Ганна Верес

Сторінки (6/552):  « 1 2 3 4 5 6 »

«Я проклинаю…»

«Я  проклинаю,  –  з  материнських  вуст

Слова  камінням  падали  додолу,  –

Хоч    матір’ю  у  світі  цім  зовусь

Й  слова  були  ще  досі  невідомі…

Я  проклинаю,  –  рвали  ніч  уста

Тієї,  що  жила  лише  любов’ю,  –

Синочок  мій  не  для  війни  зростав,»  –

Під  зоряною  корчилось  габою.

Й  калічив  серце  мамі  чорний  біль,

Не  даючи  дрімати  небу  й  ночі…

«Росіє,  завинили  чим  тобі?»  –

Вогнем  палали  материні  очі…


Вдихала  ніч  гіркий  цей  монолог,

Шукаючи  пояснень-аргументів:

Чому  так  статись  у  житті  могло

І  винен  хто  у  сина  її  смерті?

Сльози  її  зміліло  джерело

Й  матуся  не  зронила  і  краплини…

Чому  в  житті  так  з  нею  відбулось?

Чом  позбулась  єдиної  дитини?


На  небі  схід  ліниво  багровів,

А  мати  у  думках  важких  блукала:

Як  жити  їй,  афганця  удові?

І  від  прокльонів  душу  рятувала…

«Я  проклинаю,»  –  плакала  трава,

Й  німіло  небо  від  її  розпуки…

Вже  день  новий  в  природі  наставав,

Та  матінку  не  залишали  муки.
 9.11.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760801
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2017


Герою-чернігівцю

[u]Бичку  Олександру  Анатолійовичу  (позивний  «Шустрий»)  ,  що  загинув  17  листопада  2014р.    Він  випускник  школи-ліцею  №16  м.Чернігова            
[/u]
Чернігівський  хлопчина  він,  простий,

Закоханий  у  парків  зелен-шати,

Прорік  синівське  батькові:  «Прости,

Тебе  і  місто  мушу  залишати,

Поїду  Україну  захищати.


Важкий  для  неї  випав  зараз  час:

Підступний  ворог  землю  роздирає,

Залитий  кров’ю,  змучений  Донбас…

В  безсонні  серце  і  душа  згорають:

Не  мій  то  принцип  –  «хата  моя  скраю».


І  ось  він  там,  далеко  звідціля…

Не  смерті  він  боявся,  а  полону,

Хотів,  щоби  зцілилася  земля,

Й  поповнивши  захисників  колону,

Мир  поспішав  принести  у  долонях.


Та  доля-зрадниця  завжди  так  поступа:

Тавро  вручила  смерті…  в  нагороду…

А  може,  доля  та  була  сліпа,

Що  вибрала  його  з  життя  колоди?

Ба,  сином    вірним  був  свого  народу!


Цьогоріч  знов  сумує  листопад:

17-ого  –  треті  роковини,

Як  відійшов  у  вічність  син-солдат…

Він  там  за  нас  і  неньку  Україну…

Це  пам’ятати  кожен  з  нас  повинен!
8.11.2017.              



Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760793
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 17.11.2017


Не тінь жовта – осінь ступає

Не  тінь  жовта  –  осінь  ступає
По  вим’ятій  мокрій  траві,
В  хмаринці  пливе  над  степами,
Дощі  щоб  спустити  нові.
Давно  вже  посіяне  жито
Зеленим  квадратом  лежить
І  ладне  під  снігом  спочити,
Весною  щоб  знову  ожить.
25.11.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760636
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2017


Благословляла мати

Благословляла    мати…    на    війну
Єдиного    улюбленого    сина,
І    холодом    у    серце    жах    війнув:
«Хіба    ж    для    цього    я    тебе    зростила?
Хіба    ж    на    світі    мало    й    так    біди?
Хіба    ж    ти    зайвий    у    моїй    родині?
Не    маю    права    я    сказать    –    не    йди,
Бо    ти    ще    й    України    є    дитина.

Які    і    де    знайти    такі    слова,
Щоб    ворога    держави    зупинити?
Жона    твоя    дитятко    сповива,
Як    їй    сльози    гіркої    не    зронити!
Якби    всі    сльози    матерів    зібрать
В    одне    велике    і    глибоке    море
Й    втопити    там,    ні,    з    Богом    покарать
Того,    хто    війни    шле    й    голодомори.»

Синок    святий    портрет    поцілував,
А    потім    неньку    у    щоку,    солону,
Дружину    пригорнув    з    синком,    що    спав,
Й    пішов,    щоб    мир    принести    у    долонях.
10.03.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760631
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2017


Жовтень крутить осіннє колесо

Луг    сивів    унизу    туманами,
Стежечки    упивались    росами,
Сонце,    довоювавши    з    хмарами,
Промінцями    пробилось    косими
На    верхів’я    тополі    в    золоті
І    на    груші    під    багряницями,
І    на    кущик    калини    молодо
Що    давно    жартував    з    криницею.

Вітер    не    колисав    ще    листячка,
Та    уже    доторкнувся    пір’ячка,
Розцвіло    на    кущі    намистечко    –
Осінь    впала    і    на    подвір’ячко.
Заквітчалася    диво-квітами:
І    жоржинами,    й    чорнобривцями,
Й    золотими    берези    вітами,
Вихвалялася  і  полицями
З    помідорами    й    огірочками,
І    грибами,  й  смачненьким  соусом,
І    важкими    капусти    бочками.
Крутить    жовтень    осіннє    колесо.
21.11.2014.

ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760556
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017


Осінь рання, тепла, жовтоброва

Осінь    рання,    тепла,    жовтоброва,
Захотіла    рідний  край  змінить:
В  золото      укутала    діброви,
Пряла    літа    бабиного    нить.

Розгубила    запахи-дурмани
У    траві    високій    край    села,
Випасала    ранками    тумани
Біля    річки,    поряд    що    текла.

Фарбувала    листя    і    в    садочку,
Жартувала    з    вітром    на    воді.
І    панич,    останній    на    тиночку,
Небу    теж,    немов    дитя,    радів.

А    як    дощик    з    висоти    проллється,
Покупає    луки    і    поля,
Сонцю    осінь    жовто    посміхнеться
Й    стане    листям    землю    застелять.
21.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760555
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2017


То моя свята земля (Слова для пісні)

Де    ходили    ноги    босі
Й    слід    козацького    коня,
Почорніли      раптом    роси    –
То      Донбасівська    земля.
То      моя    свята    земля.
Де    тополя    із    вербою
Й    з    вітром    буйним    розмовля,
Пісня    стрілася    з    журбою    –
У    вогні    моя    земля.
То        моя    свята    земля.

Де    вітри    ковил    колишуть,
Треба    землю    визволять,
Просить    миру    вона    й    тиші,
Плаче    змучена    земля.
То      моя    свята    земля.
Не    сніги    упали    в    коси    –
То      в    матусі    сивина,
Виглядає    сина    й    досі,
Бо    ж    покликала    війна.
Зачекалася    вона.
24.11.2014

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760324
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.11.2017


Мов на побачення, спішу

Мов    на    побачення,    спішу    в    осінній    ліс,
Щоби    дубовим    запахом    упитись,
Щоби    його    частинкою    зробитись
І    залишити    слабкість    там    і    злість.

Серед    могутніх    велетнів-дубів
Себе    відчула    чудернацьким    гномом,
Отож    віддам    я    їм    душевну    втому,
А    міць    дерев    від    них    візьму    собі.

Дуби    ж    давно    забули    про    свій    вік,
До    мене    жолудями    посміхались,
Мов  між    собою    шепотом    змагались,
Коли    торкався    листя    вітровій.

Я    слухала    чарівне    те    шептання,
Ловила    зором    кожен    листя    рух;
Один    зірвався    й,    описавши    круг,
Упав    до    ніг    під    стримане    зітхання.
20.10.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760323
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2017


Це не наша війна?!

–Це  не  наша  війна  в  Донбасі?
На  мечах  не  слов’янська  кров?
Не  було  і  не  буде  спасу
Тим,  погасла  у  кім  любов.

–Ні,  це  наша  війна,  мій  друже,
Запалила  її  Москва,
Кацапня  і  тупа,  й  байдужа
Стала  наших  синів  вбивать.

Так,  це  наша  війна.  Й  це  правда.
Й  жити  нам  би  у  мирний  час,
Але  ж  цілять  ворожі  «Гради»
Вже  по  юних  вузьких  плечах.

Так  це  наша  війна.  Всі  знаєм.
Нам  кохатись  би  до  зорі,
Милуватись  весни  розмаєм  -
Похоронки  летять  в  поріг.

Так,  це  наша  війна  на  Сході.
України  там  ллється  кров.
Вона  славу  в  борні  відродить.
Переможе  війну  любов!
29.09.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760172
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.11.2017


Пам’ятай

Як  потрібна  людині  пам’ять
На  добро,  на  людей  хороших,
На  корисні  і  мудрі  справи,
Бо  всьому  голова  –  не  гроші!

Як  потрібна  людині  мова,
Щоб  і  висловить,  і  почути
Необхідне  любові  слово,
Без  якого  життю  –  не  бути,

Без  якого  сіріє  днина,
Й  сонце  світить,  але  не  гріє!
Пам’ятай,  що  ти  є  людина!
Без  любові  слів  світ  змарніє!
25.11.2012.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760171
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2017


Ті явори

Не  сплять  тумани.  Зранку  предвіщають

Хорошу  днину,  сонячну  й  ясну,

З  дитинством  я  сьогодні  попрощаюсь,

Тому  мені  давно  вже  не  до  сну.

П’ятнадцять  років  маю,  перших,  повних,

Крило  зміцніло,  проситься  в  політ.

З  сестрою  їдем  вчитися  обоє.

Прощай,  село,  на  бозна  скільки  літ.

Село  уже  сховалося  в  долині,

Дивились  вслід  верхівки  яворів.

Момент  оцей  живе  в  мені  й  донині,

В  життєвих  негараздах  не  згорів.

Ті  явори  не  раз  мене  стрічали

І  проводжали  в  обране  життя,

Стрункі  й  високі,  схожі  зі  свічками,

Вели  тепер  нас  до  нових  звитяг.
2.03.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760100
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.11.2017


Пливли вже гуси за селом

Ще  осінь  не  засіяла  дощем,
І  не  вдягла  із  золота  корону,
Але  тривожить  душу  ніжний  щем:
Коли  ж  на  жовту  клен  замінить  крону?

Пливли  низенько  гуси  над  селом,
І  смутком  сірим  небо  колисали,
Із  літечком  прощалися  крилом,
А  із  людьми  –  сумними  голосами:

«Прощайте,  люди  і  свята  земля,
Де  води  чисті  і  поля  широкі.»
Услід  їм  клен  дивився-надивлявсь,
І  особливий  мав  тому  неспокій:

Не  знав,  чекає  що  їх  у  путі,
І  чужина  далека  як  зустріне,
Тай  чи  побачить  ще  їх  у  житті  –
Він  пив  тривогу  із  землі  корінням…
28.09.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760097
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017


Тікають сни

Тікають  сни.  Давно  минуло  й  літо,
І  осінь  до  кінця  вже  добіга,
Та  не  перестає  душа  боліти,
Бо  край  мій  топче  ворога  нога.

Щодень  я  жду  з  Донбасу  повідомлень,
Там  день  і  ніч  ідуть  важкі  бої,
Й  від  того  ніби  губиться  свідомість,
Бо  ж  люди  гинуть,  кращі  і..  свої…

Один  убитий,  два  чи  три  щоденно,
А  скільки  ж  тих,  хто  мучиться  від  ран!
Я  хочу  знати  вкотре  достеменно,
Коли  настане  світла  та  пора  ,
Коли  народ  мій  мирний  сон  здобуде
І  перестануть  гинути  сини,
І  заживуть  щасливо  наші  люди,
Не  знаючи  ніколи  вже  війни?!
Чернігів.  12.11.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759815
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2017


Гаптує осінь шатра чарівні

Калини  кущ  в  осінньому  вогні,
В  холодні  води  заглядають  зорі.
Гаптує  осінь  шатра  чарівні,
Бурштин  із  золотом  злились  у  тім  узорі.

Вкорочені  на  піваршина  дні,
Доточені  настільки  ж  темні  ночі,
І  неба  очі  сірі  і  сумні
Ледь  проглядають  крізь  хмарини-клоччя.
4.09.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759812
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 11.11.2017


Не твоя (Слова для пісні)

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Продирявів  човен  сімейний…
Не  тобі  звучить  пісня  моя
І  твоя  тепер  –  не  для  мене…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Дотик  губ  твоїх,  рук  –  буденні.
Навіть  пісня  в  саду  солов’я
Теж  лунає  вже  не  для  мене…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Не  магнітить  мене  твій  погляд…
Жито  вилягло  у  полях
Й  нас  дві  стежки  ведуть…  не  поряд…

Не  твоя  я  тепер,  не  твоя…
Нас  вина  в  цім,  чи  вирок  долі?
Душу  сум  мою  застеля,
Та  не  хоче  мене  неволить.
22.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759696
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017


Зустріч з татком

Хто  радість  міряв  у  дитячих  грудях,
Коли  вертає  батько  із  війни?
«Не  відпущу  тебе  уже  нікуди!»  –
Дитячий  голос  дзвоником  бринить.

І  розпирає  радість  груденята,
І  сонце  яскравіє  ув  очах,
І  обнімають  шию  рученята,
А  в  татка  сльози  й  крила  із  плеча.

Розправить  він  їх  і  накриє  ними
Всю  землю,  щоби  ворога  спинить,
Щоб  небо  й  очі  не  були  сумними
Від  ран  і  втрат  безглуздої  війни.  
27.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759693
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.11.2017


Гортаю я пожовклі сторінки

Гортаю  я  пожовклі  сторінки
Історії    моєї  України,
І  проростає  правда  крізь  роки
Про  те,  як  цвіт  наш  нищили-гноїли,  
Як  вижив  мій,  розправився  народ
І  розрубав  ненависні  кайдани,
Жить  не  схотів  під  владою  заброд,
Тож  сколихнули  двічі  світ  Майдани.

Зраділа  наша  змучена  земля,
Вона  шанує  Правду,  Гідність,  Волю,
Та  Крим  украли  зайди  із  Кремля
І  замахнулись  на  Вкраїни  долю.
Ні,  не  скорити  вільної  землі
І  мій  народ  уже  не  залякати,
Великий  Бог  нам  вижити  звелів,
За  неї  воювать  нам  не  звикати!
27.10.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759534
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2017


У цьому бачу я свій сенс

Із    криці    виплавивши    слово,

З    собою    взяти    хочу    знову,

Щоб    не    зігнулось,    не    ржавіло,

Щоб    правду    говорити      вміло,

Щоб    запалило    всім    серця,

В    мені    побачило    борця

За    честь,    за    правду    і    свободу,

Таку    жадану    для    народу.

У    цьому    бачу    я    свій    сенс,

Щоб    словом    вплинути    на    все.



Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759532
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2017


З нами правда і Великий Бог

Тремтить  сльозою  зболена  душа,
Коли  синів  поранених  я  бачу,
А  поряд  побратими  в  бій  спішать…
Як  кров  синівську  ворогу  пробачить?!
Закрить  несила  очі  на  війну
Й  змиритися  із  цим  не  маю  сили,
Хоч  дух  бійців  міцніший  за  броню,
Проймає  біль,  чом  ворога  впустили
У  український,  рідний  нам  Донбас,
Скалічили  там  землі,  люд  і  душі,
Чом  москалі  ненавидять  так  нас,
Народ  російський  чом  війни  не  тушить?

А  головний  палій  сидить  в  Кремлі
Ні,  не  болять  йому  ніякі  жертви,
Тут  справа  не  в  донбасівській  землі,
За  котру  мусять  наші  діти  вмерти.
«Він  –  вовк,  він  –  пан»,  –  згадаєте  мені,
Та  час  вовків  минув,  лишивши  болі…
Чом  люди  знову  гинуть  у  війні?
Тільки  тому,  що  шлях  веде  до  волі?
Війна  і  кров,  свобода  і  любов  –
Усе  змішалось  у  житті  сьогодні,
Та  з  нами  Правда  і  великий  Бог,
І  до  землі  палка  любов,  народна!
20.08.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759300
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2017


Досить бездіяльно нить

Я  хочу  висталити  слово,
Щоби  міцніш,  твердіш  було,
Надію  сіяло  щоб  знову,
Щоб  зазвучало,  загуло.

Я  хочу  викресати  слово,
Щоб  запалити  ним  серця,
Й  окроплене  святою  кров’ю
Жило  в  людині  до  кінця.

Я  хочу  викарбувать  слово,
Щоб  душі  і  життя  змінить,
Щоб  розцвітала  наша  мова.
Вже  досить  бездіяльно  нить!
26.09.2012.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759298
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.11.2017


Чи схолоне Схід?

Хто    жив    в    війну    в    Донбасі,
У    пам’яті    привіз,
Як    найнята    зараза
Топила    в    морі    сліз
Людей,    що    довіряли
Російським  псевдо-ЗМІ,
Слухняно    козиряли,
Жили,    мов    у    тюрмі.
Тепер    там    плач    і    стогін    –
То    голоси    війни.
Чи    чути    їх    в    Ростові?
Чи    гірко    від    вини,
Що    кров’ю    Україна  
Вмивається    щодня,
Й    Донбас    –    тепер    руїна,
Велика    й    не    одна?

Роздроблює    каміння
Там    смертоносний    «град»,
Осколки,    кулі,    міни
І    звуки    канонад…
Там    чорні    діри-вікна
Благають    небеса:
«Краще    б    сади    тут    квітли
Й    купала    їх      роса.»
Зима    вже    на    порозі,
Та    чи    схолоне    Схід?
Народ    живе    в    тривозі:
Невже    не    вплине    світ?!
22.09.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759182
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2017


Зроби свій вибір


У    кожного    із    нас      своя    є    Україна:
Для    когось    –    мати,    рідна    і    свята,
Де    особлива    пісня    солов’їна,
Де    роду    слава    власного    зліта,

Де      соняхом    цвіло    твоє    дитинство,
І    заповідні    слалися    стежки,
Де    упивався    запахом    любистку,
І    долю    стерегли    твою    зірки.

А    є    й    такі,    для    кого    Україна    –
Це    територія,    порожній    в    серці    звук,
Заради    вигоди    такий    усе    покине,
Терпіти    не    захоче    зайвих    мук.

Про    ці    позиції    почуй,    громадянине,
У    час    війни,    важких    випробувань,
Чим    є    для    тебе    наша    Україна,
Зроби    свій    вибір    і    не    забувай!
26.11.2014.



Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759181
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2017


Коли до осені вже просяться літа

Коли    до    осені    вже    просяться    літа,
І    перше    срібло    помережить    скроні,
Тоді    життя    ще    швидше    проліта,
Немов    несуть    його    вітри,    як    коні.

І    не    встигаєш    оглядатися    назад,
Спішиш,    немов    це    вперше    і    востаннє.
Тепер    і    в    радощах    непрохана    сльоза
Частіше    твої    очі    застеляє.

А    особливо,    коли    прямо    навпростець
До    тебе    внука    ніжки    чеберяють,    –
І    молишся,    і    ждеш    –    ось    підросте,    
Й    за    те,    що    впав,    собі    теж    докоряєш.

Отак    усе    життя    чомусь    летить
В    сльозах    і      радощах,    і    в    вічному    чеканні.
Змінить,    звернути    –    не    посмієш    ти.
І    справа    тут    є    не    лише    в    звиканні1
А    в    чім    тоді?..
25.02.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758967
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2017


Пора осіння

Пора  осіння  з  вереснем  приходить,
Багата  і  красива  це  пора.
Завжди  у  неї  золото  у  моді,
В  гурти  птахів  для  вильоту  збира.

Із  потаємних,  жовто-сірих  схронів
Свої  дива  для  світу  дістає,
Живе  частенько  теж  не  по  законах:
То  літом  бабиним  дерева  заснує,

То  задзеркалить  сонцем  тиху  воду,
То  дощиком  умиє  сіру  вись,
Милується  щодня  на  свою  вроду  –
Не  відкладе  нічого  на  колись.
24.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758966
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017


Придумав хтось колись вокзал


Придумав  хтось  колись  вокзал    –

Місце  розлуки,

Там,  де  непрошена  сльоза

Купає  муки.

І  коли  поїзд  дасть  сигнал,

Душа  здригнеться,

Й  готовий  дочкам  і  синам

Віддати  серце.

А  коли  поїзд  забира    

Твоє  кохання,

То  найстрашніша  є  пора    –

Без  сподівання.


Якби  Всевишнім  я  була,

Розлук  не  стало  б,

Коханим  стрітись  помогла  б.

Немов  кристали,

Ті  сльози  б  радістю  цвіли,

Й  горіли  б  очі.

Любові  теж  нема  ціни…

Думки  пророчі…


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758903
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2017


Рання осене! Ой дивна осене!


Рання  осене!  Ой  дивна  осене!

Ти  по  саду  ногами  ще  босими

Ходиш  тихо,  ніким  не  помічена,

Та  пташки  галасують  у  відчаї:

За  моря  відлітати  збираються  –

Серед  них  ватажки  обираються.

Сад  рясний  так  радіє  цій  осені:

Ноги  миє  дощем  їй  і  росами.

І  туман  загляда-  женихається,

Тільки  осінь  над  ним  насміхається,

Тож  походить,  немов  неприкаяний,

І  в  найближчих  ярочках  зникає  він.


Рання  осене!  Ой  дивна  осене!

Моя  подружко  ти,  жовтокосая!

За  тобою  спішу,  йду  я  стежкою,

Зачепилась  за  кущик  мережкою,

Ой  мережечкою-  павутиннячком,

Полетіла,  легка,  в  капустиннячко!..

Рання  осене!  Ой  дивна  осене!
12.11.2012


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758899
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2017


Спіткнувся жовтень

Пливли    на    південь    клини    журавлині,
То  ж      небо    рвали    їхні  голоси,
А    на    узліссі    кущ    горів    калини,
Яку  до    танцю  вітер  запросив.

Обнявши  її  ніжними  руками,
Він    гілля      колисав    і    підіймав,
Сльозинками    роса  униз  стікала,
Бо    відчувала:    скоро    вже    зима.

Спіткнувся    жовтень    об    пеньок    під    листям,
Труснув    хмаринку    –    дощик    у    ріллю.
Лісок    іще    не    зовсім    оголився,
Та    все    одно    я    пору    цю    люблю.
5.10.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758654
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 04.11.2017


Ніяка сила волі не скорила

Земля  і  воля,  й  мова  солов'їна  –
Це  триєдиний  нації  портрет,
Якої  ймення  –  мати  Україна
Й  яку  не  раз  піднято  на  багнет.

І  мова,  й  воля  нагло  плюндрувались.
Проти  відваги  ворог  сатанів.
Земля  ж  сльозою  й  кров'ю  заливалась,
Та  відданих  не  позбулась  синів.

Сьогодні  долю  знову  розпинає
Росія  –  учорашній  «рідний  брат»,
(Чужинська  мова  у  містах  лунає)
Забрала  Крим,  Донбас  хоче  забрать.

Та  дух  козацький,  вільний,  незборимий,
Не  втримає  його  ніяка  кліть,
Ніяка  сила  й  волі  не  скорила
На  протязі  кількох  тисячоліть.

Єднаймось,  браття,  духом  і  тілами
Проти  свавілля-дикості  Кремля
Й  на  битву  із  іудами-панами,
Нам  Бог  поможе  і  свята  земля!
3.11.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758653
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2017


ДАРУНКИ СОНЕЧКА

Дарує  сонечко  весну,  
Щоб  розбудить  життя  і  землю,
 Пташині  пісню  голосну.
За  це  вклонюсь  йому  доземно.  
Дарує  сонце  літа  час,  
Зігріти  щоб  теплом  любові  
Птахів  і  землю,  і  всіх  нас.
За  це  вклонюсь  йому  я  знову.  
Дарує  сонце  восени  
Землі  і  людям  урожаї,  
Пташині  дочки  і  сини  
Осінню  казку  поважають.  
Без  сонця  не  бува  й  зими,
Птахи  у  вирій  подалися,  
Земля  радіє  їй  і  ми  
Тепліш  обулись,  одяглися!  
12.10.2012  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758489
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2017


ЗАГАДКА


 Котилось  небом  
Яскраве  диво
Навколо  тебе
Весь  день  ходило.  
Рухалось  небом,  
Не  присідало.
 -  Виспатись  треба,  -  
Врешті  згадало.  
За  ліс  сховалось,  
Закрило  очі.  
Сутінки  впали.  
Початок  ночі.  
Що  це?  
22.08.2012  


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758488
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.11.2017


Колише вітер золото в дібровах


Колише  вітер  золото  в  дібровах,
У  мареві  сховалась  далина    –
То  осінь  в  золотій  своїй  короні,
Іде  й  росою  трави  пелена.

Вже  заглядають  морозці  у  ранки,
Розчервонівсь  на  сонці  стиглий  глід,
Виконує  пташині  забаганки
Природний  лікар  серцю  –  його  плід.

А  осінь  шепче…  Шепче  казку  листю,
Рахує  дні  до  перших  холодів.
Почули  птахи  й  в  небо  піднялися,
Щоб  за  моря,  в  чужі  краї  летіть.  
14.09.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758410
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2017


Всього початком є природа-мати

Коли  зоря  дугу  опише  в  небі
І  згасне,  раптом  стиснеться  душа…
«Хіба  немає  в  ній  уже  потреби
Й  куди  вона  так  рано  поспіша?  –
У  Вічності  я  мрію  запитати,  –
Адже  ми  й  зорі  –  часточки  буття.
Всього  початком  є  природа-мати,
А  світ  навколо  –  то  її  дитя.
24.03.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758409
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2017


Ми здавна вільні люди

Історія  –  то  є  не  просто  час,
Події  й  люд  там  у  клубок  сплелися,
Коли  хотілось  плакать  і  кричать
Від  того,  що  всі  мрії  не  збулися.
А  час  летів  і  долю  напинав,
Важку,  вдовину  долю  України,
Де  хрест  і  пісня,  де  народ  конав,
Та  вижив:  знать  хотів,  що  буде  після.

У  голод  у  тридцяті  врятувавсь,
Лишивсь  напівживий…  Чи  не  для  суду?
А  далі  37-ий  влаштував
Віссаріон,  із  Грузії    Іуда.
Це  він  війну  на  плечі  нам  поклав,
Котру  проніс  народ  і  раз,  і  вдруге,*
Та  перемогу  впевнено  кував,
Хоч  мав  у  серці  непомірну  тугу,
Що  вилилась  у  праведну  мету  –
Оплакану  й  омріяну  свободу,
Й  після  стількох  в  історії  потуг,
Таки  здобуто  волю  всім  народом!

І  хоч,  здавалось,  воля  –  ось  вона,
Та  московити  все  до  рук  прибрали,
І  ось  аж  через  двадцять  літ...  війна…
А  може,  і  не  м’язи  то  заграли,
А  вміло  запланований  реванш,
Щоби  затиснуть  нас  тугіш  петлею?
Щоб  нахилити  знаву  до  параш?
Вони  не  просто  дурнів  з  себе  клеють  –
Не  можуть  нам  пробачити  Майдан,
Коли  народ  закинув  їхні  пута,
Коли  не  захотів  уже  ридать…
Це  добре  зрозумів  кривавий  Путін.
Та  той,  хто  волі  укусив  хоч  раз,
Недоїдки  вже  споживать  не  буде,
Це  усвідомити  вже  й  Путіну  пора:
Ми  –  не  раби,  ми  здавна  вільні  люди!
23.10.2016.
*  …проніс  народ  і  раз,  і  вдруге  –  Війна  пройшла  із  заходу  на  схід  і  назад.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758249
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2017


Осіння казка

Малює  осінь  казку  за  вікном:
Закутані  у  золото  діброви,
Лелечі  клини,  згублені  давно
В  високім  небі,  раннім,  сіробровім.

Гаптує  осінь  диво-килими
І  літа  бабиного  ніжні  візерунки,
І  ліс,  нехай  не  зовсім  ще  німий,
Припас  для  нас  грибочки-подарунки.

Прядуть  дощі  осіннє  срібло  з  рос,
Колишуть  воду  вітряні  весельця,
Не  скоро  закує  її  мороз,
Тому  й  радіє  ніжне  пташки  серце.
27.05.2017.


 Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758231
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2017


Осінній смуток


Осінньо-синя  затремтіла  вись,

Стривожилась  лелечими  ключами,

Вони  ж  під  самі  хмари  піднялись

Й  землі  «прощай»  розгублено  кричали.    


І  смуток  борозною  в  серце  ліг,

Не  одному  сльоза  зросила  очі:

Тікало  літо  на  лелечому  крилі,

А  нас  чекали    довгі  темні  ночі.
26.04.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758056
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2017


Аміні Окуєвій

[u](Українська  патріотка-снайпер  з  чеченським  корінням,  убита  ввечері  30.10.2017.  під  Києвом  пострілом  у  голову.  Їй  було  34.)
[/u]
Осінній  вечір  пострілом  лукавим

Розіп’яло  і  болем  обпекло…

Зі  скронь  Аміни  цівкою  стікала

Гаряча  кров.  Забризкане  і  скло…


Ця  жінка-амазонка  –  справжній  воїн,

В  очах  –  небес  безмежна  глибина…

Чому  краса  ця  створена  для  воєн?

Яка  її  в  прийдешньому  вина?


Може  у  тім,  що  жінка  вона  й  мати,

І  Україні    віддана  дочка,

То  ж  ворогів  навчилася  вбивати

І  мала  фах  найкращого  стрілка?


Чому  життя  добігло  її  рано,

Адже  краса  й  любов  врятують  світ?

На  тілі  України  це  є  рана,

Бо  гине  найвірніший  її  цвіт.


Аміна  –  то  є  справжня  українка,

Так,  Україна  –  це  й  її  земля.

І  тяжко  нам,  і  невимовно  гірко:

Свої?  Чи  то  убивці  із  Кремля?
30.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758054
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 31.10.2017


Гарцює осінь

Гарцює  осінь  в    парках  і  лісах,
Золочені  вдягає  всім  корони,
Берізки  пофарбована  коса
Підкреслила  її  казкову  крону.

Запнулось  небо  в  сіро-синю  шаль
З  лелечими  тривожними  ключами
Й  затріпотіла  стогоном  душа,
Немов  услід  їм  з  болем  прокричала:
«Чекайте,  не  спішіть  у  край  чужий.
Іще  теплом  наш  рідний  край  багатий!»
«Звичайно,  хочеться  нам  тут  іще  пожить,
Але  зима  нас  може  покарати.»
І  зникли-заховалися  з  очей,
Вони  ж  лелек  довгенько  ще  шукали,
Не  розуміючи  в  природі  двох  речей,
Чому  птахи  у  край  чужий  втікали.
17.07.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757914
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2017


Згорали-падали зірки

Згорали-падали    зірки
В    ніч    листопадову
І    понад    стрічкою    ріки,
Й    понад    левадами…
Там    полином    зросла    печаль
У    серці    матері:
Сини    йдуть    землю    захищать    –
Їх    в    неї…    п’ятеро…

Боровся    перший    до    кінця    –
Загинув,    стоячи,
А    готувався    ж    до    вінця    –
Як    серцю    боляче!..
А    другий    втрапив    у    полон,
Упав,    не    зламаний…
Чому    життя    так    повело?..
Ще    троє…    з    мамою…

Кигиче    чайкою    вона
Між    них…      Старається…
Спокою    не    дає    війна…
У    сні    здригається…
І    коли    бачить    зорепад
У    небі    зорянім,
У    серці    –    лютий    снігопад,
Тугою    зораний.
6.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757913
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2017


Тепла осінь у вересні

Заколисана  барвами
тепла  осінь  у  вересні,
Усі  птахи  вже  парами
і  гаї  повні  вереску…
Сивим  вранішнім  дощиком
полини  заросилися,
Ти  казкова  удосвіта,
в  полотно  попросилася.

Не  впізнати  й  тоді  тебе,
коли  з  сонцем  прощаєшся,
Мов  дитя,  ти  радітимеш,
вишить  сон  намагаєшся.
Неповторна  ти  в  обіймах
запізнілого  полудня,
Саме  ти  мною  обрана,
залишайся  у  споминах…
24.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757681
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017


Нуртуй, козацька кров

Коли  в  душі  любові  дивний  сад
Вже  поселивсь  і  рясно  квітне  цвітом,
Коли  ти  не  втомився  колисать
Чуття,  яке  тобі  дарує  літо,
То  до  землі  до  рідної  любов,  
Котра  від  діда-прадіда  далася,
Ота  синівська,неспокійна  кров,
Що  у  борні  століттями  лилася.
Нуртуй,  козацька  кров,  не  затихай,
Адже  земля  під  ворога  прицілом,
Немає  в  світі  більшого  гріха,
Ніж  той,  як  діти  власний  код*  не  цінять.
25.10.2017.
*  Кодом  вважається  рідна  мова,  земля,  звичаї  рідного  краю.  

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757680
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2017


Свіча й троянда

Свіча  й  троянда  –  два  зовсім  не  схожі
Дарунки  для…    загиблого  бійця:
Свіча  в  безсмертя  шлях  знайти  поможе,
Троянда  –  рано  зірване  життя.

А  поряд  на  портреті  в  стрічці  чорній
Обличчя  юне,  навіть  ще  без  вус.
Це  він  м’яча  ганяв  іще  учора,
Пірнав  найглибше  рибою  в  ставу.

Вдивляюсь  у  напівдитячі  очі,
Й  гірчить  сльозою  змучена  душа:
Це  він  стеріг  для  всіх  нас  мирні  ночі,
Тепер  у  сиву  вічність  поспіша.

О,  скільки  ж  їх  зібралося  над  нами
Крилатих  ангелів,  ні,  посланців  від  нас,
Щоби  не  розповзлося  те  цунамі,
Котре  перевернуло  весь  Донбас.

Свіча  й  троянда  –  символи  безсмертя,
Адже  вони  –  то  світло  і  життя,
Це  тим,  хто  йшов  до  волі  метр  за  метром,
Завдячуймо  ж  їм  всім  своїм  буттям!

Свіча  й  троянда  –  це  дарунки  Божі,
Утілені  в  них  світло  і  краса.
Поки  ми  жити  й  думати  спроможні,
Даруймо  тим,  хто  вже  на  небесах!
28.10.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757586
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2017


Я повернуся, мамо, із війни (Слова для пісні) .

Я  повернуся,  мамо,  із  війни,
Можливо,  білим  ангелом,  крилатим,
Тебе  я  й  землю  гідно  боронив,
Життя  віддавши  за  Вкраїну-матір.

Я  повернуся,  мамо,  із  війни,
Щоб  посмішку  тобі  подарувати,
На  півдорозі  ворога  спинив
Й  ані  тебе,  ані  себе  не  зрадив.

Я  повернуся,  мамо,  із  війни,
У  сон  твій  серед  ночі  завітаю,
Й  немає  в  тому  нашої  вини,
Що  я  на  небі.  Правда  ця  свята  є.
9.10.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757585
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 28.10.2017


Пасе вже осінь вранішні тумани

Пасе  вже  осінь  мокрі  вранішні  тумани,
Украла  дня  частину  немалу,
Ключі  останні  в  небесах  намалювала,
Добавила  роботи  ще  селу.

Така  вона  –  в  кількох  іпостасях  є  осінь  –
Цариця  й  трудівниця  водночас:
То  золотом  засипле  землю  не  назовсім,
То  працювати  заставляє  усіх  нас.

Та  осінь  ще  й  багата,  щедра  господиня:
Дарує  фрукти,  овочі,  вино,
Шанує  землю  й  трударя  на  ній  –  людину,
Пригостить  щукою,  карасиком,  лином,

А  іноді  пухким,  ще  теплим  короваєм
Із  свіжої  ,  й  як  білий  сніг,  муки.
Для  пирогів  калина  в  лузі  достигає,
Яку  й  пташки  в  мороз  смакують  залюбки.

Такою  осінь  кожен  рік  у  нас  буває
Й  земля  така  багата  –  тільки  в  нас:
Весною  зеленню  і  квітом  все  буяє,
Не  менш  чарівно-дивним  є  й  осінній  час!                
18.10.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757368
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2017


Розмова з Богом

Нічка  спить  у  обіймах  любові,

Висипавши  зорі  з  рукава,

Я  ж  веду  свою  розмову  з  Богом,

Добираю  змучені  слова:

«Чом  же  ти,  Великий,  мудрий,  вічний,

Не  зупиниш  війни  на  землі?

Матері  заглянь  у  її  вічі,

Коли  плаче  свічка  на  столі.

Лиш  тоді  ти,  Отче,  зрозумієш,

Що  то  є  матусина  любов».

Слуха  ніч  і  вись  її  темніє…

Упились  журбою  небо  й  Бог…
27.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757366
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2017


Поглянь, як осінь жовта пропливає

Поглянь,  як  осінь  жовта  пропливає
За  журавлиним  угорі  ключем,
Як  смутком  тихим  землю  поливає
І  в  душах  засіває  ніжний  щем.

Лягали  вони  золотом  червоним
На  листяні  дерева  і  кущі,
Я  ж  опинилась  в  осені  полоні
І  душі  наші  стали  не  чужі.

Як  і  усі,  я  в  неї  закохалась,
Хоча  цього  й  не  мала  на  меті,
Із  вітром  на  берізках  колихалась,
Перебирала  коси  золоті.

Коли  ж  діждусь,  як  ранок  заблукає
У  марева  кудлатій  бороді,
У  жовтолистім  лісовім  розмаї
Грибочки  я  шукатиму  тоді.
26.10.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757289
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2017


Учора ще одна свіча згоріла

(Учора,  7.09.2017,    під  Авдіївкою  загинув  ще  один  укр.  воїн.)

Учора  ще  одна  свіча  згоріла…
І  над  промзоною    увись  душа  знялась…
Ще  сонце  вересневе  землю  гріло…
Чом  доля  врятувать  не  спромоглась?
Застигло  у  німім  риданні  небо
Над  полем,  де  Авдіївка,  в  четвер…
Скількох  ще  українців  туди  треба?  –
Серця  запричитали  всі  тепер.

А  згодом  вдома  свічечка  горіла
Й  рікою  сльози  бігли  із  очей…
Упала  мати  на  холодне  тіло
І  біль,  немов  метал,  її  пече:
Чому  ж  синочка  в  неї  відібрали
Й  за  що  насправді  ще  трива  війна?
Невже  то  доля  з  нею  жарт  зіграла  –
Її  і  нас  тривожить  таїна.  
8.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757286
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 26.10.2017


Зустрілось літечко з осінньою добою

Зустрілось    літечко    з    осінньою    добою,
Щоб    вересню    вудила    передать,
А    та    відповіла    йому    любов’ю,
Зраділа    почуттям    отим    вода.

Городи    запишались    врожаями,
У    золоті    діброви    і    ліси,
Громи    стомились    –    більше    не    дрижали    –
Боялись    край    позбавити    краси…
9.08.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757069
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017


Осінній ранок – то не просто казка,

Осіння  ніч  в  кишенях  сни  тримала,
Ділила  їх  на  всіх-усіх  людей,
А  коли  ранок  вирветься  з  туману,
Тоді  й  дорогу  сонечко  знайде.

Прорве  воно  завісу  щільну,  сиву
Несмілим  першим  променем  згори.
Нечітко  ляже  в  мареві  курсивом,
Як  свідок  осені  й  ранкової  пори.

Ще  вітер  не  насмілився  повіять,
Красу  боїться  ранку  сколихнуть.
В  росі  купають  айстри  свої  вії,
Щоб  сонечку  закохано  моргнуть.

Осінній  ранок  –  то  не  просто  казка,
Що  з  марева,  мов  човен,  виплива,
Він  той,  хто  для  душі  дарує  ласку,
Яку  не  передати  на  словах.
21.12.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757068
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2017


Повнить серце журба осіння

Трави  після  жаркого  літа
Притомилися,  ледь  живі,
Мов  карлючки,  заклякли  квіти,
Забілів    лише    деревій.

Його  кругла  з  суцвіть  долоня
Себе  осені  простяга,
Та  ж  свої  золоті  корони
На  дерева  й  кущі  вдяга.

Вітер  бавиться  жовтолистом,
Що  зненацька  злітає  вниз,
Коли  ж  він  починає  злиться,
Рве  щосили  і  всім  болить:

І  листкам,  що  від  ран  страждають
На  холодній  блідій  траві,
І  гілкам,  котрі  голі  мають,
Зустрічатимуть  вітровій.

Повнить  серце  журба  осіння
За  красою  і  за  теплом,
І  шукає  душа  спасіння,
Щоб  весною  зійти  зелом.
18.10.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756917
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017


Дивлюсь, як осінь з золота тче казку

Дивлюсь,  як  осінь  з  золота  тче  казку
І  запряга  стривожені  вітри,
Ліс  одягає  жовтооку  маску,
Грибочками  засіяв  і  бугри.
Як  небо  нахилилось  над  землею,
Купає  землю  росами  й  дощем,
Вночі  чарує  жовтою  зорею,
І  будить  в  серці  дивно-ніжний  щем.

І  оповита  тишею-журбою
Осінню  ніч  вартує  ще  й  вода,
Під  зоряною  виспиться  габою.
Між  очеретом  сріблом  прогляда.
А  коли  сонце  день  новий  розбудить
І  павутинням  гілля  заснує,
Такого  дива  очі  не  забудуть…
В  душі  моїй  так  затишно  стає!..
10.11.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756916
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017


Тривожний час. Війна кипить на сході…

Тривожний  час.  Війна  кипить  на  сході…
Танцює  танго  Путін  на  хрестах,
Та  ми  не  віддамо  уже  свободи
Й  наш  спротив  до  рашистів  вироста.

Немає  в  світі  ще  такої  сили,
Щоб  закувала  волю  в  кайдани,
А  чи  змінити  колір  неба  синій.
Хоч  не  були  готові  до  війни,

Та  маєм  дух,  а  він  сильніший  зброї,
У  ньому  все:  і  мати,  і  земля.
Це  він  народжує  і  в  бій  веде  героїв,
І  рани  після  бою  ізціля.

Щоби  раділа  Україна  дітям,
І  не  чорніло  сонце  ув  очах,
Воно  також  радіє  й  краще  світить,
Коли  плече  торкається  плеча.

Єднаймося  ж  усі  в  кулак,  єдиний,
І  перемогу  викрешем  в  борні.
Тоді  лиш  прийде  світла  та  година,
Що  подарує  мир  тобі  й  мені!
31.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756758
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 23.10.2017


Село моє рідне

Село  моє  рідне  –  краса  незрівнянна,

Криниць  глибина  в  тобі  й  шепіт  хлібів,

Від  тебе  стежина  вела  і  від  мами.

Несу  ці  два  образи  завжди  в  собі.


Село  моє  –  то  сторона  веселкова

З  травневою  свіжістю  квіту  садів,

Всевишній,  повісивши  в  небі  підкову,

Помітив  для  мене  місцини  святі.


Село  моє  –  мною  не  випита  казка,

Де  гай  потонув  у  піснях  солов'їв.

Самотньо  коли  на  душі  мені  й  важко,

Думками  лечу  до  притихлих  ставів.


Село  моє,  ти  мій  початок  для  пісні,

Де  верби  схилились  в  зажурі  своїй,

До  тебе  вертатиму,  доки  не  пізно  –

Хрести  там  чекають  моєї  сім'ї.
11.10.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756754
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.10.2017


У ранки сиві осінь заблукала

Осіння  нічка  зорями  розквітла,
Коли  зустрітись  мали  ти  і  я.
Згори  лилося  чародійне  світло  -
То  місяць  посміхався  звідтіля.

У  ранки  сиві  осінь  заблукала,
Вони  ж  пили  росу  з  її  долонь.
Вітри  крилаті  бавились  квітками,
Поки  знов  ніч  усе  взяла  в  полон.
25.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756523
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017


Осіннє

Дрімають  трави  попід  килимами,
Луги  й  галяви  в  росяних  стежках…
На  потемнілі  води  у  лиманах
Жовтневий  день  краплинками  стіка.

Стомившись  він  у  вечір  шкандибає.
Все  ж  не  забув  приспати  комарів.
А  сонце  небом  землю  застібає.
Переступає  ніч  святий  поріг…

Із  нею  й  місяць  виплив  на  доріжку,
Щоб  засвітити  зоряні  вогні.
Душа  за  день  теж  притомилась  трішки,
Нагадує  про  сон  вона  мені.
14.08.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756522
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017


Батькова молитва (Слова для пісні)

Де  барвінок  синій  
Килим  постелив,
Тато  свого  сина
До  грудей  тулив…  
Батькові  долоні
Теплі  і  тверді,
Вогкі,  ледь  солоні,
Все  життя  в  труді.

[i]Приспів:[/i]
«Не  буває  в  світі
Більшої  біди,
Коли  гинуть  діти
І  нема  води,
Як  земля  палає
Й  плачуть  матері,
Як  вогонь  над  плаєм
Й  чорний  диск  вгорі.»

Батькові  в  волосся
Впала  сивина  –
В  пізню  його  осінь
Забрела  війна.
Чується  молитва
З  вуст  його  й  землі:
Не  були  щоб  вбиті
Батько  й  син  в  борні.

[i]Приспів.[/i]
«Не  буває  в  світі
Більшої  біди,
Коли  гинуть  діти
І  нема  води,
Як  земля  палає
Й  плачуть  матері,
Як  вогонь  над  плаєм
Й  чорний  диск  вгорі.»

Де  барвінок  синій
Килими  стелив,
Внука  вже  –  не  сина
Дід  тепер  тулив,
І  з  грудей  молитва
Лине  мовчазна,
Та  її  Всевишній,
Вірю,  розпізнав:

[i]Приспів.  [/i]
«Не  буває  в  світі
Більшої  біди,
Коли  гинуть  діти
І  нема  води,
Як  земля  палає
Й  плачуть  матері,
Як  вогонь  над  плаєм
Й  чорний  диск  вгорі.
Хай  земля  квітує
В  обіймах  весни,
Небо  сторожує
Лиш  спокійні  сни.»
10.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756414
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.10.2017


Про народ

Приречений  народ,  що  не  вберіг
Історію  свою  і  рідну  мову,
Його  чека  найважча  із  доріг,
Котру  він  починає  знову  й  знову.

А  коли  він  стає  іще  й  сліпим,
Манкуртом  виглядає  тоді  в  світі,
Щоб  вижить,  має  націю  зліпить
І  до  керма  поставити  еліту.
8.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756399
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2017


На шляху війни

Колисала    ніч    розлуку,
Падали    зірки,
Потонули    в    тиші    звуки…
На    землі    –    пташки.
Нічка    тишу    колисала,
Проганяла    сни,
А    в    бійця    життя…    згасало
На    шляху    війни.
Ніч    у    очі    заглядала,
Проганяла    смерть,
А    коли    уже    світало,
Напоїла    вщерть
Не    росою,    а    водою,
Що    лилась    дощем,
Й    розминувся    він    з    бідою,
Легшав    біль    і    щем.
Ніч    розлуку    колисала,
Зірку    ж    –    зберегла.
Долю    хлопцю    врятувала
Дівчина    з    села…
3.01.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756076
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017


Кричала душа вдовина

Кричала      душа      вдовина
І      сліз    їй    не    вистачало…
Сьогодні    вона    вже    сина…
В    труні    із    АТО    стрічала.

Такого    ще    молодого,
Без    батька    зростав    із    нею,
Раненько    він    став    на    ноги,
Мов    Бог,    дорожив    сім’єю.

І    вмить    ожила    картина,
Далека,    сумно-тривожна:
Синок    був    зовсім    дитина    –
Забути    таке    як    можна?!..

Тоді    із    Афганістану
Доправили    чоловіка,
Так    рано    вдовою    стала
Тай    буде    уже    довіку.

І    серце      геть    розривалось,
І    глухо    душа    стогнала,
І    плечі    вдови    здригались…
За    що    їй    такий    аналог?
18.02.2015.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756072
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 19.10.2017


Привезли чоловіка із зони АТО

Привезли    чоловіка    із    зони    АТО,
Щоб    у    рідній    землі    поховати.
А    чому    не    з    війни,    те    не    скаже    ніхто…
Боїмося    війну    ми    війною    назвати?..
Що    війна    це,    те    визнав    уже    цілий    світ,
І    вогонь    там    смертельний    літає:
України    воює    найкращий    там    квіт
І    вночі,    і    удень,    і    коли    ледь    світає.

Поховають    бійця,    як    належить,    як    слід,
Та    від    того    матусі    не    легше.
Смерть    і    цю    проковтне    Україна    і    світ?
Втрата    сина      далеко    не    перша.
Тисячі    полягли    у    нерівнім    бою,
І    без    бою    також    вже    без    ліку,
Захищаючи  землю,    родину    свою,
Люди    ж    ті    були    різного    віку.

Прогримить    над    могилою    залп    –    не    салют,
Спорожніє    душа    і    знеможеться    серце.
І    усі    цю    війну    у    думках    проклянуть.
Завтра    ж    знову    в    АТО    відправлятимуть    берци…
1.10.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756029
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 18.10.2017


Здригнувся світ: іще одна війна?

Здригнувся    світ:      іще    одна    війна?!
На    цей    раз    в    миролюбній    Україні?
То    Кремль    кордони    знов    свої    міня,
Не    будь    же,    світе,    ти    такий    наївний.

Він    Крим    купив,    заміривсь    на    Донбас,
Щоб    дух    наш    перевірити    і    влади,
Та    швидко    зуби    обламав    об    нас,
Хоч    у    генштабі    і    багато    гадів.

Попереду    багато    ще    боїв,
І    жертв    народних    буде    ще    багато,
Та    землі    ми    захистимо    свої
Й    збудуємо    собі    нову    вже    хату.
18.09.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756027
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.10.2017


Заплакав росою ранок

Заплакав    росою    ранок,
Як    сина    її    убили…
Тяжка,    незагойна    рана
В    душі    у    матусі    нила:
Чому    розтоптали    право
Її    мать    живого    сина?
За    що    була    ця    розправа,
За    колір,    за    жовто-синій?

Син    так    любив    Україну
Від    Заходу    і    до    Сходу,
За    що    ж    він    тоді    загинув    –
Продовжувач    свого    роду?
І    тихо    сльоза    стікала,
І    кров’ю    волало    серце,
А    з    ними    –    і    дні    тікали…
Життя    вже    не    мало    сенсу…

Та    є    материнська    сила,
Свята    і    непереможна,
Устане    вона    й    за    сина,
Загляне    у    серце    кожне
Й    поділить    загальне    лихо
На    всіх    –    по    дрібній    частині    –
Такий    заповіт    великий
Дістала    вона    від    сина.

І    плакав    росою    ранок,
Щоб    сили    ті    відновити,
Й    народу    глибокі    рани
В    росі    назавжди    втопити.
18.02.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755793
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 17.10.2017


Постукали слова до мене

Постукали    слова    до    мене,
Щоби    у    вірші    їх    ввела,
Про    жито,    стигле    і    зелене,
Про    долю    рідного    села,

Й    про    неньку    нашу  –    Україну,
І    доленьку    її,    гірку,
І    про    красуню    Чураївну,
І    про    Дніпро    –    святу    ріку,

І    про    замріяну    калину,
Що    стереже    у    лузі    брід,
І    одиноку    тополину,
Що    український    славить      рід.

Слова…    Ви    друзі    мої    вірні
У    горі    й    радості    –    завжди,
І    це,    мабуть,    закономірно.
Врятуйте    ж    край    мій    від    біди!
3.09.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755787
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017


Це тільки штрих того, що відбувається

Гримить    війна    і    небо    розривається
Стрілою    вогняною    знов    навпіл,
А    на    землі    дівчатко    надривається,
На    ніжки    стаючи    свої    слабі.
Підняти    неньку    хоче,    закривавлену,
Мале    дитя    не    може    ще    збагнуть,
Чому    в    його    матусі    раптом    «вава»    є,
Що    до    життя    її    не    повернуть…
Плачем    дитячим    тиша,    приголомшена,
Дивилася    згори    на    чорний    дим,
На    дерево,    що    стало,    ніби    локшина,
І    на    стіну,    розсипану    в    ряди.
Це    тільки    штрих    того,    що    відбувається,
А    скільки    охопив    би    об’єктив,
І    показав,    як      кров’ю    упивається
Земля,      в    якій    міг    опинитись    ти?!
15.02.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755701
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 16.10.2017


Душа народу корчиться від болю

Душа    народу    корчиться    від    болю,
Адже    загарбник    ходить    по    землі.
Заміривсь    Кремль    на    нашу    долю    й    волю,
До    Криму    шлях    прокласти    тим    звелів,

Хто    тут    «під    кайфом»,    словом,      терористам,
Вести    під    прикриттям    російським    бій:
Тут    «зеки»    з    автоматами    й    артисти,
Їх    Батьківщина    –    Псков,    Кавказ,    Сибір.

Зима    і    дощ    вогонь    той    не    спиняють,
Хоч    по    коліна    у    крові    Донбас,
Росія    ж    «гумконвої»    посилає
Із    зброєю,    щоб    винищити    нас.

Давно    там    сміх    і    пісня    не    бриніли,
В    вогні    й    руїнах      весь    Донецький    край.
Там    серце    промислове    України
Спинилось,    бо    настав    російський    «рай».

Та    ворогові    нас    не    подолати,
Бо    наша    зброя    –    віра    і    любов,
Господарями    станемо    у    хаті,
Бо    з    нами    Правда    і    Великий    Бог.    
 3.02.2015.  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755699
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.10.2017


ТЕПЛОМ І ТУМАНАМИ ОСІНЬ БАГАТА

Теплом  і  туманами  осінь  багата  –  
Дерева  втопились,  і  річка,  і  хати.  
Важкою  росою  укрилась  верба,  
Аж  раптом  невидима  сила  зрива  
Жовтенький  листочок  і…  кидає  в  воду.  
«Шкода,  та  не  зміниш  закони  природи,  –  
Подумала  я,  задивившись  на  нього,  –  
Здається,  мене  кличе  на  допомогу.  
Чи  купіль  не  та  сиротині-листку?»  
В  тривозі  біжу  по  сирому  містку  
З  бажанням  листочок  таки  врятувати.  
Та  тільки  туман  його  встиг  заховати.  
30.10.2012  

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755525
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017


ЗАКРУЖЛЯЛА ОСІНЬ ПАДОЛИСТОМ

Закружляла  осінь  падолистом,
Захолола  річки  темна  сталь,  
Журавлі  в  тривозі  піднялися
Й  полетіли  в  невідому  даль.  
Опустилось  невеселе  сонце,  
Довше  спить  воно  вночі  тепер,  
І  росою  плакало  віконце,  
Проводжало  з  дому  і  тебе.  
Сиві  хмари  небо  застелили  –  
Теж  сумують  за  ясним  теплом.
Не  втрачають  чорнобривці  сили  –  
Їм  якби  завжди  так  і  було.  
28.01.2013  

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755524
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2017


Несміло наближалась осінь

Ще  літечко  дрімало  на  покосі
І  свіжим  листом  хвастав  зелен-гай,
Та  вже  несміло  наближалась  осінь.
Туман  частіш  над  річкою  лягав.

І  лиш  калина  осені  раділа
Й  на  сонці  гріла  ягідкам  боки.
А  скільки  ще  на  нас  чекає  діла,
Окрім  картоплі,  –  морква,  буряки!

Пора  осіння  хоч  і  невесела,
Та  найбагатша  з  давніх  пір  вона:
Доволі  стало  овочів  в  оселях  –
І  кварта  молодого  ще  вина!
6.09.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755273
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017


Чарує осінь

Чарує  осінь  і  єство,  і  око,
У  вишиванках  і  поля,  й  ліси.
Вони,  мов  килими,  вузькі  й  широкі,
Луги  застигли  в  обіймах  краси.

У  очереті  заховалась  річка,
Що  служить  раєм  птиці  водяній,
Віншує  сонце  голубу  ту  стрічку
І  все,  що  відбувається  на  дні.

Акації  в  бурштинових  сережках
Рукасте  гілля    тягне  догори,
Берізонька  майстерно  тче  мережки
Й  шепоче  казку  денної  пори.

Вітри  їй  розплітають  довгі  коси,
Мов  нареченій  з-під  вінця  колись.
Траву  прибрали  ранки  в  сиві  роси  –
То  вересень  із  жовтнем  обнялись.
4.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755272
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017


Колискова

Нічка,  темна,  крила  в  гори  
Опустила
І  на  небо  тихі  зорі
Запросила.
Поміж  них  пливуть  біленькі
Лебедята,
Діточок  несуть  маленьких
На  крилятах.

Вони  сни  несуть  чарівні
До  півночі,
Де  дрімота  закриває
Діткам  очі,
Тож  зручненько  ляж,  дитино,
На  крилятко,
Сни  корисні  для  людини.
Спи,  малятко!
21.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755160
рубрика: Вірші, Казки, дитячі вірші
дата поступления 13.10.2017


Стеле осінь листя

Стеле  осінь  листя  невпопад:
Під  кущі,  дерева,  у  калюжі  -
Килимками  зажовтів  і  сад.
Зеленіють  лиш  високі  ружі.

Квіти  ці  давно  вже  відцвіли,
Брилики  згубили  в  теплім  літі,
Горобці  свій  лемент  підняли  –
План  складають,  зиму  як  зустріти.

Пропливли  у  вирій  журавлі,
Десь,  мабуть,  до  моря  долітають…
Свіжі  скиби  чорної  землі
Трактори  в  полях  перевертають.
10.10.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755158
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2017


Посивіла земля полином проросте

Сипле    попелом    час,
Щоб    загоїть    Донбасу    рану,
Та    чи    вистачить    нас,
Щоби      пам’ять    від    болю      відмить,
Адже    в    кожній    душі
Ще    маячить    портрет    тирана,
Й    зашкарублі    брижі,
Без    яких    не    стають    людьми.

Скільки    зламаних    доль!
Хто    лічив    їх?    Та    й    чи    полічить?!..
І    у    душах    –    кордон,
За    яким    –    не    порожній    звук:
Там    –    молитви    слова
Й    передчасно    погаслі    свічі,
В    чорній    хустці    вдова
Й    тисячі    материнських    мук.

Не    одне    з    поколінь
Лікуватиме    спільну    рану,
Попіл    згаслих    полів
Намагатиметься    зцілить…
Посивіє    земля,
Полином    проросте,    мов    зранить…
Неба    сили    звелять
Україну    уже    не    ділить…
23.12.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755021
рубрика: Вірші, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2017


Знов подвигами дихає земля

І    настане    час,
коли    один    скаже:
«Слава    Україні!»
І    мільйони    
відповідатимуть:
«Героям    слава!»
Степан    Бандера
Знов    подвигами    дихає    земля  
І    Україні    добавляє    слави,
Сини    її    в    бою    проти      Кремля
Стоять    на    смерть.    Вони    міцніші    сталі.

Із    діда-прадіда    долала    вона    шлях,
Щоби    позбутись    рабства    і    неволі,
І    падали    найкращі    на    полях
У    боротьбі    за    України    долю.

Історія    у    пасмах    сивини,
Але    не    відцуралась    від    свободи,
Кривавими    були    шляхи    війни,
Та    не    зламати    дух    мого    народу!

Напівзруйнований    сьогодні    наш    Донбас,
Болять    землі    його    смертельні    рани,
Та    прийде    істини    великої    той    час,
Коли    здолаєм    і    цього    тирана.
28.04.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755012
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2017


Велика правда про УПА

Велика  правда  про  УПА

В  стогах  історії  ховалась,

Від  часу  навіть  загнивалась.

Німа  вона  була  й  сліпа,

Та  вижила,  прийшла  у  світ

Героїв  нації  назвала,

Їх  імена  крізь  товщу  літ

Прийшли  до  нас  і  запалали

Серця  святим  отим  вогнем.

Любов’ю  до  людей  розквітли,

Їх  більшало  із  кожним  днем,

І  темряву  прорвало  світло.  


Сьогодні  ще  іде  війна

Між  темним  мороком  і  сонцем,

Та  буде  названа  вина,

До  правди  хто  закрив  віконце,

Бо  нація  тоді  жива,

Коли  героїв  пам’ятає.

Ні  не  високі  це  слова  –

Такою  істина  свята  є.
2.06.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754884
рубрика: Вірші, Історична лірика
дата поступления 11.10.2017


З Днем народження, Ніло Гуменюк


Сьогодні  свято  в  Ніли  Гуменюк:

Народини  вона  в  цей  день  святкує,
 
Не  знаю,  як  у  неї  із  меню,

Та  справжнє  свято  всіх  завжди  лікує.


Шлю,  Ніло,  побажань  Вам  цілий  пуд,

Здоров’я  кріпкого  і  щастя  повні  чаші,

Сьогодні  треба  про  усіх  забуть  –

Радіють  хай  душа  і  серце  Ваші!
11.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754881
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 11.10.2017


Згадалося усе, що відбулось

Упали  роси  на  життя  покоси  
Тай  оживили  півсухе  зело,
Хоч  у  душі  моїй  розквітла  осінь,
Згадалося  усе,  що  відбулось:
Дитинства  незаплетені  косички,
Кохання  першого  невипите  вино,
Й  оті  далекі,  недитячі  звички,
І  батькова  криниця  з  темним  дном.

Те  джерело  краси  і  прохолоди,
Хлібів  стіна  в  задимлених  полях,
І  вулиця  з  корінням  мого  роду*  –
Прапращурів  моїх  свята  земля.
Не  полинами  спогади  лягають  –
Солодкощемним  трунком  у  душі,
Й  краплинками  минулого  збігають,
Наповнюючи  тим  теплом  вірші.  
9.10.2017.
*У  нашому  селі  Верескуни  була  центральна  вулиця  Ходаки,  де  за  моєї  пам'яті,  крім  сім'ї  мого  дідуся,  жили  сім'ї  його  двох  братів  та  близьких  родичів  з  прізвищами  Ходак.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754645
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017


Чуття своєї матері Вітчизни

[b]("Чуття  своєї  матері  Вітчизни

Живе  у  її  дочках  і  синах",[/b]  -  такими  словами  почав  свій  коментар  до  мого  твору  відомий  поет  Олекса  Удайко.  Не  могла  я  не  продовжити  його  думку.)

Чуття  своєї  матері  Вітчизни

Живе  завжди  у  дочках  і  синах

Від  подиху  найпершого  й  до  тризни,

Аж  поки  доля  лет  років  спиня.


Й  немає  почуттів,  дорожчих  серцю,

Котрі  всотав  від  мами  з  молоком.

І  коли  Гімн  виконував  в  ясельцях,

І  коли  став  дорослим  козаком.


Й  тоді,  коли  зустрілася  козачка,

Опорою  що  стала  для  плеча,

Котра  з  дитинства  ще  була  смільчачка.

Вкраїну  матір'ю  вдвох  стали  величать.


Сьогодні  ворог  землю  навпіл  крає,

В  Донбасі  –  зрада,  вогняна  гроза,

Зі  зброєю  козачка  –  не  в  коралах,

Він  –  теж.  Повернуть  ворога  назад.
7.10.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754642
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017


Ми не були з Росією братами


Ми  не  були  з  Росією    братами

Й  історія  засвідчила  про  це  –

Ми  у  Європу  є  й  були  вратами  

І  мали  незап’ятнане  лице.

Земля  котилась  впевнено  і  кволо

Й  стогнала  Україна  у  ярмі,

Та  мріяла  про  мир  вона  і  волю,

Хоча  кинджал  в  душі  її  стримів.


Ми  не  були  з  Росією    братами  ,

Коли,  мов  діти,  гралися  в  Союз,

Тоді,  як  в  кращих  голови  злітали,

Не  відчували  справжніх  її  уз.

Сьогодні  час  кинджал  той  витягати,

Тяжкі  загоїть  рани  вікові,

Навчитись  матір,  землю  шанувати,

Намітити  шляхи  собі  нові.
1.08.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754468
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2017


З тобою ми… чужі


Незатишно  і  порожньо  в  душі…

Ясніла  в  косах  вицвіла  мережка…

З  тобою  ми  давно  уже  чужі

І  порізно  життя  долаєм  стежку.


Із  холоду  ти  ткав  свої  слова,

Душа  від  них  на  кригу  замерзала,

І  холоднішим  кожен  день  ставав,

Змією  в  серце  думка  заповзала.


«Хіба  замкнувсь  для  мене  інший  світ?

Чи  слів  у  світі  не  існує  інших?

Хіба  мені  вже  так  багато  літ?    –

Запитую  себе  щоразу  в  віршах.
25.11.2015.  


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754466
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2017


У золото діброви одяглися

У    золото    діброви    одяглися
І    клен    вогнем    червоним    загорівсь,
Тепер    у    нього    не    зелене    листя.
Над    ним    тривожать    небо    журавлі.
Стоять    ліси    в    зажурі,    у    глибокій,
І    терен    від    печалі    посинів.
Царює    всюди    осені    неспокій,
Тож    терен    його    віддано    стеріг.
Вітри    засіли    у    сосновім    гіллі,
В    намисті,    у    червонім,    дикий    глід,
Калина    поспішає    на    весілля,
Туманом    пахнуть    трави    із    боліт.
Проворна    білка    мчить      за    жолудями,
Мов    верхолаз-висотник    по    дубах,
В    дупло    чуже    вона    не    заглядає,
Коли    несе    гостинці    у    зубах.
3.05.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754394
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 08.10.2017


Життя – політ

Життя  –  політ  у  вись,  у  невідому,
Коли  позаду  слід  –  твої  роки,
Твої  здобутки,  помилки  і  втома,
І  берег  твій  життєвої  ріки.

Життя  –  це  є  твої  у  завтра  кроки,
Коли  крізь  біль  ступаєш  і  багно,
Це  муки  повсякденні  і  уроки,
Й  тоді,  як  жить,  тобі  не  все  одно.

Життя  –  дорога,  долею  ведома,
Коли  у  тілі  й  мудрості  ростеш,
Коли  порядок  у  душі  і  вдома,
Та  не  бува  воно  легке,  просте.

Коли  ж  політ  угору  не  вдається
Й  ти  втратив  сенс,  а  чи  зламав  крило,
Чи  доля  ненароком  посміється,
Тримайся,  не  впади  на  саме  дно.
6.10.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754389
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017


Підкрадається вже осінь

Підкрадається  вже  осінь  –
Обережний  чути  крок  –
Золоті  обнови  просить
У  завбачливих  зірок.
Ще  отаву  коси  косять;
Це  –  остання  сіножать,
Ластівки  снують-голосять,
Навівають  тихий  жаль.
У  садочках  рум’яніють,
Посміхаються    плоди.
Як  тумани  засивіють,
Осінь  зайде  і  сюди.
Сяде  бджілкою  на  віти,
На  дерева  чи  кущі,
Зацілує  ніжно  квіти
Й  тепло  стане  на  душі…
6.09.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754228
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2017


Я долю витчу

Я  долю  витчу  власними  руками,
Щоби  мені  покірною  була,
Щоби  не  насміхалась  над  роками
І  польовими  маками  цвіла.
А  поміж  ними  житечка  колосся,
Щоби  життю  всміхалася  не  раз,
Легеньким  сріблом  розлилась  в  волоссі  –
А  це  найкраще  із  усіх  прикрас.

Я  долю  свою  вишию  руками
На  сірому  життєвім  полотні
І  простелю  святими  рушниками,
Щоб  ніг  не  поколоти  на  стерні.
Земля  і  хліб  –  щось  є  цього  дорожче,
Як  мак  цвіте  і  в  росах  свіжий  слід,
А  понад  ним  –  небесні  сині  очі…
Який  казковий,  все-таки,  наш  світ!
5.09.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754227
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017


Понад краєм осінь пропливає

Понад  краєм  осінь  пропливає,
Золоті  розвішала  дощі,
Землю  вони  спраглу  напувають
І  грибочки  кличуть  під  кущі.
 
Заглядає  осінь  і  в  озерця,
Засинають  росяні  стежки,
Забавляють  небайдуже  серце
Одинокі  у  гаю  пташки.

Не  танцює  листя  ще  в  таночку,
Ще  рясніють  фруктами  сади,  
В  золотих  берізоньки  сорочках
З  літом  попрощались  назавжди.

Осідлало  землю  сіре    небо,
Заблукало  в  сіро-жовті  сни.
Опустили  в  воду  коси  верби,
Думатимуть  думу  до  весни.

Понад  краєм  осінь  пропливає
В  сарафані  жовтому  й  вінку,
В  келихи  наливки  наливає,
Готувала  з  літа  ще  яку.  
26.09.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754017
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 06.10.2017


Живе в мені моя любов

Коли    земля    із    сонцем    повінчалась
І    землю    заквітчав    зелен-розмай,
Вона    стає    безмежно-величава    –
Це    мій    усе,    це    український    край!

Десяток    сьомий    доля    розміняла,
Але    жива    в    мені    моя    любов
Ще    з    тих    часів,    як    мати    пеленала,
І    поки    душу    в    небі    стріне    Бог.

Від    сивих    гір    під    зорями    в    Карпатах
До    берегів,    освячених,    Дніпра
Моя    земля,    єдина  і    багата    –
Країна    хліба,    волі    і    добра.  
16.07.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754011
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 06.10.2017


Для них Україна – мати


Нові    сторінки    печалі
Гортає    моя    земля,
Про    весну    птахи    кричали
Й    про    напад    на    Крим    Кремля.
Схотіла    світ    перекроїть
Кремлівська    важка    рука,
Та    наших    нових    героїв  
Ніщо    уже    не    зляка.

Озброєні    сильним    духом,
Де    віра    й    любов    сплелись,
Такі    ж    вони,    відчайдухи,
Як    предки-діди    колись.
Ідуть    і    у    бій    без    зброї,
Боронячи    власну    честь,
За    землю    –    не    за    корону,
Бо    вільна    в    них    кров    тече.
Таких      –      ані    залякати,    
Ні    кулею    не    спинить,
Для    них    Україна    –    мати,
Вони    ж    є    її    сини!
24.03.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753873
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017


Про війну важкі сторінки


Знов    газет    сторінки    гортаю,
Про    війну    важкі    сторінки,
За    синочком    чужим    ридаю:
Чом    же    не    вберегли    зірки?

І    чому    брат    стріляє…    в    брата?
Ні,    земля    цього    не    простить.
А    закинуть    свого    за    грати?    
Душу    ж      власну    занапастить!

Просинайтесь,    заблудлі    люди,
В    нас      одна    і    земля,    й    Дніпро,
Так    було    і    так    завжди    буде:
Не    скорити    війні    добро!
14.08.2014.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753869
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2017


Я вийшла з хати осінь зустрічати

Зібрало    літо    висохлі    покоси,
І    солов’ї    закінчили    пісні…
В    вікно    до    мене    обізвалась    осінь  –
Дощу    то    краплі    стукали    рясні.

Я    підійшла    до    вмитого    віконця,
Побачити    хотіла    стукача,
Чекала,        щоби    виглянуло    сонце,
Щоб      осінь    також    виплило    стрічать?

Вона    ж    стояла    в    золотавих    ризах,
З    букетом    чорнобривців    у    руці,
Найбільшим    же    було    мені    сюрпризом
На    жовтій    сукні    мокрі    горобці.

Я    вийшла    з    хати    осінь    зустрічати.
І    серце    огорнув    незримий    щем;
Хотілося      не    плакати    –    кричати:
Плили    ж    ключі    лелечі    під    дощем!

Тривожний    погляд    мій      летів    за    ними,
А    з    ним    –    моя    збентежена    душа.
Пташині    голоси    були    сумними…
Лиш    осінь    за    ключем    не    поспіша…
22.10.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753648
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017


Я не знаю такого народу

Я    не    знаю    такого    народу,
Щоби    стільки    в      житті    відстраждав,
Мож’    тому    йому    Бог    в    нагороду
Незалежність      нарешті    подав.
Та    не    хоче    ніяк    відпускати,
Тягне    знов    у    «союзне    багно»
Та,    що    «старшим»    назвалася    «братом»,
Без    Украйни    їй    не    все    одно.

Вона    звикла    людей    таврувати,
Як    робила    вже    цілі    віки,
Клин    розбрату,    мов    цвях,    забивати,
Щоб    народи    жили,    як    вовки.  
Та    народ    мій    змужнів,    помудрішав,
Крихти    правди    нарешті    зібрав,
Він    у    світі    займе    свою    нішу,
Все    поверне,    що    ворог    украв.
14.08.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753645
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 04.10.2017


Гаптує осінь диво-килими

Гаптує  осінь  диво-килими  –
Зна  ж  бо,  немає  кращої  майстрині,
Коли  ж  обійме  ставу  гладь  крильми,
Від  подиву  вода  у  нім  застигне.
Побачивши  земний  казковий  рай,
Гроза  остання  простір  сколихнула,
Осінній  день  пташок  у  гурт  збира
Й  земля,  здалось,  полегшено  зітхнула.

Гарцює  жовтень  в  вітру  на  крилі,
Обтрушує  з  дерев  останнє  листя,
Втекло  далеко  літо  у  брилі,
І  журавлі  у  небо  піднялися.
У  гай  шукає  стежку  листопад,
Простеле  скоро  килими  із  листя,
А  коли  їх  накриє  снігопад,
Заснуть  листочки,  мов  дитя  в  колисці.
6.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753519
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017


Де красу таку я ще знайду

Осінь  –  не  лише  дощі  й  морози,
Це  краса,  яку  ще  пошукать,
Це  пора,  де  віршів  більш,  ніж  прози,
Ця  пора  –  володарка  багать.

Ще  не  стогнуть  снігом  вітровії,
Сумом  дощ  у  відра  не  бринить,
Гладить  сонце  айстрам  довгі  вії,
А  між  ними  –  срібно-біла  нить.

Бабиного  літа  павутина
Вишила  мережку  і  в  саду.
Білий  вельон  теж  повис  на  тині…
Де  красу  таку  я  ще  знайду?
4.10.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753515
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2017


За небокрай ховалися лелеки

За  небокрай    ховалися  лелеки,
В  повітрі  ще  висіли  голоси…
У  теплий  край,  незвіданий,  далекий,
Птахи  летіли  і  журбу  несли.  

Упали  голоси  ті  на  тополі
Осіннім  сиво-сонячним  дощем,
І  хоч  теплу  раділи  луг  і  поле,
В  моєму  серці  обізвався  щем.  

Бентежною  стежиною  стелились
Ті  голоси  на  саме  дно  душі.
Я  ж  хочу,  щоб  їх  крила  не  стомились
І  втрапили  в  мої  нові  вірші.
5.10.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753425
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017


Україна моя котрий рік у війні

Україна  моя  котрий  рік  у  війні  –
І  себе,  й  цілий  світ  рятує.
Її  вірні  сини  полягли  у  борні
За  свободу,  мов  хліб,  святую.

Україна  стріча  на  колінах  синів,
Біль  мечем  розриває  груди:
Скільки  ще  ця  війна  в  нас  поставить  хрестів,
Скільки  свіжих  могил  ще  буде?

Україна  ховає  найкращих  дітей…
Геноцид,  чи  ціна  за  волю?
Тільки  Бог  один  знає  всю  правду  про  те,
Як  нам  вибороть  кращу  долю.

Україна  у  ранах  кривавих,  важких,
Від  так  званих  «братів»,  лукавих,
Це  вони  гнули  нас  не  роки,  а  віки,
Смертю-голодом  не  злякали.

Україна  жива.  Й  хоч  болючі  шрами
Нагадають  не  раз  про  себе,
Гордо  пройде  вона  через  війни-шторми
Й  сонце  волі  освятить  небо!
5.05.2017.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753424
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.10.2017


Я долю вишию

Я  долю  свою  вишию  нитками
На  сірому  життєвім  полотні,
Які  б  випробування  не  спіткали,
Шляхи  свої  пройду,  хай  і  складні.

Узори  вишивати  ті    непросто,
Та  старанно  стелитиму  свій  ряд,
Не  є  в  житті  високого  я  зросту,
Людські  закони  буду  підкорять.

На  полотна  буденно-сірім  фоні
Червоних  маків  вишию  я  ряд
І  голуба  біленького  в  долонях,
Під  ним  –  слова  про  мир  хай  зазорять.

Вогнем  вони  горітимуть  любові
До  України  –  отчої  землі,
Тож,  люди,  станьмо  всі  самі  собою,
Адже  сам  Бог  любить  її  велів.
14.03.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753247
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 01.10.2017


То осінь… зачепилась

Вгорі  над  нами,  мов  завмерли,  хмари,
Розіп’ятий  заткавши  небокрай,
А  у  долині  м’ята  всіх  дурманить,
І  манить  ліс  грибочків  назбирать.

То  осінь  за  пеньочок  зачепилась,
Готує  землю  й  небо  до  зими:
Вдень  сонце  світлим  м’ячиком  котилось,
А  ранки  одягалися  в  дими.

Куйовдить  часто  ранок  мокру  тишу,
І  сплески  риб  частенько  спокій  рвуть.
Маленькі  хвильки  осоку  колишуть,
Ховаючи  свої  сліди  в  траву.
15.10.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753235
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2017


Плине Ворскла

Поміж  трав  і  лісів
Плине  Ворскла  і  слухає  тишу,
А  над  нею  присів,
Повний  місяць  у  сяйві  легенд.
Чую  я,    як  вода
Прохолодою  ранньою  дише.
Ще  вітрець  не  гойдавсь  –
Він  удень  головний  диригент.

Тихо  Ворскла  пливе  –
Оксамитом-водою  хлюпоче,
А  як  день  оживе,
Засміються  ліси  серебру,
Зацвітуть  береги,
Адже  знають,  як  річечка  хоче
Свою  долю  вручить
Незрадливому  батьку  Дніпру.
5.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753065
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017


Курличе осінь в піднебессі журавлем

Курличе    осінь    в    піднебессі    журавлем,
Дарує    золотаві    всім    дукати,
На    землю    сірим    падає    дощем,
До    цього    восени    нам    не    звикати.

Тоді    і    річка    часто    в    мареві    дріма,
Здається,    й    вітер    ніби    утопився,
Ніяких    птахів    на    воді    нема.
В      тумані      ранок    теж    з    дороги    збився.

Та    сонечко    пошле    на    землю    день
І    річку    радо    визволить    з    туману,
Бадилля    висушить,    уже    не    молоде,
Напоїть    осінь    м’ятою-дурманом.
3.11.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753061
рубрика: Вірші, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2017


Розлились по землі чорні сльози…

Розлились  по  землі    
Чорні  сльози  біди  і  печалі…
Бандюки,  що  в  Кремлі,
Про  війну  навіть  не  прокричали,

Лізуть,  і  не  спинить
Біль  гіркий  у  серцях  материнських…
Гинуть  кращі  сини
Від  рук  чорних  снарядів,  чужинських.

В  чорній  смуті  земля,
Адже  діти  щодня  її  гинуть…
Кровопивці  з  Кремля
Їм  підступно  готують  могили.

Та  мине  полоса  –
З  болю  чорного  вирвуться  люди,
А  святі  небеса
Скоро  синіми  й  мирними  будуть.
20.02.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752885
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017


Чекаю знов я і боюсь новин

Чекаю  знов  я  і  боюсь  новин
Із  неспокійного  нам  рідного  Донбасу,
Де  гинуть  люди  наші  без  провин
Від  куль  і  мін,  і  вибухів  фугасів.

Там  кров  живу  без  міри  п’є  земля,
Повітря  цідить  стогін  в  тому  краї...
О,  скільки  ж  ти  200-их  звідтіля
Зустріла,  земле,  й  плачучи,  каралась!

Ці  терористи  чи  бойовики
Насправді  ж  є  солдатами  Росії,
Нас  ненавиділи  і  мучили  віки,
Бо  пустота  у  душах  їх  засіла.

Та  вірю,  прийде  справедливий  суд,
І  кожен  з  них  отрима  гідну  плату:
Всі  винні  кару  Божу  понесуть,
Хто  є  сьогодні  зла  й  брехні  солдати.  
16.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752878
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017


Їде син додому… в домовині…

Закружляли  клини  журавлині…
Зажурились  осінь  і    земля:
Їде  син  додому…  в  домовині…
З  кулею  у  серці…  звідтіля,
Де  народ,  обдурений  роками,
Ще  бажав  вернутись  до  «совка».
Там  Росія  підлими  руками
Долю  загубила  юнака.

Тужить  ненька…  рученьки  ламає…
Журавлі  принишкли  угорі  –
Домовину  з  сином  піднімають    
Побратими  в  рідному  дворі.
Заридали  людоньки  довкола…
Зляканий  сховався  в  будку  пес…
«Не  дай,  Бог,  дітей  ховать  нікому!»  –
Линуло  тремтливо  до  небес…
13.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752707
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2017


Моя любове, я до тебе лину

Моя  любове,  я  до  тебе  лину
На  крилах  мрій,  що  виткали  слова,
Через  роки  між  журавлиним  клином
Пташиною  я  буду  пропливать.

Не  розгублю  в  польоті  свої  сили,
Хай  виллються  у  світлі  почуття,
Котрі  б  вогонь  надій  не  загасили,
Щоб  не  сіріло  маревом  життя.

Моя  любове,  виткана  із  квітів,
У  краплях-кришталях  ранкових  рос,
Давно  вже  на  крилі  своєму  діти,
А  ти  жива  і  в  спеку,  і  в  мороз.

Я  запрошу  весну  у  свою  душу,
Позичу  в  сонця  віри  і  тепла,
Любов  мою  ніщо  вже  не  задушить,
Якою  б  доля  в  мене  не  була.
20.06.2016.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752706
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 28.09.2017