Вільний птах

Сторінки (1/5):  « 1»

До дна

До  Дна  ...
 Попала  в  твої  світі  ,як  в  капкан,
   І  ти  для  мене  більше  ніж  дурман.
 В  душі  усе  сильніший  ураган  ,
 Ламає  кожен  мій  суттєвий  план  .

Непотрібно  вже  від  тебе  каяття,
Бо  не  загоять  рани  лишні  тут  слова.
І  знищив  в  щент  всі  почуття  ,
Ти  випив  все  в  мені  до  дна  .

     Я  не  сміюсь  і  вже  не  плачу  ..
   І  більш  брехні  я  не  пробачу  .
     Та  не  розтопиш  мого  серця  лід,
   В  останнє  подивлюсь  тобі  я  вслід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016


Згоріла

Терпкий  смак  червоного  вина,
Навколо  тиша  і  за  вікном  пітьма  .
І  чую  десь  злітають  літаки  ,
Але  у  них  на  жаль  не  ти!

Іще  не  знаю  рук  дотик,
І  запаху  не  відчуваю!
Бездумно  в  океан  твій  пірнаю,
У  ньому  натхнення  я  шукаю.

Ти  можеш  мене  зламати  ,
І  тіло  в  полон  забрати.
Душа  ж  і  так  зітліла,
Від  твоїх  слів  вщент  згоріла!            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016


Крах

Твої  слова  зламали  мої  стіни,
Як  куля  наскрізь  пролетіли  .
Ком  в  горлі  до  задухи  притискає,
А  в  грудях  вогнище  палає.
           
Я  жалюгідна  ?-знаю.                                                                                    
Й  за  це  себе  не  поважаю  !
Я  стерта  в  порох  для  рушниці,
А  була'  ж  міцніше  криці.

До  безодні  ти  мене  штовхаєш,
І  у  божевілля  відправляєш.
Я  вже  не  бачу  в  інших  шарму,
Бо  в  тобі  знайшла  свою  я  карму  .    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016


Перехожий

"Перехожий"
Мені  достатньо  одного  його  погляду  ,щоб  погасити  нашу  ненависть.
Я  згадую  як  він  палко  цілував  мої  губи,шию,плечі  і  опускався  нижче...мені  здавалось  ,що  більше  нічого  і  не  потрібно,все  в  мені  завмирало  ,лишень  ,його  гарячі  поцілунки  провалювали  до  глибини  душі.
Його  хриплий  голос  доводив  мене  до  безумства  ,і  здавалось  ,  що  ніколи  не  припиниться  моя  довічна  каторга.  Він  так  брутально  курив  сигари  ,що  я  і  сама  почала  цим  захоплюватись.Вдих-видих  він  такий  привабливий  у  цій  хмарі  диму.  Розпатлане  волосся,сіро-блакитні  очі,а  на  вустах  вперше  промайнула  посмішка.  У  ній  було  щось  хтиве  -  непередбачуване  !  Я  незнала  ,  що  очікувати,адже,він  був  зовсім  не  схожий  на  інших.В  день  він  стриманий  весь  в  роботі  ,елегантний  піджак  ,джинси  які  так  гарно  підкреслювали  його  сідниці,проте  вночі  немов  ненаситний  хлопчисько  ,якому  всього  мало  .  Я  ніколи  не  тримала  його...адже,я  незнала  ,що  між  нами  пристрасть  ,дружба  ...  -Чи  можливо  любов?  Це  все  якось  дивно,я  ні  на  мить  не  задумувалась  ,просто  мені  було  добре  .  Я  не  хотіла  ,щоб  це  припинялось  ,але  все  закінчилось  з  такою  швидкістю  як  і  розпочалось  -  катастрофічно  швидко  !Та  я  вже  й  не  впевнена  чи  це  було  на  яву  ,чи  розгулялась  моя  хвороблива  уява.
Він  просто  пройшов  мимо  ,  обпаливши  пронизливим  поглядом  .Це  був  всього  лишень  перехожий  -  мій  до  болю  знайомий  Перехожий  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707245
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2016


В мережі

"В  мережі  "
Це  було  просто  спілкування  ,як  і  у  більшості  безневинний  флірт  ,який  нідочого  не  зобов'язував.Гра  фантазій  ,яка  зашкалювала  і  дозволяла  відволіктись  від  повсякденних  проблем.Здавалось  ,  що  нічого  особливого  ,допоки  його  повідомлення  не  стали  викликати  дурнувату  посмішку  на  моєму  обличчі.  Мені  подобалось  як  він  пише  ,і  з  цікавістю  запитує  плани  на  день.  Я  любила  переглядати  його  фотокартки  і  фантазувала:  "Про  його  руки  на  моїх  бедрах  ,поцілунки  на  тілі  ,  і  це  стало  викликати  потребність  ".  Але  найбільше  я  любила  його  складний  характер,який  періодично  доводив  до  божевілля!
Я  все  іще  вела  цю  гру,адже  ,впевнено  знала  із  середини  так  зачерствіла  ,що  ніяка  повінь  не  затопить  мої  береги.  Я  була  потрібна  йому,  але  іще  незнала  наскільки  потребуюсь  я  в  ньому!
Він  ніколи  не  розказував  про  своє  минуле,але  я  з  впертістю  хотіла  знати  все.  Як  же  я  помилилась...  ,  моя  божевільна  ревність  вирвались  на  зовні  .  
"Він  все  іще  її  любить,і  має  на  це  вагомі  причини!"  Мені  хотілось  пронестись  ураганом  і  знищити  все  .  Це  бажання  збільшувалося  я  стримувалася  наскільки  вистачало  моїх  сил  .  Проте  пізно  :  "Гру  вів  він!"  Із  самого  початку  це  була  створена  ілюзія.  Ні...  її  створила  не  я,  у  неї  запроторили  мою  душу,  здавалось  виходу  немає  -занадто  довго  там  .  Проте  ,  моя  інша  сторона  домінувала  ,я  знала,  що  потрібна  йому  .  Отже  ,у  цій  клітці  ми  вдвох.  І  тепер  не  важливо  хто  веде  ,цікавіше  як  все  закінчиться  :  "  Крахом  чи  тріумфом  ?"  А  з  початку  це  було  всього  лишень  спілкування  у  соціальній  мережі  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706995
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016