Олеся Лісова

Сторінки (2/160):  « 1 2 »

Струна надій


Порвалася  струна  моїх  надій.
Пожовклим  листям  впала  на  тривоги.
-Не  смій  мене  просити…Ох,  не  смій…
Уже  давно  в  нас  «нарізно»  дороги.

Ти  хочеш  повернутися.  На  жаль
Пішла  у  час  любові  електричка.
Твій  силует,  закутаний  в  печаль  –
Це  гра  актора,  професійна  звичка.

Я  вже  не  та,  що  спокій  берегла,
Поїла  долю  рясними  дощами
Щоб  сонячним  промінням  в  дім  зайшла
Й  зосталася,  не  видута  вітрами.

Я  клалась,  як  бальзам,    твоїй  душі.
Слухала  тишу  із  твого  мовчання.
Спасала,  коли  був  вже  на  межі,
Ржавіла  хвіртка  від  мого  чекання.

Ти  пропадав  і  повертався  знов.
Просив,  благав  і  падав  на  коліна
Водою  не  напоєну  любов
Давав,  наче  пігулки  від  провини.

Межа  свій  ніж  приречено  звела
Розрізала  наш  світ  на  «до»  і  «після».
Змінила  все.  І  я  вже  не  зола...
Душею  ватра,  яку  кличе  пісня!

Дякую  Лесі  Романчук  за  ідею  вірша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829004
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2019


Плач кохання

Чого  ж  ти,  березо,
Опустила  віти?
-Дівчина  козака
Мала  тут  зустріти.

Давно  вже  поїхав.
Обіцяв  вернутись.
Весна  прилетіла
Милого  не  чути.

Кожен  день  роками
Спливає  без  ласки,
А  була  в  житті  їх  
Пречарівна  казка.

Зустрічі  й  зітхання,
Поцілунки  красні.
Ночі  із  зірками
У  обіймах  гасли.

Щастя  дні,як  птахи,
В  небо  полетіли.
Крилами-літами  
Радість  розтрусили.

Кожен  рік  береза
Із  весною  плаче,
Спомином  вмиває
Личенько  козаче.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828761
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2019


Ти мене не побачиш

Доторкнуся  до  твого  болю.
Заберу  собі  половину.
Ти  мене  не  побачиш.  Доля…
Хоч  кохаю.  Каюся,  винна.

Бачу  серцем  твою  безвихідь
Б’ється  в  скроні,  душить  грудину.
Потерпи,  пережди.  Засвітить…
(Я  тебе  у  біді  не  кину).

Своїм  тілом  твоє  прикрию:
Від  дощу,  снігопаду,  вітру.
Лід  душі  розколю,  зігрію.
Біду  начисто  з  серця  витру.

Своє  світло  вкладу  у  руки.
Покажу  у  любов  дорогу.
-Чуєш,  річки  бурхливі  звуки?
Відпусти,  хай  пливуть  тривоги.

-Ти  гадав,  вже  зима..,не  літо?
І  майбутнє  саваном  вкрите.
Розіллється  сонце  над  світом,
Прийде  щастя,вдягнувши  свиту.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828074
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2019


О, де ж той час?

Повела  тебе  по  стежках
(Щоб  зібрати  вечірні  роси).
Ти  не  ніс  мене  на  руках,
Не  помітив  розпущені  коси.

Пригадалось…  О,  де  ж  той  час?
Тоді  небо  було  наче  вище.
«Ти»  і  «я».  Не  було  ще  «нас».
І  вуста  були  трішки  ближче.

Ти  шалені  слова  шептав.
Від  них  охали  трави  і  мліли…
-Може,  хтось  в  нас  любов  украв?
Чи  роки  нас  отак  змінили?  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827897
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2019


Моє щастя в тобі

Моє  щастя    в  тобі.
(Серцем  торкаюся  неба).
Зачаїтись?  О,ні!
Умовностей  рву  мости.
Бути  разом  назавжди
Уже  не  просто  потреба.
Це,  як  дихати,  жити,
В  тобі  цвісти!

Відректися  тебе?
Жебрачкою  йти  по  світу.
Я  й  так  перед  Богом
У  всій  наготі  стою.
Все  придане  –  любов.
(В  скрижалях  несу  завіти)
І  зорею  світання
Падаю  в  душу  твою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826348
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2019


Все прощаю

Спонтанно  написала  цей  вірш  після  перегляду  фільму


В  думках  зважила  «за»  і  «проти»,
Склала  в  скриньку  усі  вагання
І  німе  питання:  -  Ну  доки?
Залишилося  знаком  питання.

Біль  і  гнів  переповнили  чашу,
У  взаємних  докорах  втопили
Любов-вірність  –  перлину  нашу
Наче  дзеркало  вдрузки  розбили.


Стало  тихо.  Пустельна  пастка.
Бо  оазис  –  це  лиш  примара.
Дим  розсіявся.  Серця  частка
Потемніла  від  зрад,  як  хмара.

Не  тримаю  зла.  Все  прощаю.
Та  на  попелі  жити  не  сила.
Душу-пташку  увись  випускаю,
Якій  в  буднях  підрізала  крила.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826199
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 20.02.2019


Земля батьків

Збентежена  вертаюся  сюди,
Де  ясени  торкають  небо.
Розложистим  гіллям  дуби
Вночі  ховають  місяць  в  цебер.

Віти  застуджених  беріз
Малюють  на  снігу  портрети.
У  валянках  збирають  хмиз,
Вгрузаючи  в  пухкі  замети.

Де  сосни  хилять  сивість  літ
Периною  журби  обняті.
Куди  впадає  зорецвіт,
Стежину,  що  веде  до  хати.

Вертаюсь  в  тишу,  що  бринить,
В  якій  почути  серце  можна.
Бурульками  мороз  дзвенить
Набат  зими  непереможний.

Щоби  в  ріднесеньких  місцях
Душа  наповнилася  сяйвом,
І,  як  в  дитинстві,  день  в  санках
Летів  з  гори  з  шаленим  драйвом.

Пірнути  в  спокій  цих  лісів.
Переплестись  з  корінням  роду.
Бо  це  –  земля  моїх  батьків,
Стежки  поліського  народу.

Тут  все  моє.  Дух  лісу  тут.
Чую  його  благословення.
--Прийми  мене,  бо  ти  –  мій  суд.
Моя  наснага  і  спасення.


Спасення  –  те  саме,  що  спасіння.
Цебер  –велика  дерев’яна  посудина,  що  має  вигляд  зрізаної  бочки.Використовується  для  господарських  потреб.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823963
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.02.2019


Життя летить

Життя  проходить.  Ні,  воно  летить.
Години,  дні,  неділі,  місяці…
Так  хочеться  його  призупинить
І  втримати  ще  молодість  в  руці.

Вона  летіла,  наче  білий  птах,
А  я  дивилась  в  небо  на  політ
Байдужими  очима,  на  розмах
Величних  крил…  І  так  десятки  літ.

А  доля  бачила  і  променем  зійшла,
Поезією  серце  полонила.
У  небі  знов  веселка  зацвіла  
І  серце  втомлене  водою  відпоїла.

Я  мрію,  щоб  струмок  рікою  став,
Яку  убрід  не  просто  перейти,  
Бо  щастя  —  мов  кришталь,
Не  втримав…  Впав…
І  лиш  уламки  зможемо  знайти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823253
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.01.2019


Не всерйоз

Заблукаю  у  білих  снігах
По  коліна  зайду  в  їхню  тишу
Тут,  без  свідків,  у  цих  берегах
Я  страждання  глибоке  залишу.

Як  могла  я  тоді  змовчать?
Почуття  у  собі  душити.
Якщо  любиш,потрібно  кричать
Щоб  усі  це  почули  в  світі.

Щоб  у  щасті  хоч  день  чи  рік
В  його  ніжних  очах  згубитись.
В  поцілунку  заснуть  навік,
Щоби  серце  забуло  битись.

Щоби  холод  душу  не  пік,
Одна  ватра  на  двох  горіла
Щоб  в  тепло  загорнутись  навік,
А  кохання,  як  сонце  гріло.

Не  судилось…Моя  вина.
Посміялась  з  його  кохання.
Не  всерйоз..,та  за  це  сповна
П’ю  самотність  і  розпач  й  страждання.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820969
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Усмішка юності

Йшла    весела  й  безтурботна  юність
Грайлива  усмішка  світилась  на  вустах.
Дивилась  зрілість,  стисла  серце  чуйність
Сльозою  прокотилась  по  щоках.

--Чому  так  швидко  пролетіло  літо?
Ніби  росу  в  передобідній  час
Сонце  палило  роки  пережиті,
А  вітер  попіл  розганяв  повз  нас.

Наче  учора:  ніч,  зірки,  зітхання.
Дві  пелюстки  рук  в  твоїх  руках.
Промовляли  очі.  Ці  зізнання
Любо  слухав  місяць  в  небесах.

Топилися  в  цілунку  ніжні  губи.
Мелодією  лився  шепіт  трав.
Клялися,  що  кохання  не  загубим
Цвіркун  в  кущах  за  нами  підглядав.

Турботливо  несли  його  роками,
Дітям  прививали  лиш  любов.
Посріблена  мандрує  разом  з  нами
До  юності  вертає  думи  знов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817156
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


Дива зими

Вийшла    на  ганок.  Не  можу  повірить.
(  Листопад  до  ночі  тупотів).
На  світанку  ж    грудень  все  подвір’я
Білим  оксамитом  застелив.

Рівний-рівний,  ніжний,  первозданний
Ще  й  пташина  не  лишила  слід.
Тисячі  сніжинок  філігранно
Вкрили  чорний  і  бентежний  світ.

Накрила  з  головою  тепла  хвиля
Незайманого  снігу  білий  пух.
Неначе  першого  кохання  світла  сила,
Ні  зойкнути,  ні  перевести  дух.

Ніби  народження  світу  нового.
Лише  любов  і  ні  грама  образ.
Сніг  чистий-чистий…Дивлюся  на  нього
Господнім  дивам  уклоняюсь  ще  раз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817042
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2018


Не вірю

Цей  вірш  про  почуття  людей,які  втратили  коханих...


Ноги  ледве  ідуть  додому
Де  тепло  твоє  не  чекає,
Лиш  відлуння  трамваїв  додолу
З  гулом  падає,  тишу  лякає.    

Наче  привид  ходжу  кутками,
Чомусь  у  вікно  виглядаю
Темна  ніч  рясніє  зірками
Ти  ж  ніколи  не  прийдеш,  я  знаю.

Твоїм  тілом  пахне  сорочка
До  грудей  її  пригортаю,
А  самотність  згорнулась  клубочком
І  тихенько  сльозу  ковтає.

Поридаю  й  засну  невтішно,
А  ти  ангелом  сядеш  скраю…
Я  не  вірю,що  все  так  вийшло
Бо  без  тебе  й  сама  вмираю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814753
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018


Повертайтеся живими

Жовта  осінь  плаче  дощами
Доля  кидає  нас  в  різні  боки
І  багряні  листки  листами
Стають  знову,  забравши  спокій.

Зла  розлука  снує  павутиння.
В  рідкі  зустрічі  вписує  квоти.
Це  війна  проклятуща  винна,
Замість  фінішу  знов  повороти.

Час  тягнеться  у  сірих  бушлатах,
(Як  ця  осінь  схожа  на  інші)
Закривавлене  серце  в  заплатах
Біль  і  розпач  ховає  в  ніші.

Кожен  день,  наче  рік  проживаю
З  завмиранням  чекаю  звістки.
У  молитві  Бога  благаю:
--Повертайтесь  живими…звідти.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813417
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2018


За те, що живу

—Ой  доле  -  доле,  чому  так  пізно
Я  зрозуміла,  що  світ  розмай?
Що  я  --  не  я.  Не  та,  що  слізно
Благала  у  долі  щастя  окрай.
Чому  весна  не  цвіла  так  рясно
Не  рік  чи  два,  а  десятки  літ.
Чому  несла  пелюстки  прекрасні
Десь  повз  мене?  Цінувала  б  світ
За  миті  щасливих  й  не  дуже  днів,
За  сонце  і  вітер,  дощі  років.
За  неповторність  і  радість  снів,
За  те,  що  живу!  Без  лишніх  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808162
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2018


Справи сердечні

Присіло  кохання  на  лавку.
Навкруг  тихо  вечір  бринить.
--Ще  довго  чекати  світанку,
Цвіркун  у  кущах  шелестить.

--Та  я  не  збираюсь  сидіти.
Багато  незроблених    справ.
Ще  маю  вночі  розтопити
Сердець  охолоджений  сплав.

А  ще  обійняти  за  плечі
Ту  пару,  що  поряд  сидить.
Розкласти  вже  зібрані  речі
Цілунком  сім  ‘ю  примирить.

Листа  написати  дружині,
Снів  кольорових  наслать.
Подушку  поправить  дівчині,
Слова  найніжніші  шептать.

Можливо  лише  десь  під  ранок
Я  трішки  спочину  й  засну.
Не  довго,  бо  сонце  на  ганок
Вже  каву  несе  запашну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808039
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018


Моя чужа

Моя  версія  українською  мовою  пісні  «  Моя  чужая»  у  виконанні    Я.Сумішевського

На  печаль  осінню  сипле  листопад
Прошептала  пам’ять:  —Не  верну  назад.
Проганяє  вітер  жовте  листя  з  площ.
Ти  пішла  і  в  серці  ллє  холодний  дощ.

Осінь  підганяє:  —  Вибір  вже  здійсни.
Відпусти  вчорашнє,  двері  зачини.
Листопад  кружляє,  кличе  танцювати
В  танці  цьому  грішному  нелюбов  зіграти.

Приспів
В  осінньому  танго  з  цілунком  прощання
Наосліп  твої  пізнаю  я  бажання.
—Не  можна  любити,  твердять  небеса
Ллє  дощ.  Я  ж  люблю,  хоч  моя  ти  —  чужа.

Як  же  цю  негоду  серцю  перебуть,
Бо  любов  осінню  мені  не  забуть.
Ти  чужа  дружина  —  мій  печальний  гріх.
Тільки  ти  на  світі  краща  від  усіх.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804819
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2018


Освідчення мовчанням

Прийди  і  обійми  мене  без  слів.
Доки  не  пізно…Просто  обійми.
Мелодія  душі  –  це  дивний  спів
Кохання  не  дається  всім  взайми.

Обійми  без  лишніх  обіцянок.
—Не  зможеш  жить  без  мене,  не  кажи.
В  вічній  любові  не  клянися.  Наостанок
Від  балачок  цю  тишу  вбережи.

У  подиху  твоїм  я  розчинюся.
Очі  розкажуть  більше  ніж  слова.
За  чисте  і  святе  завжди  молюся,
Освідчення  мовчанням  теж  бува.

Хто  перед  ким,  і  в  чому  винуватий
Помовчимо  і  чесно,  і  відверто.
Щоби  серця  не  закривали  грати
Бо  втративши  тебе  —  мені  померти.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804444
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2018


Не щезай

Не  щезай…Не  щезай  розрадо,
Не  згубися  в  людській  юрбі.
Тихе  сяйво,  життя  принадо
З  мого  серця  прошу:    —  Не  йди…

Дай  напитися  в  спраглу  днину
Із  глибоких  джерел  води.
Я  розквітну  у  диво  –  жоржину
Лише  трішки  цього  підожди.

Дай  ступити  у  роси  -  краплини
Щойно  скошеної  трави.
Тонку  нитку  щастя  –  перлини
Я  благаю:  —  Не  рви,  не  рви…

Не  спіймаєш  всі  миті  втрачені
Згасне  ватра,  залишить  тлін.
Стрінем  порізнь  ніччю  призначений
Посаг  ранку  —  зорі  кармін.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801176
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018


Людська заздрість

Ти  спробуєш  бути  щасливим?
На  тебе  спустять  собак,
Не  люблять  у  нас  особливих.
Усі  під  копірку.  Ось  так.

Ти  мрієш  про  щось  високе,
Думками  летиш  в  світи.
Зрубають  канат  на  дорозі,
Якою  ти  хочеш  йти.

Поговорити  про  душу?
Це  в  тебе  вона  болить,
Натомість  же  :  —  Мушу,  мушу!
А  серце  пече  і  кричить.

Хотілось  розправити  крила?
Земне  тяжіння  важке,
Недозволена  розкіш  —  щасливий.
Щастя  знаєш  ,  яке  крихке?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800393
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018


Ой на Івана, та й на Купала

Ой  на  Івана  ,та  й    на  Купала
Папороть  квітку  в  лісі  шукала,
Долю  просила,  нічку  не  спала
 Квітку  чарівну  в  лісі  шукала.

Ой  доле  –доле,  попроси  зорі
Щоб  освітили  доріжки  в  полі,
Щоби  сплела  я  вінок  кохання,
Щоб  плив  водою  аж  до  світання.

Ой  на  Івана,  та  й  на  Купала,
Зірка  на  небі  пару  гукала.
Горить  багаття,  іскри  іскряться
Може  знайде  хтось  папороть  -  щастя?









адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798463
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.07.2018


Заворожуючий Світязь

Тиша  навкруг.  Лише  птахи  співають
І  пеленає  сосен  аромат
Я  тут  своя,  цей  ліс  мене  пізнає
Бо  проживала  ці  хвилини  я  стократ.

Мокрий  пісок  ковтає  мої  ноги,
Водичка    забирає  втому  дня,
Рівненька  гладь,  як  асфальтована  дорога
Природнього  художника  мазня.

Тепло  лоскоче  ,  свіжість  ніжить  тіло
Заглиблююсь  у  цей  нірванний  стан,
Все  незвичайне,  дивовижно  миле
Навкруг  дрібненьких  хвильок  океан.

Може  це  рай,  чи  може  моя  мрія?
Блаженство  відчуваю  знову  й  знов.
Пахнючих  сосен  золоте  похмілля
І  спів  птахів,  і  озеро  й  любов!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795967
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2018


Стежка до мами

До  тебе  мамо,  стежка    йде  найдовша
Та  з  кожним  роком  нас  вона  зближає.
Шовкова  нитка  міцна,  хоч  найтонша
Завжди  усіх  дітей  твоїх  єднає.

Дощем  навшпиньки  увійдеш  в  віконце
І  нищечком  поплачеш  в  занавіску,
Ти  постоїш,  допоки  зійде  сонце
І  як  в  дитинстві,  заплетеш  дві  кіски.

Я  це  відчую  через  темінь  ночі
І  пошепки  покличу  ніжно:-  Мамо?
Я  забуваю  погляд  твій  і  очі,
Хоч  в  них  зірки  палахкотять  так  само.

Твоє  волосся  трішки  кучеряве
Скраєчку  неба  вітер  розвіває,
Воно  таке  ж,  посріблено-русяве
І  німб  його  усіх  нас  покриває.

Мене  почула…Голос  твій  лунає,
Із-за  хмарин  промінням  долітає…
Ох,  як  тебе  давно  уже  немає.
Ти  за  нами  мамо,    теж  скучаєш?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795475
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 13.06.2018


Сонце-грай почуттів

Скільки  років  пройшло,  як  зустрілися  ми,  
Потонув  у  очах,  серце  взяв  в  кайдани.
 Закружляв  у  танку  та  навік  полонив  
   І  тернисту  дорогу    обом  освітив.

Ти  кохаєш  мене,  я  тебе  –  ти  мій  рай!
І  всю  ніжність  душі  я  віддам...  Лиш  тримай!    
Бо  так  рідко  буває  у  цьому  житті  -
Зберегти  сонце-грай,  теплоту  почуттів.

Як  з  кришталю  намисто,  несемо  любов,
І  нові  сподівання  зустрінемо  знов.
Бо  це  доля  так  щедро  дала  нам  аванс
І  із  мріями  в  серці  кружляємо  вальс.

За  терпіння,  за  муки,  за  біль  і  за  час,  
Що  невпинно    ішов  і  летів  -  та  без  нас.
Та  ми  встигли  на  потяг,  що  йшов  до  мети.
Це  кохання  на  двох  –  лише  я,  лише  ти.


Цей  вірш  я  присвячую  своєму  чоловіку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793493
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018


Твої примружені очі

Твої  примружені  очі  навпроти
Такі  чарівні  і  такі  глибокі,
Я  потонула  б  у  них  навіки
Бо  твої  очі  -  бездонні  ріки.

Поряд-  омріяні  мною  вуста
І  посмішка  рідна  така,  проста,
Ох,  цілувала  би  їх  до  рання,
Бо  твої  губи-  це  смак  кохання.

А  твої  руки-  це  солод  ночі,
В  обіймах  цих  задрімати  хочу.
Всією  душею  до  тебе  лину,
Лечу  як  метелик.  Та  чи  не  загину?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792209
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


Не загасіть свічу

Невидима…  Чому?  Мене    нема?
Ще  ж  вдалині  ледь-ледь  бринить  струна
І  тягнеться  кривий,  глибокий  слід,
Кроки  ведуть  не  «до»,  а  уже  «від».

Вгору  лечу…Може  це  хтось,  не  я...
Не  переймаюсь,  що  десь  там  сім’я.
Яскраве  світло  ллється  звідусіль,
Відходять  всі  тривоги,  жаль  і  біль.

Неначе  слайди-  все  моє  життя
І  почуття  –  любов  і  каяття...
Немає  туги.  Радість…Я  лечу-у-у!
-Лише  не  загасіть  мою  свічу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790530
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.05.2018


Черемхове диво

Біла  імла  черемхи  ніжить  око
Духмяний,  милий  цвіт  мене  п’янить,
Гілки  цілують  хмари.    Рік  за  роком
Квітуче  щастя  кличе  і  манить.

Уже  не  дотягнутися  руками:
Стовбур  міцний,  неначе  оберіг.
Пелюсток  сніг  летить  під  небесами
Їм  навперейми  вітер  взяв  розбіг.

А  ось  маленький  кущик.  Біле  диво
Рясний  і  пишний,  серцю  дорогий,
Солодкий  трунок  пестить  особливо
Хоч  ліс  змінився,  наче  вже  чужий.

Схиляю  гілочку  і  ніжно  квіточками
Дитинства  аромат  лоскоче  ніс,
Несе  мене  прожитими  літами
Де  кожен  день  цей  ліс  зі  мною  ріс.
́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789701
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018


Весна в обнові

Світло  заглянуло  в  віконце
Рясніє  ранок,  ніч  біжить.
Виходжу  в  сад:  -Ну  здрастуй  ,сонце!
Всміхнулася…  Воно  ж  мовчить.

Зловила  промінь  у  долоню
Він  вискочив,  на  вії  впав,
З  очей  зняв  павутиння  соні
Й  побіг  шукати  ще  забав.

Весна  в  обнові.  Королева!
Так  їй  пасує  білий  цвіт.
Лише  де-інде,  ледь  рожевим
Ніжно  покрила  оксамит.

Заливчасто  співають  птахи,
Веде  сопрано  соловей
І  горобець  сидить  на  даху
Пробуджує  усіх:  Гей-гей!

Джмелі  легесенько  гойдають
Гілки  квітуючих  вишень
Лапками  личка  умивають,
Вітають  гулом  новий  день.

Яскраво-райдужне  намисто
Переливається  в  квітках,
 Життя  наповненість  пречиста
Вирує  в  ніжних  пелюстках.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789388
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2018


Пливла весна

Пливла  весна!  Тепло  й  барвисто
Ласкавий  погляд  світ  будив.
Суцвіття  груші  в  ніжнім  листі
Несло    біле  намисто    снів.

Гойдав  тихенько  вітер  свіжий
Перлини  ранішніх  зітхань,
Травичку  голос  неба  ніжив
Новою  хвилею  бажань.

Шептались  бджоли  між  собою,
Ловили  сонця    світло  чар
З    рясного  цвіту  мед  з  любов’ю
Несли  по  світу-божий  дар.

Ішла  весна.  Кохання  чисте
Подарувала  для    птахів,
І  з  кожним  рухом  крил  іскристо
 Із  неба    його  цвіт  летів.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788967
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2018


Верни мені

Дивлюся  на  небо  й  очима  невпинно  благаю:
-Верни  мені  того,  за  ким  моє  серце  страждає.
Чий  погляд  невпинно  у  всіх  перехожих  шукаю,
З  роками  міцніє  кохання  моє,  не  минає.

Відчути  це  дихання  знову  в  себе  за  плечима,
Любити  руками,  ловити  вустами,  очима.
Втопитися  в  цьому,  безмежному  морі  кохання
Й  не  знати,  що  доля  зрадливо  готує  страждання.

Забрала...  Ми  стали  по  різні  краї  небосхилу,
Туди  із  домівки  птахи  не  літають,  мій  милий.
Любов  не  збагнула,  що  щастя  давно  вже  немає  
 Щодня  моє  серце  тривожить.  Твій  погляд  шукає…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787304
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2018


Звичайне Добро.

Окраєць  –місяць  .Ніч  зірки  рахує.
Тиша  полонила  все  кругом.
Пора  вже  спати,  та  душа  сумує  
За  самим  звичайнісіньким  Добром.

Цінність  його  мабуть  забули  люди
У  суєті  геть  нанівець  звели.
Отак  завжди:-Що  не  цінуєм  –губим,
Та  навіть  не  помітили  коли.

Раніше  разом  ,  дружно  працювали
Й  сусіди  ближче  родичів  були.
Тепер  же  люди,  наче  інші  стали
Паркани  височенні  возвели  .

Всі  як  чужі.  Ховаємось  від  кого?
Сусід  сусіда  бачить  раз  на  рік.
Чи  ми  життя  хотіли  ось  такого,
Чи  то  лукавий  нас  на  це  наврік?

Де  людяність,  порядність  і  повага,
 Які  тенета    ми  для  них  сплели?
Добро  творити-людства  перевага,
З  цим  почуттям  і    предки  всі  жили.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785908
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.04.2018


Серце відчуло весну

Сьогодні  я  відчула  знов  весну,
Бо  зранена  душа  в  зимі  блукала.
Шпаки  мелодію  співали  зазивну
Вперше  в  цім  році  в  серці  зазвучала.

Вона  теплом  лилася,  як  бальзам,
Як  губка  нові  звуки  я    вбирала.
В  дзвінкий  потічок  старий  сум  віддам,
Як  фенікс  відроджуся…Я  ж  літала!..

Поламані  колінця,  як  в  трави,
Буду  лікувати    промінцями,
Проросту  пагоном  зеленим  із  золи
І  розіллюсь  новими  берегами.

Тремтітиму  над  квіткою,  як  джміль,
Тягтиму,  як  мурашка  ,соломину
Легеньким  вітерцем  сягну  на  хміль,
Мелодією  цвіту  в  сад  полину.

Зберу  перлини  чисті  із  роси
Впаде  із  серця  камінь  із  журбою.
Бувають  у  житті  важкі  часи
Та  їх  знесе    із  водами  весною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784493
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2018


Щастя дика груша

Воркував  пташині
Голуб  сизокрилий:
-Щастя  на  вершині,
Губи  шепотіли.

Поглядом  тривожив,
Обсипав  квітками
Білий  цвіт  бентежив,
Пахнув  грушечками.

Дзвоником  в  польоті
Серце  тріпотіло
В  ніжності  і  млості
Тихенько    раділо.

Та  листок  гіркавий
Пташка  упіймала
То  обман  лукавий
Доля  готувала.

Щастя  дика  грушка
Стала  колючками,
Поколола  душу
Гострими  шипами.

Зраненій  пташині
Жити  з  цим  роками,
Голуб  сизокрилий
Полетів  з  вітрами.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784026
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2018


Весна іде

Весна  іде.  Ой  рано,  іще  рано
Радієм  ми  цим  променям  ясним,
Бо  ще  розкриється  зрання  небесна  брама
І  заморозок  випустить  на  дим.

Весна  крокує  по  голодних  душах,
Стомились  всі  від  довгої    зими?
Та  промінці  Сваровські    вже  на  грушах  
 Сиплють  поцілунки:  -Ось,  візьми!

Прокльовуються  крокуси  в  городі,
Тюльпан  листки  до  сонця  нахилив,
Підсніжник  посміхається.Негоди
Йому  не  страшні  --  він  уже  зацвів.

Вже  соком  наливаються  берези,
Хоча  ще  зовсім  крихітні  бруньки.
Вербові  котики  танцюють  полонези
З  вітром  і  сонцем  в  парі  залюбки.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782560
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.03.2018


Я заламаю тривозі руки

Я  заламаю  тривозі  руки,
Я  кожен  подих  хвилин  молю
Щоб  не  сплітались  в  години-  розлуки
І  зупинився  цей  потяг  «Люблю».

Щоби  поставити  всьому  крапку
І  відпустити,  прогнати,  забуть.
Не  зможем  на  серце  приклеїти  латку,
Розбилось  навпіл  -  і  різна  путь.

Ти  розлюбив.  Немає  контракту
Щоби  кохання  зміг    замінить.
Скінчилася  дія  сімейного  акту
В  життя  без  тебе  стихія  спішить.


Вірш  написаний  під  впливом  книги  Джоджа  Мойєса.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781767
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018


На що ми сподіваємось?

На  що  ми  сподіваємось?  
На    рай?
Чи  вічність  провести  десь  у  пітьмі?    
Живемо,  наче  завтра  буде  край
Та  совість  не  заплутаєш  в  брехні.

Що  приготовлено?
Смак  меду  чи  полин?
Змінилась  вірність  з  вічності    на  день,
Всі  цінності  десь  попадають  в  плин
Нахабності  й  байдужості  людей.

Батьки  в  сміття  кидають  немовлят,
А  діти  матір  гонять    за  поріг,
Професор  –  бомж…Примара?
Свят,  свят  ,свят…
Розум  від  нас  ,  не  оглядаючись  побіг…

А  ще  ми  сподіваємось  на    рай…


́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781167
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2018


Самотність ночі

Печаль  і  сум  обпалюють  думки
Бентежить  аромат  міцної  кави,
Горнятко  у  долоні,  як  в  замки
Беру  і  розглядаю  ніч  лукаву.

Пігулку  за  пігулкою  до  дна
 Випива  вона  свою  самотність,
Я  одна…  і  теж  спила  сповна,
   Зрошену  сльозами  незворотність.  

Гіркий  цілунок  кави,  наче  твій
Як  доміно  життя  перевертає,
То  білим,  а  то  чорним  світ  жорсткий
Німе  кіно  закручує  й  гортає.

Ми  ще  удвох  (це  може  міражі?)
Заварюємо  каву  на  світанку.
Слова  розрізали  повітря,  як  ножі:
-У  мене    інша…Й  лише  тінь  на  ганку.

Густою  тишею  у  серце  біль    засів,
Душа  принишкла,  глянула  гіркаво…
Аромат  кави  все  наповнював  й  летів,
Як  і  сьогодні,  в  темну  ніч  лукаву.

Надихнув  прочитаний  роман    Лесі  Романчук.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780597
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.03.2018


Жорстока хвороба

Цей  крик    крик  душі  я  написала  про  останні  хвилини  життя  
 чоловікової    мами,  яка  померла    на  тому  тижні  

Хвороба  нас  не  питає:
-Хочеш,  чи  ні?  Скільки  років?
Своє  коріння  пускає
Не  можна    зробити  ні  кроку.

На  жодну  мить  не  лишає
Заживо  рве  усі  жили:
-Тримай!  Голос  ридає.
-Я  біля  Вас,  серце  квилить.

Міцно  держу  рідні  руки,
А  очі  німо  благають
Полегшити  якось  ці  муки,
Що  тіло  все  розривають.

Забрати  й  краплину    не  в  силах
Ковтаючи  сльози  ,ридаю
Вустами  лиш  шепотіла:
-Я  з  Вами…Вже  біль  минає.

Минув…Як  життєвий  подих
Отой  єдиний,  останній…
Осиротіло  і    світ    стих
Без  ще  однієї  мами…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779316
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 27.02.2018


Стрітення Господнє

Зима  –зимонька  зажурилася,
Бо  нести  сніги  притомилася.
Ясне  сонечко    вище  хмар  уже  
Зиму  красную  на  покій    везе.

Зима-зимонька  пише  лист  весні:
-Приїзди  скоріш  верхи  на  коні.
Радо  зустрічі  коровай  спечу,
Сонце  в  рушниках  по  воді  пущу.

Та  на  святечко  та  й  зустрілися
І  водичкою  окропилися.
Півень  воду  пив,  гребнем    граючи,
Боже  Стрітення  прославляючи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777220
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.02.2018


Чому, коханий?

Дивлячись  передачі  про  вдів  «Героїв  України»,
що  загинули    в  АТО,  відчуваючи  їхній    біль    
написала    цей  вірш…

Чому,    коханий,  скажи  мені,
Цей  світ  без  тебе  печаль?
На  серці  думи  стали  сумні
Тягнуть  за  чорну  вуаль.

Чому  так  гірко  дзвенить  струна
Птахів  на  гілках  в  саду?
Перед  очима  якось  пелена
Може  не  я  іду?..

Йде  посивіла  жінка  –  вдова
На  плечах  тягар  страждань,
Всі  темні  ночі,  наче  сова,
Блукаю  стежками  вагань…

Бог  уже  визначив  долю  мою:
-Молилася  може  не  так?
Чому  коли  гинув  ти  у  бою
Не  зрозуміла?  Був    знак...

Не  розірвалося  серце  навпіл
Коли  хоронила  -  бійця,
«Героя  Вкраїни».  З  навколишніх  сіл
Йшли  люди,  не  видно  кінця…

Від  сліз  і  ридання  тремтіли  вуста
Любий,  коханий  мій…
Без  тебе  втратила  зміст    життя
Я  тінь  на  свічі  твоїй…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775835
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 08.02.2018


Роки-журавлі

Чом  ви  коні  років
Все  частіше  тягнете  за  віжки,
Притишують  звук
 Голосочки  ваших  дзвінків.
Вповільняються    кроки
На  знайомі  з  дитинства  доріжки,
Заснував  там  павук
Пряжу  білих  холодних  снігів.

Всі  прожиті  літа,
Як  сумні  журавлі  відлетіли
Запорошений    погляд
Проводжає  згуртований  клин,
Їх  сліди  заміта
Листя  осені  тихо  тремтіло,
Кружляло,  як  спогад,
Життя  заспокійливий  плин.

Ти  зозуле  накуй:
-Скільки  зим  ще  мені  залишилось,
Чи  у  долі  є  шанс,
Чи  опустить  небесне  крило.
Як  життя  не  смакуй,
За  полудень  сонце  схилилось,
Доспіваю  романс  і  ,  як  кажуть  :
-Було  не  було…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775458
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 06.02.2018


Білий оксамит


Час  зупинися!  Ось  вона,  мить!
Зимова  ніч.  Там    місяць  бринить.
Зірки  сміються,  сніжки  у  руках
Палають  тисячі  свіч  в    небесах.

Оксамит  білий,  ніжність  свята
Сніг  первозданний  і  чистота.
Гріхи  завмерли.  Світ  іще  спить.
Ні  сліду,  ні  тіні…  Кришталь  блищить.

Невинність  ночі.  Ой    дивина
Казка  зими-по  вінця,  сповна.
В  білім  заметі  місто  лежить.
Умиротворення.  Тиша  дзвенить.





Сьогодні  проснулася  вночі  і  серце  завмерло.
Такої  краси  не  бачила  давно.Народився  вірш.
04.02.2018.  м.Костопіль

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775083
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2018


Послухай серце

Сама  свою  я  долю  вибирала
Тепер  над  нею  хоч  засмійся,  плач,
Чи  хоч  заголоси,  бо  добре  знала,
Що  не  завжди  солоденький  калач.

Я  не  шкодую.  Лиш  дійшла  до  краю,
Всі  почуття  із  зливою  знесло.
Сонце  років  пекло  за  небокраєм
Життя  ж  вело  за  руку  і  вело.

Думки  розбіглися  від  мене  мимоволі
(Наче  передчувають  -  проженуть,  )
З  мірою  власної  чи  волі  ,  чи  неволі
Стривожили  й  на  лаві  тихо  ждуть.

Все  заніміло.  Не  чекала  зміни,
Лиш  мрії  лізли  в  голову  всякчас,
Без  дозволу.  Ставали  на  коліна
Й  благали:  -  Ти  прислухайся  хоч  раз.

Послухай  серце  і  воно  підкаже
Де  твоє  щастя  ходить  по  землі,
Кохання  й  радість  вузликом  зав’яже  
 Назавжди  прожене  усі    жалі.


 
Надихнула  книга"  Софія"  Лесі  Романчук

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774916
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018


Мої сльози


Ллє  дощ.  Повз  хату  тіні  бродять,
Намокле  листя  носиком  сопе
Рожеві  айстри  вгору  руки  зводять,
На  сонце  поглядають:
-Що  таке?

Шукаю    осінь:  -Ти  поглянь  в  віконце,
Холодний  дощ  уже  о  цій  порі?
Світити    зараз  має  літнє  сонце,
Бо  серце  не  поніжилось  в  теплі.

Ще  не  кружляло  жовте  листя  садом
Білі  хризантеми  не  цвіли.
Вуста  не  смакували  винограду,
Молоде  вино  ще  не  пили.

Калина  не  зняла  своє  намисто
Хмари  сірі  ризи  не  вдягли,
Сади  вдоволено,  ба,  навіть  гонористо
Плоди  тобі  іще    не  віддали.

Ти  ж  мої  роки  в  вирій  проводжаєш
Здіймаються  ключем  у  небеса,
Печаль  і  тугу  в  серці  залишаєш
Струмочком  ллється  дощ-  моя  сльоза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774555
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 01.02.2018


Як захистити?

Давно  я  уже  не  раділа,
Не  сміялася  щиро  від  щастя,
В  небо  подумки  не  летіла.
Буденність  взяла,  як  причастя.

Вітер  попіл  надій  ворушить,
Про  що  мріялось  -  так  не  сталося.
Лише  біль,  що  нестерпно  душить
Їдкий  дим  всередину  вкрався.

А  чи  думалось,  чи  гадалося
Були    пагінцями  ще      віти,
А    вже  доля  тоді  насміхалася
І  не  клала  плоди  на  квіти.

Злий  буран  підриває  коріння
У  саду  дерева  хитаються,
Розтрушують  щастя  насіння,
Обшарпані  віти  лишаються.


Накладаю  пов’язку    на  рани,
Дмухаю  щоб  не    кровоточили,
Сльозами  змочую  шрами:
-На  роду  мені  це  напророчено?

Я  у  розпачі:  -    Що  робити?
Плодоносні  дерева  саду
Не  цінують  життя  свого  квітів
Несе  вітер…Й  немає  розради.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774235
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 30.01.2018


Ти не вигадка

Грозовою  тишею  звисає
І  печаль  очей  проводить  вслід
Я  тебе  приречено  кохаю,
Ти  уяви  мій  безжальний  плід.

Впевнено  шукаю  в  перехожих
Знаю,  що  ти  є,  ідеш  в  світи,
Вірю,  що  дві  долі  наші  схожі
І  що  ти  не  витвір  самоти.

Ти  мене  напевне  відчуваєш
Й  серце  твоє  щемно  теж  бринить,
Ти  не  вигадка.  Все  наяву  і  знаєш
Вже  заради  цього    можна  жить.


Дякую  Ліні  Костенко  за  ідею  написання  вірша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772597
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2018


Зима запрошує на вальс

Лапатий  сніг.  Несеться  хуртовина.
На  вальс  мене  запрошує  зима,
Сніжинки  крутяться  повз  мене  без  зупину
Я  ж  в  цьому  вихорі  чомусь  сама-  одна.

На  білий  танець  запросила  вітер
Він  обійняв  грайливо  й  попливли,
Завія  посипала  білим  цвітом,
Неначе  враз  черешні  зацвіли.

В  польоті  танцю  тамувала  подих
 Не  налякать  сліпучі  міражі
Хмарин  купчастих,  наче  трішки  гордих
Везли  в  санчатах  вірні  їм    пажі.

Вражала  чистота  ця  первозданна
На  віях  розтавав  казковий  цвіт,
Розносив  вітер  музику  органа
Танком  чарівним  на  усенький  світ.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772378
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2018


Моя туга

Моя  туга    дзвенить  дотами
Ти  на  тому  краю,  я  на  цім,
Мої  сльози  ллються  дощами,
Що  не  разом  ми  в  світі  оцім.

І  на  серці  холодний  вітер
 Пам’ять    скручує    із  прощань
Наша  зустріч  вишневим  цвітом
Залетіла  в  весну  страждань.

Вже  непрохану,  запізнілу
Принесла  почуттів  жагу,
Погляд  тихий  на  вишню  спілу
Виганяв  із  життя  нудьгу.

Серце  гупало  і  калатало,
Ніжно  мліло  у  радості  мрій
Та  злість  світу  це  щастя  забрала,
Розвела  полюси  надій.

Ти  на  тому  краю,  я  на  цьому
Роз’єднали  мости  років
Лише  біль,  що  від  нашого  дому
Ти  за  тисячі  змерзлих  снігів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772235
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2018


Ти божевілля

 Ти    божевілля,  шквальний  ураган  
Тебе  побачив    я  посеред    ночі
Був  ,  наче  скарб,  який  сховав  Сезам
А  ти  відкрила,  дивлячись  у  очі.

Я  шаленію.  Я  не  знаю  як  
Хотів  сплести  без  тебе  своє  щастя
Рвалася  нитка,  подавала  знак,
Ніби  я    нелюбові    взяв  причастя.

Ти  повернула  враз    моє  життя,
Що  в  сірих  кольорах  уже  топилось.
Кохання  нашого  одне  серцебиття
У  пелюстках  троянди  заіскрилось.

Не  мріяв  я  ,не  вірив  у  дива
Думав,  що  доля  вже  дійшла  до  краю
Ти  все  змінила  і  стезя  нова
Й  нашу  любов  у  ніжності  купаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771890
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018


Світло кохання

 Вирвали  серце,  нащо  тоді  тіло?
Кохання  вкритись  льодом  не  могло,
Любов-  це  гріх?  Не  вірю…  Світла  сило:
-Куди  ми  котимось,  якщо  кохання-зло.

Яке  це  зло,  якщо  душа  співає,
Літає,  лине  прямо  до  небес
І  кращого  в  твоїм  житті  немає
Ніж    почуття  того,  що  ти  воскрес.

Якщо  ти  кожен  день  чекаєш  інший
Всі  люди,  перехожі  -  рідна  кров,
А  зустрічається  брехня  –  це  так  (між  іншим)
Бо  у  очах  твоїх  –  цей  світ  любов!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771650
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018


Воно прийде

Я  чекала  тебе,
Хоча  роки  тривожно  шепочуть,
Що  шукаю  примару  і  пізно  мені  щось  мінять,
Але  я  не  здавалась
І  вірила  в  долю,  бо  хочу
Ще  пірнути  у  воду  й  до  неба  крила  піднять.

Десь  у  закутку  серця
Недарма  я  мала  надію,
Що  заплутавсь  в  тенетах  той,  хто  до  мене  іде,
Потерпіти  ще  треба  ,  хоч  і  волію,
Щоб  кохання  прийшло,  не  спізнилось…
А  як  же  іще!

Бо  ще  треба  в  житті
Пронести  золоте  коромисло,
Геть  по  вінця  заповнене  плином  тепла  і  добра.
І  не  маємо  права  пролить  би  хоча  краплину,
Бо  любов  нагороду  
Для  нас  таку  силу  дала!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771473
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2018


Гора Мойсея

Паломників  вечір  в  пустелі  збирає
Гора  Мойсея-  велична,  свята.
Ближче  до  Бога  душа  сягає
Піднятись  доверху  спільна  мета.

Вітер  нестерпно  усіх  шмагає,
По  всьому  тілу  б  ‘є  за  гріхи
І  наче  грудня  уже  немає
Каміння  пустелі,  в  руках  світлячки.

Один  за  одним  ідем  на  гору
Немає  націй  (  хто  я,  хто  ти  )
Зірки  здалося  б  взяли  в  долоню,
Так  близько  небо,  інші  світи.

Східці  доверху.  Лишилося  мало.
Сімсот  п’ятдесят  найтяжчих    їх,
Гупає  серце,  та  страху  немає
Полегшала  груда  гріхів  своїх.

Чекаємо  сонця.  Молитва  єднає.
Смуток  і  біль  вітер  в  гори  несе,
Величність  хвилин  на  вершині    Синая
Тільки  Бог  у  душі  понад  усе.

Хмари  сонце  закрили  і  не  пускають
Наче  люди  ,заплутані  в  злі  і  пітьмі
Та  тривоги  тихенько-тихенько  минають,
Відчуваєм  себе  тут  малими  дітьми.

Ось  вона…Мить  і  вічність  злилися.
Блаженство  промінням  торкнулось  плечей
Наче  досі  й  не  жив  і  твій  шлях  не  стелився
Лише  Ти  і  Душа…І  немає  людей.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770953
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.01.2018


Клітка

Уже  не  сила  .  Хочу  розірвати
Наших  відносин  показну  облуду
Я  твоя  тінь.  Мене  нема…Тікати!
Можливо  відроджуся  й  знову  буду.

Виконую,  як  робот,  що    ти  хочеш
Твоїми  фразами  навчилась  говорити,
Ти  павутиною  заснував  руки  й  очі  
Усе  лиш  так.  По  –іншому  не  жити.

Зруйнований  мій  світ  .В  чому  я  винна?
Були  життєві    мрії  ,вподобання
Я  тобі    вірила,  як  віддана  дружина
Зробив  вівцю  –приготував  заклання.

Багато  нас    таких  по  світі  ходить
(  Я  ж  думала  жар  –  птицю  упіймала)
Закрили  клітку,  от  вона  і  бродить
Душа,  що  переливчасто  співала.

Вірш  народився  після  випадкового  перегляду    фільму.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768701
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


Потаємні мрії

Хай  Новий  рік  прийде  у  кожен  дім
Запалить    серце  вогником  надії,
І  принесе    із  смаком  мандарин
Віру  у  казку  і  дитячі  мрії.

Нову  родину  хай  знайдуть  малята,
Що    мріють  про    сім’ю  і  про  батьків.
Настануть  в  них  найкращі  в  світі  свята,
Відкриються  серця-нема  замків.

До  кинутих  батьків-приїдуть  діти
Забудуться    роки  розлуки  й  біль,
Будуть  внучата  бігати  й  радіти,
Коли  всі    сядуть  за  святковий  стіл.

Випурхнуть  птахами  всі  образи,
І  полетять  в  незвідані  світи,
Розчиняться  в  потоці  світла  фрази,
Що  вістрям  дошкуляють  далі  йти.

Тепло  любові  помандрує  світом
Сніжинками  добра  на  всіх  впаде,
Здоров’я  й  щастя  білосніжним    цвітом
Із  Новим  роком  в  кожен  дім  зайде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766376
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.12.2017


Повертайся цієї зими

-Ти  повернешся,  чуєш?
До  хати  ввійдеш.
Морозом  задихають  двері.
-Без  тебе  так  холодно…  знов  обіймеш
Й  опинимось  разом  у  сквері.

Сніг  під  ноги  лягав.
Ми  щасливі  були.
Руки  сплетені  ніжно    тремтіли.
 Погляд  стрічних  бентежив  та  не  лякав
 Вони  заздрили  нам,  чи  раділи?

Палкий  погляд  очей,поцілунки  в  уста,
Шепіт  губ  не  змовкав  аж  до  рання,
Ми  були  молоді-це  пора  золота
Нас  з'єднало  навіки  кохання.


А  потім  війна…  Добровольцем  пішов.
В  бою  злісна    куля  зловила
Теплилось  життя,  як  товариш  знайшов,
Хоч  смерть  за  кущем  вже  сиділа.

Голубка  злякала  сердешним    плачем  ,
Поряд  з  солдатом  присіла
Накрила  крилом,  наче  білим  плащем
Коханого    в  смерті  відбила.

В  любов  загорнула.  Життя  зберегла,
Вогнем  довгі  місяці  гріла,
Відчувши  такого  багаття  тепло
Біда  підійти  не  посміла.

-Повертайся  живим,
Я    чекаю  тебе…
Знову  сніг  і  зима  біла,  біла…

́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765990
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.12.2017


Зимова сповідь мамі

Зимове  небо.  Місячна  краса.
Легенький  сніг  на  плечі  осідає,
 Тисячі  свіч  палають  в  небесах,
Як  душі  тих,  кого  уже  немає.

Моя  матусю!  Ви  давно  не  з  нами
Та  я  сумую  й  мучуся  ночами
На  самоті  журюся  із  зірками,
Що  так  і  не  подякувала  мамі.

Народжувати  –  ні,  довго  вагались
Бо  двоє  діток  у  сім’ї  було,
 Спокуса  й  совість  за  життя  змагались
Та  все  -  таки  добро  перемогло.

Згадую,  як  сніжною  зимою
Після  купання  в  ліжечко  несли
І  сповивали  в  ковдру  з  головою,
А  Ваші  руки  ніжністю  цвіли.

Хвору  поїли  молоком  із  медом,
Компрес  робили-    був  песцевий  жир,
Вночі  приходили  і  накривали  пледом
Щоб  сон  казковий  обгортав  і  мир.

Ще  пам  ’ять,  наче  сонячна  пелюстка
Веде    в  шкільні,    морознії    роки
 В’язана  Вами,  пухова,  сіра  хустка
І  досі  гріє  спомини  й  думки.

--Поглянь  на  небо  ,  тихо  ніч  сказала.
Й  однісінька  із  тисячі  зірок
Ясніше  засвітила  ,  заморгала,
Наче  матуся  стала  ближче  ще  на  крок…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765753
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 13.12.2017


Хочемо снігу

Крижані  вітри  летять  з  дощами,
Мокрий  сніг  подекуди  лежить.
Грудень  місяць  порядкує  днями,
А  мороз  чомусь  заснув  і  спить.

Час  йому  проснутися  зимою,
Бо  не  за  горами  Новий  рік.
Дітвора  з  санчатами  юрбою
Випурхнуть  ,  а  сніговик  потік.

 Пише  для  морозу  вся  малеча:
--В  Новий  рік  ти  нас  не  підведи,
   Снігу  хочемо  -    без  нього    порожнеча,
В  січні  ж    в  нас  канікули  завжди!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765422
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 11.12.2017


Сніжинка кохання

Хурделиця  білим  саваном
Покриває  твої  сліди
-Не  лишай  мене,  мила,  жадана  
Як  без  тебе  ?Прошу  не  йди.

Міражі  за  вікном  малюють
Рідні  очі,  вуста  твої,
Губи  холод  шибки  цілують
Буран  з  вітром  ведуть  бої.

А  у  мороку  сонного  царства
Бродять  сум  мій  й  твоя  печаль,
Замітає  зима  митарства.
Це  кохання-сніжинка.  А  жаль…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765349
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2017


Зимова казка

Сонко-дрімко  вже  прийшов  до  хати
І  лягає  спати  вся  сім’я
Лише  я  іду  зиму  спитати  ,
Де  заснула  пісня  солов’я.

Їй  сніжинки  заплітають  коси,
Срібну  нитку  у  вінок  кладуть,
Весело  танцюють,а  на  ранок
Легким  пухом  на  землі  заснуть.

Ще  дерева  не  вдягнули  шубок,
А  в  криниці  відмерзає  ніс
Й  плаче  вона  гірко.ЇЇ  смуток
Вранці  вже  бурульками  проріс.

Завірюха  з  вітром  вередують
І  несуться  небом  манівцем,
Їм  зірки  дорогу  освітляють
З  місяцем  –нічним  поводирем.

А  мороз  в  той  час  на  трійці  коней
Гордо  володіння    об’їжджав.
Прикрашав  дерева  і  на  вікнах
Пензлем  візерунки  малював.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765245
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017


Зима

Морози  б’ють  копитами  об  лід,
 Сніжок  перину  розстелив  пухнасту
І  став  яскравим  білий,  білий  світ
Немов  ніколи  і  не  був  квітчастим.

Хурделиця.  Все  наче  уві    сні
(Летить  ,кружляє  ,інієм    вкриває,)
Холодний    грудень    верхи  на  коні
Гарцює  по  стежинах  диво-краю.

В  санчатах  зиму  в  кожушку  везе,
Бурульки-сльози  із  дерев  зриває,
У  срібло  перетворює  й  кладе
У  скриньку  кожному,  хто    Новий  рік  стрічає.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765241
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 10.12.2017


Летять сніжинки

Сніжинка  впала,а  за  нею  друга.
Ще  хвилька-  і  вже    цілий  снігопад,
Кружляють  тут  і  там  біленькі    мухи,
Одна  до  одної  стають  в  ситцевий  ряд.

Одні  осіли  на  мої  долоні.
-Я  ж  вас  усіх  не  зможу  зберегти,
Розтопитесь  на  людному  пероні,
Де  проїжджають  гулко  поїзди.

Ви  полетіть  в  сади,  і  десь  на  кроні
Біла  хустина  ждатиме  зими,
А  можна  ще  із  вітром  подорожнім
Помандрувати,  побачити  світи.

Я  ті  сніжинки  із  долонь  струсила,
А  вітер  підхопив  їх  і  поніс,
Та  лиш  куди  побачить  вже  не  сила,
Усе  закрив  вагон  і  стук  коліс.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764834
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2017


Летять сніжинки

Сніжинка  впала,а  за  нею  друга.
Вже  пролітає  цілий  снігопад,
І  доганяють  білі-білі  мухи,
Одна  до  одної  стають  в  ситцевий  ряд.

Одні  осіли  на  мої  долоні.
-Я  ж  вас  усіх  не  зможу  зберегти,
Розтопитесь  на  людному  пероні,
Де  проїжджають  гулко  поїзди.

Ви  полетіть  в  сади,  і  десь  на  кроні
Біла  хустина  ждатиме  зими,
А  можна  ще  із  вітром  подорожнім
Помандрувати,  побачити  світи.

Я  ті  сніжинки  із  долонь  струсила,
А  вітер  підхопив  їх  і  поніс,
Та  лиш  куди  побачить  вже  не  сила,
Усе  закрив  вагон  і  стук  коліс.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764803
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2017


Сонце на душі

О,  як  важливо,  сонце  на  душі
Примхи  погоди  серце  обіймає
Буває  дощ  –  та  радісно  тобі,
Бо  все  навколо  в  світі  оживає.
Мокрий  ущент  ,а  хочеш  танцювать,
Розкинеш  руки  і  радієш  щастю,
Летить  зсередини  невтримна  благодать!
Бува  по-  іншому  ,як  дощ  сумне  причастя.
Струмочки  ллються,  сльози  в  унісон
Мелодії  із  серця  виривають
Перебирає  струни»  Вальс  -  бостон»
Птахи  років  у  вирій  відлітають.
А  ще  буває  дощ,  як  батоги
Б’є  тіло,  серцевину  розриває,
Ламає  руки  ,виє  із  нудьги
Ти  ще  живеш,  а  виходу  немає.
Шукаєш  світло…Жоден  промінець
Не  заглядає  у  замерзлу  душу
І  ти  вже  згоден  ,що  усе  ,кінець,
Проте  єство  усе  ж  шукає  сушу.
І  вивільняєшся,  й  народжуєшся  знов,
І  рани  потихеньку  затягає
 На  небі  бачиш  ,наче  свій  «покров»
Й  душа  у  світло  знову  повертає.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764585
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.12.2017


ЦІнуйте кохання

Знов  зустрілися…Очі  в  очі.
І  вдарили  громи  в  небі,
І  не  стало  ні  дня  ,ні  ночі
Лиш  вони..  .І  нічого  не  треба.

Відлетіли  безодні  розлуки,
Громовиці  з  пам  ’яті  стерли
І  спліталися  пальцями  руки
Як  тоді  ,  в  їхні  зустрічі  –перли.

Промовляли  серця  любов’ю
Одне  одному  говорили,
А  коріння  кохання  жагою
Заплітало  у  вузол  сили.

І  нарешті  настало  світло,
І  пелюстки  троянд    летіли,
А  тернові  колючки  зникли
Бо  страждання  їх  розчинило.

І  ці  очі    фіалково  -  сині
У  сталевих  очах  потопали
І  забракло  на  світі  сили
Щоб  ці  погляди  розірвали.

Вірш  написаний  по  книзі  Лесі    Романчук    «Софія»


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764577
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2017


Дитяча закоханість

Закоханість  щира  дитяча
Й  думки  ще  чистіші  за  сніг
Він  меншим  здавався…та  вдача
Весела  була.  Дивний  збіг…

Сумна  в  них  година  настала
У  дівчинки  батько  помер
Так  плакала  і  поглядала
На  менших  братів  і  сестер.

Вже  їхали  на  кладовище,
Всі  плакали  тихо.  Та  ось…
Від  школи  вибіг  хлопчина
Здавалося  біг  якийсь  крос.

Машини  тяглися  возами
Він  обганяв,  лиш  рюкзак
Напевне  ,мішав  за  плечами
(На  спині  худенькій  вкляк)

Хлопчик  зник  .Я  подумала:--Діти…
І  цей  уже  здав  норматив.
А  він?..  Йому  треба  добігти
Хоч  біль  в  голові  аж  гудів.

Я  побачила  Його  знову.
Біля  Неї  .Під  лікоть  тримав.
Біль  дівчатка  своєю  любов’ю
І  увагою  сповивав.

Щось  старався    тихо    сказати,
Якось  втішити(як  не  знав)
Частку  б  горя  її  забрати
І  легенько  за  плечі  взяв.

Я  забула  про  біль  утрати,
Я  дивилася  лише  на  них.
Почуттів  таких  щирих  зазнати
В  чотирнадцять…
Аж  вітерець  затих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759912
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017


Чарівна мелодія

Хвилина  ,  рік  чи  вічність  вже  пройшла
Я  слухала  і  подих  тамувала…
Мелодія  магічна  в  сон  ввійшла
І  скрипкою  десь  здалеку  заграла.

Лилася  в  душу.  Жодних  слів  і  фраз…
Увись  нічного  неба  підіймала,
В  тепло  горнула  ,  зупиняла  час
Й  лунала  ,  так  тихесенько  лунала.

Заворожила…Крізь  роки  вела
Пробачити  образи  всі    зуміла,
Знеболила  й  любов’ю  ожила
Та  у  очах  вогонь  знов  засвітила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758854
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017


І була ніч

І  була  ніч  ,нестримна  і  жадана
І  на  вустах  моєї  долі  сіль
Ставала  цукром  ,топлячи  страждання  ,
Тамуючи  немилосердний  біль.

Падала  цвітом  на  міцні    долоні
Вологу  пелюсток  ти  пив    сповна
Й  кохання  –  це  настояне  безсоння,
П’янило    нас  ,як  юність  чарівна.

Любов  і  пристрасть  в  вічному  двобої
Сплітали  танго  ночі  на  стіні,
Жагу  кохання    ми  топили  двоє
Тримаючись  за  руки...    уві    сні.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758853
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017


Все раптово

Все  раптово…  Оранжево  -  світло
 Заснув  промінець  протиріч
Все  раптово…  Вітер  привітно
На  хвилинку  торкнувся    пліч.

І  раптово  забрав  тривоги,
Капелюх  одягнув  на  сум
І  раптово  життєві  стоги
Повернув  у  веселку  дум.

Все  раптово…Всміхнулось  сонце
І  побігло,як  не  було
І  раптово  злива-безодня
Загорнула  усе,що  цвіло.

І  раптово  все  стало  чистим
Заблищало  кришталем  на  мить,
Лиш  раптово,бо  люди  грішні
І  не  хочуть,міняючись  жить.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758746
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017


В обіймах радості

Зрілість  взяла  мене  в  обійми
По  скибці  ріже  кожен  день,
Все  менше  радості  постійно,
Вже  лише  іноді  зайде.
Прийде  .  Постукає  у  двері:
--Ви  не  забули  ще  мій  смак?
Я  посиджу  з  вами  у  сквері,
Вам  почитаю  .  Просто  так
Вип’ємо  кави,може  чаю.
--Тістечко  будем  ?Певно    ні.
--Моя  ти  радість…Тебе  знаю
Вже  півстоліття  .  Дні  сумні
Частіше  кличуть  на  порозі,
Самотність  стукає  в  вікно,
А  ти  стояла  на  дорозі
Я  тебе  кликала  в  кіно.
А  ти  не  чула…Йшла  до  інших
Веселий  сміх  промінням  впав,
Спіймала  в  жменю  .  Ще  хоч  трішки
Відчую  смак  твоїх  забав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758745
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2017


Ридає небо

Ридає  небо  вперто,
Що  сонце  не  впущу.
Бо  зранку  не  дослухало
Мелодію  дощу.

Хмаринки  набундючені
Промоклі  вщент  стоять,
А  вітер  з  косим  чубчиком
Зонти  тримає  в  ряд.

Пора  птахам  у  вирій
Летіти  вже  давно,
Та  дощ  в  шинелі  сірій
Знімає  десь  кіно.

В  калюжах  потопає
Зів’ялий  жовтий  лист,
Він  осінь  вговоряє  
Щоб  дощик  закінчивсь.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758591
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017


Час із цвітом плине

Час  із  цвітом  плине
В  небо  журавлине.
Мальва  посумніла,
Дивиться  у  сад.
Скоро  сонце  буде
 Не  таке  барвисте,
І  закрутить  вітер
Літо  в  листопад.

Айстрам  білосніжним
Посміхнулась  свіжість,
Обнялися  ружі,
На  очах  вуаль.
Вже  недовго,  й  птахом
Полетять  у  вирій,
І  насінням  вітер
Рознесе  печаль.

Вечір  змінить  днину,
Сонце  хай  спочине,
А  цвіркун  молитву
Почитав    в  кущах.
Може,  іще  осінь
Скоро  не  прилине,
Бо  ще  літо  радість
Розлило  в  садах.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758588
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017


Дві сестри

Зустрілися  дві  сестри  на  полях.
Багата  осінь  вереснем  убрана,
Вся  в  діамантах,фруктах,овочах
Й  убога  осінь,листопадом  гнана.

Хвалилася  багатая  сестра,
Яка  вона  доглянута  і  гарна,
Жовтогаряче  листя  одягла,
Рубінові  коралі  почіпляла.

Накинула  на  плечі  сонцеграй,
З  віолончеллю  вітер  запросила,
На  стіл  поставила  увесь  свій  урожай
Й  червоного  вина  обом  налила.

Не  стала  пить  вина  менша  сестра
Й  радіти  за  її  не  мала  сили,
Бо  та  забрала  все,лише  сльота
Залишилась  і  душу  просльозила.

Промовчала  за  те,що  лиш  рілля,
Порізана    лемехами,    лишилась
І  те,що  гола  босая    стерня
Гострими  пиками  у  серце  її  в’їлась.

Що  чорний  ворон  все  іще  блукав
І  тіло  її  рвав  на  атрибути,
А  хмара  плечі  до  землі  тягла
Холодний  дощ,імла-її  здобутки.

Що  грудень  уже  з  посохом  стояв
І  пхав  її  голодну  по  рогозі,
Змордовану,обшарпану  ганяв,
Та  ось  сестру  зустріла  по  дорозі.

Зустрілися  у  полі  дві  сестри…





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758066
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017


Прийди у сни.

Прийди  до  мене  в  сни,  молю!
Щоб  разом  ще  хоча  б  побути
І  смак  терпкого  мигдалю
Знову  відчути,  знов  відчути…

Прийди,  я  кожну  ніч  прошу
Хай  сон  нас  знову  поєднає,
Як  неприкаяна  броджу
Й  чекаю:-  Може  хтось  гукає.

Розповіла  би,  як  весна
Прийшла,  а  радості  не  маю
І  кава  не  така  смачна  -
Я  п’ю-  смаку  не    відчуваю.

Як  моє  серце  холод  вкрив
І  кожну  ніч  я  замерзаю.
Наче  мене  ти  загубив,
А  я    кричу  й  тебе  шукаю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758063
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017


Осінній ліс

Осінній  ліс  .  Берези    білокорі
Багряний  лист    Борею  віддали,
Туман  сідає,впали  в  трави  зорі,
А  небо  з  місяцем  гадає:  де,коли?

Старенький  гриб  зіпнувся  на  пеньочок,
І  жовтень  десь  у  вересі  задуб,
Синиця  ягоди  збирає  у  кульочок,
А  мухомори  крутять    хула-хуп.

Сухого  листя  цілі  ешелони
Збирає  сонний  вітер  у  купи,
Тут  бавляться  маленькі  люди-гноми,
Збираючи  опеньки  на  супи.

Лише  ялина  сльози  проливає,
Вже  скоро  показ  мод  і  вітер  вщух,
Та  грудень  вона  стріла,він  лякає,
Зелене  плаття  одягне  в  кожух.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756551
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017


Пройшло

Було  .  Пройшло.    Ну  і    нехай…
Уже  із  часом    менш  боліло
Чи  в  серці  ніж  був?  Не  питай…
Яке  тобі  до  того  діло.

Зарубцювалося  .  Лиш  в  дні
Осінні  ,  сірі  й    непогожі
Нагадує  про  все  мені
Болем,  яким  всі  долі  схожі.

Затерпло  …  Заніміло...  Час
Не  може  розтривожить  душу
Лиш  сонце  в  вікна  раз  по  раз
Промінням  сипле  :  -  Мусиш!
-  Мушу!

Знову  навчитися  любить
Замріятись  під  літні  зорі
І  крок  за  кроком  ввись  робить
І  розчинитися  в  просторі.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756546
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017


Багряна осінь

На  тумані  їде  жовто-коса  осінь,
Листя  килимами  кидає  до  ніг,
На  берези  сипле  кришталеву  просідь,
Все  багрянцем  вкрито,не  знайти  доріг.

Навкруги  травиця  тихо  золотиться,
Осінь  сухі  стебла  кидає  костру,
Водить  хороводи,  полум’ям    іскриться,
Дощиком  строкато  упаде  в  золу.

Човен  горне  весла,вже  пора  прощатись,
Та  здаля  червоний  бачить  зорепад,
Намисто  калина  одягла  пишатись,
Та  дощем  гуляти  якось  невпопад.

Всі  пелюстки  літа  обриває  вітер,
Сонце  заховалось,всюди  лиш  імла,
А  верба  схилилась,ще  вмиває  віти,
Бо  вже  скоро  прийде  по  льоду    зима.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752852
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017


Була інша

Вона  була.  Просто  жила
Сіра  мишка  у  сірих  буднях,
Приходила  весна-  цвіла
Та  серце  інше  билось  в  грудях.

Її  ніхто  не  помічав.
Коли  йшла:
--Ну  пройшла  та  й  годі.
Та  коли  її  голос  звучав
Все  мінялося  у  природі.

І  потічок  рікою  ставав,
Посміхалося  сонце  й  люди
Усі  квіти  й  дерева,  хто  спав
Оглядалися-  хто  їх  будить.

Її  голос  летів  в  небеса
Парував  разом  дні  і  ночі
--Ми  не  чули  раніше,  краса!
Опускали  й  ховали  очі.

А  вона  гордо  йшла…Просто  йшла
Сіра  мишка  у  сірих  буднях
Та  уже  не  такою  була,
Наче  стержень    з’явився  в  грудях.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752851
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017


Подаруй тільки мир

Ангел  Світла,  ти  подаруй
Мені  сонця  проміння  ласкаве,
Хмар  весняних  небесну  блакить,
Подих  вітру  і  трунок  забави,
А  ще  простору  зоряну  мить.

Подаруй  мені,  ще  подаруй
Дні  світанки,  росу  променисту,
Трави  рясні  чи  скошений  луг
Та  веселку  грайливу,  барвисту
І  щоб  все  розцвітало  навкруг.

Подаруй  мені  небо  безкрає
Щоб  виднівся  Чумацький  шлях,
Щоб  окраєць  місяць  всміхався
До  зірок,  що  пливуть  в  ятерцях
Та  у  річці  щасливий  купався.

Подаруй  мені  море  квітів
І  ромашок  безмежний  лан
Поле  з  житом,  волошками  вкрите
Щоб  знайшла  я  такий  талант
Життя  мирним  зробити  у  світі.

Подаруй  тільки  мир,  лише  мир
Цей  жаданий    без    пострілів,    втрат,
Мак  червоний,  а  в  кожній  пелюстці
Імена  всіх  полеглих  солдат
І  ті  сльози,  що  в  матері    в    хустці…

Подаруй  тільки  мир,лише  мир…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750691
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017


Вересневий ліс

О,як  же  я  люблю  осінній  ліс,
Білі  грибочки  вересень  збирає,
Їжак  на  спині  яблуко  поніс,
А  дятел  нову  пісню  вибиває.

Столітній  дуб  забув  свої  роки
І  жолудями  із  гори  кидає,
Зелений  град  несеться,а  птахи
На  льоту  ловлять  і  в  дупло  ховають.

Бабине  літо  вже  вуаль  сплело,
На  голову  березі  приміряє,
А  та  зніяковіла,  бо  збулось…
Давно  вже  клена  у  свати  чекає.

Багряне  листя  стелеться  до  ніг,
Веселкою  на  сонці  виграває,
А  ніжний  промінь  по  сосні  пробіг,
Останні  краплі  меду  вибирає.

Хтось  золото  розсипав  на  стежки,
Траву  пожовклу  зверху  прикриває,
Ховає  сивину,бо  залюбки,
Згадавши  молодість,  у  сніжки  ще  пограє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750685
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2017


Кохай

Із  зболеним  серцем  іду  день  при  дні
З  душі  я  розпуку  струснула  ,
Петляє  стежина  .  Тінь  по  мені
Променем  сонця  майнула  .

Вітер  із  смутком  в    річку  упав
Зелене  латаття  здригнулось
І  жабка  злякалась:  -  Хто  спокій  забрав  ?
І  головою  крутнула.

Вже  менше  у  грудях  місця  журбі
Зачаровує  погляд  цвітом
А  все  навкруги  мені  каже  :  -  Люби!
Любов’ю  ти  будеш  зігріта.

І  птахи  навколо  співають  пісні  ,
Здіймаються  ввись  небо-крило
Кохай  же  ,  кохай!  –  шепчуть  трави  рясні
Кохання  цей  світ  засвітило!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748019
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017


Живемо по-різному

Живем  по-різному.Хто  хоче  бубонить:
Яка  погана  і  недобра  доля,
Як  важко  жити  і  душа  болить
За  втраченим  назавжди  словом  »воля».

За  всім,  що  мріялось,  а  потім  не  збулось,
За  тим,  що  сліпить,  а  розкривши  очі,
Ти  бачиш,  що  це  просто  приверзлось,
Що  золото  в  своїм  кармані  носиш.

Не  все  те  золото,  що  завжди  так  блищить.
Та  розумієш  це,  проживши  роки,
Й  цінуєш  інше,  а  життя  біжить,
І  робиш  ти  свої  вже  нові  кроки.

Керуючись  любов’ю,  ти  ідеш,
І  щось  нове  в  житті  зробити  хочеш,
Звільнити  душу  та  і  тіло  теж,
На  звички  буднів  знову  зуби  точиш.

Щоб  мати  те,  за  чим  в  життя  прийшов.
Добром  лиш  міряти  усі  свої  діяння,
Щоб  дихати  із  світлом  в  унісон
І  розділяти  радощі  й  пізнання.

Щоб  знову  жити,  а  не  просто  тліть,
Змінити  долю  на  свої  бажання.
І  парус    щастя  зверху  закріпить
На  яхті  розуміння  і  єднання.

Щоб  знову  сяять  від    осінніх  злив,
Від  сонця,  вітру,  хмар.  І,  може,  вдасться
Цим  спонукати  інших,  щоб  хотів
Хтось  другий    поборотися  за  щастя!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748016
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2017


Плакала скрипка

Бриніла  і  журилася  струна,
Що  її  рано  так  осиротили:
Усі  в  оркестрі  грали,а  вона
Осторонь  соло  долі  виводила.

Що  вже  давненько  скрипка  -  сирота
Веселу  пісню  для  людей  не  грає,
Попала  в  чужі  руки,  і  сльота
З  душі  останні  сили  вимиває.

Лежить,  пилиться,  не  злетять  ніяк
Її  чарівні  звуки…  біль  і  втома
Рве  її  тіло…  А  в  вікні  маяк
Колише  спогади  сімейного  альбома.

Усе  як  в  дивнім  фільмі,  де  вона
Для  всіх  охочих  «Чардаш»  вигравала,
Де  рідна  мати  ще  була  жива
І  вальс  життя,  як  вміла  танцювала.

Де  батько  заплітав  струну-косу
Й  з  сестрою  проводжав  її  до  школи,
Де  пізнавала  всю  весни  красу,
Але  туди  вже  не  повернеться  ніколи.

Бриніла  й  тихо  плакала  струна,
Що  пісню  скрипка    так  і  не  зіграла.
Могла  б  мелодія    буть    інша…  та  вона
Сама  наївна  першу  вибирала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747304
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017


Цвіти Україно!

У  нашої  країни-іменини:
Їй  -  двадцять  шість!  Квітучий  кущ  калини,
Який  червоним  і  багатим  стане  плодом
На  честь  і  славу  нашого  народу!

Ось  зранку,ще  на  самому  світанку,
До  України  завітали  вишиванки,
Блакитне  небо  у  волошки  впало,
Землі  колосся  золотом  вінчало.

І  рушники  стелилися  додолу,
Бо  віншували  українську  мову,
Що  солов’їно    піснею  лилася
І  маками  в  косу  вінком  вплелася.

Цвіти!Розцвітай  буйним  цвітом,країно!
І  гордо  наш  прапор  неси  неодмінно,
Щоб  хлібом  і  сіллю  ти  друзів  стрічала,
Ворожу  орду  об  коліно  ламала.

Щоб  неслась  велич  нашого  народу,
Щоб  козацька  слава  не  згубилась  зроду,
Щоб  запанували  Мир,Добро  І  Правда.
Вільній  Україні,  слава!  слава!  слава!






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747301
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017


Пелюстки ночі

Чорною  квіткою  ніч  розпускається
Сипле  пелюстками  сон,
Втомлений  день  за  горою  ховається
Радо  віддав  ночі  трон.

Чуєш?  За  ставом,  за  скошеним  полем
В  землю  пірнають  дощі,
Денна    отрута    відходить  з  болем
Серце  землі  б’є  ключі.

Десь  там  пташина  нічку  лякає,
Хмари  приборкують  дзвін,
Плине  по  небу  місяць    окраєць
Зорі  цілуються  з  ним.

Вітер  колише  зелену  діброву
Довгим  і  пристрасним  »ш-ш-ш-ш»:
-Ти  подрімай,  не  збирайся  в  дорогу,
Літо  в  собі  залиши.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746222
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017


Ранок без тебе

Ти  пішов  вдень...  Не  зволікав.
Забрав  мій  прихисток  з  собою,
Міцно  у  вузол  зав’язав
Та  серце,  що  робить  з  тобою?

Зрада  й  любов  в  тобі  кипить,
Рвешся  з  грудей,  ідеш  до  бою
Лиш  заспокоїшся  на  мить,
Як  тишу  запалю  свічею.

Я  поволоку  розтопчу
Щоб  зорі  в  небі  заморгали,
Бо,  як  підбитий  птах,  лечу
І  відчуття,  що  небо  вкрали.

Страждаю,  плачу  і  сміюсь
Забилась  ніч  в  куток  під  ганок
А  я  боюсь…Я  так  боюсь…
Що  вже  без  тебе  буде  ранок.

Надихнула  книга  «Кола  на  воді».


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746219
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017


Я скучила

Йшов  дощ…Якийсь  шалений  дощ.
Гули  дроти,  шибки  дзвеніли
Я  скучила.  Ти  чуєш  милий?
Сльози  змивають  дощ  із  тіла.

Ти  так  далеко…Ти  десь  там…
Не  дотягнутися  руками
Та  серце  зайде  у  твій  храм
І  зцілить  рани.  Не  словами,

Коханням,що  горить  між  нами.
Грудьми  закриє  від  напасті,
Напевне  знаєш  тільки  ти
В  таких  хвилинах  лише  щастя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745891
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017


Зачинено

Вона  йшла…
Непокора  й  краса
З  кожним  кроком  гордо  іскрилася
Він  побачив…О,небеса!..
Очі  в  очі…і  миті  стрілися.

Закохав  у  себе,
Полонив…
Щастя    вкрадки    з-за  рогу  дивилося
Були  парою  лебедів
Зламав  крила…і    все  скінчилося.

Цвіт  потоптано.
В’яне    вінок  …
ЇЇ  долю  до  навпаки  змінено
І  на  серці  висить  замок
-Заборонений    вхід.    Зачинено.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745889
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017


Серце кличе

Серце  кличе  мене  і  веде
Пити  літо  малими  ковтками,
Цілуватись  із  сонцем  щодень,
Проливними  вмиватись  дощами.

Щоб  лизала  пальці  вода
Крап.  Крап,  крап…Наче  я  маленька
-Не  змогла,  зберегти  не  змогла
Те  чим  марила  ти  роками.

І  стежина  така  ж  тверда
Між  кущами  бігла  вузенька.

Пам’ять    лісом    мене  повела
Розвела  винувато  руками:
У  мовчанні  дерева  стоять
Прірва  років  лежить  між  нами
Лиш  листочки  осики  бринять,
Бо  дуби  давно  стали  пеньками.

Постаріло  літо  стократ
І  калачиком  думи  згорнулись,
Я  не  йду…я  плетусь  назад,
Зацілована  сонцем-минулим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745669
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017


Пам'ять про маму

Чом  ти,  мамо  моя,
 полетіла    відірваним  цвітом
І  садок  твій  лишився
 з  сльозами  печалю  й  жалю,
Ти  прилинь  промінцем,
вікно  навстіж  для  тебе  відкрите
Може  я  це  відчую  
І  вже  на  кінець  відболю.

ВІдболю,  що  ніколи
не  ляжуть  долоні  на  плечі,
Що  не  вкриє  мене
твоє  біле  небесне  крило,
Затемнилося  сонце
і  хмари  лягли  на  плечі,
А  я  смутком  прибита
ніяк  не  знайду  джерело.

І  дорога  не  йде  вже
до  нашого  рідного  дому,
Біль  у  серце  зайшов,
наче  привид  кривим  деревцем
Змовкла  пісня  життя,
не  передана  якось  нікому…
Як  домівка,  покинута.
сонцем  і  Богом  й  дощем.


Вже  19  років,як  немає  мами,а  ще  не  відболіло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745668
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017


Я -українка

Я  –  українка!Я  Полісся  донька!
І  горда  тим,що  це  моя  земля,
І  пращурів  завіт  я  пам’ятаю:
-Допоки  світить  праведна  зоря,

Любити  Україну  наказали
І  землю  берегти  її  віки,
Щоби  надбання  предків  зберігали,
Бо  ми  від  роду-вільні  козаки.

Плекали  ніжну  українську  мову,
Заплетену  в  калину  і  вербу,
Нею    співала  мати  колискову,
Виплескувала    щастя  і  журбу…

Ми  різні  з  материнської  колиски,
Та  всіх  об’єднує  нас  слава  Кобзаря.
Він  вірний  Україні  був  повіки,
Його  і  наша  це  нескорена  земля!














адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744772
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017


Літо Полісся

Сонячний  ранок  заплутався  в  травах,
Жадно  спиває  свіжу  росу,
Топить  проміння  своє  у  купавах,
Квіти  сплітаючи  в  диво-косу.

Ніжний  горошок  стеле  лугами,
Жовтий  ,малиновий,синій,п  ‘янкий
Їх  аромат  вітер  носить  житами
В  пригорщі  промені  ловить  легкі.

Жовте  колесо  хвилю  чіпає,
Котиться,хлюпає,радує  світ
У  глибині  таємниці  ховає
Новому  дню  дає  новий  завіт.

Озеро  ніжно  тіло  лоскоче
Сонячний  подих  змиває  із  вій,
Тиша  на  вушко  ніжно  шепоче:
-Думи  тривожні  полем  розвій!

Руки  розкину!Вітер  пронісся…
Щемно  вдихаю  квітів  настій.
Мить  зупинися!Рідне  Полісся!
Осанну  співаю  землі  цій  святій!





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744770
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017


Зачіпає вітер винограду віти

Зачіпає  вітер
Винограду  віти,
І  тихенько  грона
Стукають  в  вікно.
Просинайсь,  рідненька,
Бо  вже  сонце  світить,
Квіти  пелюстками
Білять  полотно.

Ароматом  літа
Матіола  вмита.
Виноград  поблизу
Наче  старший  брат.
Він  проміння  сонця
Гонить  по  карнизу.
Ледь  пожовкле  листя
Наче  райський  сад.

В  царство  своє  вводить,
А  вино  вже  бродить.
Поцілунком  стане
Скоро  виноград.
Червона  водиця
Поллється,  іскриться.
Прихмелілу  осінь
Водить  зорепад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741550
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017


Так хочеться тепла

Старіємо...  Так  хочеться  вогню
Теплі  долоні  щоб  зігріли  руки
І  ще  хоч  раз  вгору  до  хмар  сягнуть,
При  тім  не  відчувать  тілесні  муки.

Бо  іноді  признатись  так  шкода,
Секрет  буття  ми  так  і  не  дізнались
І  протекла  життя  стрімка  вода
Хоч  як  ми  греблю  будувать  старались.

Все  геніальне  просто.  Та  все  це  
Ми  в  юності  приймаємо,як  данність
Та  досягнути  простоти  -  взірцем
Ми  бачимо  природи  первозданність.

І  простягнувши  руки  до  небес
 Просимо  Бога,наче  діти  свята,
Прийняти  те,що  вже  не  змінить  час
Але  повчальною  була    життєва  плата.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741547
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2017


Горить свіча

Горить  свіча  .  Ятриться  мерехтливо
І  вогник  випромінює  печаль,
Що  час  проходить  і  роки  мінливо
Для  нас  диктують  радість,біль  і  жаль.

Усе  частіше  заглядаєм  в  осінь,
Закутуємось  в  ніжних  дум  саван
І  впевнені,що  уже  пристань,досить,
Що  не  для  нас  безмежний  океан.

Але  душа  усе  ще  свята  просить,
Вже  майоріє  корабель  бажань,
Роки  лякаються:-  куди  і  де  їх  носить,
Весна  ж  підморгує:-  не  допусти  вагань.

Нехай  несе  тебе  безперестанку
На  крилах  світла,радості,добра
І  кожен  день  стрічай  нові  світанки
Щоб  старість  тебе  вдома  не  знайшла!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740411
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017


Шепоче ніч

Шепоче  ніч  слова  молитви:
--Прийди  до  мене...Уже  час,
Бо  прийде  ранок,чари  зникнуть
Пройде  кохання  та  повз  нас.

Не  пропусти,не  бійся  долі
Злови  прийдешню  нитку-мить,
Збери  у  жменю  літні  зорі
Й  розсип,якщо  тобі  болить.

Впади  в  траву  мою  високу,
Спочинь  на  віях  золотих,
Липовим  цвітом,медосоком
Я  припаду  до  вуст  твоїх.

Зіп’ю  усю  печаль  –  отруту
І  серце  ніжністю  заллю,
А  купіль  з  м’яти  й  диво-рути,
Я  зачарую,бо  люблю.

Шепоче  ніч:
--Прийди  до  мене,
Бо  скоро  ранок  згубить  час,
Кохання  вигляне  й  полине
Але  повз  нас,повз  нас…Повз  нас…


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740410
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017


Назавжди разом.

Мені  приснився  сон,що  наче  б  то  з  тобою
Взявшись  за  руки  йдем  весну  стрічать
Від  негараздів  ти  закрив  собою:
--  Йдіть  геть  злі  сили,нас  не  перейнять!

Йдемо  вперед,а  вітер  відкидає
І  дощ  холодний  у  обличчя  б’є
Та  знаємо,що  сонце  вже  чекає
І  вже  гніздо  для  нас  лелека  в’є.

І  слід  у  слід  ступаєм  крок  за  кроком
Назустріч  мрії  ,швидше  у  весну,
Розлє  вона  тепло  гірським  потоком
Й  відчує  серце:-  свіжість,новизну.

Ми  міцно  так  тримаємось  за  руки
І  до  плеча-плече,а  ще  думки:
--Щоб  лиш  любов  єднала,не  розлука
І  нині,і  прісно  й  навіки  віків!





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740249
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017


Маю надію

Ніч  закінчиться.  Між  легких  хмарин
Випливе  світло  сонячного  диску
І  свіжістю  запахне  розмарин,
Ранком  зірки  збираючи  в  колиску.

Зірвавшись  вниз  відлуння  упаде,
Криком  сови  струсне  туман  росою
І  новий  день  Пегас  на  світ  веде
Малий  потічок  задзюрчить  рікою.

Слова-птахи  збираються  в  ключі,
Летять  в  рядків  нову,стрімку  дорогу
І  вже  бринять  в  думках  мої  вірші,
Б’ються  у  скроні,крутять  клуби  смогу.

Промінням  ллється  сонця  феєрія
І  я  душею  ніжність  відчуваю
Знову  і  знов  пишу  та  є  надія:
--Що  хоч  комусь  цим  серце  зігріваю.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740248
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017


Я блукала в життєвих дорогах

Я  блукала  в  життєвих  дорогах,
Сама  вчилася  виживати
І  добряче  натерла  ноги,
Вже  стомилась  стежки  шукати.

Та  в  дорозі  зустрілась  з  вітром,
Він  навчив  мене  виживати,
Стать  для  себе  цілющим  світлом,
По-новому  життя  пізнати.

Вказав  мені  дорогу-джерело,
З  якого  я  змогла  води  напитись.
І  спрагле  тіло  знову  ожило,
Щоб  прорости  і  врешті    заіскритись.

Для  мене  світ  по  -новому  воскрес,
Я  як  та  птаха,що  розкрила  крила.
І  кожен  раз,здійнявшись  до  небес,
Я  дякую  за  те,що  відродилась!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740012
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017


Ромашкове поле

Ромашкове  поле  бринить  диво-краєм
Несе  нашу  ніжність  і  свіжість  красу
Усю  чистоту  із  думок  позбираю
І  разом  з  ромашками  в  світ  понесу.

Вдягну  їх  віночком  на  коси  Вкраїни
Нехай,як  царівна,  землею  пливе,
А  квіти  заграють  на  струнах  хмарини
Мелодія  літа  у  небо  зове.

На  білих  ромашках  дівчата  гадають
Любить,не  любить  -  надію  дає,
Метелики  крильми  на  плечі  сідають
Пелюстковий  рай  їх  медово  снує.

Ромашковий  чай  нас  зимою  розбудить
Нугою  у  літо,тепло  понесе,
А  жовті  сердечка  пелюстки  голублять
На  роки  цю  ніжність  душа  запасе.

Стою  серед  поля,красою  милуюсь,
Капають  сльози  на  рідне,своє
І  квітку  ромашки  вустами  цілую,
Бо  в  ній  Україна  і  сонце  живе!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740011
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017


Нехай прийде.

Червоний  місяць  упаде  зірками,
Зазолотиться  шибкою  вікно
І  сад  мій  золотиться.  Жде  ночами
Того,хто  не  приходив  вже  давно.

Нехай  прийде…Нехай  не  жде  до  поки
Свій  лист  останній  десь  загубить  сад
Й  вікно  ще  світиться,й  його  чекають  роки
Життя  не  стало  ще  суцільний    ад.

До  поки  ще  жевріє  в  серці  мрія,
Що  все  ще  буде,не  настав  ще  час
Надія,іще  теплиться  надія,
Що  літа  у  засіках  є  запас.

Та  жорна  мелють,а  зерна  вже  мало,
А  пори  року  усе  йдуть  і  йдуть
Пішло  кохання,серце  теж  забрало
Та  все  ж  його  приходу  вікна  ждуть.


Надихнув  вірш  Тетяни  Кузовльової.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739543
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017


Моя ладо.

Пелюсткою  квітки  куди  відлітаєш  ти  ,ладо,
Куди  манівцями  бредеш  у  незнані  світи?
 Ще  трішки  побудь.  Зацвітеш  по  весні  новим  садом
Ти  по  кладці  ідеш,я  збудую  між  нами  мости.

Я  промінням  ласкавим  тебе  й  твою  душу  зігрію,
Розтоплю  товстий  лід,відболю  за  тебе,відпечу,
А  ще  рану  на  серці  своєю  любов’ю  закрию
І  бальзамом  цілющим  усе  твоє  тіло  змащу.

Якщо  пити  захочеш-я  стану  струмочком-водою
Лиш  для  тебе  одної  у  небі  хмаринку  зловлю,
Ти  веселкою  будеш,поллєшся  світлом-нугою
Я  відчую  тебе  і  на  вечір  зірки  запалю.

І  медова  смола  у  очах  твоїх  знов  заіскриться
Коли  у  долонях  я  зранку  росу  принесу
Покладу  із  волошок  на  коси  вінок.  Ти  жар-птиця
Знов  злетиш  і  відчуєш  свою  неповторну  красу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739542
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017