Артем Свояк

Сторінки (1/18):  « 1»

Нелегко…

[color="#26089c"][i][b]Сегодня  злой  я  непомерно
От  новостей  –  одна  тоска!
Казалось,  всё  решаешь  верно,
А  не  хватает  волоска!
И  снова  на  ходу  меняешь  планы,
Мечту  отодвигаешь  в  стол…
А  за  окном  опять  туманы,    
В  душе  очередной  раскол.
В  минуты  нежных  расставаний,
Когда  все  мысли  далеко,
Не  надо  лишних  обещаний  -
Их  выполнить  так  нелегко…[/b][/color]

[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781823
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 12.03.2018


Как жаль!

[color="#054209"][i][b]Как  странно  всё…  
Рыдает  ночь...  
Огни  стекают  на  асфальт...
В  ветринах  –  осени  расплылся  лик…
На  сердце  грусть.,,  
Вздохнуть  невмочь!
Из  глаз  -  солёных  слез  хрусталь
Сорвётся  наземь!  
Лишь  на  миг
Почудится,  что  рядом  ты...
Коснешся  бережно  рукою,
Устами  высушишь  мою  печаль…
Что  это  было?  
Лишь  мечты,
Что  в  сердце  я  ношу  с  собою.
И  наваждение  в  ночи….  
Как  жаль!
[/b][/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781822
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.03.2018


Луна, как долька апельсина…

[color="#de8e0d"][b][i]Луна,  как  долька  апельсина,
Светила  заполночь  в  окно.
Прижавшись,  ты  меня  спросила:
«Неужто  все  предрешено?
И  тень  сменяется  ненастьем?
И  радость  вновь  сменяет  грусть?
Короткий  миг  зовём  мы  счастьем,
Слова  запомнив  наизусть!»
Ну  что  же  мне  тебе  ответить?
Зигзаг  судьбы,  планида,  рок…
Пока  Луна  на  небе  светит
Пусть  будет  счастья  хоть  глоток![/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781676
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2018


Несовпадение вошло в привычку…

[color="#6515ab"][b][i][i]Несовпадение  вошло  в  привычку:
Я  здесь,  а  Вы,  конечно,  там…
Я  сигарету  зажигаю  спичкой,
А  Вы  свечу  лучиною,  мадам.
Меня  в  пути  терзают  ветры,
А  Вас  сомнения,  мечты…
Меня  от  смерти  отделяют  метры,
А  Вы  в  плену  у  доброты
И  мой  удел  –  всего  минута,
У  Вас  по  времени  запас
Судьба  моя  серпом  согнута.
Конечно,  это  не  про  Вас.
Увы!  Все  кажется  так  сложно!
Слова  не  те,  не  та  их  суть.
И  Вас  увидеть  невозможно,
И  глаз  сегодня  не  сомкнуть…
[/i][/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781673
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2018


Згорає сонце…

[color="#a36d10"][b][i]Згорає  сонце…День  добіг  кінця
І  ніч  усе  міцніше  обнімає  землю.
Все  починається  з  зернини,  з  корінця,
Із  погляду,  із  дотику…  і  ось  зриває  греблю
Емоцій,  почуттів,  палких  бажань,
У  вир  закручує  і  розум,  й  волю,  й  тіло,
І    сповнений  кохання  й  сподівань
Ось  пишеш  вірші  потайки  в  ночі  невміло
І  мрієш  знову…  Та  не  в  тому  суть,  
бо  все  мине,  погасне,  як  мара  розтане,
А  в  тому,  що  безумство    мало  місце  буть!
Згадається,  коли  зима  настане...[/b][/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2018


Я ветер, я свободен,

[url="https://www.youtube.com/watch?v=QXDRPtufEbA"][/url]

[color="#2a731f"][b][i]Я  ветер,  я  свободен,
Я  отрываюсь  от  земли.
Раскачивать  деревья  я  способен
И  тучами  играть  вдали.
Бываю  я  горячим  и  холодным,
Неторопливым,  но  спешу  всегда!
Бываю  безотчетно  сумасбродным
И  нежно-теплым,  иногда…
Бывает  –  просто  волком  вою,
Ничто  не  утолит  мою  тоску!
Но  пролетая  над  твоею  головою
И  прикоснувшись  к  твоему  виску
Я  замираю…  Я  почти  не  слышен…
Лишь  об  одном  тебя  прошу,
Не  прячься  в  шарф,  хочу  быть  ближе,
Я  воздухом  одним  с  тобой  дышу…
[/i][/b][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.03.2018


Берізки

[i]Весняне  сонечко  пригріло,  
Звернув  якось  я  у  гайок,  
Де,  бач,  берізки  тріпотіли  –  
Такий  собі  земний  райок.  
 
Та  в  цьому  раї  защеміло  
Серденько  моє  від  того,  
Що  в  кожне  берізкове  тіло  
Пиявки  впились!  Й  у  відро  
 
Стікала  кров  берез  прозора,  
Як  сльози  капала  вона.  
І  зрозумів  берез  я  горе  –  
Бо  кров  живого  –  не  вода.  
 
У  тому  раї    пекло  бачив...  
І  чорно-біла,  як  кіно,  
Кора  берез  ятрить  і  плаче!  
А  людям,  бачте,  все  одно…  
 
Весною  так  береза  плаче  
Над  долею  із  року  в  рік.  
Невже  не  може  буть  інакше?  
Невже  це  вирок?  Просто  сік?[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017


Необережність…

[color="#1a2aa1"][i]Димилась  чашка  кави  на  столі,  
У  вікна  зазирав  спокійний  вечір…  
В  цю  мить  здалося,  що  мені  
Все  небо  опускається  на  плечі  -  
 
Тяжіння  Всесвіту  відчув  -  печаль,  
І  одинокість,  всю  його  безмежність…  
Вона  пішла…  Не  глянувши…  А  жаль!  
І  серце  забрала…  Необережність!  [/color][/i]
















адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2017


Зла не роби…

[color="#086615"][i]Зла  не  роби  –  вернеться  бумерангом
Не  плюй  в  колодязь  –  будеш  воду  пить
Не  ображай  того,  хто  нижче  рангом
Бо  доведеться,  що-небудь  просить.
Не  зраджуй  друзів  –  їх  ти  не  заміниш,
І  не  втрачай  коханих  –  бо  не  повернеш.
І  не  бреши  собі  -  із  часом  перевіриш,
Що  сам  себе  брехнею  ти  здаєш…[/color]
[/i]                                        [i]Омар  Хайям[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718718
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2017


Куди ідеш…

[color="#070b87"][i]Куди  ідеш  ти  гола  й  боса,
Серед  вогню,  серед  руїн?
І  сльози  котяться  як  роси,
І  в  косах  проблиски  пір’їн…
В  очах  твоїх  -  степів  безмежність,
В  душі  -  Надія  квіткова,
В  руках  несеш  ти  Незалежність,
А  в  серці  -  Віра  вікова.
Чи  ж  довго  так  ітимеш  далі
Через  роки,  через  літа,
Через  незгоди  і  печалі
Моя,  Україно,  свята?[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718716
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2017


Слеза и улыбка

[color="#c714c4"][i]Однажды  слеза  сказала  улыбке:
«Cверкаешь…  Играешь  подобно  скрипке…»
Сказала  улыбка    без  сожаленья:
«Я  -  маска  боли  твоей  и  терпенья»[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711102
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2017


Слова і сни

[color="#0009ff"][i]Перебираю  в  пам’яті  слова…
Вже  сказані…  Так  не  терплю  повторів!
Преамбула,  звичайно,  не  нова…
Та  не  уникнуть  совісті  докорів,
Якщо  вона,  звичайно,  в  тебе  є…
Чи  це  мана,  що  склалась  у  шістнадцять?
Що  сталося  зі  мною  –  все  моє...
Хай  світлі  спогади  частіше  сняться!
Якщо  не  сняться  -  просто  пригадай,  
І  зовсім  не  потрібно  навіть  слова.  
У  серце  тільки  тугу  не  впускай...  
Найкраще  все  прийде  до  тебе  знову![/color][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2017


Пусті слова…

[youtube]https://youtu.be/9e3rwH8-y50[/youtube]

Слова  наївні  і  смішні…  
Нестримні  і  сумнівні  фрази…
Снують  у  вранішній  імлі
Як  дим,  як  марево…  Ні  разу

Не  доторкнулись  струн  душі,
Ніщо  не  защеміло  в  серці…
Ховали  світло  вітражі
Й  відлуння  влаштувало  герці.

Наперебій  пусті  слова
Марнують,  змінюють  реальність…
За  ними  добрі  всі  діла
Втрачають  свою  актуальність.

Слова  вражають  і  болять,
Злітають  з  вуст  і  з  гучномовців...
І  поки  сумніви  мовчать  -
Підтримують  своїх  промовців.

Та  тільки  з’явиться  натяк
На  істинність  цього  потоку,
Піде  у  справу  вже  кулак  -
Останній  аргумент  у  щоку.

Тож  і  не  дивно,  що  в  верхах
Народну  мудрість  вже  забули  -
"Мовчи,  дурна,  менше  гріха!"
Хотілося    щоби  почули...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701166
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.11.2016


Как Низами

[quote]«Мне  ночь  не  в  ночь,  мне  ночь  невмочь,  
когда  тебя  нету  со  мной.
Сон  мчится  прочь,  сон  мчится  прочь,  
беда  в  мой  вступает  покой».
[/quote][i]Низами[/i]

Вот  ночь…  
Стучат  старинные  часы…  
В  окно  стучится  дождь  осенний...
В  висках  стучится  кровь  -  всё  барабанной  дробью  -
Не  в  мочь…
И  сколько  Бога  не  проси  -
Нет  повторенья  тех  мгновений,
Когда  встречался  так  небрежно  я  с  любовью…
Помочь,
Увы,  не  в  силах  мне  никто  -
Ночь  молча  слушает  рыданья
И  лишь  вздыхает  ветер  у  заводской  трубы…
Не  прочь
Вернуть  все  то,  что  прожиТо  -
Пусть  трудно  было,  пусть  страданья,  
И  пусть  баловень  не  я  разлучницы-судьбы,
Точь-в-точь,
Как  Низами  и  рубаи  -
«Скучаю  и  ничто  не  греет,
Но  верен  я  остаюсь  своим  друзьям  всегда…»
А  ночь  -
Не  видит  красок  у  земли,
Лишь  дождь  тоску  по  миру  сеет…
Наверное,  и  в  этом  есть  своя  нужда…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699949
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.11.2016


Я не мовчу…

[color="#24269c"][i]Я  не  мовчу  –  я  думаю  про  тебе,
Коли  іду  я  містом  чи  їду  у  метро,
Коли  один,  
Коли  темніє  небо,
Коли  дивлюсь  в  заплакане  вікно,
Коли  дощить,  
Коли  шепоче  стиха  вітер,
Коли  вогні  стікають  на  асфальт,
Коли  складаю  із  рекламних  літер
Твоє  ім’я…  
Коли  болить  печаль…
Коли  осіння  днина  так  ласкава,
Коли  в  хвилини  відірву  хоч  шмат,
Коли  у  філіжанці  чорна  терпка  кава,
Коли  я  відчуваю  аромат
Твоїх  парфум…  
Коли  буває  так  самотньо…
Коли  втрачаю,  майже,    шлях  до  себе,
Коли  усе  минає  незворотньо  -
Я  не  мовчу  –  я  думаю  про  тебе!
[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2016


Перон…Вокзал…

[color="#1658ad"][i]Осінній  вечір…  Дощ…  Перон…  Вокзал…
Під  парасолькою  -    нас  двоє…
Не  пам’ятаю  –  щось  тобі  казав  –
А  поїзди  ходили  строєм…  

Проходили    -  і  люд,  і  дощ,  і  час,
Лунало  десь  виття  сирени…
Та  все  це  було  ніби  не  для  нас  –
Вокзал  –  театр  без  авансцени

Життя  із  мріями  переплелись
і  краплями  лягли  на  скроні
як  дощ  на  склі…  Будь-ласка,  усміхнись!
Прошу  тебе  я  на  пероні,

Цілую  руки  і  торкаюсь  вуст  -
Дощ  не  втамує  шал  кохання…
Життя  -  це  біль.  Прощання  -  землетрус.
Відходить  поїзд  із  зітханням…  

Ще  довго  видивляюсь  я  вогні
Останнього  вагону  ночі…
Дощ  силует  малює  на  вікні
А  туга  заглядає  в  очі…
[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695524
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2016


В останній день…

[i][color="#57005c"]В  останній  день  старого  світу,
В  годину  раньої  зорі,
В  хвилину,  як  за  заповітом  -
Два  сонця  зійде  угорі.
Одне  спустошить  і  злякає
Червоно-чорним  світлом  нас
І  звіту  в  кожного  спитає
У  судний  день,  в  останній  час.
І  зважить  наші  всі  провини
На  чашах  двох  -  добра  і  зла,
І  гнути  буде  наші  спини,
І  спопелятиме  дотла.
Та  інше  сонце  все  ж  зігріє
Душі  наповнить  джерело
Останні  сумніви  розвіє,
Надію  дасть,  щоб  не  було.
Бо  новий  світ  -  то  світ  довіри
Рожденний  поміж  гострих  лез
Любові  сповнений  і  Віри
І  скажемо  –  «Христос  воскрес!»
[/i][/color]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2016


Весна душі

[i][color="#022402"]Весна  буяє  дивним  цвітом  -
Квіткова  заметіль  із  пелюсток
А  вранішня  роса  бринить  одсвітом
Зими:  у  інії  дрібний  листок
І  вітер  холодом  ще  диха…
Та  сонечко  уже  бере  своє
Із  ранку  так  пташки  шепочуть  стиха,
Що  завмирає  серденько  моє
Весна  чаклує  і  шаманить,
І  подих  вільний,  і  злітаю  ввись,
А  аромат  бузку  п’янить-дурманить...
Весна-красна  довкола  –  озирнись!
І  хай  чарує  і  голубить  -
Розігріва  застиглу  трохи  кров.
Бо  хто  кохає  ніжно,  той  і  любить!
То  ж  хай  душі  весна  буяє  знов.[/color][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663682
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2016