Оксана Лазар

Сторінки (1/46):  « 1»

Тривоги

Куди  ви  знову  кличете  мене,  тривоги?
Чом  вам  не  спиться?  Тихо  вже  давно…
Я  падаю  із  ніг.  Втомилась  від  знемоги,
А  ви  невпинно    б’єтесь  птахами  у  вікно.

Примхливістю  своєю  нині  не  займайте,
Бо  знаю  почім  миті  забуття.
Поразки  марно  ви  від  мене  не  чекайте.
На  обрії  життєвім  не  видно  ще  кінця.

Це  через  вас,  бува  ночами  плачуть  мрії,
Їх  попелом  вкривається  земля.
Годинник  тікає  в  шаленій  аритмії
І  посекундно  точно  вимірює  життя.

Якби  ж  могла  розвіяти  я  вас  по  вітру...
Летіть  далеко  у  широкий  світ.  
Без  вас  змішаю  фарби  і  створю  палітру  -
Для  своєї  долі  неповторний  дивоцвіт.


                                     2017









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2017


Вишня в білім цвіті

Стояла  вишня  в  білім  цвіті
Мов  наречена  у  фаті,
А  нареченим  був  їй  вітер,
Що  розплітав  гілля  її.

В  той  день  весна  їх  повінчала
І  привітала  вся  земля.
Цвіт  вишня  ніжно  осипала
Та  грала  музика  сумна.

Бо  щастя  час,  то  є  лиш  миті,
Такі  короткі  й  замалі.
Недовго  вишня  в  білім  цвіті
Мов  наречена  у  фаті.

Так  у  житті  і  в  нас  буває:
Квітне  душа  як  вишні  цвіт.
Весна  пройде    і  не  спитає,
Однак  лишить  назавжди  слід.  

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2017


Зимова втома

Стомилася  зима.  Я  знаю.
Та  ще  не  час  ...  Кажу:  "Не  йди".
Біленьким  шлейфом  ще  мети
Всю  землю  аж  до  небокраю.

Нехай  летить,  танцює  сніг.
Мені  б  його  солодкий  спокій,
Бо  в  цій  самотності  широкій,
Буває  чутним  кожен  гріх.

Приспи  сполохані  думки,
Хай  їх  кружляє  хуртовина,
І  десь  замріяна  ялина
Вплете  їх  у  нічні  казки.  

Коли  до  вій  торкнеться  день,
Підеш  у  вічність,  добре  знаю,
А  поки  вип'ємо  по  чаю
Під  звуки  зоряних  пісень.

                               2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2017


Коли в обіймах небо тулить землю…

Коли  в  обіймах  небо  тулить  землю
Під  стоголосу  музику  дощу  -
Звучить  вона  блаженно  і  натхненно,
Бо  в  безкінечності  черпає  простоту.

Чарує  ця  симфонія  кохання,
І  чути  в  ній  розлуки  гіркоту,
Бо  кожна  крапля,  то  не  дощ  -  послання,
Земля  втамовує  у  нім  свою  жагу.

Коли    в  обіймах  небо  тулить  землю,
Торкається  до  неї  через  дощ.
Вони  зустрінуть  ранок  аквареллю,
Що  розіллється  в  квітах  панорамних  площ.

2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2017


З самим собою

Найтяжчий  бій  -  з  самим  собою.
Яку  візьмеш  для  себе  зброю?

Чи  розіб'єш  свої  тривоги,
Чи  може  впадеш  від  знемоги?

Підступно  доля  вдарить  в  спину…
Чи  будеш  битись  без  упину?

Як  відшукаєш  в  собі  сили,
Які  б  твій  попіл  оживили?

А  може  маривом  розтанеш,
Коли  в  зневірі  ти  застрягнеш?

У  життя  багацько  запитань.
Ти  їх  із  скарбниць  душі  дістань.

Не  бійся  відповіді  дати,
Щоб  у  бою  міг  сильним  стати.

                     2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2017


Сонячні поцілунки

Сьогодні  сонце  дарувало  поцілунки:
Промінням  сонним  доторкалось  до  землі.
Зима  ховалася  грайливо  за  лаштунки,
Їй  так  хотілося  піддатися  весні.

Сумні  бурульки,  вже  заплакані  на  сонці,
Поволі  танули,  співаючи:  "кап",  "кап".
Збирали  дощик  цей  синочкові    долоньки,
Я  ще  не  бачила  щасливіших  очат.

       2017





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714931
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.01.2017


Зорі

Про  що  мерехкотять  в  цю  ніч  глибоку  зорі?
Нектар  блаженних  снів  розливсь  по  небесах...
Вони  ж  як  дітлахи  у  космосі  прозорім,
Гойдаються  безпечно  на  його  руках.

Які  ж  бо  віщі  сни,  стратегії  й  безумства,
Крізь  призму  часову,  їм  маряться  вночі?
Жаль,  нам  не  відгадать  тих  шифрів  вільнодумства,
Надійно  зберігають  їх  зорі-збирачі.

Я  зовсім  не  люблю,  коли    згасає  зірка,
Не  прагну  здійснення  таємних  побажань.
Притихне  у  Всесвіті  зоряна  говірка,
І  лине  довгим  ехом  елегія  страждань.  
 
Знов  очі  підведу  без  поспіху    до  неба
Й  допоки  зорі  безтурботно,  тихо  сплять,
Попрошу  миру,    а  більшого    і  не  треба,
Нехай  яскраво  над  Україною  горять!

2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2017


Рандеву

Опустився  день  втомою  на  плечі,
Закутав  ковдрою  схвильованих  думок.
Постукав  у  двері  соромливий  вечір,
Стомився  нині  від  докучливих  зірок.

Впущу  його  у  царство  моїх  тіней
І  там  влаштуємо  із  ним  ми  рандеву.
Силует  свічок  із  елегантних    ліній,
Станцює  полум'ям  виставу  вогняну.

Гарячий  віск  стікатиме  сльозами
Й  на  канделябрі  застигатиме  умить.
До  мене  вечір  промовлятиме  віршами,
Допоки  свічка  аж  остання  догорить.

Наповнить  простір  довгожданний  спокій,
Осушить  вечір    келих    терпкого  вина,
І    швидко  щезне    у  темряві  глибокій,
А  я  знов    лишуся  замріяна  й  одна.

2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713651
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2017


Напевно, так і має бути…

Напевно,  так  і  має  бути...
Життя  не  знає  слів  "якби".
Не  в  силах  іноді  забути,  
Не  в  силах  іноді  іти.

Найкраще  просто  зупинитись
На  перехресті  всіх  доріг,
На  себе  з  боку  подивитись
І  біль  перетворити  в  сміх.

А  далі  час  розставить  коми,
Розставить  крапки  і  тире,
І  відповість  насправді...  Хто  ми?
На  запитання,  що  гризе.

Напевно,  так  і  має  бути...
Бурлить  життя  як  шум  ріки.
Як  жаль,  щоб  істину  збагнути  -
Нам  треба  втратити  роки.

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713417
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.01.2017


На двох

Я  обробляла  твою  рану,
А  ти  по-мужньому  терпів,
Мені  поскаржитись  не  смів,
Так  вправно  вводив  у  оману.
                                         
Твоє  геройство  усміхнулось,
А  на  моїм  лиці  сльоза.
Спитав:  "Це  вранішня  роса?
Не  плач,  бо  все  уже  минулось."

Напевно,  любий  ти  не  знав:  
Від  мене  правди  не  сховаєш,
Я  бачу,  що  ти  відчуваєш.
Твій  біль    моїм  сьогодні  став.
       
                     2017  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017


Гостювала зима

Засніжило    дороги  у  серці,
Гостювала  там  довго  зима,
Я  її  запросила  сама,
Ми  як  подруги  з  нею  відверті.

Норовливі  обидві  на  вдачу
І  подекуди  навіть  смішні,
Але  погляд  її  у  собі
Відзеркаленням    часто  я  бачу.

Не  йму  віри  оманним  словам,
Що  зима  не  спроможна  любити,
Вона  знає  як  душі  зцілити
І  до  ран  підібрати  бальзам.

                         2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2017


Душа

Душа  людська  -  це  завжди  таємниця,
Що  глибоко  ховається  у  нас.
Для  неї  тіло    -  це  лише  темниця,
Свободи  хоче  завжди  й  повсякчас.

Душа  людська  як  птаха  невловима,
Розділена  як  небо  і  земля,
Де  є  і  чорна  й  біла  половина,
Ну,  а  між  ними  вічна  боротьба.

Душа  людська  -  це  відпечаток  Бога,
Його  частинка  в  кожному  із  нас.
В  когось  багата,  а  в  когось  убога,
І  праведна  і  грішна  водночас.

Душа  людська  немов  безмежне  море,
Де  є  і  бурі  й  тиш  і  благодать,
Де  хвилі  щастя  чергують  хвилі  горя,
І  відповідей  всіх  нам  не  пізнать.

Моя  душа  -  це  також  таємниця,
Яку  ніхто  не  зможе  розгадать.
Я  викину  ключі  і  в  ніч,  коли  не  спиться,
Закрию  двері  мертво  на  печать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712223
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2017


Шарфик

Закохана  у  музику  Вівальді
По  вулиці  чужій  кудись  брела,
Обпечені  морозом  тонкі  пальці
Торкалися  бліденького  чола.

В  той  день    зима    сміялася  лукаво
З  її  розбитих  долею  надій,
І  тільки  сонце  з  милості  ласкаво
Кидало  промінь  ,  промовляло:  «  стій».

Вона  ж  ішла  невпинно  наче  хвора,
Всередині  кипів  шалений  жар.
Далеко  не  свята,  не  Ісідора,
Проте,    поклала  щастя  на  вівтар.

Тікали  люди  наче    сірі  хмари…
Що  їм  до  неї,    хто  вона  така?
Лунала  десь  мелодія  гітари,
Її  творили  руки  жебрака.

Й  тоді  вона  нарешті  зупинилась,
Поволі    тихо  з  боку  підійшла.
У  жебрака  лице  перемінилось,
Як  шарфик  свій  до  нього  простягла.

І  проковтнувши  сльози  пішла  далі,
Однак  тепер  із  легкістю  пливла.
Вона  цей  день  запише  на  скрижалі
В  душі,    що  раптом  в  грудях  ожила.

Тепер  немає  права  на  поразку
І  виграє  у  долі  цей  двобій,
Подякувавши  небу  за  підказку,
Сміливо  вирушить  до  власних  мрій  .

Іще  не  раз  в  житті  боліти  буде,
Та    хрест  буває  тяжчим  за  її,
Вона  цього  ніколи  не  забуде,
Як  й  той  жебрак  із  шарфиком  в  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2017


Дорога до Бога

В  ту  мить,  коли  здається,  що  в  світі  ти  одна,
Що  світ  перевернеться,  а  з  ним  й  твоя  душа...
В  ту  мить,  коли  забули  і  друзі  й  вороги  
В  тривозі  ти  не  знаєш  куди  тобі  іти.

До  кого  притулитись,  поплакатись  кому?
З  ким  навпіл  розділити  горе  і  біду?
Ідеш  тоді  до  Бога  як  і  я  до  Нього  йду,
Втамовуючи  спрагло  сповіді  жагу.

І  дивишся  на  лики  ти  ікон  святих,
Знаходиш  в  собі  сили  простити  навіть  тих,
Хто  вбив  в  тобі  надію  і  віру  в  доброту
Й  тепер  ти  просиш  Бога  вернуть  надію  ту.

І  шепчеш  ти  молитву,  взиваючи  Ім"я,
І  хилишся  до  Того,  Хто  дав  тобі  життя.
Від  сліз  потоків  грішних  очиститься  душа,
І  зрозуміла  стане  істина  проста:

Що  все  це  тимчасово  і  марний  плин  життя,
Бо  тільки  в  домі  Божім  благодать  свята.
Й  не  хочеться  вертатись  в  гріховне  те  кубло,
Що  світом  називають,  воно  ж  суцільне  зло.

В  якому  є  безмежні  егоїзм  і  страх,
І  ти  живеш  у  ньому,  і    ти  живеш  в  гріхах.
І  розумієш  все  це,  і  добре  розумієш,
А  опиратись  цьому  буває  і  не  смієш.

І  тільки  із  молитви  ти  черпаєш  силу,
І  тільки  у  прощенні  знаходиш  крихту  миру.
Немає  ліків  кращих  ніж  щире  каяття,
Покаятись  не  пізно,  зміни  своє  життя.

І  світ  інакшим  стане:  з  гріховного  кубла
У  всій  красі  постане  тлінна  ця  Земля.

2009



 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.01.2017


Грааль

А  я  пила,  усе  пила
Терпіння  з  чаші  як  з  граалю,
Хоч  несвідомо,  та  жила,
Не  маючи  до  себе  жалю.

Помірно  падали  дощі,
І  сипали  сніги  бувало,
А  я  всі  кольори  душі,
Задарма  просто  віддавала.

Допито  чашу...  й  каяття,
Для  мене  лишилося  мало...
Тепер  скупа  на  почуття  -
Усе    свою  ціну    пізнало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710027
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2017


Рано чи пізно

Рано  чи  пізно,  пізно  чи  рано
Настане  усьому  кінець.
Забудеться  горе,  загоїться  рана
І  лишиться  тільки  рубець.

Рано  чи  пізно,  пізно  чи  рано
У  щастя  міняється  блиск:
Яскравість  його  зігріває  погано,
Нікчемністю  бачиться  зиск.

Рано  чи  пізно,  пізно  чи  рано
Кинутий  камінь  вернеться  назад.
Зло  чи  добро,  підлість  обману,
Те,  що  посієш  -  пожнеш  у  стократ.

Рано  чи  пізно,  пізно  чи  рано
Спитаємо  ми,  спитають  у  нас...
Життя,  взагалі,  суцільний  екзамен,
Бери  і  складай,  допоки  є  час.

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709914
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.01.2017


Хранитель

Прикритий  інеєм  як  пеленою  білою,
Стоїть  замислений  на  варті  у  століть,
Ніким  не  скорений  і  не  розгаданий,
Милує  око  висотою  верховіть.

Його  ж  бо  воїни  -  дерева  сивії,
Корінням  глибоко  у  землю  проросли,
Їх  віти  чорнії  як  руки  сильнії,
Легеньким  порухом  півнеба  обняли.

Краси  хранителю,    лісе  засніжений,
Скажи,  о  ,  скільки  ж  чар  сплітається  в  тобі?
Такий  омріяний,  такий  оспіваний,
Предвічність  часу  ти  ховаєш  у  собі.

Несеш  послання  нам  старої  мудрості,
Яке  писали  наші  пращури  й  батьки:
Щоб  жити  в  радості  та  ще  й  до  старості,
Любити  треба  землю,  на  якій  зросли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2016


З роками…

З  роками  я  навчилася  мовчати
І  чути  те,  що  не  звучить  в  словах.
Мене  роки    навчили  як  прощати,
І  бачити  брехню  в  чужих  очах.

Так  віроломно  пронеслися  зими,
І  відшуміли  весни  у  житті,
Десь  там  позаду  залишились  з  ними
Моєї  юності  щасливі  дні.

Сьогодні  озираючись  в  минуле,
Гарненьким  спогадам  я  волю  дам.
Несіть  мене  туди,  де  все  заснуле,
Я  нині  підкоряюся  лиш  вам.

З  роками  я  навчилася  мовчати,
Ховати  гордість  під  зручну  вуаль,
А  ще,  прекрасне  завжди  пам"ятати
І  з  вірою  дивитися    у  даль.

               22.12.2016.

 






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016


Казковий сад

Загляну  у  казковий  сад,
Він  оксамитово  іскриться,
Вдихну  морозний  аромат,
Спитаю,  що  йому  там  сниться.
Він,  може,  марить  про  весну
І  бачить  в  снах  її  щоночі,
Але  зима  вірна́  йому,
І  відпускати,  ой,  не  хоче
Ні  стуж  холодних,  ні  вітрів,
І  дме  ними  без  упину.
Щоб  весну  кликати  не  смів,
Сад  огортає  в  хуртовину.

                   2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707575
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2016


Здивуй мене…

Здивуй  мене,  якщо  це  ще  можливо.
Хоча...  Мовчи,  не  треба    більше  зайвих  слів,
Вони  ж  бува  поводяться  зрадли́во,
Коли  із  вчинками  вступають  у  двобій.

Зігрій  мене,  бо    руки  геть  вже  змерзли,
Єдиним  подихом  верни  їх    до  життя,
Стань  променем,  щоб  навіть  крига  скресла,
І,  може,  я  тоді  повірю  в  каяття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2016


Ти знаєш, мамо…

Ти  знаєш,  мамо,  із  усіх  земних  на  світі  слів,
Я  так  і  не  змогла  для  тебе  підібрати,
Тих  геніальних,  які  складаючись  у  вірші,
Могли  б  любов  мою  до  тебе  передати.

Ти  знаєш,  мамо,  ще  немає  таких  слів,
Віршів  нема,  не  написали  їх    поети,
Хоча  любов  дитини  й  матері  свята
На  ній  тримається  у  космосі  планета.

Ти  знаєш,  мамо,  як  безмежно  чарівна
Для  мене  щира  посмішка  твоя  ласкава,
І  кожна  зморшка-нитка  у  твого  чола,
І  руки  зморені,  якими  нас  гойдала.

Ти  знаєш,  мамо,  як  милуюся  бува,
Коли  ти  граєшся  з  пустунчиком-онуком.
В  твоїх  очах  такої  ніжності  краса,
Що    може  бути    в  світі  ліпшим  подарунком?

Ти  знаєш,    мамо,  із    омріяних  бажань,
У  Бога  я  молю  єдине  повсякденно:
Хай  береже  тебе,  для  нас  ти  вічна  стань
Й  благословляй  дороги  наші  нескінченно.

Ти  знаєш,  мамо,  із  усіх  земних  на  світі  слів,
Я  так  і  не  змогла  для  тебе  підібрати,
Тих  геніальних,  які  складаючись  у    цім  вірші,
Могли  б  усю  любов  мою  до  тебе  передати.
                                   
                                           2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706604
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.12.2016


Сніжинки

Вони  ловили  ритм  життя  -
Це    так    прекрасно  і  печально,
А  долетівши  до  кінця,
Танули  чомусь  безжально.

У  тім  польоті  було  все:
І  радість  злету,  і  падіння,
Щось  таємниче  й  чарівне,
Мов  ніжності  легке  тремтіння.

В  єдинім  танці  їх  життя,
Нехай  так  мало  їм  судилось.
Сніжинок  рій,  яка  краса  -
Це  диво,  що  з  небес  спустилось.

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2016


Зима-художниця

Моє  вікно  для  тебе  полотно.
Малюєш  дотиком  свої  шедеври.
З  мережив  гладь,  їх  не  можливо  розгадать,
Художнього  мистецтва  справжні  перли.

Хвилина,  дві...  й  ажурно  на  вікні
Виблискує  від  інею  картина.
Останній  штрих  і  світ  старий  притих
В  народженні  малесенького  дива.

Це  твій  презент.  І  я  ловлю  момент
Від  насолоди  й  тішуся  красою.
Ти  ж  віртуоз!  Давай    з  метаморфо́з
Твори  безсмертне  легкою  рукою.

На  склі  пейзаж  -  замріяний  вітраж,
Хай  стане  він  окрасою  для  дому.
І  в  цей  момент,  скажу  я    комплімент
Художниці,  що  стала  вже  сестрою.

             07.12.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016


Холодний сніг

Холодний  сніг  зігріє  душу,  і    таке  буває...
Немов  зима  бере  мене  і  ніжно  обнімає.
Я  в  тих  обіймах  потону,  так  мені  добре  й  тихо,
Сніжку  в  долоні  наберу  і  з  ним  розтане  лихо.

                                     2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2016


Думки

Збунтувались  сьогодні  думки
І  примарами  бродять  довкола,
Так  химерно  сміються  вони,
Відігнати  би  їх...  та  не  змога...

То  камінням  зриваються  вниз,
То  злітають  бува  вище  неба,
Ой,  багато  у  них  антреприз,
А  глядач  лиш    один...  за  потреби...

Збунтувались  сьогодні  думки
І  від  них  мені  вже  не  звільнитись.
Я  заручниця  їх  на  віки,
Певно,  треба  нарешті  змиритись.

               29.11.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2016


З"їдало мовчання слова…

З"їдало  мовчання  слова
І  навіть  крихти́н  не  лишилось,
Чекаючи  ранку  душа  
У  тиші  глухій  розчинилась.

Навіщо  для  ночі  слова?
Запивши  гірку,  чорну  каву,
Самотність  сиділа  одна,
Тримаючи  гордо  поста́ву.

Гортала  життя  сторінки,
Вдивлялась  у  вліплені  фото,
Ще  пахнули  щастям  вони,
А  що  ж  відбувалося  згодом?

А  далі    летіли  роки,
Невпинно,  нестримно  до  болю…
Жовтіли  з  світлин  сторінки
І  пахли  частіше  журбою.

З"їдало  мовчання  слова…
Самотність  листки  все  гортала,
Там  білих  багато  знайшла:
"Бери,  допиши"  -  прошептала.

22.11.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702584
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2016


Не буду скаржитись на долю…

Не  буду  скаржитись  на  долю!
Усе,  що  треба  в  мене  є.
Чого  нема    -  оте,  насправді,
Для  мене  просто  незначне.

Щасливі  миті  завжди  поруч,
Вони  в  малих,  простих  речах,
Я  їх  не  бачила  й  від  того
Важким    ставав  простий  мій  шлях.

Дійшла  до  краю,  зрозуміла,
Що  все  лише  в  моїх  руках,
Про  що  я  мріяла,  хотіла
Не  варте  було  моїх  втрат.

Тепер  не  дряпаюсь  наго́ру,
Не  хочу  більше  аніж  є,
І  дякую  щоденно  Богу
За  кожну  мить,  що  Він  дає.

13.  01.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2016


Зустріч

Ще  вчора  світ  здавалося  завмер...
Чекав  її  в  тривожному  мовчанні,
Для  неї  оберемок  з  хризантем
Він  приберіг  тих,  що  цвіли  останні.

Вона  ж  поважно  й  гордо  увійшла,
Суворим  поглядом  довкола  подивилась,
Вмить  скинула  вуаль  з  свого  чола
Й  земля  у  сніжно-білім  заіскрилась.

Ще  вчора  світ  здавалося  завмер,
Сьогодні  ж  відбулася  їхня  зустріч...
Зима  цей  оберемок  з  хризантем
Візьме  собі  й  нізащо  не  відпустить.

Така  холодна  з  вигляду  вона,
Але  так  ніжно  квіти  приголубить,
Чому?  Насправді  відповідь  одна  -
Зима,  як  кожна  жінка,  квіти  любить.

15.11.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2016


Прощання осені

За  моїм  вікном  вже  відшуміло  листопадом.
У  осені  закінчились  права́,
Востаннє  прогулялась  голим  садом
У  очі  їй  вже  дивиться  зима.

Завиє  вітер  голосом  холодним
З  землі  підніме  тисячі  листків,
Вони  завзято  у  тональності  мінорній
Піднесуть  небу  цей  прощальний  спів.

Обнявшись  з  листопадом  по-під  ручку,
Відійде  осінь  в  невідому  даль,
Залишивши  для  нас  лиш  сірі  будні,
О,  як  же  відпускати  її  жаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699518
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.11.2016


Україні…

Україно,  стражде́нна  моя  Україно,
Моя  мамо,  не  плач,  не  тужи,
Ти  ніколи  не  схилиш  коліна
І  ніко́му  не  ско́ришся  ти!

Сильний  дух  і  сильна  твоя  воля
І  найкращий  народ  на  Землі,
Хоч  важка,  непроста  в  тебе  доля,
Але  вірні  сини  і  дочки́.

Усміхнися,  моя  Україно!
Вдихни  волі  жаданий  ковток,
Хто  взяв  меч  -  від  меча  і  загине,
Жаль,  твій  ворог  не  знав  цей  урок.

І  не  марні  були  всі  страждання,
Що  знесла́  ти  ще  може  й  знесе́ш,
Прийде  день  -  миру  день  і  єднання,
Не  журися  -  ти  знов  оживеш!
 
2014

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699331
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2016


Букет

Зроблю  з  обра́з  твоїх  букет,
Нехай  у  нім  лиш  чорні  квіти.
Для  всіх  він  буде  мій  секрет,
Хоча  куди  вже  правду  діти?

Я  кину  квіти  ті  тобі,
Бери  та  й  тішся  ароматом,
Він  із  поли́ну  гіркоти́,
Із  сліз  солоних  смаком.

В  тих  пелюстках  моя  журба,
Недо́спані  тужливі  ночі...
Надія,  що  колись  жила
Тепер  жеврі́ти  вже  не  хоче.

Ну  як  тобі  такий  букет?
Ти  дуже  добре  постарався,
Повір  без  тебе,  милий  мій,
Ніколи  б  він  таким  не  вдався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016


А я довірю тільки тиші…

А  я  довірю  тільки  тиші
Свої  думки  і  помисли  німі
І  недописані  напо́спіх  ві́рші,
Що  знов  наснилися  в  цю  ніч  мені.

А  я  не  буду  марити  дивами
В  банальнім  світі  мало  є  чудес,
Усе,  що  залиши́лося  між  нами
Не  викликає  жоден  інтерес.

Така  собі  теорія  пізнання,
Як  лезо  бритви  гостра  та  пряма  -
Не  варто  жити  в  ілюзії  кохання,
Бо  врешті-решт  ти  лишишся  сама.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2016


Яблунька

Розкидала  осінь  яблука  червоні  по    землі,
Вони  ж  сміються  і  мов  діти  босі
Ховаються  в  густій  траві.
Зажурилась  яблунька  за  діточо́к  своїх:
-  Якже  мої  яблучка,  якже  я  без  них?
Ще  недавно  бавились  з  сонечком  вони,
Омивали  личенька  краплями  роси,
А  тепер  доспіти  вже  їм  прийшла  пора,
Назбирає  в  кошики  мершій  бо  дітвора.
Так  вона  й  зали́шилась  гола  та  сама,
Потускнілим  листячком  вкрилася  земля,
Яблунька  ж  схилилася,  гілля  простягла  
З  сумом  подивилася  -  близько  вже  зима.

28.  10.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2016


Я наказала замовчати

Я  наказала  замовчати  
Своїм  вуста́м,  своїм  думка́м.
Ніколи  більше  не  згадати,
Не  мучитись  по  вечора́м.

В  холодній  тиші  плаче  небо
І  закликає:  "Зупинись!",
А  я  кричу:  "Так  мені  й  треба,
Не  маю  страху  як  колись!"

Душа  сховалась  у  куточок
Немов  побитий,  тихий  звір,
І  просить  волі  хоч  ковточок,
Життя  безцінний  еліксир.

Я  наказала  замовчати
Своїм  найглибшим  почуттям,
Для  того,  щоб  сильніше  стати
І  не  скорятися  вітрам.

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2016


Горіти

"Краще  вже  горіти  аніж  тліти"  -
Я  почула  істину  колись.
Не  могла  так  довго  зрозуміти
Та  слова  в  житті  моїм  збулись.

Хоч  горіти  сильно  я  боялась,
Обережно  долі  я  назустріч  йшла,
Щоб  в  каміння  раз  у  раз  не    спотикалась,
Їх  з  дороги  прибирала  я.

До  вершини  так  і  не  добралась,
Зібрати  все  каміння  не  змогла,
Напевно,  сильно  я  перестаралась,
Напевно,  бу́ла  не  права́.

Бігти  на  зустріч    долі  треба,  а  не  йти,
Нехай  розі́б"єш  ноги  об  каміння,
Тільки  так  досягнеш  ти  мети,
Горіння  краще  аніж  тління.

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.10.2016


Неминучість

Немину́чість  блукала  по  колу
За  нею  тягнулися  дні,
Старезна  як  бабця  кво́ла
Пророчила  щось  там  мені.

Бач,  знає  як  далі  буде,
І  доля  її  не  мине́,
Уперто  і  злободенно
По  п"ятах  за  мною  бреде.

До  тіні  її  я  вже  звикла,
Бо  вчора,  сьогодні  й  завжди
Є  те,  що  від  нас  не  залежить
Та  мусим  його  ми  пройти.

Немину́чість  -  це  так  може  зветься,
Якою  б  вона  не  була,
Ховатися  марно  не  треба,
Коли  у  полоні  душа.
 
 2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695371
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.10.2016


Сюжет

Незакінчений  сюжет
У  вже  прочитаної  книжки,
Мов  нерозгаданий  секрет  
Таємничої  записки.
Нас  зачіпає  за  живе
І  манить  ніби  за  собою
У  світ,  де  ще  можливо  все,
Де  хтось  зустрінеться  з  любов"ю.
Незакінчений  сюжет...
Так  часто  і  в  житті  буває
Немов  іронії  памфле́т,
Який  нам  доля  підкидає.  

2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2016


Прощальний лист

Я  напишу  тобі  прощального  листа,
Хоча  листів  ніколи  не  писала,
І  скотиться  остання  сльоза,
Що  запізнилась  й  мов  роса  упала.

Ти  знаєш,  я  більше  не  назву́  тебе  своїм,
Не  пригорну,  тобі  не  посміхнуся,
Я  лиш  пройду  в  житті  твоїм  як  тінь
І    більше  в  нього  не  вернуся.

Я  не  хотіла  вбивать  твоїх  надій,
Тобі  добра  бажала  і  бажаю,
Але  душа  дійшла  уже  до  краю
В  твоїй  любові  я  просто  помираю.

В  моєму  серці  немає  почуттів
І  в  цьому  не  твоя  вина,
Просто  хтось  колись  його  розбив,
А  всіх  частин  я  так  і  не  знайшла.

Пробач  мені,  бо  може  в  чому  винна,
Ти  так  багато  всього  мені  дав.
Прости  мені,  я  знаю  не  пови́нна,
Але  так  правильно,  щоб  ти  не  сказав.

2008

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016


Що далі йду…

Що  далі  йду,  то  більше  спотикаюсь.
Я  падаю,  встаю  на  ноги  піднімаюсь.
Я  плачу...  Я  сміюсь...  Живу...  Переживаю...
Я  мрій  політ  ловлю  і  в  них  я  розчиняюсь.

Так  день  за  днем  пливе  не  знаючи  зупину,
Життя  бурлить,  гуде  і  підганяє  в  спину.
Встигай  за  ним  мершій,  бо  може  бути  пізно,
І  хоч  не  хоч,  а  йди  чи  весело  чи  слізно.

 2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694166
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2016


Помилка

Помилка  миті  коштує  життя.
Нехай  ця  мить  спочатку  незначна,
Тобі  здається,  що  усе  пусте,
Пройдуть  роки  -  ти  зрозумієш  все.

Час  не  стирає  наших  помилок.
Їх  не  забути.  Кожна  -  це  урок.
Неначе  шрами  в"їлись  у  душі,
Вони  як  тіні  наші    у  ночі́.  

2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693930
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2016


"Я не люблю…"

Я  не  люблю  туманів  білих,
І  сірих  днів  я  не  люблю,
Дерев  зчорнілих,  помарнілих,
Вони  наві́юють  журбу.

Я  не  люблю  холодне  небо,
І  крик  воро́н  я  не  люблю,
А  ще  слова  "ти  мусиш",  "треба"
В  них  во́лю  я  свою  гублю́.

Для  мене  рідна,  серцю  мила
Пого́жих  днів  земна  краса,
Дерева  пишні  і  змужні́́́лі,
Коли  на  них  жива  роса.

Для  мене  рідна,  серцю  мила,
Блакитна  даль,  безмежна  вись,
А  ще  слова  "повір  у  себе
І  мрії  збудуться  колись".

13.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2016


Ностальгія

Загубилися  рядки
Десь  у  часі  між  світами,
Несказані  тоді  думки  -
Усе,  що  було  поміж  нами.

Заблукала  зграя  мрій  
Десь  у  небі  неозо́рім,
Не  кричу  уже  їй  :  -  "Стій!"
Кінець  буває  у  всіх  історій.

Закрутить  спогади  зима,
Пошле  у  душу  хуртовину,
Я  у  вечір  цей  чомусь  одна
В  думках  до  тебе  знову  лину.


2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2016


Формула життя

Підніматись...  Падати...  І  знову  підніматись...
Ця  формула  життя  так  схожа  на  спіраль,
Вона  циклічна,  вічна  і  така  проста,
Щоби  піднятись  -  треба  впасти  аж  до  дна.

19.11.2009

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693174
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2016


Ця осінь неповторна…

Ця  осінь  особлива
І  не  така  як  всі,  
Журлива  і  мінлива
Постала  у  красі.

Ця  осінь  особлива,
Задумлива  весь  час,
Шепоче  щось  тихенько,
Чекає  щось  від  нас.

Підкралась  непомітно
І  огорнула  все.
Ця  осінь    неймовірна
Любов  в  собі  несе.

Щаслива  і  нещасна,  
Таємна  і  палка,
Ця  осінь  є  прекрасна,
Ця  осінь  неземна.

Закрутить  в  ніжнім  вальсі,
Піднесе  до  небес
І  листя  всі  у  танці  -
Феєрія  чудес.

Ця  осінь  неповторна
Буває  тільки  раз,
Торкається  до  душ,
Нагадує  про  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2016


Новий день

Новий  день  дарує  нам  надію,
Мізерний  шанс  здійснити  давню  мрію.
Мій  кожен  день  -  малесеньке  життя,
Я  починаю  зранку  як  з  нуля.

Лишу  позаду  все,  що  було  вчора,  
Якою  б  не  була  крута  моя  дорога,
Я  прихоплю  найкраще  лиш  з  собою  -
Це  весь  багаж,  що  завжди  є  зі  мною.  

20.02.  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2016


Плаче небо

За  мене  плаче  нині  небо,
Дощем  холодним  сльози  ллє.
В  житті  неначе  все  як  треба,
Але  печаль  чомусь  гризе.

Це  може  докори  сумління,
Забутих  днів  стара  журба...
О,  пізнє  ти  моє  прозріння,
Назад  дороги  вже  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2016