Просто Лубенка..

Сторінки (1/18):  « 1»

ОДА ЖІНЦІ

Я  жінка,  я  сильна,я  зможу
Хоч  сльози  ховаю  ночами,
Зігнусь,  але  все  переможу!
Та  встану  й  сміюсь  перед  вами..

А  біль,  неповагу  й  невдачу,
Прийму  і  прощу  поневолі,
Хай  кажуть  -  слабка!  Я  не  плачу,
Я  дякую  небу  за  долю..

За  все,  за  дітей,  за  роботу,
За  щастя  і  мир  мого  дому,
Й  за  ті  неминучі  турботи,
Які  б  не  бажала  нікому..

За  радість,  за  щастя,  за  ласку,
За  сильний  свій  батьківський  рід,
За  тиху  бабусину  казку,
За  мамину  посмішку  вслід.

І  гордо  несу  свою  ношу,
Велично  ступаючи  в  світ,
"-Я  жінка!  Я  сильна!  Я  зможу!"-
Лунає  вже  тисячу  літ

Я  жінка!  Я  сильна!  Я  зможу!
Жива!  Значить  все  переможу!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752607
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.09.2017


Осінь

Вабить  очі  осінь  кольорова,
Кожен  день  малюючи  дива.
І  земля  радіє  тій  обнові:
-Гарна  сукня,  кожен  день  нова!

Золотавить  вигорілі  трави,
Розфарбує  в  райдугу  сади..
Ліс  притрусить  золотом  яскравим,
Сріблом  вкриє  верби  край  води.

Багряніють  клени  і  тополі,
Рум'яніє  листям  дереза.
Лиш  озима  зеленіє  в  полі,
І  шепоче:-Глянь  яка  ж  краса!

А  вона  чаруюча  і  чиста,
Сміючись  ступає  по  землі.
Одягнув  калинове  намисто,
Все  малює  барви  неземні..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017


УКРАЇНО МОЯ !!!

Україно  моя,  небом  вінчана,
І  землею  святою  укрита.
Як  же  доля  твоя  покалічена,
Як  же  кров'ю  все  тіло  облите!

Україно  моя,  пошматована,
Як  мені  твої  рани  болять..
Ти  ростила  синів  в  мирі  вольними,
А  тепер  маєш  їх  же  й  ховать..

Нема  крайнього  й  винуватого,
В  тім  що  робиться  правди  нема.
Не  за  бідного  -за  багатого,
Брат  на  брата  меча  підійма!

Україно  моя  -  серце  ріднеє!
Твої  сльози  пекуча  ропа.
Хай  не  встане  поріддя  негіднеє!
Хай  здригнеться  негідна  рука!

І  чоло  твоє  знов  сяє  нивами,
І  дитячий  лунає  лиш  сміх.
І  тоді  будем  справді  щасливі  ми,
От  тоді  й  задаватись  не  гріх!

Україно  моя!  Моя  ластівко!
Хай  плекають  тебе  небеса!!
Бо  краса  твоя  в  людях  -  в  синах  твоїх
Українська  незламна  краса!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744649
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 03.08.2017


ЗРОЗУМІЙ

Хоч  як  далеко  б  доля  не  носила,
Хоч  як  би  не  пройшли  твої  роки..
Люби  ту  землю  що  тебе  зростила,
Цінуй  той  край,  він  рідний  навіки..

І  не  проси  у  неба  те  що  маєш,
І  не  плюндруй,  що    можеш  приручить.  
Твоє  життя  -  то  ласка,  ти  ж  бо  знаєш!
А  як  прожить-воно  саме  навчить..

Не  плюнь  в  поріг  яким  щоранку  ходиш,
Не  будь  нікчемним,то  лихе  життя.
Трудись  на  благо  і  люби  що  робиш!
Тоді  тебе  й  порадує  життя!

Цілуй  світанок,  сонце,  нову  днину..
Вітай  вечірню  зореньку  з  небес.
І  зрозумій-  щаслива  ти  людина!
Бо  Ти  -живеш!  Ти  чуєш-Ти  -живеш!!!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743605
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017


Татові якого не було. .

Розкажи  мені  тату  казку
Поведи  мене  в  світ    забуття
Подаруй  мені  тату  ласку
Бо  без  неї  не  те  життя.

Бо  і  день  не  такий  щасливий
Бо  і  нічка  холодна,  сумна
Подаруй  мені  тату  милий
краплю  ніжності  й    сили  сповна

Я  росла  як  могла  без  тебе
І  живу  як  підказує  світ
Береже  і  земля  і  небо
І  батьківський  святий  заповіт

Ти  ж  просив  небеса  для  мене
І  любові  й  достатку  сповна
Пробігає    життя  шалене
А  тебе  все  нема  й  нема..

І  внучата  ростуть  крилаті
Дідуся  так  чекають  свого
Та  і  я  все  чекаю  тата
Щоб  схилити  до  нього  чоло

Розказати  як  я,  як  діти
Розпитати  як  ти,  як  сам..
То  ж  почуй  мене  тату  рідний
Помолюся  святим  небесам.

Бо  життя  пролетить,  не  стане
Хто  був  прав  а  хто  ні  не  спита
Доля  нас  розвела  так  рано,
Час  розсудить,  розсудять  літа

Вдячна  Богу  за  мир  і  ласку
Щедрість  нив  і  квітучий  сад
Розкажи  мені  тату  казку
Як  тоді  тридцять  літ  назад..







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2017


Президенту щиро. .

Ти-  президент,  ти  вище  всих  верхів
Із  долею  одною  на  мільйон..
Ти  наче  море  поміж  берегів
Оберігаєш  люд  своїм  крилом..

Ти  президент-  ти  книга  серед  книг
Написана,  затверджена  давно.
Чому  ж  тобі  лишатись  поміж  НИХ?
Чому  б  тобі  не  плюнути  давно?

І  не  спинити  крові  на  крові?
Й  не  повернути  воїнів  додому?
І  не  творити  мир  на  цій  землі?
Й  не  жити  мудро  у  гнізді  святому?!

Бо  пройде  час  і  твій  час  не  спиниться..
Та  буде  край  наш!  Й  небо  голубе!
Та  от  цікаво  -  як  то  воно  спиться?
Коли  весь  світ  ненавидить  тебе..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2017


Слово автора

Рукою  ангела  записано..
Думками  Божими  начертано,
Людськими  долями  пронизано,
І  в  цьому  є  воно  -  безмертне..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2017


Мій спадок

А  мені  лишили  в  спадок  -  Віру!
Щоб  не  зламна  як  верба  була
щоб  не  клякла  перед  ходом  в  прірву
вірила,  молилась,    і  ішла...

А  мені  лишили  в  спадок  -  Волю!
Щоб  пташиним  марила  крилом,
Щоб  родила,  і  жила  доволі,
І    несла  коромисло  з  добром

А  мені  лишили  в  спадок  -  Землю!
щоб  могла  зернятко  зберегти,
прожила  життя,  щоб,  недаремно
і  синів  щоб  вивела  в  світи..

А  мені  лишили  в  спадок    Душу
Щей  таку  що  хоч-  не  хоч-бери!
І  писати,  і  співати  мушу..
Бо  лишили  щедру-  як  могли!


А  мені  лишили  в  спадок  -  Силу!  
В  край  чарівний,  де  я  й  проросла,
В  мій  народ,  що  гідним  буть  просила
Під  прицілом  вражого  крила..

І  така  вже  я  живу  у  світі,
і  прошу  щоб  вірили,  й  змогли
Спадок  той  дарований  нам  -  дітям,
Ще  й  нащадкам  нашим  зберегли..







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2017


А зорі сяють золотом коралів. .

А  зорі  сяють  золотом  коралів,
І  місяць,  мов  вівчарик  іх  пасе,
А  соловей  так  солодко  співає,
Про  мир,  про  волю,  про  прекрасне  все

А  десь  так  близько  загнані  війною,
Чатують  варту  молоді  бійці.
Як  хочеться  ім  повернуть  додому..
До  батька,  до  порогу,  до  сім"ї

А  ворог  сипле  знов  лихі  гармати,
І  знову  кров  прол"ється  молода,
І  плаче  Україна,  плаче  мати!
І  молить  Бога  про  своє  дитя..

Нам  обіцяють  золоті  хороми,  
і  волю  так  жадану  й  дорогу.
Та  л"ється  кров  і  знову,  й  знову  й  знову
А  ми  все  вірим  Богу,  бо  ж  кому??

А  зорі  сяють  наче  діаманти,
І  соловей  щовечора  співа.
Ми  ще  живі!  -  так  хочеться  сказати!
Ще  будем!!!  УкраІна  -ще  жива!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2017


Матері

Ще  відпочинеш  -  прийде  ще  той  час..
І  просто  посидиш  біля  віконця,
І  візьмеш  голку  в  руки,  й  в  одночас-
На  полотні  засяють  квіти  й  сонце.

Ще  відпочинеш,    важно  і  розкішно  
відвідаеш    театр  і  рок-н-рол.
І  будеш  вільно  і  вже  так  неспішно
Вдихати  свіжий  подих  матіол.  

І  не  летіти  на  вітрах  додому,
Бо  там  порядок,  можна  й  відпочить.
Усе  як  треба  у  гнізді  святому..
Лиш  тільки  тихо,  аж  душа  кричить.

Бо  виростуть  вже  і  сини  і  дочки,
І  вирвуться  з  гніздечка  в  майбуття.
Дістанеш  з  скрині  синову  сорочку,
Згадаеш    день,  коли  дала  життя..

І  донеччин  вінок  розправиш  ніжно,  
і  напрасуєш  стрічки  як  тоді,
Коли  вдівала  і  зітхала  втішно,
Як  поправляла  кісоньки  руді..

Ще  відпочинеш,  мамо,  відпочинеш!
Молитимеш  лиш  земю  й  небеса,
Щоб  мир  і  лад,  і  щоб  твоїй  дитині-  
Хай  доля  сяє  завжди  й  не  згаса..

Ще  відпочинеш,  не  сумуй  матусю!
Бо  час  іде  і  швидко  пролетить..
Лиш  обійму  і  сильно  притулюся,
Зупиниться  і  час,  і  день,  і  мить..

Бо  ти  ж  як  бджілка,  сильна  і  невтомна,
Твою  жагу  нічим  не  загасить!!
Ще  відпочинеш,  мамо,  ще  не  довго,
Бо  час  летить,  бо  час  не  зупинить...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2017


Землі !!!

Вклоніться  їй  крізь  час  і  крізь  віки
Вона  ж  як  мати  рідна  і  єдина
Минають  дні,  летять  як  мить  роки
Вклоніться  їй  за  доньку  і  за  сина..

Бо  це  ж  святиня  наша,наше  серце  
А  там  де  серце  є  завжди  душа
Вклоніться  їй  за  гомінке  джерельце
Вона  ж  бо  наша,  рідна,  не  чужа

Вклоніться  їй  за  гори,  полонини
За  золоті  поля,  красу  лісів
За  кожен  крок,  за  посмішку  дитини
За  щедрість  і  багатство  без  країв.

Вклоніться  люди,  бо  немає  рівних
Де  сотні  ран  не  гояться  давно
Сліди  кроваві  на  плечах  чарівних
Але  ж  вона  прощає  все  одно..

І  знов  дарує  цвіт  і  матіоли
Й  такі  жадані  і  смачні  дари
А  ми  цілуєм  вилиті  престоли
А  їй  спасибі  навіть  не  змогли..

Вклоніться  ій  без  гордості  без  фальшу
за  кожен  подих  свій  за  ніч  і  день
Це  батьківська  земля  а  ту  найдальшу
Любіть  в  віршах,  любіть  в  рядках  пісень.

Земля-  святиня!  Бережіть  святиню!
То  наша  незрівненна  сторона
То  найдорожча,  найбагатша  скриня
Яка  в  нас  є,  й  вона  у  нас  одна!  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017


Поведи мене милий до раю. .

Поведи  мене  милий  до  раю..
Де  цвітуть  абрикоси  і  вишні
Я  прошу,  я  молю,  я  благаю
не  жени  мої  прагнення  грішні
Поведи  мене  тихо  і  ніжно
Хай  вінчають  нас  місяць  і  зорі
і  Чумацький  нам  шлях  білосніжно
намалює    казкові  узори..
Поведи,  де  шумлять  буйні  трави
Де  колосся  шумить  золотисте
Де  немає  законів  і  правил
Де  душа  розчиниться  в  намисті.

Поведи  мене  милий  до  раю!
Я  прошу,  я  молю,  я  благаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017


Прислухайтесь. .



Чужа  душа  то  кажуть  темний  ліс..
Незвідана,  незважена,  неясна..
Не  кожному  вдається  занавіс
Той  відхилить,  а  там  душа-  прекрасна!

А  хто  не  зна,    бо  знать  йому  не  личить
Душі  не  бачить  -  бачить  лиш  оправу
І  словом  ранить,  вчинком-  покалічить
І  знайде  собі  знов  нову  забаву..


Прислухайтесь!  Душа-  то  ліс  не  темний
В  ній  стільки  музи,  стільки  почуттів..
Не  обминайте  душі  бо  даремно
Життя  прожити  без  чужих  життів..













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728236
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.04.2017


Люблю весну

Люблю  весну  коли  дзюрчать  потоки
І  верби  мліють  мов  в  передчутті.
Коли  пташина  на  крилі  крізь  роки
Несе  тепло  і  радість  в  висоті...

Люблю  весну  коли  підсніжник  білий  
чарує  очі  благородність  рис
І  розкриває  пелюстки  невміло  
Пернатий  і  невпевнений  ірис..

І  вітерець  затійливо  голубить  
Хмаринки  в  небі  ніжно-голубі
Люблю  весну,  та  хто  ж  її  не  любить
Вона  ж  в  мені!  -поглянь!  -вона  ж  в  тобі!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017


Старе село

Проїжаю  повз  старе  село
Наче  пустка  поміж  яворами..
А  колись  буяло  і  цвіло
Зустрічало  медом  і  хлібами.
А  тепер  заклякло  і  мовчить..
Ріжуть  очі  зубожілі  стіни.
Лиш  ворона  часом  закричить
і  ховається  поміж  старі  руїни.
А  колись  було  ж  тут  як  в  раю
І  майори  вабили  віночком..
І  зернята  сипались  в  ріллю
І  родились  і  сини  і  дочки..
І  хатки  біленькі  наче  сніг,
Клуб  пихатий,  школа,  виднокіл,
Де  ступали  діти  на  поріг
І  чорнобривці  напували  бджіл


А  що  тепер?  -  Питаю,  -  Що  тепер?
Оця  земля  закинута,  забута!!
Порушить  спокій  тут  хіба  шофер
Що  як  і  ми  дорогою  заблудить.
Мовчить  село,    мовчать  старі  лани
І  тільки  хрест  обабіч  край  дороги
Майне  святим:"Спаси  і  Сохрани"
І  сонце  гріє  репані  пороги..

А  земля  так  просить  ще  тепла,
Рук  трудящих  і  душі  людської.
Скільки  ще  б  дарів  вона  дала
За  любов,  за  сміх,  за  матіоли...

А  колись  було  ж  тут  як  в  раю,
І  майори  вабили  віночком
І  зернята  сипались  в  ріллю..
І  родились  і  сини  і  дочки..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.04.2017


Спогади

В  душі  чимало  спогадів  минулих
борознять  моє  серце  -аж  пече..
Чому  так  швидко  юність  промайнула?́
І  тихо  зрілість  дихає  в  плече..

А  так  ще  хочу  босими  ногами
побігти  в  трави  буйні,  молоді
Співати  пісню  поміж  любистками
і  рахувати  хмари  в  висоті.

Шовковиці  щипнути  край  дороги
Вінок  сплести  з  ромашок  й  сокирок.
Перестрибнути  через  три  пороги,
І  гайда  на  акацію  в  садок.

З  рогозу  свистунця  зробити  вміло
І  вудочку  з  верби  що  в  берегах,
скупатися  в  ставку-  найперше  діло,  
І  карася  зловити  впопихах.

І  кожен  день  проходив  як  святковий
І  світ  здававсь  великим  і  дзвінким,
Немало  спогадів  та  всі  такі  чудові
я  збережу  вас  в  серці  навіки!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.04.2017


Нагадала ворожка дочку. .

Нагадала  ворожка  дочку,
Я  й  повірила  і  недарма..
Бо  одного  катала  в  візочку,
А  другого  за  ручку  вела.
Так  хотілось  матусі  знову
Обійняти  увесь  білий  світ..
Дарувати  небо  любові
Своїй  донечці  тисячу  літ..
Й  вишиванку  пошити  в  пору
І  віночок  сплести  з  колосків
І  придане..  І  бантиків  море  
Уплітати  у  коси  тонкі..
І  чорнявих  як  ніч  оченяток
І  спідничок  яскравих,  рясних
Нагадала  ворожка-свято..
Бо  синочки  росли-сини!
Пролетіли  роки-лелеки,
І  незчулася  я  як  знов,
Поселилась  в  мені  маленька,
Та  очікувана  Любов!
І  дивлюсь  зараз  в  ті  оченята,
І  волоссячко  глажу  мов  шовк..
Мій  синочок  так  схожий  на  тата!
Я  кохаю  цей  світ  й  без  дочок!!!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2017


ПИТАЛИ ЛЮДИ ДЕ КРАСА ЗЕМЛІ…

Питали  люди  де  краса  землі?
А  я  кричала,  я  їм  повідала..
Ось  під  ногами  людоньки  мої!
Раніш  і  я  її  не  помічала..

В  ночах  ласкавих  і  в  барвистих  днинах,
В  блакиті  неба,  в  золоті  полів..
ЇЇ  краса  у  посмішці  дитини..
ЇЇ  краса  у  тиші  берегів.

У  величі  лісів  її  краса,
І  у  червоній  вишитій  сорочці.
Що  мати  вишивала,  й  небеса-
Просила  долі  синові  чи  дочці...

ЇЇ  краса  у  пісні,  у  душі!
У  кожному  написаному  слові..
У  мальвах,  чорнобривцях,  спориші
Що  застелили  так  багато  крові..

Питали  люди  та  не  чули  люди
Моїх  думок  не  слухали  вони
Красу  не  бачать    так  як  має  бути
Чужої  все  ж  жадають  сторони..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.03.2017