| Сторінки (6/528): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Пускаясь во все тяжкие - остановись на миг,
Проверь скафандр, и шлема герметичность.
Страстей открытый космос, вселенная интриг,
Расплющит вмиг надорванную личность.
Базальтовая глыба - на земле, метеорит -
в бездонном космосе; - а разницы, ведь, нету!
Итог неутешителен, зато процесс манит,
Ложь выставив за чистую монету.
Стрелой из лука - в цель, планету - под прицел,
Состряпаны для цели оправданья.
Но, если даже, чудом, останешься ты цел -
Навечно душу обрекаешь на страданья...
...Пускаясь во все тяжкие, на миг остановись,
Молитву прочитай, подняв забрало.
Ну, что, остыл? Эй, изваянье! Отзовись!
Чего умолк? Дар речи
отобрало...
29.11.2007(четверг - преддверие пятницы-развратницы)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49111
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.11.2007
Мышлений машин машинальные муштры,
Зарывшись в песке-гуглпоисковике.
Забава - заманчивее Кама-Сутры:
Порыскать по сайтам, играясь мышонком в руке!
Восход пьедестальный, исход - не летальный!
Его не дождется коварный "Троян"!
Мутирован в мусс, мозг мой неандертальный...
Эх, комп! Ты - компостер троллейбусный, да антикварный баян.
Непресно прессован, и прессой пресыщен,
Раздавлен телегою-телепопсой.
Я снова на сайте любимом!..Не пудрен, да и не напыщен.
Стою перед Вами, раскрытым бутоном - нагой и
босой...
27.11.2007 й, Ой-ой-ой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48884
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.11.2007
Про вічне не хотілося скрипіти,
Легким пером із крила янголяти.
Сміятись змушує життя, співати,
Лише того, для кого люди - діти.
Таки далеко людям до дитинства,
Ще далі, ніж до старості сухої.
Нахнюпить міну, посерйозніш тої,
З якою судяться злодюг безчинства.
Навіть, коли сміятись - радше плакать,
Всміхайтесь, не блаженно, але щиро.
Повірить треба - так життя сатиру,
Сприймати краще, що там і балакать.
Душа відкрита у дітей і в Бога!
Спішити б нам цю істину сприймати.
Та в кожного свій Бог, і діти, й мати,
У кожного своя в житті дорога...
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48863
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2007
Як незручно правду в вічі,
Про свої гріхи почути.
Краще вже в трамваї повнім
На плече сусіду чхнути.
Полетіла слина - витер,
Вибачився, та й забули,
Правда ж прямо в вуха лізе,
Щоб усі її почули.
Тут виходить нонсенс:
Правда різна повсякчас буває.
Всі гадають - правда,
А дивись - брехнею вслід лягає.
Очорнили сажею брехні,
Без того чорні очі.
Той, хто вчора звався друг мені,
Наклепи хвацько строчить.
Покотилась голівонька,
Із плечей, як шапка, знята.
Вже в мені для себе кожен,
Бачить ката- супостата.
Що тоді робить - відмитись?
Важко; Просто все забути?
Легше совісті лишитись,
Та й собі на когось чхнути...
...Правду крутять, як ту дзигу,
Не встигає повертати,
На всі боки, наче циган,
Через вогнище скакати.
Але завжди він не може,
Без проблем перелітати.
Хоч коли, та й каже кожен:
Караул! Спеклися п`яти!..
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48862
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.11.2007
А во внутреннем мире - бардак!
Пылесос бы туда затащить...
Не влезает, пихал уж, и эдак и так,
Мыслехламом полна, черепушка трещит.
Вот возьму - закатаю рукав,
И, рифмуя, мыслишки сложу.
Может, в чем-то, конечно, я буду неправ,
Извиняюсь, друзья - марафет навожу!
А когда у себя приберусь,
То свистите - и вам подсоблю.
Вдруг, мыслишка! Да - в лоб! А за что я берусь?
Подсоблю-подсолю, полюблю-погублю...
Я не сплю, да и не во хмелю...
Эх! Пойду в голове потолок побелю...
27.11.2007 побелка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48786
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.11.2007
Да что ж мы все ранимые такие?!
Девчонки, с подготовленными бланками обид,
Как почтальонши, стопками их носите с собой,
Всегда готовы подписать, ручьями туши глаз навзрыд...
А говорят - матриархат! Неправду говорят!
А парни бравые куда запропастились?
Чего-то хорохорятся, пуская пар густой,
Как паровозы, - кто вам платит за простой?
Рекою льются слезы, после рюмочки-другой,
Вот, давеча, герой, теперь - обиженный изгой...
...Вусмерть обидчивые люди! Будет вам уж, будя!..
Ну, что? Подсыпал перцу?
Но, слушая меня, вы вслушайтесь в себя.
Сам принимаю близко к сердцу,
обидами его моторесурс губя...
26.11.2007 мотор
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48664
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.11.2007
Розламали кОливо*, наче били молотом,
Молотом не гупа в скронях кров.
Та чи міг я пошепки, подумки дозволити,
Щоб отак лихий мене зборов?
А тепер за жартами - посилати нартами,
Бо втекли вони, а сум засів.
Співчуття встилається слівцями невартими,
Не шкода пустих і ницих слів.
Зиркаю з-під стелі я - жалем хата встелена,
А чого жаліти "літуна"?
Може це розгубленість - з`їжте карамелю ви,
Бо небіжчик завжди більше зна.
То він поривається, знову намагається,
Вскочити у тіло, у старе.
А душа вже звільнена! Догори здіймається,
Тільки лячнувато, й сум бере...
...Розламали кОливо, віск на свічці оловом,
Застига, мов кров, та не збіга.
А, коли, хто з родичів, поцілує голову,
Душу світлу розрива туга...
Коливо* - печиво, змочене водою, яке ставиться в тарілочці
поряд з труною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.11.2007
Один раз перейшовши на цю мову,
Я більше не забуду її квіт.
Так передати мрію дивословом,
Хіба- що міг загублений санскрит...
Можливо німець мовою гордиться,
Бо Гете з Вагнером її божнив,
Все- ж наша найпахкіша паляниця,
Після важких, але багатих жнив.
Якби ж до скептицизму малороса,
Додати трохи гордості своїм,
Тоді зведеться у сріблястих росах,
Джерельномовний, кришталевий дім.
Я поважаю всіх народів мови,
Що Вавилон розвіяв по світах.
Які ж вони таємнозагадкові!
Як зрозуміти їх в чужих вустах?
До суті мови я своєї прагну,
Дійти і залишити в ній свою,
За неї гордість, втамувати спрагу,
Вкраїнську наспівати солов"ю ...
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48497
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2007
Дощ бубонить у дах пропитим капельмейстером,
І бродить вулицею холоду фантом.
Опалення нема ще, треба вікна клейстером
заклеїть; зранку в дощ я вийду під зонтом.
Цікаво: чим живе барак навпроти, під дощем,
У них від даху чорний сміх лишився лиш.
Якийсь за них, ледь- ледь відчутний, в серці тане щем,
То лише ранній ранок - ти з малою спиш.
Майданчик проводжає осінь радо: - сніг, стартуй!
Чекає зиму, як обнову модниця.
Тополя, вже безлиста, пропонує - медитуй,
як я; хитається - ставай, помолимся.
Молись за нас, за дім, гнучка тополя, в вишину,
Спрямовуй пісню, скоро прийде Новий рік...
...Я ж, мало не одняв тебе, у вранішнього сну,
Виходячи губами доторкнувсь повік...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2007
Чи зрозуміли ви Господню силу,
Коли зігрілися її теплом?
Як ніжно пестили кохану, милу,
Ледь доторкаючись її чолом?
Коли своє дитя ви цілували,
У щасті мліла-пурхала душа.
Чи батька-матір вдячно шанували,
Життя науку вчили, мов вірша?
Як не збагнути життєдайність духу,
Що на долоні голубом сидить?
Дощами зрошує душі посуху,
В морози не забуде нас зігріть.
Чи є ще ті між нас, хто не збагнули,
Простої істини свого життя?
Незрячі бачили, глухі почули,
Старезний дід і зовсім ще дитя.
Чи мудрість Господа ви зрозуміли,
Яку Він, в кожній миті, нам відкрив?
Хто осягнув її - отримав крила,
Хто не збагнув її - даремно жив...
2.11.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48331
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2007
Шаманським бубоном котилось сонце,
На пустирище, де росте бур`ян.
Невидимий, радіаційний стронцій,
Ховається в нім, наче партизан.
Він також завдає своїх ударів,
Втік люд відсіль, подалі од біди.
Плодяться зграї лісу санітарів,
Та доживають вік баби й діди.
Природа добра тут, неначе мати,
Потроху гоїть рану цю гірку.
Чорнобилем- травою вкриті хати,
В цьому чорнобильському квітнику.
...Нам кажуть: "Все в нас добре" - я не вірю,
Так хочеться повірити в добро!
Та пазурі невидимого звіра,
Підточують зсередини нутро.
Від всесоюзної тієї "зони",
Чорнобильська у спадок нам прийшлась.
Людської нетямущості кордони,
Їх так, чомусь, звели багато в нас.
...Літа минуть, а може і сторіччя,
На помилках учитись - то не гріх.
І правнуки в нове "середньовіччя",
Наш час внесуть, історикам на сміх...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48330
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2007
В печі соснова пнина догорає,
Розморена...в дим! Пахне глиці піт;
Вогонь чорнилом ляду посипає,
І пріє смачно, в чавунцях, обід.
А за віконечками - в дві долоньки,
Чотириокими - тріскун-мороз.
І радіоредуктор з оборонки,
По хаті пре "генсека" розголос.
В кутку, ще допотопна, з янголАми,
Тріпоче зінгерівська швейна річ.
Бабуся, вкутана трьома платками,
Прострочує на ній рядно на піч.
Кіт вайлуватий знать не хоче миші!
(За що був битий віником не раз),
Його, котове, серце, просить тиші,
Між поглинанням шинки та ковбас...
...Мені у снах бабусі сниться хата,
(Дитинства клапоть добрий промайнув)!
На припічку, бабуся, колихати,
Й співати вміла, щоб онук заснув.
Граття було в дворищі, й на горищі,
В ярку, Зяр`я зветься той куток.
Давно вже в небі, високо, ще вище,
Бабуся пальцями обсмикує
платок...
(з невимовною любов`ю бабусі присвячується...)
07.01.2002р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48292
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2007
Грай струно, нумо підливай музико,
Голосодопінгу на задубілу душу.
Слухацький гаман сміливіш витрушуй,
Я, знаєш, теж колись "у кнопки тикав".
Видовбував із нутрА фісгармоні,
Мелодій фальшу, але милі звуки.
І перегарним подихом грів руки,
Кріпак- мороз присмалював долоні.
Музико, не тушуйся - туш зіграй-но!
Терпи, козаче, отаманом будеш.
Настане час,"трубу" оцю забудеш,
і вище скочиш, граєш-бо ти файно.
Ми шиті не шовковими нитками,
А батіжжям смердючої сириці.
Ходив батіг по спині та по пиці,
Набідувалась доленька із нами.
Ми для Європи музиканти вбогі,
Таланти у землі стирчать по плечі.
А ми все виголошуємо речі,
Лиш підсобить собі не маєм змоги.
Скоріш викопувать свої таланти,
Не ждати, доки й голову присипле.
Повинні ми співать, хоча і хрипло,
То щось своє, на те ми й музиканти...
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2007
Табун осінніх коней дременув у небуття,
Та й полохливі ж, снігу налякались.
А вітер вже приніс його білісіньке шиття,
Щоб, доки око бачить, простиналось.
Та заметілі творить,за часописом зими,
Владіння свої доки облаштує.
Вже відкриває браму від морозної тюрми,
Та не за шерстю гладить, а лютує.
А ми, дисципліновано, повинні пережить,
Не охолонути, ні тілом, ні душевно.
Вона втече, ридатиме, а поки - най сніжить!
З весною мукам фініш - то напевно.
грудень 2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48251
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.11.2007
Печати, штампы все, отдам я,
И сургучовые, и просто,
На самых важных декларациях и пактах.
За нежных губ твоих касанье,
Пригнусь чуть-чуть. Мы вровень ростом!
Две вишни влажных - поцелуй! Де-факто...
И умилительно-блаженно,
Светает мир перед глазами,
Влекомый действием Любви закона.
Вступает в силу он мгновенно:
Без войн, конфликтов со слезами,
Ни штампов не приемля, ни канонов.
И, даже, Ангела Седьмого,
Печать срываема бывает,
Провозглашая Судный День, над миром грешным...
Любовь, что снизошла от Бога,
Нас беззаветно оправдает!
Два сердца живы поцелуем
нежным...
21.11.2007г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48163
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.11.2007
Кричать з усіх усюд, неначе з шпарок таракани,
Вилазять на світ Божий "екстрасенси" всіх мастей.
Психологи повторюють: невдачним буть погано!
успішним треба бути - обігнати всіх людей.
А що - успішний довше проживе, чи здоровіший?
Чи ж завжди переможець неосудний і святий?
В житті інакше все: чим шлях твій кривавіший,
Тим більше він ганебний, безрозсудний і пустий.
Навіщо ж, небораче, поле ти переміряєш,
Своєю кроквою кривою, істини не осягнеш.
Вона відміряна для всіх давно, а ти гадаєш,
Ніби от-от собі ще одного шматка урвеш.
Мовби успішний, бо спішиш, але ж куди потрапиш?
До чого виведе та фінішна пряма?
Спинися, озирнись, нащо свій час даремно квапиш?
Такого неповторного не буде вже, нема...
2.02.03р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48096
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2007
Чекання! Що це за чеснота?
Коли ж то жить, як все життя чекать...
А куди впхнути поняття "недочекались"?
Незбуті примхи - що то за скорбота?
Байдужі інші - та й на них начхать!
А всі ж у водах матері купались...
29.01.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2007
За измены тебя не винил,
А, всего лишь, сильнее любил.
Танго старое, с треском, винил,
Разливает, стыдя звук банальных "мобил".
Ты - особенная для меня!
Ты - из тех, кто влюбляют и пня.
Ощущением счастья пьяня,
Неземной красотой, мимолетно, пленя.
Мы расставили точки над "и",
Лед измен растопили мы, в магме любви...
Зазвенели ручьи, воскресают цветы, соловьи
достают партитуры свои, не спеша...О, душа!
Ты вернулась в обьятья мои...
О, душа...
21.11.2007г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48082
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.11.2007
Я непогано відрізняв життя від сну,
Бо все життя отій науці вчився.
Я завжди вчасно відчиняв свою весну,
Не благ, всіляко прагнучи, молився.
Напоготові завше вузлика держав,
Вплітаючи строкаті в нього миті.
Доволі часто поряд смерті кінь іржав,
Яка ж мутна вода в його копиті.
В душі носився велетенський буревій,
Бував і штиль, зеніт - сонцестояння.
Любов, благаю! Засинати вже не смій!
Заснувши позбуваєшся світання ...
6.09.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48027
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2007
Вселенськая Любов не гине...
Цілує чоловік дружину,
В гармонії чуттів і тіла,
Сім`я народжує дитину.
Коли ж надумає планета,
З любов`ю зірку цілувати,
То розпочнеться катастрофа...
Їм вічно оддалік літати.
То ж будьмо вдячні ми Любові,
За почуття оті казкові,
За одкровення дар прекрасний,
Відкритий нам у Божім слові.
Що нам даровано любити,
Цей світ, і все, що є на світі.
Бо на землі немає бруду,
Лише ростуть прекрасні квіти.
Це усвідомивши - одразу,
Ми виганяємо проказу.
Проказуючи цю молитву,
Сягнем любовного екстазу.
І вічного життя ...
10.02.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=48026
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.11.2007
Хтось, певно, відповість за все нанОво,
Це буде вже не хрест, хіба - стілець*.
Ось, пастирі нові, де ж ваш Агнець?
Хто постраждав, і звідки ваше слово?
А хто ж воскрес, постало запитання,
Спасіння а-ля постать намбе ен?
За браком воскресіння авансцен,
Віднайдено банальне клонування.
Це висівки, чи сортове насіння?
За одкровення плата - кров жива.
Мов гарне сито світла голова,
Нехай пересіва, до врожаю спасіння...
2002р.
стілець* - электрический стул
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2007
Злигались з матом - цим монгольським сватом,
Будь- що найлегше слоганом покрить.
Який нам отаке втелющив фатум?
Улився в кров, на язику сидить.
П"ятірка з мови, україномовні,
Ми гени вспадкоємили. Чиї?
Ревем волами, і рогами повні,
Звернути ясла хочемо свої...
...Пороги за порогами долає,
Хиткий наш човник, а на ньому - бунт.
Безглузда змова, чорне діло знає,
Штовхає в спину нас монгольський унт...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=47920
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2007
Потрескивая тростниковой тростью,
Любовь слепая мимо проходила.
Эх! Было время - привечал, как гостью,
Влекомый, несся, закусив удила.
Неровным шагом, с пыльного бордюра,
Она ступает, прямо на дорогу.
Кричат ей дружно вслед: Куда ты, дура!
Но не спешат бросаться на подмогу.
Движенье, сумасшествием бурлящим,
Десятками машин ее сбивает.
И, жертвуя собой, внутри сидящим,
Глаза влюбленные, друг дружке, открывает.
О, жизнь! Рациональна и практична.
Расчет холодный, чувства в поле зренья.
Влюбляться слепо стало неэтично,
Умело расставляем ударенья.
Но, ведь, жива еще, Любовь слепая,
Взмахнула, падая, крылом-рукою...
В обьятьях-поцелуях воскресая,
Стремглав летящих жизненной
рекою...
19.11.2007г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46782
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.11.2007
Позируя-лавируя, как Буша - Аль-Джазирою,
Шокируя меня, танцуешь ты.
На каблучке бравируя - завидую вампиру я:
В моем клыке короночки златЫ.
Либидо ли обидою, обьято ли Фемидою,
Расплатится, заплатами в душе.
Клыки-рога - корридою, обиды вымя выдою,
Выделывай, любовь, свои тушЕ!
Ответами отторжена, движимая восторженно,
Советами беспомощных людей.
Приветами, наветами, просвета ночь зашторенна,
Оставь рассвету страсти, лицедей!
Позируя-лавируя, я в сердце яму вырою...
Ты, просто знай: она, ведь, для тебя!
Валькирия! Вампир - не я! Зловещею сатирою,
осыплю, бесполезно-безболезненно
любя...
18.11.2007 годь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46739
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.11.2007
Ароматом узвару переповнена хата,
І звисають рядками калини охайні пучки.
Посередині піч, розпашіла, пихата,
Але добра і рідна, допіка пиріжки.
Позолочена покуть образами ясніє,
І здається, що янгол святий крила вже розгорта.
І дивуєшся вкотре, як же мама уміє,
Колискову співати - сон умить огорта.
Що тоді було сном, вже збулося з роками,
А теперішні сни навертають в дитинства часи.
Наяву все частіш поринаю думками,
Пригадавши і запахи, і голоси...
...Обважніло пливе хмара сива над ставом,
По слизьких берегах очерет на дощі тріпотить.
А чи вічна вона - нескінченна життєва вистава?
Від дитинства до старості час неминуче
летить...
17-18.11.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
Хоч вирви ніздрі тобі я заздрю.
Чому ці заздрощі спікають нутрощі?
Не хочу заздрити, чим тут зарадити?
Що за принадність у слові " заздрість"?
Та я ж по- доброму, кусаю кобрами,
Наповнений жалю, я все-ж тебе вжалю...
...Немає білої,
немає чорної,
одна є заздрість - вбиває
радість...
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
Коли прокисне закип"ячена вода,
Пісок набуде вартості, мов цукор.
І оптиміст останній зарида,
Німий з народження "рятуйте" крикне в рупор...
Тоді живі позаздрять мертвим трупам.
Вода у чайнику, сірник ще не палив,
А цукор подорожчав без запасу.
І оптимістів, мов хто наплодив,
Німі кричать, та поки ще безгласо;
Живі й так заздрять мертвим, час-від-часу.
Летить наш час, немов скажений лис,
То лісом, а це вирвавсь на дорогу.
Гляди! Не чайник - океан прокис!
Земля танцює, шкандиба на ногу,
і склянками- громами б"є тривогу...
Гряде Судилище всього живого...
23.12.01р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
Не ворухнеться, причаївшись, вечір,
Урозтіч кинулись відсіль вітри.
Не вовк - ягня сидить в руні овечій,
Казок, хоч повні пригорщі, бери.
Спокійно, отже лагідно на серці,
Спочинок на почин діянь добра.
Не тіпається у скаженім герці,
Єство, та з острахом не завмира.
Ой, хороше, ясниця вечорова,
Цілує душу, грає в унісон.
Напівмолочна, млосна колискова,
Дбайливо кутає у диво - сон.
Прогулянка вдалася пречудова,
Зрівнятись з нею важко навіть сну.
Частіше повертайся, мить казкова,
Весь клопіт денний без вагань віддам,
за неї, за одну ...
05.01.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
Туман, дощу метаморфоза,
І віхоли онук нерідний.
Спустився молоком, негідний,
То, певно, виклика мороза.
Рябіє сніг, сіль на узутку,
Біліє пасмами кривими.
Цитринками все, запашними,
Несе з базарного закутку.
Руба м"ясник свинячі туші,
В руці сокира гостра грає.
І тітка, змовницьки, моргає:
"Бери, свіжайше, дорогуша!"
А люд снує, базар - мов вулик,
гуде; Різдво не загорами.
Скуповуються, Бог із вами,
Виходжу звідти на провулок.
Туман щезає, ліс приймає,
В обійми лагідно - соснові.
Дарує радощі зимові,
Красоти - брами відкриває.
В зимовім лісі хороше блукати,
Ступаючи по сліду зайця.
Схопити щастя, бодай хоч окрайця,
Біду в сніги, між сосен, закопати...
Вже легше світ, таким як є, сприймати...
23.12.01р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46590
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
І прийде світ, в якому зла нема,
Там легко людям чути голос Бога.
Він вічний, бо не треба задарма,
Втрачати сили в битвах проти злого.
Додай снаги дожити до такого...
Наш втратив рівновагу світ - тиран,
Затято балансує у падінні.
Зроста тягар негідних потурань,
Не смій на добре накладати тіні!
Стрічаєм рік, блищать голонасінні...
Рішуче розмикаю свій ланцюг,
Духовності ключем заіржавілим.
На ранок од виснажливих потуг.
Не дай прокинутись ущент безсилим.
прозріння дай плодом живим і зрілим...
10.01.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46589
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.11.2007
Щомиті нам доводиться втрачати, щоб набути,
Та меншим зупинити більше зло.
Жертовні камені, холодне, сіре тло,
На спинах носим, наче парашути.
Приносимо у жертву вільний час, здоров"я, сили,
Ефекту адекватного ждемо.
Розчарування - цей важкий борець сумо,
Збиває з ніг, заламуючи крила.
Тоді встаєм: одні - на ноги, на коліна - інші,
Живемо далі, навчені життям.
Вставай з колін, та обтрусися, та затям,
Що долю ваблять жертви кривавіші!
...Недавно сірий камінь придавив - ані дихнути,
Гримів: новою жертвою ставай!
На тому світі обіцяють вічний рай,
На цьому запевняють не забути...
З грудей спочатку серце виривай...
О, совість! Колискову не співай, не дай заснути...
12.04.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46501
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2007
Болото Супоївське, в розпалі літа, в зеніті,
Тут пре з непролазної хащі, горілим димком торф`янИм.
Тут зелень буя здичавіло, ширяють скажені, неситі,
Ці оводи, кляті люфтваффе, гризуть, потом п"яні моїм.
Біжу, відганяючи їх, клянучи, ловлячи, ноги грузнуть,
А там, на горі, череда свої боки впаса.
Правічно так, пахне бур"ян, аж легені мов луснуть,
І піт залива, і пилок на чхання пробива, сонця жалить оса.
Враз, верби зелені попереду, мов розступились,
Озерце у рясці й лататті, очима стожаб погляда.
Чудесне воно, там, де ряски нема - дно відкрилось!
Наскільки прозора і чиста сльозова освяти вода.
Місця заповідні, магічні, русалок притулок,
От- от вона випурхне, майже безгучно, з води!
Мабуть просто жарко, та ще не вщуха гедзів вулик,
І точиться голос болотний: до вечора лишся, зажди...
Не хочу нечистої сили, біжу в силу чисту,
Туди, де ручай витіка, від землі, від небес.
Із надр сходить свіжість і сила, згори, промениста,
Напився, підняв погляд в небо, і бачиш - Всевишній воскрес!...
23.03.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46495
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.11.2007
Тривог, чекань і хвилювань,
Їх незліченно промайнуло.
Рубці ледь серце затягнуло -
І знов невдача, Боже хрань...
Та де нам бравурна байдужість!
Не вмієш нею скористати,
Не допускайте освистати,
Чиюсь, там, думку - раптом мудрість?
Досадна сама думка навіть,
Про світовеє панування.
Ця думка згубна, бо остання,
Одтоді розум позоставить.
Не відаємо справжню суть,
тому і віра у прекрасне.
Надія і Любов не згасне,
Ми повні нею мусим буть...
9.02.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46407
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2007
Я бачу, що Добро все ж є!
Воно за сонцем на зорі встає.
В пшеничнім колосі воно зростає,
На крилах ластівки стрімглав злітає,
Струмує з джерела у пригорщах води,
Солодким яблуком шепоче: " не впади..."
Моїй дитині, що ягням на полонині,
Лишає перші на житті сліди...
... Не зчуєшся - вже й виросло дитя.
Та то ж Добро дало йому життя!
Добро стрічається в природі всюди.
Спішіть його сприйнять - хай Вашим буде!
Спішіть його оддать всім іншим людям.
То так вбачається Добра розумний смисл...
осінь 2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2007
Я запитаю безліччю барвистих висловів:
Чи любиш ти мене, моя земля ?
А я тебе люблю - бездумно і осмислено,
Непередатної краси ліси, сади, й поля...
Природу свого краю не зміняю - знаю,
Пшениці колосок - на море і пісок.
Нема більше ніде такого гаю,
Ніде пісням дівочим так не підігра струмок...
Краса землі - одвічна й незнищенна !
Тебе не вбили, не змогли заплямувать,
Експерименти надприродні псевдовчені,
Бо вмієш, навіть на краю, мій краю, виживать...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46395
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2007
З віконця донька спогляда пейзажі,
Виблискують цікавинки в очах.
І, пальцями долонька, шибку маже,
Волога, мов корона, рученята в обручах.
Та, не стрибай, тримайся, щоб не впасти!
Вузьке, бач, підвіконня і слизьке.
Дивись - ворони починають наступ:
На дерево, стовпи й дахи, спрямовують піке.
Я відповіді знаю на питання,
Що непокоять крихітне дівча.
Де сонце спить, і де встає із рання.
І хто у дитсадочку виховательку навча.
Та, ви ж, гуртом, навчаєте дорослих,
Ви - жовтороті академіки для нас.
В цих пагінців, з наших сердець пророслих,
Давно дубам кремезним вчитись час.
Екзамен щирості душевної складати,
Любові залік, іспит доброти.
Ов-ва, ці вчителі, вміють навчати!
Своїх батьків, хоч як ти не крути...
З віконця донька проситься "на руки",
І пригортає личко до лиця.
Немає, мабуть, кращої науки,
Ріднішої у світі, освіти, ніж
ОЦЯ!..
вірш писано, років зо п`ять, сьогодні дописав
14.11.2007рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46259
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2007
Звідки взялися тут верблюди з пустелі?
А як в ставку у нас дельфін...опинивсь7
Чи я незграбно повернувся в постелі,
Чи телевізора на ніч надививсь?
Ходив я за село у ліс, на "сахварі",
На лева, та за антилопою-гну!
Одарко, ми удвох до смерті у парі,
Іди, я зара тобі матів нагну!
Ану, заплющ свої запухлі очиці,
І опинися у Баганськім...раю.
А ти йдеш на гробки, збирати суниці-
Ой, зара пику я тобі розіб`ю!
За те, що чарку ти від мене сховала.
Як випити мені Мартіні...тепер!
Всього Швинцарського бьюджету замало-
Такий сільський я "мультиміліордер"!
Газую в трахторі - у джипі своєму,
фламінго з борозни клюють...черв`яки.
Тріщить мобіла, блін, на фермі проблеми!
Кориду крутять на телицях бики!
Дорогу череда всю "замінувала".
На ланці в буряках заліг(а з котрою-то?) бригадир.
Безстидник - чи своєї Дуньки замало?
В камухляжах, мов польовий командир.
Насвистую в кабіні пісню з "Віа-гри",
Бо все-одно, грошей - як не було(бляха-муха), то й нема!
То ж нахфіга мені здались ваші Гагри?!
Ну, всьо! Всіх благ! Окей-гудбай! Ваш
Хома...
Пісенька
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.11.2007
Наконец-то одни!..Содрогаясь,
Гладит пальчик обивки велюр.
Ох, взобьем с тобой сливки!..Родная,
Нынче ты выбираешь аллюр.
Только мерное шмяканье слышно:
За стеклом месят снег ходоки.
Грудь твоя в такт вздымается пышно,
Навострив ненасытно соски...
Я впиваюсь губами, немея,
В твою шею, и в губки, рыча.
Обладая тобой, столбенея,
Ах, как ласка твоя горяча!
Деловито урча, подпевая,
Греет воздух салона движок.
Я - ракета! Я - молот!! Я - свая!!!
Сливки взбиты...
Теперь - творожок!..
13.11.2007г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46123
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.11.2007
Коли із мук з"являється перлина,
Гадаєш все: чи варто, чи не варт?
Подарувати всім по капелині,
Чи, може, її здати у ломбард?
У підсвідомість поринає думка,
Ніби в підводну синь збирач перлин.
І вирина - то лицар в обладунках,
А то, у дранті весь, бомжівський син...
Процес триває, цінності линяють,
Жбурляють віхті бруду в наш город.
А ті, кому не можна спать, куняють,
впоровши той заморський бутерброд.
З вином все ясно - і з лайном приблизно,
Вони із часом кращими стають.
Уже як є... Хоча ці афоризми,
Харизмами чомусь не визнають...
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46117
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
Збагнути тяжко - ми ж такі однакі!
Та напускні аматори- актори.
Вдаєм із себе, хоч напівпрозорі,
Самі собі влаштовуєм атаки.
Якісь, мовляв, ідейні, чи сімейні,
Розбіжності постійно виникають.
Ведеться в нас: коли когось з"їдають,
Спочатку світять посмішки єлейні.
У плетиві безглуздої вендети,
Нарощуються м"язи й фібріоми.
Вовкам підкину свіжої соломи...
Та не їдять її вовки - аскети...
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46116
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
І знову листя виперло з землі,
Свіжо - красиве, вкрило чагарі.
І смітники, що люди поссипали
зеленими клумбеціями стали.
І тиждень по Великдню, і гробки в селі...
А в нашому підстарчому парку,
Розбитому в річницю десь- таку,
Світило любо грає в світлотіні.
Обабіч кладовища бузки сині,
Розносять йдучим пахощу п"янку.
Таке життя вирує - красота!
Цукерки й діти розмішались там.
А поряд - безкінечний, тихий спокій...
Як сонце ллє прибій в пісок глибокий,
Чорнилом зблискує могил плита...
І всяк присутній миттю врозумів,
Як хутко час сплина - аж бракне слів!
Який безхвостий та куций його відмірок...
І кожен пив, та частував горілок:
За матерів, батьків, дідів, а де- хто - й за синів...
весна 2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46076
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
Хотів би бути я у епіцентрі тім,
Де об"єднаються в двобої дві полярності...
Вони єднаються, кохаючись в любові
Вони єднаються, б"ючися у війні.
При цьому завжди вивільняється енергія,
Енергія любові - насолода,
Енергія війни - то завжди мука.
І в обох випадках замішана матерія,
Бо завдяки любові - мир і згода,
а завдяки війні - завжди розлука.
Дух і матерія тут неабиякі - космічні і людські.
Продукт любові - то нове життя,
Продукт війни - то завжди смерть сліпа.
І в них одне та спільне джерело,
Несказане, з душі воно текло:
Любов - від Бога,
а війна - то зло...
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46075
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
Засипає снігу повні з горією засіки
Робітна старальниця зима...
Покриває сліду ями, наче соти пасіки
Не збіжиш - за комір задима.
Сани грузнуть хрумкотливо, полозами повзають,
Потом з коней в носі пробира
Де авто під гірку люто шини лисі ковзають,
Там гнідий хвоста їм задира.
Весільниця радісна - вдихнув мороза свіжого,
Очі мружить поля білий сніг...
Сірий, бігу не ламай, голодний, та не їж його!
враз на спину опущу батіг...
І від того взимку праця забавою видасться,
Бо краса й холодна зігріва!
В літніх снах зимова днина отакою видиться,
А в зимових - спекотні жнива...
25.12.2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=46074
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2007
Холод, холод, наче в склепі вбогім,
Вже осіння жовтизна збілилась.
Осінь від зими "зробила ноги",
І у тому склепі зачинилась.
Скаменіли гілля на деревах,
І ставок потрапив у полона,
З льоду; тільки марево серпневе,
Вимріяла знічена ворона...
Насвистіла вуха біла буря,
Наче незугарна господиня.
Борошно розсипала із дуру,
Не діждеться пиріжків родина.
Хіба дітвора сніжки ліпити
буде, та й оту кулясту бабу.
Їм сміятись, тішитись, радіти,
Прославлять в піснях її, незграбу ...
зима 2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2007
Набросала осень листьев, не жалея, на полотна,
Перепачкала все кисти, и забросила пейзаж.
А зима придет - все смоет, белопенно-чистоплотно,
И в трубе печной завоет, обнажая свой кураж.
Я встречаю на террасе, первый снег, с луны летящий,
Представляю, как на трассе, шины летние скользят...
А, затем...вагоны скорой, да сирены вой свистящий.
И, печальная, love storry, затуманит чей-то взгляд...
Нет стабильности на свете, да и денег не хватает,
Ностальгии нотки эти - будто кофе-суррогат,
Сплошь кислы, и горьковаты, всякий это ощущает...
Но, ведь, мы невиноваты, жизни вот такой расклад.
Эх, столкнуть бы, лень-подружку, и сложить-бы раскладушку,
И, работать над собою, и работать...над тобой!
Но, видать, средь белых мух, есть сонные...ноздрей в подушку!
Щас, последняя затяжка, щечка-ляжка - и отбой.
Пролетела мимолетно, растворившись мутной тенью,
Грусти приторная горечь, желчь снежок припорошил.
Горечь маскирую медом, мед - полезнее варенья,
Что ж поделать с гололедом? Не решил я...не решил...
Ты свой кураж зима, обнажай, не возражаю...
Где-то 2001 год. Песня, впоследствии переделанная под стих
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45965
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.11.2007
Ходить ходором хатина, трусить здором балерина,
розгодована.
У Великому театрі, танцювати пріму Катрі,
завтра змовини.
А з-за печі перехватом, взяв за плечі - йди за сватом,
по- здоровому.
Дайте сцени та софіти, біля мене не вціліти,
чорнобровому.
Чорноротій - по горішку, на болоті втопить кішку,
приворожує.
Ото віда, а не дума, гірше відьминого глуму,
хіть ворожая.
Ой сирени, ваші співи, геть зі сцени, старі діви,
лихолякові!
Нащо корчиш балерину, аби ти була людина,
Богу дякувать.
То живи і дякуй Богу, не криви, то найде змогу,
доледарену.
Сочетає і засвата, хилитає дівка хату -
- буде спарена...
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45888
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2007
Де у берези очі по-весні?
Коли вона заходиться сльозами.
Невже оте вирішувать мені,
Пронизуючи стовбура свердлами?
Набравши досхочу її роси,
Не потрудившись очі їй закрити.
А ти, берізко, мовчки голоси,
Все ж твоє листя буде зеленіти.
Непевно озираючись, іду,
Все, ніби, тих очей сліпих, боюся.
Березу найсильнішу віднайду,
І соку в неї досхочу нап"юся.
Вона мені присниться уві сні,
І в душу сумно, крізь пітьму, загляне.
Де у берези очі по-весні,
Коли життя, ще не розквітши, в"яне?..
весна 2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45886
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2007
Дивуєшся дивами, як відверта наглота,
Подобатися може, ще й повагу викликати.
Їй, навіть, імпонує чесна, щира простота,
Людей, не звиклих іронізувати.
Байдужим ставленням самі викохуєм собі,
Затятих егоїстів, зле жартуючих із нами.
Один раз показавши, що буваємо слабі,
Достатньо - ми вже породили хама.
Які ж відносини складні у нас - людей живих!
У кожному добра сидять значні потенціали.
В житті обходитись комфортно звикли ми й без них,
Останній раз коли їх розкривали.
Людина нерозумна ревно іншу жити вчить,
Наука з лісу - в голову, до горлоспазми, хрипло.
А мудрий - сам собі: не запитаєш - то й мовчить,
А запитаєш - перлами засипле.
Ментальність ні до чого тут - освіченість і такт,
Дуетом грають партії, в любовному сонеті.
Ось тут, брутальні хами, усвідомте прикрий факт:
Для вас життя - лише антракт в буфеті!
15.04.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45885
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2007
Я для дитяти казку вигадаю - на ходу,
Нехай послуха - міцно спати буде.
Лисичку найхитрішу приплету сюди руду,
І їжачка, й пустельника - верблюда.
Такий- собі виходить вінегрето - бісбармак,
Розпалює фантазія уяву.
Як змія злого, мов капусту, сік Левко - козак,
Розкривши ротик слухає "малява".
Тепер найголовніше смислу трішечки вдихнуть,
І вивести мораль якусь, повчальну.
Ой леле, не встигаю, бачу - міриться заснуть,
Затягує вже пісню позіхальну.
Отож, швиденько вкручую щасливий "хеппі енд",
Якраз вгадав - і вії очі закривають.
У казці головне - то зло добром розбити вщент,
За те її і словом "казка" величають ...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45698
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2007
Освідчився в коханні достотУ,
Зеленокрилий липень тихій липі.
Наспівує мелодію просту,
П"яніє пахощами квітів бджоловитих.
А навкруги крутився веселрай,
Дерева всі віттями виражають,
Хвалу липовім цвіту; з краю в край,
Невтомні бджоли, гудучи, кружляють.
І ми з тобою, зкохані, ідем,
Обнявшися печеними плечима.
Зчудовано в цю казку, в цей Едем,
Вдивляємось розкритими очима.
Немов з собою хочемо забрать,
У непогожу, холодильну зиму,
Липовий цвіт, цілющий аромат,
І цю, сповнену щастя, мить незриму...
літо 2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2007
Похукали в горлОвини пістолей,
Стрілятися - не пляшку пити вдвох.
Крокуй, лиши поетам епістолей,
А де ж твій секундант, бодай би всох?
Когось через миття крізь нас не буде,
Чи я злечу поглянути згори?
Простив тебе, хітливий славоблуде,
Та запізно вже: п"ять, чотири, три...
Бабах, бабах, подушка мокрим потом,
Сира, немов могила глиниста.
Ловлю з кватирки кусень вітра ротом,
Цур тобі, нічка неспочиниста!
Умитись, бритись, на роботу пертись,
Сон в забуття прогнати з голови.
Але з роками важче вище дертись,
Хоч до роботи скоті рукави.
Дуелі з керівництвом, в колективі,
У транспорті, і дома, у сім"і.
Вогонь з"їв порох, істина - у пиві,
Чужі не вб"ють - то доїдять свої...
25.01.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2007
Я на пенсии давно,
Я не "режусь" в домино.
И зимой, и в летний зной,
Мне лишь снится выходной!
Круглосуточные будни:
Я - секретнейший сотрудник!
Мы, агенты, и стары,
Не выходим из игры.
Ветер летний - шепчет сплетню.
А осенний - донесенье.
А метелицы кураж -
откровенный шпионаж!
Сильно, вьюга, не кружи!
Сядешь на детектор лжи!
Не всегда весна чесна,
Льдом "расколется" она.
Снег неспешно тает -
тоже что-то знает!
Вот подснежника головка,
поднялась - вдруг там шифровка?
Надо бы перепроверить!
И цветам уж трудно верить.
Просыпаясь, и зевая,
я тебя подозреваю,
солнца луч...ты, уж прости...
Засветился!..
Засвети-и-и...
10.11.2007 год(Юстас - Алексу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.11.2007
- Сантехник, Вы ж синий! На спирт налегали?
- Д-да что в-вы! Весь день малярам п-помогали!
- Хоть доктору не ассистируйте...
- Вы медики? Так м-медитируйте!
А то щас как выну я к-ключ разводной!
Д-давай п-по одной! Че ты, как не родной?
Что, муза твоя подала на развод?
А, у тебя муз? Ты смотри, во народ!
А вынь-ка, монету! Что - нечет, иль чет?
Воды, что-ли нету, труба, что-ль течет?
Знакомая, брат, с-ситуацция...
Какая ж тут и-инссиннуацция?
Ты что, да ты брось, стих писать обо мне!
Нашелся поэт! П-протирай свой "п-пэнснэ"!
"Афоню" смотрел? Посмотри еще раз...
Сейчас начинается! Я п-побегу...Вызывай...в другой раз!
09.11.2007г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45644
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.11.2007
Я певен, підсвідомо, мабуть,
Що відіп`є з чаші життя росу,
Лиш той, кого прекрасне вабить,
Хто здатний увібрать буття красу.
Ні, не оздобу ресторану,
Дешевизну блискіток для сорок.
Фужера п`яність філігранну,
"Мистецтво роздягання" у дівок.
Це - хліб душі, але печеться,
Він у печі, що згасла, без вогню.
Холоне, а душа товчеться,
На місці, і за що її ціню?
Краса і чистота вражає!
Та лише справжня, без бридких прикрас.
Народ її одвічно має,
Природа, й Бог, що дав її для нас...
осінь 2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
Пенсионеры, старики, живут, безмерно от тоски,
безмолвно, в одиночестве страдают.
И в нашей жизни сумасшедшей, лишь вспоминают о прошедшей,
и от детей всеменьше ласки получают...
Как ждут они те выходные, когда их "отпрыски" родные,
да внуки, изредка, гостить приедут.
Но только рану раздражают, и не всегда их понимают,
и утренним автобусом, уедут...
Ну вот, опять, кого-то ждать...
И сердце хочет старость обозвать:
Ягой-каргой, да с безобразной головой,
и раной, из которой гной, привлекший мух зеленый рой...
А можно старость обозвать...рекой,
что скоро выльется в прибой,
и лесом, с выпавшей листвой...
А крики сов мешают спать...
Давайте старость уважать, и стариков не обижать,
хотя, предотвратить ее не в силах мы.
Давайте ласку отдавать, давайте чаще приезжать,
к родителям своим, хорошим, милым.
Ведь нас же тоже завтра ждет, она к нам медленно идет,
беззубая разлучница седая...
Но, если, мы себя поймем, родителей к плечу прижмем,
она боится, в страхе убегая...
И вот, опять, нас будут ждать...
А жизнь не может повернуться вспять!
И мы живем, и песни лучшие поем,
и тост поднимем за столом, за матерей и за отцов!
А старость смотрится в дверной...проем,
она присела под окном,
хотя еще наш светел дом,
и соловей мешает спать...
(не плакать)
любимая песня моей мамы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45589
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.11.2007
Не всегда меня солнце ласкало.
Твой тату, как рисунок наскальный,
ощетинился зверским оскалом...
Так и хочется сунуть в него...
чек фискальный!
Но последний виток моих мыслей,
Пренебрег неизведанной далью.
И ушел, меж грудей твоих вислых,
Обагряя, попутно, клинок, издеваась над...
сталью!
Припев:
Затеряй, затеряй ты меня, дикая природа!
Обласкай и сожги меня солнце, ослепляя урода.
Отрави меня и вырви, зеркальный туалета аммиак...
Неужели я маньяк? Сексуальный маньяк...
2
Не люблю, когда женщина с водкой,
В одной посуде плывут мостовою.
Затаившись, я вслед за находкой,
Крадусь, как за цыганской звездой, кочевою...
Переполнившись адреналином,
Я кидаюсь на жертву свою.
Что я сделаю с желто-красным кричащим пластилином?
Каюсь, не признаюсь, я прошу - остановите
интервью...
Припев:(Тот же)
(прочитав, смыть в...и забыть навсегда)
примечание: автор ни в коей мере не разделяет эту
точку зрения
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45583
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 09.11.2007
Чи залишилася ще десь проста, звичайна щирість?
А може то красива вигадка була?
Але тоді б земля родить стомилась,
Нас годувати хлібом не змогла.
Та зовсім щирість - то не спадкоємиця достатку,
Мовляв, бери, у нас ще є, прибуде нам!
Ні, це щось звище, дане нам на згадку,
Від саду, де у Бога жив Адам.
Вона нас, модних і сучасних, не на жарт дивує,
І, зазвичай, черству образу віддаєм.
А як біду над головою вчуєм,
Уваги й... щирості від інших, ждем...
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45550
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
Ці порцелянові слова - упали і... розбились...
А плитам полу байдуже до них.
Немов не чули їх, але ж друзки лишились,
Розкидані лежать, аж день притих
Матеріальна думка стала, керамізувала,
Довколишню занедбану сім"ю.
Та щоб розбить каміння, виявилось мало,
Крихкої порцеляни - б"ють і б"ю.
Нам треба, як годиться, у словах сталева криця,
І рупор мідний - янгола труба.
Коли вже змушений мужик перехреститься,
Він хреститься; ганьба, брати, ганьба...
2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45549
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
На воді не видно сліду,
Чи ходив хто по воді?
От коли в бетон Він піде
не застиглий - що тоді?
Вистига бетон повільно,
Скаменіє - назавжди.
Лиш тоді ми вірим вільно,
Коли бачимо сліди.
Хоча знаєм - розмиває,
З часом каменя вода.
Може то вона лишає
відтиск нам Його сліда?
Як уміє - так говорить,
Струменить, дзюрчить, пливе:
Хай Він в кожнім серці ходить,
Ось тоді воно - живе !
15.03.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45548
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2007
Смех без причины - не
признак дурачины...
Когда на улице - весна,
луною заполночь полна...
Кипит природа - дни продолженья рода.
И рыба-птица-зверь, и я,
до хрипоты и забытья,
поем весне мы, напрочь позабыв о сне!
Иду вдоль лилий, а на пруду их - в изобилии!
И веткой шпарю комаров;
Пойду-ка, соберу я дров,
и, вместе с милой, приготовим шашлыков...
И в нашей жизни, как в книге, мышью грызенной,
открыта новая глава -
вот я, уже несу дрова!
Костер горит - что в наших душах он творит!
А в наших душах - гитара плачет...Слушай!
Задета тонкая струна,
какая быстрая весна!
Грозится в лето перейти - уже в пути!..
...В раздумьях вечных, ветрах холодных, встречных,
Проходит наша жизнь...и вот,
весна приходит! И зовет!
И к ней на бал , спешит успеть,
и стар, и мал...
(песня)2001год
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45281
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.11.2007
Кобылой бешеной стучит в груди,
и пеною прибоя вокруг губ шипит.
Бегу по жизни - нетуж-ки идти.
Ходить - ведь это надо заслужить!
Вот пулей мимо...пронеслась любовь.
И, плавником акулы, мокро смерть блеснула.
А из потерь, всего: разбита бровь,
да сердце отравилось...приняв
кровь...
* * * * *
Отчаянье с тревогой, бродят
по оврагам влажных слез.
На прошлогодних листьях
свежевыпавшие стелятся.
Одежду ветви рвут, и пауки
клочки своих волос,
в лицо бегущему швыряют
от безделицы.
Куда бегу я: из лесу, иль в лес,
к себе, иль - от себя?
Ответ не найден, на вопросы,
хрипом из груди,
в три сердца мечется одно,
само себя губя,
и, вместо крови в жилах,
плещется твое:
У й д и !!!...
......Ни зима, ни вьюга - лето звоном расплескалось!
Отчего ж в душе, с качелей, солнышко...сорвалось?
Лопнула подпруга, конь, испуганный взбесился,
И седок, летя в овраг, в твои врата уж...
не просился...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45279
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.11.2007
Літа між зорей згаслим смолоскипом,
Нахнюплена до поночі наруга.
На трійці кОней, звукотяжлим хрипом,
Вигукує бажання недолуге.
То "шиза" простирадло розгортає,
Чи штору небеса одбатували?
Чи хмизу на кувадло настеляє,
розпечене, щоб тліло тіло-сало.
Хто усотається на губку спраглу,
Душі моєї стрісканого грунту.
Крило несучий, білонезасмагле,
А чи рогач безшкірий богобунту?
А я росою, обплетусь лозою,
у листя, що цвіте у провіснь росту.
І ухоплюсь, мов ящір мезозою,
За корінець - кінець платанопосту...
Літа між зорей сутність обігріта,
Моя душа, урешті знайшлорада.
Ні, я не хворий - попри колориту,
Люблю всіх вас, життя, його принади...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45231
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2007
Разгар весны...
Под небом ночи и травой контрастной,
с Богиней Лета, юной и прекрасной,
сидели мы.
Пьянила ночь...
Нас до утра и ароматной, сладкой,
Листвы зеленой тоненькой укладкой,
Сны гнала прочь.
Сливались мы...
В порыве счастья и влеченья страсти,
И я, и ты - мы больше не две части,
В укрытьи тьмы.
ТеплА роса...
Дня зной прохлада летней ночи гонит.
Спит лунный лучик на твоей ладони,
На волосах.
Ночь счастья нам...
Дарила чудо до рассвета...Утро,
улыбкой светится, и вторит будто:
Вам рай я дам!
Горит рассвет...
Зарею счастья солнце снова встанет.
Там, где нет нежности и пониманья,
Нас больше нет...
1989год
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45230
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.11.2007
Я хочу вобрать в себя весь мир, все интересно!
Я верю лишь тому, что видел сам.
Но засел везде энерговампир - известно,
как психика, плашмя, чужая, бьет по глазам.
Бей в бубен, в тундре, шаман,
я подыграю тебе в свой барабан.
В Тибете лама танец ритуальный заведет...
И вздымут руки к небу тучи верных мусульман,
в молитве причастятся толпы божьих христиан,
а где-то, на Борнео, каннибал останки друга догрызет...
Но зачем так далеко ходить: Борнео!
Мы по жизни уже сами превратились в каннибалов.
Выживает, кто имеет посильнее нервы,
Проглотивший оппонента спит, наевшись до отвала.
Клевета привычным делом стала, между делом.
"Победителей не судят" - говорим мы, самоуспокаиваясь.
Под себя гребем лишь, преданны душой и телом,
а с приходом смерти мучимся, раскаиваясь...
Бей в бубен...
((это песТня)не обессудьте)...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45134
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 05.11.2007
ПОЧАТОК НУДЬГИ...
Не радує світанок буйним цвітом,
Коли ти за бортом життя, нікому не потрібен.
Піднятися з постелі, вийти за привітом,
Його не чуєш і не бачиш ніби.
Себе вважаєш пустоцвітом в полі,
Посіяним навіщось, достеменно невідомо.
Не у в"язниці ти, але хоч і на волі,
Свобода ця здається жовтим домом.
Чому так сталось - вчора ще сміявся,
Та, мабуть забагато, зараз плач, коли умієш.
І ніби жить, як всі, по- людськи намагався,
Та за всіма хіба ти скрізь успієш?
Не вигадка це, правда, так буває,
Життя - то лід слизький, терня, і будяки колючі.
Людина добра поступово вимирає,
В нім зостаються жить лише повзучі...
ВИСНОВОК:
Невже це я? Спитав себе я,
Коли гарчу собакою на всіх.
Коли вступаю у конфлікт з сім"єю,
Та зневажаю рідних і близьких.
Невже це я, коли таким буваю,
Гнів застилає очі без підстав.
Бозхмарне небо світле в шмаття крає,
І розриває моє злісне "гав"!
Коли цей гнів проходить, відлітає,
Миттєво, як влетів, хижим круком.
То його місце сором посідає,
І лиже серце жорстким язиком.
За гнівом сором, туга, навіть відчай,
По нервах скаче диким табуном.
Душа тоді Творця на поміч кличе,
На зло одвіт єдиний є - Добром!
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2007
Буває в мене і така година,
Мені здається - я мурашка, всі мурашки,
а Земля - дитина,
що гралася в космічному садку...
Втомилась, і лягла спочить, на мільйон літ.
А ми, мурашки, дарма не барились,
Та лапками за неї зачепились,
Розповзались та розплодились,
Кусати й гризти почали...
А вона спить, сплина вервечка літ...
Та, либонь, не могло ще цій дитині,
по- справжньому боліть...
Нехай ось хтось кусне, та гарно,
Дитина тоді ся"просне, чесатися почне,
(у нас це катаклізмом зветься), марно,
Тоді і виживати вже, дитина
до мами- Сонця побіжить, і та умить
Потопить, повбива, попалить і подавить всіх, до одного...
Бо, що ж за мати та, що не пильнує чада свойого...
1996р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2007
Нерозважливим здається, хто вагається,
Хоча виважено зважує відомості.
Він вагітний цим, вага ж його вважається,
Неважливою - у стані невагомості.
А наважитися треба, як не важко це,
Важелі важкі й важливі переважити.
Буть відважним і не втратити своє лице,
Важливіш за все в житті цьому, найважчому...
Переважно неважким він потім видасться,
Вчинок, що дається нам з важкими муками.
Хоч важкі ми на підйом - вставати прийдеться,
Все - одно, щоб поважатися онуками...
осінь 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2007
Я - то сирий пісок ...
О, велетенський Будівничий!
Візьми Любов, та й побудуй мене.
Бо я не взмозі вже палацами розкішними стояти,
Бо розсипаюсь я.., хіба- що здатен бути
за іграшку дитині та прибою.
Будуй, благаю, бо таке накою...
Пісок, вода - одне сипуче, інше - ллюче.
То дно ріки - мутне, холодне, злюче.
Любов - цемент, її значний процент -
І ось - вже замок я, щоб на віки стояти,
Та Архітектора на славу величати...
6-7.09.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45011
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Нащо робити зле, на старість каючись?
Так, я зробив премногая гріха...
Був молодий, душа була глуха.
Духовному - земне. Я брав, не гаючись.
Кричав : то все батьки безвірні! Батьків син...
Та ж іскра Божа у тобі жила!
Її людина брудом залила...
Сама, батьки невинні, лише ти один.
Волав, мовляв, суспільство бездуховне в нас!
У ньому квіт любові не цвіте.
А ти полив цю квітку, най росте?
Та ж ні, топтав її ти повсякчас.
Почув : ідіть від мене вічно у вогонь!
Від жаху мокрий скочив на постіль...
То сон, що навіва зимова заметіль.
Ще поживу, доволі заборон!
... Нащо робити зле, ще й каяття не знать?..
19.02.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45010
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Кто не согласен? Расстрелять!
Вопил динамик у Адовых врат.
Поднимет руку на брата брат,
Утонет "Титаник", добавит утрат...
Кто не согласен? Расстрелять!
Мы все атакованы псевдодобром.
Вопросы поставлены псевдоребром.
Земля уцелована "под сексодром".
Кто не согласен? Расстрелять!!!
Да, я ведь, согласен! И вы! И они!
Мы все согласились! Мы ж все без брони!
Мы - танки "без башни"...Да ты "зацени"!
Здэс мудрост: имэющий башню, да павэрнэт ее,
да аткроэт забрало, пэрэкует он свай мэч на орало!
Ти...слышь, дарагой...нэ иши здэс морало...
* * * * *
А шаткая мысль устает удивлять:
Кто не согласен? Расстрелять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45006
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.11.2007
Поблискуючи тунікою ночі,
Сердита хмара Місяць придавила.
Розбадьорилася, та й відпустила,
Її сусідки теж до гри охочі.
Зірки, сердешні, в небі причаїлись,
Не їхня ніч сьогодні чепуритись.
Облиште, хмари, годі вам сваритись,
Доволі від землі вже напоїлись.
Якби ще хором ви могли співати,
За вітром, що свистить по верховітті,
То не лишилося б на цілім світі,
Нічого, що могло б вже здивувати.
А темінь мовчки сипле морок чорний,
Сльозою заволожуючи очі.
Дивацтва тої вітряної ночі,
Прокотяться повз ранок ілюзорний...
30.10.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44981
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Розумні люди закуток гріють,
А нерозумні про щастя мріють.
Розумні літо крізь весну бачать,
А нерозумні ночами плачуть.
А мудрі люди втішають світа,
То піднебесна Господня свита.
Що непідвладна земному праху,
Голови злові всякчас биваху.
Розумні люди - розумні й будуть,
Навряд, чи мудрости ще набудуть.
А нащо мудрість, як розум лупить,
З дурного він зо три шкури злупить.
А нерозумні тяжко гибіють,
Та в муках духом щораз міцніють.
То з них вже певно мудрець походить,
Земля - й та в муках врожая родить.
Бо ми й живем задля того тута,
Лиш за одне - мудрости набути.
І мудрими, врешті- решт, померти...
Й воскреснути, в виправдання смерти...
літо 2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44980
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Боги в Олімпі засідали,
Дівчат земних там розглядали:
Яка вакханочка чорнява!
Але, - спочатку була кава.
Сократ з Платоном аж побились,
Що першим в світі зародилось?
Яйце, чи курочка пістрява?
Але, - спочатку була кава!
Сім днів і сім ночей нестримно,
Арабіка лилась, розчинна,
І гуща землю покривала -
То кава всіх нас діставала...
Проснулись негри - й обімліли -
Коричневим зробилось тіло!
Ото була для них забава!
Але, - спочатку була кава.
В Марусі чайник закипає,
Кума у двері зазирає,
Сидять на кухні, розмовляють,
Гарячу каву попивають...
... Немає духу в пні трухлявім,
А лише - сіра порохнява.
Колись був дубом, ріс на славу,
Але, - спочатку була кава...
літо 2002 ( це не антиреклама, хоча не виключено).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44979
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2007
Вмирає- погаса фізичне тіло,
Поета душу все життя носило.
Поета, що в житті не прагнув слави,
Хоч мав моральні всі на те підстави.
Був сонцем і ранковою зорею,
Любов співав і жив лише для неї.
Але не видав жодної він збірки,
Бо видавництва зависокі гірки.
Помер незнаним, плакала родина,
Ще, може, в небі високо пташина:
Коли душа поета відлітала,
То їй, сердешній, страшно мабуть стало.
Зоря, що астрономи обминули,
Поетова, яскраво спалахнула.
Нарешті ж душу прийняла до себе,
Засяяла яскраво - на пів-неба.
Що на землі ураз тоді зробилось,
Та ж, ніби, очі після сну відкрились!
Схопились друкувати, видавати,
Вивчати, при нагоді цитувати.
Та зводити кругом камінні брили,
О, світоче, ти неземної сили!
Все ж, дійсно так, скажу я на могилі,
А він земні собі й не ставив цілі.
Не знав достатку, слави, хоч квартири,
Собі вселенські мав орієнтири.
...Хтось шпилить нам на почуття наклейки,
Любов пуска на комерційні рейки.
Свої "труди" зависоко цінує,
За іміджем, за рейтингом пильнує.
А відійшов - чи був такий, хто знає,
Душа, не спалахнувши, погасає.
Його душа - то жмут макулатури...
За що їй, грішній, отакі тортури?..
осінь 2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2007
Вкотре начудуватись я не в силі,
Від лету снігу, в тиху нічку, місяць сяє.
Землиця, тепла ще, беззубенько ковтає,
Сніжинки- первістки - їй ласощі ці милі.
Та враз... хмільним набродою, брутальним,
Морозище обняв земне цнотливе лоно.
А та й не пручається - чує, що холоне,
Сніжку ще кличе, стогоном благальним.
Ти ковдроньку мені поший, свавільний,
Та вкрий спочатку - хіба розуму бракує?
Зась! Він вже крутить, свище, розкошує:
Дивись, тремти, всяк душе, бо я сильний!
Зима, його матуся, вже старенька,
Не вистача снаги їй сину мізки вправить.
Ото припленталась, ніщо вже не цікавить,
То ж, лишень свариться, та крекче потихеньку...
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44925
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.11.2007
Посіяні в борозну хлібнії крихти,
Не виростуть у колоски.
Та виросте голуб, легкий, сивокрилий,
Склювавши лоскітно з руки.
Чи ж можна людину з металу спаяти,
І душу вдихнути, і дух?
Комп"ютерна матриця, матір"ю стати,
Не зможе без родів- потуг.
Ми, люди, не здатні і кроку ступити,
Відмовивши волі Творця.
Творіння, що ми спішимо наліпити,
То все літачки з папірця.
Дар Божої іскри - мистецтво високе,
А решта - смішний ширпотреб.
Для величі космосу людини кроки,
Нечутне тремтіння амеб...
Які ж почуття всамперед виникають,
У тих, що пройшли ті шляхи.
Цікавість, напевно, вони відчувають,
Знайомтесь: Миколка, поет від сохи...
2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44840
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2007
Бери, розкрий складанки, мов дитя,
Читати ще не вміє, хоч малюнки бачить.
Дарма, навчиться, всенечке життя,
Навчи мене добром на зло віддячить.
Сідай, проказуй казку про хлоп"я,
Що навчене було збагнути звірів мову.
Це мені надто, лишень мрію я,
Людську відчути душу загадкову.
Нум, покажи життя на розсуд свій!
Яким воно насправді може бути гарним.
Коли вщуха безглуздя суховій...
Навчи, як небо бачити безхмарним...
А ти хоч мудрий, чи як я, сліпий?
Занепокоєно спитався сонну тишу.
Дурненький,- відказав, я - розум твій,
Навчайся сам, тебе ж я не полишу...
2002р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44839
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2007
В несамовитій суєті- суєт,
Завжди брак часу вчасно підвестися.
Ой, не лети ж так швидко, схаменися,
Бо, може то падіння, а не лет...
Коли встигати жити, на льоту?
Аж, птахи - й ті перепочить сідають,
А нам роки і миті полишають,
Наповнену чеканням пустоту.
Викрешує галактика вогні,
Круг нашого мізерного возіння.
Ніяково стає від невезіння,
Та нерозважливої метушні.
Пружина галактична крутить час,
Дарує шанси на життя, відчутні.
Будьмо достойні! Будьмо самобутні!
Доки земні долоні носять нас...
зима 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44744
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.11.2007
Україно моя... Ти - замерзлая бджілка.
І калина, до крові подзьобана голубом сивим.
Та на райському дереві квітне - росте твоя гілка,
Од віка плодоносить замріяно полудом - дивом...
Україно моя... Наймитова, хоч вільна.
Свої руки лиш складені холодно - склякло цінує.
А дарма байдужися, дивися - Європа субтильна,
Чепуриться твоїми руками, та й тілом ласує.
Україно моя... Ох душе рушникова.
Економка - не ти, босонога купальська дівчина.
Ще у пам"яті схронах не стерта голодна полова,
Геноцидова міна, опухла дитина під тином ...
Україно моя... На ім"я миловида.
Ти Надія, що кличе Любов неземну повсякмиті,
Та ж зізнайся, урешті, якого шукаєш сусіда?
Той загляне під спід, ті вже ситі, а ті ще невмиті.
Україно моя... Та чому ж ти не панна?
Хоч, "панове", напівлицемірно себе обзиваєм.
Мов для Франції - Жанна, для нас ти завжди - Роксолана ...
Ми тебе історично такою лише собі знаєм.
Україно моя... Доля світла і віра,
Хай, урешті, тебе дожене і в обійми піймає.
І розкриється світові вічна душа твоя щира,
Пісня мого народу - та ж кращої в світі немає!
Україно моя... Враз душа потепліла ...
Знову сонце у небі промінням ласкавим сія,
Наше щастя - в тобі, і в тобі наша праведна сила!
Розгортай свої крила - вітрила, країно моя!..
весна2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44737
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2007
Десь в кронах кленових, у височині,
Крізь зелень численних канадських гербів,
Просвічують промені, грають на пні,
Ух! Нерукотворні - я в захваті млів...
Вночі з дискотеки хитався- приповз,
Вогнів там удосталь було - все гуло.
Та сонячним сквером йдучи нього повз,
Фламенко супроти гри сонця - село!
Уже і дрімаю, розморений вкрай,
А клени хитаються ритмом вітрів,
Забрів у долину, промінчика - зай,
В долоню схопив, аж присів - не стерпів!
Оце тобі ранок! Оце так весна!
Жалкую - дівчину ж додому одвів,
Прокинеться, мабуть, не скоро вона,
Дізнається, скільки я сонць наловив.
Душа молитовно благає одне,
Щоб довше гасав - толочив цю долину,
З грудей щось вигукую, щоб голосне,
В обійми жорсткі стовбурів любо лину.
Урешт занемігши, впав навзнак в траву,
Танцюють - радіють зайці по мені,
Мураха як вжалить - тоді й оживу,
Недовго чекав - гей, руді, не гризіть мене, ні,
Бо не розберу, чи це в щасті я, а чи у сні?..
Та біжу вже, біжу, і несу на собі, і мурах трохи ( все не струшу),
І проміннячка ці чарівні ...
15.03.04р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2007
Мені в тобі нічого не подобається...
Твої залізні зуби - як гвіздки забиті в отвір рота.
Коли смієшся ти - мене проймає рвота,
І бігти без упину, від тебе далі, моя мила,
щораз хочеться...
Мені здається, що я марю,
Коли з тобою розмовляю.
Твої слова, немов удари молота по голові...
Коли ти мені кажеш, що любитимеш повік,
Я відчуваю, як мене, обплутують товстими ланцюгами,
І на вогонь ведуть: от-от мене він поглине...
Але, це легше, ніж слова, що любиш ти мене...
Я проклинаю день той, рік, і місяць,
Коли тебе зустрів, вірніш, мене зустріла ти.
По спині тоді в мене зашкребли коти,
І всеньку ніч шакали вили, дивлячись на повний місяць...
Але це все не найстрашніше,
Жахливо те, що я ніколи ще раніше,
Тобі всього цього не доповів.
Бо я ходив тоді від тебе очманілий,
А це, як бачиш, я прозрів!
Отож, сьогодні день важкий, все наболіле, грізно,
Я викажу тобі, доки не пізно.
Бо знаю, що така змія, як ти,
Відобразивши ласку на лиці,
Пригрівшись, не забуде і вкусить. Смертельно...
Отже все сказати мушу,
Щоб ти не встигла захопить,
Собі, мою нещасну
душу...
Колян Шевченко (1992 рік.)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44659
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2007
ВИЛОКОМП"ЮТЕРИЗАЦІЯ...
"Робить ніхто не хоче вилами!"- волає наш завфермою.
Комп"ютера купили ми, поставили під фермою,
Супутника піймали ми, "порнухи" надивилися,
Доярку заламали ми, ой, що тоді зробилося!
Гуртом у бані милися, бо в вуха повно силосу,
Набилось- наліпилося, надої скоротилися.
Бо, щось не тих доїли... Тут, як назло, ще тіло,
Свербіло- зачесалося - на раду ми зібралися.
Подумали вже, чим змогли - у хлів комп"ютера внесли,
Та всіх корів зігнали - їм фільм демонстрували.
А далі вийшов анекдот: іще небачених висот,
Надої в нас сягнули! Корови ж не дурніші нас - миттєво все збагнули!
А головний наш "драйвєр", що він же і "провайдєр",
Раніше він був дояр - коровам крикнув "фойєр"!
Та розкачав "вінчестер", та закурив він "Честер",
Знайшов такі програми, що не було й у мами...
...І тут нас "розкусили" - нам світло відключили!
А, в принципі, нам "по- фіг", бо в нас "безперебойнік"!
Спитаєш: що за "птиця"? То, наче той, п"яниця:
Його ти заливаєш, а він все п"є, та п"є,
І, заразом, співає, концерти видає.
Ще працював з годину, а потім здох, скотина.
Ревуть корови: дайте, іще, хоч кілобайта!
А ми кричим: біда - накрилася "вінда"!
Та духом ми не впали - враз вила похапали,
Та, щоби не бісилися, насипали їм силосу.
Бо, знаєм ще зі школи - видовища ніколи,
Ще хліб не замінили... Японці не придумали
комп"ютера такого, щоб замінив нам вила...
Так отож,о: недарма ж батько з матір"ю, нас
поночі робили...
12 - 13.03.06р
(віршик теж написано поночі, під впливом компутіра)
Миколка Шевченко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44658
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2007
Стихи-картинки, тонки струйки,
Из уголков души сочатся.
Горя в ней, угольки буржуйки,
Бумагу чистую паля, калятся.
А, за высокими словами, впрочем,
Таиться ничего не стало.
Так что ж мы голову морочим,
Держа ее на позвонках удало?
Рассеяться, чтоб не сплотиться...
Неуж-то к этому мы хлынем, устремляясь?
Так в радость никогда не влиться.
Душа-малютка плачет, ужасаясь...
30.01.1997год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44526
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.10.2007
- Чому ти, берізко, красивая тілом?
Спитала зелена ялинка несміло.
- З якої це примхи ти біле вдягала?!
Сердита, старезна сосна закректала,-
- Ану ж-бо, зніми, а то Вітра призву,
І з ним тобі віття усі обірву!
- Та що ви, то звідки це я мушу знати?
Я біле це плаття не можу знімати.
А Вітер - мій друг, і мене захистить,
Тоді не захочете про щось просить.
Тобі ж, молоденька, про все розповім,
То ж слухай, ялинонько, річ, бач, у тім...
...Колись, в давнину, як ріка непокірна,
Від льоду втікала, що йшов непомірно.
Із півночі мерзлої в наші краї,
Щоб в грати свої закувати гаї.
Спинився, захекавшися, Льодовик,
Та й Снігу велить, переходячи в рик:
- Я тут відпочину, а ти далі йди,
Попереду мене порядки введи.
Та снігу свого більше сип, не шкодуй,
Щоб білим було все, заки я дійду.
Дерева всі білі повинні стоять,
Та, закам"янілі, на сонці блищать!
Коли все ти зробиш, як я повелів,
Піду я назад звідси, бо постарів.
Якщо ж не подужаєш - буду іти,
Річки через тебе не зможуть текти.
Сніг відкозиряв, надів білий жупан:
"Зроблю, як велиш ти, старий дідуган".
На щастя над ними брат- Вітер подув,
Собі, крадькома, їхню мову почув.
І миттю в наш край на крилах полетів,
Натрапив на нас, і про все розповів:
- Ой, зараз примчиться Сніжище сюди,
Тоді вам усім не позбутись біди!
Один лиш є вихід - білійте мерщій!
(Ми сірі стояли тоді, зрозумій),
Де ж взяти нам білого, щоб обмануть,
Цей сніг, коли він сюди схоче прибуть?
Та так полякались, що білими стали.
Та ж ми посивіли, як люди на старість!
А Вітер, тим часом, в озера влетів,
Підняв зграю білих, як сніг, лебедів.
І пухом укрили нас зверху вони...
Аж ось - Сніг чвалає, біліший стіни.
Долонями сплеснув - та й став на горі:
- Все біле стоїть тут, та щоб я згорів!
До мене вже тут Сніговій побував,
Піду я назад, та скажу, щоб вертав.
Хай дід- Льодовик вже додому іде,
Немає для нас тут роботи ніде!
От він розвернувся, поплівся назад,
І гай наш зітхнув, кожним кущиком рад...
...З тих давніх- давен річка сто вод змінила,
А нам сивину благородну лишила.
Так ми й одягаєм - велике й мале,
Оту білизну - пам"ятаєм про зле...
...Ялинка в пошані верхівку схилила,
Сосна заскрипіла, пробачить просила:
- Ти вибач мені, хоч стара, а дурна,
Не знала, не гнівайся, - крекче сосна.
А Вітер ласкаво погладив їм віти:
- Ото ж-бо, дівчата, буває на світі.
І в казці, і справді, буває всіляко.
Всміхнувся, й Сову посадив на гілляку...
грудень 2001р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2007
Удосвіта встану, хоч звечора не міг вкластися,
Іще дуже рано, корів не вигонили пастися
Я вийду на призьбу, проведу останню зірку
Втелющу очі у хвіртку...
Дивитися стану - чи не йде там ... Гайтана?
Самотня та боса, я би їй підстелив проса
Стежка ж-бо з пирію - осоту
Межка витоптана - суне хлопців рота
За нею, знано, однією - Гайтаною моєю.
Невже я її виглядаю - цю кралю?
Зайде, - я скажу - посуньтеся, Галю,
Заходь, Гайтаночко, до обійстя - не бійся!
Будем жити в мирі, в злагоді, припаркуєм в парку твоє "Ауді",
Поміняєм його на комбайн
Та й буде нам "гут", та й буде нам "файн"...
А бичок на налигачі сливами - баньками кліпав, - наздіймаємо кліпів
Як накосимо сіна та й повну "Колхіду"- то влаштуєм "кориду"!
Аж гульк: із веранди ступає, мов краля - та ж моя Галя!
Колосся у косах, за квітку, поправляє намітку
Теж боса, але не самотня, бо я в неї є, та свиней аж до сотні, курей півтораста
Гукає - Миколо, проснися, та годі вже, баста!
Виводь он корови та й до череди! Гайтану все ждеш? Та не жди!
А я і не жду, підводжусь, іду, обіймаю її на ходу, аж пищить,
Наступаю на лапу коту, а бодай тобі - от верещить!
Роблю всю роботу, кошу і вожу і ношу.
А другий раз стану, як вкопаний, очі заплющу - стоїть!
Відчепися, прошу, шоколадова хіть!
То тоді я водички ковтну і погримаю - цур тобі, ну!
Іще раз отак - я відік продам, а плівку з касети із кліпом твоїм
На городі, щоб галки насіння не крали
Намотаю на палки - нехай майорить їм усім!
А душа ж, до прекрасного, знову і знову горить...
А у тім ...
03.08.2005р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44518
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.10.2007
Как мир стара болезненная тема.
Ее, ведь, не уловит детский мозг!
И не вобьют ее - ни розги, и не пытки...
Ведь чадушки, неблагодарно-прытки,
лишь обозляются, вкушая розг.
И было так всегда...Но, вот, ребеночек подрос,
отцом ли , мамой стал.Его родной молокосос,
довел до белого каленья...
Волной накрыло изумленье, и...вдруг...
прозреньем обожгло...Ему...
дошло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44507
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.10.2007
Поспівали, чи поспали?
Вибирали - піарили,
Простороди чуби рвали,
Доки шиї не впарили.
Гнівосійно чи спокійно,
Ковдри перетягували.
Однобоко чи подвійно,
Сором і звитягу мали.
Кволоплеча колотнеча,
Костоломна оскомина.
Совість - клекітня лелеча,
лектораттям потомлена.
Їх там трошки - як до дошки,
Виходили учнями.
Кожне бите - тім"я вкрите,
Шишками бундючними.
Біганина маловпинна,
Боротьба поборницька.
За що тобі, Україно,
Доля стидпозорницька?!
А насниться кривавиця,
Та жовтоблакитниця.
Бюлетенева дільниця,
Клятвенна обітниця.
І платком покрита мати,
І курорти - фініки.
Аби ... лише тонші грати...
В тупику... На фініші...
21.02.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44492
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.10.2007
Где-т, на самой кромке, ранней огненной зари,
небесный фонарщик, свесив ноги, травку закурил...
Солнечной ломки этой изумительнее нет,
ему, как и нам, облом светом, разлиться в рассвет.
Лениво бросает лучами на сонные лица.
Огниво угасает ночами - с утра лень раздуплиться.
А мы, той феерией света ведемся наивно,
но это лишь те, кому ночью у лета спалося так дивно...
А вечером тоже, но круче, в небе тащится концерт.
Набили солнцу рожу тучи - хватит, значится, сигарет.
Весело, чуть дурковато, на небе играет,
Кайфа, хоть и маловато, но, все-таки, возобладает.
Из темени солнечного лезет бледный повеса,
Кромешную темень сребрит, кокаиновый месяц.
Мерцая блестят-зависают на ступоре звезды.
Посмотришь сквозь слезы на них - впрямь медузы вьют
гнезда...
А у планеты нашей, ох, раскрутка вдруг пошла!
А ей комета из заначки дозу в шутку принесла.
Та, невзначай так, осью, укололась, и...подсела.
Мороз включай хоть: всем Китаем, в один голос, окосела...
А что же нас ждет, когда кончится доза земная,
Куда унесет ветерок, нашу дохлую стаю?
А некуда - Солнце и звезды сгорели в печали.
Мы сами себя подогрели, и сами себя
у-ка-ча-ли...
(это песня)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44491
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.10.2007
Встрепенулись пыльные гардины,
Вывернулись окна наизнанку.
Ты прикосновением единым,
Разломил мне душу, как буханку.
Вместо сдобы, мягенькой и нежной,
Получи ржаной, заплесневелый!
Жаль, конечно, уж не буду прежней,
Снег внизу, колючий, перезрелый.
Колет щеки белая пороша,
От сердечной боли отвлекая.
Слишком для тебя была хорошей,
В нежные обьятья завлекая.
Я сниму гардины,и - на стирку!
Мысль спасительная залетела.
Вот ведь гад! Сгрести б тебя за шкирку,
И швырнуть, куда я только-что
почти летела...
(только что написан)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44489
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.10.2007
Потріскує фігурна, стеаринова,
Загострюючи контури, свіча.
Холоне їжа на столі холестеринова,
Але ж яке смачне оте курча!
Ось Новий рік пітардами жбурляється,
Опівніч трішечки далась взнаки,
Та ж скільки випито - аж цяцьки хилитаються,
Що долу гнуть ялинчині гілки.
Пора вже й на морозця носа висунуть,
Чи ми його, чи він нас наляка?
Як гримнем залпом - марно діток заколисують,
Тремтить рука - все ж палить сірника.
На ранок площа всіяна пістонами,
Що можна сотню віників зламать.
Ці чуда піротехніки, хоч заборонені,
Змогли салютом в небі політать.
Такі знамення ночі новорічної,
Комети в порівняння не ідуть.
Бо ті, хто запускають їх з пітьми космічної,
Горілки і шампанського не п"ють ...
16.01.02р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44396
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.10.2007
Не возражаю, когда ты меня коришь...
Хотя, другим, от всей души я возражал.
Я за тебя, когда ты бодрствуешь и спишь,
Казалось, сжатый бы всегда, кулак держал.
Я не противлюсь, когда споришь ты со мной.
Украдкой загляну в глаза твои, любя...
А, если, новый мне предложат путь земной,
Я откажусь, если на нем не ждать тебя...
Тебя не упрекну за ложь и нелюбовь.
Житейский омут не утопит насовсем.
Ты райский ужин, или яд мне приготовь,
Я, одинаково охотно, его сьем.
А, если, вздумаешь уйти ты от меня,
Везде я буду останавливать часы.
За ночью темною, я не увижу дня,
Как самолет в тумане, взлетной полосы.
В сто тысяч солнц, любовь сияй, и ослепляй!
И, в сей же миг, неслышно лебедем пари.
До бесконечности меня в себя влюбляй,
И, никогда ты, в моем сердце, не
замри...
(это песня)
15.11.2003г 22 часа 50 минут
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44391
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.10.2007
Садись, послушай медленную речь...
Реке не скучно плавно в море течь.
Да потому, что знает все она,
Безбрежна будет, вЕчна, соленА...
Не опускайся в неопределенность,
И так достаточна твоей слезы
соленость...
Цветочкам полевым не в тягость цвесть,
Такая уж у них примета есть:
Кто не в венках девичьих - тот взлетит,
И одуванчик пухом зиму восхитит!
Летим, любимая, в моей мечты края,
В цветах там ждет тебя постель
пуховая...
Верни рисункам красочность, верни...
Боль рассчитай, уволь и прогони!
И жаворонком, совам всем назло,
Взлети туда, где утра свет творит тепло!
Ведь ты же знаешь - тебя любит кто-то, ждет...
А этот кто-то - я, и счастье
к нам
идет...
(песня написана под впечатлениями фильма "Куда приводят
мечты")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44390
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.10.2007
Ніби в саван закутана в сірую мряку дощу,
Все ж людина іде, так чвакотно, по мокрому листу, ув осінь...
Їй нікого не жаль, і її теж нікому, вона Бога просить,
Вже сказав Бог: усі я гріхи відпущу.
Так повільно- пекуче сповзають у сивини скронь,
Капелини холодні, мерзотні, байдужі, як осінь...
Закінчити б це йдіння, зігрітись би вогником босим,
Пригорнутись до рідної, всотати спеку долонь.
Тоді знову все хороше - хай за вікном грім гримить!
І дрижать гілочки нещасливо, квитаючись з літом.
Та для нас це позаду, ми стали одним монолітом,
Хоч за прикрощі їхні у нас трішки рана болить...
осінь 1997р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44305
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2007
Я жив емоціями квітки,
Що вибивається на волю,
Крізь зашкарублу сіру масу асфальтову.
Немов-би проросла, звільнилася, - і... затоптали...
Пройшлись ногами дитсадкові дітки.
Де ж вихід - чи в землі сидіти?
А чи боротися за сонце?
Немов тонучий перемерзлий в ополонці...
Коли вилазиш звідти із останніх сил,
Стрибати будеш, бігати, радіти.
Чому розв"язка так різниться?
У боротьби - закон дракона.
І всі ми прагнем дотягнутися до трона...
Але всіляко: хто рятується від смерті,
Ну, а кому в земельці не сидиться...
15-16.01.03р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2007
У жвавій річечці верба полоще гілку,
Немов червонощока молодиця,
Своє прання нехитре, вишиване;
Південний вітер вдерся бусурманом,
Здійняв спідницю, показав гомілку...
За ким отак, зелена вербо, плачеш?
Бач, сонце грає, над веселим лугом,
Купальська ніч накотить незабаром.
Вінки ловитимеш, єднати будеш пари,
Дівчину з другом, бо серця гарячі...
Одягнеться водяником сміливий хлопець,
Та підпережеться твоїм зеленим листом,
Та й випурхне з води у вирі бризок,
Любов дівчат нанизує намистом -
А шкіру холодом пронизує ознобець...
І затанцюють над вогнем летким, палючим,
Прудкі хлоп"ядівочі босі ніжки,
Вигукуючи в дичавінь пророцтва,
Весілля блистке попустило віжки -
Тремтить луна, над пралісом дрімучим...
За ніччю - ранок туманросий знову,
Зажевріє у сонячних загравах,
Пливуть додому, квітчані вінками,
Ті хлопці між дівчат ніжноласкавих...
А вербонька лишається, полоще свою гілоньку,
Немов рибалонька терплячий вудку - все чека улову...
Купа, купайла, купалову ...
літо 2003р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.10.2007
И опять повторилось, что скрылось давно,
В предыдущих спиралях истории.
Жизнь бывает покруче любого кино,
Жанра триллера-фантасмагории.
И по улице жутко бывает пройти,
Нищих - жалко, богатым - завидуешь.
Выход есть: чтоб не грохнуться оземь - взлети!
Но, где крылья взять? Разум насилуешь.
Ходит общность полуравнодушных людей,
Сто убьют, пятьдесят - сами вымерзнут.
И грешить на страну грешно - столько идей,
У правителей, боком ли вылезут.
Будем двигаться в лето, из лета - в меха,
И в фуфайки, штаны секондхендные.
А труба протрубит, помирать-подыхать,
Первым - почести, вторым - забвение.
Так уныло пишу, потому что - второй,
Не обидно мне - много таких, как я.
Но, обидно увы, что не станут горой,
Все они за меня, даже за себя...
май 2000год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44213
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.10.2007
Период всплеска, и период тишиненья,
Как море наша жизнь - столь чудный смысл.
Есть время напряженья, и отдохновенья...
Но, подсознание, всегда являет мысль.
Мысль: "Что ни делается - к лучшему", врастает,
Корнями философских жил в нейронный мозга пласт.
Жизнь тянет за руку, день ото дня питая,
То сбросит, то навьючит на тебя проблем балласт.
А человек замоделировал в творенье,
Трагический конец, без выхода надежд.
В ответ на созиданье - разрушеньем,
Бросается, забыв:"Семь раз отмерь - один отрежь!"
март 1997год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44212
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.10.2007
Высокие слова спешат излиться,
У человека, что в поступках мелок.
Кому его мораль нужна? Ленится,
Кукушка клюв открыть, в часах, без стрелок.
И волос не слетит без воли Божьей,
Но, Бог велел мне состояться лысым.
Берут натурой, в дьявола таможне,
А кошек на душе сьедают крысы.
Начало ли конца - конец начала?
Меня спросила ты, смеясь до крови.
Вот так всегда, а лучше бы молчала,
Не сомневайся зря в моей любови.
Не сомневайся зря в моей победе,
Над мелочностью, алчности подругой.
Затопчет жадность Добродетель- лэди,
И удалится прочь, ходьбой упругой...
март 2000год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44211
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 28.10.2007
И вот, я вновь переживаю,
Полузабытое в ночи.
Быть может, я совсем растаю,
Как воск, со вспыхнувшей свечи.
Вам стоит только улыбнуться,
Прищуром хитрым подмигнуть.
Чтоб образ ваш не дал проснуться,
А взгляд не дал к утру заснуть.
Как мало надо - тронуть дверцу,
Что в душу выход стережет.
И, вот уж, часто бьется сердце,
И дрожь, предательская, бьет.
Вновь не хочу я разбираться,
Как получилось так со мной.
Но я - хрусталь, и просьба не касаться,
Наманикюренной рукой.
В меня лишь можете поставить,
Цветок, желательно нарцисс.
Который сердце так не травит,
Но смотрит так же: сверху вниз.
И под конец сия посланья,
Чтоб улыбнулись вы всерьез.
Хочу назначить вам свиданье,
На лепестках, стоящих во мне, роз...
P.S.
(Не знаю, может быть слова те,
Вам неприятны, и проникнут в ваши сны,
Эффектом разорвавшейся гранаты...
Но не хочу я с вами атомной
войны...)
август 2001год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44143
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.10.2007
Да пребудет в нас романтизм!
Это - установка на счастье.
Ведь волка не любят с зубатою страстью,
А сей, сплошь чудачества суть, афоризм.
Пусть он будет стучаться рассветом.
Это - расположенность к перспективе.
В сердце встало солнце, и манит несонливо,
Пусть он будет всеми нами воспетый...
февраль 1997год.
* * * * *
Орфей! Играй и пой рассвету гимн!
Во все века начало фантастично.
Заполни мир щедротами - суть голосом своим,
Возвышенное тянется за красотой,
А низменному - нелогично.
Мечтатель! Не разочаруйся никогда!
Судьба! Да отверни ты свой удар!
Всмотрись-ка, лучше, в эту красоту -
- мою мечту...
февраль 1997год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44142
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.10.2007