Світлана Ткаліч

Сторінки (1/68):  « 1»

Ти памятаєш, схлипували дні…

Ти    пам'ятаєш,  схлипували  дні  
І  плакало  низьке  похмуре  небо?  
Чому  це  так?  Дай  відповідь  мені.
Навіщо  це?  А  може  так  і  треба?

Зітха  понуро  наскрізь  змоклий  клен,
Печально  грає  обважнілим  листом,
А  між  травою  -  райдуги  краплин  -
Блищить  роса,  немов  твоє  намисто.

Чи  то  з  минулого  нам  мають  віти,
Мов  крилами  розпачливо  тріпочуть?
Чи  то  літа  -  непосидючі  діти
Втікають  і  вернутися  не  хочуть?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725632
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017


Цвітом рясту майорять ліси.

Цвітом  рясту  майорять  ліси,
Проліски  між  рястом  голубіють,
Медуниця  цвіт  свій  розправля
І  калюжниці  на  сонці  мріють.

Я  не  в  силах  все  це  споглядать,
Не  присівши,  щоб  не  доторкнутись,
Щоб  усіх  їх  ніжно  не  обнять,
В  насолоді  щоб  не  посміхнутись.

Ліс  різноголоссям  ожива,
Вишиванками  весна  вкриває
І  яскравим  дивом  сон-трава
У  мої  долоні  заглядає.

Дивом  цвіту  повняться  ліси
І  душа  наповнюється  світлом
Від  такої  ніжної  краси,
Від  народження  нового  світу.

І,  здається,  те  ж  із  року  в  рік
Та  зрівнять  і  звикнуть  неможливо  -
Почуттями  вириться  душа,
Очищаючись,  як  світ  по  зливі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725622
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.03.2017


Надія

Остання  надія  упала  зів'ялою  квіткою.
Упасти  б  у  воду,  а  впала  в  гарячий  пісок,
Злетіти  б  у  небо  чаруючим  дивом  -  лебідкою,
Лишилась  лежати  -  гарячого  вугля  кусок.

Роздмухай  легенько  і  знесуться  іскринки  до  неба,
Подмухай  сильніше  і  полум'я  знов  спалахне.
Зітліває  жарина,..  вона  тобі  більше  не  треба,
Стухає  забута...  і  більше  немає  мене.

Жила  я  і  дрімала  в  мені  ця  хвилююча  повінь.
Розбудив  її  й  розлилася  вона  з  берегів.
Відкрив  в  мені  жінку,  запалив  у  душі  згубний  пломінь,
Лишив  у  серці  зимний  подих  упалих  снігів.

Порожнистість  у  тілі.  Душа  лише  скніє  від  болю.
Навіщо  розбурхав?  Кому  це  потрібно  тепер?
Бо  не  треба  нічого  коли  я  одна,  не  з  тобою.
І  хай  Бог  дасть  одне  -  щоб  ти  у  мені  не    помер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725538
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017


Розпустила пацьорки вільха

Розпустила  пацьорки  вільха
Й  вигріває  в  промінчиках  їх,
Вітерець  кожну  в  танці  кружляє,
Що  душа  завмира  від  утіх.

Так  синхронно  танцюють  пухнасті,
Аж  в  очах  від  танку  мерехтить;
Терники  гіллям  плескають  тмасті,
Гороб'яччя  круг  них  джерготить.

Дуб  старезний  кряхкоче,  проснувшись,
Розминає  гілля,  аж  скрипить.
І  верба  набубнявілим  вітом
Про  весну  поспіша  сповістить.

Ще  не  чуть  дзиготливого  співу
Перших  бджілок,  бо  холодно  все  ж,
Та  земля  вже  парує  під  сонцем,
Пророста  малахітом  із  меж.

Ось-ось  встелить  її  буйноцвіття,
Співом  птахів  наповниться  світ,
Омолодиться  бруньками  віття-
Душу  сповнить  весняний  політ.
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725451
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2017


ТеплА довгожданна хода

Рукави  довгих  вулиць  майорять  острівками  квітів,
Перші  промені  теплі  скупо  гріють  верхівки  домів,
Переливчастим  співом  птахів  розбудилися  віти,
Від  торішнього  листу  в  парку  вітер  алейки  замів.

Ще  сумують  холодні,  забуті  коханими  лавки,
І  не  розбрунькані  хащі  бузку  додивляються  сни,
Пожвавілий  струмок  жеркотить  свою  пісню-забавку,
Сизокрилії  птахи  принесли  перший  відблиск  весни.

Сірий  мокрий  асфальт  шамкотить  задоволено  гряззю  -  
Йому  так  до  вподоби  ця  жвавуща  весняна  їзда.
Березень  дивоцвітом  устелить  стежини  веснянці,
І  так  радує  втішно  теплоти  довгожданна  хода.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722305
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.03.2017


Дві душі

На  дорогах  життя  не  розбризкались  ніжності  чаша,
А  безмежжя  душі  переповнює  повінь  тепла;
У  долонях  амурів  купається  наше  кохання
Скільки  б  випробувань  наша  доля  для  нас  не  дала.

Пройдем  крізь  буденність,  крізь  недоспані  ранки  і  ночі
Прошмигнем  крізь  заскальний,  хвилюючий  вир  почуттів,
Переступимо  болі,  залічивши  палким  поцілунком,  -  
Кожен  з  нас  помудрішати  хоч  би  на  стільки  зумів.

Пропливає  життя  в  нескінченному  коловороті:
Що  не  так  -  все  лишає  нехай  непомітні  сліди
І  завжди  залишаються  тільки  приємні  турботи
З  тими  хто  завжди  поруч  про  тих  хто  привів  нас  сюди.

У  цей  рідкісний  світ,  де  з`єдналися  наші  частинки
Де  в  потоці  любові  два  погляди  гріють  серця,
Де  сплелось  воєдино  коріння  палкого  кохання
Двох  споріднених  душ,  яке  ми  пронесем  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722148
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017


Ми удвох під дощем

Ми  удвох  під  дощем,  а  із  нами  ще  ніч  з  парасоллю
В  своїм  дивнім  танку  закружляє  й  розчинить  в  собі
І  крізь  хмар  палантин  загадково  всміхаються  зорі  -  
Ти  даруєш  мені  перші  квіти,  такі  голубі.

Нас  вітають  алеї  і  хвилить  у  поглядах  щастя
Під  мелодію  цю  ряботиння  в  калюжах  бринить,
Грають  вітом  дерева,  у  попліски  струшують  краплі  -  
Ми  з  тобою  удвох  і  навіки  блаженна  ця  мить.

Ми  удвох,  як  у  мушлі,  де  щастя  співає  рулади,
Неугавні  цілунки  і  дотиків  шовк  струменить
І  крутіж  насолоди,  як  вихор  несе  в  піднебесся,
І  у  душах  єдине:  "Кохаю!..  Кохаю!.."  -  дзвенить.

То  дрейфують  чуття,  то  парять  над  оновленим  світом.
Гріють  ніч  ліхтарі,  у  одівах  неону  доми.  
Чвахкотить  під  ногами.  Ми  у  душах  несемо  палітру,
Що  змалює  у  барвах  цей  світ,  де  блукаємо  ми.

Ми  удвох  під  дощем  і  ця  ніч,  як  із  двох  паралелей.
Золовато  навкруг  і  видочок  навколо  не  ах
І  всерівно,  що  поруч  понуро  ще  плачуть  алеї  -  
Під  дощем  ми  удвох  все  витаєм  в  любові  світах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722145
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.03.2017


Обночувався місяць у ріки…

Обночувався  місяць  у  ріки
І  солов`ї  так  лепсько  їм  співали,
Втішалися  удвійзі  навзаєм,
Своїми  любощами  чарували.

Він  полисками  хвилі  цілував,
Вона  ж  кохалась  в  тихосвітнім  сяйві,
Він  главицю  за  хмароньку  ховав,
Вона  ж  щораз  бентежилась  забаві.

Отак  і  грали  в  хованки  вони,
А  забережень  дивиться  та  слуха
Як  регітко  босорки  скрекотять
Й  галайкотить  шептинниця-різуха.

Приваблива  природи  таїна.
Які  вона  змальовує  пейзажі!
На  що  не  глянь  -  художниця  вона,
Влаштовує  експромтів  вернісажі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721426
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2017


Напровесні

Вмостилось  сонце  у  верховітті,
Люлять  вітер  в  гамаку  дуби.
На  відсонні,променем  зігріті,
Тмасті  сушать  вибалки  чуби.

Зимогрій  вже  відкрива  поляни.
Поміж  хмиззя  і  торішній  лист
Потайки,як  крихти  порцеляни,
Вилізли  підсніжники  і  ряст.

Покотом  сушняк  повивертався,
Гріють  лисі  голови  пеньки.
Ворон  нетерпляче  роззирався,
Слухаючи  сойчині  плітки.

Навідвечір  пелехаті  хмари  
Проковтнули  раптом  сонцесміх,
Схлипнули  кудлаті  ці  отари
І  мачкатий  дощ  накрив  усіх.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721048
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 01.03.2017


Я повернусь.

"Я  повернусь!"  -  сказав  коли  йшов  з  дому.
Я  вірила  як  чула  голос  твій
Та  серце  так  щеміло  невимовно
Коли  ти  знову  повернувся  в  стрій.

Так  не  хотілось  відпускати  руки,
Хотілось  розчинитися  в  тобі.
Не  передать  словами  тої  муки
В  якій  зтлівало  серце  у  журбі.

Я  поверну...  Й  ковтнув  страшенний  морок
Останні  недоказані  слова.
І  у  жаху,  як  градусів  під  сорок,
Відчула  -  моє  тіло  зімліва.

Я  повернусь  -  у  голові  дзеленька.
Я  повернусь,  але  тебе  нема.
Я  повернусь  -  в  безвихідь  серце  тенька.
Я  повернусь,  а  у  душі  -  зима.

Я  повернусь  -  цвітуть  сади  без  тебе,
Я  повернуся  розмахом  крила,
Я  повернусь  хмариною  у  небі,
Щоб  тільки  ти  щасливою  була.

Я  упаду  сніжинками  на  щічку,
Травинкою  тебе  залоскочу,
Осяю  місяцем  твою  я  нічку
І  ніжним  вітром  в  коси  залечу.

Ти  не  горюй,  я,  бачиш,  завжди  поруч
І  ранки  із  журбою  не  стрічай,
І  знаєш,  ти  востаннє  мене  вируч  -  
Сама  вже  своє  щастя  пошукай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720909
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017


Ніч у березі.

Місяць  розбризкав  сяйво  на  роси,
В  нічному  ознобі  верба,
В  травах  схолоджених  ноги  босі...
Уже  відступає  журба.

Стежина  веде  в  ночі  відлуння,
Теплом  обіймає  ходу.
У  лузі  знову  квітне  калина,
Сьогодні  до  неї  іду.

Ніч  солов'їно  цим  дивовиддям
Наповнює  тіло  як  глек.
Тіха  леліє  музику  ночі
Й  жабиних  не  чуть  дискотек.

Квіти  калини  ніжаться  в  сяйві,
У  полисках  сніжності  снять.
Я  тихесенько,  щоб  не  сполохать
Їх  хочу  легенько  обнять.

Так  світань  обрій  зачервонила!  
Я  п'ю  нескінченну  красу.
І  все  це  із  любов'ю  у  серці
Я  крізь  життя  пронесу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720618
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 27.02.2017


Всесвіт струни нам подарував…

Всесвіт  струни  нам  подарував,
Тільки  музиканти  ми  не  вмілі.
Всесвіт  пісню  нам  свою  співав
Та  розчуть  слова  ми  не  зуміли.

Сіли  грать  зовсім  без  талану,
Струни  обриваючи  бездари.
Заховать  від  них  хоча  б  одну
Для  спасіння  у  найдальші  шпари.

Може  ще  народиться  мудрець  -
Безкорисливий  слуга  народу,
Духом  чистий,  впевнений  творець,
Що  струною  візьме  вірну  ноту.

І  полинуть  ритми  від  землі,
Як  надія  на  людське  спасіння.
Годі  сліпнуть  в  безпросвітній  млі!
Розкидай  від  нечисті  насіння.

І  хай  кожен  знайде  в  собі  скарб  -
Самоусвідомлення  суспільне,
І  в  життя  додасть  любові  фарб:
Ти,  народ,  любов  -  це  неподільне.

Кожен  з  нас  якби  творив  добро,
Забуваючи  про  власну  користь,
Ми  б  разом  із  Всесвітом  давно
Пісню  в  унісон  співали  в  хорі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720541
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.02.2017


Нічне

Ніч  розпустилась  дивним  бутоном,
Напахтилась  трунком  весняним,
Вибіг  місяць  із-за  рогу  дому,
Сяйвом  обілляв  її  ясним.

Зорями  запорошила  небо,
Розтріпала  по  траві  росу,
Розігнавши  хмари  понад  ставом,
Задивилась  на  свою  красу.

Десь  узявся  вітерець-гуляка,
Промигнув  униз  повз  верболіз,
Хвилі  розігнав  по  всій  дзеркалі
Та  й  усю  красу  нічну  розвіз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720325
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2017


Сусідці

В  цей  день  холодний  і  такий  похмурий
Хай  буде  найтепліше  вам  усім.
Сьогодні  свято  у  матусі  Нюри,
З  вітаннями  усі  прийшли  в  цей  дім.

Тут  діти,  внуки  -  всі  добра  бажають:
Здоров'я  і  терпіння,  і  тепла.
Налийте  всім,  нехай  шампанське  грає!
Як  мама  Нюра  рада  всім  була!

І  коли    всі  роз'їдетесь  в  дороги,
З  теплом  згадає  самотньо  в  хаті  
Оці  гостини  і  гостинці  ваші.
Не  забувайте  ви  про  рідну  матір.

Вона  як  свічечка  добра  й  любові
Чом  стоїть  не  в  вашім  полі    зору?
Нехай  дороги  стеляться  додому,
Подаруйте  нені  зустріч  скору.

І  хай  надія  повниться  любов'ю,
Хай  пошле  їй  Бог  ще  многі  літа,
Щоб  діждалася  правнуків  у  гості
Не  пізніш  як  на  наступне  літо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720324
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 26.02.2017


Із виярка туман повзе неквапом…

Із  виярка  туман  повзе  неквапом,
На  всіх  кругом  дрімоту  наганя.
Наспівує  сонливо  колисанку
Й  не  може  заспокоїть  жабенят.

Та  й  на  гурти  жабині  невгамовні
Нагнать  нелегко  спокій  та  нудьгу.
Сова  спосонку  на  туману  пісню
Відповіла  своїм  глухим:  "Угу!"

І  жабенята,  як  в  бенкетнім  залі,
Пісні  співають  на  всі  голоси.
До  ранку  буде  жаб'яче  змагання
Так  що,  тумане,  тиші  не  проси.

І  тільки  аж,  стомившись,  перед  ранням
Охопить  сном  і  ставкову  косу.
Туман,  зморившись  від  нічного  гвалту,
Впаде  сріблястим  дивом  на  росу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720167
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.02.2017


Лілея

Ти  подивись,  яка  вона  чарівна:
Така  цнотлива,  ніжна  і  наївна.
Кришталь  роси  вмиває  спозаранку
У  куширі  цю  світлу  полонянку.

Гойдає  лист  її  на  хвилях  ставу.
Вона  ж  окату  бабку  зеленаву
Все  приміряє  й  погляда  у  воду,
Милуючись  на  свою  звабну  вроду.

А  кругом  неї  з'юрмисько  строкате:
Крилате  і  пузате,  і  хвостате
Кумка,  кахкає,  дзизкотить,  джмеліє...
І  в  ейфорії  вся  орава  мліє.

Шушукається  осока  з  вербою,
Що  у  білявки  -  женихи  юрбою.
"Та  що  вони,  перебрехи,  лепечуть?!"  -
Їм  птахи  всі  із  осудом  щебечуть.

Лиш  очерет  замріяно  тріпоче.
Йому  байдуже  хто  і  що  там  хоче.
Бо  знає  він,  що  вся  оця  навала
Лиш  на  лілеї  очі  колихала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720166
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.02.2017


Найцінніше

Як  банально  і  пафосно  це  не  звучить,
Але  всі  ми  так  прагнемо  щастя.
Одне  слово  коротке,задумайсь  на  мить,
Зовсім  різним  для  кожного  здасться.

Для  одних  -  наймодніший  з  усіх  гардероб,
Для  інших  -  авта  та  будинки,
Для  одного  -  це  черги  коханок-жінок,
Для  когось  -  це  біржі  та  ринки,

Обід  в  ресторані,сніданки  в  кафе,
Кар`єра,що  ввись  мчиться  стрімко,
Рахунки  у  банку,яхта,літак,
Як  ляльку  відому  мать  жінку.

Скептично  на  все  це  дивилась  завжди,
Бо  щастя  на  скільки  простіше:
Життя  у  любові,у  мирі  й  добрі  -  
Це  щастя  для  всіх  найцінніше.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719657
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.02.2017


Наодинці

Наодинці  з  Богом  розмовляю.
Що  сказать  мені?Про  що  просить?
Ти  ж  і  так  усе  про  мене  знаєш,
Навіть  те,про  що  душа  мовчить.

Я  як  всі:боюся  і  вагаюсь,
Ображаюсь,не  завжди  терплю,
Ворогам  так  рідко  пробачаю
Та  душею  я  не  покривлю.

Я  прошу  помилувать  і  каюсь,
Сподіваюсь,намагаюсь,вчусь,
У  покорі  низько  я  схиляюсь
І  тобі,і  всім  святим  молюсь.

За  тобою  йду  сліпим  створінням,
Сповідаючись  в  своїх  думках,
І  прошу  твого  благословіння
Вибрать  завжди  найпевніший  шлях.

Дякую  за  те,що  завжди  поруч,
За  підтримку  що  у  мене  є,
За  упевненість,душевний  спокій,
За  натхнення,Господи,моє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719654
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.02.2017


Як забути?. .

Як  забути  відлуння  війни?
Та  ніяк  ти  його  не  забудеш,
Бо  в  ночі  морок  зляканий  будить
Й  насторожує  щем  тишини.

Як  забути  відлуння  війни
Коли  рани  ще  сякнуть  по  тілу,
Сум  рида  по  душі  відлетілій
Й  не  вернулись  до  дому  сини.

Як  забути  відлуння  війни
Коли  тисячі  душ  на  чужині
Зводять  руки  до  неба  в  безсиллі
І  сирітські  кошмаряться  сни.

Як  забути  відлуння  війни
Коли  край  шаленіє  від  болю,
Відчай  Бога  питає  про  долю
І  зловмисник  не  чує  вини.

Рани  можна  колись  залічить,
Та  до  згину  вони  будуть  нити.
Як  серцям  розшматованим  жити?
Туга  біженців  теж  не  мовчить.

Як  забути  відлуння  війни?
Ти  ніколи  цього  не  забудеш,
Бо  є  пам`ять  -  її  ти  не  збудеш.
І  в  душі  -  гіркоти  полини.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719487
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.02.2017


Запитаю чому?. .

Запитаю  в  ріки,  що  колись  наші  мрії  купала,
Запитаю  в  проміння,  що  ніжило  трепетно  нас,
Запитаю  в  осики,  яка  від  дощів  нас  ховала:
Чом  серця  байдужіють  і  вогник  у  погляді  згас?

Запитай  у  дібров,  де  поділися  усмішки  неба,
Запитай  в  осоки,  де  поділись  жагучі  слова,
Запитай  у  трави,  що  для  лагідних  пестощів  треба:
Чом  частіш  в  надвечір`ї  тиша  безмовно  кива?

Ти  назустріч  мені,  як  раніш,  не  спішиш  вже  із  дому,
Та  і  ваза  чекає  давно  уже  квітів  дарма.
Розтруси  свою  душу,  з  лиця  скинь  щоденну  цю  втому,
Усміхнись,  обійми,  поцілуй,  щось  скажи  жартома.

А  давай,  ми  зібгаємо  всі  наші  справи  у  скуток,
Розправимо  фібри  заклопотаних  буднями  душ.
Хай  зітхають  турботи,  ми  лишимо  їм  весь  наш  смуток,
А  самі  гайнемо,  будь  куди,  головніше  чимдуж.

І  на  цур`я  нехай  розлетиться  вся  наша  буденність.
Ми  наповнимо  келехи  трунком  довіри  й  тепла.
Зникне  паморозь  з  душ  і  розпуститься  пагін  кохання
І  розквітне  багрянцем,  наповнивши  щастям  тіла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719389
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2017


Дома

Шляхи  в  мережках  диво-буйноцвіту.
Сади  співучі  в  барвах  кольорів.
Нема  миліше  й  яскравіше  світу,
Де  б  в  насолоді  ранок  так  зорів.

Тут  все  звичайне  так  нам  тішить  душу!
Цілує  промінь  сонця  крадькома.
Я  із  натхненням  п`ю  цю  мить  найліпшу...
І  відійшли  тривоги...  Їх  нема.

Дріма  калина  в  співі  соловейка,  
Високі  трави  пестить  вітерець,
Столи  святкові  накриває  ненька
Й  дурманить  свіжоскошений  чебрець.

Звабливо  пахнуть  яблука  в  садочку.
Ніч  з  решета  насіяла  зірок.
Ми  з  ненею  на  лавочці  в  куточку
Давні  спогади  торочим  до  дірок.

Тут  завжди  затишно.  І  в  дощ,  і  в  спеку
Під  вікнами  квітник  палахкотить
І  будить  запах  молока  із  глеку,
І  цівка  об  дійницю  в  рань  дзвенить.

Стоять  тополі  вздовж  шляху  за  тином.
Безмежжям  душу  напою  сповна
На  килимі  із  споришу  хатина
Ллє  тепле  світло  з  рідного  вікна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719221
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.02.2017


біжать поїзди

Біжать  поїзди,  нестримно  несуться  вагони
І  сотні  історій  життєвих  з  собою  везуть.
Я  сумно  дивлюся  їм  вслід,  стоячи  на  пероні.
Вони  промайнули,  а  я  залишилася  тут.

Летять  поїзди,  мерехтять  повз  перон  трафарети,
Несуться  у  даль  по  манливому  світлу  вогнів:
Людські  перемоги,  надії,  падіння  і  злети...
Мені  ж  залишають  коліс  торохтливий  наспів.

Ідуть  поїзди,  назустріч  їм  стеляться  шпали
І  звабливим  блиском  рейки  у  далеч  ведуть,
Лишають  в  дорозі  вогні  гамірливих  вокзалів;
Вам  щастя  в  дорозі,  а  я  залишаюся  тут.

Минають  роки  і  не  хочеться  вже  оглядатись.
Позаду  турботи,  позаду  лишилось  життя.
Попереду  рейки  лежать  в  два  ряди,  як  шпагати
І  нерви  стальні,  що  ведуть  у  моє  майбуття.

Лишаюсь  з  роками,  що  лежать  тягарем  за  спиною,
Лишаю  надію,  що  колись  і  мені  повезе
Я  сяду  із  вами  в  освячений  радістю  поїзд,
Що  в  далеч  нестримно  також  мене  понесе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718909
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.02.2017


ніч із місяцем

І  знову  ніч  снує  безсонням  морок
Й  думки  зринають  з  закутків  душі,  
І  навперейми  хаотичні  фрази
Уже  рядками  стеляться  в  вірші.

Весь  світ  притих,  дрімає  у  натомі,
І  зорі  сонно  блимають  в  імлі,
Лиш  місяць  зазирає  на  сторінку,
Де  ллються  болі,  любощі  й  жалі.

Отак  із  ним,  зустрівшись  потаймиру,
Перечасуєм  зрідка  навзаєм:
Сумні  думки  -  голубить  ніжним  сяйвом,
А  з  романтичних  -  разом  трунок  п`єм.

Щораз  удвійзі  покіль  обутріє
Беззвучну  мову  мрійно  ведемо.
Думки  сховаються  до  бажаного  скутку
Й  ми  в  насолоді  разом  заснемо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718905
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.02.2017


Світле слово молитви

Світле  слово  молитви,  
Чисте  слово  до  бога...
Я  несе  свою  душу
У  святий  твій  вівтар.

Принесла  свою  правду
І  свій  сум,  і  тривоги,
Твоє  боже  творіння
І  в  собі  божий  дар.

Ти  прийми  мене,  Боже,
І  прости,  і  помилуй,
Я  тобі  сповідаюсь
У  своїх  всіх  гріхах

І  прошу  в  тебе,Боже,
Мені  дати  лиш  сили,
Щоб  ніколи  не  схибить
На  неправедний  шлях,

Диво  в  слові  молитви,
Сила  дійства  причасття...
Очищаючи  душу,  
Мене  тягне  в  твій  храм.

Як  багато  нам  треба
І  як  мало  для  щастя...
Миру,  віри,  
І  любові  хоч  грам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718815
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2017


господи, пробач…

Господи,  пробач  за  безнадію,
Пробач  мені  за  прожите  життя,
За  те,  що  я  молитися  не  вмію
І  рідко  припадаю  до  хреста.

Господи,  пробач  за  одинокість
Навіть  серед  тих  хто  поруч  є,
Ти  пробач  мені  за  всі  образи
На  тих  хто  так  щоденно  дістає.

Ти  пробач,  що  мудрості  не  досить,
Пробач  мені  за  суєту  життя,
Що  сум  моя  душа  беззмінно  носить,
За  нерішучість  і  за  слів  сміття.

За  те,  що  ворогів  прощать  не  вмію
І  не  підставлю  другої  щоки,
Але  дай  шанс  мені  і  дай  надію
Прожить  достойно  всі  мої  роки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718806
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.02.2017


осінь

Тріпоче  осінь  золотавим  листом
І  сіє  з  неба  на  поля  дощі,
Накинула  хустиночки  барвисті
На  всі  дерева  і  на  всі  кущі.

Рясним  намистом  наділила  терни,
Розкинула  коралі  на  гльоди,
В  долонях  сонця  пригорнула  землю,
Обдарувала  щедро  всі  сади

Все  бігає,  клопочеться  навколо:
Усе  б  зробить,  нічого  не  забуть;
Як  мати-ненька  з  ніжністю  і  болем
Проводить  птахів  у  далеку  путь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718551
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.02.2017


біжить електричка

Біжить  електричка,  біжить  через  зелені  повінь,
Пробігла  полями,  лишила  позаду  ставки.
Стрічками  розмаялись  ріки  аж  на  видноколі.
Вітає  хлоп`ятко  на  станції  махом  руки.

Вона  звикла  бачить  зажурені  очі  коханих
Коли  проводжали  вони  половинки  свої,
І  щасливі  усмішки  при  зустрічах  довгожданих
Коли  повертались  кохані  із  дальніх  країв.

Біжить  електричка,  приносячи  радість  і  смуток,
Минає  вокзали,  роз`їзди,  минає  пости,
Поєднує  долі,  поєднує  сім`ї  в  розлуці,
Будує  надії,  будує  життєві  мости.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718549
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.02.2017


Моє ти щастя?. .

Я  не  просила  в  тебе  дозволу  -
Це  сталось  просто  мимоволі:
Рука  сама  ковзнула  в  просторі
Й  наткнулась  на  твої  долоні.

І  все  навколо  захиталося,
Попливло,  як  в  невагомості,
Губами  губ  ми  доторкалися
Й  злилися  душі  в  півсвідомості.

Тіла  бриніли  насолодою,
Повіки  падали  знесилено,
П'янкою  повінню  наповнені...
І  зупинитись  вже  не  в  силі  ми.

Моє  ти  щастя  і  нещастя,
Ти  мій  бажаний  і  не  бажаний,
моя  ти  радість,  моя  згуба,
Моє  кохання  нерозважливе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718175
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017


Я пригорнуся до твоїх долонь

Я  пригорнуся  до  твоїх  долонь,
Я  так  стомилась,  рідний,  від  розлуки.
Не  поспішай,  ти  трішки  охолонь,
Дай  розцілую  ніжно  твої  руки.

Губами  буду  пестить  досхочу
І  в  забутті  горнутися  до  тебе.
Любити  хочу  і    у  вир  лечу
На  хвилях  щастя  до  зорі  край  неба.

Хай  не  обпалить  променем  вона,
Не  охолодить  почуттів  гарячих,
Нехай  палає  лиш  для  нас  щодня
Й  не  буде  слів  болючих  і  жалячих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718166
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017


сині очі

Цю  ніч  в  кольоровому  сні  -
Як  ляпас  ввірвався  в  спокій.
Ти  глянув  у  очі  мені
Й  розтанув  в  безодні  глибокій.

А  погляд  твій  так  зачепив
Синього  неба  відтінком,
Він  душу  так  жадібно  пив,
Стелячись  в  неї  барвінком.

Вир  почуттів  ніс  до  неба,
В  пелюстках  цілунків  жаріла,
Пірнала  повільно  я  в  тебе
Й  від  щастя  так  лячно  тремтіла.

Обоє  були  безсилі,  
Хоч  знали  -  не  маєм  права;
Хлюпали  дотиків  хвилі
Й  лягала  на  нас  заграва.

Попрошу  човна  уклінно
І  через  хвилі  помчуся,
А  не  даси  -  неодмінно
В  погляді  синім  втоплюся.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718064
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017


в долині

Туркоче  горличкою  річка,
В  долині  в`ється,  наче  стрічка,
Хвилює  так  мене  приємно
І  серце  б`ється  щемно-щемно.

А  уздовж  річки  й  біля  броду
Осоки  п`ють  студенну  воду,
Їм  вітер  чеше  шовку  коси...
У  дебрах  зигзиця  голосить

А  ще  у  травах  при  долині
Глядять,  як  в  душу,  квіти  сині.
А  над  долиною  у  житі
Сокирки  й  мак  росою  вмиті

Тут  у  цяцькованій  суконьці
Джерельце  виграє  на  сонці
І  його  пісня  ніжно  лине,
А  серце  б`ється  без  упину

Важніє  колос  в  дальнім  полі.
В  ромашки  запитаю  долі.
Та  що  питати?  Вже  запізно,
Бо  ми  з  тобою  вже  нарізно

І  я  згадаю  сині  очі,
Шовкові  кісоньки  дівочі,
Твій  сміх,  що  лине,  мов  джерельце
І  так  бентежить  моє  серце.

Воно  мене  штовхає,  хоче...
Душа,  як  ввисях  птах,  тріпоче.
Та  що  ти  вдієш,  незрівнянна?
ти  ж  не  моя  -  його  кохана.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717794
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.02.2017


не тіло хворе

Не  тіло  хворе  -  це  твоя  душа.
Порушив  ти  гармонію  в  природі.
Тому  природа  шанс  тобі  дає
Здобути  рівновагу  при  нагоді.

Нагоду  цю  придумує  сама,  
щоб  дати  час  подумати  про  себе.
Ти  тільки  не  жалій  себе,
Не  смій,  а  подивися  за  вікном  крайнеба.

Зверни  увагу  ти  на  всю  красу
І  злийся  з  нею.  І  нема  різниці
Що  за  вікном:  чи  сонце,  чи  йде  дощ  -  
Краса  у  всім  -  черпай  як  із  криниці.

Відчуй  себе  частинкою  краси,
Адже  у  всесвіті  все  зроблено  до  діла.
Своїм  єством  гармонію  неси,
Тоді  й  відступить  хворість  вся  від  тіла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717786
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2017


сон

Мені  часто  сняться  твої  очі,
Наче  вмита  росами  світань.
Вони  ніжно  дивляться  на  мене
Поглядом  безмежних  сподівань.

Губи  усміхаються  щасливо,
Вітерець  тривожить  сивину.
Відчуваю  порух  рук  тремтливий
І  свою  протягую  одну.

"Обійми  мене..."  -  німе  благання
Ти  читаєш  у  моїх  очах
І  тулюся  ніжно  я  востанньє,
А  в  душі  вже  затаївся  страх.

Страх  по  втраті,  божевільність  болю,
Ніжність  нерозтрачена  моя,
Невимовна  туга  за  тобою...
Господи,  яка  самотня  я!

Стрепенуся,  хочу  сон  забути,
У  вікно  дивлюся  голубе.
Але  як  забути  підлу  дійсність?
Як  забути,  рідний  мій,  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717671
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017


похмурий день

Сьогодні  день  якись  похмуро-сірий:
Ледь  чутно  дмухає  холодний  вітерець,
Скоцюрблено  кущі  край  шляху  сіли,
Цибає  ворон  з  лісу  навпростець.

Берези  й  іви  не  причепурились,
Дратвою  розпустили  прядки  кіс.
І  клени  із-під  лоба  так  дивились
На  сніговика  червоний  ніс.

І  хатини,  байдуже  рядками,
Осторонь  стояли  вздовж  шляху,
Оперезані  гофре-тинами,  -  
Гріли  ноги  в  сніжному  пуху.

Цепом  тиша  брязне  по  цямрині
Й  реготом  десь  зникне  в  глибині
І  колодязь  з  власної  царини
Блиском  ока  підморгне  мені.

Одинокий  пес  кудись  поплентавсь,
Човпа  чоботиськами  сусід,
Тільки  сніговик,  скосивши  пику,
Коситься  на  свій  коренеплід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717562
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.02.2017


У парку

Стежки  співають  різними  тонами
У  шурхоті  замерзлих  підошов
І  горобці,зібравшись  табунами,
Обцві-цвірінькують  чутки  дібров.

Земля  покрита  сніжним  самоцвітом
І  сплять  кущі  по  пояс  у  снігах.
Задублий  вітер  ледь  колише  вітом
І  тягнеться  поземка  по  ногах.

В  перуки  сніжні  одяглися  іви
З  волоссям,що  спада  до  самих  ніг
Й  синичок  чути  рідкі  переспіви,
І  тихий  шелест  знічених  доріг.

Край  парку  зашарілись  горобини:
Все  в  білому  -  і  лиш  вони  такі
А  поруч  в  хутро  вкутались  ялини
Як  спомин  літа  у  оцій  юрбі.

Ось  блискавкою  білка  прошмигнула,
Шишки  збива  з  ялини  і  гризе.
Ворона  чорним  розмахом  гайнула.
Мороз  неквапом  між  дерев  повзе.

Ті  стогнуть  невдоволено  гілляччям,
Зубами  в  верховітті  цокотять,
Та  горобини  поглядом  гарячим
Зігріти  їх,схолоджених,хотять.

Я  набираю  в  руки  снігопуху
І  розкидаю  блискітки  вгорі.
Сміюся...І  від  гамору  щодуху  
Злітають  в  різні  боки  снігурі.

Всі  поспішають  у  щоденних  справах
І  аж  нікому  діла  тут  нема
До  пейзажів  що  і  зліва  й  справа
Нам  гаптує  сніжниця-  зима.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717444
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2017


Зимовий вечір

Дню  навперейми  поспішає  вечір,
Стежиною  поскрипує  зима
І  дуб  старезний  обрій  вклав  на  плечі,
І  скрипотить  в  задумі  жартома.

Заграва  макоцвітом  розлилася,
Окраєць  сонця  ледь-ледь  вигляда,
У  кудлах  верховіття  уляглася
Вже  перша  зірка,й  в  шибу  загляда.

І  димарі  кужіллям  задиміли,
А  хвірточки  застужено  скриплять  -  
Господарів  своїх  з  роботи  стріли.
З-за  рогу  місяць  вийшов  погулять.

Мороз  гіпюр  розкачує  по  вікнах
І  місячно  підморгують  шибки,
І  вклався  холод  у  патлатих  вітах
Й  до  ранку  буде  спати  залюбки.

І  все  село  в  натомі  спочиває.
Завія  приблудилася  з  мішком
І  жменями  легенько  засипає
Вчорашній  слід  на  стежечці  сніжком.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717440
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.02.2017


Давно пора…

І  знову  гради  рвуть  на  шмаття  тишу
І  трусить  тіло  цей  панічний  страх.
Летить  в  підвали  люд,  а  кулі  свищуть
І  відчай  ціпеніє  на  вустах.

Дощі  свинцеві  ллють  свавільно  гради,
Земля  здригається  в  розпачливім  плачу
І  люд,  як  смертники  у  склепі  -  це  за  зради
Перед  країною,  а  далі  я  мовчу...

Вам  негоже  з  нами  так  жилося
У  єдинім  домі,  як  в  сім'ї,
А  тепер  стає  дибки  волосся,
Сякнуть  кров'ю  рани,  й  не  малі

Тривога  в  душі  щемно  прозирає,
Ховають  очі  смуток  в  глибині
І  чорний  вітер  вороном  витає...
І  скільки  хлопців  вже  лежить  в  труні!..

І  дихають  прощаннями  дороги,
В  воєннім  смогу  села  і  міста
У  душах  жаль  і  болі,  і  тривоги,
Й  надія,  що  хтось  зробить  все  -  пуста  

Давно  пора  вже  вирішити  хто  ви,
З  підвалів  вийти,  зброю  взять  до  рук,
Очистить  землю  рідную,  панове
І  не  терпіти  цих  жорстоких  мук

Бо  ж  за  усе  прийдеться  вам  платит
І  матері  не  зможуть  вам  простить:
Ні  сліз,  ні  те,  що  сиротами  діти
Дома  лишились  -  хто  їх  захистить.

А  ви  все  скнієте  з  байдужими  серцями
Й  не  знаєте  який  обрати  шлях:
Чи  вилізти  зажухано  із  ями,
Чи  пересидіти  десь  у  чужих  краях?

Та  протверезіть  мозок  свій  нарешті!
І  станьте  разом  з  нами  у  ряди,
Щоб  вигнати  від  вас  оту  гидоту
І  не  пустити  ворога  сюди

Хай  стануть  легшими  натомлені  дороги,
Надія  лине  сподіваних  стріч
Й  розправиться  країна  від  знемоги,
Й  розтануть  перепони  протиріч.  



















адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717123
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 08.02.2017


Пісня останніх солов`їв

Кружляє  світ  у  дивнім  коловерті,
Душа  ж  струною  лине  у  блакить.
Кохать  тебе  я  хочу  до  загину  -  
Нам  ще  багато  треба  пережить.

Душа  моя  в  вогні  не  спопеліє
І  навіть  зжухла  піснею  бринить,
Зігрій  її  й  вона  тебе  зігріє  -  
Вона  тебе  не  може  не  любить.

Із  квітом  саду  любощі  шалені
Розтоплять  холод  невблаганних  літ.
сприйми  зізнання,  пригорнись  до  мене
І  затремтить  від  насолоди  світ.

Бо  ми  з  тобою  ще  не  все  сказали,
Хоча  межінь  тривожить  в  почуттях.
Я  розвогню  тебе  своїм  коханням
І  навзаєм  почнем  своє  життя.

Ми  удвох  довишиваєм  долю
Світлими  багрянками  садів
І  відпустим  почуття  на  волю
Піснею  останніх  солов`їв.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716867
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.02.2017


Те що я дарую вам на незабудь

Думка  із  душею  любощі  звивали.
Серце  зімлівало  в  млосній  таїні.
В  полум`яні  хвилі  почуття  пірнали
Й  на  папір  рядками  хлюпали  пісні.

Розум  і  буденність  смішкувались  разом  -  
Зрадницьки  шептіли:бути  чи  не  буть?
Буковки  ж,ажуром,заплітались  в  фрази  -  
Їх  я  подарую  вам  на  незабудь.

Скептик  кривосміхом,скорчивши  гримасу,
Брязне  прямо  в  очі:"Чи  не  перли  це?!:
І  усе  це  марниця!:В  тебе  катма  часу!:
А  не  то  -  відріжу  й  не  таке  слівце!:"

Я  то  розумію  -  утеряла  час  я.
Будні,як  неволя,зв`ялили  політ
Творчої  уяви  і  світосприймання,
І  душа  в  хітині,і  турботів  гніт.

Та  куди  ж  подіти  ту  пістряву  повінь,
Що  бурлить  і  томить,очі  розкрива?:
Хтось  рядки  читатиме  й  буде  це  як  промінь
Від  якого  зтане  серце,роблячи  дива.

Може  ще  для  когось  -  найліпкіші  ліки,
Що  розрадять  душу,рвану  на  шматки,  -
Значить  не  даремно  я  усе  писала,
Соловіли  ночі  й  капали  в  рядки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716841
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.02.2017


І що тепер вже…

Таке  життя  незвично  швидкоплинне:
День  ще  іде,а  роки  вже  летять.
Маха  Всевидець  таймером  невпинно  -  
Події  в  часолеті  мерехтять.

На  помилки  уже  часу  не  маю  -  
Які  зробила  -  дам  за  них  одвіт.
Щодень  відкритим  серцем  проживаю
І  мрійним  поглядом  дивлюсь  у  світ.

У  манівцях  душі  тривога  блудить,
Що  часу  обмаль,  -  як  і  не  жила
І  доля-шкодниця  думками  нудить:
Ти  обирала,я  лиш  тебе  вела.

І  що  тепер  вже  копирсати  спомин
І  мірять  ночі  шелестом  думок?
Залізу  я  в  душі  своєї  комин,
Візьму  скарбничку  й  відчиню  замок.

І  розкуйовдю  почуття  у  серці,
І  душу  розхристаю  наголо.
Й  життя  краплини,мов  би  у  люстерці,
Зринають  і  дзюрчать,  як  джерело.

Й  писатиму  до  самого  світання:
Все  що  хвилює  -  вляжеться  в  вірші,
Угомониться  вир  цей  невостаннє
І  зляже  в  томнім  спокої  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716691
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.02.2017


В білосніжнім мареві садів…

В  білосніжнім  мареві  садів
Юнка-вишня  квітла  дивоцвітом.
Клен  щораз  наймав  їй  хор  хрущів  -  
Ревно  не  хотів  ділить  зі  світом.

Вітерець  із  нею  пустував,
Пестив  ніжно  зелен-віт  щоднини
І  промінчик  сонця  загравав  -  
Цвіт  леліяв  ясної  години.

Якось  випадковий  вітровій
Налетів  на  вишню-наречену,
Цілував  нахабно  снігоцвіт,
Розкуйовдив  зачіску  зелену.

Клен  суворо  гіллям  зашумів:
"Гей,нахабо!:  Нумо  до  двобою!:
Це  моя  кохана!:  Зрозумів?:
В  мить  я  зараз  справлюся  з  тобою!"

Вітер  по  гілках  залопотів,
Небажаючи  із  кленом  знатись,
Та  й  полинув  в  дивний  світ  садів
З  яблуневим  цвітом  цілуватись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716632
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2017


Дякую за шанс…

Дякую,  що  спас  мені  життя,
Не  залишив,  виніс  з  поля  бою,
Хоч  ніколи  в  мирному  житті
Ми  не  зустрічалися  з  тобою.

В  тому  стані,  у  якім  я  був,
Я  не  міг  тебе  запам'ятати,
Лиш  на  мить  повіками  здригнув
Я  на  оклик:"  Ти  живий,  солдате?"

Пам'ятаю  невимовний  біль,
Безпорадність  і  бажання  жити,
Пам'ятаю  стогін  звідусіль,-
Як  від  розпачу  хотілось  вити.

Потім  нас  вантажили  в  "Урал"
І  до  наших  пробивались  боєм.
Як  у  госпіталі  нас  усіх  здавав,
Ми  ще  раз  побачились  з  тобою.

Пам'ятаю  потиск  сильних  рук,
Біль  в  очах:  "  Ну  що  ж,  тримайсь,  солдате!"
І  у  горлі  комом  став  ковток,
Як  забрали  хлопці  автомата.

"От  і  все!..  Уже  відвоював!.."  -
Фраза  в  мозку  вироком  засіла,
Бо  було  несила  ворухнуть
Неслухняне  і  болюче  тіло.

Морок  з'їв  подій  подальших  хід...
Як  отямивсь,  тільки  пам'ятаю:
Запах  ліків,  ліжко…  я  живий!..
І  скупа  сльозина  серце  країть.

Дякую,    що  ти  мій  рятівник.
Дякую  за  шанс  прожити  долю.
Я  тепер  навіки  твій  боржник  -
Може  знову  стрінемось  з  тобою.

Хоч  тебе  не  знаю  і  не  знав,
Та  щоночі  моя  рідна  мати
Молить  Бога  вже  за  нас  обох:
Свого  сина  і  тебе,  солдате.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716507
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 05.02.2017


Постав свічу…

Постав  свічу  за  мамине  здоров'я
У  Богородиці  прощення  попроси,
Своє  єство,  наповнене  любов'ю
До  мами  на  поріг  ти  принеси.

Ти  на  коліна  стань,  як  в  сповіданні
І  попроси  прощення  від  душі,
Обійми,  як  вперше  і  востаннє  -
Нехай  розтануть  негаразди  всі.

І  мама  всі  гріхи  тобі  відпустить,
Жаліючи  беззахисне  дитя.
Твоя  душа,  наповнена  любов'ю,
Знов  понесе  тебе  у  вир  життя.

Ти  знову  сильний.  Мамина  молитва
Тебе  оберігає  скрізь  завжди.
Постав  свічу  за  мамине  здоров'я,
Частіше  став  і  випадку  не  жди.

Хай  весело  пломіння  палахкоче,
Нехай  не  плаче  воскова  свіча
І  мама  часто  вас  на  рідному  порозі
З  усмішкою  на  щастя  зустріча.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716330
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.02.2017


Внученька

Струнке    дівча,    красиве,  довгоноге
Ішло  до  мене  на  очах  у  всіх.
Я  гордо  споглядав  на  ту  картину,
А  на  очах  вже  затаївся  сміх.

Усі  здивовано  очиці  округляють:
Мов,  що  за  краля  і  до  кого  йде?..
Озера-очі,  губи,  мов  корали,
Бровами,  немов  крилами  веде.

А  вії  -  опахала  дивовижні,
Сміх,  мов  дзвіночок,  коси  -  промінці.
Чоловіки  із  заздрістю  дивились
Із  міною  кривою  на  лиці.

Дівча  підбігло,  обняло  міцненько.
Я  насолоджуюсь!  Вона  моя  уся...
Нікому  і  на  думку  не  спадало,
Що  внученька  цілує  дідуся.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716326
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.02.2017


Молюсь…

Молюсь  за  тебе,  рідна  Україно,
За  мирне  небо  над  твоїм  Дніпром,
За  кожну  матір,  що  ростила  сина,
Віддаючи  усе  своє  тепло.

Молюсь  за  материнську  світлу  душу,
Яка  до  щему    млосно  так  болить
За  тим,  що  сина  віддавати  мусить
На  смерть,  можливо,  а  йому  б  ще  жить.

Молюся  за  синів  твоїх  -  героїв,
Які,  сказавши,:"Хто,  якщо  не  я?!"
Тебе  боронячи,  взялись  до  зброї,
Лишивши  край,  де  рідні,  де  сім'я.

Молюся  за  усіх  хто  небайдужий,
За  тих,  хто  склавши  руки,  не  зітха,
За  їхню  відчайдушність,  їхню  мужність,
За  їх  рішучість  -  вам  моя  рука.

Радію  за  згуртованість  народу,
Взаємодопомогу,  співчуття,
За  наше  молодече  покоління,
За  кожну  думку  в  честь  твого  життя.

Молюсь  за  тебе,  краю  благодатний,
За  солов'їну  пісню  у  гаю,
За  мирне  небо,  за  яскраве  сонце,
За  світлу  долю  за  землі  твою!..

травень  2015.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716072
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 03.02.2017


Заглянь у мою душу…

Заглянь  у  мою  душу,  в  глибину,
Знайди  там  струни  і  заграй  уміло,
Допоки  ти  знайшов  лише  одну
І  то  ти  нею  бавишся  несміло.

Не  бійся,  діставай  відразу  всі
І  з  ніжністю  до  них  торкнись  рукою:
Полинуть  хвилею  вони  у  світ
І  піснею  повернуться  дзвінкою.

Заграють  переливами  вони,
Наповнюючи  повінню  п'янкою
І  поєднають  відчуттям  весни
Цей  дивний  світ  з  тобою  і  зі  мною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716023
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2017


Котики вербові…

Котики  вербові  гріються  на  сонці,
Бджоли  виціловують  ніжний  пухоцвіт,
Золотом  облиті  кущики  калюжниць,
І  милує  око  бруньок  хризоліт.

Виглядають  поруч  острівки  фіалок
І  барвінком  в'ється  підгірок  в  гаю.
В  стоголосім  співі  тішу  фібри  серця
І  душевні  струни  світу  віддаю.

Мало  все  це  бачить  -  треба  додивитись,
Мало  чути  звуки  -  треба  їх  відчуть,
Щоб  душа  завмерла  і,  щоб  всю  буденність
Аж  із  дна  душі  перевернуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715969
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.02.2017


Ми вже не вдвох

Сьогодні  віхола  у  гості  завітала,
Війнула  сніжним  подихом  зима,
Вузькі  стежини  знов  позамітала,
Де  ми  удвох  були  -  я  вже  сама.

Як  мріяли  ми  зустрічать  цю  весну
В  коханні,  в  щасті,  в  морі  сподівань,
Та  в  душах  крига  мабуть  вже  не  скресне
Від  безлічі  дрібних  розчарувань.

Але  як  хочеться  твоє  тепло  відчути,
Пірнути  в  ніжність  трепетливих  рук,
До  щему  все  в  душі  перевернути
І  знемагати  від  солодких  мук.

Ти  поруч  і  ловлю  твої  я  очі,
Рука  шукає  руку  крадькома,
Нам  не  забути  ті  шасливі  ночі
Яких  уже  не  буде  і  нема.

Ми  ще  не  можем  звикнуть  до  розлуки.
Не  віриться:  після  весни  зима?..
Тягтимуться  до  рук  ще  довго  руки,
Але  ми  вже  не  вдвох  -  я  вже  сама.













адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715948
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2017


Люби

Люби  себе,  люби  в  собі  життя,
Люби  цей  світ,  що  створений  для  тебе,
Люби  красу,  люби  до  забуття...
Краса  -  це  необхідність,  дана  з  неба.

Єдиний  світ  в  якому  все  твоє:
Бери,  радій,  черпай  безмежну  силу!
Цей  світ  з  тобою,  якщо  ти  в  нім  є  -
Будь  мудрим,  будь  веселим,  будь  щасливим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715803
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.02.2017


Садок вишневий квітне біля хати.

Садок  вишневий  квітне  біля  хати
І  пахнуть  груші  медом  на  столі  -
Тут  до  безтями  хочеться  кохати
Й  співати  пісню  матінці-землі.

Щоб  вона  встала  радо  спозаранку,
По  вмитих  травах  босоніж  пройшлась,
Сховала  зорі  в  ніжному  серпанку,
З  криниць  цілющої  водиці  напилась.

Хай  рушником  впаде  до  ніг  дорога
І  вишиванками  простеляться  поля.
Щоб  прийшла  жадана  перемога
І  не  стогнала  від  жалю  земля.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715802
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.02.2017


Будь зі мною.

Я  ладен  дарувати  тобі  зорі
І  до  безтями  цілувать  вуста.
Захоплююсь,  як  дивом,  я  тобою  -
Ти,  як  цей  світ,  -  чарівна  і  проста.

Твій  ніжний  погляд  лине  загадково,
Струшуючи  віями  думки;
Зашарівшись,  я  із  хвилюванням
Твої  пальці  пестю  залюбки.

І  навколо  нас  немає  світу  -
Тільки  серце  бється,  наче  птах.
Манить  мить,  що  подихом  зігріта,
На  твоїх  розтулених  вустах.

Я  зненацька  доторкнусь  волосся,
Ніжні  пасма  з  запахом  весни.
Чом,  скажи,  раніш  не  довелося
нам  зустрітись?..  Ти  тепер  із  ним!..

Не  зі  мною!..  Серце  калатає...
Але  відчуттів  не  обмануть.
Як  у  сні  душа  моя  витає
У  таких  світах,  що  не  збагнуть.

Будь  моєю,  будь  завжди  зі  мною,
Крилам,  що  розправила  дай  силу,
Надихни  моє  життя  любов'ю
Без  якої  жить  мені  несила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715519
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017


Осінній гламур

Розкішна  пані  осінь,  вся  в  гламурі,
Розкинула  на  трави  кришталі.
Хай  вже  не  має  літньої  лазурі  -
Губить  жмені  самоцвітів  по  землі.

Бурштином  листя  кленів  уквітчає
І  у  рубінові  відтінки  вишняки...
Під  загорожами  сапфіровим  розмаєм
Морозець  розкрив  свої  квітки.

Стрічаються  в  кораловім  багрянці
Шипшина  і  калинові  кущі,
І  терни  зашарілися  рум'янцем  -
Чекають  перламутрових  дощів.

Біжить  дорога  гематитовим  потоком
І  обрій  онікси  проллє  тобі  до  ніг.
Танцюють  ясени  в  цитрині  боком
У  малахітових  обочинах  доріг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715484
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 31.01.2017


Моя душа наповнена тобою.

Моя  душа,  наповнена  тобою.
В  ній  цвіт  кохання  і  вітри  розлук.
Моє  єство,  наповнене  любов'ю
І  знемагає  від  солодких  мук.

Цей  терпкуватий  запах  твого  тіла
Завджи  дурманить  і,  як  хміль,  п'янить.
Моя  душа  у  лагідних  обіймах
На  ніжних  струнах  піснею  бринить.

Мелодією  тіл  і  насолоди,
В  цілунках  позашкальних  почуттів  -
Це  ти  і  я,  бурхливе  повноводдя,
Політ  в  безмежжя  зоряних  віків  .

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715419
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017


Я згорну у пригоршні образи…

Я  згорну  у  пригоршні  образи,
Кину  за  водою  -  хай  пливуть.
Моя  душа  очиститься  відразу
У  ній  любов  і  ніжність  заживуть.

Накотять  спогади  легким  пробоєм,
Зігріють  душу  лагідні  слова;
Я  знову  хочу  буть  разОм  з  тобою
До  того  часу  доки  я  жива.

Я  напою  тебе  бажанням  щастя,
Наповню  душу  ніжністю  без  меж,
Я  принесу  кохання  для  причастя  -
З  моїх  долонь  до  губ  своїх  візьмеш.

І  поєднаються  п'янким  потоком:
Два  погляди  і  руки,  і  вуста,
І  всесвіт  час  зупинить  зореокий
Коли  настане  мить  ця  золота.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715400
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2017


В дні дощів…

Вечір  заглядає  у  вікно,
Відбиває  дощ  мінорну  гаму.
Виглядаю  я  тебе  давно  -  
Дні  такі,  як  гіркота  бальзаму.

А  повз  мене  -  сотні  парасоль,
Все  спішить,  гуде  і  метушиться.
В  такий  вир  колись  і  ти  пішов  -
Та  до  цього  часу  мені  снишся.

В  дні  дощів  запалюю  свічу,
Виставляючи  на  підвіконня.
Я  дивлюся  в  темінь  і  мовчу,
Краючи  годинами  безсоння.

Пізно,  коли  вщухне  шелест  шин,
Опустіють  вулиці  промоклі.
Вогник  лиш  залишиться  один,  
І  в  руках  -  листівочки  прижовклі.

Бачить  Бог  -  чекаю  і  люблю,
І  надій  на  краще  не  втрачаю,
І  щоразу,  гасячи  свічу,
Вмитий  ранок  з  тугою  стрічаю.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715209
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017


Весна. . Вокзал…

Вокзал.  Перон.  Відчужені  обличчя.
Весна.  Прощання.  Усмішки  сумні.
Дівча.  Юнак.  І  голуби  в  піхмар'ї.
А  у  дівчати  -  очі  осяйні.

Кохання.  Квіти  і  палкі  обійми.
Щасливий  погляд.  Ніжності  порив.
Гул  рейок...  і  коліс  залізних  стогін...
Гудок  прощальний  весь  перон  залив.

Закрились  двері.  Поїзд  вже  рушає.
Прощальний  погляд.  Помахи  руки.
Надія.  Сльози.  Ніжний  поцілунок.
Сьогодні  все  згадалось  крізь  роки.

Але  сьогодні  на  оцім  пероні  -
Весна.  Вокзал.  Дві  постаті  в  дощі.
Холодний  погляд.  Сивина  на  скронях.
Німе  мовчання...  Дві  чужі  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715180
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2017


Край натхнення

Я  народилася  в  вербовім  краї,
Де  річка  хлюпає  в  пологі  береги,
Де  джерельце  сміється  водограєм,
Де  все  моєму  серцю  до  снаги.

Де  верболіз  край  річки  виглядає
Як  каченята  у  воді  хлюпочуть,
А  поруч  качка  з  качуром  гукають  -
Нагодувати  їх  ряскою  хочуть.

Десь,  зовсім  близько,  тут  Тарас  Шевченко
Описував  таку  саму  картину  -  
На  цій  землі  залишив  дух  свій  вічний,
Свою  любов  до  неньки  України.

Де  в  кожнім  березі  росте  своя  калина
І  солов'ями  повняться  гаї  -
Це  й  є  моя  маленька  батьківщина,
Де  я  лишила  корені  свої.

Тому  мені  щоночі  сняться  верби
І  тихий  став  з  лататтям  край  села,
І  стежка  по  якій  босоніж  мчала
Тоді,  коли  маленькою  була.

Я  оселилася  в  степу  безкраїм,
Де  колоситься  шовком  ковила,
Але  у  віршАх  я  завжди  співаю
Про  край,  де  я  маленькою  була.

Про  край  в  якім  черпаю  я  натхнення,
Про  край  в  який  душею  проросла,
Де  свого  плоду  найцінніше  зерня
Джерельною  водою  полила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715001
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2017


Шумить верба…

Шумить  верба...Я  рада  тебе  бачить.
Привіт,  подруго!  Як  ти  тут  живеш?
Сріблястим  листом  душу  мою  маниш.
У  сні  щоразу  ти  до  мене  йдеш.

Ну  ось  ми  знову  стрілися  з  тобою.
Кора  в  порУбах  і  сухі  гілки.
Тобі  негоже  і  мені  нелегко.
Тебе  не  живлять  висохлі  ставки.

Отак  і  у  житті,  як  у  природі  -  
Лице  у  зморшках,  скрамсане  життя...
Ніхто  як  не  живитиме  любов'ю  -
Засохнеш,  як  вербиччине  гілля.                                            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714978
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.01.2017


У відлунні тихих раніх трав…

У  відлунні  тихих  ранніх  трав
Ти  прийшла  веселкою  до  мене.
Ти  прийшла,  а  я  тебе  шукав
Між  туманів  і  манливих  тернів.

Ти  прийшла  до  мене  крізь  роки,
Обізвалась  в  серці  стоголосо
І  пташиним  помахом  руки
Ранком  у  мою  явилась  осінь.

Промайнувши  в  клині  журавлів,
Прилетіла  казкою  ясною,
Вчарувала  цвітом  світлих  днів,
Піснею  лишилася  зі  мною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714844
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2017


Хто б міг подумать?. .

Хто  б  міг  подумать?..  Двадцять  перший  вік.
Весна.  Семидесяті  роковини
з  тих  пір,  як  наш  слов'янський  мужній  рід
Переміг  фашистських  сил  лавину.

Ніхто  ніколи  навіть  не  гадав,
Що  ті,  хто  разом  поєднали  долю,
Враз  стануть,  як  закляті  вороги,
Зустрівшись  віч-на  віч  на  полі  бою.

Ні  нам,  ні  їм  не  треба  ця  війна,
Бо  ж  надто  зависока  йде  розплата:
Народ  втрачає  тисячі  синів  -
Великий  гріх  іти  брат  проти  брата.

Благаю,  Господи,  володарів  отям!..
Припини  ігри  їх  ганебні  і  негідні!..
Чи  бачиш  їх  блюзнірство  і  цинізм?..
Їх  лицемірство?..  Хвойди  жалюгідні!

Дай  мудрості  усім  з  обох  боків,
Адже  ніхто  на  цій  землі  не  вічний!
Не  дай  їм,  Господи,  спокійних  снів:
Хай  бачать  смерть,  хай  чують  наший  відчай!

Почуй  же,  Господи,  молитви  матерів!
Спаси  дітей,  спаси  твої  творіння!
Не  допусти,  не  дай  і  не  дозволь
Роздерти  наше  родове  коріння!

Адже  народу  нічого  ділить.
Були  б:  робота,  мир,сім'я  щаслива,
Достаток,  спокій,  впевненість  в  житті,
Буяння  весен,  сонце  після  зливи.

травень  2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714843
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 27.01.2017


Нашим обранцям.

Відчуття,  що  ви  тут  не  зростали,
Що  в  країні  ви  -  погані  приймаки,
Дісталися  високих  п'єдесталів
І  рвете  країну  на  шматки.

Ні,  не  вас  родила  Україна,
З  молоком  її  не  всмоктували  ви
Благодатну  землю  солов'їну
і    сади  її,  і  береги.

І  не  в  ваших  жилах  її  ріки,
Не  хвилює  калиновий  цвіт.
Як  не  так,  то  чом  же  ви  навіки
Як  злидарку  її  пхаєте  у  світ?

Не  дарма  ж  вона  лиш  вас  обрала,
Понадіялась,  як  на  своїх  синів.
Геть  зійдіть  з  високих  п'єдесталів!
Або  вийдіть  із  примарних  снів.

Мозком  вашим  править  лиш  жадоба,
Власна  хтивість,  зверхність  -  скрізь  брехня.
Хай  до  влади  прийдуть  інші.  Щоби
Україні  повернуть  ім'я.

І  щоб  в  імені  були  не  тільки  звуки,
А  за  кожним  звуком  тим  душа.
І  щоб  діти  наші  і  онуки
З  гордістю  дивились  в  небеса.

Щоб  раділи  і  хвалили  Бога
За  благословення    на  життя,
Наша  ненька  йшла  щоб  не  убога  
Впевнено  в  щасливе  майбуття.

травень  2014
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714554
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 26.01.2017


П'янке різномаїття травостою…

П'янке  різномаїття  травостою,
Граючись,  колише  вітерець,
Верба  полоще  віти  над  водою
І  гомонить  вздовж  плеса  очерет.

Гойдає  річка  місяця  на  хвилях.
На  диво  це  зібралися  зірки.
Край  скелі  виглядає,  наче  брилик.
І  гомонять  осоки  залюбки.

Туман  дзеркаль  так  ніжно  пориває,
Хова  коханку-річку  від  усіх,
А  річка,  кокетуючи,  гойдає
Місяця  під  жаб'ячий  посміх.

липень  2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714443
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2017


Лугова кокетка

Обійняв  туман  калину,  щось  шепоче  соромітник,
А  вона  розбагрянілась,  зашарілась  і  мовчить,
(Все  хизується  кокетка  над  люстерком  із  дзеркалі)  -  
Зупинить  його  боїться  у  таку  щасливу  мить.

Пригадалось,  як  із  вітром  пустувала  десь  у  травні  -  
Пообмахував  пелюстки  бешкетунчик  вітерець,
Умивав  росою  червень,  липень  поливав  дощами,
Ну,  а  серпень  порум'янив...Та  усім  нехай  їм  -  грець!

Ну,  а  вересень  лоскоче  понад  вушком  жартівливо,
Щемно  обійма  туманом  і  ще  дужче  пригорта.
У  щасливому  шаленстві  вся  калина,  мов  жарина,
І  всю  зиму  буде  снитись  їй  пора  ця  золота.

жовтень  2015

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714175
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.01.2017


Горить свіча…

Горить  свіча,  горить  моя  надія,
Як  тисячі  запалених  свічок,
Горить  моя  найбажаніша  мрія
Між  тисячі  таких  же  зірочок.

У  кожного  із  нас  своє  прохання.
І  кожен  каже:  "  -  Боже,  поможи!"
У  кожному  стражденному  благанні
Остання  крапля,  що  ти  не  кажи.

І  кожен  з  нас  сильнішає  в  надії,
Що  поки  свічка  пломінню  зорить:
Нас  люблять,  нас  підтримують,  в  нас  вірять,
А  значить  є  для  чого  в  цьому  світі  жить.

березень  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713941
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.01.2017


Книга життя

Щодень  приносить  нам  прийдешній  ранок
аркуш.  На  ньому  напишем  буття.
А  коли  сонце  схилиться  на  спадень  -
Він  ляже  в  книгу  нашого  життя.

І  дні,  як  букви  у  словах,  хоч  схожі
(їх  мало,  але  скільки  пишеш  слів),
Та  нарікать  на  суєту  негоже  -
День  лиш  такий,  як  ти  прожить  зумів.

Як  ти  вчинив?..Який  зробив  ти  вибір?..
Та  поглядом  яким  дивився  в  світ?..
І  годі  собі  голову  сушити:  
Який  ти  на  землі  залишиш  слід?

Адже  не  просто  так  в  цей  світ  приходять.
І  кожен  тут  залишить  щось  своє
Те,  що  йому  й  потрібно  тут  лишити,
Тільки    лиш  те,  що  тільки  в  тебе  є.

Нема  різниці  хто  ти?..  Де?..  Що  робиш?  -
Живи  з  єдиним  почуттям  добра
І  поглядом  охоплюй  більше  світу
Ніж  дім-робота  -  істина  стара.

І  кожен  день,  прожитий  із  любов'ю,
В  цю  книгу  ляже  як  безцінна  праця
Із  сумнівів,  розчарувань  і  болей...
Та  вір  у  себе,  як  у  благотворцЯ!

І  у  залік  підуть  намагання,
І  оцінять  наші  результати,
І  життя  зилишиш  ти  спокійно
З  відчуттям  безболісної  втрати.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713900
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.01.2017


В кав'ярні

В  кав'ярні  загораються  вогні,
Офіціант  пливе  із  чашечкою  кави,
А  поза  склом  вже  осінь  золотава
Сліди  свої  лишає  на  вікні.

Смакує  кава  з  запахом  духмяним
І  журкотить  за  столиками  зал.
Хтось  поруч  ніжно:"  -Я  люблю!"  -сказав,
Що  розлилось  припливом  полум'яним.

Моє  єство  наповнилось  теплом,
До  щему  млосно  в  вись  душа  летіла
І  весь  тягар  покинув  моє  тіло  -
Не  хочу  я  його  тягнути  знов.

А  за  вітриною  жбурляє  вітер  листям
І  так  не  хочеться  іти  під  дощ  мені.
Розмито  блимають  твого  авто  вогні,
Нагадують  твій  холод  особистий.

Я  вийшла  непомітно  у  пітьму
І  шлейфом  хвилять  почуття  забуті.
Я    знову  сильна  і  так  має  бути  -  
У  свій  світ  тебе  я  не  візьму.

А  за  вікном  із  душ  лилось  тепло
І  мліла  ніжність  у  очах  коханих,
Дівча  всміхалося  хлопчині  незрівнянно...
Дай,  Боже,  щоб  так  завжди  їм  було.

вересень  2016

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713600
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2017


Зимове

Закружляла  в  танці  завірюха  -  
Все  зробила  дивом  навкруги:
Натягнула  шапки  капловухі  
На  дахи,  поля  і  береги.
Та  мороз  загаявся  до  пари,
непокривши  кригою  річки,
І  стара  ялина,  як  ліхтарик,
Запалила  шишечок  свічки.
Річка    невдоволено  буркоче,
Що  мороз  її  лиш  холодить,
А  вкривати  кригою  не  хоче,
А  вона  ж  заснути  хоче  вмить.
Стомлений  постійним  буркотінням
Очерет,  схилившись,  засина...
Йому  сняться  веселкові  барви
В    час  коли  на  луг  прийде  весна...
Де  стрекочуть  цвіркуни  у  травах,
Співу  птахів  радий  кожен  лист,
А  тепер  лиш  співу  завірюхи
Акомпонує  вітер-гітарист.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713347
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 20.01.2017


Його чекають…

Його  чекають  тисячі  жінок  
Цей  довгожданний  із  АТО  дзвінок.
Безсонні  ночі,  молитви  крізь  сон...
І  хочеться  їм  дихать  в  унісон
Із  тими  хто  не  поруч,  хто  не  тут,
Хто  там,  де  затяжні  бої  ідуть,
Де  кулі  свищуть  і  де  виють  гради,
Де  не  вщухають  грізні  канонади,
Де  кулям  і  осколкам  всеодно
кого  убити.  Серденько  ж,  воно,
Так  відчуває  поруч  небезпеку
І  молить  Бога,  марно  що  далеко:
"  -  О,  Боже,  збережи  і  захисти!
Покрий  покровом  бліндажі,  пости,
не  допусти,  укрий,  оборони!..."
Там  їхні  діти,  їхні  там  сини.
В  напрузі  б'ється  серце  без  упину.
Коли  вже  дочекатись  ту  хвилину
Почути  рідний  голос  в  мікрофон.
Мозолить  очі  поруч  телефон...
Хватаєш  слухавку  тремтливими  руками:
"  -  Привіт,  живий,  усе  в  порядку,  мамо!.."
"  -  Дружино,  люба,  я  тебе  кохаю!..
Як  діти?..  Як  там  ви  у  ріднім  краю?..
Ну  все,..нам  ніколи,..  комбат  гука...
До  завтра,  до  наступного  здвінка!.."
І  в  серці  відляга  на  певний  час...
Так  день  при  дні  вже  котрий  рік  у  нас.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713192
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 19.01.2017