Чайківчанка

ДИВЛЮСЬ ЯК СВІТАНКОВА ЗІРКА ГАСНЕ

Дивлюсь  ,на  небо,  як  світанкова  зірка  гасне...
розсипає  ,срібні    роси  у  трави  запашні
Літечко  дарує  ясне  сонечко  прекрасне
Проміння  золоте  тепло  для  тіла  і  душі.
Виграє  ,іскриться    виблискує  зоря  зранку
Відзеркалює  небокрай  дорогу  до  Дністра
Розпускаю  крила  купає  зілля  рум'янку
І  іду  ,де  квітнуть  червоні  маки  у  житах.
Ласкаве  сонечко  цілує  голубить  квітку
Різнобарвними  нитками  вишиває  рушник
Глянь  ,яка  чудова  золота  пора  у  літку?
У  холодочку  ,як  шелестить  листя  у  осик.
Погода  різна,  падає  дощ  то  світить  сонце
Кольорова  райдуга  усміхнулась  над  селом
І  лови  ,щастя  незабутню  мить  у  долонці,
Коли  на  ясені  лелека  лопоче  крилом.
Зазолотіли  соняхи  колосся  пшениці
І  освячує  ,яблука  груші    Медовий  Спас
Від  спраги  п'ю  цілющу  водицю  із  криниці
Я  милуюсь,  божим  раєм,  тай  біжить  швидко  час.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018

ЧЕКАЙ І ЖДИ

Чекай  і  жди
Ти  ,слухай  свого  серця,  чекай  і  жди...
Я  вернусь  лебедем  білим  навесні
Прилину  ,як  зацвітуть  п'янкі  сади,
Ясним  сонечком  розбуджу  у  вікні.
Розпахни  ,відчини  віконце  у  сад
Де  лине  ніжна  пісня  про  кохання
У  танку  ,закружляю  під  зорепад
І  сонячний  день  передасть  вітання.
Ти  ,слухай  свого  серця,  чекай  і  жди...
Не  втрачай  віри  ,  у  житті  надію-
Я  червоним  маком  розквітну  з  роси
Із  зір  ,вимережу  жадану  мрію.
Ти  ,слухай  свого  серця  ,чекай  і  жди...
Не  сумуй  ,не  плач,  не  тужи  за  мною,
У  серці  ,будеш  навіки  назавжди...
Любове  ,ти  виглядай  свою  долю.
Якщо  я  згорю  ,у  полум'ї  війни,
Знай  ,моя  мила  тебе  кохав  одну...
Місяцем  осяю  дороги  стежки  ,
Янголом  ,тебе  до  вінця  поведу.
Ти  ,слухай  свого  серця  ,чекай  і  жди...
Доля  ,до  тебе  прискаче  на  коні....
На  могилі  за  мене  молися  ти,
Будь  щаслива  усміхайся  на  землі.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2018

КНЯЗЮ МІСЯЦЮ ДОБРИЙ ВЕЧІР!!!

КНЯЗЮ  МІСЯЦЮ  ДОБРИЙ  ВЕЧІР!
О  ,Князю  місяцю  який  ти  багатий!!!
Циганці  нічці  даруєш  скарби  золоті,
До  тебе  злітає  синій  птах  крилатий,
Щоб    віднайти  щастя  у  небесній  далині.
Запалюєш  ,амфору  зоряне  світло,
У    океані  відзеркалює  проміння
Сяють  зорі  усміхаються  привітно
Переливають  самоцвіти    у  цвітіння.
Квітучий  Царгород  відчиняє  браму
Лебідь  залицяється  до  сузір'я  Діви
На  човні  ,місяць  везе  всякого  краму
Поспішає  на  побачення  дзвенять  ліри
О  ,мій  княже  Місяченьку-  Добрий  вечір!!!
Я  ,віддаю  низький  поклін  від  землян  тобі
друже  ,не  прошу  ,скарби  дорогі  речі!
дай,  мирне    небо  спокійно  спати  на  землі.
М.  Чайківчанка.

















 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.08.2018

ЧАС НЕ ЗІТРЕ ТВОЇ СЛІДИ

Час,  не  зітре  твої  сліди    життя  на  землі...
Душа  поета  ,буде  жити  вічно  у  слові,
Пролетять  ,століття  табунами  на  коні-
Червона  калина  заспіває  твою  мову.
 М.  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2018

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО- ЦЕ ГОСТРА ЗБРОЯ

Дмитро  Себій-  засновник  Волинського  народного  руху.У  Володимирі  ,на  свято  Хрещення  Русі  1030  читав  Шевченка  вірш:Ненародженим  і  живим  і  мертвим.Я    думаю,  портрет  поета  пророка  потрібно  вісити  у  державних  приватних  офісах.,як  ікону  .Щоб  кожен  чув  його  слово  .І  немов  свята  водиця  освячував  державні  установи.А  також  школах  ,лікарнях  ,заводах  ,фабриках  всюди  де  працює  народ.
А  Шевченкове  слово  це  -гостра  зброя
Захищає  українців  від  ворогів
Для  живих-  сила  духу  для  мертвих-воля
Із  рідної  землі  -прогнати  москалів.
Прийшли  заброди  зайди  у  нашу  хату
У  святім  храмі  славлять  батюшку,  царя
Реве  сивий  Дніпро  стогне  земля  мати
Кров  тече  рікою  ...в  Україні    війна.
Воскрес  Кобзар  ,у  слові  в  душі  козака....
Читав  ,:Ненародженим    живим  і  мертвим...
На  Хрещення  Русі  врозумити  попа
Збудити  сонно  -сліпих  словом  відвертим...
З  уст  промовця  ,летіли  слова,  як  куля
Перелякані,  попи  задерли  ноги...
Торкнувся  ,душі  літній  сивий  дідуля
Немов  вдарив  грім  з  неба  Перуна  Бога.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018

НАЗВУ ТЕБЕ ЗІРКОЮ НА ІМ'Я СОНЦЕ

Назву  тебе  зіркою  на  ім'я  Сонце,...
Щоб  зорею  сяяла  вдень  і  вночі
Дарувала  земну  любов  у  долонці
В  заметіль  зими  танув  сніг  на  путі.
Моя  квіточка  весни  ,найкраща  пісня...
На  світанні  сонця  промінь  золотий
На  вишневій  гілці  цвіт  зелене  листя...
Щебет  пташки,  діамант  голос  чарівний.
Бачу  ,волошкою  ,в  пшеничнім  колоссі
У  полі,  цвітеш    маком  в  стиглих  житах
Під  небесами  ,жайвором  в  стоголоссі
Ти  Всесвіт  ,прекрасний  зореквіт  у  снах.
На  полотні  ,неба  пишу  твоє  ім'я...
Нехай  світить,  на  землі  тисячу  століть...
зорій,  світанкова  зоре  сонечком  дня
Усміхнись,  квітом  із  яблуневих  віть.
По  між  ясних  зір  світи  доленько  моя
Нехай  надивлюсь  у  блакитні  очі
Послухай  ,як  б'ється  у  серці  почуття
Ти  мій  солодкий  плід  медові  ночі.
Ти  чуєш,  я  хочу  в  обійми  твої...
Дай  збудуєм  міст  щастя  два  береги
Давно    мрією  розквітла  в  моїй  душі
Лечу  до  тебе  ,  через  океан  світи.
М  Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018

Я ВІДПУСКАЮ ТЕБЕ КОРАБЛИКУ У СВІТИ

Я  відпускаю  тебе  кораблику  у  світи,
пливи,  пливи,  в  тихий  океан  безкрає  море...
і  на  пристані  щастя  ,рідну  душу-  віднайди!
розділити,  із  нею  радість  журу  і  горе.
Хай  зоряний  маяк  осяює  путь  дорогу  ...
і  капітан  місяць  зорить  удаль  за  штурвалом,
попрошу,  благословення  у  святого  Бога...
і  нехай  несуть  вітрила  над  морським  перевалом.
Не  бійся,    буревійного  шторму  високих  хвиль!
а  зустрічним  кораблям,  дай  місце,  привітай!
і  виміряй  ,компасом  життя  тисяч  тисяч  миль,
де  золоті  піски  до  узбережжя  -повертай!
Виграють  ,мажор  мінор  зорі  святкові
кружляють,  білі  чайки  i  торкаються  крилом
хто  шукає,  перли  корали,  а  хто  любові...
i  до  місця  призначення  веде  доля  веслом.
О  ,небо  небо  я  в  тебе  ні  чого  не  прошу!
ні  княжого  трону  царя,  ні  срібні  дукати...
тільки  вірного  друга  плече  надію  одну,
у  заметіль  зими,  захистив  мене,  як  мати.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018

МИ РІЗНІ ІЗ ТОБОЮ

Ти  тоненьким  сірником  розпаливши  вогонь
підкинув  сухі  дрова  колючими  словами
високо  розгорілось  полум'я  із  долонь
виросла  камяна  стіна  розлуки  між  нами.

Прошу,  всі  образи  забудь,  ласкай  словами!
щоб  від  щастя  ,до  зір  злітала  ,як  біла  птиця
подай  руку,  цілуй  солодкими  устами
з  злої  тигриці  ,стану  для  тебе  добра  киця.

О  ,як  стогнуть  небеса  гіркою  сльозою,
від  напруги  ,розкололось  небо  і  не  в  парі
лл'є  дощ,  гасить  вогонь  солоною  водою
вітре,  розжени  далеко,  чорні  чорні  хмари.

Cпалив  у  дим  чудовий  час  у  сірий  попіл,
чаша  щастя  розбита  у  моїй  душі  журба
по  над  старі  дуби  неси  на  крилах  сокіл
а  ти  літній  дощ  зціли  ,щоб  відродилась  душа.

Ми  із  тобою,  різні  по  статті  по  крові,
я  мінус  ,а  ти  плюс  ,-і  у  нас  відмінність  в  думках,
Одинокі  серця  єднають  у  любові  ....
і  одне  одному  віддають  ніжність  у  словах.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2018

НІЧНИЙ ВІЗИТ

Я  прийшла  до  тебе  у  дім  без  запрошення
не  подзвонила  по  телефону,  що  прийду,
о,  ти  знаєш  до  тебе  моє  відношення!...
як  треба  я  через  океан  перепливу.
Вибач,  що  не  постукала  у  двері  твої
нарушила  твої  правила  ігри  і  спокій,
і  негадано  увійшла  розбудила  у  сні
і  несу  свого  серця  почуття  високе.
А  ти  міцно  ,спиш  ...не  почувши  мої  кроки,
у  казковім  сні  ,буває  так  ,як  наяву...
крізь  світи,  лечу  туди,  де  шумлять  потоки...
до  тих  хто  для  мене  найдорожчий  і  люблю.
Пахне  димом,  задихаюсь,  стискає  груди...
очі  виїдає  ,тютюн  вчорашнього  дня
я  не  боюсь,  обмов  людські  пересуди.
розпахни  вікно,  щоб  побачила  світло  душа.
Падає,  цілющий  літній  дощ  у  чудову  мить
вийди  ,вмийся  ,від  всякого  блуду  -зцілися...
наберися,  сили  розірви  минулого  нить
кайся,  у  провині  !щиро  Богу  молися.
Воістину  ,думай  ...про  минуле  і  майбутнє,
зваж  на  терезах,  що  вибрати  куди  іти...
у  тебе  є  час,  лети  вітром  попутнім  
із  новим  днем,  відродися!  з  сонця  і  води.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801138
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2018

КРАСИВА ЖІНКА

Красива  жінка,  як  ясне  сонце  сяє...  
Випромінює  красу  і  тепло  весни,
Увінчана  вінцем  волошковим  маєм
В  золотій  іконі  королева  краси.
Осяйна  розквітла  троянда  кохана,
До  якої  тягнуться  тисячі  сердець...
Гострі  колючки    шипи  її  охрана,
Портрет  ,її  малює  художник  митець.
Як  інші  жінки,  прагне  любові  щастя,
Сонячна  і  яскрава  грішна  і  свята,
Світиться  серденько,  як  фея  із  казки
Неповторна  ніжна  зажурена  сумна.
Прекрасна  лада  ,не  кориться  нікому,
І  знає,  собі  цінну  -шляхетна  душа...
Хто  завоює  серденько  у  любові...
Дарує,  усмішку  високе  почуття.
Небо,  намалювало  вроду  чарівну,
До  неї  ,хочеться  торкнутись  руками,
Птицями  злетіти  у  Всесвіт  на  луну
Зореквіт  щастя  встелити  пелюстками.
Погляд  очей  ,засліплює  перехожих..
І  відзеркалює,  пречистий  храм  душі...
Блаженну    окрасу  омріює  кожний,
Цілувать  ,уста  довгі  коси  золоті.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018

О ПРЕКРАСНА НЕЗНАЙОМКО!

Побачив  ,вас  застиг  від  погляду  на  місці...
І  довго,  дивився  вслід  на  вроду  молоду...
Немов  ясне  сонечко  розлилось  по  місті,
Засяяла  постать,  як  троянда  у  саду.
Скажіть,мені    хто  ви  є  принцесо  чарівна?...
І  звідки  ,будете  родом,  та  ,як  вас  звати?...
З  казки  ,  птахою  защебетала  до  вікна?...
Божественна  квітко  очей  не  відірвати!.
Очі  сині  сині  ,як  волошки  у  житті...
Мила  ,щира  усмішка-,як  ніжний  маків  цвіт...
Немов  на  гілочці  бузку  літа  налиті,
Немов  серед  ясних  зір  ліловий  зореквіт.
Скажіть,  мені  панянко,  із  якого  краю?.
.чи  з  далеких  світів,  сюди  доля  привела?...
Зійшлись  наші  стежки  і  дороги  до  гаю
На  березі  щастя  ,  моя  душа  розцвіла  .
Моя  прекрасна  незнайомко  ясна    зоре!
Знімаю  ,свого  капелюха  перед  вами...
Закриваю  очі  бачу  птаху  над  морем..
На  ложе  ,стелю  мільйон  троянд  пелюстками.
Закохався,  як  юнак  у  коси  золоті...
Моя  божественна  розквітла  квітко  краси!
Мрію  ,летіти  у  парі  у  ніч  до  зорі,
Вдихнути  ,п'янкі  пахощі  стиглий  плід  весни.
Ви  ,так  нежданно  завітали  в  моє  життя...
Явились,  сонцем  і  змінили  мою  долю
Прошу,  вас  станьте  моєю  ,і  в  руці  рука...
Перша  зустріч  запалила  свято  любов'ю.
Мила  ,незнайомко-білосніжна  лебідко!
Ви  є  мій  Всесвіт  ,муза  блакитнього  неба!
Ви  ,бистра  річка  дзвінкий  водограй  у  літку...
Станьте,  моєю    нас  звінчає  святе  небо  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА.




 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2018

РІЗНЕ

Не  переливай,  із  пустого  в  порожнє
Ніколи,  не  став  крапку  ,де  треба    кому...
Бо  в  житті  ,ми  усі  люди  подорожні-
Помиляємось  ,шукаймо  спільну  мову.
Людей,  єднає  знаменні  дати.,  горе,
Спільна  ідея,  любити    ,творити  світ-
Тож  будь  ,капітаном  ,і  пливи  у  море
Пам'ятай  ,вертай  ,до  берега  де  твій  рід.
Лелій  надію..мрію,    дозріє  думка...
І  народжуй  план,  щоб  добре  було  усім...
смакуємо  мед  ..або  п'єм  полин  трунку...
бо  життя,  складне  не  однакове  усім.
Одні  п'ють  вино,і  щоб  заглушити  біль
Інші    розкошують,і  солодять  життя...
тільки  той  мудрець  ,хто  знає  межу  і  ціль
І  несе  світло,  коли  худерлить  зима.
Не  усіх  в  голові  каша:-сіно  солома...
Хто,  як  собі  постелить  ,так  буде  спати,
Збудуй  ,дім...  метр  на  метр,ти  у  себе
дома
добрий  зять,  невістка,і  свекруха  мати.
І  не  всі  ті,  що  ходять  до  церкви  святі...
На  відстані,  не  всі  чують  Боже  слово
А  вибрані,  що  пройшли  пекло  у  житті...
У  них  відкрита  душа  і  щира  мова.
І  спочатку  ,у  житті  віднайди  себе...
Вчись  ,і  трудись,думай,  стань  на  свої  ноги...
Досягай  ,успіху  ,проси  небо  святе:
-У  Бога  ,  благословенної  дороги.
Ніколи,  не  закохуйся  ти  весною
Тобі  ,як  паростку  ,ще  рости  і  рости...
троянду,  не  зривай  голою  рукою,
шипи  ,охороняють  красу,  щоб  цвісти.
Бідний  ,живе  у  злиднях  ,і  бачить  зірки...
багатий,  в  розкошах  золото  і  срібло,
І  крутиш  колесо  ,з  вверху  до  низу  ти...
Будь  завжди  людиною,  і  неси  світло.
Людина  ,зазнається  при  владі    троні  -
Не  бачить  ,страждання  убогих  у  нужді,
привласнює,  всяке  добро    у  долоні,
І  не  купить  ,щастя  нащадкам  на  землі.
міряєм,  путь  ...стираєм  сандалі,штани...
Не  тільки,    їсти,  пити  ,панувать  світом,
щоб  пізнати,  Бога  рай  божої  краси
Живи,  як  вперше,    востаннє  у  цьому  світі.
У  дурня,  в  голові  вітер,  язик  без  костей,
Мудрець  ,слухає  інших  ,у    ночі  тишу...
І  сидить  ,скраю  непомітний  -між  людей,
І  без  зависті  ,душу  не  шкребе  миша.
Людину  ,закути  в  кайдани  хоче    волі...
Тож  Шануй,  кожну  мить  ...зважуй  її  ціну...
Усе  не  варте  .,гроша  без  добра  любові,
Як  серце  ,черстве  ,не  бачить  душу  живу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800248
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 22.07.2018

ВІДДАТИ Б УСІ МОЇ БОРГИ

Віддати  б  усі  мої  борги,
Усім  кому  винна  у  житті,
Швидко  летять  молоді  роки,
Орем  сієм  зерно  на  землі.
Ледачий  веде  до  убозтва
Роботящий  збагатить  статки
І  радіти  дарунком  кожним
Добром,  що  зародили  грядки.
Не  давай,  взайми  під  проценти
Не  збагачуй,  на  заробітку  .
Посплачуй  борги  дивіденди
І  заплатить  Бог  у  пожитку.
Душу  гнітить  почуття  вини
Винні  ,батькам,  дітям,  родині...
У  грудні  ,підводим  баланс  ми,
 несемо  любов    сиротині.
Шукаю  храм  скарби  духовні
Помножити  надбання  в  стократ
Зодягну  думи  молитовні
Сонцем  зігрію  квітучий  сад.
Перед  Богом  у  боргу  завжди
За  щирі  всякі  ласки  земні
Хто  пішов  у  вічність  навіки
За  душу  помолюсь  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800093
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.07.2018

Відродилась від сльози

Я  ,закриваю  очі  на  все...
Через  окуляри  ,дивлюсь  на  світ...
Прийде  час  ,все  забудеться  і  мине...
Ти  шукатимеш  ,ще  довго  мій  слід.
Як  прийшла  ,нежданно...  і  піду  туди...
Де  мене  ,чекають  сонячні  дні...
Все  ,що  маю  залишу...  тобі  ,візьми:
-"Для  тебе-ілюзія  тінь  -  у  сні:.
Щоб  бачити,  небо  чисте  прозоре...
Відродилась  ,від  крапельки  сльози
Пливу  ,на  кораблі  життя  у  море...
Доленька  розвела  наші  стежки.
Бути  капітаном  свого  корабля,
Вимірювати  ,світи  ...планети,
Пташкою  торкнутись  до  твого  вікна,
Може  вітром  ,струною  куплета.
М  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2018

ТИ ВІДРІКЛАСЯ ВІД ХРИСТОВОЇ ВІРИ

ТИ,  ВІДРІКЛАСЯ  ВІД  ХРИСТОВОЇ  ВІРИ
Ти  ,відріклася  від  Христової  віри
Читаєш  слово  священну  книгу  Коран
Молитву  несеш  Богу  Аллаху  в  офіру
у  покорі  постися  під  час  Ромадан.
У  мусульман  ,як  діамант  сяє  жінка
І  від  чужих  очей  одягає  хіджаб
Ти  ,прийняла  іслам  відкрила  сторінку
І  у  світах  ,заблукала...  душа-  є  раб.
І  коран,  дозволяє  полігамія...
У  чоловіків,  по  чотири  п'ять  дружин
душа,  прагне  святості  ,і  ностальгія.....
Дивиться,  на  дикий  світ  з  високих  вітрин.
Я  не  маю,  право  тобі  диктувати
Але  шануй  цінуй  все  своє    у  житті
Зрадивши,  святу  трійцю  Христову  мати,
До  краю  літ  жити  без  радості  тобі.
Я  не  проти  іншої  раси  чи  віри
Мусульман  та  євреїв  і  щирих  мирян
Але  не  цурайся  свого  роду  за  ліри
Де  у  храм,і  ти  прийняла  хрещення  сан.
Можна  все  на  світі  вибирати    доню
Але  не  Батьківщину  ,маму  і  святе
Загубиш  щастя  волю  і  свою    долю
Чужина  не  зігріє  сонце  золоте.
МЧАЙКІВЧАНКА.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799842
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.07.2018

ДЯКУЮ ДРУЗІ ЩО ВИ У МЕНЕ Є!!!

Добрий  вечір!  Доброго  ранку!!!  Друзі  мої!
Хочу  подякувати  усім  ,  хто  переживав  за  мене  і  стояв  за  мене.  Від  щирого  серця  дякую  усім.  .Низький  усім  поклін!Мій  компютер  вийшов  з  ладу  .І  я  вийшла  із  КП.Зараз  ,я  знову  з  вами.
Добрий  день  друзі  мої!
Дякую  усім  хто  був  зі  мною
Хто  переживав  вболівав  усі  дні
І  стояв  за  мене  кам'яною  горою.
З  повагою  до  вас  М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018

ЛЕЧУ ДО ТЕБЕ ЧЕРЕЗ ОКЕАН

ЛЕЧУ  ДО  ТЕБЕ  ЧЕРЕЗ  ОКЕАН  ШИРОКИЙ
Твоя  любов  забрала  мій  спокій
я  побиваюсь  пташкою  в  тишині
лечу  до  тебе  через  океан  широкий
щоб  почути  розмову  твоєї  душі.

Манить,  до  тебе  небо  синє
світла  щира  усмішка  твоя
бачу  твої  очі  волошки  сині
по  зоряній  стежині  веде  зоря.

Я  не  можу  більше  мовчати
моє  серце  рветься  до  тебе
скільки  ,потрібно  ще  чекати  ?
щоб  долі  наші  звінчало  небо.

Для  тебе  літо  пише  листа
вітання  моє  передасть  вітер  
журавка  постукає  до  вікна
слово  душі  із  пяти  літер.

Я  прощаю,  за  все  на  світі
за  образи,  колючі  слова,
ми  ідемо  стежками  літа...
чому  у  душі  холод  зима?

Розійшлись  стежки  дороги
стоїмо  на  різних  берегах,
і  відчуваємо  біль  тривогу
і  в  зажурі  ,  одинокий  птах.

Без  тебе  ,я  сумна  пісня...
чорна  нічка  без  ясних  зір,
у  саду,  опавше  пожухле  листя
не  радіє  ,сонцю  із  синіх  гір.

А  з  тобою  ,я  жінка  кохана  ...
і  за  спиною  дужі  крила,
поцілуєш  загоються  рани
і  не  лякає  ,осінь  зливна.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018

А ЩЕ НЕ ОСІНЬ ЩЕ НЕ ОСІНЬ

А  ЩЕ  НЕ  ОСІНЬ,  ЩЕ  НЕ  ОСІНЬ....
А  ще  не  осінь...
а  ще  не  осінь...  
а  тільки  літо  молоде!
зоря  веде  ,де  шумлять  верболози...
у  росяні  трави,  де  папороть  цвіте.

Вечір  мережить  зоряне  намисто
відзеркалює  алмазом  зоряна  ніч,
грає  на  скрипці  клен  зеленим  листям
до  білої  березоньки  зорить  до  віч.

Сяє  зоряна  ніч  під  зорепадом,
де  пахнуть  яблука  і  груші  медові
сад  увінчав  віночком  винограду,
зодягнений  ,у  вишиванці  святковій.

Світе  ясний  -зупинись  на  хвилинку!
Дай,  нап'юсь  твоєї  водиці  з  джерела
гляну  ,  як  пливе  човником  хмаринка
налюбуюсь  блакитним  морем  іздаля.

Золоте  літечко  листям  тріпоче
зачекайте,  не  йдіть  до  осені  літа!
моє  ніжне  серце  до  тебе  хоче...
де  жайвір,  співає  над  нивою  життя.

А  ще  не  осінь!
а  ще  не  осінь  !
а  тільки  літо  молоде!...
зоря  розпустила  свої  пишні  коси,
кличе  ,лебедів  під  небо  ояйне.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018

НЕ ХОВАЙ СВОЇХ ОЧЕЙ КОХАНА

НЕ  ХОВАЙ  СВОЇХ  ОЧЕЙ  КОХАНА
Не  ховай,в  тумани  очей  кохана  ...
дай  надивлюся  на  вроду  квітучий  цвіт,
ти  увійшла  ,у  сни  сонечком  зрана
синею  птицею  передаю  привіт.

Не  ховай  ,кохана  блакитні  очі  
усміхнись  подаруй  усмішку  чарівну
у  твоїм  озерці  потонути  хочу...
і  сказати  ,як  кохаю,  і  люблю.

Моя  Мадонно  зоряного  неба
ніжним  поглядом  обійми  душу  мою
твоя  врода  забрала  сни  у  мене
і  про  тебе  думаю,  тобою  живу.

Мені  тебе  подарувала  доля
веселкою  ,увійшла  у  моє  життя...
зацвіли  світлі  почуття  любов'ю
моя  красуне,  ясна  зіронька  моя.

Як  лебеді  білі  злетимо  у  ніч
туди  де  неба  океан  синій  синій
зацілую  уста  зіп'ю  любов  з  віч
засвічу  щастя  на  місячній  стежині.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018

О ДЕ ТИ ДОЛЕ УКРАЇНИ?

О  ДЕ  ТИ  ДОЛЕ  УКРАЇНИ?
О  де  ти,де    ,  доле  України?
чому  вмиваєся  слезами
жебракує  бідна  сиротина  
за  кусочком  хліба  світами.

Скажи,ну    доленько  ,як  живеться?
Далеко  від  дому  від    хати...,
ой  не  раз,  не  раз,  тобі  ікнеться,
 згадає  тебе  стара  мати.

О  де  ти  ,де  ,  доле  України?  
в  корчмі  пропили  твоє  добро  
все  розтягнули  до  краплини
в  злиднях,  убоге  місто  і  село  .

Заводи  фабрики  як  хороми    
 порізано  на  металолом
і  голосить      здичавіле  поле  
без  війни  ,руїни  і  погром.

Розпинають  людину  на  хресті...
зрадники    плебеї  базіки,  
продали,  тебе  жиди,  москалі,  
у  рабство  в  неволю  навіки.

О  де  ти,  де    ,  доле  України  ?
за  правдоньку  слова  на  нари...
на  морозець  ставлять  на  коліна,
нахабні,  в  пагонах  -бездари.

Дорвались  ,до  трону  ситі  кнурі,
і  плюють  у  власне  корито-
живуть,  на  широку  ногу  царі
 тягнуть,  мільйони  шито  крито.

Стогнуть,живі  і  мертві  у  гробах...
перевертаються  від  болю,
кряче  чорний  ворон  літає  птах
клює,  очі  сину  на  полі  бою.

хижа  орда      сміється  у  вічі  ...
потирає,    руки  від  крові,  
убієним  запалюють    свічі
ростуть  могили    хрести  дубові.

О  де  ти  ,де    ,доле  України?
ідеш  тернистими  шляхами
і  стара  мати  ховає    сина
оплакує    долю  ночами.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798936
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.07.2018

ПАХНЕ ЛИПОЮ ЛІТО

ПАХНЕ  ЛИПОЮ  ЛІТО
Пахне  липою  духмяне    літо...
дурманить...  білосніжне  цвітіння,  
а  два  голуби  туркочуть  на  вітті
і  у  танку  ,кружляють  у  сплетінні.

Прекрасний  світ  -всміхається  тобі,
твоє  життя,-        звати  тихим  раєм...
легкою    ходою  ступай  на  стежі
Із  тобою  той  кого  ти  кохаєш.

На  землі  віднайди  ключ  до  щастя...
не  ховай,  свої  почуття    душі,
сяй  зорею  намалюй  дивоказку
і  іди    ,  з  коханим  рука  у  руці.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018

В ТВОЇМ ПОГЛЯДІ СЯЄ ВЕСНА

В  ТВОЇМ  ПОГЛЯДІ-  СЯЄ  ВЕСНА
В  твоїм  погляді  сяє  весна
я  бачу  небо  синє  синє
я  черпну  водицю  із  джерела
щоб    здійснилися  мрії  пташинні.

Скажи,  мені  я  тебе  люблю...
хай  серце  жіноче    не  сумує                  ,
крізь  заметіль  до  тебе  прийду-
хай  між  зір  твоя  зоря    квітує    .                                        

Без  променя  сонця    в'яне  цвіт...
без  води    сохне  древо  коріння,
у  двадцять  ,тридцять,  і  сорок  літ,
душа,  прагне  любові  цвітіння.

Хай  душа  ,світиться    любов'ю
пломеніє  цвіте  маком  в  житах,
 розділлю,  щастя  із  тобою,
заколишу  тебе  любий  у  снах.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2018

КОЖЕН КОВАЛЬ СВОГО ЩАСТЯ

КОЖЕН  КОВАЛЬ  СВОГО  ЩАСТЯ
Минає  день  відходить    ніч
 біжить  галопом  все  по  кругу
загубиш  втратиш  цінну  річ-
високовольтна  б'є  напруга.

 Немає  змісту  без  любові
немає  радості    в  душі,
кусаєш  свої  уста  до  крові
і  в  безодні  океану  на  дні.

Ти  ,спустошена,  напівмертва...  
перекреслені  мрії  бажання,
для  себе  самої  ти  є  жертва...
і  сохнеш,  в'янеш    без  кохання.

Сонце  теплом  обнімає  світ
 і    осяює  життєвий  шлях,
одному  терня  стелиться  до    ніг
а  інший  злітає  увись  як  птах.

Кожен  є  коваль  свого  щастя  
не  спалюй  мости  ,а  прокладай-
віддай  коханню  любов  і  ласку...
не  відштовхуй  його  ,а  притягай.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018

У МАМИ СЕРЦЕ ВИРВАНО ІЗ ГРУДЕЙ

У  МАМИ  СЕРЦЕ  ВИРВАНО  ІЗ  ГРУДЕЙ
А  стара  мати  з  голови  зняла  білу  хустину
завенула  у  чорну,  в  заплакані    небеса...  
і  вороном,    звістка  облетіла  всю  Вкраїну
що  із  пекла  війни,  везуть  її  сина  до  села.

Іде  за  ним,    по  тернистій  дорозі  на  Голгофу
і  із  своїх  очей,  сльози  ллє  проливним  дощем
перед  престолом    зустрічає  Господь  Саваофу
херувими,  серафими  співає    літнім  днем.

Дяк,  воїну  заупокійні  молитви    читає  
 матінка,  не  чує    святих  слів  не  бачить  людей
немає  більше  болю,  як  мати  дитя  ховає...
немов  живцем  ,  вирвано  серце    із  її  грудей.

А  син  герой,  стояв  на  передовій  на  Донбасі  
боронив  свою  землю    від  затятих  ворогів
знепритомніла,  і  змарніла  у  скорботнім  часі
і  бачить,  сина  живого  серед  чужих  синів.

А  я    не  вірю,  це  не  правда,  що  ти  в  домовині...
і  від  відчаю,  голосить      розхристана  душа
лине  сумна  пісня''  пливе  кача  по  тиссині''
у  журі,  палахкоче  тривожно  воскова  свіча.

Встеляють,  пелюстки  троянди    в  останню  дорогу
ще  десять  метрів,  у  своє  лоно  прийме  земля
запечатають  ,  на  вічнім  посту  буде  у  Бога
і  назавжди      єдина  надія  згасла  зоря.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798681
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2018

СКАЖІТЬ КАТИ МОГО НАРОДУ

СКАЖІТЬ  ,КАТИ  МОГО  НАРОДУ?
Скажіть  зажерливі  кати  мого  народу?  
чим  завинила  перед  вами  Україна?
Тим,  що  українка  -козацького  роду
 хоче  жити  вільно  щаслива  родина  .

Прийшов  час    ,і  народжується  Україна
 революція  Гідності  збудила  від  сну...
 пише,  книгу  життя    червона  калина
і    бореться  за  волю  свободу  свою.

Не  одне  століття,бичували  тирани...
на  Урал  у  Сибір,як  скотів    гнобили,
 не  охрещена  орда    знищувала    храми
ламала  хрести    бузувірів  ростили.

Москалі  привели    до  влади  дядю  вову
 посадили  на  трон  зробили  з  нього  царя
двоголовий      лякає    світ  до  розгрому
перейшов  межу  в  Сирії  трує  дитя

Україна  на  Сході-у  кривавій  війні...
там  задихається,  у  вогні    диму  крові...
 захищають  свій  край      козаки  молоді
із  ворогом  воюють  за  життя  нове.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798398
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.07.2018

ПРИСВ'ЯТА ІВАСЮКУ

ПРИСВЯТА  ІВАСЮКУ
ПІСНЯ  ВОЛОДІ
Пісня  Володі  ,цвіте  квіткою  любові,
''Червона  рута''  єднає  континенти  світи-
співці  набирають  високу  ноту  у  слові
І  солодить  струна  серця    золоті  голоси.

Дзвенить    водограєм  мелодія  чарівна
про          вроду  дівочу    велике  кохання  ,
і  у  Карпати  веде  світанкова  зоря,
де  росте  квітка  і  сходить  сонце  зрання.

Він  поклонивсь,  як  долі  квітучому  маю  
із  краплі  сльози  проріс    кленом    на  полонині,
де  в  росяних  травах  весна  літо  зустрічає
і  чути  ,як  курличуть  ключі  журавлинні.

Лети  пісне  лебедина  за  сині  моря
і  даруй  закоханим  щасливі  сонячні  дні
веди    в  Україну      до  пісенного  джерела
де  в  гаю  відлунюють  солов'їні  пісні.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2018

МИ ЄВРОПЕЙЦІ

МИ  ЄВРОПЕЙЦІ,  
Ми  вибрали  ,важкий  шлях  у  Європу
Небесна  сотня  пролила  за  волю  кров
на  війні  стоять    у  мерзлих  окопах
 розкути  кайдани  рабства  із  оков.

Пліч-  о-  пліч  стоять  козаки    на  сході  ,
захищають  ,від  ворога  землю  свою
віддають  життя  у  крові  і  поті
сіяти  зерно,пити  водицю  святу.

Мій  рід  ,не  азіати  мусульмани  ,...
нація  велика    трудолюбивий  рід,
вірять  у  боже  слово  -    християни
і  Шевченкову  мову  несемо  у  світ.

Ми  не  раби,  нищого  сорту  і    проби...  
земляни  ,  які  прагнуть  миру  добра    ...
і  крізь  століття  ідемо  до  свободи  
у  своїй  хаті  всміхалось  дитя.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798340
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.07.2018

ЧОМУ ТАК РАНО ЗГАСЛО СОНЦЕ ДЛЯ ТЕБЕ

УСІМ  ХЛОПЦЯХ  ,ЯКІ  ЗАГИНУЛИ  НА  ВІЙНІ
ЧОМУ  ТАК  РАНО  ЗГАСЛО  СОНЦЕ  ДЛЯ  ТЕБЕ
О,  синочку  ,куди  злетів  по  зоряній  стежині?
крізь  тумани  ,заплакане  небо  в  далеку  путь...
ой  чому,  так  рано  згасло  сонце  тобі  дитино?
і  ти  склав,  свої  крила  положив  руки  на  грудь.

Для  тебе  ,квітує  весна  в  житах  буяє  літо
а  ти  поспішаєш,  за  обрій  в  зоряні  світи,
о  молодий  козаче  ти  подався  тихим  вітром...
залишаєш  ,мати  Україну  зранений  ти.

О  Легеню-соколику,поглянь  на  цей  білий  світ?
як  розцвіли  білосніжно  сади  біля  хати
а  ти  закрив  очі  зібрався  у  вічний  політ...
і  над  тобою,  надривається  у  сльозі  мати.

Мій  Синьоокий  місяцю    калиновий  цвіте  !  
За  тобою,затужили  верби  стрункі  тополі,
і  ронять  солону  сльозу  ніжні  трояди  квіти
і  їхня    краса  ,в'яне    від    душевного  болю.

Мати  зарано  посивіла  зчорніла,  як  земля
побивається  над  труною  цілує  спалене  тіло
торкається  руками  де  криваві  рани  у  дитя
плаче  ,ридає,  голосить  падає  з  ніг  безсила.

Скажи  ,чому  зозуля  накувала  так  мало  літ?
чому  не  захистила  Ангелом  де  ходив  ти?
скажи  ,моя  кровинко  з  яких  виглядати  доріг?
коли  закінчиться  війна,  щоб  не  гинули  сини.

Зупиніть  війну!  -кровопролиття  дочок  і  синів
хай  з  серця  матері  не  ростуть  мальви  червоні,
ураганні  гради  з  коріння  ,не  рвуть  кленів  ясенів...
не  ламає  калину,  не  клює  чорний  ворон  у  полі.

Синочки  України  нехай  буде  вам    пухом  земля!,
у  шані  низький  поклін  віддає  червона  калина.                                        ,  
На    могилі  горить  бентежно    запалена  свіча
і  сирота  мати  чекає  додому  свого  сина.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798156
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.07.2018

ЯКЩО БУВАЄ ВАЖКО У ЖИТТІ

ЯКЩО    БУВАЄ  ВАЖКО  У  ЖИТТІ
Якщо  буває  важко    у  житті
а  ти,  ідеш  по  лезі  бритви
молися  ,шукай  Бога  на  землі  
з  тобою,  Господь  у  молитві.

У  божі  руки  ти    віддай  себе  
свої  думки  душу  і  тіло
і  знай  ,він  оберігає  тебе
дає  розум  духу  і  сили.

Надія  на  Небесного  Отця!
із  очей  витре  гірку  сльозу
бо  він  є  основа  і  суть  життя
подає  ласки  милість  свою.

Хто  стукає  тому  відкриває...
серед  ночі  відчине  свій  храм
і  у  твоїй  душі  сонце  засяє.
і  засієш  зерно  щедрий  лан.

Скажи,  хто  ти  без  Бога  на  землі  ?
мурашка  ,  осліплене  ягня,
а    без  віри  ,пустиня  в  душі...
і  куди    ідеш  вічна    зима.

Той  досягає  високих  вершин,
хто  вклоняється    у  покорі...
впавшу    ,підніме  на  ноги  з  низин
 Спас,  з  тобою  у  біді    горі.

Шукаймо,  Бога  всюди  на  землі
він  зцілює  душу  від  недуг,
благословляє,  долю  у    житті..
і  він  є    вчитель  лікар  твій  друг.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798124
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 04.07.2018

НЕХАЙ ТВОЯ ДУША ЛІЛІЄЮ ЦВІТЕ

НЕХАЙ  ТВОЯ  ДУША  ЛІЛІЄЮ  ЦВІТЕ
Місячна  зоряна  ніч  така  осяйна
І  зірками  стелиться  дорога  до  гаю
цвітуть  медові  квіти,  а  в  душі  зима...
в  моєму  літі  тебе  коханий  немає.

Я  світилась  зіркою  струною  весни
запалювала    свічі  у  вечір  казковий
душа  квітнула  щастям,  бо  поруч  був  ти..
кохала  тебе  і  слухала  твій  блюз  новий.

Над  синім  безмежним  океаном  ночі
зорю  зітхаючи  розриваюсь  чаїно
шукає  втрачені  дні  серце  жіноче
руками  торкаюсь  неба  згораю  тлінно.

У  спогадах,  мережу  стежки  до    раю,
там  де  плавали  лебеді  в  синім  озерці...
а  ти  знявся  у  жита  до    небокраю...
нерозквітлі  мрії  заросли,  немов  скерцо.

Пролетіли  літа  -  над  берегом  життя
і  я  зустрічаю  ранки  у  смутку  журбі
любіть  коханих  і  шлях  освітить  зоря
бо  де  є  кохання  там  все  для  двох  на  землі.

Нехай  душа  білою  лілією  цвіте,...
а  світлі  почуття  нев'януть  ніколи,
і  виростають  крила  у  небо  осяйне,
бажана  мрія  сходить  сонцем    любові.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018

РОЗЦВІВ ДЕНЬ ЯК БІЛИЙ НАРЦИС

РОЗЦВІВ  ДЕНЬ  ЯК  БІЛИЙ  НАРЦИС
Розцвів  день  весни    ,як  білий  нарцис...
ніжну  пелюстку  розпустив  до  сонця
художник  малює  пензлем  живопис
на  полотні  пейзаж  у  долонцях.

Усміхнувся  ранок  небу  привітно
білосніжна  усмішка    на  щоці
красень  нарцис  несе  блакитнє  світло
перші  квіти  пахнуть  на  твоїм  столі.

Дарую,  білі  нарциси  тобі...
ті,  що  зацвіли  у  веснянім  саду,
вони  кличуть  додому  журавлів
і  душа  щаслива  під  зорепадом.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797963
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2018

ВЕЧІРНЯ ЗІРОНЬКО

ВІРШ  НАДИХНУВ  ВІТАЛІЙ  НАЗАРУК
ВЕЧІРНЯ  ЗІРОНЬКО  ДЯКУЮ  ЗА  НІЧ
Вечірня  зіронько  ,дякую  за  ніч!
за  Чумацький  шлях  -зоряні  світи
за  щебет  солов'я  ,що  не  злякав  сич
слухаю  пісню  дзвінкі  голоси.

Вечірня  зіронько-дякую  за  ніч  !
і  Князя    Місяця  пастиря  святого
що    сяйвом  освічує  стежки  до  віч
і  будує  міст  щастя  до  вікна  мого.

Вечірня  зіронько  -дякую  за  ніч!
за  вербу  над  ставом  Білі  ночі
і  біла  птаха  злітає  на  твій  клич
мрією  квітне    серце  жіноче.

Вечірня  зіронько  -дякую  за  ніч!
що  в  заметіль  зими  цвітуть  сади
у  світлиці  запалюєш  тисяч  свіч
 ведеш    на  свято  Божої  краси.

Вечірня  зіронька  -дякую  за  ніч!
зі  мною  в  час  радості  і  журбі
даруєш  мені  скарби  священну  річ
сокровенне  слово  вічне  душі.

Вечірня  зіронько  -дякую  за  ніч  !
Чорнобривій,  вклоняюсь  низенько
 не  залишаєш  у  Беззоряну  ніч
 зорю  до  зір,  де  мати  рідненька.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2018

ЖИТТЯ ГІРКЕ ЯК КАВА БЕЗ ЦУКРУ

ЖИТТЯ  ГІРКЕ  ,ЯК  КАВА  БЕЗ  ЦУКРУ
Життя  гірке  ,як  кава  без  цукру...
не  того  зустріла,  як  сади  цвіли...
і  душа  щемить  ,сльозить  і  мокро,
як  свіча  ,тану  згораю  від    журби.

Ой  доле  ,  доле..  не  трави  душу,
не  сип,  на  відкриту  рану  сіль
я  несу,    важкий  хрест  тяжку  ношу,
в'яне  ,молодість    на  серці  біль.

В  очах  ,смуток  згас  промінь  надії,
в  рокішних  світлих  покоях,  я  сама...
несплю,  безсониця  ,ностальгія...
час,  біжить  за  рікою  бистра  ріка.

Зійшла  перша  зірка  в  літній  вечір,
місяченьку  зорить  до  мого  вікна  ...
яскраве  світло  ніжить  за  плечі
грає  скрипаль    жалісно  плаче  струна.

А  кого,  любила  розтоптав    мрії
вільну,    окрилену  закув  в  кайдани...  
без  тепла  ,любові  вянула  лілія,
її    зима  ,  обпекла  ...на  серці  рани.
М,  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2018

Я ХОЧУ НА МОРЕ

Я  ХОЧУ  НА  МОРЕ
Я  хочу  на  море  ,  на    золоті  піски,
під  пальму  від  галасливого  світу,
де  небо  синє,  на  пляжі  -  я  і  ти...
в  тихім    океані  купається  літо.

Втікаю  ,від  розпеченого  асфальту...
від  авто  гонки    на  автобані,
злетіти,  на  Маямі,  чи  на  Мальту...
насолоджуватись  днем  у  гамі.

Заховатись,  у  горах,  від  спеки  жари...
і  закружляти  ,над  переливом  хвиль,
віднайти  ,щастя  де  шумлять    ясени
вимірювати  ,прекрасну  мить  тисяч  миль  .  

Ніжитись  під  сонцем  вдихати    свободу,
у  пахощі  ,квітів  свіже  повітря...
від  спраги  жаги  ,  пити    чисту  воду,
іти,-      зоряною    дорогою  світла.

Я  хочу  на  море,  на  золоті  піски...
щоб  наш  корабель  колисали  хвилі  ,
і  на  крилах  мрій...  удаль  несли  вітри,
доплисти,  до  берега,  де  пташки  милі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018

НА ЗОРЯНІЙ ВЕРВЕЧЦІ МОЛИТЬСЯ ВЕЧІР

НА  ЗОРЯНІЙ  ВЕРВЕЧЦІ  МОЛИТЬСЯ  ВЕЧІР
На  зоряній  вервечці  молиться  літній  вечір
зорі  розквітають,  як  сині  волошки  у  полі...
Місяць,  дивиться  в  очі  обіймає  за  плечі,
літо  ,закоханим  запалює  свічі  святкові.

Під  сіянням  зір  одні  ,як  лебеді  в  озерці...
запальні  юні,  від  любові  хмелієм  без  вина...
високе  почуття  грає  струною  у  серці,
у  келих,  наливає  щастя    ніченька  чарівна.

Білолиций  веде  до  небесного  престолу...
 золотим    перстом  благословляє  навіки  долі,
а  райські  пташки  співають  солодять  розмову  -
і  до  ніг    встеляють,  пелюстки  троянди  лілові.

Місячна  ніч  осяює  стежечку  до  верби,  
де  запашні  трави  ,відлунює  дзвенить  водограй,
зацілуй    устами  милий,  до  серця  обніми-
і  візьми,  мене  у  полон  з  обіймів  не  відпускай.

Закружляєм    лебедями    де  стрункі  тополі....
і  нехай  первоцвіт  мріями  розцвіте  у  душі,
черпаймо  чисту  водицю  з  джерела  любові-
бо  кохання,    цвіте  один  раз,    як  сади  навесні.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2018

НЕ ЗАЛИШАЙ МЕНЕ

НЕ  ЗАЛИШАЙ  МЕНЕ
Не  залишай,  мене  на  перехресті  доріг...
вимірювати,  в  довжину  кілометри  життя,
іти  ,крізь  вітри  грози  у  цей  чудовий  світ
від  болю  ,згорати  і  кровоточила  душа.

Торкнись  ,рукою  вечірнім  променем  зорі...
обласкай  ,  чарівною  мелодією  літа,
цілуй,  устами,  як  сонце  квітку  у  росі-
від  щастя  щебетала  ,як  соловей  на  вітті.

За  вікном,  дощ  вітер  закружляв  жовте  листя,
холод  проймає,  нахиляє      віття  додолу...
замріяна  ,у  весну  ,де  дзвенить  ніжна  пісня-
зоря  веде  до  тебе  на  зустріч  святкову.

Закрию,  очі  .Чую,  кроки  постать  у  сні,
бачу,  в  океані  переливаються  хвилі...
чому  розминулись  з  тобою    навесні?
і  довго  шукали,  берег  птахи  сизокрилі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2018

ВЕЧІРНЄ НЕБО

ВЕЧІРНЄ  НЕБО
Дивлюсь  на  небо  ,як  сонце  сідає...
як  зодягнулось  в  малинову  вуаль
і  проміння  вінцем  тихий  рай  вінчає,
віддає  тепло  іде    у  зоряну  даль  .
 
Вечірнє  небо  -безмежне  глибоке,
як  синій  океан  хвилями  шумить
виграє  зорями  море  синьооке
князь  місяць  відзеркалює  чудову  мить.

милуюсь  ,у  тиші  заходом  сонця,  
зійшла  перша  зірка  малює  казку...
дарує  ,зореквіт  у  своїх  долонцях.
я    шукаю  на  березі  пристань  щастя

Золоте  сонечко  ,дякую.,  за  день!
За  сині  волошки    маки  червоні...
За  соловейка  у  саду  ніжних    пісень!
за  буйні  жита  у  заквітчанім  полі.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797594
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.06.2018

ДОБРОГО РАНКУ МІЙ ТИХИЙ РАЮ!

ДОБРОГО  РАНКУ  МІЙ  ТИХИЙ  РАЮ!
Пейзажну  лірику  малюю  на  картині
барвистий  серпанок  літнього  світанку
в  росяних  травах  ромашки  на  долині
соловей    дзвінко  співає''  Доброго  ранку''!

Доброго  ранку  !небо  синє-  Україно  моя!
Доброго  ранку  !-зоряне  літо  ,гаї  діброви!
Доброго  ранку  !-Дністре,  водице  із  джерела!
Доброго  ранку!-тихий  раю-  ліси  і  гори!

Розпустило  сонечко    проміння  золоте
ніжить  кучеряву    вербу  над  рікою
столітній  дуб  зорить  у  небо  голубе
у  лісовім  царстві  милується  красою.

Біжить  літній  ранок  до  фінішу  до  кінця
ще  два  кроки  липень  прийме  естафету.
Прийде  новий  місяць  і  збирає    жнива
медами  солодить  уста    пише  сонети.                                .

На  Івана  Купала  свято  кличе  у  храм  
помолитися  святим,  за    хліб    у  полі,
хто    трудився  ,посіяв  зерно  той  є  пан,
і  застеляє  обрусом    столи  святкові.

Хто  не  проспить  весну  і  працює  до  зорі
зародиться  овес    жито  і  пшениця
небо  благословляє  руки  золоті
і  втомлений  від  жаги  п'є  -  чисту  водицю.

Час  запалює  ватру  багаття  золоте,
дівчата,  віночки  кидають  у  воду
літо  ,в  заметіль  зими..  надію  несе...
вінчає  хлібороба  і  дякує  Богу.  
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797514
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2018

МАЛИНОВЕ СВІТАННЯ

МАЛИНОВЕ  СВІТАННЯ
Солодке  літо  малинове  світання
полумяну  пристрасть  мереже  з  думок
і  романтичний  дух  несе  вітання
насолоджуюсь  пaхощами  п'ю  ковток.

Падає  дощик  і  світить  ясне  сонце
літній  світанок  розсвітає  цвіте
райдужне  світло  сяє  у  віконце
і  благодать  божа  обіймає  мене.

У  тишині  мерехтять  згасають  зорі  
сяють  барви      мереживо  казкове
розчиняються  хмарки  у  просторі
кучеряві  хвилі  розлились,  як  море.

Сонце  цілунком  зарумянило  щічку...
випромінює  усмішку    чарівну,
зорить  до  водиці  у  синю  річку
відзеркалює    небокрай  земну  красу.

Увінчаний  віночком  пречистий  ранок
голосним  дзвіночок  грає  у  дзвони
защебетала  пташка    на  мій  ганок
злітаю  у  блакить  небесні  хороми.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797428
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2018

МАРІЯ

 МАРІЯ
На  берег  надія  злітаю,  як  птах...
побачити,  твою  Богине  -красу.
ти  приходиш  до  мене  у  казкових  снах
бачу  сонячну  щиру  усмішку  твою.

Серед  усіх  найпрекрасніше  ім'я...
звати,так  гарно  Марія!  Марія!,
світанкове  сонечко,-зіронька  ясна
люблю  кохаю  тебе  -квітко  леліє!.

 Світлі  почуття  як-  безмежне    море
з  чаші  любові    ,приймаю  причастя  
синьоока  мріє-    небо  світанкове
моя  доленька    зодягнута  у  щастя.

Закоханий    красуне  до  нестями...
 шукаю,  погляд  у  зоряних  світах,
встеляю,  пелюстки  кохання    зірками,
і  дарую  ,троянди    у  своїх  руках.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2018

ЯКІ В УКРАЇНІ КАЗКОВІ ВЕЧОРИ!

ЯКІ  В  УКРАЇНІ  КАЗКОВІ  ВЕЧОРИ  !
О  ,які  в  Україні  казкові  вечори  ?
в  гаю  ,соловей  щебече  допівночі,
і  сочними  медами  наливають  сади
літо  розсипає  скарби  найдорожчі  .

О  ,моє  літо  літечко...  пора  золота!
Ти  купаєш  у  росах    трави  запашні,
з  небокраю  ,відзеркалює  Божа  краса...
діаманти  ,алмаз  ,  перлини  осяйні.

О,  зоре  зіронько    божественна  перлино!
ти  місячним  сяйвом  осяюєш  стежки.
 у  фаті  липа  окриляє  лебединно...
O  ,як  пахнуть  літні  казкові  вечори!

Місяченьку  ,засвітив  ліхтарі  над  селом...
і  тисяч  яскравих  свіч  горять  доранку,
осяює  біля  хати  розмай  під  вікном
п'янкі  пахощі  квітів    п'є    -ніч    циганка.

Дзвенить,  ніжна  мелодія    струна  чарівна  
над  берегами      відлунює  водограй...  
падають  зорі    у  трави,  де  стоїть  верба...
лебедям,  дарує  мить  щастя    тихий  рай  .
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797316
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018

ЯКІ ПРЕКРАСНІ ЛІТНІ РАНКИ

ЯКІ  ПРЕКРАСНІ  ЛІТНІ  РАНКИ
О  ,Які  прекрасні  літні  ранки?
і  схід  сонечка  на  березі  Дністра,
сонячний  день  ллє  щастя  у  збанки...
біжить  ,час  за  водою  ,  бистра  ріка.

Нап'юся  краси  із  долонь  літа  
нектаром  засолоджу  свої  уста  
сплету  віночок  із  ніжних  квітів
і  злечу  птахом  під  сині  небеса.

Червневим  маєм  радіє  літо
і  на  трембіті  промінням  виграє
сміється  людям  божому  світу
ласкаве  сонечко  тепло  роздає.

Медові  соти  збирає  бджола  
у  полях,  як  море  шумить  пшениця,
жайвір  злітає  увись  в  небеса..
з  польоту,  матінці  землі  вклониться.

Ясний  Місяць  за  океан  пливе
і  випромінює  сяйво  до  води..
світанок  ,ще  зіроньками  цвіте  
зорить  ,де  є  русалка  біля  верби.

О  літо,  літо  пора  золота!
тут  мріями  цвітуть  волошки  сині
горять  червоні  маки  у  житах...
о,  як  пахнуть  ромашки  на  долині!.

О  ,які  прекрасні  літні  ранки  ?
у  віночку  у  білосніжній  фаті  
дарують  літо  для  галичанки  ,
і  тихому  раю  пахощі  земні  .  
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797260
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2018

Я ЩАСЛИВА ЖІНКА ЩАСЛИВА

Я  ЩАСЛИВА,  ЖІНКА  ЩАСЛИВА
Йду,  замріяна  -в  шляхетні  світи...
живу  ,мрію  і    щаслива    щаслива,
я  народилась,  від  краплі  сльози-
і  благословила  весняна  злива.

Знаєш,  я  жінка  щаслива  щаслива...
і  усміхаюсь  літу  сонечку  тепла,
на  денці  серця  колоситься    нива
і  у  моїй  душі  квітне  вічна  весна,

Виміряю    путь-  в  довжину  життя
і  наді  мною  ллє  дощ  світить  сонце
сходить  райдуга    світлі  почуття
я  обнімаю  троянди    у    долонцях.

Ніхто,  не  бачить,  як  живеться  мені,
чи  сміюсь  ,    плачу  у  себе  вдома...
дякую  ,  за  щасливі  сонячні  дні...
хто  був  блискавиця  серед  грому  .

Небо  ,дарує    скарби  золоті,
нових  друзів    родину  Україну...
недруги  загубились    у  житті
доля  повела  у  нову  стежину.

Закохана  ,у    орхідеї  в  саду...
зустрічаю  літній  тихий  вечір,
люблять,  не  за  очі,  за  душу  мою...
місяць  голубить    мене  за  плечі.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2018

ПРИСВЯЧУЮ , УКРАЇНО ТОБІ ПІСНІ!

ПРИСВЯЧУЮ  ,УКРАЇНО  ТОБІ  ПІСНІ
Де  б  не  була  пташко  ,у  яких  краях...
якими  стежками  доля  б  не  водила,
знай,  шастя  там,  де  чути  щебет  в  гаях?...
де  рідна    матінка  тебе  народила.

Присвячую  ,    Україно  тобі  пісні!
душа  мерзне  без  тебе  на  чужині...
ти  сонце  ,яке  віддає  тепло    мені...
блаженство  духу  на  цвітті  калини.

Ти  маяк  -у  бурхливім  океані,
і  ведеш  мене  птахом  в  далекі  світи...
по  зоряній  карті  шукаю    зрання,
іду  ,Чумацьким  шляхом  де  мої  береги.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797065
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 25.06.2018

Я ВІДПУСКАЮ ТЕБЕ МОЯ ПТАШКО

Я  ВІДПУСКАЮ  ТЕБЕ  МОЯ  ПТАШКО
Я  відпускаю,  тебе  моя  пташко,,
лети  лети,  собі  в  заможні  світи...
візьми,  собі  калину,  як  буде  важко...
на  чужій  землі  ,біля  хати  посади.

Зранку,  поливай    водою  з  джерела,
хай  пагінець  проростає  в  коріння...
бережи  ,від  вітрів  ,щоб  цвітом  зацвіла-
до  віть,  злетілись  солов'ї  до  цвітіння.

Рости  ,рости  ,  рясно  мій  кущ  калини...
і  бальзам  медитує    рани  твої,
нагадає  про  садок  на  Україні
на  квітучому  березі  зеленгаї.

Червона  калина    усміхнеться  тобі,
приголубить  ,  зітре  сльози  з  твоїх  очей...
сонцем  засяє,  як  за  вікном  дощі,
ясна  зіронька    у  безсонних  ночей.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018

СВІТАНКИ НАВЧИЛИ МЕНЕ УСМІІХАТИСЬ

СВІТАНКИ  НАВЧИЛИ  МЕНЕ  УСМІХАТИСЬ  
Я  біжу,  у  дитинство  казкову  мить,
де  старі  дуби  підпирають  небеса
а  над  берегом  Дністра  мій  час  біжить...
і  водограєм  дзвенить  -  квітує  весна.

На  моїй  душі  сонячно  і  світло
я  живу  мрію  і  щаслива  щаслива
зранку  Всесвіт  всміхається  привітно
і  жайвір  несе  до  зір  на  своїх  крилах.

Прекрасна  мить  -як  солодка  малина
 після  дощу  ясніє  пречисте  небо
 бігає  сонячний  зайчик  як  дитина
 райдужні  дні  сіють  щастя  для  мене.

 Заквітчала  весна  зелені  коси
 із  польових  квітів  вінок  із  барвінку
і  листям  шумлять  віттям  верболози
 соловей  несе  пісню  про  українку.

 Вітер  -закружляв  у  вальсі  у  танку
 на  волі  вдихаю  пахощі  аромат
 під  сіянням  зір  не  спиться  доранку
 душа  квітне  у  мрії  як  вишневий  сад.

 Світанки,  навчили  мене  усміхатись...
 радіти  сонцю  хвилиною  у  житті,  
 Святому  небу  низенько  вклонятись
 дарувати  щастя  радість  на  землі  .

 Замріяна,  закохана  в  небеса
 білою  лілією  квітну  в  розмаю
 люблю  зеленгаї  безкраї  поля...
 і  тут  частинку  серця  я  залишаю  .
 М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796905
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2018

Я ВТІКАЮ ВІД СЕБЕ ВІД СВІТУ

Я  ВТІКАЮ  ВІД  СЕБЕ  ВІД  СВІТУ
Я,  втікаю  від  себе  від  світу...
де  босоноге    дитинство  моє,
туди  де  мамине  батькове    літо  
і  зозуля  щасливі  роки  кує.

У  спогадах  злітаю  додому...
де  замріяні  вишневі  сади,
вечір  заколихує  мою  втому
розвіюють  печаль  стрункі  яени.

Ясени  ,мої  стрункі  ясени!  
Заспівайте,пісню  моїй  душі,
синьоока    зіронько  осяй  стежки
де  шелестять  трави  у  срібній  росі.

Пахнуть  ніжно  піони  жоржини  ?
під  вікном    лілія  рута  мята  
сочні  груші  яблука  і  малина
бо  сад  посадили  батько  і  мати.

О  яка  прекрасна    щаслива  мить?
для  тебе  весна  і  літо  цвіте?
у  криниці  чиста  водиця  дзвенить
і  бється    батьківське  серце  золоте.

Я  пташкою  лину  до  калини,
щоб  до  півночі  слухати  пісні...
і  від  щастя  злітаю  в  небо  синє
бо  стежками  села  іду  до  рідні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796877
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2018

МАМО УКРАЇНО-ЧЕРВОНА КАЛИНО!!!

МAMO  УКРАЇНО    -ЧЕРВОНА  КАЛИНО!
По  білому  світу,  розлетілись  журавлями...
хто,  куди?  у  різні  краї  ,нас  доля  повела-
до  тебе  ,Україно!-злітаєм    до  мами...
під  твоє  крило,    до  свого  рідного  гнізда.

Мамо  Україно    —  червона  калино!
із  усіх  найкраща-  лебідко  моя!
Поклич,  додому  свою  дочку  і  сина...
у  садок  ,де  чути    пісню    солов'я.

Вишнева  Україно,  -велика  родино!
у  барвистій  вишиванці    -козацький  рід...
до  тебе      на  свято  ідемо    на  гостину,
над  Дніпром  заспівати  тобі  многа  літ  .

Процвітай-мій  раю  українська  доле
заколосися  золотим  колоссям  хліба
з'єднай  воєдинно    -  світанкова  зоре
веди  нас  у  майбутнє      дорогу  до  світла.

Хай  миром  засяє  сонце  небо  синє  
храм  залікує  рани  триєдина  любов        
у  вірі    воскресне    надія    пташини                                            
розкуємо    кайдани  зла  рабства  з  оков.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796724
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.06.2018

Я ПРОЩАЮ УСІМ ВОРОГАМ

Я  ПРОЩАЮ  УСІМ  ВОРОГАМ
Залишу  землю  цей  жорстокий  світ
птахою  полину  на  сьоме  небо
там  де    вічна  тишина        зореквіт
зоря  відкриває  Всесвіт  для  мене.  

Забуду,  образи  страждання  біль
всім  недругам,  які  заздрили  мені,
хто  сипав  на  зболену    рану  сіль?
кидав  камінь  ,сміявсь  у  вічі  мені.

Я,  прощаю  кривдникам  ворогам,
які  безневинно  словом  гнобили,
а  брудні  руки  ламали  мій  храм,
рили  яму    ,  ховали  до  могили.

Знай,    я  під  захистом  Бога  Отця!
і    під  Покровом  Пречистої  Мати...
на  морі  ,  суші  рятував  життя.
і  благословив    слово  у  благодаті  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2018

ВІД ЛЮБОВІ НАРОДЖУЄТЬСЯ ЖИТТЯ

ВІД  ЛЮБОВІ  НАРОДЖУЄТЬСЯ  ЖИТТЯ
Від  любові  ,народжується  -життя...
від  любові  -божий  світ  добріший,
дзвенить  ніжна    мелодія  чарівна
і  зажурний  день  стає  світліший.

Зодяглась  небесні  шати  лілові,
 несу  блаженство    у  земній  красі
струменить  водограй  у  моїм  слові
мій    друже,  несу    вітання  тобі.

Зоря    запалює  іскорку  тепла...  
розсипає  роси  у  тихий  рай    
босоніж  біжу  де  чути  солов'я
і  самоцвітом  заряснів  розмай.

Моє  сонечко  соняшником  цвіте...
квітне  мрія  золоте  проміння,      
голубить  зернятко    небо  голубе-
іду,  щаслива  у  сад  цвітіння.

Над  берегом  ,тече  бистра    водиця,  
вслухась  у  річку  оживаю  знов...
 і  обнімає  крильми    біла  птиця
в  долонях,  дарує  святу  любов  .
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796559
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.06.2018

ВІК ЖИВИ І ВІК УЧИСЬ!

ВІК  ЖИВИ  І  ВІК  УЧИСЬ  ДИТЯ
У  вечірнім  небі  сяє  ясно  зоря...
а  значить  ,я  живу,  люблю  і  мрію
плаче  воском  щомиті    згорає    свіча...
ближче  до  небес    у  думах  зорію    .

Скільки,  відміряв  Бог  прожити  ще  літа?...
стільки,  треба  пройти  нам    життєву  путь?,
не  забувай,    ''вік  живи    вік  учись  дитя''!-
прагне  ,  спрагла  душа  пізнати  життя  суть  .

 Розум,  ще    спить  ,як  дитя  у    снах  дорання...
 пробудись  ,шукай  водицю    джерела  ,
 трудись  ,вчись,    щоб  досягти    своє    бажання                                                    
 віднайди  час  ,пізнати    Бога  Отця                      .

 Без  труда,    не  зародить  жито    у  полі  ...
 ори,  сій  зерно  любові  і  добра,  
 новий    день,      подарує    плоди  медові    ...
 нагодує  насущним    хлібом        дитя.

Людина,  народилась    віднайти  себе...
іти  до  вершин  у    молоді  роки,  
молитва-цілюща  сила  небо  святе-
у  праці  ,духом  зцілить  з  води  і  роси.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796531
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 21.06.2018

, БОГ -ЦЕ ХРАМ ПІД НЕБЕСАМИ

БОГ-ЦЕ  ХРАМ  ПІД  НЕБЕСАМИ  
Богу,  не  однаково,  якою  дорогою  ідеш  ти?
Про  що  думаєш?,  що  робиш?  ,що  читаєш?
він  все  чує  ,бачить  ,своє  дитя  поміж  юрби...
з  висот,  на  тебе  споглядає,  що  ти  обираєш?...

Бог  -це  добро  милосерддя  ласка  і  любов,
дає  надію  розум,  світлі  помисли  і  життя...
із  чаші  віри  ,приймати  причастя  тіло  і  кров-
є  взірцем,божого    сотворіння-  земного  буття.

Якщо  тебе,  звати  високим  ім'ям  людини...
то  живи,  згідно  писання  святого  закону,
не  смій,  оплювати  душу    убогу  сиротину,
не  гостри  ,ніж  у  спину  -безпомічному  малому.

Бог  -це  храм,  дорога  життя  під  небесами!,
перебуває  у  сонцю,  вітру,  дощу  і  грози...
він  є  повітря,  джерело,  яке  тече  над  берегами
засіяне  зерно  добра  .Хліб,  який  споживає  я  і  ти.

Бог  -є  твій  Отець,  духовний  вчитель  і  наставник!,
лікар-кволих  душ,  пастир-заблукавшого  ягня...
а  людина,  як  мурашка,  яка  снує  свій  муравник...
без  Бога  —  дикун,  пожирає,  вбиває  -  життя.

Де  моляться  ,двоє,перебуває  Бог  між  ними...
не  страшний  ,  у  вовчій  шкірі  оскаженілий  звір  ,
їх  охороняє  ,захищає  ангел  із  божими  святими...
в  океані-  потопаючому  подасть  руку  і  ласк  безмір.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796414
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 20.06.2018

БЛИЗНЯТА

ПІД  СУЗІР'ЯМ  ''БЛИЗНЯТА''  
БЛИЗНЯТА
У    мами  ,народилось  два  синочки...
близнята  схожі  ,як  дві  краплі  води....
обняли  її  крильми  два  ангелочки
дві  радості  -два  стрункі  ясени.

Защебетали,  весною  малі  соколята...
тулить  ,до  грудей  два  маленькі  серця,
любується,  як  зростають  її  пташенята...
і  просить,  у  Бога  щасливої  долі  і  вінця.

А  яка  радість,  як  пролунало  слово  ''мама''?,
як  зробили  ноженята  свій  перший  крок...
з  дитячих  уст,  почула''  єдина,  люба,  кохана''...
і  за  ручку,  вела    їх  двох  на  перший  урок.

На  світ  божий,  з'явились,  як  сонце  навесні...
збудувати  міст  щастя,  -    надії  два  береги,
тече  ріка  водограєм,  понад  деревця  молодi
і  до  її  джерела  поспішають  черпнути  води.

Під  сузір'ям''  Близнята'  радіє    мати...
два  красені  козаки  у  неї  ростуть,
небесні  очі  однакове  личко  і  шати,
І  в  Золоту  Осінь  -до  неї  на  свято  ідуть.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796326
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2018

ПРИЙДИ ДО МЕНЕ В ЧЕРВНЕВИЙ МАЙ

ПРИЙДИ  ДО  МЕНЕ  В  ЧЕРВНЕВИЙ  МАЙ
Встало  рано  вранці  сонце...
мережить  золотосяйне  полотно,
заглянуло  до  літа  у  віконце-
і  до  небес  ,птах  розпахнув  крило.

О  ,вітре  жени  удаль  чорні  хмари..
бо  прийшла  у  сад  золота  пора,
лебідь  лебідку  шукає  до    пари
їм    осяює  стежку    вечорова  зоря.

Прийди,  до  мене  в  червневий  май!
де  липа  пахне  медовим  цвітом...
де  зорями  сяє  синій  небокрай
і  золоті  серпанки  увінчані  зореквітом.

До  ніг,  простелю  рушник  щастя
ніжні    пелюстки  троянди  чарівні
запалю  тисяч  свіч  у  дивоказку
нехай    квітне  тихий  рай  тобі.

Попрошу,  красеня    явора  -гітариста!,
щоб  заграв  на  струнах  мелодію  весни...
піснею  ,зашелестить  зелене  листя
у    легкому  вальсі  закружляєм  я  і  ти.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2018

ПОСАДИ НА МОГИЛІ АЙСТРИ БІЛІ

ПОСАДИ  НА  МОГИЛІ  АЙСТРИ  БІЛІ
Прийде  час,  я  згасну  спалахом  зорі
впаду  за  зелені  гаї  у  трави  духмяні
краса  зів'яне  згорить  у  жертовнім  вогні  
з  тобою  Україно,  попрощаюсь  на  світанні.

Як  помру  ,прийди  до  мене  на  могилу,
принеси  ,гілку  калини  ніжні  квіти  мені
запали  воскову  свічу  дорогий  мій  сину
знай,я  тебе  любила,  як  небо  журавлі,  .

Посади  ,на  моїй  могилі  айстри  білі
нехай  до  розмаю  злітають  солов'ї...
вони  цвістимуть  до  осені  до  заметілі,,
зійду  зорею  у  пишноквіті  на  землі.

Ти  прийдеш  ,як  зійдуть  сніги  навесні  
пелюстка  розцвіте  у  жемчугах  -роси,
у  тиші  відчуєш  мою  присутність  у  красі  
і  я  легким  вітром  торкнусь  твоєї  щоки.

Солодкі  спогади  навіє  віттям  тополина  ,
згадаєш  слова  забринить  сльоза  в  очах...
злетиш  у  дитинство  де  матінка  мила
я  обніму  крильми  ,як  білокрилий  птах.

Я,  як  квітка  засну  і  буду  спати  у  вічнім  сні...
ти  захочеш  ,почути  мій  голос  і  мене  віднайти-
не  сумуй  ,не  журись,  для  тебе  я  зацвіту  навесні
 виглядай  ,мене,  як  сонце  де  шумлять  ясени  .
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2018

НА ВСЕ ПОТРІБНО ЩАСТЯ І УДАЧУ

НА  ВСЕ  ПОТРІБНО  ЩАСТЯ  І  УДАЧУ
Закохуємось  у  гарне  личко  небесні  очі  
пишне  волосся  стрункий  ніжний  стан
а  серце  прагне  надійне  плече  у  ночі  
душу  щиру  багату,  як  золотий  лан.

Серед  юрби  не  легко  віднайти  людину
одну  оту  єдину  душу  на  цім  білім  світі,
яка  тебе  підтримає  у  важку  хвилину
і  буде  тобі  щебетати  як  пташка  на  вітті.

Із  тобою  у  біді  розділить  кусочок  хліба,
сонечком  засяє  зігріє  променем  тепла
і  збудує  щастя  родинний  храм  із  світла
від  солодких  слів  засяєш,  як  ясна  зоря.  

Важливо  не  краса  а  мудрість  чоловіка
щоб  у  заметіль  зими  запалив  вогонь
і  любив  кохав  тебе  за  твою  душу  довіку
збудував  гніздечко  із  золотих  долонь.

Зумів  вирішити  любі  проблеми  у  житті,
щоб  квітучі  мрії  цвіли  у  твоєму    серці
подарує    небо    сонячну  усмішку  тобі
закоханими  лебедями  плавати  у  озерці.

На  все  потрібно  щастя,  удача  і  везіння...
бути  в  назначенім  місці  у  певний  час,
слухай,  свого  серця  побачиш  провидіння...
доля,  зведе  дороги  подарує  Всесвіт  із  окрас.                      
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018

В РОСЯНИХ ТРАВАХ ЗАЦВІЛИ РОМАШКИ

В  РОСЯНИХ  ТРАВАХ  ЗАЦВІЛИ  РОМАШКИ
В  росяних  травах  зацвіли  ромашки
на  зеленій  долині  забіліли  біло  -біло,
розпустили  крильця  ластівята  пташки
радіють,  сонцю    і  щебечуть  пісню  мило.

Н  а  крилах  жайвора  злітаю    у  поля...  
вдихаю,  у  запашний  аромат  румянку,
купається  в  зеленім  морі  моя  душа    
 зриваю,  квіти  плету  віночок  зранку.

За  сонечком    біжу    в  оксамитове  літо,
де  пломеніють  червоні  маки    у  житах
не  відірвати  очей  ,як  зашарілись  квіти...
як  заголубіли    волошки  сині  у  полях.  

Замайорів,  любисток  ,чебрець  рута  м'ята,
зелений  барвінок    увінчав  божу  красу,
тут  мріями  квітне  вродлива  земля  мати...
я  заблукала,  і    додому  стежку  не  віднайду.

Ясне  сонечко  прокладає  міст  до  річки
де  із  синіх  гір  тече  бистрий  водограй,
хлюпоче  до  високого  берега  водичка
і  соловейко  несе  пісню  у  небокрай.

У  солодкі  парфуми  запашилось  літо...
виткало  барвистий  рушник  у  Діброви  ,
я  поспішаю,  де  малина  дозріла  на  вітті...
де  столітні  дуби  тримають  лісові  хороми.

Збираю  ,  ягоду  малину  у    своє  відерце...
пригощами  смакую  засолоджую  уста,
і  дивлюсь,  як  причепурилось  озерце
білими  ліліями  немов  мавка  лісова.

Як  добре,  на  волі  іти  стежкою  у  літо,
де  сонечко  зігріє  тебе  своїм  теплом,
бджола  медоносить  на  польовім  квіту
коник  стрибунець  обнімає  крилом.

Від  спраги,  п'ю  чисту  водицю  із  джерела
усміхається  сонце  зарумянилo  щічки...
у  казковий  світ    кличе  птаху  золота  пора,
дарує,  прекрасну  мить    до  зоряної  нічки.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795972
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.06.2018

НЕБЕСНА ЦАРИЦЕ МОЛИСЯ ЗА УКРАЇНУ

О  ЦАРИЦЕ,  МОЛИСЯ  ЗА  УКРАЇНУ!!!
Рафаель  намалював  на  полотні  Мадонну
божественній  вроді  поклоняються  віки
Мати  із  немовлятком    увінчана    в  ікону,
Санта  Донна  -  незрівняної  жіночої  краси.

О  ,Владичице  неба  і  землі  -  Божа  мати!
Зглянься,  на  Укранський  народ  із  висоти!
зодягни  ,божою  мудрістю  у  небесні  шати
у  святім  храмі  з'єднай  нас  і  благослови.

О,  Богине  ти  на  руках  тримаєш  немовля!
до  своїх  грудей  міцно  -міцно  притулила,
ти  ніжним  поглядом  обнімаєш  світ  здаля-
все  бачиш,  все  чуєш,  даєш  надію  душі  крила.

Пресвята  Діво  Пречиста  -Ліліє  Прекрасна  !
Випроси,  у  Бога  для  Вкраїни  спокою  і  миру!
Зупини  війну  !-недай  цвіту  в'янути  завчасно  
випалену  землю  омий  дощем  дай  духу  і  сили.

О,  Царице  ти  сидиш  на    троні  у  Бога  Отця!
молися  ,за  знедолений  люд  вдову  сироту,
у  біді,  горі  відкриваєш  своє  серце  для  дитя..
із  чаші  віри  -причащаєш    витираєш  сльозу.

Милосердна  Княгине  захисти    під  покровом  !
До  Чудотворної  ікони  несемо  молитви  свої,
зішли  ,нам  земні  ласки  добра  зціли  словом...
Христова  Мати  подай  радість  у  зболеній  душі!
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795787
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.06.2018

У ВСЬОМУ Є ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ

У  ВСЬОМУ  Є  ПОЧАТОК  І  КІНЕЦЬ
У  всьому  є  початок  і  кінець...
нічого  вічного  немає  на  світі,
до  Бога  ,іде  багатий  і  мудрець-
і  зелений  лист  жовтіє  на  вітті.

Є  добро  і  зло  святі  і  грішні
дорога  світла  і  дорога  тьми
є  жорстокі  люди  і  є  привітні
та  завжди  ,будь  людиною  ти!

Один  увінчав    із  терня    корону
інший    славою  лавровий    вінець
із  вірою,  молиться  на    святу    ікону
сходить  благословення  і  він  знавець.

Подолає,  усі  труднощі  в  житті...
радіє,  успіху  досягне  до    вершин,
збудує  дім  ,посадить  сад  на  землі
і    родині  усміхається  із  світлин.

І  його  доля,  купається  у  шоколаді..
їсть  червону  ікру,  п'є  заморські  вина,
і  має  титул  звання  на  вищій  посаді
є  розкішні  вілли  і  не  одна  машина.

На  рік,  по  кілька  раз  їздить  на  море,
під  сонцем  на  Гаїті  приймає  загар
та  нічим,  не  задоволений,  щось  коле..
недає,  спокійно  жити  дух-із  примар.

Відстань,  є  коротка  і  довга  у  життя...
візьми  хрест  на  плечі  іди  у  покорі,
скільки,    записано  у  книзі  буття?
Стільки  попливеш  на  кораблі  у  морі.

Хтось  допливе  до  берега  до  причалу
а  когось,  зіб'є  із  дороги    вітер,  гроза...
і  потоне  на  дно  від  життєвого  удару
і  гасне,  як  свічка  від  бід  горя  -душа  .

Усе  в  своєму  житті  треба  перейти  
вірити  ,що  все  буде  добре  у  тебе
хто  із  Богом  ,живе  встеляються  стежки
і  Ангел  рукою  захищає  веде  у  небо.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795740
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2018

ПРИСЯДУ У ПАХУЧІ ТРАВИ

ПРИСЯДУ,    У  ПАХУЧІ  ТРАВИ  
Присяду  ,у  пахучі  трави  буду    споглядати...
як  троянда  пишноцвітна  квітне  біля  хати,
як  у  саду,  розцвіли  квітом      яблуні  і  вишні-
пригадаю  ,свою  весну  і  молоді  літа  колишні.

На  подвір'я,  із  за  хмар  виглянуло    ясне  сонце...
розпустило  золоте  проміння  до  мого  віконця,
усміхнулась  ,  юна  весна  розпустила  довгі  коси
зашелестіло  зелене  листя  їх  купають  чисті  роси.

Ловлю  ,  прекрасну  мить  Щастя  у  свої  долоні,
шалун-вітерець  зачіпає  і  я  в  обіймах  у  полоні...
красуня  весна  запрошує  мене  у  квітучий  май,
де  пахне  м'ята  і  замайоріли  мальви  у  розмай.

Дивлюсь,  як  ластівка  в'є  гніздечко  в  стрісі...
іздалеку  ,чути  ,як  кує    щастя  зозуля  в  лісі
на  дроті,  горобчики  посідали  шнурочком
милуюсь,  як  пливуть  хмаринки  у  холодочку.

На  одній  нозі  ,в  гнізді  закурликав  лелека  
у  батьківський  дім  кличе  дітей  із  далека...
де  біля  воріт  зацвів  рясно  кущ  калини,
розрісся  старий  горіх  і  солодка  малина.

І  в  босоноге  дитинство  лечу  на  крилах
де  сидить  на  лавочці  матуся  і  тато  сиві
у  біленькій  хустині  барвінок  у  віночку  
споглядають,  як  ростуть  зелені  огірочки.

Прийшла  весна,  батьки  не  всидять  в  хаті,
трудяться  ,  щоб  вродив  урожай  багатий...
тато,  оре  сіє...  ярий  овес  жито  і  пшеницю,
клепче  косу  у  трави,  щоб  рід  був  ситий.

У  батьків-  золоті  руки,  щире  ,чуйне  серце-
від  спраги,  я  черпаю    водицю  із  відерця...
із  світів  ,де  б  не  була  біжу  додому  де  мати...
де  сироті  ,  серед  ночі  відкриє  двері  тато.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795651
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2018

ВЖЕ СОНЦЕ НИЗЕНЬКО СІДАЄ НАДВЕЧІР

ВЖЕ  СОНЦЕ  СІДАЄ  НАДВЕЧІР
Вже  сонце  низенько  сідає    надвечір
 ховає  проміння  пелюстку  чарівну
накинь,  мила  ніжний  шалик  на  плечі!
кольору  неба  парчеву  нитку  золоту.

Як  зоря  зійде    підемо  в  зелений  гай  ...
там  соловейко  про  кохання    співає  пісні,
допівночі  будемо  дивитись  у  небокрай
де  квітне,зорями  наша  весна  літа  молоді.

Посидимо,  у  надвечір'я  там  під  вербою...
вона  довгі    віти  свої  коси  купає  в  ставку
там  явір  на  скрипці  виграє    над  водою
і  закружляєм  як  лебеді    кохання  у  танку.

Вечірнє  небо  розлилося  багрянцем...
подивись!кохана  ,  як  сяють  зорі  ясні...
у  запашних  травах  запахло  румянцем,
і  на  долоні    літа  згасають  серпневі  дні.

Послухай,  як  у  тиші  водиця      хлюпоче...
відзеркалює  місяця  на  човнику  зоря,
неспиться,  закоханим  їх  серце  тріпоче-
і  тримає  у  полоні  зоряна  ніч  осяйна.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2018

У МЕНЕ НЕ ЗАЛИШИЛОСЬ ЧАСУ

У  МЕНЕ  НЕ  ЗАЛИШИЛОСЬ  ЧАСУ
У  мене  ,не  залишилось  так  багато  часу?
догорить  Літо  ,полину  птахом  в  заметіль  ...  
з  любов'ю  востаннє  гляну  на  планету  нашу,
сонечком  зайду  за  межу,  в  небуття  у  тінь.

Я  віддавала,  себе  до  дна  усім  кого  любила,
як  могла,  так  тягнула  на  плечах  віз  життя...
простіть  ,мене  кому  в  житті  не  догодила?
хто  не  хотів,  почути  мій  голос  душі  слова.

Ніхто  незнає,  дороги  де  його  щастя  ходить?
у  які  світи,  приведе  доля,  що  чекає  тебе...
сієм  зерно  у  ріллю,  і  не  знаєм  ,що  вродить?
і  що  сьогоднішній  день  нам  у  дім  принесе.

Пів  життя  прожито  ,як  би  його  і  не  було...
проминуло,  немов  сон  ...на  порозі  ,вже  літо-
весна  ,відцвіла...  у  польоті  важче  крило,
крізь  життя,  шукаю  Божу  милість  і  світло.

Безсоними  ночами  згорала,  як  воскова  свіча...
від  самотності,  замерзала  в  дощ  і  сніговії,
прагнула  щастя,  щоб  матері  усміхалось  дитя  
щоб  в  житті,  збулись  усі  бажання  жіночі  мрії.

Прийшла  в  це  життя,  щоб  пізнати  божий  світ...
сіяти  зерно  любові  ,залишити  свій  слід  на  землі-
посадити  вічний  сад  ,засіяти  щастя  пишноквіт...
i  ти  друже  прийшов  до  нього  послухав  мої  пісні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795455
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.06.2018

ВТРАЧЕНЕ ЩАСТЯ

ВТРАЧЕНЕ  ЩАСТЯ
Яка  печаль,  коли  ти  загубиш  щастя?
А  хтось,  іде  за  тобою    його  віднайде...
на  все  у  житті  ,Божа  воля  і  Божа  ласка-  
втрачене,  ніколи  ...ніхто  тобі  не  поверне.

Із  первоцвіту  опадають  роси  ,  як  сльози...
розлилися,  синьою  рікою  в  літо  молоде,
верба  розплела  до  води  свої  пишні    коси...
і  виглядає,  як  зійде  сонечко  в  небо  голубе.

Бережи  квітку  кохання,  що  цвіте  весною...
лелій,  у  долонях  прекрасний  час  золотий,
нехай  твоє  щастя  світиться  ясною  зорею,
і  душу  звеселяє    соловей  голос  дзвінкий.

Навесні  ,верба  закохалась  у  кучерявого  клена,
коли  від  тепла  танув  сніг  скресав  лід  зими...
лебедів  кохання    купала  духмяна  трава  зелена,
і  вигравали  на  скрипці  пісню  стрункі  ясени.

Їх    розвела  доля,    віти  руки  шумлять  над  водою...
розійшлися,  навіки...  назавжди    дороги  і  стежки,
на  небі,  сяють  ясні  зорі  зорять  до  них  журбою-
і  ведуть  у  спогадах,  де  цвітуть  троянди    весни.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
2010  05  17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2018

Я ЗАКОХАЛАСЬ У КРАСЕНЯ

Я  ЗАКОХАЛАСЬ  У  КРАСЕНЯ
Я  закохалась  у  незнайомого  чоловіка...
як  дві  краплі  води  схожий  до  Кобзаря,
в  іншому  житті  буду  любити  довіку,
за  чуйне  серце  і  добрі  щирі  слова.

Ще  вчора  був  мені    далекий  чужий...
а  сьогодні,  любий  дорогий  і  рідний-
захищав    мене  крильми  ангел  святий
усміхається  із  світлин  -чоловік  літній.

Я  прочитала  ,по  твоїх    очах  що  мій,
тебе  ,я  загубила  у  часі..  і  віднайшла-
безсоними  ночами  малюю  образ  твій
і  дякую  долі  ,що  наші  дороги  звела.

Я  закохалась  у  красеня,  як  юна  діва...
що  дарував  квіти  прекрасний  час,
душа    народжувала  музичну  ліру
і  встеляла  пелюстки  троянд  для  нас.  

Дякую  ,мій  любий  за  надійне  плече!
за  золоті  руки,  що  творили  цей  світ...
за  твою  любов  чоловіче  слово  святе,
поруч  із  тобою  скресав  у  моїй  душі  лід.

 Мій  друже  ,я  не  помилилась    в  тобі!
із  тобою  я  була  як  за  кам'яною  горою,
нам  нахиляли  ясне  сонце    похмурі  дні  ...                                                                  
і  дві  одинокі  долі  з'єднали  божою  рукою.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018

МОЛЮСЬ НА ЗОРЯНІЙ ВЕРВИЧЦІ

МОЛЮСЬ  ,НА  ЗОРЯНІЙ  НА  ВЕРВИЧЦІ  
Молюсь,  на  зоряній  вервичці  під  небесами,
минають  дні,  минають  ночі  у  тижні  місяці...
міняються  пори  року,  іду  до  тебе  світами  ,
горить  свіча  життя  відраховує  час  на  стіні.

Із  роками  хода  стає  важчою  у  моїм  кроці-
роки  за  роками  опадають,  як  пожовкле  листя...
відлітають    ,мої  журавлики  літа  найдорожчі
із  вирію  відлуням    дзвенить  ніжна    пісня.

Не  біжіть,  мої  роки  за  журавлями  вдаль!
зупиніться  ,на  березі  надія  де  моє  літо...
за  порогом  осені  лиють  дощі  зимова  печаль
і  від  морозу  ,холоду  вмирають  троянди  квіти.

Зоряний  вечір  манить  вабить  мене  у  зелен  гай
де  липа  квітне  в  медових  пахощах  у  суцвітті
там  на  вітті  соловейко  звеселяє  тихий  рай
і  до  півночі    щастям  курличе  молоде  літо.

У  росяних  травах  купаються  лебеді  кохання
і  до  ранку,  мрії  квітнуть,  як  волошки  в  житах...
на  долині,    зорі  сіють  зорепад  щастя  до  рання,
іду  у  літо,  зустріти  тебе  на  квітучих  берегах.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795329
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2018

РАЙДУГА СТАВИТЬ БОЖУ ПЕЧАТЬ

 РАЙДУГА  СТАВИТЬ  БОЖУ  ПЕЧАТЬ
Поглянь,  серце  моє  на  білий    світ!
 як  білосніжно  розцвів  цвіт  у  саду...
не  сумуй,  вклонись    небесам  до  ніг!
Подякуй,  за  життя  і  красу  під  зорепадом.

Новий  день,  зустрічати,  яка  то  благодать?
Як  сонечко,  веде  тебе  за  руку  у  щедре  літо,
падає  дощик  і  райдуга  ставить  божу  печать...
і  ти  вдихаєш,  у  п'янкий  аромат  пахощів  квіту.

Мій  Боже,  дякую  за  твою  присутність  у  мені,
через  святого  духа  даєш      сили  і  натхнення...
ти    приходиш,у  гості  в  час    радості    в  журбі  ...
витираєш  ,з  очей  сльозу  даруєш  сьогодення.

Зранку  сонячним  цілунком  обнімаєш  мене...
на  чужині,увись  злітає  моя  мрія  крилата....
на  аркуші,  колосяться  буйно  хліба  слово  святе,
усміхається,  неповторна  прекрасна  мить,  як  мати.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795228
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.06.2018

О ВЕСНО НАЗВИ ПАРОЛЬ

О,  ВЕСНО  ''НАЗВИ  ПАРОЛЬ''  
О  весно,  ''назви  пароль''  у  казковий  світ!
щоб  на  твій  берег  щастя  я  прийшла....
вдихнула  у  запашні  трави  дивоцвіт
і  в  тихім  раю,  душа  радість  віднайшла.

Заколиши  вітром  на  гілочці  вербовій...  
щоб  як  ластівка  закружляла  над  водою,
провожала  чудову  мить  у  тиші  вечоровій
і  слухала  водограй  над  бистрою  рікою.

О  весно,  увінчай  мене  зоряним  вінцем!
І  веди  у  розмай  де  цвіте  бузок  ліловий,
дай  помріяю,  під  небом  сонячним  днем...
і  зіп'ю,  у  саду  весняний  квіт  медовий.

О  весно!  дай  промінь  сонечка  у  вікні
зігрій  душу  в  самотньої  пташини
обніми  райдужним  небом    на  землі
від  дощу,я  квітнула  цвітом  на  калині.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2018

КРИЛАТІ МРІЇ ЖУРАВКИ

 КРИЛАТІ  МРІЇ  ЖУРАВКИ
Скажи,  журавко  чому  гірко  плачеш?
чому  у  безсонні  ночі  лиєш  сльози?
ти  високо  літаєш  і  все    далеко  бачиш...
чому  ти  без  пари  і  обпікають    морози?.

Ти  ,перелетиш  безмежне  море  і  океан,
тисяч  тисяч  верст  долаєш  проти  вітру...
розправляєш  крильця  ,щоб  вдихнути  у  лан,
де  колосяться  жито  і  пшениця-  щедре  літо.

Тихий    вітерець  заколихує  тебе  на  вітті,
як  мале    дитя  голубить    під  небесами,
шукаєш  зернину  крихту  хлібця  на  світі...
і  душа    народжуює  крилаті  мрії  піснями.

Промінь  сонечка  ласкає  ніжить  навесні    
і  для  тебе  розцвітає  квітуча  квітка  у  маю,
духмяні  запашні  трави  зціляють  у  росі...
прошу,  пташко  витри  сльози  у  своїй  печалі!

Я    ,знаю  що  і  тобі  несолодко    живеться...
потерпаєш,  від  грози  чи  заметілі  зими.
то  чорний  ворон  обклює  ...сич,  у  бою  б'ється,
і  ти  себе  захищаєш  від  хижої  стаї  крильми.

Прилети,  до  мене  божа  пташко  до  мого  вікна,
від  зимового  сну  розбуди  мою  душу  піснями...
щоб  крилаті  мрії  народила  одинока    душа
і  від  щастя,  закружляла  із  тобою  під  небесами.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794935
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2018

ХВАЛИВСЯ ПАСТУХ СОРОЦІ

ХВАЛИВСЯ  ПАСТУХ  СОРОЦІ
Хвалився  ,зазнайкуватий    пастух  сороці
''що  має  владу  над  вівцями  на  долині''
замріяний,  сидить  на  березі    на  толоці...
а  отара,  сама  пасеться  у  росяній  конюшині.

Що  є  царем,    господарем    -Саza  Nostra...
йому  у  ноги  ,встеляються  квіти  польові,
на  базарі  ,продає,  кусають  ціни''  сuando  соsta'',
знає,  магію  чарівних  слів  і  ідуть  купці.

Жене,  отару  овець  без  душі  у  трави  поколіна,
недалеченько  ліс.  Річка,  яку  веде  до  водопою....
розлетілись,  розійшлись,  зайшли    у  пахуче  сіно,
а  він  виглядає,  їх  на  кручі  під  високою  горою.

Паслася  отара,  щипала  барвінок    часник,    
напихалa  різнотрав'я  ,що  завухами  тріщало....
де  будяк,  терни  обійшла,  щоб  невколоти  язик-  
оминала  стороною,  щоб  необпекло  кропиви  жало.

А  вівці  ,барани,  козли  трудились  ,щоб  прожити....
проросло  сало,  кожухова  шерсть  у  золоте  руно,
служать  ,довгі  літа,  щоб  своєму  пану  догодити...
 у  хаті  ,був  хліб  і  пив  заморське  солодке  вино.

Виспався,  вигрівся  чолов'яга  під  сонцем  до  обіда,
із  нагайкою,бичує    їх  до  бистрої  річки  до  води-
а  натомлена  отара  ,біжить  до  джерела    до  літа,
напитись,  водиці  і  відпочити  від  спраги    і  жари.

А  жадний,  думає,  щоб  нажитись  на  скотині...
примножити  золото  срібло  у  скарбницю  ліри  ,
заганяє  у  гето,  їм  із  очей  сльози  котяться,як  дитині...
людина,знищує  тварини,рубає  ліс  і  розпалює    війни.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794934
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.06.2018

ПОДАРУЙ, З СОЛОДКИХ СЛІВ ЛІЛІЙ БУКЕТ

ПОДАРУЙ  ,З  СОЛОДКИХ  СЛІВ  ЛІЛІЙ  БУКЕТ
Подаруй,  любий  усмішку  мені!
із  солодких  слів  лілій  букет,
як  соловейко    защебече  навесні
 заспівай  ,пісню  про  кохання  сюжет.

Вже  гай  розмаїв  зеленим  листям...
липа  зацвіла  духмяно-духмяно
нехай  понад  сині  гори  лине  пісня
веди  у  казку    обніми  до  серця  кохану.

За  тобою  соколику    піду  в  золоте  літо,
де  у  росах  духмяні  трави  запашні...
і  будемо,  до  ранку  купатись  у  квіту
і  злетимо  ,як  лебеді  кохання  до  зорі.

Прийшла,  у  сад  весна  пора  кохання...
у  тихий  вечір  зійшов  місяць  білолиций,
зацілуй,  у  палких  поцілунках  дорання-
щоб  пити  кохання  із  джерела  чисту  водицю.  
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2018

Я ПІДУ У ЗАПАШНІ ТРАВИ ВИСОКІ

Я  ПІДУ  У  ЗАПАШНІ  ТРАВИ  ВИСОКІ
Я  піду  у  поля  запашні  трави  високі  
де  колосяться  колоски  із  пшениць
а  в  них  цвітуть  волошки  сині  синьоокі
і  дарують  щастя  для  сизокрилих  птиць.

 Із  далеких  доріг,  за  гаєм    сяду  і  відпочину,
де  дзвенить  струмочок  цілюще  джерело...
від  жаги,  нап'юсь  водиці  і  гляну  на  калину
обніму,  матінку  землю  -пташиним  крилом.

На  березі  Дністра  вдихну  у    пахощі  весни...
послухаю,  чарівні  мелодії  струни  водограю,
як  на  скрипці  явір  виграє  пісню  для  верби-
і  погляну  ,як  течуть  бистрі  води  у  божім  раю.

Розмахну,  крило    полину  у  вишневий  садочок
де  гудуть  бджоли  а  ніжне  суцвіття  наливає  плід,
назбираю,  польові  квіти  і  сплету  на  коси  віночок
пташкою      ,  заспіваю  мамі  подарую  цей  білий  світ.

А  рідна  матуся  раненько  мій  голос  почує...
розпахне  відкриє  віконечко    вийде  до  мене  ,
я  благословлю,  на  многії  літа  її  звінчую...
витру  сльозу  ,зацілую  руки  нахилю  їй  небо.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2018

ЯКБИ Я МАЛА КРИЛА ЛЕЛЕКИ

ЯКБИ  Я  МАЛА  КРИЛА  ЛЕЛЕКИ-З
Якби  я  мала  крила  лелеки,
я  б  полетіла  додому  на  Вкраїну
збудувала  гнізлечко  на  віттях  смереки
і  слухала,  б  до  півночі  пісню  солов'їну.

О  ,вільна  птахо  -лелеко  білокрила!
неси  ,мене  в  зелені  гаї  у  трави  запашні
там  в  лузі  розцвіла  червона  калина
і  в  полях,  настояні  в  росах  колоски  золоті.

На  рідній  землі  ,у  квітів  пахощі  вдихну...
нап'юсь  ,чистої  водиці  із  польової  криниці,
у  Діброві,  пригощами  солодку  малину  нарву,
і  від  радості  ,  до  ясних  зір  злечу,  як  птиця...

Якби  я  мала  крила  лелеки,
із  світів  принесла      миру  добра...
зорецвітом  засіяла  щастя  із  далека
у  вишневім  садочку  раділи  мати  і  дитя...

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2018

О БІЛИЙ СВІТЕ ПРИЙМИ ВІД МЕНЕ ПОДАРУНОК

О  БІЛИЙ  СВІТЕ  ПРИЙМИ  ВІД  МЕНЕ  ПОДАРУНОК
О,  білий  світе  прийми  від  мене  подарунок!
Всесвіту,  блаженного  зорецвіту  дивограй...
ясного  сонечка  повітряний  поцілунок-
яке  розсипає    проміння  у  божий  рай.

Доторкнись,  мене  своїм  розумом  і  руками,
лови  ,зорі...    дотиком  почуттів  своєї  душі,
впіймай  ,як  цілющий  дощик  під  небесами....
який  малює  прекрасну  мить  райдужні  дні.

Вдихни,  у  простір  наповни  кисень  у  груди!
ясне  світло  приведе  до  храму  вічної  любові,
тут  збудований  міст  щастя,  посіву  золоті  вруни..
зіпий,  моє  пісенне  джерело  у  вишуканім  слові.

Радій,  сходу  сонця!  ,як  шелестять  трави  із  роси...
люби  ,засніжені  княжі  зими  заколихані    вітром,
життя,    як  нива...  борись  за  щастя    себе  віднайди!
Трудись,  посади  сад  і  у  твоїй  оселі  буде  світло.

Натомлена  душа  твоя  відтане  ,як  білий  сніг...
прийде  весна,  на  твоє  подвір'я  принесе  тепло,
водограєм  ,задзвенить  ріка...  почуєш  шелест  у  віт,
і  у  стоголоссі,  спів  пташки,  тебе  обніме  крилом.

О,  білий  світе  прийми  від  мене  подарунок!  
пейзажну  картину  красуні    матінки  землі,
сині  сині  гори,  замріяні  ліси,  гаї  в  дарунок,
і  на  квітучих  берегах  самоцвіти  пахощі  земні.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794593
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.06.2018

ВІК ЖИВИ І ВІК УЧИСЬ!

ВІК  ЖИВИ  І  ВІК  УЧИСЬ!  
У  вечірнім  небі  сяє  моя  зоря...
а  значить  ,я  живу,  люблю  і  мрію
згасає  воском  краплями  свіча...
Все  ближче  до  небес  горю  і  тлію.

Скільки,  відміряв  Бог  прожити  літа...
стільки,  треба  пройти  тернисту  путь,
не  забувай,    ''вік  живи  і  вік  учись  дитя''-
щоб  замордовану  душу    нез'їла  ртуть  .

Сліпий  розум  затуплюється  у  незнанні...
шукає  вихід  із  тунелю  світлу    дорогу  життя  ,
муза  надихає  шедеври  веде    у  світ  пізнання-
щоб  зупинитись  ,осмислити  і  творити  буття.

Без  віри,  людина  дичавіє  ,як  деревце  у  полі...
і  жити,  без  надії...  сохнути,  як  обрубане  гілля,  
не  зацвіте  цвітом  ,не  зародить  плоди  медові...
і  не  ощедрить  солодкими  яблуками  її    душа.

Нехай  докори  сумління  не  мучать  тебе...
за  помилки,    у  прожиті    молоді  роки,  
хто  не  помиляється,  не  пізнає  небо  святе-
іди  вперед  ,до  вершин,  щоб  себе  віднайти.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794533
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2018

ЗАЗОРІЛИ МАКИ ЧЕРВОНІ У ПОЛІ

ЗАЗОРІЛИ  МАКИ  ЧЕРВОНІ
Запломеніли  червоні  маки  у  полі
польові  квіти,  незрівнянної  краси
Немов  козак  у  квітці  пелюстковій
Воскреснув  ,і  ожив  в  житах  з  роси.

 Вчора,  йшли  з  ворогом  запеклі  бої    
 Тут,  пролив  кров  віддав  своє  життя.
 А  сива  мати  ,як  тополя  чекає  на  межі.
   Виглядає  ,  кличе  його  до  рідного  села.
 
Світанки  ,їх  ніжать      на  долонях  землі
Місяць,раньому  паростку  співає    колискові,
витирає,  із  очей  гірку  сльозу    із  душі.
У  честь  ,пам'яті  ,війни  зазоріли  як  зорі.

Заколисує,  вітер  маки  червоні  у  житах  
а  зоряна    ніч    глибока,  як  широке  море...
ненька  рветься  до  сина    у  степи  ,як  птах...
у  захмарене  небо  в  тумани  на  мінне    поле.

Мати  сива  голубка  не  засне  доранку
край  вікна    жде  своє  дитя    з  війни
виглядає,  як  сонце  сходить  на  світанку
горлицею  ,злітає  у  пекло  випалені  степи.

Із  серця  ,сина  червоні  маки  проросли...
у  хлібах,  зацвіли    квітом  на  полі  бою.
їх  тисячі,  тисячі  за  Україну    полягли,
дочки  і  сини  віддали  життя  за  волю  .

Червоні  маки  зацвіли  в  честь  ,сина  ...
словами  розмовляє    до  матері  у  піснях,
''спи  матусю,  я  на  вахті  під  небом  синім
цілую,  обнімаю  ,дарую    квіти  у  житах''.

Не  журись  ,рідна  мамо,  не  плач,  не  ридай!
мене  у  бій  кривавий,  покликала  мати  Україна,
щоб  від  злих  вороженьків  захищав  рідний  край
і  в  житах  дзвеніла,  як  життя  пісня  солов'їна.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018

ЗРАНЕНА ЛЮБОВ'Ю

ЗРАНЕНА  ЛЮБОВЮ
ІЗ  КНИГИ  ЗРАНЕНА  ЛЮБОВ'Ю
Замріяна  яблуня  зоріла  у  небо...
віддавала  йому  любов  до  дна,
 закохалась  у  красу  зелен  клена-
та  не  відчувала  від  нього  тепла.

Злітали  удаль  дні  за  днями...  
календар  гортав  білі  сторінки,
сумувала    за  коханим    ночами
і  зранена  любов'ю  від  сльози  .      

Розбилось  її  щастя,  як  скло...  
розлетілось  вщент    на  друзки,  
вітри  бичем  шмагали  крило
і  розсіювали  цвіт  від  галузки.

Яблуня    мокла  під  дощем,
здригалась  від  блискавиць...
золота  пора  весни  під  плащем
не  бачила  ,світла    білих  птиць.

Молоденьке  деревце  змарніло...  
втратило  свою  вроду  від  гріз,
у  журі  захмарене  небо  тужило
плакало    виливало  океан  сліз  .

Росла  зажурена  яблуня  у  саду
просила  розігнати  хмари  у  вітра
від  холоду  тремтіла  і  від  граду
виглядала  із  моря  погоди  і  світла.

У  яблуні,  не  було  сонячної  весни  ...    
у  свій  час  ,багато    яблук  не  зародила,  
духом  зцілялась  від  ранішньої  роси
зміцнювала  коріння  набирала  сили.

Яблуню  ,дуже  любила  мати  земля,
за  чуйне    серце,    що  билось  у  кроні-
у  небес  просила  подати  їй  добра  
промінь  сонечка  осяяти  її  скроні.  

Прийшов  до  неї    час  квітучий  май
яблуня  закохалась  у  грецького  горіха
з'єднав  їхні  серця  віти  руки    небокрай
і  горіх  полюбив  її  добру  душу  довіку.

Минуло  літо  осінь  і  люта  зима.
прийшла  пора  золота  у  зорепад.
на  вітті  заколисала  суцвіття  -дитя
і  яблуня  ощедрила    літній  сад.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018

ПОВІР , ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!

ПОВІР,  ВСЕ  БУДЕ  ДОБРЕ!
Час  розставить  все  на  свої  місця...
І  вкаже,  життєвий  путь  куди  маєш  іти,
Хто  з  Богом,  тому  усміхається  життя,
Перейде  труднощі  крізь  заметіль  зими.

Ніколи,  не  опускай  рук  у  своїм  житті!
Повір  ,все  буде  добре  ,лихе  все  минає!...
Не  втрачай  ,надію...борись  за  все  на  землі,
Не  сумуй,  ще  ясне  сонечко  тобі  засяє  .

Кому  віддаєш,  себе  до  дна  у  любові,
Він  обпече  поранить  колючим  словом....
Рано,  чи  пізно,  розійдуться  ваші  долі...
І  кожен  обeре  ,для  себе  у  житті  дорогу.

Хто  був  близький,  рідний,  стає  чужим...
Поріже,  до  крові  руку  гострим  ножем,
Скажи  ''прощай''  і  не  журись  за  ним,
Віднайди,  сили  в  собі  із  новим  днем.

Буває,  що  відкриєш  душу  незнайомцю...
Він  розділить  кусочок  хліба  із  тобою,
Віддасть,  у  біді  тобі  останього  червонця,
Порадить  зцілить  рани  від  болю.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2018

О ВЕСНО Я СПІВАЮ ТОБІ ОСАННА!

О,  ВЕСНО  Я  СПІВАЮ  ТОБІ  ОСАННА!
У  гаю  ,золота  липа  зацвіла  біло-біло
немов  у  фаті  дівчина    іде  до  вінця,
вдихаю  у  аромат  злітаю  на  крилах...
де  п'янкі  пахощі  запашила  весна.  

О  ,весно  я  співаю  тобі  Осанна!  -  
складаю  оди    у  ліричних    віршах,
ти  зцілюєш  мою  душу  мої  рани...
і  ведеш,  у  тихий  рай  у  казкових  снах.

Дякую,  Боже  за    мої  весни  на  цій  землі!
що  доля  веде  мене  в  оксамитове  літо,
що  зранку  усміхається  сонечко  у  вікні  
і  на  квітучих  берегах  цвітуть  мені  квіти.

У  запашних  травах  я  купаюсь  у  росі...  
слухаю    треллі  у  стоголоссі    солов'я,
проростає  зерно  у  паросток  із  землі
і  квітнуть  волошками  мої  золоті  літа

О  ,моя    чарівна  леле  пора  золота!
натхненне  джерело-колиско  мрій,
ти  зігріваєш  піснею    променем  тепла...
і  живу  творю  ,  цвіте  весна      із  надій  .

Милуюсь  ,    яблуневим  садом    у  красі
як  випромінює  алмазами  в  сто  карат,
замріяна  душа    злітає  птахом  до    зорі
вечір  сіє  щастя  -зорепад.і  веде  у  сад.

Я  радію,  що  бачу  цей  прекрасний  світ
що  доля  подарувала    жити  на    землі,
вітри  проганять  холод  зими  кресне  лід
і  одиноку  душу  зігрівають  сонячні  дні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794054
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2018

ЗАЧЕКАЙ ЛІТО НЕ ПОСПІШАЙ У ЖИТА!

ЗАЧЕКАЙ  ЛІТО  НЕ  ПОСПІШАЙ  В  ЖИТА
Зачекай  ,літо  не  поспішай  в  жита!
дай  натішитись  ,красою  юної  весни,
у  моїм  саду,  розкішно  вишня  розцвіла...
увінчана  у  фату  пишні  пелюстки.

Зачекай  ,літо  не  поспішай  в  жита!
нехай  цвіте  пора  золота  для  весни...
дарує  ніжну  пісню  соловейко  до  вікна,
і  наливають  медами  білосніжно  сади.

Зачекай  літо  не  поспішай  в  жита!...  
нехай  у  садочку  квітнуть  айстри  білі
у  ліловім  бузку  віднайде  щастя  весна,
і  завруняться  солодкі  плоди  у  водевілі.

Зачекай  ,літо  не  поспішай  в  жита!
я  намилуюсь  ,як  цвітуть  маки  червоні...
понад  плаєм  задзвенить  мелодія  чарівна
і  я  залелію  ,  у  колисці  мрію  у  своїй  долоні.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794052
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2018

О КРАСУНЕ ВЕСНО -ДІВО ЗЕЛЕНОКОСА!

О  КРАСУНЕ  ВЕСНО  -ДІВО  ЗЕЛЕНОКОСА!
О  красуне  весно  -діво  зеленокоса!...
Яка  ти  прекрасна  у  білосніжній  фаті?
а    пташкою  ,защебетала    на  верболозах
засолодили  мою  душу  твої  дзвінкі  пісні.

Ти  не  одного  закохала  у  свою  красу...
ваблять,  до  тебе  твої  смарагдові  очі,
закоханий,  явір  ясен  клен  у  вроду    твою
і  білолиций    місяць  шукає  тебе  серед  ночі  .

Ти  одягнула  пишну  розкішну  вишиванку...
і  запрошуєш,  у  гості  мене    у  квітучий  май,
де  променисто  сяють  пречисті  світанки
і  сонечко  промінням  вінчає  зелений  гай.

Із  волошок  і  маків    віночок  на  коси  сплела,
і  біжиш,  на  зустріч  у  росяні  трави  до  літа,
життєрадісна  загадкова,  -  пора  твоя  золота
ліловим  бузком  запашилась  і  первоцвітом  .

Скажи,  як  тебе  не  любити  веснянко  чарівна?
замріяна  принцесо  ,  ти  не  схожа  на  інших...  
коли  усміхнеся,  манить  твоя  загадкова  краса...
і  вишневий    садочок  лелієш  у  обіймах  ніжних.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793950
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.06.2018

ВСЕВИШНІЙ -МОЯ СКЕЛЯ

ВСЕВИШНІЙ  -МОЯ  СКЕЛЯ  
Всевишній  -  моя  скеля  моя  твердиня
мій  духовний  батько  надійне  плече
мій  вчитель  ,лікар    моєї  душі  святиня
веде  за  руку,  як  дитя    і  захищає  мене.

Перед  Небесним  Отцем  поклоняюсь
у  серці  несу  у  молитвах  любов  свою
перед  святим  образом    сповідаюсь
що  дає    світлу  надію  і  витре  сльозу.

Господь-  у  тройці  святій  в  одній  особі,
є  світильником,  маяком  в  океані  життя...
божа  мудрість  -є  основа  із  основ  у  слові,
із  чаші  любові,  нас  причащає...  дає  каяття.

Пресвятій  тройці  відкриваю  душу  свою,,,
Богу  Отцю  ,  святому  духу  і  Ісусу  сину,
приймаю  тіло  і  кров  і  зцілюю  рану  живу...
у  каятті  ,звільняюсь  від  гріха  у  провині.

І  у  христовій  вірі  черпаю  світло  у  слові...
із  пречистого    джерела  цілющу  водицю  
твоя  мудрість  розраджує  блаженна  мова,  
і  зневіреній  ,спустошеній  дає  крила  птиці.

І  день  за  днем  по-сходинці  іду  до  тебе...
бо  твоя  криниця,  ніколи  не  висохне  в  жару-
із  падінь  ,піднімаєш  рівняєш  стежки  для  мене,
і  благословляєш    моє  життя  на  славу  мою.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793941
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 01.06.2018

СКАЖИ ДЕ ТИ Є?

Скажи,  де  ти  є?  У  якій  стороні?
Я  думаю  про  тебе  днями  і  ночами...
Вже  відцвіли  наші  весни  давно  на  землі,
Іду  у  літо,  стіна  розлуки  між  нами...

Скажи,  де  ти  є,  любове  моя?
Ти  тримаєш  моє  серце  у  полоні...
Хоч  вже  на  моїх  скронях  сивина,
Я  до  тебе  рвусь  крізь  зими  у  долоні...

Почуй  стукіт  мого  серця,  печаль  душі,
Як  рвуться  почуття  хвилями  із  океану...
Прошу,  віднайди  мене!  Дай  крила  мені!
Назви  своєю!  Обніми  до  серця  кохану!

Без  тебе  холодно  -  зима,  заметіль,
Душа  замерзає  в  одинокій  пустині...
За  вікном  дощ  сипе  на  рану  сіль,
Ще  не  осінь,  а  літо  квітне  на  долині...

Скажи,  де  ти  є,  доле  моя?
Якими  стежками  ходиш  у  світах?..
Прошу,  озовись!  Я  зійду  зорею  до  твого  вікна,
Прийду  на  зустріч  до  тебе  у  казкових  снах!..
М  ЧАЙКІВЧАНКА  
 
   ІНФОРМАЦІЯ  ПРО  ПІСНЮ  [cховати]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018

SENSA TE

SENSA  TE
Senza  te  venuta    e  primavera
fioriscono  i  giardini  di  fiori  rosa
io,  con  una  veste  tutta  nera,
per  la  mia  festa  ho  ricevuto  mimosa.

Senza  di  te    piange  l'anima  mia,
tante  lacrime  lavano  la  faccia  mia
non  vedo  il  mondo  perche  ho  nostalgia
Santo  Dio  dammi  forza  per  la  vita  mia.

Fiamma  di  fuoco  brucia  il  mio  cuore
la  vita  mia  e  triste  e  senza  senso
ho  perso  te,  io  sento  vuoto,  dolore,
i  pensieri  non  hanno  colore  quando  penso.

E  cosi  lunga  la  strada  della  vita
la  sorte  m'ha  portato  su  questo  cammino
quando  la  mia  stella  sara  finita
lo  volo  come  colomba  di  te  vicino.
M  CIAYKYVCIANKA  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793662
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.05.2018

Я НЕ МОЖУ МОВЧАТИ!

Я  НЕ  МОЖУ  МОВЧАТИ!
Я  не  можу  мовчати!
 коли  на  Сході  іде  війна...
як  від  горя  ,у  сльозі  посивіла  мати,
коли  в  сиру  могилу  ховає  своє  дитя...
засіяні  хрести,  від  рук  кремлівського  ката.

Я  не  можу  мовчати!
Сидіти  із  краю  в  стороні...
як  іде  мова  про  життя,  чи  смерть?
коли  за  Україну  гинуть  козаки  молоді,
і  міна,  на  полі  бою  розриває  тіло  на  чверть.

Я  не  можу  мовчати  !
дивитись  як  стогне  від  болю  земля...
залита  кров'ю  в  пожарищі  війни    згорає,
небо  застилило  димом  ураганна  гроза...
і  замість,  голуба  миру  чорний  крук  літає.

Я  не  можу  мовчати  !
Коли  так  званий  брат  топче  жита...
і  гострим  мечем  рубає  цвіт  калину,
у  журавля  ,обпалені  крила  рана  жива...
і  засіяні  міни  рвуть  із  коріння  тополину.

Я  не  можу  мовчати!
а  кричу,  у  світ  ,щоб  зупинив  війну!...
почув  ,біль  страждання  мого  народу,
щоб  не  проливалась  невинна  кров  у  бою,                                                                  
і  захистив  мати  вдову  і  сироту  убогу.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793635
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.05.2018

РОЗБУДИ МЕНЕ МАМО !

РОЗБУДИ,  МЕНЕ  МАМО  !
Розбуди,  мене  мамо  рано  раненько!
на  світанку  ,як  сонце  зійде  над  селом,
я  принесу  до  хати  водиці  рідненька...
і  навесні  ,засію    квіти  під  твоїм  вікном.

Нехай  соловейко  несе      веселі  пісні...
і  душа  розквітає  у  квітучім  розмаю  ,
щоб    зустрічала  осінь  сонячні  дні
раділа  щебету  пташки    у  тихім  раю.

Мамо  ,матусю  -рідна  нене  моя...
моя  рання  птахо  голубко  сива,
сядь,  відпочинь...  я  полину  у  поля,
засію  зерно  щастя  у  золоті  ниви.

Нехай  заколосяться  буйно  жита...
а  в  них  волошки  і  маки  червоні,
я,  виплету  віночок  увінчаю  твої  літа-
зацілую  ,натруджені    золоті  долоні.

Розбуди  ,мене  мамо  рано  раненько!
як  ясне  сонце  зійде  у  моїм  вікні...  
я    принесу  все  золото  світу  рідненька
щоб  незнала  ти  біди  і  горя  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793372
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.05.2018

ВІРЮ, ПРИЙДЕ ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ!

ВІРЮ  ,ПРИЙДЕ  ДЕНЬ  ПЕРЕМОГИ!
На  полі  бою  печальна      картина...
столітній  ліс  градом  повалила  війна  ,
стогне,  від  болю    дуб  граб  тополина...
бо  віти  -руки    обрубала  вража  рука.

Бритва  ,на  лисо  постригла  пишні  коси-
у  клена  явора  оголила    зелені  чуби,
шкоди  нанесли  зрадники  малороси...
випалили  родючу  землю  бродячі  пси.

Зависла  димова  завіса  над  степом...
найманці  кремля  гвалтують  села  і  міста,
прострілені  стоять  будинки  під  небом
без  вікон  без  даху  обвуглені    до  тла  .

Від  страхіть,  жаху  здригаються  люди...
їхня  надія,  розбита  на  дрібненьке  скло,
від  побаченого,  серце    стискає    у  грудях-
їдуть,  запеклі  бої  наяву,  а  не  ігри  в  кіно.

Вірю  ,прийде  наш  день  перемоги!
Обламає  тут  свої  роги  скажений    біс  ,
проженем  ,Ваньку  на  сповідь  до  Бога...
і  відродиться,  зазеленіє  новий  ліс.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793343
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.05.2018

ABBRACCIAMI AMORE MIO!

ABBRACCAMI  AMORE  MIO  !
Amico  mio  ,cosa  senti  nel  tuo  cuore?
A  chi  vuoi  bene  nella  tua  vita
chi  e  rivolto  il  tuo  amore
chi  e  la  musa  della  tua  lira.

Abbracciami  forte  amore  mio!
io  tanto  tempo  ti  ho  aspettato
tu  eri  gia  venuto  nel  sogno  mio
dentro  di  me  guesto  sentimento  era  nato.

Abbracciami  abbracciami  amore  mio!
nel  mio  cuore  nascono  fiori
io  fiorico    regolandoti  il  mei  soriso
senza  di  te  sono  solo  dolori.

Abbracciami  abbracciami  amore  mio  !
apriamo  del  cielo  stellato  l'alltare
dammi  la  tua  mano  noi  sposa  Dio
de  apre  la  nostra  vita  di  fronte  al  mare.

Volo  la    una    vita  solo  con  te
perche  ho  visto  il  tuo  dolcisimo  sorriso
ti  prego  abbracciami  forte  forte  me
con  mi  sembrera  l'esere  il  paradiso.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2018

РОЗЦВІЛО МОЄ СЕЛО НА КАРТІ УКРАЇНИ

РОЗЦВІЛО  МОЄ  СЕЛО  НА  КАРТІ  УКРАЇНИ
Роцвіло,-  моє  село  на  карті    України...
як  вишитий  рушник  на  долонях  Дністра,
тут  безкраї  поля,  ліс,  гаї  і  небо  синє...
із  гір  тече    річка,  і  біля  ставу  верба.

Село  моє  -пречиста  водице  із  джерела  ...
ти  піснею  ,  мене  зцілюєш  душу  і  тіло,
O  біла  чайко  зоре  світанкова  золота!
із  чужих  світів  додому  неси  на  крилах.

Село  моє-  мій  тихий  раю  на  березі  Дністра,
ти  маниш,  мене  у  трави  духмяні  в  Діброву...
O  матінко    земле,  красуне  мила    чарівна!
до  ніг,  тобі  поклоняюсь  за  твою  ласкаву  мову.

Скажи  ,як  тебе  не  любити  мій  краю  дорогий?
у  якому  народилась  пройшли  найкращі  роки
і  тут  кожен  клаптик  землі  родючий  і  святий
Із  далеких  країв    зустрічають  столітні  дуби.

Будую  до  тебе  мости  і  прославляю  твоє  ім'я  ...  
де  біля  хати,  цвітуть  розкішні  яблуневі  сади,
тут  щебече,    витьохкує  соловейко  і  радіє  душа,
і  заколисують,  у  казкових  снах  зоряні  вечори.

Село  моє  -до  тебе  птахом  злітаю  на  крилах...  
тут  за  княжою  горою  розквітають  рожеві  мрії,
колиско  моя-рідна  земле    матінко  чорнобрива!
дякую,  за  добро,  блаженство  духу  і  надію.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793132
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.05.2018

О ЗІРКО БЛИЗЬКА І ДАЛЕКА!

О,  ЗІРКО  БЛИЗЬКА  І  ДАЛЕКА!!!
О  зірко  близька  і  далека!!!
блаженство  -зоряної  ночі,
тобі  молиться  струнка  смерека  ...
побачити  божу  красу  опівночі.

О  зірко  близька  і  далека!!!
ти  сяйвом  зориш  в  моє  вікно
ти  немов  сизокрила  лелека
яка  розправляє  срібне  крило.

О  зоре-  недосяжна  і  чарівна  !
Ти  осяюєш  стежки  до    саду...
ведеш  Чумацьким  шляхом  вдаля
в  долоні  сієш  щастя-зорепадом.

Закоханим  віддаєш  своє  тепло
під  снігопадом  в  заметіль  зими,
коли  мороз  щипає  в  личко  і  чоло...
ти  поміж  зір,  сяєш  зорецвітом  весни.

У  надвечір'я,  росипаєш  чисті  роси
у  духмяні  запашні  трави  на  долині
лелієш  вербу,  як  розпускають  верболози...
на  гіллі  щебечуть  пташки  -  молодій  дівчині  .

До  гніздечка  ведеш  лебеді  кохання...
зоряним  вінцем  вінчаєш  у  любові  ,
О  зоре  близька  моя  зіронько  дальня!  
Заколиши,  мене  у  пісні  колисковій.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792959
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.05.2018

ДНІ ЗА ДНЯМИ ІДУТЬ НА ЗАХІД СОНЦЯ

ДНІ  ЗА  ДНЯМИ  ІДУТЬ  НА  ЗАХІД  СОНЦЯ
Дні  за  днями,  ідуть,  на  захід  сонця...  
за  небокраєм  згасають  у  журбі,
розлився  дощ  до  мого  віконця...
промокла  Осінь  стукає,у  двері  мої.

Зустрічає  ніч  чорноокий  вечір...  
а  у  моїм  серденьку  крає  дика  туга  ,
білолиций  місяць  обіймає  за  плечі
питає,  чому,''  блестить  на  очах  сльоза''.
 
У  вирій,  із  журавлями  відлетіло  моє  літо...                        
залишили  спогад  вчорашнього  дня,
на  прощання,  в  саду  подарували  квіти
 червоні  троянди    -які  любить  душа.

Ці  квіти  ,подарував  коханий  на  щастя...  
у  них  запашний  духмяний  аромат,  
і  вечорова  зоря    веде  мене  у  казку...
де  зеленокоса  яблуня  у  пишний  сад.

А  прийшла  ,осінь  зазолотила  листя...
сильний  вітер  зриває  листопадом-
без  коханого  любові  згораю  у  пісні
виглядаю,свого    милого  під  зорепадом  .

Цвіли  сади,  а  в  них  мої  рожеві  мрії,
і  сонячні  дні  осяяювали    тихий  рай  -    
літо  цілунком  голубило    -літа  молодії,
а  осінь  птахом  сизокрилим  веде  вдаль.    
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2018

ЯК ПЕРЕЖИТИ ЗАМЕТІЛЬ ЗИМИ

ЯК  ПЕРЕЖИТИ  ЗАМЕТІЛЬ  ЗИМИ?
Як  пережити  заметіль  зими?...
вчорашні  сліди  замітає  снігопад,
із  саду  здирають  листя  вітри...
і  засипає  снігом  оголений  сад.

Від  дикого  холоду  тремчу  уся...
від  паморозі  завмерли  квіти,
в  останні  дні  січня  плаче  душа
скорбота    увірваласьу  моє  літо.

Зима  завенула    в  чорну  хустину...
нестало,  моїх  батьків  рік  за  роком,
втратила    маму  стала  півсиротина...
а  тато,кругла  сирота  і  рана  глибока.

Коли  поруч,  є  вірний  друг  у  житті...
ти  із  ним,  переживеш  усі  страждання-
він  підтримає    тебе    у  горі  і  в  біді,
і  витре  сльозу  із  твоєї  душі  ридання.

У    вічність,  відлетіли  дорогі  батьки
мої    голуби  сивенькі  батько  і  мати
приходять  у  безсонні  ночі  у  сни
де  моя  весна,  і  чути  сміх  внуків  у  хаті.

Знов  дерева  окутав  у  іній  морозець...
білі    коси    розпустили  додолу,
лиє  дощ,  як  білому  світу  кінець
хуга  закурила  навкруги  дорогу  .                                                                    

Зболене  моє  серце  плаче  у  журбі...
була  поруч  дорога  людина  і  немає,
в  життя  увірвався  ураган  і  чорні  дні
лютий  місяць  забрав  того,  кого  кохаю.

Бушує  вітер  нагнав  чорні  хмари  ...
наді  мною  реве  стогне  злий  буревій,
мій  лебідь  відлетів  до  зір  і  я  без  пари-
і  іду,  у  осінь  в  Листопад...  у  сніговій.

Як  пережити  заметіль  зими?
смерть  найдорожчих  в  снігопад,
сніг  покриває    вчорашні  сліди...
і  в  зажурі  цвіте  моєї  душі  сад.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792938
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.05.2018

СЛУХАЙСЯ СВОГО СЕРЦЯ--2

СЛУХАЙСЯ,  СВОГО  СЕРЦЯ
Слухайся  серця  -воно  підкаже  куди  тобі  іти...
із  ким  дружити,-кому  довірити  ,і  кого  любити-
перш  ніж  сказати,-думай,  що  хочеш  донести  ...
кому  відкрити  душу,  із  ким  чай  за  столом  пити.

Слухайся  серця  -внутрішній  голос  із  небес  ти...
він  не  дасть,  зазнати  біди  ,потонути  у  нещасті...
люди,  є  різні  двохличні  ,злобні  як  голодні  пси...
чорна  заздрість,  -оплює  тебе  і  зазнаєш  поразки.

В  кому  не  впевнений  ,не  довіряй  свої  справи...
він  забере,  твій  спокійний  сон  ,  затишок  і  удачу-
із  за  спини,  запхає  ніж  у  спину  серце  лукаве...
позиче  цент,  а  захоче  на  мільйон  валюти  здачу.

Людська  чорна  заздрість  -може  вбити  людину...
як  ракова  пухлина  з'їдає  себе  інших  із  середини,
зневажає  чужу  думку  ,може  підбурювати  із  тилу...
дратують  дрібниці  ...дзижчить,  як  муха  без  причини.

В  чорної  заздрості  -в  голові  мікроби,  полова,  сміття...
він  не  може  спати,  що  в  сусіда  розкішні  хороми-
 розпалює  ворожнечу,  п'є  твою  кров  ,як  п'явка  змія,  
її  погляд  ,веде  тебе  на  самознищення  у  клінічну  кому.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.05.2018

ДНІ ЗА ДНЯМИ ІДУТЬ КАРАВАНОМ

ДНІ  ЗА  ДНЯМИ  ІДУТЬ  КАРАВАНОМ
Моя  Україна,займає  валюту    в  кредит  ...
дні  за  днями  ідуть  в  небуття  караваном.
на  ринку  ростуть  ціни,    купюри      дефіцит...
один  родився  -паном,  інший  -Іваном.

До  секонд  -  хенду  довжелезні  черги...
на  ношенім  лахмітті  збагачують  кишені,
у  царя  хороми    у-хрестоцвіті  вімперги,
а  у  народу  життя  під  прицілом  мішені.

В  супермаркеті  на  прилавку,  як  у  музею...
ідеш,  дивися  на  космічні  ціни  і  товар,
шукаєш,  ліки  від  діалеми  еліксир-  панацею.
гаманець  худенький,  останній  п'ятак  б'є  в  удар.

Зрадники  ,  олігархи  привели  рашиську  сарану  ...
люд  загнали  ,  як  скотів  у  невідомість  в  кайдани,
королі  ,дами  і  тузи  грають  у  шат  і  мат  у  гру...
від  пожарищ  війни  згорає  земля,  гуляють  тирани.

Мій  вистражданий  народе,  скажи  куди  ідемо?
В  Африку,  чи  європейський  заморський  світ  ...
прогнила  система  влади  пише  закони  для  себе,
відступила  святі  канони,  а  рабів  на  коліна  під  гніт.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792388
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.05.2018

ВИШИВАНКО МОЯ ВИШИВАНКО

ВИШИВАНКО  МОЯ  ВИШИВАНКО
До  півночі  ,вишиваю  вишиванку...  
щоб  на  свято  величне  одягти  її,
на  полотні  ,узор  вкладаю  до  ранку...
сині  сині  волошки  колоски  золоті.

Вишиванко  ,моя  вишиванко...
 квітучо  -весняна  окрасо  моя,
пишайся  ,красуне  панянко!
це  співає,  -Укранська  душа.

Вимережу  ,хрестиком  небо  синє...
у  барвистих  кольорах  ніжні  квіти,
одіну,  намисто  із    червоної  калини-
і  мати  земля  теплом  зігріє  у  світі.

Заквітчаю,  вишиванку  пишноцвітом,
і  струмочком  задзвенить  водограй...
сизокрилим  птахом  злечу  у  моє  літо,
де  цвіте  ,вічна  весна  мій  тихий  рай.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792152
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2018

В ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ

В  ДЕНЬ  НАРОДЖЕННЯ
Багряним  листям  зашелестіли  літа...
небесний    ангел  запалив  свічі    святкові,
в  золоту  корону  одягла  -осінь  золота...
і  в  День  народження,  дарує  -троянди  червоні.

Зацвів  зорями    пишний  розмай...
 пятдесят  літ  це  -багато  і  немало,
витри,  із  очей  сльозу  загуби  печаль,
підніми,  келих  вина,  щоб  серце  співало.

В  День  Народження,  не  сумуй,  не  журись...
нехай  в  твоїй  душі  ,  дзвенить  музика  весни-  
рідним,  гостям,  друзям  привітно  усміхнись...
і  до  свого  серденька,      дітей  внуків  обніми.

Нехай  всяким  добром  ощедрить  тебе  доля...
збуваються,  усі  мрії,  і  бажання  у  твоїм  житті-
подасть  здоров'я,  море  квітів,  океан  любові...
і  зозуля,  накує  многа  многа    літ  на  землі.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792149
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2018

ЦЬОГО РОКУ НЕМАЄ ВЕСНИ

НА  ЧУЖИНІ  ЦЬОГО  РОКУ  НЕМАЄ  ВЕСНИ
На  чужині  ,цього  року  немає  весни...
кожнісінький    божий  день  лиє  дощ,
випав  град,  холодно,  як  серед  зими...
і  вітер  ,зриває  квіт  пелюстки  із  рож.

За  вікном,  чую  мелодію  дощу  у  тишині...
у  неба  ,прошу''  у  фортуни  ,милості  і  ласки''
щоб  сонечко,  із  за  хмар  виглянуло  мені,
кольорова  райдуга  намалювала  казку.

Під  проливним  дощем  кручу  педалі...
промокла  ,  відчуваю  дикий  мандраж-
о  вітре,  вітре,  жени  чорні  хмари  вдалі,
сади,  пасажири  в  поїзд  і  збирай    екіпаж.  

Тече  ріка  переповнена  зливним  потоком
настала  темрява  ,як  ніч  серед  білого  дня,
гримить,  блискавиця    пройшла  галопом...
нікого  ні  душі  ,тільки  циклон  урагану  і  я.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.05.2018

МІЙ КОРАБЕЛЬ ЗБИВСЯ ІЗ КУРСУ

МІЙ  КОРАБЕЛЬ  ЗБИВСЯ  ІЗ  КУРСУ
Мій  корабель  збився  із  курсу...
невіднайде  ,до  берега  причал-
на  вістрі  леза  глибока  ніч  в  обузу...
котять,  хвилі  за  хвилями  девятий  вал.

Маяк,  осяює  білі    вітрила  під  сирени...
втомлене  душа    прагне  на  золоті  піски,
омріюю  ,вакансу.  Феєрію,  де  ростуть  клени.
де  у  полі  в  житах  дозрівають  стиглі  колоски.

Стою  ,на  палубі  ,  ловлю  ясні  зорі  в  долоні.
Дивлюсь,  на  відзеркалення  місячної  ночі...
у  мріях,  плаваю,  як  русалка  у  синім  просторі-
богиня  ,місяця  Селена  .осяює  путь  у  кроці.

О  море,  море,    не  торкайся  холодним  вітром...
ти  ,не    в  одного  розбило  крилаті  мрії  і  надію,
 заманюєш,  у  тенета  нічки  зоряним    світлом-
плюскочуть,  води  нашіптують  легенди    поезію.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2018

О ПРЕКРАСНА МУЗО!

О  ПРЕКРАСНА  МУЗО!
О  прекрасна  Музо,  скажи  куди  ведеш?
до  висот  ,на  п'єдестал,  чи  на  страту  звіру...
ти  співом  райських  пташок  мене  зовеш-
на  заквітчаних  лугах  шукаю  музичну  ліру.

Іду  ,до  зір    Чумацьким  шляхом  на  Парнас...
яскравим  світлом  осяюєш  дорогу  до  неба,
відлунюють  чарівні  сруни  у  вечірній  час...
і  я  приймаю,  поетичний  дар  від  Бога  Феба.

Талим  снігом  опадає  сльоза  із  моїх  очей,
за  вікном  ,  хуртовина  свище  заметіль  зима...
шукаю,  божу  благодать  у  зоряних  ночей  -
зорею  ,сієш  слово  і  в  серці  розцвітає  весна.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018

ЛЮДИНА ЯК ПТАХ

ЛЮДИНА  ЯК  ПТАХ
А  людина  ,як  птах  без  крил  а  літає...  
Увись  де  сяє  пречисте  небо  голубе  
у  мріях  ,космічні  широти  виміряє,  
шукає,  крихту  хлібця  джерело  святе.  
Людина  -не  може  бути  закрита  у  клітці...  
як  пташина,  сохне  у  смутку  -без  волі,  
вдихає,  у  повітря  у  аромат  що-на  квітці
тягнеться,  до  сонця  із  кайдан  недолі.  
Птах  ,високо  літає...  відкриває  -два  крила-  
а  людині,  потрібна...  святість-  віра  і  надія,  
зцілити  духовно  стан    щоб    душа  ожила...  
збудувати  гніздечко  і  квітнула  крилата  мрія.  
М  .ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791848
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2018

ВІЙНА -ЗАЖЕРЛИВА ЖРИЦЕ БЕЗ ЛИЦЯ

ВІЙНА  ЗАЖЕРЛИВА  ЖРИЦЕ  БЕЗ  ЛИЦЯ
Війна  -зажерлива  жрице    без  лиця!
ти  принесла,  у  наш  дім  незагоєну  рану...
скажи,  хто  твій  господар,  яке  його  ім'я?
якому  служиш    царю    коронованому  хану?

Її    засуджує  -  стара  мати  вдова  і  сирота...
їх  сльози  вмивають  батька  чоловіка  і  сина
свинцевою  кулею  пробито  серце  у  козака
калиновий  цвіт  копають  у  глибоку  могилу.

Плаче  ,мати  зустрічає  дитя  в  домовині...
весна,  для  неї  чорним  цвітом  зацвіла...
не  бачить  ,світку  білого,й  радості  нині,
і  до  землі,  від  сліз  калиною  проросла.

Гне,  її  біда...  нахиляє  в  різні  боки  долю...
стоїть,  під  вітрами  блискавицею  грози..
ніякий  лікар  не  залікує  її  душі  болю,
сумну  пісню  їй  несуть  клени  і  ясени  .

Стоїть,  самотня  в  зажурі  на  розп'ятті...
вітер  роздирає  нахиляє  додолу  до  води,
обрубав  її  руки  віти  -  стоїть  у  лататті...
падає  дощ,  і  сипле  сіль  на  рану  із  мерзлоти.

Від  крові,-у  полі,  квітне  буйно  маків  цвіт,
чути  голосне  ридання  стогін  мати  землі...
війна  забрала  найкращих  у  двадцять  літ  
під  небесами  ,  жалісно  курличуть  журавлі  .

Від  сльози  -мамина  душа  дзвoном  б'є  у  світи
щоб  почув  глухий  сліпий  -небесний  глас...
Зупиніть  війну!-  нехай  не  топчуть  землю  кати,  
запалює  свічу  пам'яті  і  просить  миру  для  нас.

М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2018