.
За  стеклом  воды  поток.
Вот  сейчас  бы  в  русской  бане
Мне  попариться  чуток!
А  потом  -  кваску  покруче
Из  твоих  усталых  рук.
И  ласкать  края  излучин
На  лице  твоем,мой  друг...
Дождь  и  ветер    здесь,  до  дрожи-
Я  в  пути  в  свой  дачный  сад...
Мне  сейчас  всего  дороже
Голос  в  трубке  моих  чад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42717
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.10.2007


Я не стану ждать до зори.../Алле Чоловенко, замечательной поэтессе, посвящаю/

Я  не  стану  ждать  до  зори.
И  стихи  без  конца  повторять.
Чтобы  утром  себя  не  корить,
Что  уснул,  не  успев  записать.
Как  лунатик,  наощупь,  в  ночи,
Я  пойду  влед  за  мыслью  своей.
Где  руки  моей  ждет  чистый  лист.
Для  поэта  нет  встречи  милей.
Для  поэта  нет  встречи  желанней,
Когда  слово,как  солнца  луч,
Вдруг  коснется  весною  ранней
Его  сердца,  сквозь  толщу  туч.
Пусть  слова,  словно  листья,  кружатся.
И  ложатся  стихами  в  тетрадь.
Слова  -  пытка  моя.  И  удача.
А  без  них  мне  -  не  жить,  не  дышать.
Я  не  буду  ждать  до  зори.
И  стихи  без  конца  повторять.
Жизнь  в  стихах  я  хочу  повторить...
Снова  ночь.Тишина.
               И  все  та  же  тетрадь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=42363
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.10.2007


НАКРАЩА З ДИВ! / Посвящение жене/

Дорога  застлана  туманом,
День  новий  ледь-ледь  настає.
Але  спішу.  Бо  жде  кохана.
Незгасле  сонечко  моє.

Вже  30  років  кудись  рушу:
Чи  на  роботу,чи  спочить.
Ледь  за  поріг,і  крає  душу.
І  серце  до  звертя  болить.

Доріг  вже  пройдено  чимало,
Прямих  і  хибних.Все  було.
І  я  вертавсь.Бо  ти  чекала.
До  ніг  твоїх  вклоняв  чоло.

         Дружина,подруга,коханка!
         Наш  дзвоник  ще  не  продзвонив.
         В  моїх  обіймах  будеш
                                         до  світанку.
         Для  мене  ти-найкраще  з  див!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4934
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2005


НЕЗНАКОМКЕ

Я  искал  тебя  повсюду:
И  на  танцах,и  в  кино.
А  потом,совсем  случайно,
Заглянул  в  твое  окно.
Ты  перед  зеркалом  стояла,
С  плеча  свисала  шелка  шаль.
А  в  глубине  большого  зала
О  чем-то  вечном  пел  рояль.
Плясали  тени  от  камина,
В  луга  манил  нас  соловей.
И  словно  гроздья  у  калины,
Горел  пожар  в  душе  моей.
Хотелось  петь  мне  серенады,
А  с  губ  слетала  пастораль.
Ловил  твой  взгляд  своим  я  взглядом-
Я  звал  тебя  куда-то  в  даль.
Любовь  подобна  звездопаду.
Нам  ранит  сердце  как  игла.
Когда  придет-безумно  рады.
Жизнь  без  любви  -не  жизнь,а  мгла...
Ты  перед  зеркалом  стояла,
И  взгляд  твой  спрятала  вуаль.
"А  навкруги  весна  буяла"-
Ты  тихо  пела  под  рояль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=4933
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.06.2005


ВЕСНЯНИЙ КИЇВ

Нас  приваблюють  вогні  нічного  міста,-
Загадкові,фантастичні  і  п'янкі.
Тут  бульвари,як  завжди,весняно  чисті.
І  до  неба  -  тополя,  такі  стрункі.

Київські  каштани,схили  і  Хрещатик
Так  навесні  відроджено  цвітуть!
Про  Київ  навесні  не  можна  не  співати.
І  про  ті  верби,що  додолу  гнуть.

Весняний  Київ  -це  весняні  фарби,
Що  сяють  сонцем  Лаврських  куполів.
Звучать  колоколи  печерські,як  литаври,
З  глибочини  віків  й  до  наших  днів.

Весняне  сонце  душі  нам  зігріє.
І  прилетять  додому  птахи  навесні.
Найкращий  в  світі  наш  квітучий  Київ!
Про  нього  ми  складаємо  пісні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3780
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2005


Настеньке Овчар посвящаю

В  селе  Воронцовка  
случилась  беда.
Известно:  беда
не  приходит  одна...

Весна.Бездорожье.
Знакомый  сюжет.
Порой  даже  связи
с  глубинкою  нет.
Край  Богом  покинут,
и  брошен  страной.
Но  люди  живут  там
своею  судьбой.
Работа-без  краю.
Жизнь-без  просвета.
А  в  доме  Овчар-
только  и  радость,
что  дети.
Старшенькой  Насте
всего  пять  годков:
наносит  воды,
занесет  в  хату  дров.
Помощница  -  маме,
нянька  -  сестричке:
присмотрит,накормит,
завяжет  косички...
В  далекой  глубинке-
в  хатынке  Овчар,
по  чьей-то  злой  воле,
случился  пожар.
Из  окон-огонь,
над  крышею  -  дым.
А  взрослых  там  нет,
в  хате  дети-одни.
Огонь  подступает
все  ближе  и  ближе.
Лицо  обжигает,
и  пятки  он  лижет.
А  там,за  окном-
тишина  и  прохлада.
Но  мысль  о  сестренке:
спасать  ее  надо.
Не  чувствует  Настя,
ни  страха,ни  боли.
И  сколько  ж  в  том  тельце
отваги  и  воли!..

Огонь  отступил.
И  сестренка  жива.
-Настюшенька,детка,-
глотаю  слова.
-О,Боже!  Спаси  ты  ее,
сохрани.
И  дай  ты  ей  силы
судьбу  победить.

На  нашей  планете
случилась  беда...
Пусть  дети  не  знают
беды.    Никогда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3768
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.04.2005


ЧТО ТАКОЕ ВОЙНА?

Что  такое  война?
Это-смерть.Это-слезы.
Когда  не  сбываются  детские  грезы.
Что  такое  война?
Это-небо  без  цвета.
Когда  убивают  тебя  на  рассвете.
Что  такое  война?
Это-грязь.Это-раны.
Атаки,бомбежки,в  небе-тараны.
Когда  твой  народ
                         в  своем  доме,не  где-то,
Становится  просто
                                     разменной  монетой
В  чьих-то  звериных,
                                     грязных  разборках.
Чужими  руками
                               преступников  горстка-
За  рынки,за  землю,
                                   а  значит,за  власть,
Воюет  с  народом,черная  масть.

Что  такое  война?
Это-враг  на  пороге.
И  горят  у  врага
                         под  ногами  дороги.
Что  такое  война?
Это-правое  дело.
Мы  за  дело  отцов
                     воевать  пойдем  смело.
Что  такое  война?
Это-труд.И  потери.
Они  не  напрасны.
                       И  народ  в  это  верит.
Война  за  свободу
                         всегда  справедлива:
Хоть  борьба-  тяжела,
                         но  победа-  красива!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3729
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2005


"Дівочі очі"/Я закохався в твої очі/

Прийшла  весна,і  серце  полонила.
Ти-поруч.І  душа  моя  співала.
Над  полем  птах  розправив  крила.
Я  твої  очі  цілував.І  вже  світало.

Була  весна,і  світлі  ночі.
Була  весна,і  все  навкруг  буяло.
Я  закохався  в  твої  очі.
В  дівочі  очі.  Вже  світало.

Була  весна,і  цвів  бузок.
І  майже  літо  вже  настало.
Я  танцював  з  тобой  танок.
Тонув  в  очах  твоїх.Світало.

Раненько  сонечко  зійшло-
Час  розлучатися  прийшов.
Але  десь  тьохнув  у  садочку  соловей-
Не  можу  я  без  тих  чаруючих  очей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3639
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.03.2005


Реклама в стихах

***
Открываю  \"ВОЯЖ  плюс\",
Включаю  канал  \"Новый\".
Предложение  от  \"САМ\":
Отдохнуть  в  Луксоре.
В  Аравийскую  пустыню,
И  на  пляжи  Нила,
Фирма  \"САМ\"  меня  звала,
Скидками  манила.
Был  на  Кубе,шел  Бискаем,
И  проливом  Кука.
Но  не  знал,что  \"САМ\"  Египет
Называют  раем.
Там  Долина  Фараонов,
Храм  царицы  Хатшепсут.
Звоню  в  \"САМ\"  по  телефону-
И  меня  там  уже  ждут.
Трудно  верю  чудесам,
И  в  рекламы  силу.
Но  поверил  фирме  \"САМ\"-
Вот  плыву  по  Нилу.
Если  дружишь  с  фирмой  \"САМ\"-
Полетишь  в  Хургаду.
Лучший  тур  в  Страну  чудес
Будет  вам  в  награду!

                 ***
Ну,а  если  ностальгия,
И  вас  снова  тянет  к  Баху.
Вам  поможет  \"Гамалия\".
И  сам  Игорь  Голубаха.

                 ***
Не  поеду  я  в  Иргаклу-
Ставропольский  край.
Если  буду  пить  \"Бонакву\"-
Окунусь  я  в  рай:
На  аттоле  Сувадива,
Иль  Фуа-Мулаку.
Острова  Мальдивы-диво
Только  лишь  с  \"Бонаквой\".
Круглый  год  с  \"Бонаквой\"-лето.
Жизнь-активный  стиль.
На  призыв  я  шлю  ответ  вам:
Я  с  \"Бонаквой\"-в  шторм  и  в  штиль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3592
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.03.2005


Віршована реклама

***
Українці,шануймо  українське!
І  в  тому  змін  на  краще  є  родзинка.

Якщо  будемо  більш  шанувать  
                                             вітчизняне:
Чи  то  штани,чи  простирадло
                                             полотняне,-
Підтримаємо  в  тім  свого  виробника.
Тоді  в  нас  буде  більше  м'яса  й  молока.
І  різного  товару  з  "ширпотребу"-
На  користь.Громадянам  на  потребу.

Підтримку  сприймемо  як
                                       справу  порятунку!
І  мати  будемо  ми  все.
                                       Найвищого  гатунку.
 
                             ***
             "Нескафе",добрий  день!

З  "Нескафе"  новий  день  починаємо,
І  весь  день  її  смак  відчуваємо.
З  чашки  кави  починаємо  свій  день.
"Нескафе"  нам  дарує  новий  день.

З  "Нескафе"  кожен  день  починаємо,
І  той  смак  серед  інших  впізнаємо.
Добрий  настрій  від  кави  цілий  день-
"Нескафе"  нам  бажає  добрий  день.

З  "Нескафе"  цілий  світ  відкриваємо,
Бо  свій  день  з  нею  ми  починаємо.
З  чашки  кави  починаємо  свій  день.
"Нескафе","Нескафе"!Добрий  день!

"Нескафе"  бадьорить  зранку,
І  бентежить  серце  нам.
До  вподоби  кави  марка
Нашим  селам  і  містам.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3591
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005


"ВЕСНА" /Ще весною холоднії ночі/

Від  зимової  негоди
Прокидається  земля.
Річку  повнять  талі  води.
В  полі  дихає  рілля.
Весна  землю  обіймає,
Зігріть  землю  хоче.
Обіймає,зігріває.
Ласкаво  шепоче.

Ще  весною  холоднії  ночі.
Вже  весною-теплії  дні.
Тобі  радість  дарити  я  хочу.
Бо  це  радість  приносить  мені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3589
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2005


Театр начинается с ...

Театр  начинается  с  вешалки.
Его  имя  -  с  афиши.
А  жизнь  -  со  ЗРИТЕЛЯ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3588
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.03.2005


"Перша зустріч"

Перша  зустріч  з  тобою  згадалася:
Я  на  танго  тебе  запросив.
Мої  руки  з  твоїми  з'єдналися...
Тільки  вранці  тебе  відпустив.
Вулиця  Зелена,наша  стежка  через  ліс.
Пом'ятаю  дотепер,як  тебе  я  ніс.
Вулиця  Зелена,і  трава  прим'ята.
Нас  в  обійми  прийняла  тепла  рута-м'ята.

Ой,Марічко,моя  ти  Маріченька!
Швидко  роки  біжать,як  та  річенька.
Сталось  так-ми  з  тобой  розлучилися.
Через  роки,як  мріялось,стрілися.
Я-  замріяний.
Я-  закоханий.
Але  стежки  всі  перекопані.
Коси  в  тебе  жіночо  заплетені.
Долі  наші,однак,переплетені.

Про  кохання  наше  пам'ять  я  зберіг-
Воно  першим  було  і  бурхливим.
Я  на  щастя  тобі  залишив  оберіг.
Роз'єднала  нас  чорная  злива.
Вулиця  Зелена,наша  стежка  через  ліс.
Через  роки  і  літа  я  любов  проніс.
Вулиця  Зелена,і  трава  духм'яна.
Я  сьогодні  без  вина  спогадами  п'яний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3546
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.03.2005


"Желанная"/К нам вернулась любовь/

Мы  в  разлуке  с  тобой  были  целую  вечность.
Но  искал  я  тебя,все  надеясь,что  встречу.
И  сегодня  наступит  тот  миг  догожданный-
Моя  встреча  с  тобой  будет  самой  желанной.

С  нежным  трепетом  жду  я  сегодняшний  вечер.
Сам  накрою  на  стол,  и  зажгу  в  доме  свечи.
Разбросаю  вокруг  те  цветы,что  ты  любишь.
В  этот  вечер  я  твой.И  моею  ты  будешь.

От  любви  доктор  Время  влюбленных  не  лечит.
Я  за  все,что  случилось,сегодня  отвечу.
Посвящу  я  тебе  свою  песню  без  слов.
Ты  поймешь  все  и  так.К  нам  вернулась  любовь.

Вновь  снежинки,как  пушинки,
                               надо  мной  кружатся.
И  на  теплую  ладонь  каплями  ложатся.
А  когда  наступит  вечер,
                       и  зажгутся  в  доме  свечи,
Я  тебя,как  прежде,  у  порога  встречу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3522
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.03.2005


"Театру "БРАВО" - браво!"

Я  в  підземнім  переході
Прочитав  об'яву:
Нас  запрошує  до  себе
На  прем'єру  "Браво".
По  зазначеній  адресі
Кинувся  я  жваво.
/По  чуткам,у  тім  театрі
Глядачам  цікаво./
Всіх  на  вході  зустрічають
Провідні  актори.
Можна  руки  їм  потиснуть
Не  йдучи  за  штори.
Можна  випити  в  буфеті
І  води,і  кави.
Вчасно  мила  господиня
Запросить  до  зали.
З  перших  слів  нас  захопила
Прем'єрна  вистава.
Тиша  в  залі  вибухала
Театральним  "Браво!"
Переказувать  не  буду
Сюжетні  репризи.
Фінал  п'єси  вкрай  мажорний,
Хоч  були  і  кризи.
А  як  на  сцені  прозвучала
Остання  реприза,-
В  залі  знявся  такий  галас:
-Повторіть  "Каприза"...
Врешті  Муза  притомилась-
Було  вже  пізненько.
Але  руки  все  плескали  
Пані  Титаренко.
Квіти  винесли  на  сцену
Геть  усім  акторам-
Щира  була  їм  подяка
За  майстерні  ролі.
І  на  згадку  про  це  свято,
Собі  на  забаву,
Я  автографи  збирав  
У  артистів  "Браво"...
Всі  афіши  я  читаю
Тепер  про  вистави.
Бо  театр  такий  існує.
Який  зветься  "Браво".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3514
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2005


"Тихая грусть" /Для любви нет осени/

Для  любви  нет  осени,
                               есть  только  грусть,
Что  роняют  листья  каштаны.
Пусть  будут  ночи  с  прохладой,пусть.
Ни  о  чем  я  жалеть  не  стану.
Буду  мокнуть  под  желтым  дождем.
С  ветром  спорить  стихи  горланя.
Буду  молча  грустить  о  том,
Что  с  другим  у  тебя  свиданье.
Пусть  сегодня  другим  везет.
Улыбаешься  им,
                 пряча  взгляд  за  плечами.
Сладких  губ  твоих  дикий  мед,
Как  нектар,  кто-то  пьет  ночами.
Мне  ж  осенние  ночи  с  прохладой
Видно  с  Музой  вдвоем  коротать.
Свои  песни,стихи  и  рулады
Я  с  ней  буду  тебе  посвящать...
Есть  у  осени  тихая  грусть,
Что  роняют  листья  каштаны.
Холодна  ты  ко  мне,
                                     ну  и  пусть.
Я  влюбляться  в  тебя  не  устану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3510
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.03.2005


"Дикі танці" / "Євробачення -2004" /

"Дикі  танці",хай  вам  пранці.
Всіх  нас  з  розуму  звели.
На  "Євробаченні"  з  Русланою
Вперше  перші  ми  були.
Там  Руслана  файна  була.
Її  спів  всіх  полонив.
І  в  турецькому  Стамбулі
Тільки  й  чути:Київ!,Львів!
Це-тріумф!Це-перемога!
Сліз  не  стримує  душа.
До  зірок  її  дорога
Через  тернії  пройшла.

Українська  земля!Ти  даєш  нам  наснагу.
Зігріваєш  ти  нас  і  втамовуєш  спрагу.
Україна  моя!Ми  усі  -  твої  діти.
Ти,як  мати,дорожча  за  все  в  цілім  світі.

На  Гуцульщині  гори  в  тумані.
В  полонині  співає  трембіта.
Україна  скандує  Руслані.
І  дарує  їй  шану  і  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.03.2005


"Це - Київ мій!"

Дніпровські  кручі  сонцем  обігріті.
На  схилах  ваших  древній  стоїть  град.
Немає  міста  кращого  у  світі.
Хоч  є  і  Рим,Париж  і  Петра  град.
Це-Київ  мій,оновлений  і  новий,
Від  Златоверхого  і  до  Софії.
Тут  поруч  з  храмами  ростуть  нові  будови-
То  вже  збуваються  народу  давні  мрії.

Славетне  місто  -  моя  доля!
Я  закоханий  в  тебе  до  болю.
Вже  каштани  цвітуть  на  Майдані.
На  Майдані  цвітуть  каштани.

Над  хвилями  Дніпра  гуляє  вільний  вітер:
Настав  час  змін  і  на  моїй  землі.
Ми  Кобзаря  достойні  будьмо  діти-
Вперед  летимо  на  своїм  крилі.
Моя  країно,незалежна,миротворна!
Хай  Бог  дає  тобі  натхнення  й  сил.
Щоб  розквіла  республіка  соборна
Від  Києва  й  до  самих  дальніх  сіл.

Славетне  місто-  моя  доля!
Я  закоханий  в  тебе  до  болю.
Вже  каштани  цвітуть  на  Майдані.
На  Майдані  цвітуть  каштани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3503
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2005


"Первый рейс " /О чем грустят моряки!/

Зимний  вечер.На  Балтике  лед.
Древний  Питер  укрыт  туманом.
Я  назначен  на  судно,и  в  первый  поход
Уходил  я  от  счастья  пьяным.
За  бортом  зашуршала  шуга-
Значит  отданы  все  швартовы.
А  над  Финским  резвилась  пурга,
И  чуть  слышно  гудел  шпангоут.
Вот  свершилось  о  чем  мечтал,
И  в  ночи  просыпаясь,  бредил.
В  синей  дымке  растаял  причал:
Я  уже  под  командой  "деда".
Главный  механик,по-флотскому-"дед".
Верит  он  в  кучу  всяких  примет.
Курит  он  трубку,голландский  табак.
В  каждом  порту  знает  каждый  кабак.
Любит  подергать  на  "банке"  леску-
Ловит  он  лихо  в  море  треску.
После  обеда  чтит  час  "адмиральский".
Чай  уважает  зеленый  китайский.
Вечером-шашки,нарды,кино.
На  мостике  с  "кэпом"-сухое  вино.
К  "марконе"  зайдет,даст  жене  телеграмму:
-Все,мол,в  порядке.Идем  на  Багамы.
Там-пальмы,песочек,солнце  в  зените.
И  море  красоток  под  светом  софитов.
У  нас  же  в  "машине"-шум  дизелей,
И  запах  соляры-намного  милей,
Чем  блага  земные  в  роскошном  Кемпс-Бее,
Где  стяги  любые  увидишь  на  рее.
Там  будет  и  наш,цвета  моря  и  неба.
И  где  на  вопрос  вдруг  услышишь"Шо  трэба?"
Дальше  наш  путь  на  Карибы,на  Кубу.
Стоянку  в  Гаване  вовек  не  забуду.
Тот  город  вечерний,где  море  огней.
Слова  о  любви  я  шептал  тихо  ей.
Елена-Мария,я  помню  глаза.
По  щечкам,в  лучах  расставанья  слеза...
И  снова  швартовы  бросаем  за  борт-
Наш  курс  на  Европу,нас  ждет  новый  порт.
А  сердца  кусочек  в  Гаване  остался.
Не  знал  я  тогда,что  навек  с  ней  расстался...
За  кормой  сотни  миль  океана.
Смена  дат,и  в  Бискайском  шторм.
Стал  за  рейс  я  крутым  мариманом:
На  экваторе  пил  я  ром.
В  Веллингтон  шел  проливом  Кука,
И  на  рейде  стоял  в  Киле.
В  море  я  постигал  науку:
И  в  машинном,и  на  руле...
Первый  рейс,  и  первое  свиданье-
Как  сегодня  помню  эти  даты!
В  порт  приписки  на  одном  дыханьи
Проходил  я  мимо  стен  Крондштадта...
А  над  Питером-белый  туман,
В  парках  Стрельны  гуляет  осень.
Я  от  встречи  немного  пьян.
"Стоп,машина!",  и  якорь  брошен.
Натянулись  швартовы  как  струны-
Мой  закончился  первый  поход.
Рядом  с  "дедом"  стою  я,  юный,
Повзрослевший  за  рейс  на  год...
Там,на  Балтике,  снова  лед.
Снова  Питер  укрыт  туманом.
А  мне  снится  тот  первый  поход-
Я  седой,но  еще  за  штурвалом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3501
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.03.2005


Бо я тебе кохаю

Я  слова  тобі  скажу  старі,як  світ.
Від  тепла  тих  слів  розтане  й  вічний  лід.
Краще  слів  на  світі  я  не  знаю.
Про  любов  слова,бо  я  тебе  кохаю.

Для  закоханих  відомий  слів  тих  зміст.
Поміж  двох  сердець  вони  будують  міст.
В  тих  словах  на  вірність  присягаю.
Про  любов  слова,бо  я  тебе  кохаю.

На  цій  Землі  залишу  я  свій  слід.
Бажана  донька-це  кохання  плід.
Онуків,правнуків  удвох  ми  дочекаєм.
То  ж  річ  у  тім,  що  я  тебе  кохаю.

                 Про  кохання  з  ранку  я  співаю.
                 Бо  тебе  одну  люблю,тебе  кохаю.
                 Краще  слів  на  світі  я  не  знаю.
                 Їх  тобі  як  клятву  повторяю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2005


Вірші з Майдану

Ми  -  вільні  люди!
Вільні  люди  вільної  країни!
Ми  живем  в  годину  долезбутну.
Ми,сини  і  доньки  України,
На  Майдані  зборюєм  майбутнє.
Були  ми  колись  електоратом.
Натовпом  були  або  без  роду.
А  сьогодні  на  Майдані  з  братом
Ми  вже  є  українськім  народом.
Я-з  Карпат,мій  брат  живе  на  Сході.
Доля  на  Майдан  нас  привела.
Тут  ми-разом,і  з  усім  народом
Доленосні  чуємо  слова.
Що  ми  всі-одного  батька  діти.
Мати  в  нас  одна,і  доля  в  нас  одна.
То  ж  нам  з  братом  нічого  ділити.
І  цю  чашу  пити  нам  до  дна...
Вільні  люди  вільної  країни!
Голос  наш  у  цілім  світі  чути.
Ми,сини  і  доньки  України,
На  Майдані  зборюєм  майбутнє!
                     ***
           ВІРЮ!ЗНАЮ!МОЖЕМО!

Звучать  ці  слова  як  велична  мелодія.
На  площах  звучать  і  в  ефірі.
Цей  заклик  до  всіх  повторюю  я:
ТАК!  МОЖЕМО,ЗНАЮ  і  ВІРЮ.

Виростуть  крила  народу  у  волі.
Боже!Дай  кращої  долі.
Заклик  до  всіх  хай  серця  зігріває:
ТАК!  МОЖЕМО,  ВІРЮ  і  ЗНАЮ.

Чи  ми  не  козацького  племені-роду!
Ще  славу  свою  ми  примножимо.
Цей  заклик  лунає  до  всього  народу:
ТАК!  ВІРЮ  і  ЗНАЮ  -  МИ  ЗМОЖЕМО!

                         ***

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.03.2005


Сколихнуло Україну /Помаранчева осінь/

Сколихнуло  Україну,
Від  гір  аж  до  степу.
Сягнув  Дніпро  на  рівнину.
Звів  людей  в  намети.
Захистити  сьогодення,
І  дітей  майбутнє.
Щоб  зійшло  свободи  зерня
На  землі  Покуття.
Приспів:
Помаранчева  осінь,
                 помаранчевий  лист.
Помаранчевий  настрій-
                 до  майбутнього  міст.
Помаранчеве  сонце,
                 помаранчевий  сніг.
На  містечко  наметове
                 на  Майдані  він  ліг.

Сколихнуло  Україну,
Від  краю  до  краю.
І  надломлена  калина
Знову  оживає.
Зацвіте  напровесні,
Сонечку  зрадіє.
Всюди  радісні  пісні.
А  в  словах-надія.
Приспів.

Живи  вічно,Україна!
Без  кінця  і  краю.
Хай  любов  до  Батьківщини  
Всіх  нас  об'єднає.
Нам  Славутич  усміхнеться,
І  всміхнеться  доля.
Сум  і  горе  нас  минеться-
На  то  Божа  воля.
Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3484
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2005


Район Солом'янський - столичний

Виріс  він  над  Либіддю-красунею.
Тут  навесні  цвіте  Кадетський  гай.
Я  бачу  навкруги  історії  відлуння.
Єднає  всіх  Солом'янський  мій  край.
Приспів:
Район  Солом'янський  -столичний.
Він-промисловий,залізничний.
Живу  я  тут  багато  років.
Я  з  ним  завжди  звіряю  свої  кроки.

Батиєва  гора,Шулявка  і  Жуляни.
Тут  безліч  парків,теплий  водограй.
З  часів  літописних  живем  ми  тут,
                                                   слов'яни.
Єднає  всіх  Солом'янський  мій  край.
Приспів.

Відрадний,Совки  -скрізь  нові  будови.
Привітні  люди.В  душах  їх  розмай.
Зігрітий  сонцем  і  любов'ю
                                                   знову
Єднає  всіх  Солом'янський  мій  край.
Приспів.

В  сім'ї  районів,як  в  одній  родині,
Ти,рівний  серед  рівних,процвітай.
Бо  не  здолати  єдність  побратимів.
І  серед  них-Солом'янський  мій  край.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2005


Отчий поріг

Не  спинити  часу  вічний  біг,
І  нам  відома  добре  ностальгія.
Бо  там,  де  отчий  наш  поріг,
Там  центр  землі,  а  не  периферія.

Завжди  чекає  отчий  нас  поріг,
Де  б  доля  в  світі  часом  не  носила.
Любов  до  отчого  порогу  я  зберіг...
До  нього  я  лечу,  немов  на  крилах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3482
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2005


Малиновий дзвін

Край  села  моя  хатина.
За  селом  крайсвіт.
Від  калини  по  стежині
Починав  я  зліт.
За  городами  малина
І  плетений  тин.
Біля  тину  на  жердині
Слухав  я  той  дзвін.

Приспів:
Низько  вклонюся  тобі,Україна!
Пісня  твоя  як  малиновий  дзвін.
Спадщину  ми  збережем  до  краплини:
Річка  свій  шлях  починає  з  краплин.

По  стежині  йде  дівчина-
Ноги  у  росі.
Косарям  несе  хлібину-
Квітка  у  косі.
Полем  пахне  та  м'якина,
Йде  туман  з  низин.
Трава  в  лузі  по  коліна,
А  над  лугом-  дзвін.
Приспів.

На  воді  цвіте  купина,
Наче  дивоцвіт.
Тут,в  траві,моя  стежина-
То  дорога  в  світ.
Підросла  моя  калина,
Похилився  тин.
Як  в  дитинстві,на  жердині,
Слухаю  я  дзвін.
Приспів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2005


Ветерани,надіньте ордени /До 60-річчя Перемоги/

Зачохлили  гармати  ми  ще  в  45-тім.
Де  точились  бої  -  колосяться  хліби.
Ветерани  війни!  Ви  й  сьогодні  солдати.
Ваші  подвиги  вічно  в  народі  живі.

Ще  земля  не  загоїла  всі  свої  рани
Від  запеклих  боїв  світової  війни.
Поки  бються  серця  ви  в  строю,ветерани!
Перемозі  здобутій  немає  ціни.

Вже  давно  вас  не  будять  сигнали  тривоги.
Тільки  сняться  солдатам  тривожнії  сни.
Дорогі  ветерани!  До  Дня  Перемоги
Ви  до  блиска  начистіть  свої  ордени.  (1)
На  Парад  ви  надіньте  свої  ордени.      (2)

Любі  наші  ветерани!
Рядові  і  капітани.
Генералами  ви  стали
У  житті.
Любі  наші  ветерани!
Рядові  і  капітани.
Всі  героями  ви  стали
При  житті.                            (1)
Ви  героями  стали
При  житті.                            (2)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3480
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2005