| Сторінки (1/52): | « | 1 | » |
Никогда ничего не просите!
Ни У Бога! Ни У Высших Сил!
Просто искренне благодарите
За новый день, за возможность дальше идти...
Никогда!Никогда в прошлое не смотрите!
Там все прожито... И никто,ничего, там не изменил!
Всегда только вперед смотрите!
Только так,друзья, хватит сил!
Каждый день начинайте с молитвы.
И волшебного слова-люблю!
Сделав шаг от постели, скажите:
- За все, Господи, БЛАГОДАРЮ!
И тогда каждый день приготовит подарок.
А судьба принесет сувенир!
Каждый день будет светел и ярок
Только если спокоен твой ВНУТРЕННИЙ МИР!
Окружите себя позитивом
Посмотрите на небо. цветы...
Подарите улыбку любимым
И счастливыми будете вы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
В країні Алко-Нарко- Сигарії
Живуть потворні три злодії!
Зелений змій тим краєм править
Цигаркам і Наркотикам диктує правил.
Хто до країни зла потрапить
Здоровому, щасливому життю своєму зрадить!
Спочатку буде Вам здаватись,
Що вдалося від буденності сховатись…
А примари часом тим - з вас починатимуть знущатись!
Зелений змій із посмішкою буде Вас вітати, та ядовитим зіллям щедро пригощати!
А там цигарки - тут як тут з наркотиками вже на острів марева ведуть!!!
І з кожним днем все більш і більш до цих розваг Ви будете звикати
І навіть друзями шкідливі звички називати!
А далі станете Ви їх любити,і пройде час без них не зможете Ви навіть жити!
Тому і прошу , діти, Вас запам’ятати
Що цей химерний рай розваг не буде Вас до віку розважати!
Якщо ці злодії спроможні будуть Вас до хижих лап своїх вхопити,
То прийде час і нагадають вони Вам, що в цім житті за все треба платити,
А щоби не прийшов цей час жорстокої розплати
То щиро раджу Вам життєвий шлях тверезо обирати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2019
Біля пам’ятнику шахтарям
Стояла молода жінка з маленьким дитям,
Від каменя погляд не відриває,про вічну пам’ять надпис читає,
А серденько б’ється , до милого рветься,
І пам’ять у спогад той день повертає.
Прокинулись разом, зустріли зорю
-Збирайся,коханий, я каву зварю.
Усє як завжди.
Чоловіка зібрала та й на порозі випроводжала,
Цілунок повітряний подарувала
Він повернувся-цілунок зловив й назавжди свій погляд їй вiн залишив…
До хати дружина війшла –в той день,що вагітна дізналась вона!
Нестерпно коханого свого чекала
Як він зрадіє все уявляла…
Та доля жорстоко усе зруйнувала…
Наступного ранку їй звістка прийшла-
У 25 років –вдова…
Життя складне,воно триває-нам спогади та пам’ять залишає….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804347
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 25.08.2018
В лузі біля річки навесні
Їхав красень на чорному коні
Свою долю красень той шукав
Бог дівчину молоду й послав…
Шла дівчина боса по траві
Проводжав він поглядом її
Красень той тоді ще і не знав,
Що дівчину в себе закохав,
А дівчина думи думала
Квітку ворожею зірвала:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, кохає,кохає він мене!!!!
Вранці русу косу заплела
І у луг до річки знов пішла
Бо наснився красень у ночі
Тільки вже на білому коні!
Знову переплутались думки:
Чи кохає він чи навпаки?
Квітку ворожею зірвала
Знає долю дівчини вона:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, не кохає, до серця пригорне, до серця пригорне він мене!!!,
Вдалечінь поглянула вона
Побачила красеня й коня
Йшов назустріч гарний й молодий
І радів, що знов її зустрів!!!
На руки красуню підхопив
На білого коня посадив!
До серденька свого пригортав,що кохає пошепки казав,
А дівчина квіточку взяла і востаннє в неї спитала:
Кохає,не кохає, до серця пригорне,
Кохає не кохає, заміж візьме,
Кохає, не кохає до дідька пошле
Кохає, не кохає, до серця пригорне,
Кохає, не кохає,заміж візьме,заміж візьме він мене!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2018
Дівчина русява кохання шукала
Тож квітоньки на сході сонця по росі збирала
У вінок сплітала, стрічкою червоною той вінок зв’язала!
Ой да на Івана в нічку на Купала віночок з проханням до річки пускала:
-Ти пливи віночок, серед тих дівочих й приведи мені його-коханого мого…
На березі річки дівчина стояла і своє кохання мрійливо чекала…
Ніч Купальська дзвінко грала, в лузі ватра запалала!!!
Тримав красень той віночок й повів дівчину в таночок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2018
У рідне місто повернулася весна!
Своїми чарами пробуджує природу...
Духм'яним, білим цвітом абрикоса зацвіла-
Чарує білой сукнею,мов наречена вродою.
В парку- Шевченка зваблює верба,
Розкинувши аж до землі зелені коси...
Дітей веселий гомін навкруги луна,
Амури стрілами закохують дорослих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
У дитинстві, коли косу мати заплітала,
З добром в серці донечці вона казала:
Рости, рости коса- для дівчини ти краса!
До пояса доростеш, донці щастя принесеш!
Довгі коси неповторної краси!
Пам’ятай це і завжди ти їх носи!
На дівчину із косою завжди хлопці задивляються.
Від краси коси твоєї, в них кохання прокидається!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2018
А у моїй душі -зима,
І кохання в моїм серці вже давно нема.
Не зрадіють мой очі й приходу весни,
Тепер бачу я щоночі чорно- білі сни...
Наче й поруч ти зі мною,та тебе нема,
Не говоримо з тобою, між нами стіна.
Лише вранці кинеш скупо ти мені:-Привіт.
А солодких поцілунків зів'яв диво-цвіт,
І тепло твоїх обіймів лід скував давно!
Де поділося кохання? Чи було воно?
Снігом відповідь на запитання замела зима.
Наче й поруч ти зі мною, та тебе нема....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2018
Любовь!
Я пишу тебе письмо
Как в юности,когда было 16
Только теперь хочу задать тебе вопрос:
Куда и почему уходишь безвозвратно?
Любовь!
Все возрасты тебе покорны говорят,
Но как узнать- в каком ты настоящая, а в каком лжива?
Мне кажется я начинаю понимать:
Ты предала меня! За что мне изменила?
Скажи чем я обидела тебя,что ты на сто замков закрыла мое сердце?
Ответь пожалуйста, что сделать я должна,
Чтоб в нежных ласках мне твоих опять согреться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775605
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.02.2018
Зимой снег-белый и пушистый.
Весной-цветочно-лепестковый и душистый.
А летом-тополиный и воздушный,
И осенью-нежданный, первый, грустный...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775591
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.02.2018
Живой водой мы смоем все невзгоды и напасти,
Животворящий крест нам даст Благословение!
И в дом войдут здоровье, мир и счастье
В Святой Великий праздник- Господнее Крещение!!!!
Всех друзей поздравляю с праздником и желаю ВСЕХ БЛАГ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772197
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 19.01.2018
Зима с Вьюгой разрезвились,
В быструю кадриль пустились!
Сапожками топали и в ладоши хлопали…
Хохотали, танцевали, снегом землю засыпали…
Ветер песню напевал, ритм веселый задавал!
Две подружки веселились
Над землею в такт кружились,
И снежинки в тот же час вместе с ними в перепляс…
Весело кадриль плясали- снегопадом удивляли!!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771721
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 16.01.2018
Мороз у Зиму закохався
Зізнатися в коханні усіляко намагався:
На вікнах їй мініатюри малював;
Разом з сніжинками для неї румбу танцював;
Потріскував,виблискував сніжком
Та серденько у Зимоньки під крижаним замком!
Зухвало на Мороза поглядала
На залицяння ці уваги не звертала.
Тож вирішив Мороз піти іншим шляхом:
Піду ж бо я до Зимоньки з шампанським і тортом,
Потім ще трішечки поміркував,
І шарму незвичайної краси до рішення додав.
Дістав зі скрині він від Зайцева вбрання,
Покликав свого друга-чарівного Оленя,
У кришталеві сані гордо сів,
І до Зими коханої крізь зорі полетів.
Красуня Зимонька на гостя не чекала,
І серенада під вікном її приємно здивувала.
Тихенько до віконця підійшла,
Побачила Мороза-завмерла.
Співав той красень, ставши на одне коліно,
В руці тримав обручку він чарівну!
Обручки сяйво виконало справу!
Зима Мороза запросила до себе ласкаво.
Відбувся все ж між ними романтік…
І рівно у дванадцять народився Новий рік!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765133
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.12.2017
Каже Осінь Україні : « До побачення ! »
Не сумуйте , люди добрі ,ще побачимось…
Дев’ять місяців минуть- так зазначено …́
Виконала в цьому році я призначення.
У садах я з вами яблука збирала ,
А в лісах я вас грибами дивувала.
На полях зібрали гарні врожаЇ ,
Тож бо час мені з синами в дальнії краЇ …
Вас же всіх я залишаю матінці – Зимі …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762033
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2017
Розірвала осінь з калини намисто,
Розсипала ягоди на опале листя,
Ковдрою з туману лагідно накрила,
І весни чекати ягоди лишила…
Налетіли на країну люті буревії-
Розкидали ту калину по всій Україні!
Зима снігом її щільно засипала,
В крижані кайдани серце закувала…
Та маленьким ягідкам долі не зламати,
Бо благословення надала їм мати.
І як тільки сонечко лагідно пригріло,
Червона калинонька корінці пустила…
Коли ж до країни веснонька прийшла,
По всій Україні вона проросла!
Білим, чистим цвітом усіх дивувала,
А восени китиці рясні дарувала…
Китиці калини дівчата зривають,
Чари незвичайні з ягідок тих сяють!
До віночків з квітів оберіг вплітають,
Тому наші Українки гарну вроду мають!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2017
Все люди любят помечтать,
О чём мечтаешь ты?
Я – птицею хотела б стать, чтоб мир увидеть с высоты-
а ты?...
И президентом я б хотела стать,
Чтоб Украину нашу развивать,
Я б постаралась сделать всё, чтоб не было войны-
а ты?...
Я- ангелом хотела б стать,
Больным и бедным помогать.
Иметь возможность исполнять людей мечты!
Скажи, мой друг, о чём мечтаешь ты?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761689
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 22.11.2017
Мені ти наснився цієї ночі,
Так палко і ніжно дивився ти в очі.
За плечі тендітні міцно обійняв,
І танець кохання нас закружляв…
Музика гарна повсюди лунала,
Незглянулась,як нареченою стала
У білій сукні вже в танці кружляла,
Обійми кохання твої відчувала.
Амури під ноги троянди кидали
Колючих шипів ми не відчували,
І босоніж в танці кружляли, кружляли…
Троянд аромат був дуже п’янкий
На руки так легко ти підхопив.
Амури вже ліжко трояндами слали…
Дивно в саду птахи заспівали,
І сонячний промінь мене пробудив,
А ранок жіночії мрії розбив!
Із теплого ліжка самотня я встала,
А на підлозі- троянда лежала.
От хочете вірте, а хочете ні,
Такими бувають трояндові сни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017
Народила мати сина і Михайлом охрестила
Довго на нього чекала,тому й долі найкращої бажала…
Шли роки …І виріс син.
Так і був у матері один
(Чорна днина їх спіткала- шахта батька в них забрала).
Вибір перед сином став і він теж професію- «шахтар» обрав.
Довго мати відмовляла, так – таки і не переконала…
День за днем, і рік за роком на роботу проводжала
І допоки не вернеться очей вона не стуляла.
Був місяць-лютий. Зима стояла…
В печі потріскували дрова,
Біля віконця ненька придрімала.
Тим часом в шахті вже пожежа панувала.
Дзвінок матусю пробудив
І голос в телефонній трубці сповістив:
-Трагедія на шахті сталась…
Отямитись не встигла, як біля шахти вже стояла
І поруч з іншим чекала і чекала…
Тягнулися години… Іще одна хвилина …
І останній рятівник страшну ту звістку сповістив:
До пекла більш не можемо дістатись.
Нема вже там нікого . Вам… треба триматись…
Минають роки….
І кожного року в святкову годину
Ми маємо з вами одну лиш хвилину,
Одну лиш хвилину нам мовчки стояти,
А скільки імен необхідно згадати….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750168
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.09.2017
Под землю, в шахту, опускаются ребята,
Чтоб уголь нам из недр земли добыть.
Им выполнять наряд опасный надо,
Чтобы родные семьи прокормить.
Тяжел их труд, их роба пахнет потом,
Не видно ничего и трудно под землёй дышать
Лишь тусклый свет шахтерской коногонки
С трудом куда идти даёт понять.
Но всё же идут в забой отважные мужчины-
Им уголь на гора нужно подать!
И каждый день их жизнь на тонкой паутине
Кто не был в шахте тем и не понять
Как это на коленях, до седьмого пота
Им каждый день своею жизнью рисковать.
Но выбор сделан и опасную работу кому то
Тоже нужно выполнять,
А мы, все те, кто в шахте не был- шахтерский труд ваш будем уважать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750167
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 11.09.2017
Під ясним небом, на горбочку –
Росла Деревинка.
І було їй так самотньо наче сиротинці.
Вранці сонечко її пестливо обіймало,
Тільки радості їй це мало надавало.
По обіді вітер в гості завітав,
Тільки Деревинці щастя й він не дав.
Сумна і самотня стоїть одинока
В мріях потопає, подружку чекає.
І одного ранку, піднявши листочок,
Поруч з Деревинкою з’явився росточок,
В небі хмаринки враз стали в таночок,
Та веселий дощик полив на росточок.
І гарненька квіточка з нього народилась!
Наша Деревинка з нею подружилась!
І ніколи вже не розлучались,
І дружбу свою - дуже шанували!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749919
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.09.2017
Після рясного дощу,
І сонця теплих промінців,
У лісі з’явилось багато грибів.
І почали вони в хованки грати
Яскраві голівоньки свої ховати.
Ті, хто до лісу за ними прийдуть,
Не швидко грибочки знайдуть!
Як схочеш грибочки знайти,
Пограєшся з ними весело ти!
Ось подивись, на горбочку,
Піднявся листочок з дубочка.
Коли листочок прибереш -
Руді лисички ти знайдеш!
А потім, ти навколо озернись,
І біля кущика схились.
Грибочків там багато:
Веселі це маслята,
і поруч на пеньочку опеньки у рядочку!
А далі трохи ти пройдеш,
Соснову гілку прибереш -
Великий білий гриб знайдеш!
Якщо уважно ти по лісу будеш мандрувати,
Обов’язково повен кошик цих грибів ти зможеш назбирати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749917
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.09.2017
Як же у Донецькому краї без кохання!Без кохання до шахтаря!!!
-----------------------------------------------------------------------------------
Полюбила-покохала молодого шахтаря,
І для себе твердо знала, що то доленька моя!
З ним ми зорі зустрічали
Я щасливою була і за нього вийти заміж мріяла!
Чоловік моєї мрії- парубок простий,
Чоловік моєї мрії- шахтар молодий,
Чоловік моєї мрії має руки золоті,
А по старому повір’ю з милим рай і в шалаші!
Як дізналась моя мати про кохання молоде
Не пускала мене з хати і казала про своє:
-Ти у мене вийдеш заміж тільки за багатого,
Будеш жити з ним у замку він тебе засватає,
А кохання , то дурниці діло наживне,
І з лиця не пить водиці,доню,слухайся мене:
Чоловік твоєй мрії -зовсім не простий,
Чоловік твоєї мрії -не дуже й старий,
Чоловік твоєї мрії має чорний мерседес,
А по старому повір’ю, що посієш –те й пожнеш!
Не піду за нього заміж, що ви,мамо, не робіть!
Іншого я покохала,спробуйте це зрозуміть!
Що мені зовсім не треба того злата й серебра,
Серце моє лише хоче, щоб коханою була!
Не руйнуйте ви кохання моє, мамо, молоде
Бо по старому повір’ю один раз воно цвіте!
Чоловік моєї мрії -парубок прости,
Чоловік моєї мрії -шахтар молодий,
Нехай наше це кохання у серцях навік цвіте,
І коханими ми будемо назавжди понад усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Я родом з Донецького краю,а хто не уявляє як він виглядає
Я трішечки пофантазую,
І мовою фарб його вам намалюю:
Почну я небо й сонце малювати,
Та де ж жовту і синю фарби взяти?
В цій справі, прапор України допоможе
Й частинку фарб своїх надати щедро зможе!
Ось й синє небо є і сонце сяє,
Тепер землі і гір не вистачає.
Ми горами в Донбасі терикони називаємо.
Де взяти фарби?
Відповідь і цю я знаю!
Тут шахтарі рідного краю допоможуть і кольори:
Рудий, коричневий, чорний та сірий
Із надр землі дістати вони зможуть
Ось вже і землю й терикони-велетні я вам змогла намалювати
Та треба десь же кольори води дістати.
«Вода Донбасу» допоможе
Води усі відтінки нам надати зможе
А я вже річки Кальміус та Кам’янку малюю
Тут Сіверський Донець ось тут я Вовчу вже фарбую
Звичайно ж про Азовське море теж я не забуду
А скільки річечок й озер ще необхідно малювати
Та я не можу дорогоцінного часу втрачати.
Чарівний пензлик прийде нам на допомогу
Річки й озера він домалювати має змогу
І поки пензлик буде малювати
Я спробую природу краю вже додати,
А скільки ж кольорів для цього треба мати
Мені у цьому матінка- природа допоможе-
Палітру різнобарвних фарб радо надати зможе
Картину можна вже і прикрашати:
Ось тут духм’яні трави, різнобарв’я квітів,
Черемхи і тополі ,а ще пшениця й соняшники в полі…
Все…
Як же гарно в нас…
От всі разом ми в слушний час й намалювали наш Донецький край
Рідний Донбас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741975
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2017
Ой на Івана, та й на Купала
Нічка чарівна настала.
Дівчина віночок із квітів сплела
До матінки - річки вона підійшла.
Над річкою тихо схилилась,
За течією віночок пустила,
Бо звичай такий здавна у нас є.
Хто мріє зустріти щастя своє,
Вінок до води опускає
На парубка свого чекає.
Як хлопець віночок дістане
Дівчина коханою стане.
Це свято повір’я, ще має,
Що квітка чарівна у лісі зростає
І цвіт свій вона віддає,
Як ніч на Купала у нас настає!
Цю квітку, якщо ти дістанеш-
Людиною магічною станеш.
Та квітка свій цвіт віддає
Лише на Купала, як ніч настає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2017
Тебе кохаю, рідне моє місто!
Красуне, Новогродівка моя!
Ти є одна з перлин коштовного намиста,
Для нас усіх найкраща- ти одна!
Шахтарського ти краю намистина,
Сміливих й працьовитих шахтарів земля,
Великого Донбасу- ти дитина,
Донецькій області- ти рідная донька.
Багато років ми жили єдиною родиною
Поки не трапилася з нами ця біда
Розсипали коштовні ми перлини,
Хто зна, коли і хто їх знов в намисто позбира.
Та ,мила Новогродівка, ти маєш сили:
Живи! Рости! І з кожним роком тільки кращою ставай,
Чим більш років- тим найкоштовніше перлина
Ти тільки, люба, віри і надії не втрачай!!!
Присвячено рідному місту на честь -85 річниці створення Донецької області
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740262
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.07.2017
На великій блакитній планеті
Має місце маленька земля
Для всіх нас Батьківщиною зветься
Україна її ім’я!
Сонце лагідно їй всміхається,
В кольори різнобарвні вдягається.
Квітами вона розшита,
Небесною блакиттю лагідно сповита,
Щедра й родюча земля
Україна її ім’я!
І як кожна мати дітей вона має-
Містами і селами їх називає:
Годує, виховує, мови навчає,
Кохає, єднає і захищає,
Тому вона є-найрідніша земля
Україна її ім’я!
Сірі днини…Ворог ступає…
І на частини її розриває…
Волю в кулак вона все ж збирає
І б’ється серце, хоч плаче душа
Сильна й смілива наша земля
Україна її ім’я!
І прийде той час! І зійде зоря!
Розсіє туман,сонце висушить сльози
Тому, що інакше і бути не може,
Бо всі ми разом їй допоможемо!
Щасливою буде наша земля
Україна її ім’я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739343
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2017
Пишу листа, кохана, я тобі…
Нема зв’язку, і SMS десь губляться в пітьмі.
Отримав я хвилину відпочинку
Так, тут війна, стріляють без зупинку.
І зорі тут, коханая, сумні,
І квіти нашого кохання згорають у вогні,
І вітер тут не пестить лагідно обличчя,
Здається Сtrl-страйк цей тут навічно,
І не відомо скільки турів треба буде нам пройти
Таке в нас тут життя-цю гру не можна вимкнути…
Та твердо вірю я не згину у бою…
Ти вибач, взяв с собою фотокарточку твою…
Ти вибач, що коханою лише в листі я називаю…
Пробач, я повернусь і все владнаю…
Листа цього другом передаю
Отримав він поранення в бою,
І зараз до шпиталю відлітає…
Цілую. Й впевненно на зустріч я чекаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738771
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.06.2017
В небо улетают журавли!
С тобою нас дороги развели.
Ушла на запад, а ты на восток.
Никто из нас подумать и не мог, что мир разрушит глупая война!
Ведь людям она вовсе не нужна!
Другие были ведь у нас мечты:
Хотели быть с тобою мы на ты,
Ромашки с тобой в поле собирать,
А ночью звёзды на небе считать,
И спать в стогу под светом луны,
И знать,что вместе счастливы мы!
Но… В небо улетают журавли…
С тобою нас дороги развели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738340
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2017
Сива матуся біля тину стояла
Доньку рідненьку на війну проводжала.
Мати старенька доньку обіймала
Руки тремтіли,сльозу проливала.
Донька́, як в дитинстві голівку склонила
Голосом тихим їй говорила:
Матусю рідненька,гірки́х сльоз не лийте,
Матусю рідненька, мене зрозумійте.
Треба триматись, а це -вибір мій!
Там чоловік і двоє синів.
Раненько прокинулась,косу сплела.
На матір поглянула,
Камуфляж одягла.
Вийшла смілива, перехрестилась,
Рідній домівці низько вклонилась,
Трохи землиці в хустинку взяла
До військкомату швидко пішла.
На жінку чекали, її там всі знали
Лікар-хірург звання вона мала.
Смілива,красива в літак вона сіла
І на війну полетіла.
Лінія фронту, передова:
Постріли, вибухи-клята війна…
До міста дісталась… Як жінка, все ж трохи злякалась…
Та швидко свій страх відігнала і впевнено в голос казала:
Це- вибір мій! Тут чоловік і двоє синів!
Неподалік лунав гучний бій…
На роздуми лікар часу не мала …
Кілька хвилин…І біля операційного столу стояла-
Пораненим хлопцям життя рятувала…
Надворі світало-не мала вже сил,
Останній поранений!
-Боже,мій син!
І знов боротьба за життя почалася,
Вуста шепотіли:-Тримайся, тримайся,…
Години летіли…
Руки тремтіли ,вже ледве стояла та все ж життя синові врятувала!
І знепритомніла…
Як очі відкрила ,всі сили зібрала,
Через хвилину вже коло ліжка дитини стояла,
Виснажена, але щаслива тихенько казала:
Це- вибір мій! Тут чоловік і двоє синів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738339
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 18.06.2017
Народилася любов та не мала сили
І до річенькі пішла з нею говорила:
В твою воду увійду, візму твою силу!
Сильна в небо пінялась і сонце просила:
Сонце, світла дай й тепла,
Щоб як ти світила!
Сильна й світла та любов в поля завітала
Пила з квітів там нектар , травам щось шептала…
Вільні крила здобула , красунею стала,
І підросла…
По світу літає, кого на своєму шляху зустрічає
Навіки свій слід у серцях залишає!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Вийшла в поле дівчина сумна
Її кохання забрала війна!
Землі - матері низько вклонилась,
Росою духм'яних трав вона вмилась,
Та втримати сліз вона не могла
Кохання її забрала війна!
Вже вечоріло…
Стояла молилась…
Незглянулась, як чудо птаха з'явилась.
З квітки на квітку перелитіла
І на плече той дівчині присіла:
Чом, ти дівчино,сумна?Плачеш у полі одна?-Мовой людини заговорила.
Дівчина здивовано відповіла:
-Як далі жити ?Доля така!
Кохання моє забрала війна!
Ти мені, птаха, допоможи-
Молитву до Бога ти віднеси.
Вже зовсім стемніло…
Молитву дівчини крилом підхопила
І миттю стрілою та птаха у небо злетіла.
Лети , моя люба, швидше лети…
Я ж буду молитися тут- на землі…
Вже й ранок, світає….
І чує дівчина, з небес голос птахи лунає:
-Поверне кохання війна!
-Не будеш дівчина одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2017
Був син у матері єдиний,
І як настали сірі днини він став на захист України!
Життя свого він не пошкодував,
Від кулі ворога на рідну землю замертво упав.
Лежало тіло бездиханне у квітах на траві,
Душа тим часом полетіла до рідних у селі.
І увійшов хлопчина до своєї хати.
Став на коліна коло ліжка, де відпочивала мати.
Голівоньку на подушку схилив,
Легенький холодок над ліжком пролетів,
І вмить його матусю пробудив.
Прокинулась, і поруч з сином сіла,
Що душа поруч, ще не зрозуміла,
А в грудях серце біль стискала
На мить перед очима постать сина стала.
Перед іконою та мати на коліна впала,
І голосно ,що було сили, у Господа просити стала:
-О, Боже, відчуває серденько біду!
-О, Боже, крила дай до сина полечу!
-О, Боже, крила дай, я полечу в безодню!
-І сили дай крізь пекло я пройду!
-І щоб не сталося, і щоб не відбулося дитину свою на краю землі знайду!
Перед іконою довго стояла, і Господа з сльозами на очах благала і благала!
Іще тоді не знала мати, що сина вже не зможе врятувати,
Не допоможуть їй вже тії крила,
І навіть сила Бога вже безсила.
Минули дні з тої пори, як поховала сина мати,
Та вона віри в Бога не стала втрачати,
Й знайшла в собі сили Матір Божу щоденно молити- інших синів захистити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737157
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.06.2017
Ви погляньте, яка гарна в нас земля!
В Україні є і гори і моря,
Є міста, і неповторна їх краса,
Водограї є, і вікові ліса.
І широкії простри навкруги
Тому й серце з Україною назавжди.
Пісні будемо Країні ми співать,
У віршах Країну будемо прославлять.
Нехай квітне з кожним роком мов весна!
Завжди буде Україна молода!
Нехай діти всі щасливими ростуть,
І ніякої біди не знають тут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737147
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 09.06.2017
Як зима настала.
Скінчились роботи.
Поменшало в мами різної турботи.
І взяла матуся рушник вишивати,
Кольорами різними його прикрашати.
Одягала голку в чорне та червоне,
На рушнику квітли маки та півонії.
Китиці калина над ними схилила,
І червона птаха в височінь злетіла.
Одягала голку в жовте та блакитне
Колоски з’являлись і волошки квітли.
А як у зелене голку одягала
Травами духмяними рушник прикрашала.
І донці казала, як рушник давала,
Щоб кольори країни в серці зберігала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737055
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.06.2017
Біля річеньки під калиною
Зустрічалися парубок з дівчиною.
Краєвидами милувалися,
І побратися восени збиралися.
Той порою над калиною
Чорний ворон пролетів
І крилом своїм широким
Молодят він розлучив.
Не судилося мріям здійснитися,
Бо змогла війна повернутися.
Над Країною чорні ворони
Розлетілися в різні сторони.
Ой, дівчиноньки, гарні й молоді
Треба сили вам набиратися,
В Бога просити дітей захистити,
Та парубків своїх дочекатися.
Біля річеньки, під калиною
Все чекала парубка дівчинонька
Краєвидами милувалася
Тільки заміж вже не збиралася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
Во саду сирень цветёт,
Налилася вишня,
Сердце у меня поёт,
Как же это вышло?
Во саду сирень цветёт,
А в душе весна!
Этой ночью будет нам вовсе не до сна!
Скоро каштан расцветёт
И созреет вишня.
Любовь моя не пройдёт,
Как бы там не вышло.
Вот уже каштан цветёт,
А в душе весна!
Этой ночью будет нам снова не до сна!
И уж яблони в цвету
Дарят свою красоту.
Насыщает аромат весь весенний сад.
И пусть яблони цветут,
А в душе весна!
И теперь пусть будет нам вечно не до сна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2017
В віконце ранок зазирнув,
Тільки чомусь сумний він був.
Його зустріло Кошеня.
(На підвіконні ранок зустріча щодня).
Чому сьогодні ти сумний?- спитало Кошеня.
Тому що, дощик розбудив, а хочу сонце я.
Ну й вередливий ранок ти!
Мур! Озернися навкруги!
Природі необхідно дати води!
Бо вся природа ожила, до нас прийшла весна!
А дощик землю напуває,
Травичку й квіти підіймає,
Деревам хоче дати пити,
Щоб їх листочки пробудити.
Мур! Тобі не треба сумувати,
А трохи необхідно почекати.
Як досить буде всім води,
То зможе сонечко прийти,
І буде землю зігрівати,
А ти не будеш більше сумувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733534
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 15.05.2017
Очима синіми на неї погляд кинув він,
Сміливо дуже близько підійшов.
Обличчя зашарілося, і серце в такт забилося,вії підняла:
-Ти нащо знов прийшов?
Зустрілися два погляди- зелені очі з синіми,
І електричний струм крізь їх тіла пройшов.
Вустами шепотіла щось,
Не мала сил триматися,як скинув він червоной сукні шовк.
І знов вона повірила, чекала на освідчення,
А він…
Лиш погляд кинув, на неї своїми очима синіми,
Як завжди посміхнувся, і пішов…
Не робіть так чоловіки! Поважайте почуття жінок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017
Черный список !
Шах и мат!
Это просто результат!
Сегодня черные пусть победят.
Увы, но в жизни так бывает, что кто то черными, а кто то белыми играет!
Проходят дни, и у них правила свои,
Они людей, как шахматы меняют, кто играл белыми тот черными играет.
Нам выставили партию они, и партию я эту принимаю,
А время нам покажет результат,
Я точно знаю - это будет белых Шах и Мат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733379
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.05.2017
Вже скрізь віршами розмовляю,
Мене вже чоловік на дачу відправляє,
Робити далі,що не знаю,
Вдень і вночі –чи то вірші,чи Бог зна, що складаю!
І зараз ахінею я пишу!
Та в голові вже треба прибирати.
Сміття із мозку все повикидати!
Бо видає вже, щось не те!
Мабуть відбувся збій…
Пусте!
Мабуть поїду я на дачу, і мозок свій там форматну,
Як повернуся, гарні вірші знову я писать почну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733176
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2017
Іноді здається серце розірветься,
Як окинеш оком навкруги.
Де життя щасливе?
Де воно поділось?
Чому поруч стільки біди?
На стареньких глянеш,
Сльози заливають.
Все життя прожили- нічого не мають!
От стоїть старенька , в долонь поглядає,
Бо у тій долоні лиш гривеньку тримає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733057
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2017
Правду кажуть, що щастя полюбляє тишу.
Як тільки трохи голосніш задишу,
Зрадію я чомусь, і з кимось радістю своєю поділюсь
Все!
Знову я не маю сили,
І знову відчуття немов би в заздрості втопили!
Притисли горло, не вистачає кисню…
Нічого, сильна я!
Я не розкисну!
А міцно серце в грудях я затисну.
Я витримаю і вперед піду,
І ,що б не сталося, я до мети дійду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733044
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2017
На голубом небе раннею весною
Белые тучки увлеклись игрою.
По небу бежали, и фигурки разные на нём изображали:
Первым слоник появился,
Тут он вскоре растворился,
И в лисичку превратился!
Лисичка тоже недолго была.
Быстро она превратилась в орла!
Орёл свои крылья сложил,
И в уточку ветер его превратил!
Такая игра и у нас в детстве была,
И эту игру называли у нас-«Море волнуется раз…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732916
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 11.05.2017
Где то, в далекой, волшебной стране
Скачет счастье по полю на белом коне.
Как нам такую страну отыскать,
Чтобы счастливыми стать?
Где то, в далекой, волшебной стране
Замок стоит на высокой горе
В нем счастье живет.
Где нам волшебные крылья достать,
Чтобы за счастьем слетать?
Ребята! Не надо страну ту искать,
Не надо за счастьем лететь и бежать!
Попробуйте просто - побольше мечтать,
А время придёт и исполнит мечты,
И счастье своё увидите вы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732912
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 11.05.2017
Розповім вам казку про Чарівний замок.
Замок дуже гарний, справжній, не простий
Є у нього назва, яка всім знайома
З дитячої казки «Ключик золотий».
Кожного ранку, його відчиняє фея, ключем своїм чарівним.
Відчинивши двері, замок прокидається,
І щоденна казка в ньому починається.
Усі феї в замку знають свою справу:
Фея-кухар там готує смачну страву,
Фея-лікар всіх здоров’я контролює,
Помічниця фея усіх нагодує,
Фея-вихователь цілий день чаклує,
Завідувач-фея, за всім цим пильнує і спостерігає
Бо великий досвід вона в цьому має !
От у цьому замку казка й відбувається,
Коли рано вранці, янголи з’являються.
Є у замку декілька кімнат,
Феї там вітають своїх янголят.
Цілий день стараються феї для малят,
Для своїх маленьких янголят.
Їм казки читають, з іграшками грають,
Літери вивчають, чарівний світ пізнають,
А як янголи втомляться, то спати Їх кладуть.
Їх сон чарівний поглинає, і феї теж відпочивають,
Бо коли янголи попрокидаються,
То казка знову починається.
І феї грають, і читають,і малюють, і співають
Поки матусі усіх янголів додому позбирають.
Коли у замку дзвін стихає,
Всі двері фея замикає.
Він цілу ніч відпочиває
І ранку нового чекає.
Присвячений Дитячому садочку №9 "Золотий ключик" м.Новогродівка Донецька обл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732721
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.05.2017
Вишивала мати для донечки сорочки,
І рівненько клала ниточки в рядочки.
Придане для доні ніжно готувала,
Бо свою дитину заміж віддавала.
А на вишиванках волошки сині-сині,
А на вишиванках китиці калини,
А на вишиванках квіти чарівні
Вишивала мати придане донці.
На весілля мати донечку збирала
Вишиту сорочку гарну одягала
І свою домівку, щоб не забувала
Донечці рідненькій мати наказала.
А на вишиванках волошки сині-сині,
А на вишиванках китиці калини,
А на вишиванках квіти чарівні
Вишивала мати придане донці.
На голівку клала весільний віночок,
І бажала донці мати синів й дочок.
А ці вишиванки хай оберігають,
Мамину любов ніжну вони мають!
А на вишиванках волошки сині-сині,
А на вишиванках китиці калини,
А на вишиванках квіти чарівні
Вишивала мати придане донці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732710
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.05.2017
Прокинулось Сонечко рано-ранесенько.
Збиралось на небі з’явитися весело,
Як двері відкрило - умить зрозуміло
Хмаринками небо усе застелило,
І ранок збирається дощ розпочати.
- Сьогодні не зможу я вийти із хати?
- Ще я не зможу землю зігріти?
- Ні, з цим терміново щось треба робити!
А дощик тим часом почав накрапати,
І Сонечко швидко вернулось до хати.
- З хмаринками треба поговорити,
Залишити небо їх попросити.
Віконце маленьке Сонце відкрило
І лагідно з хмарками заговорило:
- Шановні хмарки!
- Давайте ми з вами в цікаву пограємо гру,
- Ви будете бігти, а я дожену .
- Гаразд! Ми чекаєм на тебе!
- Скоріше виходь ти на небо!
- І з дощиком нашим пограй,
- Швиденько його доганяй!
І тільки от Сонечко наше з’явилось,
Мить, і негода вже припинилась,
А на блакитному небі
Яскрава веселка з’явилась.
Цій зустрічі Сонечко дуже зраділо!
Щасливе, всю землю зігріло.
На вечір вернулось до хати.
Спокійно вмостилося спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732221
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.05.2017
Вже сонечко за гори закотилося,
На землю темна ніченька спустилася,
На небі ясні зіроньки з’явилися,
І місяць із-за хмарки погляда.
Малятам спати вже прийшла пора!
Тож ніченька в віконця заглядає,
І діточок у ліжечка вкладає.
Хто швидко оченятоньки стуляє,
В чарівний світ казок він потрапляє!
Казки там ніченька розповідає.
Для кожної дитинки – є своя,
Весела і цікава, чарівна,
І зветься - сном вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732166
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.05.2017
Ця історія трапилась з порами року.
Враз захворіли вони ненароком.
Літо – застудилось,
У зими – температура,
Весна з осінню міцно поснули.
Хто ж це тепер зможе їх врятувати ?
Ліки чарівні приготувати ?
Ми допоможем!- сказала Природа.
Кошик взяла, і пішла до свого чарівного народу.
Спочатку до бджілок вона підійшла.
Для літа-солодкого меду взяла.
Далі до поля вона завітала,
І для зими трави там назбирала,
А щоб весну з осінню пробудити
Треба пташиного співу здобути.
Тож бо до лісу Природа пішла,
І взяла з собою вона солов’я.
Як ліки усі назбирала,
До хворих вона завітала.
Літу вона - чаю з медом дала,
Зимі – трав’яного відвару,
А осінь з весною, котрі міцно спали
Враз пробудила пісня яскрава.
Ця пісня була така голосна
Бо лунала вона від солов’я.
І всі пори року здоровими стали,
І Матір – Природу завжди шанували!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732120
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.05.2017
Він і вона жили в різних містах.
Він і вона той думки й не мали,
Що прийде до Країни ця біда.
На захист її молодь наша стане!
Він взяв голубку, голуба вона.
І разом відпустили пару в небо.
Нехай відступить ця від нас біда,
А більшого для нас поки й нетреба.
Він і вона покинули хати,
Він і вона пішли у солдати.
Землю рідненьку оберігати,
І вирішив Бог серця їх з’єднати.
А голуб й голубка, що в небі летіли,
На крила ту волю враз підхопили,
Й понесли її до землі,
Щоб він і вона отримать змогли.
Він і вона зв’язали свої долі.
Він і вона ставали на рушник.
Він і вона просили миру в Бога,
Тому що, одружились на війні.
І пару білих голубів
Їх символ вірності й кохання
Вони до неба відпустили,
І сподівалися, що вперше і востаннє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731931
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 05.05.2017
Вітер в полі розгулявся
Квіти й трави пробудив,
Із деревами погрався,
І до моря полетів.
Море радісно зустріло
І привітно запросило:
- Вітре,ти пограй зі мною,
- Довго я чекало зустрічі з тобою.
- Хвилі мої підійми, аж до неба піднеси.
З морем вітерець награвся,
Далі в подорож подався.
Хутко в небо він злетів
Місяць срібний там зустрів.
- Куди, Вітре, ти прямуєш?
- Чи давно подорожуєш?
Вітер щиро відповів:
- Пів землі вже облетів.
- Безліч друзів я зустрів.
- З квітами я зустрічався,
- І з деревами я грався,
- У моря хвилі пробудив,
- І тебе я ось зустрів.
З місяцем поспілкувався,
Й далі в подорож подався.
Швидко - швидко полетів,
Нових друзів ще зустрів.
В лісі вітер побував,
Із звірятами пограв.
Потім в гори полетів,
Чудо птаха там зустрів.
Над річками покружляв.
На озера завітав.
Ще, він слухав пташок спів.
Так всю землю й облетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731860
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.05.2017
Льняний, звичайний шмат тканини
Несміло взяла в руки молода майстриня.
Недовго думала вона ,
Та голку з ниткою взяла.
І візерунок той, що в серці народився
На шмат тканини викладати почала.
Як декілька рядочків вже пройшла,
То ниточку другого кольору взяла.
Із уст майстрині пісня полилася,
І в пісні цій вона співала,
Про те, що на тканині вишивала.
То були птахи чарівні,
І квіти небувалої краси.
Блакить небесная з’явилась,
І сонця сяйво відродилось.
Чимало днів дівчина працювала,
Як вишивала, пісню знов співала.
А як дівчини спів скінчився,
Тканини шмат в рушник перетворився.
Про рушник
Багато гарних слів можна сказати,
Про ту красу, що створюють дівчата.
Про вишитий рушник.
Без котрого вже не уявиш жодного ти свята.
Яка уява тих майстринь багата.
З’єднали чорне та червоне.
Зробили рушники, щоб прикрашать ікони.
Щоби дитину похрестити, рушник для цього
Квітами яскравими розшитий ,
Без жодної , чорненької полоси,
Щоби дитині радісно було в житті.
Весільні рушники-святиня й оберіг.
На них відтворюються безліч символів своїх:
Там поєдналися калина й виноград,
Лілеї і троянди - жіноче щастя для дівчат.
А голуб і голубка- знак вірності й любові.
А шишки хмелю – символ доброти, родючості і волі.
Є рушники, щоб прикрашати хати.
На них потрібно маки вишивати.
І рушники повинні колір білий мати,
Щоб чистотою своєю дім оберігати.
То ж хочу висновок я підвести,
Що вишитий рушник- це символ святості
й природньої краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730929
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.04.2017