| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Важко пробачити тобі мене…
Здогадувався я… мене це не мине…
Мовчу і вірю, що все ж таки
Колись я розкажу тобі про свої мовчанки.
Я не збираюсь скиглити та нарікати на життя –
Я знаю, що ти є – це все, що мені треба від життя!!!
Та зустрічаємось ми дуже рідко…
Так солодко коли ми разом і так гірко…
Коли реальність буднів розділяє нас,
З якою б’юся я і переможу в певний час!
Боюся тільки, що тоді програю часу…
Не хочу втратити стосунки наші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96396
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2008
До свого серця близько я тебе не підпускаю.
Чому так, може і не здогадуєшся ти, та моє серце точно знає.
Стосунки … У кожного своя утопія в душі.
Про це багато сказано, і що там не пиши,
Коли велика доза адреналіну у крові,
Думається, а де ж то ті краї?
Та що це я .. забувся… відомо, що країв немає.
Коли насправді, то воно безкрає.
У голові одне пізнання – вся сила почуття у спілкуванні.
Багато звуків і сказати і кричати я хотів,
Та може краще якщо без звуків і без слів?
Спитають: «Чому не скажеш і не закричиш?»
Може краще, якщо просто промовчиш…
Жорстокий світ і правду каже кожна людина,
Що в цьому світі вона єдина… але не одна!
Єдина… Не ув’язнена у серці чиємусь,
Ніхто її не затягнув туди «на мусь».
Я не ув’язнюю тебе і не обмежую,
Тільки хочу розказати про стосунків наших геометрію..
До мого серця близько ти не можеш підійти,
Бо у моєму серці вже є ти!
До свого серця близько я тебе не підпускаю.
Чому так, може і не здогадувалась ти… тепер вже знаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95378
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.09.2008
Я перший рік у гуртожитку номер п’ять,
Жити модно нехай що там говорять.
Я постараюсь швидко вам розповісти,
Ой, як то весело в гуртожитку жити.
Коли в гуртожиток я п’ятий поселявся,
То довго в різних чергах настоявся:
В профкомі, і в медпункті, і до паспортиста,
До коменданта в черзі нас було десь триста!
Нарешті вже в руках перепустку тримаю,
У вісімсот четвертій “Б” я жити маю.
Та люди ті, напевне, пішки не ходили,
Що мене аж на восьмий поверх поселили.
Хоч маю “пашпорт” і мені “шімнадцять” літ,
Та я з “сила” і перший раз побачив ліфт.
То є така велика шафа із кнопками,
Що нею люди їздять поміж поверхами.
Коли зайшов в кімнату, то був справжній шок,
Пилюки по коліна, ще більше пляшок.
Пляшки в гуртожитку невичерпний ресурс,
Їх завжди першому лишає старший курс.
А про гуртожиток байки я різні чув,
Що там не сплять ніколи і страшенний гул:
Чи День народження, чи дискотека є,
Чи на гітарі цілу ніч хтось виграє.
А старшим курсам їжі, грошей не стає,
То до молодший йдуть як свої по своє.
Грозяться морду навіть деколи набити,
Якщо по пиво ти не хочеш їм сходити.
Умови комунальні ще терпимі в нас,
Рідко світла нема, зате постійний газ.
Вода холодна хоч стараються щоб була,
Та й про гарачу воду ми ще не забули.
Та правда ми ніколи не замерзаєм,
Чим більший гурт – тепліше, веселіше є.
І кожний день ти дізнаєшся щось нове,
В кімнаті кожній нас по четверо живе.
Тому любов студентська – штука не проста,
Дітись нема куди, коли така глота.
І щоб не завдавав тобі ніхто мороки,
На кухні з дівчиною поговориш трохи.
Та більше доброго є тут і це правда,
Коли засмучений, чи з навчанням біда,
Або ти стомлений і ноги не ідуть –
Вихід з положення в гуртожитку знайдуть.
Коли ти в відчаї не знаєш куди йти,
Здається, що життя погане назавжди.
Ти вилий душу своїм друзям без вагань,
Тебе тут зрозуміє кожний без питань.
Гостям ми раді, як суха земля воді,
В гості ходити любим, скажу по правді.
Піти на чай тут можна завжди до дівчат,
Поглянути, що там на завтра вони вчать.
А в кінці тижня прийде голодна пора,
Та тут зварити можна суп і “з топора”.
Що мають – все дадуть, поділяться усім,
Для тебе цілий поверх наче рідний дім.
На іменини не запрошуєш ти тут,
Бо все одно – хто прийти має, то прийдуть.
І навіть незнайомі з інших поверхів,
Прийдеться розрізати торт на 100 кусків.
Кажуть студенти тепер дуже гуляють,
Хоча неправда, вони пісень співають.
І щоб якось контролювати цей процес,
В гуртожитку чергують хлопці з МВС.
Гуртожиток – життя велика школа є,
Йому лиш армія конкурентом стає.
І хто навчався і в гуртожитку не жив –
Свої студентські роки марно той прожив.
Смішних випадків вистачає тут щодня,
Всі розказати – мені мало буде дня!
Та й друзі кажуть: “Ми тебе чекаємо!”
Ми зараз разом у гуртожиток йдемо.
Весна, 1998 р. від Різдва Христового
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57255
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2008
Ти зараз їдеш.. Сьогодні ніби день останній.
Важка розмова, стукіт сердець і душ ридання.
Говориш ти :"Так для обох нас краще буде.."
Я розумію, розбили наше щастя люди.
Залізницями - на південь я, на захід ти,
Невже не зможем стосунки наші зберегти?
Хоч ми не разом, та поки крутиться земля,
Живе кохання... ми віримо і ти і я.
Пам'ятаєш, ми зустрілись була осінь.
Міським парком кружляє вітер, листя носить.
Місяць, зорі, сидимо удвох на лавці.
Гаряче й ніжно тобі в коханні я зізнався
Що буде далі - ти не знаєш, я не знаю
Все забути ми не взмозі, пам'ятаєм
А сьогодні листоноші відкрив двері,
Читаю:"Любий.." і твої сльози на папері.
Чому зла доля так страшно судить,
Розлука в серці страждання будить.
Ще є надія, навколо всюди йде весна,
Та ми не разом - я один і ти одна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56668
рубрика: Інше, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2008
Студенти спішать, уже пара почалась
Годинник рахує тік-так, тік-так.
Ходімо кохана з університету
Хоча б на три пари у парк.
Конспекти і ручку ти залиши Галі,
Мій зошит Володя забрав.
Підемо під ручку ми по тротуарі,
Лихий щоб ті пари узяв.
Одногрупник чуть стомлений сперся на парту
Чи так він задумавсь чи спить,
Ми двоє весело гуляєм по парку,
Від знань голова не болить.
Сядем у купочці тут під "Каріною",
Я тобі зернят куплю.
Це нічого, що матриць ти множить не вмієш,
Тебе, лиш тебе я люблю.
Журнальні сторінки поповнюють "еночки"
Та не до них тепер нам.
Ходімо серденько з'їмо по морозиву,
Сядемо в катамаран.
Як гарно довкола ми любимось двоє,
Нема ні контрольних ні пар,
Я пригорну тебе до свого серденька,
Коханння гаряче мов жар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56334
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2008