Ганна Верес

Сторінки (4/312):  « 1 2 3 4 »

Україно, ти моя колиско (Слова для пісні) .

Де  шумлять  Карпатські  водограї
І  милує  неба  височінь,
Нічка  зорі  в  пелену  збирає
І  купає  у  Дніпрі  й  Збручі.
Де  в  озер  цнотливо-срібні  плеса
Заглядає  сонечко  згори,
Там  від  Сум  до  сивої  Одеси
Підпирають  небо  явори.

Приспів:
Від  Десни  і  до  Карпат  неблизько,
Навіть  птах  за  день  не  доліта…
Україно,  ти  моя  колиско,
Моя  нене,  рідна  і  свята…

Де  козацькі  шаблі  і  корогви
України  славили  ім’я,
Йшли  за  волю  в  бій  –  не  за  корону  –
То  моїх  прапрадідів  земля.
Де  вітри,  мов  привиди  гуляють,
Спокушають  горді  пшениці,
Колоски  там  голови  схиляють,
П’ють  чарівний  трунок  чебреців.
4.04.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726061
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 28.03.2017


Серед тисяч доріг і стежок

Серед  тисяч  доріг  і  стежок
Лиш  одну,  лиш  одну  обираю
До  свого  сокровенного  раю,
Де  нікого  ніхто  не  карає,
Де  мільйони  гарячих  думок.

Серед  хвиль  призабутих  морів,
Серед  гір,  що  димлять  в  високості,
Я  стою,  ніби  тінь,  на  помості,
І  навколо  немає  вже  злості,
А  є  віра  –  то  мій  оберіг.

Серед  тисяч  розвихрених  фраз
Оберу  ту  просту,  без  прикрас,
Дух  у  ній  щоб  звучав  новизни,
Щоб  чужої  цуралась  казни
І  в  серцях  у  людських  збереглась.  
9.11.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726059
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2017


Лебедина туга

Спало  плесо  ставу,  як  лебідка
Стрімко  в  нього  впала  край  села,
Виглядала  пару  вона  звідти,
Де  щаслива  з  лебедем  була,
Де  вони  кохалися  щоночі,
Обіймались  шиями  й  крильми,
Й  закривали  від  блаженства  очі,
А  під  ними  став  лежав…  німий.

А  сьогодні  лебедя  не  стало  –
До  свого  гніздечка  не  вернувсь,
На  воді,  ранковій,  мов  із  сталі,
Перед  нею  радо  не  пірнув.
Затремтіли  крила  лебедині,
Закричала  зранена  душа.
Сколихнув  той  крик  її  долину,
Але  лебідь  все  не  поспішав…
Крила  її  плесо  навпіл  рвали,
Плач  холодний  ранок  розбудив…
Трави  пір’я  лебедя…  тримали,
Що  спішило,  мертве,  до  води.
20.05.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725893
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 27.03.2017


Постукала у серце моє осінь

Осіннє  срібло  зацвіло  у  косах,
Мереживо  заграло  на  лиці,
Постукала  і  в  серце,  моє,  осінь,
А  з  нею  роки  –  віддані  гінці.

Жита  дозріли  –  колос  гнеться  долу,
Напившись  досту  сонця  і  тепла,
Отак  і  я,  шаную  власну  долю,
Хоч  не  завжди  та  вірною  була.

Життя  обох  підносило,  ламало,
Немов  перевіряло  нас  на  міць.
Солодке  з  нею  разом  смакували,
Гірке  ж  –  завжди  доводилось  самій.

Сьогодні  осінь  вдома  нас  застала,
Сприймаю  я  її,  як  Божий  дар,
Крилята  у  борні  повідростали,
То  ж  витримали  з  нею  ми  удар.

Я  долю  пошаную,  як  годиться,
А  стрінеться  важливіша  пора,
Любов’ю  срібло  в  косах  освятиться
Й  радітимем  і  я,  і  дітвора.
16.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725892
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.03.2017


І вкотре жахається небо, і Бог


Не  може  розмірено  дихать  земля:

Вогонь  їй  і  дим  заважають.

Лихі  посланці  прибули  від  Кремля,

Людей  у  катівні  саджають.

Не  просто  людей  –  України  синів,

Що  здатні  безмежно  любити

І  землю,  й  дітей,  і  своїх  матерів,

І  волю,  яку  не  убити.


Й  горить  у  очах  їх  незвичний  вогонь    –

Катам  його  не  зрозуміти,

Й  поставити  поряд  немає  кого

Із  тих,  що  Москви  сателіти.

І  вкотре  жахається  небо,  і  Бог

Того,  що  творять  у  Донбасі,

А  та,  до  Росії  велика  любов,

Загубить  усе  там  наразі.
4.11.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725575
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2017


Зоряна ніч, невесела


Зоряна  ніч,  невесела,

Сумно  дивилась  згори

На  поруйновані  села

І  на  чужі  прапори,

І  на  поля,  почорнілі,    

В  ранах  там  стогне  земля,

І  на  міста,  спорожнілі,    

Від  «подарунків»  Кремля.


Раптом  ту  ніч  сколихнуло

Вибухом,  і  не  одним,

Небо  знов  стало  похмуре:

Нове  убивство  під  ним.

І  поселилась  тривога

В  темній  небесній  імлі…

Де  та  надійна  дорога,

Край  покладе  що  війні?!
19.10.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725574
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 26.03.2017


Шлях до єднання йде крізь війни

Ти  чув,  як  тиша  вміє  гірко  плакать,
Коли  оглухли  і  земля,  і  дим,
Коли  скінчилась  чергова  атака,
Котра  ввірвалась  мінами  сюди?

А  бачив  хлопців  вимучені  очі,
Чи  з  камуфляжу  у  крові  шматки?
І  черв’яком  твоє  серденько  точить:
Відбутись  мала  битва  ця,  таки…

Шлях  до  єднання  йде  частіш  крізь  війни,
І  наш  також  через  Донбас  проліг.
Та  Україна  буде  сильна,  вільна,
Імперський  знищить  у  Москві  барліг!
27.01.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725400
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2017


З дитинства ми всі родом

З  дитинства  ми  всі  родом,  і  з  села,
Й  дорога  в  світ  для  кожного  була
Своя,  що  дуже-дуже    не  проста  є,
Бо  ж  без  землі  ніхто  не  виростає.
Це  їй  завдячуєм  своїм  життям-буттям,
Саме  її  і  я,  і  ти  дитя,
І  першим  почуттям,  і  першим  кроком.
Вона  є  мати  й  те  незриме  око,
Що  бачить  все  і  зрад  не  пробача,
Тож  хай  не  втомиться  творить  добро  душа,
Щоби  жили  у  мирі  наші  діти,
Щоб  світ  умів  прийдешньому  радіти,
І  більше  буде  теплих  кольорів,
І  очі  посвітліють  матерів!
6.05.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725398
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.03.2017


Спішу-несу до тебе я любов

Спішу-несу  до  тебе  я  любов,

Мій  Борисфене,  повноводий,  сивий,

З  часів,  коли  створив  тебе  Дажбог,

І  до  сьогодні  твій  потік  красивий.


Широка  й  вільна  в  тебе  течія,

Що  береги  навіки  поєднала;

І  правда  теж  –  одна  на  всіх  –  своя,

Топталась  ворогами  –  не  сконала.


Одне  в  нас  сонце  і  одна  земля,

Твої  ми  діти,  мати  Україно,

Нехай  нам  душі  горді    звеселя

Ця  водяна  глибока  серцевина.
18.02.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725329
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 24.03.2017


Передрікати долі не берусь

Передрікати  долі  не  берусь,

Росія  жить  як  буде,  Білорусь,

Європа,  Африка  чи  навіть  цілий  світ,

Своїй  землі  лишаю  заповіт:

Єднайтесь,  люди,  проженіть  розбрат,

Лікуйте  рани,  де  панує  «блат».
   
І  працю,  милу  серцю,  полюбіть,

Тоді  лиш  кращу  доленьку  собі

Здобудете  і  рідним  діточкам,

Й  щасливі  будуть  син  ваш  і  дочка,

І  рід  служитиме  лиш  праведній  землі,

Й  своїм  нащадкам  жити  так  звеліть.
12.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725326
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 24.03.2017


Кличе сурма

Україна  з  горя  посивіла:
Топче  ворог  землю  її  знов,
Та  жива,  жива  душа  і  віра,
І  надія,    і  свята  любов.

Кличе  сурма  кожного  в  дорогу,
Хто  зберіг  ці  щирі  почуття,
Дорожить  хто  батьківським  порогом
Й  не  шкодує  власного  життя.

Бо  ж  війна  шматує  землі  наші,
Хоче  знов  накинути  петлю.
Не  роки  –  віки  воює  Раша,
Долі  всім  ламає  без  жалю.

Кличе  сурма  і  мене  до  бою,
Щоби  боронити  отчий  край,
Тяжко  розлучатись  нам  з  тобою,
Залишати  наш  сімейний  рай.

Потемніло  небо  у  Донбасі,
П'є  земля  синівську  свіжу  кров.
«Помолись,  кохана,    ти  до  Спаса,
Щоб  москаль  Вкраїну  не  зборов!»
Чернігів.  9.11.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725167
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 23.03.2017


Я весни у житті не раз стрічала

Я    весни    у    житті    не    раз    стрічала    –
З    них    кожна    особливою    була,
І    поступ    весняна,    теж    величава,
Холодну    зиму    враз    перемогла.
Сніги    зійшли.    Струмки    відголосили,
Та    сонце    не    барилося    з  теплом.
Весна    в    цей    час    ще    не    така    красива,
І    журавлів    не    чути    за    селом.

Та    як    тепло    весняне    в    гай    загляне,
Зеленотрав’я    килимом    зійде,
Мов    синьооке    диво  на    поляні,
І    з    пролісків    там    озеро    цвіте.
А    далі    –    друге,    третє,    ген    –      четверте…
Аж    подих    перехоплює    краса.
Тож    не    дозвольте    диву    цьому    вмерти,
Благословенні    сині    небеса.
9.02.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725166
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2017


О земле…

О  земле  моя,  непросту  маєш  долю:
Твої  споконвіку  найкращі  жита
Сьогодні  лежать  закривавленим  полем,
Сьогодні  ти  є  України  алтар.

О  земле  моя,  посивіла  від  болю,
Ти  платиш  сьогодні  високу  ціну:
Москва  принесла  смертоносні  розбої,
Й  тебе  утягла  у  велику  війну.  

О  земле,  сини  твої  стогнуть  у  ранах:
Це  третя  уже  почалась  світова…
Під  «Градом»  російським  кипить  поле  брані,
Й  заплакала  кров’ю  в  Донбасі  трава.

О  земле,  ти  вміла  гостей  шанувати,
Любить,  цінувати  велику  рідню,
Та  зараз  синочків  ти  мусиш  ховати
І  вже  проклинаєш  цю  дику  війну.

О  земле  моя,  скільки  раз  москалями
Зі  сходу  топталась  на  захід  і  в  Крим,
Та  вже  під  орлом  не  бувати  Сваляві,
Й  накрить  Україну  не  вистачить  крил.

О  земле,  ти  є  найбагатша  у  світі,
Творцем  твоїм  є  всіма  визнаний  Бог,
Оспівана  ти  в  Кобзаря  заповіті,
Тобі  я  несу  свою  світлу  любов!
27.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724910
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 22.03.2017


Весна іще не хвасталась травою

Весна  іще  не  хвасталась  травою,
І  квітка  перша  в  лузі  не  цвіла,
А  під  лазурною  небесною  габою
Сім’я  лелеча  клином  пропливла.

Аж  тут  рясні  дощу  краплини  впали,
Зросили  землю  і  лелек  вгорі,
Туманом  піднялася  сиза  пара,
Яку  чекали  довго  трударі.

«Пора  тепер  гаряча  для  роботи,
Ось-ось  озвуться  гуркотом  поля,
Пошли  їм  теплу  сонячну  погоду,»  –
Молила  Бога  зорана  земля. 4.01.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724909
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.03.2017


Прийшла весна, прийшла красна

 
Прийшла  весна,  прийшла  красна.

Снігами  йшла  глибокими.

Вона  і  тепла,  і  ясна,

Як  світ,  голубоокая.


Їй  раді  небо  і  пташки,

І  сонце  посміхається,

Проснулись  води  й  моріжки.

Живе  усе  кохається.


А  в  піднебессі  жайвір-птах,

Накрився  ледь  хмаринкою,

За  мить  в  очах  немов  розтав.

Земля  внизу  –  скоринкою.


Шпаки,  весняні  сурмачі,

Голублять  простір  піснею,

Ще  пришерхає  уночі

Цебро  з  водою  прісною.  
7.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724737
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 21.03.2017


Літа запряжу у збрую (До Дня Поезії)

Літа  запряжу  у  збрую,
Заставлю  служить  добру  їх,
І  буде  душа  співати,
Й  запалить  духовну  ватру,
Пила  щоби  Україна
Той  дух,  що  не  дасть  загинуть,
Приспить  на  хвилину  горе,
Вклонитися  щоб  Героям.
17.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724735
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 21.03.2017


Він кіборг

[i]"Сьогодні  мені  присудили  6  років  в’язниці...  Дякую  за  подарунок  на  день  Добровольця",  -  кіборг  ДАПу  Геннадій  Дубров.
Такий  запис  залишив  17березня  2017року  Геннадій  Дубров  («Бізон»),  володар  нагрудного  знака  «За  оборону  Донецького  аеропорту»,  доброволець  з  2014  року,  котрий  у  складі  93  бригади  захищав  Піски,  аеропорт,  був  десантником  80  бригади,  а  31  серпня  2015  року  разом  зі  своїми  побратимами  сказав  ні  особливому  стутусу  Донбасу.Через  30  днів  після  вироку  відбудеться  апеляційний  суд  за  адресою:    м.  Миколаїв,  вул.  Садова  2А.[/i]

Він  волю  й  долю  захищав  країни,
Собою  ризикуючи  не  раз,
Та  в  суддів  душі  зовсім  не  боліли
За  тим,  хто  рятувать  помчав  Донбас.
Виносили  свій  вирок  добровольцю,
Який  тепер  мав  право  святкувать
Із  побратимами.  Народ  застиг  у  шоці:
Героя  у  кайдани  закувать?!..

Що  ж  за  державу  ми  тоді  будуєм,
Коли  закон  для  всіх  нас  –  не  один?
Чому  такий,  як  він,  лише  бідує?
Чому  в  судах  –  династії  родин?
На  цілих,  на  шість  років  у  …  в'язницю?!
Народе,  ти  глухий,  а  чи  німий?
Як  можна  знов  системі  цій  кориться?
Чи  на  Майдані  то  були  не  ми?!..
20.03.2017.  


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724565
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 20.03.2017


Просинаймось, українці!

Просинаймось,  українці,
В  кожній  бідній  хаті,
Ми  ж  народ  уже  –  не  вівці  –
Не  даймо  брехати
Тим,  хто  на  крові  майданній,
Зайняв  владні  крісла.
Своє  вже  ми  відридали
В  ГУЛАГах,  на  Віслі.*

Сотні  років  московитам,
Орді  відслужили…
Синів,  доньок  стільки  ж  вбито,
Надірвано  жили!..
Досить,  люде,  рабувати  –
Кредо  наше  –  воля.
Україна  наша  варта
Щасливої  долі.

Пам’ятаймо,  українці,
Хто  такі  сармати:**
Не  куплялись  за  червінці
При  них  воля  й  мати.
Просинаймось,  українці,
Минув  час  дрімати  –
Ми  ж  народ    уже  –  не  вівці,
А  Вкраїна  –  мати!..
20.03.2017.

*  О  перація  “Вісла”  У  квітні-травні  1947  р.  польський  уряд  здійснив  операцію  “  Вісла”  —  насильницьке  виселення  українців  (140,6  тис.чол.)  з  українських  етнічних  земель...

**  Назва  сармати  перекладається  з  індоіранських  мов  як  "підперезані  мечем".  Пращури  сарматів,  як  і  предки  скіфів,  у  середині  2  тисячоліття
 до  н.  е.  кочували  з  території  України  на  схід.


Ганна  Верес  (Демиденко).  






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724564
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 20.03.2017


Вишивала мати (Сл. для пісні)

Вишивала  долю  мати
Та  й  на  рушникові,
Стала  щастя  теж  прохати
Й  тому  юнакові,
Без  якого  личко  юне
Не  цвіте  –  ридає,
Без  якого  життя  доні  –
То  лише  біда  є.

Вишивала  рушник  мати
Доньці  на  весілля,
Й  довелося  їй  згадати
Мудреє  прислів’я:
–  Піти  заміж  –  треба  знати,
Ой,  та  й  треба  знати:
Пізно  лягти,  рано  встати,
Ой,  та  й  рано  встати.

Вишивала  зрання  мати
До  пізньої  ночі,
І  не  думали  дрімати
Материні  очі,
А  старались,  придивлялись,
Руки  ж  гаптували,
Щоб  бідоньки  не  траплялись,
І  життя  тривало.                      
17.07.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724308
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2017


Я подарую мамі /Сл. для пісні/

Я  подарую  мамі  квіти,
Хай  очі  в  неї  зацвітуть,
Бо  найрідніші  вони  в  світі
І  поруч  все  життя  ідуть.
Приспів:
І  вже  ніколи  не  втомлюся

Життя  закони  прославлять:

Немає  діток  без  матусі

Небес  нема  без  журавля.

Я  подарую  мамі  ласку,
Хай  усміхнеться  вона  знов.
Матусі  посмішка  –  не  маска  –
Свята  то  мамина  любов.
Приспів.
Я  подарую  мамі  вечір,
Такий  потрібен  для  обох,
А  обніму  її  за  плечі,
То  щастя  будем  пити  вдвох.

Приспів.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724306
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.03.2017


Весна

Утекла    давно    уже    зима,
Прихопивши    із    собою    втому,
Забуяв-заквітував    розмай…
Журавлі    верталися    додому.

На    крилі    тепло    вони    несли,
Щоб    зігріти    ним    людей    і    землю,
Вісників    крилатих    цих    весни
Зачекались    ріки    і    озера.

Коси    заплела    уже    верба,
Ноги    підмочили    верболози,
В    мареві    сховалася    журба,
І    труснули    небо    перші    грози.

Піснею,    пташиною,    гаї
Смакували    звечора    й    до    рання,
А    внизу    барвінок    голубів
У      ранкових    росяних    коралах.

Сонечко      заграло    на    струні,
Розливало    світло    з    небокраю,
Лебединий    ключ    вгорі    дзвенів,
Землю    поєднав    з    небесним    раєм.
4.11.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724256
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2017


Весна ще не скупалася в росі

Весна    ще    не    скупалася    в    росі,
Та    сонце    вже    землиці    посміхнулось,
Вклонилась    вона      первісній    красі,
І    брунечка    листочком    розвернулась.

Збудило    тоді    все    навкруг      пташа
Крилом    маленьким    і    солодким    співом,
І    спрагло    п’є    його    людська    душа,
І    повниться    земля    весняна    дивом. 9.03.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724252
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2017


Світе, невже не стомився? (Слова для пісні)

Літепло,  літо,  ой,  літечко  гріло  пшеницю
Й  раптом  упало  на  поле  в  зчорнілу  стерню  –
То  понад  ним  зацвіли  вогняні  зоряниці.
Ворог  криваву  почав  у  Донбасі  війну.

То  не  колоссячком,  чорним,  устелене  поле  –
Зламані,  зболені,  змучені  людські  життя,
То  покалічені,  з  горем  повінчані  долі
Кожного,  хто  Україні  є  рідним  дитям.

Хай  і  обпалена,  але  не  зламана  воля
Кличе  до  бою,  щоб  землю  свою  врятувать.
Світе,  невже  ти  іще  не  стомився  від  воєн,
Що  дозволяєш  невинних  людей  убивать?
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724095
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2017


Війна пройшлась не тільки по землі

Війна  прийшла  по  зрадницьких  стежках,
Але  їй  стрілись  душі  небайдужі,
Й  хоч  доля  України  затяжка,
Ворожу  рать  вони  таки  задушать.
Війна  у  нас  за  волю  і  Донбас,
В  ній  поряд  донеччанин  і  львів’янин.
Їх  смерті,  врешті,  об’єднають  нас
І  пам’ять  про  обох  їх  не  зів’яне.

Війна  пройшлась  не  тільки  по  землі,
Вона  пройшлась  по  душах  і  родинах.
Жагу  до  волі  хто  в  собі  зберіг,
Той  знає,  чим  вона  є  для  людини.
Прибралась  Україна  у…  хрести,
У  смуті  чорній  і  Дніпро,  і  люди.
О  Боже,  милий,  мій  народ  прости!
Не  зможе  він  війну  оцю  забути.
3.03.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724086
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2017


Що ти зробив для України?

«Що  ти  зробив  для  України?  –
Собі  дозволю  я  спитать,  –
Коли  твоя  країна  гине?
Як  на  могилах  танцювать
Отих,  хто  впав  на  полі  брані
За  мене  й  тебе,  і  дітей,
Отримавши  смертельні  рани?
Не  маєш  права  ти  на  те.


Коли  ти  справжній  українець
Й  байдужістю  не  захворів,
Змітаймо  кодло  все  зміїне  –
Землі  своєї  ворогів.
Важка-тяжка  борні  дорога,
Якщо  не  хочемо  сконать,
Тоді    здобудем  перемогу,
Як  навчимося  зло  карать.
Устаньмо  ж  всі  за  раттю  рать!»
15.03.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723828
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2017


Доки ж будеш, Україно?

Україно,  рідна  ненько,
Чом  же  знов  дрімаєш,
Олігархів  знову  жменьку
На  собі  тримаєш?
Досить  сльози  проливати  –
Час  мечі  вже  брати,
Промосковську  дику  вату
Відправить  до  «брата».

Пора  гнати  з  України
Челядь  і  гаранта,
Щоби  душу  не  труїли  –
Пруть  хай  під  куранти.
Кумів,  сватів,  іже  з  ними  –
Практика  відома,
Щоби  нам  не  боронили
Вільно  жити    вдома.

Доки  ж  будеш,  Україно,
Цю  ганьбу  терпіти,
Розправляй  свої  коліна,
Обери  еліту.
Щоби  жити  по  закону  –
Без  «сліпеньких  трастів»,
Без  принижень,  без  поклонів,
Працювать  –  не  красти.
15.03.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723826
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2017


Дзвенять над Карпатами весни

Дзвенять  над  Карпатами  весни,
Смерековий  славлячи  край,
Мов  сніг,  на  горі  едельвейси,
Над  ними  схиливсь  небокрай.
Дзвенять  не  трембіти  то  –  весни,
Чарують  задимлену  вись,
Веселки  гнучкі  перевесла
Між  горами  ген  піднялись.
Об  камінь  струмочок  спіткнувся    –
То  гомін  гірської  води,
Тієї  краси  хто  торкнувся,
Там  серце  лишив  назавжди.
30.08.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723683
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2017


Розпинають Україну

Розпинають  Україну
Іроди  прокляті…
Народ  знову  на  колінах
Стогне  в  рідній  хаті.
Україна  воріженькам  –
Чужая  землиця…
Для  нас  вона  рідна  ненька
З  долею  вдовиці.

Москаль  її  роздирає
На  шмаття  зі  сходу,
В  борні  із  ним  умирає
Кращий  цвіт  народу.
Тисячі  життя  поклали,
Сотні  –  у  полоні…
Влада  ж  нишком  згаптувала
В  офшори  мільйони.

Чи  не  пора,  добрі  люди,
Тих  бариг  прогнати,
Гірше  жити  вже  не  будем.
Кожен  має  знати:
Найсвятіше  –  то  є  воля
Й  Україна-мати,
Хто  ж  чинитиме  сваволю,
Станемо  карати.
13.03.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723681
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2017


Коли весна розбудить небокрай

Коли  весна  розбудить  небокрай
Несмілим  і  далеким  першим  громом,
Вода  на  струнах  сонячних  загра,
Дерева  вдягнуть  викупані  крони.

Загаласують  птаством  гай  і  ліс,
Своїм  «ку-ку»  зозуля  в  рань  озветься,
В  воді  помиє  ноги  верболіз,
Частіше  стане  битись  моє  серце.
13.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723426
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2017


Сніги зійшли. Дрімає ще земля.

Сніги  зійшли.  Дрімає  ще  земля,
Немов  чекає,  хто  її  розбудить.
Ще  й  сонечко  не  дуже  звеселя,
Хоч  добре  знає,  влада  чия  буде.

А  як  весна  розбурканим  крилом
Змахне  над  України  рідним  краєм,
В  гаю,  що  притулився  за  селом,
Полине  пісня  аж  до  небокраю.

Заполонить  той  голос  небеса
(Це  першу  пісню  поведе  вівсянка),
Й  душа  людська,  неначе  воскреса,
Вона  тепер  весни  є  полонянка.

І  гай,  немов  орган,  співа-дзвенить,
Під  ноги  стеле  перші  квіти-трави,
Сміються  сонця  променям  вони
І  навіть  дуба  кореням  корявим.  
13.10.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723425
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2017


Тополя з полем гомоніла

Тополя  з  полем  гомоніла:

–  Чому  земля  твоя  змарніла?

І  змучені  стоять  жита?

І  пісня  жайвора  не  та?


Широке  поле  стрепенулось,  

 Мов  від  важкого  сну  проснулось:

–  Не  для  війни  моя  земля.

Зерном,  а  не  людьми  встеля


Її  господар  хай  щороку,

В  ріллю,  розпушену  й  широку,

Ніколи  не  впаде  хай  кров,

А  запанує  лад,  любов,


Тоді  наллється  щедро  колос,

І  в  небі  жайворонка  голос

Буде  по-іншому  звучать.

Пора  нове  життя  зачать.

9.05.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723010
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2017


Ворскла

Хлюпоче  Ворскла,  сива  мати,

Лоскоче  береги  водою.

Все  пам’ятає:  азіатів,

Татар,  що  сіяли  бідою.

Колись  мала  й  несміла  Лтава

Шукала  по  ярах  дорогу.

Над  нею  виросла  Полтава,

Дивилась  вдячно  на  Сварога.


І  той  по  берегах  посіяв

Водолюбиві  сиві  верби,

Що  для  води,  немов  Месія,

Були  тоді,  скажу  відверто.

Дивились  верби  в  чисту  воду.

Пили  її  і  милувались

На  течію,  на  світлу  вроду.

А  Ворскла  Сонцю  посміхалась


І  бігла,  водами  багата,

Несла  дарунок  свій  Дніпрові,

А  понад  нею  –  білі  хати

І  люди,  духом  що  здорові.

 Несе  і  зараз  хвиля  долі

Людей,  яких  давно  немає.

Може,  тому  і  невідомі,

Що  із  водою  все  спливає?


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723008
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.03.2017


Час тільки рани зціля

Нічка  посіяла    
зорі
В  полі  нічному,    
німім.
Води  вночі    
непрозорі.
Ранок  іще    
не  димів.

Верби  тут  сплять  
 і  тополі
В  передранковій    
імлі,
Голоду  свідки    
й  неволі
Тут,  на  вкраїнській    
землі.

Старість,  мов  зраджена  
доля,
Зморшки  в  корі    
пише-рве,
Ранить  щоразу  
  свідомість
Тим,  хто  між    
нами  живе.

Стиха  шепоче    
стежина
Про  найстрашніші  
роки,
Як  Україна    
тужила
І  не  роки,    
а  віки.

Скільки  ж  тут  сліз    
пролилося.
Знає  і  небо,    
й  земля,
Вітер  цілує  
 колосся.
Час  тільки  рани    
зціля…
3.12.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722849
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 11.03.2017


Не бува вірнішої любові

Минають  дні,  роки,  століття,  сиві,
Міняються  гетьмани  і  царі,
Та  лиш  молитва  матінки  за  сином
Однакова  уранці  й  при  зорі.
Любов  її  не  худне,  не  старіє  –
Це,  як  ніким  не  випита  ріка,
Як  віра  в  те,  що  правда  угорі  є,
Що  на  землі  утвердилась  в  віках.

І  не  бува  вірнішої  любові,
Окрім  любові  неньки  до  дітей,
Вона  з  дитям  іде  й  на  поле  бою,
І  серед  добрих,  відданих  людей.
В  вогонь  вона  іде  й  на  барикади,
У  снах  дитини  квіткою  цвіте.
Її  не  вбити  і  не  залякати!
Запам'ятай  навік,  дитино,  це!
22.01.2017.



Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722844
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2017


Коли у вірша виростають крила

Коли  у  вірша  виростають  крила

І  він  вже  піснею  удаль  летить  пташам,

Здається,  друге  дихання  відкрилось

І  вдруге  народилася  душа.


Тоді  піднесення,  тремтливе,  відчуваєш,

Й  звучать  твої  по-іншому  слова,

А  ти  думки  в  нові  вірші  зшиваєш,

Щоб  душі  ними  людям  засівать.


Коли  ж  твої  пісні  підхоплять  люди,

В  такого  щастя  не  буває  меж,

А  ти  щасливий  уже  з  того  будеш,

Що  недарма  прожив  і  ще  живеш.
13.07.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722612
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 10.03.2017


З Днем народження, козаче Призов!

У  день  березневий,  як  зорі  вінчались

Із  веснонькою  й  теплом,

Вдихнувши  повітря,  хлоп’я  закричало  –

Народження  відбулось!


В  сім’ю  заявився  чорнявий  синочок,

Пізнати  усе  хотів:

Топор,  молоток,  мелодійний  свисточок…  

Шахтар,  інженер  тоді.


А  стрілась  кохана  –  з’єдналися  руки

І  ціле  життя  –  удвох:

Донбас,  Воркута,  Ворскли  лагідні  звуки

І  пісня  із  ними,  й  Бог!


І  діти,  і  внуки,  і  двір,  як  годиться,

Й  доглянутий  дім,  город.

Любов’ю  наповнені  душі-криниці  –

За  це  й  поважа  народ.


Сьогодні  в  народження  День  ми  вітаєм,

Козаче  ви  наш  –  Призов,

Здоров’я  і  щастя,  і  миру  бажаєм,

Живіть  ще  сто  літ  разом!
10.03.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722611
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 10.03.2017


Молюсь: хай нива визріє рясна

Купала  річка  напівсонні  береги

І  мила  жовті  ноги  очерету.

Ідилію  цю  зорі  й  місяць  стерегли  –

Таке  у  них  життєве  вічне  кредо.

Все  бачать  вони  й  чують,  і…  мовчать,

Втішаються  земним  одвічним  раєм,

Піснями  цвіркунів,  що  із  трави  звучать,

Сови  тривожне  «пу-гу»  душу  крає.

Тоді  стрибнуть  у  річечку  згори,

Щоби  зарятувати  біди  й  бідки,

А  дочекавшись  ледве  світлої  пори,

Назад  вертають,  падали  ізвідки.

Людські  де  долі  без  жалю  ламали,

Начальству  прокурорчик    де    годив,

І  добавляв  зірок  собі  немало.

Тоді  тремтіли  зорі  в  небі  від  жалю,

Й  чекали  всі  на  Боже  милосердя.

Історію  згадаю  цю  й  журюсь.

Бо  знищено  було  тоді  осердя

Мого  народу,  мо’,  найкращий  цвіт.

А  кару  хто  поніс?  Які  взяли  уроки

З  прожитого?  Адже  жахався  світ,

Дізнавшись  про  страшні  тридцяті  роки.


Весняне  сонце  закотилося  в  траву,

Здавалось,  рух  по  колу  утрачало,

Попереджало  ніби  владу  наяву,

Немов  будило  в  ній  людське  начало.

Може,  тому,  саме  весняної  пори

Вождя*  безсмертя  вітром  рознеслося,

А  може,  Бога  помах  ізгори

Життя  нового  зерна  клав  в  колосся.

Й  тепер,  як  бризне  теплим  променем  весна,

Красою  зачарує  і  піснями,

Молюсь:  хай  нива  наша  визріє  рясна,

Хай  не  глумиться  вже  біда  над  нами. 18.07.2013.
*  Мається  на  увазі  смерть  тирана  Йосипа  Сталіна  5  березня  1953р.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722455
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 09.03.2017


Пливе старий Дніпро, зорить Тарас на хвилі

[u]Пам'яті  Т.  Г.  Шевченка  присвячую[/u]

Черкащина…  Той  край,  де  зріс  Тарас,
Що  за  селом  колись  ягняток  пас…
Важка  його  сирітська  доля,  нерадива…
І  став  за  правду  він  Борцем  усім  на  диво.

Навіть  у  сні,  той  шлях  страшний  для  нас  –
Становлення  й  заслання  дикий  час  –
Зламати  не  змогли  цього  Титана  волю.
Ані  приниження,  ні  муштри,  ні  сваволя,

Яку  чинив  над  Генієм  царат,
В  історії  ніколи  не  згорять.
Зневіра  і  самотність  –  не  його  це  риси,
Хоча  на  цілих  десять  років  забарився

Тарас  тоді  в  казахських  тих  степах,
Та  вітер  з  України  йому  пах
І  рятував  його  гостинну  й  щиру  душу,
Хоча  фізично  наш  Шевченко  й  занедужав.

Вернувсь  додому  в  особливий  час  –  
Проти  кріпацтва  спущено  Указ.
Зустріти  встиг  поет  і  для  народу  волю,
Та  його  серце  вже  не  витримало  болю…

Пішов  поет  у  вічність,  та  життям,
Своїм  синівським  справжнім  почуттям
Він  був  і  є  взірцем  для  нашого  народу:
Поет  народний  –  то  найвища  нагорода.

Його  й  сьогодні  злободенний  вірш,  
Й  звучить,  мабуть,  сильніше,  ніж  раніш…
Пливе  старий  Дніпро,  зорить  Тарас  на  хвилі
Й  не  має  спокою  він,  навіть,  і  в  могилі:

Чому  народ  і  досі  так  живе  –
Вже  й  покоління,  й  мислення  нове?
Чи  ж  буде  жить  воно  «у  сім'ї  вольній,  новій»?
Чи  збудеться  його  пророче  й  мудре  слово?!..
2013

Ганна  Верес  (Демиденко).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722454
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 09.03.2017


Це про маму мова

[b]Всіх  жінок  сайту  з  прекрасним  весняним  СВЯТОМ  ЖІНКИ!  
Хай  здоровиться,  пишеться  й  щастить![/b]

Я  хочу  викарбувать  слово,
Для  всіх  і  рідне,  і  близьке.
Звичайно,  це  про  маму  мова…
Дорожче  нього  є  яке?
У  кожного  своя  є  мама,
Ота  єдина,  мов  зоря,
Що  від  народження  над  нами
Зоріє  й  з  нами  теж  згоря.

Найбільше  в  світі  серце  –  мами,
Всьому  там  місця  вистача.
Воно  хвилюється  за  нами,
Бо  любить  нас.  Горить  свіча…
То  –  пам’ять  є  про  рід,  минуле,
Й  твоє  запалить  залюбки,
Лиш  їй  властиве  –  «мій  синуля»,
«Моя  ти  доця»  –  до  дочки.

Літа  приводять  нас  у  старість  –
Мудріші  трохи  стаємо:
Людська  родина  ж  розросталась
Від  жінки,  мамою  яку  звемо.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722228
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.03.2017


В природі цей не визначений час

   
В  природі  цей  не  визначений  час:

Зима  сховалась  десь  аж  за  горою,

І  горобець,  худий,  щось  цвірінчав,

Боявсь  назвати  пору  цю  весною.


Ще  не  стріляли  в  небо  пшениці,

Земля  легеньким  димом  парувала,

Дрімали  в  лузі,  мокрім,  чебреці,

Зозуля  з  того  літа  не  кувала.


Весна  ще  там  була,  ізвідки  приліта,

Та  всі  були  готові  її  стріти:

І  сонце,  й  води,  і  земля,  свята,

Але  найбільш  її  чекали  діти.
23.10.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722227
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 08.03.2017


Хай не рясніють полинами

Хай  не  рясніють  полинами
Стежинки,  сходжені  людьми,
Пісні  пташині  щоб  лунали
І  їм  завжди  раділи  ми.
Хай  не  лякають  заметілі  –
Колись  закінчиться  зима.
Літа  лелеками  злетіли,
Їм  вороття  уже  нема.

Хай  не  забуде  кущ  калини
Учасно  й  рясно  зацвісти,
Щоб  серце  й  душу  полонила
Краса,  яку  сам  Бог  спустив,
Барвистими  щоб  килимами
Цвів  рай  розкиданих  полів,
Куточок  щедрого  лимана
Траву  водою  напоїв.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722135
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2017


Кличуть і ваблять мене дороги

Кличуть  і  ваблять  мене  дороги
У  світ,  далекий  і  непростий,
Нехай  занадто  він,  може,  й  строгий,
І  небезпечні  в  нім  мости,
Я  не  злякаюсь,  не  повернуся,
А,  як  належить,  пройду  свій  шлях.
Нехай  спіткнуся,  та  не  зігнуся,
Першу  росу  зіб’ю  в  полях.

А  як  стежина  згубиться  в  травах,
У  скалах  іншу  собі  знайду,
Небо  високе,  все  у  загравах,
На  допомогу  приведу.
Хай  кличуть-ваблять  мене  дороги
У  світ,  далекий  і  непростий,
Хай  небезпечний,  хай  надто  строгий    –
Збудую  власні  я  мости.
9.07.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722133
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2017


Вже весна у сурми грає

Вже  весна  у  сурми  грає,
Перший  пролісок  розцвів.
Над  моїм  просторим  краєм
Клин  лелечий  засивів.

Заблукав  туман  в  долину,
Мов  овечок  сивих  пас  .
Кущ  торішньої  калини
Ягідок  мав  про  запас.

Води  морем  розлилися,
Доповзли  і  до  куща,  
Хоч  стоїть  він  і  без  листя,
Рада  весноньці  душа.

Прогляда  крізь  води  стежка,
Мов  мечі  з  них,  –  осока.
Стежка,  схожа  на  мережку,
Мимо  кущика  тіка.

А  як  вишиє  корали
Сонце  в  сонних  споришах,
На  сопілочці  заграє
Дивна  весноньки  душа.
4.04.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721907
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2017


О весно, неповторна ти пора!

Коли  весна  загляне  в  рідний  край
І  сонце  в  водах  витче  позолоту,
На  струнах  арфи  вітерець  загра,
Щоб  запросити  птахів  до  польоту.

І  зацвіте  небесна  дивом  синь,
Як  стріне  перші  клини  журавлині,
Утопить  ранок  в  крапельках  роси,
Благословить  ледь  заткані  долини.

Лелеки  ще  не  всі  здолали  шлях,
Та  зачекалися  усі  пернатих:
І  води,  й  люди,  й  пшениці  в  полях,
І  колесо  на  найстарішій  хаті.

О  весно,  неповторна  ти  пора,
Твою  красу  не  випити  ніколи.
Глянь,  пролісок  синіє-визира…
Я  теж  радію  первістку  такому.

А  коли  перша  весняна  гроза
Розірве  навпіл  блискавкою  небо,
І  землю  змочить  дощова  сльоза,
Проснуться  після  пролісків  і  верби.
25.03.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721901
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.03.2017


Президентові Петру Порошенку

Будь  там,  де  людей  мільйони

Хліб  сіють  і  варять  сталь

В  гарячих,  мов  сонце,  домнах

І  там,  де  народ    устав

Війною  проти  Росії,

Боронячи  рідний  край,

Відчув  у  тобі  Месію,

До  влади  тому  обрав.



Будь  там,  де  бійців  рятують,

Щоб  ті  повторили  путь,

Й  де  санкції  світ  готує,

Хоч  декотрі  і  сопуть.

Будь  там,  де  ридають  дзвони

За  вбитими  у  війні,

ЄС  застав  і  «ООНи»      

Сказати  Росії:  ні!              



Ти  Путінську  знаєш  силу,

Послала  що  нам  біду,

Життів  тисячі  скосила,

Але  не  зборола  дух.

Будь  там,  де  і  мусиш  бути:

З  народом  разом  іди,

Рятуючи  атрибути,

Вкраїну  ж  не  підведи!..
1.03.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721801
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 05.03.2017


Театр ганьби

Театр  ганьби  на  всеньку  Україну

Цинічне  дійство  в  Києві  почав,

Коли  бійці  щодень  на  Сході  гинуть,

Сирени  перелякано  звучать:

«Швидка»  то  топ-чиновника  катає,

За  ним  услід  пливе  авто  НАБУ…

Медперсонал…  діагнози  міняє…

Адвокатури  –  немалий  табун…


Народні  душі  знову  закипають…

Негідників-бо  знають  у  лице,

Для  чого  лікарів,  суддю  міняють…

А  чи  така  ж  турбота  за  бійцем,

Коли  його  понівечене  тіло

Вантажать  друзі  з  болем  у  очах

У  кузов  волонтерського  мобіля,

І  голос  внутрішній  у  кожному  кричав:

«Тільки  б  устиг  минути  небезпеку,

Тільки  б  Господь  життя  йому  зберіг,

Щоби  вернувся  у  сім’ю,  до  неньки

І  батьківський  переступив  поріг!»


Така,  на  жаль,  сьогоднішня  реальність:

Захисникам  –  брудний  автомобіль…

Система  в  нас  і  справді  «геніальна»:

Одним  –  усе,  а  іншим  –  горе  й  біль…
5.03.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721799
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.03.2017


Живе в душі солодкий ніжний щем

Нас    літо    бавило    гарячим    світлим    днем,
Дощем    в    калюжу    бігло-шумувало.
Живе    в    душі    солодкий    ніжний    щем    –
То    спомин.    Подих    я    затамувала…

Дитинства    неповторна    і    свята    пора
З    акацій    квітом,    кленами,    хрущами,
А    взимку    сніговий    трамплін,    гора,
Сліди    куріпок,    свіжі,    між    кущами.

А    як    весна    будила    водяні    струмки
І    котики    м’які    на    верболозі,
Звільнялися    від    криги    всі    ставки    –
Тепло    було    на    повному    серйозі.

І    знов,    коли    пора    осіння    настає
Із    школою,    коротким    днем,    городом,
Тоді    плоди    нам    з    саду    роздає
Старенький    сторож    й    велича…    «  народом». 11.02.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721549
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.03.2017


Поки ще не пізно

Молоді  спливли  літа,
Осінь  –  у  порозі,
Більше  будні,  ніж  свята…
Скроні  –  у  морозі.
Та  хоч  зараз  і  зима,
І  війна  в  Донбасі,
Кінця  світу  ще  нема  –
Вистачає  часу
Все  обдумати,  як  слід,
І  подбать  про  душі.
Відшукаю  кілька  слів
І  писати  мушу
Про  природу  і  людей,
Про  героїв,  школу,
Про  допитливих  дітей
І  про  долі  кола.
І  лягають  на  папір
Словеса,  мов  пісня,
Бідам  всім  наперекір,
Поки  ще  не  пізно.
29.01.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721548
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.03.2017


Ще журавлі про весну не кричали

Ще  журавлі  про  весну  не  кричали
І  пролісок  землі  не  сковиряв,
В  снігу  ще  спали  туї  кучеряві,
Та  вже  зими  кінчалася  пора.

Стелився  дим  низенько  понад  хати  –
Піднятись  вище  силоньки  не  мав  –
 Дерева  важко  почали  здихати  –
Морозом  доконала  їх  зима.

Сніги  присіли,  ніби  постаріли,
Весну  відчули  хлопці-горобці…
Для  неба  закінчились  фарби  сірі…
Малює  сонце  радість  на  лиці.

Тумани  скоро  проповзуть  над  краєм,
З’їдять  сніги,  розбудять  сонний  ліс…
З-під  льоду  річка  хвилями  заграє…
Шипітимуть  дороги  від  коліс…
21.01.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721158
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2017


Коли зима іздасться вже весні


Коли  зима  іздасться  вже  весні

І  та  струмками  сонцю  заспіває,

Розбудять  землю  водяні  пісні  –

То  найхвилююча  пора  в  моєму  краї.


А  як  у  небі  вималюють  клин

Веселі  журавлі,  пливуть  зраділо

Через  моря,  ліси,  поля…  Змогли  ж!

Вони  до  гнізд  своїх  і  день,  і  ніч  летіли.


Злякається  тоді  і  утече  журба,

Чекати  буде  сіру  пізню  осінь.

Весну  зустріне  молода  верба

В  сережках  жовтих  на  зелених  косах.

25.03.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721156
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 02.03.2017


Рабом не буде він Москві

Сьогодні  в  руки  я  візьму

Вже  не  заплакане  перо,

Співати  буду  я  всьому

Про  щастя,  радість  і  добро,

І  про  красу,  що  бавить  світ,

І  про  любов,  що  править  ним,

І  про  калини  диво-цвіт,

І  про  народ,  що  є  одним.

Нехай  говорить  багатьма

Він  мовами  –  єдиний  він.

І  шлях  свій  правильний  трима:

Рабом  не  буде  він  Москві.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721009
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.03.2017


Україна, вічно вільна і молода

Ще  не  всіх  відшукала  слава,

Хто  за  землю  свою  поліг,

За  родину  свою  й  державу.

Не  засіє  уже  полів

Той,  хто  був  хлібороб  від  Бога

І  зерну  дарував  життя,

Поливав  потом  і  любов’ю  ,

І  готовий  був  до  звитяг.  

Тільки  б  пам’ять  жила,  о  люди,

Й  засівались  нові  жита,

Лиш  тоді  Україна  буде

Вічно  вільна  і  молода.»
16.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720985
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 01.03.2017


Героїзм і життя

Гортає  час  Безсмертя  сторінки
І  вписує  туди  своїх  героїв.
Хоча  й  зарано  згасли  їх  зірки,
Та  подвиг  той  є  приклад  нам  і  зброя.

І  хоч  життя  у  всіх  у  нас  одне,
Стаєш  господарем  ти  сам  своєї  долі:
Когось  вона  повалить  чи  зігне,
Та  переможе  той,  у  кім  є  воля.
22.12.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720793
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017


Зі словом не раджу я гратись

Ніч  заглядає  в  віконце,
Заколисавши  зірки,
Спить  за  горою  десь  сонце,
Бог  запрягає  думки.
Їх  неможливо  спинити  –
Ними  керує  Господь.
Фразу  б  гірку  не  зронити  –
Слово  до  слова  виводь,
Добрі  слова  ті  від  себе
Вміло  зумій  нанизать  –
Завжди  у  них  є  потреба:
Зла  б  не  вернути  назад,
Потім  щоби  не  каратись,
Сорому  не  позичать  –
З  словом  не  раджу  я  гратись,
Сліз  не  буди  у  очах.
3.03.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720792
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017


Поезію словами вишиваю…

Поезію  словами  вишиваю,  
Що  в  самій  глибині  лежать  душі,
Сумлінням  кожне-кожне  вимиваю,
Щоби  світилось  Правдою  в  вірші.

Я  мудрості  в  народі  назбираю
Не  для  краси,  звичайно,  –  для  життя,
Що  скоро  зацвіте  у  нашім  краї,
В  пошані  буде  матір  і  дитя.

Закутаю  слова  в  рушник  любові,
І  простелю  стежину  із  надій.
Угоду    укладу  з  Великим  Богом,  
Щоб  мій  народ  не  плакав,  а  радів.

Колись  утихомирена,  у  небо
Злетить  душа,  щоб  край  цей  берегти.
Народе,  я  звертаюся  до  тебе:
Сьогодні  уже  стань  єдиним  ти!
20.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720592
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2017


Весна утретє будить небокрай

Весна  стікає  кров’ю  у  війні…
Чорніє  сонце  від  людського  горя…
Й  від  того  гірко  й  боляче  мені,
Бо  журяться  і  люди,  й  води,  й  гори.

Весна  утретє  будить  небокрай,
Після  Майдану  шле  нові  надії,
Що  скоро-скоро  прийде  та  пора,
Коли  на  сході  скінчаться  події.

І  материнські  очі,  і  серця
Тоді  засяють  почуттям  любові,
Втече  журба  із  милого  лиця…
Воно  ж  пошле  свою  подяку  Богу.
21.03.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720579
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2017


Ще не проснувсь весняний льодохід

Ще    не    проснувсь    весняний    льодохід,
А    сонце    світломузикою    грає
На    крапельках,    що    падають    з    дахів,
Синиць    і    горобців    у    гурт    збирає.

То    стане    пеленати    небокрай
Легким    великим    простирадлом    синім,
Збудує    в    лісі    під    собою    рай,
Де    є    озерця    з    пролісків    красивих.

А    коли    ніжну    і    легку    блакить
Заколисають    клини    журавлині,
Тоді    в    полях    робота    закипить,    
Кульбабки    засміються    із    долини.
9.04.2016.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720406
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2017


Закутала в сніги зима

Закутала  в  сніги  і  гори,  й  доли
Уквітчана  мережками  зима,
Не  визнає  ніяк  вона  кордонів,
В  календарях  теж  дат  таких  нема,
Коли  їй  треба  з  осінню  прощатись
Й  найпершу  стріти  усмішку  весни:
Чи  як  обійме  сонце  білі  шати,
Чи  спів  синичок,  срібноголосний?

Коли  ж  зима  насупить  сиві  брови
І  віхолою  простір  замете,
Тоді  і  ліс,  і  води,  і  діброви
Про  сонечко  знов  мріють,  золоте.
21.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720405
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2017


Не може більше мій народ мовчать

Не  може  більше  мій  народ  мовчать,

Бо  звідусіль  його  уже  дістали,

Коли  брехливі  фрази  лиш  звучать

Й  на  мир  надія  майже  вже  розтала.

Коли  тремтить  у  серці  правди  спіч

Про  гетьмана  Богдана-лиходія,

Й  про  Катерину,  що  згубила  Січ,

І  про  Жовтневі  непрості  події.


Й  про  те,  як  Крути  вбралися  в  печаль  –

За  Україну  непомірна  плата,

Як  волю  нашу  знищувать  почав

Великий  вождь  всього  пролетар’яту.

Як  чорний  серп  голодних  лихоліть

Косив  людей,  мов  колос,  у  тридцятих,

І  як  жахнувся  правди  білий  світ,

Дізнавшись,  чим  народ  мій  був  розп’ятий…


Народ  мій  знав  і  клімат  таборів,

І  рудники,  і  сталінські  катівні,

Та  в  серці  дух  борця  таки  зберіг,

Хоча  кайдани  нівечили  тіло.

Війну  проніс  на  зболених  плечах,

Забувши  про  тяжкі  репресій  рани,

Й  однакове  в  кримчан  і  галичан

Тавро  від  ненависного  тирана.


Три  революції  за  двадцять  літ:

Гранітна  і  оранжева,  й  остання,

Що  сколихнула  вкотре  уже  світ.

І  вистояла  Гідність  на  Майдані!

Сьогодні  знов  народ  мій  у  біді:

У  злиднях  і  війні  з  Кремлем  на  сході.

Народ  мій  є.  Він  сповнений  надій.

Він  буде  вільним  із  державним  кодом.*
24.02.2017.
*  –  державна  мова  (в  даному  випадку  –  українська  мова).


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720252
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 25.02.2017


Відкувала зозулею доля (Слова для пісні) .

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю.
Ні  для  кого  вона  не  відома
Й  кожна  має  стежину  свою.
Ніби  птаха,  легка  і  крилата,
Повела  вояка  вона  в  бій
Захистити  родину  і  хату,  
І  ту  землю,  що  вибрав  собі.

Доля  бачила,  як  знемагали
Українські  бійці  у  борні,
Як  прицільно  снаряди  лягали
І  як  небо  палало  вгорі.
Раптом  ноги  бійця  підкосились
І  земля  застогнала  під  ним,
І  червоно  трава  заросилась
На  стежині  брудної  війни.

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю…
23.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720246
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 25.02.2017


І знову сто двадцяті б'ють

І  знову  сто  двадцяті  б'ють  по  наших,
Аж  стогне  все  від  вибухів,  виття…
Плює  на  Мінське  перемир'я  Раша,
І  в  вічність  знов  летить  чиєсь  життя.

Загрався  світ  з  Росією…  Чи  ж  варто
Вже  третій  рік  порядності  чекать
І  слухати,  і  руку  подавати
Особі  із  радянського  ЧК?

Немає  й  бути  в  ній  ніяк  не  може
Того,  чим  володіє  демократ,
Та  правда  й  розум  ,  вірю,  переможуть
І  Перемоги  буде  в  нас  парад!
9.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719991
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 24.02.2017


Мороз-морока

Давно  вже  лист  осипався  з  калини,
Зачервоніли  ягоди,  мов  кров,
Пісні,  пташині,  теж  давно  не  линуть,
Нарешті  холод  осінь  поборов.

Сніги  лягли.  Тепер  мороз-морока
Мережив  гілля  пензлем,  чарівним,
Скрипіли  ранком  мелодійно  кроки,
І  хвильки  в  річці    він  також  спинив.

Мости  поставив  синьокришталеві,
У  їх  узорах  –  вічна  таїна,
Вони  дешевші  є  від  металевих  –
Така  буває  взимку  дивина.  
9.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719986
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 24.02.2017


Село вмирає

Село  моє  не  плаче  –  умирає,
Останній  стогін  губиться  в  ріллі.
За  що  ж  ти,  доле,  трударів  караєш?
Надії  шмат  убити  хто  звелів?

Мовчить  земля,  доглянута,  багата,
Таких  раніш  не  знала  врожаїв,
Радіти  б  їй,  з  вітрами  б  заспівати  –
Вона    –  в  зажурі  через  буржуїв.

Усе,  що  дбала  для  людей  щоденно,  –
Не  тим,  хто  вчасно  і  води  не  пив,
А  тим,  хто  обкрада  селян  у  –енне,
І  це  держави  нашої  стовпи?!

Без  сорому  з  мільйонами  –  в  офшори,
Турбуються  про  власний  «чорний  день»?
Та  скоро  вже  народ  зірве  ті  штори,
Хоч  не  одне  й  село  вже  пропаде.
26.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719838
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2017


Колисають літа

Колисають  літа  
мою  долю,  немов  вишиванку,

Де  узори  і  біль
  у  житті  моїм  переплелись.

Не  пройшли  по  життю
 із  дитинства  матусі  співанки,

Бо  в  роботі,  лишень,  
її  дні  протікали  колись.


Скільки  ж  мук  на  віку
довелося  тоді  пережити!

Двічі  голод  проповз  –
очі  бачили  дикий  той  жах…

У  війну  і  пізніш
мама  мусила  полю  служити,

Діток  не  на  бабусь,
а  на  себе  самих  залишать.


І  вечірню  зорю
зустрічали  колгоспом    у  полі,

І  не  ранок  будив  –  
заблукалі  із  ночі  зірки…

Не  роки  –  цілий  вік,
  мов  заручниця  сивої  долі,

Й  мозолі    –  лиш  краса  
на  долоні  шорсткої  руки.


Невідомий  їй  був  
смак  простого  жіночого  щастя.

Поле  і  трудодні  
у  коротких  мелькали  у  снах.

Не  було  для  дітей  
у  матусь  тоді  вільного  часу  –

На  колгоспних  полях  
їх  чекала  весна  й  посівна.


Колисають  літа  
мою  долю  і  пам’ять  і  досі,

Вже  й  моя  сивина  
білим  снігом  на  скронях  цвіте,

Стріла  й  я  на  шляху  
літом  бабиним  виткану  осінь,

Але  пам’ять  моя
 не  забуде  ніколи  про  те.
19.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719834
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2017


Давно вже юність в далині крилата

Давно    вже    юність    вдалині    крилата,
Солідна    зрілість    теж    збіга-мина    –
Уже    онуків,    ніби    янголяток,
Спустило    небо    дочкам    і    синам.

Думки    намистом    мозок    огорнули
І    дякували    Богові    за    все:
За    все    прийдешнє    і    за    все    минуле,
Аж    поки    все    навколо    не    засне.

А    коли    ніч    накриє    сном-покровом
І    ти    себе    знов    бачиш    молодим,
Тоді    відчуєш    власний    голос    крові:
Це    так    прекрасно,    маєш    що    плоди!
17.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719631
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2017


Коли ж раба задавиш у собі?

Майдан  горів,  як  в  небо  піднялися
Сто  ангелів,  щоб  нас  урятувать,
Щоб  кожен  українець  ізмінився,
Щоби  зміцніла  наша  булава.
Спливли  три  роки.  На  Майдані  свічі
Завершити  почате  кличуть  нас.
Небесна  сотня  нові  жертви  лічить,
Та  вплинути  не  може  на  Донбас.

На  жаль,  не  сколихнула  душ  тим  сотня,
Хто  мають  собі  інших  сіячів
І  вірять  вони  рашівським  сексотам.
Й  ціна  тій  вірі  –  в  небі  тисячі.
Чому  ж  війна  наукою  не  стала
І  не  змиває  брехні  свіжа  кров?
Чому  Донбасу  люди  не  повстали?
Чи  не  тому,  що  страх  їх  поборов?

Проснися,  люде,  гідність  тебе  кличе,
Допоки  будеш  Раші  рабувать?
Синівська  кров  вже  не  тече,  а  хлище.
За  що  й  за  кого  йдеш  ти  убивать?
Щоб  у  Росії  стати  другим  сортом
І  заселить  Камчатку  чи  Сибір,
Носити  мед  в  чужі,  російські  соти?
Коли  ж  раба  задавиш  у  собі?
22.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719623
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2017


Думки і думи

Думки,    осінні,  капають  дощем,
Повільним,  сірим,  з  присмаком  печалі.
У  серці  будять  непідробний  щем,
Снують-блукають,  мов  сліпі  прочани.

Думки  ті  різні:  про  війну  і  смерть,
Та  більше  в  них  –  про  долю  України…
Який-то  вітер  з  Заходу  подме?
Набридло  нам  стояти  на  колінах!..

Коли  ж  із  неба  бризне  голубінь,
Не  сірі  думи  прийдуть  –  сонцесяйні,
І,  наче  пара  вірних  голубів,
Від  рідної  Десни  помчать  до  Сяну.

А  в  них  про  те,  як  вирвуться  з  тенет
Й  повернуться  Донбас  і  Крим  додому.
Плекай  надію,  коли  ти    –  поет,
Не  маєш  права  на  брехню  і  втому.  
3.10.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719458
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017


Плекаймо ж мову

Нас    об’єднало    рідне    слово,
Барвисте,    мов    калини    цвіт,
Воно    є    нації    основа,
Нових    поезій    дивосвіт.

Болить    нам    України    доля,
Адже    тяжка    вона,    гірка,
Хоч    завтра    наше    невідоме,
Та    нас    ніщо    не    заляка,

Бо    лиш    одна    в    нас    Україна
І    батько    теж    один    –    Дніпро,
Наш    край    –    це    пісня    солов’їна
І    тихий    шелест    в    нім    дібров.

Плекаймо    ж    мову    калинову,
Щоб    Україну    відродить,
Бо    тільки    рідна    здатна    мова
В    душі      святу    любов    збудить.
13.05.2016.  


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719457
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2017


Згорали-падали зірки

Згорали-падали    зірки
В    ніч    листопадову
І    понад    стрічкою    ріки,
Й    понад    левадами…
Там    полином    зросла    печаль
У    серці    матері:
Сини    йдуть    землю    захищать    –
Їх    в    неї…    п’ятеро…

Боровся    перший    до    кінця    –
Загинув,    стоячи,
А    готувався    ж      до    вінця    –
Як    серцю    боляче!..
А    другий    втрапив    у    полон,
Упав,    не    зламаний…
Чому    життя    так    повело?..
Ще    троє…    з    мамою…

Кигиче    чайкою    вона
Між    них…      Старається…
Спокою    не    дає    війна…
У    сні    здригається…
І    коли    бачить    зорепад
У    небі    зорянім,
У    серці    –    лютий    снігопад,
Тугою    зоранім.
6.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719284
рубрика: Вірші, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.02.2017


Кому із нас пейзаж такий не снився?

Вечірній  сум  заслав  собою  небо,
Стомився  вітер  –  крила  опустив.
Зима,  таки,  нагадує  про  себе,
Хоча  й  спустився  морок,  ледь  густий.

А  коли  ранок  нічку  переборе,
І  день  опустить  очі  у  сніги,
Побачить  у  мереживі  обори,
Мов  королівство  біле  навкруги.

І  знову  хмари  сірими  стежками,
Пливтимуть  понад  снігом  до  весни,
Трястимуть  чарівними  рукавами…
Кому  із  нас  пейзаж  такий  не  снивсь?!..
22.01.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719283
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 20.02.2017


Якби мені ще раз послали життя

Якби  мені  ще  раз  послали  життя,
Його  б  до  дрібниць  повторила:
У  сонмі  і  бід,  і  невдач,  і  звитяг
Собі  гартувала  би  крила.

Злетіла  б  туди,  де  ніхто  не  літав,
Забути  щоб  підлість  і  зради,
Прожити,  як  слід,  свої  зрілі  літа,
Щоб  ролі  фальшиві  не  грати.

І  це  є  не  просто  високі  слова  –
В  них  дух  і  свободи,  і  сили.
Як  жінка,  я  теж  не  стомлюсь  відкривать,
Ці  якості  в  доньці  і  сину.

Я  з  долею  вийду  один  на  один  –
Таку  уже  маю  породу,
Бо  жінка  –  основа  й  тепло  для  родин,
Й  ніколи  не  жде  нагороди.
7.09.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719125
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.02.2017


Що в Україні відбулось?

Зима.  Майдан.  Горять  вогнями  свічі…
Такі  лютневі  поминальні  дні.
Народ  зібрався  втретє  вже  на  віче,
Знедолений  і  стомлений  в  війні.

Бруківка  вже  не  пахне  димом,  кров’ю,
Та  біль  не  зник  у  душах  матерів…
Ішли  їх  діти  на  Майдан  з  любов’ю.
Чому  ж  вони  в  вогні  мали  згоріть?

Портрети  вбитих.    А  під  ними  –  квіти…
І  очі  щирі  зі  світлин  в  стіні…
Дорослі  тут,  а  поряд  –  майже  діти.
Це  ті,  хто  полягли  тоді  в  борні.

Тут  ті,  кому  боліла  Україна,
І  ті,  кому  болить  вона  й  тепер.
Одна  мета  в  них:  це  –  піднять  з  руїни
І  знищити,  хто  корупціонер.

Тут  ті,  хто  вижив  під  російським  «Градом»
І  зна,  як  дзвін  за  вбитими  рида.
Нема  лиш  тих,  хто  Україну  зрадив,
Хто  на  крові  торгує  без  стида.

Нема  і  тих,  хто  зараз  під  вогнями
На  фронті  і  в  блокаді  під  ОРДЛО.
Їх  ночі  й  дні  –  справжнісінькі  цунамі.
Що  ж,  справді,  в  Україні  відбулось?

Це  історичне,  непросте  питання,
Та  істину  засвоїв  мій  народ:
Боротись  так,  немов  би  це  востаннє,
І  кожен  має  бути  патріот!
18.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719104
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 19.02.2017


Рідне гніздо

Зима  ще  дрімає.  Сніжок  посірів.
Зіщулився,  мабуть,  від  страху.
Тікає  струмками  вода  із  дворів,
Чекає  давно  на  птахів.

У  тузі  ще  з  осені  рідне  гніздо,
Від  снігу  й  дощів  посіріло,
І  хоч  прикривалось  від  вітру  листом,
Ледь  вижило.  Постаріло…

Оселя  людська  теж  допоки  жива,
Допоки  лунають  в  ній  кроки,
Допоки  людина  їй  дух  зігріва,
Й  звучать  голоси  допоки.
27.10.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718910
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2017


Майдан тепер горить уже в серцях

[u](Присвячую  3-ій  річниці  Майдану.)[/u]

Земля  і  мати…  Діти  і  війна…
Чи  можна  в  вузол  це  один  зв’язати?
Як  цей  момент  в  історії  назвати
І  визначити,  в  цім  чия  вина,
Коли  згорають  заживо  серця
Й  від  матерів  щоночі  сни  тікають,
Коли  дітей  жахи  війни  лякають
Й  за  волю  нашу  знищують  борця?

А  може,  той  Майдан  не  догорів?
За  що  ж  тоді  знялася  Сотня  в  небо,
І  на  землі  вже  вигатили  греблю
Тими,  хто  гідність  і  любов  зберіг?
Війні  ніяк  не  видно  ще  кінця,
І  влада,  ніби  посестра  тирана,
Не  дозволяє  рубцюватись  ранам.
Майдан  тепер  горить  уже  в  серцях.

Болить  народу,  чом  же  не  збулось
Бажання  стати  вільним  і  великим,
Ніхто  не  відповів  за  чорне  лихо,
І  навіть  істини  згубилося  зерно?
Допоки  змучений  нестатками  народ
Кайдани  не  зіб'є  олігархату,
І  лад  не  наведе  у  власній  хаті,
Не  матиме  ніяких    нагород.
16.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718907
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 18.02.2017


Весна іще сніги не розтопила

Весна  іще  сніги  не  розтопила,
А  зиму  вартували  снігурі,
Та  для  відльоту  їм  квитки  купила.
Блакить  раділа  сонечку  вгорі.

Воно  ж  плило-купалося  в  лагуні,
І  простір,  білий,  ніжно  обняло.
Хлібів,  озимих,  ще  дрімали  вруни,
Чекали,  щоби  сонце  сніг  зняло.

Коли  ж  весна  умиється  водою
З  проворних,  голосистих  ручаїв,
Всі  зрозуміють,  їй  нема  кордонів,
Бо  дух,  весняний,  поряд  зачаївсь.

І  низько  попливуть  густі  тумани,
І  вип’ють  рихло-зернясті  сніги,
І  запахом  незвичним  задурманять
Зеленотрав’ям  вишиті  луги.  
17.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718722
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2017


Мороз малює

Мороз  малює  сріблом  на  вікні
З  відтінком,  синюватим,  білі  віти,
Не  вишити  таке  на  полотні,
Здається,  раю  божого  то  квіти.

І  хоч  укрила  всюди  все  зима,
Неначе  казку,  дивовижну,  пише,
Хай  холодно  надворі,  то  –  дарма,
Весна  давно  в  потилицю  їй  дише.  
9.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718721
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 17.02.2017


День зимовий

День  зимовий  не  такий  холодний,
Коли  світить  сонечко  згори
На  сліди  в  снігу  звірів  голодних,
На  розваги-ігри  дітвори.

Кине  промінь  він  з  небес  на  білий,
В  діамантах  сніговий  розмай.
Там,  де  річка  донедавна  бігла,
З  льоду  трасу  виткала  зима.


В  чудернацькі  вбралися  обнови
З  осені  оголені  ліси,
Намистинки  свіжокалинові
В  обіймах  купалися  краси.

А  сніги,  мов  білосрібна  постіль,
На  якій  вмостився  день  ясний,
Снігурі,  зими  постійні  гості,
Вже  відчули  подихи  весни.
3.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718540
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.02.2017


Поет-пророк

Поет  –  це  той,  хто  не  зерном,  а  словом
Уміє  душі  людям  засівать,
Його  в  житті  є  особливе  соло,
Де  мелодійні  і  різкі  слова.

Коли  вони  освячені  любов’ю
І  мало  місця  їм  уже  в  душі,
Тоді  дарунком  є  вони  від  Бога,
Й  виплескує  душа  їх  у  вірші.

Поет  –  пророк.  У  нім  –  жива  надія
На  те,  що  завтра  кращий  буде  день,
Попереду  іде  він  від  події
Й  з  народом,  як  вона  уже  гряде!
23.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718534
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2017


Іще одна сотня (Присвячую воїнам-афганцям, полеглим у зоні АТО)

[u]15.02.1979р.  останні  радянські  війська  залишили  Афганістан.[/u][u]  Афганців  чекала  іще  одна  війна  на  Україні.  
[/u]
Іще  одна  сотня
Злетіла  у  небо  –
Це  наші  «двохсоті»…
Скількох  іще  треба!..
Герої,  в  яких
За  плечима  Афган,
Солідні  роки…
Мають  в  землю  лягать?

Чому  смерть  зустріли
У  рідній  землі?
Чужа  ж  пожаліла…
Онуки  малі…
Як  їм  пояснити
Такий  рудимент,
Стріляв  коли  в  нього
Свій  ворог,  ще  й  мент?
Чи  той,  з  ким  пліч-о-пліч
В  Афгані  стояв?
Чому  творить  злочин?
В  чім  правда  своя?

Афганці-герої,
Ви  нації  квіт,
Хто  шлях  перекроїв:
Росія  чи  світ?
І  зморшку  старечу
Омиє  сльоза
Матусі.  До  речі,
Хто  може  сказать,
За  що  її  сина
Убили  свої?..
Портрет  он,  красивий,
Стоїть  на  столі…
Тремтяча  рука
Губить  хусточку  вниз…
«Діждалась»  синка
Зі  своєї  війни…

А  чи  розуміє
Козак-дідуган,
Що  випив  без  міри,
Де  був  той  Афган,
Що  смерть  він  посіяв
І  горе  приніс,
І  що  не  в  Росії
Пеньок  його  ріс  –
Коріння  ж  зосталось
У  нашій  землі,
І  хто  на  Кубані
Їм  жити  звелів?
Не  знає!!!
І  стогне,
Як  мати,    
Вкраїнська  земля,
Сховає  героя,    
Та  душ  не  зціля,
Лиш  долі  всім  кроїть...

Убивцею  вже
Отой  доживає,
Хто  різав  ножем,
І  руки,  і  очі    
Униз  опускає…
Безсонні  і  ночі,
Бач,  доля  й  така  є?
Й  зорітимуть  очі
Ясні  із  граніту,
А  поряд  –  жіночі…
І  внуки,  і  діти
Із  квітами  прийдуть.
І  пада  сльоза…
А  поряд...  могилка
Й  матусі  зросла...
14.02.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718354
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 15.02.2017


Все про кохання

Кохання  –  що  це,  загадка  природи,
Чи  поклик  нерозгаданий  душі,
Де  не  останнє  місце  має  врода?
А  мо’,  життя,  подружнього  рушій?
Кохання  –  це  дарунок  злої  долі,
Чи  почуттів  найвищий  пілотаж?
А  може,  тільки  Богу  це  відомо,
Коли  воно  й  до  кого  завіта?

Кохання  –  й  досі  загадка  для  світу,
Хто  ним  керує:  зіронька,  чи  Бог?
Без  нього  не  бува  й  в  природі  цвіту.
А  мо’,  містком  жаданим  є  для  двох?
Кохання  перше  –  зоряний  віночок,
Коли  обоє  в  обіймах  його,
Коли  навпроти  –  ті  єдині  очі
І  вже  не  чуєш  ти  єства  свого.

Кохання  й  доля  –  вороги  чи  друзі?
Не  кожному  ця  істина  гряде,
Й  хоч  стрілась  на  життєвім  виднокрузі,
Та  іспит  кожен  тільки  сам  складе.
Ніхто  не  знає,  хто  кого  рятує:
Кохання  долю,  а  чи  навпаки.
Страшніш,  коли  одне  із  двох  жартує,
А  це  життя  не  впіймані  роки.

Хто  знав  кохання  те,  що  є  взаємне,
Щасливий,  кажуть,  то  є  чоловік.
Коли  ж  не  так,  життя  все’дно  не  темне,
Бо  сонцем  освятило  воно  вік.
Кохання  –  то  є  долі  вишиванка,
Де  кольори  в  гармонії  злились,
Й  життя  тоді,  мов  мамина  співанка,
Що  з  молоком  ти  пив  її  колись.

Нехай  роки  не  стануть  на  заваді,
Коли  кохання  прагне  ще  душа,
Й  коли  ще  серце  здатне  когось  вабить,
Й  народжує  йому  свого  вірша.
Коли  ж  зненацька  кров  твоя  отерпне
Від  неземного  того  почуття,
Й  душі  від  того  затишно  і  тепло,
Вирішуй  сам,  як  бути.  Це  –  життя!..
25.01.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718352
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017


Бува ж з людьми в житті таке?


Давно  вже  заблукали  роки…

Змінився  вік  і  навіть  край,

Та  в  душу  не  приходить  спокій.

О  Боже,  тільки  не  карай!

Для  чого  ми  тоді  зустрілись?

Щоб  захворіть  на  все  життя?

Не  склали  іспиту  на  зрілість,

Пили  любов  до  забуття.


Давно  вже  маємо  онуків,

Кохання  стука  вже  до  них    –

Не  знаю  я  рідніших  звуків,

І  кличуть  знов  мене  вони.

Вже  й  красти  щастя  нам  несила    –

Воно  ж,  солодке  і  гірке,

Все  манить  наші  душі  сиві…

Бува  ж  з  людьми  в  житті  таке!


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718172
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017


Ми на різних з тобою покосах

Ми  на  різних  з  тобою  покосах

Відспівали  життєві  пісні,

Зацвіли  сріблом-інеєм  коси,

Та  промінчик  надії  яснів,


У  дуеті,  однім,  поєднати

Наші  долі  і  наші  серця,

Щоб  могла  для  нас  двох  залунати

Недоспівана  пісня  оця.


Щоб  цвіло  для  обох  одне  щастя,

Й  заіскрилось  у  сивих  очах,

Смакуватимем,  ніби    причастя,

і  кохання,  і  вірність  плеча…
19.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718165
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017


А судить хто?

Стоїть  над  урвищем  розп’ята  Україна...
В  багні  спинивсь  її  непевний  крок…
«Вважаєте,  ця  влада  незборима?  –
Звертаюсь  до  пригнічених  зірок,  –
Невже  так  і  застигнем  на  півкроці,
І  знову  ми  не  дійдем  до  мети?
Невже  і  в  цьому,  вже  новому  році,
Не  зможемо  брехню  перемогти?

Адже  могилами  засіяна  землиця,
Від  Дону  і  до  Сяну  –  у  хрестах…
Як  можна  німо  на  цей  біль  дивиться,
Тамуючи  свій  полиновий  страх,
Тоді  як  порізно  й  надійно  розпинають
Отих,  орду  в  кросівках*  хто  спиняв?
Як  вирок  слухати,  котрий  лунає
Із  вуст,  кому  «родная  мать»  війна?

А  судді  ж  хто?  Питання  риторичне.
За  кожним  майже  сіро-бурий  шлейф…
Збагачують  свої  кишені,  звісно.
То  може,  вже  нарешті  їх  пошлем?!»
27.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717952
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2017


Плаче тиші струна (Слова для пісні) .

На  межі  двох  сторіч,
Нахилившись  над  полем  брані,
Сипле  зорями  ніч,
Материнські  болять  їй  рани,
Тож  ридає  душа,
І  сльозина  тече  гаряча:
В  небеса  ж  поспіша
Її  сина  душа,  юнача…

Плаче  тиші  струна  –
З  молодого  бринить  серденька,
В  нім  життя  засина,
А  за  милі  –  в  молитві  ненька.
А  навколо  –  сніги,
Під  якими  земля  волає:
Гинуть  дочки  й  сини  –
Україна  вогнем  палає.

Україна  в  вогні,
Та  вона  не  на  роздоріжжі,
Хоч  Донбас  у  війні,
Та  не  бути  снігам  торішнім.
Бій  іде  за  життя,
За  здобуту  нарешті  волю,
Бій  за  світу  буття
Гинуть  наші  синочки  й  доні.  
6.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717945
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 13.02.2017


Риють землю нашу «Гради»

Риють  землю  нашу  «Гради»,
Стогне  небо  у  вогні,
Ворог  знову  спокій  краде…
Україна  –  у  війні.
Дим  закутав  терикони  –
Для  людей  пекельний  час.
Там  свої  на  все  закони  –  
Не  такі,  як  в  галичан.

Стогне  ненька  Україна  –
Болем  стомлена  земля.
В  душах  у  людських  руїни  –
Біди  маєм  від  Кремля:
Той  отримав  домовину
Із  синочком  молодим.
В  чім  була  його  провина,
Що  він  посланий  туди?
А  комусь  –  мільярдів  пару
Зелененьких…  у  крові…
Й  хоч  став  заможним  паном,
Не  поможе  удові.

Важко  осягнуть  сьогодні,
За  що  гинуть  без  вини
Діти  наші?  Щоб  вільготно
Грабували  нас  пани?
Щоб  багатий  ще  багатшав,
Сором  втративши  навік,
Та  без  міри  тілом  гладшав,
Хоч  державний  чоловік.
Риють  землю  нашу  «Гради»,
Стогне  небо  у  вогні…
Прийде  час  –  нечистий  вкраде
Тих,  хто  винен  у  війні.
12.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717826
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2017


Ненависть і любов

Ніхто  не  пояснив  іще  у  світі
Ненависті  й  любові  джерело,
Теплом  чи  злом,  чи  іншим  чим  зігріте
Котре  зелом  у  душах  проросло.
Та  кожен  знає,  як  міцніють  крила,
Коли  любов  поселиться  в  душі,
А  як  ненависть  по-живому  риє,
То  душі  після  того  вже  чужі.

І  хоч  любов  –  до  світла  то  дорога,
Ненависть  –  різновид  людського  зла,
Та  не  було  б  життя  таким  розлогим,
Якби  любов  у  світі  лиш  жила.
Бо  пізнається  все  у  порівнянні,
І  меду  не  бува  без  гіркоти,
Тому  й  шляхи  людські,  складні  й  незнані,
Оті,  котрі  судилось  нам  пройти.
12.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717823
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2017


По долині струмок плине

По  долині  струмок  плине
З  чистою  водою,
Поливає  ранок  трави
Росою-сльозою.
Пусти  ж  мене,  мамо-ненько,
Ніженьки  помию,
Там  чекає  козаченько,
Моїм  серцю  милий.

«Іди  ж,  доню,  не  барися,  –
Проказала  мати,  –
Козаченьку  не  корися,
Поки  прийде  сватать.
Прийшла  дівка  у  долину,
Де  струмок  хлюпоче,
Соловейко  на  калині
Крильцями  тріпоче.

«Ой,  не  прийде  козаченько  –
На  війну  поїхав,
Бо  вона  уже  близенько,
Біди  несе  й  лихо.
Заплакала  дівчинонька,
Вернулась  до  хати,
Відшукала  ікононьку
Й  Бога,  ну,  прохати.:

«Ой,  де  милий  іде-їде,
Земля  хай  тримає,
Вороженьки  ж  сіють  біди,
Добра  хай  не  мають».
Що  в  струмочку  вода,  чиста,
Біжить-вибігає.
Вже  й  калина  без  намиста,
Сніг  її  ламає.

Що  в  долині  струмок  плине
Та  й  не  одне  літо,
Біга  дівка  до  калини,
Чи  козак  не  їде.
Не  дістались  воріженьки
До  дівчини    краю,
То  коханий  козаченько
З  Богом  їх  карає.
20.12.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717545
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2017


Дніпре сивий!

Дніпре  сивий,  вільний,  сильний!
Дніпре  повноводий!
Здавна  батько  ти  русинам  –
Батько  мого  роду.
Ти  віки  пливеш  по  землях,
Широких,  багатих,
Обіч  ліси  та  озера,
Сади  білі  й  хати.

Напилися  тої  волі
І  ми,  Дніпре,  –  люди,
Та  чомусь  не  маєм  долі  –
Ніяк  не  здобудем.
Топчуть,  палять  землю  цюю
Вороги-заброди,
На  душі  у  нас  гарцюють,
Цвіт  зривають  роду.

Та  нема  такої  сили,
Щоб  тебе  спинити,
І  хоч  нас  віки  косили,  –
Лиш  міцніють  ниті
Мого  змученого  роду  –
Гордий  він,  живучий.
Буде  вільним  він  народом,
Як  і  ти,  Ревучий!
10.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717544
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2017


Коли любові дивний сад

Коли  любові  дивний  сад

Зненацька  квітом  забуяє,

Коли  твоя  п’янка  краса

Мене  не  тільки  забавляє  –

Стає  казковим  тим  човном,

В  якім  пливу  життям,  мов  раєм,

Й  радіють  очі  і  чоло,

А  серце  вальс  кохання  грає,


Тоді  тобі  моє  болить,

Тоді  мене  твоє  хвилює,

Це  й  є  ота  щаслива  мить,

Заради  неї  жить  вартує.

Тоді  і  я,  і  ти  –  це  ми  –

Це  наша  формула  кохання,

Доводить,  що  ми  є  людьми,

І  це  фундамент  для  єднання
9.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717423
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2017


Не знаю я такого ще народу

[u]Вчора  зайшла  на  сторінку  штабу  блокади  ветеранами  АТО  торгівлі  з  окупованими  територіями  і  ще  раз  переконалася,  який  ми  все-таки  народ![/u]

Не  знаю  я  такого  ще  народу,
Щоби  зумів  так  волю  полюбить,
Щоб  відсіч  так  давав  лихим  забродам
І  на  землі  не  дав  себе  згубить.

Косили  його,  мучили-карали,
А  він,  мов  фенікс,  знову  оживав.
Ні  золота  не  мав,  ані  коралів,
Лише,  як  віл,  уперто  працював.

Сьогодні  знов  здає  народ  мій  іспит:
Народ  він,  чи  поселення  рабів,
Що  здатне  тільки  працювати  й  їсти.
Та  вірю,  раду  дасть  таки  собі!
10.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717422
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2017


Таке воно – людське земне життя

Спішать  літа  долати  ті  шляхи,
Що  їм  давно  намалювала  доля,
На  них  усе:  і  радощі,  й  страхи,
І  лабіринти,  часто  невідомі.  

То  птахами  тривожну  рвали  вись,
Розправивши  свої  могутні  крила,
То  на  землі  в  буденності  товклись,
Аж  поки  скроні  паморозь  не  вкрила.

Таке  воно  –  людське  земне  життя:
Падіння  й  злети,  вироки  й  провини,
Не  здатні  іноді  на  щирі  каяття,
Хоч  ця  наука  є  для  них  первинна.
27.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717250
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2017


О, як же хочеться весни!

О,  як  же  хочеться  весни,

Коли  зима  в  лютневих  примхах:

То  снігопадом  заряснить,

То  парою  із  ніздрів  диха,

То  по  біленьких  килимах

Зайчиськом  білим  пробіжиться!

На  те  вона  і  є  зима,

Щоб  руки  грілись  в  рукавицях!


Бува,  й  бурулечки-носи,

Прозорі,  вниз  зі  стріх  повісить,

Коли  ж  торкнеться  до  краси

У  білих  шатах  казки  лісу,

Вчаруєшся:  яка  ж  пора!

І  сумніви-думки  нахлинуть.

А  сонце  іскорки  збира,

Що  при  теплі  до  хмар  полинуть.
8.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).
 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717247
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 09.02.2017


Єднаймось, люде!

Невже  потрібно  йти  було  століття,

Щоб  знов  зустріть  невігластво  в  путі:

Ті  ж  руки  Раші,  у  крові  по  лікті,

Що  спрямувала  нам  війни  потік.


Ми  ж  кращими  платили  їй  за  волю,

А  та  тікала  кожен  раз  від  нас,

Й  сьогодні  у  нерівному  двобої

Кладем  життя  за  неї  і  Донбас.


Обділені  і  досі  в  нас  любов’ю

І  мова  наша,  і  пісні,  що  ввись.

Нам  послані  вони  Великим  Богом.

А  як  з  героями  своїми  повелись?


Сьогодні  знов  диктують*  нам  умови,

Кого  із  них  у  безвість  віднести.

А  мо’  це  сатанинська  діє  змова,

То  як  без  Правди  маємо  зрости?!


І  пісня  наша,  й  мова,  і  герої  –

То  нації  надійні  складові,

Тому  ж  і  хочуть  знищить,  перекроїть

І  Раша,  й  ті,  хто  є  при  булаві.


Єднаймось,  люде!  Наша  це  країна!

УПА  й  Бандера  гинули  за  нас!

Ми  довго  й  так  стояли  на  колінах.

Прийшов  для  цього  історичний  час!


Так,  непроста  нам  випала  дорога

Й  через  війну  судилося  пройти,

Мізерну  маючи  від  світу  допомогу,

Воюючи  на  два  важких  фронти,

Але  до  світла  зведемо  мости!
7.02.2017.

*  Заява  з  боку  Польщі  в  особі  Ярослава  Качиньського:  «Україна  має  прийти  в  Європу  без  Бандери».


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716970
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 08.02.2017


Бо український ми народ

Сьогодні  України  доля

Та  й  світу  також  –  на  кону:

Донбасу  жителі  –  бездомні,

Що  слали  з  шахт  вугілля  в  домни,

Тепер  утягнуті  в  війну.

Росія  танки  подає  їм,

Снаряди,  міни,  словом,  смерть,  

Немов  біди  нема  своєї,  

Якогось  дурня  з  себе  клеїть

І  закровила  край  ущерть.


Невже  і  цих  є  жертв  замало,

Щоб  осягнути  рабства  суть,

Коли  на  хрест  нас  підіймали,

Село  голодне  розпинали,

Тепер  війни  взяли  косу,

Щоб  цвіт  найкращий  покосити,

В  могилу  щоб  ярмо  звело,

Щоб  не  були  в  нас  діти  ситі,

Та  вже  не  будемо  проситись,

Бо  найважливіше  збулось:

Проснулась  гідність...  Українська.

І  нам  Росія  –  не  указ:

Своя  у  нас  мета  і  військо,
 
Терпіти  досить  тії  звірства,

Котрі  чинились  раз-у-раз.

Нам  місце  знайдеться  у  світі,

І  землю  звільним  від  заброд,

Ми  жити  хочем  без  совітів,

Із  Кобзаревим  заповітом,

Бо  український  ми  народ!
6.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716965
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2017


Вкладеш свої думки у щирі вірші

Коли  не  все  ще  випите  вино
Гіркої  зради  і  німого  болю,
Цілющим  може  стати  ще  воно,
Коли  словам  своїм  даси  ти  волю.
Очистиш  душу,  щоб  впустити  знов
З  повітрям  свіжим  почуття  новіші,
І  замість  непотрібних  вже  розмов,
Вкладеш  свої  думки  у  щирі  вірші.
2.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716758
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017


Ще раз про мову

З  прадавніх  посивілих  літ
У  муках  корчилося  слово,
Крізь  глибину  страшних  століть
Пробилась  і  зміцніла  мова.

Її  слова  –  найбільший  скарб
Для  єдності  мого  народу.
Їх  сила  дужча  у  стократ  –  
Від  Бога  справжня  нагорода.

Її  слова  –  найбільший  сніп,
Що  зріс  під  сонцем  полуденним,
Отой  святий  насущний  хліб,
Який  вживаємо  щоденно.

Її  слова  –  дитячий  сміх,
Молитва  матері  до  Бога,
І  найцінніші  від  усіх
Слова  ті  щирої  любові.

Її  слова  –  тривога  й  біль  –
Вони  в  житті  цім  місце  мали.
І  дітям  накажи,  й  собі,
Щоб  мову  рідну  зберігали!
9.12.2012.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716755
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2017


Небо в сонмі зірок

Небо  в  сонмі  зірок,  далеких…
Шлях  Чумацький  біліє  здавна…
Там  –  всесильний  Дажбог,  лелеки
І  богиня  водиці  –  Дана.

Тиша  спить  за  вікном.  Безлико
Кучерявиться  сну  мережка.
Сяйво  місяця…  Роси  тихі
Заворожують  ночі  стежку…
6.12.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716562
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2017


Така сьогодні наша Україна

Горять  лампадки,  шини  і  машини…
Півнеба  запалив  російський  «Град»…
Мов  струни,  натяглися  нерви  й  жили,
Й  серця  горять  від  підлості  і  зрад.

Така  сьогодні  наша  Україна:
Горить  її  розіп’ята  душа,
Той,  хто  не  хоче  жити  на    колінах,
Край  боронити  рідний  поспіша.

Бої,  блокади,  дзвони  будять  груди,
Адже  в  Донбасі  непроста  війна:
Там  ллється  кров  у  свята  і  у  будні  –
Це  Раші  ненависної  вина.

Саме  вона  кожнісінької  днини,
Нам  душі  травить,  долю  обійма,
Політ  спинити  хоче  лебединий,
Бо  незалежність  нашу  не  сприйма.

Важка  ця  ноша.  Тяжко  Україні….
Тріщить  хребет,  та  воля  ще  жива
Й  нову  збудує  долю  на  руїнах,
Тож  хай  надійна  буде  булава!
5.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716561
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2017


Україна – матінка моя

Де  біля  хати  розквітають  вишні
І  пшениці  хвилюються  в  полях,
Цю  землю  дарував  мені  Всевишній!
Це  –  Україна  –  матінка  моя.

Де  ліс  піднявся  у  небесну  просинь
І  вітром  зацілована  земля,
Де  верби  у  воді  купають  коси,
Це  –  Україна  –  матінка  моя.

Де  тішать  світ  Карпати  водограєм
Й  Дніпрова  повновода  течія,
Милішого  немає  в  світі  краю.
Це  Україна  –  матінка  моя.

Приспів:
Україно,  вільна,  єдина,
Ти  як  мати,  у  житті  одна,
Україно,  Україно,
Моя  рідна  сторона!

2.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716431
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2017


О, скільки ж горя випало народу!

Донецький  край  укотре    кров’ю  вмився.
Осліпли  зорі  в  спалахах  вогнів.
Народ  давно  вже  від  війни  втомився,  
Живе  в  незрозумілому  багні.

І  зиму,  й  весну  болем  зустрічає,
Кінця  не  видно  цій  брудній  війні.
І  найдорожче  –  діток  утрачає  –
Своє  майбутнє  :  дочок  і  синів.

Захмарні  ціни,  всюди  безробіття.
У  владних  кріслах  –  партія  бариг  –
Олігархату  віддані  лобісти,
Невже  не  видно  тих  страждань  згори?

Коли  ж  ти,  Боже,  спиниш  це  свавілля?
В  чім  України  бачиш  ти  вину?
А  може  не  болять  тобі  ці  війни?
Скільком  послав  каліцтво  й  сивину?

Невже  не  чуєш  матерів  ридання
Й  до  тебе  найщиріших  молитов?
А  кров’яну  ріку,  що  із  Майдану
Також  не  бачиш?  А  смертей  з  АТО?

О,  скільки  ж  горя    випало  народу!
Від  болю  стогне  змучена  земля.
Пошли  ж  нам  перемогу  в  нагороду,
І  небо  мирне,  світле  для  малят!
4.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716429
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 05.02.2017