Вадим Димофф

Сторінки (1/76):  « 1»

І залишиться лиш відгомін…

І  залишиться  лиш  відгомін
Серед  розпачу  повсякдення
Слів,що  грів  наднебесний  пломінь
Подарованого  натхнення.

Тільки  відблиск  примарний  сяйва,
Що  наповнило  слів  пустоти,
Хтось  розгледить.Все  інше  -  зайве.
Далі  просто  -  душі  робота.

І  залишиться  тільки  спогад
Чи  про  усміх  твій,чи  про  очі,
Про  раптовий  єдиний  погляд,
Що  навічно  мене  зурочив.

Все,що  плакалось  на  папері:
І  безсоння,і  біль,  і  мука,
Може,  раптом  прочинить  двері
І  у  серце  чиєсь  постука...

Хоч  залишиться  лиш  відгомін,
Крапля  смутку,єдине  слово,
Наднебесний  чекаю  пломінь,
Щоб  згорати  у  ньому  знову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857167
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.12.2019


По світу йде….

По  світу  йде  луна  осінніх  снів,
Серпневих  спогадів  нанизує  намисто.
Цей  листопад  неначе  одурів  -  
Нас  бавить  сонцем  з  неба  променисто.

У  сурмах  ранку  ще  не  чути  нот
Від  увертюр  осніжених  симфоній.
Та  наближає  грудень  свій  цейтнот
І  сипле  срібло  вже  мені  на  скроні..

Осінніх  снів  ще  шириться  луна,
В  ній  ллється  відгук  бабиного  літа.
Твій  теплий  усміх  повз  мене  мина...
І  як  тепер  самотні  очі  гріти?

...А  листопад  здіймає  заметіль,
І  золото  вже  змішує  з  іржею.
Передчуття  віщує  звідусіль:
Не  омине  спокута  за  межею.

О  сни  осінні,не  лишайте  нас
В  заметах  долі  між  землею  й  світлом!
Хай  ваш    бринить  меланхолійний  вальс,
І  залишає  серце  ще  розквітлим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854087
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 09.11.2019


Німіють зорі…

 
Німіють  зорі.Зорям  не  до  нас.
Їх  Бог  приспав  у  вічності  тенетах.
Та  стукотить  у  скронях  раз  по  раз
Відгомін  часу...  Снів  п'янкі  сонети

Ще  нам  дарують  абрис  нечіткий
Бажань  і  мрій.  Ще  прагнеться  до  злету.
А  ми  все  кропимо  воланнями  сувій
Так,ніби  не  плисти  нам  через  Лету...

Безсонні  очі  вп'ялися  в  зірки,
Немовби  там  від  самоти  спасіння.
Давай  почнемо  злуку  душ  з  руки,
Простягнутої  всупереч  тремтіння.

Залишмо  зорі  в  спокої.До  нас
Їх  світлу  ще  летіти  безліч  років.
І  доки  нам  ще  дозволяє  час,
Один  до  одного  зробімо  кілька  кроків...
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841984
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.07.2019


Засвіти свій ліхтарик серця

Засвіти  свій  ліхтарик  серця.
Я  тобі  відповім  багаттям.
Світло  й  темінь  гарують  в  герці,
В  душі  сіючи  ніч  сум'яття.

Миготінням  лиш  з  неба  зорі
Нам,  заблуканим,  промовляють:
"Ніч  триматиме  вас  в  покорі,
Доки  очі  вогнем  не  сяють".

Розпалю  ватру  у  зіницях,
Хай  хоч  іскра  тебе  торкнеться.
Все,що  жевріє  -  розгориться,
Все  загублене  -  віднайдеться...

Світло  й  темінь  гарують  в  герці,
В  душі  сіючи  ніч  сум'яття.
Засвіти  ж  свій  ліхтарик  серця.
Я  тобі  відповім  багаттям.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794230
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 03.06.2018


Коли зітре все вітер із чола…

Коли  зітре  все  вітер  із  чола,
Все,  що  маскує  швидкоплинний  час,
Душа  забуде,де  вона  була,
І  стане  мріяти  про  нас.

Ми  мрію  вітру  щиро  віддамо,
В  надії  поєднати  сни,
І,долі  правлячи  кермо,
Вернемось  разом  до  весни.

І    хай  навколо  буде  глупа  ніч,
Одна  із  тих,що  звуть  пірнуть  до  дна,
Знесе  нас  вітер    віч  -  на  -  віч...
Чи  стане  так?  Хто  зна?...

Стихія  доль...Не  нам  її  клясти.
В  нестримних  хвилях  слізних  одкровень.
Якщо  не  в  силі  вітер  нас  звести  -
Заповним  болем    знов  порожній  день...

І  стане  вітер  протягом  крізь  нас.
І  ,злісно  ,  схоче    вивіять  тепло.
Я  ж  -  не  віддам.  Віднині  -  повсякчас!
На  зло...Усім  вітрам  -  на  зло!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792963
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.05.2018


Поклич мене в пітьмі…

Поклич  мене  в  пітьмі  своїм  ім'ям
Солодких    згуб  згадаєш  всі  відлуння.
В  моєму  ж  -  я  озвусь  і  все  віддам,
Сховавши  безнадію  в  срібнострунні

Хиткої  ліри...Вслухаюсь  в  пітьму,
Щоб  фібрами  душі,  крізь  порожнечу,
Тебе  ввібрати.  Більше  -  не  візьму.
Не  стане  більше  радості  для  втечі.

Поклич  мене  в  пітьмі  своїм  ім'ям.
І,нумо,  геть  від  ошаленства  світу
В  горішні  плавні.  Стане  світло  там,
Де  вчора  ніч  була  несамовита.

Твоє  ім'я    -  в  мені.  В  тобі  -  моє.
Навічно  вже  вкарбовані  у  часі...
Сопілка  ранку  скерцо  виграє,
І  кличе  за  собою  нас,наразі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789214
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 27.04.2018


Допоки тебе нема

Допоки  тебе  нема,
Доти  й  мене  не  буде.
В  розмай  не  піде  весна,
І  Всесвіту  не  розбудить.

Не  винайти  справжніх  слів
Відвертості  та  відчаю.
Щоб  колір  вернув  до  снів
Тебе  так  не  вистачає...

Допоки  ти  тільки  тінь,
Не  знати  тепла  від  світла.
На  стежках  сліпих  прозрінь
Лиш  паморозь  мрій  розквітла.

Малюю  свій  день  тобі
Реальніше  від  світлини,
Щоб  час  у  його  ходьбі
Спинити  хоч  на  хвилину...

Допоки  тебе  знайти
Чомусь  не  дарує  доля,
Знов  спалюю  всі  мости,
Згасаючи  ,мимоволі.

Але  воскресіння  трав
Лікує  в  надії  душу.
Бо  вірю  -  не  дочекав,
Бо  знаю,  і  серцем  -  мушу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787492
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2018


Я пісню ні на мить не зупиню (Юнацьке)

Я  пісню  ні  на  мить  не  зупиню
І  ,крізь  безчасся  мовчазну  негоду,
В  похмурім  небі  браму  відчиню.
Світанком  стану  на  кордоні  сходу

І  німоти.  Нехай  тремтиь  луна
Відвертого  до  болю  виконання.
Щоб  пісню  цю  почули  навіть  на
Другому  березі  одвічного  чекання

Гармонії.  Співцем  нестримних  мрій,
Надії  впертої  невтомним  трубадуром,
Я  не  змовчу,  і  вибудую  свій
Міст  в  теплий  світ,  понад  зневіри  муром.

І  може  статись,  через  сотні  літ,
Під  тліном  пороху,  з  -  під  всіх  суєт  каміння,
Мій,хай  самотній,  але  певний  слід,
Хтось  віднайде  у  сонячнім  промінні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773342
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2018


Ми - паралельні колії життя…

Ми  -  паралельні  колії  життя.
І  кожен  з  нас  чекає  на  свій  потяг.
Між  нами  -  кілометри  забуття,
І  пам'яті  старої  зимний  протяг.

Ніхто  не  знає  на  який  перон
Прибуде  зустріч,  на  який  -  розлука...
Так,  ніби  ми  потрапили  в  полон
Маршрутів  долі.  І  не  чути  стуку

Дзвінких  коліс,що  мчать  когось  кудись,
Забувши  графік,  і  про  час  забувши.
Хоч  напрямок  єдиний  їм  -  наскрізь,
У  леті  світу  миттю  промайнувши.

Ми  -  паралельні  колії  життя.
І  кожен  з  нас  на  потяг  свій  чекає...
Та  буде  день,коли  із  забуття
Хтось  оголосить:  "Щастя  -  прибуває!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759090
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 06.11.2017


В ледь відчутному леготі листя…

В  ледь  відчутному  леготі  листя
Свій  химерить  танок.
Небеса,як  ніколи,зористі,
Тільки  -  не  до  зірок.

Тихим  зойком,  упійманим  звіром
День    сконав      у    душі.
Ми  сьогодні  годинники  звірим  -  
Чи  вже  час  для  межі?..

Падолист  злотом  очі  затьмарив.
Вирій  скрикнув:  "Летіть!"
Невимовно  лиш  сяють  стожари  -  
Пам'ять  серця  горить...

Чистий  обрій,неначе  навмисне,
Віддзеркалює  сни.
Як  минуле  світлинами  тисне!  -
Давня  пісня  весни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758780
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017


Мірило для любові - самота

Мірило  для  любові  -  самота.
Вона  так  само  берегів  не  має.
Її  підступність    -  пісня.Саме  та,
Що  серце,мов  останній  подих  крає.

Де  кожна  фраза  -  наче  самосуд,
Хоч  кожна  нота  -  рідна  крапля  крові.
Лише  дієз  надуманих  облуд
Заблукано  лишається  у  слові.

В  ній  -  кілометри  дивних  партитур
Співає  острах  навіть  безголосий.
Думками  в  цій  симфонії  тортур
Душа  -  бринить!  І  їй  цього  -не  досить!

У  самоті  лишається  все  те,
Чого  ніхто  нікому  не  розкаже...
Вона  -    мірило  дивне  і  просте:
Тут  в    кожнім  міліметрі  небо  -  наше!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757125
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2017


Ні, це не сон у спраглу літню ніч

Ні,це  не  сон  у  спраглу  літню  ніч,
Це    -  марення.  Ним    дихає  самотність.
Та  тільки  блиском  погляду  поклич
І  розпочне  ходу  безповоротність.

І  закружляє  зорепаду  вир,
І  ми  у  ньому  ,сяйвом  оповиті,
В  саду  бажань  прихистимось,повір,
Щоб  жодної  не  марнувати  миті.

Бо  літня  ніч  не  зносить  самоти,
Хоч  кожен  біль  притулку  в  ній  шукає,
І  прагне  полиново  прорости.
А  у    заграві  ранку  -догорає...

Нам  досить  сну,вже  проспано  весну,
Та  Спас  медовий  досі  ще  чекає...
Хай  кожну  мить  ,на  почуття  рясну,
Душа  з  повітря  досхочу  вбирає!

 Так  світло  йти  крізь  темну  ніч  удвох.
Дзвенить  луна  кантати  зорепаду...
Бог    є  любов.  Цим  світом  править  Бог.
Це  Він  дарує  ніч  і  лоно  саду.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742568
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 18.07.2017


Торкнутися трави і - вмить завмерти

Торкнутися  трави  і  -    вмить    завмерти,
Затамувавши    подих  біля  серця.
Допоки  падолистові  конверти  
Не  закружляють  у  шаленім  герці

Листами  спогадів...  Світлини  цього  літа,
Немов  гербарій  зустрічей  і  вражень.
Твоїх  цілунків  літеплом  зігрітий,
Зимовій    самоті  він  все  розкаже.

І  втихомиряться  і  віхола,і  хуга,
І  погляд  твій  засяє  синьо  -  срібно.
А  я  -    мовчатиму.Все  мовлене  -  наруга
Над  даром  долі...Вірю  ж  -  не  потрібно

Відлуння  щастя  нищити  словами.
Торкнусь  трави  ,  і  зможу  вмить    завмерти.
Щоб  те,  що  літом  процвіло  між  нами,
Не  зникло    в  падолистових  конвертах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737696
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 14.06.2017


Чи Ти зумієш все душі простить

Чи  Ти  зумієш  все  душі  простить?
Палкі  злиття,  недбалість  поцілунків?
Те,  що  не  вміла  пити    плин  століть
І  не  шаліти    від  Твого  дарунку  
Безсмерття  в  смерті?Потаємний  страх
Прихованої  в  ньому  порожнечі?
Звук  імені    Твого  на  цих  устах
У  навісній  нестриманості  втечі
У  забуття?    Багатослів'я    гріх
Во  славу  коронованої    Рими?!
І  крил    упертих  білий  -  білий    сніг,
Що  й  у  вогні  білів  неопалимо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735262
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2017


Зупини мене на порозі…

Зупини  мене  на  порозі,
Мимовільним  своїм  :"Чекай!".
Хай  це  буде  як  надголосся,
Де  розпука  -  як  неба  край.

Залиши  мене  до  світанку,
Доки  ще  не  помітно  сліз.
Це  не  примха,не  забаганка,
Це  той  потяг,що  під  укіс...

Тільки  небо  нас  загальмує
Від  падіння  сліпих  образ.
І  лунатиме  :  "Алилуя!"
Від  раптово  щасливих  нас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734705
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017


До джерела, де потонула спрага…

До  джерела,де  потонула  спрага.
Не  повертає  жоден  пілігрим.
Молочний  Шлях  дасть  їжу  і  наснагу.
Нудьгу  розвіє  стогортанний  грім.

Спокуса  спокою  -  цикута  волоцюзі.
Блаженного  спинитись  не  благай.
Він  відповість:"  Колись  тобі  наснюсь  я.
Коли  знайду  обітований  край."

Шляхи,шляхи...За  обрій  як  в  нікуди,
Мов  лабіринт  у  крітського  царя.
Назад  без  дива  вже  не  повернути.
І  тільки  серце  -  за  поводиря...

Заснуло  сонце.  Стишилися  люди.
Осів  росою  вечоровий  дим.
Чому  ж  лунає  наче  звідусюди:
"Вже  час  в  дорогу!  Чуєш,  пілігрим?".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733332
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2017


Ми всі живем в очікуванні Слова

Ми  всі  живем  в  очікуванні  Слова,
Вслухаючись  в  своє  серцебиття,
Вплітаючись  поволі  у  основу
Не  зітканого  до  кінця  буття.

На  полотні  паперу,час  від  часу,
Химеримо  орнамент  з  мрій  і  снів.
І  в  порожнечу  летимо  щоразу,
Коли  бракує,мов  повітря,  слів...

Та  знову  воскресаємо  раптово
І  прагнем  викарбовувать  вірші,
Коли,нарешті,  небо  зронить  слово
Рясним  дощем  у  спраглий  грунт  душі.

Зі  Всесвіту  летять  тисячоліття
І  вічності  дарують  нашу  тінь...
Лишається  ж  -  нев'януче  суцвіття
У  слові  виплеканих  праведних  прозрінь.

Тож,звідки  б  не  лунав  його  відгомін,
Із  вишніх  сфер,чи  із  очей  твоїх,
Моє  життя  -  один  суцільний  спомин
Народження  у  звуці  слів  нових...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729832
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2017


Щемливий дощ шепоче таїну

Щемливий  дощ  шепоче  таїну
Відверто  так,  немов  останню  сповідь.
І,розчинивши  сумнівів  стіну,
В  свої  тенета  нас  з  тобою  ловить.

В  його  обіймах  тепло  й  невагомо.
В  них  одкровенням  дихає  весь  світ.
Хоча,  нікому  зовсім  невідомо  -  
Впадемо  в  них  ,чи  злинемо  в  політ...

Дослухайся  до  сповіді  дощу,
І  повтори  душі  близькі  зізнання.
Хай  буде  боляче,  я  все  тобі  прощу,
В  щемливій  зливі  нашого  кохання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728932
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2017


Я тобі відкрию таємницю

Я  тобі  відкрию  таємницю:
Диво  -  є!  І  станеться  ось  -  ось...
Подивись,зірковий  пил  іскриться
Там,  де  нам  блукати  довелось.

Треба  тільки  дочекатись  миті
В  сутінках  непевних  сподівань,
І  розквітнуть,вірою  зігріті,
Сни  -  суцвіття  осяйних  бажань.

І  хоча  імла  вітрів  розпуки
Як  змія,  ще  в'ється  біля  ніг,
Серця  камертон  вже  ловить  звуки
Пісні  сонця,що  врятує  всіх.

Я  тобі  відкрию  таємницю:
Диво  -  є!  Все  станеться  ось  -  ось...
І  тому  в  ранковій  блискавиці
Вже  півнеба  сяйвом  зайнялось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728698
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.04.2017


Навчи мене смирення

Навчи  мене  смирення  серед  трав,
Допоки  світ  не  вкриє  падолистом,
Аби  ніхто  мене  не  розпізнав
Зі  зверхнього  мурованого  міста.

Зроби  зелом  давно  пророслий  біль
І  заквітчай  бруньки  моїх  ілюзій,
Щоб  бачити  барвисто  звідусіль
Як  зорепад  спочив  на  виднокрузі.

Дай  зрозуміти  передзвін  роси
У  цноті  ледь  народженого  світла,
І  леготом  нечутним  віднеси
Бажання  всі  у  позахмарні  житла...

Лиши  мене  смиренним  серед  трав,
Допоки  серце  літеплом  жаріє.
Я  стільки  зим  його  оберігав...
Тож,  хай  воно  намарно  не  змаліє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727420
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2017


Колажі літ новим передсвітанням

Колажі  літ    новим  передсвітанням
Той,  хто  усім  малює  сни,
Розбарвив  світлим.  Де    було  смеркання,
Невтомним  пензлем  слід  лишив  ясний.

"Хай  буде  день!  "  -промовив  і  -  сховався
Художник  сну,  хитнувши  небосхил...
І  кожен  бачив,  кожен  дивувався
Як  світло  й  темінь  діляться  навпіл

Та  швидкоплинно  замінила    звичка
Відвертий  захват...  Осягань    -  катма
Біжить  життєва  каламутна  річка,
А  ми  шукаєм  броду  -  та  дарма...

Хоча    -  живем.  Хто  в  нетрях,  хто  у  вежі,
Хто    на  коні  гра  в  бійку  з  вітряком,
Б'ючись  до  скону  об  стіну    Безмежжя
Хрещеним  та  не  праведним  чолом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726088
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2017


До самотності не звикають. .

До  самотності  не  звикають.
Нею  тяжко  хворІють,  і  -
Попри  розпачі  всі,  чекають:
Зустріч  з  леготом  навесні

Стане  лікарем...Стишить  болі,
Зашрамує  сліди  тортур
Тих  ночей,де  втрачали  волю
Поміж  душами  звівши  мур...

І  в  останньому  кроці  ночі,
За  неступленого  поріг,
Так  шовково,і  так  пророче  -  
Процвітуть  хто  в  кому  застиг...

Легіт  пестить  душі  фіранки,
Всіх  пробуджуючи  від  сну.
Слава  Богу!  -  весна  від  ранку
Слава  Богу!  -  діждав  весну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724109
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.03.2017


Відшукай у зів'ялому цвіті

Відшукай  у  зів'ялому  цвіті
Теплий  подих  квітневого  шалу,
Сміх  його  та  бурштиновий  погляд
На  роси  світанковий  кришталь.
Бо  тепер  у  принишклому  світі
Навіть  вітер  німіє  помалу,
Тільки  тиша  лишається  поряд
І  плете  з  павутиння  печаль.

Обминувши  тенета  прозорі,
По  таємній  зористій  стежині,
Ти  в  сузір'ї  небесної  Ліри
Доторкнись  золотої  струни.
Бо  лишитись  в  безмовній  покорі
Душі  нам  не  дозволять  віднині.
Летимо  ж  у  омріяні  далі
За  луною  гучної  весни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722021
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.03.2017


І ні в гаморі площ

І  ні  в  гаморі  площ,
Ні  в  задумі  вітрин,
Не  шукай  мене,вітре.

Тільки  з  пам'яті  вулиць,
Як  пил  зі  світлин,
Всі  сліди  мої  витри.

Вітре,  більше  не  дми  з  берегів  самоти
Не  вичікуй  волання.
Відтепер  ,я  свої  відсилаю  листи
Просто  -"  До  запитання".

Скам'янілих  думок  не  читай  на  чолі,
Не  вдивляйся  між  вії.
За  собою  поклич,і,торкнувшись  землі,
Я  віддам  тобі  мріїї...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721485
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.03.2017


Ні, не розмінюйся

Ні,  не  розмінюйся,не  треба
Та  пий  своє  життя  достоту.
Повір,  найбільша  є  потреба  -  
В  собі  самозгубить  істоту...

Щоб  втамувати  в  серці  звіра,
А  з  ока  -    виплакати  скалки,
Спровадивши    зневіру  сіру
Під  три  чорти,зрадівши  палко...

Щоб  не  розмінюватись  знову
На  дріб'язок  образ  і  люті,
І  мстивих  задумів  намову
У  їхньому  ж  втопити    бруді.

Щоб  мідяками  не  бряжчало,
Що  золотом  дзвеніте  має.
Чого  завжди  було  замало,
І  тут,і  там  -  за  небокраєм...

У  Вічності  єдиним  скарбом
Завжди    залишиться  -    людина.
Тож,  різнобарвимось  на  фарби
Душі  своєї,що  нетлінна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721469
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.03.2017


Забажай сьогодні дива

Забажай  сьогодні  дива,забажай!
Віщих  снів  німі  світлини  оживи.
Через  вінця  хай  проллється,через  край,
Терпкий  напій  приворотної  трави.

Забажай  гучного  свята,забажай!
Всьому  світові,змарнілому  від  сну.
Танець  леготу  в  волоссі  не  спиняй,
Не  спиняй  новонароджену  весну...

І  в  останнє  рівнодення  по  зимі,
Забажай  пресвітлих  сутінків  життя.
Щоб  ніхто  згасити  сонце  не  посмів  -  
Всім  не  буде  в  рівнодення  вороття...

На  перетині  невидимих  шляхів,
Двох  світил,двох  іпостасей,двох  стихій,
Забажай,  щоб  первоцвітом  нам  розцвів
Хоч  єдиний  ранок  виправданих  мрій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720938
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.02.2017


Прозорий трунок ранньої весни…

Прозорий  трунок  ранньої  весни
Вже  напуває  мовчазні  дерева.
Хоча  вітри  дзвенять  ще  кришталево,
У  срібнім  камертоні  далини.

Сусідський  кіт,взірзевий  дотепер,
Вже  десь  почав  найпершу  серенаду...
Солодка  ж  млість  передчуття  розради
Згадала  спадок  лицарських  манер...

В  повітрі  пахне  пролісками.  І,
Над  юрбами  змарнілих  перехожих,
Летить  Любов,  на  Божий  усміх  схожа,
В  небесному  звабливому  вбранні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720161
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.02.2017


За мотивом мого безсоння…

За  мотивом  мого  безсоння,
В  кінофільмі  нового  дня  -  
Сто  локацій...  І  безборонні
В  кожнім  тлі:  тільки  ти  і  я.
 
На  пероні  прощань  вокзалу,
Чи  під  кроною  сніжних  віт,
Ми  -  луна  від  нічного  шалу.
Полуденний  німий  рапід...

Напівянголи,напівтіні  ,
Не  здаємося  висоті.
Мов  метелики  в  павутинні,
Копирсаємось  в  суєті.

І,щоранку,  з  новим  відлунням
Під  прожекторами  подій,
Залишаємо  тонкорунні
Душі  наші  в  екрані  мрій...

Об'єктивом  нічного  неба,
Зафільмовуючи  жагу,
Нищу  кадри  ,котрі  -  без  тебе,
І  дублюю  нову  снагу.

Щоб  в  сценарій  мого  безсоння
В  кінофільмі    нового  дня,
Увійшли  ми  не  безборонні,
А  щасливі.Хай  навмання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718661
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 17.02.2017


Від порожнечі всесвіту в собі…

Від  порожнечі  всесвіту  в  собі
Стрибну  у  вир  твого  п'янкого  літа.
Щоб  серця  пустка,ніжністю  залита,
Там  зникла  безвісти,в  медвяній  боротьбі

Зазнавши  ран  солодких.І  нехай
Опісля  полином  гірким  напоїть
Бездушний  час.  Він  рани  не  загоїть,
І  в  карті  пам'яті  вже  не  зітре  розмай.

Як  ратоборець  справжнього  тепла,
В  минулому  -  безхатченко  космічний,
Віднині,я  лишаюся  навічно
В  квітучій  віхолі,що  нас  оповила.

Плекайся  ж  ,літо  світлих  сподівань!
Мій  шлях  відмови  від  себе  чужого.
Простити  все  я  не  благаю  Бога,
Бо  щастя  варте  глибини  страждань...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718083
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2017


Це місто спить. . ( усім "райцентрам" присвячується, окрім унікальних)

Це  місто  спить...  Так  спить  тендітна  квітка
Під  крижаною  ковдрою  снігів.
І  в  тому  сні  -  вся  паморозь  віків
Й  суцвіття  доль,що  виросли  нізвідки

І  увійшли  в  ніщо...  Лишивши  світлий  сум
Цим  вулицям  ,будинкам    і  обличчям.
Де  мрії  поріднилися  і  відчай,
Де  розквіт  обертається  на  глум.

Це  місто  -  спить.Вдень  і  вночі  -  РОКАМИ,
Ховаючи    у  гамір  суєти
Тужливий  щем  людської  самоти
Й  шекспірівські  провінціальні  драми.

Ми  ж    ,в  нетрях  сонних  вулиць    розчинились.
Нас  -  не  знайти...Якби  не  наша  тінь,
Що  від  негоди  нових  потрясінь,
Мов  паросток  в  шпарині,  зачаїлась.
 
Тож  ,  чи  зійде  невидимий  той  сніг
З  дахів  і  душ  заблуканого  міста?
Щоб  процвісти  прозрінням  променисто,
Очистившись,  як  від  спокути  гріх...

P.S.    Зійде  той  сніг  прозорою  водою.
Так  МАЄ    бути.  Світ  на  тім  стоїть.
Та,  щоб  прокинутись,  і  все  ж  почати  жить,
Так  треба  обернутися  собою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717093
рубрика: Вірші, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 08.02.2017


Волати? Збожеволіти? Втекти?

Волати?  Збожеволіти?  Втекти?
Лягає  день  багнюкою  під  ноги
І,вже,  здається,  що  немає  змоги
Ні  мовчки  впасти,ані  далі  йти..

Хирлявим  дивом  здичавілий  сад
У  сутінках  стоїть,  мов  у  жалобі,
І,  як  химера  ,у  людській  подобі,
Блукає  розпач  між  дерев  та  хат..

Шепоче  щось,і  бавиться  з  дощем,
Зриває  листя,кличе  всіх    у  вирій..
І,мов  приблуда,  в  одежині  сірій
У  серце  стука  й  проситься  з  плачем...

Ні  збожеволіти    від  цього  ,ні  втекти    -  
Зомліла  ніч...І  тиша  разом  з  нею.
І  тільки  смуток  срібною  зорею
Зійде,  де  розпачу  загубляться  сліди..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715960
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2017


В далеких мандрах…

В  далеких  мандрах  світом  самоти
Що  ти  шукаєш  досі,подорожній?
І,нині,  на  шляху  своїм    тривожнім
Кого  так  вперто  прагнеш  віднайти?

Позаду  вже  півсвіту,півжиття...
Чиїсь  злилися  долі  та  обличчя...
Хто  і  куди  тебе  так  тужно  кличе
Піти  без  сумніву,піти  без  вороття?

Де  Вирій  твій,  куди  летить  душа
Зігрітися,чи  перезимувати,
Напитись  сил,  щоб  далі  мандрувати,
Отримавши  від  Долі    відкоша..?

Мовчиш,мов  Час...  Вуста  німі  твої.
І  тільки  небо  таємничо    сяє.
Бо  ж  ,окрім    тебе,тільки    Вишній  знає,
Де  ждуть  тебе  омріяні  краї...

Усі  ми  -  подорожні  в  цьому  світі.
І  лабіринт  шляхів  -  не  осягнуть.
Життя  -  це  мандри...  То  єдина  суть,
В  якому  б  не  з'явились  ми  столітті..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715937
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.02.2017


І сумніше за сніг

І  сумніше  за  сніг
На  останніх  змарнілих  квітах
Завмирає  твій  сміх
На  яскравій  листівці  літа.
Розсипається  спів
Порошинами  сірих  буднів
Хуртовиною  слів
На  пероні,де  надто  людно...

І  сильніше  за  хміль
Молодого  вина  побачень
Вабить  згуба  зусиль
І  миттєвостей  необачних.
Цнота  падає  ниць,
І  думки  застигають  глеєм.
А  в  проваллі  зіниць  -
Лиш  волосся  твого  лілея...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714456
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2017


Пора безсоння. Променад тіней

Пора  безсоння.  Променад  тіней
Приборканого  часом  навіженства.
Про  необачно  втрачене  блаженство
Співає  тихо  в  темряві  Орфей.

Час  роздумів,  спокут  і  каяття.
У  кожну  зірку  вкарбувався  спогад.
Минуле  і  майбутнє  зовсім  поряд
А  поміж  ними  щось  шука  життя...

Шляхів  у  небо?  Світла?Просто  снів?
Чи  від  людей  відвертості  свічада?
Мабуть,йому  лише  одна  відрада
У  цім  безсонні  -  той,Орфеїв  спів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714454
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2017


Перед Різдвом

Десь  чути  легкий  порух  дивних  крил...
Це  янголи,мабуть,  з  небес  злітають.
І  у  пітьмі  до  тебе  шлях  шукають,
Щоб  доторкнутись  до  твоїх  вітрил.

Вони  торкнуться,бо  сьогодні  ніч,
Коли  всі  спраглі  серцем  прагнуть  дива.
Лише  повір  -  все  збудеться  щасливо,
Жалю  тягар  нараз  спаде  із  пліч.

Над  хмарами  вже  срібло  ллє  зоря,
В  зіниці,в  душі,декому  -  на  скроні.
І,значить,відтепер  ти  не  в  полоні
У  сумнівів,і  можна  -  за  моря!

До  берегів,що  маряться  у  снах,
Що  мріються  своєю  висотою,
Де  будеш  справжнім  і  новим  собою
У  поступі  новітнім  і  в  піснях.

Але,коли  ти  янголів  почув,
І  вже  зоря  зійшла  над  видноколом,
Ти  просто  ще  раз  озирнись  навколо,
Про  когось  поруч,може,  ти  забув?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710456
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.01.2017


А ми з тобою сутінки залишим

А  ми  з  тобою  сутінки  залишим,
Бо  між  життям  і  ніччю  досить  жити.
І  новий  розділ  пам'яті  напишем
Про    джерело    з  якого  варто  пити.

Про  дивограй,  де  варто  вдруге,втретє,
Переродитись  ,і  -  явитись  птахом...
І  ,кришталево  ,  в    новім    чистім  злеті
Дать  відкоша  ,  мов  світ  старому  жаху
Неприйняття.  Полинувши  крізь  тіні,
Світліше    відчувати  і  чинити...
І  ми  згадаємо,що  душі    в  нас  -  нетлінні,
І  ,  спробуємо    біль  в  них  полюбити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705689
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.12.2016


По стелі сонній до мого обличчя

По  стелі  сонній  до  мого  обличччя
Тендітне  світло  робить  легкий  крок.
Крізь  верховіття  сплетених  гілок
Рудий  сурмач  з  собою  знову  кличе.
Блукати  світом...В  хугу,  в  спеку,  в  дощ
Чогось  шукати...Клопоту?  Розради?
Нема  думкам  ні  спокою,ні  ладу  -  
Така  собі  юрба  з  базарних  площ...
Рудий    -  сурмить.І  щемом  у  душі  
Тієї  сурми  чується  відгомін.
Ось  вже  вона  неначе  дивний  пломінь,
І  тане  лід  останньої  межі...
Знов  перший  крок.
Що  ж,Боже,  збережи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705306
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016


Зима тремтить в застуді

Зима  тремтить  в  застуді.
Привид  білий  осніженого  вітру  сів    на  дах,
А  ,спопеліле  на  твоїх  вустах,
Моє    ім'я  ,  повільно  відлетіло  в  горішню  тишу...

З  осяйних  пустель  воно  колись  повернеться.
А  доти  -  нехай  блукає,наче  менестрель  
В  шуканні  панацеї  від  скорботи...
Свіча  освітить  темінь  самоти  твого  будинку.
Віск  сльоза  освятить.
Неспокій  мій  не  зможе  геть  піти.
Твоє  ж  чекання  знов  не  буде  спати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705295
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 07.12.2016


Сьогодні п'ємо :я і самота…

Сьогодні  п'ємо:  я  і  самота
Поміж  людей,і  ніби,  справжніх  друзів.
Дилема  -  до  відвертого-  проста:
Почує  хто  у  цій  хмільній  окрузі?..

У  падолисті  згаяних  сердець
Останній  жмуток  дИхання  і  мрії...
Чи  невгамовний  і  бездумний  герць
Якогось  самоствердження?..  Сіріє...

Це,мабуть  ,ранок..Стука  у  вікно...
А  ти  і  чуєш,і  не  хочеш  знати.
І,ніби,відчуваєш  як  давно
Втомився  від  обов'язку  чекати

На  бажане...А  дива  -все  нема...
І  дИхання  так  бракне...І,відверто,
Остання  мрія  -  без  тебе    -  сама
Аутодафе...І  тільки  серце  вперто

Тримає  ритм.І,навіть  без  покори,
Без  утиску  ,без  сорому,  без  дій,
Ти  знову  розумієш:  біль    -  це  море...
А  ти  -  лиш  крапля  у  його  воді...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703122
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2016


Всіх кольорів цієї ночі сни. .

Всіх  кольорів  цієї  ночі  сни
Прийдуть  до  нас  і  гратимуть  виставу.
Щоб  ми  ми  сягнули  неба  глибини,
Допоки  ранку  з'явиться  заграва.    

Юрба  тіней  шепочеться    в  кутку
Так,  ніби  їй  все  наперед  відомо...
І  ніч  стоїть  в  терновому  вінку
Як  мати,що  чекає  нас  додому...

Десяток  драм  з'єднається  в  одну
У  сяйві  місячнім,немов  у  світлі  рампи...
Прийде  світанок...  Присмак  полину...
І  сни  в  очах  застигнуть,як  естампи...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701394
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2016


Я шукав своє обличчя …

Я  шукав  своє  обличчя
За  твоїх  повік  стіною.
Так  шукають  крізь  сторіччя
Всі  причинні  супокою...

І  крізь  паморозь  розмови
НаслухАв    ім'я  твоє  я...
Так  мисливці  йдуть  на  лови
Під  ранковою  зорею...

Хоч  би  доторку  долоні
До  снаги  довготерпіння!..
Та  крізь  серце  -  аж  у  скроні  -
Блискавично  б'є  сумління...

Золотавлять  простір  зорі.
Тільки  жодної  в  долоні.
Тільки  в  місячнім  мінорі
Линуть  мрії  безборонні...

Я  ж  в  тобі,  як  у  свічаді,
Видивляюся  таємно
Майбуття  стежки  хрещаті.
Та  в  очах  твоїх  -  так  темно...

Не  знайшов  свого  обличчя.
Ледве  імені  не  втратив.
Бо  прийшла  ти  з  потойбіччя
Душу  назавжди  забрати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701371
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 18.11.2016


Між двох свічад

Між  двох  свічад:  між  небом  і  собою,
Вдивляючись  в  пітьму  своїх  зіниць,
Я  ,наче  тінь  над  темною  водою,
Пливу  за  течією  горілиць.

ТАК  треба  світла,щоб  не  розчинитись,
В  тумані  передбачень  і  бажань...
А  течія  все  не  дає  спинитись
У  вирі  ритмізованих  волань

І  все  стрімкіше  спокушАє    душу
Дістатись  дна  на  споді  самоти...
Я  Декалогу  стрій  уже  порушив...
Але  наосліп  і  тепер  іти..

Пливе  пітьма  в  зіницях  і  навколо...
Чи  розпачам  є  свій  скінчЕнний  лік?..
Чи  вже  навіки  згасне  видноколо?.
А,може  ,просто  -  не  відкрив  повік?..

А,може  ,  досі  не  туди  дивився?
Не  в  ТЕ  свічадо,не  о  тій  порі?
І  погляд  мій  як  промінь,що  згубився
На  дні  намулу,  а  не  згас  вгорі?

Ні..  Досить  слів  і  досить  застережень.
Я  відкриваю  очі  горілиць.
І  буде  світло!  Світло  -  без    обмежень
Крізь  серце  й  душу...  З  неба  -  -  до  зіниць

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700105
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2016


Я намалюю твій портрет

Я  намалюю  твій  портрет
Найтоншим  пензлем  мрій  і  муки
Щоб  віщий  сон  про  бутність  злуки
Осяяв  завтра,наперед.

Я  вималюю  погляд  твій,
І  світла  вимолю  у  Бога,
Щоби  в  пітьмі  життя  дороги
Складалися  в  один  сувій.

Я  напишу  жагу  свою
На  синій  цноті  цього  неба...
Бо  більшої  нема  потреби
Окрім  промовити:"Люблю..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699819
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016


Зупинись! Знову місяць вповні…

Зупинись!  Знову  місяць  вповні...
На  химері  його  обличчя
Віддзеркалено:  ми  -  ще  зовні,
І  життя  наше  -  на  узбіччі...

Не  пізнали  ми  ще  глибИни
Ті,  що  видно  йому  із  неба,
І  від  того  нам  щохвилини
В  скроні  стука  життя  потреба.

Ось  чому  нам  у  цьому  світлі
Ще  ввижається  все  містичним.
Ми  -  суцвіття  ще  нерозквітлі,
Що  застигли  метафізично...

Повний  місяць,мов  третє  око,
Бачить  все,що  в  душі  насподі...
Тож,ступаймо  в  життя  широко,
На  узбіччі  чекати  -  годі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699817
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2016


Де втаємничено крок. .

Де  втаємничено  крок
Втечі  твого  майбутя,
Де  у  свічаді  життя
Вже  немпомітно  зірок,


Хочу  лишитись  останньою
Линвою,  з  тьми    -  в  небеса...
Де  світанкова  роса
Ляже  стежиною    ранньою...

Щоб  в  лабіринті  вагань
Вибір  лишив  я  один  -  
Спільний  стрибок    в  часоплин,
Без  тягара  зазіхань...

І  не  від  розпачу!  -  Ні!  -
Просто:повітря  потреба...
І  там,  де  розколеться  небо  -
Вибухнуть  віри  вогні..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697401
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 29.10.2016


Стирає час обличчя і сліди…

Стирає  час  обличчя  і  сліди,
І  нас    на  порох  ладен  обернути,
Та  тихо  щезнуть  ,-  Боже,відведи!
Щоб,хоч  на  мить,  та  кожен  був  почутим..

Хай  камертоном  світу  прозвучить
Відлуння  душ,сердець  ритмічне  соло...
І  жоден  голос  білше  не  змовчить,
Зустрівши  забуття  за    видноколом...

Ось  так  і  я  ,колись  безмовний  мім,
Шукаю  музику  життя  у  кожній  миті.
І,  словоспівом  в  супроводі  рим,
Свій  ставлю  слід,  де  всі  шляхи    розмиті.

І    над  німим  проваллям,  на  межі,
Коли  від  розпачу  повік  вже    не  піднять..
Я  біль  кладу    на  нотний  стан  душі,
Щоб  пісню  долі  тихо  доспівать..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696956
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2016


Над синіми мостами наших мрій…

Над  синіми  мостами  наших  снів
Бринить  луна  колишніх  сподівань.
І  паморозь  усіх  недочекань
Примарним  робить  світло  ліхтарів
     
На  площі  Долі...  В  сутінках  думок
Ще  чути  звук  твоїх  непевних  кроків..
Так,ніби  від  жаги  гірських  потоків
Лишився  гомінкий  струмок...

Над  синіми  мостами  наших  снів
Аврора  не  проїде  в  колісниці...
Для  ніжності  нам  двом  забракло  криці...
А,може,просто  -  кришталевих  слів...

Ну,що  ж  ,прощай,мій  кольоровий  сон,
Мій  міст  у  безмір,  в  спомин  довжиною...
Мені  так  легко  спалося  з  тобою...
Шкода,  не  заспівалось  в  унісон...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695900
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 21.10.2016


Коли в тобі лишаєшся лиш ти…

Коли  в  тобі  лишаєшся  лиш  ти
Без  лоску,  без  пихи,  лише  в  надії,
Наводжу  я  невидимі  мости
Понад  розпук...  І  розпач  мій  -  маліє...

І  віщі  сни  збуваються  нараз,
І  хочеться  співати  й  просто  жити.
Та  у  воді  надуманих  образ
Всі  сумніви  відразу  розчинити.

І  миті  й  літери  зливаються  в  очах
В  один  вітраж,де  променева  злива...
І  знов  здається:  що  до  тебе  -  змах
Моїх  повік,  і  все  за  мить  -  можливо...

Коли  в  тобі  лишаєшся  лиш  ти,
Те,  що  на  споді  серця-  пломеніє.
І  зводяться  невидимі  мости
Над  тим  бездонням,де  любов  зоріє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695725
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 21.10.2016


І досить погляду…

І  досить  погляду  наповнить  порожнечу,
Коли  все  тіло  -  блискавка  і  грім...
І  кожен  крок  -  це  вже  таємна  втеча
Мого  безумства  -  тереном  твоїм...
Не  треба  слів...  Промовисте  тремтіння,
У  павутинні  сумніву  й  снаги,
Озвучить  спантеличине  сумління
В  ту  мить,  коли  розталі  вже  сніги
Самотності  топитимуть  розлуки,
Роз'єднані    у  лихослів'ї  днів,
Водоворотом  бажаної  злуки,
В  якій  вже  не  шукаєш  берегів...
І  подиху  замало  зупинитись,
Щоб  увібрати  все  блаженство  миті...
Де  погляд  -  доля,  варто  їй  коритись,
Коли  зіниці  спраглі  та  відкриті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692303
рубрика: Вірші, Iнтимна лірика
дата поступления 04.10.2016


Вже вкотре золотава заметіль…

Вже  вкотре  золотава  заметіль,
Нестримно  бешкетуючи  з  імлою,
Ховає  скло  між  правдою  та  грою,
Останніх  не  шкодуючи  зусиль.

А  десь  на  хмарі  плаче  янголя,
Мов  пташеня,що  в  небі  заблукало
Ще  на  світанні,поки  місто  спало,
Оманами  неспокій  розбавля.

Знов  між  землею  й  небом  згине  день...
Та  хмари  не  захочуть  заридати.
Чи  не  тому  в  малому  янголяти
Бринить  сльоза  на  вії?  ..Та  лишень

Розсипле  вечір  свій  сухий  вінок,
Зупиниться  багряна  хуртовина,
Немов  би  відчуваючи  провину
За  наготу  облітаних  гілок.

І  крила  затріпочуть,понесуть
Мандрівника  до  отчого  порогу...
Так,  наче  хтось  підкаже  їм  дорогу.
Це  ,мабуть,  просто  зорі  знов  зійдуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692298
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.10.2016


Якщо ти віддаси. .

Якщо  ти  віддаси  мій  попіл  вітру,
Омріяно,  я  ,врешті,  стану  морем...
Тобі  ж  лишу  свою  краплину  світлу,
Що  викохана  болем  неозорим..

В  перлинній  піні  ,на  смарагді  хвилі,
Я,врешті,відпущу  себе  на  волю.
Німіють  ноти  ,  і  слова    -  безсилі
В  цій  благодаті,  що    вінчає    долю

За  обрієм,де  небо  стане  морем...
Де  душі  причащає  вічний  спокій...
У  Всесвіт  увіллюся  я  прозорий,
В  життя  нове,надсвітле,надглибоке..

Віддай  мій  попіл  вільнодумцю  вітру
Під  співи  синьоокої  стихії...
Мій  янголе,  учителю,арбітре,
В  останню    мить  прощання  і  надії...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689318
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016


Так рідко бачиш мене. .

Так  рідко    бачиш  мене  усміхненим?
Німі  занадто  вуста  для  радощів...
Надмірно    стримані,  бо  задихані  
У  поцілунках  та  інших  прянощах..

Так  рідко  бачиш  мене  тверезого?
Від  цього  сорому  -  не  ховаюся!
А  просто  ламаю  гілки  березові  -
І  п'ю  їхній  сік,  і  ним  упиваюсь  я...

Заглянь  у  очі  мої    без  остраху  -
Зуміють  очі  тобі  віддячити...
Аби  дивилися  в  них    -    без  поспіху,
Аби  хотіли  мене  побачити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689206
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 16.09.2016


Перший подих і перший крок. .

Перший  подих  і  перший  крок,
І  промовлене  перше  слово  -  
Все  вкарбовано  в  тло  зірок
Як  небесна  життя  основа.

І  куди  б  не  вели  шляхи  ,
До  своєї  йдемо    Голгофи...
Бо  даровано  нам  снаги
Для  надії...  Та  ще  -  на  строфи...

Хоч  яких  докладеш  зусиль,
Не  уникнути  слів  ,  що  ранять...
І  тяжіє  відбитком  -  біль,
Як  в  свічаді  застигла  пам'ять.

Хоч  мережити  можна  сни,
Накликати  крилаті  мрії,
Не  сягнути  нам  глибини:
Що  для  кожного  Бог  воліє?..

Годі,  брате  ,  клясти  талан,
Кам'яніючи  у  знемозі,
Не  злічити  незримих  ран,
Але  ,  все  ж  таки  ми  -  в  дорозі!

До  підніжжя  Голгофи  -  крок...
Стежка  прощі  -  як  сходи    вгору...
Так  ідемо  ми  в  певний  строк
Всі,  до  внутрішнього  притвору...

Неофіти  і  злидарі,
Дурні,  генії,  правдолюби...
Серцем  бачимо  Хрест  вгорі,
Вірим  -  душам  не  буде  згуби!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689202
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2016


А час минає…

А  час  минає...Зміною  облич,
Газетним  мохом  і  обридлим  жартом...
І  ти  його  хоч  сто  разів  поклич  -  
Безповоротності  завжди  чатує  варта.

Тікає  час...  Як  злодій    чи  як  ті,
Хто  потайки  тобі  відтяли  крила,
Допоки  ти  у  людній  самоті
Плекав  снагу,що  в  римах  заблудила...

Сміється  час,ховаючись  у  тлін,
Над  усіма  володарями  світу.
Бо  твердо  знає:  всюдисущий  плин
І  від  династій  не  лишає  сліду...

Біжить  крізь  нас  бурхливим  виром  час,
Його  потік  не  знає  перепони.
Він  залишає  душі  без  прикрас,
Звільнивши  їх  від  тіла,мов  з  полону.

Ще  -  час  летить,  як  небом  зорепад
В  своїй  красі,  у  фантастичнім  світлі.
І  все  ж  вертає,іноді,  назад  
Цілунком  пам'яті  у  яблуні  розквітлій...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688985
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016


У променях вечірньої зорі…

У  променях  вечірньої  зорі
Співаєш  ти  ,  так,наче  це  -    востаннє...
Твоя  душа  давно  вже  там,вгорі,
А  тут  -  земна  моя  розпука  рання...

Звучить  оркестр  завершеного  дня,
Слухач  один  -  завмерлий  світ  навколо...
І  я  ловлю  губами  навмання
Твоє  меланхолійне  щемне  соло...

Таких  пісень  ніхто  ще  не  співав.
В  мелодії  цій  варто  потонути...
Хтось  понад  хмарами  вірша  на  неї  склав,
Аби  хоч  раз  в  житті  колись  почути,

Відчути,  вистраждати,  захлинутись  і,
З  останніми  акордами  -  зомліти...
І  тільки  ти,  у  променях  зорі
Горітимеш,співаючи,щоб  жити...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688979
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.09.2016


Буду бавитись і тонути…

Буду  бавитись  і  тонути,
В  сонній  зливі  твого  волосся...
Щоб  навіки  себе  забути
У  думках  твоїх...Щоб  збулося

Все,  що  ніч  нам  пророче  снила
І  святили  промінням  зорі...
Бо  у  снах  тих  небесна  сила,
Ми  у  неї  в  німій  покорі.

Так-  без  слів  -  тільки  подих  в  подих  -  
Я  у  безмір  твій  тихо  лину...
А  як  ранок  проллє  свій  подив,
Я  в  тобі  -  назавжди  -загину..

Щоб  у  серці  твоїм,  воскреслий,
Вже  довічним    лишився  бранцем.
Щоб  нас  сонячне  перевесло
У  вінчальнім  з'єднало  танці...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687103
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016


Вже вечір запалив нам ліхтарі…

Вже    вечір  запалив  нам  ліхтарі,
І  темним  птахом  закружляв  над  містом,
Від  подиху  його  -    в  очах  імлисто,
І  порятунок  тільки  там  -  вгорі...

О,незбагненність  прагнення  душі
Прогулянок  небесними  шляхами...
Що  ти  шукаєш?  Сни  чи  міражі?
Чи,може,  першу  сходинку  до  храму

З  якого  вийшла?  Мандри  поміж  хмар
Без  впевненості  напрямку  до  цілі...
І  знову  гасне  у  своїм  безсиллі
Ранкової  зорі  блідий  ліхтар...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687094
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.09.2016


Осінній блюз над безпорадним

Осінній  блюз    над  безпорадним      містом...
Тендітним  смутком  сиво  так    летить..
І  нас    несе  у  вирі  падолисту
За  межі  світу..В  танучу  блакить..

Кружляє  все:  дахи,дерева,  долі  
Немов  сам  Пан  заграв  тут  на  дуді..
І,  незбагненно    -  від  тепла  чи  солі?  -
Сльоза  не  тане    в  дощовій  воді...

Ще  лине  блюз    багряно  -  золотавий,
Дзвенить  ще        й  досі  звичне  :  "Ми....."
Остання  дія  ніжної  вистави
 Перед  антрактом  лютої  -зими...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686708
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016


Ворожила на досвітніх росах. .

Ворожила  на  досвітніх  росах,
Одягала  вранішній  туман,
З  вітром  заплітала  в  довгі  коси
Зірваний  опівночі  дурман...

Струменіла  чистою  водою,
Втамувала  ж  -  молодим  вином...
Розчинилась  срібною  луною.
Найкоротшим,найсолодшим  сном...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686502
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


Окриль свою печаль…

Окриль  свою  печаль  і  -  відпусти...
Спали  свій  біль  і  попіл  кинь  на  вітер.
Слова  образ  -  це  ж  просто  купа  літер,
Якими  хтось  недбало  насмітив.

Окриль  своі  думки  і  -  відлітай
У  вільнім  братстві  мандрівного  птаства,
Де  не  скарбів  не  треба  ,ані  царства,
Щоб  мати  спокій.  Просто  -  відлітай

Туди,  у  світло...Сонячні  дощі  
Втамують  все:  від  спраги  до  розпуки...
І  ні  відлунь    їх,  ані  перегуків
Ти  більше  не  почуєш  уночі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686501
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016


А знаєш…

А  знаєш,  колись  ми  станемо  просто  зелом...
І  соком  своїм  нас  буде    земля  напувати.
Турботливі  ранки  нас  пестити  будуть  теплом,
А  легіт  весняний  свою  колискову  співати...

Ні,  не  забариться  оте  незбагненне  "колись"...
Розхристаний  вітер    його  нам  давно  пророкує.
Але  не  спиняйся,  за  ліве  плече  не  дивись,
Ту  мить  урочисту  сполохане  серце  відчує...

А  поки  стежки  хрестами  лягають,  мов  тінь
Від  сивого  сонця  ,  розп'ятого  на  небосхилі,
Таким  як  судилось  у  вирву  життєву  поринь,
І  Богу  подякуй  за  ці  невгамовнії  хвилі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686305
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2016


Ти - самотня верба…

Ти  -  самотня  верба  серед  пустки  зрадливої  долі.
Десь  у  вітах  твоїх  погубились  до  неба  шляхи...
Ти  не  вгору  ростеш,а  землею  стаєш  мимоволі,
І  від  того  у  кроні  давно  не  співають  птахи...

Наречена  дощу,ти  волосся  схиляєш  до  долу,
В  нім  колишеться  вітру  прозоро  -  химерна  фата.
Всесвіт,    наче  вівтар,  невеселе  освячує  соло:
То  кохання  твоє  одично  вітає  сльота...

Повінчає  журба,доки  хмари  ще  не  відлетіли,
Цю  покору  німу  і  негоди  сумління  бліде.
Будуть  пестити  краплі  гнучке  і  незаймане  тіло,
Та  від  ніжностей  тих  лиш  листя  твоє  опаде...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686302
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016


Бачу й досі: у твоїм волоссі…

Бачу  й  досі:  у  твоїм  волоссі
Яблунево  квітень  заблукав...
Досі  чую  тихе  триголосся
Цвіту,вітру,  тонкорунних  трав.

Знову  бачу  відблиски    гарячі
Поцілунків  сонця  на  щоках.
Ще  й  тепер  тремтить  в  мені,неначе
Павутиння,  потаємний  страх...

Сходинками  спогадів  зі  споду
Сну  й  тривог  шукати  щастя  слід
Сліпо  йду,  згадавши  насолоду
 Чути  сміх  твій  у  сплетінні  віт.

З  того  саду,о  моя  розрадо,
Повінь  пахощів  -  на  подих  -  поверни!
Порожньо...  Світлини  сну  зім'ято...
Вкотре    -  не  дістати  до  весни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686091
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016


Мені сьогодні вітер шепотів…

Мені  сьогодні  вітер  шепотів
У  пурпуровім  видиві  світанку.
І  спокій  мій,крізь  сплячу  ще  фіранку,
Слухняно  з  ним  за  обрій  відлетів...

І  оселився  в  серці  спраглий  день.
Думок  безладних  здійнявся  торнадо...
Дарунок  долі  чи  таємна  зрада?
Чи  зле  похмілля  від  вина  пісень?..

Підступний  вітре,ти  ж  не  залишив
Ні  пари  крил,ані  дороговказу,
Щоб  мати  змогу  стрімголов,відразу
В  горішній  твій  поринути  приплив...

Та  в  шепоті  твоїм  я  все  ж  відчув
Далекий  відгук  втраченого  неба,
Й  землі  віднині  вже  мені  не  треба...
Я  все  земне  від  себе  відпущу...

Лише  б    лишилась  неземна  любов
У  музиці  весняного  цвітіння,
І  світлий  промінь  чистого  сумління
На  тлі  покрови  вічних  корогов...

Лиш  вистачило  б  сили  на  стрибок
З  вершини  літ  в  провалля  позахмарне,
Щоб  всі  безсоння  не  минули  марно
В  потрібний  час,  в  благословенний  строк...

Мені  сьогодні  вітер  шепотів
У  пурпуровім  видиві  світанку.
Господня  воля,  жарт  чи  забаганка?
Я  й  дотепер  як  слід  не  зрозумів...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686089
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016


Забери в мене все

Забери  в  мене  все,залиши  тільки  музику  вітру...
Ту,де  бабине  літо  танцює  у  ритмі  душі.
Бо  немає  нічого,є  просто  розчинене  світло,
Що  малює  цей  світ  танцюючим  біля  межі...

Я  до  Тебе  прийду,і  до  ніг  покладу  свої  крила,
Що  носили  мене  по  усіх  піднебесних  стежках...
І  в  притулку  Твоєму,де  мешкають  слава  і  сила,
Розпалю  той  вогонь,що  досі  ховаю  в  очах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685937
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2016


В зіницях збережу…

В  зіницях  збережу  твоє  обличчя,
Коли  в  імлу  все  осінь  загорне.
Самотній  крук  зимову  хугу  кличе,
Невже  і  нас  вона  не  обмине?..
Луною  мрій    в  повітрі  подих  тане,
Минулий  подих  літньої  жаги...
Змарніле  море  неба  наче  п'яне  -  
Бо  загубило  власні  береги...
Марудить  день  дощів  нудна  розпука,
В  ній  ні    віршів  ,  ані  пісень  нема,
Лише  неспокій  в  скроні  тихо  стука:
"Невже  і  нас  не  обмине  зима?.."
У  серці  збережу  твоє  обличчя,
Якщо  сипне  снігами  забуття
Мені  у  вічі,і  холодний  відчай
Згорить  у  ньому,мов  старе  сміття...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685936
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016


Колискова для. .

Солодких  снів  тобі,  моя  печаль,
Мій  тихий  щем,  мій    біль  і  насолода.
Я  поруч  не  співатиму  ,  на  жаль..
Але  ти  -  є!  І  це    -  вже  нагорода!

Нехай  прийдуть  до  тебе,  хоч  у  снах,
Всі  барви  світу,легко  і  казково.
І  присмаком  солодким  на  вустах,
Залишиться  ця  сніжна  колискова...

Тече  пісок  в  годиннику  зі  скла,
Нечутно,невловимо.непомітно...
Та  ти  чекай  в  цю  заметіль  тепла,
В  якому  гілка  самоти    -  розквітне..

Хоч  за  вікном  все  хуртовинить  час,
Для  тебе  він  зупиниться  до  ранку.
І,  може  статись,  що  колись  для  нас  
Відкриє  він  у  дивосвіт  фіранки..

А  поки  спи,тендітно,мов  маля,
В  турботливих  обіймах  у  дрімоти...
Ця  ніч  піде,нема  їй  вороття...
А  я  лишусь,  бо  серце  знає  хто  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685664
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016


Я раптом загублюсь…

Я  раптом  загублюсь  між  берегів
Твоїх  повік,  в  яких  блищить  безодня,
І  залишусь  блукати  між  світів
Твоєї  загадки  і  власного  безсоння.

І  в  прагненні  дістатися  до  дна
Твоїх  джерел,  від  мушлі  ставши  легшим,
Моя  омано,згуба  і  мана,
Я,мабуть  ,  збожеволію  уперше...

Причинний  і  причетний  до  глибин,
В  твоїх  зіницях  схочу  потонути.
Щоб  ані  спогадів,  ні  видива  світлин,
У  жодного  жалю  вже  не  відчути...

Щоб  загубившись  поміж  берегів  
Твоїх  повік,дожити  до  світанку.
І  вже  без  остраху,без  сумніву,без  слів
Свій  світ    в  тобі  лишити  без  останку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685662
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016


Коли відчинить час

Коли  відчинить  час  свою  таємну  браму
І  частокіл  зневір  порушиться,впаде,
Я  впевнено  ступлю  на  сходинки  до  храму
Святої  простоти.  І    спокоєм  зійде

Земний  останній  день  непевного  блукання
І  праведних  прозрінь  настане  перша  мить...
І  посмішка  німа  застигне  ,мов  зізнання,
В  минулій  глупоті.І  сором  відболить...

І  стану  я  тоді  незрозуміло  тихим,
На  ярмарку  суєт  -    відвертим  як    дитя.
І  зболена  душа  заллється  срібним  сміхом,
Що  висоту  торкне  луною  каяття...


Колись  відчинить  час  свою  таємну  браму,
І  вільно,  на  крилі,  полине  серця  птах.
Лишилося  фінал  у  тривіальній  драмі
Завісою  з  небес  завершити  в  очах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685533
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.08.2016


Місто гасить вогні

Місто  гасить  вогні,навіть  ангели  сіли  спочити.
Осоружна  пітьма  причаїлась  лише  по  кутках...
Я  гойдаю  твій  сон,у  у  долонях    тремтливих  зігрітий,
і  гойдається  світ  мій  у  щасливих,  безсонних  очах...

У  п*янкій  німоті,  крізь  вологий  туман  передрання,
Я  молю  небеса  передчасно  не  кликати  день.
І  квапливо  жену  вбивчу  думку,що  зустріч  -  остання...
І  життя  повертаю  в  передзвони  вчорашніх  пісень.

Ранок  скочив  на  дах,  ранок  променем  б*ється  у  вікна.
Пір*я  ангельських  крил  білим  цвітом  летить  на  вітру...
Квітень  в  шалі  весни.  До  розпук  він  ніколи  не  звикне.
Він  не  винен,що  доля  раптом  з  нами  затіяла  гру...

Я  гойдаю  твій  сон,щоб  ми  довше  лишилися  разом
І  боюся  цілунком  сполохать  цю  благосну  мить...
Кажуть,  доля    любов  випробовує  простором  часу,
Та  повір,  я  віднині  ,  зумію  його  зупинить...































адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685528
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016


Нехай сьогодні

Нехай  сьогодні  буде  все  як  є...
Страх  і  пророцтва  лишимо  на  потім.
Зневіри  зерна  часу  птах  клює,
Не  зупинившись  у  своїм  польоті.

Хай  стане    знову  душам  залюбки
Дивитись  в  небо,  дихати  й  не  спати,
Щоб  простота  ця  їм  далась  взнаки
Можливістю  сміятись  і  літати.

Хоч  на  сьогодні,лиш  на  день  і  ніч,
Щоб  пригадати  звідки,  де  і  хто  ми.
Так  ніби  це  -  життя  раптовий  спіч
З  метою  лікування  від  утоми.

Нехай  сьогодні  буде  все  як  є.
І,  може,завтра  буде  все  як  треба.
Зневіри  зерна  часу  птах  склює
І  нам  засяє  посмішкою  неба...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685307
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.08.2016


Сон

Розчинилися  в  хвилях  світла  -  
І  в  душі  задзвеніла  злива.
І  в  полях  самоти  розквітла
Сон  -  травою  ця  мить.На  диво

Розігналися  і  -у  простір
Полетіли,крильми  зріднились,
Сміло  впали  в  небесну  постіль
і  периною  хмар  накрились...

Десь  між  ніччю  і  днем  застигли,
Загубились  у  часі  вишнім.
Лиш  зірки,мов  космічні  стигми,
Наш  окреслили  всесвіт  грішний...

І  вертатись  назад  не  варто.
Прокидатися  вже  -  навіщо?
Краще  вип*єм  терпіння  кварту
І  чекання,  бо  сон  цей  -  віщий!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685305
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016


Затамований подих

Затамований  подих  і  -  тиша...
Від  напруги  затерплі  вуста...
Тільки  дзвони  у  скронях  -  гучніше,
І  гучніше  від  них  німота...
Тільки  маятник  серця  -  чіткіше,
І  нестерпніше  світло  зірок...
Так  в  душі  незаповнену  нішу
Небо  робить  упевнений  крок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685078
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2016


Фіалкова ніч…

Фіалкова  ніч  звучить  оксамитно,мов  лютня.
І  так  не  важливо,в  якому  з  століть  живемо.
Весь  світ,наче  птах  ,здійнявся  на  крилах  могутніх,
І  ми  разом  з  ним  до  безміру  вже  летимо.

На  відстані  подиху  серце  торкається  серця.
На  відстані  погляду  всі  зрозумілі  слова.
Шовковим  шатром  омріяний  обрій  простерся,
І  місячна  папороть  цвітом  ясним  ожива...

Ні  світу,ні  нас  в  цім  видиві  не  відшукати.
Та  сивий  Господь  до  дива  такого  вже  звик.
Фіалкова  ніч  убралась  у  вічності  шати,
І  час,здивувавшись,раптово  спинився  і  зник...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685077
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016


Осипле серпень…

Осипле  серпень  зоряним  дощем,
І  знову  ми  -  невидимі  сновиди...
І  нас  веде  незрозумілий  щем
В  дзеркальний  простір  потойбічних  видив...

Там,  на  кордоні  марення  і  сну,
Де  сум  століть  спочив  в  сузір*ї  Ліри,
Відкриєм  ми  пречисту  і  ясну
Всевишню  суть  душі,  буття  і  віри...

І  дай  нам,  Боже,легкості  та  сил,
І  каяття  за  шал  і  навіженство.
Щоб  не  змаліти  на  зірковий  пил,
Пізнавши  втаємничене  блаженство...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684989
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.08.2016


Останнім романтикам

Безпритульно  та  врешті  вільно  -
Так  мандрується  вам  щодня.
Ви  -  безхатченки  божевільні.
Небо  й  вітер  -  уся  рідня...

В  битвах  тіл  ви  -  тендітні  тіні,
В  сурмах  площ  ви  -  лише  луна...
самота  як  благословіння
В  морі  доль,  де  немає  дна.

Непричетним  до  дня  облуди,
Вам  опівночі  -  крила  в  дар!
Хоч  несе  кожен  хрест  спокути...
Хто  як  лицар,хто  як  мольфар

І  невпинно  крізь  безнадію
Ви  муруєте  нам  щодня
Кришталеві  мости  до  мрії,
Щоб  іти  ними  навмання...

Залишаю  свій  дім  і  спокій.
Вже  без  остраху  і  сльози,
Йду  за  вами  у  світ  широкий
Божеволіти  від  краси!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684986
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.08.2016