| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
..пробачимо одне одному недовіру поза дверима зачиненими
правда гостра обабіч ріже навпіл хірургійно-прискіпливо змушуючи мовчати
що відповісти нам зраненим супроти націлених в груди стріл
знову і знову із линви чужих язиків отруєних і натравлених?..
ізсередини інколи бачиться більше аніж іззовні
сердитись із тим самим коренем що і серце себто - що йде від серця
він переймає твої інтонації й жести. він до тебе тягнеться
так робить дитина що ніколи не знала батьківської ласки..
тому я й стою завше посередині немов прицвяхований поміж
твоїм поглядом смарагдово-бурштиновим
і твоїми плечима напруженими від передбачення нападу
у такі моменти я волів би зникнути
розчинити власне ім'я із вуст будь-чиїх стерти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2017
що ти, як металева проволока, колеш мої загоїні руки.
обсипаєш сварливим словом, тиснеш у скроні
закороткі дні, так замало їх, наче хто потруїв..
ти мені, як та кисла кров з недоспілого грона -
винний аромат.. винний я чи ти - скажи?
я до вітру вже лицем не стою, забагато солі.
задубілі пальці - загубив контакт.
тишини режим- антракт . вибач, стомлений.
я шукав на раз, ну а вийшло вже понад тисячу
і нічого - бувають тривалі сезони дощів.
мої літні часи не вернути, та людина мисляча
знову візьме з підніжжя вершину гірського масиву.
ми пожежі гасили - палили нові, будували - валили міста
у зінницях жевріло, від рук і до мозку тремтіли людські
двісті двадцять! я вже бачу дно, недолю, допий та постав.
а хочеш - розбий! плювати на вибір твоїх варіацій!
все і так без шансів - зупинка дихання і кома..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2016
поки світло текло між твоїми руками,
я впивався очима і легшав камінь на шиї.
опадали слова на холодну підлогу,
і ,здавалось, мовчання то дарунок від Бога.
і мостились зірки, укриваючись небом,
поки ніч проливалась духмяним медом .
я до тебе горнуся , прикинувшись сном ,
і розбуджена ніжність існує між нами.
заплітаются розмови руками печалі ,
та ти не чула тоді, як думки всі кричали...
бо для мене на мить зупинилися війни,
і важливими стали твої лиш обійми.
такі щирі, бо на далі немає нічого,
тільки спогад тіла і міста нічного,
коли небо вкривало замерзлі зорі,
і любилися ми - божевільно-хворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Тридцять дев'ять
Тридцять
дев'ять.
Знову тридцять дев'ятий день,
Тридцять дев'ята ніч,
Без тебе.
Без твоїх обіймів,
Без твоїх поцілунків
Без наших, прогулянок
Без тебе.
Без нас.
Твої очі переслідують мене,
Чи ні..
Чи це просто дурні сни,
Чи це...
Що це?
Тридцять дев'ять.
Тридцять
дев'ять.
Тридцять дев'ятий день,
мого божевілля
Тридцять дев'ятий день,
параної.
Прострації.
Басорексації.
Тридцять дев'ята ніч,
без сну.
Без думок.
Без телефонних розмов.
Без надії.
Без зустрічі.
Знаю, це так смішно для тебе
Але я сумую.
Без твоїх рук,
Без твоєї посмішки,
Без твого голосу.
Сумую.
Дивно але
Я сам усвідомив.
без тебе,
я
ніхто
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2016