Сергій Ріко

Сторінки (1/2):  « 1»

Неудавшееся свидание

Вы  мне  назначили  свиданье,
Я  весь  сгорал  от  ожиданья,
И  вел  я  бой  с  самим  собой,
Чуть  не  покончил  я  с  собой.
Но  почему  Вы  не  пришли?
Уже  другого  Вы  нашли?
Ведь  я  прождал  Вас  целый  час...
Я  развлечение  для  Вас?
Я  так  мечтал,  я  представлял,
Как  мы  идем  с  Вами  на  бал.
На  бал  любви  и  красоты.
Но  были    то  лишь  юноши  мечты.
Я  представлял,  как  мы  с  Вами  танцуем
В  огромном  солнечном  зале.
Я  наивно  попался  на  Ваши  уловки.
А  Вы  оказались  совсем  не  принцессой,
А  лишь    пошлой  и  хитрой  торговкой
На  грязном  и  шумном  вокзале.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692275
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.10.2016


Народ і влада

В  нас  люблять  владу  лаяти  і  клясти,
Розділюючи  всіх  на  "нас"  і  "іх",
Бо  влада  в  нас  не  може,  щоб  не  красти
І  все  давати  тільки  для  "своіх".

В  хабарника  є  все  -  є  гроші  і  є  вілла,
Годинник  у  оправі  золотій,
І  "Порш  Кайєн"  великий,  сніжно-білий,
І  все,  що  йому  треба  у  житті.

У  Лондоні  в  них  вчаться  їхні  діти,
В  офшорах  кіпрських  гроші  їх  лежать,
І  можуть  вони  повністю  життю  радіти
І  на  Канари  їздити  відпочивать.

А  більшість  копійки  рахує  до  зарплати,
І  пенсії  не  вистачає  навіть  на  харчі.
На  заробітки  їдуть,  щоб  освіту  дітям  дати,
І  тяжко  там  працюють  вдень  й  вночі.

Так  що  ж  робить?  Здавалося  б,  все  просто-
Цих    посадити,  інших  вибрати,
Й  корупцію,  немов  коросту,
Із  тіла  України  зішкребти.

Але  приходять  люди  зовсім  інші-
Нічого  не  міняється  в  державі.
І  все  стає,  як  було,  навіть  гірше.
Бо  вчора  крали  "ліві",  зараз  крадуть  "праві".

А  все  тому,  що  українська  влада
Не  з  космосу  спустилася  до  нас,
А  вийшла  з  того  самого  народу,
Що  владу  проклинає  повсякчас.

І  от  коли  ми  змінимося,  друзі,
Не  будем  пити,  красти  і  брехати,
Не  будем  на  "червоне"  їхать  на  дорозі,
Й  вагітним  у  трамваї  будем  місцем  поступатись,

Не  будем  один  одному  хамити,
Не  будем  брати  і  давати  хабарі,
І  будь-яку  роботу  добросовісно  робити,
І  не  смітити  в  себе  у  під'їзді  й  у  дворі,

То  й  не  помітим,  як  прокинемось  в  Європі
Без  нових  революцій  і  майданів.
Лиш  треба  нам  мінятись  з  кожним  роком.
Я  вірю  в  Україну.  Господь  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692102
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2016