Дарія Типчук

Сторінки (2/160):  « 1 2 »

Жінко, дай спокою людям

Жінко,  дай  спокою  людям,
А  передовсім  собі!
Бо  твоїм,  вже  не  надцять,  будням
У  свята  не  перерости  !
Не    натягуй  заново  нерви,
Бо  не  схожі  на  жодну  струну  ...
А  які  чудернацькі  маневри  
Майстром  вкладені  у  стрілу!
Зауваж,  стрілець  не  мудрує,
З  чим  і  як  вона  полетить  ...
Залежить,  як  майстер  змайструє,
Й  що  вкладе  у  потрібну  мить...
Хоч  у  кожен  твій  чорний  хрестик
Вшиваються  білі  думки,
Не  старайся  щось  людям  донести,
Коли  в  них  свеблять  язики!
І  якщо  включають  тривогу,
Разом  з  нею  не  скигли,  а  вий!
При  відбої    будь  вдячна  Богу
За  далеких  й  близьких,  хто  живий...

 .  ....  ......  ....,  ........  ....  ....  .  .....  !
 
Жінко,  дай  серцю  спокій!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024


Відпускаю тебе, мій любий

Відпускаю  тебе,  мій  любий.
Йди  у  світ,  іди  поміж  люди
Та  не  цурайся  дому
І  тих,  хто  чекає  у  ньому.
Хай  складається  все  найкраще
Хай  серденько  повниться  щастям,
Але,  відчувши  утому,
Повертайся,  рідний,  додому  .
А  роки  летять,  мов  хвилини,
Ще  й  коли  доросла  дитина  ...
Настане  час  відлітати,
А  коли  -  не  нам  вибирати.
То  й  живи  повноцінно,  сину!
Не  шукай  нічию  провину...
Живеться  -  тож  треба  жити  ,
І  нічого  Бога  гнівити!
Відпускаю  тебе,  рідненький
І  до  Бога  молюсь  тихенько,
Щоб  на  твоїх  усіх  дорогах
Була  Його  допомога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023


Блаженна жінко

Блаженна  жінко,  бережи  цю  мить,  -  
Пройшовши  біль,  Рай  на  руках  тримаєш,  
А  він  ще  спить.  Так  тихо-мирно  спить...  
Що  ж  відбулось  -  ти  ще  й  сама  не  знаєш.  
Прекрасна  жінко,  Рай  тебе  змінив.  
Що  було  до,  вже  значення  не  має...
Жіночий  Рай  -  це  диво  з  понад  див,  
На  нього  сам  Господь  благословляє.  
Преніжна  жінко...  Пісне  із  пісень...  
Тепер  ти  надзвичайну  силу  маєш,  -    
Турбота  і  тепло  із  дня  у  день  
Зростають  там,  де  кожен  крок  ступаєш.  
Тендітна  жінко...  Бережи  свій  Рай,  
Хай  він  в  твоїх  обіймах  виростає...  
Щасливу  мить  у  серденьку  тримай,  
І  хай  Господь  тобі  допомагає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021


А хочеш?

А  хочеш,  я  нічому  тебе  не  віддам  :
Ні  весні,  ні  вітру,  ні  відстані,  
Ні  величезним  містам,  
Ні  жіночим  очами  вистрілам!?  
А  хочеш,  я  повірю  сильним  рукам,  
І  очам,  і  губам,  і  обіймам,
І  нашим  ніжним  ночам,  
І  світанкам  тим,  що  за  обрієм?
А  хочеш,  будеш  радістю  моїм  думкам,  
І  любов'ю,  й  надією,  й  вірою...  
Не  зраджу  і  не  продам,  -  
Удвох  прочитаємо  Біблію.  
             ...  хочеш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2021


Люблю тебе до нестями

Люблю  тебе  до  нестями!  
Все,  що  даєш  -    приймаю.  
Між  планетами  і  містами  
Чужих  мостів  не  шукаю.  
В  тобі  усе  -  ідеально,  -  
Не  нарікаю  даремно.  
Розяснюєш  дуже  детально,  
Доводиш  нові  теореми.  
Ти  створюєш  мою  вдачу  :
Події  формують  характер  -  
Я  тішусь,  що  іноді  плачу...  
Взаємозалежний  бартер!
Люблю  від  першого  крику  
До  подиху,  що  востаннє...  
Мов  намистини  на  нитку  
Ночі  і  дні  насиляю.  
Дорогоцінне  ти  моє!    
ЖИТТЯ!  І  я  точно  знаю,  
Що  я  не  одна,  а  з  Богом,  
Він  тебе  в  мене  вдихає!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021


А життя тобі - не квіточки

А  життя  тобі  -  не  квіточки...  
Не  спів  веселий  пташиний  
Це  долини  і  гори  й  шляхи,  
На  яких  час  від  часу  -  обриви.  
А  життя  тобі  не  промінці,  
А  велика  розжарена  куля.  
Тримай  міцно  її  в  руці!  
А  відпустиш  -  залишиться  дуля.  
А  життя,  мов  дарований  кінь...  
Не  заглядай  йому  в  зуби!  
Скільки  злетів  -  стільки  ж  падінь...  
Нарікання  ведуть  до  згуби.  
А  життя  тобі  не  квіточки,  
Не  спів  веселий  пташиний,  
Та,  одначе  ,  саме  вони  
Забезпечують"  кулі"  сили!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


Не слухай тих, хто каже "відпусти"

Не  слухай  тих,  хто  каже  "відпусти"  !  
У  них  для  цього  є  свої  мотиви...  
Час  все  розставить,    будуть  корективи...  
Хай  не  руйнують  люди  не  свої  мости!  
Не  слухай  тих,  хто  скаже  "захопи!  
Тримай  у  клітці  цю  малу  пташину"!  
Вона  й  не  хоче  волі...  Чи  ж  не  дивно?!  
Для  неї    воля  -  це  ознака  самоти.  
Не  слухай  зовсім!  Відключай  весь  звук!
Співставляй  у  тиші  різні  вчинки...  
Знай,  що  мудрість  "ніжної  дитинки"  
Щиріша  і  точніша  від  усіх  наук!  
Ти  тільки  слухай  свого  серця  стук,  
Тобі  ж  його  в  собі  завжди  носити,  
Якщо  й  прийдеться  між  вовками  жити,  
Не  вий  по  їхньому  й  не  опускай  же  рук!  
Не  слухай  ТИХ!  У  них  життя  своє...  
Тож  хай  радіють,  кожній  своїй  миті!  
Чи  щастя  принесуть  їм,  чиїсь  мости  розбиті?  
Що  ж,  хай  Господь  всім  щастя  роздає!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


Хочеш плакати, - очі фарбуй

 
Хочеш  плакати,  -    очі  фарбуй!  
На  вії  туш  нашаровуй,
Щоб  були  густіші  від  віття  туй,  
Щоб  услід  кричали  -  "  очі  роззуй!  "
А  ти  на  себе  лишень  розраховуй!  
Сміятись  хочеш,  -    губи  фарбуй!    
Щоб  оглядались  "  ...  легка  поведінка...",  
А  ти  їх  наче  картину  чаклуй,  
Накладай  різні  відтінки  
І  розливайся  так  щиро  і  дзвінко,  
Як  може  тільки  воскресла  жінка!  
Кохатися  хочеш!?  Жити?!  Цвісти!?  -  
Розмовам  не  опирайся!  
Дай  їм  можливість  у  люди  піти,  
Хай  люди  знають,  що  є  в  житті  щастя  
Коли  з'їш  пуд  солі  і  ковтнеш  кислоти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021


Я зачекалась

 -  Я  зачекалась,    любий...  
Перша  ночі.
Чи  прийдеш  ти,  чи  ні?  
А  чи  не  хочеш,    щоб  я  злякалася?  
Та  не  гнівімо  Бога!  
Я  не  боюсь,  бо  всім  -    одна  дорога.  
Торкнутися  б  лишень  
До  твоїх  вуст...  

Я  зачекалась,    рідний  
Скільки  можна?  
Он  ходить  пані  садом,  
Вкрай  вельможна  
Йде  з  вихилясом,  плавно,  
Від  бедра...  А  я  від  літа  ще
Не  відбрела  -  
Не  бачу  ані  берега,    ні  дна  
Лишень  тебе  шукаю
В  своїх  снах,    
А  ти  з  собою  маєш  білий  стяг
В  знак  того,    що  не  наша  перемога.  

Я  хочу  здатись,    сонце.  
Це  не  важко.  
Бо  неминучість  добре  розумію
Обличчя  навсебіч  усмішки  сіє
Хай  всі  радіють  -    звільнилась  пташка!  
Але  чорніє  думка  кожна  
Й  заповітна  мрія.  
...Свята  Маріє...

 -    Ти  ще  чекаєш,    люба...  
Й  серед  ночі  
Коли  сова  чи  плаче,    чи  регоче  
Шукаєш  затишку  в  своїх  думках:
Я  в  відчуттях  тремтячих  на  вустах,  
У  мареннях  нічних,  в  старих  листах  
Осіннім  листям  про  любов  шепочу,  
Але  я  -  тут,    ти  -    там...  
...  Наш  Отче...  

Ти  зачекалась,    рідна.  
Спати  хочеш...  
Як  пояснити,    люба?Найкоротше
Що  лиш  існує  в  світі  -    пізня  осінь
Але  нехай  вона  тебе  не  скосить,  
Як  літо  косить  трави  молоді.  
Прости  мені...
Та  ми  не  ті,    
Кого  ще  з-за  життя  відіграємо.  
Їмо  і  п'ємо,    але  сенс  увесь
Лежить  десь  на  межі.  
Усі  дійдемо.  

А  ти  не  падай,  пташко,  
Це  ж  не  важко-  летіти.  Маєш  крила,  
Бо  цінний  дар  у  собі  ти  відкрила  
Любити  віддано  й  наперекір  -  
Це  так  відважно.  Але  уважно  
Читай  Давидові  пісні,  
Коли  ввісні
З'являтимусь  тобі  (а,  може,    й  ні).

 -    Чи  це  був  ти?  
Здається,    чула  подих.  
Й  волосся  наче  нишком  поправляв...  

 -  Ти  не  злякалася.
Це  просто  факт  -  на  подив
Собі  усе  вигадуєш  сама.
 
 -    Чи  ти  уява,    чи  мара,    чи  фатум?  
Відповідь  лежить  ген  на  межі.

 -  Так  хочу  знову  міцно  обійняти...  

 -  Відчути  б  руку  у  своїй  руці...  

 -  А  ти  повір  -  
Ми  будем  потім  разом.  
Тільки  межа  очистить  все,    зітре.  
-  Третя  ночі.  Безсоння,  миті,    фрази...  
І  серце  виривається  вкотре!  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859585
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2019


До тебе йду

До  тебе  йду  крізь  виміри,  крізь  час.  
Бо  смерть  це  не  кінець,  -  лишень  початок  
Той,  Хто  веде,  оберігає  нас
Й  дає  можливість  шлях  свій  обирати.  
Іду  до  світла  із  пітьми  цих  днів.  
Працює  серце  й  мозок  -    все  в  порядку.  
От  тільки  світ  спинився.  Знахабнів.  
У  хаосі  думок  шукає  підзарядку.  
Щодня  іду,  щоби  спинитись  вмить.  
В  котру  із  них  ніяк  не  можу  знати  
І  доки  щось  в  мені  іще  горить
Щоразу  так,  наче  востаннє,  з  хати.  
Іду  щаслива  -  кожен  Божий  день,  
Коротшає  дистанція  між  нами.  
Коли  прийду...  Впізнаєш  ти  мене?  
Дозволять  нам  торкнутися  руками?  
Іду  до  тебе.  Легко.  Навпростець
Через  ці  дні,  і  ночі,  і  тривоги...  
І  вірю  в  те,    що  люблячий  Отець  
Не  дасть  зійти  із  вірно  дороги.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850168
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.10.2019


Тож, як без тебе

Тож,  як  без  тебе  жити?  Розкажи,
Як  пити  каву,    як  вставати  з  ліжка,  
Як  ще  любити  квіти  і  зірки,  
Як  дихати  надалі?  Та...  Навіщо?
Тож  як  тепер  без  тебе?  Не  мовчи!
Жорстокий  світ  медами  нас  годує,  
А  потім...  Ложку  дьогтю!    Закуси!  
Хай  кожен  знає,    чим  життя  гартує!  
Тож,  як?  Тепер...  До  тебе!  Крізь  світи!  
Ці  дні  і  ночі  довгі,  наче  вічність...  
Візьми  за  руку  й  навпростець  веди,  
А  я  піду  і  виключу  логічність.  
Тож,    як  тепер  без  тебе?  Розкажи,  
Ковтати  сльози,  мило  усміхатись,  
Кивати  ввічливо  на  "...  співчуття  прийми..."
На  самоті  -  із  горем  обійматись?
Усе  без  тебе:  мерехтять  зірки,  
Сад  зеленіє,  трави  біля  хати,  
В  думках  твої  слова...  "  Пробач...  Пусти...  "
Без  тебе  так  нестерпно...  Існувати...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2019


А знаєш, любий

А  знаєш,    любий  
Все  якось  змінилось  :
І  день  -  не  день,  
І  ніч  -  не  ніч...  Півтінь!
Чи  ми  потрапили
До  Бога  у  немилість,  
Чи  гріх  спокутуєм
Минулих  поколінь?  
А  знаєш,    любий,  
Не  легко...  І  не  важко.  
Терплю  нестерпність...  
Чекаю  сновидінь...  
Ти  -  промінь  сонця
Й  та  маленька  пташка,  
Що  вслід  мені  співає
"Цвінь-цвірінь".  
А  знаєш,  любий,
Шукаю  дивних  знаків.  
Твій  телефон  
Заряджую  -    живе.  
Цигарки  твої  
На  полиці  в  шафі...  
І  з  подушкою  розмовляю
Тет-а-тет.  
А  знаєш,    любий...
Я  життю  не  вірю!
Воно  підносить  
Так  високо  вверх,  
Потім  кидає  різко,  
Наче  гирю!
А  пам'ять  зберігає
Силует...  
А  знаєш,  любий...  
Не  можу  розмовляти...  
І  слухати  не  можу
Всякий  "брєд"...  
Про  те,    щоб  стало  легше
Потрібно  сповідатись,  
Про  те,    що  час  пройде  -  
Все  промине.  
А  знаєш,    любий,  
Не  хочу  відпускати.  
Скажене  серце...  
Й  мозок  -    аж  кипить!  
Лиш  тішить  те,  
Що  може  наближати
Мене  до  тебе
Прожита  кожна  мить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019


А люди йдуть

А  люди  йдуть.  
Несуть  молитви  й  гроші,  
І  співчуття,    і  квіти,  
Й  трохи  сліз...  
Чи  не  благала  я  Тебе,
Мій  Боже,  
Чи  наш  із  сином  біль
До  Тебе  не  доріс?  
А  дощ  паде,  
І  град,  і  грім  гуркоче,  
Й  потоки  по  дорогах-
До  колін.  
Чи  Ти  отак  мене  
Втішаєш,    Боже,  
Чи  за  коханням  нашим
Так  ридає  світ?  
Сира  земля...  
Насипана  могила...  
В  реальність  цю  
Не  вірю  на  відріз!  
Сповна  за  своє  щастя
Заплатила!  
Тобі  вже  не  болить...  
Не  бачиш  моїх  сліз..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2019


З тобою солодко

З  тобою  солодко
З  тобою  гірко
А  без  тебе  буде  ніяк
Вистріл  в  голову  
В  серці  дірка
Сльози  навиліт
Якось  так...  
З  тобою  затишно
Хоча  й  тривожно
Без  тебе  барви
Втратять  життя
Не  забирай  його
Чуєш  Боже?  
Сонечко  сходить  
Це  добрий  знак.  
Ще  не  зламалась
Не  рву  волосся
І  не  заломлюю
Руки  свої.  
Любий  а  знаєш
Мені  не  здалося
Що  ми  тільки  гості
На  цій  Землі...  
Вдихаєм  з  тобою  
Одне  повітря
Ти  -  мої  очі
Я  -  твоя  рука...  
Вірю  -  здійсниться
Слово  пророче
Каюсь  очікую
Вічне  життя.  
З  тобою  солодко
З  тобою  затишно...  
Дякую  Боже
За  силу  що  дав
Бути  спокійною
Коли  тривожно
Триматися  міцно
Відчувши  удар

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2019


Сміється дощ

Сміється  дощ  над  безпорадністю  людською.  
Краплини  на  асфальт,  мов  стукіт  серця.  
Я  плачу,    любий,    але  ти  не  сердся,    -  
Скільки  ще  нам  залишилось  з  тобою?  
В  майбутнє  дивлюсь  -  бачу  наших  внуків,  
Всьому  радію,    чого  навчили  сина...  
Ти  будеш  лисий,    а  я  зовсім  сива...  
Благаю  Господа  -    не  допустити  розлуки.
Заплачуть  вишні  пелюсточками  в  трави.
Пора...І  я  пригорнуся  до  тебе...  
І  виявиться  -    благ  земних  не  треба,  
Щоб  у  людини  крила  виростали.
Понад  вечір  пройдемось  нашим  садом
Ти  посміхнешся,  -    квітів  насадила  ,  
Я  прошепочу  яблуні,    щоби  зродила
І  білий  виноград  наш  зрозуміє  задум...  
Підемо  разом...  Весна  прохід  відкриє.  
Цей  захід  буде  тихим  і  спокійним
І  ми,  наповнені  Його  теплом  надійним
У  небо  піднесемо  свої  крила.  
                   ...  я  плачу,    любий...  





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2019


Мій дорогий

Мій  дорогий...  Зазвичай  час  ламає,  
Руйнує    або  спалює  мости...  
Але  оте,    що  з  серця  проростає,  
Приречено  у  спогадах  цвісти.
Людина  з  світлом  завжди  вибачає
Усе,    що  визріває  із  пітьми.  
Мій  дорогий...  Не  кожен  ніж  вбиває,  
Та  кожен  ріже  фрукти  сліпоти.  
Рука  тендітна  гострий  ніж  тримає
І  виноградна    котиться  сльоза
З  смаком  лимону...  Кожен  смак  цей  знає.  
Для  прозріння  корисна  кислота!
Мій  дорогий...  Мовчання  не  вбиває...  
У  тиші  -  найщиріші  почуття...
Мене  півсвітло  не  задовільняє:  
Або  -    до  сліпоти,  або  -    пітьма!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826529
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 23.02.2019


Це просто холод

Це  просто  холод.  
Скоро  все  пройде.  
Он  ніжна  квітка  
До  цвіту  стрімко  рветься
Її  осердя
Кволе  і  крихке.
По  ньому  лютий
Ще  не  раз  пройдеться.  

Це  надто  пізно.
Бо  не  рано  вже.  
Хліби  озимі
Без  снігу  вимерзають.
Сніг-  це  тепло?!  
Зернятко  росте.  
Йому  у  парадоксах
Світло  обіцяють.  

Це  просто  двадцять
Кроків  до  весни.  
Такий  період
Авітамінозу
Тепло  у  мріях...  
Господи,    прости.  
Часом  і  мрії  
В  собі  несуть  загрозу.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019


А жінка собі, як жінка

А  жінка  собі,    як  жінка:  
Цікава,    мов  пори  року.
Якщо  сміється,  то  дзвінко,  
А  плаче  так,    що  нівроку!  
А  жінка  -  вишнева  гілка
Навесні  джеликів  манить
Входить  повільно  у  літо  -    
Вишеньки,  наче  дурмани.
Жінку,  п'янку,    в  шоколаді,  
Надкушену  кинуть  в  осінь.  
Роки  ніжні  принади-
Вишеньки  заморозять.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019


Я та…

Я  та,    що  була  створена  з  ребра,  
Спокушена...І  досі  спокушаю!
Могла  б  на  радість  бути  нагота,  
Та  скуштувавши  яблуко,  злиття
Без  шлюбу  я  тепер  гріхом  вважаю.  
               ...любов  -    цнота...  
Я  та,  що  насінину  прийняла.  
Гріха  спокута...  Щасливі  муки  маю!  
Я  цвіту  віддаю  себе  сповна,  
Плоди  збираю,  часом  з  прірви  дна
Молитвою  своєю  витягаю.
           ...  любов  -  така  ...  
Я  та,  котру  закидати  могли
Камінням  ті,    що  якось  були  разом,
Та  Він  сказав  "  Хай  той,    хто  без  гріха...  "  
І  жодна  не  піднялася  рука!  
Я  зрозуміла,  Він  не  відчув  відразу!  
               ...  любов  -    свята...  
Я  та,  що  від  початку  й  до  кінця.  
Від  вибуху  і  до  потопу,    й  далі
За  межу  Всесвіту!  Чи  є  межа?  
У  цьому  сні  усі  кудись  спішать...  
Несуть  разом  у  славі  і  пошані
               Любов  -    скрижалі!  





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821426
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 15.01.2019


D. D.

А  знаєш,    це  дуже  дивно,  
Не  погано  й  не  добре,  
Та  факт:
Закохується  людина
І  влаштовує  мозку
Теракт  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821354
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2019


Чи це усе?

Чи  це  усе?  
Повільним  кроком  розум  
врешті  решт  
якось  дійшов  до  серця,  
стиснув  його
лещатами  морозу
і  мовив  з  докором:
 -  А  ти  несеш  загрозу
пташині  тій,  
що  невгамовно  рветься
відчути  спокій  десь  біля  воріт.  

...  корилось  серце  б
розуму  на  славу
якби  зима
в  свої  обійми  взяла
і  муркало  б
мов  біля  печі  кіт.  

Життя  -  це  СОН-?!  
ЦЕ  ходить  на  світанку  
і  навпіл  ділить  
те,    що  не  подільне...

Думки  свавільно
руйнують  мозок:
...  серця-гербери
зібрані  в  один  букет
створили  ідеальний
                   СИЛУЕТ...  

Прокинься  ,  пташко!  
Ти  не  долетиш  -    
згориш  від  дотику!  
І  хай  тріщать  
всі  кісточки  у  крилах  :
ти  їх  ВІДКРИЛА!  
             
             ...  ЛЕТИ!..  

Виконує  серденько
місію    Love  you...  
...  My  mind...  
...  I'm  sorry...  

...  і  це  не  все...

Нема  початку  й  краю
поза  межею  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2018


Дівчинко, мила

                                 В.  К.  

Дівчинко  мила,  тобі  ця  наївність  так  личить...  
І  ти  ще  не  знаєш,    як  з  віком  складаються  крила,  
Як  все  найсвятіше  переходить  просто  у  звички
І  як  архівуються  мрії  старі  шанобливо.  
Дівчинко  люба,  ти  ще  виглядаєш    на  ...надцять.
Вища  освіта  і  дуже  цікава  робота.
Навчаєш  людей  йти  вперед  і  не  зупинятись
Філософію  бачиш  в  звичних  буденних  турботах.
Дівчинко...  Знаєш,    статті  твої  часом  читаю...  
З  чимось    погоджуюсь,  а  про  щось  би  посперечалась,
Та  ці  суперечки  не  знають  початку  і  краю...
Думки  чужі  поважаю  й  від  своїх  не  зрікаюсь.
Дівчинко...  Бачу,    ти  іноді  подорожуєш.  
Всміхаєшся  з  фото  із  берегів  океану...
В  своїй  особистості  силу  безмежну  чуєш
І  оглядатись  назад  тобі  ще  занадто  рано.  
Дівчинко...  Із  наївності  все  ж  таки  виростеш
І  дай  Боже  в  своїх  поглядах  не  розчаруватись
Я  сподіваюсь,    мені  за  рядочки    ці  вибачеш.  
Матимеш  досвід...    В  сорок...  Цікаво  б  поспілкуватись.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814300
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.11.2018


Не клич мене

Не  клич  мене  в  свої  далекі  сни!
Я  не  прийду    ,-  на  те  не  маю  права.
Але,  будь  добрий,  просто  поясни,
Що  це  було  відрада  чи  забава?
Не  спокушай  магічністю  очей...
Усе  проходить...  Все  з  часом  минеться!
Нехай  десь  там,  в  пітьмі  чужих  ночей  
Достукається  хтось  до  твого  серця.
Не  провокуй...В  мені  немає  зла.
Совість  чиста  і  душа  не  рветься
Туди  де  душі  томляться  ...  Сповна
Колись  нам  кожен  вчинок  відгукнеться  !
Не  забувай  -  народжені  людьми,  
Завжди  Людьми  повинні  залишатись.
В  безодню  -  крок...  А  звідти  -  як?  Скажи...
Не  варто  божевіллю  піддаватись.
.  ....  ......  .  ....  .....  .  ....  .....
Не  приходи  у  мої  тихі  сни...
Не  викликай  емоцій,  сліз  і  суму  ...
Щасливим  будь...  А  серце  відпусти  
В  чиюсь  далеку  і  чужу  задуму.
 P.S
Нехай  тобі  знайдеться  лиш  твоє.
І  завжди  буде  лиш  зі  мною  моє  .
Решта  -  не  важливо...Ніч  іде...
Відходять  на  спочинок  гори  й  море...














адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018


А вона проплакала всю ніч

А  вона  проплакала  всю  ніч,  -  
До  ранку  стала  зовсім  сива-сива.  
В  ній  назбиралось  стільки  протиріч,  
Що  їх  тримати  в  собі  вже  несила.  
Немов  поеми  сипались  листи
З  багряними  відбитками  цілунків...  
Вона  хотіла  в  них  розповісти
Про  безнадійність  втрачених  стосунків.  
І  знову  йшли  нестримані    дощі...  
Такі  дрібні,    що  душі  розбивали.  
А  хтось  комусь  варив  смачні  борщі,  
А  в  когось  були  посмішки  невдалі.  
Вона  сміялась  в  обіймах  вітрів,  
Чекала  ночі,    щоб  збирати  душі...  
.  ....  .....  .  ....  .....  .  ....  .....  
Хай  буде  в  нього  все  так,    як  хотів...
Вона  свої  терпкі  смакує  груші.  

P.S
Хтось  оговтатись  не  може  від  жалю,  
Хтось  у  віршах  шукає  особисте...  
Відгадок  не  шукайте...  Я  мовчу...  
Це  осінь  пише...  Сумно,    та...  Барвисто.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2018


Я просто пам'ятатиму

Я  просто  пам'ятатиму  про  все.  Та  й  все.  
Часом,    у  сутінках,  шукатиму  рятунку...  
Та  час  свої  корекції  внесе.  
Лишень  до  спогадів  налиє  трохи  трунку.  
Я  просто  посміхатимусь  завжди...  Не  жди,  
Що  відступаючи  упаду  на  коліна.  
Зітхатиму...  Та  в  тім  нема  біди,  
Бо  кожна  мить  у  нашому  житті  безцінна.  
.........................................................................  
Ти  про  мене  просто  пам'ятай...Часом  пірнай
У  спогади,  -  пий  того  чарівного  трунку,
Яким  мене  наповнив  аж  за  край...
.  ....  .....    .  ....  .....    .  ....  .....  
Шукай  щось  рідне  у  чужому  поцілунку.  







адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2018


Спинився день

Спинився  день  десь  там,    за  небокраєм,  
Повільно  сонце  тоне  у  пітьмі,  
Останній  промінь  світла  простягає  
І  залишає  спогад  на  щоці.  
Серпневий  вечір  постаті  ховає,  
Цілує  квіти,  -  спрагло  п'є  росу,  
В  саду  опалі  яблука  збирає,  
Бо  думає  про  осінь  завчасу.  
Стихають  звуки.  Важко  ніч  зітхає  
І  розстеляє  чорне  полотно...  
Все  проминає,  -  серце  добре  знає...  
Стискається  від  жалю  все  одно.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804439
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2018


Зализувати рани під дощем

Зализувати  рани  під  дощем,  
Жагучим  сонцем  спалювали  мрії,  
Сміятися  над  власним  попелищем
При  цьому  не  втрачаючи  надії.  
Здіймати  крила,  щоб  летіти  вниз,  
Чогось  чекати,  але  не  приймати,  
Іскрі  радіти,  немов  старенький  хмиз,  
Щоб  відновившись  бруньки  розпускати.  
Втрачати  сили,  щоб  вести  війну
Не  з  ворогами-друзями,  -  з  собою
Хай  клич  до  бою  натягне  тятиву
Для  перемоги  -  мирно  скласти  зброю.  
Сонцем  плакати  -  сміятися  дощем,  
Прикритися  скошеною  травою,  
В  осерді  квітки  сховати  серця  щем...  
І  мовить  хтось:  "...  не  дружить  з  головою..."  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018


Відпускаю тебе

Відпускаю  тебе,    моє  щастя,  
Нафантазована  мріє...
Хай  в  житті  все  тобі  вдасться  
І  хай  згадка  про  мене  зігріє.
Відриваю  тебе,    моє  серце
З  корінням,  з  плодами,  з  цвітом...  
Тільки  благаю  -  не  сердься...  
Порожнину  закрию  гранітом.  
Відрізаю  тебе,    наче  крила,  -  
Занадто  високо  злетіли...  
Я  -  людина,  тому  згрішила.
Ми,    здається,    обоє  здуріли.  
Не  тілами  палали-  думками.  
Я  не  маю  права  на  зливу!  
Обіймаю  тебе  словами.  
І  приховую  душу  вразливу.  
Я  шепочу  тобі,  мов  молитву:
-  Вітром  завій  у  волосся
Нам  не  здолати  цю  битву.  
Грішні  люди...Дурні...Чи  здалося?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2018


Вибір зроблено

Вибір  зроблено.  Плач  не  плач,  
Та  скоритися  мусиш  долі,  
Надкушений  з  медом  калач
Бува,    часом,    стає  у  горлі.  
Озираєшся  навкруги,  
Кричишь  серцем  крізь  будні:  "Де  ти?!"  
Вони  йдуть,  -    роки  -  вороги.  
Метушнею  святість  роздерти.  
Коли  солодко  -  не  радій,  
Коли  гірко  -    це  ще  не  лихо.  
Серце  й  розум  ведуть  двобій...  
Душа  молиться  тихо  -  тихо.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


Буду такою, як хочеш

Буду  такою,    як  хочеш  :
Ніжною-ніжною,  
Слухняною,  
Гнучкою...  
Та  коли
Від  задоволення  
Замуркочеш
Пройдусь  грозою
І  ти  зрозумієш,  
Що  життя  з  медом  -  
Занадто  солодко!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789797
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.05.2018


Твої вуста

Твої  вуста...  Із  присмаком  ванілі.  
Усмішку  півмісяця  цілую.  
Всі  дотики...  Знайомі  й  зрозумілі.  
Спрстерігаєш,    як  я  реагую.  
В  твоїх  очах  -  весни  зелене  поле.  
У  них  тону  і  не  шукаю  краю.  
Не  відпускай!  Нікуди  і  ніколи.  
Міцніш  тримай,    відчувши,    що  тікаю.  
Гарячий  подих...  Погляд...Завмираю...  
Кожна  мить  -  в  очікуванні  дива...  
Жарпицею  злітаю  аж  до  раю!
Свідомість  відключилась...  Я  щаслива!  



 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789791
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.05.2018


Щасливу жінку видно по очах

Щасливу  жінку  видно  по  очах:
Вони,    мов  зорі,  своїм  щастям  сяють,  
З  них  не  стікають  сльози  по  щоках,  
У  них  немає  докору,  лиш  страх,  
Що  невблаганно  так  роки  минають.  

Щасливу  жінку  видно  по  ході:
Вона  неквапно  впевнено  крокує,  
А  юнаки  й  не  зовсім  молоді
Чоловіки,  часом  такі  смішні,  
Гадають,    що  вона  їх  провокує.

Щасливу  жінку  видно  про  словах:  
Вона  їх  навсебіч  не  розкидає,  
А  розкладає  рівно  по  рядках,
Щоб  проростали  нишком  у  віршах,-
Можливо,  хтось  колись  їх  прочитає.

Щасливій  жінці  щастя  є  навкруг:
Сама  у  собі  скарб  цей  добуває  
Життя  складає  з  веселкових  смуг,  
Бо  чорно-біле  -  то  важкий  недуг,  
Який  із  жінки  щастя  виїдає.  









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2018


К. Т.

Зимовий  вечір.  Ліхтарі,  сніжинки...  
Поспішають  постаті  додому.  
Та  раптом  вслід  (почулося?)  :  -  Даринко!  
Перша  думка  -  "просто  перевтома"  
А  постать  щиро  посмішкою  сяє
І  випливають  спогади  з  дитинства.  
Ми  розумієм,    що  усе  минає,  -  
Час  іде  дорогою  злочинства.  
Так  захотілось  просто  обійняти
І  теплом  розхвилювати  зиму...  
Емоцій  безліч...  -  Ну,    розказуй,    як  ти?  
Відчуваю  ниточку...  незриму.  
-  Усе  в  порядку  :  дім,    сім'я,  робота.  
Та  не  можу  з  холодом  змиритись!  
Як  твої  дітки?  Зайнятість,    турботи...
На  маршрутку  боюся  спізнитись...
Зимовий  вечір.  Я  шукаю  рими.  
Випадковій  зустрічі  радію.  
Роки  шкільні,  немов    струмки  нестримні,  
Залишають  в  серці  ностальгію.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777271
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.02.2018


D. D.

Розбудив  мій  спогад.  Давній.  Призабутий.  
Ти  де  його  побачив?  Кажеш,    у  очах?  
Серце  не  піддалось  гіркоті  отрути.
Так,    мабуть,    буває    тільки  у  казках.  
Спогад  ще  тримає.  Розгортаю    крила.  
Злетіти  в  небо  хочу.  Тягне  щось  на  дно.
Пам'ять  ще  не  знає,  що  любові  сила
Здатна  вибачати,  що  б  там  не  було.  
Засинай,  мій  спогаде.  Не  хвилюй  даремно.  
Ясні  зорі  тихо  сяють  у  пітьмі.
Я  сміюся  дзвінко!  А  на  серці  щемно...  
Ми  у  цьому  світі  далекі,    та  близькі.  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769684
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.01.2018


Сестрі Наталі

Цієї  ночі  знову  снилось  літо.  
А  ми  босоніж  бігли  по  траві.  
Сміялось  сонце,  танцювали  квіти
І  сад  радів  нам  -  милій  дітворі.  
Цієї  ночі  розквітав  любисток
І  чарувала  піч  своїм  теплом,  
А  ми  з  тобою  були  близько-близько.  
І  тішилися  свіжим  молоком.  
Цієї  ночі  журавлі  летіли...  
До  мого  сну  торкалися  крилом.
Ми  мріяли...Сміялися...  Мужніли...  
Перевернув  будильник  все  вверх  дном!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765267
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.12.2017


Ми знайомі чотириста років

Ми  знайомі  чотириста  років,-  Твоїх  триста  і  моїх  ще  сто.
І  мільйони  непройдених  кроків  
Стечуть  росами  із  пелюсток.
І  немало  сил  витрачалося,
І  боролись  з  собою  самі...
Але  душі  десь  зустрічалися.  Може,  в  Сонці,  а,  може,  в  дощі.Безсилі  учені,-    у  Всесвіті  Щось  існує  таємне  й  просте,
З  життя  не  пропадемо  безвісті-
Із  тепла  нова  зірка  росте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2017


Я шукала тебе у Всесвіті

Я  шукала  тебе  у  Всесвіті,  
Приміряла  різні  галактики,  
Помирала,    щоби  воскреснути
Крижиною  серед  Антарктики.  
Розбивала  темряву  звуками,  
У  мовчання  світлом  вливалася...  
Надзвичайно  дрібними  муками
Занадто,    мабуть,  переймалася.  
Палала  кожнісіньким  атомом,
Блукала  в  світах  невагомості
Намагалась  не  бути  фатумом
Чи  звичайною  випадковістю  
Здавалась  -  зітхання  ховалися
Ставали  нічними  пір'їнами.  
Росли  крила.  Потім  складалися
Думки  довжелезними  стінами.
Я  шукала  тебе  у  Всесвіті...  
І  на  Землю  зорею  летіла.  
Ти  помітив  мене...  І  все  ж  таки,  
Загадав,  щоб  з  тобою  горіла.  




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2017


Сходить сонце

Сходить  сонце.Так  гарно...  Сходить  сонце!  
Промінням  душу  наскрізь  прогріває.  
Осене,  присядь...Ще  не  підводься,  -  
Он  хризантема  вік  свій  доцвітає.
 
Іще  троянда  в  стомлених  пелюстках  
Тримає  ніжні  аромати  літа,  
Ще  чорнобривці  у  туманних  муках
Про  свій  вогонь  бажають  гомоніти,
Іще  бджола  не  куштувала  грушу,  
Блакить  небесна  ще  не  посіріла...  
Ти  пишеш  на  листочках  "...  мушу...  мушу..."  
Горіхи  оббиваєш,  мов  здуріла.  

Заходить  сонце...  І  стає  так  сумно...  
А  я  за  літом  пташкою  б  летіла!  
Багато  вчинків  здійснюєм  бездумно...  
Лишень  тому,    що  так  душа  звеліла.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017


Моя сонячна квітко

Моя  сонячна  квітко...
Почуття,  мов  пелюстки...  
Щось  запало  у  серце,  
Спалахнуло...Горить!
Не  залишити  б  тільки
Після  спалаху  пустки.  
Не  прогавити  б  тільки
Найважливішу  мить...  

Моя  сонячна  квітко...
Я  -  заквітчане  сонце.  
Намагаюсь    не  гріти,  -  
Тепла  свого  боюсь.  
Так  буває  нерідко...  
Ти  зі  мною...  погодься,  -  
Тих,  кого  щиро  люблять,  
Дуже  боляче  б'ють.  

Моя  сонячна  квітко...
Доторкнусь  промінцями
До  гарячих  пелюсток...  
Ненароком...  спалю.
Буде  солодко  -  гірко
Тим  дощам,  що  між  нами.
Не  залишити  б  пусток...
Не  надпити  б  жалю...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017


Холодні ранки…

Холодні  ранки  й  вечори.  
Осені  пора
Палить  в  багатті  кольори...  
Втомлена  трава...
Вже  хризантеми  розцвіли,
Пелюстки  тремтять
І  не  щебечуть  ластівки,  -  
В  край  чужий  летять.  
Далекі  зорі,    мов  жалі  ,  
У  душі  горять,  
Розвіюють  думки  сумні
Голоси  малят.  
Холодні  ранки...  Й  вечори...  
Хочеться  тепла...  
До  себе  міцно    пригорни..  
Шепочи  "моя''!  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017


Ах, моє сонце

Ах,  моє  сонце!  Літо  проминає...  
Ще  залишилось  кілька  теплих  днів...  
І  журавель  над  хатою  кружляє...  
Чи  ти  мене,    мій  друже,  зрозумів?  
Ось  так  пройде  усе,  що  перетерлось,  
Перемололось  в  м'ясорубці  днів.
Нам  мріялося...  І  було  нестерпно
Чекати  те,  що  кожен  з  нас  хотів.
А  дні  злетять  осінніми  листками.  
Осіннє  листя  -  сторінки  книжок,  
Які  закінчаться  колись.  І  з  нами
Підуть  в  могилу...  Серце  на  замок!  
Навіщо  ці  даремно  хвилювання!?  
Є  Бог  і  доля,  -  пишуться  книжки.
Щасливий  кожен,  хто  пізнав  кохання,  
Хто  віднайшов  в  житті  свої  стежки.  
Минає  літо...  Все    житті  минає!  
Минають  люди,  запахи,  смаки...  
Вечірнє  небо  птаху  обіймає.  
І  ти  мене  до  себе  пригорни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747848
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2017


Минає літо

Минає  літо...  
Відлітають
останні  теплі
дні  у  вирій...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746438
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 16.08.2017


Ось так собі тихесенько живеш

Ось  так  собі  тихесенько  живеш.  
Радієш  сонцю,  дощикам  і  квітам...  
Маленьке  серце,  що  не  має  меж,  
У  собі  вміє  Всесвіт  розмістити.  
Ось  так  собі  легесенько  ідеш...
Щоб  долі-пташки  часом  не  злякати.  
Чи  віриш  у  любов?  Авжеж...  Авжеж!
Вона  для  серця  -  то  найкращі  шати.  
Ось  так  колись...  спокійно  промайнеш.  
Після  дощу  -  веселкою  за  гори...  
Яких  досягнеш  не  важливо  веж,  -  
Нахмурить  сумно  Всесвіт  сиві  брови.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2017


Намагаююсь догнати втрачене

Намагаюсь  догнати  втрачене.
Розум  каже  
 -Твій  поїзд  поїхав!
Біжу...Мов  на  перше  побачення.
І  від  бігу  отримую  
ВТІХУ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745846
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2017


Ти запитав, чи я щаслива

Ти  запитав,  чи  я  щаслива,  -  
Веселку  я  намалювала.  
Що  таке  щастя?  Літня  злива!  
Для  щастя  треба  зовсім  мало.
 
Усмішка  рідної  дитини,  
Цілунки  ніжні  на  світанку,  
Роси  цілющої  краплини,  
І  промінь  сонечка  на  ганку.

Щасливий  кожен  з  нас,  хто  вміє
Хвилини  щастя  цінувати,  
Щасливий  той,  хто  щиро  мріє,  -  
Він  має  дар  такий  -  літати.

Щасливий  той,  хто  з  Богом  в  серці,  
І  той,  хто  руки  й  ноги  має,  
І  той,  хто  на  життєвий  стежці
Добро,  мов  жито,  розсіває...

Ти  не  питай,  чи  я  щаслива  -  
Читай,  що  пише  на  обличчі.  
Ріка  життя,  така  бурхлива,  
Тебе  також  у  щастя  кличе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017


У цьому світі

У  цьому  світі
посеред  людей
блукають  душі
ті,  що  не  зустрілись...
І  їм  байдужий
потяг  до  грошей,-
бо  через  нього
досі  не  зігрілись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2017


так ще ніхто нікого не кохав.

                                                                 Так  ніхто  не  кохав!  

                                                                                                                 
   В.  Сосюра
Так  ще  ніхто  нікого    не  кохав!  
Самій  не  віриться,    що  так  в  людей  буває!  
І  не  питай,    що  я  в  тобі  знайша.  
Я  мов  комашка,    що    посеред  трав
Для  себе  прихистку  постійного  шукає.  

Так  ще  ніхто    нікого  не  чекав...  
Удари  мого  серця  й  твого  співпадають.  
Не  сумнівайся,  -  я  лишень  твоя
І  хто  б  чого  мені  не  обіцяв
Тобі  я  буду  вірною  ген  аж  жо  краю...  

Так  ще  ніхто  ні  з  ким  не  розмовляв.  
Тиша  над  словами  важливіша!  
Пам'ятаєш,    колись  з  тобою  була  інша?  
Ромашкою  я  була...  Ти    не  знав!  
Тому  змінилася  і  стала  сміливіша.  

Так  ще  ніхто  нікому  не  писав.  
Написати,  щоб  не  прочитати...
Малюй  мене  і  грай!  Серед  усіх  октав
Свою  ноту  треба  відшукати...
Пройдуть  роки...  І  кожен  буде  жалкувати.  

Так  ще  ніхто  нікого  не  кохав...  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017


Цей вечір такий теплий-теплий

Цей  вечір  такий  теплий-теплий,  
Наче  нам  камін  розпалив.  
Замість  дров  підкидає  див  
І  шепоче  лукаво  "вгодив?  "

Наша  ніч  на  диво  глибока  -  
Ми  у  ній  шукаємо  дна...  
Нап'ємось  цілунків  сповна,  
Щоб  до  нас  не  бралися  вроки.  

Прокидатися  на  пелюстках
Світанок  з  рум'янцем  буде...  
Зітханням  впаду  на  груди
І  розтану  у  твоїх  руках.

День  дарує  солодкі  муки  -  
Наша  пристрасть  в  очах  горить
І  ми  ловимо    кожну  мить,  
Бо  не  втекти  нам  від  розлуки.  

Буде  вечір  холодним,  мов  сніг...  
І  рідні  у  ньому  кроки...  
Чи  ж  то  переможуть  вроки?  
Муркотіння  кота  біля  ніг...  
 


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017


Кажеш змінилась

Кажеш,  змінилась?  Можливо...  
Всміхаюсь  грайливо  й  мовчу.  
Знай  -    ти  моя  літня  злива,  
Я  -  веселка  після  дощу.  

Бачиш,  що  зовнішні  зміни
Не  відповідають  душі:
Мрії  -  рожеві    пір'їни...  
Мов  дівчисько  пишу  вірші.

Іноді  чуєш  -  зітхаю...  
Шепочу  на  вушко  "люби..."  
Цілком  тобі  довіряю.  
Тільки  не  нароби  біди.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


Доля людська

Доля  людська  -  пір'їнка.
Тому  й  буває  так  важко!
Життя,  мов  сполохана  пташка
пролетить...
Не  повернеш  нізащо...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738689
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.06.2017


Він пестив мене своїм подихом

Він  пестив  мене  своїм  подихом,  
Пустотливо  волоссям  грався
Був  моїм  найніжнішим  одягом,  
Від  плечей  до  ніжок  спускався.  
Щось  на  вушко  нишком  нашіптував,  
Навкруг  мого  стану  звивався,
Грішні  думки  переслідував
І  в  бажаннях  своїх  задихався.
Він  був  таким  лагідним-лагідним,  
Лоскотав  колінця  колоссям.
Ароматом  квітково-ягідним
Дихав  вітер...  Мені  ж  здалося...  

Навіяно  подихом  літнього  вітру.)))  








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2017


Колись

Колись  
я  ромашкою  була...  
Вона  обривала  твої  цілунки  -  
мої  ніжні  пелюстки.  

Любить?  Не  любить...  

Надія
мене  зростила
сонячною  квіткою
з  пелюстками  соняха.

Плюне?  Поцілує...

Зміцніла
на  стеблі  відростила
колючки  -  крила
й  не  спам'яталась...  

До  дідька  посилає!  

Любов
грішила-
Шила  своє  щастя...  


До  серця  пригортає!  

Хто  вона  тепер?  
Ромашка  з  сонячними  
пелюсками
і  думками  колючими?  

Восени  
всі  покаємось
в  очікуванні  зими.  

Ти  будеш  снігом...  


Колись,  в  юності,  ми  з  подружками  ворожили  на  пелюстках  ромашок  промовляючи  ''  любить,    не  любить,  плюне,    поцілує,    до  дідька  посилає,  до  серця  пригортає''.    От,  згадалось...





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2017


Заблукала

Заблукала
Зеленію  травами
У  роках
Дзвоник  голосить  
Мурашки  по  пелюстках  
Страх
Косять  коси
Поміж  променями  
Сонця  
Косі  дощі
Ростуть  хвощі
Виростають  ялинки
Хмаринки
Тримають  на  своїх
Гілках
Шлях  
Загубився  у  травах
Зеленню  погляду
Посеред  ночі
Дива  хоче  
Дзвоник
Ах...  
 




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735600
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.05.2017


Шепоче дощ свою вечірню казку

Шепоче  дощ  свою  вечірню  казку
Таку  холодну,  мокру  і  сумну.
Здається,  незабаром  в  ній  погасну,
Конваліями  в  літо  відійду.
А  дощ    дарує  свіжі  аромати
Та  ігнорує  погляди  весни.
Вона  ж  лягає  тихо  в  трави  спати,
Ніяковіє  знову  від  краси.
Бузковий  вечір  стомлено  зітхає,  -
Він,  як  і  я  ,  очікує  тепла.
Вечірня  кава  знову  обіцяє
Казковий  шепіт...Пристрасть...Ти...  і  я...













адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017


Розквітли вишні

Розквітли  вишні!
З  білим  снігом
Летять  пелюстки  у  траву...  
Невже  Всевишній
Часобігом
Прискорює  весні  ходу?  
Серденька  ніжні
На  стеблинах
Тюльпанами  палахкотять,  
Нарцизи  тихо  
У  долинах  
Своїх  Карпат  в  снігах  тремтять.  
Весна  жартує...  
Чи  лютує?  
Не  вистачає  їй  тепла.  
Пелюсткоснігом  
Завирує
Любов,    яка  ще  не  пройшла...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017


Моє біле личко

Моє  біле  личко
Хлопці  цілували
Стан  гнучкий  до  себе
Ніжно  пригортали
Шепотіли  нишком
-  Будь  моя...Кохаю...
Тільки  посміхалась,-
 -  Я  ж  не  довіряю!  
Сміх  дзвінкий,  незвично,  
Протікав  росою.  
Почуття  найвищі...  
Марила  тобою.
Вимолила  в  Бога
Собі  щастя-долю  -
Нам  одна  дорога
Без  журби  та  болю.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017


Тянет к тебе

Тянет  к  тебе...  
И  бороться  мне  с  этим
Не  хочется!  
Но  борюсь...  
Изо  всех  сил  
Я  держусь!  
Сердце  в  груди
Так  сумасшедше  
Колотится,  
Но  встревожить  тебя
Я  собой  
Не  решусь!  

Ум  и  сердце  -  
Порознь  разбросаны.  
Словно  птица
Трепещет  душа...  

Босиком  прохладными
Росами
Нам  бы  вдаль...  
                 
         Но...  Нельзя!!!  

               А  жаль...  


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2017


Ти вже пішов (холодному весняному дню, який проминув)

Ти  вже  пішов.  Що  ж...Прощавай!
І  не  повернешся  ніколи...
Ти  був,  мов  із  лимоном  чай.
 Зачарував  смаком  квітковим!
Не  оглянувся...Не  всміхнувсь...
Лиш  хмарами  нахмурив  брови  -
На  світ  образився  чомусь
Й  пішов  під  дощовим  покровом.
Ось  так...Пішов...Молитва  вслід,
Вірші  й  мелодії  чудові...
Душа  вдягла  навиворіт
Сліди  твої  дрібнолисткові...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729540
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2017


Минають люди

Минають  люди...
Чи  то  дні  осінні  
їх  забирають  із  собою
в  небуття?
Вітри  сумлінні...
Спогади  нетлінні...
Здригнулись  груди...
Дощ,  мов  каяття...
......без  вороття......
.....минають  люди.....

Навіяно  спогадами...        
Добрій  пам'яті  Наталі  Шпак(Тимчук),Наталі  Томенчук(Лабинцевої),  Віталія  Карковського.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729408
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.04.2017


Сонце моє, вставай

Сонце  моє,  вставай!
Ходімо  світанок  стрічати!
Думки-промінці  розправляй,
Я  ж  буду  їх  зігрівати.
Сонце,  не  гарячкуй...
Навіщо  мені  докоряти
Моїми  віршами!  Врахуй  -
Вмію  чекати  й  кохати...
Сонце,  а  де  ж    тепло,
Від  якого  мліло  все  тіло?
Хіба  його  в  нас  не  було?
Фантазувалось...Кортіло...
Сонце  моє,  смакуй  
Моєю  кавовою  кров'ю!
Але...  обережно  крокуй...
Ненавистю  та  любов'ю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017


Хтось не зрозумів

Хтось  не  зрозумів  -
Хтось  не  пояснив...
Хтось  в  душі  горів  -
Хтось  мости  палив...
Мовчки  хтось  чекав-
Хтось  кричав  у  сні...
Хось  когось  кохав...
Чи  кохали  всі?
В  кожного  по  своєму
Дивні  почуття...
Якось  себе  освоїмо,
Емоції,  слова...
P.S...........
Комусь  би  -  зрозуміти  ,
Кому  би  -  пояснити...
Й  окремо  не  горіти  -
Удвох  щасливо  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017


В серце сонце запало

В  серце  сонце  запало
Та  й  зсередини  спалило...
Те,  що  яскраво  палало
Більше  не  має  сили.

Серце  дотла  згоріло...  
Ще  й  насміхаються  люди!
Те,  що  раніше  боліло,
Більш  важливим  не  буде...

Сонячне  серце  -  сила,
В  якої  властивість  пекла...

Сердешна  сонячна  злива...
Холод  пече...Далеко...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2017


Розквітла мрія

Розквітла    мрія
персикового  смаку
рожевим  цвітом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728379
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.04.2017


Я тебе не сплутаю ні з ким (навіяно Хуго Іванов, Петро Кожум'яка)

Я  тебе  не  сплутаю  ні  з  ким...
Таких,  як  ти,  немає  в  цілім  світі!
Кохання...Заборонене...Як  дим
Закралось  в  серце,  щоб  думки  душити.

А  думки,  десь  там,  удалині
Переплелися  нашими  світами.
Ми  вільні  в  них,  оголені  й  легкі
Примарами  блукаємо  між  снами.

Твої  руки  знають...  не  мене...
Злорадність  мерехтить  перед  очима.
Лиш  з  корабля  зійдеш  -  все  промине
І  зрозумієш:  не  були  чужими.

Пустує  час  -  змінюється  вік,
Встановлюємо  межі  й  заборони.
Плаче  Ангел...Пристрастю...З  повік
Змиває  обережно  шар  озону.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017


Навіяно ''Я тебя не спутаю ни с кем''

Я  тебя  не  спутаю  ни  с  кем-
В  мире  нету  на  тебя  похожих!
Любовь...Запретная...Одна  из  древних  тем
Ворвалась  в  сердце  и  мечты  тревожит.

Наши  мысли  где-то  вдалеке
Умудряются,  порой,  соприкоснуться...
Мы  в  них  свободны,  наги,налегке
Желаем  вместе  с  дури  не  проснусться.

Твои  руки  помнят  не  меня.
И  глаза  от  блеска  подустали...
Ты  сойдёшь  однажды  с  корабля
И  поймёшь,  что  всё  и  все  достали.

Цвет  волос  и  возраст...Хулиган
!
Всё  меняют  тайны  и  запреты.
Несу  свой  крест,  тебя  зовёт  луна...
Горько  плачет  Ангел  Страсти  где-то...

Навіяно  віршами  Хуго  Иванова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2017


День промайнув

День  промайнув.І  теплий  вечір
Весна  виймає  з  сон-трави
Мовляв,  не  буде  холоднечі
Лише  не  спи...Не  спи...Не  спи...

Останній  промінь  гладить  небо,
Цілує  ніжні  пелюстки,
Відтак  у  них  така  потреба-
Щоб  дати  плід  -  рости  й  рости!

Стихають  зуки.З  ліхтарями
Ангелики  на  небесах
Сидять  і  дивляться  за  нами
А  нам  таки  не  спиться...  Ах,

Не  боїмося  холоднечі!
Бо  ж  навкруги  весна!Весна!
Слова  тут  зайві  й  недоречні,
Коли  дзвенить  спів  солов'я!

День  промайнув.І  сон-травою
Я  зачарована  іду
В  твої  обійми!З  головою
Пірнаю  в  них    -    тону...Тону...








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2017


Тобі чомусь

Тобі    чомусь
у  сні  з'явлюсь
і  ти
ввірвешся  
в  мої  сни.

Чужі  світи...
Але  світи
теплом
у  дзеркало  
моєї  доброти!

Ми  проминем...
Переживем...
Пройдем  
випробування  всі,
що  діяться  в  душі!

По  совісті...

А,  може  ,й  ні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017


Малювали люди щастя мріями

Малювали  люди  щастя  мріями,
Промінцями  сонця  і  надіями
Комусь  доля  щиро  усміхалася
І,  чомусь,  від  когось  відверталася.
Малювало  небо  щастя  хмарами
У  яких  птахи  літали  парами
І  темна  нічка  щастя  малювала  -
Яскраві  зорі  в  небі  розсипала.
Поле  малювало  щастя  травами,
Вітер  -    швидкістю,  пітьма  -  примарами,
А  вишні  малювали  щастя  цвітом.
Світ  щастя  малював  дитячим  сміхом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2017


По шаблону всі живемо

По  шаблону  всі  живемо:
Чорну  каву  зранку  п'ємо,
На  погоду  нарікаєм,
На  роботу  поспішаєм...
З  кимось  близькі,  та...  далекі.
Летимо.Немов  лелеки
Формуємо  свої  ключі
І  нишком  плачемо  вночі,
Що  роки  часу  не  гають  -
Всі  шаблони  обганяють!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726475
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2017


* * *

Зустріла  поета:
Музу  чекав  -
Весна  свою  справу  зробила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726223
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.03.2017


Сп'яніла знову…

Сп'яніла  знову...Від  твоїх  цілунків.
І  набирає  обертів  Земля.
Всесвіт  мій  не  хоче  порятунку!
Роби,  що  хочеш,-  я  уся  твоя!

Занурюємось  в  хвилі  насолоди,
Сузір'ями  спалахуєм  в  пітьмі,
Подихами  створюємо  коди,
Які  відомі  лиш  мені  й  тобі.

Тож  не  давай  ніколи  тверезіти,
В  мені  весняним  цвітом  розквітай,
А  я  тебе,  мов  сонце,  буду  гріти
Створюючи  на  землі  наш  РАЙ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017


А ти мене собі нафантазуй

А  ти  мене  собі  нафантазуй!
Наклич  у  сон,  який  прийде  весною.
Розплети  волосся,  розцілуй,
Обійми  й  прошепочи:  ''Я  тут,  з  тобою...''

І  я  тебе  собі  нафантазую!
В  фантазіях  так  легко  розчинятись...
Прошепочу,  що  поруч  й  засумую,
Бо  ж  доведеться  в  дійсність  повертатись.

А  ми  собі  нафантазуєм...Подих  ночі
Відчуєм  одночасно  на  вустах...
Світанок  заздрісно  відкриє  чужі  очі  -
Фантазії  сховаються  в  зірках.

P.S.
Зорі  нас  нафантазують  в  парі.
Все,  що  існує,  має  право  жити!
Але  наші  боги  в  своєму  праві
Нам  не  дадуть  зустрітись  і...згрішити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017


Та краще б я тебе не знала

Та  краще  б  я  тебе  не  знала
Й  цих  непотрібних  хвилювань!
Давно  так  розум  не  втрачала,
Не  відчувала  коливань,
Тих,  що  весна  спровокувала!

Та  краще  б  я  тебе  не  чула!
Твій  голос  з-поміж  голосів
Мене  спіймав  і  вмить  розчулив
Більше  ніхто  так  не  умів,
Як  би  бажанням  не  горів!

Та  краще  б...Погляди  зустрілись
І  найкоротша  в  світі  мить
Серцям  шепнула  :  ''Загорілись?
Нікуди  б  від  цього  не  ділись  !
А  я  лечу...Нехай  щастить!''

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2017


До Ангела-охоронця пораненого солдата

Ангеле,  свої  перебиті  крила
Волочиш  по  цій  землі,
Яка  стільки  крові  пила,
Що  жахаються  навіть  святі.

Ангеле,  тобі  ще  оберігати,
Відбудовувати  мости
Для  того,  хто  втомився  чекати
Й  до  Бога  душу  вести.

Ангеле,  сльозами  вимиті  ноги
Не  відчувають  землі...
А  в  небо  -  немає  змоги:
Тримають  гріхи  чужі.

Ангеле,  вже  не  ступаєш
І  не  летиш,  й  не  пливеш...
В  серці  себе  проявляєш
Святою  любов'ю  без  меж.

Ангеле,  що  відчуваєш?
Ангеле,  не  панікуй!
Я  за  тебе  молюсь.Ти  це  знаєш.
І,  схилившись,  благаю:  
..............ВРЯТУЙ..............



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724295
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 19.03.2017


Впаде коса в некошену траву

Впаде  коса  в  некошену  траву...
Тендітний  стан  в  міцних  руках  прогнеться,
Свідомісь  зойком  в  небо  піднесеться
Та  й  перетвориться  в  святу  росу.

Зійдуть  по  лезу  відблиском  журби
Найяскравіші  зорі  на  світанку,
Щоб  насолоду  пити  до  останку
Нашіптуючи  серденьку  ''...люби...''

І  коси  млітимуть  в  міцних  руках...

Лягатимуть  покоси,  мов  цілунки...

...Косар  важкі  одягне  обладунки,
Щоб  приховати  смуток  у  очах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722967
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.03.2017


Твоє колінце тулиться до мого

Твоє  колінце  тулиться  
                                                       до  мого,
Моє  ховається  під  плаття
                                                         і  тремтить.
Хочеш  відповіді?Кидаю  погляд
                                                                                     строго!
Мені  байдуже,що
                                                     в  тобі  горить!
Твоє  дихання  -  чуже!Мене
                                                                         дратує
Цей  ''ненавмисний''дотик
                                                           до  плеча!
А  в  мені  ВЕСНА!  Вона
                                                     вирує!
Тільки  для  тебе  місця  
                                         в  ній  нема.
Твоя  зупинка...Напоказ
                                                       зітхаєш.
Я  спокійно  дивлюсь
                                               у  вікно-
Немов  котяра...Смішно
                                               виглядаєш.
Мене  це  не  стосується
                                                   усе  одно!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722575
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2017


Він гладив її волосся

Він  гладив  її  волосся,
Шепотів"Ну  звісно,  кохаю..."
І  їй  в  такі  миті  хотілося
Міцного,  гарячого...Чаю!
Вона  грайливо  сміялась,
З  плеча  зсувала  бретельку  ,
На  мить  відволікалась
Й  жувала  свою  карамельку.
Він  пив  захололу  каву,.
Спостерігав:  так  змінилась...
Смакував,  наче  приправу,
Яка  в  буденність  прижилась.
Вона  чимдуж  пригорталась
Наставляла  цілункам  колінця,
Веселкою  прогиналась
Щастям  повна  по  вінця!
Він  покурити  виходив
Після  солодкого"...чаю!!!."
Показував  місяць  свій  подив,
Мовляв  ,  "я  підглядаю".
Вона  слухала  вітер,
Вдивлялась  в  нічне  віконце,
Між  рядками  писала  без  літер,
А  потім...Сходило  сонце!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720529
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.02.2017


Ти виріс, сину

Ти  виріс,  сину...
Про  щось  мрієш,
Складаєш  плани  на  життя...
Ти  моє  серденько  грієш!
Ти  моя  радість  і  ...Журба...

Коли  ж  ти...?Сину,
Я  не  знаю,
Як  вберегти  тебе  від  зла!?
Твою  доленьку  благаю
Щоб  прихильною  була!

А  знаєш,  сину,
Я  молюся...
Молись  разом  зі  мною  й  ти!
Тепер  нічого  не  боюся.
Із  Богом  у  життя  іди!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719391
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.02.2017


Відзначаєш свою присутність

Відзначаєш  свою  присутність
Ніжним  дотиком  до  волосся,
Пробігаєш  променем  сонця
По  неоголених  ще  плечах.
Відчуваю:  з  твоїм  приходом
Щось  в  мені  відбулося,
Але  твоя  тендітна  сутність
Ще  дрімає  в  останніх  снігах.

Відсутність  свою  компенсуєш
Розціловуючи  обличчя,
Розіллється  по  тілу  диво,
Яке  люди  мурахами  звуть.
Щоразу  по  новому  малюєш
Свою  казку  –    цікаво  й  незвично
Так  спокусливо  і  грайливо
Всі  думки  у  весну  ведуть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2017


Розірвали

Розірвали
Розорили
Українські  небосхили
Стали  навпоперек  горла
Перемелюється  в  жорнах
Золоте  зерно
Відбірне
Через  те
Що  непокірне!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718660
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.02.2017


Ще кілька кроків до весни

Ще  кілька  кроків  до  весни.
Прискорення  ходи.
Морозом  серця  не  тисни,–
Не  накликай  біди!
Ще  кілька  зойків  до  тепла!
До  гострих  вічуттів
По  венах  ніжність  потекла
Наповнена  гріхів!
Ще  кілька  звуків  до...І  край!
В  мені  весна  бринить!
А  ти  кохай...
                                               Кохай!
                                                                         КОХАЙ!!!
ЖИТТЯ–  
                                 Єдина
                                                         мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717835
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.02.2017


До болю хочеться весни

До  болю  хочеться  весни!
Мороз  у  вени  проникає,
Здається,  колір  білизни
Жорстоко  очі  виїдає!
До  зойку  хочеться  тепла,
Щасливо  сонцю  усміхатись!
Хочеться,  але  -  нема!
Та  не  збираюся  здаватись!
Я  фантазую:кожен  день
Широким  кроком  йде  до  цвіту.
Переспів  яблунь  і  вишень-
Рятунок  мого  віршосвіту!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2017


Ти з'являєшся

Ти  з'являєшся...
Тихенько  сідаєш.
Спостерігаєш,
Як  пишу  вірші.
Я  не  люблю  тебе
Й  ти  це  знаєш
Тільки  часом  чомусь
Надихаєш
На  думки
Глибокі  й  сумні.
Я  п'ю  каву...
Ти  замерзаєш
На  підвіконні
По  той  бік  вікна.
Не  турбуєш  мене
Й  не  зітхаєш,
Тільки  нишком
В  собі  розчиняєш
Кожну  думку,
Що  вмить  промайне.
Ми  не  мали  б  того,
Що  маєм...
І  не  знаєм  всього,
Що  вчимо...
Від  зими  тепла
Вимагаєм
Розтопленим  снігом
Стікаєм
В  білу  каву
Крізь  чорне  вікно.
Й  МОВЧИМО.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2017


Мої думки, мов неслуняні діти

Р.П.

Мої  думки,  мов  неслуняні  діти,
Летять  туди,  куди  шляхів  нема.
І  хотіло  б  серденько  радіти–
Гріхів  остерігається  душа!

Намагаючись  думки  спинити
Забивається  серденько  у  куток.
В  каву  б  кілька  зірочок  долити
Й  надпити  усього  один  ковток.

А  думки  назовні  вилітають.
Їм  не  страшні  кілометри  й  вітри!
Посеред  зими  тепла  шукають.
Ти  їх  спімай!  Зігрій  і...Розітри!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2017


Винагорода– моє покарання

Винагорода–  моє  покарання,
В  багатті–  відтінки  снігів.
Думки  влаштували    змагання
Під  аплодисменти  вітрів.
Зорі–таємні  зізнаня,
Залишки  давніх  віків.
Відбувається  налаштування
Вчинків,  бажань  і  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2017


Бувають люди-сонечка

Мар'яночці  Б.  та  Лесюні  П.

Бувають  люди-сонечка
такі  теплі-теплі
що  й  коли  зовсім  далекі
закипають  думки  при  згадці  про  них!

Бувають  люди-сніжинки
такі  тендітні  й  холодні
ніжні  створіння  Господні
тануть  в  своїх  видіннях  темно-  нічних  .

Бувають  люди-грунти–
такі  родючі  й  багаті
водночас  прості  й  не  пихаті    
зростаєш  з  ними  аж  до  зірок  ясних!
             
Усі  ми–люди  як  люди
такі  різні-різні
різносторонньо-  суміжні
Господи  бережи  усіх  дорогих!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709906
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2017


І як тепер тебе забути

І  як  тепер  тебе  забути?!
В  чужих  світах  –  чужі  боги.
Молитв  моїх  їм  не  розчути
Чи  це  можливість  для  спокути?
Все  котиться  дном  догори
Під  час  глибокої  туги!

І  як  ночами  не  шукати
Тебе,  блукаючи  у  снах?!
З  тобою  б  падати  й  злітати,
Рай  у  пеклі  відчувати,
Палаючи  у  (не)  гріхах
Малюю  серце  у  віршах!  

Тож  як  тепер  з  цим  серцем  жити,
Таким  гарячим  і  крихким!?
Чи  на  зорях  ворожити,
Чи  ,  не  стримуючись,  вити!?
Читаєш  вірш  й  зітхаєш:  –Ах,
Чому  не  я  в  її  рядках?!
 
Ось  так  ...Нам  не  судилось  бути!
Та  пам'ятай:є  я  і  ти,
І  смак    приємної  отрути,
Розлитий  посеред  богів,
Яку  вживаєм  для  спокути
Не  суджених  для  нас  гріхів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2016


Сховай мене від зими

Сховай  мене  від  зими,
Захисти  від  поривів  вітру,
Наче  зірку,  в  долоні  візьми
Тоді  щастям  в  тобі  розквітну!
У  морози  мене  зігрівай,
Наче  пуп'янок  квітки,  вустами.
Я  з  тобою  піду  аж  за  край!
А  зима–  в  спину  ножами...
Дай  притулок  мені  у  собі,
Не  кажи,  що  з  роками...
Адже  ми  ще  такі    молоді
Почуттями  своїми  й  думками  !
Зігрівай  мене  і  палай,
Не  прикривайся  снігами!
Доки  разом–  це  ще  не  край,
Тож  не  бути  зимі  поміж  нами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2016


Зустрінемось

Зустрінемось
Обов'язково
Поза  виміром
Нашого  часу
Невимушено
Та  вагомо
Вогні  свої  
Зіллємо  в  чашу

Обіймемося
Тільки  думками
Не  судилось
Рікою  бути
Тож  будемо  
Берегами
Не  сміючи  навіть
Зітхнути

Зустрінемось
Поміж  обмежень
Поза  земними  
Світами
Збайдужіємо
До  застережень
Що  миготять
Нам  зірками

 Прокинемось
Інші  в  іншому
 Чашу  вогню
Зберігаючи
Там  будемо
Сміливішими
Передбаченням
Не  довіряючи

Згадаємо  всі
Точки  дотику
У  кожній  клітині
Зірвемся
А  поки  земні
Мій  котику
На  поклик  не
Відгукнемся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016


Пташко моя, співай

Пташко  моя,  співай
Про  надламані  крила!
Не  співається?Тож  ридай,
У  гніздечку,  що  буднями  звила.      .
Квітко  моя,    цвіти
Стомлено-в'ялим  цвітом.
В  буденності  пташки  ти–
Останній  зв'язок  зі  світом!
Зіронько,  не  згори!
Не  впади  вниз  із  неба!
Соце,  із-  за  гори
 Не  обпікай!Бо  ж  не  треба!
Спочатку  мене  спалиш,
Квітку  і  все  довкола.
В  гніздечку  пташиному  спиш...  
Пташина  літає  ще...Квола...
       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704582
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.12.2016


Він знову малював картину

Він  знову  малював  картину.
Дивний  пензель  з  рук  не  випускав
Гримасами  смішив  малу  дитину
Й  ніяковів  :  цукерочки  не    мав.
Художник...Нетрадиційне  малювання  
Листям,  снігом,  краплями  сльоти...
Що  він  малює:  ненависть,    чи  кохання?
Залежить,  що  в  картинах  бачиш  ти!
А  ти  не  бачиш,  що  він  виробляє      !
Двірник  сміття  змітає  і  сліди    !
Двірник-художник!Він  і  сам  не  знає,  
Що  я  його  в  художники  й  сюди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703746
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.11.2016


Щаслива людина 2

                     2
Щаслива  людина!  
Весни  чекає,
Чи  цілком  зима  задовольняє?
Руки  в  брюки  та  й  чимчикує
Ожеледою
Сміються  люди!
Не  чує!?.
Коли  у  теплі  ночує
Жахається  своїх  снів:
Через  5  мільярдів  років
Молочний  шлях  вип'є  Андромеда!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701590
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2016


Щаслива людина

                     1
Щаслива  людина!
Руки  в  брюки  
І  ноги  несуть  
На  всі  сторони  світу!
Колія...
Переїзд...
Зупинилась  маршрутка...
Поїзд  мчить!
Хтось  бурчить-нарікає–
Поспішає  на  роботу.
Отримує  зарплату,
Від  якої  тягне  на  рвоту...
А  вона  мовчить!
Яблуко  їсть!
Щаслива  людина.
Дружина  не  дорікає,–
Немає,
Та  й  діточки  не  обсіли,
Скроні  давно  облисіли...
Довго  поглядом  проводжає
Увесь  транспорт,що  проїжджає  
Кожен  вітер,що  пролітає  –
Щаслива  людина  
Важливу  місію  має...
Бажає  всім  щасливої  дороги!
В  кабінети  чиновників  
Не  оббиває  пороги,–
Усе,що  потрібно,  має!
Прохолодний  світанок  вдягає,
Серце  дощами  латає  
Дорогам-стежкам  співає,
Сонце  в  долонях  ховає  на  ніч,
Сама  із  собою...Віч  -на-  віч!
Тим  щаслива  людина,
Що  життя  безтурботно  прожила!
P.S
Поїхав  поїзд
Щасливої  людини!
Щасливої  дороги  турботам!
Відкрито  переїзд...
Бог  дав  яблуко...
Вона  їсть...
.........................
Смачного!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701588
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2016


Моє життя заповнено тобою

Моє  життя  заповнено  тобою!
Ти  –  моє  сонце,  вітер  і  вода,
Моє  повітря...Дихаю  тобою!
Моя  надія  і  моя  весна.
Ти–  мої  ночі  ті,  що  не  доспала,
Ти–  вогник  щастя  у  моїх  очах,
Ти  –те  зерно,  що  у  добрі  
зростало
Й  тепло  безмежне  у  моїх  руках!
Ти–  моє  серце  і  душа  крилата...
Тільки  благаю  крил  тих  не  зламай!
Так  не  хочеться  від  себе  відпускати!
ТИ–МОЄ  ВСЕ!  МІЙ  СИНУ,  ПАМ'ЯТАЙ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700767
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.11.2016


Перший сніг…А мені не спиться…

Перший  сніг...А  мені  не  спиться...
Сніжинки  підглядають  у  вікно...
Їм  у  хмаринах,  бачте,  не  сидиться,
І  байдуже,  що  я  люблю  тепло!
Цей  перший  сніг,мов  захолола  кава,
Знебарвлена  і  зовсім  без  смаку!
А  я  тебе  від  себе  в  ній  ховала,
Гадаючи,  що  більше  не  знайду!
Ох,  перший  сніг...А  слів  занадто  мало,
Щоб  поєднати  холод  і  красу.
Троянда  пуп'янками  горе  відчувала,
Але  надіялася:  вдруге  розцвіту!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2016


Поети, зустрічаючись, обіймаються

поетам  В.Рябому  та  І.Війтенку

Поети,    зустрічаючись,  обіймаються,
Переплітаються  думками  й  теплом,
Проблемами  часом  переймаються  ,
Людям  слово  несуть  з  добром!
Поети  при  зустрічі  посміхаються,
Мовляв,  які  там  роки?!
Поети...Молодці,  що  тримаються  
Разом  легше  крізь  терни  іти  !        
Поети,  прощаючись,  не  прощаються!
Відпускають  думку:  "Лети!"
В  бібліотеках  до  полиць  пригортаються
Написані  ними  книжки.            
Поети  завжди  намагаються
Щось    особливе  знайти...
В  рай  і  в  пекло  ідуть!Не  вагаються!
Щоб  в  читацьке  серденько      ввійти!

     20.10.2016  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699296
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.11.2016


Ти пахнеш кавою й коханням

Ти  пахнеш  кавою  й  коханням...
Біля  вікна  світанок  в'ється.
Минає  ніч.Гучним  зітханням
Останній  дотик  відгукнеться.
Так  солодко,  що  навіть  сльози
Травневим  медом  видаються.
Передчуваємо  морози,
Тож  руки  у  обійми  рвуться!
Так  гірко,–дуже  мало  часу
Щоби  здійнятися  й...Летіти
У  темпах  рок-н-ролу  й  вальсу
І  не  згораючи  горіти!
А  я  тремчу  твоїм  коханням!
Пахнеш  ти  моїм  парфумом...
День  нас  стомлює  чеканням...
Осінь–  невимовним  сумом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016


Ще

Ще  тішить  осінь  трішечки  теплом!
Купає  вітер    листя  у  калюжах,
Приховався  сум  в  останніх  ружах        
Та  незабаром  все  піде  вверх  дном!

Ще  миє  дощик  яблуням  гілки,
По  щоках    краплинами    стікає,  
Літні  спогади  із  пам'яті  стирає
Й  складає  дні  мов  кукурудзяні  сніпки.

Ще  на  узбіччі  засоромлено  шипшина,
До  перехожих    рученята  простягає  ...
Не  розуміють!А  вона  ж  питає
"Де  літо!?"–бо  наївна,  мов  дитина...

Не  тішить  осінь  мізерним  теплом!
Душа  услід    за  літом  відлітає.
А  хтось  когось  і  досі  ще  кохає
Не  дивлячись,  що  все  іде  вверх  дном!  


   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2016


Кохання осені та вітру

Він  наздогнав  і  обійняв  за  плечі.
Щось  на  вушко  ніжно  шепотів,
На  каву  кликав...В  романтичний  вечір...
Я  розуміла:  звабити  хотів.
Не  опиралася  і  звабі  піддалася!
Гірчила  кава  і  вогонь  палав.
В  його  мелодіях  повільно...роздяглася...
Він  кожен  міліметр...Цілував...
Здіймалися,  летіли  попід  хмари!
В  садах  горіхи  падали  в  траву.
Ми  ж  відчуття  реальності  втрачали
Нашіптуючи  пристрасно  "ЛЮБЛЮ!"
Ритмічні  рухи,  подих  і...Зітхання!
Перша  паморозь  на  стомленій  траві
Пише  вірш  про  неземне  кохання
ОСЕНІ  ТА  ВІТРУ  НА  ЗЕМЛІ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016


Він її так ніжно

Він  її  так  ніжно...
А  вона...
Відроджувались,
Помираючи  від  щастя!

Забулись  ноти...
Зірвана  струна...
Листки-банкноти...
Лиш  пітьма  пита
–Хто  ти?!

Вона  його  так  ніжно...
А  дарма!
Музикою  бути
Більше  їм  не  вдасться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016