Квітана Кінах

Сторінки (1/8):  « 1»

Он любил…

Он  любил  меня  так,  как  не  может  любить  другой.
Он  обнимал,  будто  боялся  меня  потерять.
Он  целовал  меня  так,  что  я  опешив  порой,
Рассуждала:"  А  можно  ли  так  целовать?"

Он  любил  меня  так,  словно  женщин  других  нет.
Он  все  время  твердил,  что  я  у  него  одна.
Он  вел  себя  так,  будто  в  мире  есть  только  мы.
Он  любил,  и  не  видел,  как  я  сходила  с  ума.

Он  любил  меня  той  самой  чистой  любовью,
О  которой  писали  Пушкин  и  Мандельштам.
Он  был  самым  надежным  из  всех  моих  знакомых  ,
Он  любил,  и  не  видел  боли  в  моих  глазах.

Он  любил  меня  так,  как  умеют  любить  только  дети.
Он  шептал  мне  слова,  о  которых  можно  мечтать.
Он  в  каждый  день  приносил  маленькие  лучики  света
Он  любил,  ну  а  я  продолжала  молчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765835
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2017


Этот мир стал жестоким, циничным…

Этот  мир  стал  жестоким,  циничным.
В  этом  мире  лишь  деньги  важны.
Для  людей  стало  главным  -  наличные,  
А  не  жизнь  и  здоровье  родных.

Повернитесь  назад.  Оглянитесь.
Нашим  разумом  правим  не  мы.
Нам  плевать  на  любимых,  на  близких,
Нам  важнее,  что  есть  в  кошельке.

Мы  все  время  спешим  на  работу,  
Что  порой  забываем  спросить:
"Ну  что,  сыночек,  сделал  уроки?"
Или  "Мам,  ничего  не  болит?"

Мы  отвыкли  прощать  й  быть  прощенными,
Забывая  про  конечный  исход.
А  по  сути  мы  лишь  заключенные,  
Отбывающие  пожизненный  срок.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765833
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 13.12.2017


Ну вот и все! Закончилась страница…

"Ну  вот  и  все!  Закончилась  страница
Нашей  счастливой  жизни  без  забот.
Но  разве  ты  не  к  этому  стремился?
Не  так  хотел  ты  подвести  итог?
А  может  скажешь,  что  я  зря  психую?
И  вижу  то,  чего  и  вовсе  нет?
Скажи  меня  ты  любишь,  а  не  ту  другую!
Ну  говори,  пока  я  не  включила  свет!"
Она  молчала,  а  слова  текли  рекой
Из  глаз  в  которых  было  много  боли.
Он  навсегда  разрушил  ее  покой,
Промолвив  только  несколько  предлогов.
"Ты  извини,  что  долго  так  молчал.
Что  мучал  столько  времени  напрасно.
Я  встретил  женщину,  которую  искал
Все  свои  30  лет  безрезультатно.."
Он  говорил,  не  видя  перед  собой,
Какую  боль  он  причиняет  ей  словами.
И  замолчал,  когда  закрив  лицо  рукой
Вдруг  прокричала  громко  "Хватит!"
И  он  ушел.  Вот  так  вот.  Без  прощаний.
Без  извинения  за  сказанны  слова.
Оставив  только  груз  воспоминаний,
Которые  сожгут  ее  до  тла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762430
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2017


Невзаємне кохання

Вона  любила  міцно  і  шалено
Того,  хто  це  не  цінував.
І  говорила:"Божеволію  без  тебе"
"Це  не  мої  проблеми!"-  їй  відповідав.
Вона  казала:"Я  тебе  кохаю!"
У  відповідь  -  лиш  тиша  голосна.
І  так  щодня    її  душа  згасала,
Не  дочекавшись  рідного  тепла.
Вона  кричала:"Я  ж  помру  без  тебе!
Невже  тобі  настільки  все  одно?!"
І  чула  лиш  його  холодний  тембр
"Я  втратив  почуття  давним  давно".
Вона  дивилась  пильно  йому  в  вічі,
Шукала  жаль  за  сказані  слова.
А  він,  стиснувши  рук  в  передпліччі,
Підвівся  і  сказав:"Прощай.  Тобі  пора".
Вона  пішла,  закривши  міцно  двері
Та  гірко  плакала,  тримаючи  в  руках,
Даровані  колись  його  пастелі,
Якими  розпочне  нове  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2017


Неожиданный гость

Однажды,  утром  в  летний  день,
В  окно  вдруг  тихо  постучали
"И  я  открыла:  Счастье?  Так  внезапно!
Признаться  честно,    я  не  ожидала.  

Ты  проходи,    подольше  оставайся,
Мне  без  тебя,    совсем  несладко  жить.  
Ну  как  ты?    Вот  варенье,    угощайся.
Рассказывай,    как  это  "улыбку  всем  дарить"?"

"Да  я  тут  просто  мимо  проходило
И  вдруг  мыслишка  мне  пришла  на  ум:
Я  ведь  в  твой  дом  давно  не  заходило
Ты  извини,    что  я  такой  уж  тугодум.  

Да  я  все  так  же,    из  семьи  в  семью  
Несу  любовь,    спокойствие,  уют
Хотя  встречаются  такие,
Которые  и  на  меня  уже  плюют.  

По  их  меркам,  деньги  все  решают
И  им  плевать  на  близких  и  родных.
И  сколько  б  в  двери  я  к  ним  не  стучалось,
Они  мне:  "Ты  попозже  приходи".  

И  вот  в  теченьи  долгих  зим  и  лет
Я  каждый  день  к  ним  захожу  на  чай.
И  все  пытаюсь  каждому  поведать,
Что,  там  где  Счастье  -  жизнь  стает  прекрасной.

Ну  что  ж,    пора  уже  идти,
Но  я  вернусь  еще,  только  немного  позже.
Ты  обязательно  меня  дождись
И  не  грусти,    ведь  Счастье  не  бывает  долгим."

И  так  внезапно,  как  и  появилось,
Оно  исчезло,    вылетев  в  окно.
А  я  сидела,    думала  над  жизнью  
И  поняла:  "  А  счастье  то  со  мной..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707840
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.12.2016


Слова не змінюють нічого

Мої  слова  не  змінюють  нічого.  
Ти  все  такий  же  -  по  життю  без  цілі.  
А  я  молю,    благаю  тебе  знову
І  ллються  сльози,  наче  одурілі.  
"Я  знаю  краще,    що  мене  чекає!  
А  ти  -  маленька,    ти  лише  дитина.  
Твоїм  порадам  ні  кінця,  ні  краю"-
Ти  повторюєш  завжди,    безупинно.
А  пам'ятаєш,  я  колись  казала
Що  ту  безвихідь  зможу  подолати?  
Якби  ж  я  знала!    Ох,  якби  ж  я  знала?!  
А  все  ж...    Чи  варто  було  мені  знати?  
А  може,    раптом,    ти  колись  згадаєш  
І  забажаєш  справжнього,    земного
То  промовчи.    Ти  й  сам  прекрасно  знаєш:
Твої  слова  не  змінять  вже  нічого.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2016


Забуте кохання

Привіт,  коханий!    Не  чекав?  
А  я  прийшла.    Надіюсь  впустиш?  
Звичайно,    ти  не  обіцяв  
Терпіти  тут  мою  присутність.
Чого  зайшла?    Сама  не  знаю
Була  тут  поруч  і  згадала
Як  ми  щасливі  та  веселі
Гуляли  разом  і  кохали.  
Ну  що..  Розказуй,  як  життя
Все  так  працюєш  безупинно??  
Та  ні.    Це  твоє  майбуття
І  я  не  буду  в  цьому  винна.  
А  хочеш  чесно?    Я  скучала...  
Ти  скажеш,    що  я  геть  здуріла.
Та  я  не  можу  вже  без  тебе,  
Я,  наче  дихати  не  вмію.  
Я  знаю,    ти  все  пам'ятаєш,  
Хоча  вже  іншу  міцно  любиш..  
І  це  нормально.    Як  на  мене,  
Ці  дні  ніхто  з  нас  не  забуде.
Ну  що  ж,    спасибі,    що  прийняв
Сказала  все,  що  накипіло.  
Забудь  про  те,    що  ти  кохав
І  будь  щасливий...    Як  зумієш.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016


Учора я бродила повз доріг

Учора  я  бродила  повз  доріг
І  там  зустріла  жінку  на  узбіччі.
У  мене  по  спині  табун  мурах  пробіг
Коли  заглянула  мені  вона  у  вічі.  

В  її  очах  яскраво  голубих
Блукала  біль  із  горем  та  журбою
В  її  руках  тремтячих  та  гладких
Лежав  конверт  з  засохлою  сльозою.  

"Мій  син  помер.    Його  уже  нема.
 Залишив  лиш  свій  орден  за  відвагу.
Він  врятував  життя  своїм  братам.  
А  хто  врятує  його  рідну  маму?  

Пішов  у  бій,  на  захист  України
Охороняти  нас  від  злісних  ворогів
Якби  ж  я  знала,    що  це  вб'є  мого  сина
То  не  впустила  б  навіть  за  поріг.  

Ну  а  тепер  мій  син  лежить  в  могилі
А  я,  як  та  примара,    ходжу  по  землі
І  думаю:"А  жити  як  мені  без  сина
Без  мого  щастя,  мого  сонця  у  вікні?"  

Сказавши  це,    вона  пішла  у  даль
А  я  спустошенно  у  відповідь  мовчала
І  я  відчула  в  серці  дикий  жаль
Тієї  матері,  що  свого  сина  поховала.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704766
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.12.2016