| Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
А я би міг у тебе закохатись,
Створити казку з радісним кінцем.
Та час однак продовжував знущатись.
І так проходив день за днем.
Коли, бува, тебе побачу
Чи десь почую голос твій -
Я проклинаю зразу вдачу
І тут же я радію їй.
Напевно все було б прекрасно.
Можливо і не чули б світ.
Та разом нам не буть - це ясно.
Планети не з однакових орбіт.
Тепер же згадую я часто
Який в життя моє несла ти цвіт.
Як стало все раптово ясно,
Що не зживу без тебе й вік.
Та дні проходять. Час. Години.
Напевно щось пропало у мені.
Колись про тебе думав щохвилини -
Тепер же пусто в голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
Вона часто дивилась у небо,
Ховалась від всіх у саду.
І відкривши серце - натхненно,
Вселяла у нього журбу.
Так мрійливо хотіла літати,
Забути про біль і печаль,
Наче птиця висОко злітати,
Одягти на обличчя вуаль.
Вона вірила в силу кохання
І у те, що приходить весна,
Та принесла любов лиш страждання,
А з тим і бутилку вина.
У дзеркало часто вдивлялась,
Шукала недоліки там,
При людях фальшиво сміялась,
А вдома ревіла від драм.
Вона гуляла щоночі
По березі мрій та надій,
Кричала Йому в карі очі,
Та Він лиш серцевий крадій.
"Напевно така моя доля,
У світі я не бажаний гість",-
Напилась в який раз із горя,
І з серця пропала вся злість.
Проходили дні і години,
Проходили спогади ті.
Біль все виїла зсередини,
Лишила руїни ламкі.
Вона вже не бачила небо,
І птиці були не такі.
Змінилося бачення, кредо,
Пропали всі мрії палкі.
Вже більш не хотіла літати,
Вже більш не чекала весну,
Вже більш не було, що згадати,
Вже більш не шукала війну.
Бо так часто буває в житті,
Ми думаєм, ніби страждаєм,
Вдаючи Христа на хресті,
На когось лиш нарікаєм.
Та з часом дорослішаєм ми,
Розуміємо, що це кохання,
І більше холодні зими
Не вселяють у серце страждання.
То ж будем щасливі сміятись,
Радіти, тому що живем,
Старатись від горя звільнятись,
Й у серці палати вогнем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
Ти раніше так раділа..
Так сміялась..Так дуріла..
А тепер душа твоя згоріла,
Побіліла й скрижаніла.
Ти раніше так любила ..
Не тужила.. Не судила..
А тепер свої же ж крила
Розділила і спалила.
Ти раніше так молилась..
Промінилась.. Чимсь ділилась..
А тепер лиш розчинилась,
Розгубилась й зачинилась.
Ти раніше так дружила..
Не марніла.. Не горіла..
Та все з кожним днем тьмяніла
Тільки мліла і марніла.
На початку ти жалілась,
Проклинала все й терпіла.
День за днем була сп'яніла,
Голова чомусь боліла..
Згодом стало трохи краще -
Ти знайшла людей по вдачі.
Подружилась. Відродилась.
Білью в серці поділилась.
Знову стала ти щаслива.
Знов ти рада, знов мрійлива..
Думала, що особлива,
Ніби раз й пропала злива.
Та в житті ти не щаслива.
Не помітила - влюбилась.
І вже сонце більш не ясне,
І нова́ біль зародилась.
Ти його же ж так любила..
Ним ж цвіла і ним хворіла.
Кожен ранок – ти молилась.
Потім - знову зачинилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Обернись. Пройди крізь сонце.
Зупинись. Поринь в пітьму.
Стане тихо наче в пасці.
Стане тихо як в Раю.
Погляд вверх – і ти убитий.
Погляд вниз – а там Земля.
Крок наліво – станеш сильним.
Крок направо – глибинА.
Хтось сміється – ти мовчиш.
Хтось мовчить – а ти смієшся.
Хтось говорить – ти кричиш.
Хтось кричить – а ти плюєшся.
Стане тихо – побіжи.
Стане шумно – опирайся.
Ти за долю не борись.
Ти з свободою не грайся.
Хтось покличе – ти не чуєш.
Хтось пропаде – вість прийдЕ.
Хтось заплаче – нагодуєш.
Хтось на гроші розведе.
Ти нікого не муштруєш.
Ти нікого не гребеш.
Ти самотнім заночуєш -
Ти самотнім і помреш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Навчи мене як правильно літати.
Навчи мене як правильно іти.
Можливо будем пам`ятати.
Можливо не забудемо ті дні.
Коли раділи ми щомиті.
Коли сміялись, як дурні.
Коли за небом ми ховались
Й коли дурачились ввісні.
Тепер я оглядаюся назад,
Забуті стежки, спалені дороги.
І наш колись любимий сад
Забув тодішні діалоги.
А ти задумався хоч раз
Над тим які рожеві квіти?
І чи багато фраз-образ
Зумів прошепотіти?
Напевно ні, а може так, не знаю.
Напевно можеш спати у ночі.
А я тихесенько блукаю,
І десь співають пугачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
І знову уві сні маячуть мені
Веселі, прекрасні, берзмрійні дні
І знову забувши, втомившись, навчись
Керувати життями, чуттями, й у вись
Запрокинь свої мрії на пам'ять, про щастя.
Забуті стежки, згадається мить
І вийди! Вийди з безкраїх границь!
Побачиш мисливця і все! Бережись!
Бо вкраде твої мрії, розірве надії,
Спалить крила й несила боротись!..
Туман.. Як трирічна дитина
Злякаєшся й враз
Ти побачиш могилу:
Невисоку, широку,
Чорнильно жахливу й страх..
Страх заляже як мертва судина
В твому тілі і..
Можливо не покажеш на ділі
Свою силу і біль, і ріднесенькі мрії
Просочаться крізь призму згорілої віри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2016
Сон приходить,
Муркочучи забирає в тебе все.
Твої мрії і бажання
Він роздавить на шосе.
Стане боляче. Заплачеш.
Стане сумно. Спробуєш втекти.
Зорі сяють. Ніч прекрасна.
А ти кричиш до хрипоти.
Так народжувалось щастя.
Так народжувався світ.
Ти в той час думками грався
Запускавши динаміт.
«Тихо-тихо» - скаже Доля.
«Зупинись!» - кричить Земля.
Встанеш десь посеред поля
І почнеш усе з нуля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Наче зорі - твої очі
Так світилися для мене.
Так блистіли, так раділи
Наче щось барвисте й безіменне
Накривало мене в снах.
Так далеко і безмрійно,
Так спокійно і надійно,
Що забулись враз страхи.
Стало тихо. Як в колисці.
Наодинці, мов злочинці чи чужинці,
Ми заховаємся від світу -
Щоб побути разом.
Дні пройдуть прекрасно.
Засміявшись стало ясно
Що це все буде́ назавжди!..
З липнем все погасло.
Ніч була як ніч..
І зорі були ясні..
Й тихий вітер шелестів..
Тільки ми лишилися нещасні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016
Забуті Богом,
Ми любили
Залишатися в пустелі
Своїх мрій.
Забуті Богом,
Ми хотіли
Не переставати вірити..
І ціль,
Така далека й не доступна
Не дала дихати..
Блакитна біль
Пройшлась по венам.
Сонце. З неба сіль
Тече на рани.
Сумно. Звідусіль
Прив'язані кайдани.
Й крізь тумани
Ми надіялись на плани
Зустріти сонце разом!..
Тепер ми дивимось в екрани
В надії зрушити вулкани
За допомогою Нірвани.
Знову біль.
І вчора біль.
Заради божевіль
Ми ризикнем.
Усім.
Шухляди не провітрених
Квартир. Забуті гами.
Драми.
Я тут. Ти там.
І до нестями
Клянемся небесами
Не забувати щастя,
Радості між нами.
Всміхаючись думками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016
Заляже десь під нами
З майже чистими губами
Моя доля.
Як тополя.
В зоні поля.
І негода
З цим миритись.
Люди. Погляд.
Крок назад
Сигнал. Тривога.
Всі біжать
Не оглядаючись назад.
Було усе предільно ясно
Якби не страх зустріти Бога.
Але Його не бачу
Трохи страшно.
Біль. Прекрасно
Бачу сонце. Ніч.
І знов невчасно
Обведу твоє ім'я.
Знов згада
Твою любов,
Що забере мене назавжди
Десь, де щастя..
Кров.. Печаль..
Смачне причастя,
Що запалить душу
І зап'ястя більш не
Витримають грузу.
Загубивши музу
І під звуки блюзу
РозірвЕш червону блузу.
Крап. Крап.
Крапає червона суміш з вен.
І забувши день
Пролежиш на ліжку і мігрень
Так просто не пройде.
Щось гряде.
По твою душу.
І чи прийдЕ
Вирішувать тобі.
День. Молитва.
Ніч. Безумства
Не обійдуть тебе дорогою.
Можливі вбивства.
Самогубства.
Перелюбства.
День за днем
Одне і теж.
Хтось забувся
І помер.
Хтось заснув,
А хтось завмер
ПерЕд тобою.
Наче сила
У двобою
Між ганьбою і журбою
Зрадиш Бога.
Стратиш Бога.
Вип'єш Бога.
Станеш Богом.
Покеруєш словом
Й під покровом
Вмиєш долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2016
Ми горіли в полум"ї
Й стікали кров"ю.
Так солодко дивились
На юрбу.
І так темно, так прекрасно
Зрозуміли,
Що б́у́ло холодно
Й в пітьмі нема нічого доброго.
Хіба лиш залишіть
Мене в воді.
На білім черепі
Й кістки. Такі невинно молоді
Мене заколихають,
Заколовши в спину смерті,
Щоб зустрітись на яву
З уявною землею.
Ніж в трахею,
Як Мойсею,
Галерею
Перекриють
Від душевних мук,
Не залишивши
Ді-джею веселитись
В крові сук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016
Коли загину я то знай,
Що все було не на даремно
Що тихий спів і теплая душа зустрілись,
Хоч було це все й таємно..
Бо ми любили.
Ми любили гай.
І сонце наше
Й хмари ми любили.
А нас?.. Невже було так важко раз чи два нас полюбити?
Плач за плачем.
Біль. Печаль. Наврядчи
все могло закінчитись..
Так просто..
Бум і нас нема
Лиш ти і я
Або лиш я і я
Чи
Ти і ти
А може.. "ми"..?
Та ні, серденько моє,
Мабуть, краще промовчи.
Не треба сподіватись..
Надіятись.. Молитись..
Можливо.. варто посміятись,
Спіткнутись, здригнутись,
Обернутись і відчути твої губи..
Відчути сон й не сон чи може день
А стоп це ніч о Боже
Твої губи й думки
Я думати не можу
Боже Боже Боже Боже..
Я бачу твої ніжні карі очі
І дихати не в змозі
І плакати і їсти..і.. мріяти
Я.. Я так не можу.
Забути гордість і проснутись в тебе на порозі..
Ні! Я справлюсь. Зможу. Знаю. Все минеться..
Скоро. День чи два.
А може три чотири роки.. Чи п'ять чи вісім..
Я не витримаю. Досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2016