Денис Мірошин

Сторінки (1/9):  « 1»

Людино, а чи справді ти людина?

Людино,  ти  -  істота  унікальна
Спочатку  любиш,  потім  зневажаєш
Ти  зараз  ніжна,  через  мить  безжальна,
А  в  світі  щастя  трепетно  шукаєш

Людино,  ти  -  істота  загадкова
Бо  біль  чужа  тебе  не  переймає
І  може  злість  твоя  невипадкова,
Бо  щастя  все  ніяк  не  наступає

Ти  ріжеш  серце  тим,  хто  тебе  любить,
Жорстоко  раниш  вогняним  ножем
Жага  до  щастя  ще  тебе  погубить,
Але  ти  йдеш  за  дивним  міражем

Ти  мрієш  жити  в  славі  і  визнанні
Життя  так  недостойно  проживаєш,
Але  доходять  дні  твої  останні
Тоді  лиш  про  гріхи  свої  згадаєш

І  голову  до  Бога  простягаєш
Пробачити  благаєш  небеса,
Та  в  цих  думках  болючих  помираєш
Душа  твоя  уже  не  воскреса

Померла  вмить  душа  твоя  єдина
І  навіть  Бог  її  не  врятував
Людино,  а  чи  справді  ти  -  людина?
В  душі  твоїй  лиш  холод  спочивав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735715
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.05.2017


Владислава …

Червона  сукня  на  тобі  яскрава
Стоїш  ти,  мила,  горда  і  вродлива
Здавалось,  "неприступна  Владислава"
Та  все  ж  в  душі  така  сором'язлива

Блактині  очі,  наче  із  картини
Я  думав,  що  такого  не  буває
Так  глибоко  і  дивно  щохвилини
Мене  твій  погляд  чимось  зачіпає

Ти  трохи  менша,  та  не  в  тому  справа
Про  нас  багато  всякого  говорять
Але  кому  це  взагалі  цікаво?
Якщо  весь  світ  зника,  коли  ми  поряд

Дівчата  інші  люблять  поглумитись
Я  їхні  фішки  добре  пам'ятаю
Якщо  захочу  фальші  надивитись,
То  краще  до  театру  завітаю

І  пройде  час,  закінчиться  вистава,
А  дівка  кожна  стане  вмить  вразлива.
І  тільки  "неприступна  Владислава"
Залишиться  в  душі  сором'язлива...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2017


Нас розділяють сотні кілометрів

Нас  розділяють  сотні  кілометрів
Їх  за  хвилину  нам  не  пролетіти
Я  надягну  на  себе  десять  све́трів,
Та  мою  душу  ними  не  зігріти

Роздертий  і  побитий    від  печалі
Мені  твій  голос  зараз  не  зашкодить,
Але  так  дивно  стіни  замовчали
І  по  квартирі  вже  ніхто  не  ходить

Сиджу  на  підвіконні  та  сумую
Дивлюсь  очима  я  кудись  далеко,
Ніяк  цієї  спраги  не  втамую
Розлука,  виявляється,  нелегко

На  кухні  твоя  склянка  спорожніла
Ніхто  не  вип’є  з  неї  трохи  чаю
Ця  квітка  в  вазі  наче  потьмяніла
Та  я  цього  уже  не  помічаю

Із  мого  дому  миттю  зникла  радість,
Бо  ненароком  ти  забрала  із  собою.
Всі  речі  наче  втратили  цікавість
В  кімнатах  знов  запахло  самотою

Ти  прийдеш  вранці,  тихо  і  раптово
Закінчаться  хвилини  розставання
Душа  немов  розквітне  поступово
Наповниш  простір  запахом  кохання  ...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016


Чому ти, Україно, так змінилась?

Чому  ти,  Україно,  так  змінилась?
Ми  вже  не  ті,  які  були  раніше
В  корупції,  брехні  ми  розчинились
І  влада  стала  значно  багатіше

Дорожче  честі  зараз  стали  гроші
Хоча  ми  Раду  так  ретельно  обирали
Здавалось,  що  вони  такі  хороші
Але  в  людей  останнє  забирали

Вже  світ  не  той,  і  брат  іде  на  брата
І  Крим  російським  нині  називають
Але  не  в  тому  є  найбільша  втрата
А  в  тому,  що  країну  убивають

Не  росіяни,  ні,  не  окупанти
А  наші,  українські,  депутати
Рахують  у  кишенях  діаманти
Воюють  не  за  мир,  а  за  мандати  

Панує  в  Україні  тимчасовість
Одні  приходять,  інші  навпаки
Але  у  них  немов  відсутня  совість
Їм  треба  гро́шей  взяти  на  віки

І  до  народу  не  доходить  справа
Ви  гонетесь  за  влади  булавою  
Нам  треба  наша  воля,  наша  слава
І  мирне  небо  понад  головою

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682682
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2016


Осінній смуток

Осінній  смуток  у  вікно  зайшов  
І  зовсім  я  чомусь  йому  не  радий  
Неначе  літом  щось  нове́  знайшов  
А  зараз  непомітно  знову  втратив  
 
Всі  па́рки  вмить  наповнились  водою  
Дощі  їх  щедро  з  неба  поливають  
Дерева  вкрились  тінню  золотою  
І  вулиці  повільно  холодають  

В  душі  тако́ж  цей  холод  і  туман  
Немов  із  вулиці  пройшов  у  тіло  
Здається  наче  хтось  вчинив  обман  
Від  холоду  аж  серце  затремтіло

Не  знаю  я,  що  сталося  зі  мною
Погода  душу  наче  розриває
І  злива  за  вікном  стоїть  стіною
Останки  літа  так  безжально  убиває

За  хмару  тепле  сонце  вже  зайшло
Від  світу  в  ковдрі  хочеться  сховатись
У  вирій  нині  літо  відійшло  
Але  я  встиг  у  нього  закохатись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2016


Крила любові

Злечу  у  небо  і  розправлю  крила
Мені  свою  ти  руку  подаси
Взлітай  разо́м  зі  мною,  моя  мила
Мені  не  жити  без  очей  твоїх  краси

Все  вище  й  вище  летимо  у  хмари
Вони  мене  так  сильно  надихають
Літають  поряд  ще  якісь  примари
Це,  певно,  люди,  що  тако́ж  кохають

І  ми  с  тобою  наче  білі  пта́хи  
Забрались  на  вершину  осягання,
А  десь  внизу  сумують  бідолахи
Що  не  зустріли  справжнього  кохання

Закриєш  очі,  стане  трохи  страшно
Боїшся  ти  такої  висоти
Візьму  на  руки  міцно  і  безстрашно
І  понесу  до  неба  густоти

Ми  сядемо  на  хмару  найм'якішу  
Під  нами  весь,  як  на  долоні,  світ
В  житті  не  бачив  я  картину  цікавішу
На  все  життя  запам'ятаю  цей  політ

Тобі  там  зовсім  вже  не  буде  лячно
Мене  так  ніжно  й  міцно  обіймала
Навіки  я  тобі  безмежно  вдячний
За  крила,  що  мені  подарувала



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016


Для тебе намалюю я картину

Для  тебе  намалюю  я  картину
На  білім  постарілім  полотні
У  цю  похмуру  та  холодну  днину
В  думки́  ти  знову  явишся  мені

Почну  троянду  білу  малювати
Вона  прекрасна,  як  твоя  душа
Але  як  схоче  хтось  її  зірвати
Вона  шипами  рани  залиша

А  поряд  пензлем  зображу  вино,
Що  в  келиху  скляному  спочиває
Я,  озирнувшись,  гляну  у  вікно
І  сердце  знов  на  мить  тебе  згадає

Я  намалюю  білого  кота
Своїм  хвостом  він  трепетно  гойдає
На  ньому  є  накидка  золота
Йому,  напевно,  також  холодає

А  за  вікном  осінній  дощ  пішов
Біжать  від  нього  люди  безнадійно,
Та  я  щасливий,  я  тебе  знайшов
З  тобою  поруч  тепло  і  спокійно

Для  тебе  я  картину  напишу
Наповнену  своїм  переживанням
І  пензем  збоку  підпис  залишу
Як  вічний  символ  нашого  кохання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016


Моє ти сонце, вільне і нестримне

Моє  ти  сонце,  вільне  і  нестримне
Тебе  забути  я  чомусь  не  можу
Зі  мною  наче  коїться  щось  дивне,
Хоча  на  мене  зовсім  це  не  схоже

Мені  немов  чогось  не  вистачає,
Коли  тебе  зі  мной  не  має  поряд
І  серце,  і  душа  –  усе  палає
Мені  лише  потрібен  один  погляд

Я  хочу  зазирнути  в  твої  очі
І  щоб  весь  світ  в  душі  перевернувся
Та  й  відірватись  якось  неохоче
Але  я  помилково  відвернувся

Сміливості  не  вистачило  більше
Ти  плачеш  дуже  сильно,  я  це  знаю
І  ти  не  будеш  десь  шукати  інше
Та  й  я  тебе  ніяк  не  відпускаю

Ти  посміхнися,  я  тебе  прошу
Ну  посміхнися,  я  тебе  благаю
Я  вже  давно  в  душі  слова  ношу
Про  те,  що  я  тако́́ж  тебе  кохаю

Ти  не  повіриш  спершу  своїм  ву́хам
І  ще  раз  вмить  мене  перепитаєш,
А  я  візьму  твої  тремтячі  руки
І  ти  разо́м  зі  мною  вже  літаєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2016


Мене розбудиш ароматом кави

Мене  розбудиш  ароматом  кави
Розкрию  очі,  тілько  що  ожилі
Ти  поцілуєш  мене  ніжно  і  ласкаво
Тими  губами,  що  мені  так  милі

Відчую  терпкий  запах  кофеїну
Його  ти  ложкою  легесенько  взбовтаєш
Ти  вклала  в  нього  всю  свою  таїну
І  те,  як  сильно  ти  мене  кохаєш

Зроблю  ковток  і  весь  віддамся  склянці
Візьму  й  порину  в  неї  з  головою
І  наче  в  світлім  та  шаленім  танці
Мене  закружить  магія  напою

А  твої  очі,  чорні,  наче  кава
Пробудять  в  сердці  іскру  поривання  
Бо  поряд  ти  стоїш  така  цікава
І  душу  знов  наповнить  хвилювання

Візьму  тебе  на  руки  обережно
На  білу  постіль  тихо  покладу
Я  обійматиму  невпинно  і  безмежно
І  ні  на  мить  уже  не  відійду

Ми  будемо  лежати  і  сміятись
Вже  тепле  сонце  прийде  до  вікна,
Але  нам  так  не  хочеться  спинятись
Неначе  в  склянці,  де  не  видно  дна  ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2016