Онучка

Сторінки (1/40):  « 1»

Дух зодягається в свободу. .

Дух  зодягається  в  свободу..
Свобода  в  вітер  вихором  летить.

Свобода  духу  не  спиняється  ніколи.
Вона  між  простором  та  часом  майорить.

Свобода  духу  не  підвладна  чварам,
Обманам,  докорам,  принизливим  словам..

Свобода  пізнається  у  любові
Й  крізь  щирість  духу  світлом  променить..


Хух..  Склались  роздуми  в  рядки  💜

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021


Така як є. .

Така  як  є..
Для  когось  найдорожча.
Душею  тепла.  Вчинкам  вірна  та  словам.

Така  як  є..
Для  когось  наймиліша.
Рідна  по  духу,  поглядам,  думкам.

Така  як  є.
Для  когось  я  спокуса.
Солодка  й  терпка.  Звична  та  складна.

Така  як  є.
В  житті  весь  час  сміюся
Не  тільки  вдень,  а  й  навіть  в  своїх  снах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021


Равлик

Дощ  на  вулиці  ішов..
Дивний  перехожий    
До  калюжі  підійшов

Й  у  ній  равлика  знайшов!
- Що  ж  ти  мокнеш  у  калюжі,
Наче  дурнуватий?!
Плескаєшся  серед  бруду!
Пришелепкуватий!!!

Равлик  каже:

- Не  біда.  Дощ  лише  знадвору.
У  моїй  душі  весна  й  після  ллється  голосна.
У  моїй  душі  веселка  й  зацвітають  рожі.
Дні  в  моїй  душі  завжди  пишні  та  погожі!

Дощ  закінчився  та  наш  дивний  перехожий
Не  збагне  ніяк,  що  день  став  уже  погожий.
Все  йому  навколо  сумно  і  одноманітно.
Равлик  ріжками  йому  замахав  привітно.

- Друже,  сонечко  й  тепло  не  зігріють  зовні
Коли  тонеш    ти  в  душі  у  темній  безодні…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845497
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019


Вибори.

«Я  за  Вову  голосую»,  -  
«гражданін»  кричить  й  віщує:
«Всєх  посадім,  побєдім..  А  язик?
А  пофіг  с  нім!»

Я  ж  це  слухаю  й  німію..
Комунізмом,  розумію,
Чути  так,  що  аж  п‘янить
Й  в  голові  моій  шумить:
То  ж  за  що  ми  всі  боролись?
І  на  що  ми  напоролись?
За  що  хлопці  помирали?
За  що  предки  воювали?
Щоб  при  владі  президент
Створив  новий  прецидент,
Що  моя  вкраінська  мова
Й  зовсім  не  обов‘язкова?

Украінці!  Схаменіться!
Добре-добре  придивіться!
Путін-ВИБОРИ-Зеленський
Й  серіал  той  «преЗЕдентський»-
Це  продумана  програма
Анафема-схема-драма!
Містить  фальш  вся  ЗЕ-програма!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019


Осел.

Коли  осел  ссилається  на  Канта,
То  падає  пістоль  у  лейтенанта!
А  у  педанта  враз  в  очах  темніє
Бо  він  в  надмірності  своій  шизіє.
Осел  же,  дурень  із  сліпим  завзяттям,
Радіє  і  не  знає,  що  прокляттям
Оті  знання  про  Канта  є  для  нього.
Бо  всі  сміються  з  репліки  тупого...
...
Отак  й  в  житті  у  нас  часом  буває..
Хтось  скаже  щось  і  серце  завмирає
Від  радості,  що  отаке  втлумачив..
А  те  ,  що  це  лиш  дурість  не  зобачив..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019


Любов

Любов  без  фальші  та  образ
Це  найкоштовніший  алмаз.
Кохайте  тих,  хто  любить  вас.
Цілуйте  тих,  з  ким  повсякчас
Ви  відчуваєте  екстаз.
І  не  марнуйте  даром  час
Із  тим,  хто  забуває  вас.
...
Не  грає  з  серцем  той,  хто  любить,
Бо  почуттям  своїм  голубить;
Шанує  та  оберігає,
Душею  шепче,  що  кохає.
Цінуйте  тих,  хто  любить  вас
Без  зайвих  слів  та  пишних  фраз..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Я несу тобі вітання.

Я  несу  тобі  вітання
Й  сонця  ясного  світання.
Розкажу  тобі  таємно  -
Воно  листям  грає  чемно.
А  ще  знай,  що  за  вікном
Ліс  прокинувся  кругом.
Пташки  в  ньому  вже  співають
Весну  красну  закликають))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Нема між нами вже "якби".

Якщо  ти  любиш,  то  візьми;
якщо  ти  любиш,  забери
Мене  й  моє  тихе  "не  можу".
Вдихай  мене  як  квітку  гожу.

Торкайся  тіла  і  душі.
Читай  мені  свої  вірші.
Та  тишини  не  розтинай
І  сон  мій  дивний  не  лякай.

І  як  до  чистої  краплини
Горнись  до  мене  мій  єдиний.
Пливи  в  мені,  мов  у  ріці...
Нема  між  нами  вже  "якби".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827105
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


сатира

Із  серця  в  мозок  дико  мчать  нейрони.
Розум  не  відає  поняттям  «забобони».
У  скронях  чутно,    як  бринить  кришталь.
Блищить  у  грудях  цінна  пектораль.
Втрачений  глузд  символіку  шукає.
Та  символ  «року»  він  навряд  чи  упізнає.  
Перед  очима  «  Дівчинка  на  кулі».
Митці  душею  малювали  у  часи  минулі.
Форма  гротеску  в  час  сьогоднішній  панує.
Когось  сатира  топить,  а  когось  рятує...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729996
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.04.2017


Ладо…

Я  для  любові  підіймаюсь.
Для  щастя  сонцем  усміхаюсь.
Для  радощів  я  в  нім  купаюсь,-
Це  не  вина  й  не  жаль  -  не  каюсь.

Немов  в  Байкал  прозорий  у  любов  пірнаю.
Натхнення,  запал  і  наснагу  там  черпаю.

Лиш  небо  синє  знає  –  як  чекаю!
Лиш  біла  хмара  розуміє  –  як  жадаю!
Лиш  зорі  бачать  –  я  з  ним  в  рай  стрибаю…
Він  моє  Ладо!  Я  його  кохаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2017


Три загадки ) ) )

Шукав  камінчик  ідеальний,  блукав,  неначе  ненормальний,
Та  найгладкіший  все  ж  знайшов  з  ним  в  життя  самки  увійшов.
Про  кого  це?  Як  ти  гадаєш?  Чи  цю  тварину  упізнаєш?
Живуть  вони  у  кризі  й  льоді  –  та  все  ж  любов  у  них  у  моді…
(Папуанські  пінгвіни)


Як  сумно  їй,  він  обіймає,
В  обіймах  хоботом  тримає.
Хоч  велетенські  ці  тварини
В  любові  ніжні  щохвилини.
Чи  знаєш  хто  вони?  Скажи!
Ти  правий,  друже,  -
Це  слони!


Можливо,  і  не  моногамні
Та  все  ж  коханці  нереальні
Стрункі,  красиві,  не  банальні-
Вони  такі  сентиментальні…
Як  загорланять    –  серце  ранять
Рве  душу  пісні  клич  щомиті
Це  журавлі  канадські  злиті…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2016


Крешана.

Коли  тремтять  від  сполоху  зіниці;
Коли  в  душі  дзвенять  дзвіниці;
Коли  думки  полонять  серце  ниці;
Коли  перед  очима  громовиці  -
Я  дістаю  перо  жар-птиці…

Коли  кружляють  білолиці  янголиці;
Коли  Триптолем  мчить  чимдуж  на  колісниці;
Коли  на  шабаш  всі  злітаються  відьмиці;
Коли  скарбниці  відчиняють  чарівниці  -
Як  крешана  лечу  до  таємниці
Й  кресаю  радості  і  щастя  блискавиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2016


Підвладно на цім світі все людині…

Підвладно  на  цім  світі  все  людині  -
Лиш  зупинити  час  не  ладна  і  донині.
Підвладно  на  цім  світі  все  людині  -
Та  у  журбі  втонути  може  у  хвилині.

Людина  знає,  як  на  світі  сім  потрібно  жити,
Бо  відчуває  серцем  –  треба  лиш  любити.
Людина  знає,  як  на  світі  сім  потрібно  жити  -
Та  як    любити  так,  щоб  душу  не  згубити?

Людина  відчуває  -  без  хвилини  смутку
Не  оцінити  власного  здобутку!
Людина  відчуває  –  без  хвилини  жалю
Торкнутись  важко  душі  власної  скрижалю…

Людина  плаче  і  радіє  водночас,
Маніпулює  й  рушить  казку  із  прикрас.
Людина  про  своє  серденько  дбає,
У  чуже  ж  з  легкістю  ножа  встромляє…

Знедолена  вона?  Та  ні,  -  щаслива!
Зів`яла?  Ні,  бо  ж  щойно  зацвіла!
Утомлена?  Та  що  ви!  Має  силу!
Її  черпає  з  незбагненності  буття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2016


Гей! Я все іще стою…

                             Гей!  Я  все  іще  стою…
                             Гей!  Я    все  іще  живу!  
                             Гей!  Я  лукавих  поборю...
                                 
Я  не  розвіяна  холодними  вітрами!          
Не  знищена  лихими  ворогами!                                      
Не  запоршена  осіннім  падолистом.                            
Я  сяю  найкоштовнішим  намистом.        
                                                           
Не  зникну  я  із  мапи  світу!                                                          
Я  не  скорюсь  і  не  зломлюсь    від  гніту!                      
Відроджуюсь    я  калиновим  цвітом.        
Я  горобиновим  ряснію  красноцвітом.        

Як  матір  для  дітей  я  миру  хочу!                                                      
Тому  У  душах  миром  кровоточу!                                          
Я  Україна!  І  для  тебе  я  єдина!                                          
Я  рідна  Ненька!  Твоя  Батьківщина!          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2016


Вітер зі мною загравав…

Я  загубилась  серед  трав…
Вітер  зі  мною  загравав  -
І  обіймав,  і  оминав…
Кохав…  Чекав…  Зникав…

Літала  в  небі  я  вночі…
Зірки  світили  плачучи,
Ховався  місяць  в  немочі.
Мовчи…  Навчи…  Заколиши…

Була  у  лісі,  в  самоті.
Дуби  стояли  в  німоті.
Скидали  лист  від  гіркоти.
На  мить  спинитись?  Далі  йти?!

Хай  так.  Не  буду  я  вагатись.
Не  юність  ж  бо!  Набридло  гратись.
Очей  своїх  не  відведу,  
Думками  за  тобою  йду...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2016


Життя мого помилки…

Тому  що  ВИ…
Тому  що  ВИ  завжди  зі  мною.
Тому  що  ВИ  у  смутку  є  собою.
Тому  що  ВИ  у  сні  і  наяву.
                   Без  ВАС  не  мислю,  не  живу.
                   Без  ВАС  німію  –  не  радію.
                   Без  ВАС  я  не  від  того  млію.
Якби  не  ВИ,  я  б  від  любові  не  вмирала.
Якби  не  ВИ,  нічого  б  світі  я  не  знала.
Якби  не  ВИ,  то  я  б  не  розвивалась.
[i](Жила  б  життям  чужим,  від  свого  б  відцуралась  )[/i]
                   І  з  ВАМИ  я  –  життя  мого  помилки.
                   І  з  ВАМИ  я  –  страждання  без  зупинки.
                   І  з  ВАМИ  я  –  мої  розчарування.
[i](Мене  сильнішою  робили  ви  в  час  мордування)    [/i]
То  ж  вдячність  за  негоду  долі  відчуваю.
Випробування  я  із  радістю  приймаю.
                                           ………….
Бо  були  ВИ.  Бо    ВАС  я  пам`ятаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691571
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2016


Таємниця.

Я  не  така  як  ти  гадаєш.
Таку  мене  ти  ще  не  знаєш.
Вберусь  в  осінні  пишні  шати.
Чи  зможеш  мене  упізнати?

В  душі  я  грію  таємницю.
Її  сховала  я  в  темницю
І  палко  так  охороняю  –
Ні  з  ким  її  не  поділяю!

Самотня,  горда,  наче  вперше,
Впіймав  мене  хтось  в  свої  верші.
Я  не  пручаюсь  і  поволі
Звикаю  до  нової  ролі…

Суть  розгадати  не  вдається?
Я  чую  сміх.  Це  хтось  сміється…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690966
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2016


A priori

І  що  б  не  сталося  –  не  бійся.
І  що  б  не  трапилося  –    смійся.
Не  плач,  втопи  свою  печаль,
І  з  часом  зникне  туга  й  жаль.

Всім  відкриватися  не  варто,
Бо  забруднять  на  раз,  два  ,  три
І  ще  й  розвіють,  мов  вітри,
Те,  що  належить  лиш  тобі.

Тож  не  показуй  більш  долоні,
Навіть  якщо  болить  у  скроні.
Малюй  на  склі  свій  тупий  біль.
Він  посіріє  наче  міль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2016


Не можу…

Не  можу  все  віддати  задля  тебе,
Навряд  чи  досягну  з  тобою  неба.
Я  казку  цю  складаю  лиш  для  себе.
То  ж  ти  не  бійся  –  зайве  це.  Не  треба.

Ти  високо  над  хмарами  літаєш,
І  відповідь  на  всі  питання  маєш.
Чого  я  прагну  –  краще  знаєш,
І  наче  муза  ,  мене  надихаєш.

Так  важко  осягнути  відчуття...
Летять  стрілою  вони  навмання
Мене  стріла  та  дивна  зачепила,  
У  серці  теплий  вогник  запалила.

Що  думаєш  ти  про  все  це  –  не  знаю...
Тебе  асоціюю  із  Мелодією  Раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016


Моя земля.

Моя  земля...  Так  важко  зрозуміти,
Чому  тебе  не  люблять  рідні  діти?!  
Моя  земля...  Це  просто  незбагненно,
Що  бруд  у  душу  ллють  тобі  щоденно.

Моя  земля...  Вдихаю  сокровенно
Я  запах  від  лісів  твоїх  натхненно.
В  долоні  я  тримаю  світ  від  сонця,
Що  променем  іскриться  край  віконця.

Я  пити  воду  хочу  з  твого  джерела!
Моя  земля...  Ти  обмілієш  без  тепла.
Хоч  маєш  міць  –  це  знаю  достеменно
Та  крають  на  шматки  тебе  буденно.

І  сумно  так  за  цим  спостерігати.
Та  як  жадобу  людську  подолати?
І  як  змінити  все  на  лад  в  своїй  країні?
Ми  ж  на  своїй  землі  живем!  Не  на  чужИні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688131
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2016


Перше вересня.

Перше  вересня  сьогодні  –  дзвоник  вже  лунає.
Він  школяриків  до  школи  дружно  закликає.
І  спішать  до  храму  знань  дітлахи  завзято.
Для  найменьших  школярів  –  це  найбільше  свято!
 
Споряджають  в  школу  нас  зранку  мама  й  тато.
Вже  сьогодні  школярі.  Радості  багато!
Лиш  одна  чомусь  сльоза  біжить  винувато
І  по  маминій  щоці  стікає  затято.

Перше  вересня  сьогодні  –  день  теплий  осінній.
Вже  летять  птахи  у  вирій  –  чутно  голосіння.
А  школярі  на  лінійці  стоять  в  нетерпінні,
Бо  хист  мають  до  навчання  й  велике  стремління..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2016


Моя земля!


Моя  земля,  це  там,  де  ростуть  мої  діти,
Де  в  гаї  соловей  співа  найкраще  в  світі,
Це  там  де  мене  рідні  люди  розуміють,
Це  та  місцина,  куди  думи  усі  линуть.

Моя  земля,  де  народила  мене  мати!
Моя  земля,  де  я  навчилася  співати!
Де  я  живу,  де  я  люблю,  де  шаленію,
Де  я  страждаю  і  де  я  від  щастя  млію.

Де  маю  ворогів,  як  сама  смерть,  затятих,
Де  друзів  я  ціную  щирих  і  завзятих.
Де  спокій,  мов  хмарина  в  небі,  все  пливе
І  де  сміливість  у  зірках  нічних  живе…

Моя  земля,  тебе  я  відчуваю!
Моя  країна  –  я  тебе  кохаю!
Моє  –  це  те,  що  родом  із  дитинства,
Що  із  єства  тече,  із  материнства…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686003
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.08.2016


Мамі…

Завтра.  Цю  дату  уникаю.
Цей  день  я  й  по  сьогодні  пам`ятаю…
Не  стерли  ці  роки  щасливі  мрії  -
З  тобою  ми  були  такі  щасливі!
Лише  ми  двоє  –  сонце  на  долоні…
Лиш  ти  та  я  –  спіймали  журавля…
Чи  є  щось  важливіше  за  життя?
Чи  є  щиріше  щось  ніж  матері  сльоза?
Лиш  ти  та  я…  Лиш  мама  та  дочка...

Життя  іде  і  час  не  зупинити.
І  я  сумую  –  ніде  правди  діти.
Та  не  тривожу  вже  я  твою  душу.
Бо  знаю  твердо  –  далі  жити  мушу.
Та  інколи  стече  жалю  сльоза…
Окропить  тугою…  Тут  зайві  вже  слова…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684864
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2016


Думки снують…

Думки  снують  -  навколо  ні  душі.
У  тиші  загадковій,  в  самоті
Плету,  мов  той  павук,  я  павутиння.
Чи  до  снаги?  Чи  вистачить  терпіння?
Сама-одна  я,  мов  вовчиця,  що  без  зграї
Біжу,  лякаю  все,  що  зустрічаю.
Лечу,як  яструб  в  небі  синім,  і  шукаю
Я  здобич  ту,  що  плоттю  відчуваю.
Я  міць.  І  я  вогонь.  Ще  й  крихта  раю.
Лиш  крок  один  зроблю  -  себе  здолаю.
Як  зупинюсь,  то  упаду  в  оману  -
Спіраль  від  Данте  -    фінішу  не  знаю...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682760
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016


Природа людства.

Природа  людства  –  це  війна  і  мир.
Як  в  дзеркалі,  крізь  безліч  днів,  віків;
Крізь  стогін,  крик  сміється  й  плаче  небо  –
Людино,  починати  варто  з  себе.
Люби  цей  світ  –  від  тебе  іншого  й  не  треба!

Кохати  й  вірити  у  доблесть,  честь,  відвагу…
Вміти  добро  творити  без  потУгу.
Жити  спокійно.  Вчитись  без  нудьги.
І  по  життю  по  совісті  іти.
Без  заздрощів,  без  підлості,  без  зла  -
Отримаєш  найкраще  майбуття…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680484
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.07.2016


Птах.

Лети,  лети,  мій  диво-птах,
Я  відпускаю.  Жени  страх.
Більш  не  шукай  мене  в  гаях,
Не  нишпори  в  полях,  степах.
На  жаль,  я  не  твоя  жар-птиця
Та  й  ти,  хоч  зовсім  близько  крах,
Не  відродивсь  як  фенікс-птах...
Вдивляюсь  я...  На  видноколі
Ти  мчиш,  немов  промінчик  долі.
Та  то  омана  крижана,
То  лише  марева  зоря.
І  ось  на  сході  сонця  зранку
Летять  два  птаха  на  світанку
Та  все  ж  по  різні  вони  боки
Разом  не  можуть  бути  скопом...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2016


Коли… Якщо…

Коли  ти  знаєш,  що  одна,
Коли  навколо  тишина,
Коли  сумуєш  –  не  біда…

Якщо  тебе  не  розуміють,
А  при  нагоді  нахабніють  -
На  це  ніколи  не  зважай
І  з  шляху  свого  не  звертай.

От  гірше,  коли  заставляють,
Якщо  своє  тобі    чіпляють,
А  твоє  ,  власне,  забирають…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680129
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2016


Пісня. Війна…

Війна...  Де  ти,  де  я  не  знаю...
Війна...  Прокляття  із  небес.
Війна...  Там  люди  помирають.
Війна...  Антихрист  вже  воскрес...

А  було  сонце,  і  було  літо.
І  ми  могли  разом  радіти.
І  ми  були,  немов  як  діти.
І  радісно  було  нам  жити...

Війна...  Усюди  морок.
І  люди  -  вороги.
Буденні  дні  у  всіх  змінились  -
Ніхто  не  бачить  чистоти...

А  наверху  в  нас  "супердяді",
Які  за  гріш  "рішають"  все.
Та  усю  правду  не  сховаєш,-
Вона  не  кане  в  те,  що  маєш!

А  матері  стоять  в  скорботі,
І  молодиці  -  у  журбі.
А  сиротиніі  як  же  жити?
Хто  допоможе  у  бутті?

Отак  минають  дні,  століття.
І  кане  все  у  небуття...
Війна  породжує  жахіття
І  марно  віддані    життя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680122
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 26.07.2016


Мама…

Мамо  моя!  Мила  нене!
Чи  ти  пам`ятаєш,  
Що  на  небо  полетіла,
А  мене  лишила…

За  тобою  гірко  плачу  –  
Не  забуду  й  нині,
Що  були  колись  години  -
Були  ми  щасливі…

Гірко.  Важко.  Скрутно.  Сумно.
Розведу  руками…
Зрозуміє  лише  той,  
Хто  не  має  мами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2016


Правда.

Бруд  у  душі  нічим  не  змити
Ні  сміхом  ,  ні  бідою...
Сидиш  ти  там  у  самоті,
А,  може,  і  з  юрбою...
Це  байдуже  чи  ти  один  -
Слід  не  замаскувати,
Що  кров`ю  у  тобі  самім
Дзюрчить  про  час  розплати...

І  неважливо  хто  ти  є  -
Чи  бідний  чи  багатий.
Бо  правда  тебе  здожене
Й  примусить  пригадати.
Питання  в  тому,  що  за  те
Змусять  тебе  віддати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2016


Емансипована.

Емансипована  до  краю.
Феміністична  до  розмаю.

Питає:  "Що  я  з  того  маю?
Куди  іду  -  сама  не  знаю.
А  звинуватити  кого?
Себе?  Цей  світ?  Чи  знов  його?
Така  вже  сутність  є  людська...
Ви  винні  всі  -  лише  не  я!"

Сидить...  Сумує  край  вікна...
Вона  така  ще  молода.
Сумлінна.  Наполеглива.
В  житті  не  знала  зовсім  зла.
І  потребує  так  тепла.

Хто  їй  розкаже  про  життя?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2016


Прості поняття.

Як  пережити  горе  й  не  зламатись?
Як  пережити  щастя  й  не  зазнатись?
Прості  й  складні  поняття  водночас
Тривожать  та  бентежать  нас.
Але  не  всіх  питання  ці  діймають.
Є  люди,  що  на  все  це  не  зважають.
Йдуть  напролом  у  будь-якому  стані.
І  до  оточуючих  завжди  невблаганні.
У  таких  завжди  чітко  все  в  житті,
Як  в  радісні  так  і  в  сумні  часи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2016


Тобі…

Для  тебе  я,  мов  на  долоні.  
Ти  знаєш  все  до  болю  в  скроні.
Мені  тебе  не  осягнути.
Та  легко  так  тебе  відчути.
Мов  та  ромашка  я  у  полі.
Чекаю  змін,  росту  на  волі..
Ти  одну  руку  простягни
Та  лиш  пелюсточку  зірви.
Вона  тріпоче  білим  цвітом,
Нагадує,  що  зараз  літо.
Тобі,  мов  голубу  в  раю,
Я  ніжним  вітерцем  повію.
Не  обпалю,  а  лиш  зігрію.
Я  дивну  казку  розкажу  -
Тебе,  здається,  я  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016


Чорнобиль.

86-ий  рік…  Весна...
Чорнобиль…  Прип`ять…

Все  квітне  буйним  цвітом  навкруги.
По  вулицях  гуляють  діти,
До  них  крадуться  хмари  дощові…
Ті  хмари  підлі,  темні,  чорні,  злі  –
Мовчать  про  це  чиновники  усі…
Біда  вже  трапилась  –  та  це  все  ще  секрет.
Бо  ж  правду  жаху  люд  не  міг  взнати  з  газет!
Сидять  старці  на  лавочках  у  парку…
І  малюки  знімають  светрик  –  жарко…
Розслаблені,  щасливі  всі  навколо  –
Не  знають,  що  підкралось  люте  горе.
За  мить  якусь  усе  змінилось  -
Немов  у  дикім  сні  наснилось.
Усюди  галас,  стогін,  плач  -
В  автобус  садить  всіх  «палач».
З  собою  взяти  не  дають  нічого  –
Для  багатьох  це  справжнє  горе…
Не  знає  мати,  де  дитина…
У  когось  зникла  ще  й  дружина…
Без  жодних  запитань,  пояснень
Пакують  люд  в  автобус  рясно.
Куди  везуть  –  ніхто  не  знає
У  рупор  голос  все  лунає  -
Байку  якусь  оповідає…
Тим  часом  в  осередку  зла
Ціною  власного  життя
Гасить  пожежу  ЛІКВІДАТОР…
Він  і  реактор..  

Минуло  30  років  –  знаєм.
Та  біда  часу  не  здолає.
Запалюєм  жалоби  свічку  
І  згадуєм  чарівну  річку
І  місто,  що  на  ній  стоїть,
І  горе,  що  не  відболить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2016


Пісня.

Ллється  пісня  через  край  –
Ти  співай  її,  співай!
Наче  в  лузі  соловейко,
Для  дітей  співає  ненька…
Сильна  пісня,  як  граніт,
В  душі  воїна  бринить.
Чисту  пісню,  як  сльоза,
Дівча  парубку  співа…
Про  кохання  і  про  долю,
Про  Вкраїну  і  про  волю
Лине  пісня  козака  -
Неповторна  і  дзвінка.
І  ця  пісня  на  віки.
Вона  світить,  як  зірки,
Мов  краплиночки  роси,
Вона  серце  омиває.
І  мов  папороті  квітка,
На  весь  світ  красою  сяє!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2016


Про земне…

В  єстві  людському  радість  всередині!
Шукай  натхненно  її  у  собі  віднині.

Життя  -  це  дар  небесний.  Його  бережи,
А  щастя  й  труднощі  однаково  ціни.

Змінись  на  краще  сам
І  світ  навколо  тебе
Вбереться  в  шати  різнобарвні  подарунком  з  неба.
І  ейфорія  від  всього  мирського  
заполонить  цілком  тебе  усього.

А  коли  часом  ти  відчуєш  біль,  образу
Чи  раптом  смуток  серце  роз'їда,
То  ти  згадай,  що  у  житті  земному
Нічого  випадкового  нема.

І  пам'ятай,  що  ти  лиш  одиниця
У  всесвіті  великому  одна!

І  ти  не  лакмус,  щоб  щораз  мінятись
Та  задля  когось  іншим  прикидатись.
Знай,  кращого  ніж  справжній  ти  нема!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016


Можу все…

Я  можу  світ  перевернути,
Коли  я  прагну  щось  відчути.
Я  можу  гори  обійти,
Коли  я  хочу  щось  знайти.
Я  море  вплав  перепливу,
Та  докажу,  що  я  люблю!
Я  обпалю  собі  долоню,  
Та  сонце  я  торкну  рукою.
Дістану  місяць  із  небес.
Відновлю  Давній  Херсонес!
Я  пролечу  понад  землею.
Дощем  я  стану  і  зорею,  
Росою,  навесні  грозою.
Я  громом  грізним  прогримлю  та  істину  свою  знайду!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2016


Солдат.

Стоїть  солдат  на  полі  після  бою
Стоїть  один  поміж  своїх  братів.
Він  наодинці  сам  з  собою
І  разом  з  тим  із  тими  хто  поліг.  …

Бринить  сльоза  одна,  а  потім  друга
Біжить  потік,  який  не  зупинить.
Солдат  один  стоїть  на  полі-бою
Рахує,  скільки  рідних  душ  лежить…

Він  знає  кожного  по  імені  й  по  рангу.
Він  знає  хто  кого  чекає  й  де.
Він  пам`ятає  все…  Й  тому  стискає
До  болю  в  серці  лезо  крижане…

Один  солдат  у  невимовнім  горі.
Не  осягнути  цього  іншій  стороні.
Солдат  не  встигнув  на  початок  бою
Й  готовий  згинути  на  самоті…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679219
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.07.2016


Гора.

Стоїть  гора.  Міцна,  велична.
В  підніжжі  -  ліс,  кар'єри  із  піску.
Я  на  ту  скелю  ,  мов  Ікар  до  сонця,
Хоч,  важко  й  небезпечно  та  іду.
І  крок  за  кроком  відстань  все  долаю
Назустріч  дивний  звір  біжить  -  та  не  тікаю,
Стою  спокійно,  завмираю,  бо  лячно  -  я  ж  його  не  знаю!
Біжить  струмок  із  чистої  води  -
Напитися  б  іі  хотілось,  але  ні!
Не  нахилитися  до  того  джерела,  
Бо  над  ним  прірва.  Спрага  -  не  біда!
Милуюсь...  Слухаю  -  співає  пташка
Така  маленька,  різнобарвна  розумашка...
Цвірінь-цвірінь  -  це  соло  не  просте
Воно  рве  тишу  й  радість  скрізь  несе!
І  я  заслухалась  -  забула  про  усе,
Та  час  не  спить,  він  надто  швидко  йде...
Я  знаю  це,  і  не  дрімаю  -  
З  ним  нога  в  ногу  поспішаю.
Ще  мить,  я  майже  бачу  хмару  -  
Руку  до  неї  простягаю.
Я  на  вершині.  Я  дійшла.
Це  космос  -  неймовірні  відчуття!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679056
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2016


Спостерігач.

Я  лиш  спостерігач  сторонній
Тихо  стою  ,  дивлюсь  на  них  й  мовчу.
А  потім  в  сні  спокійнім  ,  без  агоній.
Я  чую  як  він  шепче  їй  люблю.
Як  гаряче,  як  палко  він  говорить
Як  обіцяє  гори  всі  звернуть!
Бо  ради  почуття  на  все  готовий!
Вони  коханням  лиш  своїм  живуть…

Я  знов  дивлюсь  на  них.  І  в  цей  раз  бачу,
З  її  очей  тече  потік  із  сліз.
«Не  йди!»  Кричить  вона.  «Вернись.  Я  все  пробачу.  »
Та  пізно.  Він  не  чує  вже  її.
І  він  пішов.  Звернув  й  не  повернувся
І  дуже  швидко,  мабуть,  все  забув.
Але  вона  ,  бідака  та  сердешна,
Ще  й  досі  чує  відголосок,  гул
Тих  обіцянок  пустих,  безкінечних
Й  від  того  неправдивого  «люблю»
Вона  ридає  довго  й  безутішно
Сама-одна,  в  нічого,  в  пустоту…

Ти  не  журись.  Бо  я  стою  з  тобою.
І  хоча  я  лише  спостерігач
Не  допущу  до  тебе  більше  болю.
Стоятиму  за  щастя  я  горою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016