| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Кричать: життя заводить нас в оману,
По закутках чигає зло..
Не довіряють люди більш,а сиплять сіль на рану:
"Ти молода,не знаєш,ще не попекло"
Не віком ж міряється мудрість
Наш досвід - освідомлення,
Що копій тут нема,лиш поглядів відсутність,
Бо зараз всі маскують справжність почуття
У всіх різниться світ,у всіх дорога інша
Та серце в кожного з нас є
Нема пустих людей,закритих - значно більше,
Бо страх:"цей теж у душу наплює"
́
Ображені життям, ховаємось за маску
Відштовхуємо всіх,бо люди - це наш біль,
Свідомо заперечуємо казку,
Не хотячи плекаєм в собі звір
Зсередини знищуєм світ підло,
Вбиваючи передусім себе - всьому творця
Та я одна з "малих",і сенс мій - нести світло
Не втрать себе в собі,стань музою митця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2017
Пустодзвінність слів потрібна?)
Діла з марної розмови?
Не куплюся я, хлопчино,
Ні на очі, ні на брови!)
Гарну зовнішність - картинку
Повісь в рамочку на стінку)
Й обіцянки не підходять -
Звуки з розуму не зводять!
Я не хочу,щоб події -
Лиш пусті далекі мрії
Прагну справжньої підтримки,
А не натяку на вчинки
Віртуальні і гулянки,
Забавлянки та цяцянки..
Сиджу всім по горло сита
"У розбитого корита"
Вчись і користь приносити,
Без благань допомагати,
Будь дорослим та надійним
Досить вже в дитинство грати
Як вважаєш,що ти - сильний,
Захисти когось, крім себе
Тим віддай тепло, турботу,
Хто піклується про тебе
Ворухни, Нарцисе, пальцем
Засвіти СВОЄ бажання
Щось зроби ти і для інших!
Всі страждання - від вагання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705078
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.12.2016
Ти думаєш: "Невже ось це - Кохання"
Думками потай повертаючись в минуле
А може десь в душі чекала на зізнання
І бачила у снах,бажала,щоб так було
Лиш посмішку його ти крадькома спіймала,
Була щасливою і цього вистачало,
Світилися як промінь, і тобі здавалось,
Що завжди буде поруч він,але не так все сталось
Удвох вам було добре,і ще бувало ,часом,
Здавалась більшим дружба,коли ви були разом..
Та час біжить,міняються герої
У пам'яті історія,а поряд друзі нові..
Все мучишся думками?та досить вже хандрити!
Твоє ще все попереду,і треба далі жити
Облиш своє минуле,пройшло воно для тебе,
Не заглядай в майбутнє,бо все піде як треба!
Живи тепер і зараз,цінуй найкращі миті
Є білі й чорні полоси і їх не полічити..
Життя не закінчилось,полюбиш ще,не парся
Від тебе все залежить!іди до свого щастя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016
Себе зрозуміти!
І запитати:
Чи варто чекати?
Чи краще тікати?
Шукати? Втішати?
Обняти?!
Просити?-
Добити?Послати?
Чи просто мовчати?
Не поспішати?
А як же любити?
Для когось є жити?
Чи не зважати...
Не треба терпіти,
Кохати,страждати,
Кричати,себе розривати
І думати,
Все!..
Відпустити..
І нафіг забити
В минуле пірнути-
Це потонути..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704410
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 03.12.2016
Мовчання - це не вихід?-
А це хіба поразка?!
Мовчання - це задума
Чи в таємниці казка?
Мовчання - недовіра?
Вважаєш,це проблема?
А,може,це образливо?
Для тебе чи для мене?!
Мовчання без надії
У відчай обернеться.
Мовчання,повне мрії,
Коханням відгукнеться.
В мовчанні сила віри,
Тут не потрібно слова.
Ти розумій по погляду -
В мовчання інша мова.
Навчись мовчання слухати,
Дай і йому хвилину!
І в ньому своя музика,
Почуй її,людино!
Прийми мовчання тихо.
Не критикуй,не смійся.
І говорити подумки
Зі мною ти не бійся.
Це ж всього лиш мовчання!
Навчись його сприймати:
У ньому стільки спогадів
Й думок може літати!..
Мовчання - наче подих.
І зрозумій ти вірно:
Знайти крім мінусів плюси
У ньому справді цінно!
Так помовчи зі мною,
Не зникни на півслові...
Мовчання - пауза та,мабуть,
На незвичайній мові.
У нього треба вірити
І варто розуміти,
Що тиша краща голоса..
Й без слів можна любити!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2016
Невже так тяжко написати,
Подзвонити,запитати,
Навіть так банально: "як ти?"
Вислухати,розказати?
Хіба стільки днів байдуже?
Не щемить ніщо,не рветься?
Що таке?та схаменися!
Чи ви всі такі - без серця?!
Викреслив з життя навіки..
Як ти можеш так чинити?!
Чи не бачиш,що потрібен?
В чому сенс - для себе жити?
Я чекаю,що напишеш,
Хоч надії вже немає:
Ти пішов,не зачинивши В
хідні двері...продуває!
Мріями живу без віри,
Душу прагну заховати
Від усіх,щоб не ходили,
Досить вже її топтати!
Нащо вірю я надалі?
Марний шанс даю на страту?
Якщо "рамки" розхитали,
Невже людям так начхати?!
Де тут щось святе,високе?
Почуття де справжні,щирі?
Все пройшло...у серці пустка,
А воно колись любило...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2016
Серед сірих краплинок будніх,
Заховалася я поміж тіней...
Силуети емоцій відсутніх
Чомусь хочу знайти самостійно...
По вечірній бруківці змокрілій,
Контур постатей лиш пролинає...
Де поділися сонця створіння?
Де сховалися? місто не сяє...
Ковзає погляд по обличчях байдужих,
Щастя і радість забились і тужать...
Думала це лиш на сцені у казці...
Та люди вже звикли жити у масці
У душі живе сум,вечір знову самотній...
Моя меланхолія-часу відлік зворотній...
Мимо сотні людей,вічні сірі сплетіння,
Погас відблиск в очах - масове невезіння?
А чи варто самій зберігати прекрасне?
Спалахують свічкою спогади власні...
Та я не шукаю притулку без віри,
Мій контур засвічу дірявий та щирий
Не варто ховатись в буденну масовку
Є завжди що змінить тупу обстановку
Зніміть маски з облич,вони вас не нервують?
І відвертість включіть,копій тут не цінують!
Засвітись всім назло та май вперто надію,
Стань сонцем!для інших будь завжди за мрію..)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2016