Яна Лляна

Сторінки (1/2):  « 1»

Несправжнє

Б\'ю  фаянс,  вимикаю  романс.
Картина,  гвіздок  і  крапка.
Від  злої  гучності  ночі,  
втікає  ручна  канарка.
Чирк  сірником,  це  інше  тепло.
Немає,  не  вистачає.
Що  прокотилось  уже  відійшло,
тож  досить,  прощай.
Геть  сплін,  вертаюсь  до  слів.
Палають  усі  мої  мікросхеми.
На  картині  смуглява  руминка.
Знову  скиглиш  про  проблеми?
Гнись,  вмирай,  тужи!
Я  закидую  полотно  сливами.
Склянка,  ще  одна  і  стаються
стандартні  явища-муляжі.  
Це  останній  джаз  для  нас,
з  тактом  тіл  у  пристрасті.
Б\'ю  фаянс,  вимикаю  романс,
я  це  не  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657258
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.04.2016


Передсвітанкове

Мій  маршрут  -  крива  петля,  
вогняна  клумба  з  ламп,  
все  інше  як  стрімка  вода
з  сірчано-мурованих  дамб.  
Простір  ділиться  ситими  кубами
жовталь  емаль  більше  не  свіркає
між  пепельно-рожевими  губами,
ножиці  ріжуть  сіру  плоть.  
не  бійся,  друже  мій,  котів,  
проте  завжди  крадбком  обходь.
Ворота  в  рай  ще  на  фіранці,
бо  він  мутував  і  відлетів.  
Вже  перша  чаїнка  вранці,
без  болів,  страждань  і  сліз.  
Прицільний  удар  по  голові,  
ми  уже  без  тої  нестями,  
що  може  подарувати  лише  гріх.
Кожен  на  себе  ковдру  тянем,
це  був  лиш  юнацький  каприз.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016