| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Пускай свої нерви холодними стінами нашого дому,
Густими судинами трав і всіляких рослин.
Щоб легко ховати мене, як приходять знайомі.
Під мохом каміння, під листям Аглаонемін.
Я знаю, Ти часом спалахуєш сильно й раптово,
Немов у Тобі зачаїлися тисячі зір...
Мені тільки хочеться просто попасти додому,
Де буде лише біла шерсть від пухнастих котів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Коли Сонце лягає за обрій в твоїх очах,
Я бачу свій чорний світ, який прокидається.
Крокує сміло по темних, сирих місцях
І часто, від тої темряви, дивно лається.
І часто від тої темряви він кричить,
Що надто голодні люди сильно кусаються.
Що надто сміливі-падають вже за мить,
Що надто Кохані, буває, огризаються.
17.05.2022р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Бути без зброї коли ми з тобою обоє рябоє,
Ховати в кишенях холодне каміння від нашого моря,
Лишати себе на останньому вході вагону...
Бути тобою-залежність як від алкоголю.
Жити, як тінню в очах, витікати із рук,
Ховатись, блукати, лякатись, коли бере блуд,
Триматись в твоїх рукавах, бо такий вже я друг...
Як мочить росою трава, омиваючи бруд...
Читай мене пильно, уважно, повільно, як схеми.
Листай мене вдумливо, поки не вивчиш всі теми.
Кохай мене сильно,
Ну або віддай мене мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Глянь, там вже Сонце торкається осені.
Листя палає.
І ми,
Наче осінь, згораєм.
Дивись, як повільно спускається небо.
Туман поглинає мене.
Молоком під вогнем збігаю.
Як душа,
по руках,
по щоках,
по ногах кип'ятком стікаю.
Тримай мене.
Знову падаю.
В сукні на шпильках до раю.
Вдихай мене.
Я благаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
Большое желтое пятно повисло на облаке.
Время остановилось и взглянуло на меня, словно знает меня дольше, чем я сама.
Мои мысли видят лишь это мгновение, а мечты смотрят вдаль с надеждой увидеть лучшее.
Сколько несказаных слов засыпает со мной каждую ночь... Ты знаешь их наизусть...
И снова, в конце дня, я рассыпаюсь, как песок...
И чувствую, как Солнце, с грохотом, падает за горизонт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812832
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.11.2018
Ты очень слаб, когда влюблен
И тихо внемлеш на слова...
Когда твой воздух-это Он-
Иди по звездам, не спеша.
Вдыхая приторный закат,
Ты видишь сны о тайнах гор...
И молча глядя на Луну,
Лучами белыми сожжен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804864
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2018
***
Зазвичай, пишу лише я Тобі...
Щоб дізнатись, що Ти живий
і це “онлайн” не просто комп’ютерні пікселі.
Щоб просто знати, що живий...
Світ збожеволів і я пишу про Тебе,
Ти пишеш про неї, вона пише про нього... І десь там,
можливо, є кінець. На тому,
хто нічого не відчуває, або просто не вміє писати.
А Ти вмієш?
Пиши мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Я знову загубила Тебе в темряві,
серед пір’я з подушок, покривал, матраців...
Ці голі стіни...Соромляться, ховаються, але не втікають.
Не бояться мороку.
Поговори зі мною...
Стіни-поганий психолог.
Завжди мовчать і з кожним днем стискаються все більше.
Я інколи Тебе ненавиджу...
Тому, що Ти завжди далеко, Ти завжди не мій, Ти завжди не зі мною...
Я вже давно помітила, забагато “Тебе” в словах і так мало вдома...
Пиши мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018