polar

Сторінки (1/23):  « 1»

Купить порой дешевле, чем продать

купить  порой  дешевле,  чем  продать
не  только  вещи  -  душу  человека.
понять  старался  и  хотел  принять,
но  чувствую,  на  это  мало  века.
искал  в  словах,  а  потерял  в  глазах...
как-будто  больше  не  способен  мыслить
лишь  в  серых  придорожных  кабаках
готов  за  душу  алкоголем  впрыснуть.
глаза  закрыл  и  растворился  в  тьме...
погиб  для  всех  и  с  пеплом  возродился.
экзамен  сдав  по  верности  себе,
я  с  шумного  застолья  удалился.
не  в  каждом  сне  логический  итог
и  просыпаясь,  вспомнит  сон  не  каждый.
но  тот,  кто  душу  выторговать  смог,
дешевле  среднего  свою  продаст  однажды.

(с)  Червоний  Валентин,  2017


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723191
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.03.2017


Кома

я  бачив  сон...  кудись  стрімглав  біжу,
як  у  дитинстві...  рухи  страхом  скуті...
і  з  кожним  кроком,  наче  дужче  пути
все  тягнуть  за  собою  в  глибину...

стихає  крик...  не  чути  тупіт  ніг...
слова  німі...  лише  із  чрева  стогін...
а  крізь  думки  страшний  дереться  гомін,
який  штовхає  з  тіла  душу  в  сніг...

ні  день,  ні  ніч...  вже  зник  орієнтир...
лише  сніжить...  обличчя  засипає...
і  скільки  часу,  я  не  уявляю,
без  руху  пролежав  посеред  гір...

це  точно  сон?...  а  може  це  життя?
такий  кінець...  самотній  і  холодний...
неначе  я  безплеменний,  безродний,
жадав  в  тих  горах  йти  у  забуття...

та  хтось  схопив...  малесенька  рука...
так  сильно...  і  так  лагідно  тримає...
і  попри  вітер  й  сніг  -  не  відпускає
та  чимсь  від  завірюхи  укрива...

прокинувся...
годинник  цокотить...
калачиком  згорнулася  дружина...

але  чомусь  збентежила  картина,
бо  на  підлозі  поруч  з  ліжком  сніг...

(с)  Червоний  Валентин,  2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712461
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.01.2017


Безразличие

жизнь  весёлая,  жизнь  прекрасная
у  тебя  хорошо,  у  всех  классно  все
но  улыбка  ведь  тоже  не  вечная,
она  не  из  камня  сделана,
а  натягивать  её  не  хочется
под  паршивое  под  настроение.
вот  идешь  ты  по  городу  серому,
манекены  безрукие  пялятся
и  тоскливо  на  сердце  становится,
в  безразличное  все  превращается.
только  видишь,  вдруг,  женщина  на  снегу  лежит,
не  наркоманка,  не  пьяница
только  бирка  на  бледной  руке  висит
ты  идешь,  а  она  улыбается.
но  в  глазах  огонёчек  не  светится,
взгляд  пустой  её  в  небо  направленный
будто  то  не  сбылось,  что  хотелось  ей
и  не  стал  добрей  мир  ней  оставленный.
посмотрел...  и  пошел  себе
сам  себя  не  умеешь  обманывать
всю  жизнь  жил  среди  тех,  кому  всё  равно,
а  теперь  всех  вниманием  баловать?

вот  лежишь,  в  потолок  уставившись,
мысли  чёрные,  мысли  грязные.
Мозг,  как  бомбу,  на  таймер  поставили
Рай  и  Ад  не  такие  уж  разные.

(с)  Червоный  Валентин,  2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708594
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 26.12.2016


А зірки… а зірки мовчать.

Літня  тиша  зависла  в  небі...

А  зірки...  а  зірки  мовчать.
Далі  бігти  вже  нам  не  треба...
Ледве  чутно  гілки  тріщать.

Наче  камінь,  що  впав  у  воду,
поглинає  свідомість  дим...
Через  темряву  ночі  й  лісу
стежку  кожен  іде  один.

На  чий  бік  із  завзяттям  встати,
що  обрати,  як  все  є  злом?
Чи  існують  кордони  і  межі
у  змаганнях  добра  з  добром?..

Не  існує  ніяких  правил,
у  житті  головна  любов.
До  людей  і  справ,  до  мами.
Це  і  є  твій  внутрішній  Бог.

Зашуміли  смереки  морем...
З  горизонту  повзе  гроза...
Нумо  ліпше  накриєм  дрова!
Збережімо  на  завтра  слова.

(с)  Червоний  Валентин,  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707205
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016


Я всегда успевал на поезд

Я  всегда  успевал  на  поезд.

Ожидая  вокзальной  встречи,
поднимал  у  пальто  ворот,
расправляя  пошире  плечи.

Неизвестных  людей  рассказы
словно  разные  жизни  прожил.
Растревожив  заснувший  разум,
я  в  плацкартном  вагоне  ожил.

Много  мыслей  и  слов  слыхали
те  вагоны,  что  вдаль  несутся.
а  наутро  забылись,  как  люди..

до  восхода  бы  мне  проснуться.

(с)  Червоный  Валентин

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707203
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.12.2016


У всех есть выбор с правом на ошибку

И  почему-то  все  не  так  уж  просто,
когда  вопрос  касается  любви,
когда  простые  жизненные  просьбы
сменяются  в  ответную:  "а  ты?"...

Любовь  уходит  словно  в  запасные,  
когда  о  равенстве  вдруг  назревает  спор,
слова  о  чувствах  слышаться  немыми,
пуская  пыль  в  глаза  и  разговор.

Словам  пустым  позволено  всевластье
и  тот,  кто  будет  истину  копать,
погрузнув  в  масках,  уничтожит  счастье,
без  права  это  счастье  возвращать.

По  справедливости  виновным  он  не  будет,
он  только  следствие  невидимой  игры,
одно  из  старых  сломаных  орудий,  
с  которого  сорвали  все  болты.

Но  суть  нема  и  не  расскажет  правды,
лишь  время  ставит  вещи  на  места,
когда  на  приступах  глухой  любовной  жажды
начнет  свой  пир  сравнений  череда.

Кто  лучше  был  и  кто  любил  на  деле,
кто  в  шею  гнал  и  ноги  вытирал,
что  было  с  тем,  а  с  кем  мы  не  успели,
и  кто  кого  потом  за  что  бросал.

Печаль  придет,  когда  глаза  откроешь,
когда  поймешь  масштабы  пустоты
прощальные  слова  как  из  тумана  вспомнишь
и  не  поверишь  в  то,  что  это  ты..

У  всех  есть  выбор  с  правом  на  ошибку
и  сердце  точно  будет  это  знать,
когда  в  толпе  мелькнет  моя  улыбка,
которую  любила  целовать.

(с)  Червоный  Валентин,  2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.12.2016


Он точно знал

Сквозь  шторы  пыли  луч  проник  в  квартиру...
Зажёг  забытый  на  столе  зелёный  чай.
Настенные  часы  давно  уже  застыли,
подставив  свету  свой  отбитый  край.

Туман  стекла  поплыл  по  занавеске...
Сухой  цветок  прилип  к  окну  листвой...
И  та  газета,  брошенная  в  спешке,
от  времени  объялась  желтизной...

Там  пустота  и  комната  раздумий...
Та  тишина,  что  давит  на  виски,
своими  пальцами  сплетает  нити  судеб,
с  которыми  столкнёшься  на  пути.

Всё  так  давно  и  судоржно  знакомо,
сценарий  переигран  сотни  раз...
Среди  правдивых  и  фальшивых  ролей
всё  меньше  мест  записано  на  нас...

И  так  полжизни  просидеть  с  газетой,
в  задумьях  важного  посёрбывая  чай?
Он  точно  знал,  когда  настанет  время.
Он  молча  встал  и  всё  переиграл.

(с)  Червоный  Валентин

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707034
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.12.2016


Жаурі Я.

Колись,  можливо  ще  не  скоро,  але  пристунє  відчуття,  
що  в  подорож  відправить  доля  кудись  далеко  відсіля.

Там  люди  ходять  босоногі..  там  чути  дзвін  і  молитви..
Там  в  помаранчевих  сорочках  щасліві  ходять  дітлахи.

Там  вірять  у  циклічний  Всесвіт,  в  реінкарнацію  душі
і  наче  якось  несвідомо  людей  притягує  туди..

Та  знаю,  що  у  сніжних  горах,  де  вітер  трепить  прапорці,
тебе  побачу  в  храмі  вітру,  де  пишеш  серед  хмар  вірші.

13.11.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706840
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016


Так давно не писав віршів

Так  давно  не  писав  віршів,
бо  забув  почуття  кохання.
З  головою  пірнув  у  змагання
та  отримав  чого  хотів.

Не  пізнав,  що  таке  самотність,
коли  сам  засинав  у  ліжку.
Полюбив  замість  дівчини  книжку
та  відчув  смак  життя  натомість.

Лиш  бувають  в  житті  моменти,
коли  хочеш  про  все  згадати,
починаєш  із  пам'яттю  грати,
підкидаючи  вгору  монети...

Трохи  згодом  прийде  розуміння,
що  не  треба  такого  старого,
відчуваєш  лиш  сум  від  якого
і  спотворюєш  власне  сумління...

Так  давно  не  писав  віршів...
Бо  забув,  про  що  можна  писати...
Так  багато  хотів  передати,
коли  знову  натхнення  зустрів!

(с)  Червоний  Валентин,  2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2016


Шумит в полуночи камыш

Шумит  в  полуночи  камыш,
как  мысли  в  голове  туманной...
Луной  скатившись  с  неба  вниз,
застыл  над  озером  зеркальным...

Так  близко  стал  сам  для  себя,
так  отдалился  от  сомнений.
За  что  живу,  спрошу  тебя,
не  дав  минут  для  размышлений.

Ещё  момент  и  я  в  воде...
Так  и  остался  без  ответа...
Пустил  по  озеру  круги,
пустил  по  небу  нить  рассвета.

Пищит  над  головой  комар
и  сон  за  руку  крепко  взялся.
Камыш  ответ  мне  прошептал
и  я  смеялся...  Я  смеялся...

(с)  Червоный  Валентин,  2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706703
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.12.2016


Дарите розы, пацаны

Дарите  розы,  пацаны,
чтобы  для  каждого  из  вас
в  её  глазах  огонь  любви
ни  на  минуту  не  погас.

Не  нужно  им  сопливых  фраз
и  провожаний  до  двери,
любовь  растёт  не  на  словах  -
дарите  розы,  пацаны

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706702
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2016


Дай знать

дай  знать,  когда  устанешь  от  меня..
когда  капля  последняя  капнет
и  сосуд  твоих  чувств  ко  мне
навсегда  до  конца  иссякнет..

дай  мне  знать  если  больше  не  ждёшь..
когда  веры  в  меня  не  станет
и  тот  снег,  что  на  сердце  лёг,
никогда  теперь  не  расстает..

дай  мне  знать,  если  я  потерял,
то  что  в  полдень  с  огнём  не  находят
и  уже  кто-то  вместо  меня
тебя  за  руку  к  дому  проводит..

только  знай,  что  я  буду  с  тобой,
даже  если  меня  нет  рядом
и  звезда,  что  когда-то  зажглась,
не  сорвётся  с  небес  звездопадом.

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706477
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2016


Кольца-облачки

Мы  долго  спичкой  чиркали,
уставившись  на  двери..  -
Пытались  сигаретами
решить  свои  проблемы.

Пускали  кольца-облачки,
бросали  взгляд  мечтательный,
а  в  доме  стены  сыпались
и  краны  вечно  капали.

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706473
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.12.2016


Що варте слово українське

Що  варте  слово  українське,
коли  навколо  нідуші..
І  замість  долу..,  під  ногами..,
лежать  твої  товариші..?

Що  варта  пісня  українська,
коли  навколо  сипле  ГРАД
і  ти  у  копанці  пригнувся
без  права  відійти  назад..?

Що  варта  воля  українця,
що  вартий  український  дух?..
Це  розуміє,  хто  воює..
Хто  зараз  є..  хто  вчора  був....

(с)  Червоний  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706241
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.12.2016


Скуратовскому В.

Мой  друг  по  ВУЗу  сел  за  БМД...
В  тельняшке  новой,  через  гарь  востока,
свой  экипаж  на  встречу  вёз  к  войне,..
Боясь  подумать,  что  убьёт  кого-то..

Не  нам  судить  его,  за  то  что  ценит  жизнь..
Но  даже  доставая  из  спины  осколки,
живее  будет  он  от  нас  живых,
собрав  в  трофеях  лишь  металл  на  полке..

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706239
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 13.12.2016


Сам-на-сам с колоском…

Сам-на-сам  с  колоском...
Как-будто  роднее  нет...
Как-будто  не  он  упал
с  насквозь  прошитым  бедром.

Рукой  не  сдержать  поток..
У  листьев  красивый  цвет..
Так  сладко  и  жадно  вдыхает
осеннего  ветра  глоток..

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706224
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2016


Наш мир

Мы  строим  идеал  из  грез,
мы  верим  в  чудо,  верим  в  сказки.
Но  жизнь  идет  и  часто  бъёт,
оставив  только  чёрной  краски.

Чтоб  жить,  нам  нужно  строить  мир,
своей  рукой,  пока  куётся.
Чтоб  жить,  нам  нужно  лишь  любить,
пусть  даже  шанс  не  остаётся.

(с)  Червоный  Валентин,  2010

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706085
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.12.2016


Розмова солдата і Бога

мій  шанс  вже  витрачений?

-  так.

і  час  вже  не  повернеш?...

-  ні.

чи  можу  я  піти  назад...?
бо  там  потрібен..  на  війні.
зі  мною  поруч  був  Богдан..,
Назар..,  Миколка  та  Остап.
скажи  мені,  що  всі  живі!..
мовчиш...  
померли,  Боже?..

-  так.

що  далі  буде,  що  тепер?
ти  ж  знаєш  результат  війни
скажи  мені,  що  буде  мир.
мовчиш...
не  скажеш,  Боже?...

-ні.

але  питань  багато  так
про  долю  нашої  землі...
від  нас  самих  залежить?

-так.

то  поверни,  мій  Боже!

-ні.

18.11.2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705876
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.12.2016


На фоне неба кружит жёлтый лист. .

На  фоне  неба  кружит  жёлтый  лист..
Так  медленно  и  так  красиво  кружит..
сейчас  не  он  гуляет  в  парке  с  ней,
а  тот,  с  которым  говорит  она,  что  дружит.

Возможно  после  всех  его  побед
она  с  ним  будет,  но  сейчас  он  служит..
На  фоне  неба  кружит  жёлтый  лист..
Так  медленно  и  так  красиво  кружит..

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705555
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2016


Вже нема вороття…

Ми  не  бачимо  снів,
Ми  не  бачимо  сліз,
Ми  не  чуємо  сміх,
Ми  не  маємо  втіх,
Всі  ми  люди  живі,
Є  в  нас  вади  і  гріх,
Тільки  смак  полину
Буде  різним  для  всіх.
Що  нам  варте  життя,
Що  нам  варта  любов?
Де  скінчилися  сни,
Де  пролилася  кров?
Ці  питання  живі,
Це  проблеми  буття.
Вже  не  має  думок,
Вже  нема  вороття...
От  з'явилася  ти,
Промінь  сонця  в  вікні
Забарвіли  квітки,
Що  вмирали  в  тіні.
Ми  стоїм  на  землі,
Ми  душею  в  зірках
Як  у  синій  воді
Потонув  я  в  очах.
Розпалився  вулкан,
В  ритмі  б'ються  серця
Нам  здається,  що  це
Не  зазнає  кінця...
Що  нам  варта  любов,
Що  нам  варте  життя?
Ти  є  щастя  моє,
Вже  нема  вороття...

19.02.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2016


Воля

Іди  геть  з  голови  моєї!
Або  ж  під  крило  іди!
Хоч  на  мить  залишись  тією!
Або  ж  назавжди  відпусти!

Загорни  у  долоні  сльози,
заплети  у  волосся  квітку,
та  не  снись  мені  кожної  ночі,
закриваючі  птаха  у  клітку!

Запалай  зорепадом  в  небі
та  впади  однією  замість!
Заховайся  на  ліжку  під  ковдру,
викрадаючи  в  мене  цікавість!

Задрімай  немовлям  у  колисці
і  кричі  вовкулакою  в  полі!
Та  лише  заспівай  мені  пісню,
бо  не  можу  без  неї  на  волі...

14.09.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2016


Днепрянин

Я  сам  днепрянин,  человек  востока,
мой  дом  -  модерн  и  номера  АЕ.
В  кругу  друзей,  но  чаще  на  работе,
и  раз  в  неделю  заскочу  к  семье.

Есть  время  встреч  и  бизнес  договоров,
красивых  ног  и  равнодушных  глаз.
Здесь,  как  нигде,  еврейский  слышен  говор
и  город  каждому  подбрасывает  шанс.

Но  есть  места,  которые  пленили...
От  них  мой  Днепр  очень  далеко.
Там  через  Львов,  на  запад  Украины,
где  горы  и...  где  дышится  легко...

(с)  Червоный  Валентин,  2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705014
рубрика: Поезія, Очерк
дата поступления 06.12.2016


Спотворений світ

Що  відчуваєш  ти  до  світу,
Коли  весь  світ  чекає  змін?
Коли  до  входу  вхід  закритий
І  вітер  вже  не  крутить  млин?

Ті  почуття,  що  мають  силу,
Які  вони?  Дай  їм  життя.
Не  поховай  їх  у  могилу,
Коли  весь  світ  йде  в  небуття!

Ти  бачиш  в  натовпі  надію,
Що  у  церквах  дарує  Бог?
Чи  може  очі  перехожих
Тобі  розкажуть  про  любов?!

Я  був  як  ти...  Я  теж  в  це  вірив...
Аж  доки  не  побачив  сам,
Що  та  надія  -  пляшка  пива...
Любов  -  цигарки  в  пальцях  мам...

І  йде  вона,  така  із  себе,
За  ручку  тягне  немовля.
Воно  пищить,  йому  не  треба
Та  мама,  що  його  вбива...

Жорстокий  світ,  жорстока  правда...
Сховалась  людяність  кудись.
Одне  життя  нам  було  дане
І  те  марнується  на  гріх...

07.04.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704948
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2016